Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лісабонський метрополітен (порт. Metropolitano de Lisboa) — один з видів міського транспорту в Лісабоні. Метро в Португалії є ще у місті Порту. Перший португальський метрополітен було відкрито 29 грудня 1959 року. На сьогодні побудовано 4 лінії (Синя, Жовта, Зелена та Червона) загальною довжиною понад 44,2 км, що нараховують 56 станцій (з них 4 вузлові), які обслуговують приблизно 0,5 млн пасажирів щодня. Вартість квитка залежить від зони (для першої зони становить 0,75 євро, для другої — 1,05 євро). Лісабонське метро зв'язує португальську столицю з двома іншими містами — Амадора та Одівелаш (обидва належать до другої зони). Рух поїздів — лівосторонній.
| Лісабонський метрополітен | |||
|---|---|---|---|
| Metropolitano de Lisboa | |||
 | |||
 | |||
| Опис | |||
| Країна |  Португалія | ||
| Місто | Лісабон, Амадора, Одівелаш | ||
| Дата відкриття | 29 грудня 1959 року | ||
| Щоденний пасажиропотік | 500 тис. | ||
| Річний пасажиропотік | 166 млн | ||
| Сайт | metrolisboa.pt | ||
| Власник | d | ||
| Оператор | d | ||
| Нагороди |  | ||
| Маршрутна мережа | |||
| Кількість ліній | 4 | ||
| Кількість станцій | 56 | ||
| Довжина мережі | 44,2 км | ||
| Основні типи рухомого складу | d | ||
| |||
 Лісабонський метрополітен у Вікісховищі | |||
Історія
До націоналізації
Ще у 1888 році португальський інженер (порт. Henrique de Lima e Cunha) запропонував проєкт підземної залізниці Лісабона, який було опубліковано у журналі «Громадське будівництво і шахти» (порт. Obras Públicas e Minas). Проєкт являв собою мережу з кількох ліній, яка охоплювала ціле місто. Пізніше, вже у 20-х роках 20 століття була інша спроба започаткувати метро у Лісабоні. Але обидва проєкти було відкинуто. Після Другої світової війни, в якій Португалія була нейтральною країною, почалося відновлення національної економіки і, в тому числі завдяки плану Маршалла, будівництво Лісабонського метро отримало новий імпульс, і цього разу втілюється у життя. 26 січня 1948 року було створене товариство з метою вивчення технічної та економічної доцільності будівництва метрополітену у місті.
Роботи з будівництва було розпочато 7 серпня 1955 року і вже через 4 роки, 29 грудня 1959 року було відкрито перший відрізок Лісабонського метрополітену. Єдина на той час лінія нагадувала латинську літеру «Y», яка з'єднувала станції «Рештаурадореш» (порт. Restauradores) та «Ротунда» (порт. Rotunda) (сьогодні остання має назву «Маркеш-де-Помбал»), де лінія розділялася на 2 гілки: перша — до станції «Ентре-Кампуш» (порт. Entre Campos), друга — до станції «Сете-Ріуш» (порт. Sete Rios) (сьогодні остання називається «Жардін-Зооложіку»).
Новий вид транспорту був добре сприйнятий мешканцями міста і вже у перший рік експлуатації Лісабонський метрополітен перевіз понад 15 млн пасажирів. Метрополітен сприяв виникненню нових урбаністичних об'єднань та послуг уздовж прокладеної лінії. У 1963 році було відкрито відрізок між станціями «Рештаурадореш» та «Росіу» (порт. Rossio). У 1966 році відрізок було подовжено від станції «Росіу» до станції «Анжуш» (порт. Anjos), а у 1972 — до станції «Алваладе» (порт. Alvalade).
Після націоналізації
В період 1972—1988 роки не було відкрито жодної нової станції. Революція гвоздик, що відбулася в країні у 1974 році, спричинила зміну форми правління підприємства. Так, у 1975 році Лісабонський метрополітен було націоналізовано. Нове керівництво почало змінювати станції, головним чином за рахунок їхнього розширення (станції змогли приймати 4 замість 2 вагонів, як це було раніше).
