Надвірня́нський райо́н — колишній район України у центральній частині Івано-Франківської області. Районний центр: місто Надвірна. Населення становить 115 135 (на 1 серпня 2013). Площа району 1293,6 км². Район утворений 1940 року. Південно-західна частина розміщена у межах Українських Карпат (гірські масиви Ґорґани та Покутсько-Буковинські Карпати). На території району розміщені селища міського типу Битків, Делятин, Ланчин та 43 сільські населені пункти. Основні річки — Бистриця Надвірнянська, Прут, Ворона. Площа лісів — 82600 га.
Надвірнянський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Івано-Франківська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Івано-Франківська область | ||||
Код КОАТУУ: | 2624000000 | ||||
Утворений: | 1940 | ||||
Населення: | ▼ 115 011 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 1293.6 км² | ||||
Густота: | 88.2 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3475 | ||||
Поштові індекси: | 78400—78462 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Надвірна | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 3 | ||||
Сільські ради: | 27 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 3 | ||||
Села: | 41 | ||||
Селища: | 2 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Гурмак Іван Миколайович | ||||
Голова РДА: | Пасько Володимир Ярославович | ||||
Вебсторінка: | Надвірнянська РДА Надвірнянська райрада | ||||
Адреса: | 78400, Івано-Франківська область., Надвірнянський р-н, м. Надвірна, майдан Т. Шевченка, 33, 2-24-52 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Надвірнянський район у Вікісховищі |
Географія
Розташування
Район розташований у південно-західній частині Івано-Франківської області, у межах Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину. Південна частина району розташована в Передкарпатті. Південно-західна частина розміщена у межах Українських Карпат (гірські масиви Ґорґани та Покутсько-Буковинські Карпати) та межує з Закарпатською областю, яку відмежовують Полонинсько-Вододільний та Чорногірський хребти.
На південному сході Надвірнянський район межує з Верховинським районом Івано-Франківської області. Східними сусідами є Косівський та Коломийський райони, північним — Тисменицький район, північно-західним — Богородчанський район.
Богородчанський район | Тисменицький район | |
Закарпатська область (Тячівський район) | Коломийський район Косівський район | |
Закарпатська область (Рахівський район) | Верховинський район |
Відстань між крайніми північною та південною точками становить приблизно 75 км, між крайніми західною і східною точною приблизно 50 км, тобто район більше видовжений в меридіальному напрямку.
Мінерально-сировинні ресурси
У районі є значні поклади корисних копалин: нафти і газу, калійних і кухонних солей, будівельного каменю та іншої сировини для виробництва будівельних матеріалів. Найвагомішим в структурі корисних копалин є нафтогазові родовища, з яких в середньому в рік добувається понад 160 тис. тонн нафти і 200 млн м³ газу. В останній період визначені перспективи виявлення промислових покладів нафти на Любіжнянському та Микуличинському родовищах.
Надвірнянщина має значні запаси сировини для виробництва будівельних матеріалів. Це стосується Надвірнянського, Гаврилівського, Добротівського, Ліснотарновицького глиняних родовищ, які є сировиною для будівельної і грубої кераміки, Пасічнянського родовища будівельного каменю, Ланчинського, Назавизівського і Ліснотарновицького родовищ піщано-гравійних матеріалів.
Виявлені понад 10 джерел соляних і мінеральних вод. З урахуванням відмінних природно-рекреаційних умов району повинні дати новий поштовх в розвиток оздоровчо-туристичних закладів.
Клімат
Надвірнянський район міститься у Карпатському агрокліматичному районі вертикальної зональності. Різноманітність кліматичних умов території району визначається рельєфом, лісовими масивами і зонально-провіційним розташування, яке залежить від висоти над рівнем моря. Клімат є перехідним від західноєвропейського до більш континентального східноєвропейського. Пересічна температура січня від −4,30 до −7,60 С. Період з температурою повітря понад +10 становить 83—160 днів. Опади становлять 879 мм на рік. Найбільше їх випадає у червні-липні. Середня висота снігового покрову 24 см.
