Сеймики (пол. sejmik, зменшуване від сейм) — орган територіального станового самоврядування в Польщі (з кінця 14 ст.), у Великому Князівстві Литовському (з 1564) і Речі Посполитій 16–18 ст. — з'їзди місцевої шляхти повітів, воєводств і земель. Діяли до скасування Литовських Статутів у 1840 році.
Історія
Сеймики ведуть своє походження з Нешавських статутів, подарованих шляхті королем Казимиром IV Ягеллончиком. У першій третині XV століття вперше з'явилися генеральні сеймики, які з 1493 почали відправляти своїх представників на Вальний сейм.
У XVI столітті основною силою в сеймиках стало середнє дворянство. Пізніше, лідируюча роль перейшла магнатам. Литовські сеймики у Великому Князівстві Литовському були більшою мірою підконтрольні магнатам, ніж, в землях Польського королівства. Сеймики досягли вершини свого впливу на рубежі XVII і XVIII століття, коли найчастіше вони самі призначали терміни своєї роботи, розширюючи їх на свій розсуд. Ці зловживання були припинені рішеннями одноденного «німого сейму» (пол. sejm niemy) у 1717 році.
На більшій території Польщі сеймики існували аж до Третього поділу Речі Посполитій у 1795 році і були скасовані з введенням прусського і австрійського законодавства на відповідних територіях. На території, що відійшла до Російської імперії, сеймики продовжували існувати до скасування Литовських Статутів та створення Північно-Західного краю у 1840 році.
У Литві в 1925–1939 роках сеймиком називалося виборні законодавчі збори автономного Клайпедського краю.
Сеймики знову були відроджені у Польщі в 1999 році та стали виконувати функції самоврядування кожного з 16 воєводств і отримали назву Воєводський сеймик.
Перебіг
Сеймики відбувалися згідно з королівським універсалом у визначений день. На сеймику могла бути присутня уся осіла шляхта повіту, землі або воєводства (в залежності від сеймику). З грона шляхти обирався маршалок, котрий проводив засідання. Королівську сторону представляв посланець, котрий привозив на сеймик королівську легацію. Шляхта обговорювала її положення і формувала свої пропозиції до інструкції послам. З присутніх на сеймику обиралися посли на вальний сейм. Зазвичай це були впливові і авторитетні особи. Завершувався сеймик прийняттям ляуди (ухвали), яка до 1776 року приймалася одностайно і її текст вписували до земських, а від кінця XVI століття до гродських книг воєводства або землі.
Сеймикова інструкція, звана також артикулами сеймику або артикулами воєводства, укладалася під кінець роботи сеймику. Вона була відповіддю шляхти на королівську легацію. Формувалася на основі тексту королівської легації. На зміст місцевої інструкції приймали маґнати і ієрархи католицької церкви на території кожного з повіту, землі, воєводства.
Типи
- Передсеймовий — обирали послів на вальний сейм і ухвалювали для них інструкції;
- Реляційний — посли з вального сейму звітувались з своєї діяльності;
- Каптуровий — скликалися під час безкоролівства;
- Елекційний — обирали кандидатів на земські уряди;
- Депутатський — обирали депутатів до Коронного Трибуналу;
- Господарський — консультативний орган, що займався господарськими проблемами;
- Генеральний — зібрання шляхти кількох воєводств, земель, для вироблення спільної позиції регіону на вальному сеймі.
На українських землях
- Сеймик Львівської землі — у Судовій Вишні, елекційний і часом інші у Львові;
- Сеймик Перемиської землі — у Судовій Вишні, елекційний і часом інші у Перемишлі;
- Сеймик Сяноцької землі — у Судовій Вишні, елекційний і часом інші у Сяноку;
- Сеймик Галицької землі — у Галичі;
- Сеймик Холмської землі — у Холмі.
- Сеймик у Кам'янці. У 1672—1677 роках як егзгулянський у Галичі, 1678—1699 у Львові, далі знову у Кам'янці.
- Сеймик у Белзі.
- Сеймик до 1598 року у Брацлаві, потім у Вінниці. У 1659 році як егзгулянський у Володимирі.
- Первісно сеймик у Володимирі, від 1576 року в Луцьку.
Сеймики у Києві, Житомирі, Овручу. У 1659 році як егзгулянський у Володимирі. Пізніше у Житомирі.
- Сеймик у Чернігові. Від 1659 року як егзгулянський у Володимирі.
Посилання та література
- О. О. Вінниченко. Сеймики [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 506. — .
- Сас П. М. Шляхетські сеймики [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 646. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Леонтович Ф. И. Веча, сеймы, сеймики в Великом княжестве Литовском / Ф. И. Леонтович // Журнал Министерства народного просвещения. 1910. — № 2. — С. 233—274; № 3. — С. 37-61.
- Лаппо И. И. Великое княжество Литовское во второй половине XVI столетия. Литовско-Русский повет и его сеймик. — Юрьев, 1911.
- Сеймики [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Соймик // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1794. — 1000 екз.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sejmiki pol sejmik zmenshuvane vid sejm organ teritorialnogo stanovogo samovryaduvannya v Polshi z kincya 14 st u Velikomu Knyazivstvi Litovskomu z 1564 i Rechi Pospolitij 16 18 st z yizdi miscevoyi shlyahti povitiv voyevodstv i zemel Diyali do skasuvannya Litovskih Statutiv u 1840 roci Sejmik u cerkviIstoriyaSejmiki vedut svoye pohodzhennya z Neshavskih statutiv podarovanih shlyahti korolem Kazimirom IV Yagellonchikom U pershij tretini XV stolittya vpershe z yavilisya generalni sejmiki yaki z 1493 pochali vidpravlyati svoyih predstavnikiv na Valnij sejm U XVI stolitti osnovnoyu siloyu v sejmikah stalo serednye dvoryanstvo Piznishe lidiruyucha rol perejshla magnatam Litovski sejmiki u Velikomu Knyazivstvi Litovskomu buli bilshoyu miroyu pidkontrolni magnatam nizh v zemlyah Polskogo korolivstva Sejmiki dosyagli vershini svogo vplivu na rubezhi XVII i XVIII stolittya koli najchastishe voni sami priznachali termini svoyeyi roboti rozshiryuyuchi yih na svij rozsud Ci zlovzhivannya buli pripineni rishennyami odnodennogo nimogo sejmu pol sejm niemy u 1717 roci Na bilshij teritoriyi Polshi sejmiki isnuvali azh do Tretogo podilu Rechi Pospolitij u 1795 roci i buli skasovani z vvedennyam prusskogo i avstrijskogo zakonodavstva na vidpovidnih teritoriyah Na teritoriyi sho vidijshla do Rosijskoyi imperiyi sejmiki prodovzhuvali isnuvati do skasuvannya Litovskih Statutiv ta stvorennya Pivnichno Zahidnogo krayu u 1840 roci U Litvi v 1925 1939 rokah sejmikom nazivalosya viborni zakonodavchi zbori avtonomnogo Klajpedskogo krayu Sejmiki znovu buli vidrodzheni u Polshi v 1999 roci ta stali vikonuvati funkciyi samovryaduvannya kozhnogo z 16 voyevodstv i otrimali nazvu Voyevodskij sejmik PerebigSejmiki vidbuvalisya zgidno z korolivskim universalom u viznachenij den Na sejmiku mogla buti prisutnya usya osila shlyahta povitu zemli abo voyevodstva v zalezhnosti vid sejmiku Z grona shlyahti obiravsya marshalok kotrij provodiv zasidannya Korolivsku storonu predstavlyav poslanec kotrij privoziv na sejmik korolivsku legaciyu Shlyahta obgovoryuvala yiyi polozhennya i formuvala svoyi propoziciyi do instrukciyi poslam Z prisutnih na sejmiku obiralisya posli na valnij sejm Zazvichaj ce buli vplivovi i avtoritetni osobi Zavershuvavsya sejmik prijnyattyam lyaudi uhvali yaka do 1776 roku prijmalasya odnostajno i yiyi tekst vpisuvali do zemskih a vid kincya XVI stolittya do grodskih knig voyevodstva abo zemli Sejmikova instrukciya zvana takozh artikulami sejmiku abo artikulami voyevodstva ukladalasya pid kinec roboti sejmiku Vona bula vidpoviddyu shlyahti na korolivsku legaciyu Formuvalasya na osnovi tekstu korolivskoyi legaciyi Na zmist miscevoyi instrukciyi prijmali magnati i iyerarhi katolickoyi cerkvi na teritoriyi kozhnogo z povitu zemli voyevodstva TipiPeredsejmovij obirali posliv na valnij sejm i uhvalyuvali dlya nih instrukciyi Relyacijnij posli z valnogo sejmu zvituvalis z svoyeyi diyalnosti Kapturovij sklikalisya pid chas bezkorolivstva Elekcijnij obirali kandidativ na zemski uryadi Deputatskij obirali deputativ do Koronnogo Tribunalu Gospodarskij konsultativnij organ sho zajmavsya gospodarskimi problemami Generalnij zibrannya shlyahti kilkoh voyevodstv zemel dlya viroblennya spilnoyi poziciyi regionu na valnomu sejmi Na ukrayinskih zemlyahRuske voyevodstvo Sejmik Lvivskoyi zemli u Sudovij Vishni elekcijnij i chasom inshi u Lvovi Sejmik Peremiskoyi zemli u Sudovij Vishni elekcijnij i chasom inshi u Peremishli Sejmik Syanockoyi zemli u Sudovij Vishni elekcijnij i chasom inshi u Syanoku Sejmik Galickoyi zemli u Galichi Sejmik Holmskoyi zemli u Holmi Podilske voyevodstvo Sejmik u Kam yanci U 1672 1677 rokah yak egzgulyanskij u Galichi 1678 1699 u Lvovi dali znovu u Kam yanci Belzke voyevodstvo Sejmik u Belzi Braclavske voyevodstvo Sejmik do 1598 roku u Braclavi potim u Vinnici U 1659 roci yak egzgulyanskij u Volodimiri Volinske voyevodstvo Pervisno sejmik u Volodimiri vid 1576 roku v Lucku Kiyivske voyevodstvo Sejmiki u Kiyevi Zhitomiri Ovruchu U 1659 roci yak egzgulyanskij u Volodimiri Piznishe u Zhitomiri Chernigivske voyevodstvo Sejmik u Chernigovi Vid 1659 roku yak egzgulyanskij u Volodimiri Posilannya ta literaturaO O Vinnichenko Sejmiki 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 506 ISBN 978 966 00 1290 5 Sas P M Shlyahetski sejmiki 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 646 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Leontovich F I Vecha sejmy sejmiki v Velikom knyazhestve Litovskom F I Leontovich Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya 1910 2 S 233 274 3 S 37 61 Lappo I I Velikoe knyazhestvo Litovskoe vo vtoroj polovine XVI stoletiya Litovsko Russkij povet i ego sejmik Yurev 1911 Sejmiki 24 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Sojmik Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1794 1000 ekz Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi