Лісабо́н (порт. Lisboa; МФА: [ɫɨʒ.ˈbo.ɐ], Лижбоа) — столиця та найбільше місто Португалії, політичний, економічний та культурний центр країни. Адміністративний центр однойменного округу. Найзахідніша столиця материкової Європи та єдина на узбережжі Атлантичного океану.
Права міського самоврядування має з 1147 року. Поділяється на 24 парафії. За адміністративним поділом чинним до 1976 року був складовою провінції Ештремадура. Займає стратегічно важливе положення у гирлі річки Тахо, за 15 км від Атлантичного океану. Захоплений 1147 року військами першого португальського короля Афонсу І. 1255 року став столицею Португальського королівства. У XV—XVII століттях, в Добу великих географічних відкриттів, був одним із передових цивілізаційних центрів світу. Зруйнований Лісабонським землетрусом (1755). Відбудований зусиллями помбальського маркіза Себаштіана де Карвалю. У ХХ столітті розрісся завдяки поглинанню сусідніх поселень і розвитку передмість. Головні пам'ятки — Лісабонський собор і Замок святого Георгія.
Назва
- Лісабо́н (порт. Lisboa, МФА: [ɫɨʒ.ˈbo.ɐ], [лижбо́а]) — сучасна українська назва.
- Лісбо́на — стара українська назва.
- Олісі́по (порт. Olisipo, МФА: [ɔ.lɪˈsiː.poː]) — латинська назва.
За найпоширенішою версією, назва міста походить від фінікійського виразу Alis-Ubbo (благословенна затока) завдяки своєму вигідному розташуванню у широкому гирлі, але існують і інші версії, як наприклад «Olipsso» чи «Lixbunã». Схематично походження слова «Lisboa» прийнято передавати так: Olisipo > Ulixibona > Al-Ušbuna > Lixbona > Lixbõa > Lisboa.
Географія
Лісабон розташований на заході Португалії, на півдні округу Лісабон, на правому березі річки Тежу, у її гирлі. Найвища точка — 226 метрів над рівнем моря (), є найзахіднішою столицею Європи.
Лісабон межує на півночі з муніципалітетом Лореш, на північному заході — з муніципалітетом Одівелаш, на заході — з муніципалітетами Амадора і Оейраш. На сході й півдні омивається водами річки Тежу і Атлантичного океану.
Разом зі своїми числе́нними передмістями (в тому числі і північні райони Сетубальського округу) утворює Лісабонську агломерацію (порт. Área Metropolitana de Lisboa), населення якої перевищує 2 млн осіб.
Історичний центр міста розташований на семи пагорбах (порт. Sete colinas), причому деякі вулиці настільки вузькі, що унеможливлює проїзд громадського транспорту. У місті є 3 фунікулери та один вертикальний ліфт Санта-Жушта. У західній частині міста розташовані його легені — лісопарк Монсанту загальною площею понад 10 км². Місто відвоювало значну територію у річки, головним чином з 19 століття, що дозволило будівництво широких проспектів у нижній його частині, а також створення залізничного сполучення і портових споруд. Саме на таких територіях збудовано найсучасніші і .
Клімат
Лісабон — одна з найтепліших європейських столиць, з кліматом що великою мірою обумовлений Гольфстримом. Весна може бути від сирої до спекотної сонячної (11…26 °C) з деякими зливами, літо — сухе та спекотне з деяким вітром і температурами між 16 та 29 °C. Осінь тепла і нестабільна, з температурами від 12 до 27 °C і зима, як правило, — дощі та сирість, з незначним сонцем (8…18 °C). Найнижча зареєстрована температура −2,2 °C, найвища — 43 °C.
Сніг випадає дуже рідко — востаннє це було 29 січня 2006 року та 28 січня 2007 року, сталося це після більш як сорокарічної паузи. У середньому місто отримує 3300 годин сонця і 100 днів дощу на рік.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 23 °C (73,4 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 11,3 °С (52,3 °F).
Клімат Лісабона | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 20,6 | 24,8 | 28,3 | 29,4 | 35 | 41,5 | 40,6 | 37,9 | 37,1 | 32,6 | 25,6 | 23,2 | 41,5 |
Середній максимум, °C | 14,5 | 15,9 | 18,2 | 19,2 | 21,4 | 24,8 | 27,5 | 27,8 | 26,2 | 22,1 | 18 | 15,2 | 20,9 |
Середня температура, °C | 11,3 | 12,6 | 14,3 | 15,3 | 17,3 | 20,3 | 22,7 | 23 | 21,7 | 18,4 | 14,8 | 12,4 | 17 |
Середній мінімум, °C | 8,1 | 9,2 | 10,4 | 11,5 | 13,3 | 15,9 | 17,9 | 18,1 | 17,3 | 14,6 | 11,5 | 9,5 | 13,1 |
Абсолютний мінімум, °C | 0,4 | 1,2 | 2,9 | 5,5 | 6,9 | 10,3 | 13,1 | 13,8 | 10,7 | 8 | 3,9 | 2,4 | 0,4 |
Норма опадів, мм | 96.8 | 90.2 | 51.2 | 64.7 | 55.6 | 17.2 | 6.1 | 6.8 | 28.5 | 79.8 | 107.1 | 121.8 | 725.8 |
Днів з опадами | 13,3 | 13 | 10,4 | 12,7 | 9,5 | 4,8 | 1,9 | 2,5 | 5,8 | 11 | 12,2 | 14,9 | 112 |
Днів з дощем | 16 | 16 | 15 | 16 | 13 | 9 | 5 | 4 | 8 | 13 | 15 | 17 | 147 |
Вологість повітря, % | 80 | 80 | 75 | 70 | 70 | 70 | 65 | 65 | 70 | 75 | 80 | 85 | 73.8 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Античність. Вестготи. Маври
За народною легендою, місто Лісабон було засноване давньогрецьким героєм Одісеєм (порт. Ulisses, Odisseu), і як Рим, виникло на семи пагорбах.
Перше поселення заснували фінікійці близько 1200 р. до н. е. і це друга найстаріша європейська столиця після Афін.
Вигідне географічне розташування міста сприяло його швидкому розвитку. Так, з появою у регіоні Кельтів, вони почали змішуватися з місцевими населенням, що і дало початок виникненню племен, що розмовляли кельтською мовою. Найімовірніше, стародавні греки протягом тривалого часу мали в гирлі річки Тежу торговельний пункт. Але тогочасні конфлікти у Середземномор'ї призвели до залишення міста греками, головним чином завдяки карфагенянам, що на той час домінували в регіоні. Занепад Римської імперії та феодалізація суспільства призвели до завоювань її західної частини германськими, гунськими та іншими племенами. Під кінець римського панування «Olissipo» стало одним із перших міст, що прийняли християнство. Першим єпископом міста був . У той час місто зазнає значних пограбувань варварами, аланами, стає частиною , і врешті решт, переходить до вестготів із Толедо, які називають його «Ulishbona». Пограбування та комерційний занепад на той час містечка «Ulishbuna» тривали до початку VII століття, коли маври, скориставшись громадянською війною в Толедському королівстві, захоплюють Іберійський півострів у 711 році. Отже у 719 році місто перейшло до маврів, які назвали його «al-Lixbûnâ» арабською мовою та побудували фортифікацію.
На початку вересня 844 року мусульманський Лісабон здобули вікінги. Вони 13 днів грабували місто й вирізали частину міського населення.
Королівство Португалія
Мусульманське панування у Лісабоні тривало до 1147 року, коли місто відвоював перший португальський король Афонсу І. 1179 року він надав йому форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права. Статус столиці Лісабон отримав 1255 року, завдяки своєму вигідному стратегічному розташуванню. Було відновлено єпархію, яка у XIV столітті стає метрополією. Вже до кінця XIII століття місто перетворюється на важливий порт, завдяки морському сполученню з Північною Європою, а в 1290 році за короля Дініша I відкривається перший у країні університет, який у 1308 році перенесли до міста Коїмбри.
6 грудня 1383 року міщани Лісабона повстали проти королеви-регентші Леонори, прогнали її і проголосили «захисником королівства» авіського магістра Жуана. 16 грудня вони створили самоврядну раду — Дім двадцяти чотирьох. У відповідь до Португалії вдерся кастильський король Хуан I, зять вигнаної королеви. 29 травня 1384 року він оточив португальську столицю й тримав її в облозі чотири місяці. Лісабон врятувався чудом: серед кастильців спалахнула епідемія чуми, яка викосила половину їхнього війська. 3 вересня нападники зняли облогу й повернулися до Кастилії. Наступного 1385 року кортеси обрали Жуана новим королем Португалії. 14 серпня у вирішальній битві при Алжубарроті він вщент розбив кастильських інтервентів. За допомогою лісабонців Жуан І відстояв суверенітет країни й добився утвердження Авіської династії на португальському троні. Він та його нащадки розпочали завоювання в Африці та дослідження Атлантики.
