Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Операцією НАТО в Боснії та Герцеговині 1995 Бомбардування Югославії силами НАТО в джерелах НАТО операція Со

Операція «Союзна сила»

Операція «Союзна сила»
Не плутати з Операцією НАТО в Боснії та Герцеговині (1995).

Бомбардування Югославії силами НАТО (в джерелах НАТО — операція «Союзна сила» (англ. Operation Allied Force) — військова операція блоку НАТО проти Союзної Республіки Югославія в період з 24 березня по 10 червня 1999 року, що стала завершальним етапом Косовської війни, призвівши до виводу югославських військ з території краю Косово й Метохія та до його переходу під контроль сил НАТО, а пізніше — ООН.

Бомбардування Югославії силами НАТО
Косовська війна
image
Місто Новий Сад у вогні, 1999 рік

Місто Новий Сад у вогні, 1999 рік
Дата: 24 березня — 10 червня 1999
Місце: Союзна Республіка Югославія, зокрема Республіка Сербія і Косово
Результат: Стратегічний успіх НАТО
  • Прийняття Кумановського договору
  • Відведення сербських сил з Косово
  • Створення KFOR
  • Важкі руйнування економіки та інфраструктури Югославії
  • [ru]; де-факто відокремлення Косово від Югославії під тимчасову адміністрацію ООН
Сторони
image НАТО

та інші повітряні, морські та наземні сили НАТО

image Союзна Республіка Югославія
Командувачі
image Веслі Кларк
image [en]
image Хав'єр Солана

image Тоні Блер
image [en]
image [en]
image Білл Клінтон

image Слободан Милошевич
image [ru]
image Світозар Мар'яновіч
image [ru]
Військові сили
image Понад 1,031 літаків
image 30 ударних кораблів і підводних човнів
image [en]		 image 114 тис. військових регулярної армії
image 20 тис. югославської поліції
image 15 тис. добровольців
image 14 МіГ-29
image 46 МіГ-21
image 34 [ru]
image 1,400 артилерійських установок
image 1,270 танків
image 835 бронетехніки
Втрати
image 2 військових загинуло у другій не бойовій аварії AH-64 Apache
image 3 військовополонених
image 2 AH-64 Apache
image 1 збитий F-117A Nighthawk
image 1 пошкоджений F-117A Nighthawk
image 2 пошкоджених A-10 Thunderbolt II
image 1 збитий F-16C
image 1 розбитий AV-8B Harrier II
image 21 втрачених БПЛА 		image 1,031 вбитих військових і поліцейських (сербська оцінка)
image 299 поранених військових
image від 5 до 10 тис. вбитих сербських військових (оцінка НАТО)
image 6 збитих або розбитих МіГ-29, ще 4 було знищено на землі
image 1 розбитий [ru]
image 22 знищеної бронетехніки і артилерійських установок у Косово, включаючи 14 танків
image Human Rights Watch змогла перевірити 500 смертей серед цивільних по Югославії (поза Косово); за оцінками інших джерел загинуло від 1,200 до 2,500 цивільних

image 3 китайських журналістів загинуло під час бомбардування китайського посольства в Белграді

Передумови

Ситуація почала загострюватися після того, як уряд Югославії у 1996–1997 роках почав переселяти сербських біженців із Хорватії та Боснії і Герцеговини на територію Косова. Це призвело до збройних конфліктів між загонами так званої «Армії визволення Косова» (ВАК) та югославською поліцією та армією. З початку 1998 року ці сутички набули характеру воєнних дій, з боку югославської армії почалися репресії щодо мирного населення, які наприкінці 1998-го та на початку 1999 року мали всі ознаки етнічних чисток.

Незважаючи на різке зростання кількості албанських біженців з кінця 1998-го та на початку 1999 року, що кваліфікувалося як гуманітарна катастрофа, Рада Безпеки ООН в умовах блокування з боку Росії не могла прийняти жодної резолюції, яка б примушувала центральну владу Югославії припинити етнічні чистки й вивести регулярні військові частини з території Косова. Так, ще до початку операції НАТО, понад 350 тисяч косовських албанців були змушені покинути територію Косова. Сербська армія продовжувала здійснювати акції примусового виселення албанців, навіть незважаючи на військово-повітряну операцію НАТО. На момент припинення операції НАТО та початку виведення збройних сил Сербії з території Косова понад 800 тисяч албанців, за даними ООН, були змушені залишити свої домівки.

Югославська сторона стверджувала, що вихід албанців у табори біженців на кордонах був зумисно зорганізованим для того, щоб утворити видимість гуманітарної катастрофи і надати привід для збройного втручання.

Дипломатична частина

18 жовтня 1998 до Белграду прибули троє головних представників НАТО — генеральний секретар Хав'єр Солана, керівник військового комітету генерал та головнокомандувач сил альянсу у Європі Веслі Кларк. Вони передали президенту Югославії Слободану Мілошевичу повідомлення, що альянс розпочав формування сил і якщо уряд Югославії не припинить репресії проти цивільного населення, то організація використає натиск у формі авіаційних атак.

Тим часом Контактна група вислала свого представника Річарда Голбрука, що мав добитися дипломатичного врегулювання конфлікту в Косові. Після 9 тижнів переговорів президент Югославії Слободан Мілошевич погодився на виведення своїх військових та політичних сил із Косова та розміщення там 2 тисяч неозброєного персоналу ОБСЄ із завданням моніторингу за виводом сербських військ, а також погодився на те, щоби повітряні сили НАТО спостерігали за територією Косова. Наслідком цього погодження були операції Eagle Eye та Determined Guarantor.

Перша з них полягала у спостереженні з повітря за всіма сторонами конфлікту, а також наданні оцінки результатів спостереження з точки зору жовтневого погодження. Результати спостереження, яке виконували літаки U-2, Canberra, RC-135, C-160, P-3, Atlantic та Predator, передавали Північноатлантичній Раді, що переказувала їх ОБСЄ та ООН.

Незважаючи на неодноразові попередження з боку НАТО і Контактної групи, югославські війська все ж продовжували репресії проти албанського населення, і в лютому 1999 року президент Мілошевич офіційно оголосив, що він не допустить введення будь-яких військ на територію Югославії, які б мали змушувати до перемир'я чи провадити спостереження.

