Національний парк Грейт-Смокі-Маунтінс (англ. Great Smoky Mountains National Park, МФА [gɹeɪt ˈsməʊki ˈmaʊn.tənz ˈnæʃənəl pɑɹk]) — національний парк, складова частина та природний об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, розташований в центральній частині [en] (який можна дослівно перекласти як «Великі Димчасті гори») гірської системи Аппалачі. Адміністративно парк розташований в штатах Північна Кароліна та Теннессі, кордон між якими проходить серединною частиною хребта. За даними федеральної Служби національних парків США, Грейт-Смокі-Маунтінс є найвідвідуванішим національним парком на території цієї країни — наприклад, 2014 року в ньому побувало більше 19 млн осіб, що більше ніж удвічі перевищує кількість відвідувачів другого за популярністю Гранд-Каньйону. Через територію заповідної зони проходить так звана Аппалачська стежка (англ. Appalachian Trail) — найдовший безперервний пішохідний маршрут у світі та один з найвідоміших у США, що проходить уздовж цієї гірської системи від штату Мен до Джорджії.
англ. Great Smoky Mountains National Park (en anglais) | |
---|---|
Вхід до парку в Черокі, Північна Кароліна | |
35°36′40″ пн. ш. 83°25′30″ зх. д. / 35.611111111111° пн. ш. 83.425° зх. д. | |
Країна | Північна Кароліна, Теннессі, США |
Розташування | Північна Кароліна, Теннессі, США |
Найближче місто | Гетлінбург (Теннессі), Черокі (Північна Кароліна) |
Площа | 2 114 км² |
Засновано | 15 червня 1934 |
Оператор | Служба національних парків США |
Число відвідувачів | 10 099 276 на рік (2014) |
Світова спадщина ЮНЕСКО | |
Країна: | США |
Тип: | Природний |
Критерії: | vii, viii, ix, x |
Об'єкт №: | 259 |
Регіон ЮНЕСКО: | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1983 (7 сесія) |
Статус: | світова спадщина ЮНЕСКО[1] |
Вебсторінка | nps.gov/grsm/ |
Грейт-Смокі-Маунтінс у Вікісховищі |
Парк було засновано 1934 року рішенням Конгресу США, а 1940 року про його відкриття для відвідувачів офіційно оголосив президент Франклін Делано Рузвельт. Загальна площа парку становить 2108 км² (814 кв. милі), що робить його однією з найбільших охоронниих природних зон в східній частині США. Основні в'їзди розташовані вздовж магістралі (відомої в межах парку як «Newfound Gap Road») в містах Гетлінбург та Черокі. Саме завдяки існуванню цієї дороги, що в першій половині XX століття була однією з найбільших, які перетинають Аппалачі, в'їзд на територію Грейт-Смокі-Маунтінс залишається безкоштовним, на відміну від переважної більшості інших національних парків США.
Географія
Географічне положення
Національний парк Грейт-Смокі-Маунтінс розташований на схилах [en], який, у свою чергу, відноситься до району Блу-Ридж-Маунтінс (англ. Blue Ridge Mountains) в південній частині гірської системи Аппалачі, на сході Північної Америки.
Територія парку адміністративно підпорядкована кільком округам штатів Північна Кароліна і Теннессі: , Гейвуд, , та Кок. Вона приблизно порівну поділена між штатами: 1118,32 км² (276 344 акри) відносяться до Північної Кароліни та 990,44 км² (244 742 акри) — до Теннессі. Управлінням парку займається федеральне відомство — Служба національних парків США. Із сходу й півдня до Грейт-Смокі-Маунтінс прилягають ще кілька природоохоронних зон, що мають статус державних заповідників (англ. National Forest): [en], [en] та [en]. На південному сході Грейт-Смокі-Маунтінс межує з індіанською резервацією , центром якої вважається місто Черокі. Інші примітні населені пункти в околицях парку — міста Гетлінбург, Піджон-Фордж, Севьєрвілл, Таунсенд, Брайсон-Сіті та Силва.
Перепад висот — від 256 м (840 футів) над рівнем моря в районі струмка Абрамс-Крик («Abrams Creek») до 2025 м (6643 фута) на вершині гори («Clingman's Dome»). Інші значущі вершини парку — («Mount Guyot», 2018 м), («Mount Le Conte», 2010 м), («Mount Kephart», 1895 м), («Mount Collins», 1886 м).
У парку беруть початок декілька річок і струмків, більшість яких є частиною річки Теннессі. Найбільші потоки — річка («Oconaluftee»), струмки Гейзл-Крик («Hazel Creek»), Ігл-Крик («Eagle Creek»), Форні-Крик («Forney Creek») на півдні, річки Літл-Піджн-Рівер («Little Pigeon River»), Літтл-Ривер («Little River») та струмок Абрамс-Крик на півночі.
Геологія
Парк Грейт-Смокі-Маунтінс розташований на схилах південної частини Аппалач, що є вододілом між Атлантичним океаном та басейном Міссісіпі.
У кінці докембрію в процесі тривалого зіткнення плит земля в цьому місці почала підніматися, й з часом виникло доісторичне нагір'я, що складалося зі скельних порід — граніту та гнейсу. Нині залишки цих порід можна побачити в південно-східній частині парку в районі долини річки Ревен-Форк («Raven Fork») та у верхній течії річки Тукасіджи («Tuckasegee») між містами Черокі та Брайсон-Сіті. З плином часу в результаті ерозії ця височина почала руйнуватися, й скупчення осадових порід, утворених сумішшю глини, мулистих відкладень, піску, гальки та невеликої кількості карбонату кальцію, стали вимиватися на дно прилеглих улоговин, утворивши декілька шарів загальною товщиною понад 14 км (9 миль). Вік найдавнішого шару осадових відкладень у парку датується близько 545—800 млн років, пізнішого — в епоху палеозою 450—545 млн років тому.
Під дією тепла й тиску скупчення пухких порід зазнало метаморфозу — мінеральних та структурних змін, утворивши неоднорідну за своїм складом формацію, що отримала назву «Ocoee Supergroup». Різниця в типах порід, що характеризують цю формацію, пояснюється відмінностями кліматичних та топографічних умов, під впливом яких проходило їхнє утворення. В покладах пісковика у північно-західній частині парку можна знайти нори й сліди черв'яків, а також раковини ракоподібних, що жили колись на мілководді праморя. У відкладеннях вапняка в долині Кейдс-Коув знаходять скам'янілості, вік яких оцінюється в 450 млн років.
У періодж між 310 та 245 млн років тому східний край Північно-Американської тектонічної плити зіткнувся з Африканською плитою, в результаті чого виник новий суперконтинент, описаний під назвою Пангея. Це зіткнення, яке супроводжується землетрусами, призвело до виникнення гірської системи Аппалачі, що простяглася вздовж східного узбережжя Північної Америки від Алабами до Нової Шотландії. Початкові пласти осадових порід зазнали деформації, утворивши складки, стиснення або розриви. Величезні маси найдавніших скельних порід, похованих на великій глибині, були зрушені в північно-західному напрямку вздовж новоствореного горизонтального , що отримав назву «Great Smoky Fault», було винесено поверхпізніших осадових утворень. Згодом плити знову розійшлися, а Пангея розпалася на окремі континенти, що поступово набули сучасних обрисів.
Молоді Аппалачі були значно вищими, ніж зараз: за висотою їх можна було порівняти зі Скелястими горами на заході Америки. Як і в першому випадку, дія льоду, вітру й води призвела до поступового руйнування гір. Найстійкіші до ерозії кристалічні породи, такі як , утворили сильно порізані вершини, а пухкіші метаморфізований алеврит і вимивалися в бік Атлантичного океану й Мексиканської затоки. З часом вони стали основним компонентом нинішніх приморських пляжів.
Клімат
Клімат в околицях національного парку помірний, загалом характеризується м'якою зимою та жарким вологим літом. У середньому, найтеплішим місяцем вважається липень, найхолоднішим — січень. За спостереженнями в районі Гетлінбурга (нижня частина парку), максимальна температура — +41,1 °C — була зареєстрована 29 червня 1936 року, мінімальна — -27,8 °C — 21 січня 1985 року.
Зима триває з середини листопада до лютого, при цьому приблизно в половині днів температура сягає +10 °C і вище. У нічний час типові приморозки. В окремі періоди можливі екстремальні зниження температури аж до -29 °C, особливо у верхній частині парку, при цьому густі снігопади на верхніх схилах нерідко контрастують з теплою погодою біля підніжжя гір. Сніговий покрив у горах типовий у січні — лютому, його товщина на вершині Клінгменс-Дом може досягати 660 мм.
Весна з березня по травень, характеризується частими й різкими перепадами погоди, особливо в березні: безхмарне небо протягом декількох годин може змінитися густим снігопадом. Середній максимум у першій половині весни в долинах досягає 16 °C, середній мінімум 6 °C. При цьому вночі температура нерідко опускається нижче нуля. Починаючи з середини квітня, середні денні температури підвищуються до 20 і вище градусів, приморозки в пониззі стають нечастим явищем, хоча на вершинах трапляються частіше. У квітні стають звичайними післяполуденні дощі, норма опадів при цьому досягає 135 мм У травні температура стає ще теплішою: денні максимуми варіюють в межах 20-30 °C, мінімуми в межах 5-15 °C. Середній рівень опадів у травні порівняємо з квітневим.
Літо дуже жарке, вологе триває з червня по серпень. Влітку над горами можна часто побачити серпанкову завісу, що утворюється в результаті охолодження теплого вологого повітря, яке приходить з боку Мексиканської затоки, саме цей серпанок і дав назву горам «димчасті». У другій половині дня звичайними є зливові дощі й грози, щомісячна норма опадів у долинах досягає 145, а на вершинах 211 мм. Температура в нижній частині парку нерідко перевищує 30 °C, однак у верхній вона помітно нижче і більш сприятлива для людини. Так, на вершині гори ЛеКонт (2010 м над рівнем моря) ніколи не було зареєстровано температур вище 26 °C.
Осінь — з вересня по середину листопада, характеризується ясною погодою та пониженням температури. Теплі дні змінюються прохолодними ночами, середні максимуми варіюють від 24-28 °C у вересні до 13-18 °C в листопаді. Перші приморозки найчастіше настають в кінці вересня, а в кінці листопада середня нічна температура зазвичай опускається до нуля. Осінь — найсухіша пора року, опади випадають рідко. Постійний сніговий покрив на вершинах можливий з початку листопада.
Історія
На відміну від західної частини США, де перші в історії країни (і світу) національні парки на кшталт були створені на незаселених землях, що були під контролем федеральної влади, створення парку Грейт-Смокі-Маунтінс спочатку вимагало значних капіталовкладень для викупу приватизованих ділянок у численних фермерів та комерційних підприємств.
До приходу європейців землі, на яких нині розташований парк Грейт-Смокі-Маунтінс, населяли північноамериканські індіанці, що належать до народу черокі. Першими з європейців південну частину Аппалачів досліджувала експедиція іспанського мореплавця і конкістадор Ернандо де Сото, який 1540 року шукав у цих місцях золото. Хоча учасники експедиції, очевидно, не були власне на території теперішнього парку, вони, безперечно, могли бачити його найпомітніші вершини — , , та . Європейці принесли з собою віспу, яка виявилася смертельною для незнайомих з нею місцевих жителів.
З 1775 року вивченням природи південних Аппалачів почав займатися відомий натураліст , а ще через 20 років у долині річки [en] з'явилося перше фермерське господарство. Перше неіндіанське поселення було засновано приблизно в 1818—1821 роках у внутрішній долині Кейдс-Коув («Cades Cove»); окремі хати й церкви XIX — першої половини XX століть збереглися і користуються популярністю у туристів.
1830 року президент США Ендрю Джексон підписав закон про переселення індіанців (англ. Indian Removal Act), яким було покладено початок насильницького виселення корінних жителів у необжиті райони країни на захід від річки Міссісіпі (туди, де нині штат Оклахома). Більша частина індіанців погодилася на запропонований владою «обмін землями», проте декілька сотень людей, що відкололися від них, воліли сховатися в печерах та на важкодоступних гірських схилах, де згодом і був створений парк. Згодом цим індіанцям було дозволено залишитися в Північній Кароліні, а їхні нащадки утворили східну гілку черокі й донині живуть у індіанській резервації Квалла-Боундарі («Qualla Boundary»), створеній на південний схід від межі заповідної зони.
З появою європейського населення в гірських лісах почала швидко розвиватися індустрія заготовки деревини — спочатку її сплавляли річкою з бурхливою течією «Little River», а починаючи з 1901 року транспортували невеликою залізницею, що отримала назву «Little River Railroad». Ця гілка залізниці між містечком Елкмонт («Elkmont», в даний час тут розташовуються паркова єгерська станція і кемпінг) і розташованим біля підніжжя гір містечком Меривилл діяла аж до 1939 року.
Інтенсивна вирубка лісів порушила незайману красу краю, тож ще в 1890-ті роки з'явилися перші пропозиції про створення в цих місцях природоохоронної зони. У Легіслатуру Північної Кароліни навіть був внесений відповідний законопроєкт, який, щоправда, не пройшов голосування депутатів. Найбільші ініціативні групи громадських діячів були організовані в містах Ноксвілл (Теннессі) та Ешвілл (Північна Кароліна); кожна з цих груп виступала за створення парку в межах свого рідного штату. Запити активістів були направлені до Вашингтона, при цьому найактивнішими в реалізації всієї ідеї були зовсім не екологи або рибалки, а численні автомобільні клуби, зацікавлені в будівництві доріг вздовж мальовничих місць. Справа зрушила з мертвої точки в травні 1926 року, коли Конгрес схвалив, а президент підписав законопроєкт про викуп необхідних ділянок землі під два майбутніх парки, обидва на схилах Аппалачів — Грейт-Смокі-Маунтінс та . Незважаючи на це рішення, основні турботи зі збору коштів лягали на владу штатів та приватних збирачів, оскільки федеральний уряд не мав для цього достатніх повноважень.
