Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Підземний Луцьк» чи «Луцькі підземелля» — збірна назва підземних споруд в історичній частині Луцька. Зазвичай під ними маються на увазі підвали під кафедральним костелом і єзуїтським колегіумом, але менш відомі підземелля містяться і під іншими історичними будівлями.
| Луцькі підземелля | |
|---|---|
 Підземний храм костелу святих Петра і Павла | |
| Тип споруди | підземелля |
| Сучасний статус | діють як туристичний об'єкт і храм |
| Розташування | Україна, Луцьк |
| Початок будівництва | XVII ст. |
| Належність | католики-єзуїти |
| Стан | частково відреставровано, відкрито для відвідування |
Велика група підземель у Луцьку — це підземна частина давніх католицьких монастирських комплексів та православних церков, що використовувалася як підземні крипти та усипальниці, де ховали померле духовенство, представників влади та жертводавців (шляхту, багатих міщан тощо). За всю історію в Луцьку було більше 40 різних церков та монастирів (до початку 1990-х). Які розташовувалися якщо не на території нинішнього історико-культурного заповідника, то недалеко від нього.
Розташування
Підземелля під кафедральним костелом
Костел святих апостолів Петра і Павла, зведений у 1616—1646 роках за проєктом італійського архітектора Джакомо Бріано, втратив релігійні функції в 1946 році, коли атеїстична радянська влада відібрала у мирян храм, облаштувавши там овочеві склади. Костел повернули католицькій громаді 1991 року.
У підземеллях, що мають два розвіданих яруси, містяться притвор, зимовий костел, трапезна, крипти з похованнями трьох століть. Найпізніші — німецько-радянської війни. Особливо виділяється гробниця кінця XVIII ст., 4,76 м в діаметрі, де в 1795 чи 1796 була похована молода шляхтянка Магдалена Петрівна Тализіна. В ХХ столітті каплиця була розграбована, зникло навіть тіло померлої. Крім того в підземеллі розташовувалися колодязь (який був і запасним виходом) і тюрма.
Першим за порядкування підземель взявся краєзнавець Олег Виноградов, який у 1987 році організував клуб «Ентузіаст». Саме він керував розчисткою засипаних сміттям підземних залів, галерей і кімнат із 1989 року до самої своєї смерті 2018 року. Підземелля часто затоплювало через недосконалі мережі водопостачання і водовідведення, прокладені повз костел. Велику допомогу в реставрації надав історичний факультет Волинського державного університету імені Лесі Українки. Зрештою було проведено електричне освітлення, відкрито нові коридори-галереї, які дозволили збільшити площу для проведення екскурсій і подальших наукових досліджень, встановлено східці та поручні для зручного пересування підземеллям, облаштовано виставку керамічних матеріалів, знайдених під час досліджень, встановлено інформаційні таблиці, присвячені видатним діячам Луцької дієцезії та фрескам, оригінали яких знаходяться в сакристії костелу, оздоблено вівтар нижнього храму, встановлено великоформатні зображення репродукцій відомих художників, розміщено барельєф «Мадонна з немовлям» (репродукцію скульптури Мікеланджело) у гробниці Магдалени Тализіної.
З 2019 року в підземному храмі відновлено богослужіння. В 2020 році відкрито меморіальну дошку на пам'ять про Олега Виноградова. Планується сполучити підземелля під костелом з підземеллями під вежею Чорторийських і підземними галереями монастиря єзуїтів, щоб сформувати єдиний туристичний маршрут.
Пивниці міських кам'яниць
У XIV столітті Луцьк став активно розвиватися і розбудовуватися. Економічний розвиток призвів до певних трансформацій в містобудуванні. Забудова міста навколо майдану Ринок ущільнювалася. Будинки споруджувалися один біля одного, без розривів.
Багато з них були мурованими та мали підвали. Перший рівень підвалів (найвищий) називався пивницею. А нижчий, другий, холодником, де була стабільна низька температура. Там довгий час міг лежати лід. Тому взимку мешканці заносили туди лід і використовували цей рівень підземель як холодильник.
