Насі-горенг

Насі-горенг (індонез. nasi goreng, буквально - «смажений рис») - страва індонезійської, малайзійської, а також деяких інших національних кухонь Південно-Східної Азії. Отримала певне поширення за межами регіону, в т. ч. в країнах Заходу, де часто сприймається як «кулінарний символ» Індонезії.

Nasi Goreng-Lombok.JPG

Традиційна подача насі-горенгу з комплексним гарніром
Походження	індонезійська кухня, малайзійська кухня, сінгапурська кухня
Необхідні компоненти	рис
Зазвичай використовувані компоненти	м'ясо, курятина, морепродукти, риба, субпродукти, яйця, овочі, зелень
Схожі страви	плов, смажений рис, паелья, ризото, бір'яні, джамбалайя
Медіафайли у Вікісховищі

Являє собою подобу плову: обсмажену в олії суміш рису з подрібненими продуктами тваринного або рослинного походження. Має безліч варіацій, зокрема, регіональних.

Особливою популярністю користується на Яві, де історично є однією з головних кулінарних родзинок. У яванській та ряді інших регіональних кухонь Індонезії порція насі-горенг зазвичай доповнюється традиційним комплексним гарніром, в який входять яєчня, кілька шпажок мініатюрного шашлику сате, крупук, невелика кількість свіжих або мочених овочів і, іноді, деякі інші закуски.

Походження та поширення

Насі-горенг є одним з основних традиційних способів приготування рису, який протягом багатьох століть є основною зерновою культурою на Малаккському півострові і більшої частини Малайського архіпелагу . Припускається, що практика обсмаження вареного рису в олії була запозичена місцевим населенням у китайців разом з відповідним посудом - воком , а також соєвим соусом, який є неодмінним інгредієнтом страви. Подібний спосіб кулінарної обробки рису виявився досить затребуваним, оскільки не тільки покращував його смакові якості, а й забезпечував його більш тривалу збереженість в умовах жаркого і вологого клімату, ніж просте варіння. Завдяки цьому відповідна страва отримала досить широке поширення на території нинішніх Індонезії, Малайзії, Брунею і Сінгапуру. Характерно, що в національних кухнях всіх цих країн воно утвердилося під єдиною назвою - насі-горенг, яке по-індонезійськи і по-малайські означає просто «смажений рис». Найбільшою популярністю насі-горенг користується в Індонезії, де готується майже повсюдно, за винятком деяких східних районів, для жителів яких рис не є основою раціону. Особливо значне місце ця страва займає в яванській кухні: практично для всіх місцевостей Яви вона є одним з основних кулінарних спеціалітетів. Показово, наприклад, що президент США Барак Обама, який провів дитинство в Джакарті, у телефонній розмові з президентом Індонезії Сусіло Бамбангом Юдойоно, що відбулася в листопаді 2008 року, зізнався, що дуже сумує за індонезійською їжею, зокрема, за насі-горенгом . Відомо, що гастрономічні пристрасті Обами були належним чином враховані індонезійським керівництвом: під час офіційного візиту американського лідера в Індонезію, що відбувся через два роки, в листопаді 2010 року, насі-горенг був поданий на стіл в числі інших традиційних страв індонезійської кухні в ході урочистого обіду, даного на честь гостя президентом Юдойоно .

На міжнародному рівні насі-горенг є одним з найвпізнаваніших елементів індонезійської кухні, свого роду її «візитною карткою». Це обумовлено не тільки високою популярністю даної страви на його батьківщині, а й тією обставиною, що воно отримало досить широке поширення за межами Південно-Східної Азії, в тому числі в країнах Заходу. Зокрема, насі-горенг вельми популярний в Нідерландах - ще з того періоду, коли вони були метрополією Індонезії. З Нідерландів практика його приготування з часом поширилася в інші голландські колонії, а пізніше, у другій половині XX століття, і в деякі західноєвропейські держави і США. В результаті у багатьох країнах світу насі-горенг не тільки подається в ресторанах азійської кухні, але і досить часто продається як напівфабрикат у продовольчих магазинах . Про його високу міжнародну популярність свідчать, зокрема, провідні світові ЗМІ: так, за підсумками опитування 35 000 респондентів у різних країнах, проведеного в 2011 році міжнародної редакцією CNN, насі-горенг зайняв друге місце в списку «50 найулюбленіших страв» .

