Мшане ць село в Україні входить до складу Стрілківської сільської громади Самбірського до 2020 р Старосамбірського район
Мшанець (Самбірський район)
Мшане́ць — село в Україні, входить до складу Стрілківської сільської громади Самбірського (до 2020 р. — Старосамбірського) району Львівської області. Перша збережена письмова згадка про село датується 1446 роком.
49°20′13″ пн. ш.22°46′20″ сх. д. / 49.33694° пн. ш. 22.77222° сх. д. / 49.33694; 22.77222Координати: 49°20′13″ пн. ш.22°46′20″ сх. д. / 49.33694° пн. ш. 22.77222° сх. д. / 49.33694; 22.77222
Це найбільш досліджене село в історико-етнографічному вимірі не тільки в Україні, але й у всій Центрально-Східній Європі, головно завдяки діяльності о. Михайла Зубрицького, який тут душпастирював у 1883—1914 роках та поєднав служіння сільського священика і громадського діяча з великою науковою працею над історією, культурою та побутом села і сусіднього регіону, залучивши до цих досліджень Івана Франка, Володимира Гнатюка, Іларіона Свєнціцького, Хведора Вовка, які відвідували Мшанець для польових досліджень. Про Мшанець також згадували історики Михайло Грушевський та (Богдан Барвінський).
Чисельність населення с. Мшанець, 2021.
Сьогодні (2022 р.) населення становить де-факто 170 осіб (де-юре 256 повнолітніх). Орган місцевого самоврядування — Стрілківська сільська громада.
Географія
Село знаходиться у масиві Верхньодністровські Бескиди (Карпати), розміщене під горою Маґура-Лімнянська. Засноване серед великих лісів. О. Михайло Зубрицький згадував, що "ще й тепер находять в земли галузи і грубі колоди".
Мшанець (в устах народа "Пшенець") лежить в горах, однак село розложило сь на рівнинї, з незначними декуди горбками, лиш від западу стоїть гора Жуків, а на полудневім западї Маґура. На тих двох горах мають люде поле, розкинене кусниками, проче, далеко більша часть лежить на рівнинї. Поле на північ від села є загалом мочарне, млаковате, сухші кусники орють, на мокрійших косять млаку.
Село Мшанець виглядає на катастральній мапі як подовгастий чотиробічник. Ріка (Мшанка) [перша повноводна притока Дністра] входить в село від западу з Бистрого і Михнівця, переломлює дві гори Маґуру і Жуків і перепливає через село передїлюючи його на дві нерівні частини. На невеличкій рівнинї під Жуковом і на збочах Маґури по над ріку розмістив ся присїлок Завадка, там є тепер 22 хижі [у 1951 році СРСР насильно вивіз всіх мешканців в Одеську та Миколаївську обл.]. Від горішнього млина по долішній властиве село, люди з тої части називають себе селянами. Низше села стоїть присїлок Лан з 14 хижами. Мешканцї обох присїлків називають ся "Завадце" і "Ланяне".
Неподалік села знаходяться (Національний природний парк «Королівські Бескиди») та (Регіональний ландшафтний парк «Верхньодністровські Бескиди»).
Історія
Деякі фахівці переконують, що давні люди з'явилися на території Прикарпаття і Карпат у добу мезоліту (ІХ-IV тис. р. до Р.Х.). Польські науковці стверджують, що початки осілості у цих краях сягають часів неоліту. Однак наразі дуже мало збереглося артефактів з тих часів.
Дані про древній період могли не зберегтися через окупаційну політику держав, які з моменту занепаду Київської Русі та Галицько-Волинського князівства володіли цими землями. Цю частину історії ще необхідно ретельно дослідити, оскільки, цілком ймовірно, що вона набагато давніша, ніж офіційно відомо.
Київська Русь та Галицько-Волинське князівство
Відомо про існування руського городища на г. Магура (саме село знаходиться під горою) ще в XI-XIII ст.
(Володимир Кобільник), співзасновник товариства "Бойківщина", досліджуючи історію заселення Карпат, дійшов висновку: в княжі часи через Старий Самбір і Турку існував прадавній торговий шлях –Руський путь, а гірська частина Бойківщини уже "від VI-XIII ст. була густо заселена, і у XIV ст. життя це радше підупало, ніж розвивалося", через монголо-татарську навалу.
Те, що задовго до появи у горах поляків тут вирувало життя підтвердила Карпатська архітектурно-археологічна експедиція Інституту суспільних наук АН України, очолена М. Рожаком у 1978-1988 рр.
У складі Польської держави (XVI ст. - 1772 р.)
На даний час більше відомостей збереглося з часів перебування цих земель у складі Польської держави (вони входили до так званої "королівщини" або королівських маєтків) та їх заселення у XVI ст. переважно з ініціативи королеви Бони, яка мала одну зі своїх резиденцій в Старому Самборі. Однак перша збережена письмова згадка про село Мшанець датується ще за століття до цього — 1446 роком
О. Зубрицький згадує, що не зміг знайти грамоти на заснування села (він зібрав у селян та описав документи з 1649 по 1872 роки). Але:
В найстаршім з виданих описей — люстрації 1564 р. (М. Грушевський, Жерела до історії України-Руси І, с. 231) Мшанець вже виступає як стара осада волоського права, на 20 давнїх ланах, до котрих пізнїше ще примірено три, крім дворищ солтиських і церковного.
Михайло Грушевський у «Сторінках з історії українсько-руського сільського духовенства» описує грамоту 15 жовтня 1546 р. "Кор[олева] Бона надає парохію в с. Мшанці Івану, з записею 10 гривень".
Поселенців приваблювало так зване "волоське право" (або "пастуше право"), котре надавало селянам вільне користування ґрунтами і полонинами, під владою громадських старшин (названих спочатку "князями", а потім війтами і солтисами), які платили податок до королівської каси, давали людей до війська і мали власний суд. "Кожда грамота на засновок села подавала условини. Солтиси були посереднім станом між шляхтою а хлопом панщизняком". Деякі румунські історики пов'язують волоське право з румунським етносом, проте очевидно, що це були східні християни і що їхні нащадки у XIX ст. були цілковито руськомовними. (Франк Сисин) наводить статистичні дані 1890 р. про мешканців Старосамбірського і Турківського повітів, у яких налічувався найвищий відсоток греко-католиків серед усіх повітів Галичини. У Старосамбірському повіті налічувалося 38 764 носіїв української мови (77,84 % від всього населення), у Турківському — 55 507 (88,83 %). Етнографічно населення цих теренів належить до "бойків".
Вправдї польський уряд засновуючи в горах села на волоськім праві не робив ріжницї між війтіством, а солтиством (advocatia vel scultetia), однак в Мшанци була ріжниця, для того і грамоти їх осібно подані. На війтівстві були шляхтичі Стецковичі, Гузельовичі і Петричковичі, та зайшлий Поляк Янківський, а на солтистві Волощак, Дорош, Бутрим, Дицман.
З часом війти і солтиси асимілювалися в польську шляхту з правової точки зору. Землі, надані для їхнього утримання, Корона почала роздавати у власність різним панам, що запровадили досі невідому тут панщину.
Проте ці території ніколи не знали великих панів-магнатів або великої земельної власности, що докорінно відрізняє цей реґіон від Поділля. Тут, на відміну від решти Галичини, майже не було поляків, і місцева дрібна шляхта майже не зазнала колонізаційних впливів, а абсолютна більшість мешканців говорили бойківським діалектом української мови та належали до Греко-Католицької Церкви.
В Мшанци були три лани війтівства, один на Ланї, з відки і назва його пішла, там земля найлїпша, бо все положене на досить просторій ровени по над ріку. Ланянам все завидують і тепер, повідають: "нема то, яка Ланянїм!".
Другий лан ішов по при церков в оба боки до бандрівської і ґрозівської границї, третій лан був на Завадцї, а крім тих трьох ще було солтиство і той лан ішов по при горішній млин по під Жуків і Маґуру.
Поле на Завадцї не зле, добре родить, але тяжке до управи, бо майже все по обох горах розкинене, зерно до сівби нераз несуть на плечах, тяжко виорати, бо скиби через плуг падають, та й тяжко "хлїб" звести домів.
На Завадцї цїле війтівство засїли Петричковичі і Лїнинський, на "Лану" частину уживали Стецковичі, перед тим Липецький, а більша частина належала до .
Понизше церкви жили на війтівстві Гузельовичі, Стецковичі, Поляк Янківський і підданий Паращак, названий в селї Подоляком. Котрийсь пан привіз з собою в село слугу, дав йому чверть війтівства, а люди назвали його висше поданим іменем.
Більша часть і сього війтівства належала до замку і переходила разом з ланянським ланом з рук до рук ріжних арендаторів, як Воловського, Гумнїцького, Здеркевича, а на останок Пюрковського.
(Богдан Барвінський) наводить цікавий документ "Бунт в селї Мшанци 1717 р." про панщинні відносини і аґрарний бунт.
Мшанець за часів Речі Посполитої належав до країни Липецької в економії Самбірській землі Перемишльської.
Польські автори наголошують, що піддані королівських сіл мали особисті свободи і їхнє економічне та правове становище було значно кращим, аніж у селах, що належали до шляхти. Тут збереглася власна шляхта, що походила від давніх князів, званих пізніше війтами. До ХХ ст. їхні нащадки зберігали у скринях привілегії з наданнями королівськими. Окрім них мешкали смоляци (smolacy) і солтиси - вільні від навантажень підданих. Також селяни (kmiecie) платили відносно низьку орендну плату (czynsze), вимір панщини теж був дуже низький.
В інвентарю за 1760 рік згадується, що громада скаржилася на Jmp. Piórkowskiego, посесора війтівства, що їх до незвичайних робіт примушує, б'є, неправильно обирає карбовників (karbowników), obranych zaś przez Jm. Pana Krajnika zrzuca, із пустих ґрунтів (полів) овес розсипний вимагає. Жалілася та ж громада, що J. Kr. M. попривласнював землю в інших селах, як то: в (Плоскому), Бистрому, (Галівці), Грозьовій. Адміністрація має втрутитися.
Після приєднання краю до Габсбурзької імперії в 1772 р. практика роздавання місцевих ґрунтів у власність скоротилася, а село разом з іншими перейшло під адміністративне управління Камери (державного управління монаршими маєтками).
Р. 1788 розпарцельовано се війтівство (центральне, яке перед тим було у власності Пюрковського), чи "панства" поміж мшанецьких ґаздів. Властителї, чи посесори війтівства не належали до громади, а займали упривілїоване становиско, не відрабляли панщини і все змагали спекати ся поношення громадських тягарів. Виріжнювали ся вони і одежию від підданих, бо носили сиві опончі з невеликим ковнїром і шість фалд з заду, а піддані мали білі сїраки на дві фалди, пізнїше чорні також на дві фалди. З війтівства не женили ся з підданими і дивили ся на них з гори. [...]
Замешкалі на війтівстві звали ся урядово також вільниками, а солтиси простими війтами, також гайдуками.
Крім тих ланів є ще в селї значний кусник поля, подїлений на вузькі подовгасті паски, власність кільканадцяти ґаздів і називає ся "дворище".
Війти і солтиси (в устах народа: шо́втус - шо́втиси) мали право ставити млини та корчми, броварі і горальнї.
На Завадцї була горальня, люди зносили перед сьвятами різдвяними і великодними жито, бульби і палили (виготовляли) горілку. Повиж Лїнинського хижі находять тепер в земли цеглу, де колись горальня стояла.
На війтівстві низше церкви стояв панський двір, корчма, а по другім боці бровар (пивоварня). Старші люди ще памятають на сїм місци румовища, чи звалища; тепер стоїть на тім місци школа, а з двора і слїду нема.
Млини забрала камера під свій заряд, а потім оба продала жидам. Таке було в кождім селї лімнянської фервальтериї, коли знов підбуська (Підбуж село дрогобицького пов.) продавала млини громадам.
Війти і солтиси не відробляли панщини, а за те платили чинш, давали осип, овес, платили жовнїрщину, чи гиберну і мешне в хосен (податок на користь) латинського пароха в Самборі. [...]
Всі обійстя в селї були обгороджені (і тепер обгороджують), а на дорозї, що ішла з села, ставили громадські (коштом громади) ворота. Тепер таких воріт в селї нема, лишила ся лиш назва при однїм прогонї, називають його "громадські ворота".
У 1782 р. Стецькевичі (один із трьох відгалужень мшанецького війтівсько-князівського роду гербу "Сас"; інші два - Гузиловичі та Петрачковичі; ці роди відокремилися наприкінці XVI ст.) підтвердили своє шляхетсво у перемишльському гродському суді. Вони виводяться від Стецька Медведя (1599-1608). Як свідчать дані карти "Galizien und Lodomerien (1779–1783) - First Military Survey", у цей час у Мшанці було щонайменше 3 млини.
Другою великою зміною в перші роки австрійської влади було введення військової повинности (), що згодом відіграло важливу роль (далеко не позитивну) у розвитку сільських громад. Найповніше про це написав о. Михайло Зубрицький у статті "Причинки до історії рекрутчини в Галичині при кінці XVIII і до половини XIX ст". Водночас колонізаційна політика імператора Йосифа ІІ привела до значних демографічних змін. Важливим чинником тут стало створення німецької колонії в Бандрові неподалік Мшанця, де оселилися вихідці з теренів, прилеглих до ріки Райн, лютерани за віровизнанням. Про них згадує та описує їхній спосіб будови хат, ведення господарства і т.п. Іван Франко у статті "Етнографічна експедиція на Бойківщину".
Однак загалом Галичина була найвідсталішим краєм Австро-Угорщини, а карпатські гірські села й поготів.
Великі докорінні зміни надходять аж наприкінці XIX ст. Стосуються щоденного побуту та способу заробітків, а ще більше - світогляду людей. Їх можна вважати кризою старої культури та початком модернізації.
З точки зору економічної модернізації, Мшанець та довколишні села вводяться в глобальну капіталістичну систему у подвійний спосіб: через експлуатацію місцевих природних ресурсів (лісу, а потім нафти - сільськогосподарська продукція мало важила для економіки) та включення місцевого населення у світовий ринок промислової робочої сили. Близько 1900 р. починається масова заробітчанська еміґрація до США, Канади, потім Франції (головно завдяки просвітницькій діяльності о. Михайла Зубрицького, який проводив для селян лекції по географії, економіці інших країн, роздобув глобус для заснованої ним читальні Просвіти). Великий двосторонній рух людей, особливо молоді, тривав аж до 1939 р.
Світоглядна модернізація - проникнення нових ідей та зокрема модерної національної ідентичности - набирає силу приблизно в той самий час. Першим пробудителе краю був грозівський селянин Василь Сиґінь, колоритна постать, відомий в народі як "". Десь у 1870-х рр. він побував у Почаєві і повернувся з купою книг церковнослов'янською та російською мовами, а також духовним саном, який офіційні органи влади не визнавали, оскільки Російська імперія вважалася ворожою державою.
Сиґінь перший почав вчити дітей церковнослов'янської грамоти, бо доти населення було неписьменним. Андрій Волощак наводить спогади свого батька Василя про ці уроки.
Розподіл полів та організація польових робіт
Вівчарство. Село Мшанець (Стрілківська громада).