Один із таких підвалів знаходиться під аптекою-музеєм на вулиці Драгоманова.
Підземна конструкція цих підвалів повторювала наземні частини. Тобто вони були з'єднані в суцільну підземну забудову з відносно тонкими перегородками. В пізніші часи, коли ці підвали починали руйнуватися, утворювалися дірки між підвалами сусідніх будинків. Фактично, це все перетворювалося в довгі підземні галереї, по яких можна було пролізти. Про подібні підземні подорожі розповідають немало старожилів у Луцьку.
Найкраще всього це прослідковується на ринкових кам'яницях. Забудова давньої вулиці Ринкової, яка тепер чомусь називається Драгоманова, чи не найкраще відображає цю ідею. Вздовж неї у напрямку домініканського костелу стояв суцільний ряд будинків по обидві сторони вулиці.
Підземелля під синагогою
Справжнім науковим клондайком, який може зробити переворот в археології та історії Луцька, є ділянка між синагогою та домініканським монастирем (і через річку). Загадки, які ще не розв'язані, але вже окреслені дослідниками, вказують на те, що дослідження цієї ділянки дасть змогу визначити розбудову південної частини Луцька в литовський період, систему фортифікацій, оборонні споруди, а також пролити світло на історію економічного та культурного розвитку міста.
Ще в 1936 році волинський консерватор Збіґнєв Ревський писав про підземелля під боковим відділенням, які не зустрічаються в інших синагогах. Він писав про широкі підземні коридори, які оточують фундамент синагоги з двох сторін і які колись були з'єднані із фортифікаційними укріпленнями міста.
Радянський дослідник та архітектор Ростислав Метельницький оглянув синагогу трохи більше. За його припущенням, підземні коридори можуть бути першим поверхом арсеналу, який згадується в документах литовського часу. З іншого боку, є немало підстав вважати, що синагога збудована на рештках якоїсь попередньої споруди — можливо, іншої синагоги.
Доступу до цих підземель зараз немає. Коли робили реконструкцію «божниці» в сімдесятих, ті підземелля було видно. За словами Метельницького, склепіння підземних коридорів були досить масивні і міцні, бо витримували вагу бульдозера, який працював під час реконструкції. Тоді ж через отвір у склепіння підземні коридори засипали будівельним сміттям та піском, але фізично їх не знищили. Потім на них наклали бетонні плити і застелили асфальт. Ці коридори розташовуються під майданчиком біля стіни, на якій зараз висить меморіальна дошка на приміщенні колишнього молитовного залу.
Церква Івана Богослова
Розкопані залишки церкви Івана Богослова, накриті металевим дахом, є частиною підземель Луцького замку. Колись церква була на поверхні, але внаслідок історичного підвищення ґрунту підніжжя храму опинилося під землею. Церква згоріла в XVIII столітті та після цього не відновлювалася.
Крипта Луцького братства
Останніми роками крипту церкви колишнього Луцького братства розчистили і відкрили для відвідування. До кінця XVII століття тут ховали членів братства. Але потім комплекс переходив із рук в руки і в ХІХ столітті занепав. Тоді величезну церкву розібрали і залишили тільки маленьку частину. Занепала і крипта. Її пограбували і зруйнували поховання. Зараз кістки очищені від бруду і складені в ящики.
Підземелля кірхи
Перед початком будівництва кірхи у 1906 році на цьому місці стояв католицький костел з монастирем ордену кармелітів. Там також розташовані підземелля, пристосовані під трапезну.
Нерозвідані підземелля
За твердженнями дослідників, на майдані перед замком (біля ресторану «Корона Вітовта») у XV—XVI столітті існувало дві церкви — святої Катерини та святого Петра. Вони розташовувалися в тому місці, де стався провал землі у шістдесятих. Можливо, провалилася крипта однієї із церков.
