Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аґрікола Мі каель А ґрікола 1508 9 квітня 1557 Нюкірк Kyrönniemi Карел

Мікаель Аґрікола

Мікаель Аґрікола
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аґрікола.

Мі́каель А́ґрікола (1508 — 9 квітня 1557, Нюкірк (Kyrönniemi) Карелія) — лідер лютеранської Реформації у Фінляндії, засновник фінської писемності. Учень Мартіна Лютера. Перший протестантський єпископ Фінляндії в місті Або (Турку, 1554).

Мікаель Аґрікола
image
Народився1510[4][5]
, Шведська Фінляндія, Швеція
Помер9 квітня 1557(1557-04-09)[1][2][…]
Куолемаярви, Шведська Фінляндія, Швеція
ПохованняВиборг
Країнаimage Швеція
Національністьфін
Діяльністьмовознавець, священник, перекладач, богослов, поет, перекладач Біблії
Галузьбогослів'я[6], поезія[6], мовознавство[6] і переклад[6]
Alma materУніверситет Мартіна Лютера
Знання мовфінська[7][6] і латина[6]
Посадаd
Конфесіялютеранство

Біографія

Мікаель Олавінпойка («син Олафа», швед. Олаффссон) народився у провінції Уусімаа (Uusimaa), в селі Торстіла (Torstila), у родині успішного сільського господаря. Дитину назвали на честь святого покровителя крайової церкви. Проте точна дата народження Аґріколи достеменно невідома. Традиційно, за рік народження Аґріколи вважають 1508—1510. Мав три сестри, про яких нічого невідомо.

У сільській школі був відмічений винятковий талант Мікаеля до наук, його відправляють на навчання до шведської Карелії — міста Виборґ (Viipuri). Там він вчиться у латинській школі, де бере собі прізвище Аґрікола (тобто, фермер). За способом занять батька номінували себе вчені та громадські діячі тих часів — це була поширена практика.

Біографи припускають, що саме у Карелії Аґрікола вперше зіткнувся з проповідями Реформації Католицької Церкви, які на початку XVI ст. активно просувалися на схід Європи (зокрема, й Україну (Волинь, Поділля), Річ Посполиту). Крім того, комендантом міської фортеці був граф Йоганн, який не приховував своїх лютеранських поглядів.

1528 — Аґрікола переїжджає до Турку — адміністративний центр шведських володінь у Фінляндії та Карелії. Там він працює в канцелярії католицького єпископа (на катедрі — 1528—1550). Вагомий вплив на лютеранський вибір католика Мікаеля Аґріколи справив , учень Лютера. 1529 — після смерті свого вчителя — Аґрікола продовжує лютеранську справу. 1531 — його рукопоклали у католицькі священики. 1536 — єпископ Турку послав його вчитися до університету м. Віттенберг, Німеччина. Там Аґрікола відвідував лекції Філіпа Меланхтона, особисто знайомиться Мартіном Лютером. Обидва Реформатори дали йому рекомендовані листи до короля Швеції Ґустава Вази. Завдяки цьому Аґрікола отримує королівську стипендію і розпочав переклад Нового Завіту фінською мовою.

Після повернення до Фінляндії 1548 призначений ректором катедральної школи в Турку. Тоді вже був одруженим із Пірйо Олавінтютар, з якою народив сина Християна (Christianus Michaelis Agricola), який згодом став лютеранським єпископом м. Таллінн (Естонія). 1550 — канонік, 1554 — єпископ.

Аґрікола також брав активну участь у політичному житті, міжнародних взаєминах Швеції. Так, 1556 він їздив до столиці Московського князівства на Мирові переговори в числі членів посольства короля Ґустава Вази. На зворотному шляху він захворів і помер на території Карелії, поблизу м. Виборґ (Карельський перешийок).

Просвітницька діяльність

Видав перший буквар фінської мови («Abckiria», 1543), переклав фінською мовою низку молитовників (Rucouskiria, понад 700 молитов фінською мовою), багато ілюстрований Новий заповіт (Se Wsi Testamenti, 1548), частини Старого заповіту (1551-52). Також уклав збірник «Käsikirja Castesta ia muista Christikunnan Menoista», яка включала норми здійснення основних таїнств і треб: хрещення, одруження, погребіння, молитви над хворими, або померлими людьми. Все перекладено ним з трудів Олауса Петрі (Olaus Petri), які прямо кореспондувалися з частинами службових текстів, укладених М. Лютером. Також збірник Аґріколи включав невеличкі перекладні фрагменти з робіт (Caspar Huberinus). Аґрікола іноді писав віршовані передмови до своїх видань. Переклади Агриколи супроводчувалися нарисами історії Фінляндії, її культури, язичницької віри, календарем та збіркою агрономічних відомостей.

Чеське джерело повідомляє, що в одній з праць Аґрікола подав коротку інформацію про пантеон фінських язицьких богів, які у XIX ст. матеріалізувалися у епосі «Калевала», упорядкованим фінським етнографом Е. Льоннротом.

