Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (жовтень 2018) |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (жовтень 2018) |
Увага: Не вказане значення ""
Об'єднані князівства Молдови та Волощини (1859–1862) Румунські об'єднані князівства (1862–1866) Румунія (1866–1881) | |||||||||||||||
De jure вассал Османської імперії (1859–1877)[a] | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Девіз
| |||||||||||||||
Гімн
| |||||||||||||||
Об'єднані князівства (Румунія) 1859-1878, показано світло-бежевим кольором. | |||||||||||||||
Столиця | |||||||||||||||
Мови | |||||||||||||||
Релігії | румунське православ'я, католицизм, юдаїзм, реформатська церква | ||||||||||||||
Форма правління | конституційна монархія[b] | ||||||||||||||
Домнітор (принц) | |||||||||||||||
- 1859–1866 | Александру Йоан Куза | ||||||||||||||
- 1866–1881 | Кароль I | ||||||||||||||
Регенство | |||||||||||||||
- 1866 | Ласкер Катарджу | ||||||||||||||
- 1866 | Ніколае Ґолеску | ||||||||||||||
- 1866 | Ніколае Харламбіе | ||||||||||||||
Президент Ради міністрів | |||||||||||||||
- 1862 | Барбу Катарджу (перший) | ||||||||||||||
- 1879–1881 | Йон Братіану (останній) | ||||||||||||||
Законодавчий орган | Парламент | ||||||||||||||
- Upper house | Сенат | ||||||||||||||
- Lower house | Асамблея депутатів | ||||||||||||||
Історія | |||||||||||||||
- Унія між Молдовою та Волощиною | 24 січня 1859 | ||||||||||||||
- Перший спільний уряд | 22 січня 1862 | ||||||||||||||
- Незалежність від Османської імперії[c] | 10 травня 1877 | ||||||||||||||
- Створення королівства | 14 березня 1881 | ||||||||||||||
Площа | |||||||||||||||
- 1860[d] | 124 506 км2 | ||||||||||||||
- 1881[d] | 130 434 км2 | ||||||||||||||
Населення | |||||||||||||||
- 1860[d] | 4 424 961 осіб | ||||||||||||||
Густота | 35,5 осіб/км² | ||||||||||||||
- 1881[d] | 5 306 545 л. | ||||||||||||||
Густота | 40,7 осіб/км² | ||||||||||||||
Валюта |
| ||||||||||||||
| |||||||||||||||
Сьогодні є частиною | |||||||||||||||
|
Об'єднане князівство Волощини та Молдови (рум. Principatele Unite ale Moldovei și Țării Românești) — державне утворення, що виникло в 1859 через об'єднання Дунайських князівств після коронації Александру Йоан Куза в Молдовському й Волоському князівствах. Було васальною державою Османської імперії.
У 1878 році, під час російсько-турецької війни, держава проголосила незалежність. У 1881 році, після коронації Кароля I, на території держави виникло Румунське королівство.
Терени й людність
Східна межа князівства пролягала по річці Прут, а на півдні проходила по лінії Болград — Кагул — озеро Сасик — Чорне море. Одночасно внутрішня адміністративна межа з Османською імперією проходила по річці Дунай на півдні. Таким чином, князівство мало вузьку смугу землі між Дунаєм та кордоном з Росією, що простягалася від міст Галац і Браїла до Чорного моря. На півдні адміністративний кордон з Османською імперією проходив строго по річці Дунай. У Банаті румунський кордон повертав на північний захід, де стикався з Трансильванією. Далі він прямував вершинами Карпатських гір, спочатку повертаючи на схід, а потім на північ. У районі Буковини румунсько-австрійська межа йшла на схід до верхів'я річки Прут.
За час існування Об'єднаного князівства румунський кордон один раз змінювався. Це сталося після Російсько-турецької війни 1877—1878 років, коли від Османської імперії була отримана Північна Добруджа, а Російській імперії було передано Буджак. Тепер румунський кордон з Російською імперією на південному сході проходив по Кілійському гирлу дельти Дунаю до Чорного моря. З Болгарією нова межа пролягала від річки Дунай по прямій лінії до моря. Об'єднане князівство мало зовнішні кордони з Австро-Угорщиною на заході, північному заході й півночі, а також з Російською імперією на сході. На південному сході воно омивалося Чорним морем. До 1877, князівство мало загальний внутрішній кордон з Османською імперією, з 1877 воно стало незалежним князівством, а на півдні було створено Третє Болгарське царство.
Адміністративно-територіальний поділ
Об'єднане князівство Волощини і Молдови мало поділ на жудці. Такий поділ історично склався ще в XV столітті. У XIX столітті склалася система адміністративно-територіального поділу Румунії, що використовується й зараз. Саме князівство з 1859 до 1861 поділялося на дві складові частини: Молдову й Волощину, що в свою чергу ділилися на повіти. У 1861 князівства остаточно об'єдналися. У складі Об'єднаного князівства адміністративним центром Молдови було місто Ясси, а Волощини — Бухарест.
Людність
Загальна чисельність населення Об'єднаного князівства в 1861 становила 3 900 000, у 1870 — 4 300 000, у 1880 — 4 500 000 осіб. З них у Бухаресті мешкало 121 734 осіб, а в Яссах — 65 754. Таким чином, з моменту об'єднання Дунайських князівств до проголошення королівства Румунія людність держави зросла на 600 000 осіб.
Основу населення становили румуни. Також в Об'єднаному князівстві проживали такі національності, як болгари (на північному березі Дунаю), угорці (на кордоні з Австро-Угорщиною) і секеї, росіяни — липовани (в дельті Дунаю), серби (на західному кордоні країни), євреї тощо. У 1866 на території Об'єднаного князівства 94,9 % населення належали до Румунської православної церкви, 3 % сповідували юдаїзм , 1 % належало до Румунської католицької церкви , 0,7 % були протестантами , 0,2 % належали до Вірменської апостольської церкви, ще 0,2 % — до Вірменської католицької, і незначна кількість населення (1300 чоловік) були мусульманами. У Південній Бессарабії проживали липовани- старообрядці, які переселилися сюди в кінці XVII століття.
Політична історія
Передісторія
З моменту утворення Молдовського князівства і Валахії ці дві держави мали тісні культурні та економічні зв'язки. Так, у Середні століття князівства іноді називали єдиною назвою, наприклад, Молдову називали «Малою Валахією». Пізніше князівства отримали назву «Дунайські», через те що обидва розташовувалися на річці Дунай. У 1600 разом з Трансильванією були об'єднані волоським господарем Михаєм Хоробрим в єдину державу, яка в тому ж році і розпалася.
Молдовське князівство потрапило в залежність від Османської імперії пізніше Валахії. У складі Туреччини обидві держави мали однаковий статус васалів імперії. У ході російсько-турецької війни 1828—1829 років Дунайські князівства добилися автономії у складі Туреччини. Після війни перебували під російським протекторатом. Управління князівствами було покладено на , при якому в державах були проведені великі реформи. У 30-х роках XIX століття почалося формування румунської нації. Жителі Дунайських князівств, які за роки правління Кисельова сильно зблизилися один з одним, стали ідентифікувати себе назвою «румуни», а не «волохи», «молдовани», «банатці» тощо. Тоді ж почалося формування сучасної румунської мови та єдиної румунської культури.
У 1834 Кисельова усунено від керування князівствами. Замість нього до Валахії турецьким султаном був призначений , а господарем Молдовського князівства став Михайло Стурдза. При цих двох господарях Дунайські князівства охопила всебічна соціальна, політична і економічна криза. В обох князівствах почалася боротьба за владу між господарями і боярською опозицією, які намагалися взяти всю повноту влади в свої руки. Інтереси населення не враховувалися, часом йому завдавати шкоду від політичних суперечок. У такій ситуації в 1840-х роках в країнах почали формуватися таємні молодіжні товариства, які ставили перед собою мету змінити в країнах влада. Іноді в програми організацій вносився пункт про об'єднання Дунайських князівств в єдину державу. У 1848 році, після початку лютневої революції у Франції, почалися народні хвилювання у Волощині та Молдови.
У березні молдовськими революціонерами була зроблена спроба зробити революцію в Молдовському князівстві, але вона провалилася. Виступи обмежилися спорудою барикад перед готелем «Петербург» в Яссах і переділом панських земель селянами. Влада, як і раніше залишалася в руках Стурдз. Більший розмах набули народні виступи у Волощині. Там революціонерам вдалося безкровно взяти владу в свої руки, скликати органи державного управління і почати проведення реформ. Двічі боярська опозиція робила спроби державного перевороту, які провалилися. Реформи, що проводилися новою владою, теж не вдалися. Після піврічної анархії в князівство були введені російські й турецькі війська, які штурмом взяли Бухарест і придушили революцію. Варто відзначити, що волоські революціонери збиралися об'єднати Дунайські князівства в єдину державу, але на перший план виносилося проведення демократичних реформ.
У 1848—1859 р.р. в князівствах встановилася реакція. Попри це, турецькі власті пішли на поступки, дозволивши проведення найважливіших реформ. Румунська інтелігенція, яка брала участь у революції, бігла за кордон. Там вони поставили перед собою нову мету: об'єднати князівства.
Об'єднання князівств
Після поразки Російської імперії у Кримській війні міста Рені, Болград та Ізмаїл були повернуті Молдовському князівству.
Крім цього, розроблявся проєкт об'єднання Дунайських князівств під егідою західних великих держав. Планувалося створити єдину державу, відокремивши Волощину і Молдову від Османської імперії. Перші кроки до об'єднання князівств були зроблені в 1858 р. у Франції. Обом князівствам було дозволено мати загальний верховний суд, армію, спеціальний комітет для введення нових законів, єдині монетну, поштову і митну системи. Проте господарі і представницькі збори (парламенти) у кожному князівстві залишалися різні. Пізніше для обох князівств планувалося знайти єдиного господаря, лояльного до Великої Британії і Франції.
Проте перш ніж великі держави знайшли нового монарха, в 1859 спочатку в Молдовському князівстві, а потім у Волощині пройшли вибори господаря. Їм було обрано одну і ту ж людину — Александру Йоан Куза, що суперечило французької і британської політиці. Вибори господаря в обох князівствах супроводжувалися масовими заворушеннями і селянськими повстаннями. У Валахії під час засідання представницького зібрання, на якому голосуванням обирався монарх, жителі Бухареста оточили будівлю парламенту з вимогами обрати того ж господаря, що і в Молдові.
Вибори господаря у Волощині та Молдові викликали різкий протест по всій Європі — Османська імперія, Велика Британія, Франція і Австро-Угорщина відмовилися визнавати вибори легітимними. Туреччина почала готуватися до війни проти Дунайських князівств, на південний берег Дунаю і в Добруджу стягувалися війська. Туреччину підтримала Австро-Угорщина, яка теж почала висунення військ у Трансильванію. Франція і Російська імперія висловили протест цим двом державам, закликавши припинити маневри військ біля кордонів Дунайських князівств. У такій ситуації Османська імперія і Австро-Угорщина змушені були припинити підготовку до війни. Одночасно до війни готувалася і новостворена держава, яка готувалася проголосити незалежність від Османської імперії. Війська Об'єднаного князівства стягувалися до кордону з Сербією. Сербські і чорногорські дипломати вели в Бухаресті консультації про можливість спільних військових дій проти Туреччини.
Напружена ситуація в князівствах зберігалася протягом двох років. Нова держава — Об'єднане князівство Валахії і Молдови — в наступні роки було визнана васалом Османської імперії низкою держав. У 1861 році Османська імперія визнала існування на її території нового суб'єкта — Румунії. З 1861 по 1877 р.р. Об'єднане князівство було васалом Османської імперії.
У 1862 році Сербія почала приготування до війни з Туреччиною. Вона купила у Російської імперії велику кількість зброї. Об'єднане князівство на чолі з Александру Кузою надало свою територію для перевезення зброї до Сербії. Проте нелегальний перевіз зброї через васальну державу Османської імперії був помічений турецьким урядом. Турецький султан зажадав передати зброю Османській імперії, знову спрямувавши до Дунаю 3000 кавалеристів. Вибухнув міжнародний дипломатичний скандал. Попри це, Куза не пішов на поступки туркам. Зброя була доставлена у Сербію, а Об'єднане князівство значно зміцнило свої позиції на міжнародній арені.
Правління Олександру Кузи
Політична криза 1861—1864 років
Після об'єднання Дунайських князівств у них одразу загострилися внутрішні проблеми. У державі почалося протистояння домнітора Іоана Кузи і землевласницької опозиції через реформи, які почав проводити глава держави. Землевласницька опозиція була незадоволена спробою домнітора звільнити селян від кріпацької залежності і наділити землею, її підтримала частина великої буржуазії. Їх очолив . Інша частина буржуазії і зароджуючуєся підприємництво були зацікавлені у звільненні селян, тому підтримали реформи Кузи. Їх очолив перший міністр князівства . Таким чином, румунська буржуазія, землевласники і влада розкололися на дві частини — реформаторів і консерваторів.
В роки об'єднання князівств (1859—1861р.р.) в країні відбувалися селянські повстання. Після визнання європейськими державами Кузи господарем обох князівств почалася криза кріпацтва, який призвів до масовіших повстань селян. У жудеці Бузеу повсталі селяни створили збройні формування, якими командував . Повсталі направилися до столиці Волощини Бухаресту, намагаючись по дорозі залучити в свої формування місцевих селян. Вони вимагали від влади скасування кріпацтва і роздачі їм земель.
Під тиском селян парламент князівства схвалив у 1863 проєкт закону про секуляризацію монастирських земель. На той час у країні 1/5 частину всієї землі належала монастирям. Бояри і великі землевласники підтримали цей законопроєкт, оскільки сподівалися за його рахунок відвернути селян від боротьби проти панівних класів. У 1864 році в румунському парламенті почалося обговорення нового земельного закону. Передбачалося провести велику аграрну реформу на зразок скасування кріпацтва в Російській імперії. Олександру Куза зі своїми прихильниками збирався скасувати панщину і наділити частину селянства власними земельними ділянками. За отриману ділянку (в середньому 5,7 га на сім'ю) селяни повинні були виплачувати протягом 15 років викуп державі.
Ця реформа не сподобалася Національним зборам Об'єднаного князівства, які майже повністю складалося з великих землевласників і поміщиків. Національна рада негайно відкинула законопроєкт. Частина опозиційних Кузе поміщиків стала вимагати введення в державу турецьких військ для «відновлення порядку». У такій ситуації 14 травня 1864 року Куза розпустив парламент і призначив референдум, на якому було поставлено питання про зниження майнового і вікового цензу. На референдумі було ухвалено, що обирати Національні збори мають право громадяни віком не менше 21 року і які виплачують не менше 48 леїв податку. Це дозволило прихильникам домнітора отримати за підтримки селян у Національних зборах II скликання більшість голосів. Це дозволило Кузе контролювати все князівство.
У Європі це було сприйнято як державний переворот. Франція підтримала новий уряд, але Російська імперія, Велика Британія і Пруссія використовували зміну влади в країні як привід для втручання в її внутрішні справи. Кузе звинуватили в порушенні статусу князівства, наданого йому в 1858 на Паризькій конференції . Для того, щоб залагодити конфлікт, домнітор змушений був поїхати до Стамбулу, де 28 липня був затверджений новий статус князівства. Також Об'єднаному князівства було дозволено самому вирішувати свої внутрішні справи, що було серйозним кроком до створення незалежної держави.
Реформи
Олександру Куза почав проведення реформ ще 1859, коли зайняв престоли обох князівств. У першу чергу він скликав єдині для обох князівств Національні збори, поклавши на нього обов'язки Адунаря Обштяске (представницьких зборів), які існували окремо в кожному князівстві.
Решта реформ були спрямовані на поліпшення становища селянства (для уникнення масових селянських повстань, які відбувалися всі частіше), на збільшення темпів розвитку капіталістичних підприємств і на зміцнення влади монарха. Спроба провести в 1862 році першу аграрну реформу майже була зірвана боярами і поміщиками, тому втілилася в життя частково. У 1864 році була проведена друга аграрна реформа. Для того, щоб провести її через Національні збори (парламент), довелося розпустити його і провести виборчу реформу. У підсумку велика частина селянства була звільнена від повинностей перед поміщиком. Звільненому селянству роздали землю (від 2 до 7 гектарів на сім'ю). У результаті виборчої реформи, проведеної для реалізації цієї аграрної реформи, значно знизився майновий і віковий ценз для виборців. Право обирати парламент належало чоловікам старше 21 років, які виплачували податок не менше 48 лей. Одночасно була розроблена конституція країни 1864 року, яка діяла до 1866 року.
Для того, щоб не дратувати бояр і задовольнити потреби селян, Куза в 1863 році, між першою і другою аграрними реформами, провів секуляризацію монастирських земель. Монастирям була виплачена компенсація сумою 81 млн лей. З цієї суми були віднята заборгованість церкви перед державою — 31 млн лей. Через те що частина монастирських володінь перебувала в Греції, це викликало міжнародний скандал. У 1864 році в Стамбулі були проведені переговори про компенсаційні виплати Об'єднаного князівства Греції. У результаті переговорів князівство зберегло за собою всі колишні монастирські землі без додаткових виплат.
Одночасно були прийняті цивільний і карний кодекси, закон про шкільну освіту, введений в обіг лей, а також проведена реорганізація системи управління країною. Реформування країни зустріло опір з боку Туреччини, яка не хотіла ширшої автономізації князівства.
«Жахлива коаліція» і палацовий переворот
Виборча реформа дозволила домнітору залучити до виборів не тільки буржуазію і верхівку середнього класу, але і селян з робітниками. Селяни обрали більш лояльний до реформ парламент. У Національних зборах II скликання аграрна реформа і скасування кріпацтва були швидко схвалені, а також була введена нова конституція. Олександру Куза отримав повний контроль над Об'єднаним князівством і провів низку реформ, які не сподобалися поміщикам, буржуазії і великим землевласникам. Верхні верстви населення об'єдналися в коаліцію, спрямовану проти існуючої влади, яка отримала в народі назву «жахливої коаліції». Коаліцію очолив Іон Бретіану, який вважав, що запорукою безпеки держави може послужити тільки іноземний монарх. Західні великі держави — Німеччина, Франція і Велика Британія — теж не були задоволені зовнішньою політикою Олександра Кузи. Вони хотіли повністю підпорядкувати собі Об'єднане князівство, тим самим послабивши турецький вплив у регіоні.
На початку 1866 «Жахлива коаліція» на чолі з Іоном Бретіану перейшла до силових дій. У ніч з 1 на 2 лютого група опозиційно налаштованих офіцерів ввірвалася в спальню Олександра Кузи. Монарх змушений був зректися престолу і в короткий термін покинути державу. Місце домнітора стало вакантним. Навесні князівство було без монарха, виконуючим його обов'язки стала спеціальна державна комісія. Тим часом у Європі обговорювалася доля ослаблених князівств. Франція хотіла призначити на пост домнітора лояльного до себе монарха, Туреччина збиралася повністю підпорядкувати цю державу собі, а в Італії обговорювалося питання про передачу Об'єднаного князівства Австро-Угорщини в обмін на Венецію. Остання пропозиція була відкинута австрійцями з формулюванням «австрійська тура і без того перевантажена чужоземними національностями, щоб додавати ще молдован і волохів».
Тим часом Іон Бретіану і його прихильники почали пошук відповідного монарха. Спочатку румунський престол був запропонований фламандському графу Філіпу, який був сином короля Бельгії Леопольда I, але той відмовився. Вдруге престол був запропонований Карлу Гогенцоллерн-Зігмаргену, представнику швабської гілки Гогенцоллернів.
Карл звернувся за порадою до прусського прем'єр-міністра Отто фон Бісмарка, який порадив йому зайняти вакантний престол. Це було вигідно Німеччині, яка могла отримати союзника на південних кордонах Австрії. Навесні 1866 року Карл таємно під виглядом купецького прикажчика Лемана прибув через Австро-Угорщину до румунського кордону. Це пояснювалося тим, що Австро-Угорщина не була зацікавлена у зміцненні німецького впливу біля її південних кордонів. На румунсько-австрійському кордоні «Жахлива коаліція» надала йому екіпаж, на якому він вже легітимно перетнув Об'єднане князівство. 10 травня того ж року він увійшов до Бухаресту, де безперешкодно зайняв престол. В Об'єднаному князівстві він став відомий як Кароль I.
Відразу після складення присяги Каролем I Туреччина почала стягувати двадцятитисячне армію до кордону з Об'єднаним князівством. Після того, як Велика Британія, Росія, Франція і Австрія засудили Туреччину за спробу окупувати князівство, османський султан відмовився від ідеї інтервенції в Об'єднане князівство. Восени 1866 року в Стамбулі почалися переговори між Об'єднаним князівством і Османською імперією, в результаті яких князівству надано статус «привілейованої провінції і складової частини Османської імперії». Армія князівства була обмежена 30 000 чоловік, на румунських грошах повинен був бути символ Османської імперії, домнітор не мав права засновувати державні нагороди та укладати договори з іншими державами. Єдине, чого добилося Об'єднане князівство — це визнання турецьким султаном спадковості влади домнітора.
Правління Кароля I
Князівство Румунія. Зовнішньополітична криза 1868
Переважаючі в Національних зборах консерватори підтримали Кароля I . Отримавши посаду домнітора, новий монарх перейменував Об'єднане князівство Валахії та Молдови в князівство Румунія. Посада домнітора була заміщена посадою князя. Це було закріплено в новій румунської конституції 1866, яку він підписав після того, як зайняв престол князівства. У порівнянні з конституцією 1864 ця була ліберальнішою.
У перший рік свого правління Кароль I у своїй зовнішній політиці більше орієнтувався на Францію і Велику Британію, ніж на Росію, Сербію та Чорногорію. Навесні того ж року більшість місць у Національних зборах зайняли ліберали, при яких зовнішньополітична ситуація різко змінилася. Ліберали вважали, що британські і французькі дипломати підтримують Османську імперію, і Об'єднане князівство через них може потрапити тільки у велику залежність від турецького султана. У квітні 1867 князь Сербії Михайло Обренович спробував налагодити відносини з новим румунським монархом і відвідав Бухарест, але не зустрів підтримки з боку нової влади.
На думку нового керівництва країни, для того, щоб князівство здобуло незалежність, необхідно було налагодити відносини з супротивниками Франції, Великої Британії і Туреччини — Росією і Пруссією. Одночасно Франція і Пруссія, будучи суперниками, домагалися одного і того ж — посилення впливу Австро-Угорщини на Балканах і ослаблення позицій Росії в цьому регіоні. Для цього на Бухарест було надано дипломатичний тиск, який призвів до початку австрійсько-румунських переговорів. Проте переговори провалилися через суперечку про політичний статус Трансильванії, і французько-німецький план не був втілений в життя. Таким чином, Румунія опинилася в центрі політичних ігор великих держав. За посилення свого впливу в ньому боролися з одного боку Велика Британія і Франція, з іншого Росія і Пруссія, а третьою стороною стала Австро-Угорщина.