Невдачі зазнали також , що проходили в лютому та березні 1999 року. Проект порозуміння складався з дев'яти частин, що стосувалися політичних, економічних та військових питань. Головними основами було формування самостійного парламенту, президента, уряду та судової влади для провінції. Серби не погодилися на умови пропозиції, вважаючи, що вона закладає основи незалежності Косова.

Військова концепція розв'язання кризи

Вступний план повітряної операції під назвою Operation Nimble Liton склали планувальники команди повітряних сил , він передбачав бл. 250 об'єктів враження на території всієї Югославії. Саме НАТО опрацювало окремий план під назвою CONPLAN 1061. Попри наявність багатьох спільних елементів, плани значною мірою були різними. План USAFE закладав дуже інтенсивну від самого початку операцію зі знищення визначених об'єктів на території Сербії, тоді як план НАТО закладав пофазове зростання тиску на Мілошевича за посередництва авіації альянсу. Ціллю авіації НАТО мало бути завдавання Югославії таких втрат, які би переконали президента Мілошевича до капітуляції. Планувальники НАТО відібрали для повітряних ударів 51 об'єкт системи протиповітряної оборони та 40 інших споруд із 169 включених до плану об'єктів.

Друга фаза включала в себе ліквідацію об'єктів нижче від 44 паралелі на південь від Белграда. Якби друга фаза не дала результатів, то мав відбутися перехід до третьої фази, суть якої полягала в інтенсивному обстрілі вище 44 паралелі, включно з Белградом.

Країни — члени НАТО висловили сумніви в законності військової операції без виразного мандату зі сторони ООН, втім ці сумніви розвіяли зіткнення югославської армії з цивільним албанським населенням у вересні 1998 року, після якої підтримка повітряної операції зросла. 24-25 вересня 1998 року під час зустрічі міністрів оборони країн — членів альянсу з генеральним секретарем Хав'єром Соланою, секретар оборони США Вільям Коен та власне Хав'єр Солана аргументували, що з метою уникнення гуманітарної катастрофи треба відмовитися від необхідності авторизації операції резолюцією Ради безпеки ООН. Під завершення зустрічі всі міністри оборони членів НАТО погодилися, що якщо президент Мілошевич не припинить репресії проти албанського цивільного населення, треба «пригрозити» йому повітряною операцією. Відтак у жовтні того ж року троє найвищих представників НАТО відвідали Белград з метою виконання цього рішення.

Ціль та план операції

Під час переговорів у Рамбує та після їх провалу сербські збройні сили надходили до Косова та до кордону з цією провінцією. Водночас Альянс висловив позицію, що проведення повітряної операції є необхідним, а політичним аргументом на її користь є необхідність зупинити криваві бої та етнічні чистки, а також встановити тривалий мир та відновити автономію провінції. Альянс мав намір відновити автономію Косова, але слід підкреслити, що це не означало незалежності провінції, а відновлення її автономії у складі Югославії. Гуманітарним мотивом військової інтервенції було бажання змусити президента Мілошевича до ведення мирних переговорів як необхідної умови для встановлення тривалого порозуміння, яке б гарантувало безпеку біженців, що мали повернутися у свої домівки.

Північноатлантичний альянс визначив свої цілі так:

  1. завершення всяких збройних дій та припинення репресій щодо цивільного населення албанського походження в Косові;
  2. виведення з Косова сербських військових, поліційних та парамілітарних одиниць;
  3. надання згоди на розміщення у спірній провінції міжнародних миротворчих сил;
  4. надання згоди на безумовне та безпечне повернення всіх біженців та вигнанців до провінції, а також надання гуманітарним організаціям вільного доступу до них;
  5. реальне запевнення з боку Мілошевича про намір працювати з метою досягнення політичного порозуміння в загальних рамках, визначених мирними пропозиціями в Рамбує.

Політична концепція повітряної операції передбачала проведення таких заходів, які би переконали президента Мілошевича, що у боротьбі з Північноатлантичним Альянсом може втратити значно більше, ніж у переговорах. План операції мав характер ступінчастої ескалації з систематичним зростанням тиску на Белград та нищенням об'єктів із ключовим значенням для Югославії. Водночас НАТО відкинуло концепцію керівництва ВПС США у Європі про застосування сильного тиску авіації вже на початкові стадії операції. Подібно як у жовтні 1998 року Альянс не досягнув згоди щодо питання про наземні операції. Тим часом (в березні 1999) на території Косова було сконцентровано вже понад 30 тисяч сербських солдатів, тобто вдвічі більше, ніж це передбачала угода з Річардом Голбруком. Додаткові 40 тисяч перебували на кордоні провінції.

З військової точки зору, Північноатлантичний Альянс поставив собі за ціль провести повітряну операцію проти військових об'єктів на території всієї Союзної Республіки Югославії з метою зменшення сербської здатності до продовження репресій проти етнічних албанців у Косові. Виходячи з цього, НАТО створило низку стратегічних цілей для застосування сили в Косові, які згодом було представлено президентові Мілошевичу як умови завершення бомбардувань. Тими цілями були:

  • залякування президента Мілошевича від продовження і ескалації сербських атак на беззбройне цивільне населення та встановлення умов для ліквідації наслідків етнічних чисток;
  • знищення сербської здатності вести війну проти Косова та розширення військових дій на території сусідів Югославії в майбутньому завдяки знищенню або зменшення здатності Сербії вести військові операції. За словами президента США Білла Клінтона, операція Allied Force мала три головні цілі:
  • демонстрація реакції Альянсу у відповідь на агресію в Косові;
  • стримання президента Мілошевича від продовження чи ескалації атак на беззбройне цивільне населення;
  • значне обмеження операційних можливостей Сербії проводити збройні дій в Косові завдяки великому скороченню бойового потенціалу югославської армії.