Кршти йшли з різноманітних джерел: по 2 мільйони доларів виділила влада штатів Північна Кароліна та Теннессі, мільйон зібрали приватні особи (включаючи школярів, які влаштували на базі навчальних закладів збір одноцентових монет) та громадські організації. Ще 5 мільйонів, які були необхідні, пожертвував Фонд пам'яті Лаури Спелман Рокфеллер (Laura Spellman Rockefeller Memorial Fund), підпорядкований нафтовому магнату та філантропу Джоном Д. Рокфеллером-молодшим. Значний внесок у створення заповідника внесли автор книг про життя в умовах дикої природи Горацій Кефарт («Horace Kephart», 1862—1931) та відомий фотограф Джордж Маса («George Masa», 1881—1933). На честь них названо вершини «Mount Kephart» та «Masa Knob». Поступово гірські поселенці, власники ферм, паперових фабрик, рудників та лісозаготівники були витіснені за межі парку, при цьому в багатьох випадках господарі завищували ціну землі або зверталися до суду.
Наступним кроком стала юридична заборона на обробіток землі та заготівлю деревини, а 1931 року було призначено першого управителя. Днем народження парку вважається 15 червня 1934 року, коли штати передали 300 тис. акрів викупленої землі федеральному уряду, а Конгрес виніс законодавчий акт, за яким було розпочато облаштування парку. У роки Великої депресії робітники, найняті , , [en] та іншими федеральними агентствами в рамках проголошеного президентом , працювали на прокладці туристичних маршрутів та будівництві об'єктів інфраструктури парку. 2 вересня 1940 року президент Франклін Делано Рузвельт, виступаючи біля нового пам'ятника Рокфеллерові, спорудженого якраз на кордоні штатів, урочисто оголосив про офіційне відкриття парку «на вічну радість людям» (англ. for the permanent enjoyment of the people).
Чималу роль в популяризації парку зіграла ЮНЕСКО. У червні 1976 року в рамках програми ЮНЕСКО цій природній зоні було надано статус міжнародного біосферного резервату 1983 року парк було занесено до списку Світової спадщини. 1988 року Грейт-Смокі-Маунтінс став частиною більшого Південно-Аппалачського біосферного резервату (англ. The Southern Appalachian Man and the Biosphere Reserve), до якого, крім власне парку, були включені Гідрологічна лабораторія Ковіта (англ. Coweeta Hydrologic Laboratory), гора [en], парк штату [en], Національний дослідницький парк Оук-Ридж (англ. Oak Ridge National Environmental Research Park) та долина річки Теннессі (англ. Tennessee River Gorge).
Рослинний покрив
Майже 95 % парку покрито лісами, при цьому близько 80 % території охоплюють різні варіації широколистяного лісу. За різними оцінками, від 20 до 36 % території займають реліктові лиси, майже не заторкнуті господарською діяльністю людини. За видовою різноманітністю екологи вирізняють 5 основних лісових екосистем: аппалачський ліс, північний змішаний ліс, ялиново-ялицевий ліс, тсуговий ліс та дубово-сосновий ліс. Кожна з цих екосистем характерна для певного типу ландшафту й висотності. На території парку зустрічається майже 1600 видів квіткових рослин, 2250 видів грибів, 284 виду мохів, 305 видів лишайників та 150 видів печінкових мохів. Тут росте 142 види дерев — більше, ніж в будь-якому іншому парку Північної Америки. Безлісі ділянки парку вкриті луговою трав'янистою рослинністю, виноградником та . Лише невелика частина хребта між перевалом Ньюфаунд-Геп («Newfound Gap») і Гатлінбургом являє собою оголену скелясту поверхню.
Аппалачський ліс
Цей різновид широколистяного лісу, також відомий як змішаний мезофітний ліс, зустрічається виключно в Південних Аппалачах і серед інших твердолистяних видрізняється надзвичайно великою різноманітністю лісотвірних порід.
Таке різноманіття пояснюється насамперед тим, що за часів останнього льодовикового періоду, який не зачепив цю частину гір, тут відбулося змішання місцевої флори з більш північною, що відступала на південь слідом за похолоданням. Біорізноманість завдячує також сприятливим умовам: поєднання більш прохолодного у порівнянні з рівнинними ділянками клімату, висока вологість, наявність багатих родючих ґрунтів та відгородженість від зовнішніх ландшафтів, беззахисних перед впливом екстремально високих або низьких температур. Також зіграв роль слабкий розвиток сільського господарства та відсутність пасовищних тварин. Типові місця зростання класичного аппалачського лісу — річкові долини, закриті улоговини та пологі схили в нижній частині гір, найчастіше в північній частині хребта, на висоті до 760—1220 м (2500-4000 футів) над рівнем моря. На висоті 1220—1370 м над рівнем моря для аппалачського лісу характерні окремі елементи північного змішаного лісу.
Рослинність верхнього ярусу представлена численними мезофітами — липою американською, кленом цукровим, кленом червоним, кінським каштаном жовтим, буком великолистковим, тюльпановим деревом, («Halesia carolina»), , , ясеном американським, черемхою пізньою. Нижній деревний ярус розріджений, тут, зокрема, можна зустріти («Cornus florida»), , , («Magnolia fraseri»), , , клен пенсильванський, азиміну трилопатеву.
Чагарниковий ярус представлений нерівномірно, окремими «плямами». Найхарактерніші види цього поясу — («Hydrangea arborescens»), , , [en]». Однією з особливостей аппалачського лісу є пишний та багатий за видовим складом трав'яний покрив, що включає різноманітні папороті. Серед великої кількості видів найчастіше зустрічаються («Actaea racemosa»), трав'янисті рослини [en]», [en]», [en]», [en]», [en]», [en]», [en]», [en]», [en]» і багато інших.
Північний змішаний ліс
Північний змішаний, або північний твердолистяний ліс (англ. northern hardwood forest) характерний для більшої частини північного сходу США та південної Канади, включаючи Нову Англію, штат Нью-Йорк, область Великих озер та Міннесоту. В межах парку він росте в улоговинах водотоків, на вершинах і схилах гір між 1220 та 1520 м (4000 і 5000 футів) над рівнем моря, здебільшого в Північній Кароліні. Як і у випадку аппалачського, у цьому різновиді лісу домінують мезофіти, насамперед бук крупнолистий, різновид берези «Betula alleghaniensis» та кінський каштан жовтий. Останній відсутній у класичних змішаних лісах півночі, проте там домінує сосна веймутова, не характерна для цього типу лісу в Грейт-Смокі-Маунтінс. На прохолодніших північних схилах Теннессі до типових порід додається ялина червона.
Інші широколистяні породи цього лісу — липа американська, цукровий клен, ясен американський, черемха пізня, невелике дерево [en]». Часто зустрічається чагарниковий різновид калини «Viburnum lantanoides», проте повністю відсутні або зустрічаються дуже рідко вид горобини [en]» та липа американська. Підлісок представлений кленом американським, , хмелеграбом звичайним, , горобиною «Pyrus americana» («Amelanchier laevis»). Трав'яний покрив, переважно густий і різноманітний.
Ялиново-ялицевий ліс
Цей тип хвойного лісу (англ. spruce-fir forest) зустрічається лише у верхній частині гір на висоті 1520—1830 м (5000-6000 футів) над рівнем моря. Місцевий відносно прохолодний клімат порівнянний з кліматом в американському штаті Мен і канадській провінції Квебек — тож з цієї причини рослинність має північний, бореальний характер. Інші особливості цього лісу — часто тонкий, але багатий гумусом шар ґрунту і ще більша, у порівнянні з іншими екосистемами, кількість опадів. Головні деревні породи — ялина червона та («Abies fraseri»), проте співвідношення між ними неоднорідне: якщо на нижній межі лісу ялиця Фразера зустрічається лише епізодично, то на верхній займає близько 75 % всього верхнього ярусу. З цієї причини деякі автори виділяють особливий підтип лісу, що росте на найвищих вершинах понад 1800 м, — ялицевий ліс (англ. fraser fir forest). У верхньому ярусі лісу можна зустріти також березу паперову та «Betula alleghaniensis», , («Prunus pensylvanica») і горобину «Sorbus americana».
Чагарникова рослинність рідкісна, але подеколи утворює густі зарості. Найтиповіші представники цього ярусу: калина «Viburnum lantanoides», чагарниковий різновид журавлини , бузина червона, гостролист [en]», («Rhododendron catawbiense»). Трав'яний шар, переважно пишний; серед численних видів переважають «Oxalis montana», безщитник жіночий, [en]», «Cacalia (Senecio) rugelia». Фахівці відзначають, що ялиново-ялицевий ліс не завжди відновлюється після вирубки: на обернених на південь схилах заготівля деревини призвела до значного вимивання ґрунту, необхідного для його відтворення.
Тсуговий ліс
Тсуговий ліс (англ. hemlock forest) росте на кислих ґрунтах на берегах струмків, на вологих, тінистих і часто крутих схилах в нижньому та середньому поясі гір на висоті до 460—1370 м (1500-4500 футів) над рівнем моря. За оцінками фахівців, на території парку до теперішнього часу збереглося близько 3000 акрів (~1200 гаів) реліктового тсугового лісу. Його основну утворює порода — тсуга канадська з гігантськими, до 45 м заввишки, стовбурами. У нижній частині парку деревна рослинність лісу більш різноманітна, поряд з тсугою тут можна зустріти платан західний та деякі інші види. В лісі середнього віку в його кроні можуть домінувати також тюльпанове дерево, клен червоний та , проте з віком тсуга у зв'язку з вищою тіньовитривалістю і довговічністю поступово витісняє інші види верхнього ярусу. Окремі дерева тсуги канадської зустрічаються також у більш різноманітному аппалачському лісі.
Підлісок представлений густими заростями («Rhododendron maximum»), іноді в поєднанні з («Kalmia latifolia») або («Leucothoë fontanesiana»). Флора нижнього ярусу небагата; у місцях, де вищезазначені рослини відступають, ґрунт вкривають чагарники: , «Euonymus americana», («Vaccinium stamineum»), «Viburnum lantanoides», [en]». Типовими для лісу травами є такі види, як [en]», «Viola rotundifolia», [en], «Aster cordifolius», «Medeola virginica» та інші.
Дубово-сосновий ліс
Дубово-сосновий ліс (англ. oak-pine forest) переважає на відносно сухих відкритих схилах і хребтах, найчастіше в західній частині парку. Незважаючи на велику кількість опадів, внаслідок невеликої глибини ґрунтів волога швидко зникає, що призводить до періодичних пожеж, необхідних для відтворення цього лісу. Рослинність ксерична (посухостійка); типові лісотвірні породи — дуби червоний, («Quercus coccinea»), («Quercus velutina») і («Quercus montana»), а також сосни — («Pinus pungens»), жорстка («Pinus rigida») і веймутова. Місцями до перерахованих порід додаються гікорі: («Carya cordiformis»), («Carya tomentosa») і («Carya glabra»). Інші супутні види деревної рослинності верхнього і другого ярусів — , , («Sassafras albidum»), («Nyssa sylvatica»), клен червоний, («Tsuga caroliniana») і («Oxydendrum arboreum»).
Чагарниковий ярус, як правило, добре розвинений; в ньому переважає вересова флора: кальмія широколиста, гейлюссакії («Gaylussacia baccata») і («Gaylussacia ursina»), («Vaccinium pallidum»). Інші поширені чагарники: («Vaccinium stamineum»), рододендрони і , («Symplocos tinctoria»), комптонія («Comptonia peregrina») і вид «Leucothoë recurva». Місцями рясні («Smilax glauca») і («Smilax rotundifolia»). Найпоширеніші трав'янисті рослини: [en]», («Chimaphila maculata»), [en]», [en] («Schizachyrium scoparium»), [en]», [en]», орляк звичайний, [en]» і деякі інші види.
Крім власне дубово-соснового лісу, деякі автори описують ще низку категорій змішаних лісів з участю різних видів дуба. Так, американський лісівник і викладач Ден Вільямс виділяє змішаний дубово-гікорево-червоно-кленовий (англ. mixed oak-hickory-marple red forest), гірничо-дубовий-гікорево-червоно-кленовий (mixed англ. chestnut oak-hickory-marple red forest), червоно-дубовий-гікорево-червоно-кленовий (mixed англ. northern red oak-hickory-marple red forest), висотний червоно-дубовий (англ. high elevation northern red oak) і висотний біло-дубовий (англ. high elevation white oak) ліси.
Весняні квіти — "Penstemon canescens", "Cypripedium pubescens", "Lilium superbum", "Eupatorium fistulosum", "Dicentra eximia" |
Фауна
Ссавці
Нині в національному парку Грейт-Смокі-Маунтінс зустрічаються 66 видів ссавців, найбільшим з яких вважається олень вапіті (залежно від класифікації, самостійний вид або підвид благородного оленя). Маса самців сягає до 315 кг. Це тварина була повністю винищена в східній частині США ще в XIX столітті (останнім повідомлення про вбитого в Південних Аппалачах оленя датується 1865 роком). Проте в 2000—2008 роках в вигляді експерименту близько 200 особин були завезені й випущені на волю в різних частинах штату Теннессі, зокрема понад 50 — на території власне національного парку. Найменшим ссавцем є рідкісний вид мідиць — мідиця американська карликова («Sorex hoyi») — вага цього крихітного створення близька до ваги американської десятицентовой монети.
Найбільший хижак — чорний ведмідь, що зустрічається у всіх висотних поясах та в будь-якому куточку парку, включно з населеними людьми кемпінгами. Загальна чисельність цих звірів у межах парку оцінюється в 1500 особин, тобто приблизно одна пара на квадратну милю. Тварини не впадають в типову зимову сплячку (процес, відомий під назвою гібернації), однак у холодну пору року вони малорухливі й довго сплять. Нерідко як «барліг» вибирається місце високо над землею, наприклад, дупла в стовбурах дерев. Інші поширені й численні представники ссавців — білохвостий олень, звичайна та сіра лисиці, ракун звичайний, опосум віргінський, скунс смугастий, бурундук східний, вивірки сіра та червона. Потайний спосіб життя ведуть койот та руда рись. Колись в навколишніх лісах мешкали пуми, однак починаючи з середини 1970-х років сліди цього хижака виявити не вдається, незважаючи на часті повідомлення від відвідувачів.
