Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Населення Ірану. Чисельність населення країни 2015 року становила 81,824 млн осіб (17-те місце у світі). Чисельність іранців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 17,99 ‰ (105-те місце у світі), смертність — 5,94 ‰ (168-ме місце у світі), природний приріст — 1,2 % (101-ше місце у світі) 
Населення Ірану  | |
|---|---|
 Ріст чисельності населення країни | |
| Чисельність | 81,82 млн осіб |
| Густота | 48,6 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 0,07 ‰ |
| Природний рух | |
| Природний приріст | ▲1,2 % |
| Народжуваність | 17,99 ‰ |
| Фертильність | 1,83 дітей на 1 жінку |
| Смертність | 5,94 ‰ |
| Смертність немовлят | 38,04 ‰ |
| Вікова структура | |
| • до 14 років | 23,69 % |
| • 15–64 років | 71,03 % |
| • старіші за 65 років | 5,28 % |
| Середня тривалість життя | 71,15 року |
| • чоловіків | 69,56 року |
| • жінок | 72,82 року |
| Статева структура | |
| загалом | 1,03 чол./жін. |
| при народженні | 1,05 чол./жін. |
| до 15 років | 1,05 чол./жін. |
| 15–64 років | 1,04 чол./жін. |
| після 65 років | 0,86 чол./жін. |
| Етнічні групи | |
| Нація | іранці |
| Найбільший етнос | перси |
| Мови | |
| Офіційна | перська (фарсі) |
| Також у побуті | азербайджанська, турецька, курдська |
Історія
В історичній ретроспективі Іран володів величезними людськими ресурсами, перська армія завжди була однією з найчисельніших в стародавньому світі за часів античності (від 200 тис. до 1 млн), навіть у період роздробленості і епідемії чуми II століття нашої ери, що забрала незліченні життя, римські легіони не могли забезпечити значної переваги над менш войовничими персами. Пізніше, коли Європа опинилася під загрозою військової гегемонії Османської імперії, Персія знаходила в собі сили наносити поразки Китаю, тюркським ханам Середньої Азії і Османської імперії. У Середні віки населення Персії перевершувало населення будь-якої європейського королівства, або навіть Священної Римської імперії.
У 1950-1990-х роках країна переживала демографічний вибух. З 1979 року населення подвоїлося і 2006 року сягнуло 70,49 млн осіб. Однак у 1990-х роках народжуваність помітно знизилася і тепер опустилася нижче простого відтворення поколінь, сумарний коефіцієнт народжуваності — 1,87 (для звичайного відтворення необхідно 2,15).
Природний рух
Відтворення
Народжуваність у Ірані, станом на 2015 рік, дорівнює 17,99 ‰ (105-те місце у світі). Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,83 дитини на одну жінку (148-ме місце у світі). Рівень застосування контрацепції 77,4 % (станом на 2011 рік).
Смертність у Ірані 2015 року становила 5,94 ‰ (168-ме місце у світі).
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,2 % (101-ше місце у світі).
Незважаючи на досить молодий вік чверті іранців, а також, на те, що зростання населення Ірану становить 12 ‰, останнім часом вчені фіксують стрімкий спад народжуваності в країні. У зв'язку з чим уряд Ірану переглядає свою сімейну політику в бік підвищення народжуваності. Раніше в країні проводилася демографічна політика «Одна дитина — добре, дві — достатньо».
| Чисельність населення (тис.) | Кількість народжень | Кількість смертей | Збільшення населення | Народжуваність (‰) | Смертність (‰) | Природний приріст (‰) | Сумарний коефіцієнт народжуваності (‰) | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1999 | 62738 | 1177557 | 374838 | 802719 | 18,8 | 6,0 | 12,8 | |
| 2000 | 63658 | 1095165 | 382674 | 712491 | 17,2 | 6,0 | 11,2 | |
| 2001 | 64592 | 1110836 | 421525 | 689311 | 17,2 | 6,5 | 10,7 | |
| 2002 | 65540 | 1122104 | 337237 | 784867 | 17,1 | 5,1 | 12,0 | |
| 2003 | 66480 | 1171573 | 368518 | 803055 | 17,6 | 5,5 | 12,1 | |
| 2004 | 67477 | 1154368 | 355213 | 799155 | 17,1 | 5,3 | 11,8 | |
| 2005 | 68467 | 1239408 | 363723 | 875685 | 18,1 | 5,3 | 12,8 | |
| 2006 | 70496 | 1253912 | 408566 | 845346 | 17,8 | 5,8 | 12,0 | 1,60 |
| 2007 | 71532 | 1286716 | 412736 | 873980 | 18,0 | 5,8 | 12,2 | |
| 2008 | 72584 | 1300166 | 417798 | 882368 | 17,9 | 5,8 | 12,2 | |
| 2009 | 73651 | 1348546 | 393514 | 955032 | 18,3 | 5,3 | 13,0 | |
| 2010 | 74733 | 1363542 | 441042 | 922500 | 18,3 | 5,9 | 12,4 | |
| 2011 | 75149 | 1382 229 | 422133 | 960096 | 18,3 | 5,6 | 12,7 | 1,30 |
Вікова структура
Середній вік населення Ірану становить 29,4 року (123-тє місце у світі): для чоловіків — 29,1, для жінок — 29,7 року. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 71,15 року (149-те місце у світі), для чоловіків — 69,56 року, для жінок — 72,82 року. Чверть іранців — до 15 років, що робить Іран однією з наймолодших країн світу.
Вікова структура населення Ірану, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 23,69 % (9 937 715 чоловіків, 9 449 716 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 17,58 % (7 386 826 чоловіків, 6 998 188 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 46,87 % (19 534 794 чоловіка, 18 817 480 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 6,58 % (2 650 049 чоловіків, 2 731 997 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 5,28 % (1 990 961 чоловік, 2 326 544 жінки).