Мшанецькі громадяни, чи то піддані, мали 18 ланів поля, робили панщину, давали овес, барана, платили податок і гиберну. Відроблювати панщину не дуже спішили ся, проте в однім письмі констатує фервальтер з Лімної, що найбільше непослушні люди з Мшанця і Ґрозьови. [...]
Поселенцї мали з початку тяжку працю, заки з лїса виробили поле. [...] Вирубуючи лани в лїсах уважали лиш на се, щоби мати границю від обох сусїдів з гори і з долу. В двох других вимірах границею була з одного боку ріка, а з противного лїс. Не богато вони могли з початку мати землї обробленої, за те держали худобу рогову і вівцї. Пасти було де, але в лїсах був і тяжкий ворог поселенця, дикий зьвір, вовк, та медвідь. Щоби їх відполошити від своєї худоби удержував ґазда все огонь і трумбетав на тримбітї.
З року на рік дедалі більше причинювали орного поля. Так добували цїлий лан з лїса, а лан мав 16 прутів, або шнурів 6 локотних, та були лани подвійні, або, як в Мшанци повідають "гнені", по 32 прутів і по 24. Довгість лану не була однакова, а поселенцї дбали лиш про означенє ширини лану.
З часом з помноженєм населеня лани роздроблювали і тепер в Мшанци поодинокі ґазди мають лиш подовгасті паски, по одному прутови, два, а дуже рідко чотири. Ті подовгасті паски називають ся "біги" і не доходять до границь села, а уривають ся менше більше на серединї піль. Деякі ґазди мали не цїлі прути, а ще з додатком: локоть, два, і сього при ораню дуже пильнують, бо не маючи меж, на яри беруть з плугом двосягову жердку, прут, і запопадливо перемірюють своє поле і сусїдів. Як кому не стає скиби, двох, відорює від сусїда, з чого потім повстають суди в громадї і процеси в суді.
Цїлий прут не оре ся на цїлу довжину, а дїлять на стаї, верти (в грамотах приходить назва wracanie). Верти, або вгони (однї вгони, двої, трої) називають ся від сього, що ґазда виоравши одну скибу вертає ся назад і оре другу, поки цїлу стаю не з'оре, а потім іде другу орати.
Поза бігами є кусники поля, які називають лазами, на Жукові і Маґурі лавами, а невеликі кусники поля не - "побіжні" мірками. Лази не однаково великі, більші і менші, і кождий ґазда мав по кілька лазів, бо до кождого лану належав великий лаз, і то в кождім більшім комплєксї поля.
Як почали лани дїлити на части, то й лази так само роздїлювали: хто мав більше прутів, то мав і більші лази. Але потім одні продавали, другі куповали лаз, два, і тепер є такі ґазди, що лазів цїлком не мають.
Поле, на якім росте квасна трава називають млаками, також сиглами, а сїно млакою, або сиглиною. Поле понад потоки, де вода пливе, як хоче, робить ріжні скрути, називають кружками.
Польних доріг є не богато, селяне не мають вільного приступу до свого поля, а доїжджають сусїдським в яри і в осени, коли звозять "хліб". "На півперек вільно всюди їхати: не пустиш ти мене через своє поле, то я тебе не пущу своїм".
Одного року орали в один бік від села все поле і засївали, і в тім боцї була цáрина, по другім боцї орали лиш по кілька стай починаючи від хиж, все иньше поле лежало перелогом і там була толокá. Як хто мав в толоцї дальше від села поза з'орані стаї кусник справленого поля і з'орав його, обгороджував "вирлиньом", бо инакше була би все спасла худоба.
Хто держав салаш (пас вівцї), першого року орав в царинї і сїяв жито, чи садив бульбу, на другий рік припадала там толока, а поле було ще добре справлене, то треба було його вихіснувати. В толоцї пасли корови, ялівки, вівцї і конї.
Система оподаткування
Уряд не знав поодиноких людей, але призначав податок для усіх 18 ланів, а вже в селі розділяли, хто і скільки повинен платити. Податок збирали вибрані людьми збірщики, при чому робили це в оригінальний спосіб: за допомогою палиці, заструганої на чотири гранки. На ній з одного боку була закарбована кількість прутів поля, якою володів кожний ґазда, починаючи з долішнього кінця, з Лану. Якщо хтось окрім прутів поля мав ще локті, це карбували з протилежної сторони відносно прутів. Коли ґазда приносив податок, або йшли до його хижі, збірщик дивився на палицю, скільки в ґазди прутів поля, і відносно цього обчислював величину податку
Традиційно війти і солтиси були зобов'язані платити спеціальний податок на користь латинського пароха в Самборі - мешне.
Мешне стягало старосамбірське староство ще 1871 р., хоч вільників і солтисів давно не було в селї. Ще 1885, або 1886 р. прийшов до війта наказ, щоби стягнув мешне з обовязаних його платити. Війт з писарем радили ся мене, що робити, а я їх питав ся, чи вони знають, котрі в селї солтиси і по чім би вони їх могли розріжнити від иньших ґаздів? Так і відписали з села, що не знають в селї солтисів, і нема з кого стягати мешного, ц.к. староство, як знає, най їх подасть поіменно громадській старшинї до відомости. І потім вже нїчого не приходило в село за мешне.
Система громадського суду
У громаді судив присяжний, пізніше - війт і люди. Дуже рідко справи доходили до вищих інстанцій. Найважливіша особливість - кожен охочий, хто прийшов на суд, брав у ньому участь. Згодом, у другій половині XIX ст. була сформована система, при якій війт за допомогою присяжного (громадського поліціянта) скликав “радних”. Однак навіть у цьому випадку судова система залишалася відкритою, оскільки й ті, хто не належав до “радних”, могли брати участь і, найголовніше, - впливати на рішення. Як хто “затягав суд”, запозивав провинника “перед людий”. Як один ґазда кинув на другого підозрінє за якесь нечесне діло, ображений ішов жалуватися до війта, а сей скликував людей через присяжного (гром. полїціянта).
Як люди зійшли ся, виймав жалобник 5 злр. - 10 - 20, клав на стіл і повідав: “моя пятка, десятка під кропадком, як ся таке на мене покаже!” Обжалований був обовязаний дати доказ на зроблений закид; як доказав, зложені гроші пропадали; як нї, платив обжалований таку саму суму, яку жалобщик на стіл положив.
Сї гроші ішли мабуть на горілку і се були ті славні пропої, про які так часто читаємо в отсїй збірцї. По судї мовив війт до провинника: “Перепроси людий!” І він купував горілки і всїх частував. Так було в селі до недавна.
Як нема сьвідків, а обі сторони стоять при своїм, тогди війт повідає: “Чи возьмеш ти на сумлїня” або “ци вдариш ся в груди, що так є, як ти повідаєш?” Як повість, що возьме, або вдарить ся в груди, відходить оправданий.
Крайник звичайно затверджував суд виданий в громадї, або велїв в громадї розсудити, а нераз велїв присяжним, чи війтам з других громад іти в Мшанець і розсуджувати спори.
Один ґазда оповідав, що там, де він тепер ґаздує, була деревяна кобила, на яку саджали людий за провину. Тої кобили вже нема, але ґазда чув се від своєї тещі, яка умерла 1879 р. проживши 86 лїт. Її дїдо Лесьо Ватащак був присяжним в Мшанци і він мав саджати провинників на ту кобилу.
У 1883-1914 рр. в селі душпастирював видатний науковець і священник о. Михайло Зубрицький. Поряд із вивченням різних сторін побуту, духовної та матеріальної культури бойків він усіма силами, цілеспрямовано і наполегливо працював над тим, щоб хоч якоюсь мірою поліпшити політично-правове, економічне та освітньо-культурне становище селян. Його багаторічна колосальна праця йшла за відомим в історіографії сценарієм: закладання школи з українською мовою навчання та читальні "Просвіти", організація кооперативу, уміла боротьба з пияцтвом як явищем та корчмою тощо.
Постійно дбав учений про запровадження передових у цьому краї форм господарювання: раціональної системи обробітку землі та сівозмін, розведення кращих порід великої рогатої худоби і коней, налагодження кооперативної торгівлі, поширення нових ремесел тощо. Постійно захищав селян від сваволі більших і менших бюрократів, роз'яснював їм чинне законодавство, писав звернення, прохання і протести, чим допоміг не одному десяткові верховинців уникнути незаслуженого покарання чи матеріальної шкоди.
Домігся відкриття в Мшанці читальні «Просвіта» 28 лютого 1892 р., сам вів у ній різносторонню діяльність. Дбав також про поліпшення освіти в інших гірських селах. Боровся проти пияцтва, став "ворогом" для багатьох, але практично витверезив село.
Зубрицький зробив із Мшанця перше "свідоме" українське село в околиці. Інші села досягнули такого рівня свідомости пізніше, у часи панування Польщі.
Вів активну антипияцьку кампанію, фактично витверезив село, наживши собі тим самим ворогів - місцевих євреїв-шинкарів.
У 1894 р. Зубрицький константував, що люде перестали продавати поля (і навпаки, хто мав кошти - старався докупити), перестали тодити по коляді і гоститися як раніше, брали лише 2-4 кумів (а раніше вели до церкви й двадцять і, очевидно, всіх гостили горілкою), при обідах, весіллях і похоронах і половини не випивають стільки горілки, як давніше.
На 1897 рік Зубрицький мій похвалитися тим, що у Мшанці для політичної та суспільної агітації збиралося 500 учасників із ближніх сіл з трьох повітів, а саме село першим в Старосамбірському повіті прийняло українську як мову спілкування із владою повіту.
Завдяки діяльності пароха, згодом у 1920-30-і роки у Мшанці міцно стояло на ногах товариство "Січ", активними членами якого були Кирило Пізнак (батько репресованого художника із Мшанця ), його брат Федір, Григорій Грицуна. В цей час вихованці о. Михайла, їхні діти і онуки майже всім селом поділяли ідеї УВО і ОУН.
Читальня "Просвіти" у Мшанці
28 лютого 1892 р. у Мшанці урочисто було відкрито читальню "Просвіти", яка на перших порах безплатно розміщувалася у "йизьбі" (крамниці) Омеляна Дем'яновського, сусіда о. Михайла.
Аж через 15 років у 1907 р. було закінчене будівництво Народного Дому, куди було перенесено і Читальню. Члени читальні сходилися в неділю і свята вечорами, а також ввечері у суботу і перед святами, перечитували книжки і часописи (часто новини або статті їм читав о. Зубрицький або згодом його молодший син ), а відтак обговорювали різні біжучі громадські справи, співали побожні і світські пісні. Поодинокі люди часто заходили і в будні, беручи та віддаючи книги.
Відкрити читальню було непросто, оскільки селян навмисне залякували високими членськими внесками та подібними брехнею. Засновниками стали 35 чоловік, які склалися по 50 кр (разом отримали 14 зр. 50 кр.). Наступного року приєдналося ще 20 чоловіків, але членський внесок зменшили до 30 кр. Членський внесок заплатили лише 43 із 55, таким чином читальня мала доходу на другий рік 12 зр. 40 кр.
Головні видатки за два роки пішли на передплату часописів ("Батьківщина", "Читальня", "Добрі ради", "Бібліотека для молодіжи" з Чернівців, "Посланник") й закупівлю книг ("Місійні книжочки"), а також два календарі від "Посланника" та мапу Руси-України.
В перші роки читальня та крамниця при ній безплатно розміщувалися в приватному будинку Еміліяна Демяновського.
Члени читальні сходилися в неділі і свята, а також ввечері в суботу та перед святами. Хтось із членів (найчастіше, як пише о. Зубрицький, голова й писар) читали книжки й часописи, а відтак обговорювали різні поточні справи. Деколи співали побожні й світські пісні.
До 1910 року кількість офіційних членів практично не зростала, однак не-членам вхід у читальню був вільним. Звіт за 1910 рік - останній із збережених в архіві центрального відділу "Просвіти", у ньому вказана кількість членів - 103 чоловіки, з них 73 - письменні, 28 - неписьменних.
У читальні також була мапа Руси-України, а в 1989 р. о. Зубрицький придбав глобус для наочного пояснення географічного положення різних країн та економічних відносин.
Найпопулярнішими книгами були "Богдан Хмельницький", "Авраам Лінкольн", "Старорускі оповідання", "Образ гонору", "Бразилійский гаразд", "Забобони і ворожбицтва", "Кобзар", "Тальмуд", "Робінзон Крузо", "Руська читанка", "Наше лихолїтє" і багато ін. Від заснування і до 1908 року кількість книг у сільській бібліотеці неухильно зростала з 48 до 230 примірників. Однак у звітах за 1909 та 1910 рр. фігурує менша кількість - 137 і 130 відповідно. Внаслідок чого це сталося - незрозуміло. Найбільше читали (згідно із збереженими звітами) у 1904 році - 350 визичених книг.
Перші 2 роки члени "Просвіти" складали членські внески для придбання літератури, однак згодом вся книжкова та газетна продукція купувалася за рахунок прибутку від спілкової крамниці, що діяла при "Просвіті".
Інфографіка про кількість членів та книг у читальні "Просвіти" с. Мшанець за 1892-1910 рр.
Згодом для читальні громада збудувала окремий будинок за річкою навпроти церкви, у якому сьогодні розміщений Музей ім. о. Михайла Зубрицького. За переказами старожилів, фундамент будівлі закладали о. Зубрицький разом з Іваном Франком.
Є згадки місцевих жителів про мшанецьку театральну групу ХХ ст., яка ставила вистави як у тутешньому будинку "Просвіти", так і в довколишніх селах.
Руська крамниця (спілкова крамниця при "Просвіті)
Заснована 4 квітня 1892 р. Розміщувалася в будинку ґазди Омеляна Дем'яновського, опікувався нею його син Александр. Завдяки його старанням та жертовності лиш за перший рік оборот крамниці подвоївся (собі за труди взяв мінімальну оплату - 10 зр.).
Почалося все з того, що 16 членів склалися по 5 зр., за що закупили потрібний в селі товар: шкіри на ходаки, нафту, смаровило, цукор, перець, мило, прибори шкільні. Цісарсько-королівське староство в Старім місті (Старому Самборі) дало зарядові читальні промислову карту на продажу мішаних товарів солі і нафти.
У перший рік члени не забрали прибуток, а залишили в обороті на наступний рік. 1983 року до членів крамниці приєдналися ще 20 нових людей: сім вклали по 10 зр., а тринадцять - по 5 зр. Таким чином загальне число у другому році склало 295 зр.
Асортимент розширили: закупили залізний товар - горці, долота, свердла, сокири, рискалі, шила, голки, ножиці у віденської фірми M. Ortony et Comp., швейцарські хустки у віденській фірмі Carl Nachmas, полотно в Льоренца в Дих у Чехії, а також збільшили закупівлю товару в "Народній торгівлі" в Самборі.
Також ц.к. повітова дирекція скарбова у Самборі надала трафіку (ліцензія на продажу тютюну) на ім'я голови читальні з заступством Александра Дем'яновського. Річний чинш за трафіку складав 2 зр. 50 кр.
Крамниця стала перешкодою для місцевих євреїв, які ставили великі націнки на різні товари, більше того, продавали їх нелегально, не маючи промислових карт та уповноваження до продажу тютюну.
Становм на 1894 р. о. Зубрицький зауважував, що місцеві люди до кінця не розуміють "ваги лучности", а деякі навіть і ворогують (заздрять), що їхні односельчани, такі ж як і вони, можуть заробити. Через це крамниця не розвивалася так успішно, як могла б.
