Замок Любарта, або Луцький Замок — верхній замок Луцька, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда Луцька.
Замок Любарта Луцький замок Верхній замок | ||||
---|---|---|---|---|
В'їзна вежа Луцького замку | ||||
50°44′20″ пн. ш. 25°19′23″ сх. д. / 50.73889° пн. ш. 25.32306° сх. д. | ||||
Статус | Пам'ятка архітектури національного значення | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Луцьк, Волинська область | |||
Архітектурний стиль | готика, ренесанс | |||
Матеріал | цегла | |||
Засновник | Любарт | |||
Засновано | 1340 | |||
Будівництво | 1350-ті — | |||
Стан | відреставрований та відкритий для відвідування | |||
Луцький замок (Україна) | ||||
Луцький замок у Вікісховищі |
Луцький замок не з'явився на порожньому місці. Його передвісником заведено вважати невелике поселення, що виникло ще в далекому Х столітті на пагорбі, отороченому звивами річки Стир. Літописний Лучеськ з його фортецею вважають дітищем Володимира Великого. Він не був таким могутнім і обороноздатним, як у часи литовських князів, однак, попри це, 1069 року зумів витримати облогу польського війська під час походу на Київ короля Болеслава II Хороброго.
В Іпатіївському літописі згадки про Луцьку фортецю датовані 1085 роком, коли під час міжусобних воєн Володимир Мономах узяв y полон матір та дружину князя Ярополка, який в той момент вирушив по військову допомогу до Польщі.
Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки й в основному, було завершено у 1430 р., хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть. Окольний замок почали реконструювати у цеглі з 1502 року. Від часу побудови замки були резиденцією Великого князя, а після Люблінської унії — резиденцією королівської влади, де були зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції центру Волинського воєводства.
У 1429 році у князівському палаці, що знаходився у Верхньому замку, проходив з'їзд європейських монархів, який мав на меті розв'язати політичні та економічні питання центрально-східної Європи та розв'язати питання про коронацію Вітовта. Замки неодноразово підлягали нападу. Так, у 1431 році під час «Луцької війни» замки витримали облогу військ політичних противників великого литовського князя Свидригайла. У 1595 році замок був узятий військовими загонами Северина Наливайка.
На території замків знаходилися обидві кафедри — латинська Святої Трійці та православна Івана Богослова. У них проходили, окрім того, зібрання та сеймики волинської шляхти обох віросповідань. У замку діяли різного роду суди, які займалися питаннями міського та воєводського масштабу. В окремий період в замку діяв особливий суд — Луцький Трибунал, якому підлягали кілька воєводств.
У XVIII столітті замок почав утрачати свої функції, що було пов'язано із трансформаціями суспільства Речі Посполитої. Окольний замок припинив своє існування, а в XIX столітті, коли Волинь була анексована Російською імперією, і Верхній замок перестав використовуватись за призначенням. Залишилися руїни, які тільки на зламі XIX—XX століть почали оберігати законом.
Упродовж XX століття Верхній замок і залишки Окольника були реставровані та на сьогодні відкриті для відвідування. А на початку XXI століття був відновлений і фрагмент Окольного замку.
Історія
Будівництво луцьких замків велося у кілька будівельних періодів, які охоплюють цегляну історію будівництва, до якої на місці цих замків існував дерев'яний дитинець.
Дерев'яний дитинець
Укріплене велике поселення на місці теперішнього замку розташовувалося на острові серед боліт з Х ст. Укріплення були дерев'яними й охоплювали майже весь острів. Наприкінці XI ст. починається спорудження глиняно-піщаного валу у кілька етапів. Спочатку висота валу сягала 1 м. А згодом доросла до 3 м. На цьому валу і по всій території острова з'явилися нові потужні дерев'яні укріплення, які мали вигляд складних рублених конструкцій на зразок городень із заборолами.
Дитинець витримував тривалі і важкі облоги. В 1073 р. він опинився в облозі Болеслава Сміливого. А в 1150 р. полки Юрія Довгорукого оточили Лучеськ (тодішня назва Луцька) на 6 тижнів, але так і не змогли його взяти. У 1175–1180 р. посеред дитинця будується мурована церква Івана Богослова. В цей час дитинець формувався як князівський двір — головна резиденція князя. Тут проживала князівська сім'я, різні урядовці. У 1259 р. місто не витримало облоги хана Куремси. І вже через два роки князь Василько Романович на вимогу ханського воєводи Бурундая розібрав укріплення Луцька. Отже, деякий час укріплень не було взагалі. Та з послабленням залежності Волині від Золотої Орди в першій чверті XIV ст. дерев'яні укріплення відновилися в повному обсязі.
Любарт як перший будівничий мурованого замку
У 1331 році син Великого князя литовського Гедиміна Любарт одружився із дочкою Великого князя Галицько-Волинського князівства Андрія II Юрійовича Агрипіною. У 1340 році він став королем Русі (Великим князем Галицько-Волинського князівства). Десь у той час починаються масштабні роботи із реконструкції укріплень. Точної дати встановити неможливо, але є підстави вважати, що будівництво мурованого замку почалося не раніше середини століття. Проте будівництво не обмежувалося лише самим замком. Була споруджена дамба з метою підвищення рівня води навколо князівської резиденції, звідний міст над ровом перед вежею. Саме ж будівництво з цегли велося за межами тісного дитинця навколо однієї з його стін. Таким чином, площа дитинця могла бути розширеною. Цегла з розмірами 28—30 см х 12,5—15 см х 7,5—9 см викладена у техніці готичної кладки. Так було збудовано вежу, князівський палац і західну стіну (див. мал.). Це склало перший будівельний період. Хронологічні рамки цього періоду логічно вважати 1352—1366 р. — час від укладення перемир'я з Казимиром III до початку бойових дій (тут і далі хронологічні рамки будівельних періодів подаються за авторством Петра Троневича).
У 1366 р. внаслідок втрати столичного міста Володимира Любарт переносить столицю до Луцька і таким чином остаточно утверджується тут. Одразу ж починаються подальші масштабні роботи із реконструкції укріплень. У цей період околичне місто, яке за давньоруською традицією розташовувалося поряд (навколо) дитинця, розбудовується в поки що дерев'яний Окольний замок з городнями й оборонними вежами. Його територія забудовується дворами наближених до Любарта урядовців, єпископів та іншої знаті. А власне міське суспільство витісняється за межі Окольного замку. У 1370 році помер Казимир і війна припинилася. З цього часу фортифікаційні реконструкції в Луцьку продовжилися. В'їзна вежа підвищилася на один ярус, над нею влаштували шатровий дах. Більшу частину північної стіни замінили цегляними мурами. Те саме стосується східної стіни. Була закладена Стирова вежа з аналогічними В'їзній контрфорсами на зовнішніх кутах. Вежа була вимурувана тільки на рівень з оборонними мурами. Використовувана цегла була більш наближеною до єдиного стандарту, кращою на випал та з кращої сировини. Для того, щоб фундамент не зсовувався з валу, будівельники використовували вирівнювання у вигляді східчастих терас. Крім того, вони використовували фірмовий знак — тонкі прорізи на швах розчину між цеглинами. Таким чином, візуально легко визначити, яка саме частина мурів була зведена в цей час. Всі ці зміни становлять другий будівельний період. Закінчився він у 1385 р. зі смертю Любарта. Так, у двох замках — Верхньому та Окольному — зосередилися всі органи управління Волинським князівством: законодавчі, виконавчі, судові, церковні. Це також був престижний район проживання, де мали власність лише багаті міщани, представники влади та духовенство. Проте потужно розвинене в економічному і культурному плані міське суспільство не відчуло в цьому негативних наслідків. Будівництво за межами замків хоч і було дерев'яним, але набагато масштабнішим та монументальнішим.
Замок за епохи Вітовта
Після смерті Любарта Великим князем стає його син Федір Любартович. Але він не мав прав на луцьке князювання, позаяк був сином не першої дружини Любарта. У 1387 р. литовський князь Вітовт разом із сім'єю, князями, боярами осів у Луцьку. З 1392 р. Луцьке князівство переходить до нього навічно, в той самий час він став Великим князем литовським. Вітовт надавав великої уваги Луцьку. Він часто перебував у місті, включив його у сферу великокнязівської політики. За його правління Луцьк мав статус неофіційної південної столиці Литви. Звісно, це мало своє велике значення для замків, особливо Верхнього, резиденції Великого князя. На час князювання Вітовта припадає третій будівельний період, який реалізовувався у кілька етапів. Загалом наслідком його стало те, що уже весь Верхній замок постав у цеглі: північна стіна і східна домурувалися, а в місці їхнього стику звели Владичу вежу. Всі три вежі накрили ґонтом. Владича вежа на відміну від інших була зведена за один спосіб. Характер кладки, розміри цегли вказують на повну ідентичність з замком Вітовта у Гродно, що вказує на роботу однієї бригади майстрів у цих містах. Також на території замку знаходився князівський палац, який згодом, як замок, став королівською власністю. Як відомо з документів, у середині XVI ст. на місці старого почалося будівництво нового палацу з використанням італійських (слід думати — ренесансних) архітектурних елементів. Палац був прибудований до в'їзної вежі та мав довжину 28, ширину 6, а висоту 10 сажнів. У 1427 році Вітовт отримав буллу від Папи Римського Мартіна V про перенесення кафедри із Володимира до Луцька. Тому ще у 1425 році в Окольному замку почалося будівництво дерев'яного костелу Святої Трійці. Через два роки він був завершений.
У 1429 р. в мурах замку, а саме у князівському палаці, відбувся з'їзд європейських монархів, де серед інших питань розглядалася можливість коронування Вітовта на литовську корону. Це загострило відносини з Польським королівством. Але дуже скоро Вітовт помер, так і не ставши королем. А важкий спадок непростих відносин з Польщею перейшов до його наступника Свидригайла.
Свидригайло, Сигізмунд Кейстутович
Через два роки після з'їзду почалася Луцька війна. Коронне військо оточило замок і кілька тижнів тримало його в облозі. Захист замків покладався на воєводу Юршу. Врешті, коронне військо було змушене відступити, зазнавши великих втрат. Замок витримав оборону. Складна політична ситуація призвела до того, що Литва розділилася на два князівства — власне Литовське на чолі зі Сигізмундом Кейстутович та Луцьке (Руське) — зі Свидригайлом.
В серпні 1434 року, досі прихильник Свидригайла, староста — князь Олександр Нос — віддав Луцький замок князю Сигізмунду Кейстутовичу. Старостою той призначив Івана Гаштольда. У 1436 р. замок витримав облогу військами Сигізмунда. Потім замок перейшов до Свидригайла, наприкінці 1438 чи на початку 1439 — знову до Сигізмунда Кейстутовича.
Замок потребував подальшої модернізації. Під кінець життя Свидригайла проводилися будівельні роботи у Верхньому замку, які склали четвертий будівельний період. У цей час стіни замку були нарощені, був закладений додатковий ряд аркоподібних бійниць для вогнепальної зброї. Також було встановлено додатковий ярус дерев'яних галерей для обслуговування нових бійниць. Стирову башту було домуровано до рівня двох інших. Деякий час цю вежу називали Свидригайловою. Таким чином, спорудження Верхнього замку в цеглі було завершено. Роботи наступних будівельних періодів не сильно змінили образ твердині. Зважаючи на велику архітектурну подібність із замком у Черську, існує думка про вплив прусської фортифікаційної думки на будівничих Верхнього замку.
Реконструкція Окольного замку
У 1473 р. Окольний замок на відміну від Верхнього залишався дерев'яним. Венеціанський посол Амвросій Контріані відзначав його міцність. Проте в другій половині XV ст. загострилася небезпека від турецько-татарських набігів і його міцності виявилося недостатньо. У 1500 і 1502 р. Луцьк постраждав від нападу орди. Турки пробиралися і глибше на Полісся, у Литву і Польщу. Постала нагальна потреба для якнайміцнішого укріплення волинських замків. Вже з 1502 р. починаються масштабні роботи в Луцьку. Спочатку було виготовлено 240 000 штук цегли, згодом ще 70 000. На оплату найманим робітникам для мурування було витрачено 215 коп грошей, на різні матеріали для роботи та інші витрати — ще 384 кіп. У наступні роки було витрачено ще більше грошей. Дерев'яні городні Окольного замку почали замінювати на цегляні мури. Товщина стін становила 1,7—2 м. Система кладки — готична орнаментна. Проте виготовленої цегли було недостатньо для повної реконструкції Окольника. Незавершена частина замку зводилася у дереві. Роботи проводилися коштом митних надходжень. Реконструкція не була марною, в 1508 р. татари спробували захопити Луцьк, але зустріли ефективний опір і мусили тікати.
У наступні десятиліття відбувалося незначне завершення реконструкції Окольного замку. Так, муровані вежі отримали такі ж накриття, як вежі у Верхньому замку. Таким чином, із восьми веж Окольника 4 були мурованими: Чорторийських, Свинюська, Івана підскарбія, Четвертинських та інших князів, Архімандрича, — а 4 (зі сторони заселених пагорбів міських околиць) дерев'яними: Воротня, Перемильська, Пінська, Владик волинських.
- Макет Луцького замку
- Луцький замок в мініатюрі
Замок у XVI—XVII ст.
Повторне надання Луцьку магдебурзького права у 1497 р. створило нову правову атмосферу. Місто вже не належало замку, воно отримало свої суд і керівництво у вигляді двох колегій: Лави на чолі з війтом та Ради на чолі з бурмистром. Колегії засідали у міській ратуші. Це негативно вплинуло на економічне становище Замку, оскільки таким шляхом він зменшив свої феодальні володіння і права. На чолі Замку продовжував залишатися староста. Його влада на міщан поширювалася в основному тією мірою, що він був військовим начальником всієї фортифікаційної системи міста, яка включала як замки, так і численні паркани, оборонні кільця міста. Проте це давало можливість і в економічному плані утискати міщан. Замок же функціонував за рахунок сіл, які йому належали. У 1552 р. після практики роздачі сіл шляхті за якісь заслуги їх було всього 8. Так, у цих селах були заготовлені окремі двори на випадок приїзду великого князя, іноземних послів та інших гостей. Поруч з такими дворами жили люди, які те все обслуговували. Двори утримувалися на повинностях селян замкової волості. Гончарі задовольняли потребу в посуді, теслі виконували ремонтні роботи в замку. Кожен вид діяльності, фахова справа у залежних від Замку селян обкладався відробітковою, натуральною і грошовою формою податку. Таким чином, доходи від цих сіл ішли на утримання адміністративного апарату і ведення замкового господарства.