Остан (регіон) Ірану з наймолодшим населенням — Систан і Белуджистан, в ньому 37,6 % населення молодше 14 років. Найбільша частка населення похилого віку (за 65 років) у Гілані — 8,1 %.
Шлюбність — розлучуваність
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 9,2; коефіцієнт розлучуваності — 2; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 22 (2014). Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 27,4 року, жінки — 22,1 року, загалом — 24,8 року (дані за 2014 рік).
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 48,6 особи/км² (161-ше місце у світі).
Урбанізація
Іран високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 73,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,07 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки).
Головні міста держави: Тегеран (столиця) — 8,432 млн осіб, Мешхед — 3,014 млн осіб, Ісфахан — 1,88 млн осіб, Кередж — 1,807 млн осіб, Шираз — 1,661 млн осіб, Тебриз — 1,572 млн осіб (дані за 2015 рік).
Міграції
Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,07 ‰ (114-те місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Біженці й вимушені переселенці
Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває від 2,5 до 3,0 млн біженців з Афганістану (офіційно зареєстровано лише 1 млн), 28,27 тис. з Іраку.
Іран є членом Міжнародної організації з міграції (IOM).
За даними офіційного перепису населення 2011 року в Ірані проживали громадяни інших держав:
- Афганістану — 1,45 млн осіб;
- Іраку — 51,5 тис. осіб;
- Пакистану — 17,7 тис. осіб;
- Туреччини — 1,6 тис. осіб;
- з інших країн — 164,8 тис. осіб.
Расово-етнічний склад
Іран має досить строкатий етнічний склад населення. Головні етноси країни: перси, азербайджанці, курди, араби, луристанці, белуджі, туркмени та нечисленні тюркомовні народності.
Більшість населення Ірану — етнічні перси (За різними оцінками, від 36 % до 61 %). Перси проживають на території всього Ірану, говорять мовою фарсі. Їхня історична батьківщина — провінція Парс.
Друга за чисельністю етнічна група — азербайджанці (за різними оцінками, від 16 % до 40 %), проживають головним чином на північному заході країни, в так званому Іранському Азербайджані (Західний Азербайджан, Східний Азербайджан, Зенджан, Казвін, Хамадан, Ардебіль). Азербайджанці є єдиною великою національною меншиною, що не належить до іранської мовної сім'ї, розмовляють азербайджанською. Деякі етнографи схильні поділяти північну і південну частину азербайджанського етносу, оскільки іранські азербайджанці зазнали набагато більш серйозного впливу іраномовних народів, ніж ті які проживають у Республіці Азербайджан.
Курди становлять приблизно 5-10 % населення Ірану Вони проживають на заході країни: Курдистан, Західний Азербайджан, Керманшах.
На півночі Ірану, вздовж берегів проживають талиші, гілянці й мазендеранці (близько 7 %).
На північному сході представлені (більшість в остані Ґолестан), невеликими групами проживають тюркські племена (караї, карагозлу, таймурташ) і етнічні групи чараймаків.
Белуджі займають південно-східну частину країни (остан Систан і Белуджистан). Окремі їх групи проживають в Хорасані і Кермані і західному Мекрану.
На південному заході проживають луристанці й бахтіари.
також населяють південно-західну частину країни, в основному провінцію Хузестан, а також розселені на узбережжі Перської затоки.
-
![image]()
Етнічний склад населення Ірану в 1982-1989 роках -
![image]()
Етнічний склад населення Ірану в 1990-1993 роках -
![image]()
Етнічний склад населення Ірану в 1994-2011 роках -
![image]()
Етнічний склад населення Ірану в 2012-2014 роках
Українська діаспора
Мови
Офіційна мова: перська (фарсі). Інші поширені мови: азербайджанська, турецька та її діалекти, курдська, ґілянська, мазандеранська, лурська, белуджійська, арабська, інші мови.
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам (державна релігія) — 99,4 % (шиїти становлять 90-95 % віруючих, суніти — 5-10 %), інші (зороастризм, юдаїзм,християнство) — 0,3 %, не визначились — 0,4 % (станом на 2011 рік).
| Релігія | перепис 1956 | перепис 1966 | перепис 1976 | перепис 2006 | перепис 2011 | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність | % | Чисельність | % | Чисельність | % | Чисельність | % | Чисельність | % | |
| Мусульмани | 18654127 | 98,4 | 24771922 | 98,8 | 33396908 | 99,1 | 70097741 | 99,4 | 74682938 | 99,4 |
| Християни | 114528 | 0,6 | 149427 | 0,6 | 168593 | 0,5 | 109415 | 0,2 | 117704 | 0,2 |
| Зороастрійці | 15723 | 0,1 | 19816 | 0,1 | 21400 | 0,1 | 19823 | 0,0 | 25271 | 0,0 |
| Юдеї | 65232 | 0,3 | 60683 | 0,2 | 62258 | 0,2 | 9252 | 0,0 | 8756 | 0,0 |
| Інші | 59256 | 0,3 | 77075 | 0,3 | 54234 | 0,1 | 49101 | 0,1 | ||
| Не вказано | 45838 | 0,2 | 59583 | 0,2 | 205317 | 0,3 | 265899 | 0,4 | ||
Освіта
Рівень письменності 2015 року становив 86,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 91,2 % — серед чоловіків, 82,5 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 3 % ВВП країни, станом на 2014 рік (119-те місце у світі). Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 15 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2014 рік).