Зовнішньополітична криза навколо Об'єднаного князівства постійно загострюється. З'явилися чутки, що князівство Румунія готується проголосити свою незалежність 11 лютого 1868 року. Відразу після цього почали друкуватися листівки, в яких закликалося до об'єднання всіх християн Балканського півострова і боротьбі проти Туреччини. Бісмарк, союзник Кароля I, закликав його не поспішати з проголошенням незалежності і перетворити Об'єднане князівство в «Бельгію Південно-Східної Європи», тобто стати нейтральною стороною. Напружена ситуація в князівстві зберігалася протягом всієї весни. 10 травня 800 чоловік оточили палац Кароля I і провели мітинг під гаслом «хай живе єдина і незалежна Румунія!»
Ситуація ускладнилася тим, що в сусідній Болгарії розгорталося народно-визвольне повстання. Болгарські загони формувалися на терені Об'єднаного князівства, причому уряд країни закривав на це очі. У 1868 році Каролю I неодноразово висловлювали протест західні великі держави. Проте князь заперечував, що на терені князівства знаходяться болгарські склади зі зброєю і формуються повстанські загони. У середині липня Фуад-паша, відповідальний за Об'єднане князівство перед турецьким султаном, зажадав скликати надзвичайну комісію з розслідування стану в князівстві. До Дунаю знову почали стягуватися турецькі війська, але під тиском російської та німецької дипломатії турки змушені були відступити.
У підсумку на вимогу великих держав з Національних зборів були вигнані ліберали. Після виборів до зборів більшість голосів отримали помірні ліберали на чолі з Когелнічану. Новий парламент і кабінет міністрів проводили помірну зовнішню політику, що задовольняло усі сторони конфлікту.
Народні бунти
У 1869 були знову проведені переговори з Австро-Угорщиною з приводу укладення союзу, але вони провалилися. У результаті Об'єднане князівство зблизилося з Російською імперією. Тим часом французькі дипломати і раніше намагалися впливати на зовнішню політику князівства. Вони вимагали створення — об'єднаної румунсько-австрійської держави, спрямованої проти Росії. Усередині самого князівства ситуація зберігалася нестабільною. Болгарські воєнізовані формування постійно порушували кордони країни, зростало невдоволення селян. У країні поширювалися ідеї антимонархізму, в Бухаресті і Плоєшті постійно відбувалися виступи містян. У нестабільній ситуації в країні народ звинувачував Національні збори.
Народні мітинги і виступи в місті Плоєшті тривали до 1870 . 8 серпня того ж року в місті відбувся з'їзд лібералів, де обговорювалося повалення монархії і встановлення республіки Румунія. У ніч на 9 серпня в місті відбувся переворот, і до влади прийшли прихильники республіки. Була проголошена , яка існувала всього один день. Увечері в місто прибула регулярна румунська армія, яка заарештувала нову адміністрацію міста. Повстання було придушене, але в інших містах князівства бунти тривали.
Кароль I в такій ситуації 23 березня 1871 звернувся до членів Національних зборів з ультиматумом. Він зажадав налагодити ситуацію в країні, або він зречеться престолу. Це звернення викликало паніку в парламенті. Революційні події у Франції, створення Паризької комуни та масові заворушення в румунських містах змусили буржуазію, переважаючу в парламенті, йти на поводу у князя. Старий уряд помірних лібералів негайно подав у відставку. Було сформовано новий уряд консерваторів на чолі з Катарджіу. Консерватори відкрито почали проведення реакційної політики.
Зовнішня політика
У 1872 році, за підтримки російських і німецьких дипломатів було залагоджено політичний конфлікт з Грецією. Це завадило Італії, Османській імперії, Австро-Угорщині та іншим державам втрутитися у внутрішні справи Об'єднаного князівства. Проте восени того ж року Османська імперія запропонувала зрівняти князівство в правах зі звичайними провінціями імперії. Проте вона була змушена відмовитися від цього плану через втручання в конфлікт Росії і Німеччини.
У 1873 році вибухнула економічна криза, що торкнулася і Об'єднаного князівства. До того моменту Османська імперія переживала занепад, що позначалося і на її васальних державах. З метою відвернути маси румунського народу від цих та інших складних проблем, уряд Об'єднаного князівства і Кароль I почали вести переговори з великими державами про можливе проголошення незалежності князівства. Не отримавши міжнародної підтримки і зустрівши опір з боку румунських консерваторів і лібералів, лідери держави відмовилися від такої ідеї. У 1872 році в Берліні і Санкт-Петербурзі були відкриті перші румунські посольства. З метою продемонструвати незалежну від Туреччини політику, в 1875 році уряд князівства підписав з Австро-Угорщиною невигідний Румунії торговий договір. У Об'єднане князівство хлинув потік більш дешевої австрійської продукції, що завдало шкоди національній румунської промисловості. У такому ж дусі були підписані й інші міжнародні угоди. Так, угода з Німеччиною про спорудження залізниці Кишинів — Ясси — — Бурдужень провалилася. З'ясувалося, що гроші, які виділяються на будівництво залізниці, привласнювалися румунськими підприємцями. Після цього угоду було розірвано, що викликало новий міжнародний скандал. До 1877 в країні і навколо неї зберігалося більш-менш стабільне становище.
Війна за незалежність і Румунське королівство
Коли 24 квітня 1877 року Російська імперія оголосила війну Туреччині, її підтримали васальні держави Османської імперії, в тому числі і Румунія. Для неї це було шансом здобути незалежність. Михайло Когелнічану, що був тоді міністром закордонних справ, особисто дозволив російським військам перебувати на території Об'єднаного князівства. До того часу російський імператор Олександр II прибув в князівство для командування російськими військами в Плоєшті. 11 травня в Національних зборах відбулося голосування, на якому було прийнято рішення оголосити Османські імперії війну.
20 травня на румунсько-турецькому кордоні почалися перші зіткнення. З південного берега Дунаю турецька артилерія почала вести обстріл населених пунктів противника. У відповідь з боку Румунії був обстріляний Відін . 21 травня в Національних зборах було прийнято рішення розірвати будь-які стосунки з Османською імперією і проголосити незалежність. Проте румунські війська почали активні військові дії тільки з серпня. Це пояснювалося браком військ у російської армії, в результаті до боїв були залучені румуни. Надалі румунські солдати і офіцери на рівних з російськими брали участь у бойових діях. Так, князь Об'єднаного князівства Кароль I при облозі Плевни виконував обов'язки головнокомандувача.
Російсько-турецька війна завершилася 3 березня 1878 року . Її завершення ознаменувалося дипломатичним скандалом між Росією та Румунією. Російський уряд заявив про намір повернути до складу імперії території, втрачені після Кримської війни — три повіти в Південній Бессарабії. В обмін російська сторона обіцяла передати Об'єднаному князівству Добруджу, відвойовану у Туреччини. Кароль I і Михайло Когелнічану відмовилися піти на територіальний обмін між двома державами. У відповідь Росія пригрозила насильно роззброїти всю румунську армію і ввела свої війська в Кагульський, Ізмаїльський та Болградський повіти. Пізніше вона оголосила ці терени своїми, що було зафіксовано в Сан-Стефанському і Берлінському договорах.
У 1878 році, згідно з Сан-Стефанському договору, князівство Румунія отримало повну незалежність. У Берлінському договорі, де переглядалися підсумки війни, Румунія повторно була визнана незалежною державою. Також повторно визнавалася анексія Румунією Добруджі і Росією Буджаку.
За три роки після здобуття незалежності до конституції були внесені поправки, завдяки яким Кароль I міг стати королем. 10 травня 1881 року, в день, коли Кароль I прибув до Бухареста і проголосив себе князем, відбулася коронація. Об'єднане князівство перетворилося на Румунське королівство .
Соціально-економічна історія
Суспільство
У князівстві було введено єдину обов'язкову безкоштовну початкову освіту. Всього існувало три ступені освіти: початкова (4 роки), середня (7 років) і вищу (3 роки). Однак на практиці цього не було досягнуто через відсутність викладачів і належної фінансової підтримки держави. Нижчий клас населення — селяни — не могли отримати початкову освіту через своє становище в суспільстві. Середній клас населення мав переваги в середній освіті. З вищих навчальних закладів в Об'єднаному князівстві працювали два університети в Яссах і Бухаресті, дві консерваторії (там само) і Вища школа доріг і мостів у Бухаресті. У 1866 році була відкрита Румунська академія — установа, утворена для розвитку науки і культури.
В Об'єднаному князівстві через панрумунські ідеї, що недавно зародилися, велика увага приділялася літературі та історії. У роки існування держави працювали такі румунські історики, як А. Папуй-Іларіон, М. Когелнічану, Н. Йорга, Б. П. Хашдеу, А. Ксенопол. З румунських хіміків того періоду найбільш відомими були П. Поні і К. Істраті, з математиків — Д. Ціцейка, Д. Помпею та Є. Ріез, з біологів — Е. Раковіце, Г. Антипа, К. Домейля, Н. Крецулеску і В. Бабеша, з економістів — П. Ауреліан та І. Гіку.
Т. Вуя, А. Влайков і Х. Коанде займалися розвитком повітроплавання і суднобудування країни. Геолог Л. Мразек опублікував свої праці про походження покладів нафти на чорноморському узбережжі Об'єднаного князівства. Відомим в той час румунським філософом був В. Конта. В Об'єднаному князівстві видавалося велика кількість періодичних видань. Це були як газети, так і журнали різної спрямованості. Більшість цих видань почало виходити ще після революцій 1848 року, але після об'єднання Дунайських князівств цензура не була настільки сильна, як в період з 1848 по 1859 рік. Всього в князівстві видавалося до 20 000 різних книг і періодичних видань.
Управління
Главою князівства був домнітор (з 1866 року — князь). Коли Об'єднане князівство було частиною Османської імперії, домнітор мав обмежені права. Він не міг встановлювати прямі дипломатичні контакти з зовнішніми сусідами, нагороджувати і засновувати нагороди, не підкорятися указам зі Стамбула. Після отримання незалежності Румунією в 1878 році привілеї князя обмежувалися тільки конституцією, ззовні вплинути на нього ніхто не мав права. В Об'єднаному князівстві існувало свій уряд, що було вищим виконавчим органом влади. У країні був однопалатний парламент (Національні збори Румунії), який обирається народом. При Кароль I він став двопалатним. Національні збори могло шукати нового домнітора, якщо зі старим щось трапиться і він не зможе керувати князівством. В Об'єднаному князівстві за історію його існування були дві конституції: конституція Кузи 1864 року і конституція Кароля I 1866 року. До 1864 року Молдова і Валахія керувалися Органічним регламентом та Конвенцією великих держав 1858 року. Конституція Олександру Кузи давала більше прав в управлінні країною домнітору, так як на той час у державі відбувалося протистояння між монархом і «Жахливою коаліцією». Конституція Кароля I була прийнята їм за сприяння опозиційних до Кузи лібералів, тому вийшла ліберальнішою. У 1881 році Каролем I до конституції були внесені деякі зміни, завдяки чому він зміг стати королем.
Армія
Основи збройних сил Об'єднаного князівства Валахії і Молдови були закладені під час правління Кисельова. Так як з 1711 року Дунайським князівствам було заборонено мати армію, то першими мілітаризованим підрозділами стали поліцейські загони. У Валахії вони називалися «поліція», а в Молдові — «жандармерія». Також у першій половині XIX століття Кисельовим була закладена основа сучасних прикордонних військ Румунії. Вже після об'єднання князівств у результаті реформ Олександру Кузи в Об'єднаному князівстві з'явилася регулярна армія. У період двовладдя (1859—1861), коли Валахія і Молдова юридично ще існували як дві окремі держави, в кожному з князівств були свої збройні сили. У Молдовському князівстві був всього один полк піхоти чисельністю 1552 людини, який охороняв кордони держави і допомагав жандармерії. У Валахії кожен полк також налічував 1 552 людини, але їх було кілька. Там, на відміну від Молдови, збройні сили ділилися на три роди військ: кавалерія, інфантерії і артилерія. Однак три волоських і один молдовський полк не були всіма збройними силами князівства. Чисельність армії могла бути збільшена до декількох десятків тисяч чоловік за рахунок призову в армію резервних сил [3]. В Об'єднаному князівстві призову підлягали всі жителі сіл, частина містян і частина дворянства. Призивалися чоловіки у віці 20-30 років. Виняток становили селяни, батьки яких загинули або не в змозі прогодувати себе. Термін служби становив 6 років. Селяни, молоді дворяни і містяни призивалися до армії як рядові й піхота. Стати офіцерами могли тільки дворяни.