Після земських реформ у 60-і роки XVI ст. замок отримав майже виключно судово-адміністративну функцію, що призвело до занепаду його господарств. Судочинство належало до компетенції луцького замкового уряду. Юрисдикція суду поширювалася на повіт, на волинську шляхту, іноді на все воєводство, а в окремих випадках на кілька воєводств. До реформ Литовських статутів діяло два замкові суди: очолюваний старостою гродський, який займався усіма справами, та апеляційний суд маршалка Волинської землі. Після Литовського статуту 1566 р. структура суду стала більш розгалуженою та профільованою. Засідання усіх судів відбувалися у кімнатах Верхнього замку, або в кафедральному соборі Івана Богослова. Суд ділився на гродський, земський, підкоморський, каптуровий та трибунал.
- Гродський суд розглядав кримінальні справи та підлягав повітовому старості. Посада судді була виборною, він обирався з місцевої шляхти. Судовим виконавцем була посада возного. Возний обирався на луцьких сеймиках, як і інші судочинці. Записи про розглядувані справи занотовувалися писарями у луцькі гродські книги, які зберігалися у притворі православної кафедри. Для розгляду справ гродський суд збирався щомісяця на «роки» протягом усього року. У веденні суду перебувала в'язниця, яка розташовувалася у вежах Верхнього замку, і кат. Іноді для допитів застосовували катування. Для цього була відведена окрема невеличка башта, яка розташовувалася біля входу в замок. Страти відбувалися на майдані перед замком і на Ринковому майдані перед ратушею.
- Земський суд. Земські суди були незалежними від замкової адміністрації, обиралися на сеймиках та затверджувалися королем. До складу входили суддя, підсудок та писар. Цей суд розглядав цивільні справи Луцького повіту. Замковий уряд виділяв приміщення для засідань цього суду та зобов'язувався зберігати актові книги. Сесії земського суду відбувалися тричі на рік протягом кількох тижнів кожен.
- Підкоморський суд вирішував земельні справи. Засідання проходили безпосередньо на земельних ділянках, де були суперечки. Підкоморії слухали сторони конфлікту, мірники й копачі робили свої роботи і тоді виносилися вироки. Підкоморські книги зберігалися у Верхньому замку.
- Каптуровий суд — єдиний для всіх повітів суд у час міжкоролів'я. Сесії збиралися наприкінці кожного місяця. Основна діяльність полягала у стеженні за суворим дотриманням будь-яких законів населенням воєводства Волинського.
- Луцький трибунал — вищий апеляційний суд Волинського, Брацлавського і Київського воєводств. До складу входили шість депутатів та місцевий земський суд у повному складі. Існував до 1589 р.
Документ | Гармати | Ядра | Гаківниці | Кулі | Наявність пороху |
---|---|---|---|---|---|
Люстрація 1545 | 10 | 68 | 31 | 250 | + |
Люстрація 1552 р. | 10 | 120 | 65 | 205 | + |
5 київ | 192 рушничних | ||||
Інвентар 1598 р. | 3 | - | 41 | 90 | - |
Інвентар 1600 р. | 3 | - | 39 | 60 | - |
Упродовж XVI ст. замкова територія була досить забудованою і містила зовсім мало вільного місця. Головними частинами Верхнього замку були владичий двір, собор з цвинтарем та князівська територія, на якій стояв палац. Проте з середини XVI ст. ні міський староста, ні городничий, ні інші урядники вже не проживали в замку.
У середині XVII ст. роль замків ще більше зменшилася і у 1652 р. волинські посли на варшавському сеймі отримали інструкції щодо зміцнення обори міст узагалі, а не тільки замків. Люстрація 1658 р. фіксує Луцькі замки такими, що вимагають реконструкції: башти стояли непокриті, зброї не було ніякої, окрім двох гармат. Натомість економічне становище поліпшилося — відбулося повернення села Голишів, отримання податків з перевозів на річці Стир, міська капщизна, торговий податок та інше. Загалом сума доходу становила 995 флоринів на рік, із яких після видатків на утримання замку залишалося 750 флоринів на рік. Ці гроші і пішли на реставраційні роботи 1667 р. Стирова та В'їзна вежі були добудовані ще одним ярусом, реставровано мури між В'їзною та Владичою, в західній половині північного муру над нижнім рядом аркових далекобійних бійниць було влаштовано ряд з чергуванням щілиноподібних та аркових бійниць ближнього бою. Ці зміни склали п'ятий будівельний період.
Окольний замок також не стояв у запустінні. Ще на початку XVII ст. відбулися великі зміни. Староста луцький Радзивілл Альбрехт Станіслав подарував ордену св. Бригіти свій палац, який розташовувався у південній частині Окольного замку. Після цього орден почав активну перебудову палацу і доповнення його келіями з костелом. Новий корпус замінив собою частину мурів замку (див. ілюстрацію). Те саме відбулося і зі шматком стіни, який із півдня примикав до В'їзної вежі Окольного замку. Орден єзуїтів, що прибув до Луцька у той час, почав зводити ренесансний костел. Трохи пізніше за ним був збудований колегіум, західна стіна якого замінила частину мурів Окольного замку. Південна стіна костелу і колегіуму мають бійниці — таким чином оборонна функція замку не була порушена.
У XVIII ст.
У XVIII ст. замок застали певні трансформації. По-перше, замок остаточно втратив оборонну функцію. По-друге, внаслідок жорсткої релігійної боротьби замок уже не міг бути стабільною духовною столицею Волині, оскільки православна кафедра Івана Богослова переходила то греко-католикам то православним. В 1770-і за єпископа Сильвестра Рудницького фундамент кафедри Івана Богослова розібрано, почалося мурування фундаменту нового храму, але смерть єпископа завадила завершенню храму. В 1781 велика пожежа знищила недобудовану кафедру, а також католицьку кафедру Святої Трійці, ще кілька храмів і багато будинків Луцька.
Хоча кафедру перенесли до сусіднього костелу Петра і Павла, та наближення поділів Польщі, а особливо третього, уже похитнуло міць католицизму на Волині. І якщо на початку і в середині століття замок ще відігравав значення адміністративного, судового і духовного центру, то на кінець століття занепадницькі тенденції посилилися, похитнувши становище. Це саме стосується і фізичного стану обох замків. Так, люстратори 1765 р. вже не відмітили князівського палацу, на законсервовані гродські книги у Стировій вежі протікала дощова вода, зброї не було ніякої. Окольний же замок мав ще досить добрі мури. Він на цей час вже іменується пригородком, а його територія прирівнюється до звичайної міської. Причиною такого є те, що, по-перше, весь Луцьк на той час був укріпленою фортецею, що деякою мірою зрівнювало привілейовану замкову територію з власне міською, по-друге, цьому сприяв ріст значущості міського населення, яке наближалося до шляхетського стану.
Після пожежі 1781 р. місто занепало, а замки вимагали реконструкції, тож староста Юзеф Клеменс Чорторийський почав перебудови. В'їзна вежа Верхнього замку дещо змінила обличчя. Входи, які розташовувалися високо над майданом, було замуровано. Натомість частину валу забрали і зробили один великий вхід до замку у цоколі вежі. Тобто вхід суттєво понизили. Збудували новий мурований міст зі склепінчастою аркадою. Саму вежу підсилили потужними контрфорсами так, що старі контрфорси частково увійшли до нових. Частково на місці князівського палацу збудували приміщення канцелярії, куди перенесли архівні судові книги із кафедри Івана Богослова, оскільки та згоріла. Мури Окольника постраждали від вогню дуже сильно. Після цього три з чотирьох веж почали розбирати. Фактично, Окольний замок як цілісна споруда припинив своє існування. А поняття «Луцький замок» стало стосуватися лише щодо Верхнього. Ці події та роботи склали шостий будівельний період, який сформував вигляд Верхнього замку таким, який він дійшов до сьогодні.
Замок за Російської імперії
Після третього поділу Польщі Луцьк опинився у складі Російської імперії. Внаслідок лояльного ставлення царів до поляків та новоприєднаних територій тут певний час продовжували діяти Литовський статут, земський та підкоморський суди, збиралися сеймики. Крім того, відновилося луцьке греко-католицьке єпископство, кафедра якого розміщувалася у соборі св. Дмитрія на території колишнього Окольного замку. У замковій канцелярії продовжував працювати регент судових актів Яків Коженьовський. Він працював над складанням реєстру документів, зібраних упродовж останніх трьох століть у замкових архівах. У 1807 р. на терені Верхнього замку була збудована повітова скарбниця. Проте автономія Волині тривала недовго і вже у 1840 остаточно була скасована давня система судоустрою, а греко-католицьку церкву ліквідували, приєднавши її офіційно до православної. Діяльність замку як такого була припинена. Його територія та будівлі вважалися звичайною міською територією.
З цього часу замок використовується переважно як архів, житло та пожежна служба. Після пожежі 1845 р., під час якої згоріли більшість луцьких костелів та монастирів, обвуглені мури замку розтягалися на будівельний матеріал. Верхом негативних тенденцій було видання у 1863 р. «найвищого веління» про розібрання вежі та мурів замку на будівельний матеріал. За В'їзну башту на аукціонних торгах дали 373 крб. І колись величну твердиню Луцька почали розбирати на матеріал. Проте це виявилося не так легко. Адже навіть після стількох століть міцність споруди була досить високою. Замок розбирався дуже повільно. Знищити вдалося лише частинку муру біля В'їзної вежі, а саму вежу не змогли розібрати навіть частково. Міцність замку врятувала його і в цьому столітті. Наступного року київська технічна комісія прийшла до висновку, що мури не перебувають в аварійному стані, ба більше, їх варто зберегти як історичну пам'ятку. Замок став привертати до себе значну увагу художників, письменників, шанувальників старовини. У другій половині XIX ст. було зроблено чимало малюнків, гравюр, які зображали мальовничі руїни, написано багато статей та розвідок з історії замку і міста в цілому.
Ось як писав про замок волинський польський письменник того часу Юзеф Крашевський:
|
Захоплювалася величними мурами й Леся Українка в поезії «Волинські спогади»:
|
У 1887–1890 р. було виділено 623 крб на відновлювальні роботи в замку. Проломи у стінах замурували, Воротню вежу стягнули металом. Однак аттик на цій вежі розібрали, бо він перебував в аварійному стані. У наступні десятиліття кілька комісій відмічали вкрай поганий стан мурів і башт, які загрожували падінням. Були розроблені проєкти К. Іваницького, а потім і К. Тележинського про рятівну реставрацію. Проте грошей не було виділено. Врешті-решт прилегла до В'їзної вежі частина стіни зі сходами завалилася. Але це вже не турбувало владу, бо вирувала Перша світова війна, а Російська імперія невдовзі припинила своє існування.
XX століття
За Ризьким мирним договором 1921 року Волинь повернулася у склад Польської Республіки. Одразу в 1921 р. почалися консерваційні роботи в замку. Був складений кошторис на майже 2,7 млн марок польських для робіт у замку. Зрештою, асигнування зросли до 9 млн марок. Роботи велися Люблінським консерваторським округом під керівництвом архітектора Ю. Сенницького. В'їзну вежу було зміцнено, виконано залізобетонні перекриття нижніх ярусів вежі, зміцнено Владичу, накрито Стирову вежі. У колишній канцелярії відкрито Волинський природничо-краєзнавчий музей. Замковий двір зайняла пожежна частина. У документах тих часів твердиня називається замком Любарта — саме від цього часу і до сьогодні луцький Верхній замок іменується саме так. Один із тогочасних дослідників Леонід Маслов писав:
|
Виконання ремонтних робіт у замку було перервано Другою світовою та входженням Волині до СРСР. Радянські дослідження замку розпочав у 1949 році архітектор Ю. В. Бородін. У 1952—1953 роках розроблявся проєкт реставрації, але не був реалізований. 1963 року, замок було затверджено як пам'ятку архітектури, яка перебуває під державною охороною. З цього часу почалися роботи із реставрації та консервації замку.
Протягом 1960—70-х років велися масштабні роботи за проєктами М. Говденка у виконанні О. М. Годованюк. Вежі були укріплені, стіна між В'їзною вежею та канцелярією відновлена, реконструйовано інтер'єри, відновлено між'ярусні перекриття, аттики на вежах, на стінах відновили дерев'яні бойові галереї, всі втрачені елементи укріплень замінено новими так, щоб відтворити колишній вигляд. Подвір'я замку було засаджено деревами.
У 1985 р. був створений Історико-культурний заповідник «Старий Луцьк», який включав найстарішу територію міста з замком та іншими багатьма об'єктами. З того часу, твердиня постійно перебувала під наглядом спеціалістів. Були проведені ґрунтовні археологічні дослідження терену замку Любарта — князівського палацу, собору Івана Богослова, замкових фундаментів. Робилися геологічні дослідження культурних шарів, вивчалася історія замку в літературних джерелах. Водночас у 1980-і облаштування території замку призупинилося. Для зручності доступу туристів до Владичої вежі, де почалося облаштування музею дзвонів, наприкінці 1980-х встановили дерев'яні сходи, хоча історично їх там не існувало. Також надмурували фундамент князівського палацу, щоб позначити його розташування.
Реставрацію валів замку, що планувалася ще з початку XX ст., частково було здійснено в 1994 році, проте міській раді вистачило коштів тільки для надсипання основи валів.
XXI століття
У 2006 році розроблено концепцію розвитку історико-культурного заповідника, що передбачала зокрема відновлення церкви Івана Богослова і княжого палацу, знесення забудови в межах Окольного замку та створення нової, відповіднішої архітектурі середньовічного Луцька. Проте концепція не була підкріплена достатнім фінансуванням у 2008—2009 роки. Натомість Луцький замок став місцем проведення масових заходів: «Берегиня» та «Поліське літо з фольклором», фестивалів дзвонарського мистецтва, ковальства, флористики, етнографічного «Любарт-фесту», лицарського турніру «Меч Луцького замку», фестивалю «Ніч у Луцькому замку». Крім того, в 2006 році було добудовано стіну до В'їзної вежі, що відтворює частину муру Окольного замку.