Товару на складі було за 320 зр. 78 кр. Готівки і боргів 106 зр. 57 кр. Разом це складає 427 зр. 35 кр. Коли з цієї суми відняли 295 зр. членських внесків і заплатили 23 зр. 20 кр. управителеві, то залишок - 109 зр. 15 кр. - "прийшло до розділу помежи членів крамниці".
Парубок із Мшанця у лейбику з рукавами.
Перша комплексна наукова експедиція українських етнографістів Бойківщиною (1904 р.)
1904 року із Мшанця почалася перша комплексна наукова експедиція українських етнографістів доктора Івана Франка, професора Федора Вовка з Парижа та слухача університету у Відні (Зенона Кузеля), які провели 10 днів у селі, фотографуючи та збираючи етнографічний матеріал.
Ініціатором експедиції був австрійський професор та куратор етнографічно-антропологічного відділу Музею натуральної історії (Naturhistorischen Museum) , який оплатив 400 корон на дорожні витрати та закупівлю експонатів для музею.
Спеціально для цієї експедиції її учасники купили у Відні “невеликий, але добрий фотографічний апарат з Герцом найновішої едиції, що нам потім у дорозі віддавав дуже добрі услуги”.
Під час експедиції робили атропологічні виміри найперше сім'ї о. Зубрицького, щоб показати селянам, що це не небезпечно та цілком пристойно. А також поміряли і самого Івана Франка .
У 1905 р. в німецькомовному журналі «Zeitschrift für österreichische Volkskunde [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]» (Jahrgang. I–II Heft. Wien, 1905, crop. 17–32; III–IV, s. 98–115) Іван Франко подав звіт про цю експедицію у статті «Етнографічна експедиція на Бойківщину».
Маршрут був визначений так: вихідним пунктом стала для нас мала залізнична станція Устрики на Перемишлянсько-Лупковицькому залізничному шляху, звідки ми переїхали до віддаленого за 20 км села Мшанець (по-народному Пшенець), де зустріли сердечний прийом, інтелігентну активну допомогу та сприяння з боку українського священика Михайла Зубрицького – видатного українського історика і етнографа, дійсного члена Наукового товариства ім. Шевченка і доброго знавця західної гірської Бойківщини (сам за походженням бойко). Тут ми пробули 10 днів. Виявилося, що вибір Мшанця як першої робочої зупинки нашої експедиції був дуже щасливий, бо це село розташоване надзвичайно вигідно – як завдяки збереженню стародавніх рис у культурі та способі життя, так і, з другого боку, через його дуже жваві торговельні зв’язки з гуцулами на сході і лемками на заході (особливо завдяки торгівлі живими вівцями); воно утворює місток між тими двома етнографічними групами українського народу, що теж залишило свої сліди на місцевій культурі. Тут також зібрано основний фонд колекції бойківських предметів, які тепер є власністю Музею австрійської етнографії та які будуть нижче докладніше описані".
Як згадував у 1968 році його син Петро Зубрицький, "Мшанчани не зуміли належно вшанувати старання мого Батька о своє духовне і фізичне піднесення. Ким Він був для них, пізнали вони щойно 2-3 роки по Його виїзді з Мшанця. На Батькові ствердилася (здається, що ще не востаннє) стара євангельська теза: "Ни єдин пророк пріятен во отечестві своєм!"".
Польові етнографічні дослідження та візити науковців
Неодноразово у Мшанець заїжджав секретар НТШ та відомий фольклорист Володимир Гнатюк, якого особисто запрошував о. Зубрицький, мотивуючи тим, що йому, як духовній особі, мшанчани соромляться розповідати "масні історії".
Навесні 1913 року Михайло Зубрицький купив на Бойківщині 78 речей — знаряддя для переробки льону, конопель і ткання полотна, і передав їх для Музею НТШ у Львові («Хроніка НТШ» ч. 55).
Народна архітектура та будівельна обрядовість у Мшанці
Найбільш повно ця інформація висвітлена у праці Тетяни Гощіцької.
Перша світова війна (1914-1917) та перші визвольні змагання (1917-1920)
Перша світова війна завдала тяжких ударів традиційній сільській спільноті та культурі. Доросле чоловіче населення довколишніх сіл було повністю мобілізоване до австрійського війська (де їх здебільшого використовували у ролі гарматного м'яса спочатку на сербському, потім на італійському фронтах). Важливо зауважити, що натомість Мшанець дав цілу низку добровольців для формації Українських січових стрільців.
Самі села (головно жінки, діти, старі люди) після страшних боїв на Маґурі опинилися під російською окупацією, майже пів року в них розташовувались донські козаки та частини славетної "Дикої дивізії" кавказьких горян. Кінець війни приніс падіння традиційної монархічної влади.
В "Лопушанському архіві" знайшли дозвіл № 273556 з дня 10.11.1916 на відкриття господарчих млинів, зокрема спілки Мендля Вольфа & Перлі Хіртхалі в Мшанці.
В польсько-українській війні за Галичину довколишні села були назагал пасивними, окрім Мшанця, який знову дав добровольців для національної справи.
Під польським пануванням (1920-1939)
С. Мшанець, фото 1928 року.
Польське панування дещо прискорило економічну модернізацію (особливо розвиток нафтової промисловости), хоча це не принесло докорінних змін у житті та побуті. Натомість воно завершило процес формування модерної української ідентичности, як не парадоксально це звучить. Національне питання було поставлено руба, навіть "найтемніший" (за галицькою лексикою) селянин відчував, що до польської нації він не належав.
Що більше, Польща розвинула шкільну систему, і молодь стала майже повністю письменна. Школи мали завдання насаджувати ідентифікацію з польською нацією або, як мінімум, лояльність до польської держави, але фактично вони працювали у зворотному напрямку.
Мшанецькі школярі у 1930-х роках
Другою, тісно пов'язаною з першою, великою зміною за панування Польщі була політизація населення, зокрема молоді. Якщо говорити суто про Мшанець, то тут процес почався ще за о. Зубрицького, який відіграв у тому ключову роль. Але широка політична діяльність (головно завдяки впливу Мшанця) на довколишніх теренах розвинулася у 1920-х рр.
Андрій Волощак, учень Зубрицького, студент, юрист, отримав поранення в першому бою у Першій світовій війні та осліп. Попри це здобув другу вищу освіту, заробляв на життя як поет-письменник. Але не тільки: він захопився ідеями комунізму, які поширював серед мшанецької молоді та серед учнів Перемиської гімназії, де викладав і де навчалися хлопці з довколишніх сіл. Завдяки його авторитетові у Мшанці було створено сильну комуністичну організацію. В інших селах комуністів було менше, і в них головними активістами виступали люди, навернені в комунізм на заробітках у Франції та Канаді. Тут треба підкреслити, що західноукраїнські комуністи того часу мали виразне "національне" спрямування, вбачали в Радянській Україні сповнення національних прагнень українського народу.
Радянська енциклопедія "Історія міст і сіл Української РСР" за 1968 р. вказує: "У 30-х рр. в селі діяв підпільний осередок КПЗУ, члени якого вивчали марксистську літературу, розповсюджували серед селян видання КПЗУ".
У 1933 році в селі сталася велика пожежа, яка знищила 35 дворів. Ймовірно, у тій пожежі постраждав і будинок читальні "Просвіти" та "Руської спілкової крамниці", на відбудову якого збирали кошти із мшанецької діаспори у США.
У 1937 в с. Мшанець проводилися Свята Місія монахів-редемптористів о. та блаженного о. (Зенона Ковалика). На той час село належало до Жукотинського деканату Перемишльської єпархії.
Населення, просякнуте комуністичними поглядами, перестало відвідувати храм. До великодньої сповіді приступили лише 140 мешканців із 1300. Однак місія, що тривала від 27 вересня до 7 жовтня, була успішною. Протягом цього часу роздано 2400 св. Причасть, 150 осіб записалося до новоствореного Братства Матері Божої Неустанної Помочі.
Хоча комунізм був першим організованим політичним рухом на цих теренах, з часом його витіснила на другий план інша могутня політична сила з революційно-тоталітарними нахилами - ОУН. Впливи ОУН проникали головним чином через молодь: активістами були сини призначених у довколишні села священиків або місцеві хлопці, котрі вчилася у гімназіях та інших навчальних осередках Галичини. Як відомо, націоналізм здобув майже повну владу над світоглядом українського студентства у 1930-і рр. Тут ОУН зосереджувалася на пропаґанді і на створенні підпільних структур, здатних на організовані дії. Варто зазначити, що села не давали багато простору для революційної практики ані націоналістам, ані комуністам, тож і ті, й інші очікували великих змін ззовні.
Друга світова війна (1939-1945) та другі визвольні змагання (1944-1950-ті)
1939 рік відкрив катастрофічне десятиліття, протягом якого зруйнувалися основи традиційної культури. У цей період зникають меншини, що тривалий час мешкали в селах, та залишається монолітно українське населення. Прихід радянської влади викликав піднесення серед комуністів, але й некомуністи зустріли його зі сподіванням на можливі зміни в економічному та національному плані. Місцеві комуністи стали головами сільрад та колгоспів, під наглядом маси приїжджих партійних кадрів - військових, працівників органів безпеки, учителів і под., переважно з Центральної та Східної України. Розкуркулення і репресії, що завдали страшного удару по сільській еліті, викликали зростання радикально-антирадянських настроїв у значної частини населення.
У 1940 р., згідно з договором між Радянським Союзом і Третім Рейхом, за один день зникає велика німецька колонія в Бандрові, її мешканці переселяються на приєднані до Німеччини західнопольські землі (хоча й там вони пробули недовго - до 1945 р.).
Під час німецького наступу в червні 1941 р. були випадки самосудів місцевих селян над комуністами. Сильно постраждали і цигани. Місцевих євреїв згодом організовано вивезено за наказом німців. Варто завважити, що тут на початку війни не було спонтанних антиєврейських акцій, як у містах. Там євреї стали жертвою фатальної співпраці між ними та комуною, тоді як у селах усі комуністи були "свої", українці.
Радянські установи розпалися, і ті із заможніших ґазд, котрих оминули радянські репресії, перебрали владу по селах. Німецька окупаційна політика була відносно м'якою в стосунку до галицьких українців, і найбільшим тягарем для довколишніх сіл було постачання континґентів робочої сили для сільського господарства та промисловості Рейху.
В політичному плані панувала ОУН, хоча й розколота на той час: у Михнівці була сильна мельниківська організація, а у Мшанці - бандерівська. Мельниківці вели політику проникання в громадські установи, натомість бандерівці робили наголос на підпільній діяльності, у тому числі, створенні формувань УПА.
В 1940-50-х рр. у Мшанці діяв один із найвпливовіших осередків Організації Степана Бандери. Коли виникла УПА, багато мшанчан вступили до її лав, не менше 60 з них загинули в боротьбі проти польських, німецьких та російських окупантів.
Найбільше є відомостей про чотового УПА Михайла Дилина - "Косаренка".
Так же масово й героїчно боролися мешканці Грозьови та інших сіл цього краю.
При наближенні радянських військ у 1944 р. почалась еміґрація родин репресованих та активістів-мельниківців. Місцеві бандерівці прийняли наказ своєї організації чинити опір радянському наступові. Так почалася кількарічна . Значна частина місцевої молоді віддала в ній своє життя. Багато сільських родин було вивезено. Місцеве населення, яке зазнало сильної травми, було включене в радянську систему.
Левко Паращак, уродженець Мшанця та в'язень більшовицьких концтаборів, зберіг спогади Івана Максимовича (Дніпренка) з (Галівки) про операцію "червона мітла" та події пізньої осені 1944 р. На той час тут діяла сотня Ґонти, яка складалася із молодих необстріляних хлопців і за якою ганялися тисячі червонопогонників. Протягом двох тижнів блокади і щоденних боїв вони маневрували, вступаючи в бій тільки в крайньому випадку, в кожному бою були вбиті і поранені. За ніч горами хлопці проходили до 35 км. Однієї ночі Ґонта наказав 16-літньому Івану Максимовичу залишитися з важкопораненим в стегно стрільцем в одній із крайніх хат села Мшанець. Їх помістили в загаті та закидали сіном. На прощання Ґонта дав свій пістолет хлопцю, наказавши: "Якщо знайдуть вас більшовики, застрелиш пораненого, а потім себе, зрозумів?".
Під радянською окупацією (1950-ті - 1991)
У 1951 р. у зв'язку з обміном територією між Радянським Союзом та Польщею (Устрицький район із його нафтою було обміняно на Червоноградський з його вугіллям), цей маленький світ розпався навпіл і одна його половина зникла. Мешканці західної частини Мшанця (присілок Завадка), Михнівця, Бандрова були переселені в Одеську та Миколаївську області (в колишні німецькі колонії); поляків, охочих поселитися в горах, було не дуже багато, і до них на деякий час прилучили групу грецьких біженців-комуністів. Мшанець, (Галівка), (Виців) та Грозьова опинилися в глухому куті - у вкрай мілітаризованій прикордонній смузі.
Василь Слободян називає кордон з Польщею "залізною завісою з парканом і зораною смугою-трачкою". Укріплення радянського режиму в селі відбувалося завдяки жорстоким репресіям проти цивільних. Наприклад, один із "рядових" випадків: родину Кучак Марії Степанівни та брата її чоловіка Кучака Мафтея Максимовича з родиною разом виселили на Сибір через три причини - жили в одній хаті, що була покрита бляхою (ознака заможності - "куркульства"), спільно збудували власний водяний млин (друга ознака "куркульства"), їхня сестра Марія була в УПА. "Завантажили сім'ю на відкриті машини, попри те, що в хаті була породілля і щойнонароджений син Михайло був вже записаний, як народжений в Сибірі.* "* .
Близько 1960 р. становище поліпшилося. Окрім колгоспів (котрі давали можливість лише для мізерного існування, зважаючи на місцеві сільськогосподарські умови), для експлуатації лісових ресурсів було створено низку радгоспів, у тому числі і в Мшанці. Також здійснено електрифікацію. Успішно діяли школи, зокрема Мшанецька, і багато місцевої молоді здобувало вищу освіту. Згодом ці люди влаштовувалися на працю у містах України та цілого Радянського Союзу.
Якщо дивитися суто з матеріяльної точки зору, то 1960-80-ті роки для цих сіл були періодом найбільшого добробуту за всю їхню історію. Однак це цілком може виявитися ілюзією, адже досі ніхто ґрунтовно не досліджував майновий стан селян за епохи Зубрицького і після неї, та не порівнював з аналогічним у часи Союзу.
Згідно "Історії міст і сіл Української РСР" (1968) у селі проживало 812 осіб (у 1937 у Мшанці проживало 1300 осіб). Мшанецькій сільраді були підпорядковані села Галівка і Плоске. В селі розміщений радгосп «Прикордонник»; є млин, кузня. Напрям господарства — льонарсько-тваринницький. При середній школі організовано батьківський університет, є клуб, бібліотека; функціонує лікарня на 25 ліжок, побутові майстерні. За післявоєнний час побудовано 60 житлових будинків.
У 1950-70-х рр. мшанчани викопали 3 великі стави (так звані "Мшанецькі стави"), які використовували холодильниками: взимку рубали лід, зберігали його у великій пивниці, де літом зберігали молоко. Лід слугував природним холодильником. Сьогодні тут можна порибалити та відпочити на природі.