Середня і професійна
Вища
2011 року в Ірані проживало 10,5 млн осіб з вищою освітою, з них 5,47 млн чоловіків і 5,023 млн жінок, в цілому близько 18,3% населення країни. Для порівняння, 1976 року вищу освіту мало приблизно 3% іранців (310,6 тис. чоловіків і 122,75 тис. жінок).
| Напрямок | Загальна кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| Громадські науки, підприємництво та юриспруденція | 3003229 | 28,6 % |
| Інженерія, виробництво і промисловість | 2941464 | 28 % |
| Гуманітарні науки і мистецтво | 1472760 | 14 % |
| Точні науки, математика та інформатика | 946725 | 9 % |
| Педагогіка | 584413 | 5,6 % |
| Медицина | 531848 | 5,1 % |
| Сільське господарство і ветеринарія | 373398 | 3,6 % |
| Не вказано | 353564 | 3,4 % |
| Сфера послуг | 291283 | 2,8 % |
| Всього | 10498675 | 100 % |
Охорона здоров'я
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,89 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2005 рік). Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік). Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,9 % ВВП країни (86-те місце у світі).
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 38,04 ‰ (54-те місце у світі); хлопчиків — 38,58 ‰, дівчаток — 37,48 ‰. Рівень материнської смертності 2015 року становив 25 випадків на 100 тис. народжень (137-ме місце у світі).
Іран входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, Крим-Конго геморагічна гарячка (станом на 2016 рік).
2014 року було зареєстровано 74,4 тис. хворих на СНІД (50-те місце в світі), це 0,14 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (108-ме місце у світі). Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 4,1 тис. осіб (36-те місце у світі).
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 24,9 % (99-те місце у світі).
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 97,7 % населення в містах і 92,1 % в сільській місцевості; загалом 96,2 % населення країни. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 92,8 %, в сільській місцевості — 82,3 %, загалом по країні — 90 % (станом на 2015 рік). Споживання прісної води, станом на 2004 рік, дорівнює 93,3 км³ на рік, або 1,306 тонни на одного мешканця на рік: з яких 7 % — на промислові, 1 % — на промислові, 92 % — на сільськогосподарські потреби.
Соціально-економічне положення
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 40,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 33,1 %; частка осіб похилого віку — 7,1 %, або 14,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2007 року перебувало 18,7 % населення країни. Розподіл в країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2,6 %, верхній дециль — 29,6 % (станом на 2005 рік).
Станом на 2013 рік, в країні 1,1 млн осіб не має доступу до електромереж; 98,6 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 95 %. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 36,07 млн унікальних інтернет-користувачів (26-те місце у світі), що становило 44,1 % загальної кількості населення країни.
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 29,07 млн осіб (22-ге місце у світі). Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 16,3 %; промисловість і будівництво — 35,1 %; сфера послуг — 48,6 % (станом на 2013 рік). Безробіття 2014 року дорівнювало 10,5 % працездатного населення, 2013 року — 10,3 % (120-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 24,8 %, серед юнаків — 21 %, серед дівчат — 42,8 % (44-те місце у світі).
Кримінал
Наркотики
Незважаючи на значні зусилля, кордон з Афганістаном залишається одним з основних маршрутів для перевалки південно-східноазійського героїну до Європи; один з найвищих рівнів опіатної наркоманії в світі, зростає проблема з синтетичними наркотиками; регулярно застосовується смертна кара за злочини, пов'язані з наркотиками. В Ірані відсутні закони по боротьбі з відмиванням грошей; досягнуто домовленості із сусідніми країнами, щодо обміну оперативною інформацією в сфері боротьби з обігом наркотиків.
Торгівля людьми
Згідно зі про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Державного департаменту США, уряд Ірану не докладає зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна знаходиться у списку третього рівня.
-
![image]()
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.) -
![image]()
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15-24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25-54 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55-64 років — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої.
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи
| Населення Ірану | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1956 | 18 954 704 | — |
| 1966 | 25 785 210 | +36.0% |
| 1976 | 33 708 744 | +30.7% |
| 1986 | 49 445 010 | +46.7% |
| 1996 | 60 055 488 | +21.5% |
| 2006 | 70 495 782 | +17.4% |
| 2011 | 75 149 669 | +6.6% |
| 2014 | 80 840 713 | +7.6% |
| Джерело: Офіційні переписи населення | ||
Див. також
Примітки
- Iran : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- (англ.) Iranian People (англ.). NationMaster.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 17 серпня 2013.
- (рос.) Иранских врачей могут сажать в тюрьму за процедуры по контрацепции [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.] — повідомлення РИА Новости від 7 липня 2014 року.
- (рос.) Юрьев М. М. Общая характеристика населения Исламской Республики Иран [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] — Институт Ближнего Востока, 2009.
- (англ.) Weeks Population: Iranian Government Responds to Census Results.[недоступне посилання з липня 2019]
- ' Marriages and crude marriage rates : ( )[англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 8 July. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ' Divorces and crude divorce rates : ( )[англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 8 July. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : ( )[англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 8 July. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- International Organization for Migration : ( )[англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- (англ.) Дані офіційного перепису 2011 року. [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.) Алекперли Ф. У. Исторические причины формирования общих черт и различий в национальном характере азербайджанцев Азербайджанской Республики и Ирана. [ 5 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- (англ.) Дані ООН на основі державного перепису 2011 року. [ 17 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Trafficking in Persons Report 2013 : ( )[англ.] / // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : ( )[англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
Література
Українською
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — .
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — .
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : , 2003. — 392 с. — .
- Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : , 2004. — 383 с. — .
- , Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — .
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — .
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : , 1999. — 504 с. — .
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : , 2003. — 280 с. — .