Гідрографія
Водоспади
- Бухтівецький водоспад
- Бухтівецький Верхній
- Черниківський водоспад
- Прутський водоспад
- Дзвінка
- Салатручіль
- Крапельковий водоспад
- Кудринець
- Любіжнянський Гук
- Розтока
- Розтока Нижній
- Бухтівецько-Бистрицький
- Битківчик
- Зелениця
-
-
-
-
-
-
-
- Любіжнянський Гук малий
-
-
-
-
-
- Крутіж
Флора
Надвірнянський район має значні запаси лісових ресурсів. Тут здійснюють господарську діяльність два державних лісогосподарських підприємства Надвірнянський, Делятинський держлісгоспи, Надвірнянський спеціалізований агролісгосп та Державний природний заповідник «Ґорґани». Загальна площа лісових масивів становить 82,6 тис. га, що становить 63,8 відсотки території району.
Ліси розміщені переважно в гірських Карпатах на стрімких крутосхилах і відіграють переважно захисну роль. Вододільний масив Ґорґан складається з кількох паралельних хребтів. Ліси першої групи, тобто ті, що виконують захисну функцію, становлять 46,9 відсотків; ліси першої групи, які мають лісопромислове значення, становлять 45,7 відсотків. Розкинулись вони на висотах від 400 до 1760 метрів над рівнем моря. Території лісгоспів розміщені в басейні річки Пруту, що бере початок з Чорногори і впадає в річку Дунай, та річки Бистриці, яка впадає в Дністер.
Основними лісовідтворюючими породами є: ялина, ялиця, сосна, бук, дуб, трапляються сосна кедрова, береза, явір, граб, ясен. За породною структурою лісів хвойні насадження займають 74,7 відсотків, твердолистяні — 20,6 відсотки, м'ягколистяні — 2,7 відсотки, решта — чагарники — 2 відсотки. Загальний запас деревостанів 18,5 млн кубометрів. Середній запас деревини на одному га вкритих лісовою рослинністю земель становить 273 кубометрів, у тому числі в стиглих і перестиглих лісах 364 кубометри. У букових перелісках окремі ділянки мають запас 700 кубометрів.
Середній приріст насаджень у рік становить 4,6 кубометрів з 1 га, а розмір користувань на 1 га лісових земель становить 1,1 кубометра ліквідної деревини.
Природоохоронні території та об'єкти
- Ботанічний заказник «Кливський».
- Природні ліси ялиці білої віком понад 100 років у передгір'ях Карпат.
- Ботанічний заказник «Тавпиширківський».
- Високогірні смерекові ліси з домішкою сосни гірської та на верхній межі лісу — сосни кедрової європейської.
- Лісовий заказник «Бредулецький». Один із найбільших в Українських Карпатах масивів реліктового виду — сосни гірської на висоті 900—950 м над рівнем моря.
- Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Верхнє Озерище». Гірська котловина з високогірними карпатськими пралісами та субальпійськими луками, смерекові ліси з домішками бука й сосни гірської.
- Дендропарк «Високогірний» біля с. Бистриця.
- Мінеральне джерело, урочище Рафайловець Бистрицького лісництва (сірководнева вода).
Історія
До стародавніх поселень належать: с. Лоєва (1497 р.), с. Красна (1445 р.), с. Назавизів (1479 р.), с. Перерісль (1485 р.), с. Пнів (1482 р.), с.Тисменичани (1437 р.).
Район утворений 17 січня 1940 року з трьох складових Надвірнянського повіту: міста Надвірна і сільських ґмін Пнів і Зелена.
Адміністративний поділ станом на 1 вересня 1946 року
- Надвірнянська міська рада
- місто Надвірна
- Битківська селищна рада
- селище Битків
- Бистрицька сільська рада
- село Бистриця
- Зеленська сільська рада
- Лоївська сільська рада
- село Лоєва
- Назавизівська сільська рада
- Пасічнянська сільська рада
- село Пасічна
- хутір Бухтивель
- хутір Козирки
- хутір Майдан
- хутір Постоята
- хутір Соколовиця
- Пнівська сільська рада
- село Пнів
- хутір Битківчик
- хутір Білозерина
- хутір Нетреба
- Стримбівська сільська рада
- село Стримба
У 1946 рр. начальник РВ НКВС Шлямо Іван Андрійович за вбивство невинного підлітка був переведений на посаду директора управління ринків м. Станіслава.
Площа його території становить 1293,6 км².
У вересні 1977 року з території Надвірнянського району були вилучені території, які належали до 2020 року Яремчанській міській раді.