На початку XXI ст. вірною вчення Лютера і його проповідника Аґріколи залишається Євангелічно-Лютеранська церква Фінляндії. Всього у Фінляндії зарєстровано 4,378,000 лютеран (84 %) і лише 7,900 римо-католиків.

За опитуванням фінського державного ЮЛЕ-Радіо, Аґрікола входить до десятки «Великих фінів» усіх часів, випередивши композитора Яна Сібеліуса та укладача «Калевали» Еліаса Льоннрота.

Фінське Аґріколознавство

image

У Фінляндії профільним дослідженням життя і творчості Аґріколи займаються п'ять учених:

  • Сімо Гейнінен, біограф (Simo Heininen);
  • Кайса Гяккінен, історичне фінське мовознавство (Kaisa Häkkinen);
  • Карі Таркіайнен, лютеранське богослов'я (Kari Tarkiainen);
  • Юркі Кнуутіла, історик фінської Церкви (Jyrki Knuutila);
  • Гелена Руммукайнен, громадська діячка, організаторка Аґрікольських Свят (Helena Rummukainen).

Примітки

  1. Michael Olavi Agricola — 1917.
    d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
  2. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Kansallisbiografia / за ред. M. Klinge — Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
    d:Track:Q3055194d:Track:Q10495591d:Track:Q2843522d:Track:Q4349956
  5. Mikael Agricola — SLS.
    d:Track:Q769544d:Track:Q10429758
  6. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Література

  • Gummerus, Jaakko: Michael Agricola, der Reformer Finnlands. — Helsinki: Luther-Agricola-Ges., 1941
  • Heininen, Simo: Mikael Agricolan Psalttarin reunahuomautukset. — Helsinki: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, 1994
  • Heininen, Simo: Mikael Agricola. Elämä ja teokset. — Helsinki: Edita 2007.
  • Hjelt, Artur: Mikael Agricola, der erste finnische Bibelübersetzer. — Leipzig, Deichert, 1908
  • Paul Alvre, «Mikael Agricola emakeelest ja selle eestipärasustest» — Keel ja Kirjandus, Tallinn, 1995.
  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961

Посилання

  • Євангелічно-Лютеранська Церква Фінляндії
  • Мікаель Агрікола — зачинатель фінської писемності