Російською
- (рос.) Иран // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Иран // Страны и народы. Зарубежная Азия. Общий обзор. Юго-Западная Азия / Редкол. : (отв. ред.), И. А. Дементьев и др. — М. : «Мысль», 1979. — 381 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — .
- (рос.) География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Ірану |
- World Population Prospects : ( )[англ.] // United Nation. . — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory : ( )[англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Ірану.
- Demographic and Health Surveys : ( )[англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Iran. Statistics and Monitoring : ( )[англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Ірану.
- Iran. World Bank Open Data : ( )[англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Ірану.
- Iran. Country Profile : ( )[англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Ірану від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Iran : ( )[англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : ( )[англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : ( )[англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naselennya Iranu Chiselnist naselennya krayini 2015 roku stanovila 81 824 mln osib 17 te misce u sviti Chiselnist iranciv stabilno zbilshuyetsya narodzhuvanist 2015 roku stanovila 17 99 105 te misce u sviti smertnist 5 94 168 me misce u sviti prirodnij pririst 1 2 101 she misce u sviti Naselennya IranuRist chiselnosti naselennya krayiniChiselnist81 82 mln osibGustota48 6 osobi km Koeficiyent migraciyi0 07 Prirodnij ruhPrirodnij pririst 1 2 Narodzhuvanist17 99 Fertilnist1 83 ditej na 1 zhinkuSmertnist5 94 Smertnist nemovlyat38 04 Vikova struktura do 14 rokiv23 69 15 64 rokiv71 03 starishi za 65 rokiv5 28 Serednya trivalist zhittya71 15 roku cholovikiv69 56 roku zhinok72 82 rokuStateva strukturazagalom1 03 chol zhin pri narodzhenni1 05 chol zhin do 15 rokiv1 05 chol zhin 15 64 rokiv1 04 chol zhin pislya 65 rokiv0 86 chol zhin Etnichni grupiNaciyairanciNajbilshij etnospersiMoviOficijnaperska farsi Takozh u pobutiazerbajdzhanska turecka kurdskaIstoriyaV istorichnij retrospektivi Iran volodiv velicheznimi lyudskimi resursami perska armiya zavzhdi bula odniyeyu z najchiselnishih v starodavnomu sviti za chasiv antichnosti vid 200 tis do 1 mln navit u period rozdroblenosti i epidemiyi chumi II stolittya nashoyi eri sho zabrala nezlichenni zhittya rimski legioni ne mogli zabezpechiti znachnoyi perevagi nad mensh vojovnichimi persami Piznishe koli Yevropa opinilasya pid zagrozoyu vijskovoyi gegemoniyi Osmanskoyi imperiyi Persiya znahodila v sobi sili nanositi porazki Kitayu tyurkskim hanam Serednoyi Aziyi i Osmanskoyi imperiyi U Seredni viki naselennya Persiyi perevershuvalo naselennya bud yakoyi yevropejskogo korolivstva abo navit Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi U 1950 1990 h rokah krayina perezhivala demografichnij vibuh Z 1979 roku naselennya podvoyilosya i 2006 roku syagnulo 70 49 mln osib Odnak u 1990 h rokah narodzhuvanist pomitno znizilasya i teper opustilasya nizhche prostogo vidtvorennya pokolin sumarnij koeficiyent narodzhuvanosti 1 87 dlya zvichajnogo vidtvorennya neobhidno 2 15 Prirodnij ruhVidtvorennya Narodzhuvanist u Irani stanom na 2015 rik dorivnyuye 17 99 105 te misce u sviti Koeficiyent potencijnoyi narodzhuvanosti 2015 roku stanoviv 1 83 ditini na odnu zhinku 148 me misce u sviti Riven zastosuvannya kontracepciyi 77 4 stanom na 2011 rik Smertnist u Irani 2015 roku stanovila 5 94 168 me misce u sviti Prirodnij pririst naselennya v krayini 2015 roku stanoviv 1 2 101 she misce u sviti Nezvazhayuchi na dosit molodij vik chverti iranciv a takozh na te sho zrostannya naselennya Iranu stanovit 12 ostannim chasom vcheni fiksuyut strimkij spad narodzhuvanosti v krayini U zv yazku z chim uryad Iranu pereglyadaye svoyu simejnu politiku v bik pidvishennya narodzhuvanosti Ranishe v krayini provodilasya demografichna politika Odna ditina dobre dvi dostatno Chiselnist naselennya tis Kilkist narodzhen Kilkist smertej Zbilshennya naselennya Narodzhuvanist Smertnist Prirodnij pririst Sumarnij koeficiyent narodzhuvanosti 1999 62738 1177557 374838 802719 18 8 6 0 12 82000 63658 1095165 382674 712491 17 2 6 0 11 22001 64592 1110836 421525 689311 17 2 6 5 10 72002 65540 1122104 337237 784867 17 1 5 1 12 02003 66480 1171573 368518 803055 17 6 5 5 12 12004 67477 1154368 355213 799155 17 1 5 3 11 82005 68467 1239408 363723 875685 18 1 5 3 12 82006 70496 1253912 408566 845346 17 8 5 8 12 0 1 602007 71532 1286716 412736 873980 18 0 5 8 12 22008 72584 1300166 417798 882368 17 9 5 8 12 22009 73651 1348546 393514 955032 18 3 5 3 13 02010 74733 1363542 441042 922500 18 3 5 9 12 42011 75149 1382 229 422133 960096 18 3 5 6 12 7 1 30Vikova struktura Vikovo stateva piramida naselennya Iranu 2016 rik angl Serednij vik naselennya Iranu stanovit 29 4 roku 123 tye misce u sviti dlya cholovikiv 29 1 dlya zhinok 29 7 roku Ochikuvana serednya trivalist zhittya 2015 roku stanovila 71 15 roku 149 te misce u sviti dlya cholovikiv 69 56 roku dlya zhinok 72 82 roku Chvert iranciv do 15 rokiv sho robit Iran odniyeyu z najmolodshih krayin svitu Vikova struktura naselennya Iranu stanom na 2015 rik viglyadaye takim chinom diti vikom do 14 rokiv 23 69 9 937 715 cholovikiv 9 449 716 zhinok molod vikom 15 24 roki 17 58 7 386 826 cholovikiv 6 998 188 zhinok dorosli vikom 25 54 roki 46 87 19 534 794 cholovika 18 817 480 zhinok osobi peredpohilogo viku 55 64 roki 6 58 2 650 049 cholovikiv 2 731 997 zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 5 28 1 990 961 cholovik 2 326 544 zhinki Ostan region Iranu z najmolodshim naselennyam Sistan i Beludzhistan v nomu 37 6 naselennya molodshe 14 rokiv Najbilsha chastka naselennya pohilogo viku za 65 rokiv u Gilani 8 1 Shlyubnist rozluchuvanist Koeficiyent shlyubnosti tobto kilkist shlyubiv na 1 tis osib za kalendarnij rik dorivnyuye 9 2 koeficiyent rozluchuvanosti 2 indeks rozluchuvanosti tobto vidnoshennya shlyubiv do rozluchen za kalendarnij rik 22 2014 Serednij vik koli choloviki berut pershij shlyub dorivnyuye 27 4 roku zhinki 22 1 roku zagalom 24 8 roku dani za 2014 rik RozselennyaRozmishennya naselennya po provinciyah Gustota naselennya krayini 2015 roku stanovila 48 6 osobi km 161 she misce u sviti Urbanizaciya Dokladnishe Mista Iranu Iran visokourbanizovana krayina Riven urbanizovanosti stanovit 73 4 naselennya krayini stanom na 2015 rik tempi zrostannya chastki miskogo naselennya 2 07 ocinka trendu za 2010 2015 roki Golovni mista derzhavi Tegeran stolicya 8 432 mln osib Meshhed 3 014 mln osib Isfahan 1 88 mln osib Keredzh 1 807 mln osib Shiraz 1 661 mln osib Tebriz 1 572 mln osib dani za 2015 rik Migraciyi Richnij riven emigraciyi 2015 roku stanoviv 0 07 114 te misce u sviti Cej pokaznik ne vrahovuye riznici mizh zakonnimi i nezakonnimi migrantami mizh bizhencyami trudovimi migrantami ta inshimi Bizhenci j vimusheni pereselenci Stanom na 2015 rik v krayini postijno perebuvaye vid 2 5 do 3 0 mln bizhenciv z Afganistanu oficijno zareyestrovano lishe 1 mln 28 27 tis z Iraku Iran ye chlenom Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi IOM Za danimi oficijnogo perepisu naselennya 2011 roku v Irani prozhivali gromadyani inshih derzhav Afganistanu 1 45 mln osib Iraku 51 5 tis osib Pakistanu 17 7 tis osib Turechchini 1 6 tis osib z inshih krayin 164 8 tis osib Rasovo etnichnij skladEtnichnij sklad 2015 rik Etnos Vidsotok persi 61 azerbajdzhanci 16 kurdi 10 luristanci 6 beludzhi 2 arabi 2 turkmeni 2 Dokladnishe Iran maye dosit strokatij etnichnij sklad naselennya Golovni etnosi krayini persi azerbajdzhanci kurdi arabi luristanci beludzhi turkmeni ta nechislenni tyurkomovni narodnosti Bilshist naselennya Iranu etnichni persi Za riznimi ocinkami vid 36 do 61 Persi prozhivayut na teritoriyi vsogo Iranu govoryat movoyu farsi Yihnya istorichna batkivshina provinciya Pars Druga za chiselnistyu etnichna grupa azerbajdzhanci za riznimi ocinkami vid 16 do 40 prozhivayut golovnim chinom na pivnichnomu zahodi krayini v tak zvanomu Iranskomu Azerbajdzhani Zahidnij Azerbajdzhan Shidnij Azerbajdzhan Zendzhan Kazvin Hamadan Ardebil Azerbajdzhanci ye yedinoyu velikoyu nacionalnoyu menshinoyu sho ne nalezhit do iranskoyi movnoyi sim yi rozmovlyayut azerbajdzhanskoyu Deyaki etnografi shilni podilyati pivnichnu i pivdennu chastinu azerbajdzhanskogo etnosu oskilki iranski azerbajdzhanci zaznali nabagato bilsh serjoznogo vplivu iranomovnih narodiv nizh ti yaki prozhivayut u Respublici Azerbajdzhan Kurdi stanovlyat priblizno 5 10 naselennya Iranu Voni prozhivayut na zahodi krayini Kurdistan Zahidnij Azerbajdzhan Kermanshah Na pivnochi Iranu vzdovzh beregiv prozhivayut talishi gilyanci j mazenderanci blizko 7 Na pivnichnomu shodi predstavleni bilshist v ostani Golestan nevelikimi grupami prozhivayut tyurkski plemena karayi karagozlu tajmurtash i etnichni grupi charajmakiv Beludzhi zajmayut pivdenno shidnu chastinu krayini ostan Sistan i Beludzhistan Okremi yih grupi prozhivayut v Horasani i Kermani i zahidnomu Mekranu Na pivdennomu zahodi prozhivayut luristanci j bahtiari takozh naselyayut pivdenno zahidnu chastinu krayini v osnovnomu provinciyu Huzestan a takozh rozseleni na uzberezhzhi Perskoyi zatoki Etnichnij sklad naselennya Iranu v 1982 1989 rokah Etnichnij sklad naselennya Iranu v 1990 1993 rokah Etnichnij sklad naselennya Iranu v 1994 2011 rokah Etnichnij sklad naselennya Iranu v 2012 2014 rokahUkrayinska diaspora Dokladnishe MoviMovi Iranu 2015 rik Mova Vidsotok perska azerbajdzhanska turecka kurdska gilyanska mazanderanska lurska beludzhijska arabska Dokladnishe Movi Iranu Oficijna mova perska farsi Inshi poshireni movi azerbajdzhanska turecka ta yiyi dialekti kurdska gilyanska mazanderanska lurska beludzhijska arabska inshi movi ReligiyiReligiyi v Irani 2015 rik Virospovidannya Vidsotok 99 4 0 3 agnostiki 0 4 Dokladnishe Golovni religiyi j viruvannya yaki spoviduye i konfesiyi ta cerkovni organizaciyi do yakih vidnosit sebe naselennya krayini islam derzhavna religiya 99 4 shiyiti stanovlyat 90 95 viruyuchih suniti 5 10 inshi zoroastrizm yudayizm hristiyanstvo 0 3 ne viznachilis 0 4 stanom na 2011 rik Naselennya Iranu za religiyami dani perepisiv 1956 2011 rokiv Religiya perepis 1956 perepis 1966 perepis 1976 perepis 2006 perepis 2011Chiselnist Chiselnist Chiselnist Chiselnist Chiselnist Musulmani 18654127 98 4 24771922 98 8 33396908 99 1 70097741 99 4 74682938 99 4Hristiyani 114528 0 6 149427 0 6 168593 0 5 109415 0 2 117704 0 2Zoroastrijci 15723 0 1 19816 0 1 21400 0 1 19823 0 0 25271 0 0Yudeyi 65232 0 3 60683 0 2 62258 0 2 9252 0 0 8756 0 0Inshi 59256 0 3 77075 0 3 54234 0 1 49101 0 1Ne vkazano 45838 0 2 59583 0 2 205317 0 3 265899 0 4OsvitaDokladnishe Riven pismennosti 2015 roku stanoviv 86 8 doroslogo naselennya vikom vid 15 rokiv 91 2 sered cholovikiv 82 5 sered zhinok Derzhavni vitrati na osvitu stanovlyat 3 VVP krayini stanom na 2014 rik 119 te misce u sviti Serednya trivalist osviti stanovit 15 rokiv dlya hlopciv do 15 rokiv dlya divchat do 15 rokiv stanom na 2014 rik Serednya i profesijna Visha 2011 roku v Irani prozhivalo 10 5 mln osib z vishoyu osvitoyu z nih 5 47 mln cholovikiv i 5 023 mln zhinok v cilomu blizko 18 3 naselennya krayini Dlya porivnyannya 1976 roku vishu osvitu malo priblizno 3 iranciv 310 6 tis cholovikiv i 122 75 tis zhinok Napryamok Zagalna kilkist VidsotokGromadski nauki pidpriyemnictvo ta yurisprudenciya 3003229 28 6 Inzheneriya virobnictvo i promislovist 2941464 28 Gumanitarni nauki i mistectvo 1472760 14 Tochni nauki matematika ta informatika 946725 9 Pedagogika 584413 5 6 Medicina 531848 5 1 Silske gospodarstvo i veterinariya 373398 3 6 Ne vkazano 353564 3 4 Sfera poslug 291283 2 8 Vsogo 10498675 100 Ohorona zdorov yaDokladnishe Zabezpechenist likaryami v krayini na rivni 0 89 likarya na 1000 meshkanciv stanom na 2005 rik Zabezpechenist likarnyanimi lizhkami v stacionarah 0 1 lizhka na 1000 meshkanciv stanom na 2012 rik Zagalni vitrati na ohoronu zdorov ya 2014 roku stanovili 6 9 VVP krayini 86 te misce u sviti Smertnist nemovlyat do 1 roku stanom na 2015 rik stanovila 38 04 54 te misce u sviti hlopchikiv 38 58 divchatok 37 48 Riven materinskoyi smertnosti 2015 roku stanoviv 25 vipadkiv na 100 tis narodzhen 137 me misce u sviti Iran vhodit do skladu ryadu mizhnarodnih organizacij Mizhnarodnogo ruhu ICRM i Mizhnarodnoyi federaciyi tovaristv Chervonogo Hresta i Chervonogo Pivmisyacya IFRCS Dityachogo fondu OON UNISEF Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya WHO Zahvoryuvannya Potencijnij riven zarazhennya infekcijnimi hvorobami v krayini serednij Najposhirenishi infekcijni zahvoryuvannya diareya Krim Kongo gemoragichna garyachka stanom na 2016 rik 2014 roku bulo zareyestrovano 74 4 tis hvorih na SNID 50 te misce v sviti ce 0 14 naselennya v reproduktivnomu vici 15 49 rokiv 108 me misce u sviti Smertnist 2014 roku vid ciyeyi hvorobi stanovila 4 1 tis osib 36 te misce u sviti Chastka doroslogo naselennya z visokim indeksom masi tila 2014 roku stanovila 24 9 99 te misce u sviti Sanitariya Dostup do oblashtovanih dzherel pitnoyi vodi 2015 roku malo 97 7 naselennya v mistah i 92 1 v silskij miscevosti zagalom 96 2 naselennya krayini Vidsotok zabezpechenosti naselennya dostupom do oblashtovanogo vodovidvedennya kanalizaciya septik v mistah 92 8 v silskij miscevosti 82 3 zagalom po krayini 90 stanom na 2015 rik Spozhivannya prisnoyi vodi stanom na 2004 rik dorivnyuye 93 3 km na rik abo 1 306 tonni na odnogo meshkancya na rik z yakih 7 na promislovi 1 na promislovi 92 na silskogospodarski potrebi Socialno ekonomichne polozhennyaSpivvidnoshennya osib sho v ekonomichnomu plani zalezhat vid inshih do osib pracezdatnogo viku 15 64 roki zagalom stanovit 40 2 stanom na 2015 rik chastka ditej 33 1 chastka osib pohilogo viku 7 1 abo 14 1 potencijno pracezdatnogo na 1 pensionera Zagalom dani pokazniki harakterizuyut riven zatrebuvanosti derzhavnoyi dopomogi v sektorah osviti ohoroni zdorov ya i