У 2011 році за підсумками акції «Сім чудес України» Верхній замок посів перше місце. В 2016 році на подвір'ї замку встановлено «Пам'ятник волинському князю». Скульптуру виготовив скульптор Сергій Зінець ще 2002 року під час скульптурного салону, який відбувався в Луцьку, а потім вона стояла на проспекті Волі. В 2018 перед В'їзною вежею розміщено бронзовий макет Верхнього замку з підписами звичайними літерами та шрифтом Брайля.
Відновлення стін вежі Чорторийських Окольного замку та її підземель відбувалося у 2019—2021 роках. Навколишню територію облаштували для туристів, розчистили від чагарників, облаштували оглядовий майданчик. У липні 2023 року для широкого загалу була відкрита туристична локація «Окольний замок» включно з підземеллям.
У 2023 році музейний простір «Окольний замок» став найбільш відвідуваним туристичним об'єктом у Луцьку – з моменту відкриття у липні його відвідали майже 13 тисяч туристів.
Архітектура
Верхній замок
Замок Любарта в цілому являє собою у плані рівносторонній трикутник із випнутими сторонами, у вершинах розташовані вежі, віддалені одна від одної на близько 100 м. Висота стін близько 12 м над валом. Товщина сягає до 3 м, верхня частина має товщину 0,8 м. Загалом на замок використано до 5 млн цеглин. Протягом шести століть існування рівень підлоги замкового двору піднявся приблизно на 3,8 м. Стіни і вежі вимурувані у готичній системі кладки. Розміри цеглин коливаються у залежності від будівельного періоду, в якому вони використовувалися. Загалом це (28-30)х(12.5-15)х(7.5-9.5) см. На стінах містяться бойові галереї з бійницями. Стіни подекуди покриті ґонтовим дахом. Біля В'їзної та Владичої башт на консолях тримаються еркери з — отворами для обстрілу зони підошви стіни.
В'їзна вежа це п'ятиярусна паралелепіпедна споруда. Висота становить 28 м, розмір в плані 11,9×12,05 м. У південній частині розміщені гвинтові сходи, і сполучались з князівським палацом. Від рогу вежі починається стіна Окольного замку. Унизу вежа підпирається потужними контрфорсами, зведені на початку XIX ст, які дещо звужуються доверху. Між ними арковий вхід у замок. Над входом розташовані два портали із арковим завершенням. Це колишні входи у замок, колись вони закривались підіймальним мостом. Другий ярус вежі має напівциліндричні, а третій та четвертий мали хрещаті склепіння. Лише вони порушують загалом симетричну структуру головного фасаду вежі. У середній частині фасаду виступають квадратні зубці, розташовані над проміжним карнизом. Верхній карниз має аркатурний мотив і оперізує вежу по периметру. Під ним знаходяться два отвори. Аттик має потужні зубці-мерлони ренесансної форми. Задній фасад вежі, який виходить у замковий двір, має простішу структуру. Центральний прохід має готичне завершення. Середні яруси вежі, за винятком верхнього, мають по одному вікну, обрамлені білокам'яними ренесансними лиштвами.
Стирова вежа, як і В'їзна, має форму прямокутного паралелепіпеда, підпирається зовні контрфорсами. Висота 28 м, розмір у плані 10×10 м. Також має два зовнішні відгалуження: східне (коротше) є залишком східного оборонного кільця, південне (довше) — залишок Окольного замку. Має два входи з білокам'яними порталами: нижній довгий час був засипаний, тому користувались входом другого ярусу.. Звідси є сполучення з верхніми ярусами по гвинтових сходах, що проходять в стіні. На стінах можна прогледіти орнаментальний тип кладки цегли. П'ятиярусна вежа завершується аттиком із зубцями. Загалом товщина стін зменшується догори: на нижньому ярусі сягає до 3 м, а на верхньому (аттиковий) — 75 см. З третього ярусу є виходи на бойові майданчики стін. У стінах різних поверхів влаштовані бійниці, деякі з вікон мають готичне обрамлення, інші — ренесансне. Перемички внутрішніх дверей аркові.
Архітектура Владичої вежі ще лаконічніша. Висота становить 14 м., розмір в плані 8,75×8,50 м. Товщина стін на нижньому ярусі — до 3 м, на верхньому — близько 1 м. Вежа не має оздоблення. З третього ярусу є виходи на бойові майданчики стін. Склепіння над другим ярусом циліндричне. Перемички бійниць з арковим завершенням. Вежа вкрита ґонтовим шатровим дахом, над яким височіє на ніжці металева фігура «Кликун».
- В'їзна вежа
- Владича вежа
- Стирова вежа
- Арки над в'їзною брамою
- Перехід між В'їзною та Владичою вежами
- Перехід між Владичою та Стировою вежами
Окольний замок
Хоча Окольний замок вже давно припинив своє існування, але згідно з дослідженням, 55 % його, включаючи вежі, мури та призамкові споруди XVIII ст., існує і тепер як частини луцьких будинків. Схема шляху вулиць у колишньому Окольнику також збереглася. Ті будівлі, двори, які містилися всередині, давно зникли з терену замку за виключенням кількох споруд.
У 2006 р. велися роботи із відновлення частини мурів Окольника, які йшли від В'їзної вежі Верхнього замку до будинку XVI ст., який досі зберігся (див.схему).
Башта князів Чорторийських Окольного замку являє собою прямокутний паралелепіпед, накритий ґонтовим гостроверхим дахом. Між вежею і південним кутом єзуїтського колегіуму стіна замку має бійниці. Із вежі є вихід на бойову галерею цієї ділянки Окольника. Так само є вихід у протилежну сторону — на стіну замку, яка далі тягнеться на південь. Зараз цей вихід частково замурований і залишений у вигляді вікна. Особливістю збережених частин Окольного замку є фундаментні арки та орнаментна кладка окремих ділянок стін, де використовувалася цегла різних кольорів.
Відновлення стін вежі Чорторийських відбувалося у 2019—2020 роках у рамках проєкту «Нове життя Старого міста», який передбачав ремонт підвалів, фасаду монастиря єзуїтів, башти Чорторийських з оборонним муром, а також добрий лад прилеглих територій. При відновних роботах у травні 2020 було знайдено підвали вежі. Про підземні приміщення не було раніше відомо й описи цих кімнат в історичній літературі відсутні. Навесні 2021 року підземелля вежі Чорторийських та колегіуму єзуїтів реставровано та об'єднано, а в 2023 відкрито для відвідувачів.
Розташовану неподалік частину муру з орнаментною кладкою також було реставровано, навколишню територію розчищено від чагарників, а поруч облаштовано оглядовий майданчик. Прилегла стіна колегіуму єзуїтів також реставрована.
- Відновлена ділянка стіни Окольного замку, 2010 р.
- Орнаментна кладка стін Окольника до реставрації, 2020 р.
- Реставрований фрагмент муру Окольника, 2021 р.
- Вежа Чорторийських до реставрації, 2009 р.
- Реставрована вежа Чорторийських, 2021 р.
- Підземелля Окольного замку біля вежі Чорторийських
Написи на стінах замку
Протягом історії замку люди не втримувалися, щоб не залишити якийсь напис на зовнішній стіні Верхнього замку. Фактично, усі стіни між вежами укриті написами; зазвичай це імена людей та дати. Найстаріший знайдений напис датується 1444 р. (або 1602, 1616). Він зроблений на тій ділянці стіни, яка на той момент уже була збудована. Написам притаманна розмаїтість шрифтів, способів видряпування, каліграфії, ономастики, датувань. Привертають увагу написи відомих людей. Так, напис «A.N. KORZENIOWSKI R.P. 1799» належить тому Коженьовському, який протягом довгого часу працював над архівами замку, складеними за останні 300 років до його роботи. Під Владичою вежею у стіні міститься цеглинка, на якій колись написала сестра Лесі Українки Ольга: «1891 .
Сучасне використання
Виставки
На другому поверсі Воротньої вежі розташована виставка «Плитниця», де експонуються старовинні будівельні матеріали, знайдені під час археологічних досліджень. Тут цегла, плитка, кахлі, черепиця. Тут також розміщена експозиція «Замкова сторожа». На самій вершині вежі є оглядовий майданчик, з якого відкривається вигляд на старе місто та його пам'ятки. У Стировій вежі розмістився клуб історичної реконструкції, виставки для відвідувачів не проводяться.
У Владичій вежі на нижньому ярусі розташовується виставка «В'язниця». Трохи вище — «Замкова зброя», де подається до огляду замковий арсенал XV—XVII ст. Єдиний в Україні музей дзвонів розмістився на двох верхніх ярусах вежі. Тут зібрана чимала колекція дзвонів з Волині та інших частин України, з Польщі, Австрії, Румунії, Росії. Найстаріший датується 1647 роком. Також є дзвони на дерев'яній дзвіниці, яка розташувалася на території замку. У підземеллі замку законсервовані залишки православної, а потім і греко-католицької кафедри Івана Богослова — пам'ятки архітектури. У розкопах церкви зберігаються могили давніх князів, єпископів, багатих лучан. Також збереглася князівська гробниця зі скелетом з наконечником татарської стріли у черепі. За припущеннями це поховання Ізяслава Інгваровича. Музей книги, який розмістився у колишній повітовій скарбниці будування початку XIX ст., має в колекції не тільки старі книги, а й реконструйовані старовинні друкарські верстати, один із них XV ст., та інше. Експонуються книги XVII — XX ст. Одразу при вході до замку праворуч відкриті фундаменти князівського палацу. Тут встановлено меморіальні дошки, одна з них зокрема повідомляє про з'їзд європейських монархів тут у 1429 р. Далі за фундаментами розташована колишня канцелярія. Тепер це є Луцьким художнім музеєм. До колекції картин входять роботи художників Іспанії, Італії, Росії, Польщі, Англії, Франції, Австрії, України, Німеччини, які охоплюють XVI — XX ст., і налічує понад 300 робіт. Крім того, музей зібрав кілька сотень полотен сучасних українських художників.
Фестивалі
У замку проходять дуже багато різноманітних фестивалів, як історичного, етнографічного, так і музичного характерів. Це такі, як фестиваль дзвонарного мистецтва («Благовіст Волині»), флористичного мистецтва, «Меч Луцького замку», частково Up—fest, мистецьке шоу «Ніч у Луцькому замку», джазовий фест Art Jazz Cooperation, частково «Поліське літо з фольклором» , «Середньовічний Лучеськ. Доблесть віків», Фестиваль середньовічного духу «Князівський бенкет» та інші події.
В символіці
Здавна образ замку використовувався як символ Луцька. Образ мурів присутній на численних печатках, гербах, грошах, значках, поштових листівках.
- Гроші 1919
- 200 гривень 2007 р.
-
- Поштова листівка
- Герб 1911
- Герб 1985
- Нарукавний знак 100 ОМБр
У мистецтві
Замок завжди приваблював багатьох художників зображати його вежі на своїх роботах. Окрім ілюстрацій у літописах, найранішим зображенням замку вважається ікона св. Ігнатія середини XVIII ст. На ній зображено вигляд обох замків та церковних шпилів із гірок на околицях тодішнього міста. Ще одним зображенням цього століття є акварель Казимира Войняковського. У XIX ст. було вже дуже багато авторів, увагу яких привертали руїни замку. Це , Наполеон Орда, , П. Струков, Юзеф Крашевський, Корнілович, Г. Потоцька, Леман та багато інших, серед яких і гравюри невідомих авторів.
Серію художніх зображень і реконструкцій Луцького замку виконав у 1990-і роки луцький художник Олександр Дишко.
Весною 1879 року Леся Українка з братом Михайлом вперше побачили замок Любарта у Луцьку. Високий мур вразив їх своєю величністю та красою.
А тут іще недалеко замок у Луцьку, куди вони виїздять часто, бо там батько головою з'їзду мирових посередників. Часто мама теж читає їм Гоголя, його «Вечори на хуторі», його «Тараса Бульбу», й усе-то те отворює образ замку з дорогими склепіннями, з заґратованими вікнами, зраненим лицарем… | ||
— А. Музичка, Дитячі роки Лесі Українки |
1879 Косачі переїхали з м. Звягелю до м. Луцька [Див. мої «Спомини й уваги до 1878 року». ОКК] і оселилися в костельному домі поруч з католицькою катедрою, близько руїн стародавнього замку…..Луцький замок згадує Леся у вірші «Віче», написаному 10 серпня 1901, і в листі до Галини Комарової, написаному 10 березня 1909 з Телаву на Кавказі: «В самому Телаві багато руїн старосвітських (це колись була столиця царів Кахетії), посеред міста ціле замчище з вежами, з зубчастими мурами, воно мені нагадує Луцький замок і моє „отрочество“»… | ||
— Ольга Косач-Кривинюк. Леся Українка: хронологія життя і творчости |
…В дворі старого замчища-руїни зібрались ми на віче, все поважні… | ||
— Леся Українка. Віче. 10.08.1901 |
- Ікона св.Ігнатія, фрагмент
- Наполеон Орда
- Невідомий автор, 1865
- Я. Леман, 1915
- Луцький замок у XVI ст. на ілюстрації Олександра Дишка
- Луцький замок XVIII ст. на ілюстрації Олександра Дишка
Світлини
- 1900—2008
- 1930—2008
- 1910—2010
- Замкові шахи
- Замкова зброя
- Владича вежа
- Вікно
- Театральне дійство
- Вежа Чорторийських Окольного замку
- Міст перед замком
- Старе місто та Луцький замок
- Замкова вежа
- Гармата
- Скульптура волинському князю
Панорами
Див. також
Посилання
- . Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 13 грудня 2011.
- Книга рекордів Волині. Кравчук П. А., Луцьк, 2005 р., ст. 14
- Терський С. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ Х—XV ст. — Львів, 2006 — С. 35
- Терський С. Дослідження Владичого двору в Луцькому замку… Тези конференції в м. Луцьку, К.,1992
- Літопис Руський… С .227—228
- Літопис Руський. К. 1989. с. 125.