Тісна співпраця з італійцями, що домінували у Середземномор'ї ще з часів Римської імперії, приносить місту низку важливих географічних відкриттів у спільних експедиціях — архіпелаги Азорських островів, Мадейри та Канарських островів. Ці острови дозволили заснувати нові морські порти, корисні з точки зору нових комерційних зв'язків. Численні морські експедиції відправлялись із Лісабона у XV—XVII століттях. Найвідомішою стала експедиція під керівництвом Васко да Гама у 1497—1498 роках, підкреслюючи таким чином важливість міста як морського порту та торговельного центру Європи.
На зміну Авіській династії у 1580 році приходять кастильські Габсбурги (Іберійська унія).
13 червня 1589 року англійські пірати під проводом Френсіса Дрейка здійснили морський напад на Лісабон, проте португальці його успішно відбили.
У 1640 році португальцям вдається відновити незалежність і королем стає Жуан IV. У місті будується приблизно 40 нових монастирів (крім тридцяти вже існуючих на той час), а на початку XVIII століття, за часів короля Жуана V, у місті будується грандіозна для тих часів споруда — акведук «Вільних Вод» (порт. Aqueduto das Águas Livres), висота котрого сягає 70 метрів (див. галерею зображень).
1 листопада 1755 року Лісабон зруйнували великий землетрус і цунамі. Відновленням міста займався міністр Себаштіан де Карвалю. Столиця відродилася лише наприкінці XVIII століття. Нововідбудоване місто, центральна частина якого набуває прямокутних форм і отримує назву на честь маркіза.
Восени 1807 року між Наполенівською Францією і Португалією спалахнула війна. 29 листопада португальський уряд на чолі з принцом-регентом Жуаном втік із Лісабона до Бразилії, а 30 листопада столицю безкровно зайняли французькі війська під проводом генерала Жан-Андоша Жюно. Французька окупація тривала до 1811 року.
Республіка Португалія
У 1910 році Португалію вперше проголошено республікою, що існувала до 1926 року, коли праві сили встановлюють у країні диктаторський режим Нової Держави на чолі з Салазаром, що тривав до 25 квітня 1974 року.
Цього дня в країні відбулася Революція гвоздик, в результаті якої було скинуто півстолітню диктатуру на чолі з послідовником Салазара Марселу Каетану, а 25 квітня стає національним святом — днем свободи. Відтоді в Лісабоні і в країні встановлюється демократія (сьогодні муніципальною палатою керує Соціалістична партія на чолі з мером Антоніу Коштою). У країні починається нова ера економічних перетворень і вже через 10 років після падіння диктаторського режиму, в 1985 році тодішній португальський президент Маріу Суаріш підписав угоду про вступ країни до Європейського Союзу (сталося це у Монастирі єронімітів).
У 1988 році у центрі Лісабона (місцевість Шіаду) сталася пожежа, що знищила значну частину архітектурної спадщини міста та зону його традиційної комерції.
Сьогодні Лісабон розвивається у швидкому ритмі, не відстаючи від інших європейських столиць, — покращується його інфраструктура та системи безпеки, охорони здоров'я, спорту та ін. 1994 року місто було Європейською столицею Культури, у 1998 році відкрито другий міст через річку Тежу, у тому ж році у місті було реалізовано Всесвітню виставку Expo 1998 присвячену океанам, у 2004 році в рамках чемпіонату Європи з футболу, що проходив у Португалії, місто було ареною 10 футбольних матчів (на стадіонах Алваладе XXI і Луж). 2008 року оголошено також про будівництво нового міжнародного аеропорту, третього мосту через річку Тежу серед інших грандіозних проєктів.
Адміністративний поділ
Сучасний поділ міста
Старий поділ міста
До 2012 року Лісабон поділявся 53 парафії, згруповані у 4 райони (порт. bairros).
- Ажуда
- Алкантара
- Алту-ду-Піна
- Алваладе
- Амейшоейра
- Анжуш
- Беату
- Бенфіка
- Граса
- Енкарнасан
- Кампу-Гранде
- Камполіде
- Карніде
- Каштелу
- Корасан-де-Жезуш
- Лапа
- Луміар
- Мадалена
- Мартіреш
- Марвіла
- Мерсеш
- Носса-Сеньора-де-Фатіма
- Олівайш
- Пена
- Пеня-де-Франса
- Празереш
- Сакраменту
- Санта-Катарина
- Санта-Енграсія
- Санта-Ізабел
- Санта-Жушта
- Санта-Марія-де-Белен
- Сантіагу
- Санту-Кондештавел
- Санту-Ештеван
- Сантуш-у-Велю
- Сан-Кріштован-і-Сан-Лоренсу
- Сан-Домінгуш-де-Бенфіка
- Сан-Франсішку-Шавієр
- Сан-Жуан
- Сан-Жуан-де-Бріту
- Сан-Жуан-де-Деуш
- Сан-Жорже-де-Арройюш
- Сан-Жозе
- Сан-Мамеде
- Сан-Мігел
- Сан-Ніколау
- Сан-Паулу
- Сан-Себаштіан-да-Педрейра
- Сан-Вісенте-де-Фора
- Се
- Сокорру
- Шарнека
Традиційні квартали:
- Байрос — це старі квартали на семи пагорбах, з яких починалося місто.
- Алфама — квартал простого люду.
- Байру-Алто — район лісабонської богеми.
Населення
Кількість мешканців | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 | 2021 |
190 311 | 240 740 | 300 964 | 351 210 | 431 738 | 484 664 | 591 939 | 694 389 | 783 226 | 802 230 | 769 044 | 807 937 | 663 394 | 564 657 | 547 733 | 545 796 |
Економіка
Лісабон є найбагатшим містом країни — ВВП на душу населення перевищує середньоєвропейський показник, причому в економіці домінує сфера послуг. Лісабонський порт є найактивнішим на атлантичному узбережжі Європи. Більшість багатонаціональних компаній, присутніх у Португалії, розміщена саме в Лісабоні. Він також є 9-м містом у світі, що приймає найбільше конгресів світового рівня.
Лісабонська агломерація є надзвичайно індустріалізованою, особливо в північних районах Сетубальського адміністративного округу (нафтопереробна, текстильна промисловість, судоремонтні та рибопереробні заводи). Саме через це португальську столицю визнано найважливішим після Мадрида економічним та фінансовим центром Іберійського півострова.
Транспорт
Лісабон є важливим транспортним вузлом як Португалії, так і Іберійського півострова загалом. До транспортних магістралей міста Лісабона належать швидкісні автомагістралі (в тому числі платні A-1, , ), залізничне та водне сполучення. Важливу роль у транспортному сполученні мають міжнародний аеропорт «Портела», 2 мости через р. Тежу, річковий транспорт, а у внутрішньоміських пасажирських перевезеннях — метро, автобусний транспорт, трамвайні мережі.
Аеропорт
Лісабонський аеропорт є важливим не тільки для Лісабонської агломерації. Він обслуговує також населення з прилеглих адміністративних округів. Розташований у північній околиці міста (3-й квартал). З аеропорту «Київ» до Лісабона двічі на тиждень виконує рейси авіакомпанія Wizz Air.
У зв'язку з постійним зростанням пасажирообігу, а повітряний пасажиропотік Лісабона становить близько 10 млн осіб на рік, у 2008 році прийняте рішення про будівництво нового міжнародного аеропорту в Алкошете.
Залізниця
Головними залізничними вокзалами Лісабона є станції та . Залізничні маршрути розходяться від міста у двох магістральних напрямках: Лінія Північна (Порту) та Лінія Південна (Алгарве), та трьох приміських — Лінія Сінтри, Лінія Кашкайша, Лінія Азамбужи.
Метро
Перший португальський метрополітен було відкрито 29 грудня 1959 року. На 2017 рік побудовано 4 лінії (синя, зелена, жовта та червона) загальною завдовжки 44,2 км, що нараховують 56 станцій (з них 6 вузлові), які обслуговують приблизно 0,5 млн пасажирів щодня. Спорудження червоної лінії було пов'язане з проведенням у місті міжнародної експозиції Expo 1998. У майбутніх планах (2010—2020) розширення жовтої ліній у південному напрямку до з'єднання із зеленою. Вартість квитка залежить від зони (для першої зони становить 0,75 євро, для другої — 1,05 євро). Лісабонське метро зв'язує місто з двома іншими містами — Амадора та Одівелаш (обидва належать до другої зони).