Незалежність (1991 - до сьогодні)
На початку 1990-х років тоталітарна система вичерпала всі свої ресурси і Радянський Союз розпався. Самостійність України селяни підтримали з ентузіазмом. Як в адміністративній, так і в економічній сфері комуністична система розпалася тут дуже швидко.
4 вересня 1991 року над куполом Верховної Ради України встановили перший синьо-жовтий прапор. Цей стяг належав жителю с. Мшанець Михайлові Нагині. Однак через численні як глобальні, всеукраїнські, так і місцеві процеси, які ще слід неупереджено проаналізувати в історіографічній перспективі, за останні 30 років довколишні села опинилися на межі вимирання: виїзд багатьох молодих сімей, розбита інфраструктура, закриття школи, стрімке зменшення чисельності населення (для порівняння: якщо у 1980-х рр. у мшанецькій школі навчалося 600-700 учнів, то у 2020-х рр. в селі залишилося 5 школярів; всього - 140 жителів).
23 листопада 2007 року на сході зборів громадян пайовиків Мшанецької сільської ради, у яких взяли участь 84 особи, вирішили передати безгосподарські приміщення ліквідованого сільського кооперативу одноосібних підсобних господарств "Мшанець" - столову, будинок механізатора (тракторної бригади), льонопереробний пункт, зерносховище (комору) та автомайстерню - у комунальну власність Мшанецької сільської ради.
Боротьба за дорогу Стрілки-Мшанець ("Бойківський майдан")
У січні 2018 р. активісти із сіл Мшанець, Галівка, Головецьке та ін. розпочали активну кампанію за ремонт 19 км дороги "Стрілки-Мшанець", яка сполучає 11 сіл. Вони зібрали підписи та занесли відповідне звернення до народного депутата (Андрія Лопушанського), паралельно залишили скарги на гарячих лініях області та уряду. Результату це не дало, окрім акції тодішнього губернатора Львівської області Олега Синютки, який демонстративно висадив тодішнього в.о. голови Старосамбірської РДА на даній дорозі із своєї машини. 17 червня 2018 р. місцевий священик УГКЦ разом із дітьми випустили сатиричний музичний кліп "Вася, давай весло [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]", про який зняли сюжети журналісти національного телеканалу "" та НТА. Після цього влітку відремонтували один кілометр дороги. 20 березня 2019 р. о. Роман Гром разом з дітьми та студентом Назаром Титарем зняли пародію на пісню "Плакала" гурту Kazka: "Казка на дорозі [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]", яка стала справжньою сенсацією в інформаційному полі. Разом із відео було опубліковано дві електронні петиції про "Капітальний ремонт автомобільної дороги Мшанець-Стрілки С141704" - до Кабінету Міністрів України (із необхідних 25 тис. підписів зібрала лише 1 126) та Львівської обласної ради (зібрала необхідну кількість підписів - понад тисячу, однак в результаті її розгляду селяни отримали лише відписку). Тодішній прем'єр-міністр Володимир Гройсман прокоментував цей кліп 22 березня 2019 р. у прямому ефірі.
Після виборів нового президента України новим очільником області був призначений (Маркіян Мальський). Кілька місяців ініціативна група намагалася потрапити до нього на прийом, однак безрезультатно. Тоді 5 серпня 2019 р. випустили новий сатиричний ролик "З чого починається дорога…", який знову привернув увагу громадськості. Однак, попри всеукраїнський резонанс та обіцянки чиновників різного рівня у 2019 році на капітальний ремонт даної дороги виділили 0 грн, 0 коп. Це стало причиною першої акції протесту на трасі міжнародного значення Львів-Ужгород у с. (Лопушанка-Хомина), яка безперервно тривала три дні: з 29 вересня по 1 жовтня 2019 р. Організували акцію жителі сіл Мшанець, Головецько, (Галівка), (Плоске), Грозьова, (Виців), (Ріп'яна), (Дністрик), (Смеречка), (Гвоздець), Бабина. В результаті розпочалося виготовлення проєктно-кошторисної документації на 13 км даної дороги (на перші 4 км, так званому "чорному шосе", колись був асфальт, тому ремонтувати цю частину могли у будь-який момент), підсипано дорогу гравієм та прокопано місцевим автодором ("Турківський ДЕП") 1 км кюветів за 100 тис. грн, виділених з районного бюджету. Починаючи з 14 лютого 2020 р. відколи президент України Володимир Зеленський оголосив програму "Великого будівництва", ініціативна група безуспішно і неодноразово намагалася зустрітися з новим головою ЛОДАМаксимом Козицьким щодо включення даної дороги в перелік, оскільки вона відповідала всім необхідним вимогам - з'єднувала половину Стрілківської ОТГ (11 сіл) з опорною лікарнею, школою, центром громади тощо. Тодішній заступник голови ЛОДА Тарас Грень пообіцяв ремонт перших 4 км, а решти 13 - після виготовлення ПКД, яку фірма-підрядник обіцяла завершити спершу до початку березня, потім - квітня, далі перенесла термін на травень-червень, а після нового інформаційного скандалу через вихід чергового кліпу "Карантин forever... [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]" та креативу від дітей із с. (Галівка), які посадили картоплю на дорозі, ініціативну групу повідомили про неможливість завершення ПКД до грудня 2020 р.
Друга акція з вимогою капітального ремонту дороги Стрілки-Мшанець, 17-22 червня 2020 року. Село Стрілки.
З 17 по 22 червня у с. Стрілки проводилася друга протестна акціяна трасі Львів-Ужгород. Однак через невиконання владою обіцянок 13 липня акція протесту відновилася. Оскільки влада вирішила повністю проігнорувати третю протестну акцію, починаючи з 0:00 14 липня місцевий священик УГКЦ о. Роман Гром та три жительки с. Мшанець Анна Гудз, Надія Яворська та Оксана Паращак оголосили голодування до почного вирішення питання.
15 липня повз с. Стрілки з робочим візитом до м. Турка проїжджав голова ЛОДА Максим Козицький. Зустріли його піснею "Воїни світла", яка стала неофіційним гімном Акції Гідності на дорозі або "Бойківського майдану". Однак після годинного спілкування стало зрозуміло, що конкретного вирішення проблеми жителям сіл запропонувати не можуть, тому його автівку (в якій також перебував Василь Віконський, який на той час очоблював ГУ Нацполіції Львівщини) не пропустили далі. Після цього всі поліцейські, які охороняли мирну акцію протесту, в один момент зникли, а ті, які натомість приїхали, почали працювати проти протестувальників. Наступного дня протестувальники з 11 сіл витримали тиск провокаторів, які ламали палатки, погрожували, наїжджали на пішоходів, декілька спроб вручення поліцейськими повісток активістам у суд та ін.
В результаті 17 липня 2020 року між Дорожнім департаментом Львівської облдержадміністрації та представниками місцевих громад було підписано Меморандум про співпрацю. 2020 року половину дороги вже застелили асфальтом, роботи відновили у 2021 р. Станом на кінець осені 2021 року майже на всій дорозі є одношарове асфальтне покриття, а кілька кілометрів застелили двошаровим.
У складі Стрілківської громади (2020 - дотепер)
У 2019-2020 рр. закінчувалася реформа децентралізації, під час якої деякі політичні сили бажали створити найбільшу в Україні об'єднану територіальну громаду з центром у м. Старий Самбір. Це вкрай негативно відбилося б на подальшому існуванні цього регіону (наприклад, від с. Галівка до Старосо Самбора - 35 км). Тож жителям 21 села довелося вибороти своє право на об'єднання довкола Стрілок.
25 жовтня 2020 року відбулися місцеві вибори, на яких обрали депутатський корпус та голову новоствореної Стрілківської територіальної громади - Миколу Дрозда.
За рік до цього, у 2019 в релігійна громада УГКЦ с. Мшанець розпочала будівництво власного соціального підприємництва "Мшанецькі колиби" - літній комплекс для проведення християнських сарепт, молодіжних таборів тощо. З часом перетворився на своєрідний хаб та платформу розвитку громади, на базі якої засновуються та реалізуються інші соціальні ініціативи.
У 2019-2022 рр. спільно з волонтерською ініціативою "(Будуємо Україну разом)" проводили благодійні акції у Мшанці.
У 2020 році спільно з організували Мшанецький Громадський Кінотеатр, на базі якого буде створений унікальний для регіону автокінотеатр під відкритим небом.
22 жовтня 2020 р. спільно з ГО "Товариство "Бойківщина" (м. Львів)" та Домом Франка відзначили День народження о. Михайла Зубрицького науковою конференцією в стилі TED Talks "Бойки в гості до о. Зубрицького". Наступного 2021 року цей захід був проведений у формі повноцінного фестивалю, на який з'їхалися 3 тис. людей.
Фестиваль «В гості до Бойків та о. Михайла Зубрицького» - просвітницький та культурно-мистецький фестиваль, покликаний зібрати в одному місці найкращі взірці з різних сфер традиційної та сучасної бойківської культури – музика, танці, ремесла, дизайнерський одяг, унікальні історичні «кейси»; стати своєрідним «бойківським нетворкінгом» - креативним кроссекторальним майданчиком для формації партнерств між представниками культурних та креативних індустрій, місцевих жителів, органів влади, підприємців, активістів; підвищити туристичну привабливість гірського бойківського регіону через актуалізацію ресурсів культурної спадщини та локальної ідентичності як одного із чинників сучасної української ідентичності. Розпочався Архиєрейською Святою Літургією та посвяченням наріжного каменю під майбутній пам'ятник о. Михайла Зубрицького.
26 вересня 2021 на фестивалі виступали відомі традиційні бойківські та сучасні гурти “Мері”, “Navigator”, “No Limits”, “Modern Folk”, “Моцні Бойки”, “На Драбині”, Ірина Савула, Сестри Ігнатишин та Дримбарі з Бітлі. Дизайнерки Тетяна Знак, Ірина Демків та Оксана Сокол презентували колекції сучасного бойківського одягу (“Показ мод”), а також було чимало інших майстер-класів: хусткування, трембітання, гра на сопілці та дримбі, ткацький верстат, лялька-мотанка, вироби з соломи, банси, аква грим, солодка вата, батут для дітей, “жива” фотозона з вівцями, безліч тематичних сільських фотозон, лавка Франка тощо. Родзинкою стала дегустація автентичної (страви готували та продавали господині сіл Мшанець, (Галівка) та Плоске). Відео виступів.
У грудні 2020 та 2021 за допомогою громад сусідніх сіл успішно провели оригінальний благодійний онлайн-ярмарок "Різдвяні смаколики із Мшанця": крафтовий мішечок наповнювали набором екологічно чистих продуктів до Святої Вечері - мед, гриби, горіхи, фасоля, часник, карпатський чай та ін.. Спеціально для благодійного ярмарку зняли музичний кліп за участю місцевих дітей.
У 2021 р. реалізовується навчальний проєкт для сімей у складних життєвих обставинах "Власна справа у власному селі" - комплекс тренінгів, консультацій, навчальних поїздок та екскурсій, фомаційних вечірок і т.п., що допоможуть кільком сім'ям запустити власний локальний бізнес у Мшанці (кількаденні кінні прогулянки лісами та горами, сон на вулику в апі-колибі, туристичні екскурсії, перетворення автентичний старих хат на агрооселі тощо).
Окрім того, у 2021 році створено ініціативну групу та Мистецьку раду, яка розробляє концепцію майбутнього Культурно-просвітницького Центру Бойківщини в с. Мшанець, до складу якого входитимуть кілька різних об'єктів, включно з читальнею "Просвіти", бойківською хатою, церквою, майбутнім пам'ятником о. Михайлу Зубрицькому та ін. До складу мистецької ради входять: о. Богдан Прах (ректор УКУ), (Франк Сисин) (професор і директор Центру українських досліджень імені Петра Яцика Канадського інституту українознавства Університету Альберти), Богдан Тихолоз (директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка), Ярослав Грицак (директор (Інституту історичних досліджень) ЛНУ), (професор кафедри класичних візантійських і середньовічних студій УКУ), (лікар КНП “Червоноградська міська лікарня ЧМР”, вихідець села), (голова ГО “Товариство “Бойківщина” (м. Львів)”).
У тому ж році місцева ГО "Магура" виграла конкурс на участь у програмі “АктивуйСя” комплексної підтримки синергійних зв’язків релігійних громад та закладів культури на Львівщині, який проводить у співпраці з Департаментом з питань культури, національностей та релігій ЛОДА. У рамках цього проєкту було проведено навчання для учасників команди с. Мшанець, організовано дитячий літній табір та фандрейзингові заходи на святкуванні Дня незалежності у Стрілках і фестивалю “В гості до Бойків”, придбано двощогловий намет-зірку для проведення різноманітних майстер-класів, фестивалів, виставок, презентацій та інших заходів на відкритому повітрі. Реалізується проєкт по створенню “Мистецького простору” у с. Мшанець. 22-24 серпня 2021 року села Мшанець і Плоске відвідали засновниці проєтку "" Світлана Ославська та Анна Ільченко для внесення найдавніших хат із цих сіл до всеукраїнського каталогу традиційних будинків як взірців бойківських хат.
Також у 2021 році спільно з Домом Франка, ТзОВ «Карпати.інфо», ТзОВ «Відвідай» та ГО «Українська медійна ініціатива» за підтримки Українського Культурного Фонду реалізували міжсекторальний проєкт "", покликаний через інтерактивні технології презентувати історичний період життя Івана Франка у сучасних мандрівних маршрутах.
В рамках цього проєкту прокладено дводенний туристичний маршрут "На Пікуй!" протяжністю 167 км з ночівлею у с. Мшанець. Локації: Самбір, Старий Самбір, Грозьова, Мшанець, Вовче, Турка, Розлуч, (Ясениця-Замкова), (Кривка). У цьому проєкті Іван Франко виступає провідником, себто туристичним гідом, який розповідає власну історію, змінюючи погляд екскурсантів на минуле.
Доступний у декількох форматах: опис, відеоогляд та друкована продукція, використовуючи які, можна спланувати самостійну мандрівку маловідомим місцями, заново відкрити відомі локацій та поринути в минулу епоху.
У 2022 р. туроператор "Відвідай" розробив власні одноденні туристичні маршрути:
"Різдво в Карпатських колибах": Львів – Оброшине (палац і міні-зоопарк) – Самбір (екскурсія-квест і підняття на ратушу, музей «Бойківщина») – Мшанець (обід, святкова програма «Мшанець колядує», майстер-клас «Різдвяний вінок», катання на санях) – Львів.
Ціле літо-осінь 2022-2023 рр. будується козяча ферма у с. Мшанець, в якій виробництво сирів відбуватиметься на місці.
У 2022 р. у зв'язку з широкомасштабним вторгенням росії в Україну на "Мшанецьких колибах" громада організовує 11-денні реабілітаційні табори з психологічним супроводом для дітей та підлітків, що постраждали від війни. Авторську програму психокорекційних занять розробила Ольга Сенчишин. Реабілітація відбувається у два етапи: тренінги на різні теми («самооцінка», «лідерство», «командна гра», «агресія», «тривожність», «страхи»), та арттерапевтичні заняття для вивільнення емоцій, які діти не можуть висловити словами. Також проводяться заняття з флористики, декупажу, активні походи в гори, екскурсії на ферми тощо. Реабілітаційні табори проводяться і у 2023 році, зокрема учасниками таборів стали і військові із своїми сім'ями.