В кожному збройному конфлікті після Другої світової війни (окрім корейського, в'єтнамського та власне косовського) командир театру військових дій завжди ставив перед авіацією завдання контролю над сухопутними військами в зоні операції військ противника. В Косові югославські сухопутні військові одиниці палили будинки та проводили етнічні чистки. Через це багато сторін тиснули на Альянс, аби серед вибраних об'єктів ураження були також сухопутні військові одиниці. Остаточно однією з головних цілей НАТО було завдання югославській армії таких втрат, які би понизили можливості проведення репресії щодо населення Косова.

В плані операції, що отримала остаточну назву «Союзна Сила» (Allied Force), було закладено п'ять фаз її проведення:

  1. нульова фаза — експлікація літальних засобів на європейському театрі дій;
  2. перша фаза — встановлення панування в повітрі над територією Косова шляхом заборони польотів та виведення з ладу підсистеми командування (а надалі — всієї системи повітряної оборони) Союзної Республіки Югославії;
  3. друга фаза — знищення військових об'єктів у Косові та югославських збройних сил на південь від 44 паралелі, що могли би підтримати війська в Косові;
  4. третя фаза — розширення повітряної операції на боротьбу проти всього спектру військових об'єктів великого значення на терені всієї федерації;
  5. четверта фаза — переміщення сил та їх зміцнення (якщо ця потреба виникала із ситуації).

Сили сторін

Сили НАТО

image
F-16CJ
Виділені для операції Allied Force літальні засоби країн Європи та Канади
Країна Рід літальних засобів
Винищувачі-бомбардувальники,
розвідувальні		 Транспортні Літаки-заправники ДРЛВ системи «Авакс» Гелікоптери
image Бельгія 12 F-16
image Велика Британія 16 Harrier GR-7
1
12 Tornado
7 Sea Harrier FA-2		 4 L-1011 3 2 E-3D 10 Sea King
image Данія 9 F-16
image Іспанія 6 (EF-18) 1 KC-130
1 CASA C-212
image Італія 22 Tornado ECR/IDA
6 AMX
10 F-104 ASA
6 Tornado IDS
4 Tornado ECR/IDS		 Boeing 707T
image Канада 18 CF-16
image Нідерланди 18 F-16 2 KDC-10
image Німеччина 14 Tornado 1
image Норвегія 6 F-16 1 C-130
image Португалія 3 F-16
image Туреччина 11 F-16
image Франція 12 Jaguar
3 Mirage IV-P
6 Mirage F1CR
8 Mirage 2000C
8 Mirage 2000D
4 		1 C-130 3 KC-135 1 E-3F SDCA

Слід зазначити, що фактично кількість використаних в операції машин була значно вищою від представленої вище.

Сили Югославії

На момент початку операції збройні сили Югославії складалися з 90 тисяч солдатів (зокрема 37 тисяч призовників) з можливістю збільшення до 150 тисяч у сухопутних військах, поділених на три армії. У ВМС служило 7,5 тисяч солдатів, а у ВПС — 15 тисяч. До складу третьої армії сухопутних військ входив 52 корпус у Приштині чисельністю 15-16 тисяч солдатів, який міг користуватися підтримкою з-за меж Косова.

image
Сербський МіГ-29. Видно ракети «повітря-повітря» Р-60
Основні танки
Тип Кількість
М-84 239
Т-72 65
Т-55 785
Т-34 181
Разом 1270
Бойові машини
Тип Кількість
568
169
BOV VP M-86 68
Разом 805
Повітряні сили
Тип Кількість
МіГ-29 15
МіГ-21 65
30
50
G-4 Super Galeb 10
Gazelle
(озброєні гелікоптери)		 48
Разом 218

Ці сили мали на озброєнні вісім дивізіонів ППО, розміщених у 8-ми місцях і поділених на 24 комплекси С-75, 16 комплексів С-125 та 60 комплексів «Куб». Ці системи було доповнено мобільними тактичними зенітними системами та «Стріла-10». Переносні ракетні системи складалися з пускових установок ПЗРК «Стріла-2» і новіших «Ігла». Збройні сили федерації підтримував військово-морський флот, до якого номінально входили чотири підводні човни, чотири фрегати, 34 сторожові катери, 16 кораблів та 20 амфібій.

Перебіг операції

24 березня 1999 року війська НАТО почали, без формальної згоди Ради Безпеки ООН, військову-повітряну операцію в Югославії.

Основна частина військової операції полягала в застосуванні авіації для бомбардування стратегічних військових і цивільних об'єктів на території Сербії. Основу угрупування НАТО, що брало участь в операції, складали військово-морські і військово-повітряні формування США, Великої Британії, Франції, Німеччини. Безпосередню участь в операції шляхом надання збройних сил або території для їхнього розгортання взяли Бельгія, Угорщина, Данія, Іспанія, Італія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Туреччина. Повітряний простір або територію для розгортання сил НАТО надали нейтральні держави: Албанія, Болгарія, Північна Македонія, Румунія.

Кількість задіяних літаків перевищувало 1000 одиниць. ВМС були представлені розгорненими в Адріатичному морі загонами бойових кораблів США і НАТО, постійним з'єднанням НАТО в Середземному морі.

Перших ракетних ударів було завдано близько 20:00 за місцевим часом по радарних установках армії СРЮ, що перебували на чорногорському узбережжі Адріатичного моря. Одночасно ракетні атаки було проведено щодо військового аеродрому за кілька кілометрів від Белграда і великих промислових об'єктів у місті Панчеві, що міститься менш ніж за двадцять кілометрів від столиці Югославії. У більшості великих міст Сербії та Чорногорії вперше після Другої світової війни було оголошено воєнний стан.

Протягом операції, що тривала 78 днів, літаки НАТО завдали близько 2300 ракетно-бомбових ударів по 990 об'єктах на території Сербії і Чорногорії. На Югославію було скинуто 14 тисяч бомб (в цілому 23 тисячі бомб і ракет) загальною вагою більше 27 тисяч тонн.

Завершення операції

Бомбардування припинилися 9 червня 1999 року після того, як представниками армії СРЮ і НАТО в македонському місті Куманово був підписаний військово-технічний договір про виведення з території Косова військ і поліції Союзної Югославії і про розміщення на території краю міжнародних збройних сил. 10 червня генеральний секретар НАТО Хав'єр Солана віддав наказ про припинення повітряних атак. Того ж дня Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію № 1244. Зокрема, цей документ передбачав введення на територію Косова і Метохії військового миротворчого контингенту, чисельність якого вже незабаром досягла 37 тисяч військовослужбовців, що представляли армії 36 країн світу.