Івано-Франківська обласна Рада рішенням від 15 листопада 1995 року з Богородчанського району передала Молодківську сільраду до складу Надвірнянського району.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 3 та 27 сільських рад, які об'єднують 47 населених пунктів і підпорядковані Надвірнянській районній раді. Адміністративний центр — місто Надвірна.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 54 141 | 13 332 | 8752 | 16 754 | 10 241 | 4910 | 152 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 59 136 | 12 539 | 8544 | 16 351 | 12 652 | 8578 | 472 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 111885 | 98,57 % |
росіяни | 993 | 0,87 % |
білоруси | 83 | 0,07 % |
поляки | 68 | 0,06 % |
молдовани | 44 | 0,04 % |
інші | 435 | 0,38 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 112118 | 98,78 % |
російська | 953 | 0,84 % |
білоруська | 40 | 0,04 % |
молдовська | 30 | 0,03 % |
польська | 11 | 0,01 % |
інші | 356 | 0,31 % |
Населення 113,6 тис. осіб, у тому числі міського — 41,5 тис. осіб. Щільність населення — 99 осіб/км².
Населення становить 115 135 (на 1 серпня 2013).
ЗМІ
- З 1990 року функціонує друковане видання газета «Народна Воля» (засновники — Надвірнянська районна рада і трудовий колектив редакції газети).
- Розважально-просвітницьке мовлення здійснює телерадіокомпанія (засновники — Надвірнянські районна та міська ради).
- Районна газета безкоштовних оголошень "Вітрина Надвірної".
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Надвірнянського району було створено 65 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 77,23 % (проголосували 62 307 із 80 680 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 65,62 % (40 884 виборців); Юлія Тимошенко — 11,87 % (7 393 виборців), Олег Ляшко — 10,36 % (6 453 виборців), Анатолій Гриценко — 4,75 % (2 961 виборців), Олег Тягнибок — 3,38 % (2 108 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,00 %.
Пам'ятки
На Надвірнянщині є 146 пам'яток різних епох — від часів кам'яної доби до пам'ятників, споруджених в наші дні. Є в районі і пам'ятки археології — від часів палеоліту до часів Київської Русі. В районі збереглись сліди могильників, відомих як Культура карпатських курганів, сліди стоянок і поселень кам'яної доби.
Дерев'яні церкви
У Надвірнянському районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 19 пам'яток архітектури.
- Різдва Пресвятої Богородиці (1785) — смт. Делятин
- Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1746) — с. Білі Ослави
- Успіння Пресвятої Богородиці (1739) — с. Гвізд
- Святого Іоанна Хрестителя (1820) — с. Назавизів
- Святого Дмитрія (1835) — с. Білі Ослави
- Святого Юрія Переможця (1924) — с. Бистриця
- Покрови Пресвятої Богородиці (1943) — с. Заріччя
- Святого Миколая (1840) — с. Стримба
- Святої Параскеви (1700) — с. Камінне
- Святого Дмитрія (1796) — с. Зелена
- Святих Косми та Дем'яна (1800) — с. Лісна Тарновиця
- Святого Миколая (1819) — с. Гвізд
- Святого Архистратига Михаїла (1819) — с. Цуцилів
- Святого Миколая (1803) — с. Перерісль
- Святого Димитрія (1835) — с. Лоєва
- Святої Параскеви П'ятниці (1854) — с. Тисменичани
- Святого Василія Великого (1863) — с. Чорні Ослави
- Святої Параскеви П'ятниці (1928) — с. Фитьків
- Воздвиження Чесного Хреста (1835) — м. Надвірна
- Собору Пресвятої Богородиці (1895) — с. Добротів
- Святого Архистратига Михаїла (1803) — с. Чорний Потік
- Покрови Пресвятої Богородиці (1854) — с. Волосів
- Святого Архистратига Михаїла (1862) — с. Гаврилівка
- Святого Миколая Чудотворця (1876) — с. Глинки
- Святого Миколая Чудотворця (1906) — с. Верхній Майдан
- Покрови Пресвятої Богородиці (1912) — с. Саджавка
- Чуда Святого Архистратига Михаїла (1922—1925) — смт. Ланчин
Персоналії
- Марія Дзюба — українська письменниця;
- Богдан Бенюк — український актор;
- Микола Гобдич — український хоровий диригент;
- Володимир Луців — бандурист, концертний співак-тенор;
- Жанна Готв'янська — актриса, народна артистка України.