- Котляр Н. Формирование территории и возникновение городов Галицко—Волынской Руси ІХ—ХІІІ вв. — К., 1985 — С. 60
- Троневич, П. (2003). Луцький замок. Когеус-Діксон. с. 21.
- Ржежабек И. Юрий II — последний князь всея малыя Руси//ЧИОНИЛ кн.5, — К,1891, — с.56
- Грушевський М. Історія України—Руси, т.IV, — К., 1993 — С. 55—141
- Малевская М. Применение брускового кирпича. Сов. археология, 4/89, С. 215—216
- Троневич П. Луцький замок в історії України. — Луцьк, 2007.
- Троневич П. Волинь в сутінках української історії XIV—XVI ст. — Луцьк, 2003 — С. 18
- Кучінко М. Звіт, 1986, с.4 Архів ЛДІКЗ, № 77
- Сайчук Б. Отчет о проведении спасательных археологических работ в Старом городе Луцка Волынской области. — Луцк, 1989.— С. 7, 14. Архів ЛДІКЗ, № 203
- Леонтович Ф. Очерки истории литовско—русского права. — СПб, 1894 — С. 240
- Шараневич И. История Галицко—Владимирской Руси. — Львов, 1863, — С. 373
- Anna Krupska. Nos (Nosch, Nosek) Aleksander Iwanowicz (1. poł. XV w.) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978.— t. XXIII/1.— Zeszyt 96.— S. 208. (пол.)
- Stecki T. Łuck starożytny i dzisiejszy — Kraków, 1876 — S. 80
- Маслов Л. Архітектура старого Луцька, — Львів, 1939 — С. 52
- Січинський В. Чужинці про Україну — Львів, 1938 — с.40
- Історія міст і сіл Укр. РСР. Волинська обл. — К, 1970 — с.55
- Довнар—Запольский М. Акты Литовско—Русского государства — М,1900 — с.103—104
- ПДА, т.IV, от. 2.— К,1859 — С. 68
- Stecki, T. (1846). Акты ЮЗР. Т. 2. СПб. с. 87.
- Антонович В. Українські міста / НТШ, т. XXIV. Розвідки про міщан і міщанство на Україні—Русі — Львів, 1904 — С. 152
- Арх. ЮЗР, ч.VII, т. І, С. 177—182
- Троневич, П. (2003). Луцький замок. Когеус-Діксон. с. 106—108.
- Archiwum książąt Sanguszków, т.III — Lwow,1886—1887 — S. 280
- Троневич, П. (2003). Луцький замок. Когеус-Діксон. с. 85—91.
- Лаппо И. Гродский суд в Великом княжестве Литовском в XVI веке. ЖМНП — СПб, 1908
- Лаппо И. Земский суд в Великом княжестве Литовском в XVI и начале XVII веков. — СПб, 1897
- Лаппо И. Подкоморский суд в Великом княжестве Литовском в XVI веке. ЖМНП — СПб, 1899
- Троневич, П. (2003). Луцький замок. Когеус-Діксон. с. 103.
- Інвентар Луцького замку і староства 1600 р. Луцьку 900 р — К, 1958 — с.282
- Троневич, П. (2003). Луцький замок. Когеус-Діксон. с. 124—125.
- П.Троневич, М.Хілько, Б.Сайчук. Втрачені християнські храми Луцька — Луцьк, 2001 — с.47
- История Польши, т. І — М,1956 — С. 399
- Левицкий, О. Архив ЮЗР. Т. ч. III, т. II. с. 82.
- Balinski, M.; Lipinski, T. Архив ЮЗР. Т. ч. III, т. II. с. 828.
- Троневич, П. (2003). Луцький Замок. Когеус-Діксон. с. 137—141.
- Троневич, П. (2003). Луцький замок. Когеус-Діксон. с. 135.
- Батюшков П. Волынь — СПб, 1888 — с.245—255
- Malyszynskie M. Łuck w wiekach średnich — Łuck,1939 — арк.19
- Мердерь А. Древности Луцка и его прошлое, — К, 1910, — с.4
- Троневич, П. (2003). Луцький замок. Когеус-Діксон. с. 147—154.
- . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 21 серпня 2010.
- ДАВО ф. 158, оп. 1, спр. 49, л. 153
- Szymański S. Muzea Polskiego Towarzystwa Krajoznawczego. — W, 1990. — S. 56—58. (пол.)
- Троневич, П. (2003). Луцький замок. Когеус-Діксон. с. 162—164.
- Троневич, П. (2003). Луцький замок. Когеус-Діксон. с. 167—175.
- . Перший канал соціальних новин. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
- . www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
- Шкоропад, В. В. Звіт про рятівні археологічні дослідження на території державного історико-культурного заповідника м. Луцька по вул. Кафедральній, 23. / Науковий архів ІА НАНУ Ф29032.
- 7 чудесних замків, фортець та палаців визначено. Архів оригіналу за 3 лютого 2013. Процитовано 13 грудня 2011.
- . Волинські новини. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 14 червня 2021.
- . ВолиньPost (англ.). Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 14 червня 2021.
- . Волинські новини. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
- . Волинські новини. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
- . Волинські новини. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
- 500-літні підземелля, вежа, мур: у Луцьку відкрили Окольний замок (фото). Конкурент (інформаційне агентство) (укр.). Процитовано 14 липня 2023.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - Найбільш відвідуваний туроб'єкт: в Окольному замку Луцька побували майже 13 тисяч людей (відео). Конкурент (інформаційне агентство) (укр.). Процитовано 30 грудня 2023.
- Мандзюк Ф., Окуневич В. У Луцькому замку, — Луцьк, 2007, — с.27—47
- . Архів оригіналу за 23 червня 2010. Процитовано 5 вересня 2010.
- . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
- . hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2010. Процитовано 21 серпня 2010.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2009. Процитовано 21 серпня 2010.
- Art Jazz Cooperation
- [1] [ 9 лютого 2009 у Wayback Machine.]«Поліське літо з фольклором»
- . volart.com.ua. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
- Троневич, П. (2003). Луцький замок. Луцьк: Когеус - Діксон.
Джерела та література
- Терський С. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ Х—XV ст. — Львів, 2006. — 251 с.
- Троневич П. Луцький замок в історії України. — Луцьк, 2007.
- Троневич П. Волинь в сутінках української історії XIV—XVI ст. — Луцьк, 2003.
- Троневич П. Луцький замок. — Луцьк, 2003.
- Мандзюк Ф., Окуневич В. У Луцькому замку, — Луцьк, 2007.
- Луцьк. Архітектурно—історичний нарис. Б.Колосок, Р.Метельницький — Київ, 1990.
Посилання
- Замок Любарта в Луцьку [ 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] — Про замок • Архітектура • Легенди • Фото • Контакти • Карта…
- Що таке Окольний замок або як колись виглядав Луцьк
- Прогулянка по Луцькому замку (відео) [ 23 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Луцький замок (замок Любарта) — одна з найпотужніших фортець Волині [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Старі написи на стінах замку [ 23 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка Адміністрації Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку
- Lutsk Castle на Kultur. Landschaft. Digital. [ 31 січня 2021 у Wayback Machine.](нім.)
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok Lyubarta abo Luckij Zamok verhnij zamok Lucka pam yatka arhitekturi ta istoriyi nacionalnogo znachennya Odin z najbilshih najdavnishih i najkrashe zberezhenih v Ukrayini zamkiv Golovnij ob yekt istoriko kulturnogo zapovidnika Starij Luck kulturnij oseredok ta najstarisha sporuda Lucka Zamok Lyubarta Luckij zamok Verhnij zamokV yizna vezha Luckogo zamku50 44 20 pn sh 25 19 23 sh d 50 73889 pn sh 25 32306 sh d 50 73889 25 32306StatusPam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennyaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaLuck Volinska oblastArhitekturnij stilgotika renesansMaterialceglaZasnovnikLyubartZasnovano1340Budivnictvo1350 ti Stanvidrestavrovanij ta vidkritij dlya vidviduvannyaLuckij zamok Ukrayina Luckij zamok u Vikishovishi Luckij zamok ne z yavivsya na porozhnomu misci Jogo peredvisnikom zavedeno vvazhati nevelike poselennya sho viniklo she v dalekomu H stolitti na pagorbi otorochenomu zvivami richki Stir Litopisnij Luchesk z jogo forteceyu vvazhayut ditishem Volodimira Velikogo Vin ne buv takim mogutnim i oboronozdatnim yak u chasi litovskih knyaziv odnak popri ce 1069 roku zumiv vitrimati oblogu polskogo vijska pid chas pohodu na Kiyiv korolya Boleslava II Horobrogo V Ipatiyivskomu litopisi zgadki pro Lucku fortecyu datovani 1085 rokom koli pid chas mizhusobnih voyen Volodimir Monomah uzyav y polon matir ta druzhinu knyazya Yaropolka yakij v toj moment virushiv po vijskovu dopomogu do Polshi Budivnictvo Verhnogo zamku rozpochalosya u 1350 ti roki j v osnovnomu bulo zaversheno u 1430 r hocha deyaki elementi napriklad visota vezh she zminyuvalisya protyagom nastupnih stolit Okolnij zamok pochali rekonstruyuvati u cegli z 1502 roku Vid chasu pobudovi zamki buli rezidenciyeyu Velikogo knyazya a pislya Lyublinskoyi uniyi rezidenciyeyu korolivskoyi vladi de buli zoseredzheni politichni administrativni sudovi oboronni religijni funkciyi centru Volinskogo voyevodstva U 1429 roci u knyazivskomu palaci sho znahodivsya u Verhnomu zamku prohodiv z yizd yevropejskih monarhiv yakij mav na meti rozv yazati politichni ta ekonomichni pitannya centralno shidnoyi Yevropi ta rozv yazati pitannya pro koronaciyu Vitovta Zamki neodnorazovo pidlyagali napadu Tak u 1431 roci pid chas Luckoyi vijni zamki vitrimali oblogu vijsk politichnih protivnikiv velikogo litovskogo knyazya Svidrigajla U 1595 roci zamok buv uzyatij vijskovimi zagonami Severina Nalivajka Na teritoriyi zamkiv znahodilisya obidvi kafedri latinska Svyatoyi Trijci ta pravoslavna Ivana Bogoslova U nih prohodili okrim togo zibrannya ta sejmiki volinskoyi shlyahti oboh virospovidan U zamku diyali riznogo rodu sudi yaki zajmalisya pitannyami miskogo ta voyevodskogo masshtabu V okremij period v zamku diyav osoblivij sud Luckij Tribunal yakomu pidlyagali kilka voyevodstv U XVIII stolitti zamok pochav utrachati svoyi funkciyi sho bulo pov yazano iz transformaciyami suspilstva Rechi Pospolitoyi Okolnij zamok pripiniv svoye isnuvannya a v XIX stolitti koli Volin bula aneksovana Rosijskoyu imperiyeyu i Verhnij zamok perestav vikoristovuvatis za priznachennyam Zalishilisya ruyini yaki tilki na zlami XIX XX stolit pochali oberigati zakonom Uprodovzh XX stolittya Verhnij zamok i zalishki Okolnika buli restavrovani ta na sogodni vidkriti dlya vidviduvannya A na pochatku XXI stolittya buv vidnovlenij i fragment Okolnogo zamku IstoriyaBudivnictvo luckih zamkiv velosya u kilka budivelnih periodiv yaki ohoplyuyut ceglyanu istoriyu budivnictva do yakoyi na misci cih zamkiv isnuvav derev yanij ditinec Derev yanij ditinec Ukriplene velike poselennya na misci teperishnogo zamku roztashovuvalosya na ostrovi sered bolit z H st Ukriplennya buli derev yanimi j ohoplyuvali majzhe ves ostriv Naprikinci XI st pochinayetsya sporudzhennya glinyano pishanogo valu u kilka etapiv Spochatku visota valu syagala 1 m A zgodom dorosla do 3 m Na comu valu i po vsij teritoriyi ostrova z yavilisya novi potuzhni derev yani ukriplennya yaki mali viglyad skladnih rublenih konstrukcij na zrazok goroden iz zaborolami Ditinec vitrimuvav trivali i vazhki oblogi V 1073 r vin opinivsya v oblozi Boleslava Smilivogo A v 1150 r polki Yuriya Dovgorukogo otochili Luchesk todishnya nazva Lucka na 6 tizhniv ale tak i ne zmogli jogo vzyati U 1175 1180 r posered ditincya buduyetsya murovana cerkva Ivana Bogoslova V cej chas ditinec formuvavsya yak knyazivskij dvir golovna rezidenciya knyazya Tut prozhivala knyazivska sim ya rizni uryadovci U 1259 r misto ne vitrimalo oblogi hana Kuremsi I vzhe cherez dva roki knyaz Vasilko Romanovich na vimogu hanskogo voyevodi Burundaya rozibrav ukriplennya Lucka Otzhe deyakij chas ukriplen ne bulo vzagali Ta z poslablennyam zalezhnosti Volini vid Zolotoyi Ordi v pershij chverti XIV st derev yani ukriplennya vidnovilisya v povnomu obsyazi Lyubart yak pershij budivnichij murovanogo zamku Lyubart Pershij budivelnij period U 1331 roci sin Velikogo knyazya litovskogo Gedimina Lyubart odruzhivsya iz dochkoyu Velikogo knyazya Galicko Volinskogo knyazivstva Andriya II Yurijovicha Agripinoyu U 1340 roci vin stav