Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Берлінський трактат англ Treaty between Austria Hungary France Germany Great Britain and Ireland Italy Russia and the Ot

Берлінський трактат

Берлінський трактат

Берлінський трактат (англ. Treaty between Austria-Hungary, France, Germany, Great Britain and Ireland, Italy, Russia, and the Ottoman Empire for the Settlement of Affairs in the East) — міжнародна угода, яку підписали 1 (13 липня) 1878 року як підсумок Берлінського конгресу. Трактат змінив умови попередньо підписаного Сан-Стефанського договору на шкоду Росії та слов'янським народам Балканського півострова.

Берлінський трактат
image
Тип мирна угода
Підписано 13 липня 1878
Місце Берлін
Підписанти Російська імперія, Німецька імперія, Австро-Угорщина, Третя французька республіка, Сполучене Королівство, Королівство Італія і Османська імперія
image Медіафайли у Вікісховищі

Основні положення

Він відсунув південний кордон Болгарії за Балканський хребет. Болгарію оголосили автономним князівством, виборного голову якого затверджував султан за згодою великих держав. Тимчасово управління Болгарією до введення в ній конституції зберегли за російською комісаром, однак термін перебування російських військ в Болгарії обмежили 9 місяцями. Османські війська не мали права перебувати в князівстві, але його зобов'язали платити Османській імперії щорічну данину.

Болгарські області на південь від Балканського хребта склали османську провінцію Східна Румелія, яку залишили під безпосередньою політичною та військовою владою султана і губернатора якої призначав султан терміном 5 років за згодою великих держав. Османська імперія отримала право охороняти кордони цієї провінції силами тільки регулярних військ, розташованих у прикордонних гарнізонах.

Фракію, Македонію і Албанію залишили за Османською імперією. У цих провінціях, а також на Криті і в областях, населених вірменами, Османська імперія зобов'язалася провести реформу місцевого самоврядування, урівнявши в правах християн з мусульманами.

Підписанти трактату визнали незалежність Князівства Чорногорія, Князівства Сербія та Румунії. Однак територію, яка відходила за Сан-Стефанським договором до Чорногорії, значно скоротили. Наданий Чорногорії Сан-Стефанським договором вихід до моря (з портом Бар) зберігся, але без права утримувати там військовий флот. Контроль над Чорногорським узбережжям передали Австро-Угорській імперії.

Територію Князівства Сербія дещо збільшили, але не за рахунок Боснії, а за рахунок земель, на які претендувала Болгарія. Австро-Угорська імперія домоглася права окупувати Боснію і Герцеговину, а також тримати гарнізони в Новопазарскому санджаці, які залишилися за Османською імперією.

Румунія отримала Північну Добруджу взамін на придунайські ділянки Бессарабії, які повернули Російській імперії, і дельту Дунаю.

Остаточне рішення про збільшення території Грецького королівства було визначено подальшими переговорами, які завершилися в 1880 році передачею Греції Фессалії і частини Епіру.

Гарантували свободу судноплавства по Дунаю.

У Закавказзі за Російською імперією залишили Карс, Ардаган і Батумі з їхніми округами. Баязет з повернули Османській імперії. Батумі оголосили вільним портом (порто-франко), здебільшого комерційним.

Реалізація

Берлінський трактат зберігав силу до Балканських воєн 1912—1913, але частина його постанов залишилася невиконаними або була пізніше змінена. Не були здійснені обіцяні Османською імперією реформи місцевого самоврядування в областях, населених християнами. Болгарія та Східна Румелія в 1885 році злилися в єдине князівство. У 1886 Російська імперія скасувала порто-франко в Батумі. У 1908 Князівство Болгарія оголосила себе незалежним від Османської імперії царством, а Австро-Угорська імперія перетворила окупацію Боснії та Герцеговини на анексію.

Примітки

  1. Берлинский конгресс // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. IIIа. — С. 544–545.
    d:Track:Q24346066d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q4065721d:Track:Q19908137d:Track:Q23892897
  2. Берлинский конгресс // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1911. — Т. 4. — С. 503–505.
    d:Track:Q25370827d:Track:Q656d:Track:Q4114391d:Track:Q26160600d:Track:Q4448234

Джерела

  • Велика радянська енциклопедія [ 3 березня 2009 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Berlinskij traktat angl Treaty between Austria Hungary France Germany Great Britain and Ireland Italy Russia and the Ottoman Empire for the Settlement of Affairs in the East mizhnarodna ugoda yaku pidpisali 1 13 lipnya 1878 roku yak pidsumok Berlinskogo kongresu Traktat zminiv umovi poperedno pidpisanogo San Stefanskogo dogovoru na shkodu Rosiyi ta slov yanskim narodam Balkanskogo pivostrova Berlinskij traktatTip mirna ugodaPidpisano 13 lipnya 1878Misce BerlinPidpisanti Rosijska imperiya Nimecka imperiya Avstro Ugorshina Tretya francuzka respublika Spoluchene Korolivstvo Korolivstvo Italiya i Osmanska imperiya Mediafajli u VikishovishiOsnovni polozhennyaVin vidsunuv pivdennij kordon Bolgariyi za Balkanskij hrebet Bolgariyu ogolosili avtonomnim knyazivstvom vibornogo golovu yakogo zatverdzhuvav sultan za zgodoyu velikih derzhav Timchasovo upravlinnya Bolgariyeyu do vvedennya v nij konstituciyi zberegli za rosijskoyu komisarom odnak termin perebuvannya rosijskih vijsk v Bolgariyi obmezhili 9 misyacyami Osmanski vijska ne mali prava perebuvati v knyazivstvi ale jogo zobov yazali platiti Osmanskij imperiyi shorichnu daninu Bolgarski oblasti na pivden vid Balkanskogo hrebta sklali osmansku provinciyu Shidna Rumeliya yaku zalishili pid bezposerednoyu politichnoyu ta vijskovoyu vladoyu sultana i gubernatora yakoyi priznachav sultan terminom 5 rokiv za zgodoyu velikih derzhav Osmanska imperiya otrimala pravo ohoronyati kordoni ciyeyi provinciyi silami tilki regulyarnih vijsk roztashovanih u prikordonnih garnizonah Frakiyu Makedoniyu i Albaniyu zalishili za Osmanskoyu imperiyeyu U cih provinciyah a takozh na Kriti i v oblastyah naselenih virmenami Osmanska imperiya zobov yazalasya provesti reformu miscevogo samovryaduvannya urivnyavshi v pravah hristiyan z musulmanami Pidpisanti traktatu viznali nezalezhnist Knyazivstva Chornogoriya Knyazivstva Serbiya ta Rumuniyi Odnak teritoriyu yaka vidhodila za San Stefanskim dogovorom do Chornogoriyi znachno skorotili Nadanij Chornogoriyi San Stefanskim dogovorom vihid do morya z portom Bar zberigsya ale bez prava utrimuvati tam vijskovij flot Kontrol nad Chornogorskim uzberezhzhyam peredali Avstro Ugorskij imperiyi Teritoriyu Knyazivstva Serbiya desho zbilshili ale ne za rahunok Bosniyi a za rahunok zemel na yaki pretenduvala Bolgariya Avstro Ugorska imperiya domoglasya prava okupuvati Bosniyu i Gercegovinu a takozh trimati garnizoni v Novopazarskomu sandzhaci yaki zalishilisya za Osmanskoyu imperiyeyu Rumuniya otrimala Pivnichnu Dobrudzhu vzamin na pridunajski dilyanki Bessarabiyi yaki povernuli Rosijskij imperiyi i deltu Dunayu Ostatochne rishennya pro zbilshennya teritoriyi Greckogo korolivstva bulo viznacheno podalshimi peregovorami yaki zavershilisya v 1880 roci peredacheyu Greciyi Fessaliyi i chastini Epiru Garantuvali svobodu sudnoplavstva po Dunayu U Zakavkazzi za Rosijskoyu imperiyeyu zalishili Kars Ardagan i Batumi z yihnimi okrugami Bayazet z povernuli Osmanskij imperiyi Batumi ogolosili vilnim portom porto franko zdebilshogo komercijnim RealizaciyaBerlinskij traktat zberigav silu do Balkanskih voyen 1912 1913 ale chastina jogo postanov zalishilasya nevikonanimi abo bula piznishe zminena Ne buli zdijsneni obicyani Osmanskoyu imperiyeyu reformi miscevogo samovryaduvannya v oblastyah naselenih hristiyanami Bolgariya ta Shidna Rumeliya v 1885 roci zlilisya v yedine knyazivstvo U 1886 Rosijska imperiya skasuvala porto franko v Batumi U 1908 Knyazivstvo Bolgariya ogolosila sebe nezalezhnim vid Osmanskoyi imperiyi carstvom a Avstro Ugorska imperiya peretvorila okupaciyu Bosniyi ta Gercegovini na aneksiyu PrimitkiBerlinskij kongress Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1892 T IIIa S 544 545 d Track Q24346066d Track Q656d Track Q602358d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q23892897 Berlinskij kongress Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1911 T 4 S 503 505 d Track Q25370827d Track Q656d Track Q4114391d Track Q26160600d Track Q4448234DzherelaVelika radyanska enciklopediya 3 bereznya 2009 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