Наслідки

За 78 днів регулярних бомбардувань території Югославії загинули до 528 мирних жителів. Від бомб, крилатих ракет і в зіткненнях з албанськими націоналістами в Косові загинули 1002 військовослужбовців і поліцейських.

За офіційними даними НАТО, в ході кампанії альянс втратив загиблими двох військовослужбовців (екіпаж американського гелікоптера AH-64, що розбився в ході тренувального вильоту в Албанії).

Остаточний розмір збитків, завданих промисловим, транспортним і цивільним об'єктам СРЮ, не був названий. За різними оцінками, він вимірювався сумою від 50 до 100 млрд доларів. Були знищені або серйозно пошкоджені близько 200 промислових підприємств, нафтосховищ, енергетичних споруд, об'єктів інфраструктури, зокрема 82 залізничних і автомобільних мости.

Знищено близько 90 пам'яток історії і архітектури, більше 300 будівель шкіл, вишів, бібліотек, більше 20 лікарень. Близько 40 тисяч житлових будинків повністю зруйновано або пошкоджено.

Масовані бомбардування перетворили всю територію Югославії на зону екологічного лиха. Бомбардування нафтопереробних і нафтохімічних заводів привели до випадання чорного кислотного дощу. Нафта, нафтопродукти і токсичні речовини уразили водну систему Югославії та інших Балканських країн.

Загальна кількість жертв оцінюється за різними джерелами від 1 до 2,5 тис. осіб.

Резолюцією ООН № 1244 (1999) було підтверджено суверенітет і територіальну цілісність Союзної Республіки Югославії, але 2008 року було проголошено незалежність Косова, яку визнали більшість країн НАТО.

Бомбардування Югославії силами НАТО в 1999 році Російська Федерація використала як елемент пропаганди, виправдання та маніпуляції (проводились паралелі між подіями у Косово та так званими народними республіками ЛНР, ДНР, що нібито зазнавали утисків з боку злочинного "київського режиму" та бажали незалежності), для незаконної анексії Криму в 2014 році, та розпочатої в тому ж році Росією гібридної війни на сході України разом з окупацією Донбасу, і розпочатого в 2022 році повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Див. також

Виноски

  1. . Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 1 жовтня 2008.
  2. Maciej Marszałek: Sojusznicza operacja «Allied Force», ss. 20-31
  3. Michael W. Lamb Sr.: Operation Allied Force Golden Nuggets for Future Campaigns, s. 2-7
  4. Maciej Marszałek: Sojusznicza operacja «Allied Force», ss. 67-77
  5. Maciej Marszałek: Sojusznicza operacja «Allied Force», s. 164—177
  6. Tim Youngs: Kosovo: NATO and Military Action, ss. 47-55
  7. The Crisis in Kosovo. Архів оригіналу за 13 травня 2009. Процитовано 1 жовтня 2008.
  8. . Архів оригіналу за 17 вересня 2008. Процитовано 1 жовтня 2008.