korolem Rusi Velikim knyazem Galicko Volinskogo knyazivstva Des u toj chas pochinayutsya masshtabni roboti iz rekonstrukciyi ukriplen Tochnoyi dati vstanoviti nemozhlivo ale ye pidstavi vvazhati sho budivnictvo murovanogo zamku pochalosya ne ranishe seredini stolittya Prote budivnictvo ne obmezhuvalosya lishe samim zamkom Bula sporudzhena damba z metoyu pidvishennya rivnya vodi navkolo knyazivskoyi rezidenciyi zvidnij mist nad rovom pered vezheyu Same zh budivnictvo z cegli velosya za mezhami tisnogo ditincya navkolo odniyeyi z jogo stin Takim chinom plosha ditincya mogla buti rozshirenoyu Cegla z rozmirami 28 30 sm h 12 5 15 sm h 7 5 9 sm vikladena u tehnici gotichnoyi kladki Tak bulo zbudovano vezhu knyazivskij palac i zahidnu stinu div mal Ce sklalo pershij budivelnij period Hronologichni ramki cogo periodu logichno vvazhati 1352 1366 r chas vid ukladennya peremir ya z Kazimirom III do pochatku bojovih dij tut i dali hronologichni ramki budivelnih periodiv podayutsya za avtorstvom Petra Tronevicha Drugij budivelnij period Znaki na shvah U 1366 r vnaslidok vtrati stolichnogo mista Volodimira Lyubart perenosit stolicyu do Lucka i takim chinom ostatochno utverdzhuyetsya tut Odrazu zh pochinayutsya podalshi masshtabni roboti iz rekonstrukciyi ukriplen U cej period okolichne misto yake za davnoruskoyu tradiciyeyu roztashovuvalosya poryad navkolo ditincya rozbudovuyetsya v poki sho derev yanij Okolnij zamok z gorodnyami j oboronnimi vezhami Jogo teritoriya zabudovuyetsya dvorami nablizhenih do Lyubarta uryadovciv yepiskopiv ta inshoyi znati A vlasne miske suspilstvo vitisnyayetsya za mezhi Okolnogo zamku U 1370 roci pomer Kazimir i vijna pripinilasya Z cogo chasu fortifikacijni rekonstrukciyi v Lucku prodovzhilisya V yizna vezha pidvishilasya na odin yarus nad neyu vlashtuvali shatrovij dah Bilshu chastinu pivnichnoyi stini zaminili ceglyanimi murami Te same stosuyetsya shidnoyi stini Bula zakladena Stirova vezha z analogichnimi V yiznij kontrforsami na zovnishnih kutah Vezha bula vimuruvana tilki na riven z oboronnimi murami Vikoristovuvana cegla bula bilsh nablizhenoyu do yedinogo standartu krashoyu na vipal ta z krashoyi sirovini Dlya togo shob fundament ne zsovuvavsya z valu budivelniki vikoristovuvali virivnyuvannya u viglyadi shidchastih teras Krim togo voni vikoristovuvali firmovij znak tonki prorizi na shvah rozchinu mizh ceglinami Takim chinom vizualno legko viznachiti yaka same chastina muriv bula zvedena v cej chas Vsi ci zmini stanovlyat drugij budivelnij period Zakinchivsya vin u 1385 r zi smertyu Lyubarta Tak u dvoh zamkah Verhnomu ta Okolnomu zoseredilisya vsi organi upravlinnya Volinskim knyazivstvom zakonodavchi vikonavchi sudovi cerkovni Ce takozh buv prestizhnij rajon prozhivannya de mali vlasnist lishe bagati mishani predstavniki vladi ta duhovenstvo Prote potuzhno rozvinene v ekonomichnomu i kulturnomu plani miske suspilstvo ne vidchulo v comu negativnih naslidkiv Budivnictvo za mezhami zamkiv hoch i bulo derev yanim ale nabagato masshtabnishim ta monumentalnishim Zamok za epohi Vitovta Tretij budivelnij period Pechatka Vitovta Pislya smerti Lyubarta Velikim knyazem staye jogo sin Fedir Lyubartovich Ale vin ne mav prav na lucke knyazyuvannya pozayak buv sinom ne pershoyi druzhini Lyubarta U 1387 r litovskij knyaz Vitovt razom iz sim yeyu knyazyami boyarami osiv u Lucku Z 1392 r Lucke knyazivstvo perehodit do nogo navichno v toj samij chas vin stav Velikim knyazem litovskim Vitovt nadavav velikoyi uvagi Lucku Vin chasto perebuvav u misti vklyuchiv jogo u sferu velikoknyazivskoyi politiki Za jogo pravlinnya Luck mav status neoficijnoyi pivdennoyi stolici Litvi Zvisno ce malo svoye velike znachennya dlya zamkiv osoblivo Verhnogo rezidenciyi Velikogo knyazya Na chas knyazyuvannya Vitovta pripadaye tretij budivelnij period yakij realizovuvavsya u kilka etapiv Zagalom naslidkom jogo stalo te sho uzhe ves Verhnij zamok postav u cegli pivnichna stina i shidna domuruvalisya a v misci yihnogo stiku zveli Vladichu vezhu Vsi tri vezhi nakrili gontom Vladicha vezha na vidminu vid inshih bula zvedena za odin sposib Harakter kladki rozmiri cegli vkazuyut na povnu identichnist z zamkom Vitovta u Grodno sho vkazuye na robotu odniyeyi brigadi majstriv u cih mistah Takozh na teritoriyi zamku znahodivsya knyazivskij palac yakij zgodom yak zamok stav korolivskoyu vlasnistyu Yak vidomo z dokumentiv u seredini XVI st na misci starogo pochalosya budivnictvo novogo palacu z vikoristannyam italijskih slid dumati renesansnih arhitekturnih elementiv Palac buv pribudovanij do v yiznoyi vezhi ta mav dovzhinu 28 shirinu 6 a visotu 10 sazhniv U 1427 roci Vitovt otrimav bullu vid Papi Rimskogo Martina V pro perenesennya kafedri iz Volodimira do Lucka Tomu she u 1425 roci v Okolnomu zamku pochalosya budivnictvo derev yanogo kostelu Svyatoyi Trijci Cherez dva roki vin buv zavershenij Dokladnishe Kafedralnij kostel Svyatoyi Trijci Luck U 1429 r v murah zamku a same u knyazivskomu palaci vidbuvsya z yizd yevropejskih monarhiv de sered inshih pitan rozglyadalasya mozhlivist koronuvannya Vitovta na litovsku koronu Ce zagostrilo vidnosini z Polskim korolivstvom Ale duzhe skoro Vitovt pomer tak i ne stavshi korolem A vazhkij spadok neprostih vidnosin z Polsheyu perejshov do jogo nastupnika Svidrigajla Svidrigajlo Sigizmund Kejstutovich Chetvertij budivelnij period Cherskij zamok malyunok poch XX st Cherez dva roki pislya z yizdu pochalasya Lucka vijna Koronne vijsko otochilo zamok i kilka tizhniv trimalo jogo v oblozi Zahist zamkiv pokladavsya na voyevodu Yurshu Vreshti koronne vijsko bulo zmushene vidstupiti zaznavshi velikih vtrat Zamok vitrimav oboronu Skladna politichna situaciya prizvela do togo sho Litva rozdililasya na dva knyazivstva vlasne Litovske na choli zi Sigizmundom Kejstutovich ta Lucke Ruske zi Svidrigajlom V serpni 1434 roku dosi prihilnik Svidrigajla starosta knyaz Oleksandr Nos viddav Luckij zamok knyazyu Sigizmundu Kejstutovichu Starostoyu toj priznachiv Ivana Gashtolda U 1436 r zamok vitrimav oblogu vijskami Sigizmunda Potim zamok perejshov do Svidrigajla naprikinci 1438 chi na pochatku 1439 znovu do Sigizmunda Kejstutovicha Zamok potrebuvav podalshoyi modernizaciyi Pid kinec zhittya Svidrigajla provodilisya budivelni roboti u Verhnomu zamku yaki sklali chetvertij budivelnij period U cej chas stini zamku buli narosheni buv zakladenij dodatkovij ryad arkopodibnih bijnic dlya vognepalnoyi zbroyi Takozh bulo vstanovleno dodatkovij yarus derev yanih galerej dlya obslugovuvannya novih bijnic Stirovu bashtu bulo domurovano do rivnya dvoh inshih Deyakij chas cyu vezhu nazivali Svidrigajlovoyu Takim chinom sporudzhennya Verhnogo zamku v cegli bulo zaversheno Roboti nastupnih budivelnih periodiv ne silno zminili obraz tverdini Zvazhayuchi na veliku arhitekturnu podibnist iz zamkom u Chersku isnuye dumka pro vpliv prusskoyi fortifikacijnoyi dumki na budivnichih Verhnogo zamku Rekonstrukciya Okolnogo zamku U 1473 r Okolnij zamok na vidminu vid Verhnogo zalishavsya derev yanim Venecianskij posol Amvrosij Kontriani vidznachav jogo micnist Prote v drugij polovini XV st zagostrilasya nebezpeka vid turecko tatarskih nabigiv i jogo micnosti viyavilosya nedostatno U 1500 i 1502 r Luck postrazhdav vid napadu ordi Turki probiralisya i glibshe na Polissya u Litvu i Polshu Postala nagalna potreba dlya yaknajmicnishogo ukriplennya volinskih zamkiv Vzhe z 1502 r pochinayutsya masshtabni roboti v Lucku Spochatku bulo vigotovleno 240 000 shtuk cegli zgodom she 70 000 Na oplatu najmanim robitnikam dlya muruvannya bulo vitracheno 215 kop groshej na rizni materiali dlya roboti ta inshi vitrati she 384 kip U nastupni roki bulo vitracheno she bilshe groshej Derev yani gorodni Okolnogo zamku pochali zaminyuvati na ceglyani muri Tovshina stin stanovila 1 7 2 m Sistema kladki gotichna ornamentna Prote vigotovlenoyi cegli bulo nedostatno dlya povnoyi rekonstrukciyi Okolnika Nezavershena chastina zamku zvodilasya u derevi Roboti provodilisya koshtom mitnih nadhodzhen Rekonstrukciya ne bula marnoyu v 1508 r tatari sprobuvali zahopiti Luck ale zustrili efektivnij opir i musili tikati U nastupni desyatilittya vidbuvalosya neznachne zavershennya rekonstrukciyi Okolnogo zamku Tak murovani vezhi otrimali taki zh nakrittya yak vezhi u Verhnomu zamku Takim chinom iz vosmi vezh Okolnika 4 buli murovanimi Chortorijskih Svinyuska Ivana pidskarbiya Chetvertinskih ta inshih knyaziv Arhimandricha a 4 zi storoni zaselenih pagorbiv miskih okolic derev yanimi Vorotnya Peremilska Pinska Vladik volinskih Maket Luckogo zamku Luckij zamok v miniatyuri Zamok u XVI XVII st Povtorne nadannya Lucku magdeburzkogo prava u 1497 r stvorilo novu pravovu atmosferu Misto vzhe ne nalezhalo zamku vono otrimalo svoyi sud i kerivnictvo u viglyadi dvoh kolegij Lavi na choli z vijtom ta Radi na choli z burmistrom Kolegiyi zasidali u miskij ratushi Ce negativno vplinulo na ekonomichne stanovishe Zamku oskilki takim shlyahom vin zmenshiv svoyi feodalni volodinnya i prava Na choli Zamku prodovzhuvav zalishatisya starosta Jogo vlada na mishan poshiryuvalasya v osnovnomu tiyeyu miroyu sho vin buv vijskovim nachalnikom vsiyeyi fortifikacijnoyi sistemi mista yaka vklyuchala yak zamki tak i chislenni parkani oboronni kilcya mista Prote ce davalo mozhlivist i v ekonomichnomu plani utiskati mishan Zamok zhe funkcionuvav za rahunok sil yaki jomu nalezhali U 1552 r pislya praktiki rozdachi sil shlyahti za yakis zaslugi yih bulo vsogo 8 Tak u cih selah buli zagotovleni okremi dvori na vipadok priyizdu velikogo knyazya inozemnih posliv ta inshih gostej Poruch z takimi dvorami zhili lyudi yaki te vse obslugovuvali Dvori utrimuvalisya na povinnostyah selyan zamkovoyi volosti Gonchari zadovolnyali potrebu v posudi tesli vikonuvali remontni roboti v zamku Kozhen vid diyalnosti fahova sprava u zalezhnih vid Zamku selyan obkladavsya vidrobitkovoyu naturalnoyu i groshovoyu formoyu podatku Takim chinom dohodi vid cih sil ishli na utrimannya administrativnogo aparatu i vedennya zamkovogo gospodarstva Zemskij sud 1594 r Pislya zemskih reform u 60 i roki XVI st zamok otrimav majzhe viklyuchno sudovo administrativnu funkciyu sho prizvelo do zanepadu jogo gospodarstv Sudochinstvo nalezhalo do kompetenciyi luckogo zamkovogo uryadu Yurisdikciya sudu poshiryuvalasya na povit na volinsku shlyahtu inodi na vse voyevodstvo a v okremih vipadkah na kilka voyevodstv Do reform Litovskih statutiv diyalo dva zamkovi sudi ocholyuvanij starostoyu grodskij yakij zajmavsya usima spravami ta apelyacijnij sud marshalka Volinskoyi zemli Pislya Litovskogo statutu 1566 r struktura sudu stala bilsh rozgaluzhenoyu ta profilovanoyu Zasidannya usih sudiv vidbuvalisya u kimnatah Verhnogo zamku abo v kafedralnomu sobori Ivana Bogoslova Sud dilivsya na grodskij zemskij pidkomorskij kapturovij ta tribunal Grodskij sud rozglyadav kriminalni spravi ta pidlyagav povitovomu starosti Posada suddi bula vibornoyu vin obiravsya z miscevoyi shlyahti Sudovim vikonavcem bula posada voznogo Voznij obiravsya na luckih sejmikah yak i inshi sudochinci Zapisi pro rozglyaduvani spravi zanotovuvalisya pisaryami u lucki grodski knigi yaki zberigalisya u pritvori pravoslavnoyi kafedri Dlya rozglyadu sprav grodskij sud zbiravsya shomisyacya na roki protyagom usogo roku U vedenni sudu perebuvala v yaznicya yaka