Галерея
- Смотрич
- Гомул
- Синяк
- Карпатський національний природний парк
Примітки
- Розпорядження Президента України від 28 листопада 2019 року № 418/2019-рп «Про призначення В. Паська головою Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 510-511.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Адміністративно-територіальний устрій Надвірнянського району [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- . Архів оригіналу за 26 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 17 лютого 2019.
- Телерадіокомпанія «Надвірна»[недоступне посилання]
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2016.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Надвірнянський район (1940—2020) |
- Надвірнянський район [ 3 червня 2010 у Wayback Machine.]
- WEB-сторінка [ 6 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Івано-Франківськ — Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 639 с.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro kolishnij Nadvirnyanskij rajon yakij isnuvav u 1940 2020 rokah Pro suchasnij Nadvirnyanskij rajon utvorenij 2020 roku div Nadvirnyanskij rajon Nadvirnya nskij rajo n kolishnij rajon Ukrayini u centralnij chastini Ivano Frankivskoyi oblasti Rajonnij centr misto Nadvirna Naselennya stanovit 115 135 na 1 serpnya 2013 Plosha rajonu 1293 6 km Rajon utvorenij 1940 roku Pivdenno zahidna chastina rozmishena u mezhah Ukrayinskih Karpat girski masivi Gorgani ta Pokutsko Bukovinski Karpati Na teritoriyi rajonu rozmisheni selisha miskogo tipu Bitkiv Delyatin Lanchin ta 43 silski naseleni punkti Osnovni richki Bistricya Nadvirnyanska Prut Vorona Plosha lisiv 82600 ga Nadvirnyanskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Ivano Frankivska oblast Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Kod KOATUU 2624000000 Utvorenij 1940 Naselennya 115 011 na 1 01 2019 Plosha 1293 6 km Gustota 88 2 osib km Tel kod 380 3475 Poshtovi indeksi 78400 78462 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Nadvirna Miski radi 1 Selishni radi 3 Silski radi 27 Mista 1 Smt 3 Sela 41 Selisha 2 Mapa rajonu Rajonna vlada Golova radi Gurmak Ivan Mikolajovich Golova RDA Pasko Volodimir Yaroslavovich Vebstorinka Nadvirnyanska RDA Nadvirnyanska rajrada Adresa 78400 Ivano Frankivska oblast Nadvirnyanskij r n m Nadvirna majdan T Shevchenka 33 2 24 52 Mapa Nadvirnyanskij rajon u VikishovishiGeografiyaRoztashuvannya Rajon roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini Ivano Frankivskoyi oblasti u mezhah Borislavsko Pokutskoyi zoni Peredkarpatskogo proginu Pivdenna chastina rajonu roztashovana v Peredkarpatti Pivdenno zahidna chastina rozmishena u mezhah Ukrayinskih Karpat girski masivi Gorgani ta Pokutsko Bukovinski Karpati ta mezhuye z Zakarpatskoyu oblastyu yaku vidmezhovuyut Poloninsko Vododilnij ta Chornogirskij hrebti Na pivdennomu shodi Nadvirnyanskij rajon mezhuye z Verhovinskim rajonom Ivano Frankivskoyi oblasti Shidnimi susidami ye Kosivskij ta Kolomijskij rajoni pivnichnim Tismenickij rajon pivnichno zahidnim Bogorodchanskij rajon Bogorodchanskij rajon Tismenickij rajon Zakarpatska oblast Tyachivskij rajon Yaremche Kolomijskij rajon Kosivskij rajon Zakarpatska oblast Rahivskij rajon Verhovinskij rajon Vidstan mizh krajnimi pivnichnoyu ta pivdennoyu tochkami stanovit priblizno 75 km mizh krajnimi zahidnoyu i shidnoyu tochnoyu priblizno 50 km tobto rajon bilshe vidovzhenij v meridialnomu napryamku Mineralno sirovinni resursi U rajoni ye znachni pokladi korisnih kopalin nafti i gazu kalijnih i kuhonnih solej budivelnogo kamenyu ta inshoyi sirovini dlya virobnictva budivelnih materialiv Najvagomishim v