Економіка
До 1848 року Дунайські князівства були суто аграрними державами. Після революцій 1848 року розвиток капіталістичних відносин швидко прискорився, і до 1863 року вже в Об'єднаному князівстві Валахії і Молдови працювало 7849 промислових і 30 000 комерційних підприємств. Однак у своїй більшості промислові підприємства займалися переробкою сільськогосподарської сировини, а не виробництвом товару. Розвиток підприємств та збільшення виробництва призвело до потреби поліпшувати шляхи сполучення. У роки існування князівства почалося спорудження перших в Румунії шосе, механічних мостів і телеграфних ліній. З'явилися перші в країні торгові доми. Попри це, Об'єднане князівство залишалося лише джерелом сировини для західних держав. Його економічний розвиток йшов дещо іншим шляхом, ніж у Західній Європі.
У князівстві в основному використовували найману працю. З декількох тисяч підприємств лише 33 були оснащені паровими машинами, на інших робітники працювали вручну. Склалася нова капіталістична система відносин між підприємцем і найманим робітником. Загалом румунська економіка другої половини XIX століття розвивалася швидкими темпами. Піддавшись економічній кризі 1873 року, її темпи розвитку уповільнилися, але не зупинилися. Крім економічних факторів, на економіку Об'єднаного князівства впливали зовнішньополітичні. Прагнучи продемонструвати незалежну від Османської імперії політику, Кароль I і його оточення неодноразово укладали невигідні для Румунії договори. Так, договір з німецькою компанією про спорудження залізниці провалився, оскільки з'ясувалося, що за рік не були проведені навіть підготовчі роботи. Договір з Австро-Угорщиною підірвав національну румунську економіку, оскільки з більш промислово розвиненої Австрії в Об'єднане князівство завозилися дешеві та якісні товари. Також були підписані торговельні договори і з іншими державами — Німецької імперією, Російською імперією, Італією та ін.
Примітки
- Europa, Rusia si Romania, Ethnic and Political Studies, D. A. Sturdza, 1890 (рум.)
- . World Wide History Project (російською) . Архів оригіналу за 23 червня 2006. Процитовано 28 лютого 2009.
- Population of Eastern Balkans. Historical Atlas (англійською) . Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 7 березня 2009.
- Мохов Н. А. Молдавия эпохи феодализма. — Кишинёв : Картя Молдовеняскэ, 1964. — 117 с.
- Всемирная история. Энциклопедия / Н. А. Смирнов. — М. : Издательство социально-экономической литературы, 1959. — Т. 6. — 830 с. глава «Аграрная реформа 1864 г.»
- Nichita Adăniloaie. Cuza Vodă şi problema agrară. — Iaşi : In memoriam, 1973.
- Очерки политической истории Румынии 1859—1944. — Кишинёв, 1985. — С. 37—41.
- И. А. Ожог, И. М. Шаров. Краткий курс лекций по истории румын. Новая история. — 1992. з джерела 5 березня 2009. Процитовано 2012-02-01.
- Istoria României în date / Dinu C. Giurecu. — Bucureştie — .
- См. документ по избирательной реформе 1864 года [ 2009-01-20 у Wayback Machine.](рум.)
- См. текст Конституции 1866 года [ 2009-02-20 у Wayback Machine.](рум.)
- Военная организация // История румынского государства и права.[недоступне посилання з червня 2019]
- Очерки политической истории Румынии 1859—1944. — Кишинёв, 1985. — С. 43—46.
Література
- В. Ю. Константинов. Паризька конференція 1858 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Російською
- Очерки политической истории Румынии (1859—1944). — Кишинёв, 1985.
- Краткая история Румынии. С древнейших времён до наших дней / В. П. Виноградов. — М. : Наука, 1987.
Румунською
- Istoria Poporului Român — Biblioteca de Istorie. — Editura Ştiinţifică, 1970.
- Sorin Liviu Damean. Carol I al României, 1866—1881. — Bucureşti : Editura Paideia, 2000.
- Vlad Georgescu. Istoria ideilor politice româneşti (1369—1878). — Munich, 1987.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad zhovten 2018 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami zhovten 2018 Uvaga Ne vkazane znachennya continent Ob yednani knyazivstva Moldovi ta Voloshini 1859 1862 Rumunski ob yednani knyazivstva 1862 1866 Rumuniya 1866 1881 De jure vassal Osmanskoyi imperiyi 1859 1877 a 1859 1881 Prapori do i pislya 1866 roku Gerb Deviz Nihil Sine Deo Nichogo bez Boga 1866 1881 Gimn Marș triumfal Triumfalnij marsh 1862 1881 Ob yednani knyazivstva istorichni kordoni na kartiOb yednani knyazivstva Rumuniya 1859 1878 pokazano svitlo bezhevim kolorom Stolicya Yassi ta Buharest 1859 1862 Buharest 1862 1881 Movi rumunska oficijna ugorska yidish romani rosijska ukrayinska nimecka Religiyi rumunske pravoslav ya katolicizm yudayizm reformatska cerkva Forma pravlinnya konstitucijna monarhiya b Domnitor princ 1859 1866 Aleksandru Joan Kuza 1866 1881 Karol I Regenstvo 1866 Lasker Katardzhu 1866 Nikolae Golesku 1866 Nikolae Harlambie Prezident Radi ministriv 1862 Barbu Katardzhu pershij 1879 1881 Jon Bratianu ostannij Zakonodavchij organ Parlament Upper house Senat Lower house Asambleya deputativ Istoriya Uniya mizh Moldovoyu ta Voloshinoyu 24 sichnya 1859 Pershij spilnij uryad 22 sichnya 1862 Nezalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi c 10 travnya 1877 Stvorennya korolivstva 14 bereznya 1881 Plosha 1860 d 124 506 km2 1881 d 130 434 km2 Naselennya 1860 d 4 424 961 osib Gustota 35 5 osib km 1881 d 5 306 545 l Gustota 40 7 osib km Valyuta guldenkrojcerrumunskij lej pislya 1870 Poperednik Nastupnik Moldovske knyazivstvo Knyazivstvo Voloshina Pivnichna Dobrudzha Rumunske korolivstvo Bessarabska guberniya Sogodni ye chastinoyu Moldova Rumuniya Ukrayina a De facto nezalezhna derzhava b Konstituciya Rumuniyi 1866 c Nezalezhnist mizhnarodna viznana u 1878 d Ethnic and Political Studies Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ob yednane knyazivstvo Voloshini ta Moldovi Ob yednani knyazivstv u 1868 roci zhovtim i blakitnim kolorom Ob yednane knyazivstvo Voloshini ta Moldovi rum Principatele Unite ale Moldovei și Țării Romanești derzhavne utvorennya sho viniklo v 1859 cherez ob yednannya Dunajskih knyazivstv pislya koronaciyi Aleksandru Joan Kuza v Moldovskomu j Voloskomu knyazivstvah Bulo vasalnoyu derzhavoyu Osmanskoyi imperiyi U 1878 roci pid chas rosijsko tureckoyi vijni derzhava progolosila nezalezhnist U 1881 roci pislya koronaciyi Karolya I na teritoriyi derzhavi viniklo Rumunske korolivstvo Tereni j lyudnistVuzka dilyanka zemli bilya Chornogo morya sho nalezhala Ob yednanomu knyazivstvu Valahiyi i Moldovi z 1859 po 1877 rik Shidna mezha knyazivstva prolyagala po richci Prut a na pivdni prohodila po liniyi Bolgrad Kagul ozero Sasik Chorne more Odnochasno vnutrishnya administrativna mezha z Osmanskoyu imperiyeyu prohodila po richci Dunaj na pivdni Takim chinom knyazivstvo malo vuzku smugu zemli mizh Dunayem ta kordonom z Rosiyeyu sho prostyagalasya vid mist Galac i Brayila do Chornogo morya Na pivdni administrativnij kordon z Osmanskoyu imperiyeyu prohodiv strogo po richci Dunaj U Banati rumunskij kordon povertav na pivnichnij zahid de stikavsya z Transilvaniyeyu Dali vin pryamuvav vershinami Karpatskih gir spochatku povertayuchi na shid a potim na pivnich U rajoni Bukovini rumunsko avstrijska mezha jshla na shid do verhiv ya richki Prut Za chas isnuvannya Ob yednanogo knyazivstva rumunskij kordon odin raz zminyuvavsya Ce stalosya pislya Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv koli vid Osmanskoyi imperiyi bula otrimana Pivnichna Dobrudzha a Rosijskij imperiyi bulo peredano Budzhak Teper rumunskij kordon z Rosijskoyu imperiyeyu na pivdennomu shodi prohodiv po Kilijskomu girlu delti Dunayu do Chornogo morya Z Bolgariyeyu nova mezha prolyagala vid richki Dunaj po pryamij liniyi do morya Ob yednane knyazivstvo malo zovnishni kordoni z Avstro Ugorshinoyu na zahodi pivnichnomu zahodi j pivnochi a takozh z Rosijskoyu imperiyeyu na shodi Na pivdennomu shodi vono omivalosya Chornim morem Do 1877 knyazivstvo malo zagalnij vnutrishnij kordon z Osmanskoyu imperiyeyu z 1877 vono stalo nezalezhnim knyazivstvom a na pivdni bulo stvoreno Tretye Bolgarske carstvo Administrativno teritorialnij podil Ob yednane knyazivstvo Voloshini i Moldovi malo podil na zhudci Takij podil istorichno sklavsya she v XV stolitti U XIX stolitti sklalasya sistema administrativno teritorialnogo podilu Rumuniyi sho vikoristovuyetsya j zaraz Same knyazivstvo z 1859 do 1861 podilyalosya na dvi skladovi chastini Moldovu j Voloshinu sho v svoyu chergu dililisya na poviti U 1861 knyazivstva ostatochno ob yednalisya U skladi Ob yednanogo knyazivstva administrativnim centrom Moldovi bulo misto Yassi a Voloshini Buharest Lyudnist Zagalna chiselnist naselennya Ob yednanogo knyazivstva v 1861 stanovila 3 900 000 u 1870 4 300 000 u 1880 4 500 000 osib Z nih u Buharesti meshkalo 121 734 osib a v Yassah 65 754 Takim chinom z momentu ob yednannya Dunajskih knyazivstv do progoloshennya korolivstva Rumuniya lyudnist derzhavi zrosla na 600 000 osib Rumunski selyani v kinci XIX stolittya Osnovu naselennya stanovili rumuni Takozh v Ob yednanomu knyazivstvi prozhivali taki nacionalnosti yak bolgari na pivnichnomu berezi Dunayu ugorci na kordoni z Avstro Ugorshinoyu i sekeyi rosiyani lipovani v delti Dunayu serbi na zahidnomu kordoni krayini yevreyi tosho U 1866 na teritoriyi Ob yednanogo knyazivstva 94 9 naselennya nalezhali do Rumunskoyi pravoslavnoyi cerkvi 3 spoviduvali yudayizm 1 nalezhalo do Rumunskoyi katolickoyi cerkvi 0 7 buli protestantami 0 2 nalezhali do Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi she 0 2 do Virmenskoyi katolickoyi i neznachna kilkist naselennya 1300 cholovik buli musulmanami U Pivdennij Bessarabiyi prozhivali lipovani staroobryadci yaki pereselilisya syudi v kinci XVII stolittya Politichna istoriyaPeredistoriya Z momentu utvorennya Moldovskogo knyazivstva i Valahiyi ci dvi derzhavi mali tisni kulturni ta ekonomichni zv yazki Tak u Seredni stolittya knyazivstva inodi nazivali yedinoyu nazvoyu napriklad Moldovu nazivali Maloyu Valahiyeyu Piznishe knyazivstva otrimali nazvu Dunajski cherez te sho obidva roztashovuvalisya na richci Dunaj U 1600 razom z Transilvaniyeyu buli ob yednani voloskim gospodarem Mihayem Horobrim v yedinu derzhavu yaka v tomu zh roci i rozpalasya Istoriya RumuniyiDoistorichnij chasKultura Kukuteni TripillyaKultura HamandzhiyaBronzova doba u RumuniyiDakiyaGetiRimska DakiyaSerednovichchyaPereselennya gotivPechenizkij kaganatPershe Bolgarske carstvoZolota OrdaUgorske korolivstvoKnyazivstvo Voloshina Utvorennya MoldoviTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Transilvanske knyazivstvo 1711 1867 FanariotiDunajski knyazivstvaMoldavska revolyuciya 1848 Voloska revolyuciya 1848 Vijna za nezalezhnist RumuniyiRumunske korolivstvoRumunska kampaniya 1916 1917 Uniya Bessarabiyi i RumuniyiVelika RumuniyaBesarabsko bukovinskij pohid 1940 Rumuniya v Drugij svitovij vijniSocialistichna Respublika RumuniyaRadyanska okupaciya RumuniyiStudentskij ruh 1956 Rumunska revolyuciya 1989 SuchasnistPitannya vozz yednannyaRumuniyaPortal Rumuniya pereglyanutiredaguvati Moldovske knyazivstvo potrapilo v zalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi piznishe Valahiyi U skladi Turechchini obidvi derzhavi mali odnakovij status vasaliv imperiyi U hodi rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 rokiv Dunajski knyazivstva dobilisya avtonomiyi u skladi Turechchini Pislya vijni perebuvali pid rosijskim protektoratom Upravlinnya knyazivstvami bulo pokladeno na pri yakomu v derzhavah buli provedeni veliki reformi U 30 h rokah XIX stolittya pochalosya formuvannya rumunskoyi naciyi Zhiteli Dunajskih knyazivstv yaki za roki pravlinnya Kiselova silno zblizilisya odin z odnim stali identifikuvati sebe nazvoyu rumuni a ne volohi moldovani banatci tosho Todi zh pochalosya formuvannya suchasnoyi rumunskoyi movi ta yedinoyi rumunskoyi kulturi U 1834 Kiselova usuneno vid keruvannya knyazivstvami Zamist nogo do Valahiyi tureckim sultanom buv priznachenij a gospodarem Moldovskogo knyazivstva stav Mihajlo Sturdza Pri cih dvoh gospodaryah Dunajski knyazivstva ohopila vsebichna socialna politichna i ekonomichna kriza V oboh knyazivstvah pochalasya borotba za vladu mizh gospodaryami i boyarskoyu opoziciyeyu yaki namagalisya vzyati vsyu povnotu vladi v svoyi ruki Interesi naselennya ne vrahovuvalisya chasom jomu zavdavati shkodu vid politichnih superechok U takij situaciyi v 1840 h rokah v krayinah pochali formuvatisya tayemni molodizhni tovaristva yaki stavili pered soboyu metu zminiti v krayinah vlada Inodi v programi organizacij vnosivsya punkt pro ob yednannya Dunajskih knyazivstv v yedinu derzhavu U 1848 roci pislya pochatku lyutnevoyi revolyuciyi u Franciyi pochalisya narodni hvilyuvannya u Voloshini ta Moldovi U berezni moldovskimi revolyucionerami bula zroblena sproba zrobiti revolyuciyu v Moldovskomu knyazivstvi ale vona provalilasya Vistupi obmezhilisya sporudoyu barikad pered gotelem Peterburg v Yassah i peredilom panskih zemel selyanami Vlada yak i ranishe zalishalasya v rukah Sturdz Bilshij rozmah nabuli narodni vistupi u Voloshini Tam revolyucioneram vdalosya bezkrovno vzyati vladu v svoyi ruki sklikati organi derzhavnogo upravlinnya i pochati provedennya reform Dvichi boyarska opoziciya robila sprobi derzhavnogo perevorotu yaki provalilisya Reformi sho provodilisya novoyu vladoyu tezh ne vdalisya Pislya pivrichnoyi anarhiyi v knyazivstvo buli vvedeni rosijski j turecki vijska yaki shturmom vzyali Buharest i pridushili revolyuciyu Varto vidznachiti sho voloski revolyucioneri zbiralisya ob yednati Dunajski knyazivstva v yedinu derzhavu ale na pershij plan vinosilosya provedennya demokratichnih reform U 1848 1859 r r v knyazivstvah vstanovilasya reakciya Popri ce turecki vlasti pishli na postupki dozvolivshi provedennya najvazhlivishih reform Rumunska inteligenciya yaka brala uchast u revolyuciyi bigla za kordon Tam voni postavili pered soboyu novu metu ob yednati knyazivstva Ob yednannya knyazivstv Dokladnishe Ob yednannya Dunajskih knyazivstv Progoloshennya ob yednannya Moldovskogo knyazivstva ta Valahiyi Pislya porazki Rosijskoyi imperiyi u Krimskij vijni mista Reni Bolgrad ta Izmayil buli povernuti Moldovskomu knyazivstvu Krim cogo rozroblyavsya proyekt ob yednannya Dunajskih knyazivstv pid egidoyu zahidnih velikih derzhav Planuvalosya stvoriti yedinu derzhavu vidokremivshi Voloshinu i Moldovu vid Osmanskoyi imperiyi Pershi kroki do ob yednannya knyazivstv buli zrobleni v 1858 r u Franciyi Obom knyazivstvam bulo dozvoleno mati zagalnij verhovnij sud armiyu specialnij komitet dlya vvedennya novih zakoniv yedini monetnu poshtovu i mitnu sistemi Prote gospodari i predstavnicki zbori parlamenti u kozhnomu knyazivstvi zalishalisya rizni Piznishe dlya oboh knyazivstv planuvalosya znajti yedinogo gospodarya loyalnogo do Velikoyi Britaniyi i Franciyi Prote persh nizh veliki derzhavi znajshli novogo monarha v 1859 spochatku v Moldovskomu knyazivstvi a potim u Voloshini projshli vibori gospodarya Yim bulo obrano odnu i tu zh lyudinu Aleksandru Joan Kuza sho superechilo francuzkoyi i britanskoyi politici Vibori gospodarya v oboh knyazivstvah suprovodzhuvalisya masovimi zavorushennyami i selyanskimi povstannyami U Valahiyi pid chas zasidannya predstavnickogo zibrannya na yakomu golosuvannyam obiravsya monarh zhiteli Buharesta otochili budivlyu parlamentu z vimogami obrati togo zh gospodarya sho i v Moldovi Vibori gospodarya u Voloshini ta Moldovi viklikali rizkij protest po vsij Yevropi Osmanska imperiya Velika Britaniya Franciya i Avstro Ugorshina vidmovilisya viznavati vibori legitimnimi Turechchina pochala gotuvatisya do vijni proti Dunajskih knyazivstv na pivdennij bereg Dunayu i v Dobrudzhu styaguvalisya vijska Turechchinu pidtrimala Avstro Ugorshina yaka tezh pochala visunennya vijsk u Transilvaniyu Franciya i Rosijska imperiya vislovili protest cim dvom derzhavam zaklikavshi pripiniti manevri vijsk bilya kordoniv Dunajskih knyazivstv U takij situaciyi Osmanska imperiya i Avstro Ugorshina zmusheni buli pripiniti pidgotovku do vijni Odnochasno do vijni gotuvalasya i novostvorena derzhava yaka gotuvalasya progolositi nezalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi Vijska Ob yednanogo knyazivstva styaguvalisya do kordonu z Serbiyeyu Serbski i chornogorski diplomati veli v Buharesti konsultaciyi pro mozhlivist spilnih vijskovih dij proti Turechchini Napruzhena situaciya v knyazivstvah zberigalasya protyagom dvoh rokiv Nova derzhava Ob yednane knyazivstvo Valahiyi i Moldovi v nastupni roki bulo viznana vasalom Osmanskoyi imperiyi nizkoyu derzhav U 1861 roci Osmanska imperiya viznala isnuvannya na yiyi teritoriyi novogo sub yekta Rumuniyi Z 1861 po 1877 r r Ob yednane knyazivstvo bulo vasalom Osmanskoyi imperiyi U 1862 roci Serbiya pochala prigotuvannya do vijni z Turechchinoyu Vona kupila u Rosijskoyi imperiyi veliku kilkist zbroyi Ob yednane knyazivstvo na choli z Aleksandru Kuzoyu nadalo svoyu teritoriyu dlya perevezennya zbroyi do Serbiyi Prote nelegalnij pereviz zbroyi cherez vasalnu derzhavu Osmanskoyi imperiyi buv pomichenij tureckim uryadom Tureckij sultan zazhadav peredati zbroyu Osmanskij imperiyi znovu spryamuvavshi do Dunayu 3000 kavaleristiv Vibuhnuv mizhnarodnij diplomatichnij skandal Popri ce Kuza ne pishov na postupki turkam Zbroya bula dostavlena u Serbiyu a Ob yednane knyazivstvo znachno zmicnilo svoyi poziciyi na mizhnarodnij areni Pravlinnya Oleksandru Kuzi Politichna kriza 1861 1864 rokiv Dokladnishe Kuza do 1866 r Aleksandru Kuza proyizhdzhaye po Buharestu Pislya ob yednannya Dunajskih knyazivstv u nih odrazu zagostrilisya vnutrishni problemi U derzhavi pochalosya protistoyannya domnitora Ioana Kuzi i zemlevlasnickoyi opoziciyi cherez reformi yaki pochav provoditi glava derzhavi Zemlevlasnicka opoziciya bula nezadovolena sproboyu domnitora zvilniti selyan vid kripackoyi zalezhnosti i nadiliti zemleyu yiyi pidtrimala chastina velikoyi burzhuaziyi Yih ocholiv Insha chastina burzhuaziyi i zarodzhuyuchuyesya pidpriyemnictvo buli zacikavleni u zvilnenni selyan tomu pidtrimali reformi Kuzi Yih ocholiv pershij ministr knyazivstva Takim chinom rumunska burzhuaziya zemlevlasniki i vlada rozkololisya na dvi chastini reformatoriv i konservatoriv V roki ob yednannya knyazivstv 1859 1861r r v krayini vidbuvalisya selyanski povstannya Pislya viznannya yevropejskimi derzhavami Kuzi gospodarem oboh knyazivstv pochalasya kriza kripactva yakij prizviv do masovishih povstan selyan U zhudeci Buzeu povstali selyani stvorili zbrojni formuvannya yakimi komanduvav Povstali napravilisya do stolici Voloshini Buharestu namagayuchis po dorozi zaluchiti v svoyi formuvannya miscevih selyan Voni vimagali vid vladi skasuvannya kripactva i rozdachi yim zemel Pid tiskom selyan parlament knyazivstva shvaliv u 1863 proyekt zakonu pro sekulyarizaciyu monastirskih zemel Na toj chas u krayini 1 5 chastinu vsiyeyi zemli nalezhala monastiryam Boyari i veliki zemlevlasniki pidtrimali cej zakonoproyekt oskilki spodivalisya za jogo rahunok vidvernuti selyan vid borotbi proti panivnih klasiv U 1864 roci v rumunskomu parlamenti pochalosya obgovorennya novogo zemelnogo zakonu Peredbachalosya provesti veliku agrarnu reformu na zrazok skasuvannya kripactva v Rosijskij imperiyi Oleksandru Kuza zi svoyimi prihilnikami zbiravsya skasuvati panshinu i nadiliti chastinu selyanstva vlasnimi zemelnimi dilyankami Za otrimanu dilyanku v serednomu 5 7 ga na sim yu selyani povinni buli viplachuvati protyagom 15 rokiv vikup derzhavi Mihayil Kogelnichanu golova uryadu Ob yednanogo knyazivstva 1863 1865 Cya reforma ne spodobalasya Nacionalnim zboram Ob yednanogo knyazivstva yaki majzhe povnistyu skladalosya z velikih zemlevlasnikiv i pomishikiv Nacionalna rada negajno vidkinula zakonoproyekt Chastina opozicijnih Kuze pomishikiv stala vimagati vvedennya v derzhavu tureckih vijsk dlya vidnovlennya poryadku U takij situaciyi 14 travnya 1864 roku Kuza rozpustiv parlament i priznachiv referendum na yakomu bulo postavleno pitannya pro znizhennya majnovogo i vikovogo cenzu Na referendumi bulo uhvaleno sho obirati Nacionalni zbori mayut pravo gromadyani vikom ne menshe 21 roku i yaki viplachuyut ne menshe 48 leyiv podatku Ce dozvolilo prihilnikam domnitora otrimati za pidtrimki selyan u Nacionalnih zborah II sklikannya bilshist golosiv Ce dozvolilo Kuze kontrolyuvati vse knyazivstvo U Yevropi ce bulo sprijnyato yak derzhavnij perevorot Franciya pidtrimala novij uryad ale Rosijska imperiya Velika Britaniya i Prussiya vikoristovuvali zminu vladi v krayini yak privid dlya vtruchannya v yiyi vnutrishni spravi Kuze zvinuvatili v porushenni statusu knyazivstva nadanogo jomu v 1858 na Parizkij konferenciyi Dlya togo shob zalagoditi konflikt domnitor zmushenij buv poyihati do Stambulu de 28 lipnya buv zatverdzhenij novij status knyazivstva Takozh Ob yednanomu knyazivstva bulo dozvoleno samomu virishuvati svoyi vnutrishni spravi sho bulo serjoznim krokom do stvorennya nezalezhnoyi derzhavi Reformi Oleksandru Kuza pochav provedennya reform she 1859 koli zajnyav prestoli oboh knyazivstv U pershu chergu vin sklikav yedini dlya oboh knyazivstv Nacionalni zbori poklavshi na nogo obov yazki Adunarya Obshtyaske predstavnickih zboriv yaki isnuvali okremo v kozhnomu knyazivstvi Reshta reform buli spryamovani na polipshennya stanovisha selyanstva dlya uniknennya masovih selyanskih povstan yaki vidbuvalisya vsi chastishe na zbilshennya tempiv rozvitku kapitalistichnih pidpriyemstv i na zmicnennya vladi monarha Sproba provesti v 1862 roci pershu agrarnu reformu majzhe bula zirvana boyarami i pomishikami tomu vtililasya v zhittya chastkovo U 1864 roci bula provedena druga agrarna reforma Dlya togo shob provesti yiyi cherez Nacionalni zbori parlament dovelosya rozpustiti jogo i provesti viborchu reformu U pidsumku velika chastina selyanstva bula zvilnena vid povinnostej pered pomishikom Zvilnenomu selyanstvu rozdali zemlyu vid 2 do 7 gektariv na sim yu U rezultati viborchoyi reformi provedenoyi dlya realizaciyi ciyeyi agrarnoyi reformi znachno znizivsya majnovij i vikovij cenz dlya viborciv Pravo obirati parlament nalezhalo cholovikam starshe 21 rokiv yaki viplachuvali podatok ne menshe 48 lej Odnochasno bula rozroblena konstituciya krayini 1864 roku yaka diyala do 1866 roku Dlya togo shob ne dratuvati boyar i zadovolniti potrebi selyan Kuza v 1863 roci mizh pershoyu i drugoyu agrarnimi reformami proviv sekulyarizaciyu monastirskih zemel Monastiryam bula viplachena kompensaciya sumoyu 81 mln lej Z ciyeyi sumi buli vidnyata zaborgovanist cerkvi pered derzhavoyu 31 mln lej Cherez te sho chastina monastirskih volodin perebuvala v Greciyi ce viklikalo mizhnarodnij skandal U 1864 roci v Stambuli buli provedeni peregovori pro kompensacijni viplati Ob yednanogo knyazivstva Greciyi U rezultati peregovoriv knyazivstvo zbereglo za soboyu vsi kolishni monastirski zemli bez dodatkovih viplat Odnochasno buli prijnyati civilnij i karnij kodeksi zakon pro shkilnu osvitu vvedenij v obig lej a takozh provedena reorganizaciya sistemi upravlinnya krayinoyu Reformuvannya krayini zustrilo opir z boku Turechchini yaka ne hotila shirshoyi avtonomizaciyi knyazivstva Zhahliva koaliciya i palacovij perevorot Karol I domnitor Ob yednanogo knyazivstva Valahiyi i Moldovi z 1881 roku korol Rumuniyi Viborcha reforma dozvolila domnitoru zaluchiti do viboriv ne tilki burzhuaziyu i verhivku serednogo klasu ale i selyan z robitnikami Selyani obrali bilsh loyalnij do reform parlament U Nacionalnih zborah II sklikannya agrarna reforma i skasuvannya kripactva buli shvidko shvaleni a takozh bula vvedena nova konstituciya Oleksandru Kuza otrimav povnij kontrol nad Ob yednanim knyazivstvom i proviv nizku reform yaki ne spodobalisya pomishikam burzhuaziyi i velikim zemlevlasnikam Verhni verstvi naselennya ob yednalisya v koaliciyu spryamovanu proti isnuyuchoyi vladi yaka otrimala v narodi nazvu zhahlivoyi koaliciyi Koaliciyu ocholiv Ion Bretianu yakij vvazhav sho zaporukoyu bezpeki derzhavi mozhe posluzhiti tilki inozemnij monarh Zahidni veliki derzhavi Nimechchina Franciya i Velika Britaniya tezh ne buli zadovoleni zovnishnoyu politikoyu Oleksandra Kuzi Voni hotili povnistyu pidporyadkuvati sobi Ob yednane knyazivstvo tim samim poslabivshi tureckij vpliv u regioni Na pochatku 1866 Zhahliva koaliciya na choli z Ionom Bretianu perejshla do silovih dij U nich z 1 na 2 lyutogo grupa opozicijno nalashtovanih oficeriv vvirvalasya v spalnyu Oleksandra Kuzi Monarh zmushenij buv zrektisya prestolu i v korotkij termin pokinuti derzhavu Misce domnitora stalo vakantnim Navesni knyazivstvo bulo bez monarha vikonuyuchim jogo obov yazki stala specialna derzhavna komisiya Tim chasom u Yevropi obgovoryuvalasya dolya oslablenih knyazivstv Franciya hotila priznachiti na post domnitora loyalnogo do sebe monarha Turechchina zbiralasya povnistyu pidporyadkuvati cyu derzhavu sobi a v Italiyi obgovoryuvalosya pitannya pro peredachu Ob yednanogo knyazivstva Avstro Ugorshini v obmin na Veneciyu Ostannya propoziciya bula vidkinuta avstrijcyami z formulyuvannyam avstrijska tura i bez togo perevantazhena chuzhozemnimi nacionalnostyami shob dodavati she moldovan i volohiv Tim chasom Ion Bretianu i jogo prihilniki pochali poshuk vidpovidnogo monarha Spochatku rumunskij prestol buv zaproponovanij flamandskomu grafu Filipu yakij buv sinom korolya Belgiyi Leopolda I ale toj vidmovivsya Vdruge prestol buv zaproponovanij Karlu Gogencollern Zigmargenu predstavniku shvabskoyi gilki Gogencollerniv Karl zvernuvsya za poradoyu do prusskogo prem yer ministra Otto fon Bismarka yakij poradiv jomu zajnyati vakantnij prestol Ce bulo vigidno Nimechchini yaka mogla otrimati soyuznika na pivdennih kordonah Avstriyi Navesni 1866 roku Karl tayemno pid viglyadom kupeckogo prikazhchika Lemana pribuv cherez Avstro Ugorshinu do rumunskogo kordonu Ce poyasnyuvalosya tim sho Avstro Ugorshina ne bula zacikavlena u zmicnenni nimeckogo vplivu bilya yiyi pivdennih kordoniv Na rumunsko avstrijskomu kordoni Zhahliva koaliciya nadala jomu ekipazh na yakomu vin vzhe legitimno peretnuv Ob yednane knyazivstvo 10 travnya togo zh roku vin uvijshov do Buharestu de bezpereshkodno zajnyav prestol V Ob yednanomu knyazivstvi vin stav vidomij yak Karol I Vidrazu pislya skladennya prisyagi Karolem I Turechchina pochala styaguvati dvadcyatitisyachne armiyu do kordonu z Ob yednanim knyazivstvom Pislya togo yak Velika Britaniya Rosiya Franciya i Avstriya zasudili Turechchinu za sprobu okupuvati knyazivstvo osmanskij sultan vidmovivsya vid ideyi intervenciyi v Ob yednane knyazivstvo Voseni 1866 roku v Stambuli pochalisya peregovori mizh Ob yednanim knyazivstvom i Osmanskoyu imperiyeyu v rezultati yakih knyazivstvu nadano status privilejovanoyi provinciyi i skladovoyi chastini Osmanskoyi imperiyi Armiya knyazivstva bula obmezhena 30 000 cholovik na rumunskih groshah povinen buv buti simvol Osmanskoyi imperiyi domnitor ne mav prava zasnovuvati derzhavni nagorodi ta ukladati dogovori z inshimi derzhavami Yedine chogo dobilosya Ob yednane knyazivstvo ce viznannya tureckim sultanom spadkovosti vladi domnitora Pravlinnya Karolya I Knyazivstvo Rumuniya Zovnishnopolitichna kriza 1868 Perevazhayuchi v Nacionalnih zborah konservatori pidtrimali Karolya I Otrimavshi posadu domnitora novij monarh perejmenuvav Ob yednane knyazivstvo Valahiyi ta Moldovi v knyazivstvo Rumuniya Posada domnitora bula zamishena posadoyu knyazya Ce bulo zakripleno v novij rumunskoyi konstituciyi 1866 yaku vin pidpisav pislya togo yak zajnyav prestol knyazivstva U porivnyanni z konstituciyeyu 1864 cya bula liberalnishoyu Golova knyazivstva Serbiya Mihajlo Obrenovich U pershij rik svogo pravlinnya Karol I u svoyij zovnishnij politici bilshe oriyentuvavsya na Franciyu i Veliku Britaniyu nizh na Rosiyu Serbiyu ta Chornogoriyu Navesni togo zh roku bilshist misc u Nacionalnih zborah zajnyali liberali pri yakih zovnishnopolitichna situaciya rizko zminilasya Liberali vvazhali sho britanski i