Трамвай
Лісабонський трамвай з'явився у 1901 році і став другим у країні після міста Порту. Сьогодні його функціонування обмежене до п'яти маршрутів (E12, E15, E18, E25, E28), суто в історичній частині міста, крім 15-го, який сягає передмістя Алжеш (район Оейраша). Загальна довжина трамвайних колій 48 км, кількість рухомого складу — 58 одиниць (в тому числі 40 історичних). Обслуговується державним підприємством «Карріш», має послугу оренди.
Мости
Перший міст через річку Тежу був споруджений ще за часів португальського диктатора Салазара у 1962—1966 роках — так званий підвісний міст завдовжки 2277 м і 70 м у висоту. З моменту відкриття (6 серпня 1966 року) і до Революції гвоздик носив ім'я диктатора — міст Салазара. 1974 року назву було змінено на честь революції — Міст імені 25 квітня. Це одночасно автомобільний (платний у північному напрямку) і залізничний міст, що з'єднує місто з півднем, зокрема з містом Алмадою та Сетубальським адміністративним округом. Щороку в середині березня через міст проходить маршрут (з цього приводу автомобільний рух припиняється на декілька годин, а охочі пробігти мостом мають можливість це зробити).
Другим лісабонським мостом є вантовий міст Вашку да Гама, спорудження якого планувалось ще задовго до початку будівництва, — збудований до міжнародної експозиції Expo 1998 (відкритий 4 квітня 1998 року). Зі своєю завдовжки 17,3 км є найдовшим мостом у Європі та 5-м у світі. Міст є суто автомобільним — з'єднує місто Лісабон у його східній частині з містом Монтіжу Сетубальського адміністративного округу і південними регіонами країни, є платним.
Культура
Архітектура
Лісабон по праву вважається перлиною португальських міст. Місто дуже багате на історико-архітектурні пам'ятки, причому в Лісабоні гармонійно поєднується архітектурна спадщина різноманітних стилів: замок IX—XIV ст. ст., романський собор XII ст. (перебудований у XVIII ст.), готичний монастир кармелітів (1389—1423 роки, нині в ньому діє археологічний музей), башта Белен у (1515—1521), розкішні палаци (Беленський палац, Мафрський палац і палац Келуш — бароко; Ажудський палац і палац Сан-Бенту — класицизм) та численні храми, виконані в національному стилі, а також бароко (базиліка Ештрела, церкви святого Вісенте ді Фора, Консейсау Велья, Святого Роке, Музей церковного сакрального мистецтва), монументальний Національний пантеон. У XX столітті в Лісабоні з'явились яскраві взірці постмодернізму. Замок святого Георгія — одна з будівель, що вціліла після землетрусу 1755 року. Тепер це найвища точка Лісабона. Санта-Жуста — ліфт, що сполучає район Байру-Алто із центральним кварталом Байшу.
Лісабон перетинається широкими бульварами, які виводять до великих майданів, посередині яких зазвичай встановлені монументальні пам'ятники переважно діячам національної історії та культури. Визначними серед вулиць (власне бульварів) Лісабона є бульвар Свободи (Avenida da Liberdade), бульвар Фонтеш Перейра де Мелу (Avenida Fontes Pereira de Melo), бульвар Алміранте Реїша (Avenida Almirante Reis) та бульвар Республіки (Avenida da República).
Церкви
- Лісабонський собор — найстарша церква міста, закладена 1147 року.
- Церква пам'яті — храм 1788 року.
- Церква Діви Марії Світлої — храм XVI ст.
- Церква святої Енграції — храм XVII—XVIII століть, національний пантеон.
- Церква Сау Домінгуш
-
-
-
-
- Інтер'єр Церкви Сау Домінгуш
Палаци
Музеї
- Національний музей старовинного мистецтва (Museu Nacional de Arte Antiga)
- Музей Азулежу (Museu do Azulejo), присвячений традиційній португальській мозаїці
- Музей Галуста Гюльбенкяна (Museu Calouste Gulbenkia) — містить різноманітні колекції давнього та сучасного мистецтва
- Національний археологічний музей (Museu Nacional de Arqueologia)
- Морський музей (Museu de Marinha) — присвячений історії португальського мореплавства
- Національний музей костюма та моди (Museu Nacional do Traje e da Moda)
- — зібрання творів сучасного мистецтва у культурному центрі «Белен»
- Національний музей карет (Museu Nacional dos Coches) — містить найбільше подібне зібрання у світі
- Музей фармації (Museu da Farmácia)
- (Oceanário de Lisboa), що є другим за розмірами у світі
- Військовий музей (Лісабон)
- Археологічний музей Карму
Наука та освіта
- Лісабонська академія наук
- Національний архів Португалії
- Національна бібліотека Португалії
- Португальська академія історії
Вищі навчальні заклади
- Відкритий університет (Лісабон) — державний університет дистанційного навчання.
- Військова академія (Португалія) — головний освітній заклад португальської армії та жандармерії.
- Лісабонський університет — найбільший державний університет країни.
- Новий Лісабонський університет — державний університет
- ISCTE — Лісабонський університетський інститут — державний університет бізнесу
- Морська школа (Португалія) — головний освітній заклад португальського флоту.
- Вищий інститут поліцейських наук і внутрішньої безпеки — поліцейська академія.
Середні навчальні заклади
- Військовий колегіум — головне військове училище португальської армії.
Театри
- Національний театр святого Карлуша — Лісабонський оперний театр
- Культурний центр «Белен» (Centro Cultural de Belém)
- Національний театр Д. Марії II (Teatro Nacional D. Maria II)
Спорт
Лісабон у футбольній Прімейрі-Лізі представлений трьома клубами — ФК «Бенфіка», ФК «Спортінг» та ФК «Белененсеш», кожен із яких свої домашні матчі проводить на власному стадіоні — «Да Луж», «Алваладе XXI» і «Рештелу» відповідно. Перших два стадіони за класифікацією УЄФА є п'ятизірковими і приймали по п'ять матчів європейської футбольної першості, що проходила в країні у 2004 році. Саме лісабонський стадіон «Луж» був ареною історичного фінального матчу між збірними командами Греції та Португалії, у якому греки вибороли «золото» чемпіонату.
- Лісабонські футбольні клуби, що грають у Прімейрі-Лізі:
- ФК «Бенфіка»
- ФК «Спортінг» (SCP)
- «Рештелу»
Міста-побратими
Місто | Країна | Дата угоди | Місто | Країна | Дата угоди |
---|---|---|---|---|---|
Загреб | Хорватія | 15 червня 1977 року | Луанда | Ангола | 11 жовтня 1988 року |
Мадрид | Іспанія | 31 травня 1979 року | Кашеу | Гвінея-Бісау | 14 листопада 1988 року |
Ріо-де-Жанейро | Бразилія | 10 червня 1980 року | Будапешт | Угорщина | 28 вересня 1992 року |
Мапуту | Мозамбік | 20 березня 1982 року | Буенос-Айрес | Аргентина | 1992 року |
Макау | КНР | 20 травня 1982 року | Гімарайш | Португалія | 29 червня 1993 року |
Сан-Томе | Сан-Томе і Принсіпі | 26 травня 1983 року | Туніс | Туніс | 3 вересня 1993 року |
Бісау | Гвінея-Бісау | 31 травня 1983 року | Париж | Франція | 1998 року |
Малакка | Малайзія | 19 січня 1984 року | Київ | Україна | 26 жовтня 2000 року |
Салвадор | Бразилія | 3 квітня 1985 року | Сан-Паулу | Бразилія | 2007 року |
Бразиліа | Бразилія | 28 червня 1985 року | Афіни | Греція | ? |
Прая | Кабо-Верде | 26 травня 1986 року | Нікосія | Кіпр | ? |
Рабат | Марокко | 22 березня 1988 року | Нью-Джерсі | США | ? |
Лісабон і українці
1880 року Володимира Антоновича відрядили за кордон на один рік, і того ж року він бере участь як депутат від університету Св. Володимира і як член Московського археологічного товариства в IX археологічному з'їзді в Лісабоні.
Проспект України (порт. Avenida da Ucrânia) — проспект у Четвертому кварталі міста Лісабона. Розміщений у північно-східній частині португальської столиці поблизу станції «Бела-Вішта» Лісабонського метрополітену. Пролягає від проспекту Республіки Болгарії (порт. Avenida da República de Bulgária) до Кільця Бела-Вішти (порт. Rotunda da Bela Vista).
Посольство України в Португальській Республіці розташовано на Av. das Descobertas 18.
Садиба спілки Українців у Потругалії, Rua Félix Correia Nº1, 2-Esq 1500—271.
15 вересня 2019 року на площі Італії в Лісабоні відрито погруддя Тараса Шевченка.