У кінці 80-х років з'являються два нових відрізка метрополітену: між станціями «Сете-Ріуш» і («Колежіу-Мілітар/Луж») (порт. Colégio Militar/Luz), між «Ентре-Кампуш» і «Сідаде-Універсітарія» (порт. Cidade Universitária). Відбувалось поступове розширення ліній; так, у 1993 році були відкриті відрізки між станціями «Сідаде-Універсітарія» і «Кампу-Гранде» (порт. Campo Grande). У 1995 році лінії було розділено; Лінія «А» (сьогодні Синя) і Лінія «B» (сьогодні Жовта) з'єднувались на станції «Ротунда» і потім розходились: перша в напрямку «Колежіу-Мілітар/Луж», друга — «Кампу-Гранде». Це було зроблено з метою кращої структуризації ліній. У 1997 році відкривається новий відрізок на Лінії «А» між станціями «Колежіу-Мілітар/Луж» та «Понтінья» (порт. Pontinha), на лінії «B» — між станціями «Ротунда» і «Рату» (порт. Rato). В кінці цього ж року (1997) було утворено Лінію «С» (сьогодні це Зелена лінія), яка починалась з новозбудованої станції «Байша-Шіаду» (порт. Baixa-Chiado) і закінчувалась на станції «Кампу-Гранде», проходячи через станцію «Росіу», яка вже не належала до Лінії «А».
В цей час змінюється назва деяких станцій: «Маркеш-де-Помбал» замість «Ротунди», «Мартін-Моніж» (порт. Martim Moniz) замість «Сокорру», «Праса-де-Ешпанья» (порт. Praça de Espanha) замість «Пальява» та «Жардін-Зооложіку» замість колишньої «Сете-Ріуш».
1998 рік був дуже важливим для португальської столиці, оскільки саме в цьому році у східній частині міста відбувалась міжнародна експозиція присвячена океанам EXPO'98. Лісабонський метрополітен не міг залишитися осторонь від проведення такої знаменної події і, в травні 1998 року відкривається четверта лінія — Лінія «D» (сьогодні це Червона лінія). Це була і є єдиною на сьогодні лінією у Лісабоні, що була збудована з нуля. Починалась вона на станції «Аламеда» (порт. Alameda) Лінії «C» і закінчувалась станцією «Оріенте» (порт. Oriente), що знаходиться в , де і проводилось EXPO'98. На Лінії «A» було відкрито новий відрізок від станції «Рештаврадореш» до «Байша-Шіаду», а на лінію «C» було продовжено від станції «Байша-Шіаду» до станції «Кайш-ду-Содре» (порт. Cais do Sodré), яка мала перехід до річкового порту. Саме у такій конфігурації Лісабонський метрополітен зустрів третє тисячоліття.
Назви усіх ліній було змінено: Лінія «A» отримала назву Синьої або Чайки (порт. Linha da Gaivota), Лінія «B» — Жовтої або Соняшника (порт. Linha do Girassol), Лінія «С» — Зеленої або Каравели (порт. Linha da Caravela), Лінія «D» — Червоної або Сходу (порт. Linha do Oriente). Але не зважаючи на нові назви, у народі лінії називають за їхніми кольорами. У 2002 році Зелену лінію було продовжено до станції «Тельєйраш» (порт. Telheiras), а вже за два роки, у 2004, Лісабонський метрополітен виходить за географічні межі міста; спочатку у березні, коли Жовту лінію було добудовано у північному напрямку до станції «Одівелаш» (порт. Odivelas), та в травні того ж року, коли Синю лінію було подовжено у західному напрямку до станції «Амадора-Еште» (порт. Amadora Este). Таким чином, метро з'явилось і в лісабонських передмістях — Одівелаші та Амадорі.
19 грудня 2007 року, через 11 років після початку будівництва, було нарешті відкрито відрізок між станціями «Байша-Шіаду» та «Санта-Аполонія» (порт. Santa Apolónia). Ця затримка (початковий проєкт передбачав відкриття відрізку ще до EXPO'98) головним чином пов'язана із рівнем ґрунтових вод нижньої частини міста. У 2000 році, коли закінчення об'єкта планувалось у трирічний термін, у тунелях почала з'являтись вода у погрозливій кількості, що і спричинило відставання від графіку. У свій час навіть було припинено автомобільний рух над тунелями в районі . Довелось будувати новий тунель усередині початкового.
Лінії
| Лінії | Кінцеві станції | Відкриття перших відрізків | Довжина | К-сть станцій | |
|---|---|---|---|---|---|
 | Синя | ↔ «Санта-Аполонія» | 1959 | 13,7 км | 18 |
 | Жовта | «Одівелаш» ↔ «Рату» | 1959 | 11 км | 13 |
 | Зелена | «Кайш-ду-Содре» ↔ «Тельєйраш» | 1963 | 9 км | 13 |
 | Червона | «Сан-Себаштьяу» ↔ | 1998 | 11,5 | 12 |
Перспективи розвитку
У планах розвитку Лісабонського метрополітену 2010-2020 побудувати дві додаткові станції — ділянку між кінцевими станціями жовтої (Рату) та зеленої (Кайш ду Содре) лініями. Таким чином буде створено кільцеву зелену лінію.