Ділянки на вулиці Драгоманова, 12-17 містять під невеликим шаром землі частково знищені підземелля. На початку 2000-х років їх було видно. Тоді ж їх поруйнували і засипали сміттям. Практично на цій же ділянці під час розкопок 1992—1993 років виявили залишки церкви Івана Хрестителя, що згоріла в XVI столітті, дзвіницю та 19 поховань церковного цвинтаря.
На Кафедральній 13 виявлено підвали ХІХ століття, а під ними підземелля XVI століття. В листопаді 2012 року тут знайшли скарб: мідний гаманець зі срібними монетами кінця ХІХ століття та дві золоті каблучки, а також цікаві зразки цегли.
Майже недосліджену групу підземел складають підвали садиб заможних людей на території Окольного замку. Територія Окольника була щільно зайнята шляхетськими дворами, яких усередині XVI століття було понад 50. Старих будинків Окольного замку практично не збереглося, але підземна частина могла вціліти.
У фольклорі та авторських легендах
Екскурсії замками зазвичай супроводжуються вигаданими історіями про привидів або підземні ходи, які начебто тягнуться на десятки, а то й сотні кілометрів. Ці легенди, створені задля приваблення туристів, жили десятиліттями. Через це легко втрачалася первинна нитка давніх свідчень про те, які ж були реальні підземні ходи в кожному конкретному населеному пункті. Те саме стосується Луцька. Відомі історії про те, що ходи з замку Любарта ведуть на Дубно, Забороль чи в Остріг.
Насправді практично ніхто не може дати точну відповідь на це питання, позаяк воно вимагає ретельних і масштабних досліджень. Досі їх ніхто не проводив. Та й чим далі, тим важче такі дослідження проводити: територія, яку можна було б археологічно дослідити, тепер хаотично забудовується.
Про замкові підземелля є багато свідчень старожилів, які лазили замком в п'ятдесяті-шістдесяті роки минулого століття. Розповідають, що бачили ходи, які йшли під Стир або тяглися далеко і обривалися завалом.
Якщо відкинути культурологічний аспект, то підземелля в середньовічних замках будували з трьох раціональних причин: зберігати продукти, ув'язнювати злочинців і ховатися від ворога. Тому ходи, які вели від замків десь подалі, — реальність.
Потайник від татар
Як пише дослідник Петро Троневич, який був учасником археологічних розкопок на території нинішнього заповідника у радянський період, є кілька підземних виходів із замку Любарта. Один із них виходив десь на поле, інший — до річки Стир. Їх використовували, щоб швидко покинути замок у разі небезпеки або таємно від ворога проникнути в нього.
У документах їх називають «потайниками» для схову від татар. Частина із них доступна зараз і розташована на території замку.
Два ченці у каналізації
Про каналізаційні ходи луцьких монастирів всередині ХІХ століття ходив анекдот. Розповідали про двох ченців, які користувалися ходами вночі, щоб потрапити в жіночий монастир. Одного разу сталося так, що вони обоє опинилися в одному ході і не змогли розминутися: один тільки ішов в монастир, інший вже повертався. Ченці застрягли в шахті й просиділи там до ранку, коли в жіночому монастирі зливали чергову порцію фекалій.
Примітки
- Співпраця віри й розуму: відкрили оновлені луцькі підземелля. Фото. Волинські новини. Процитовано 11 листопада 2021.
- У підземеллях луцького костелу вперше за багато років відправили богослужіння. Перший канал соціальних новин. Процитовано 11 листопада 2021.
- Чому привиди підземелля Луцького костелу не страшні? (Фото, відео). www.volyn.com.ua. 29 червня 2020. Процитовано 11 листопада 2021.
- Mynule i suchasne Volyni ĭ Polissi͡a: materialy ... naukovoï istoryko-krai͡eznavchoï konferent͡siï (укр.). Volynsʹke obl. tov. krai͡eznavt͡siv, Volynsʹkyĭ krai͡eznavchyĭ muzeĭ. 2007. с. 125—126.
- Історія привида із луцького підземелля або хто така Магдалена (фото). T1 - твій портал (укр.). Процитовано 11 листопада 2021.
- Газета «День». Сторінку не знайдено (укр.). Процитовано 11 листопада 2021.