Фауна парку представлена 11 видами кажанів, чотири з яких є перелітними, а інші впадають у зимову сплячку. Найчисленніші з них великий бурий кажан («Eptesicus fuscus»), червоний волохатохвіст («Lasiurus borealis») та «Pipistrellus subflavus». У парку мешкає найбільша колонія індіанської нічниці («Myotis sodalis») — виду Міжнародної Червоної книги, що отримав статус таксона і перебуває під загрозою зникнення (категорія «EN»). Численні печери парку — основні місця проживання деяких видів кажанів — закриті для відвідування. Найчисленніший загін ссавців, представлений 27 видами, — гризуни. З них частіше інших зустрічаються («Peromyscus maniculatus») та («Peromyscus leucopus») хом'яки, проте зазвичай на них можна натрапити лише вночі, у час їхньої найбільшої активності. У лісах звичними є білки й бурундуки, на лугах та вздовж доріг нерідко можна зустріти лісового бабака. У хвойних лісах у верхній частині гір проживає відносно рідкісна «крилата» білка — літяга північна («Glaucomys sabrinus»), на річках будують загати канадські бобри.
Птахи
Значний перепад висот, різноманітність ландшафтів та у Грейт-Смокі-Маунтінс (як загалом в регіоні Південних Аппалачів) сприяють в цьому регіоні великому орнітологічному різноманіттю. Загалом в різні періоди року на території парку зафіксовано понад 240 видів птахів, з яких майже 120 (зокрема 52 переважно неотропічних) гніздиться. Шістдесят видів зустрічаються у парку цілий рік. Парк також є важливою точкою під час міграції багатьох перелітних видів.
Частина видів дуже гнучка у виборі місць проживання й пристосовується до різних типів ландшафтів, інша — зустрічається лише в певному гірському поясі та у відповідності з необхідними їм мікрокліматом і типом рослинності. Хвойні ялицево-ялинові ліси, що ростуть на висоті понад 1200 м над рівнем моря, населяють птахи, основні ділянки ареала яких характерні для північних широт: , золотоголовий корольок, повзик червоногрудий, , , , та волове очко. У заростях ожини, поширеної в нижній частині парку, часто трапляється ; у хвойних та змішаних лісах середнього й верхнього поясу широко поширений юнко сірий.
Аппалачський та північний твердолистий ліс — екосистеми, в яких відбулося змішання переважно північних та тропічних видів птахів, при цьому і ті, й ті гніздяться тут на периферії (відповідно південної та північної) свого гніздового ареалу. До першої категорії з цієї групи відносяться , , , до другої — («Vireo olivaceus»), червоний кардинал, («Wilsonia citrina») та деякі інші види. Найбільша різноманітність видів — в широколистяних лісах середнього й нижнього поясу гір з жаркішим та вологішим кліматом. Серед найпоширеніших видів тут зустрічаються — («Picoides pubescens»), , рибалочка Megaceryle alcyon, , («Thryothorus ludovicianus»), , . Влітку тут гніздяться також («Coccyzus americanus»), («Empidonax virescens»), («Hylocichla mustelina»), («Vireo flavifrons»), («Mniotilta varia»), , «Parkesia motacilla», , . Серед типових зимових мешканців парку — та білогорлий горобець («Zonotrichia albicollis»).
Безлісі трав'янисті ділянки парку займають менше одного відсотка всієї території, проте деяких птахів можна зустріти лише тут. Серед типових представників відкритих ландшафтів канюк червонохвостий, боривітер американський, віргінська перепілка, індичка дика, пісочник галасливий («Charadrius vociferus»), , польова вівсянка («Spizella pusilla»), («Sturnella magna»). Влітку тут гніздяться («Tyrannus tyrannus»), сільська ластівка, і («Icterus spurius»).
Риби
Сукупна довжина водотоків у національному парку перевищує 3400 км, з яких близько 1300 км (800 миль) населяють більше 60 видів риб дванадцяти родин, зокрема міноги, окуневі, центрархові, коропові, чукучанові та лососеві. Останні представлені трьома рибальськими видами, проте тільки один з них — палія американська («Salvelinus fontinalis») — є корінним жителем цих місць, а два інших (пструг струмковий та пструг райдужний) інтродуковані з Євразії та річок, що впадають у Тихий океан. Починаючи з першої половини XX століття, наслідок конкуренції з більш продуктивним пстругом райдужним район поширення палії в парку скоротилося майже вчетверо.
Чотири види, що мешкають або раніше мешкали в нижній течії струмка Абрамс-Крик, знаходяться під охороною федеральної влади США та Міжнародної Червоної книги. Види «Erimonax monacha» та «Noturus flavipinnis» мають статус вразливого виду (категорія «VU»), «Noturus baileyi» і «Etheostoma percnurum» — знаходиться під загрозою зникнення (категорія «EN»). Адміністрація парку планує реінтродукувати ці види в корінні місця їхнього проживання.
Плазуни і земноводні
В описах герпетофауни парку насамперед наголошують на надзвичайно великому біорізноманітті саламандр. Будь-якої пори року кількість цих тварин у Грейт-Смокі перевищує сумарну кількість всіх інших хребетних, зокрема і людей — працівників та відвідувачів парку. Відомо, що Південні Аппалачі є світовим центром еволюційної диверсифікації безлегеневих саламандр; завдяки цьому на території парку зустрічається 24 види земноводних тільки з цього сімейства. Крім безлегеневих, у парку можна зустріти саламандр з чотирьох інших родин: амбістомових, критозябрецевих, протеїв і справжніх саламандр. У парку мешкає 13 видів жаб.
Рептилії представлені вісьмома видами черепах, дев'ятьма видами ящірок та 21 видом змій. Переважна більшість змій не становить небезпеки для людини, отруйними вважаються тільки Мокасинова змія мідноголова і гримучник лісовий («Crotalus horridus»). Ймовірність нападу надзвичайно мала; за всю історію парку не зареєстровано жодного смертельного випадку, пов'язаного з укусом змії.
Безлегеневі саламандри — , , , пунктирна та |
Туризм
Піші маршрути
Національний парк налічує понад 150 піших туристичних стежок різного ступеня складності, загальна протяжність яких перевищує 1300 км (800 миль), а також близько 885 км (550 миль) маршрутів для верхової їзди. Більшість цих маршрутів була прокладена робітниками з Громадянського корпусу охорони навколишнього середовища у часи Великої депресії.
Один з найвідоміших і популярніших у США маршрутів, що проходить через території 14 штатів, й зокрема через Грейт-Смокі-Маунтінс, — Аппалачська стежка (англ. Appalachian Trail). Протяжність «стежки» в межах парку становить близько 114 км (71 миля); вона починається в районі греблі ГЕС Фонтану (англ. Fontana Dam) в південно-східній частині парку й закінчується в ущелині Девенпорт (англ. Davenport Gap) на північному заході. Ще одна велика туристична стежка, що виходить далеко за межі парку, — «Маунтінс-Ту-Сі» (англ. Mountains-to-Sea Trail, в дослівному перекладі «з гір до моря») — починається в найвищій точці парку горі і закінчується на атлантичному узбережжі Північної Кароліни в районі мису .
Найпопулярніші маршрути пов'язані або зі сходженням на вершини («Clingmans Dome», «Mount LeConte», «Andrews Bald», «Chimney Tops», «Alum Cave»), або ведуть до водоспадів («Abrams Falls», «Rainbow Falls», «Laurel Falls», «Ramsay Cascades»). З весняним цвітінням різноманітних квітів найбільше пов'язані стежки «Albright Grove», «Boogerman Loop», «Brushy Mountain», «Chestnut Top», «Cucumber Gap Loop», «Deep Creek Loop», «Fork Ridge Trail», «Gregory Bald», «Huskey Gap», «Kanati Fork Trail», «Little River Trail», «Porters Creek Trail», «Rich Mountain Loop», «Schoolhouse Gap», «Shuckstack Fire Tower» і «Smokemont Loop». Велика кількість стежок веде до панорамних видів гір та прилеглих долин, серед них можна згадати «Alum Cave», «Andrews Bald», «Bullhead Trail», «Chestnut Top», «Chimney Tops», «Gregory Bald», «Mount Cammerer», «Mount Sterling», «Rich Mountain Loop» і «Rocky Top». Частина маршрутів проходить уздовж водотоків, найвідоміші з них «Cucumber Gap Loop», «Huskey Gap», «Kephart Prong Trail», «Little River Trail», «Oconaluftee River Trail» і «Smokemont Loop».
З класичним аппалачським лісом можна познайомитися на стежках «Cucumber Gap Loop» і «Porters Creek Trail», а також в околицях хатини Кука («Cook cabin») на березі струмка Літл-Каталучі-Крік («Little Cataloochee Creeck»). В долині річки Околануфти та на берегах струмка Діп-Крік («Deep Creeck») зустрічаються рослини, характерні для північного змішаного лісу.
Різноманітність піших маршрутів |
Кемпінги
Безпосередньо на території парку немає готельного або котеджного сервісу, за винятком невеликого котеджного селища «Le Conte Lodge», розташованого на вершині гори ЛеКонт. Натомість для відвідувачів відкриті 10 стаціонарних кемпінгів. В них знаходяться понад 940 індивідуальних ділянок, кожна з яких обладнана місцем для установки наметів, каміном, столиком для пікніка та асфальтованим під'їздом. Частина майданчиків дозволяє поставити на них , проте електрична мережа та водогін, як правило, відсутні. Вартість оренди індивідуальної (на один намет) ділянки — від 14 до 23, групової — від 26 до 65 доларів за добу. У найбільших кемпінгах працюють магазини, в яких можна придбати деякі продукти харчування, похідний інвентар та сувеніри. Душових кабін та пралень у парку немає, ці послуги можна отримати в довколишніх містечках. Крім стаціонарних кемпінгів, встановлення наметів дозволено також на спеціально призначених для цього майданчиках в різних частинах парку при наявності відповідного дозволу. Для відвідувачів з кіньми відкриті 5 спеціалізованих таборів, через які проходять верхові маршрути. Нарешті, у світлий час доби відпочиваючі можуть відвідати 11 зон для пікніка, обладнаних безкоштовними туалетами, грилями й столами.
- «Abrams Creek» — невеликий кемпінг на 16 ділянок у західній частині парку біля однойменного струмка. Відкритий з другої декади березня до кінця жовтня. Розташований на висоті 343 м (1125 футів).
- «Balsam Mountain» — також невеликий кемпінг на 46 ділянок. Знаходиться на висоті 1618 м (5310 футів) у південно-східній частині парку біля індіанської резервації. Працює з середини травня до кінця жовтня.
- «Big Creek» — кемпінг на 12 місць у східній частині парку біля Аппалачской стежки. Висота 518 м (1700 футів) над рівнем моря. Відкритий з другої декади березня до кінця жовтня.
- «Cades Cove» — третій за величиною кемпінг на території парку розташований в однойменній долині. Кількість ділянок — 159, є магазин. Відкритий цілий рік.
- «Cataloochee» — кемпінг на 27 місць на південно-сході парку. Висота 795 м (2610 футів) над рівнем моря. Обов'язкова попередня реєстрація.
- «Cosby» — другий за величиною, на 165 місць, кемпінг на північному сході Грейт-Смокі-Маунтінс. Висота 750 м (2459 футів) над рівнем моря. Відкритий з другої декади березня до кінця жовтня.
- «Deep Creek» — кемпінг на 92 ділянки на півдні парку. Відкритий з квітня по жовтень. Висота 549 м (1800 футів) над рівнем моря.
- «Elkmont» — найбільший кемпінг на території парку, пропонує 220 ділянок. Знаходиться на півночі недалеко від центрального офісу, відкритий з другої декади березня по кінець листопада. Висота 655 м (2150 футів) над рівнем моря.
- «Look Rock» — кемпінг на 68 місць на заході парку. Висота 792 м (2600 футів) над рівнем моря, відкритий з середини травня до кінця жовтня.
- «Smokemont» — кемпінг у південно-східній частині парку, біля індіанської резервації. Кількість ділянок — 142, відкритий цілий рік. Висота 670 м (2198 футів) над рівнем моря.
Інформаційні центри
До послуг відвідувачів на території парку відкрито 4 інформаційні центри: Шугарлендс («Sugarlands», тут також працює центральний офіс), Кейдс-Коув («Cades Cove»), Оконалуфті («Oconaluftee») та Клінгменс-Дом («Clingmans Dome»). В цих центрах можна знайти мапи, довідкову літературу, дізнатися про заходи, які проводяться в парку, отримати допомогу співробітників. У Шугарлендсі можна відвідати виставку експонатів місцевої флори й фауни, а також кінозал з 20-хвилинним фільмом. У Околануфті працюють краєзнавчий музей і гірська ферма, що демонструє побут сільських жителів XIX — початку XX століть.
Примітки
- World Heritage List: Great Smoky Mountains National Park — UNESCO.
- Great Smoky Mountains National Park (U. S. National Park Service) (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 7 листопада 2010. Процитовано 26 липня 2011.
- Walls, Margaret A. Parks and Recreation in the United States // Local Parks Backgrounder. Backgrounder. — Washington, DC. — Вип. June. Архівовано з джерела 12 травня 2012. Процитовано 2016-03-11.
- Great Smoky Mountains National Park - Stories (U. S. National Park Service) (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 10 жовтня 2011. Процитовано 26 липня 2011.
- Fodor's, 2009, с. 15.
- Park Statistics. www.greatsmokymountainsnationalpark.com. Архів оригіналу за 27 грудня 2011. Процитовано 29 липня 2011.
- Brewer, Jenkins, 1998, с. 84.
- Flohr, M. J. K.; Dillenburg, R. G.; Plumlee, G. S. Characterization of secondary minerals formed as the result of weathering of the Anakeesta Formation, Alum Cave, Great Smoky Mountains National Park, Tennessee // USGS Open File Report. — Т. 95-477. — С. 24.
- Trails. Appalachian Blue Ridge Project. Служба національних парків США. Архів оригіналу за 27 грудня 2011. Процитовано 21 листопада 2011.
- Moore, 1988, с. 32.
- Great Smoky Mountains National Park - Geology (U. S. National Park Service) (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 25 вересня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- Fodor's, 2007, с. 15—16.
- Great Smoky Mountains National Park - Home page (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 1 серпня 2011.
- Monthly Averages for Gatlinburg, TN. The Weather Channel, LLC. Архів оригіналу за 6 жовтня 2010. Процитовано 20 вересня 2011.
- Great Smoky Mountains National Park - Weather (U. S. National Park Service) (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 19 вересня 2011.
- Brewer, Jenkins, 1998, с. 17.
- Smoky Mountain Timeline (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 10 жовтня 2011. Процитовано 26 липня 2011.
- Brown, John P. Old Frontiers: The Story of the Cherokee Indians from Earliest Times to the Date of Their Removal to the West, 1838. — Kingsport : Southern Publishers, 1938.
- Woodward, 1982, с. 12.
- Weals, Vic. Last Train to Elkmont: A Look Back at Life on Little River in the Great Smoky Mountains. — Olden Press, 1993. — P. 27-28. — .
- Fodor's, 2007, с. 14.
- Burns, Ken. Відео: The National Parks: america's Best Idea. Телевізійний канал PBS. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 26 липня 2011.
- Pierce, Daniel S. The Great Smokies: from natural habitat to national park. — University Tennessee Press, 2000. — P. 148. — .
- Great Smoky Mountains National Park - Nature & Science (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 27 грудня 2011. Процитовано 15 грудня 2011.
- Great Smoky Mountains National Park. National Geographic Traveller. Архів оригіналу за 28 грудня 2011. Процитовано 16 грудня 2011.
- Great Smoky Mountains National Park. World Heritage List. Центр Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 29 липня 2011.
- The SAMAB Reserve. The Southern Appalachian Man and the Biosphere Reserve. Архів оригіналу за 27 грудня 2011. Процитовано 29 липня 2011.
- Fodor's, 2009, с. 16.
- Davis, Mary B. Old Growth in the East: A Survey. — Cenozic Society, 1993. — P. 2. — . Архівовано з джерела 28 вересня 2011
- Great Smoky Mountains National Park - Forests (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 29 вересня 2011.
- Brewer, Jenkins, 1998, с. 101.
- Williams, 2010, с. 97.
- Williams, Dan D. Great Smoky Mountains National Park, Classic Cove Hardwood Forest. forestsofgreatsmokymountains.com. Архів оригіналу за 27 грудня 2011. Процитовано 22 вересня 2011.
- Williams, 2010, с. 102—103.
- Schafale, Weakley, 1990, с. 33.
- Williams, 2010, с. 125.
- Williams, 2010, с. 125—127.
- Schafale, Weakley, 1990, с. 26—27.
- Williams, 2010, с. 135.
- Schafale, Weakley, 1990, с. 9—12.
- Williams, 2010, с. 135—141.
- Williams, 2010, с. 90.
- Williams, Dan D. GSMNP Eastern Hemlock. Архів оригіналу за 27 грудня 2011. Процитовано 2 жовтня 2011.
- Schafale, Weakley, 1990, с. 38—39.
- Williams, 2010, с. 90—95.
- Williams, 2010, с. 180—182.
- Schafale, Weakley, 1990, с. 55—56.
- Williams, 2010, с. 82.
- Fast Facts. Rocky Mountain Elk Foundation, Inc. Архів оригіналу за 23 листопада 2011. Процитовано 14 листопада 2011.
- Carter, Ed. (Tennessee Wildlife Resources Agency). Elk Reintroduction Questions & Answers. Офіційний сайт уряду Теннессі. Архів оригіналу за 27 грудня 2011. Процитовано 14 листопада 2011.
- Great Smoky Mountains National Park - Mammals (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 26 листопада 2011. Процитовано 14 листопада 2011.
- Great Smoky Mountains National Park - Black bears (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 28 листопада 2011. Процитовано 14 листопада 2011.
- Culbertson, Nicole. Status and history of the mountain lion in the Great Smoky Mountains National Park. // Research/Resources Management Report. — Gatlinburg, TN : National Park Service Southeast Region, Uplands Field Research Laboratory, Great Smoky Mountains National Park, 1976. — Т. 15. — С. 51.
- Great Smoky Mountains National Park - Birds (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 26 вересня 2011.
- Great Smoky Mountains National Park - Fishes (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 26 листопада 2011. Процитовано 14 листопада 2011.
- Great Smoky Mountains National Park - Amphibians (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 24 листопада 2011. Процитовано 15 листопада 2011.
- Ruben, John A.; Boucot, J. Arthur. The origin of the lungless salamanders (Amphibia: Plethodontidae). // American Naturalist. — 1989. — Т. 134. — С. 161-169.
- Great Smoky Mountains National Park - Amphibians (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 26 листопада 2011. Процитовано 15 листопада 2011.
- Koontz, 2009, с. 186.
- Appalachian Trail guide through Great Smoky Mountains National Park. HikingintheSmokys.com/accessdate=2011-11-17/archiveurl=http://www.webcitation.org/64FquYbmB/archivedate=2011-12-28. Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 1 квітня 2016.
- de Hart, Allen. Hiking North Carolina's Mountains-to-Sea Trail. — The University of North Carolina Press, 2000. — P. 1. — .
- Directory of Trails by Trail Feature. hikinginthesmokys.com. Архів оригіналу за 22 листопада 2011. Процитовано 20 листопада 2011.
- Williams, 2010, с. 99—101.
- Williams, 2010, с. 104.
- Great Smoky Mountains National Park - Frontcountry Camping (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 26 листопада 2011. Процитовано 16 листопада 2011.
- Great Smoky Mountains National Park - Group Campgrounds (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 16 листопада 2011.
- Fodor's, 2007, с. 27.
- Great Smoky Mountains National Park - Horse Camps (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 24 жовтня 2011. Процитовано 16 листопада 2011.
- Great Smoky Mountains National Park - Visitor Centers (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 1 листопада 2011. Процитовано 19 листопада 2011.
Література
- Adams, Kevin. Hiking Great Smoky Mountains National Park. — Falcon, 1998. — 304 p. — .
- Brewer, Carson; Jenkins, Ken. Great Smoky Mountains National Park. — Pathways to Nature, 1998. — 143 p. — .
- Dunn, Durwood. Cades Cove: The Life and Death of a Southern Appalachian Community 1818-1937. — University of Tennessee Press, 1988. — 288 p. — .
- Fodor's, Mark Sullivan. Fodor's the Carolinas & Georgia. — Fodor's, 2007. — 544 p. — .
- Fodor's, Mark Sullivan. Fodor's In Focus Great Smoky Mountains National Park. — Fodor's, 2009. — 224 p. — .
- Koontz, Katy. Insiders' Guide to the Great Smoky Mountains. — Insiders' Guide, 2009. — С. 186. — 264 p. — .
- Moore, Harry L. A Roadside Guide to the Geology of the Great Smoky Mountains National Park. — Knoxville : University of Tennessee Press, 1988. — 192 p. — .
- Ogle, Lucinda Oakley; Wear, Jerry. Sugarlands: A Lost Community of Sevier County, Tennessee. — Sevierville, Tennessie : Sevierville Heritage Committee, 1986. — 94 p.
- Rozema, Vicki. Footsteps of the Cherokees: A Guide to the Eastern Homelands of the Cherokee Nation. — John F. Blair Publisher, 2007. — 394 p. — .
- Schafale, Michael P.; Weakley, Alan S. Classification of the natural communities of North Carolina: Third approximation. — North Carolina Natural Heritage Program. Division of Parks and Recreation. Department of Environment and Natural Resources. — Raleigh, NC, 1990. — 325 p.
- Strutin, Michal. History Hikes of the Smokies. — Great Smoky Mountains Association, 2003. — 352 p. — .
- Trout, Ed. Historic Buildings of the Smokies. — Great Smoky Mountains. — 1995. — 80 p. — .
- Williams, Dan D. The Forests of Great Smoky Mountains National Park: A Naturalist's Guide to Understanding Identifying and Southern Appalachian Forest Types. — CreateSpace, 2010. — 254 p. — .
- Woodward, Grace Steele. The Cherokees (Civilization of the American Indian Series). — University of Oklahoma Press. — 1982. — 396 p. — .
Посилання
- Great Smoky Mountains National Park - Офіційний сайт (англ.). Служба національних парків США. Архів оригіналу за 7 листопада 2010. Процитовано 26 липня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij park Grejt Smoki Mauntins angl Great Smoky Mountains National Park MFA gɹeɪt ˈsmeʊki ˈmaʊn tenz ˈnaeʃenel pɑɹk nacionalnij park skladova chastina biosfernogo rezervatu ta prirodnij ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO roztashovanij v centralnij chastini odnojmennogo hrebta en yakij mozhna doslivno pereklasti yak Veliki Dimchasti gori girskoyi sistemi Appalachi Administrativno park roztashovanij v shtatah Pivnichna Karolina ta Tennessi kordon mizh yakimi prohodit seredinnoyu chastinoyu hrebta Za danimi federalnoyi Sluzhbi nacionalnih parkiv SShA Grejt Smoki Mauntins ye najvidviduvanishim nacionalnim parkom na teritoriyi ciyeyi krayini 2 napriklad 2014 roku v nomu pobuvalo bilshe 19 mln osib sho bilshe nizh udvichi perevishuye kilkist vidviduvachiv drugogo za populyarnistyu Grand Kanjonu 3 Cherez teritoriyu zapovidnoyi zoni prohodit tak zvana Appalachska stezhka angl Appalachian Trail najdovshij bezperervnij pishohidnij marshrut u sviti ta odin z najvidomishih u SShA sho prohodit uzdovzh ciyeyi girskoyi sistemi vid shtatu Men do Dzhordzhiyi Nacionalnij park Grejt Smoki Mauntins Great Smoky Mountains National Parkangl Great Smoky Mountains National Park en anglais Vhid do parku v Cheroki Pivnichna KarolinaVhid do parku v Cheroki Pivnichna Karolina35 36 40 pn sh 83 25 30 zh d 35 611111111111 pn sh 83 425 zh d 35 611111111111 83 425KrayinaPivnichna Karolina Tennessi SShARoztashuvannyaPivnichna Karolina Tennessi SShANajblizhche mistoGetlinburg Tennessi Cheroki Pivnichna Karolina Plosha2 114 km Zasnovano15 chervnya 1934OperatorSluzhba nacionalnih parkiv SShAChislo vidviduvachiv10 099 276 na rik 2014 Svitova spadshina YuNESKOKrayina SShATip PrirodnijKriteriyi vii viii ix xOb yekt 259Region YuNESKO Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1983 7 sesiya Status svitova spadshina YuNESKO 1 Vebstorinkanps gov grsm Miscepolozhennya parku na karti Grejt Smoki Mauntins u Vikishovishi Park bulo zasnovano 1934 roku rishennyam Kongresu SShA a 1940 roku pro jogo vidkrittya dlya vidviduvachiv oficijno ogolosiv prezident Franklin Delano Ruzvelt 4 Zagalna plosha parku stanovit 2108 km 814 kv mili sho robit jogo odniyeyu z najbilshih ohoronniih prirodnih zon v shidnij chastini SShA Osnovni v yizdi roztashovani vzdovzh magistrali U S Highway 441 vidomoyi v mezhah parku yak Newfound Gap Road v mistah Getlinburg ta Cheroki Same zavdyaki isnuvannyu ciyeyi dorogi sho v pershij polovini XX stolittya bula odniyeyu z najbilshih yaki peretinayut Appalachi v yizd na teritoriyu Grejt Smoki Mauntins zalishayetsya bezkoshtovnim na vidminu vid perevazhnoyi bilshosti inshih nacionalnih parkiv SShA 5 Zmist 1 Geografiya 1 1 Geografichne polozhennya 1 2 Geologiya 1 3 Klimat 2 Istoriya 3 Roslinnij pokriv 3 1 Appalachskij lis 3 2 Pivnichnij zmishanij lis 3 3 Yalinovo yalicevij lis 3 4 Tsugovij lis 3 5 Dubovo sosnovij lis 4 Fauna 4 1 Ssavci 4 2 Ptahi 4 3 Ribi 4 4 Plazuni i zemnovodni 5 Turizm 5 1 Pishi marshruti 5 2 Kempingi 5 3 Informacijni centri 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaGeografiyared Geografichne polozhennyared Nacionalnij park Grejt Smoki Mauntins roztashovanij na shilah odnojmennogo hrebta en yakij u svoyu chergu vidnositsya do rajonu Blu Ridzh Mauntins angl Blue Ridge Mountains v pivdennij chastini girskoyi sistemi Appalachi na shodi Pivnichnoyi Ameriki nbsp Mapa nacionalnogo parku Teritoriya parku administrativno pidporyadkovana kilkom okrugam shtativ Pivnichna Karolina i Tennessi Suejn Gejvud Sevi Blant ta Kok Vona priblizno porivnu podilena mizh shtatami 1118 32 km 276 344 akri vidnosyatsya do Pivnichnoyi Karolini ta 990 44 km 244 742 akri do Tennessi 6 Upravlinnyam parku zajmayetsya federalne vidomstvo Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Iz shodu j pivdnya do Grejt Smoki Mauntins prilyagayut she kilka prirodoohoronnih zon sho mayut status derzhavnih zapovidnikiv angl National Forest Cheroki en Pisga en ta Nantahala en Na pivdennomu shodi Grejt Smoki Mauntins mezhuye z indianskoyu rezervaciyeyu Kvalla centrom yakoyi vvazhayetsya misto Cheroki Inshi primitni naseleni punkti v okolicyah parku mista Getlinburg Pidzhon Fordzh Sevyervill Taunsend Brajson Siti ta Silva Perepad visot vid 256 m 840 futiv nad rivnem morya v rajoni strumka Abrams Krik Abrams Creek do 2025 m 6643 futa na vershini gori Klingmens Dom Clingman s Dome 7 Inshi znachushi vershini parku Gyujo Mount Guyot 2018 m LeKont Mount Le Conte 2010 m Kefart Mount Kephart 1895 m Kollinz Mount Collins 1886 m U parku berut pochatok dekilka richok i strumkiv bilshist yakih ye chastinoyu basejnu richki Tennessi Najbilshi potoki richka Okonalufti Oconaluftee strumki Gejzl Krik Hazel Creek Igl Krik Eagle Creek Forni Krik Forney Creek na pivdni richki Litl Pidzhn River Little Pigeon River Littl River Little River ta strumok Abrams