Світлини
- Тріумфальна арка на Комерційній площі
- Вигляд з Беленського палацу
- Акведук у Лісабоні
- Комерційна площа
- Панорама моста (річка Тежу позаду)
- Монастир Ієронімітів
- Парк Едуарда VII
Панорама
Див. також
Примітки
- INE (23 листопада 2022). Population and Housing Census - 2021 Census. tabulador.ine.pt (англійська) . National Institute of Statistics. Процитовано 21 січня 2023.
- archINFORM — 1994.
- https://www.ine.pt/xportal/xmain?xpid=INE&xpgid=ine_indicadores&indOcorrCod=0008350&selTab=tab0 — National Institute of Statistics.
- ACORDOS DE GEMINAÇÃO — Лісабон.
- http://mail.camara.rj.gov.br/APL/Legislativos/contlei.nsf/50ad008247b8f030032579ea0073d588/3f4147a57ed8aa3483257e8800663664?OpenDocument
- http://msdesk.mbmb.gov.my/twincities/glance.cfm
- https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
- https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/
- https://www.lisboa.pt/atualidade/noticias/detalhe/sao-paulo-e-lisboa-assinam-acordo-de-cooperacao-e-amizade/
- http://legislacao.prefeitura.sp.gov.br/leis/lei-14471-de-10-de-julho-de-2007
- European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription ().
- лиссабон // Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов).
- Olisipo [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.] // Charlton T. L.; Charles Short C. A Latin Dictionary, Oxford: Clarendon Press, 1879.
- Середні показники клімату на сайті www.strawberryworld-lisbon.com [ 7 вересня 2008 у Wayback Machine.](порт.)
- Клімат Лісабона
- . travel drafts (амер.). 12 вересня 2017. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
- Lima, D. P. de. O attaque dos ingleses a Lisboa em 1589 contado por uma testemunha // Lisboa e seu termo: estudos e documentos, Vol. 1. Lisboa, 1947.
- Історія міста на офіційній вебсторінці муніципальної палати Лісабона [ 15 травня 2008 у Wayback Machine.] (порт.)
- Хронологія міста на офіційній вебсторінці муніципальної палати Лісабона [ 16 квітня 2008 у Wayback Machine.] (порт.)
- Міла Тєшаєва: У пошуках саудадеш// Український тиждень № 23 (188) від 9 червня 2011 [1] [ 23 червня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
- Лісабон є 9-м містом у світі, що приймає найбільше конгресів світового рівня [ 14 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (порт.)
- Вебсторінка станції «Террейру-ду-Пасу» на офіційному сайті Лісабонського метрополітену[недоступне посилання з червня 2019] (англ.)
- . Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 6 липня 2011.
- . BBC. 4 липня 2004. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 27.11.2008.(англ.)
- Парнікоза, Іван (17.05.2020). Лісабон. Українські сліди. https://www.pslava.info/ (українська) . Микола Жарких.
Джерела
- Lisboa Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1908. — Vol. IV. — P. 223-228.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1860. — Vol. 2. — P. 22-52.
- Camarinhas, Catarina (2012). L'urbanisme de Lisbonne. Paris: L'Harmattan.
- Melo, João De (2005). Como visitar Lisboa. [S.l.]: Lisboa, Infoportugal S.A.
- Vários Autores (2006). Fin de Semana: Lisboa. [S.l.]: Barcelona: Salvat Editores, S.A.
- Vários Autores (2006). Lisboa S.A. [S.l.]: Barcelona: Ediciones B S.A.
- França, José Augusto (2008). Lisboa: História Física e Moral. Lisboa: Livros Horizonte.
- Gea, Juan Carlos (2005). El Temblor (Lisboa, sábado de santos de 1755). [S.l.]: Gijón: Ediciones TREA.
- Vários Autores (2005). Lisboa (time out). [S.l.]: Barcelona: Blume.
- Vários Autores (2006). Lisboa 2006 (Guías Visuales). [S.l.]: Madrid: Aguilar, S.A. de Ediciones-Grupo Santillana.
- Sainz Guerra, José-Luis (coord.), «La remodelación de la ciudad europea», Valladolid, 2007, , Publicações da Universidade de Valladolid
- Francisco Santana; Eduardo Sucena, ред. (1994). Dicionário da história de Lisboa. Carlos Quintas & Associados. ISBN .(порт.)
- Lisbon. Chambers's Encyclopaedia. London. 1901. (англ.)
- Lisbon, Jewish Encyclopedia, New York, 1907 (англ.)
- Dejanirah Couto (2006). História de Lisboa (вид. 10th). Gótica. ISBN .(порт.)
- José-Augusto França (1997). Lisboa: Urbanismo e arquitetura. Livros Horizonte.(порт.)
- Francisco Santana; Eduardo Sucena, ред. (1994). Dicionário da história de Lisboa. Carlos Quintas & Associados. ISBN .(порт.)
Посилання
- Офіційна сторінка [ 11 листопада 1998 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lisabon znachennya Lisabo n port Lisboa MFA ɫɨʒ ˈbo ɐ Lizhboa stolicya ta najbilshe misto Portugaliyi politichnij ekonomichnij ta kulturnij centr krayini Administrativnij centr odnojmennogo okrugu Najzahidnisha stolicya materikovoyi Yevropi ta yedina na uzberezhzhi Atlantichnogo okeanu Lisabo n Lisboa d Gerb Lisabona Koordinati 38 42 28 pn sh 9 08 20 zh d 38 70804200002777407 pn sh 9 13901600002777670 zh d 38 70804200002777407 9 13901600002777670 Koordinati 38 42 28 pn sh 9 08 20 zh d 38 70804200002777407 pn sh 9 13901600002777670 zh d 38 70804200002777407 9 13901600002777670 Krayina Portugaliya 2 Portugaliya 2 Region Lisabonskij regionrajon LisabonEshtremaduraMezhuye z susidni nas punktiOejrash Amadora Odivelash Louresh Vnutrishnij podil d Azhuda Eshtrela d Alvalade d Benfika Beatu Lumiar d d Olivajsh Alkantara Kampolide Santa Klara d d d d Karnide d Arroyush San Domingush de Benfika d Penya de Fransa Marvilad Karlush MoedashPersha zgadka 205 do n e Plosha 100 05 0 01 km 3 Visota centru 100 100 mVodojma TahoNaselennya 545796 2021 Aglomeraciya Velikij LisabonKatojkonim lisabonec lisabonka lisabonciMista pobratimi Bisau 1983 4 Praya 1983 4 Makao 1982 4 Rio de Zhanejro 1981 4 5 Budapesht 1992 4 Buenos Ajres 1992 4 Kasheu 1988 4 Luanda 1988 4 Madrid 1979 4 Gubernatorstvo Malakka 1984 4 Maputu 1982 4 Montevideo 1993 4 Rabat 1988 4 San Tome 1985 4 Zagreb 1977 4 Salvador 1995 4 Tunis 1993 4 Vifleyem 1995 4 Malakka 1984 4 6 Kiyiv 26 zhovtnya 2000 7 8 Pekin 2007 4 Panadzhi 1989 4 Brazilia 1985 San Paulu 4 listopada 2022 9 10 Mayami 1987 DiliChasovij poyas UTC 0 i UTC 1Poshtovij indeks 1000 1900GeoNames 2267057OSM r5400890 ROficijnij sajt cm lisboa pt Lisabo nLisabo n Portugaliya Lisabo n u Vikishovishi Prava miskogo samovryaduvannya maye z 1147 roku Podilyayetsya na 24 parafiyi Za administrativnim podilom chinnim do 1976 roku buv skladovoyu provinciyi Eshtremadura Zajmaye strategichno vazhlive polozhennya u girli richki Taho za 15 km vid Atlantichnogo okeanu Zahoplenij 1147 roku vijskami pershogo portugalskogo korolya Afonsu I 1255 roku stav stoliceyu Portugalskogo korolivstva U XV XVII stolittyah v Dobu velikih geografichnih vidkrittiv buv odnim iz peredovih civilizacijnih centriv svitu Zrujnovanij Lisabonskim zemletrusom 1755 Vidbudovanij zusillyami pombalskogo markiza Sebashtiana de Karvalyu U HH stolitti rozrissya zavdyaki poglinannyu susidnih poselen i rozvitku peredmist Golovni pam yatki Lisabonskij sobor i Zamok svyatogo Georgiya NazvaLisabo n port Lisboa MFA ɫɨʒ ˈbo ɐ lizhbo a suchasna ukrayinska nazva Lisbo na stara ukrayinska nazva Olisi po port Olisipo MFA ɔ lɪˈsiː poː latinska nazva Za najposhirenishoyu versiyeyu nazva mista pohodit vid finikijskogo virazu Alis Ubbo blagoslovenna zatoka zavdyaki svoyemu vigidnomu roztashuvannyu u shirokomu girli ale isnuyut i inshi versiyi yak napriklad Olipsso chi Lixbuna Shematichno pohodzhennya slova Lisboa prijnyato peredavati tak Olisipo gt Ulixibona gt Al Usbuna gt Lixbona gt Lixboa gt Lisboa GeografiyaLisabon roztashovanij na zahodi Portugaliyi na pivdni okrugu Lisabon na pravomu berezi richki Tezhu u yiyi girli Najvisha tochka 226 metriv nad rivnem morya ye najzahidnishoyu stoliceyu Yevropi Lisabon mezhuye na pivnochi z municipalitetom Loresh na pivnichnomu zahodi z municipalitetom Odivelash na zahodi z municipalitetami Amadora i Oejrash Na shodi j pivdni omivayetsya vodami richki Tezhu i Atlantichnogo okeanu Razom zi svoyimi chisle nnimi peredmistyami v tomu chisli i pivnichni rajoni Setubalskogo okrugu utvoryuye Lisabonsku aglomeraciyu port Area Metropolitana de Lisboa naselennya yakoyi perevishuye 2 mln osib Istorichnij centr mista roztashovanij na semi pagorbah port Sete colinas prichomu deyaki vulici nastilki vuzki sho unemozhlivlyuye proyizd gromadskogo transportu U misti ye 3 funikuleri ta odin vertikalnij lift Santa Zhushta U zahidnij chastini mista roztashovani jogo legeni lisopark Monsantu zagalnoyu plosheyu ponad 10 km Misto vidvoyuvalo znachnu teritoriyu u richki golovnim chinom z 19 stolittya sho dozvolilo budivnictvo shirokih prospektiv u nizhnij jogo chastini a takozh stvorennya zaliznichnogo spoluchennya i portovih sporud Same na takih teritoriyah zbudovano najsuchasnishi i Klimat Lisabon odna z najteplishih yevropejskih stolic z klimatom sho velikoyu miroyu obumovlenij Golfstrimom Vesna mozhe buti vid siroyi do spekotnoyi sonyachnoyi 11 26 C z deyakimi zlivami lito suhe ta spekotne z deyakim vitrom i temperaturami mizh 16 ta 29 C Osin tepla i nestabilna z temperaturami vid 12 do 27 C i zima yak pravilo doshi ta sirist z neznachnim soncem 8 18 C Najnizhcha zareyestrovana temperatura 2 2 C najvisha 43 C Snig vipadaye duzhe ridko vostannye ce bulo 29 sichnya 2006 roku ta 28 sichnya 2007 roku stalosya ce pislya bilsh yak sorokarichnoyi pauzi U serednomu misto otrimuye 3300 godin soncya i 100 dniv doshu na rik Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya seredzemnomorskim klimatom Najteplishij misyac serpen iz serednoyu temperaturoyu 23 C 73 4 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 11 3 S 52 3 F Klimat Lisabona Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 20 6 24 8 28 3 29 4 35 41 5 40 6 37 9 37 1 32 6 25 6 23 2 41 5 Serednij maksimum C 14 5 15 9 18 2 19 2 21 4 24 8 27 5 27 8 26 2 22 1 18 15 2 20 9 Serednya temperatura C 11 3 12 6 14 3 15 3 17 3 20 3 22 7 23 21 7 18 4 14 8 12 4 17 Serednij minimum C 8 1 9 2 10 4 11 5 13 3 15 9 17 9 18 1 17 3 14 6 11 5 9 5 13 1 Absolyutnij minimum C 0 4 1 2 2 9 5 5 6 9 10 3 13 1 13 8 10 7 8 3 9 2 4 0 4 Norma opadiv mm 96 8 90 2 51 2 64 7 55 6 17 2 6 1 6 8 28 5 79 8 107 1 121 8 725 8 Dniv z opadami 13 3 13 10 4 12 7 9 5 4 8 1 9 2 5 5 8 11 12 2 14 9 112 Dniv z doshem 16 16 15 16 13 9 5 4 8 13 15 17 147 Vologist povitrya 80 80 75 70 70 70 65 65 70 75 80 85 73 8 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaAntichnist Vestgoti Mavri Misto Olissipo znahodilos na teritoriyi rimskoyi provinciyi Za narodnoyu legendoyu misto Lisabon bulo zasnovane davnogreckim geroyem Odiseyem port Ulisses Odisseu i yak Rim viniklo na semi pagorbah Pershe poselennya zasnuvali finikijci blizko 1200 r do n e i ce druga najstarisha yevropejska stolicya pislya Afin Vigidne geografichne roztashuvannya mista spriyalo jogo shvidkomu rozvitku Tak z poyavoyu u regioni Keltiv voni pochali zmishuvatisya z miscevimi naselennyam sho i dalo pochatok viniknennyu plemen sho rozmovlyali keltskoyu movoyu Najimovirnishe starodavni greki protyagom trivalogo chasu mali v girli richki Tezhu torgovelnij punkt Ale togochasni konflikti u Seredzemnomor yi prizveli do zalishennya mista grekami golovnim chinom zavdyaki karfagenyanam sho na toj chas dominuvali v regioni Zanepad Rimskoyi imperiyi ta feodalizaciya suspilstva prizveli do zavoyuvan yiyi zahidnoyi chastini germanskimi gunskimi ta inshimi plemenami Pid kinec rimskogo panuvannya Olissipo stalo odnim iz pershih mist sho prijnyali hristiyanstvo Pershim yepiskopom mista buv U toj chas misto zaznaye znachnih pograbuvan varvarami alanami staye chastinoyu i vreshti resht perehodit do vestgotiv iz Toledo yaki nazivayut jogo Ulishbona Pograbuvannya ta komercijnij zanepad na toj chas mistechka Ulishbuna trivali do pochatku VII stolittya koli mavri skoristavshis gromadyanskoyu vijnoyu v Toledskomu korolivstvi zahoplyuyut Iberijskij pivostriv u 711 roci Otzhe u 719 roci misto perejshlo do mavriv yaki nazvali jogo al Lixbuna arabskoyu movoyu ta pobuduvali fortifikaciyu Na pochatku veresnya 844 roku musulmanskij Lisabon zdobuli vikingi Voni 13 dniv grabuvali misto j virizali chastinu miskogo naselennya Korolivstvo Portugaliya Dokladnishe Obloga Lisabona 1147 Lisabonske povstannya Obloga Lisabona 1384 Lisabonskij pogrom ta Lisabonskij zemletrus Kapitulyaciya saraciniv Lisabona pered Afonsu I Lisabonskij zemletrus Plan perebudovi 1756 r Musulmanske panuvannya u Lisaboni trivalo do 1147 roku koli misto vidvoyuvav pershij portugalskij korol Afonsu I 1179 roku vin nadav jomu foral yakim viznav za poselennyam status mistechka ta municipalni samovryadni prava Status stolici Lisabon otrimav 1255 roku zavdyaki svoyemu vigidnomu strategichnomu roztashuvannyu Bulo vidnovleno yeparhiyu yaka u XIV stolitti staye metropoliyeyu Vzhe do kincya XIII stolittya misto peretvoryuyetsya na vazhlivij port zavdyaki morskomu spoluchennyu z Pivnichnoyu Yevropoyu a v 1290 roci za korolya Dinisha I vidkrivayetsya pershij u krayini universitet yakij u 1308 roci perenesli do mista Koyimbri 6 grudnya 1383 roku mishani Lisabona povstali proti korolevi regentshi Leonori prognali yiyi i progolosili zahisnikom korolivstva aviskogo magistra Zhuana 16 grudnya voni stvorili samovryadnu radu Dim dvadcyati chotiroh U vidpovid do Portugaliyi vdersya kastilskij korol Huan I zyat vignanoyi korolevi 29 travnya 1384 roku vin otochiv portugalsku stolicyu j trimav yiyi v oblozi chotiri misyaci Lisabon vryatuvavsya chudom sered kastilciv spalahnula epidemiya chumi yaka vikosila polovinu yihnogo vijska 3 veresnya napadniki znyali oblogu j povernulisya do Kastiliyi Nastupnogo 1385 roku kortesi obrali Zhuana novim korolem Portugaliyi 14 serpnya u virishalnij bitvi pri Alzhubarroti vin vshent rozbiv kastilskih interventiv Za dopomogoyu lisabonciv Zhuan I vidstoyav suverenitet krayini j dobivsya utverdzhennya Aviskoyi dinastiyi na portugalskomu troni Vin ta jogo nashadki rozpochali zavoyuvannya v Africi ta doslidzhennya Atlantiki Tisna spivpracya z italijcyami sho dominuvali u Seredzemnomor yi she z chasiv Rimskoyi imperiyi prinosit mistu nizku vazhlivih geografichnih vidkrittiv u spilnih ekspediciyah arhipelagi Azorskih ostroviv Madejri ta Kanarskih ostroviv Ci ostrovi dozvolili zasnuvati novi morski porti korisni z tochki zoru novih komercijnih zv yazkiv Chislenni morski ekspediciyi vidpravlyalis iz Lisabona u XV XVII stolittyah Najvidomishoyu stala ekspediciya pid kerivnictvom Vasko da Gama u 1497 1498 rokah pidkreslyuyuchi takim chinom vazhlivist mista yak morskogo portu ta torgovelnogo centru Yevropi Na zminu Aviskij dinastiyi u 1580 roci prihodyat kastilski Gabsburgi Iberijska uniya 13 chervnya 1589 roku anglijski pirati pid provodom Frensisa Drejka zdijsnili morskij napad na Lisabon prote portugalci jogo uspishno vidbili U 1640 roci portugalcyam vdayetsya vidnoviti nezalezhnist i korolem staye Zhuan IV U misti buduyetsya priblizno 40 novih monastiriv krim tridcyati vzhe isnuyuchih na toj chas a na pochatku XVIII stolittya za chasiv korolya Zhuana V u misti buduyetsya grandiozna dlya tih chasiv sporuda akveduk Vilnih Vod port Aqueduto das Aguas Livres visota kotrogo syagaye 70 metriv div galereyu zobrazhen 1 listopada 1755 roku Lisabon zrujnuvali velikij zemletrus i cunami Vidnovlennyam mista zajmavsya ministr Sebashtian de Karvalyu Stolicya vidrodilasya lishe naprikinci XVIII stolittya Novovidbudovane misto centralna chastina yakogo nabuvaye pryamokutnih form i otrimuye nazvu na chest markiza Voseni 1807 roku mizh Napolenivskoyu Franciyeyu i Portugaliyeyu spalahnula vijna 29 listopada portugalskij uryad na choli z princom regentom Zhuanom vtik iz Lisabona do Braziliyi a 30 listopada stolicyu bezkrovno zajnyali francuzki vijska pid provodom generala Zhan Andosha Zhyuno Francuzka okupaciya trivala do 1811 roku Respublika Portugaliya U 1910 roci Portugaliyu vpershe progolosheno respublikoyu sho isnuvala do 1926 roku koli pravi sili vstanovlyuyut u krayini diktatorskij rezhim Novoyi Derzhavi na choli z Salazarom sho trivav do 25 kvitnya 1974 roku Cogo dnya v krayini vidbulasya Revolyuciya gvozdik v rezultati yakoyi bulo skinuto pivstolitnyu diktaturu na choli z poslidovnikom Salazara Marselu Kaetanu a 25 kvitnya staye nacionalnim svyatom dnem svobodi Vidtodi v Lisaboni i v krayini vstanovlyuyetsya demokratiya sogodni municipalnoyu palatoyu keruye Socialistichna partiya na choli z merom Antoniu Koshtoyu U krayini pochinayetsya nova era ekonomichnih peretvoren i vzhe cherez 10 rokiv pislya padinnya diktatorskogo rezhimu v 1985 roci todishnij portugalskij prezident Mariu Suarish pidpisav ugodu pro vstup krayini do Yevropejskogo Soyuzu stalosya ce u Monastiri yeronimitiv U 1988 roci u centri Lisabona miscevist Shiadu stalasya pozhezha sho znishila znachnu chastinu arhitekturnoyi spadshini mista ta zonu jogo tradicijnoyi komerciyi Sogodni Lisabon rozvivayetsya u shvidkomu ritmi ne vidstayuchi vid inshih yevropejskih stolic pokrashuyetsya jogo infrastruktura ta sistemi bezpeki ohoroni zdorov ya sportu ta in 1994 roku misto bulo Yevropejskoyu stoliceyu Kulturi u 1998 roci vidkrito drugij mist cherez richku Tezhu u tomu zh roci u misti bulo realizovano Vsesvitnyu vistavku Expo 1998 prisvyachenu okeanam u 2004 roci v ramkah chempionatu Yevropi z futbolu sho prohodiv u Portugaliyi misto bulo arenoyu 10 futbolnih matchiv na stadionah Alvalade XXI i Luzh 2008 roku ogolosheno takozh pro budivnictvo novogo mizhnarodnogo aeroportu tretogo mostu cherez richku Tezhu sered inshih grandioznih proyektiv Administrativnij podilDokladnishe Parafiyi Portugaliyi Suchasnij podil mista Azhuda Alkantara Alvalade Arroyush Beatu Kampolide Karnide Lumiar Marvila Olivajsh Penya de Fransa Santa Clara San Domingush de Benfika Struktura mista pislya 2012 roku Istorichnij centr Zahidnij Lisabon Centralnij Lisabon Shidnij Lisabon Pivnichnij Lisabon Starij podil mista Struktura mista do 2012 roku Do 2012 roku Lisabon podilyavsya 53 parafiyi zgrupovani u 4 rajoni port bairros Azhuda Alkantara Altu du Pina Alvalade Amejshoejra Anzhush Beatu Benfika Grasa Enkarnasan Kampu Grande Kampolide Karnide Kashtelu Korasan de Zhezush Lapa Lumiar Madalena Martiresh Marvila Mersesh Nossa Senora de Fatima Olivajsh Pena Penya de Fransa Prazeresh Sakramentu Santa Katarina Santa Engrasiya Santa Izabel Santa Zhushta Santa Mariya de Belen Santiagu Santu Kondeshtavel Santu Eshtevan Santush u Velyu San Krishtovan i San Lorensu San Domingush de Benfika San Fransishku Shaviyer San Zhuan San Zhuan de Britu San Zhuan de Deush San Zhorzhe de Arrojyush San Zhoze San Mamede San Migel San Nikolau San Paulu San Sebashtian da Pedrejra San Visente de Fora Se Sokorru Sharneka Tradicijni kvartali Bajros ce stari kvartali na semi pagorbah z yakih pochinalosya misto Alfama kvartal prostogo lyudu Bajru Alto rajon lisabonskoyi bogemi NaselennyaKilkist meshkanciv 1864 1878 1890 1900 1911 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1991 2001 2011 2021 190 311 240 740 300 964 351 210 431 738 484 664 591 939 694 389 783 226 802 230 769 044 807 937 663 394 564 657 547 733 545 796EkonomikaSuchasnij Lisabon Lisabon ye najbagatshim mistom krayini VVP na dushu naselennya perevishuye serednoyevropejskij pokaznik prichomu v ekonomici dominuye sfera poslug Lisabonskij port ye najaktivnishim na atlantichnomu uzberezhzhi Yevropi Bilshist bagatonacionalnih kompanij prisutnih u Portugaliyi rozmishena same v Lisaboni Vin takozh ye 9 m mistom u sviti sho prijmaye najbilshe kongresiv svitovogo rivnya Lisabonska aglomeraciya ye nadzvichajno industrializovanoyu osoblivo v pivnichnih rajonah Setubalskogo administrativnogo okrugu naftopererobna tekstilna promislovist sudoremontni ta ribopererobni zavodi Same cherez ce portugalsku stolicyu viznano najvazhlivishim pislya Madrida ekonomichnim ta finansovim centrom Iberijskogo pivostrova TransportLisabon ye vazhlivim transportnim vuzlom yak Portugaliyi tak i Iberijskogo pivostrova zagalom Do transportnih magistralej mista Lisabona nalezhat shvidkisni avtomagistrali v tomu chisli platni A 1 zaliznichne ta vodne spoluchennya Vazhlivu rol u transportnomu spoluchenni mayut mizhnarodnij aeroport Portela 2 mosti cherez r Tezhu richkovij transport a u vnutrishnomiskih pasazhirskih perevezennyah metro avtobusnij transport tramvajni merezhi Aeroport Dokladnishe Mizhnarodnij aeroport Portela Lisabonskij aeroport ye vazhlivim ne tilki dlya Lisabonskoyi aglomeraciyi Vin obslugovuye takozh naselennya z prileglih administrativnih okrugiv Roztashovanij u pivnichnij okolici mista 3 j kvartal Z aeroportu Kiyiv do Lisabona dvichi na tizhden vikonuye rejsi aviakompaniya Wizz Air U zv yazku z postijnim zrostannyam pasazhiroobigu a povitryanij pasazhiropotik Lisabona stanovit blizko 10 mln osib na rik u 2008 