Джерела та посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Kosovo War
  • Maciej Marszałek: Sojusznicza operacja «Allied Force».(пол.)
  • злочини НАТО [ 7 жовтня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  • James Sherr & Dr Steven Main. Russian & Ukrainian perceptions of events in Yugoslavia(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Operaciyeyu NATO v Bosniyi ta Gercegovini 1995 Bombarduvannya Yugoslaviyi silami NATO v dzherelah NATO operaciya Soyuzna sila angl Operation Allied Force vijskova operaciya bloku NATO proti Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya v period z 24 bereznya po 10 chervnya 1999 roku sho stala zavershalnim etapom Kosovskoyi vijni prizvivshi do vivodu yugoslavskih vijsk z teritoriyi krayu Kosovo j Metohiya ta do jogo perehodu pid kontrol sil NATO a piznishe OON Bombarduvannya Yugoslaviyi silami NATOKosovska vijnaMisto Novij Sad u vogni 1999 rik Misto Novij Sad u vogni 1999 rikData 24 bereznya 10 chervnya 1999Misce Soyuzna Respublika Yugoslaviya zokrema Respublika Serbiya i KosovoRezultat Strategichnij uspih NATO Prijnyattya Kumanovskogo dogovoru Vidvedennya serbskih sil z Kosovo Stvorennya KFOR Vazhki rujnuvannya ekonomiki ta infrastrukturi Yugoslaviyi ru de fakto vidokremlennya Kosovo vid Yugoslaviyi pid timchasovu administraciyu OONStoroni NATO Belgiya Velika Britaniya Daniya Ispaniya Italiya Kanada Niderlandi Nimechchina Norvegiya Polsha Portugaliya SShA Turechchina Ugorshina Franciya Chehiya ta inshi povitryani morski ta nazemni sili NATO Soyuzna Respublika Yugoslaviya Armiya YugoslaviyiKomanduvachiVesli Klark en Hav yer Solana Toni Bler en en Bill Klinton Slobodan Miloshevich ru Svitozar Mar yanovich ru Vijskovi siliPonad 1 031 litakiv 30 udarnih korabliv i pidvodnih chovniv en 114 tis vijskovih regulyarnoyi armiyi 20 tis yugoslavskoyi policiyi 15 tis dobrovolciv 14 MiG 29 46 MiG 21 34 ru 1 400 artilerijskih ustanovok 1 270 tankiv 835 bronetehnikiVtrati2 vijskovih zaginulo u drugij ne bojovij avariyi AH 64 Apache 3 vijskovopolonenih 2 AH 64 Apache 1 zbitij F 117A Nighthawk 1 poshkodzhenij F 117A Nighthawk 2 poshkodzhenih A 10 Thunderbolt II 1 zbitij F 16C 1 rozbitij AV 8B Harrier II 21 vtrachenih BPLA 1 031 vbitih vijskovih i policejskih serbska ocinka 299 poranenih vijskovih vid 5 do 10 tis vbitih serbskih vijskovih ocinka NATO 6 zbitih abo rozbitih MiG 29 she 4 bulo znisheno na zemli 1 rozbitij ru 22 znishenoyi bronetehniki i artilerijskih ustanovok u Kosovo vklyuchayuchi 14 tankivHuman Rights Watch zmogla pereviriti 500 smertej sered civilnih po Yugoslaviyi poza Kosovo za ocinkami inshih dzherel zaginulo vid 1 200 do 2 500 civilnih 3 kitajskih zhurnalistiv zaginulo pid chas bombarduvannya kitajskogo posolstva v BelgradiPeredumoviSituaciya pochala zagostryuvatisya pislya togo yak uryad Yugoslaviyi u 1996 1997 rokah pochav pereselyati serbskih bizhenciv iz Horvatiyi ta Bosniyi i Gercegovini na teritoriyu Kosova Ce prizvelo do zbrojnih konfliktiv mizh zagonami tak zvanoyi Armiyi vizvolennya Kosova VAK ta yugoslavskoyu policiyeyu ta armiyeyu Z pochatku 1998 roku ci sutichki nabuli harakteru voyennih dij z boku yugoslavskoyi armiyi pochalisya represiyi shodo mirnogo naselennya yaki naprikinci 1998 go ta na pochatku 1999 roku mali vsi oznaki etnichnih chistok Nezvazhayuchi na rizke zrostannya kilkosti albanskih bizhenciv z kincya 1998 go ta na pochatku 1999 roku sho kvalifikuvalosya yak gumanitarna katastrofa Rada Bezpeki OON v umovah blokuvannya z boku Rosiyi ne mogla prijnyati zhodnoyi rezolyuciyi yaka b primushuvala centralnu vladu Yugoslaviyi pripiniti etnichni chistki j vivesti regulyarni vijskovi chastini z teritoriyi Kosova Tak she do pochatku operaciyi NATO ponad 350 tisyach kosovskih albanciv buli zmusheni pokinuti teritoriyu Kosova Serbska armiya prodovzhuvala zdijsnyuvati akciyi primusovogo viselennya albanciv navit nezvazhayuchi na vijskovo povitryanu operaciyu NATO Na moment pripinennya operaciyi NATO ta pochatku vivedennya zbrojnih sil Serbiyi z teritoriyi Kosova ponad 800 tisyach albanciv za danimi OON buli zmusheni zalishiti svoyi domivki Yugoslavska storona stverdzhuvala sho vihid albanciv u tabori bizhenciv na kordonah buv zumisno zorganizovanim dlya togo shob utvoriti vidimist gumanitarnoyi katastrofi i nadati privid dlya zbrojnogo vtruchannya Diplomatichna chastina18 zhovtnya 1998 do Belgradu pribuli troye golovnih predstavnikiv NATO generalnij sekretar Hav yer Solana kerivnik vijskovogo komitetu general ta golovnokomanduvach sil alyansu u Yevropi Vesli Klark Voni peredali prezidentu Yugoslaviyi Slobodanu Miloshevichu povidomlennya sho alyans rozpochav formuvannya sil i yaksho uryad Yugoslaviyi ne pripinit represiyi proti civilnogo naselennya to organizaciya vikoristaye natisk u formi aviacijnih atak Tim chasom Kontaktna grupa vislala svogo predstavnika Richarda Golbruka sho mav dobitisya diplomatichnogo vregulyuvannya konfliktu v Kosovi Pislya 9 tizhniv peregovoriv prezident Yugoslaviyi Slobodan Miloshevich pogodivsya na vivedennya svoyih vijskovih ta politichnih sil iz Kosova ta rozmishennya tam 2 tisyach neozbroyenogo personalu OBSYe iz zavdannyam monitoringu za vivodom serbskih vijsk a takozh pogodivsya na te shobi povitryani sili NATO sposterigali za teritoriyeyu Kosova Naslidkom cogo pogodzhennya buli operaciyi Eagle Eye ta Determined Guarantor