- Оновлену експозицію костельного підземелля відкрили для відвідувачів у Луцьку — risu. risu.ua. Процитовано 11 листопада 2021.
- У Луцьку відкриють для відвідувачів найбільші історичні підземелля України. Волинь Online (англ.). 15 квітня 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
- Підземний Луцьк: забутий світ історії. ВолиньPost (англ.). Процитовано 11 листопада 2021.
Посилання
- Офіційний сайт Луцької міської ради
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidzemnij Luck chi Lucki pidzemellya zbirna nazva pidzemnih sporud v istorichnij chastini Lucka Zazvichaj pid nimi mayutsya na uvazi pidvali pid kafedralnim kostelom i yezuyitskim kolegiumom ale mensh vidomi pidzemellya mistyatsya i pid inshimi istorichnimi budivlyami Lucki pidzemellyaPidzemnij hram kostelu svyatih Petra i PavlaTip sporudipidzemellyaSuchasnij statusdiyut yak turistichnij ob yekt i hramRoztashuvannyaUkrayina LuckPochatok budivnictvaXVII st Nalezhnistkatoliki yezuyitiStanchastkovo vidrestavrovano vidkrito dlya vidviduvannya Velika grupa pidzemel u Lucku ce pidzemna chastina davnih katolickih monastirskih kompleksiv ta pravoslavnih cerkov sho vikoristovuvalasya yak pidzemni kripti ta usipalnici de hovali pomerle duhovenstvo predstavnikiv vladi ta zhertvodavciv shlyahtu bagatih mishan tosho Za vsyu istoriyu v Lucku bulo bilshe 40 riznih cerkov ta monastiriv do pochatku 1990 h Yaki roztashovuvalisya yaksho ne na teritoriyi ninishnogo istoriko kulturnogo zapovidnika to nedaleko vid nogo RoztashuvannyaPidzemellya pid kafedralnim kostelom Kripta MagdaleniKoridor pid kostelom Kostel svyatih apostoliv Petra i Pavla zvedenij u 1616 1646 rokah za proyektom italijskogo arhitektora Dzhakomo Briano vtrativ religijni funkciyi v 1946 roci koli ateyistichna radyanska vlada vidibrala u miryan hram oblashtuvavshi tam ovochevi skladi Kostel povernuli katolickij gromadi 1991 roku U pidzemellyah sho mayut dva rozvidanih yarusi mistyatsya pritvor zimovij kostel trapezna kripti z pohovannyami troh stolit Najpiznishi nimecko radyanskoyi vijni Osoblivo vidilyayetsya grobnicya kincya XVIII st 4 76 m v diametri de v 1795 chi 1796 bula pohovana moloda shlyahtyanka Magdalena Petrivna Talizina V HH stolitti kaplicya bula rozgrabovana zniklo navit tilo pomerloyi Krim togo v pidzemelli roztashovuvalisya kolodyaz yakij buv i zapasnim vihodom i tyurma Pershim za poryadkuvannya pidzemel vzyavsya krayeznavec Oleg Vinogradov yakij u 1987 roci organizuvav klub Entuziast Same vin keruvav rozchistkoyu zasipanih smittyam pidzemnih zaliv galerej i kimnat iz 1989 roku do samoyi svoyeyi smerti 2018 roku Pidzemellya chasto zatoplyuvalo cherez nedoskonali merezhi vodopostachannya i vodovidvedennya prokladeni povz kostel Veliku dopomogu v restavraciyi nadav istorichnij fakultet Volinskogo derzhavnogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Zreshtoyu bulo provedeno elektrichne osvitlennya vidkrito novi koridori galereyi yaki dozvolili zbilshiti ploshu dlya provedennya ekskursij i podalshih naukovih doslidzhen vstanovleno shidci ta poruchni dlya zruchnogo peresuvannya pidzemellyam oblashtovano vistavku keramichnih materialiv