roci prijnyate rishennya pro budivnictvo novogo mizhnarodnogo aeroportu v Alkoshete Zaliznicya Golovnimi zaliznichnimi vokzalami Lisabona ye stanciyi ta Zaliznichni marshruti rozhodyatsya vid mista u dvoh magistralnih napryamkah Liniya Pivnichna Portu ta Liniya Pivdenna Algarve ta troh primiskih Liniya Sintri Liniya Kashkajsha Liniya Azambuzhi Metro Dokladnishe Lisabonskij metropoliten Stanciya metro Terrejru du Pasu vidkrita u 2007 r Pershij portugalskij metropoliten bulo vidkrito 29 grudnya 1959 roku Na 2017 rik pobudovano 4 liniyi sinya zelena zhovta ta chervona zagalnoyu zavdovzhki 44 2 km sho narahovuyut 56 stancij z nih 6 vuzlovi yaki obslugovuyut priblizno 0 5 mln pasazhiriv shodnya Sporudzhennya chervonoyi liniyi bulo pov yazane z provedennyam u misti mizhnarodnoyi ekspoziciyi Expo 1998 U majbutnih planah 2010 2020 rozshirennya zhovtoyi linij u pivdennomu napryamku do z yednannya iz zelenoyu Vartist kvitka zalezhit vid zoni dlya pershoyi zoni stanovit 0 75 yevro dlya drugoyi 1 05 yevro Lisabonske metro zv yazuye misto z dvoma inshimi mistami Amadora ta Odivelash obidva nalezhat do drugoyi zoni Tramvaj Dokladnishe Lisabonskij tramvaj Tramvaj 28 v Shiadu Lisabonskij tramvaj z yavivsya u 1901 roci i stav drugim u krayini pislya mista Portu Sogodni jogo funkcionuvannya obmezhene do p yati marshrutiv E12 E15 E18 E25 E28 suto v istorichnij chastini mista krim 15 go yakij syagaye peredmistya Alzhesh rajon Oejrasha Zagalna dovzhina tramvajnih kolij 48 km kilkist ruhomogo skladu 58 odinic v tomu chisli 40 istorichnih Obslugovuyetsya derzhavnim pidpriyemstvom Karrish maye poslugu orendi Mosti Pershij mist cherez richku Tezhu buv sporudzhenij she za chasiv portugalskogo diktatora Salazara u 1962 1966 rokah tak zvanij pidvisnij mist zavdovzhki 2277 m i 70 m u visotu Z momentu vidkrittya 6 serpnya 1966 roku i do Revolyuciyi gvozdik nosiv im ya diktatora mist Salazara 1974 roku nazvu bulo zmineno na chest revolyuciyi Mist imeni 25 kvitnya Ce odnochasno avtomobilnij platnij u pivnichnomu napryamku i zaliznichnij mist sho z yednuye misto z pivdnem zokrema z mistom Almadoyu ta Setubalskim administrativnim okrugom Shoroku v seredini bereznya cherez mist prohodit marshrut z cogo privodu avtomobilnij ruh pripinyayetsya na dekilka godin a ohochi probigti mostom mayut mozhlivist ce zrobiti Drugim lisabonskim mostom ye vantovij mist Vashku da Gama sporudzhennya yakogo planuvalos she zadovgo do pochatku budivnictva zbudovanij do mizhnarodnoyi ekspoziciyi Expo 1998 vidkritij 4 kvitnya 1998 roku Zi svoyeyu zavdovzhki 17 3 km ye najdovshim mostom u Yevropi ta 5 m u sviti Mist ye suto avtomobilnim z yednuye misto Lisabon u jogo shidnij chastini z mistom Montizhu Setubalskogo administrativnogo okrugu i pivdennimi regionami krayini ye platnim KulturaArhitektura Municipalna plosha ta budinok meriyi v Lisaboni Zamok svyatogo Georgiya Lisabon po pravu vvazhayetsya perlinoyu portugalskih mist Misto duzhe bagate na istoriko arhitekturni pam yatki prichomu v Lisaboni garmonijno poyednuyetsya arhitekturna spadshina riznomanitnih stiliv zamok IX XIV st st romanskij sobor XII st perebudovanij u XVIII st gotichnij monastir karmelitiv 1389 1423 roki nini v nomu diye arheologichnij muzej bashta Belen u 1515 1521 rozkishni palaci Belenskij palac Mafrskij palac i palac Kelush baroko Azhudskij palac i palac San Bentu klasicizm ta chislenni hrami vikonani v nacionalnomu stili a takozh baroko bazilika Eshtrela cerkvi svyatogo Visente di Fora Konsejsau Velya Svyatogo Roke Muzej cerkovnogo sakralnogo mistectva monumentalnij Nacionalnij panteon U XX stolitti v Lisaboni z yavilis yaskravi vzirci postmodernizmu Zamok svyatogo Georgiya odna z budivel sho vcilila pislya zemletrusu 1755 roku Teper ce najvisha tochka Lisabona Santa Zhusta lift sho spoluchaye rajon Bajru Alto iz centralnim kvartalom Bajshu Lisabon peretinayetsya shirokimi bulvarami yaki vivodyat do velikih majdaniv poseredini yakih zazvichaj vstanovleni monumentalni pam yatniki perevazhno diyacham nacionalnoyi istoriyi ta kulturi Viznachnimi sered vulic vlasne bulvariv Lisabona ye bulvar Svobodi Avenida da Liberdade bulvar Fontesh Perejra de Melu Avenida Fontes Pereira de Melo bulvar Almirante Reyisha Avenida Almirante Reis ta bulvar Respubliki Avenida da Republica Cerkvi Lisabonskij sobor najstarsha cerkva mista zakladena 1147 roku Cerkva pam yati hram 1788 roku Cerkva Divi Mariyi Svitloyi hram XVI st Cerkva svyatoyi Engraciyi hram XVII XVIII stolit nacionalnij panteon Cerkva Sau Domingush Lisabonskij sobor Cerkva pam yati Cerkva Divi Mariyi Svitloyi Cerkva svyatoyi Engraciyi Inter yer Cerkvi Sau Domingush Palaci Azhudskij palac Belenskij palac Mafrskij palac Azhudskij palac Belenskij palac Mafrskij palac Muzeyi Dokladnishe Muzeyi Lisabona Nacionalnij muzej starovinnogo mistectva Museu Nacional de Arte Antiga Muzej Azulezhu Museu do Azulejo prisvyachenij tradicijnij portugalskij mozayici Muzej Galusta Gyulbenkyana Museu Calouste Gulbenkia mistit riznomanitni kolekciyi davnogo ta suchasnogo mistectva Nacionalnij arheologichnij muzej Museu Nacional de Arqueologia Morskij muzej Museu de Marinha prisvyachenij istoriyi portugalskogo moreplavstva Nacionalnij muzej kostyuma ta modi Museu Nacional do Traje e da Moda zibrannya tvoriv suchasnogo mistectva u kulturnomu centri Belen Nacionalnij muzej karet Museu Nacional dos Coches mistit najbilshe podibne zibrannya u sviti Muzej farmaciyi Museu da Farmacia Oceanario de Lisboa sho ye drugim za rozmirami u sviti Vijskovij muzej Lisabon Arheologichnij muzej Karmu Nauka ta osvita Lisabonska akademiya nauk Nacionalnij arhiv Portugaliyi Nacionalna biblioteka Portugaliyi Portugalska akademiya istoriyi Vishi navchalni zakladi Vidkritij universitet Lisabon derzhavnij universitet distancijnogo navchannya Vijskova akademiya Portugaliya golovnij osvitnij zaklad portugalskoyi armiyi ta zhandarmeriyi Lisabonskij universitet najbilshij derzhavnij universitet krayini Novij Lisabonskij universitet derzhavnij universitet ISCTE Lisabonskij universitetskij institut derzhavnij universitet biznesu Morska shkola Portugaliya golovnij osvitnij zaklad portugalskogo flotu Vishij institut policejskih nauk i vnutrishnoyi bezpeki policejska akademiya Seredni navchalni zakladi Vijskovij kolegium golovne vijskove uchilishe portugalskoyi armiyi Teatri Nacionalnij teatr svyatogo Karlusha Lisabonskij opernij teatr Kulturnij centr Belen Centro Cultural de Belem Nacionalnij teatr D Mariyi II Teatro Nacional D Maria II Sport Lisabon u futbolnij Primejri Lizi predstavlenij troma klubami FK Benfika FK Sporting ta FK Belenensesh kozhen iz yakih svoyi domashni matchi provodit na vlasnomu stadioni Da Luzh Alvalade XXI i Reshtelu vidpovidno Pershih dva stadioni za klasifikaciyeyu UYeFA ye p yatizirkovimi i prijmali po p yat matchiv yevropejskoyi futbolnoyi pershosti sho prohodila v