strukturi korisnih kopalin ye naftogazovi rodovisha z yakih v serednomu v rik dobuvayetsya ponad 160 tis tonn nafti i 200 mln m gazu V ostannij period viznacheni perspektivi viyavlennya promislovih pokladiv nafti na Lyubizhnyanskomu ta Mikulichinskomu rodovishah Nadvirnyanshina maye znachni zapasi sirovini dlya virobnictva budivelnih materialiv Ce stosuyetsya Nadvirnyanskogo Gavrilivskogo Dobrotivskogo Lisnotarnovickogo glinyanih rodovish yaki ye sirovinoyu dlya budivelnoyi i gruboyi keramiki Pasichnyanskogo rodovisha budivelnogo kamenyu Lanchinskogo Nazavizivskogo i Lisnotarnovickogo rodovish pishano gravijnih materialiv Viyavleni ponad 10 dzherel solyanih i mineralnih vod Z urahuvannyam vidminnih prirodno rekreacijnih umov rajonu povinni dati novij poshtovh v rozvitok ozdorovcho turistichnih zakladiv Klimat Nadvirnyanskij rajon mistitsya u Karpatskomu agroklimatichnomu rajoni vertikalnoyi zonalnosti Riznomanitnist klimatichnih umov teritoriyi rajonu viznachayetsya relyefom lisovimi masivami i zonalno provicijnim roztashuvannya yake zalezhit vid visoti nad rivnem morya Klimat ye perehidnim vid zahidnoyevropejskogo do bilsh kontinentalnogo shidnoyevropejskogo Peresichna temperatura sichnya vid 4 30 do 7 60 S Period z temperaturoyu povitrya ponad 10 stanovit 83 160 dniv Opadi stanovlyat 879 mm na rik Najbilshe yih vipadaye u chervni lipni Serednya visota snigovogo pokrovu 24 sm Gidrografiya Vodospadi Buhtiveckij vodospad Buhtiveckij Verhnij Chernikivskij vodospad Prutskij vodospad Dzvinka Salatruchil Krapelkovij vodospad Kudrinec Lyubizhnyanskij Guk Roztoka Roztoka Nizhnij Buhtivecko Bistrickij Bitkivchik Zelenicya Buhtiveckij vodospad Chernikivskij Prutskij vodospad Dzvinka Salatruchil Krapelkovij vodospad Lyubizhnyanskij Guk Lyubizhnyanskij Guk malij Buhtivecko Bistrickij Roztoka Buhtiveckij Verhnij Roztoka Nizhnij Bitkivchik Krutizh Flora Nadvirnyanskij rajon maye znachni zapasi lisovih resursiv Tut zdijsnyuyut gospodarsku diyalnist dva derzhavnih lisogospodarskih pidpriyemstva Nadvirnyanskij Delyatinskij derzhlisgospi Nadvirnyanskij specializovanij agrolisgosp ta Derzhavnij prirodnij zapovidnik Gorgani Zagalna plosha lisovih masiviv stanovit 82 6 tis ga sho stanovit 63 8 vidsotki teritoriyi rajonu Lisi rozmisheni perevazhno v girskih Karpatah na strimkih krutoshilah i vidigrayut perevazhno zahisnu rol Vododilnij masiv Gorgan skladayetsya z kilkoh paralelnih hrebtiv Lisi pershoyi grupi tobto ti sho vikonuyut zahisnu funkciyu stanovlyat 46 9 vidsotkiv lisi pershoyi grupi yaki mayut lisopromislove znachennya stanovlyat 45 7 vidsotkiv Rozkinulis voni na visotah vid 400 do 1760 metriv nad rivnem morya Teritoriyi lisgospiv rozmisheni v basejni richki Prutu sho bere pochatok z Chornogori i vpadaye v richku Dunaj ta richki Bistrici yaka vpadaye v Dnister Osnovnimi lisovidtvoryuyuchimi porodami ye yalina yalicya sosna buk dub traplyayutsya sosna kedrova bereza yavir grab yasen Za porodnoyu strukturoyu lisiv hvojni nasadzhennya zajmayut 74 7 vidsotkiv tverdolistyani 20 6 vidsotki m yagkolistyani 2 7 vidsotki reshta chagarniki 2 vidsotki Zagalnij zapas derevostaniv 18 5 mln kubometriv Serednij zapas derevini na odnomu ga vkritih lisovoyu roslinnistyu zemel stanovit 273 kubometriv u tomu chisli v stiglih i perestiglih lisah 364 kubometri U bukovih pereliskah okremi dilyanki mayut zapas 700 kubometriv Serednij pririst nasadzhen u rik stanovit 4 6 kubometriv z 1 ga a rozmir koristuvan na 1 ga lisovih zemel stanovit 1 1 kubometra likvidnoyi derevini Prirodoohoronni teritoriyi ta ob yekti Dokladnishe Prirodno zapovidnij fond Nadvirnyanskogo rajonu Botanichnij zakaznik Klivskij