pensijnogo zabezpechennya vidpovidno Za mezheyu bidnosti 2007 roku perebuvalo 18 7 naselennya krayini Rozpodil v krayini viglyadaye takim chinom nizhnij decil 2 6 verhnij decil 29 6 stanom na 2005 rik Stanom na 2013 rik v krayini 1 1 mln osib ne maye dostupu do elektromerezh 98 6 naselennya maye dostup v mistah cej pokaznik dorivnyuye 100 u silskij miscevosti 95 Riven proniknennya internet tehnologij serednij Stanom na lipen 2015 roku v krayini nalichuvalos 36 07 mln unikalnih internet koristuvachiv 26 te misce u sviti sho stanovilo 44 1 zagalnoyi kilkosti naselennya krayini Trudovi resursi Zagalni trudovi resursi 2015 roku stanovili 29 07 mln osib 22 ge misce u sviti Zajnyatist ekonomichno aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya takim chinom agrarne lisove i ribne gospodarstva 16 3 promislovist i budivnictvo 35 1 sfera poslug 48 6 stanom na 2013 rik Bezrobittya 2014 roku dorivnyuvalo 10 5 pracezdatnogo naselennya 2013 roku 10 3 120 te misce u sviti sered molodi u vici 15 24 rokiv cya chastka stanovila 24 8 sered yunakiv 21 sered divchat 42 8 44 te misce u sviti KriminalDokladnishe Narkotiki Svitovi marshruti narkotrafiku angl Nezvazhayuchi na znachni zusillya kordon z Afganistanom zalishayetsya odnim z osnovnih marshrutiv dlya perevalki pivdenno shidnoazijskogo geroyinu do Yevropi odin z najvishih rivniv opiatnoyi narkomaniyi v sviti zrostaye problema z sintetichnimi narkotikami regulyarno zastosovuyetsya smertna kara za zlochini pov yazani z narkotikami V Irani vidsutni zakoni po borotbi z vidmivannyam groshej dosyagnuto domovlenosti iz susidnimi krayinami shodo obminu operativnoyu informaciyeyu v sferi borotbi z obigom narkotikiv Torgivlya lyudmi Dokladnishe Zgidno zi pro torgivlyu lyudmi angl Trafficking in Persons Report Derzhavnogo departamentu SShA uryad Iranu ne dokladaye zusil v borotbi z yavishem primusovoyi praci seksualnoyi ekspluataciyi nezakonnoyu torgivleyu vnutrishnimi organami zakonodavstvo ne vidpovidaye minimalnim vimogam amerikanskogo zakonu 2000 roku shodo zahistu zhertv angl Trafficking Victims Protection Act s krayina znahoditsya u spisku tretogo rivnya Krayini donori chervonij i krayini recipiyenti kriminalnih potokiv angl Globalna borotba z torgivleyu lyudmi angl Gendernij stanStateve spivvidnoshennya ocinka 2015 roku pri narodzhenni 1 05 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici do 14 rokiv 1 05 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 15 24 rokiv 1 06 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 25 54 rokiv 1 04 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 55 64 rokiv 0 97 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici za 64 roki 0 86 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi zagalom 1 03 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi Demografichni doslidzhennyaDemografichni doslidzhennya v krayini vedutsya ryadom derzhavnih i naukovih ustanov Perepisi Naselennya IranuRik Naselennya Zmina1956 18 954 704 1966 25 785 210 36 0 1976 33 708 744 30 7 1986 49 445 010 46 7 1996 60 055 488 21 5 2006 70 495 782 17 4 2011 75 149 669 6 6 2014 80 840 713 7 6 Dzherelo Oficijni perepisi naselennyaDiv takozhNaselennya Zemli Naselennya AziyiPrimitkiIran angl The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku ISSN 1553 8133 angl Iranian People angl NationMaster com Arhiv originalu za 18 serpnya 2013 Procitovano 17 serpnya 2013 ros Iranskih vrachej mogut sazhat v tyurmu za procedury po kontracepcii 4 lipnya 2015 u Wayback Machine povidomlennya RIA Novosti vid 7 lipnya 2014 roku ros Yurev M M Obshaya harakteristika naseleniya Islamskoj Respubliki Iran 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Institut Blizhnego Vostoka 2009 angl Weeks Population Iranian Government Responds to Census Results nedostupne posilannya z lipnya 2019 Marriages and crude marriage rates angl arh 30 sichnya 2018 roku United Nations Statistical Division 2011 8 July Data zvernennya 29 sichnya 2018 roku Divorces and crude divorce rates angl arh 30 sichnya 2018 roku United Nations Statistical Division 2011 8 July Data zvernennya 29 sichnya 2018 roku Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics angl arh 30 sichnya 2018 roku United Nations Statistical Division 2004 8 July Data zvernennya 29 sichnya 2018 roku International Organization for Migration angl Data zvernennya 12 sichnya 2017 roku krayini chleni Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi angl Dani oficijnogo perepisu 2011 roku 3 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Alekperli F U Istoricheskie prichiny formirovaniya obshih chert i razlichij v nacionalnom haraktere azerbajdzhancev Azerbajdzhanskoj