Оплата проїзду
Вартість одноразового квитка становить €1.65 і не залежить від дистанції та кількості пересадок. Квиток є дійсним протягом однієї години з моменту його валідації. Є абонемент, який діє протягом 24 годин, він коштує €6.60. До того ж, можна скористатися безконтактними картами, що поповнюються, вартістю € 0.50. У такому разі поїздка коштує €1.47. Діти віком до 4 років можуть безкоштовно користуватися метро Лісабона. Діти з 4 до 12 років можуть оформити спеціальну картку Navegante 12 та користуватися громадським транспортом Лісабона безкоштовно.
Галерея
-
![image]()
Станція «Бела-Вішта» -
![image]()
Станція «Кабу-Руйву» -
![image]()
Всередині поїзда -
![image]()
Передня частина поїзду -
![image]()
Пропускні турнікети -
![image]()
Станція «Амадора-Еште» -
![image]()
Пункти автоматичного продажу квитків -
![image]()
Станція «Террейру-ду-Пасу»
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Lisbon Metro |
- Офіційна вебсторінка Лісабонського метрополітену [ 7 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (порт.)
- Вебсторінка Лісабонського метрополітену на urbanrail.net [ 21 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мистецтво Лісабонського метрополітену на mic-ro.com [ 2 грудня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Інтерактивна карта метро Лісабона(укр.)
Примітки
- Історія на офіційному сайті Лісабонського метрополітену [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisabonskij metropoliten port Metropolitano de Lisboa odin z vidiv miskogo transportu v Lisaboni Metro v Portugaliyi ye she u misti Portu Pershij portugalskij metropoliten bulo vidkrito 29 grudnya 1959 roku Na sogodni pobudovano 4 liniyi Sinya Zhovta Zelena ta Chervona zagalnoyu dovzhinoyu ponad 44 2 km sho narahovuyut 56 stancij z nih 4 vuzlovi yaki obslugovuyut priblizno 0 5 mln pasazhiriv shodnya Vartist kvitka zalezhit vid zoni dlya pershoyi zoni stanovit 0 75 yevro dlya drugoyi 1 05 yevro Lisabonske metro zv yazuye portugalsku stolicyu z dvoma inshimi mistami Amadora ta Odivelash obidva nalezhat do drugoyi zoni Ruh poyizdiv livostoronnij Lisabonskij metropolitenMetropolitano de LisboaOpisKrayina PortugaliyaMisto Lisabon Amadora OdivelashData vidkrittya 29 grudnya 1959 rokuShodennij pasazhiropotik 500 tis Richnij pasazhiropotik 166 mlnSajt metrolisboa ptVlasnik dOperator dNagorodiMarshrutna merezhaKilkist linij 4Kilkist stancij 56Dovzhina merezhi 44 2 kmOsnovni tipi ruhomogo skladu dShema marshrutiv Lisabonskij metropoliten u VikishovishiIstoriyaDo nacionalizaciyi She u 1888 roci portugalskij inzhener port Henrique de Lima e Cunha zaproponuvav proyekt pidzemnoyi zaliznici Lisabona yakij bulo opublikovano u zhurnali Gromadske budivnictvo i shahti port Obras Publicas e Minas Proyekt yavlyav soboyu merezhu z kilkoh linij yaka ohoplyuvala cile misto Piznishe vzhe u 20 h rokah 20 stolittya bula insha sproba zapochatkuvati metro u Lisaboni Ale obidva proyekti bulo vidkinuto Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v yakij Portugaliya bula nejtralnoyu krayinoyu pochalosya vidnovlennya nacionalnoyi ekonomiki i v tomu chisli zavdyaki planu Marshalla budivnictvo Lisabonskogo metro otrimalo novij impuls i cogo razu vtilyuyetsya u zhittya 26 sichnya 1948 roku bulo stvorene tovaristvo z metoyu vivchennya tehnichnoyi ta ekonomichnoyi docilnosti budivnictva metropolitenu u misti Diagrama u grudni 1959 roku Roboti z budivnictva bulo rozpochato 7 serpnya 1955 roku i vzhe