Prirodni lisi yalici biloyi vikom ponad 100 rokiv u peredgir yah Karpat Botanichnij zakaznik Tavpishirkivskij Visokogirni smerekovi lisi z domishkoyu sosni girskoyi ta na verhnij mezhi lisu sosni kedrovoyi yevropejskoyi Lisovij zakaznik Breduleckij Odin iz najbilshih v Ukrayinskih Karpatah masiviv reliktovogo vidu sosni girskoyi na visoti 900 950 m nad rivnem morya Kompleksna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Verhnye Ozerishe Girska kotlovina z visokogirnimi karpatskimi pralisami ta subalpijskimi lukami smerekovi lisi z domishkami buka j sosni girskoyi Dendropark Visokogirnij bilya s Bistricya Mineralne dzherelo urochishe Rafajlovec Bistrickogo lisnictva sirkovodneva voda IstoriyaDo starodavnih poselen nalezhat s Loyeva 1497 r s Krasna 1445 r s Nazaviziv 1479 r s Pererisl 1485 r s Pniv 1482 r s Tismenichani 1437 r Rajon utvorenij 17 sichnya 1940 roku z troh skladovih Nadvirnyanskogo povitu mista Nadvirna i silskih gmin Pniv i Zelena Administrativnij podil stanom na 1 veresnya 1946 roku Nadvirnyanska miska rada misto Nadvirna Bitkivska selishna rada selishe Bitkiv Bistricka silska rada selo Bistricya Zelenska silska rada selo Zelena hutir Zelenicya hutir Maksimec hutir Chernik Loyivska silska rada selo Loyeva Nazavizivska silska rada selo Nazaviziv hutir Zarichchya hutir Nadberezhzhya Pasichnyanska silska rada selo Pasichna hutir Buhtivel hutir Kozirki hutir Majdan hutir Postoyata hutir Sokolovicya Pnivska silska rada selo Pniv hutir Bitkivchik hutir Bilozerina hutir Netreba Strimbivska silska rada selo Strimba U 1946 rr nachalnik RV NKVS Shlyamo Ivan Andrijovich za vbivstvo nevinnogo pidlitka buv perevedenij na posadu direktora upravlinnya rinkiv m Stanislava Plosha jogo teritoriyi stanovit 1293 6 km U veresni 1977 roku z teritoriyi Nadvirnyanskogo rajonu buli vilucheni teritoriyi yaki nalezhali do 2020 roku Yaremchanskij miskij radi Ivano Frankivska oblasna Rada rishennyam vid 15 listopada 1995 roku z Bogorodchanskogo rajonu peredala Molodkivsku silradu do skladu Nadvirnyanskogo rajonu Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Nadvirnyanskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 misku radu 3 ta 27 silskih rad yaki ob yednuyut 47 naselenih punktiv i pidporyadkovani Nadvirnyanskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Nadvirna NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 54 141 13 332 8752 16 754 10 241 4910 152 Zhinki 59 136 12 539 8544 16 351 12 652 8578 472 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 152 85 472 277 80 84 781 751 75 79 1800 1733 70 74 2702 2149 65 69 3295 2335 60 64 3497 1984 55 59 2579 2654 50 54 3189 3268 45 49 3387 4302 40 44 4286 3974 35 39 3963 4154 30 34 3950 4324 25 29 4152 4236 20 24 4156 4516 15 20 4388 4866 10 14 4629 4639 5 9 4255 3827 0 4 3655 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok ukrayinci 111885 98 57 rosiyani 993 0 87 bilorusi 83 0 07 polyaki 68 0 06 moldovani 44 0 04 inshi 435 0 38 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 112118 98 78 rosijska 953 0 84 biloruska 40 0 04 moldovska 30 0 03 polska 11 0 01 inshi 356 0 31 Naselennya 113 6 tis osib u tomu chisli miskogo 41 5 tis osib Shilnist naselennya 99 osib km Naselennya stanovit 115 135 na 1 serpnya 2013 ZMIZ 1990 roku funkcionuye drukovane vidannya gazeta Narodna Volya zasnovniki Nadvirnyanska rajonna rada i trudovij kolektiv redakciyi gazeti Rozvazhalno prosvitnicke movlennya zdijsnyuye teleradiokompaniya zasnovniki Nadvirnyanski rajonna ta miska radi Rajonna gazeta bezkoshtovnih ogoloshen Vitrina Nadvirnoyi Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Nadvirnyanskogo