roztashovuvalasya u vezhah Verhnogo zamku i kat Inodi dlya dopitiv zastosovuvali katuvannya Dlya cogo bula vidvedena okrema nevelichka bashta yaka roztashovuvalasya bilya vhodu v zamok Strati vidbuvalisya na majdani pered zamkom i na Rinkovomu majdani pered ratusheyu Zemskij sud Zemski sudi buli nezalezhnimi vid zamkovoyi administraciyi obiralisya na sejmikah ta zatverdzhuvalisya korolem Do skladu vhodili suddya pidsudok ta pisar Cej sud rozglyadav civilni spravi Luckogo povitu Zamkovij uryad vidilyav primishennya dlya zasidan cogo sudu ta zobov yazuvavsya zberigati aktovi knigi Sesiyi zemskogo sudu vidbuvalisya trichi na rik protyagom kilkoh tizhniv kozhen Pidkomorskij sud virishuvav zemelni spravi Zasidannya prohodili bezposeredno na zemelnih dilyankah de buli superechki Pidkomoriyi sluhali storoni konfliktu mirniki j kopachi robili svoyi roboti i todi vinosilisya viroki Pidkomorski knigi zberigalisya u Verhnomu zamku Kapturovij sud yedinij dlya vsih povitiv sud u chas mizhkoroliv ya Sesiyi zbiralisya naprikinci kozhnogo misyacya Osnovna diyalnist polyagala u stezhenni za suvorim dotrimannyam bud yakih zakoniv naselennyam voyevodstva Volinskogo Luckij tribunal vishij apelyacijnij sud Volinskogo Braclavskogo i Kiyivskogo voyevodstv Do skladu vhodili shist deputativ ta miscevij zemskij sud u povnomu skladi Isnuvav do 1589 r Zabudova Verhnogo zamku v XVI st 1 Knyazivskij palac 2 3 Korolivski budinki 4 Shodi na V yiznu vezhu 5 Svitlicya 6 7 Kuhni 8 Povitka pushkarnya 9 Taras v yaznicya 10 Budinok z sinmi 11 Loh 12 Kafedralnij sobor Ivana bogoslova 13 Parkan vladichogo dvoru 14 Budinok z keliyeyu 15 Velika derev yana dzvinicya 16 Budinok 17 Shodi do vezhi Vladichoyi 18 Laznya 19 Dim vladichij z mansardoyu 20 Mala dzvinicya 21 Pidval 22 Cvintar Zabudova Okolnogo zamku v XVI st Dokument Garmati Yadra Gakivnici Kuli Nayavnist porohu Lyustraciya 1545 10 68 31 250 Lyustraciya 1552 r 10 120 65 205 5 kiyiv 192 rushnichnih Inventar 1598 r 3 41 90 Inventar 1600 r 3 39 60 Zbroya i boyepripasi v Luckomu zamku P yatij budivelnij period Uprodovzh XVI st zamkova teritoriya bula dosit zabudovanoyu i mistila zovsim malo vilnogo miscya Golovnimi chastinami Verhnogo zamku buli vladichij dvir sobor z cvintarem ta knyazivska teritoriya na yakij stoyav palac Prote z seredini XVI st ni miskij starosta ni gorodnichij ni inshi uryadniki vzhe ne prozhivali v zamku U seredini XVII st rol zamkiv she bilshe zmenshilasya i u 1652 r volinski posli na varshavskomu sejmi otrimali instrukciyi shodo zmicnennya obori mist uzagali a ne tilki zamkiv Lyustraciya 1658 r fiksuye Lucki zamki takimi sho vimagayut rekonstrukciyi bashti stoyali nepokriti zbroyi ne bulo niyakoyi okrim dvoh garmat Natomist ekonomichne stanovishe polipshilosya vidbulosya povernennya sela Golishiv otrimannya podatkiv z perevoziv na richci Stir miska kapshizna torgovij podatok ta inshe Zagalom suma dohodu stanovila 995 floriniv na rik iz yakih pislya vidatkiv na utrimannya zamku zalishalosya 750 floriniv na rik Ci groshi i pishli na restavracijni roboti 1667 r Stirova ta V yizna vezhi buli dobudovani she odnim yarusom restavrovano muri mizh V yiznoyu ta Vladichoyu v zahidnij polovini pivnichnogo muru nad nizhnim ryadom arkovih dalekobijnih bijnic bulo vlashtovano ryad z cherguvannyam shilinopodibnih ta arkovih bijnic blizhnogo boyu Ci zmini sklali p yatij budivelnij period Okolnij zamok takozh ne stoyav u zapustinni She na pochatku XVII st vidbulisya veliki zmini Starosta luckij Radzivill Albreht Stanislav podaruvav ordenu sv Brigiti svij palac yakij roztashovuvavsya u pivdennij chastini Okolnogo zamku Pislya cogo orden pochav aktivnu perebudovu palacu i dopovnennya jogo keliyami z kostelom Novij korpus zaminiv soboyu chastinu muriv zamku div ilyustraciyu Te same vidbulosya i zi shmatkom stini yakij iz pivdnya primikav do V yiznoyi vezhi Okolnogo zamku Orden yezuyitiv sho pribuv do Lucka u toj chas pochav zvoditi renesansnij kostel Trohi piznishe za nim buv zbudovanij kolegium zahidna stina yakogo zaminila chastinu muriv Okolnogo zamku Pivdenna stina kostelu i kolegiumu mayut bijnici takim chinom oboronna funkciya zamku ne bula porushena U XVIII st Shostij budivelnij period Yuzef Chortorijskij ostannij starosta luckij U XVIII st zamok zastali pevni transformaciyi Po pershe zamok ostatochno vtrativ oboronnu funkciyu Po druge vnaslidok zhorstkoyi religijnoyi borotbi zamok uzhe ne mig buti stabilnoyu duhovnoyu stoliceyu Volini oskilki pravoslavna kafedra Ivana Bogoslova perehodila to greko katolikam to pravoslavnim V 1770 i za yepiskopa Silvestra Rudnickogo fundament kafedri Ivana Bogoslova rozibrano pochalosya muruvannya fundamentu novogo hramu ale smert yepiskopa zavadila zavershennyu hramu V 1781 velika pozhezha znishila nedobudovanu kafedru a takozh katolicku kafedru Svyatoyi Trijci she kilka hramiv i bagato budinkiv Lucka Hocha kafedru perenesli do susidnogo kostelu Petra i Pavla ta nablizhennya podiliv Polshi a osoblivo tretogo uzhe pohitnulo mic katolicizmu na Volini I yaksho na pochatku i v seredini stolittya zamok she vidigravav znachennya administrativnogo sudovogo i duhovnogo centru to na kinec stolittya zanepadnicki tendenciyi posililisya pohitnuvshi stanovishe Ce same stosuyetsya i fizichnogo stanu oboh zamkiv Tak lyustratori 1765 r vzhe ne vidmitili knyazivskogo palacu na zakonservovani grodski knigi u Stirovij vezhi protikala doshova voda zbroyi ne bulo niyakoyi Okolnij zhe zamok mav she dosit dobri muri Vin na cej chas vzhe imenuyetsya prigorodkom a jogo teritoriya pririvnyuyetsya do zvichajnoyi miskoyi Prichinoyu takogo ye te sho po pershe ves Luck na toj chas buv ukriplenoyu forteceyu sho deyakoyu miroyu zrivnyuvalo privilejovanu zamkovu teritoriyu z vlasne miskoyu po druge comu spriyav rist znachushosti miskogo naselennya yake nablizhalosya do shlyahetskogo stanu Pislya pozhezhi 1781 r misto zanepalo a zamki vimagali rekonstrukciyi tozh starosta Yuzef Klemens Chortorijskij pochav perebudovi V yizna vezha Verhnogo zamku desho zminila oblichchya Vhodi yaki roztashovuvalisya visoko nad majdanom bulo zamurovano Natomist chastinu valu zabrali i zrobili odin velikij vhid do zamku u cokoli vezhi Tobto vhid suttyevo ponizili Zbuduvali novij murovanij mist zi sklepinchastoyu arkadoyu Samu vezhu pidsilili potuzhnimi kontrforsami tak sho stari kontrforsi chastkovo uvijshli do novih Chastkovo na misci knyazivskogo palacu zbuduvali primishennya kancelyariyi kudi perenesli arhivni sudovi knigi iz kafedri Ivana Bogoslova oskilki ta zgorila Muri Okolnika postrazhdali vid vognyu duzhe silno Pislya cogo tri z chotiroh vezh pochali rozbirati Faktichno Okolnij zamok yak cilisna sporuda pripiniv svoye isnuvannya A ponyattya Luckij zamok stalo stosuvatisya lishe shodo Verhnogo Ci podiyi ta roboti sklali shostij budivelnij period yakij sformuvav viglyad Verhnogo zamku takim yakij vin dijshov do sogodni Zamok za Rosijskoyi imperiyi Akvarel Kazimira Vojnyakovskogo 1797 Pislya tretogo podilu Polshi Luck opinivsya u skladi Rosijskoyi imperiyi Vnaslidok loyalnogo stavlennya cariv do polyakiv ta novopriyednanih teritorij tut pevnij chas prodovzhuvali diyati Litovskij statut zemskij ta pidkomorskij sudi zbiralisya sejmiki Krim togo vidnovilosya lucke greko katolicke yepiskopstvo kafedra yakogo rozmishuvalasya u sobori sv Dmitriya na teritoriyi kolishnogo Okolnogo zamku U zamkovij kancelyariyi prodovzhuvav pracyuvati regent sudovih aktiv Yakiv Kozhenovskij Vin pracyuvav nad skladannyam reyestru dokumentiv zibranih uprodovzh ostannih troh stolit u zamkovih arhivah U 1807 r na tereni Verhnogo zamku bula zbudovana povitova skarbnicya Prote avtonomiya Volini trivala nedovgo i vzhe u 1840 ostatochno bula skasovana davnya sistema sudoustroyu a greko katolicku cerkvu likviduvali priyednavshi yiyi oficijno do pravoslavnoyi Diyalnist zamku yak takogo bula pripinena Jogo teritoriya ta budivli vvazhalisya zvichajnoyu miskoyu teritoriyeyu Persha fotografiya zamku 1866 Avtor Kozlovskij Z cogo chasu zamok vikoristovuyetsya perevazhno yak arhiv zhitlo ta pozhezhna sluzhba Pislya pozhezhi 1845 r pid chas yakoyi zgorili bilshist luckih kosteliv ta monastiriv obvugleni muri zamku roztyagalisya na budivelnij material Verhom negativnih tendencij bulo vidannya u 1863 r najvishogo velinnya pro rozibrannya vezhi ta muriv zamku na budivelnij material Za V yiznu bashtu na aukcionnih torgah dali 373 krb I kolis velichnu tverdinyu Lucka pochali rozbirati na material Prote ce viyavilosya ne tak legko Adzhe navit pislya stilkoh stolit micnist sporudi bula dosit visokoyu Zamok rozbiravsya duzhe povilno Znishiti vdalosya lishe chastinku muru bilya V yiznoyi vezhi a samu vezhu ne zmogli rozibrati navit chastkovo Micnist zamku vryatuvala jogo i v comu stolitti Nastupnogo roku kiyivska tehnichna komisiya prijshla do visnovku sho muri ne perebuvayut v avarijnomu stani ba bilshe yih varto zberegti yak istorichnu pam yatku Zamok stav privertati do sebe znachnu uvagu hudozhnikiv pismennikiv shanuvalnikiv starovini U drugij polovini XIX st bulo zrobleno chimalo malyunkiv gravyur yaki zobrazhali malovnichi ruyini napisano bagato statej ta rozvidok z istoriyi zamku i mista v cilomu Mikola Kulesha 1852 Os yak pisav pro zamok volinskij polskij pismennik togo chasu Yuzef Krashevskij Ya bachiv bagato ruyin zamkiv ale zhoden z nih ne zdavsya meni takim velichnim takim garnim takim krasnomovnim yak cej a mozhe to im ya Vitolda dodaye jomu charu Volinski zamki zbereglisya najkrashe bo voni najdovshe buli potribni Ostrozkij Dubnenskij Chortorijskij Luckij Olickij zamok v Konyuhah i t i i svoyeyu kilkistyu i zberezhennyam svidchat pro te yak dovgo cej kraj opiravsya napadam i yaki pereterpiv dovgi vijni Luckij i Olickij zamki mozhut dati najkrashe uyavlennya sho take davnij oboronnij zamok Zahoplyuvalasya velichnimi murami j Lesya Ukrayinka v poeziyi Volinski spogadi Ti Luck starodavnij sho dosi slid yavnij Hovayesh staroyi davnini J tebe ya spiznala j tebe shanuvala Buli to horoshiyi dnini Stareznij tvij zamok didizni ostanok Navik v moyij dumci zostavsya U 1887 1890 r bulo vidileno 623 krb na vidnovlyuvalni roboti v zamku Prolomi u stinah zamuruvali Vorotnyu vezhu styagnuli metalom Odnak attik na cij vezhi rozibrali bo vin perebuvav v avarijnomu stani U nastupni desyatilittya kilka komisij vidmichali vkraj poganij stan muriv i basht yaki zagrozhuvali padinnyam Buli rozrobleni proyekti K Ivanickogo a potim i K Telezhinskogo pro ryativnu restavraciyu Prote groshej ne bulo vidileno Vreshti resht prilegla do V yiznoyi vezhi chastina stini zi shodami zavalilasya Ale ce vzhe ne turbuvalo vladu bo viruvala Persha svitova vijna a Rosijska imperiya nevdovzi pripinila svoye isnuvannya XX stolittya Poshtova listivka poch XX st Za Rizkim mirnim dogovorom 1921 roku Volin povernulasya u sklad Polskoyi Respubliki Odrazu v 1921 r pochalisya konservacijni roboti v zamku Buv skladenij koshtoris na majzhe 2 7 mln marok polskih dlya robit u zamku Zreshtoyu asignuvannya zrosli do 9 mln marok Roboti velisya Lyublinskim konservatorskim okrugom pid kerivnictvom arhitektora Yu Sennickogo V yiznu vezhu bulo zmicneno vikonano zalizobetonni perekrittya nizhnih yarusiv vezhi zmicneno Vladichu nakrito Stirovu vezhi U kolishnij kancelyariyi vidkrito Volinskij prirodnicho krayeznavchij muzej Zamkovij dvir zajnyala pozhezhna chastina