Respubliki i Irana 5 serpnya 2019 u Wayback Machine Znachna kilkist derzhav i teritorij rozriznyayut statusi derzhavnoyi nacionalnoyi i oficijnoyi mov Derzhavni movi u riznih krayinah mayut riznij pravovij status abo jogo vidsutnist sferu zastosuvannya U danomu vipadku pid oficijnoyu movoyu rozumiyetsya mova yakoyu koristuyutsya derzhavni administrativni inshi upravlinski organi konkretnih teritorij u povsyakdennomu dilovodstvi angl Dani OON na osnovi derzhavnogo perepisu 2011 roku 17 sichnya 2013 u Wayback Machine Trafficking in Persons Report 2013 angl U S State Department Data zvernennya 12 sichnya 2018 roku shorichna dopovid pro monitoring ta borotbu z torgivleyu lyudmi za 2013 rik UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery angl UNODC Data zvernennya 12 sichnya 2018 roku dopovid pro stan borotbi z torgivleyu lyudmi u sviti za 2009 rik LiteraturaUkrayinskoyu Atlas 10 11 klas Ekonomichna i socialna geografiya svitu uporyadniki K DNVP Kartografiya 2010 ISBN 978 966 475 639 3 Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Bezuglij V V Ekonomichna i socialna geografiya zarubizhnih krayin Navchalnij posibnik K VC Akademiya 2007 704 s ISBN 978 966 580 239 6 Bezuglij V V Kozinec S V Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Navchalnij posibnik vidannya 2 ge dop pererob K VC Akademiya 2007 688 s ISBN 966 580 144 9 Golovchenko V I Kravchuk O Krayinoznavstvo Aziya Afrika Latinska Amerika Avstraliya i Okeaniya K 2006 335 s ISBN 966 8939 04 2 Gudzelyak I I Geografiya naselennya Navchalnij posibnik I Gudzelyak L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2008 232 s ISBN 978 966 613 599 8 Dahno I I Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik I I Dahno S M Timofiyev K Mapa 2011 606 s Biblioteka novogo ukrayincya ISBN 978 966 8804 23 6 Dahno I I Ekonomichna geografiya zarubizhnih krayin navchalnij posibnik K 2014 319 s ISBN 978 611 01 0682 5 Dzhaman V O Regionalni sistemi rozselennya demografichni aspekti Chernivci 2003 392 s ISBN 9665685988 Demografiya Navchalnij posibnik K MAUP 2005 112 s ISBN 966 608 442 2 Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Zagalna medichna geografiya svitu V O Shevchenko ta in K b v 1998 178 s Krayinoznavstvo Krayini Aziyi Ch 2004 383 s ISBN 966 8029 53 4 Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Latinska Amerika ta Karibski krayini Afrika Aziya Okeaniya navch posib L LNU im Ivana Franka 2013 368 s ISBN 978 617 10 0007 0 Krisachenko V S Dinamika naselennya Populyacijni etnichni ta globalni vimiri K Vidavnictvo Nacionalnogo institutu strategichnih doslidzhen 2005 368 s ISBN 966 554 083 1 Lyubiceva O O Mezencev K V Pavlov S V Geografiya religij K 1999 504 s ISBN 966 505 006 0 Maslyak P O Krayinoznavstvo K Znannya 2007 292 s Visha osvita XXI stolittya Maslyak P O Dahno I I Ekonomichna i socialna geografiya svitu P O Maslyak I I Dahno za red P O Maslyaka K 2003 280 s ISBN 966 7091 53 8 Rosijskoyu ros Iran Demograficheskij enciklopedicheskij slovar glavn red Valentej D I M Sovetskaya enciklopediya 1985 608 s ros Iran Strany i narody Zarubezhnaya Aziya Obshij obzor Yugo Zapadnaya Aziya Redkol otv red I A Dementev i dr M Mysl 1979 381 s Strany i narody 180 tis prim ros Otv red S I Bruk i V S Apenchenko M GUGK GGK SSSR i Institut etnografii im N N Mikluho Maklaya AN SSSR 1964 185 s 20 tis prim ros Chislennost i rasselenie narodov mira Etnograficheskie ocherki pod red S I Bruka M Izdatelstvo AN SSSR 1962 487 s ros Lappo G M Geografiya gorodov Uchebnoe posobie dlya geograficheskih fakultetov vuzov M Tumanit izd centr VLADOS 1997 476 s ISBN 5 691 00047 0 ros Geografiya naseleniya M Progress 1980 383 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Naselennya IranuWorld Population Prospects angl United Nation demografichni pokazniki naselennya svitu Global Health Observatory angl World Health Organization WHO mediko statistichni pokazniki Iranu Demographic and Health Surveys angl U S Agency for International Development reprezentativni dani pro stan zdorov ya i naselennya v krayinah sho rozvivayutsya At a glance Iran Statistics and Monitoring angl UNICEF statistichni dani pro stan i polozhennya ditej Iranu Iran World Bank Open Data angl The World Bank statistichno ekonomichni pokazniki Iranu Iran Country Profile angl International Labor Organization ekonomiko statistichni pokazniki Iranu vid Mizhnarodnoyi organizaciyi praci United Nations Development Programme in Iran angl UNDP storinka lokalnogo viddilennya Programi rozvitku OON United Nations Economic Commission for Europe UNECE angl Yevropejska ekonomichna komisiya OON YeEK OON World Population Estimates angl U S Census Bureau ocinki naselennya svitu