Krik na pivnochi nbsp Panorama gir z boku Getlinburga Na svitlini gora LeKont Mount Le Conte Geologiyared Div takozh Appalachi Park Grejt Smoki Mauntins roztashovanij na shilah pivdennoyi chastini Appalach sho ye vododilom mizh Atlantichnim okeanom ta basejnom Missisipi nbsp Skelnij grot bilya stezhki Alum Cave Trail Formaciya Anakeesta geologichna epoha dokembrij Girski porodi muskovitovye kvarciti filliti kopiapit galotrihit gips ta in 8 9 U kinci dokembriyu v procesi trivalogo zitknennya plit zemlya v comu misci pochala pidnimatisya j z chasom viniklo doistorichne nagir ya sho skladalosya zi skelnih porid granitu ta gnejsu Nini zalishki cih porid mozhna pobachiti v pivdenno shidnij chastini parku v rajoni dolini richki Reven Fork Raven Fork ta u verhnij techiyi richki Tukasidzhi Tuckasegee mizh mistami Cheroki ta Brajson Siti 10 11 Z plinom chasu v rezultati eroziyi cya visochina pochala rujnuvatisya j skupchennya osadovih porid utvorenih sumishshyu glini mulistih vidkladen pisku galki ta nevelikoyi kilkosti karbonatu kalciyu stali vimivatisya na dno prileglih ulogovin utvorivshi dekilka shariv zagalnoyu tovshinoyu ponad 14 km 9 mil 12 Vik najdavnishogo sharu osadovih vidkladen u parku datuyetsya blizko 545 800 mln rokiv piznishogo v epohu paleozoyu 450 545 mln rokiv tomu 11 12 nbsp Ogoleni skeli na vershini gori Chimni Topsi Chimney Tops nbsp Ob yemna mapa gori Klingmens Dom nbsp Gori otrimali nazvu dimchasti zavdyaki serpanku yakij utvoryuyetsya v rezultati oholodzhennya teplogo vologogo povitrya sho prihodit z boku Meksikanskoyi zatoki Pid diyeyu tepla j tisku skupchennya puhkih porid zaznalo metamorfozu mineralnih ta strukturnih zmin utvorivshi neodnoridnu za svoyim skladom formaciyu sho otrimala nazvu Ocoee Supergroup Riznicya v tipah porid sho harakterizuyut cyu formaciyu poyasnyuyetsya vidminnostyami klimatichnih ta topografichnih umov pid vplivom yakih prohodilo yihnye utvorennya V pokladah piskovika glinistogo slancyu u pivnichno zahidnij chastini parku mozhna znajti nori j slidi cherv yakiv a takozh rakovini rakopodibnih sho zhili kolis na milkovoddi pramorya U vidkladennyah vapnyaka v dolini Kejds Kouv znahodyat skam yanilosti vik yakih ocinyuyetsya v 450 mln rokiv 11 U periodzh mizh 310 ta 245 mln rokiv tomu shidnij kraj Pivnichno Amerikanskoyi tektonichnoyi pliti zitknuvsya z Afrikanskoyu plitoyu v rezultati chogo vinik novij superkontinent opisanij pid nazvoyu Pangeya Ce zitknennya yake suprovodzhuyetsya zemletrusami prizvelo do viniknennya girskoyi sistemi Appalachi sho prostyaglasya vzdovzh shidnogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki vid Alabami do Novoyi Shotlandiyi Pochatkovi plasti osadovih porid zaznali deformaciyi utvorivshi skladki stisnennya abo rozrivi Velichezni masi najdavnishih skelnih porid pohovanih na velikij glibini buli zrusheni v pivnichno zahidnomu napryamku vzdovzh novostvorenogo gorizontalnogo zsuvu sho otrimav nazvu Great Smoky Fault bulo vineseno poverhpiznishih osadovih utvoren Zgodom pliti znovu rozijshlisya a Pangeya rozpalasya na okremi kontinenti sho postupovo nabuli suchasnih obrisiv 11 Molodi Appalachi buli znachno vishimi nizh zaraz za visotoyu yih mozhna bulo porivnyati zi Skelyastimi gorami na zahodi Ameriki Yak i v pershomu vipadku diya lodu vitru j vodi prizvela do postupovogo rujnuvannya gir Najstijkishi do eroziyi kristalichni porodi taki yak metapiskovik utvorili silno porizani vershini a puhkishi metamorfizovanij alevrit i slanci vimivalisya v bik Atlantichnogo okeanu j Meksikanskoyi zatoki Z chasom voni stali osnovnim komponentom ninishnih primorskih plyazhiv 11 Klimatred Klimat v okolicyah nacionalnogo parku pomirnij zagalom harakterizuyetsya m yakoyu zimoyu ta zharkim vologim litom 13 U serednomu najteplishim misyacem vvazhayetsya lipen najholodnishim sichen Za sposterezhennyami v rajoni Getlinburga nizhnya chastina parku maksimalna temperatura 41 1 C bula zareyestrovana 29 chervnya 1936 roku minimalna 27 8 C 21 sichnya 1985 roku 14 nbsp Pochatok bereznya Dorogovkazi stezhok Zima trivaye z seredini listopada do lyutogo pri comu priblizno v polovini dniv temperatura syagaye 10 C i vishe U nichnij chas tipovi primorozki V okremi periodi mozhlivi ekstremalni znizhennya temperaturi azh do 29 C osoblivo u verhnij chastini parku pri comu gusti snigopadi na verhnih shilah neridko kontrastuyut z teployu pogodoyu bilya pidnizhzhya gir Snigovij pokriv u gorah tipovij u sichni lyutomu jogo tovshina na vershini Klingmens Dom mozhe dosyagati 660 mm 15 Vesna z bereznya po traven harakterizuyetsya chastimi j rizkimi perepadami pogodi osoblivo v berezni bezhmarne nebo protyagom dekilkoh godin mozhe zminitisya gustim snigopadom Serednij maksimum u pershij polovini vesni v dolinah dosyagaye 16 C serednij minimum 6 C Pri comu vnochi temperatura neridko opuskayetsya nizhche nulya Pochinayuchi z seredini kvitnya seredni denni temperaturi pidvishuyutsya do 20 i vishe gradusiv primorozki v ponizzi stayut nechastim yavishem hocha na vershinah traplyayutsya chastishe U kvitni stayut zvichajnimi pislyapoludenni doshi norma opadiv pri comu dosyagaye 135 mm U travni temperatura staye she teplishoyu denni maksimumi variyuyut v mezhah 20 30 C minimumi v mezhah 5 15 C Serednij riven opadiv u travni porivnyayemo z kvitnevim 15 Lito duzhe zharke vologe trivaye z chervnya po serpen Vlitku nad gorami mozhna chasto pobachiti serpankovu zavisu sho utvoryuyetsya v rezultati oholodzhennya teplogo vologogo povitrya yake prihodit z boku Meksikanskoyi zatoki same cej serpanok i dav nazvu goram dimchasti U drugij polovini dnya zvichajnimi ye zlivovi doshi j grozi shomisyachna norma opadiv u dolinah dosyagaye 145 a na vershinah 211 mm Temperatura v nizhnij chastini parku neridko perevishuye 30 C odnak u verhnij vona pomitno nizhche i bilsh spriyatliva dlya lyudini Tak na vershini gori LeKont 2010 m nad rivnem morya nikoli ne bulo zareyestrovano temperatur vishe 26 C 15 Osin z veresnya po seredinu listopada harakterizuyetsya yasnoyu pogodoyu ta ponizhennyam temperaturi Tepli dni zminyuyutsya proholodnimi nochami seredni maksimumi variyuyut vid 24 28 C u veresni do 13 18 C v listopadi 14 Pershi primorozki najchastishe nastayut v kinci veresnya a v kinci listopada serednya nichna temperatura zazvichaj opuskayetsya do nulya Osin najsuhisha pora roku opadi vipadayut ridko Postijnij snigovij pokriv na vershinah mozhlivij z pochatku listopada 15 Istoriyared nbsp Korinni zhiteli Grejt Smoki Mauntins indianci cheroki Na vidminu vid zahidnoyi chastini SShA de pershi v istoriyi krayini i svitu nacionalni parki na kshtalt Jelloustona buli stvoreni na nezaselenih zemlyah sho buli pid kontrolem federalnoyi vladi stvorennya parku Grejt Smoki Mauntins spochatku vimagalo znachnih kapitalovkladen dlya vikupu privatizovanih dilyanok u chislennih fermeriv ta komercijnih pidpriyemstv 4 Do prihodu yevropejciv zemli na yakih nini roztashovanij park Grejt Smoki Mauntins naselyali pivnichnoamerikanski indianci sho nalezhat do narodu cheroki Pershimi z yevropejciv pivdennu chastinu Appalachiv doslidzhuvala ekspediciya ispanskogo moreplavcya i konkistador Ernando de Soto yakij 1540 roku shukav u cih miscyah zoloto Hocha uchasniki ekspediciyi ochevidno ne buli vlasne na teritoriyi teperishnogo parku voni bezperechno mogli bachiti jogo najpomitnishi vershini Klingmens Dom Gyujo LeKont ta Kammerer Yevropejci prinesli z soboyu vispu yaka viyavilasya smertelnoyu dlya neznajomih z neyu miscevih zhiteliv 16 Z 1775 roku vivchennyam prirodi pivdennih Appalachiv pochav zajmatisya vidomij naturalist Vilyam Bartram a she cherez 20 rokiv u dolini richki Okonalufti en z yavilosya pershe fermerske gospodarstvo Pershe neindianske poselennya bulo zasnovano priblizno v 1818 1821 rokah u vnutrishnij dolini Kejds Kouv Cades Cove okremi hati j cerkvi XIX pershoyi polovini XX stolit zbereglisya i koristuyutsya populyarnistyu u turistiv 17 nbsp Hatina na teritoriyi parku pobudovana v seredini XIX stolittya bilimi pereselencyami 1830 roku prezident SShA Endryu Dzhekson pidpisav zakon pro pereselennya indianciv angl Indian Removal Act yakim bulo pokladeno pochatok nasilnickogo viselennya korinnih zhiteliv u neobzhiti rajoni krayini na zahid vid richki Missisipi tudi de nini shtat Oklahoma Bilsha chastina indianciv pogodilasya na zaproponovanij vladoyu obmin zemlyami prote dekilka soten lyudej sho vidkololisya vid nih volili shovatisya v pecherah ta na vazhkodostupnih girskih shilah de zgodom i buv stvorenij park 18 Zgodom cim indiancyam bulo dozvoleno zalishitisya v Pivnichnij Karolini a yihni nashadki utvorili shidnu gilku cheroki j donini zhivut u indianskij rezervaciyi Kvalla Boundari Qualla Boundary stvorenij na pivdennij shid vid mezhi zapovidnoyi zoni 19 Z poyavoyu yevropejskogo naselennya v girskih lisah pochala shvidko rozvivatisya industriya zagotovki derevini spochatku yiyi splavlyali richkoyu z burhlivoyu techiyeyu Little River a pochinayuchi z 1901 roku transportuvali nevelikoyu zalizniceyu sho otrimala nazvu Little River Railroad Cya gilka zaliznici mizh mistechkom Elkmont Elkmont v danij chas tut roztashovuyutsya parkova yegerska stanciya i kemping i roztashovanim bilya pidnizhzhya gir mistechkom Merivill diyala azh do 1939 roku 20 nbsp Goracij Kefart Horace Kephart pismennik i gromadskij diyach yakij zigrav klyuchovu rol v utvorenni parku Odnu z vershin v parku nazvano na jogo chest Intensivna virubka lisiv porushila nezajmanu krasu krayu tozh she v 1890 ti roki z yavilisya pershi propoziciyi pro stvorennya v cih miscyah prirodoohoronnoyi zoni U Legislaturu Pivnichnoyi Karolini navit buv vnesenij vidpovidnij zakonoproyekt yakij shopravda ne projshov golosuvannya deputativ Najbilshi iniciativni grupi gromadskih diyachiv buli organizovani v mistah Noksvill Tennessi ta Eshvill Pivnichna Karolina kozhna z cih grup vistupala za stvorennya parku v mezhah svogo ridnogo shtatu Zapiti aktivistiv buli napravleni do Vashingtona pri comu najaktivnishimi v realizaciyi vsiyeyi ideyi buli zovsim ne ekologi abo ribalki a chislenni avtomobilni klubi zacikavleni v budivnictvi dorig vzdovzh malovnichih misc Sprava zrushila z mertvoyi tochki v travni 1926 roku koli Kongres shvaliv a prezident Dzhon Kulidzh pidpisav zakonoproyekt pro vikup neobhidnih dilyanok zemli pid dva majbutnih parki obidva na shilah Appalachiv Grejt Smoki Mauntins ta Shenandoa Nezvazhayuchi na ce rishennya osnovni turboti zi zboru koshtiv lyagali na vladu shtativ ta privatnih zbirachiv oskilki federalnij uryad ne mav dlya cogo dostatnih povnovazhen 4 Krshti jshli z riznomanitnih dzherel po 2 miljoni dolariv vidilila vlada shtativ Pivnichna Karolina ta Tennessi miljon zibrali privatni osobi vklyuchayuchi shkolyariv yaki vlashtuvali na bazi navchalnih zakladiv zbir odnocentovih monet ta gromadski organizaciyi She 5 miljoniv yaki buli neobhidni pozhertvuvav Fond pam yati Lauri Spelman Rokfeller Laura Spellman Rockefeller Memorial Fund pidporyadkovanij naftovomu magnatu ta filantropu Dzhonom D Rokfellerom molodshim 4 21 Znachnij vnesok u stvorennya zapovidnika vnesli avtor knig pro zhittya v umovah dikoyi prirodi Goracij Kefart Horace Kephart 1862 1931 ta vidomij fotograf Dzhordzh Masa George Masa 1881 1933 Na chest nih nazvano vershini Mount Kephart ta Masa Knob 22 Postupovo girski poselenci vlasniki ferm paperovih fabrik rudnikiv ta lisozagotivniki buli vitisneni za mezhi parku pri comu v bagatoh vipadkah gospodari zavishuvali cinu zemli abo zvertalisya do sudu 4 nbsp Poperednij oglyad majbutnoyi teritoriyi parku komisiyeyu Sluzhbi nacionalnih parkiv SShA 20 listopada 1931 roku Nastupnim krokom stala yuridichna zaborona na obrobitok zemli ta zagotivlyu derevini a 1931 roku bulo priznacheno pershogo upravitelya Dnem narodzhennya parku vvazhayetsya 15 chervnya 1934 roku koli shtati peredali 300 tis akriv vikuplenoyi zemli federalnomu uryadu a Kongres vinis zakonodavchij akt za yakim bulo rozpochato oblashtuvannya parku 23 U roki Velikoyi depresiyi robitniki najnyati Gromadyanskim korpusom ohoroni navkolishnogo seredovisha Upravlinnyam gromadskih robit WPA en ta inshimi federalnimi agentstvami v ramkah progoloshenogo prezidentom Novogo kursu