U dokumentah tih chasiv tverdinya nazivayetsya zamkom Lyubarta same vid cogo chasu i do sogodni luckij Verhnij zamok imenuyetsya same tak Odin iz togochasnih doslidnikiv Leonid Maslov pisav Lyubartiv zamok svoyim planom polozhennyam muriv i vezh duzhe nagaduye zamki pivdennoyi Nimechchini sho piznishe buli nasliduvani na nashih zahidnih zemlyah u Galicko Volodimirskij derzhavi Odnache Luckij zamok ce ne kopiya takih zamkiv pid arhitekturnim i konstrukcijnim oglyadom u vidnoshenni do zgadanih vin velikim krokom postupiv vpered Ne bagato nam zostalos zi staroknyazhogo oboronnogo budivnictva pam yatok shobi z pevnistyu mozhna bulo z nimi porivnyuvati luckij zamok Fotografiya Zamku 1978 roku Vikonannya remontnih robit u zamku bulo perervano Drugoyu svitovoyu ta vhodzhennyam Volini do SRSR Radyanski doslidzhennya zamku rozpochav u 1949 roci arhitektor Yu V Borodin U 1952 1953 rokah rozroblyavsya proyekt restavraciyi ale ne buv realizovanij 1963 roku zamok bulo zatverdzheno yak pam yatku arhitekturi yaka perebuvaye pid derzhavnoyu ohoronoyu Z cogo chasu pochalisya roboti iz restavraciyi ta konservaciyi zamku Protyagom 1960 70 h rokiv velisya masshtabni roboti za proyektami M Govdenka u vikonanni O M Godovanyuk Vezhi buli ukripleni stina mizh V yiznoyu vezheyu ta kancelyariyeyu vidnovlena rekonstrujovano inter yeri vidnovleno mizh yarusni perekrittya attiki na vezhah na stinah vidnovili derev yani bojovi galereyi vsi vtracheni elementi ukriplen zamineno novimi tak shob vidtvoriti kolishnij viglyad Podvir ya zamku bulo zasadzheno derevami U 1985 r buv stvorenij Istoriko kulturnij zapovidnik Starij Luck yakij vklyuchav najstarishu teritoriyu mista z zamkom ta inshimi bagatma ob yektami Z togo chasu tverdinya postijno perebuvala pid naglyadom specialistiv Buli provedeni gruntovni arheologichni doslidzhennya terenu zamku Lyubarta knyazivskogo palacu soboru Ivana Bogoslova zamkovih fundamentiv Robilisya geologichni doslidzhennya kulturnih shariv vivchalasya istoriya zamku v literaturnih dzherelah Vodnochas u 1980 i oblashtuvannya teritoriyi zamku prizupinilosya Dlya zruchnosti dostupu turistiv do Vladichoyi vezhi de pochalosya oblashtuvannya muzeyu dzvoniv naprikinci 1980 h vstanovili derev yani shodi hocha istorichno yih tam ne isnuvalo Takozh nadmuruvali fundament knyazivskogo palacu shob poznachiti jogo roztashuvannya Restavraciyu valiv zamku sho planuvalasya she z pochatku XX st chastkovo bulo zdijsneno v 1994 roci prote miskij radi vistachilo koshtiv tilki dlya nadsipannya osnovi valiv XXI stolittya U 2006 roci rozrobleno koncepciyu rozvitku istoriko kulturnogo zapovidnika sho peredbachala zokrema vidnovlennya cerkvi Ivana Bogoslova i knyazhogo palacu znesennya zabudovi v mezhah Okolnogo zamku ta stvorennya novoyi vidpovidnishoyi arhitekturi serednovichnogo Lucka Prote koncepciya ne bula pidkriplena dostatnim finansuvannyam u 2008 2009 roki Natomist Luckij zamok stav miscem provedennya masovih zahodiv Bereginya ta Poliske lito z folklorom festivaliv dzvonarskogo mistectva kovalstva floristiki etnografichnogo Lyubart festu licarskogo turniru Mech Luckogo zamku festivalyu Nich u Luckomu zamku Krim togo v 2006 roci bulo dobudovano stinu do V yiznoyi vezhi sho vidtvoryuye chastinu muru Okolnogo zamku U 2011 roci za pidsumkami akciyi Sim chudes Ukrayini Verhnij zamok posiv pershe misce V 2016 roci na podvir yi zamku vstanovleno Pam yatnik volinskomu knyazyu Skulpturu vigotoviv skulptor Sergij Zinec she 2002 roku pid chas skulpturnogo salonu yakij vidbuvavsya v Lucku a potim vona stoyala na prospekti Voli V 2018 pered V yiznoyu vezheyu rozmisheno bronzovij maket Verhnogo zamku z pidpisami zvichajnimi literami ta shriftom Brajlya Vidnovlennya stin vezhi Chortorijskih Okolnogo zamku ta yiyi pidzemel vidbuvalosya u 2019 2021 rokah Navkolishnyu teritoriyu oblashtuvali dlya turistiv rozchistili vid chagarnikiv oblashtuvali oglyadovij majdanchik U lipni 2023 roku dlya shirokogo zagalu bula vidkrita turistichna lokaciya Okolnij zamok vklyuchno z pidzemellyam U 2023 roci muzejnij prostir Okolnij zamok stav najbilsh vidviduvanim turistichnim ob yektom u Lucku z momentu vidkrittya u lipni jogo vidvidali majzhe 13 tisyach turistiv ArhitekturaVerhnij zamok Zamok vnochi Panorama zamku Zamok Lyubarta v cilomu yavlyaye soboyu u plani rivnostoronnij trikutnik iz vipnutimi storonami u vershinah roztashovani vezhi viddaleni odna vid odnoyi na blizko 100 m Visota stin blizko 12 m nad valom Tovshina syagaye do 3 m verhnya chastina maye tovshinu 0 8 m Zagalom na zamok vikoristano do 5 mln ceglin Protyagom shesti stolit isnuvannya riven pidlogi zamkovogo dvoru pidnyavsya priblizno na 3 8 m Stini i vezhi vimuruvani u gotichnij sistemi kladki Rozmiri ceglin kolivayutsya u zalezhnosti vid budivelnogo periodu v yakomu voni vikoristovuvalisya Zagalom ce 28 30 h 12 5 15 h 7 5 9 5 sm Na stinah mistyatsya bojovi galereyi z bijnicyami Stini podekudi pokriti gontovim dahom Bilya V yiznoyi ta Vladichoyi basht na konsolyah trimayutsya erkeriz otvorami dlya obstrilu zoni pidoshvi stini V yizna vezha ce p yatiyarusna paralelepipedna sporuda Visota stanovit 28 m rozmir v plani 11 9 12 05 m U pivdennij chastini rozmisheni gvintovi shodi i spoluchalis z knyazivskim palacom Vid rogu vezhi pochinayetsya stina Okolnogo zamku Unizu vezha pidpirayetsya potuzhnimi kontrforsami zvedeni na pochatku XIX st yaki desho zvuzhuyutsya doverhu Mizh nimi arkovij vhid u zamok Nad vhodom roztashovani dva portali iz arkovim zavershennyam Ce kolishni vhodi u zamok kolis voni zakrivalis pidijmalnim mostom Drugij yarus vezhi maye napivcilindrichni a tretij ta chetvertij mali hreshati sklepinnya Lishe voni porushuyut zagalom simetrichnu strukturu golovnogo fasadu vezhi U serednij chastini fasadu vistupayut kvadratni zubci roztashovani nad promizhnim karnizom Verhnij karniz maye arkaturnij motiv i operizuye vezhu po perimetru Pid nim znahodyatsya dva otvori Attik maye potuzhni zubci merloni renesansnoyi formi Zadnij fasad vezhi yakij vihodit u zamkovij dvir maye prostishu strukturu Centralnij prohid maye gotichne zavershennya Seredni yarusi vezhi za vinyatkom verhnogo mayut po odnomu viknu obramleni bilokam yanimi renesansnimi lishtvami Stirova vezha yak i V yizna maye formu pryamokutnogo paralelepipeda pidpirayetsya zovni kontrforsami Visota 28 m rozmir u plani 10 10 m Takozh maye dva zovnishni vidgaluzhennya shidne korotshe ye zalishkom shidnogo oboronnogo kilcya pivdenne dovshe zalishok Okolnogo zamku Maye dva vhodi z bilokam yanimi portalami nizhnij dovgij chas buv zasipanij tomu koristuvalis vhodom drugogo yarusu Zvidsi ye spoluchennya z verhnimi yarusami po gvintovih shodah sho prohodyat v stini Na stinah mozhna proglediti ornamentalnij tip kladki cegli P yatiyarusna vezha zavershuyetsya attikom iz zubcyami Zagalom tovshina stin zmenshuyetsya dogori na nizhnomu yarusi syagaye do 3 m a na verhnomu attikovij 75 sm Z tretogo yarusu ye vihodi na bojovi majdanchiki stin U stinah riznih poverhiv vlashtovani bijnici deyaki z vikon mayut gotichne obramlennya inshi renesansne Peremichki vnutrishnih dverej arkovi Arhitektura Vladichoyi vezhi she lakonichnisha Visota stanovit 14 m rozmir v plani 8 75 8 50 m Tovshina stin na nizhnomu yarusi do 3 m na verhnomu blizko 1 m Vezha ne maye ozdoblennya Z tretogo yarusu ye vihodi na bojovi majdanchiki stin Sklepinnya nad drugim yarusom cilindrichne Peremichki bijnic z arkovim zavershennyam Vezha vkrita gontovim shatrovim dahom nad yakim visochiye na nizhci metaleva figura Klikun V yizna vezha Vladicha vezha Stirova vezha Arki nad v yiznoyu bramoyu Perehid mizh V yiznoyu ta Vladichoyu vezhami Perehid mizh Vladichoyu ta Stirovoyu vezhami Okolnij zamok Zberezhnist Okolnogo zamku sinij kolir zberezheni dilyanki zelenij vidnovlena dilyanka chervonij shlyah muriv Okolnika 1 budinok XVI st 2 monastir sharitok 3 kostel yezuyitiv z zahidnoyu stinoyu kolegiumu ta vezha Chortorijskih 4 zalishki muriv za vezheyu Chortorijskih 5 zadnij fasad monastirya brigidok 6 fragment muru mizh Stirovoyu vezheyu Verhnogo zamku ta Arhimandrichoyu zaraz ne isnuye Okolnogo Hocha Okolnij zamok vzhe davno pripiniv svoye isnuvannya ale zgidno z doslidzhennyam 55 jogo vklyuchayuchi vezhi muri ta prizamkovi sporudi XVIII st isnuye i teper yak chastini luckih budinkiv Shema shlyahu vulic u kolishnomu Okolniku takozh zbereglasya Ti budivli dvori yaki mistilisya vseredini davno znikli z terenu zamku za viklyuchennyam kilkoh sporud U 2006 r velisya roboti iz vidnovlennya chastini muriv Okolnika yaki jshli vid V yiznoyi vezhi Verhnogo zamku do budinku XVI st yakij dosi zberigsya div shemu Bashta knyaziv Chortorijskih Okolnogo zamku yavlyaye soboyu pryamokutnij paralelepiped nakritij gontovim gostroverhim dahom Mizh vezheyu i pivdennim kutom yezuyitskogo kolegiumu stina zamku maye bijnici Iz vezhi ye vihid na bojovu galereyu ciyeyi dilyanki Okolnika Tak samo ye vihid u protilezhnu storonu na stinu zamku yaka dali tyagnetsya na pivden Zaraz cej vihid chastkovo zamurovanij i zalishenij u viglyadi vikna Osoblivistyu zberezhenih chastin Okolnogo zamku ye fundamentni arki ta ornamentna kladka okremih dilyanok stin de vikoristovuvalasya cegla riznih koloriv Vidnovlennya stin vezhi Chortorijskih vidbuvalosya u 2019 2020 rokah u ramkah proyektu Nove zhittya Starogo mista yakij peredbachav remont pidvaliv fasadu monastirya yezuyitiv bashti Chortorijskih z oboronnim murom a takozh dobrij lad prileglih teritorij Pri vidnovnih robotah u travni 2020 bulo znajdeno pidvali vezhi Pro pidzemni primishennya ne bulo ranishe vidomo j opisi cih kimnat v istorichnij literaturi vidsutni Navesni 2021 roku pidzemellya vezhi Chortorijskih ta kolegiumu yezuyitiv restavrovano ta ob yednano a v 2023 vidkrito dlya vidviduvachiv Roztashovanu nepodalik chastinu muru z ornamentnoyu kladkoyu takozh bulo restavrovano navkolishnyu teritoriyu rozchisheno vid chagarnikiv a poruch oblashtovano oglyadovij majdanchik Prilegla stina kolegiumu yezuyitiv takozh restavrovana Vidnovlena dilyanka stini Okolnogo zamku 2010 r Ornamentna kladka stin Okolnika do restavraciyi 2020 r Restavrovanij fragment muru Okolnika 2021 r Vezha Chortorijskih do restavraciyi 2009 r Restavrovana vezha Chortorijskih 2021 r Pidzemellya Okolnogo zamku bilya vezhi Chortorijskih Napisi na stinah zamku Protyagom istoriyi zamku lyudi ne vtrimuvalisya shob ne zalishiti yakijs napis na zovnishnij stini Verhnogo zamku Faktichno usi stini mizh vezhami ukriti napisami zazvichaj ce imena lyudej ta dati Najstarishij znajdenij napis datuyetsya 1444 r abo 1602 1616 Vin zroblenij na tij dilyanci stini yaka na toj moment uzhe bula zbudovana Napisam pritamanna rozmayitist shriftiv sposobiv vidryapuvannya kaligrafiyi onomastiki datuvan Privertayut uvagu napisi vidomih lyudej Tak napis A N KORZENIOWSKI R P 1799 nalezhit tomu Kozhenovskomu yakij protyagom dovgogo chasu pracyuvav nad arhivami zamku skladenimi za ostanni 300 rokiv do jogo roboti Pid Vladichoyu vezheyu u stini mistitsya ceglinka na yakij kolis napisala sestra Lesi Ukrayinki Olga 1891 Suchasne vikoristannyaVistavki U muzeyi knigi Na drugomu poversi Vorotnoyi vezhi roztashovana vistavka Plitnicya de eksponuyutsya starovinni budivelni materiali znajdeni pid chas arheologichnih doslidzhen Tut cegla plitka kahli cherepicya Tut takozh rozmishena ekspoziciya Zamkova storozha