Для двох багатодітних сімей ВПО з Гостомеля (сім'я військового) та Сумщини придбали у Мшанці за допомогою благодійників і подарували хати. У 2024 році одна багатодітна сім'я ВПО, які минулого літа проходили реабілітацію на "Мшанецьких колибах", самостійно придбали будинок у Мшанці. У квітні 2024 року релігійна громада УГКЦ села Мшанець подарувала "стару плебанію", що перебувала у церковній власності, ще одній багатодітній (8 дітей, старший син служить в ЗСУ) сім'ї ВПО з Донеччини, які до того проживали у Старім Самборі та Головецькім.
4 липня з учасниками реабілітаційного табору зняли просвітницький еко-кліп "Прибери Карпати як у себе біля хати", присвячений загиблому еко-активісту та українському розвідникові (Роману Жуку).
2 серпня 2022 в Мшанці, де проживають 140 людей, офіційно відкрито пункт видачі "Нової пошти".
У вересні 2021 та 2022 рр. на "Мшанецьких колибах" проводився (тимбілдинг) у форматі волонтерства для студентів першого курсу УКУ.
Загалом громади сіл Мшанець, (Плоске) та (Лопушанка-Хомина) прийняли активну участь у наданні тимчасового житла для сімей ВПО, що змушені були втікати через вторгнення росії. Для двох багатодітних сімей - із Сумщини та із Гостомеля - за допомогою Українського Католицького Університету і закордонних меценатів вдалося викупити і подарувати два будинки у Мшанці.
2-9 жовтня 2022 у селах Мшанець, Галівка та Плоске проводилася Свята Місія монахів-редемптористів: о. Мирон Шевчук, о. Віталій Олещук разом із с. Анною-Марією Соболь та с. Ольгою Лозинською. На завершення було встановлено і посвячено місійний хрест на території церкви.
23 жовтня 2022 - захід "166 років тому самому отцю" з нагоди чергової річниці з Дня народження о. Михайла Зубрицького. Після святкової Літургії у місцевій церкві для гостей місцевою громадою був організований "Бойківський обід на Мшанецьких колибах" з майстер-класом по сопілкарству від Ярослава Мицака та приготування токану від Андрія Німця, голови Львівського Товариства "Бойківщина" і директора ресторану "Бойківська гостина". Опісля у місцевій церкві відбулася дискусія-конференція з проф. Ярославом Грицаком "Століття змінюються, а проблеми не дуже", яку відкрив вступним словом проф. (Франк Сисин) з Канади (онлайн) та Наталя Гром, яка підготувала презентацію про о. М. Зубрицького як капелана бойківського підприємництва. Також у церкві відбулася презентація книги проф. Грицака "Подолати минуле: глобальна історія України", кільканадцять примірників якої були миттю розкуплені.
8 листопада 2022 вчитель музики Стрілківської опорної школи Ярослав Мицак спільно із вчителями інших шкіл сіл Грозьова, Головецького, Тур'є, Топільниці організував XIV фестиваль "Полегойки, Бойки! Мшанецькі колиби" з виступами фольклорних дитячих колективів, які виконували рідкісні бойківські пісні, майстер-класами гри на бойківській ґайді, гармошці, приготування токану та молебнем до св. Дмитра.
У грудні 2022 туроператор "Відвідай" організував тур "Колиби святого Миколая", родзинкою якого стала театральна постановка "Миколай, Санта і Дід Мороз" (автор ідеї - Наталя Гром) місцевих дітей із трьох сіл разом з дітьми-ВПО.
Поточний 2023 рік відзначений наступними знаковими подіями.
У січні 2023 учасники збірного вертепу із с. Мшанець, Галівка, Плоске разом із дітьми-ВПО організували челендж вертепів для збору коштів на авто для 65-ї бригади ЗСУ - "вертепомобіля". Долучилося 12 інших вертепів із сіл Бабина (Бабино), Головецько, 4 вертепи та учасники коляди із села Топільниця, Великосілля, Соснівка, Потік, Нагуєвичі, Ладанці, (Жупани) . Назбирали на 2 автівки. Залишок коштів передали на тепловізор добровольцю із с. Бабина (Бабино) Володимиру Оринчаку, якого перевели у штрумову бригаду.
18 березня у Мшанці та (Плоскому) відбулася особлива Хресна дорога, яку провадили брати-семінаристи Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ в наміренні перемоги та миру в Україні та збором коштів на автомобіль для ЗСУ.
У квітні 2023 запустили новий проєкт "Друзі Мшанця" - дуже особлива фандрейзингова кампанія для тих, хто бажає підтримати різноманітні культурні та сакрально-мистецькі проєкти мшанецької громади, та щомісячно робити внески 50+ грн за допомогою автоматичного налаштування в банківській системі "Приват24", "Ощад24" чи аналогічних. Залежно від розміру щомісячного внеску, є можливість бути "Другом" (50 грн), "Другом-меценатом" (100 грн), "Другом-амбасадором" (150 грн) або ж "Другом-сенатором" (200 і більше грн) і таким чином стати повноцінним членом мшанецької спільноти, впливати на прийняття спільних рішень, вносити пропозиції щодо покращення громади та ін.
Також цього місяця відбулася волонтерська акція студентів-істориків УКУ, які разом з місцевими жителями помили стару австрійську дахівку для перекриття Музею о. Зубрицького (колишньої будівлі "Просвіти"). Закупили дахівку завдяки організованій фандрейзинговій акції у 2022-2023 рр.
27 травня 2023 Преосв. Владика Григорій Комар, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, постриг місцевого жителя Тараса Яворського у дяки по завершенню 2-річного навчання.
У липні 2023 розпочалася реалізація проєкту "БойкоМандри: туристичні маршрути Стрілківської громади". Проєкт передбачає створення трьох (на першому етапі) комплексних історико-культурних маршрутів для підвищення туристичної привабливості гірських сіл через актуалізацію, популяризацію та наповнення новими сенсами бойківської культурної спадщини. Маршрути вестимуть до історико-культурних туристичних локацій («Вежа Пам’яті», повстанські криївки, витік Дністра тощо), «по дорозі» розкриваючи перед мандрівниками унікальні «кейси» локальної історії. Також в рамках проєкту буде організовану систему неформальної освіти для місцевих жителів, що зможуть бути потенційними гідами чи надавати супутні туристичні послуги. Передбачена інтеграція маршрутів «БойкоМандри» у мережу спільних україно-польських туристичних шляхів та популяризація бойківської культурної спадщини у польській спільноті. Фінансує проєкт Український культурний фонд та Стрілківська сільська рада.
Цікавий досвід отримали при проведенні 13-18 серпня 2023 табору з медіаграмотності на "Мшанецьких колибах" для ВПО та місцевих активістів із громад Заходу України. Організатором виступила німецька медійна громадська організація IDEM e.V. (Institute for Democraty, Media and Cultural Exchange).
У вересні 2023 року розпочалася реалізація пілотного проєкту для молоді Стрілківської громади - "Школа чудотворців": курс неформального навчання школярів і студентів проєктного менеджменту із можливістю виграти фінансування від місцевих підприємців на власний соціальний проєкт для громади.
У листопаді 2023 року студенти-волонтери з УКУ у рамках курсу "Служіння і мовна практика" провели інвентаризацію книг з особистої бібліотеки одного священика УГКЦ, який передав їх для музею о. Михайла Зубрицького у Мшанці. Серед книг є рідкісні примірники (наприклад, латиномовна історія УГКЦ). 26 листопада місцевий священик УГКЦ о. Роман Гром та капелан80-ї окремої десантно-штурмової бригади о. Іван Гальо оголосили про початок масової акції вертепів "Різдвяні пташки" - збір коштів на дрони для ЗСУ, зокрема даної бригади. До акції доєдналися 101 вертеп, 48 коляд, 54 громади та колективи і 39 приватних осіб (станом на 13 січня 2024), разом зібравши майже 5 млн грн на дрони. Також в акції взяли участь закордонні громади із Кембриджу (Сполучене Королівство), Штату Меріленд (США), Іспанії, міста Вінніпенг (Канада) та Італії.
13 січня 2024 року відбувся з'їзд усіх учасників акції "Різдвяні пташки", на якому був встановлений Рекорд України по виконанню коляди "Там во Бахмуті" найбільшою кількістю вертепів із різдвяними зірками (105 колективів, 1259 осіб). Через онлайн-зв'язок також колядували воїни 80-ї бригади ЗСУ неподалік міста Бахмут
У квітні 2024 року прикордонні війська прагнуть перетворити Мшанець та інші довколишні села, що розташовані у межах 5 км від лінії державного кордону з Польщею, на режимні об'єкти із спецдозволами на проживання та ведення будь-якої діяльності (туристичної, економічної, господарської) і спецперепустками для перебування, посилаючись на зміни до постанови КМУ № 1147 «Про прикордонний режим». Якщо буде реалізовано ведення 5-ти кілометрової прикордонної смуги, це призведе до повного занепаду цих сіл у найближчому часі (3-5 років). Площа 5-ти кілометрової прикордонної зони з Євросоюзом та Молдовою (без урахування площі прикордонних території рівненських громад з Польщею) складає 12 тис. кв. км, що еквівалентно площі Тернопільської області.
14.04.2024 у Мшанці відбулися перші громадські збори жителів Мшанця, Галівки та Плоского із резолюцією про неприпустимість повернення радянської практики та закликом до інших прикордонних міст і сіл Львівської, Закарпатської та Чернівецької областей (які не межують з росією та Білоруссю) до об'єднання та протидії. Через тиждень 21.04.2024 з ініціативи підполковника Грабовського Сергія Анатолійовича, начальника відділу прикордонної служби "Смільниця", відбулися ще одні громадські збори у селі Мшанець, які завершилися втечею прикордонників. Наступної неділі, 28.04.2024 відбулися аналогічні громадські збори у с. Терло.
У 1880 р. було 955 греко-католиків (955 mk. w gm. obrz. gr.-kat.).
У 1937 р. в селі проживали 1300 жителів.
У 1968 р. в селі проживало 812 жителів.
У 2001 р. в селі проживало 402 жителі.
У 2022 р. в селі де-факто проживало 170 людей (де-юре 256 дорослих).
Національні меншини
У документах XVIII ст. є згадки про євреїв-корчмарів. З XIX ст. і аж до 1940-х рр. вони виступають у подвійній ролі - дрібних комерсантів і сільських господарників, хоча достоту невідомо, коли саме євреї почали займатися землеробством. У часи о. Михайла Зубрицького в селі проживало 30 євреїв.
Складно встановити, коли тут з'явилися цигани. Формально їх прирівнювали до селян: вони були членами місцевих парафій і вважалися землеробами, проте жили відокремлено і займалися традиційними для них видами діяльности (ковальством, ворожбою і музикуванням). О. Михайло Зубрицький наводить дані, що цигани не приймали жодної участі в парафіяльному житті та прославилися серед селян своїм лінивством - принципово не садили город, а ходили жебрати по інших.
Про долю німецької колонії у Бандрові див. вище.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Перша відома дерев'яна церква XVI ст.
Церква Рiздва Пресвятої Богородицi у с. Мшанець, 1762 р. Вигляд з пiвночi. Розiбрана у 1912 р. Свiтлина В.Щербакiвського зi збiрки негативiв Iнституту народознавства НАНУ.
Перші згадки про стару дерев'яну церкву у Мшанці датуються 1507 роком. Однак, як вказує професор , те, що "перша згадка про село Мшанець [...] відноситься до 1446 р., наявність на горі Маґура давньоруського городища XI-XIII ст., існування неподалік від села Перемисько-Самбірської єпархії та розташування в районі великої кількості монастирів [...] дає нам можливість ще раз стверджувати, що цей взірець був реліктовим представником сакрального будівництва княжих часів, який продовжували продукувати в XVI-XVIII ст. монастирі, які строго дотримувались канонічного сакрального будівництва".
Про унікальність архітектури старої церкви свідчать і польські дослідники Павел Кусал та Станіслав Крицінський:
"Церква з Мшанця, зведена в 1762 році на плані грецького хреста, має абсолютно унікальну структуру. Над перетином нефів присадкувате кувальне завершення з двома перегинами. Конькові дахи, що вкривають чотири крила церкви, також розбиті, а на стіні, що розділяє їх тракти, є декор, що відсилає до аркадного фриза, який зустрічається в цегляних будівлях. Цей же мотив прикрашає нижню сходинку конькового наконечника".
Стара церква, як і більшість Карпатських церков, виконувала сигнальну та оборонну функції: "з цього місця було добре видно все село, долину обабіч ріки Мшанець, візуально можна було одержати сигнал про небезпеку із сіл Галівка, Плоске, Грозьова". “Всі обійстя в селі Мшанець були обгороджені, а на дорозі, що йшла з села, ставили громадські ворота (коштом громади)". Очевидно, що все село теж було огороджене, що цілком практично в той час.
Друга храмова будівля 1762 р.
Церква Рiздва Пресвятої Богородицi у с. Мшанець, 1762 р. Вигляд iз заходу. Розiбрана у 1912 р. Свiтлина В.Щербакiвського зi збiрки негативiв Iнституту народознавства НАНУ.
Перенесення церков у XVIII-XIX ст. на зручніше для громади місце було типовим явищем для Галичини. Невідомо, чи побудували у Мшанці нову споруду, а чи розібрали у 1762 р. стару та перенесли на нове місце, однак проф. Я. Тарас наводить аргументи на користь другої версії. Про це свідчать також дані карти "Galizien und Lodomerien (1779–1783) - First Military Survey". Мшанецька церква відрізняється не тільки від бойківського типу тридільних, триверхих церков, але й від інших хрещатих церков Поділля, Гуцульщини та Слобожанщини: вона мала над навою чотирибiчний двохзаломний верх.
Перенесення церкви Різдва Пресвятої Богородиці у Мшанці, 1762 р.
Наявність чотирибічного верха в дерев’яних хрещатих церквах свідчить про те, що вони є зразками середньовічної української сакральної архітектури. Достовірно вказати, як зберігся цей реліктовий взірець із княжих часів до XVIII ст., трудно. За аналогами візантійських мурованих церков в княжі часи була споруджена дерев’яна церква св. Івана Хрестителя на Подолі княжого Галича (серед. XII – поч. XIII ст.)
Церков, подібних Мшанецькій, не збереглося, маємо лише відомості, що подібного типу була Петро-Павлівська церква в м. Перемишлі (XIV ст.) та церква с. Вербіж (1577 р.). Сьогодні невідомо, скільки таких церков було збудовано в Україні. “Деякі здогади про традицію чотирибічних верхів можуть насувати ще хрестові церкви зо Слобожанщини, які мають не лише прикмету богатших заломів “бойківського стилю”, але й заломи з неправильними восьмибічними, що радше є квадратами зо зрізаними кутами”.
У 1909 р. відомий дослідник української минувшини Вадим Щербаківський завітав до пароха с. Мшанець о. Михайла Зубрицького під час наукової подорожі на Бойківщину за дорученням Наукового товариства iм. Шевченка у Львові. Він мав “прослідити відміни бойківського типу церков, від загального...” та дати відповідь Ігорю Грабарю, що бойківські церкви “відріжняються від московських, або ліпше сказати, загально великоруського стилю i не мають нічого спільного з північноросійськими (арханхельськими, олонецькими, вологодськими”...).