znajdenih pid chas doslidzhen vstanovleno informacijni tablici prisvyacheni vidatnim diyacham Luckoyi diyeceziyi ta freskam originali yakih znahodyatsya v sakristiyi kostelu ozdobleno vivtar nizhnogo hramu vstanovleno velikoformatni zobrazhennya reprodukcij vidomih hudozhnikiv rozmisheno barelyef Madonna z nemovlyam reprodukciyu skulpturi Mikelandzhelo u grobnici Magdaleni Talizinoyi Z 2019 roku v pidzemnomu hrami vidnovleno bogosluzhinnya V 2020 roci vidkrito memorialnu doshku na pam yat pro Olega Vinogradova Planuyetsya spoluchiti pidzemellya pid kostelom z pidzemellyami pid vezheyu Chortorijskih i pidzemnimi galereyami monastirya yezuyitiv shob sformuvati yedinij turistichnij marshrut Pivnici miskih kam yanic U XIV stolitti Luck stav aktivno rozvivatisya i rozbudovuvatisya Ekonomichnij rozvitok prizviv do pevnih transformacij v mistobuduvanni Zabudova mista navkolo majdanu Rinok ushilnyuvalasya Budinki sporudzhuvalisya odin bilya odnogo bez rozriviv Karta ilyustruye fundamenti a otzhe i pivnici kam yanic XV XVII stolittya Bagato z nih buli murovanimi ta mali pidvali Pershij riven pidvaliv najvishij nazivavsya pivniceyu A nizhchij drugij holodnikom de bula stabilna nizka temperatura Tam dovgij chas mig lezhati lid Tomu vzimku meshkanci zanosili tudi lid i vikoristovuvali cej riven pidzemel yak holodilnik Odin iz takih pidvaliv znahoditsya pid aptekoyu muzeyem na vulici Dragomanova Pidzemna konstrukciya cih pidvaliv povtoryuvala nazemni chastini Tobto voni buli z yednani v sucilnu pidzemnu zabudovu z vidnosno tonkimi peregorodkami V piznishi chasi koli ci pidvali pochinali rujnuvatisya utvoryuvalisya dirki mizh pidvalami susidnih budinkiv Faktichno ce vse peretvoryuvalosya v dovgi pidzemni galereyi po yakih mozhna bulo prolizti Pro podibni pidzemni podorozhi rozpovidayut nemalo starozhiliv u Lucku Najkrashe vsogo ce proslidkovuyetsya na rinkovih kam yanicyah Zabudova davnoyi vulici Rinkovoyi yaka teper chomus nazivayetsya Dragomanova chi ne najkrashe vidobrazhaye cyu ideyu Vzdovzh neyi u napryamku dominikanskogo kostelu stoyav sucilnij ryad budinkiv po obidvi storoni vulici Pidzemellya pid sinagogoyu Spravzhnim naukovim klondajkom yakij mozhe zrobiti perevorot v arheologiyi ta istoriyi Lucka ye dilyanka mizh sinagogoyu ta dominikanskim monastirem i cherez richku Zagadki yaki she ne rozv yazani ale vzhe okresleni doslidnikami vkazuyut na te sho doslidzhennya ciyeyi dilyanki dast zmogu viznachiti rozbudovu pivdennoyi chastini Lucka v litovskij period sistemu fortifikacij oboronni sporudi a takozh proliti svitlo na istoriyu ekonomichnogo ta kulturnogo rozvitku mista She v 1936 roci volinskij konservator Zbignyev Revskij pisav pro pidzemellya pid bokovim viddilennyam yaki ne zustrichayutsya v inshih sinagogah Vin pisav pro shiroki pidzemni koridori yaki otochuyut fundament sinagogi z dvoh storin i yaki kolis buli z yednani iz fortifikacijnimi ukriplennyami mista Radyanskij doslidnik ta arhitektor Rostislav Metelnickij oglyanuv sinagogu trohi bilshe Za jogo pripushennyam pidzemni koridori mozhut buti pershim poverhom arsenalu yakij zgaduyetsya v dokumentah litovskogo chasu Z inshogo