Na samij vershini vezhi ye oglyadovij majdanchik z yakogo vidkrivayetsya viglyad na stare misto ta jogo pam yatki U Stirovij vezhi rozmistivsya klub istorichnoyi rekonstrukciyi vistavki dlya vidviduvachiv ne provodyatsya Vistavka dzvoniv U Vladichij vezhi na nizhnomu yarusi roztashovuyetsya vistavka V yaznicya Trohi vishe Zamkova zbroya de podayetsya do oglyadu zamkovij arsenal XV XVII st Yedinij v Ukrayini muzej dzvoniv rozmistivsya na dvoh verhnih yarusah vezhi Tut zibrana chimala kolekciya dzvoniv z Volini ta inshih chastin Ukrayini z Polshi Avstriyi Rumuniyi Rosiyi Najstarishij datuyetsya 1647 rokom Takozh ye dzvoni na derev yanij dzvinici yaka roztashuvalasya na teritoriyi zamku U pidzemelli zamku zakonservovani zalishki pravoslavnoyi a potim i greko katolickoyi kafedri Ivana Bogoslova pam yatki arhitekturi U rozkopah cerkvi zberigayutsya mogili davnih knyaziv yepiskopiv bagatih luchan Takozh zbereglasya knyazivska grobnicya zi skeletom z nakonechnikom tatarskoyi strili u cherepi Za pripushennyami ce pohovannya Izyaslava Ingvarovicha Muzej knigi yakij rozmistivsya u kolishnij povitovij skarbnici buduvannya pochatku XIX st maye v kolekciyi ne tilki stari knigi a j rekonstrujovani starovinni drukarski verstati odin iz nih XV st ta inshe Eksponuyutsya knigi XVII XX st Odrazu pri vhodi do zamku pravoruch vidkriti fundamenti knyazivskogo palacu Tut vstanovleno memorialni doshki odna z nih zokrema povidomlyaye pro z yizd yevropejskih monarhiv tut u 1429 r Dali za fundamentami roztashovana kolishnya kancelyariya Teper ce ye Luckim hudozhnim muzeyem Do kolekciyi kartin vhodyat roboti hudozhnikiv Ispaniyi Italiyi Rosiyi Polshi Angliyi Franciyi Avstriyi Ukrayini Nimechchini yaki ohoplyuyut XVI XX st i nalichuye ponad 300 robit Krim togo muzej zibrav kilka soten poloten suchasnih ukrayinskih hudozhnikiv Festivali U zamku prohodyat duzhe bagato riznomanitnih festivaliv yak istorichnogo etnografichnogo tak i muzichnogo harakteriv Ce taki yak festival dzvonarnogo mistectva Blagovist Volini floristichnogo mistectva Mech Luckogo zamku chastkovo Up fest mistecke shou Nich u Luckomu zamku dzhazovij fest Art Jazz Cooperation chastkovo Poliske lito z folklorom Serednovichnij Luchesk Doblest vikiv Festival serednovichnogo duhu Knyazivskij benket ta inshi podiyi V simvoliciZdavna obraz zamku vikoristovuvavsya yak simvol Lucka Obraz muriv prisutnij na chislennih pechatkah gerbah groshah znachkah poshtovih listivkah Groshi 1919 200 griven 2007 r Avers yuvilejnoyi moneti NBU 2010 roku Poshtova listivka Gerb 1911 Gerb 1985 Narukavnij znak 100 OMBrU mistectviZamok zavzhdi privablyuvav bagatoh hudozhnikiv zobrazhati jogo vezhi na svoyih robotah Okrim ilyustracij u litopisah najranishim zobrazhennyam zamku vvazhayetsya ikona sv Ignatiya seredini XVIII st Na nij zobrazheno viglyad oboh zamkiv ta cerkovnih shpiliv iz girok na okolicyah todishnogo mista She odnim zobrazhennyam cogo stolittya ye akvarel Kazimira Vojnyakovskogo U XIX st bulo vzhe duzhe bagato avtoriv uvagu yakih privertali ruyini zamku Ce Napoleon Orda P Strukov Yuzef Krashevskij Kornilovich G Potocka Leman ta bagato inshih sered yakih i gravyuri nevidomih avtoriv Seriyu hudozhnih zobrazhen i rekonstrukcij Luckogo zamku vikonav u 1990 i roki luckij hudozhnik Oleksandr Dishko Vesnoyu 1879 roku Lesya Ukrayinka z bratom Mihajlom vpershe pobachili zamok Lyubarta u Lucku Visokij mur vraziv yih svoyeyu velichnistyu ta krasoyu A tut ishe nedaleko zamok u Lucku kudi voni viyizdyat chasto bo tam batko golovoyu z yizdu mirovih poserednikiv Chasto mama tezh chitaye yim Gogolya jogo Vechori na hutori jogo Tarasa Bulbu j use to te otvoryuye obraz zamku z dorogimi sklepinnyami z zagratovanimi viknami zranenim licarem A Muzichka Dityachi roki Lesi Ukrayinki 1879 Kosachi pereyihali z m Zvyagelyu do m Lucka Div moyi Spomini j uvagi do 1878 roku OKK i oselilisya v kostelnomu domi poruch z katolickoyu katedroyu blizko ruyin starodavnogo zamku Luckij zamok zgaduye Lesya u virshi Viche napisanomu 10 serpnya 1901 i v listi do Galini Komarovoyi napisanomu 10 bereznya 1909 z Telavu na Kavkazi V samomu Telavi bagato ruyin starosvitskih ce kolis bula stolicya cariv Kahetiyi posered mista cile zamchishe z vezhami z zubchastimi murami vono meni nagaduye Luckij zamok i moye otrochestvo Olga Kosach Krivinyuk Lesya Ukrayinka hronologiya zhittya i tvorchosti V dvori starogo zamchisha ruyini zibralis mi na viche vse povazhni Zubchata tin vid zamkovogo muru vse dovshala a dali j dvir pokrila V bojnici nebo stalo temno sinim Lesya Ukrayinka Viche 10 08 1901 Ikona sv Ignatiya fragment Napoleon Orda Nevidomij avtor 1865 Ya Leman 1915 Luckij zamok u XVI st na ilyustraciyi Oleksandra Dishka Luckij zamok XVIII st na ilyustraciyi Oleksandra DishkaSvitlini1900 2008 1930 2008 1910 2010 Zamkovi shahi Zamkova zbroya Vladicha vezha Vikno Teatralne dijstvo Vezha Chortorijskih Okolnogo zamku Mist pered zamkom Stare misto ta Luckij zamok Zamkova vezha Garmata Skulptura volinskomu knyazyuPanoramiVelika panorama Luckogo zamku Velika panorama vnutrishnoyi chastini zamku Velika panorama verhnoyi chastini zamkuDiv takozhZamki Ukrayini Spisok zamkiv Ukrayini Artileriya Serednovichchya Pidzemnij LuckPosilannya Arhiv originalu za 24 kvitnya 2013 Procitovano 13 grudnya 2011 Kniga rekordiv Volini Kravchuk P A Luck 2005 r st 14 Terskij S Istoriya Lucka Tom 1 Luchesk H XV st Lviv 2006 S 35 Terskij S Doslidzhennya Vladichogo dvoru v Luckomu zamku Tezi konferenciyi v m Lucku K 1992 Litopis Ruskij S 227 228 Litopis Ruskij K 1989 s 125 Kotlyar N Formirovanie territorii i vozniknovenie gorodov Galicko Volynskoj Rusi IH HIII vv K 1985 S 60 Tronevich P 2003 Luckij zamok Kogeus Dikson s 21 Rzhezhabek I Yurij II poslednij knyaz vseya malyya Rusi ChIONIL kn 5 K 1891 s 56 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi t IV K 1993 S 55 141 Malevskaya M Primenenie bruskovogo kirpicha Sov arheologiya 4 89 S 215 216 Tronevich P Luckij zamok v istoriyi Ukrayini Luck 2007 Tronevich P Volin v sutinkah ukrayinskoyi istoriyi XIV XVI st Luck 2003 S 18 Kuchinko M Zvit 1986 s 4 Arhiv LDIKZ 77 Sajchuk B Otchet o provedenii spasatelnyh arheologicheskih rabot v Starom gorode Lucka Volynskoj oblasti Luck 1989 S 7 14 Arhiv LDIKZ 203 Leontovich F Ocherki istorii litovsko russkogo prava SPb 1894 S 240 Sharanevich I Istoriya Galicko Vladimirskoj Rusi Lvov 1863 S 373 Anna Krupska Nos Nosch Nosek Aleksander Iwanowicz 1 pol XV w Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1978 t XXIII 1 Zeszyt 96 S 208 pol Stecki T Luck starozytny i dzisiejszy Krakow 1876 S 80 Maslov L Arhitektura starogo Lucka Lviv 1939 S 52 Sichinskij V Chuzhinci pro Ukrayinu Lviv 1938 s 40 Istoriya mist i sil Ukr RSR Volinska obl K 1970 s 55 Dovnar Zapolskij M Akty Litovsko Russkogo gosudarstva M 1900 s 103 104 PDA t IV ot 2 K 1859 S 68 Stecki T 1846 Akty YuZR T 2 SPb s 87 Antonovich V Ukrayinski mista NTSh t XXIV Rozvidki pro mishan i mishanstvo na Ukrayini Rusi Lviv 1904 S 152 Arh YuZR ch VII t I S 177 182 Tronevich P 2003 Luckij zamok Kogeus Dikson s 106 108 Archiwum ksiazat Sanguszkow t III Lwow 1886 1887 S 280 Tronevich P 2003 Luckij zamok Kogeus Dikson s 85 91 Lappo I Grodskij sud v Velikom knyazhestve Litovskom v XVI veke ZhMNP SPb 1908 Lappo I Zemskij sud v Velikom knyazhestve Litovskom v XVI i nachale XVII vekov SPb 1897 Lappo I Podkomorskij sud v Velikom knyazhestve Litovskom v XVI veke ZhMNP SPb 1899 Tronevich P 2003 Luckij zamok Kogeus Dikson s 103 Inventar Luckogo zamku i starostva 1600 r Lucku 900 r K 1958 s 282 Tronevich P 2003 Luckij zamok Kogeus Dikson s 124 125 P Tronevich M Hilko B Sajchuk Vtracheni hristiyanski hrami Lucka Luck 2001 s 47 Istoriya Polshi t I M 1956 S 399 Levickij O Arhiv YuZR T ch III t II s 82 Balinski M Lipinski T Arhiv YuZR T ch III t II s 828 Tronevich P 2003 Luckij Zamok Kogeus Dikson s 137 141 Tronevich P 2003 Luckij zamok Kogeus Dikson s 135 Batyushkov P Volyn SPb 1888 s 245 255 Malyszynskie M Luck w wiekach srednich Luck 1939 ark 19 Merder A Drevnosti Lucka i ego proshloe K 1910 s 4 Tronevich P 2003 Luckij zamok Kogeus Dikson s 147 154 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 21 serpnya 2010 DAVO f 158 op 1 spr 49 l 153 Szymanski S Muzea Polskiego Towarzystwa Krajoznawczego W 1990 S 56 58 pol Tronevich P 2003 Luckij zamok Kogeus Dikson s 162 164 Tronevich P 2003 Luckij zamok Kogeus Dikson s 167 175 Pershij kanal socialnih novin Arhiv originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano 13 chervnya 2021 www golos com ua ukr Arhiv originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano 13 chervnya 2021 Shkoropad V V Zvit pro ryativni arheologichni doslidzhennya na teritoriyi derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika m Lucka po vul Kafedralnij 23 Naukovij arhiv IA NANU F29032 7 chudesnih zamkiv fortec ta palaciv viznacheno Arhiv originalu za 3 lyutogo 2013 Procitovano 13 grudnya 2011 Volinski novini Arhiv originalu za 14 chervnya 2021 Procitovano 14 chervnya 2021 VolinPost angl Arhiv originalu za 14 chervnya 2021 Procitovano 14 chervnya 2021 Volinski novini Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 12 chervnya 2021 Volinski novini Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 12 chervnya 2021 Volinski novini Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 12 chervnya 2021 500 litni pidzemellya vezha mur u Lucku vidkrili Okolnij zamok foto Konkurent informacijne agentstvo ukr Procitovano 14 lipnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Najbilsh vidviduvanij turob yekt v Okolnomu zamku Lucka pobuvali majzhe 13 tisyach lyudej video Konkurent informacijne agentstvo ukr Procitovano 30 grudnya 2023 Mandzyuk F Okunevich V U Luckomu zamku Luck 2007 s 27 47 Arhiv originalu za 23 chervnya 2010 Procitovano 5 veresnya 2010 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 12 chervnya 2021 hromadske ua ukr Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 12 chervnya 2021 Arhiv originalu za 23 travnya 2010 Procitovano 21 serpnya 2010 Arhiv originalu za 19 veresnya 2009 Procitovano 21 serpnya 2010 Art Jazz Cooperation 1 9 lyutogo 2009 u Wayback Machine Poliske lito z folklorom volart com ua Arhiv originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano 13 chervnya 2021 Tronevich P 2003 Luckij zamok Luck Kogeus Dikson Dzherela ta literaturaTerskij S Istoriya Lucka Tom 1 Luchesk H XV st Lviv 2006 251 s Tronevich P Luckij zamok v istoriyi Ukrayini Luck 2007 Tronevich P Volin v sutinkah ukrayinskoyi istoriyi XIV XVI st Luck 2003 Tronevich P Luckij zamok Luck 2003 Mandzyuk F Okunevich V U Luckomu zamku Luck 2007 Luck Arhitekturno istorichnij naris B Kolosok R Metelnickij Kiyiv 1990 PosilannyaZamok Lyubarta v Lucku 28 grudnya 2018 u Wayback Machine Pro zamok Arhitektura Legendi Foto Kontakti Karta Sho take Okolnij zamok abo yak kolis viglyadav Luck Progulyanka po Luckomu zamku video 23 chervnya 2010 u Wayback Machine Luckij zamok zamok Lyubarta odna z najpotuzhnishih fortec Volini 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Stari napisi na stinah zamku 23 travnya 2010 u Wayback Machine Oficijna storinka Administraciyi Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika u m Lucku Lutsk Castle na Kultur Landschaft Digital 31 sichnya 2021 u Wayback Machine nim Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi