Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Александру Ксенопол рум Alexandru Dimitrie Xenopol 23 березня 1847 Ясси 27 лютого 1920 Бухарест румунський історик письм

Александру Ксенопол

Александру Ксенопол

Александру Ксенопол (рум. Alexandru Dimitrie Xenopol, *23 березня 1847, Ясси — †27 лютого 1920, Бухарест) — румунський історик, письменник, філософ, педагог і соціолог англосаксонського походження. Старший брат політика і письменника Ніколае Ксенопола. Член Румунської академії.

Александру Ксенопол
image
Народився23 березня 1847(1847-03-23)[1]
Ясси, Молдовське князівство[2]
Помер27 лютого 1920(1920-02-27)[2][1](72 роки)
Бухарест, Румунія[2]
Похованняцвинтар Беллу
Країнаimage Румунія
Діяльністьісторик, економіст, письменник, філософ, соціолог, викладач університету
Alma materЯсський університет
ЗакладЯсський університет
Колеж де Франс
ЧленствоРумунська академія
Брати, сестриd
d
Нагороди

d (1896)

image Александру Ксенопол у Вікісховищі

Біографія

Александру Ксенопол народився 23 березня 1847 в Яссах (за іншими даними, 24 березня 1847), син Димитрія Ксенопола, який був англо-саксонського походження.

Після закінчення середньої школи в своєму рідному місті, він вступив до університету з філософії, права і історії (1867–1871), і отримав докторський ступінь у галузі права. Працював в університетах Берліна і Гессена в 1871.

Повернувся додому Ксенопол вступив до магістратури в 1872, працював старшим прокурором суду в Яссах.

У 1878 працює в Департаменті румунської історії в університеті Ясс, проявив себе як учитель, дослідник, редактор, історик.

Як історик, філософ історії, економіст, літературний педагог, юрист, соціолог, професор, викладач, Ксенопол в 1893 був обраний членом Румунської Академії. В період з 1898–1901 став ректором університету Ясс.

1894–1903 та 1906–1908, публікувався в журналі «Архіви», які з'являються в Яссах.

Як учений, за виняткові заслуги в історії, починаючи з 1900, Ксенопол став почесним членом Товариства археології в Брюсселі, а потім отримав таке ж звання в академічному товаристві в Чернівцях в 1901, був обраний членом Міжнародного інституту соціології в 1903, член Академії політичних наук в Парижі (1914) і віце-президент товариства соціології в Парижі (1916).

Помер 27 лютого 1920 в Бухаресті, куди переїхав в 1915.


Творчість

  • Despre învăţământul şcolar în genere şi în deosebi despre acel al istoriei, Studii economice (1879).
  • Istoria românilor (1879).
  • «Російсько-турецька війна» — Războiul dintre Ruşi şi Turci, 2 т. (1880).
  • Une énigme historique: les Roumains au Moyen-Âge (Париж, E. Leroux, 1883).
  • Teoria lui Rösler (1884).
  • Memoriu asupra învăţământului superior în Moldova (1885).
  • Edutes historiques sur les peuples roumains (1887).
  • Istoria românilor din Dacia-Traiană, 6 томів (1888—1893; 3 видання, т. 1—14, Бухарест, 1925—1930).
  • «Михаїл Когелнічану» — Mihail Kogălniceanu (1895).
  • Industria mătăsei (1896).
  • «Головні принципи історії» — Les Principes fondamentaux de l'histoire (Париж, E. Leroux, 1899; 2 видозмінене видання — La théorie de l'histoire. Des principes fondamentaux de l'histoire, Париж, E. Leroux, 1908).
  • La Question israélite en Roumanie (Париж, La Renaissance latine, 1902).
  • Politique de races (Рим, Forzani, 1903).
  • La Causalité dans la succession (Париж, L. Cerf, 1904).
  • Zur Logik der Geschichte (Мюнхен, 1906).
  • Der Wertbegriff in der Geschichte (Лейпциг, 1906).
  • L'histoire est-elle une science? (Париж, V. Giard et E. Brière, 1908).
  • Les Roumains, histoire, état matériel et intellectuel (Париж, C. Delagrave, 1909).
  • L'Intellectualité roumaine (Париж, 1912).
  • La Causalité dans la série historique, в: Extrait de la "Revue de synthèse historique″ (, 1914).