boku ye nemalo pidstav vvazhati sho sinagoga zbudovana na reshtkah yakoyis poperednoyi sporudi mozhlivo inshoyi sinagogi Dostupu do cih pidzemel zaraz nemaye Koli robili rekonstrukciyu bozhnici v simdesyatih ti pidzemellya bulo vidno Za slovami Metelnickogo sklepinnya pidzemnih koridoriv buli dosit masivni i micni bo vitrimuvali vagu buldozera yakij pracyuvav pid chas rekonstrukciyi Todi zh cherez otvir u sklepinnya pidzemni koridori zasipali budivelnim smittyam ta piskom ale fizichno yih ne znishili Potim na nih naklali betonni pliti i zastelili asfalt Ci koridori roztashovuyutsya pid majdanchikom bilya stini na yakij zaraz visit memorialna doshka na primishenni kolishnogo molitovnogo zalu Cerkva Ivana Bogoslova Rozkopani zalishki cerkvi Ivana Bogoslova nakriti metalevim dahom ye chastinoyu pidzemel Luckogo zamku Kolis cerkva bula na poverhni ale vnaslidok istorichnogo pidvishennya gruntu pidnizhzhya hramu opinilosya pid zemleyu Cerkva zgorila v XVIII stolitti ta pislya cogo ne vidnovlyuvalasya Kripta Luckogo bratstva U kripti pid cerkvoyu Luckogo bratstva Ostannimi rokami kriptu cerkvi kolishnogo Luckogo bratstva rozchistili i vidkrili dlya vidviduvannya Do kincya XVII stolittya tut hovali chleniv bratstva Ale potim kompleks perehodiv iz ruk v ruki i v HIH stolitti zanepav Todi velicheznu cerkvu rozibrali i zalishili tilki malenku chastinu Zanepala i kripta Yiyi pograbuvali i zrujnuvali pohovannya Zaraz kistki ochisheni vid brudu i skladeni v yashiki Pidzemellya kirhi Pered pochatkom budivnictva kirhi u 1906 roci na comu misci stoyav katolickij kostel z monastirem ordenu karmelitiv Tam takozh roztashovani pidzemellya pristosovani pid trapeznu Nerozvidani pidzemellya Za tverdzhennyami doslidnikiv na majdani pered zamkom bilya restoranu Korona Vitovta u XV XVI stolitti isnuvalo dvi cerkvi svyatoyi Katerini ta svyatogo Petra Voni roztashovuvalisya v tomu misci de stavsya proval zemli u shistdesyatih Mozhlivo provalilasya kripta odniyeyi iz cerkov Dilyanki na vulici Dragomanova 12 17 mistyat pid nevelikim sharom zemli chastkovo znisheni pidzemellya Na pochatku 2000 h rokiv yih bulo vidno Todi zh yih porujnuvali i zasipali smittyam Praktichno na cij zhe dilyanci pid chas rozkopok 1992 1993 rokiv viyavili zalishki cerkvi Ivana Hrestitelya sho zgorila v XVI stolitti dzvinicyu ta 19 pohovan cerkovnogo cvintarya Na Kafedralnij 13 viyavleno pidvali HIH stolittya a pid nimi pidzemellya XVI stolittya V listopadi 2012 roku tut znajshli skarb midnij gamanec zi sribnimi monetami kincya HIH stolittya ta dvi zoloti kabluchki a takozh cikavi zrazki cegli Majzhe nedoslidzhenu grupu pidzemel skladayut pidvali sadib zamozhnih lyudej na teritoriyi Okolnogo zamku Teritoriya Okolnika bula shilno zajnyata shlyahetskimi dvorami yakih useredini XVI stolittya bulo ponad 50 Starih budinkiv Okolnogo zamku praktichno ne zbereglosya ale pidzemna chastina mogla vciliti U folklori ta avtorskih legendahPidzemellya zamku Lucka Ekskursiyi zamkami zazvichaj suprovodzhuyutsya vigadanimi istoriyami pro prividiv abo pidzemni hodi yaki nachebto tyagnutsya na desyatki a to j sotni kilometriv Ci legendi stvoreni zadlya