Приготування й різновиди

Насі-горенг являє собою суміш рису з подрібненими продуктами рослинного або тваринного походження. Певною мірою ця страва є подобою плову, проте технологія його приготування принципово відмінна. Якщо основу плову становить тушкований рис, то основу насі-горенг - рис, завчасно зварений і охолоджений. З урахуванням того, що варений рис є неодмінним елементом повсякденних трапез індонезійців і малайців, для приготування насі-горенг вони традиційно використовують рис, що залишився з попередніх днів. Те ж стосується і деяких другорядних компонентів страви: у хід часто йдуть залишки недоїденої курки, м'яса, морепродуктів або овочів. Якщо ж ці продукти готуються спеціально для насі-горенг, то вони піддаються кулінарній обробці окремо, а не змішуються в єдиний зирвак, як це робиться в плові.

Як посуд для приготування страви використовується вок. У ньому розігрівається відносно невелика кількість рослинної, найчастіше пальмової олії.

Найпоширенішим компонентом насі-горенг є яйця: вони використовуються практично у всіх видах цієї страви. Як правило, на воку на самому початку кулінарного процесу готується яєяня з курячих або качиних яєць. Потім до яєчної маси можуть додаватися курятина, м'ясо, субпродукти, морепродукти - попередньо посмажені і нарізані на дрібні шматочки.

Для приготування насі-горенг треба відварити і охолодити рис. Потім рис підсмажується на олії з зеленою цибулею, ріпчастою цибулею і часником, далі додається м'ясо (курятина або яловичина), а в немусульманських регіонах - свинина і морепродукти, які доповнюють овочі, пророщені злаки і гриби. З приправ використовуються соєвий соус, самбал і чатні, а також сіль, перець, куркума, чилі і каррі. Іноді в насі горенг в наприкінці додають курячі яйця (яєчня-глазунья, омлет).

Вуличний лоток, що торгує насі-горенг (Джакарта)

Насі-горенг може подаватися як окрема страва або сервіруватися овочами або смаженим темпе, чипсами крупук або сате на шпажках.

Посилання

1. Hidangan lezat, 2012.
2. The Food of Indonesia та +1999.
3. Rose Prince та +2009.
4. Nasi Goreng(англ.). Fae's Twist & amp; Tango (15 May 2013). Перевірено 25 вересня 2015.
5. Obama Missing Rambutan, Bakso and Nasi Goreng(англ.). Jakarta Post (26 November 2008). — Електронна версія газети «Джакарта пост». Перевірено 11 липня 2024. Архівовано з першоджерела 23 квітня 2013.
6. Hindra Liu. Rambutan Pun Dihidangkan untuk Obama ...(індонез.). Kompas (9 листопада 2010). — Электронная версія газети «Компас». Перевірено 25 вересня 2015.
7. Eric Musa Piliang. By the way ... A tale of 'nasi goreng' - leftover rice and chicken scraps(англ.). Jakarta Post (14 November 2010). — Електронна версія газети «Джакарта пост». Перевірено 25 вересня 2015.
8. Karin Engelbrecht. Nasi Goreng(англ.). About.com. Перевірено 25 вересня 2015.
9. Tim Cheung. Your pick: World's 50 best foods(англ.). CNN (7 September 2011). — Сайт CNN. Перевірено 11 липня 2024.

Література

• Rose Prince. Real Tastes of Indonesia. — Prahran : Hardie Grant Books, 2009. — 288 p. — .

• Lother Arsana. The Food of Indonesia: Authentic Recipes from the Spice Islands. — Boston : Periplus Editions, 1999. — 125 p. — .

• Hidangan Lezat: Aneka Nasi Goreng. — Boston : Penerbit Erlangga Mahameru, 2012. — 64 p. — .