Оскільки церква Різдва Пресвятої Богородиці за архітектурно-планувальними параметрами не вписувалась у бойківський тип, вона не була опублікована в його численних працях, які появилися після цієї подорожі i розвінчали міф про зв’язок бойківських церков з московськими. Про архітектуру церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1762 р. ми нічого не знали до 1937 р. i може не дізналися б ніколи, якби не інша обставина: дослідник української дерев’яної архітектури Михайло Драґан звернув увагу на світлину В.Щербаківського, яка зберігалася в архіві НТШ, i визначив, що в с. Мшанець була унікальна пам’ятка дерев’яної сакральної архітектури України. Михайло Драган відніс її до хрещатих одноверхих церков, які мають “рідкі чисті чотирибічні верхи” з двома заломами i, що це поодинока хрещата церква, яка свідчить, що “запозичені форми дерев’яних церков не відходили далеко від аналогічних форм мурованих”.
У цій церкві знаходилися метрики народжених і померлих від 1785 р. та шлюбні метрики від 1788 р.
Нереалізований проєкт о. М. Зубрицького
Нереалізований проєкт мурованої церкви для с. Мшанець. Архітектор - Іван Долинський.
З моменту прибуття на парафію у 1883 р., бачачи критичний стан старої церкви, о. Михайло Зубрицький наполегливо працював над збором коштів для побудови унікальної кам'яної церкви, яка мала стати Духовно-просвітницьким центром Бойківщини.
Для збору коштів він першим започаткував у Мшанці "церковний бізнес": дев'ять років переконував церквоне братство закупити свічки напряму в фабриці за гуртовими цінами і продавати їх з невеликою націнкою. Не всі селяни нововведення сприйняли ("де ж це видано, щоб церква бізнесом займалася?"), деякі далі продовжували купувати свічки у місцевих євреїв і приносити їх до церкви. Однак потрохи звикали, купували, а отримані кошти складали на окремий рахунок.
Можна стверджувати, що у 1905/6 рр. вже були накопичені певні гроші "на книжочці на почті", бо в цей час після 20-літньої пасторської праці о. Михайло почав шукати архітектора для розробки проєкту мурованої церкви.
Креслення. Нереалізований проєкт мурованої церкви для с. Мшанець. Архітектор - Іван Долинський.
18 грудня 1907 року до Дня св. Миколая проєкт мурованої церкви та дзвіниці безкоштовно виготовив відомий львівський архітектор Іван Долинський, який на час проєктував житлові будинки в модерному стилі. Проєктування створене під впливом декоративної фази українського стилю (1900-08 рр.), в архітектурі поєднані особливості сакрального будівництва Давньої Русі, Візантії із романським стилем.
Проєкт виконаний на 5 картонних планшетах: на першому представлений "план фундаментів та склепу"; на другому - "план поземля"; на третьому - "дзвіниця"; на четвертому - "вид головний"; на п'ятому - "вєзанє дахове".
У храм плані мав форму хреста. Водночас просторове вирішення базувалося на давньоруських храмах: три нави зі збільшеною середньою й три апсиди. У фасаді мали поєднуватися давньоруські й романські риси. Присутні також елементи народної архітектури.
Згідно з проєктом мурована церква в плані мала розміри 20,4 x 27,4 м. Це була триапсидна, тринавна споруда на зразок візантійських, де середня нава не значно перевищувала бокові. В основі планувальної схеми мшанецької церкви можна побачити подібність до храмів княжих часів, зокрема до церкви Дмитрівського монастиря, церкви св. Георгія, церкви св. Ірини в Києві.
В ансамблі з церквою запроєктована двоярусна дзвіниця типу восьмерик на четверику, в першому ярусі є проїзд на церковне подвір’я, на другому розташовані дзвони. Перший ярус квадратний в плані, по вуглах має контрформи, виконаний із цегли та облицьований рваним бутовим каменем, другий – дерев’яний у вигляді восьмерика, перекритий банею, що за формою ідентична церкві.
Щоб реалізувати таку церкву, необхідно було мати не тільки великі гроші, а й фахових будівничих, які могли би виконати перекриття над “планом поземелля”, де о. М.Зубрицький збирався організувати склепи для поховання, звести стіни-стовпи з контрфорсами, викласти арки між стінами, звести купол діам. 8 м. Запроєктована церква вимагала також великої кількості будівельних матеріалів, цегли, каменю. Все це стримувало початок будівництва, яке могло розпочатися весною 1908 р. Пройшло п’ять років, громада села не зібрала необхідних коштів на матеріали для нової церкви, що змусило М.Зубрицького вдатися до радикальних рішень, які б дозволили все-таки розпочати будівництво.
Нереалізований проєкт мурованої дзвіниці для с. Мшанець. Архітектор - Іван Долинський.
У 1912 році церкву розібрали, однак через передвоєнну інфляцію, Першу світову війну, арешт пароха у 1914 р. та чимало інших обставин нової мурованої церкви не збудували, а лише через 10 років у 1922 р. почали будувати дерев'яну сучасну церкву Різдва Пресвятої Богородиці.
Сучасна будівля
Почали будувати у 1922 році, завершили у 1924 р. Ця дерев'яна церква збудована в . На жаль, не вдалося віднайти автора проєкту.
Церква зрубної контрукції, розташована на невеликому підвищенні. Збудована в плані хреста, зовні оббита дошками. Куполи, хрести, хельми (hełmy) псевдоліхтарі оббиті бляхою. На подвір'я церкви вхід через величну триповерхову дзвіницю, збудованого у плані квадрату. Поблизу - діючий цивнтар. Колись все було оточене кам'яним муром, від якого досі збереглися значні фрагменти.
До цієї церкви перенесли іконостас зі старої. Від 1962 по 1989 рік церква була нечинною. "Стіни під опасанням церкви складаються з відкритого зрубу, над опасанням - вертикально шальовані дошками з лиштвами, які у 2010-2011 рр. після ремонту звільнили від жовтої фарби і покрили захисним розчином. У той же час усі вікна церкви (крім у ризницях) замінили пластиковими, двері на нові, дерев'яні".
"На одній зі стін південного рамена нави є барельєф о. Михайла Зубрицького. Поряд сучасна пам'ятна табличка з написом: "Плідна праця о. ТАРАСА ФЕДОРОВИЧА 2007-2009 рр. Завжди буде в пам'яті парафіян с. Мшанець н.1955 - п.2009 рр. Вічная пам'ять."
Стіни в інтер'єрі церкви - відкритий зруб.
У 1991 р. мшанецька громада вирішила провести ремонтні роботи у церкві. Особлива увага приділялась покрівлі та перестеленню знищеної підлоги. Укладанням паркетної дошки займались Ярослав Стецькович, Теодозій Федаш, Василь Петричкович, Василь Пізнак /Гуйванів/, Василь Баран, Левко Волошанівський та інші. Під час перестелення підлоги у вівтарі церкви під підлогою, було знайдено записку для майбутніх поколінь громади села Мшанець. У зв’язку з тим, що папір мав пошкодження, було вирішено записку заламінувати і зберегти для нащадків.
Записка до майбутніх поколінь Мшанця про будівництво церкви 1922 р. (1).
Для відомства грядущим поколінням записуємо слідуюче. Церков сю зачато будувати в місяцю маю 1922 року колито всхідна Галичина знаходилася під окупацією Польщі і перехрещена зістала на ‘’ Митаровку ‘’. В тім то часі був парохом Мшанця о. Алексій Бережницький родом з Бережниці коло Самбора, а війтовав в Мшанци тогді Александер Дем’яновский, чоловік котрий ″всьо мав на своїй голові″, провинився і його скинули. Громада будувала з своєї охоти і щирого серця.
Принукою до будови сеї Церкви була ся причина, що Церков стара почалась валити і небезпечно було вже в ній збиратись і поневолі мусіла громада приступити до будови, матеріял приладила зі свого ліса, а на зачатє будови випозичила у одного ″Американця″ з Галівки Пантелеймона Стеця 2000000 мк / словно два міліони польських марок, а на дальшу будову має роздобути гроші з продажу громадського ліса і з добровільних жертв від громадян.
Будівничим при тій Церкві був майстер з Ціневи п. Долин і п. Василь Михайлів, а Комітететом до будови сеї Церкви вибрані зістали : 1) Василь Вовканич 2) Стефан Грицуна 3) Дмитро Паращак 4) Ілько Стецькевич 5) Гнат Пізнак Гуйванів. Майстра згоджено за два міліони польских марок т. є. за підмурівку, будову і столярку, а покриття, вікна і хрести в тім часі винесе около 6 міліонів п. м. бо 1 м. куб. бляхи коштував тогді 1000000 п. м.
Благословив вугольний камень та будову тогдішній декан Жукотиньский Всеч. о. Іван Господарский,парох в Галівці при співучасти Всеч. о. Теодора Паращака пароха з Головецка, а уроженця Мшанецкого, Еміляна Калинича з "Бабини" Головецка. Благословеня основ завершено в четвер 25/5 1922 р. т. є. на Вознесенія Господнє зполудня.
о. Алексій Бережницкий парох Мшанця
о. Йоан Господарский Декан Жукотиньский парох Галівки.
Печатка - Уряд парохіальний в Мшанци.
Декан Субатомир зав. Грозьової Ярослав Хоминский /
Нижче записка дописана іншим почерком :
Дяком був тогді Теодор Грицуна син Мілька. Війтом був Максим Кучак число дому 3. Громада продала ліса 1100000000 /словно одинайцять мілійонів польських марок. Часи тогді були Критичні. Польский уряд недававУкраїнцям жодного права. Людей арештовували сотнями.Але український нарід недавався. І вже прикінци 1922 року Повстали як називали поляки Українські Банди. Палили Паньскі добра і державні маєтки..
Церков малював Максим Кучак війт.
Андрій Барило
Записка до майбутніх поколінь Мшанця про будівництво церкви 1922 р. (2)
У червні 2023, в рамках підготування до святкування 100-ліття храму, його за спеціальною технологією відчистили від старої фарби та наново пофарбували.
Священики УГКЦ, які обслуговували парафію, та їх уряди (з 1828 р.)
Ікона Страшного суду. С. Мшанець, Старосамбірський р-н. 1560-і рр.Львівський Національний Музей ім. А. Шептицького.
Ікона Страшного суду із Мшанця, написана у 1560-х роках, є однією із найстаріших в Україні (давнішою від неї на кілька років є подібна ікона із с. Ванівці, але вона, на відміну від Мшанецької, набагато лаконічніша). Обидві ікони - пам'ятки високих мистецьких здобутків українського сакрального мистецтва, позначених глибокою духовністю та містичністю дійства. Зараз знаходяться у Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького.
На мшанецькій іконі є два унікальні моменти - іконографічні нововведення українських майстрів: смерть праведника (на праву від Христа частині під ярусами Раю лежить чоловік на ліжку під червоним покривалом, а біля нього висока худа смерть з багатьма обличчями на тілі, списами, косою, сокирами) та корчмарка (єдина одягнена серед оголених грішників; згодом, цей мотив розбудується і займе окреме місце в іконографії мотивів пекла).
Дзвіниця XVIII ст.
Двоярусна дерев'яна дзвіниця XVIII ст. церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Мшанець. УГКЦ.Сволок у двоярусній дзвіниці церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Мшанець. УГКЦ. Напис: "Року Божого 1768 майстер Василь Шевак"
На південний захід від церкви розташована пам'ятка архітектури - дерев'яна двоярусна дзвіниця XVIII ст., перенесена від старої церкви, що стояла на східній околиці села. На сволоку в проході дзвіниці зберігся різьблений напис (в перекладі): "Року Божого 1768 майстер Василь Шевак".
Скульптура Скорботної Матері-України під Хрестом (1996 р.)
У 1942 р. на цьому місці громада с. Мшанець насипала 4-метрову земляну могилу на честь Українських січових стрільців та створення Української повстанської армії. 1975 року секретар парторганізації радгоспу Роман Лесик особисто бульдозером розрив сільську пам’ятку.
За часів Незалежности у 1996 році Вовканич (Заміщак) Марія Федорівна замовила у відомого львівського скульптора Миколи Посікіри та профінансувала виготовлення унікальної статуї Скорботної Матері Божої під Хрестом, яку урочисто посвятили 21 вересня 1996 р. з нагоди 500-ліття села та в пам'ять про всіх борців за волю України. Місце для встановлення обирали з допомогою скульптора Миколи Посікіри та архітектора Михайла Федика.
Колядка про Святу Софію в Києві
А що нам было з нащаду світа - [ Славен єси Боже / по йусім світі і на небесах (рефрен)]
Ой не было ж нам, хоба сина вода,
Синая вода тий білий камінь.
А прикрив Господь сиров землицев,
Виросло на ній кедрове древо
Барз височейке і барз слічнейке.
Висмотрила го Пресвята Діва,
Зізвала д нему сорок ремісників:
“Ой видите ж ви, ремісничейки?
А зітніте ж ви кедрове древо,
Збудуйте за нього святу Софію,
Святу Софію в святім Кійові.
Бы на ній было сімдесять верхів,
Сімдесять верхів, сімдесять крижів,
Семеро дверий, а єдни підлоги”.
День будували, вночі втікали,
Вночі втікали, вдень прибывали.
А зіслав Господь ангела з неба.
“Не влякайтеся, ремісничейки!
Дав вам то Господь ведлуг силойки.
Крижі робіте, верхи зводіте”.
Єден вершейко і барз слічнейко,
Барз височейко і барз слічнейко,
А втім вершейку золотий престіл,
За тим престолом сам милий Господь
Служит службойку суборовую,
Суборовую, заздоровую,
І за здоровья нашого брата,
Нашого брата і всіх христіян.
Тамтуди лежит здавну стежейка,
Стежкою іде польська вінойка,
Межи ними йде полковничейко.
Стала вінойка в крижі стріляти.
Рече словейко полковничейко:
“А не стріляйте ж в святій крижі,
Бо спустит Господь огняний дожджик.
Огняний дожджик, громові кулі,
Затопит Господь польську вінойку”.
Вны не слухали, в крыжи стріляли.
Ай так ся стало, як він говорив:
Іспустив Господь огняний дожджик,
Огняний дожджик, громові кулі,
Затопив Господь польську вінойку,
Хоба нам зістав полковничейко,
Полковничейко, гой наш братейко.
Бы на здоровья, на многі літа,
Гей наш панейку, та наш братойку,
Не сам із собов, а з милим Богом,
Із милим Богом, з господинейков,
З господинейков і з челядойков.
Ця колядка, записана о. Михайлом Зубрицьким від господаря Михайла Оліщака Терлецького у 1884 р. стала не просто об'єктом міжнародної наукової дискусії, але й свідченям про "відображену чи закодовану у фольклорі свідомість етнокультурної єдності українського народу на всьому просторі його розселення, про присутність цієї свідомості, зокрема, і в карпатських глибинках".
Іван Франко розпочав свою першу статтю про цю колядку зауваженням: “Що поперед усього цікаве в отсій колядці, так се згадка про Київ і св. Софію в такій далекій і дошками забитій місцевості, де народ у теперішню пору ледве чи й знає дещо про існування Києва, не кажучи вже про св. Софію” ("Знаменательные колядки", Кіевская старина, 1889 р.).
Вступив у наукову дискусію російський професор, академік Петербурзької академії наук , який у додатках до своєї праці “Разыскания в области русского духовного стиха” (1891) назвав колядку із Мшанця цікавою і присвятив їй дослідницькі зауваження.