Persha z nih polyagala u sposterezhenni z povitrya za vsima storonami konfliktu a takozh nadanni ocinki rezultativ sposterezhennya z tochki zoru zhovtnevogo pogodzhennya Rezultati sposterezhennya yake vikonuvali litaki U 2 Canberra RC 135 C 160 P 3 Atlantic ta Predator peredavali Pivnichnoatlantichnij Radi sho perekazuvala yih OBSYe ta OON Nezvazhayuchi na neodnorazovi poperedzhennya z boku NATO i Kontaktnoyi grupi yugoslavski vijska vse zh prodovzhuvali represiyi proti albanskogo naselennya i v lyutomu 1999 roku prezident Miloshevich oficijno ogolosiv sho vin ne dopustit vvedennya bud yakih vijsk na teritoriyu Yugoslaviyi yaki b mali zmushuvati do peremir ya chi provaditi sposterezhennya Nevdachi zaznali takozh sho prohodili v lyutomu ta berezni 1999 roku Proekt porozuminnya skladavsya z dev yati chastin sho stosuvalisya politichnih ekonomichnih ta vijskovih pitan Golovnimi osnovami bulo formuvannya samostijnogo parlamentu prezidenta uryadu ta sudovoyi vladi dlya provinciyi Serbi ne pogodilisya na umovi propoziciyi vvazhayuchi sho vona zakladaye osnovi nezalezhnosti Kosova Vijskova koncepciya rozv yazannya kriziVstupnij plan povitryanoyi operaciyi pid nazvoyu Operation Nimble Liton sklali planuvalniki komandi povitryanih sil vin peredbachav bl 250 ob yektiv vrazhennya na teritoriyi vsiyeyi Yugoslaviyi Same NATO opracyuvalo okremij plan pid nazvoyu CONPLAN 1061 Popri nayavnist bagatoh spilnih elementiv plani znachnoyu miroyu buli riznimi Plan USAFE zakladav duzhe intensivnu vid samogo pochatku operaciyu zi znishennya viznachenih ob yektiv na teritoriyi Serbiyi todi yak plan NATO zakladav pofazove zrostannya tisku na Miloshevicha za poserednictva aviaciyi alyansu Cillyu aviaciyi NATO malo buti zavdavannya Yugoslaviyi takih vtrat yaki bi perekonali prezidenta Miloshevicha do kapitulyaciyi Planuvalniki NATO vidibrali dlya povitryanih udariv 51 ob yekt sistemi protipovitryanoyi oboroni ta 40 inshih sporud iz 169 vklyuchenih do planu ob yektiv Druga faza vklyuchala v sebe likvidaciyu ob yektiv nizhche vid 44 paraleli na pivden vid Belgrada Yakbi druga faza ne dala rezultativ to mav vidbutisya perehid do tretoyi fazi sut yakoyi polyagala v intensivnomu obstrili vishe 44 paraleli vklyuchno z Belgradom Krayini chleni NATO vislovili sumnivi v zakonnosti vijskovoyi operaciyi bez viraznogo mandatu zi storoni OON vtim ci sumnivi rozviyali zitknennya yugoslavskoyi armiyi z civilnim albanskim naselennyam u veresni 1998 roku pislya yakoyi pidtrimka povitryanoyi operaciyi zrosla 24 25 veresnya 1998 roku pid chas zustrichi ministriv oboroni krayin chleniv alyansu z generalnim sekretarem Hav yerom Solanoyu sekretar oboroni SShA Vilyam Koen ta vlasne Hav yer Solana argumentuvali sho z metoyu uniknennya gumanitarnoyi katastrofi treba vidmovitisya vid neobhidnosti avtorizaciyi operaciyi rezolyuciyeyu Radi bezpeki OON Pid zavershennya zustrichi vsi ministri oboroni chleniv NATO pogodilisya sho yaksho prezident Miloshevich ne pripinit represiyi proti albanskogo civilnogo naselennya treba prigroziti jomu povitryanoyu operaciyeyu Vidtak u zhovtni togo zh roku troye najvishih predstavnikiv NATO vidvidali Belgrad z metoyu vikonannya cogo rishennya Cil ta plan operaciyiPid chas peregovoriv u Rambuye ta pislya yih provalu serbski zbrojni sili nadhodili do Kosova ta do kordonu z ciyeyu provinciyeyu Vodnochas Alyans visloviv poziciyu sho provedennya povitryanoyi operaciyi ye neobhidnim a politichnim argumentom na yiyi korist ye neobhidnist zupiniti krivavi boyi ta etnichni chistki a takozh vstanoviti trivalij mir ta vidnoviti avtonomiyu provinciyi Alyans mav namir vidnoviti avtonomiyu Kosova ale slid pidkresliti sho ce ne oznachalo nezalezhnosti provinciyi a vidnovlennya yiyi avtonomiyi u skladi Yugoslaviyi Gumanitarnim motivom vijskovoyi intervenciyi bulo bazhannya zmusiti prezidenta Miloshevicha do vedennya mirnih peregovoriv yak neobhidnoyi umovi dlya vstanovlennya trivalogo porozuminnya yake b garantuvalo bezpeku bizhenciv sho mali povernutisya u svoyi domivki Pivnichnoatlantichnij alyans viznachiv svoyi cili tak zavershennya vsyakih zbrojnih dij ta pripinennya represij shodo civilnogo naselennya albanskogo pohodzhennya v Kosovi vivedennya z Kosova serbskih vijskovih policijnih ta paramilitarnih odinic nadannya zgodi na rozmishennya u spirnij provinciyi mizhnarodnih mirotvorchih sil nadannya zgodi na bezumovne ta bezpechne povernennya vsih bizhenciv ta vignanciv do provinciyi a takozh nadannya gumanitarnim organizaciyam vilnogo dostupu do nih realne zapevnennya z boku Miloshevicha pro namir pracyuvati z metoyu dosyagnennya politichnogo porozuminnya v zagalnih ramkah viznachenih mirnimi propoziciyami v Rambuye Politichna koncepciya povitryanoyi operaciyi peredbachala provedennya takih zahodiv yaki bi perekonali prezidenta Miloshevicha sho u borotbi z Pivnichnoatlantichnim Alyansom mozhe vtratiti znachno bilshe nizh u peregovorah Plan operaciyi mav harakter stupinchastoyi eskalaciyi z sistematichnim zrostannyam tisku na Belgrad ta nishennyam ob yektiv iz klyuchovim znachennyam dlya Yugoslaviyi Vodnochas NATO vidkinulo koncepciyu kerivnictva VPS SShA u Yevropi pro zastosuvannya silnogo tisku aviaciyi vzhe na pochatkovi stadiyi operaciyi Podibno yak u zhovtni 1998 roku Alyans ne dosyagnuv zgodi shodo pitannya pro nazemni operaciyi Tim chasom v berezni 1999 na teritoriyi