М-84

M-84 — югославський основний бойовий танк (третього покоління). М-84 перебуває на озброєнні в Боснії і Герцеговині, Кувейті, Македонії, Словенії, Сербії та Хорватії.

Танк М-84
Сербський М-84
Тип	основний бойовий танк М-84
Історія використання
На озброєнні	1985 — т. ч.
Оператори	Боснія і Герцеговина  Хорватія  Кувейт  Сербія Словенія Північна Македонія
Війни	Війна в затоці Югославські війни UNMIK
Історія виробництва
Розробник	ЮНА
Виробник	СФРЮ, завод «Джуро Джакович»
Виготовлення	1984—1991
Виготовлена кількість	652
Варіанти	(див. варіанти)
Характеристики
Вага	41,5 т.
Довжина	9,53 м
Ширина	3,57 м
Висота	2,19 м
Обслуга	3 (командир, водій і навідник)
Калібр	125 мм, 2A46
Темп вогню	8 постр./хв
Дальність вогню
Ефективна	9,4 км
Броня	протиснарядна комбінована; композитний сплав, включаючи леговану сталь, вольфрам і пластмасовий заповнювач з керамічним компонентом. Башта: лоб: 250 мм, борт: 120 мм, дах: 30-60 мм
Головне озброєння	гладкоствольна гармата боєкомплект: 42
Другорядне озброєння	додатково: спарений кулемет 7,62 мм, зенітна гармата 12,7 мм зв'язок: R-123М на частотах від 20 до 51,5 МГц (16-20 км)
Двигун	дизель V-46TK, з турбонаддувом, 12-циліндровий, чотиритактний, 38,000 см³ 1000 к.с. (750 кВ)
Питома потужність	24,10 к.с./т
Підвіска	торсійна тиск на ґрунт: 0,83 кг/см²
Дорожній просвіт	100 мм
Паливо	D2, 1190 + 400 л.
Швидкість	шосе: 68 км/год бездоріжжя: 35-45 км/год
Прохідність	нахил: 25° підйом: 30° стінка: 0,85 м рів: 2,8 м брід: 1,2 м
M-84 у Вікісховищі

Розробка і виробництво

У 70-х роках XX століття військове керівництво ЮНА вирішило розпочати виробництво першого власного танка. Через відсутність досвіду в проєктуванні і виробництві танків, було вирішено, що за основу для створення вітчизняного танка буде взято яку-небудь з наявних моделей танків другого покоління. Таким чином, танк М-84 було розроблено на основі радянського Т-72, тоді одного з найкращих танків у світі, з внесенням певних покращень, у тому числі внутрішньої системи керування вогнем, поліпшеної комбінованої броні та двигуна в 1000 кінських сил. Дослідний зразок виготовлено в 1983 році, а серійне виробництво розпочалося в 1984 році, що й відобразилося в назві моделі. Громадськості М-84 було вперше представлено ​​на параді Перемоги 9 травня 1985 року в Белграді. У 1985 році М-84 надійшов на озброєння в Югославську Народну Армію. Кількома роками пізніше прийнято на службу поліпшений варіант M-84A.

У соціалістичній Югославії існувало близько 240 заводів, які брали безпосередню участь у виготовленні М-84 та ще близько 1000 югославських підприємств, залучених до його виробництва опосередковано. Основними заводами були:

Завод «Джуро Джакович», Славонський Брод, остаточне виготовлення танка FAMOS, Пале, двигун Iskra Fotona, Любляна, лазери і електроніка Zrak Sarajevo, Сараєво, оптика Slovenske Železarne, Равне, криця і броня Prvi Partizan, Ужиці, боєзапас Pretis, (Воґошчя), боєзапас Prva Petoletka, , гідравліка 21 Maj, (Раковиця), ручне керування поворотом башти

Bratstvo, Травник, головна гармата Metalski zavodi Tito, Скоп'є, мультиплікатор 11 oktomvri, Прілеп Ruen, Кочані Rudi Cajevec, Баня-Лука, електроніка Sever, Суботиця, автозавантажувач Jugoturbina, Карловац Radoje Dakic, Подгориця Industrija lezajeva Kotor, Котор

Наприкінці 1980-х рр. започатковано проєкт заміни танка на варіант під назвою М-91 Vihor (Вихор). На відміну від М-84, Vihor був не копією радянського танка, а цілком і повністю власною розробкою. До 1991 року було створено два дослідні зразки. Один з них було повністю завершено, але завод відмовився поставити його Югославській Народній Армії. У другого зразка було закінчено корпус. Однак у зв'язку з розпадом Югославії, проєкт Vihor було призупинено до закінчення війни в Хорватії. Після 1994 року корпус другого танка було підігнано під нову башту і відтоді весь проєкт відомий як проєкт хорватського бойового танка М-95 Degman, який усе ще перебуває на стадії дослідного зразка.

Хорватія також створила оновлений варіант M-84D, який являє собою стандартний комплекс модернізації Degman для танків М-84. Хорватська армія планувала осучаснити всі 75 хорватських танків М-84 до цієї переробки М-84D, але через економічну кризу, модернізацію було відкладено.

Останній сербський варіант M-84 це M2001, запущений у 2004 році. Він оснащений новою системою керування вогнем, бронею Kontakt-5 ERA, протитанковими ракетами AT-11 Снайпер, тепловізійним прицілом Агава-2 та комплексом захисту екіпажу «Штора». Він дуже схожий на російський танк Т-90С, як зовні, так і робочими характеристиками.

Близько 150 одиниць М-84 було експортовано в Кувейт. Розпад Югославії в 1990-х роках перешкодив подальшому експорту М-84. Для модернізації своїх M-84S Кувейт обрав турецький ASELSAN.

Варіанти

• M-84
• M-84A
• M-84AB
• M-84ABK
• M-84ABN
• M-84AI
• M-84AB1
• M-84A4 Sniper
• M-90 Vihor
• M-84A4
• M-95 Degman
• M2001

Примітки

1. . Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 28 жовтня 2011.

Посилання

• (.pdf, сербською)
• M-84 [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] на сайті FAS.