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Agrikola Mi kael A grikola 1508 9 kvitnya 1557 Nyukirk Kyronniemi Kareliya lider lyuteranskoyi Reformaciyi u Finlyandiyi zasnovnik finskoyi pisemnosti Uchen Martina Lyutera Pershij protestantskij yepiskop Finlyandiyi v misti Abo Turku 1554 Mikael AgrikolaNarodivsya1510 4 5 Shvedska Finlyandiya ShveciyaPomer9 kvitnya 1557 1557 04 09 1 2 Kuolemayarvi Shvedska Finlyandiya ShveciyaPohovannyaViborgKrayina ShveciyaNacionalnistfinDiyalnistmovoznavec svyashennik perekladach bogoslov poet perekladach BibliyiGaluzbogosliv ya 6 poeziya 6 movoznavstvo 6 i pereklad 6 Alma materUniversitet Martina LyuteraZnannya movfinska 7 6 i latina 6 PosadadKonfesiyalyuteranstvo Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMikael Olavinpojka sin Olafa shved Olaffsson narodivsya u provinciyi Uusimaa Uusimaa v seli Torstila Torstila u rodini uspishnogo silskogo gospodarya Ditinu nazvali na chest svyatogo pokrovitelya krajovoyi cerkvi Prote tochna data narodzhennya Agrikoli dostemenno nevidoma Tradicijno za rik narodzhennya Agrikoli vvazhayut 1508 1510 Mav tri sestri pro yakih nichogo nevidomo U silskij shkoli buv vidmichenij vinyatkovij talant Mikaelya do nauk jogo vidpravlyayut na navchannya do shvedskoyi Kareliyi mista Viborg Viipuri Tam vin vchitsya u latinskij shkoli de bere sobi prizvishe Agrikola tobto fermer Za sposobom zanyat batka nominuvali sebe vcheni ta gromadski diyachi tih chasiv ce bula poshirena praktika Biografi pripuskayut sho same u Kareliyi Agrikola vpershe zitknuvsya z propovidyami Reformaciyi Katolickoyi Cerkvi yaki na pochatku XVI st aktivno prosuvalisya na shid Yevropi zokrema j Ukrayinu Volin Podillya Rich Pospolitu Krim togo komendantom miskoyi forteci buv graf Jogann yakij ne prihovuvav svoyih lyuteranskih poglyadiv 1528 Agrikola pereyizhdzhaye do Turku administrativnij centr shvedskih volodin u Finlyandiyi ta Kareliyi Tam vin pracyuye v kancelyariyi katolickogo yepiskopa na katedri 1528 1550 Vagomij vpliv na lyuteranskij vibir katolika Mikaelya Agrikoli spraviv uchen Lyutera 1529 pislya smerti svogo vchitelya Agrikola prodovzhuye lyuteransku spravu 1531 jogo rukopoklali u katolicki svyasheniki 1536 yepiskop Turku poslav jogo vchitisya do universitetu m Vittenberg Nimechchina Tam Agrikola vidviduvav lekciyi Filipa Melanhtona osobisto znajomitsya Martinom Lyuterom Obidva Reformatori dali jomu rekomendovani listi do korolya Shveciyi Gustava Vazi Zavdyaki comu Agrikola otrimuye korolivsku stipendiyu i rozpochav pereklad Novogo Zavitu finskoyu movoyu Pislya povernennya do Finlyandiyi 1548 priznachenij rektorom katedralnoyi shkoli v Turku Todi vzhe buv odruzhenim iz Pirjo Olavintyutar z yakoyu narodiv sina Hristiyana Christianus Michaelis Agricola yakij zgodom stav lyuteranskim yepiskopom m Tallinn Estoniya 1550 kanonik 1554 yepiskop Agrikola takozh brav aktivnu uchast u politichnomu zhitti mizhnarodnih vzayeminah Shveciyi Tak 1556 vin yizdiv do stolici Moskovskogo knyazivstva na Mirovi peregovori v chisli chleniv posolstva korolya Gustava Vazi Na zvorotnomu shlyahu vin zahvoriv i pomer na teritoriyi Kareliyi poblizu m Viborg Karelskij pereshijok Prosvitnicka diyalnistVidav pershij bukvar finskoyi movi Abckiria 1543 pereklav finskoyu movoyu nizku molitovnikiv Rucouskiria ponad 700 molitov finskoyu movoyu bagato ilyustrovanij Novij zapovit Se Wsi Testamenti 1548 chastini Starogo zapovitu 1551 52 Takozh uklav zbirnik Kasikirja Castesta ia muista Christikunnan Menoista yaka vklyuchala normi zdijsnennya osnovnih tayinstv i treb hreshennya odruzhennya pogrebinnya molitvi nad hvorimi abo pomerlimi lyudmi Vse perekladeno nim z trudiv Olausa Petri Olaus Petri yaki pryamo koresponduvalisya z chastinami sluzhbovih tekstiv ukladenih M Lyuterom Takozh zbirnik Agrikoli vklyuchav nevelichki perekladni fragmenti z robit Caspar Huberinus Agrikola inodi pisav virshovani peredmovi do svoyih vidan Perekladi Agrikoli suprovodchuvalisya narisami istoriyi Finlyandiyi yiyi kulturi yazichnickoyi viri kalendarem ta zbirkoyu agronomichnih vidomostej Cheske dzherelo povidomlyaye sho v odnij z prac Agrikola podav korotku informaciyu pro panteon finskih yazickih bogiv yaki u XIX st materializuvalisya u eposi Kalevala uporyadkovanim finskim etnografom E Lonnrotom Na pochatku XXI st virnoyu vchennya Lyutera i jogo propovidnika Agrikoli zalishayetsya Yevangelichno Lyuteranska cerkva Finlyandiyi Vsogo u Finlyandiyi zaryestrovano 4 378 000 lyuteran 84 i lishe 7 900 rimo katolikiv Za opituvannyam finskogo derzhavnogo YuLE Radio Agrikola vhodit do desyatki Velikih finiv usih chasiv viperedivshi kompozitora Yana Sibeliusa ta ukladacha Kalevali Eliasa Lonnrota Finske AgrikoloznavstvoU Finlyandiyi profilnim doslidzhennyam zhittya i tvorchosti Agrikoli zajmayutsya p yat uchenih Simo Gejninen biograf Simo Heininen Kajsa Gyakkinen istorichne finske movoznavstvo Kaisa Hakkinen Kari Tarkiajnen lyuteranske bogoslov ya Kari Tarkiainen Yurki Knuutila istorik finskoyi Cerkvi Jyrki Knuutila Gelena Rummukajnen gromadska diyachka organizatorka Agrikolskih Svyat Helena Rummukainen PrimitkiMichael Olavi Agricola 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Kansallisbiografia za red M Klinge Suomalaisen Kirjallisuuden Seura Suomen Historiallinen Seura ISSN 1799 4349 d Track Q3055194d Track Q10495591d Track Q2843522d Track Q4349956 Mikael Agricola SLS d Track Q769544d Track Q10429758 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563LiteraturaGummerus Jaakko Michael Agricola der Reformer Finnlands Helsinki Luther Agricola Ges 1941 Heininen Simo Mikael Agricolan Psalttarin reunahuomautukset Helsinki Suomalaisen Kirjallisuuden Seura 1994 Heininen Simo Mikael Agricola Elama ja teokset Helsinki Edita 2007 Hjelt Artur Mikael Agricola der erste finnische Bibelubersetzer Leipzig Deichert 1908 Paul Alvre Mikael Agricola emakeelest ja selle eestiparasustest Keel ja Kirjandus Tallinn 1995 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961PosilannyaYevangelichno Lyuteranska Cerkva Finlyandiyi Mikael Agrikola zachinatel finskoyi pisemnosti

Дата публікації:
Топ