cherez 4 roki 29 grudnya 1959 roku bulo vidkrito pershij vidrizok Lisabonskogo metropolitenu Yedina na toj chas liniya nagaduvala latinsku literu Y yaka z yednuvala stanciyi Reshtauradoresh port Restauradores ta Rotunda port Rotunda sogodni ostannya maye nazvu Markesh de Pombal de liniya rozdilyalasya na 2 gilki persha do stanciyi Entre Kampush port Entre Campos druga do stanciyi Sete Riush port Sete Rios sogodni ostannya nazivayetsya Zhardin Zoolozhiku Novij vid transportu buv dobre sprijnyatij meshkancyami mista i vzhe u pershij rik ekspluataciyi Lisabonskij metropoliten pereviz ponad 15 mln pasazhiriv Metropoliten spriyav viniknennyu novih urbanistichnih ob yednan ta poslug uzdovzh prokladenoyi liniyi U 1963 roci bulo vidkrito vidrizok mizh stanciyami Reshtauradoresh ta Rosiu port Rossio U 1966 roci vidrizok bulo podovzheno vid stanciyi Rosiu do stanciyi Anzhush port Anjos a u 1972 do stanciyi Alvalade port Alvalade Pislya nacionalizaciyi V period 1972 1988 roki ne bulo vidkrito zhodnoyi novoyi stanciyi Revolyuciya gvozdik sho vidbulasya v krayini u 1974 roci sprichinila zminu formi pravlinnya pidpriyemstva Tak u 1975 roci Lisabonskij metropoliten bulo nacionalizovano Nove kerivnictvo pochalo zminyuvati stanciyi golovnim chinom za rahunok yihnogo rozshirennya stanciyi zmogli prijmati 4 zamist 2 vagoniv yak ce bulo ranishe U kinci 80 h rokiv z yavlyayutsya dva novih vidrizka metropolitenu mizh stanciyami Sete Riush i Kolezhiu Militar Luzh port Colegio Militar Luz mizh Entre Kampush i Sidade Universitariya port Cidade Universitaria Vidbuvalos postupove rozshirennya linij tak u 1993 roci buli vidkriti vidrizki mizh stanciyami Sidade Universitariya i Kampu Grande port Campo Grande U 1995 roci liniyi bulo rozdileno Liniya A sogodni Sinya i Liniya B sogodni Zhovta z yednuvalis na stanciyi Rotunda i potim rozhodilis persha v napryamku Kolezhiu Militar Luzh druga Kampu Grande Ce bulo zrobleno z metoyu krashoyi strukturizaciyi linij U 1997 roci vidkrivayetsya novij vidrizok na Liniyi A mizh stanciyami Kolezhiu Militar Luzh ta Pontinya port Pontinha na liniyi B mizh stanciyami Rotunda i Ratu port Rato V kinci cogo zh roku 1997 bulo utvoreno Liniyu S sogodni ce Zelena liniya yaka pochinalas z novozbudovanoyi stanciyi Bajsha Shiadu port Baixa Chiado i zakinchuvalas na stanciyi Kampu Grande prohodyachi cherez stanciyu Rosiu yaka vzhe ne nalezhala do Liniyi A Diagrama u berezni 1998 roku V cej chas zminyuyetsya nazva deyakih stancij Markesh de Pombal zamist Rotundi Martin Monizh port Martim Moniz zamist Sokorru Prasa de Eshpanya port Praca de Espanha zamist Palyava ta Zhardin Zoolozhiku zamist kolishnoyi Sete Riush 1998 rik buv duzhe vazhlivim dlya portugalskoyi stolici oskilki same v comu roci u shidnij chastini mista vidbuvalas mizhnarodna ekspoziciya prisvyachena okeanam EXPO 98 Lisabonskij metropoliten ne mig zalishitisya ostoron vid provedennya takoyi znamennoyi podiyi i v travni 1998 roku vidkrivayetsya chetverta liniya Liniya D sogodni ce Chervona liniya Ce bula i ye yedinoyu na sogodni liniyeyu u Lisaboni sho bula zbudovana z nulya Pochinalas vona na stanciyi Alameda port Alameda Liniyi C i zakinchuvalas stanciyeyu Oriente port Oriente sho znahoditsya v de i provodilos EXPO 98 Na Liniyi A bulo vidkrito novij vidrizok vid stanciyi Reshtavradoresh do Bajsha Shiadu a na liniyu C bulo prodovzheno vid stanciyi Bajsha Shiadu do stanciyi Kajsh du Sodre port Cais do Sodre yaka mala perehid do richkovogo portu Same u takij konfiguraciyi Lisabonskij metropoliten zustriv tretye tisyacholittya Shema metro u listopadi 1998 roku Nazvi usih linij bulo zmineno Liniya A otrimala nazvu Sinoyi abo Chajki port Linha da Gaivota Liniya B Zhovtoyi abo Sonyashnika port Linha do Girassol Liniya S Zelenoyi abo Karaveli port Linha da Caravela Liniya D Chervonoyi abo Shodu port Linha do Oriente Ale ne zvazhayuchi na novi nazvi u narodi liniyi nazivayut za yihnimi kolorami U 2002 roci Zelenu liniyu bulo prodovzheno do stanciyi Telyejrash port Telheiras a vzhe za dva roki u 2004 Lisabonskij metropoliten vihodit za geografichni mezhi mista spochatku u berezni koli Zhovtu liniyu bulo dobudovano u pivnichnomu napryamku do stanciyi Odivelash port Odivelas ta v travni togo zh roku koli Sinyu liniyu bulo podovzheno u zahidnomu napryamku do stanciyi Amadora Eshte port Amadora Este Takim chinom metro z yavilos i v lisabonskih peredmistyah Odivelashi ta Amadori 19 grudnya 2007 roku cherez 11 rokiv pislya pochatku budivnictva bulo nareshti vidkrito vidrizok mizh stanciyami Bajsha Shiadu ta Santa Apoloniya port Santa Apolonia Cya zatrimka pochatkovij proyekt peredbachav vidkrittya vidrizku she do EXPO 98 golovnim chinom pov yazana iz rivnem gruntovih vod nizhnoyi chastini mista U 2000 roci koli zakinchennya ob yekta planuvalos u tririchnij termin u tunelyah pochala z yavlyatis voda u pogrozlivij kilkosti sho i sprichinilo vidstavannya vid grafiku U svij chas navit bulo pripineno avtomobilnij ruh nad tunelyami v rajoni Dovelos buduvati novij tunel useredini pochatkovogo LiniyiPlanuyetsya do 2022 rokuDokladnishe Spisok stancij Lisabonskogo metropolitenu Liniyi Kincevi stanciyi Vidkrittya pershih vidrizkiv Dovzhina K st stancijSinya Santa Apoloniya 1959 13 7 km 18Zhovta Odivelash Ratu 1959 11 km 13Zelena Kajsh du Sodre Telyejrash 1963 9 km 13Chervona San Sebashtyau 1998 11 5 12Perspektivi rozvitkuU planah rozvitku Lisabonskogo metropolitenu 2010 2020 pobuduvati dvi dodatkovi stanciyi dilyanku mizh kincevimi stanciyami zhovtoyi Ratu ta zelenoyi Kajsh du Sodre liniyami Takim chinom bude stvoreno kilcevu zelenu liniyu Oplata proyizduVartist odnorazovogo kvitka stanovit 1 65 i ne zalezhit vid distanciyi ta kilkosti peresadok Kvitok ye dijsnim protyagom odniyeyi godini z momentu jogo validaciyi Ye abonement yakij diye protyagom 24 godin vin koshtuye 6 60 Do togo zh mozhna skoristatisya bezkontaktnimi kartami sho popovnyuyutsya vartistyu 0 50 U takomu razi poyizdka koshtuye 1 47 Diti vikom do 4 rokiv mozhut bezkoshtovno koristuvatisya metro Lisabona Diti z 4 do 12 rokiv mozhut oformiti specialnu kartku Navegante 12 ta koristuvatisya gromadskim transportom Lisabona bezkoshtovno GalereyaStanciya Bela Vishta Stanciya Kabu Rujvu Vseredini poyizda Perednya chastina poyizdu Propuskni turniketi Stanciya Amadora Eshte Punkti avtomatichnogo prodazhu kvitkiv Stanciya Terrejru du Pasu PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lisbon MetroOficijna vebstorinka Lisabonskogo metropolitenu 7 zhovtnya 2006 u Wayback Machine port Vebstorinka Lisabonskogo metropolitenu na urbanrail net 21 lyutogo 2018 u Wayback Machine angl Mistectvo Lisabonskogo metropolitenu na mic ro com 2 grudnya 2006 u Wayback Machine angl Interaktivna karta metro Lisabona ukr PrimitkiIstoriya na oficijnomu sajti Lisabonskogo metropolitenu 27 veresnya 2011 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 16 veresnya 2018 Procitovano 16 veresnya 2018