Kosova bulo skoncentrovano vzhe ponad 30 tisyach serbskih soldativ tobto vdvichi bilshe nizh ce peredbachala ugoda z Richardom Golbrukom Dodatkovi 40 tisyach perebuvali na kordoni provinciyi Z vijskovoyi tochki zoru Pivnichnoatlantichnij Alyans postaviv sobi za cil provesti povitryanu operaciyu proti vijskovih ob yektiv na teritoriyi vsiyeyi Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviyi z metoyu zmenshennya serbskoyi zdatnosti do prodovzhennya represij proti etnichnih albanciv u Kosovi Vihodyachi z cogo NATO stvorilo nizku strategichnih cilej dlya zastosuvannya sili v Kosovi yaki zgodom bulo predstavleno prezidentovi Miloshevichu yak umovi zavershennya bombarduvan Timi cilyami buli zalyakuvannya prezidenta Miloshevicha vid prodovzhennya i eskalaciyi serbskih atak na bezzbrojne civilne naselennya ta vstanovlennya umov dlya likvidaciyi naslidkiv etnichnih chistok znishennya serbskoyi zdatnosti vesti vijnu proti Kosova ta rozshirennya vijskovih dij na teritoriyi susidiv Yugoslaviyi v majbutnomu zavdyaki znishennyu abo zmenshennya zdatnosti Serbiyi vesti vijskovi operaciyi Za slovami prezidenta SShA Billa Klintona operaciya Allied Force mala tri golovni cili demonstraciya reakciyi Alyansu u vidpovid na agresiyu v Kosovi strimannya prezidenta Miloshevicha vid prodovzhennya chi eskalaciyi atak na bezzbrojne civilne naselennya znachne obmezhennya operacijnih mozhlivostej Serbiyi provoditi zbrojni dij v Kosovi zavdyaki velikomu skorochennyu bojovogo potencialu yugoslavskoyi armiyi V kozhnomu zbrojnomu konflikti pislya Drugoyi svitovoyi vijni okrim korejskogo v yetnamskogo ta vlasne kosovskogo komandir teatru vijskovih dij zavzhdi staviv pered aviaciyeyu zavdannya kontrolyu nad suhoputnimi vijskami v zoni operaciyi vijsk protivnika V Kosovi yugoslavski suhoputni vijskovi odinici palili budinki ta provodili etnichni chistki Cherez ce bagato storin tisnuli na Alyans abi sered vibranih ob yektiv urazhennya buli takozh suhoputni vijskovi odinici Ostatochno odniyeyu z golovnih cilej NATO bulo zavdannya yugoslavskij armiyi takih vtrat yaki bi ponizili mozhlivosti provedennya represiyi shodo naselennya Kosova V plani operaciyi sho otrimala ostatochnu nazvu Soyuzna Sila Allied Force bulo zakladeno p yat faz yiyi provedennya nulova faza eksplikaciya litalnih zasobiv na yevropejskomu teatri dij persha faza vstanovlennya panuvannya v povitri nad teritoriyeyu Kosova shlyahom zaboroni polotiv ta vivedennya z ladu pidsistemi komanduvannya a nadali vsiyeyi sistemi povitryanoyi oboroni Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviyi druga faza znishennya vijskovih ob yektiv u Kosovi ta yugoslavskih zbrojnih sil na pivden vid 44 paraleli sho mogli bi pidtrimati vijska v Kosovi tretya faza rozshirennya povitryanoyi operaciyi na borotbu proti vsogo spektru vijskovih ob yektiv velikogo znachennya na tereni vsiyeyi federaciyi chetverta faza peremishennya sil ta yih zmicnennya yaksho cya potreba vinikala iz situaciyi Sili storinSili NATO F 16CJVidileni dlya operaciyi Allied Force litalni zasobi krayin Yevropi ta Kanadi Krayina Rid litalnih zasobivVinishuvachi bombarduvalniki rozviduvalni Transportni Litaki zapravniki DRLV sistemi Avaks Gelikopteri Belgiya 12 F 16 Velika Britaniya 16 Harrier GR 7 1 12 Tornado 7 Sea Harrier FA 2 4 L 1011 3 2 E 3D 10 Sea KingDaniya 9 F 16 Ispaniya 6 EF 18 1 KC 130 1 CASA C 212 Italiya 22 Tornado ECR IDA 6 AMX 10 F 104 ASA 6 Tornado IDS 4 Tornado ECR IDS Boeing 707T Kanada 18 CF 16 Niderlandi 18 F 16 2 KDC 10 Nimechchina 14 Tornado 1Norvegiya 6 F 16 1 C 130 Portugaliya 3 F 16 Turechchina 11 F 16 Franciya 12 Jaguar 3 Mirage IV P 6 Mirage F1CR 8 Mirage 2000C 8 Mirage 2000D 4 1 C 130 3 KC 135 1 E 3F SDCA Slid zaznachiti sho faktichno kilkist vikoristanih v operaciyi mashin bula znachno vishoyu vid predstavlenoyi vishe Sili Yugoslaviyi Na moment pochatku operaciyi zbrojni sili Yugoslaviyi skladalisya z 90 tisyach soldativ zokrema 37 tisyach prizovnikiv z mozhlivistyu zbilshennya do 150 tisyach u suhoputnih vijskah podilenih na tri armiyi U VMS sluzhilo 7 5 tisyach soldativ a u VPS 15 tisyach Do skladu tretoyi armiyi suhoputnih vijsk vhodiv 52 korpus u Prishtini chiselnistyu 15 16 tisyach soldativ yakij mig koristuvatisya pidtrimkoyu z za mezh Kosova Serbskij MiG 29 Vidno raketi povitrya povitrya R 60Osnovni tanki Tip KilkistM 84 239T 72 65T 55 785T 34 181Razom 1270Bojovi mashini Tip Kilkist568169BOV VP M 86 68Razom 805Povitryani sili Tip KilkistMiG 29 15MiG 21 653050G 4 Super Galeb 10Gazelle ozbroyeni gelikopteri 48Razom 218 Ci sili mali na ozbroyenni visim divizioniv PPO rozmishenih u 8 mi miscyah i podilenih na 24 kompleksi S 75 16 kompleksiv S 125 ta 60 kompleksiv Kub Ci sistemi bulo dopovneno mobilnimi taktichnimi zenitnimi sistemami ta Strila 10 Perenosni raketni sistemi skladalisya z puskovih ustanovok PZRK Strila 2 i novishih Igla Zbrojni sili federaciyi pidtrimuvav vijskovo morskij flot do yakogo nominalno vhodili chotiri pidvodni chovni chotiri fregati 34 storozhovi kateri 16 korabliv ta 20 amfibij Perebig operaciyi24 bereznya 1999 roku vijska NATO pochali bez formalnoyi zgodi Radi Bezpeki OON vijskovu povitryanu operaciyu v Yugoslaviyi Osnovna chastina vijskovoyi operaciyi polyagala v zastosuvanni aviaciyi dlya bombarduvannya strategichnih vijskovih i civilnih ob yektiv na teritoriyi Serbiyi Osnovu ugrupuvannya NATO sho bralo uchast v operaciyi skladali vijskovo morski i vijskovo povitryani formuvannya SShA Velikoyi Britaniyi Franciyi Nimechchini Bezposerednyu uchast v operaciyi shlyahom nadannya zbrojnih sil abo teritoriyi dlya yihnogo rozgortannya vzyali Belgiya Ugorshina Daniya Ispaniya Italiya Kanada Niderlandi Norvegiya Portugaliya Turechchina Povitryanij prostir abo teritoriyu dlya rozgortannya sil NATO nadali nejtralni derzhavi Albaniya Bolgariya Pivnichna Makedoniya Rumuniya Kilkist zadiyanih litakiv perevishuvalo 1000 odinic VMS buli predstavleni rozgornenimi v Adriatichnomu mori zagonami bojovih korabliv SShA i NATO postijnim z yednannyam NATO v Seredzemnomu mori Pershih raketnih udariv bulo zavdano blizko 20 00 za miscevim chasom po radarnih ustanovkah armiyi SRYu sho perebuvali na chornogorskomu uzberezhzhi Adriatichnogo morya Odnochasno raketni ataki bulo provedeno shodo vijskovogo aerodromu za kilka kilometriv vid Belgrada i velikih promislovih ob yektiv u misti Panchevi sho mistitsya mensh nizh za dvadcyat kilometriv vid stolici Yugoslaviyi U bilshosti velikih mist Serbiyi ta Chornogoriyi vpershe pislya Drugoyi svitovoyi vijni bulo ogolosheno voyennij stan Protyagom operaciyi sho trivala 78 dniv litaki NATO zavdali blizko 2300 raketno bombovih udariv po 990 ob yektah na teritoriyi Serbiyi i Chornogoriyi Na Yugoslaviyu bulo skinuto 14 tisyach bomb v cilomu 23 tisyachi bomb i raket zagalnoyu vagoyu bilshe 27 tisyach tonn Zavershennya operaciyiBombarduvannya pripinilisya 9 chervnya 1999 roku pislya togo yak predstavnikami armiyi SRYu i NATO v makedonskomu misti Kumanovo buv pidpisanij vijskovo tehnichnij dogovir pro vivedennya z teritoriyi Kosova vijsk i policiyi Soyuznoyi Yugoslaviyi i pro rozmishennya na teritoriyi krayu mizhnarodnih zbrojnih sil 10 chervnya generalnij sekretar NATO Hav yer Solana viddav nakaz pro pripinennya povitryanih atak Togo zh dnya Rada Bezpeki OON prijnyala rezolyuciyu 1244 Zokrema cej dokument peredbachav vvedennya na teritoriyu Kosova i Metohiyi vijskovogo mirotvorchogo kontingentu chiselnist yakogo vzhe nezabarom dosyagla 37 tisyach vijskovosluzhbovciv sho predstavlyali armiyi 36 krayin svitu NaslidkiZa 78 dniv regulyarnih bombarduvan teritoriyi Yugoslaviyi zaginuli do 528 mirnih zhiteliv Vid bomb krilatih raket i v zitknennyah z albanskimi nacionalistami v Kosovi zaginuli 1002 vijskovosluzhbovciv i policejskih Za oficijnimi danimi NATO v hodi kampaniyi alyans vtrativ zagiblimi dvoh vijskovosluzhbovciv ekipazh amerikanskogo gelikoptera AH 64 sho rozbivsya v hodi trenuvalnogo vilotu v Albaniyi Ostatochnij rozmir zbitkiv zavdanih promislovim transportnim i civilnim ob yektam SRYu ne buv nazvanij Za riznimi ocinkami vin vimiryuvavsya sumoyu vid 50 do 100 mlrd dolariv Buli znisheni abo serjozno poshkodzheni blizko 200 promislovih pidpriyemstv naftoshovish energetichnih sporud ob yektiv infrastrukturi zokrema 82 zaliznichnih i avtomobilnih mosti Znisheno blizko 90 pam yatok istoriyi i arhitekturi bilshe 300 budivel shkil vishiv bibliotek bilshe 20 likaren Blizko 40 tisyach zhitlovih budinkiv povnistyu zrujnovano abo poshkodzheno Masovani bombarduvannya peretvorili vsyu teritoriyu Yugoslaviyi na zonu ekologichnogo liha Bombarduvannya naftopererobnih i naftohimichnih zavodiv priveli do vipadannya chornogo kislotnogo doshu Nafta naftoprodukti i toksichni rechovini urazili vodnu sistemu Yugoslaviyi ta inshih Balkanskih krayin Zagalna kilkist zhertv ocinyuyetsya za riznimi dzherelami vid 1 do 2 5 tis osib Rezolyuciyeyu OON 1244 1999 bulo pidtverdzheno suverenitet i teritorialnu cilisnist Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviyi ale 2008 roku bulo progolosheno nezalezhnist Kosova yaku viznali bilshist krayin NATO Bombarduvannya Yugoslaviyi silami NATO v 1999 roci Rosijska Federaciya vikoristala yak element propagandi vipravdannya ta manipulyaciyi provodilis paraleli mizh podiyami u Kosovo ta tak zvanimi narodnimi respublikami LNR DNR sho nibito zaznavali utiskiv z boku zlochinnogo kiyivskogo rezhimu ta bazhali nezalezhnosti dlya nezakonnoyi aneksiyi Krimu v 2014 roci ta rozpochatoyi v tomu zh roci Rosiyeyu gibridnoyi vijni na shodi Ukrayini razom z okupaciyeyu Donbasu i rozpochatogo v 2022 roci povnomasshtabnogo vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu Div takozhKosovska vijna Operaciya NATO v Bosniyi ta Gercegovini 1995 Gumanitarna intervenciya Bombarduvannya Novogo Sadu Bombarduvannya albanskih bizhenciv poblizu KorishiVinoski Arhiv originalu za 1 sichnya 2016 Procitovano 1 zhovtnya 2008 Maciej Marszalek Sojusznicza operacja Allied Force ss 20 31 Michael W Lamb Sr Operation Allied Force Golden Nuggets for Future Campaigns s 2 7 Maciej Marszalek Sojusznicza operacja Allied Force ss 67 77 Maciej Marszalek Sojusznicza operacja Allied Force s 164 177 Tim Youngs Kosovo NATO and Military Action ss 47 55 The Crisis in Kosovo Arhiv originalu za 13 travnya 2009 Procitovano 1 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 17 veresnya 2008 Procitovano 1 zhovtnya 2008 Dzherela ta posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Kosovo WarMaciej Marszalek Sojusznicza operacja Allied Force pol zlochini NATO 7 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl James Sherr amp Dr Steven Main Russian amp Ukrainian perceptions of events in Yugoslavia angl

Дата публікації:
Топ