privablennya turistiv zhili desyatilittyami Cherez ce legko vtrachalasya pervinna nitka davnih svidchen pro te yaki zh buli realni pidzemni hodi v kozhnomu konkretnomu naselenomu punkti Te same stosuyetsya Lucka Vidomi istoriyi pro te sho hodi z zamku Lyubarta vedut na Dubno Zaborol chi v Ostrig Naspravdi praktichno nihto ne mozhe dati tochnu vidpovid na ce pitannya pozayak vono vimagaye retelnih i masshtabnih doslidzhen Dosi yih nihto ne provodiv Ta j chim dali tim vazhche taki doslidzhennya provoditi teritoriya yaku mozhna bulo b arheologichno dosliditi teper haotichno zabudovuyetsya Pro zamkovi pidzemellya ye bagato svidchen starozhiliv yaki lazili zamkom v p yatdesyati shistdesyati roki minulogo stolittya Rozpovidayut sho bachili hodi yaki jshli pid Stir abo tyaglisya daleko i obrivalisya zavalom Yaksho vidkinuti kulturologichnij aspekt to pidzemellya v serednovichnih zamkah buduvali z troh racionalnih prichin zberigati produkti uv yaznyuvati zlochinciv i hovatisya vid voroga Tomu hodi yaki veli vid zamkiv des podali realnist Potajnik vid tatar Yak pishe doslidnik Petro Tronevich yakij buv uchasnikom arheologichnih rozkopok na teritoriyi ninishnogo zapovidnika u radyanskij period ye kilka pidzemnih vihodiv iz zamku Lyubarta Odin iz nih vihodiv des na pole inshij do richki Stir Yih vikoristovuvali shob shvidko pokinuti zamok u razi nebezpeki abo tayemno vid voroga proniknuti v nogo U dokumentah yih nazivayut potajnikami dlya shovu vid tatar Chastina iz nih dostupna zaraz i roztashovana na teritoriyi zamku Dva chenci u kanalizaciyi Pro kanalizacijni hodi luckih monastiriv vseredini HIH stolittya hodiv anekdot Rozpovidali pro dvoh chenciv yaki koristuvalisya hodami vnochi shob potrapiti v zhinochij monastir Odnogo razu stalosya tak sho voni oboye opinilisya v odnomu hodi i ne zmogli rozminutisya odin tilki ishov v monastir inshij vzhe povertavsya Chenci zastryagli v shahti j prosidili tam do ranku koli v zhinochomu monastiri zlivali chergovu porciyu fekalij PrimitkiSpivpracya viri j rozumu vidkrili onovleni lucki pidzemellya Foto Volinski novini Procitovano 11 listopada 2021 U pidzemellyah luckogo kostelu vpershe za bagato rokiv vidpravili bogosluzhinnya Pershij kanal socialnih novin Procitovano 11 listopada 2021 Chomu prividi pidzemellya Luckogo kostelu ne strashni Foto video www volyn com ua 29 chervnya 2020 Procitovano 11 listopada 2021 Mynule i suchasne Volyni ĭ Polissi a materialy naukovoi istoryko krai eznavchoi konferent sii ukr Volynsʹke obl tov krai eznavt siv Volynsʹkyĭ krai eznavchyĭ muzeĭ 2007 s 125 126 Istoriya privida iz luckogo pidzemellya abo hto taka Magdalena foto T1 tvij portal ukr Procitovano 11 listopada 2021 Gazeta Den Storinku ne znajdeno ukr Procitovano 11 listopada 2021 Onovlenu ekspoziciyu kostelnogo pidzemellya vidkrili dlya vidviduvachiv u Lucku risu risu ua Procitovano 11 listopada 2021 U Lucku vidkriyut dlya vidviduvachiv najbilshi istorichni pidzemellya Ukrayini Volin Online angl 15 kvitnya 2021 Procitovano 11 listopada 2021 Pidzemnij Luck zabutij svit istoriyi VolinPost angl Procitovano 11 listopada 2021 PosilannyaOficijnij sajt Luckoyi miskoyi radi