pracyuvali na prokladci turistichnih marshrutiv ta budivnictvi ob yektiv infrastrukturi parku 2 veresnya 1940 roku prezident Franklin Delano Ruzvelt vistupayuchi bilya novogo pam yatnika Rokfellerovi sporudzhenogo yakraz na kordoni shtativ urochisto ogolosiv pro oficijne vidkrittya parku na vichnu radist lyudyam angl for the permanent enjoyment of the people 4 Chimalu rol v populyarizaciyi parku zigrala YuNESKO U chervni 1976 roku v ramkah programi YuNESKO Lyudina i biosfera cij prirodnij zoni bulo nadano status mizhnarodnogo biosfernogo rezervatu 24 25 1983 roku park bulo zaneseno do spisku Svitovoyi spadshini 26 1988 roku Grejt Smoki Mauntins stav chastinoyu bilshogo Pivdenno Appalachskogo biosfernogo rezervatu angl The Southern Appalachian Man and the Biosphere Reserve do yakogo krim vlasne parku buli vklyucheni Gidrologichna laboratoriya Kovita angl Coweeta Hydrologic Laboratory gora Grandfazer Mauntin en park shtatu Maunt Mitchell en Nacionalnij doslidnickij park Ouk Ridzh angl Oak Ridge National Environmental Research Park ta dolina richki Tennessi angl Tennessee River Gorge 27 Roslinnij pokrivred Majzhe 95 parku pokrito lisami 28 pri comu blizko 80 teritoriyi ohoplyuyut rizni variaciyi shirokolistyanogo lisu Za riznimi ocinkami vid 20 do 36 teritoriyi zajmayut reliktovi lisi majzhe ne zatorknuti gospodarskoyu diyalnistyu lyudini 29 Za vidovoyu riznomanitnistyu ekologi viriznyayut 5 osnovnih lisovih ekosistem appalachskij lis pivnichnij zmishanij lis yalinovo yalicevij lis tsugovij lis ta dubovo sosnovij lis Kozhna z cih ekosistem harakterna dlya pevnogo tipu landshaftu j visotnosti 28 30 Na teritoriyi parku zustrichayetsya majzhe 1600 vidiv kvitkovih roslin 2250 vidiv gribiv 284 vidu mohiv 305 vidiv lishajnikiv ta 150 vidiv pechinkovih mohiv Tut roste 142 vidi derev bilshe nizh v bud yakomu inshomu parku Pivnichnoyi Ameriki 31 Bezlisi dilyanki parku vkriti lugovoyu trav yanistoyu roslinnistyu vinogradnikom ta veresom Lishe nevelika chastina hrebta mizh perevalom Nyufaund Gep Newfound Gap i Gatlinburgom yavlyaye soboyu ogolenu skelyastu poverhnyu 31 Appalachskij lisred Cej riznovid shirokolistyanogo lisu takozh vidomij yak zmishanij mezofitnij lis zustrichayetsya viklyuchno v Pivdennih Appalachah i sered inshih tverdolistyanih tipiv lisu vidriznyayetsya nadzvichajno velikoyu riznomanitnistyu lisotvirnih porid nbsp Nezajmanij appalachskij lis na berezi strumka Cosby Creek Take riznomanittya poyasnyuyetsya nasampered tim sho za chasiv ostannogo lodovikovogo periodu yakij ne zachepiv cyu chastinu gir tut vidbulosya zmishannya miscevoyi flori z bilsh pivnichnoyu sho vidstupala na pivden slidom za poholodannyam Bioriznomanist zavdyachuye takozh spriyatlivim umovam poyednannya bilsh proholodnogo u porivnyanni z rivninnimi dilyankami klimatu visoka vologist nayavnist bagatih rodyuchih gruntiv ta vidgorodzhenist vid zovnishnih landshaftiv bezzahisnih pered vplivom ekstremalno visokih abo nizkih temperatur Takozh zigrav rol slabkij rozvitok silskogo gospodarstva ta vidsutnist pasovishnih tvarin Tipovi miscya zrostannya klasichnogo appalachskogo lisu richkovi dolini zakriti ulogovini ta pologi shili v nizhnij chastini gir najchastishe v pivnichnij chastini hrebta na visoti do 760 1220 m 2500 4000 futiv nad rivnem morya 32 33 Na visoti 1220 1370 m nad rivnem morya dlya appalachskogo lisu harakterni okremi elementi pivnichnogo zmishanogo lisu 34 nbsp Kvitka tyulpanovogo dereva Roslinnist verhnogo yarusu predstavlena chislennimi mezofitami lipoyu amerikanskoyu klenom cukrovim klenom chervonim kinskim kashtanom zhovtim bukom velikolistkovim tyulpanovim derevom haleziyeyu karolinskoyu Halesia carolina berezoyu vishnevoyu magnoliyeyu dovgozagostrennoyu yasenom amerikanskim cheremhoyu piznoyu Nizhnij derevnij yarus rozridzhenij tut zokrema mozhna zustriti kizil kvituchij Cornus florida grab karolinskij magnoliyu tripelyustkovu magnoliyu Frazera Magnolia fraseri hmelegrab virginskij klen kolosistij klen pensilvanskij aziminu trilopatevu 32 33 35 Chagarnikovij yarus predstavlenij nerivnomirno okremimi plyamami Najharakternishi vidi cogo poyasu gortenziya derevopodibna Hydrangea arborescens kalikant kvituchij kizil suprotivnolistij Lindera benzoin en Odniyeyu z osoblivostej appalachskogo lisu ye pishnij ta bagatij za vidovim skladom trav yanij pokriv sho vklyuchaye riznomanitni paporoti Sered velikoyi kilkosti vidiv najchastishe zustrichayutsya voronec kistevidnij Actaea racemosa trav yanisti roslini Trillium erectum en Caulophyllum thalictroides en Impatiens pallida en Impatiens capensis en Laportea canadensis en Adiantum pedatum en Polystichum acrostichoides en Ageratina altissima en Asarum canadense en i bagato inshih 32 33 35 Pivnichnij zmishanij lisred nbsp Pivnichnij zmishanij lis vzdovzh strumka Dzhejks Krik Jakes Creek Pivnichnij zmishanij abo pivnichnij tverdolistyanij lis angl northern hardwood forest harakternij dlya bilshoyi chastini pivnichnogo shodu SShA ta pivdennoyi Kanadi vklyuchayuchi Novu Angliyu shtat Nyu Jork oblast Velikih ozer ta Minnesotu V mezhah parku vin roste v ulogovinah vodotokiv na vershinah i shilah gir mizh 1220 ta 1520 m 4000 i 5000 futiv nad rivnem morya zdebilshogo v Pivnichnij Karolini 36 Yak i u vipadku appalachskogo u comu riznovidi lisu dominuyut mezofiti nasampered buk krupnolistij riznovid berezi Betula alleghaniensis ta kinskij kashtan zhovtij Ostannij vidsutnij u klasichnih zmishanih lisah pivnochi prote tam dominuye sosna vejmutova ne harakterna dlya cogo tipu lisu v Grejt Smoki Mauntins Na proholodnishih pivnichnih shilah Tennessi do tipovih porid dodayetsya yalina chervona 37 Inshi shirokolistyani porodi cogo lisu lipa amerikanska cukrovij klen yasen amerikanskij cheremha piznya nevelike derevo Halesia tetraptera en Chasto zustrichayetsya chagarnikovij riznovid kalini Viburnum lantanoides prote povnistyu vidsutni abo zustrichayutsya duzhe ridko vid gorobini Sorbus americana en ta lipa amerikanska 35 37 Pidlisok predstavlenij klenom amerikanskim magnoliyeyu dovgozagostrenoyu hmelegrabom zvichajnim klenom kolosistym gorobinoyu Pyrus americana irgoyu gladkoyu Amelanchier laevis Trav yanij pokriv perevazhno gustij i riznomanitnij 38 Yalinovo yalicevij lisred nbsp Yalinovij lis na shilah gori Klingmens Dom Chastina yalic Frazera zaginula vnaslidok nashestya roslinnoyi popelici Adelges piceae zavezenoyi zi Starogo Svitu Cej tip hvojnogo lisu angl spruce fir forest zustrichayetsya lishe u verhnij chastini gir na visoti 1520 1830 m 5000 6000 futiv nad rivnem morya 39 Miscevij vidnosno proholodnij klimat porivnyannij z klimatom v amerikanskomu shtati Men i kanadskij provinciyi Kvebek tozh z ciyeyi prichini roslinnist maye pivnichnij borealnij harakter Inshi osoblivosti cogo lisu chasto tonkij ale bagatij gumusom shar gruntu i she bilsha u porivnyanni z inshimi ekosistemami kilkist opadiv Golovni derevni porodi yalina chervona ta yalicya Frazera Abies fraseri prote spivvidnoshennya mizh nimi neodnoridne yaksho na nizhnij mezhi lisu yalicya Frazera zustrichayetsya lishe epizodichno to na verhnij zajmaye blizko 75 vsogo verhnogo yarusu Z ciyeyi prichini deyaki avtori vidilyayut osoblivij pidtip lisu sho roste na najvishih vershinah ponad 1800 m yalicevij lis angl fraser fir forest U verhnomu yarusi lisu mozhna zustriti takozh berezu paperovu ta Betula alleghaniensis klen kolosistij cheremhu pensilvansku Prunus pensylvanica i gorobinu Sorbus americana 40 41 Chagarnikova roslinnist ridkisna ale podekoli utvoryuye gusti zarosti Najtipovishi predstavniki cogo yarusu kalina Viburnum lantanoides chagarnikovij riznovid zhuravlini vakcinium krasnoplodnoj buzina chervona gostrolist Ilex montana en rododendron ketevbinskij Rhododendron catawbiense Trav yanij shar perevazhno pishnij sered chislennih vidiv perevazhayut Oxalis montana bezshitnik zhinochij Dryopteris campyloptera en Cacalia Senecio rugelia Fahivci vidznachayut sho yalinovo yalicevij lis ne zavzhdi vidnovlyuyetsya pislya virubki na obernenih na pivden shilah zagotivlya derevini prizvela do znachnogo vimivannya gruntu neobhidnogo dlya jogo vidtvorennya 40 41 Tsugovij lisred nbsp Tsugovaya gaj Na perednomu plani kvituchij chagarnik riznovid kalini Viburnum lantanoides Tsugovij lis angl hemlock forest roste na kislih gruntah na beregah strumkiv na vologih tinistih i chasto krutih shilah v nizhnomu ta serednomu poyasi gir na visoti do 460 1370 m 1500 4500 futiv nad rivnem morya 42 Za ocinkami fahivciv na teritoriyi parku do teperishnogo chasu zbereglosya blizko 3000 akriv 1200 gaiv reliktovogo tsugovogo lisu Jogo osnovnu utvoryuye poroda tsuga kanadska z gigantskimi do 45 m zavvishki stovburami U nizhnij chastini parku derevna roslinnist lisu bilsh riznomanitna poryad z tsugoyu tut mozhna zustriti platan zahidnij ta deyaki inshi vidi V lisi serednogo viku v jogo kroni mozhut dominuvati takozh tyulpanove derevo klen chervonij ta bereza vishneva prote z vikom tsuga u zv yazku z vishoyu tinovitrivalistyu i dovgovichnistyu postupovo vitisnyaye inshi vidi verhnogo yarusu Okremi dereva tsugi kanadskoyi zustrichayutsya takozh u bilsh riznomanitnomu appalachskomu lisi 43 44 45 Pidlisok predstavlenij gustimi zarostyami rododendrona najbilshogo Rhododendron maximum inodi v poyednanni z kalmiyeyu shirokolistoyu Kalmia latifolia abo leukotoe Defontena Leucothoe fontanesiana Flora nizhnogo yarusu nebagata u miscyah de vishezaznacheni roslini vidstupayut grunt vkrivayut chagarniki gamamelis virdzhinskij Euonymus americana chornicya tichinkova Vaccinium stamineum Viburnum lantanoides Stewartia ovata en Tipovimi dlya lisu travami ye taki vidi yak Mitchella repens en Viola rotundifolia Tiarella cordifolia en Aster cordifolius Medeola virginica ta inshi 44 Dubovo sosnovij lisred nbsp Dubovo sosnovij lis na stezhci Abrams Creek Trail Dubovo sosnovij lis angl oak pine forest perevazhaye na vidnosno suhih vidkritih shilah i hrebtah najchastishe v zahidnij chastini parku Nezvazhayuchi na veliku kilkist opadiv vnaslidok nevelikoyi glibini gruntiv vologa shvidko znikaye sho prizvodit do periodichnih pozhezh neobhidnih dlya vidtvorennya cogo lisu Roslinnist kserichna posuhostijka tipovi lisotvirni porodi dubi chervonij sharlahovij Quercus coccinea oksamitovij Quercus velutina i girskij Quercus montana a takozh sosni kolyucha Pinus pungens zhorstka Pinus rigida i vejmutova Miscyami do pererahovanih porid dodayutsya gikori girkij Carya cordiformis povstyanij Carya tomentosa i golij Carya glabra 30 46 Inshi suputni vidi derevnoyi roslinnosti verhnogo i drugogo yarusiv kashtan nizkoroslij kashtan amerikanskij sassafras biluvatij Sassafras albidum nissa lisova Nyssa sylvatica klen chervonij tsuga karolinska Tsuga caroliniana i oksidendrum derevovidnij Oxydendrum arboreum 47 nbsp Kvitucha kalmiya shirokolista Chagarnikovij yarus yak pravilo dobre rozvinenij v nomu perevazhaye veresova flora kalmiya shirokolista gejlyussakiyi yagidna Gaylussacia baccata i vedmezha Gaylussacia ursina chornicya blida Vaccinium pallidum Inshi poshireni chagarniki chornicya tichinkova Vaccinium stamineum rododendroni katevbinskij i najbilshij simplokos farbuvalnij Symplocos tinctoria komptoniya Comptonia peregrina i vid Leucothoe recurva Miscyami ryasni sassaparil siza Smilax glauca i sassaparil kruglolista Smilax rotundifolia Najposhirenishi trav yanisti roslini Epigaea repens en Zimolyubka volotista Chimaphila maculata Galax urceolata en shizahirium volotistij en Schizachyrium scoparium Melampyrum lineare en Coreopsis major en orlyak zvichajnij Tephrosia virginiana en i deyaki inshi vidi 47 Krim vlasne dubovo sosnovogo lisu deyaki avtori opisuyut she nizku kategorij zmishanih lisiv z uchastyu riznih vidiv duba Tak amerikanskij lisivnik i vikladach Den Vilyams vidilyaye zmishanij dubovo gikorevo chervono klenovij angl mixed oak hickory marple red forest girnicho dubovij gikorevo chervono klenovij mixed angl chestnut oak hickory marple red forest chervono dubovij gikorevo chervono klenovij mixed angl northern red oak hickory marple red forest visotnij chervono dubovij angl high elevation northern red oak i visotnij bilo dubovij angl high elevation white oak lisi 48 nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Vesnyani kviti Penstemon canescens Cypripedium pubescens Lilium superbum Eupatorium fistulosum Dicentra eximia Faunared Ssavcired nbsp Baribal abo chornij vedmid odin iz simvoliv Grejt Smoki Mauntins Nini v nacionalnomu parku Grejt Smoki Mauntins zustrichayutsya 66 vidiv ssavciv najbilshim z yakih vvazhayetsya olen vapiti zalezhno vid klasifikaciyi samostijnij vid abo pidvid blagorodnogo olenya Masa samciv syagaye do 315 kg 49 Ce tvarina bula povnistyu vinishena v shidnij chastini SShA she v XIX stolitti ostannim povidomlennya pro vbitogo v Pivdennih Appalachah olenya datuyetsya 1865 rokom 50 Prote v 2000 2008 rokah v viglyadi eksperimentu blizko 200 osobin buli zavezeni j vipusheni na volyu v riznih chastinah shtatu Tennessi zokrema ponad 50 na teritoriyi vlasne nacionalnogo parku Najmenshim ssavcem ye ridkisnij vid midic midicya amerikanska karlikova Sorex hoyi vaga cogo krihitnogo stvorennya blizka do vagi amerikanskoyi desyaticentovoj moneti 51 nbsp Pergach burij Eptesicus fuscus Najbilshij hizhak chornij vedmid sho zustrichayetsya u vsih visotnih poyasah ta v bud yakomu kutochku parku vklyuchno z naselenimi lyudmi kempingami Zagalna chiselnist cih zviriv u mezhah parku ocinyuyetsya v 1500 osobin tobto priblizno odna para na kvadratnu milyu Tvarini ne vpadayut v tipovu zimovu splyachku proces vidomij pid nazvoyu gibernaciyi odnak u holodnu poru roku voni maloruhlivi j dovgo splyat Neridko yak barlig vibirayetsya misce visoko nad zemleyu napriklad dupla v stovburah derev 52 Inshi poshireni j chislenni predstavniki ssavciv bilohvostij olen zvichajna ta sira lisici rakun zvichajnij oposum virginskij skuns smugastij burunduk shidnij vivirki sira ta chervona Potajnij sposib zhittya vedut kojot ta ruda ris Kolis v navkolishnih lisah meshkali pumi odnak pochinayuchi z seredini 1970 h rokiv slidi cogo hizhaka viyaviti ne vdayetsya nezvazhayuchi na chasti povidomlennya vid vidviduvachiv 51 53 nbsp Skuns smugastij Fauna parku predstavlena 11 vidami kazhaniv chotiri z yakih ye perelitnimi a inshi vpadayut u zimovu splyachku Najchislennishi z nih velikij burij kazhan Eptesicus fuscus chervonij volohatohvist Lasiurus borealis ta Pipistrellus subflavus U parku meshkaye najbilsha koloniya indianskoyi nichnici Myotis sodalis vidu Mizhnarodnoyi Chervonoyi knigi sho otrimav status taksona i perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya kategoriya EN Chislenni pecheri parku osnovni miscya prozhivannya deyakih vidiv kazhaniv zakriti dlya vidviduvannya Najchislennishij zagin ssavciv predstavlenij 27 vidami grizuni Z nih chastishe inshih zustrichayutsya olenyachij Peromyscus maniculatus ta bilonogij Peromyscus leucopus hom yaki prote zazvichaj na nih mozhna natrapiti lishe vnochi u chas yihnoyi najbilshoyi aktivnosti U lisah zvichnimi ye bilki j burunduki na lugah ta vzdovzh dorig neridko mozhna zustriti lisovogo babaka U hvojnih lisah u verhnij chastini gir prozhivaye vidnosno ridkisna krilata bilka lityaga pivnichna Glaucomys sabrinus na richkah buduyut zagati kanadski bobri 51 Ptahired nbsp Yalinovij lisovij spivun gnizditsya v yalinovih ta tsugovih lisah Znachnij perepad visot riznomanitnist landshaftiv ta biotopiv u Grejt Smoki Mauntins yak zagalom v regioni Pivdennih Appalachiv spriyayut v comu regioni velikomu ornitologichnomu riznomanittyu Zagalom v rizni periodi roku na teritoriyi parku zafiksovano ponad 240 vidiv ptahiv z yakih majzhe 120 zokrema 52 perevazhno neotropichnih gnizditsya Shistdesyat vidiv zustrichayutsya u parku cilij rik Park takozh ye vazhlivoyu tochkoyu pid chas migraciyi bagatoh perelitnih vidiv 54 nbsp Misce prozhivannya Sirogolovogo vireona svitli listopadni lisi Chastina vidiv duzhe gnuchka u vibori misc prozhivannya j pristosovuyetsya do riznih tipiv landshaftiv insha zustrichayetsya lishe v pevnomu girskomu poyasi ta u vidpovidnosti z neobhidnimi yim mikroklimatom i tipom roslinnosti Hvojni yalicevo yalinovi lisi sho rostut na visoti ponad 1200 m nad rivnem morya naselyayut ptahi osnovni dilyanki areala yakih harakterni dlya pivnichnih shirot sinicya choronoshapochka zolotogolovij korolok povzik chervonogrudij pivnichnoamerikanskij mohnonogij sich yalinovij lisovij spivun kanadska vilsoniya burij korotkoklyuvij drozd ta volove ochko U zarostyah ozhini poshirenoyi v nizhnij chastini parku chasto traplyayetsya zhovtoshapkovij lisovij spivun u hvojnih ta zmishanih lisah serednogo j verhnogo poyasu shiroko poshirenij yunko sirij 54 nbsp Odin z vidiv pid ohoronoyu kokardovij dyatel Appalachskij ta pivnichnij tverdolistij lis ekosistemi v yakih vidbulosya zmishannya perevazhno pivnichnih ta tropichnih vidiv ptahiv pri comu i ti j ti gnizdyatsya tut na periferiyi vidpovidno pivdennoyi ta pivnichnoyi svogo gnizdovogo arealu Do pershoyi kategoriyi z ciyeyi grupi vidnosyatsya sirogolovij vireon chervonogrudij kardinal sinospinnij lisovij spivun do drugoyi chervonookij vireon Vireo olivaceus chervonij kardinal kapyushonna vilsoniya Wilsonia citrina ta deyaki inshi vidi Najbilsha riznomanitnist vidiv v shirokolistyanih lisah serednogo j nizhnogo poyasu gir z zharkishim ta vologishim klimatom Sered najposhirenishih vidiv tut zustrichayutsya puhnastij dyatel Picoides pubescens pivnichnoamerikanska sovka ribalochka Megaceryle alcyon karolinska gayichka karolinskij chagarnikovij kropivnik Thryothorus ludovicianus spivocha zonotrihiya amerikanskij chizh Vlitku tut gnizdyatsya takozh zhovtodzoba zozulya Coccyzus americanus shidnij empidonaks Empidonax virescens lisovoyi drizd Hylocichla mustelina zhovtogorlij vireon Vireo flavifrons ryabij spivun Mniotilta varia zolotogolovij drozdovij spivun Parkesia motacilla chervono chorna piranga indigovij vivsyankovij kardinal Sered tipovih zimovih meshkanciv parku mirtovij lisovij spivun ta bilogorlij gorobec Zonotrichia albicollis 54 Bezlisi trav yanisti dilyanki parku zajmayut menshe odnogo vidsotka vsiyeyi teritoriyi prote deyakih ptahiv mozhna zustriti lishe tut Sered tipovih predstavnikiv vidkritih landshaftiv kanyuk chervonohvostij boriviter amerikanskij virginska perepilka indichka dika pisochnik galaslivij Charadrius vociferus shidna sialiya polova vivsyanka Spizella pusilla shidnij lugovij trupial Sturnella magna Vlitku tut gnizdyatsya korolivskij tiran Tyrannus tyrannus silska lastivka zolotistij lisovij spivun i sadovij kolorovij trupial Icterus spurius 54 Ribired nbsp Paliya amerikanska yedinij miscevij vid foreli u vodojmah Grejt Smoki Mauntins Sukupna dovzhina vodotokiv u nacionalnomu parku perevishuye 3400 km z yakih blizko 1300 km 800 mil naselyayut bilshe 60 vidiv rib dvanadcyati rodin zokrema minogi okunevi centrarhovi koropovi chukuchanovi ta lososevi Ostanni predstavleni troma ribalskimi vidami prote tilki odin z nih paliya amerikanska Salvelinus fontinalis ye korinnim zhitelem cih misc a dva inshih pstrug strumkovij ta pstrug rajduzhnij introdukovani z Yevraziyi ta richok sho vpadayut u Tihij okean Pochinayuchi z pershoyi polovini XX stolittya naslidok konkurenciyi z bilsh produktivnim pstrugom rajduzhnim rajon poshirennya paliyi v parku skorotilosya majzhe vchetvero 55 Chotiri vidi sho meshkayut abo ranishe meshkali v nizhnij techiyi strumka Abrams Krik znahodyatsya pid ohoronoyu federalnoyi vladi SShA ta Mizhnarodnoyi Chervonoyi knigi Vidi Erimonax monacha ta Noturus flavipinnis mayut status vrazlivogo vidu kategoriya VU Noturus baileyi i Etheostoma percnurum znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya kategoriya EN Administraciya parku planuye reintrodukuvati ci vidi v korinni miscya yihnogo prozhivannya 55 Plazuni i zemnovodnired nbsp Grimuchnik lisovij odna z dvoh otrujnih zmij sho meshkayut u parku V opisah gerpetofauni parku nasampered nagoloshuyut na nadzvichajno velikomu bioriznomanitti salamandr 56 Bud yakoyi pori roku kilkist cih tvarin u Grejt Smoki perevishuye sumarnu kilkist vsih inshih hrebetnih zokrema i lyudej pracivnikiv ta vidviduvachiv parku 56 Vidomo sho Pivdenni Appalachi ye svitovim centrom evolyucijnoyi diversifikaciyi bezlegenevih salamandr zavdyaki comu na teritoriyi parku zustrichayetsya 24 vidi zemnovodnih tilki z cogo simejstva 57 Krim bezlegenevih u parku mozhna zustriti salamandr z chotiroh inshih rodin ambistomovih kritozyabrecevih proteyiv i spravzhnih salamandr U parku meshkaye 13 vidiv zhab 56 Reptiliyi predstavleni vismoma vidami cherepah dev yatma vidami yashirok ta 21 vidom zmij Perevazhna bilshist zmij ne stanovit nebezpeki dlya lyudini otrujnimi vvazhayutsya tilki Mokasinova zmiya midnogolova i grimuchnik lisovij Crotalus horridus Jmovirnist napadu nadzvichajno mala za vsyu istoriyu parku ne zareyestrovano zhodnogo smertelnogo vipadku pov yazanogo z ukusom zmiyi 58 nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Bezlegenevi salamandri pidstilkova imitator tyulenyacha punktirna ta dovgohvostaTurizmred Pishi marshrutired nbsp Appalachska stezhka v yalicevo yalinovomu lisi na pivnichnih shilah gori Gyujo Mount Guyot Nacionalnij park nalichuye ponad 150 pishih turistichnih stezhok riznogo stupenya skladnosti zagalna protyazhnist yakih perevishuye 1300 km 800 mil a takozh blizko 885 km 550 mil marshrutiv dlya verhovoyi yizdi Bilshist cih marshrutiv bula prokladena robitnikami z Gromadyanskogo korpusu ohoroni navkolishnogo seredovisha u chasi Velikoyi depresiyi 59 Odin z najvidomishih i populyarnishih u SShA marshrutiv sho prohodit cherez teritoriyi 14 shtativ j zokrema cherez Grejt Smoki Mauntins Appalachska stezhka angl Appalachian Trail Protyazhnist stezhki v mezhah parku stanovit blizko 114 km 71 milya vona pochinayetsya v rajoni grebli GES Fontanu angl Fontana Dam v pivdenno shidnij chastini parku j zakinchuyetsya v ushelini Devenport angl Davenport Gap na pivnichnomu zahodi 60 She odna velika turistichna stezhka sho vihodit daleko za mezhi parku Mauntins Tu Si angl Mountains to Sea Trail v doslivnomu perekladi z gir do morya pochinayetsya v najvishij tochci parku gori Klingmens Dom i zakinchuyetsya na atlantichnomu uzberezhzhi Pivnichnoyi Karolini v rajoni misu Gatteras 61 Najpopulyarnishi marshruti pov yazani abo zi shodzhennyam na vershini Clingmans Dome Mount LeConte Andrews Bald Chimney Tops Alum Cave abo vedut do vodospadiv Abrams Falls Rainbow Falls Laurel Falls Ramsay Cascades Z vesnyanim cvitinnyam riznomanitnih kvitiv najbilshe pov yazani stezhki Albright Grove Boogerman Loop Brushy Mountain Chestnut Top Cucumber Gap Loop Deep Creek Loop Fork Ridge Trail Gregory Bald Huskey Gap Kanati Fork Trail Little River Trail Porters Creek Trail Rich Mountain Loop Schoolhouse Gap Shuckstack Fire Tower i Smokemont Loop Velika kilkist stezhok vede do panoramnih vidiv gir ta prileglih dolin sered nih mozhna zgadati Alum Cave Andrews Bald Bullhead Trail Chestnut Top Chimney Tops Gregory Bald Mount Cammerer Mount Sterling Rich Mountain Loop i Rocky Top Chastina marshrutiv prohodit uzdovzh vodotokiv najvidomishi z nih Cucumber Gap Loop Huskey Gap Kephart Prong Trail Little River Trail Oconaluftee River Trail i Smokemont Loop 62 Z klasichnim appalachskim lisom mozhna poznajomitisya na stezhkah Cucumber Gap Loop i Porters Creek Trail a takozh v okolicyah hatini Kuka Cook cabin na berezi strumka Litl Kataluchi Krik Little Cataloochee Creeck 63 V dolini richki Okolanufti ta na beregah strumka Dip Krik Deep Creeck zustrichayutsya roslini harakterni dlya pivnichnogo zmishanogo lisu 64 nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Riznomanitnist pishih marshrutiv Kempingired nbsp Standartna dilyanku v kempingu Kejds Kouv Bezposeredno na teritoriyi parku nemaye gotelnogo abo kotedzhnogo servisu za vinyatkom nevelikogo kotedzhnogo selisha Le Conte Lodge roztashovanogo na vershini gori LeKont Natomist dlya vidviduvachiv vidkriti 10 stacionarnih kempingiv V nih znahodyatsya ponad 940 individualnih dilyanok kozhna z yakih obladnana miscem dlya ustanovki nametiv kaminom stolikom dlya piknika ta asfaltovanim pid yizdom Chastina majdanchikiv dozvolyaye postaviti na nih budinochok na kolesah prote elektrichna merezha ta vodogin yak pravilo vidsutni Vartist orendi individualnoyi na odin namet dilyanki vid 14 do 23 grupovoyi