Полемізуючи з судженнями О.Веселовського, стосовно деяких мотивів колядки, І. Франко виступає зі своїми зауваженнями в “Киевской старине” і в німецькомовній статті “Як творилася слов’янська міфологія”, надрукованій у віденському журналі “[en]” (1907, т. 13).
Зокрема у "Київській старині" він наводить ймовірне книжне джерело для мотиву, який представлений у стихах 30-45 - чудесний розгром польського війська, і який є унікальною особливістю саме мшанецької колядки, оскільки не зустрічається в інших. Йдеться про чудо 1601 року, яке описане у книзі Йоаникія Ґалятовського "Ключ разумінія": коли військо польське разом з німцями приступило під монастир Печерський і хотіло його "збурити", чуючи, що там знаходиться Шульга полковник з рицарством запорозьки, тоді Пресвята Богородиця оборонила свій монастир від небезпеки, "пославши" огненний дощ на військо польське. "Над тым войском Бутлер и Жолтовскій были преложоными". Далі Іван Франко припускає, що саме цей уривок книги став джерелом натхнення для авторів колядки, оскільки книга "Ключ разумінія" була настільною у священиків в карпатських горах. 2023 року в рамках реалізації проєкту "", було доведено факт існування цієї книги у селі (Велика Волосянка), що знаходиться неподалік і також належить до Стрілківської громади. 15 серпня 1668 р. житель цього села Стас Василькович з дружиною Огафією подарували церкві книгу Йоаникія Ґалятовського "Ключ разумінія", видану у Львові в друкарні Михайла Сльозки 1665 р. Про це сповіщає вкладний напис до книги.
Цю колядку І. Франко аналізує також у розвідці “Карпаторуське письменство XVII-XVIII вв.”, розглядає у незакінченій праці “Історія української літератури”, присвячує їй окремий розділ (“Колядка про св. Софію в Києві”) у своїх знаменитих “Студіях над українськими народними піснями”, де зробив підсумок дослідження цього твору.
У 2022 році братчик Київського кобзарського цеху лірнику Ярема (Вадим Шевчук) вперше за сотні років виконав цю колядку у Соборі Св. Софії в Києві, однак, не знаючи оригінальної мелодії, склав власну.
9 листопада 2023 року в Мшанець та (Галівку) приїхала знімальна група телеканалу "" для знімання детективної історії про мшанецьку коляду. 24 грудня у перший Святий Вечір в Україні за новим стилем сюжет про детективну історію цієї коляди став центральним у вечірньому випуску "ТСН". Коляду у прямому ефірі на Софійській площі у Києві виконала Тіна Кароль.
Це спричинило новий виток наукових досліджень.
Сучасні вертепи у виконанні дітей із Мшанця, Галівки, Плоского та Вицьова
2018: Вертеп на Мшанецькій плебанії (відео). Текст.
2020: Вертеп з кумами на Мшанецькій плебанії. Текст.
2021: Вертеп у с. Галівка. Текст. 2022: Вертеп на Різдвяному фестивалі у с. Стрілки під час встановлення Всеукраїнського рекорду щодо одночасного виконання колядки "Нова Радість стала" на сопілках.
Вертеп на Мшанецькій плебанії у прямому етері. 2023 (січень): Збірний вертеп з дітей із Мшанця, Галівки та ВПО із Гостомеля, Сум, Краматорська, Вугледара на фестивалі "Різдвяна зірка" у Дрогобичі. Збирали на авто для ЗСУ, в результаті до ініціативи долучилися ще 11 інших вертепів та коляда і назбирали на дві автівки для ЗСУ. Текст вертепу.
Краєзнавчий музей о. Михайла Зубрицького
Музей ім. о. Михайла Зубрицького (всередині). С. Мшанець, Самбірський р-н, Львівська обл.
Музей, який знаходиться в центрі села Мшанець в будинку колишньої читальні «Просвіти» (навпроти сільського храму), було засновано 22 вересня 1992 року. Довгий час його не вдавалось відкрити, але 1996 року до 140-річчя о. Михайла Зубрицького відкрили музей з краєзнавчим кутком, де знаходяться різні речі, якими користувалися бойки - одяг, начиння, посудина.
Музей був створений, щоб віддати данину отцю Михайлу Зубрицькому.
Експозиція музею налічує понад 100 експонатів, більшість з них висвітлюють життєвий та творчий шлях отця Михайла Зубрицького (фотографії, копії свідоцтв та деяких праць). Також виставка містить сорочки, світлини, копії свідоцтв та деяких праць, вишиванки, кептарі, рушники, різні посудини, маслиниці, верстати на яких ткали полотно, веретено, яким пряли пряжу, та багато інших історичних речей. Експонати збирали по селу, люди приносили, хто що мав. Цікавою також є частині експозиції, де представлено одяг з домотканого полотна, вишивки, знаряддя хліборобства, речі домашнього вжитку. Фонди музею використовуються для вивчення побуту мешканців Бойківщини.
Зауважимо, що при створенні експозиції (Літературно-меморіального музею Івана Франка) у Нагуєвичах в середині XX ст. дуже багато експонатів було придбано саме в с. Мшанець та навколишніх селах.
У 2022 році розпочали роботи по перекриттю даху та відновленню автентичного вигляду будівлі. Роботи розпочали вчасно, оскільки взимку 2022/23 дах міг би завалитися. Восени 2022 року було оголошено збір коштів та закуплено автентичну австрійську дахівку в с. Ралівка.
Мшанецькі колиби
У 2019 році громада села завдяки навчальному курсу Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ та за фінансової підтримки запустила унікальний літній еко-табір для дикого відпочинку в єдності з природою "". Особливість його в тому, що це не є чиїмось приватним бізнесом, а власністю місцевої релігійної громади, її соціальним підприємництвом. Кейс історії побудови "Мшанецьких колиб" представлений тут. "Мшанецькі колиби" можна вважати дітищем ГО "Магура".
Тут можна проводити літні молодіжні табори, християнські сарепти, військово-патріотичні вишколи, освітні та культурно-мистецькі заходи (відкриті лекції, виїзні тренінги/семінари на природі), а також просто відпочити у бойківському карпатському краї чи відсвяткувати якусь подію.
Інфраструктура табору:
5 великих колиби (всього має бути 11: 8 великих - шести-восьмимісних та 3 малі - двомісні),
сторожівка (невелика колиба на 2-3 особи),
Каплиця св. Миколая,
Кухня-Колиба,
Павільйон-Їдальня на 56 осіб,
майданчик для зібрань,
літній кінотеатр під відкритим небом (є проєктор та екран),
намет-зірка та намет для проведення тренінгів та майстер-класів,
туристичні намети для кемпінгу,
літній душ з панорамним видом,
футбольний майданчик,
пляжний волейбольний майданчик на березі річки,
місце для купання,
джерело мінеральної води "Нафтуся-Мшанецька".
Найближчим часом добудують Зимову Колибу, сцену та смугу перешкод. Місцеві жителі вже надають супутні послуги: катання на конях, бричкою, оренда велосипедів, вело-квест по селі, туристичні походи на гору Маґура (1362 м), хребет Ворьовий (900 м), до древнього Лаврівського монастиря XIII столітті (13 км), пошук численних криївок в довколишніх лісах, продаж екологічно чистих власноруч вирощених продуктів (гірський мед, молоко, сири, варення та багато іншого). Окрім того, місцеві ліси багаті на гриби, рясно ростуть тут і афини, лохина, ліщина, суниця, терен, шипшина, лаванда та безліч корисних й лікарських трав.
У близькій перспективі "Мшанецькі колиби" мають стати (і вже стають) платформою розвитку села Мшанець, своєрідним "Сільським хабом". Декілька соціальних ініціатив уже успішно реалізовані.
Благодійні акції у 2019-2022 рр. спільно з волонтерською ініціативою "Будуємо Україну разом" та інтеграційні сесії у 2022-2023 рр. з студентами-волонтерами УКУ.
Громадський Кінотеатр, організований у 2020 році спільно з . На його базі буде створений унікальний для регіону автокінотеатр під відкритим небом.
Фестиваль «В гості до Бойків» - просвітницький та культурно-мистецький фестиваль, покликаний зібрати в одному місці найкращі взірці з різних сфер традиційної та сучасної бойківської культури і стати своєрідним «бойківським нетворкінгом» для формації партнерств між представниками креативних індустрій, місцевих жителів, органів влади, підприємців, активістів. 2021 року цей захід був проведений у формі повноцінного фестивалю, на який з'їхалися 3 тис. людей. Виступали традиційні бойківські та сучасні гурти, проводилися майстер-класи: презентація колекції сучасного бойківського одягу, хусткування, трембітання, гра на сопілці та дримбі, ткацький верстат, лялька-мотанка, вироби з соломи, банси, “жива” фотозона з вівцями, безліч тематичних сільських фотозон, лавка Франка, дегустація автентичної (страви готували та продавали господині сіл Мшанець, (Галівка) та Плоске). Відео виступів.
"Різдвяні смаколики із Мшанця - щорічний благодійний ярмарок. Започаткований у грудні 2020. Це продаж крафтових мішечків з набором екологічно чистих продуктів до Святої Вечері - мед, гриби, горіхи, фасоля, часник, карпатський чай та ін.. Спеціально для благоднійного ярмарку зняли музичний кліп за участю місцевих дітей.
"", в рамках якого прокладено дводенний туристичний маршрут "На Пікуй!" протяжністю 167 км з ночівлею у с. Мшанець. Локації: Самбір, Старий Самбір, Грозьова, Мшанець, Вовче, Турка, Розлуч, (Ясениця-Замкова), (Кривка). У цьому проєкті Іван Франко виступає провідником/туристичним гідом, який розповідає власну історію.
"Власна справа у власному селі" - комплекс тренінгів, консультацій, навчальних поїздок та екскурсій, фомаційних вечірок, що допоможуть кільком сім'ям запустити власний локальний бізнес у Мшанці (кількаденні кінні прогулянки лісами та горами, сон на вулику в апі-колибі, туристичні екскурсії, перетворення автентичний старих хат на агрооселі тощо).
Мистецька рада, що розробляє концепцію майбутнього Культурно-просвітницького Центру Бойківщини в с. Мшанець, до складу якого входитимуть кілька різних об'єктів, включно з читальнею "Просвіти", бойківською хатою, церквою, майбутнім пам'ятником о. Михайлу Зубрицькому та ін. Створена у 2021 р..
Гастро-історичний проєкт “Бойківська кухня”: вивчення найдавніших збережених локальних рецептів та адаптація їх для брендових гостин на визначних місцевих подіях та урочистостях.
Реабілітаційні табори з психологічним супроводом для дітей та підлітків, що постраждали від війни. Організовані у 2022 р. у зв'язку з широкомасштабним вторгенням росії в Україну. Авторську програму психокорекційних занять розробила Ольга Сенчишин. Реабілітація відбувається у два етапи: тренінги на різні теми та арттерапевтичні заняття.
Фандрайзинговий проєкт "Друзі Мшанця" - для тих, хто бажає підтримати різноманітні культурні та сакрально-мистецькі проєкти мшанецької громади (чисельність якої складає 140 осіб), та щомісячно робити внески 50+ грн за допомогою автоматичного налаштування в банківській системі "Приват24", "Ощад24" чи аналогічних. Залежно від розміру щомісячного внеску, є можливість бути "Другом" (50 грн), "Другом-меценатом" (100 грн), "Другом-амбасадором" (150 грн) або ж "Другом-сенатором" (200 і більше грн) і таким чином стати повноцінним членом мшанецької спільноти, впливати на прийняття спільних рішень, вносити пропозиції щодо покращення громади та ін.
"БойкоМандри: туристичні маршрути Стрілківської громади" - мережа історико-культурних маршрутів, започаткована у 2023 році за підтримки УКФ та Стрілківської територіальної громади.
"Школа чудотворців" - пілотна навчально-формаційна програма для підлітків по проектному менеджменту із можливістю виграти фінансування від місцевих підприємців на власний соціальний проєкт для громади. Реалізовується за підтримки .
"Різдвяні пташки" - акція, зініційована священиками УГКЦ - о. Романом Громом, адміністратором парафії Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ села Мшанець та капеланом 80-ї ОДШБ о. Іваном Галем - з метою об'єднати якомога більшу кількість вертепів і коляд навколо збору коштів на дрони для 80-ї бригади. 13 січня 2024 року відбувся з'їзд учасників акції у селі Мшанець із встановленням рекорду України з наймасовішого виконання вертепами коляди "Там, во Бахмуті" в Україні та закордоном із різдвяною зіркою. В результаті акції зібрано понад 5 млн грн.
Інші проєкти, що перебувають на стадії організаційного становлення або концепції: соціальна крамниця сувенірної та крафтової продукції, інтерактивний музей “Бойківська хата”, громадський простір “Бойківський хаб” в історичному приміщенні “Просвіти”, відновлення діяльності краєзнавчого Музею о. М. Зубрицького тощо.
Хата із Мшанця у Шевченківському Гаї
Хата із с. Мшанець (Стрілківська ОТГ, Самбірський р-н). 1920 р. Знаходиться в Шевченківському гаї у Львові. Пам'ятка археології місцевого значення (Наказ МКІП від 18.01.2021 № 14; 5635/15-Лв).
У Львівському музеї народної архітектури і побуту ім. Климентія Шептицького (Шевченківський гай) знаходиться хата, перевезена зі с. Мшанець Самбірського району Львівської обл., яка була побудована на початку ХХ ст. і являє собою окремий тип бойківського житла.
У плані будівля складається з хати, боїща-сіней і стайні, до якої є вхід у фасадній стіні. З протилежного від фасаду боку є “половник” (прибудова, утворена продовженням даху і поздовжньою стіною, яка з’єднує зруби хати і стайні).
У частині “половника”, який прилягає до хатньої стіни, влаштована комора. Основою будівлі була стайня збудована ще в кінці ХІХ ст., до якої на поч. ХХ ст. була добудована власне хата. Так виникла сучасна будівля, в якої сіни є боїщем (стодолою) і мають широкі ворота, а в них додаткові двері самих сіней. Стіни хижі складені з широких брусів, стайні – з кругляків. Між вінцями, які підмальовані вохристою глиною, закладено мох і ззовні ці шви обмазані білою глиною. Таке оздоблення властиве лише для західної частини Карпат.
У ХІХ ст. цей тип хати зберігався у незаможних господарствах, багатші родини будували так звані “довгі” хати за планом: комора – хата – сіни – боїще – стайня.
На 1897 рік о. Зубрицький мій похвалитися тим, що у Мшанці для політичної та суспільної агітації збиралося 500 учасників із ближніх сіл з трьох повітів.
Цілу зиму 1897/8 у Мшанці на плебанії о. Зубрицького гостював секретар НТШВолодимир Гнатюк, списуючи для "Етнографічного збірника" народні пісні, поговірки та звичаї. Мшанець був одним із найважливіших пунктів його збирацької роботи в Галичині.
Мшанець - перше село в Старосамбірському повіті, яке прийняло українську як мову спілкування із владою повіту.
Коляда "Про Святу Софію в Києві" записана о. Михайлом Зубрицьким від господаря Михайла Оліщака Терлецького у 1884 р. стала не просто об'єктом міжнародної наукової дискусії між Іваном Франком та академіком Петербурзької академії наук Олександром Веселовським, але й свідченям про "відображену чи закодовану у фольклорі свідомість етнокультурної єдності українського народу на всьому просторі його розселення, про присутність цієї свідомості, зокрема, і в карпатських глибинках".