francuzki diplomati pidtrimuyut Osmansku imperiyu i Ob yednane knyazivstvo cherez nih mozhe potrapiti tilki u veliku zalezhnist vid tureckogo sultana U kvitni 1867 knyaz Serbiyi Mihajlo Obrenovich sprobuvav nalagoditi vidnosini z novim rumunskim monarhom i vidvidav Buharest ale ne zustriv pidtrimki z boku novoyi vladi Na dumku novogo kerivnictva krayini dlya togo shob knyazivstvo zdobulo nezalezhnist neobhidno bulo nalagoditi vidnosini z suprotivnikami Franciyi Velikoyi Britaniyi i Turechchini Rosiyeyu i Prussiyeyu Odnochasno Franciya i Prussiya buduchi supernikami domagalisya odnogo i togo zh posilennya vplivu Avstro Ugorshini na Balkanah i oslablennya pozicij Rosiyi v comu regioni Dlya cogo na Buharest bulo nadano diplomatichnij tisk yakij prizviv do pochatku avstrijsko rumunskih peregovoriv Prote peregovori provalilisya cherez superechku pro politichnij status Transilvaniyi i francuzko nimeckij plan ne buv vtilenij v zhittya Takim chinom Rumuniya opinilasya v centri politichnih igor velikih derzhav Za posilennya svogo vplivu v nomu borolisya z odnogo boku Velika Britaniya i Franciya z inshogo Rosiya i Prussiya a tretoyu storonoyu stala Avstro Ugorshina Zovnishnopolitichna kriza navkolo Ob yednanogo knyazivstva postijno zagostryuyetsya Z yavilisya chutki sho knyazivstvo Rumuniya gotuyetsya progolositi svoyu nezalezhnist 11 lyutogo 1868 roku Vidrazu pislya cogo pochali drukuvatisya listivki v yakih zaklikalosya do ob yednannya vsih hristiyan Balkanskogo pivostrova i borotbi proti Turechchini Bismark soyuznik Karolya I zaklikav jogo ne pospishati z progoloshennyam nezalezhnosti i peretvoriti Ob yednane knyazivstvo v Belgiyu Pivdenno Shidnoyi Yevropi tobto stati nejtralnoyu storonoyu Napruzhena situaciya v knyazivstvi zberigalasya protyagom vsiyeyi vesni 10 travnya 800 cholovik otochili palac Karolya I i proveli miting pid gaslom haj zhive yedina i nezalezhna Rumuniya Situaciya uskladnilasya tim sho v susidnij Bolgariyi rozgortalosya narodno vizvolne povstannya Bolgarski zagoni formuvalisya na tereni Ob yednanogo knyazivstva prichomu uryad krayini zakrivav na ce ochi U 1868 roci Karolyu I neodnorazovo vislovlyuvali protest zahidni veliki derzhavi Prote knyaz zaperechuvav sho na tereni knyazivstva znahodyatsya bolgarski skladi zi zbroyeyu i formuyutsya povstanski zagoni U seredini lipnya Fuad pasha vidpovidalnij za Ob yednane knyazivstvo pered tureckim sultanom zazhadav sklikati nadzvichajnu komisiyu z rozsliduvannya stanu v knyazivstvi Do Dunayu znovu pochali styaguvatisya turecki vijska ale pid tiskom rosijskoyi ta nimeckoyi diplomatiyi turki zmusheni buli vidstupiti U pidsumku na vimogu velikih derzhav z Nacionalnih zboriv buli vignani liberali Pislya viboriv do zboriv bilshist golosiv otrimali pomirni liberali na choli z Kogelnichanu Novij parlament i kabinet ministriv provodili pomirnu zovnishnyu politiku sho zadovolnyalo usi storoni konfliktu Narodni bunti U 1869 buli znovu provedeni peregovori z Avstro Ugorshinoyu z privodu ukladennya soyuzu ale voni provalilisya U rezultati Ob yednane knyazivstvo zblizilosya z Rosijskoyu imperiyeyu Tim chasom francuzki diplomati i ranishe namagalisya vplivati na zovnishnyu politiku knyazivstva Voni vimagali stvorennya ob yednanoyi rumunsko avstrijskoyi derzhavi spryamovanoyi proti Rosiyi Useredini samogo knyazivstva situaciya zberigalasya nestabilnoyu Bolgarski voyenizovani formuvannya postijno porushuvali kordoni krayini zrostalo nevdovolennya selyan U krayini poshiryuvalisya ideyi antimonarhizmu v Buharesti i Ployeshti postijno vidbuvalisya vistupi mistyan U nestabilnij situaciyi v krayini narod zvinuvachuvav Nacionalni zbori Narodni mitingi i vistupi v misti Ployeshti trivali do 1870 8 serpnya togo zh roku v misti vidbuvsya z yizd liberaliv de obgovoryuvalosya povalennya monarhiyi i vstanovlennya respubliki Rumuniya U nich na 9 serpnya v misti vidbuvsya perevorot i do vladi prijshli prihilniki respubliki Bula progoloshena yaka isnuvala vsogo odin den Uvecheri v misto pribula regulyarna rumunska armiya yaka zaareshtuvala novu administraciyu mista Povstannya bulo pridushene ale v inshih mistah knyazivstva bunti trivali Karol I v takij situaciyi 23 bereznya 1871 zvernuvsya do chleniv Nacionalnih zboriv z ultimatumom Vin zazhadav nalagoditi situaciyu v krayini abo vin zrechetsya prestolu Ce zvernennya viklikalo paniku v parlamenti Revolyucijni podiyi u Franciyi stvorennya Parizkoyi komuni ta masovi zavorushennya v rumunskih mistah zmusili burzhuaziyu perevazhayuchu v parlamenti jti na povodu u knyazya Starij uryad pomirnih liberaliv negajno podav u vidstavku Bulo sformovano novij uryad konservatoriv na choli z Katardzhiu Konservatori vidkrito pochali provedennya reakcijnoyi politiki Zovnishnya politika prem yer ministr Rumunskogo knyazivstva z 1876 po 1881 rik a takozh prem yer ministr Rumunskogo korolivstva z 1881 po 1888 rik U 1872 roci za pidtrimki rosijskih i nimeckih diplomativ bulo zalagodzheno politichnij konflikt z Greciyeyu Ce zavadilo Italiyi Osmanskij imperiyi Avstro Ugorshini ta inshim derzhavam vtrutitisya u vnutrishni spravi Ob yednanogo knyazivstva Prote voseni togo zh roku Osmanska imperiya zaproponuvala zrivnyati knyazivstvo v pravah zi zvichajnimi provinciyami imperiyi Prote vona bula zmushena vidmovitisya vid cogo planu cherez vtruchannya v konflikt Rosiyi i Nimechchini U 1873 roci vibuhnula ekonomichna kriza sho torknulasya i Ob yednanogo knyazivstva Do togo momentu Osmanska imperiya perezhivala zanepad sho poznachalosya i na yiyi vasalnih derzhavah Z metoyu vidvernuti masi rumunskogo narodu vid cih ta inshih skladnih problem uryad Ob yednanogo knyazivstva i Karol I pochali vesti peregovori z velikimi derzhavami pro mozhlive progoloshennya nezalezhnosti knyazivstva Ne otrimavshi mizhnarodnoyi pidtrimki i zustrivshi opir z boku rumunskih konservatoriv i liberaliv lideri derzhavi vidmovilisya vid takoyi ideyi U 1872 roci v Berlini i Sankt Peterburzi buli vidkriti pershi rumunski posolstva Z metoyu prodemonstruvati nezalezhnu vid Turechchini politiku v 1875 roci uryad knyazivstva pidpisav z Avstro Ugorshinoyu nevigidnij Rumuniyi torgovij dogovir U Ob yednane knyazivstvo hlinuv potik bilsh deshevoyi avstrijskoyi produkciyi sho zavdalo shkodi nacionalnij rumunskoyi promislovosti U takomu zh dusi buli pidpisani j inshi mizhnarodni ugodi Tak ugoda z Nimechchinoyu pro sporudzhennya zaliznici Kishiniv Yassi Burduzhen provalilasya Z yasuvalosya sho groshi yaki vidilyayutsya na budivnictvo zaliznici privlasnyuvalisya rumunskimi pidpriyemcyami Pislya cogo ugodu bulo rozirvano sho viklikalo novij mizhnarodnij skandal Do 1877 v krayini i navkolo neyi zberigalosya bilsh mensh stabilne stanovishe Vijna za nezalezhnist i Rumunske korolivstvo Dokladnishe Vijna za nezalezhnist Rumuniyi Div takozh Rosijsko turecka vijna 1877 1878 ta Rumunske korolivstvo Rumunska pihota v Ob yednane knyazivstvo Valahiyi i Moldovi pislya pidpisannya San Stefanskogo dogovoru 1878 r za yakim Rumuniya nabula Pivnichnu Dobrudzhu ale vtratila na korist Rosiyi pivden Budzhaku Koli 24 kvitnya 1877 roku Rosijska imperiya ogolosila vijnu Turechchini yiyi pidtrimali vasalni derzhavi Osmanskoyi imperiyi v tomu chisli i Rumuniya Dlya neyi ce bulo shansom zdobuti nezalezhnist Mihajlo Kogelnichanu sho buv todi ministrom zakordonnih sprav osobisto dozvoliv rosijskim vijskam perebuvati na teritoriyi Ob yednanogo knyazivstva Do togo chasu rosijskij imperator Oleksandr II pribuv v knyazivstvo dlya komanduvannya rosijskimi vijskami v Ployeshti 11 travnya v Nacionalnih zborah vidbulosya golosuvannya na yakomu bulo prijnyato rishennya ogolositi Osmanski imperiyi vijnu 20 travnya na rumunsko tureckomu kordoni pochalisya pershi zitknennya Z pivdennogo berega Dunayu turecka artileriya pochala vesti obstril naselenih punktiv protivnika U vidpovid z boku Rumuniyi buv obstrilyanij Vidin 21 travnya v Nacionalnih zborah bulo prijnyato rishennya rozirvati bud yaki stosunki z Osmanskoyu imperiyeyu i progolositi nezalezhnist Prote rumunski vijska pochali aktivni vijskovi diyi tilki z serpnya Ce poyasnyuvalosya brakom vijsk u rosijskoyi armiyi v rezultati do boyiv buli zalucheni rumuni Nadali rumunski soldati i oficeri na rivnih z rosijskimi brali uchast u bojovih diyah Tak knyaz Ob yednanogo knyazivstva Karol I pri oblozi Plevni vikonuvav obov yazki golovnokomanduvacha Rosijsko turecka vijna zavershilasya 3 bereznya 1878 roku Yiyi zavershennya oznamenuvalosya diplomatichnim skandalom mizh Rosiyeyu ta Rumuniyeyu Rosijskij uryad zayaviv pro namir povernuti do skladu imperiyi teritoriyi vtracheni pislya Krimskoyi vijni tri poviti v Pivdennij Bessarabiyi V obmin rosijska storona obicyala peredati Ob yednanomu knyazivstvu Dobrudzhu vidvojovanu u Turechchini Karol I i Mihajlo Kogelnichanu vidmovilisya piti na teritorialnij obmin mizh dvoma derzhavami U vidpovid Rosiya prigrozila nasilno rozzbroyiti vsyu rumunsku armiyu i vvela svoyi vijska v Kagulskij Izmayilskij ta Bolgradskij poviti Piznishe vona ogolosila ci tereni svoyimi sho bulo zafiksovano v San Stefanskomu i Berlinskomu dogovorah U 1878 roci zgidno z San Stefanskomu dogovoru knyazivstvo Rumuniya otrimalo povnu nezalezhnist U Berlinskomu dogovori de pereglyadalisya pidsumki vijni Rumuniya povtorno bula viznana nezalezhnoyu derzhavoyu Takozh