vid 26 do 65 dolariv za dobu 65 66 U najbilshih kempingah pracyuyut magazini v yakih mozhna pridbati deyaki produkti harchuvannya pohidnij inventar ta suveniri 67 Dushovih kabin ta pralen u parku nemaye ci poslugi mozhna otrimati v dovkolishnih mistechkah Krim stacionarnih kempingiv vstanovlennya nametiv dozvoleno takozh na specialno priznachenih dlya cogo majdanchikah v riznih chastinah parku pri nayavnosti vidpovidnogo dozvolu Dlya vidviduvachiv z kinmi vidkriti 5 specializovanih taboriv cherez yaki prohodyat verhovi marshruti 68 Nareshti u svitlij chas dobi vidpochivayuchi mozhut vidvidati 11 zon dlya piknika obladnanih bezkoshtovnimi tualetami grilyami j stolami 6 Abrams Creek nevelikij kemping na 16 dilyanok u zahidnij chastini parku bilya odnojmennogo strumka Vidkritij z drugoyi dekadi bereznya do kincya zhovtnya Roztashovanij na visoti 343 m 1125 futiv Balsam Mountain takozh nevelikij kemping na 46 dilyanok Znahoditsya na visoti 1618 m 5310 futiv u pivdenno shidnij chastini parku bilya indianskoyi rezervaciyi Pracyuye z seredini travnya do kincya zhovtnya Big Creek kemping na 12 misc u shidnij chastini parku bilya Appalachskoj stezhki Visota 518 m 1700 futiv nad rivnem morya Vidkritij z drugoyi dekadi bereznya do kincya zhovtnya Cades Cove tretij za velichinoyu kemping na teritoriyi parku roztashovanij v odnojmennij dolini Kilkist dilyanok 159 ye magazin Vidkritij cilij rik Cataloochee kemping na 27 misc na pivdenno shodi parku Visota 795 m 2610 futiv nad rivnem morya Obov yazkova poperednya reyestraciya Cosby drugij za velichinoyu na 165 misc kemping na pivnichnomu shodi Grejt Smoki Mauntins Visota 750 m 2459 futiv nad rivnem morya Vidkritij z drugoyi dekadi bereznya do kincya zhovtnya Deep Creek kemping na 92 dilyanki na pivdni parku Vidkritij z kvitnya po zhovten Visota 549 m 1800 futiv nad rivnem morya Elkmont najbilshij kemping na teritoriyi parku proponuye 220 dilyanok Znahoditsya na pivnochi nedaleko vid centralnogo ofisu vidkritij z drugoyi dekadi bereznya po kinec listopada Visota 655 m 2150 futiv nad rivnem morya Look Rock kemping na 68 misc na zahodi parku Visota 792 m 2600 futiv nad rivnem morya vidkritij z seredini travnya do kincya zhovtnya Smokemont kemping u pivdenno shidnij chastini parku bilya indianskoyi rezervaciyi Kilkist dilyanok 142 vidkritij cilij rik Visota 670 m 2198 futiv nad rivnem morya Informacijni centrired nbsp Oglyadovij majdanchik na vershini gori Klingmens Dom Do poslug vidviduvachiv na teritoriyi parku vidkrito 4 informacijni centri Shugarlends Sugarlands tut takozh pracyuye centralnij ofis Kejds Kouv Cades Cove Okonalufti Oconaluftee ta Klingmens Dom Clingmans Dome V cih centrah mozhna znajti mapi dovidkovu literaturu diznatisya pro zahodi yaki provodyatsya v parku otrimati dopomogu spivrobitnikiv U Shugarlendsi mozhna vidvidati vistavku eksponativ miscevoyi flori j fauni a takozh kinozal z 20 hvilinnim filmom U Okolanufti pracyuyut krayeznavchij muzej i girska ferma sho demonstruye pobut silskih zhiteliv XIX pochatku XX stolit 69 Primitkired World Heritage List Great Smoky Mountains National Park UNESCO d Track Q7809 Great Smoky Mountains National Park U S National Park Service angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 7 listopada 2010 Procitovano 26 lipnya 2011 Walls Margaret A Parks and Recreation in the United States Local Parks Backgrounder Backgrounder Washington DC Vip June Arhivovano z dzherela 12 travnya 2012 Procitovano 2016 03 11 a b v g d e Great Smoky Mountains National Park Stories U S National Park Service angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2011 Procitovano 26 lipnya 2011 Fodor s 2009 s 15 a b Park Statistics www greatsmokymountainsnationalpark com Arhiv originalu za 27 grudnya 2011 Procitovano 29 lipnya 2011 Brewer Jenkins 1998 s 84 Flohr M J K Dillenburg R G Plumlee G S Characterization of secondary minerals formed as the result of weathering of the Anakeesta Formation Alum Cave Great Smoky Mountains National Park Tennessee USGS Open File Report T 95 477 S 24 Trails Appalachian Blue Ridge Project Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 27 grudnya 2011 Procitovano 21 listopada 2011 Moore 1988 s 32 a b v g d Great Smoky Mountains National Park Geology U S National Park Service angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 25 veresnya 2011 Procitovano 31 lipnya 2011 a b Fodor s 2007 s 15 16 Great Smoky Mountains National Park Home page angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 6 lipnya 2015 Procitovano 1 serpnya 2011 a b Monthly Averages for Gatlinburg TN The Weather Channel LLC Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2010 Procitovano 20 veresnya 2011 a b v g Great Smoky Mountains National Park Weather U S National Park Service angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 2 veresnya 2011 Procitovano 19 veresnya 2011 Brewer Jenkins 1998 s 17 Smoky Mountain Timeline angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2011 Procitovano 26 lipnya 2011 Brown John P Old Frontiers The Story of the Cherokee Indians from Earliest Times to the Date of Their Removal to the West 1838 Kingsport Southern Publishers 1938 Woodward 1982 s 12 Weals Vic Last Train to Elkmont A Look Back at Life on Little River in the Great Smoky Mountains Olden Press 1993 P 27 28 ISBN 0962915610 Fodor s 2007 s 14 Burns Ken Video The National Parks america s Best Idea Televizijnij kanal PBS Arhiv originalu za 17 lipnya 2011 Procitovano 26 lipnya 2011 Pierce Daniel S The Great Smokies from natural habitat to national park University Tennessee Press 2000 P 148 ISBN 1572330791 Great Smoky Mountains National Park Nature amp Science angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 27 grudnya 2011 Procitovano 15 grudnya 2011 Great Smoky Mountains National Park National Geographic Traveller Arhiv originalu za 28 grudnya 2011 Procitovano 16 grudnya 2011 Great Smoky Mountains National Park World Heritage List Centr Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Arhiv originalu za 5 serpnya 2011 Procitovano 29 lipnya 2011 The SAMAB Reserve The Southern Appalachian Man and the Biosphere Reserve Arhiv originalu za 27 grudnya 2011 Procitovano 29 lipnya 2011 a b Fodor s 2009 s 16 Davis Mary B Old Growth in the East A Survey Cenozic Society 1993 P 2 ISBN 0963840207 Arhivovano z dzherela 28 veresnya 2011 a b Great Smoky Mountains National Park Forests angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 29 veresnya 2011 a b Brewer Jenkins 1998 s 101 a b v Williams 2010 s 97 a b v Williams Dan D Great Smoky Mountains National Park Classic Cove Hardwood Forest forestsofgreatsmokymountains com Arhiv originalu za 27 grudnya 2011 Procitovano 22 veresnya 2011 Williams 2010 s 102 103 a b v Schafale Weakley 1990 s 33 Williams 2010 s 125 a b Williams 2010 s 125 127 Schafale Weakley 1990 s 26 27 Williams 2010 s 135 a b Schafale Weakley 1990 s 9 12 a b Williams 2010 s 135 141 Williams 2010 s 90 Williams Dan D GSMNP Eastern Hemlock Arhiv originalu za 27 grudnya 2011 Procitovano 2 zhovtnya 2011 a b Schafale Weakley 1990 s 38 39 Williams 2010 s 90 95 Williams 2010 s 180 182 a b Schafale Weakley 1990 s 55 56 Williams 2010 s 82 Fast Facts Rocky Mountain Elk Foundation Inc Arhiv originalu za 23 listopada 2011 Procitovano 14 listopada 2011 Carter Ed Tennessee Wildlife Resources Agency Elk Reintroduction Questions amp Answers Oficijnij sajt uryadu Tennessi Arhiv originalu za 27 grudnya 2011 Procitovano 14 listopada 2011 a b v Great Smoky Mountains National Park Mammals angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 26 listopada 2011 Procitovano 14 listopada 2011 Great Smoky Mountains National Park Black bears angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 28 listopada 2011 Procitovano 14 listopada 2011 Culbertson Nicole Status and history of the mountain lion in the Great Smoky Mountains National Park Research Resources Management Report Gatlinburg TN National Park Service Southeast Region Uplands Field Research Laboratory Great Smoky Mountains National Park 1976 T 15 S 51 a b v g Great Smoky Mountains National Park Birds angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 26 veresnya 2011 a b Great Smoky Mountains National Park Fishes angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 26 listopada 2011 Procitovano 14 listopada 2011 a b v Great Smoky Mountains National Park Amphibians angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 24 listopada 2011 Procitovano 15 listopada 2011 Ruben John A Boucot J Arthur The origin of the lungless salamanders Amphibia Plethodontidae American Naturalist 1989 T 134 S 161 169 Great Smoky Mountains National Park Amphibians angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 26 listopada 2011 Procitovano 15 listopada 2011 Koontz 2009 s 186 Appalachian Trail guide through Great Smoky Mountains National Park HikingintheSmokys com accessdate 2011 11 17 archiveurl http www webcitation org 64FquYbmB archivedate 2011 12 28 Arhiv originalu za 18 grudnya 2011 Procitovano 1 kvitnya 2016 de Hart Allen Hiking North Carolina s Mountains to Sea Trail The University of North Carolina Press 2000 P 1 ISBN 0807848875 Directory of Trails by Trail Feature hikinginthesmokys com Arhiv originalu za 22 listopada 2011 Procitovano 20 listopada 2011 Williams 2010 s 99 101 Williams 2010 s 104 Great Smoky Mountains National Park Frontcountry Camping angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 26 listopada 2011 Procitovano 16 listopada 2011 Great Smoky Mountains National Park Group Campgrounds angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 7 listopada 2011 Procitovano 16 listopada 2011 Fodor s 2007 s 27 Great Smoky Mountains National Park Horse Camps angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2011 Procitovano 16 listopada 2011 Great Smoky Mountains National Park Visitor Centers angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 1 listopada 2011 Procitovano 19 listopada 2011 Literaturared Adams Kevin Hiking Great Smoky Mountains National Park Falcon 1998 304 p ISBN 0762711108 Brewer Carson Jenkins Ken Great Smoky Mountains National Park Pathways to Nature 1998 143 p ISBN 1580270182 Dunn Durwood Cades Cove The Life and Death of a Southern Appalachian Community 1818 1937 University of Tennessee Press 1988 288 p ISBN 0870495593 Fodor s Mark Sullivan Fodor s the Carolinas amp Georgia Fodor s 2007 544 p ISBN 1400017416 Fodor s Mark Sullivan Fodor s In Focus Great Smoky Mountains National Park Fodor s 2009 224 p ISBN 1400008921 Koontz Katy Insiders Guide to the Great Smoky Mountains Insiders Guide 2009 S 186 264 p ISBN 0762750383 Moore Harry L A Roadside Guide to the Geology of the Great Smoky Mountains National Park Knoxville University of Tennessee Press 1988 192 p ISBN 0870495577 Ogle Lucinda Oakley Wear Jerry Sugarlands A Lost Community of Sevier County Tennessee Sevierville Tennessie Sevierville Heritage Committee 1986 94 p Rozema Vicki Footsteps of the Cherokees A Guide to the Eastern Homelands of the Cherokee Nation John F Blair Publisher 2007 394 p ISBN 089587346X Schafale Michael P Weakley Alan S Classification of the natural communities of North Carolina Third approximation North Carolina Natural Heritage Program Division of Parks and Recreation Department of Environment and Natural Resources Raleigh NC 1990 325 p Strutin Michal History Hikes of the Smokies Great Smoky Mountains Association 2003 352 p ISBN 0937207403 Trout Ed Historic Buildings of the Smokies Great Smoky Mountains 1995 80 p ISBN 0937207160 Williams Dan D The Forests of Great Smoky Mountains National Park A Naturalist s Guide to Understanding Identifying and Southern Appalachian Forest Types CreateSpace 2010 254 p ISBN 1451564988 Woodward Grace Steele The Cherokees Civilization of the American Indian Series University of Oklahoma Press 1982 396 p ISBN 0806118156 Posilannyared Great Smoky Mountains National Park Oficijnij sajt angl Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 7 listopada 2010 Procitovano 26 lipnya 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grejt Smoki Mauntins nacionalnij park amp oldid 43139034