rajonu bulo stvoreno 65 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 77 23 progolosuvali 62 307 iz 80 680 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 65 62 40 884 viborciv Yuliya Timoshenko 11 87 7 393 viborciv Oleg Lyashko 10 36 6 453 viborciv Anatolij Gricenko 4 75 2 961 viborciv Oleg Tyagnibok 3 38 2 108 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 00 Pam yatkiNa Nadvirnyanshini ye 146 pam yatok riznih epoh vid chasiv kam yanoyi dobi do pam yatnikiv sporudzhenih v nashi dni Ye v rajoni i pam yatki arheologiyi vid chasiv paleolitu do chasiv Kiyivskoyi Rusi V rajoni zbereglis slidi mogilnikiv vidomih yak Kultura karpatskih kurganiv slidi stoyanok i poselen kam yanoyi dobi Derev yani cerkvi Kostel sv Franciska Delyatin Pnivskij zamok Dokladnishe Pam yatki arhitekturi Nadvirnyanskogo rajonu U Nadvirnyanskomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti na obliku perebuvaye 19 pam yatok arhitekturi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1785 smt Delyatin Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi 1746 s Bili Oslavi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1739 s Gvizd Svyatogo Ioanna Hrestitelya 1820 s Nazaviziv Svyatogo Dmitriya 1835 s Bili Oslavi Svyatogo Yuriya Peremozhcya 1924 s Bistricya Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1943 s Zarichchya Svyatogo Mikolaya 1840 s Strimba Svyatoyi Paraskevi 1700 s Kaminne Svyatogo Dmitriya 1796 s Zelena Svyatih Kosmi ta Dem yana 1800 s Lisna Tarnovicya Svyatogo Mikolaya 1819 s Gvizd Svyatogo Arhistratiga Mihayila 1819 s Cuciliv Svyatogo Mikolaya 1803 s Pererisl Svyatogo Dimitriya 1835 s Loyeva Svyatoyi Paraskevi P yatnici 1854 s Tismenichani Svyatogo Vasiliya Velikogo 1863 s Chorni Oslavi Svyatoyi Paraskevi P yatnici 1928 s Fitkiv Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 1835 m Nadvirna Soboru Presvyatoyi Bogorodici 1895 s Dobrotiv Svyatogo Arhistratiga Mihayila 1803 s Chornij Potik Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1854 s Volosiv Svyatogo Arhistratiga Mihayila 1862 s Gavrilivka Svyatogo Mikolaya Chudotvorcya 1876 s Glinki Svyatogo Mikolaya Chudotvorcya 1906 s Verhnij Majdan Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1912 s Sadzhavka Chuda Svyatogo Arhistratiga Mihayila 1922 1925 smt LanchinPersonaliyiMariya Dzyuba ukrayinska pismennicya Bogdan Benyuk ukrayinskij aktor Mikola Gobdich ukrayinskij horovij dirigent Volodimir Luciv bandurist koncertnij spivak tenor Zhanna Gotv yanska aktrisa narodna artistka Ukrayini GalereyaSmotrich Gomul Sinyak Karpatskij nacionalnij prirodnij parkPrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 28 listopada 2019 roku 418 2019 rp Pro priznachennya V Paska golovoyu Nadvirnyanskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 510 511 PDF Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 4 grudnya 2019 Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Administrativno teritorialnij ustrij Nadvirnyanskogo rajonu 21 serpnya 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 26 lipnya 2021 Arhiv originalu za 26 lipnya 2021 Procitovano 17 lyutogo 2019 Teleradiokompaniya Nadvirna nedostupne posilannya ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 13 lyutogo 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nadvirnyanskij rajon 1940 2020 Nadvirnyanskij rajon 3 chervnya 2010 u Wayback Machine WEB storinka 6 grudnya 2011 u Wayback Machine Ivano Frankivsk Informacijno piznavalnij sajt Ivano Frankivska oblast u skladi URSR 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ivano Frankivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 639 s