povtorno viznavalasya aneksiya Rumuniyeyu Dobrudzhi i Rosiyeyu Budzhaku Koronaciya Karolya I Za tri roki pislya zdobuttya nezalezhnosti do konstituciyi buli vneseni popravki zavdyaki yakim Karol I mig stati korolem 10 travnya 1881 roku v den koli Karol I pribuv do Buharesta i progolosiv sebe knyazem vidbulasya koronaciya Ob yednane knyazivstvo peretvorilosya na Rumunske korolivstvo Socialno ekonomichna istoriyaSuspilstvo U knyazivstvi bulo vvedeno yedinu obov yazkovu bezkoshtovnu pochatkovu osvitu Vsogo isnuvalo tri stupeni osviti pochatkova 4 roki serednya 7 rokiv i vishu 3 roki Odnak na praktici cogo ne bulo dosyagnuto cherez vidsutnist vikladachiv i nalezhnoyi finansovoyi pidtrimki derzhavi Nizhchij klas naselennya selyani ne mogli otrimati pochatkovu osvitu cherez svoye stanovishe v suspilstvi Serednij klas naselennya mav perevagi v serednij osviti Z vishih navchalnih zakladiv v Ob yednanomu knyazivstvi pracyuvali dva universiteti v Yassah i Buharesti dvi konservatoriyi tam samo i Visha shkola dorig i mostiv u Buharesti U 1866 roci bula vidkrita Rumunska akademiya ustanova utvorena dlya rozvitku nauki i kulturi Vulici Buharesta v drugij polovini XIX stolittya V Ob yednanomu knyazivstvi cherez panrumunski ideyi sho nedavno zarodilisya velika uvaga pridilyalasya literaturi ta istoriyi U roki isnuvannya derzhavi pracyuvali taki rumunski istoriki yak A Papuj Ilarion M Kogelnichanu N Jorga B P Hashdeu A Ksenopol Z rumunskih himikiv togo periodu najbilsh vidomimi buli P Poni i K Istrati z matematikiv D Cicejka D Pompeyu ta Ye Riez z biologiv E Rakovice G Antipa K Domejlya N Kreculesku i V Babesha z ekonomistiv P Aurelian ta I Giku T Vuya A Vlajkov i H Koande zajmalisya rozvitkom povitroplavannya i sudnobuduvannya krayini Geolog L Mrazek opublikuvav svoyi praci pro pohodzhennya pokladiv nafti na chornomorskomu uzberezhzhi Ob yednanogo knyazivstva Vidomim v toj chas rumunskim filosofom buv V Konta V Ob yednanomu knyazivstvi vidavalosya velika kilkist periodichnih vidan Ce buli yak gazeti tak i zhurnali riznoyi spryamovanosti Bilshist cih vidan pochalo vihoditi she pislya revolyucij 1848 roku ale pislya ob yednannya Dunajskih knyazivstv cenzura ne bula nastilki silna yak v period z 1848 po 1859 rik Vsogo v knyazivstvi vidavalosya do 20 000 riznih knig i periodichnih vidan Upravlinnya Organichnij reglament buv vvedenij v Dunajskih knyazivstvah she za P D Kiselova Yak konstituciyi vin vikoristovuvavsya do 1864 roku Glavoyu knyazivstva buv domnitor z 1866 roku knyaz Koli Ob yednane knyazivstvo bulo chastinoyu Osmanskoyi imperiyi domnitor mav obmezheni prava Vin ne mig vstanovlyuvati pryami diplomatichni kontakti z zovnishnimi susidami nagorodzhuvati i zasnovuvati nagorodi ne pidkoryatisya ukazam zi Stambula Pislya otrimannya nezalezhnosti Rumuniyeyu v 1878 roci privileyi knyazya obmezhuvalisya tilki konstituciyeyu zzovni vplinuti na nogo nihto ne mav prava V Ob yednanomu knyazivstvi isnuvalo svij uryad sho bulo vishim vikonavchim organom vladi U krayini buv odnopalatnij parlament Nacionalni zbori Rumuniyi yakij obirayetsya narodom Pri Karol I vin stav dvopalatnim Nacionalni zbori moglo shukati novogo domnitora yaksho zi starim shos trapitsya i vin ne zmozhe keruvati knyazivstvom V Ob yednanomu knyazivstvi za istoriyu jogo isnuvannya buli dvi konstituciyi konstituciya Kuzi 1864 roku i konstituciya Karolya I 1866 roku Do 1864 roku Moldova i Valahiya keruvalisya Organichnim reglamentom ta Konvenciyeyu velikih derzhav 1858 roku Konstituciya Oleksandru Kuzi davala bilshe prav v upravlinni krayinoyu domnitoru tak yak na toj chas u derzhavi vidbuvalosya protistoyannya mizh monarhom i Zhahlivoyu koaliciyeyu Konstituciya Karolya I bula prijnyata yim za spriyannya opozicijnih do Kuzi liberaliv tomu vijshla liberalnishoyu U 1881 roci Karolem I do konstituciyi buli vneseni deyaki zmini zavdyaki chomu vin zmig stati korolem Armiya Bojovij prapor zbrojnih sil Ob yednanogo knyazivstva pri Oleksandri Kuzi Osnovi zbrojnih sil Ob yednanogo knyazivstva Valahiyi i Moldovi buli zakladeni pid chas pravlinnya Kiselova Tak yak z 1711 roku Dunajskim knyazivstvam bulo zaboroneno mati armiyu to pershimi militarizovanim pidrozdilami stali policejski zagoni U Valahiyi voni nazivalisya policiya a v Moldovi zhandarmeriya Takozh u pershij polovini XIX stolittya Kiselovim bula zakladena osnova suchasnih prikordonnih vijsk Rumuniyi Vzhe pislya ob yednannya knyazivstv u rezultati reform Oleksandru Kuzi v Ob yednanomu knyazivstvi z yavilasya regulyarna armiya U period dvovladdya 1859 1861 koli Valahiya i Moldova yuridichno she isnuvali yak dvi okremi derzhavi v kozhnomu z knyazivstv buli svoyi zbrojni sili U Moldovskomu knyazivstvi buv vsogo odin polk pihoti chiselnistyu 1552 lyudini yakij ohoronyav kordoni derzhavi i dopomagav zhandarmeriyi U Valahiyi kozhen polk takozh nalichuvav 1 552 lyudini ale yih bulo kilka Tam na vidminu vid Moldovi zbrojni sili dililisya na tri rodi vijsk kavaleriya infanteriyi i artileriya Odnak tri voloskih i odin moldovskij polk ne buli vsima zbrojnimi silami knyazivstva Chiselnist armiyi mogla buti zbilshena do dekilkoh desyatkiv tisyach cholovik za rahunok prizovu v armiyu rezervnih sil 3 V Ob yednanomu knyazivstvi prizovu pidlyagali vsi zhiteli sil chastina mistyan i chastina dvoryanstva Prizivalisya choloviki u vici 20 30 rokiv Vinyatok stanovili selyani batki yakih zaginuli abo ne v zmozi progoduvati sebe Termin sluzhbi stanoviv 6 rokiv Selyani molodi dvoryani i mistyani prizivalisya do armiyi yak ryadovi j pihota Stati oficerami mogli tilki dvoryani Ekonomika Do 1848 roku Dunajski knyazivstva buli suto agrarnimi derzhavami Pislya revolyucij 1848 roku rozvitok kapitalistichnih vidnosin shvidko priskorivsya i do 1863 roku vzhe v Ob yednanomu knyazivstvi Valahiyi i Moldovi pracyuvalo 7849 promislovih i 30 000 komercijnih pidpriyemstv Odnak u svoyij bilshosti promislovi pidpriyemstva zajmalisya pererobkoyu silskogospodarskoyi sirovini a ne virobnictvom tovaru Rozvitok pidpriyemstv ta zbilshennya virobnictva prizvelo do potrebi polipshuvati shlyahi spoluchennya U roki isnuvannya knyazivstva pochalosya sporudzhennya pershih v Rumuniyi shose mehanichnih mostiv i telegrafnih linij Z yavilisya pershi v krayini torgovi domi Popri ce Ob yednane knyazivstvo zalishalosya lishe dzherelom sirovini dlya zahidnih derzhav Jogo ekonomichnij rozvitok jshov desho inshim shlyahom nizh u Zahidnij Yevropi 10 1867 roku U knyazivstvi v osnovnomu vikoristovuvali najmanu pracyu Z dekilkoh tisyach pidpriyemstv lishe 33 buli osnasheni parovimi mashinami na inshih robitniki pracyuvali vruchnu Sklalasya nova kapitalistichna sistema vidnosin mizh pidpriyemcem i najmanim robitnikom Zagalom rumunska ekonomika drugoyi polovini XIX stolittya rozvivalasya shvidkimi tempami Piddavshis ekonomichnij krizi 1873 roku yiyi tempi rozvitku upovilnilisya ale ne zupinilisya Krim ekonomichnih faktoriv na ekonomiku Ob yednanogo knyazivstva vplivali zovnishnopolitichni Pragnuchi prodemonstruvati nezalezhnu vid Osmanskoyi imperiyi politiku Karol I i jogo otochennya neodnorazovo ukladali nevigidni dlya Rumuniyi dogovori Tak dogovir z nimeckoyu kompaniyeyu pro sporudzhennya zaliznici provalivsya oskilki z yasuvalosya sho za rik ne buli provedeni navit pidgotovchi roboti Dogovir z Avstro Ugorshinoyu pidirvav nacionalnu rumunsku ekonomiku oskilki z bilsh promislovo rozvinenoyi Avstriyi v Ob yednane knyazivstvo zavozilisya deshevi ta yakisni tovari Takozh buli pidpisani torgovelni dogovori i z inshimi derzhavami Nimeckoyi imperiyeyu Rosijskoyu imperiyeyu Italiyeyu ta in PrimitkiEuropa Rusia si Romania Ethnic and Political Studies D A Sturdza 1890 rum World Wide History Project rosijskoyu Arhiv originalu za 23 chervnya 2006 Procitovano 28 lyutogo 2009 Population of Eastern Balkans Historical Atlas anglijskoyu Arhiv originalu za 24 lyutogo 2012 Procitovano 7 bereznya 2009 Mohov N A Moldaviya epohi feodalizma Kishinyov Kartya Moldovenyaske 1964 117 s Vsemirnaya istoriya Enciklopediya N A Smirnov M Izdatelstvo socialno ekonomicheskoj literatury 1959 T 6 830 s glava Agrarnaya reforma 1864 g Nichita Adăniloaie Cuza Vodă si problema agrară Iasi In memoriam 1973 Ocherki politicheskoj istorii Rumynii 1859 1944 Kishinyov 1985 S 37 41 I A Ozhog I M Sharov Kratkij kurs lekcij po istorii rumyn Novaya istoriya 1992 z dzherela 5 bereznya 2009 Procitovano 2012 02 01 Istoria Romaniei in date Dinu C Giurecu Bucurestie ISBN 973 45 0432 0 Sm dokument po izbiratelnoj reforme 1864 goda 2009 01 20 u Wayback Machine rum Sm tekst Konstitucii 1866 goda 2009 02 20 u Wayback Machine rum Voennaya organizaciya Istoriya rumynskogo gosudarstva i prava nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ocherki politicheskoj istorii Rumynii 1859 1944 Kishinyov 1985 S 43 46 LiteraturaV Yu Konstantinov Parizka konferenciya 1858 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Rosijskoyu Ocherki politicheskoj istorii Rumynii 1859 1944 Kishinyov 1985 Kratkaya istoriya Rumynii S drevnejshih vremyon do nashih dnej V P Vinogradov M Nauka 1987 Rumunskoyu Istoria Poporului Roman Biblioteca de Istorie Editura Stiinţifică 1970 Sorin Liviu Damean Carol I al Romaniei 1866 1881 Bucuresti Editura Paideia 2000 Vlad Georgescu Istoria ideilor politice romanesti 1369 1878 Munich 1987