krayini u 2004 roci Same lisabonskij stadion Luzh buv arenoyu istorichnogo finalnogo matchu mizh zbirnimi komandami Greciyi ta Portugaliyi u yakomu greki viboroli zoloto chempionatu Lisabonski futbolni klubi sho grayut u Primejri Lizi FK Benfika FK Sporting SCP Reshtelu Mista pobratimiMisto Krayina Data ugodi Misto Krayina Data ugodi Zagreb Horvatiya 15 chervnya 1977 roku Luanda Angola 11 zhovtnya 1988 roku Madrid Ispaniya 31 travnya 1979 roku Kasheu Gvineya Bisau 14 listopada 1988 roku Rio de Zhanejro Braziliya 10 chervnya 1980 roku Budapesht Ugorshina 28 veresnya 1992 roku Maputu Mozambik 20 bereznya 1982 roku Buenos Ajres Argentina 1992 roku Makau KNR 20 travnya 1982 roku Gimarajsh Portugaliya 29 chervnya 1993 roku San Tome San Tome i Prinsipi 26 travnya 1983 roku Tunis Tunis 3 veresnya 1993 roku Bisau Gvineya Bisau 31 travnya 1983 roku Parizh Franciya 1998 roku Malakka Malajziya 19 sichnya 1984 roku Kiyiv Ukrayina 26 zhovtnya 2000 roku Salvador Braziliya 3 kvitnya 1985 roku San Paulu Braziliya 2007 roku Brazilia Braziliya 28 chervnya 1985 roku Afini Greciya Praya Kabo Verde 26 travnya 1986 roku Nikosiya Kipr Rabat Marokko 22 bereznya 1988 roku Nyu Dzhersi SShA Lisabon i ukrayinci1880 roku Volodimira Antonovicha vidryadili za kordon na odin rik i togo zh roku vin bere uchast yak deputat vid universitetu Sv Volodimira i yak chlen Moskovskogo arheologichnogo tovaristva v IX arheologichnomu z yizdi v Lisaboni Prospekt Ukrayini port Avenida da Ucrania prospekt u Chetvertomu kvartali mista Lisabona Rozmishenij u pivnichno shidnij chastini portugalskoyi stolici poblizu stanciyi Bela Vishta Lisabonskogo metropolitenu Prolyagaye vid prospektu Respubliki Bolgariyi port Avenida da Republica de Bulgaria do Kilcya Bela Vishti port Rotunda da Bela Vista Posolstvo Ukrayini v Portugalskij Respublici roztashovano na Av das Descobertas 18 Sadiba spilki Ukrayinciv u Potrugaliyi Rua Felix Correia Nº1 2 Esq 1500 271 15 veresnya 2019 roku na ploshi Italiyi v Lisaboni vidrito pogruddya Tarasa Shevchenka SvitliniTriumfalna arka na Komercijnij ploshi Viglyad z Belenskogo palacu Akveduk u Lisaboni Komercijna plosha Panorama mosta richka Tezhu pozadu Monastir Iyeronimitiv Park Eduarda VIIPanoramaPanorama Lisabona poglyad z Shiadu Chiado Vgori zamok svyatogo Georgiya pravoruch Alfama Alfama sobor Svyatogo Antoniya Igreja de Santo Antonio a Se ta richka Tezhu Tejo na perednomu plani dahi Bajshi Baixa Div takozhLisabonska ugoda Prospekt Ukrayini v Lisaboni Lisabonska ratushaPrimitkiINE 23 listopada 2022 Population and Housing Census 2021 Census tabulador ine pt anglijska National Institute of Statistics Procitovano 21 sichnya 2023 archINFORM 1994 d Track Q265049 https www ine pt xportal xmain xpid INE amp xpgid ine indicadores amp indOcorrCod 0008350 amp selTab tab0 National Institute of Statistics d Track Q1412194 ACORDOS DE GEMINACAO Lisabon d Track Q597 http mail camara rj gov br APL Legislativos contlei nsf 50ad008247b8f030032579ea0073d588 3f4147a57ed8aa3483257e8800663664 OpenDocument http msdesk mbmb gov my twincities glance cfm https old kyivcity gov ua files 2018 2 15 Mista pobratymy pdf https kyivcity gov ua kyiv ta miska vlada pro kyiv mista pobratimi z yakimi kiyevom pidpisani dokumenti pro poridnennya druzhbu spivrobitnitstvo partnerstvo https www lisboa pt atualidade noticias detalhe sao paulo e lisboa assinam acordo de cooperacao e amizade http legislacao prefeitura sp gov br leis lei 14471 de 10 de julho de 2007 European Portuguese Convert Text to IPA Transcription dovidka lissabon Rosijsko ukrayinskij slovnik 1930r O Izyumov Olisipo 29 chervnya 2020 u Wayback Machine Charlton T L Charles Short C A Latin Dictionary Oxford Clarendon Press 1879 Seredni pokazniki klimatu na sajti www strawberryworld lisbon com 7 veresnya 2008 u Wayback Machine port Klimat Lisabona travel drafts amer 12 veresnya 2017 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2020 Procitovano 4 kvitnya 2020 Lima D P de O attaque dos ingleses a Lisboa em 1589 contado por uma testemunha Lisboa e seu termo estudos e documentos Vol 1 Lisboa 1947 Istoriya mista na oficijnij vebstorinci municipalnoyi palati Lisabona 15 travnya 2008 u Wayback Machine port Hronologiya mista na oficijnij vebstorinci municipalnoyi palati Lisabona 16 kvitnya 2008 u Wayback Machine port Mila Tyeshayeva U poshukah saudadesh Ukrayinskij tizhden 23 188 vid 9 chervnya 2011 1 23 chervnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 10 lipnya 2017 Procitovano 27 veresnya 2017 Lisabon ye 9 m mistom u sviti sho prijmaye najbilshe kongresiv svitovogo rivnya 14 zhovtnya 2007 u Wayback Machine port Vebstorinka stanciyi Terrejru du Pasu na oficijnomu sajti Lisabonskogo metropolitenu nedostupne posilannya z chervnya 2019 angl Arhiv originalu za 23 chervnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2011 BBC 4 lipnya 2004 Arhiv originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 27 11 2008 angl Parnikoza Ivan 17 05 2020 Lisabon Ukrayinski slidi https www pslava info ukrayinska Mikola Zharkih DzherelaLisboa Portugal diccionario historico chorographico heraldico biographico bibliographico numismatico e artistico E Pereira G Rodrigues Lisboa J Romano Torres 1908 Vol IV P 223 228 Vilhena Barbosa Inacio de As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasao d armas in 3 vol Lisboa Typographia do Panorama 1860 Vol 2 P 22 52 Camarinhas Catarina 2012 L urbanisme de Lisbonne Paris L Harmattan ISBN 978 2 296 47915 9 Melo Joao De 2005 Como visitar Lisboa S l Lisboa Infoportugal S A ISBN 972 8757 02 6 Varios Autores 2006 Fin de Semana Lisboa S l Barcelona Salvat Editores S A ISBN 84 345 0466 9 Varios Autores 2006 Lisboa S A S l Barcelona Ediciones B S A ISBN 84 666 2523 2 Franca Jose Augusto 2008 Lisboa Historia Fisica e Moral Lisboa Livros Horizonte ISBN 978 972 24 1612 2 Gea Juan Carlos 2005 El Temblor Lisboa sabado de santos de 1755 S l Gijon Ediciones TREA ISBN 84 9704 205 0 Varios Autores 2005 Lisboa time out S l Barcelona Blume ISBN 84 9801 028 4 Varios Autores 2006 Lisboa 2006 Guias Visuales S l Madrid Aguilar S A de Ediciones Grupo Santillana ISBN 84 03 50156 0 Sainz Guerra Jose Luis coord La remodelacion de la ciudad europea Valladolid 2007 ISBN 978 84 8448 417 2 Publicacoes da Universidade de Valladolid Francisco Santana Eduardo Sucena red 1994 Dicionario da historia de Lisboa Carlos Quintas amp Associados ISBN 9729603006 port Lisbon Chambers s Encyclopaedia London 1901 angl Lisbon Jewish Encyclopedia New York 1907 angl Dejanirah Couto 2006 Historia de Lisboa vid 10th Gotica ISBN 9727920462 port Jose Augusto Franca 1997 Lisboa Urbanismo e arquitetura Livros Horizonte port Francisco Santana Eduardo Sucena red 1994 Dicionario da historia de Lisboa Carlos Quintas amp Associados ISBN 9729603006 port PosilannyaOficijna storinka 11 listopada 1998 u Wayback Machine