Джерела

  • Scrieri ale lui A. D. Xenopol la Universitatea din București:
  • Vila «A. D. Xenopol», distrusă [ 26 вересня 2012 у Wayback Machine.], 4 iulie 2011, Cristinel C. Popa, Jurnalul Național

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Ксенопол Александру // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aleksandru Ksenopol rum Alexandru Dimitrie Xenopol 23 bereznya 1847 Yassi 27 lyutogo 1920 Buharest rumunskij istorik pismennik filosof pedagog i sociolog anglosaksonskogo pohodzhennya Starshij brat politika i pismennika Nikolae Ksenopola Chlen Rumunskoyi akademiyi Aleksandru KsenopolNarodivsya23 bereznya 1847 1847 03 23 1 Yassi Moldovske knyazivstvo 2 Pomer27 lyutogo 1920 1920 02 27 2 1 72 roki Buharest Rumuniya 2 Pohovannyacvintar BelluKrayina RumuniyaDiyalnististorik ekonomist pismennik filosof sociolog vikladach universitetuAlma materYasskij universitetZakladYasskij universitet Kolezh de FransChlenstvoRumunska akademiyaBrati sestrid dNagorodid 1896 Aleksandru Ksenopol u VikishovishiBiografiyaAleksandru Ksenopol narodivsya 23 bereznya 1847 v Yassah za inshimi danimi 24 bereznya 1847 sin Dimitriya Ksenopola yakij buv anglo saksonskogo pohodzhennya Pislya zakinchennya serednoyi shkoli v svoyemu ridnomu misti vin vstupiv do universitetu z filosofiyi prava i istoriyi 1867 1871 i otrimav doktorskij stupin u galuzi prava Pracyuvav v universitetah Berlina i Gessena v 1871 Povernuvsya dodomu Ksenopol vstupiv do magistraturi v 1872 pracyuvav starshim prokurorom sudu v Yassah U 1878 pracyuye v Departamenti rumunskoyi istoriyi v universiteti Yass proyaviv sebe yak uchitel doslidnik redaktor istorik Yak istorik filosof istoriyi ekonomist literaturnij pedagog yurist sociolog profesor vikladach Ksenopol v 1893 buv obranij chlenom Rumunskoyi Akademiyi V period z 1898 1901 stav rektorom universitetu Yass 1894 1903 ta 1906 1908 publikuvavsya v zhurnali Arhivi yaki z yavlyayutsya v Yassah Yak uchenij za vinyatkovi zaslugi v istoriyi pochinayuchi z 1900 Ksenopol stav pochesnim chlenom Tovaristva arheologiyi v Bryusseli a potim otrimav take zh zvannya v akademichnomu tovaristvi v Chernivcyah v 1901 buv obranij chlenom Mizhnarodnogo institutu sociologiyi v 1903 chlen Akademiyi politichnih nauk v Parizhi 1914 i vice prezident tovaristva sociologiyi v Parizhi 1916 Pomer 27 lyutogo 1920 v Buharesti kudi pereyihav v 1915 TvorchistDespre invăţămantul scolar in genere si in deosebi despre acel al istoriei Studii economice 1879 Istoria romanilor 1879 Rosijsko turecka vijna Războiul dintre Rusi si Turci 2 t 1880 Une enigme historique les Roumains au Moyen Age Parizh E Leroux 1883 Teoria lui Rosler 1884 Memoriu asupra invăţămantului superior in Moldova 1885 Edutes historiques sur les peuples roumains 1887 Istoria romanilor din Dacia Traiană 6 tomiv 1888 1893 3 vidannya t 1 14 Buharest 1925 1930 Mihayil Kogelnichanu Mihail Kogălniceanu 1895 Industria mătăsei 1896 Golovni principi istoriyi Les Principes fondamentaux de l histoire Parizh E Leroux 1899 2 vidozminene vidannya La theorie de l histoire Des principes fondamentaux de l histoire Parizh E Leroux 1908 La Question israelite en Roumanie Parizh La Renaissance latine 1902 Politique de races Rim Forzani 1903 La Causalite dans la succession Parizh L Cerf 1904 Zur Logik der Geschichte Myunhen 1906 Der Wertbegriff in der Geschichte Lejpcig 1906 L histoire est elle une science Parizh V Giard et E Briere 1908 Les Roumains histoire etat materiel et intellectuel Parizh C Delagrave 1909 L Intellectualite roumaine Parizh 1912 La Causalite dans la serie historique v Extrait de la Revue de synthese historique 1914 DzherelaScrieri ale lui A D Xenopol la Universitatea din București Vila A D Xenopol distrusă 26 veresnya 2012 u Wayback Machine 4 iulie 2011 Cristinel C Popa Jurnalul NaționalPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Ksenopol Aleksandru Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135

Дата публікації:
Топ