Цікавий і показовий випадок стався після виборів 17 грудня 1900 р. До того часу жителі Білич біля Старого Самбора, йдучи на ярмарок до Лютовиська (продавали сукно з овечої вовни, цибулі, закуповували вівці і перепродували), зупинялися на ніч у Мшанці. Місцеві ґазди давали їм вечеряти, стелили постіль, зранку готували сніданок. Коли ж 17 грудня 1900 р. виборці з Білич проголосували за Ґіжовського (очевидно, конкурента о. Зубрицького), продаючи свій голос по 1-4 корони, то відтоді мшанчани не приймали на ніч жодного жителя з Білич і виразно їм сказали чому: через хрунівство їх виборців (загального голосування на той час не було, тому більшість селян не були виборцями).
1904 року із Мшанця почалася перша комплексна наукова експедиція українських етнографістів доктора Івана Франка, професора Федора Вовка з Парижа та слухача університету у Відні (Зенона Кузеля), які провели 10 днів у селі, фотографуючи та збираючи етнографічний матеріал. Спеціально для цієї експедиції вони купили у Відні "фотографічний апарат з Герцом найновішої едиції".
Експонати із Мшанця є в музеях Базеля і Відня.
78експонатів з Бойківщини (знаряддя для переробки льону, конопель і ткання полотна) навесні 1913 року о. Зубрицький передав Музею НТШ у Львові.
Коли у часи СРСР у Нагуєвичах створювали (Музей Івана Франка), більшість речей (дзеркала, глечики тощо) придбали у Мшанці та (Плоскому).
Свій 48-й День Народження Іван Франко "святкував" у Мшанці під час цієї експедиції у 1904 р. До речі, під час експедиції робили атропологічні виміри, і, як згадує Зенон Кузеля, поміряли також і Франка: "й Вовк із великим задоволенням проголосив, що Франкова голова чисто українська (мабуть, із покажчиком біля 85) й далеко кругліша, як пересічно в українців".
Саме на плебанії о. Зубрицького І. Франко розпочав свою роботу над “Батьківщиною” - “отеє оповідання, написане літніми місяцями р. 1904, в часі вакаційного побуту в гірських селах Мшанці Старосамбірського і Дидьові Турецького повіту…”. Окрім того, за ці 10 днів у Мшанці він також довершив відгук “Східно-Західні непорозуміння” з приводу книги Підеші “Восток и Запад”, підготував відповідь на публікацію про його габілітацію, що видавалася в “(Ruthenische Revue)”, розпочав і закінчив коректуру деяких літературних творів інших авторів, а також повноцінно відпочив, ловлячи рибу в (Мшанці) та збираючи гриби у довколишніх лісах.
Унікальна світлина Івана Франка у профіль зроблена саме під час експедиції 1904 р. у Мшанець (унікальна, оскільки всі інші відомі фотографії Івана Франка - у анфас).
Наріжний камінь будинку "Просвіти" у Мшанці закладали о. Михайло Зубрицький разом з Іваном Франком. “Просвіта” теж була унікальна: при ній функціонувала руська крамниця, власниками якої були самі селяни. За виручку від продажі щорічно закуповувалися книги, журнали та газети. Сьогодні у цьому приміщені є недіючий музей ім. о. Михайла Зубрицького.
Українську абетку шрифту Брайля для сліпих створив Андрій Волощак - сліпий, радянський поет, вихідець із Мшанця, засновник львівського відділення (УТОСу).
Є свідчення про те, що в часи підпільної боротьби в селі була організована криївка-читальня, до якої селяни позносили книги, за переховування яких могли отримати реальні терміни та висилання в Сибір.
Перший синьо-жовтий прапор, піднятий 4 вересня 1991 року над Верховною Радою України, був із Мшанця. Історичне відео із його вивішенням.
У Шевченківському Гаю у Львові знаходиться хата із с. Мшанець - пам'ятка архітектури (історії), споруда 1920 року. Найпримітивніший тип замкнутого двору. Зруб житлового приміщення (поч. XX ст.) за допомогою току ("боїська") зблокований зі зрубом стайні (кін. XIX ст.) Тік одночасно виконує функцію сіней. Вздовж тильної стіни - прибудова ("загата"). На заході Бойківщини таке планування мали тимчасові житла. Будівля відтворена в музеї в 1975 р.
22-24.08.2021 р. у села Мшанець, Галівка та Плоске прибули ініціаторки проєкту "Old Khata project" Світлана Ославська та Анна Ільченко для внесення найдавніших хат із цих сіл до всеукраїнського каталогу традиційних будинків як взірців бойківських хат.
26.09.2021 р. у селі Мшанець організували фестиваль "В гості до Бойків та о. Михайла Зубрицького", в пам'ять про славного пароха цього села. На фестиваль приїхали 3 тис. туристів.
26.11.2021 р. на території парафіяльного табору "Мшанецькі колиби" представники Стрілківської територіальної громади вразили всіх виконанням пісні "(Батько наш Бандера)".
13.01.2024 року на "Мшанецьких колибах" відбувся з'їзд усіх учасників акції "Різдвяні пташки" із встановленням рекорду України з наймасовішого виконання вертепами коляди "Там, во Бахмуті" в Україні та закордоном із різвяною зіркою. В рекорді взяли участь 105 вертепів, коляд і колективів, загальна кількість людей - 1259.
Відомі люди
У селі 31 рік душпастирював видатний український історик, етнограф, фольклорист, публіцистист, громадський діяч, о. Зубрицький Михайло Іванович.
Західна Бойківщина — одне з улюблених місць відпочинку Івана Франка. У Мшанець Франка привела давня і щира дружба з місцевим священиком Михайлом Зубрицьким.
(Верховинець Андрій) - український письменник, уродженець с. Мшанець.
Вовканич Петро Павлович - доброволець УГА, вуйко (Вовканича Степана Йосиповича).
- художник, упівець, уродженець с. Мшанець, репресований разом з сім'єю радянським режимом. Іконописець, живописець і портретист. "Малолітній в'язень сумління". Намалював ікони Хресної дороги до Мшанецької церкви.
Пізнак Іван Кирилович - старший брат Григорія Пізнака, репресований за боротьбу проти тоталітарного режиму. Згодом на засланні став заслуженим винахідником Казахстану, не маючи спеціальної вищої освіти.
- письменник, малолітнім репресований радянським режимом на 25 років таборів за співпрацю з українськими повстанцями. Опісля змушений оселитися на Миколаївщині. Автор збірки оповідань "З покоління незламних".
Андрій Волощак - радянський поет, уродженець с. Мшанець.
о. Федір Паращак - священик УГКЦ, вихованець о. Михайла Зубрицького. По закінченні студій у Ватикані служив парохом у с. Галівка. Репресований комуністичним режимом разом з усією родиною (власною сім'єю та сім'єю рідного брата, який, бувши головою с. Мшанець, відмовився підписувати наказ про виселення кількох сімей односельчан на Сибір). Відбував заслання на Магадані (сім'я - в іншому регіоні), опісля до кінця життя проживав на Півдні України.
(Пізнак Федір Іванович) - радянський діяч, депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го скликань. У 1930-х роках був в'язнем Картузької Берези (Польща) за українську ідею. Із родини Пізнаків (Бобикових).
(Вовканич Степан Йосипович) - доктор економічних наук, професор, академік, член–кореспондент Української Академії інформатики, енциклопедист, уродженець с. Мшанець. Із родини Вовканичів (Фидьових).
(Франк Сисин) (англ.Frank E. Sysyn) - американський і канадський історик, фахівець з історії України. Автор історичної розвідки "Отець Михайло Зубрицький: Нестор українського села". Ініціатор та головний редактор 3-томного видавництва наукових праць о. Михайла Зубрицького.
Січові стрільці із Мшанця: Роман Мазурккевич (Петриків), Яків Гула (Сенидин), Михайло Заміщак, Федір Петричкович, Роман Рябінець та ін.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали: у 3 т. / Редкол. Франк Сисин (голова) та ін. - Вид. 2-е, випр. - Львів, 2019. - Т. 1: Наукові праці. - 610 с.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали: у 3 т. / Редкол. Франк Сисин (голова) та ін. - Львів, 2016. - Т. 2: Матеріали до біографії. - 616 с.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали: у 3 т. / Редкол. Франк Сисин (голова) та ін. - Львів, 2019. - Т. 3: Газетні публікації, етнографічні та архівні матеріали. - 1024 с.
Зубрицький М. Село Мшанець Старосамбірського повіту: матеріали до історії гальцького села. - ЗНТШ, 1906 р., т. 70, с. 114 – 167; 1906 р., т. 71, с. 96 – 133; 1906 р., т. 74, с. 93 – 128; 1907 р., т. 77, с. 114 – 170.
Зубрицький М. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Том 1: Наукові праці. Літопис, 2013.
Зубрицький М. І. Народний календар: народні звичаї і повірки, прив’язані до днів в тижні і до рокових свят, записані у Мшанці Старосамбірського повіту і по сусідніх селах. – Матеріали до українсько-руської етнології, 1900 р., т. 3, с. 33 – 60.
Зубрицький М. І. Панщина в селі Мшанці в 18 ст. – Житє і слово, 1894 р., т. 1, с. 70 – 74.
Зубрицький М. І. Парцеляція війтівства поміж підданих с.Мшанця 1783 р. – ЗНТШ, 1902 р., т. 50, с. 8 – 12.
Зубрицький М. І. Селянські будинки в Мшанці Старосамбірського повіту. – Матеріали до українсько-руської етнології, 1909 р., т. 11, с. 1 – 22.
Франко І. Етнографічна експедиція на Бойківщину. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 36. К., 1982
Барвінський Б. О. Бунт в с.Мшанці 1717 р. – ЗНТШ, 1903 р., т. 54, с. 4 – 5.
Барвінський Б. О. Історичні причинки. – Жовква: 1908 р., т. 1; 1909 р., т. 2 = 94 с.
Примітки
. www.drv.gov.ua(укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 15 січня 2021.
Зубрицький, Михайло (1906—1907). Село Мшанець Старосамбірського повіту (матеріали до історії гальцького села). Львів: ЗНТШ. с. Томи: 70, 71, 79.
Зубрицький, Михайло (1896). Михайло Зубрицький. Автобіографія. Мшанець.
Курій Василь, Лопушанський Роман. Найрідніша в світі Лопушанка-Хомина / В. Курій, Р. Лопушанський. - Львів: Видавництво "Растр-7", 2019. - 548 с., 16 с. іл. . С. 17
"BIESZCZAD". Rocznik Towarzystwa opieki nad zabytkami. Ddział w Michniowcu. 1995. Maciej Augustyn, Andrzej Szczerbicki. "Cerkiew w dolinie potoku Mszaniec". Str. 18-28.
Комарницький В. Комарники - село на Руському путі / В. Комарницький. - Л.: ТзОВ "Камула", 2007. - С. 13-14
Герець, Леонід (20.01.2021). (PDF) (українська) . Архів оригіналу(PDF) за 26 січня 2022.
Грушевський, Михайло (2005). Твори у 50 томах. Том 7. Львів: Світ. с. 600.
Зубрицький, Михайло (1895). Село Кіндратів (Турецького пов.). Львів: Житє і слово.
Зубрицький, Михайло (2019). Сисин, Франк (ред.). Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали: У 3 т. (українська) . Т. 3. Львів: Літопис. ISBN . {{}}: Перевірте значення |authorlink1= (); Перевірте значення |editor-link= ()
Барвінський, Богдан. (PDF) (українською) . ЗНТШ. Архів оригіналу(PDF) за 3 червня 2019. Процитовано 28.01.2021.
З Староміського (Куди дівають ся нераз гроші наших людей). Діло. 10 (22). с. 32.
(Сисин, Франк) (2019). Михайло Зубрицький: літописець бойківської Верховини / Зібрані твори і матеріали у трьох томах. - Том 3: Газетні публікації, етнографічні та архівні матеріали. Львів: Літопис. с. 47. ISBN .
Франко, Іван (1982). Етнографічна експедиція на Бойківщину. Т. 36. Київ: Наукова думка.
(Горак, Роман) (2019). Листи Міхаеля Габерландта до Івана Франка(PDF). Українське літературознавство.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Кузеля, Зенон (1926). Із моїх споминів про Івана Франка. Літературно-науковий вісник. с. кн. 7-8, с. 241-246.
Зубрицький, Петро (1968). Біографія о. Михайла Зубрицького. Рочестер.
. Український тижневик Міст(укр.). 16 грудня 2020. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021.
Mshane c selo v Ukrayini vhodit do skladu Strilkivskoyi silskoyi gromadi Sambirskogo do 2020 r Starosambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Persha zberezhena pismova zgadka pro selo datuyetsya 1446 rokom selo Mshanec Gerb Mshancya Sambirskij rajon Prapor Mshancya Sambirskij rajon Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Sambirskij rajon Gromada Strilkivska silska gromada Kod KATOTTG UA46080170130064066 Osnovni dani Naselennya 256 Plosha 1 568 km Gustota naselennya 0 163 osib km Poshtovij indeks 82090 Telefonnij kod 380 3238 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 20 13 pn sh 22 46 20 sh d 49 33694 pn sh 22 77222 sh d 49 33694 22 77222 Koordinati 49 20 13 pn sh 22 46 20 sh d 49 33694 pn sh 22 77222 sh d 49 33694 22 77222 Serednya visota nad rivnem morya 519 m Vodojmi r Mshanka Vidstan do oblasnogo centru 130 km Vidstan do rajonnogo centru 55 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Strilki Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 18 km Misceva vlada Adresa radi 82092 Lvivska obl Sambirskij r n s Strilki vul M Verbickogo 10 Karta Mshanec Mshanec Mapa Mshanec u Vikishovishi Ce najbilsh doslidzhene selo v istoriko etnografichnomu vimiri ne tilki v Ukrayini ale j u vsij Centralno Shidnij Yevropi golovno zavdyaki diyalnosti o Mihajla Zubrickogo yakij tut dushpastiryuvav u 1883 1914 rokah ta poyednav sluzhinnya silskogo svyashenika i gromadskogo diyacha z velikoyu naukovoyu praceyu nad istoriyeyu kulturoyu ta pobutom sela i susidnogo regionu zaluchivshi do cih doslidzhen Ivana Franka Volodimira Gnatyuka Ilariona Svyencickogo Hvedora Vovka yaki vidviduvali Mshanec dlya polovih doslidzhen Pro Mshanec takozh zgaduvali istoriki Mihajlo Grushevskij ta Bogdan Barvinskij Chiselnist naselennya s Mshanec 2021 Sogodni 2022 r naselennya stanovit de fakto 170 osib de yure 256 povnolitnih Organ miscevogo samovryaduvannya Strilkivska silska gromada GeografiyaSelo znahoditsya u masivi Verhnodnistrovski Beskidi Karpati rozmishene pid goroyu Magura Limnyanska Zasnovane sered velikih lisiv O Mihajlo Zubrickij zgaduvav sho she j teper nahodyat v zemli galuzi i grubi kolodi Mshanec v ustah naroda Pshenec lezhit v gorah odnak selo rozlozhilo s na rivninyi z neznachnimi dekudi gorbkami lish vid zapadu stoyit gora Zhukiv a na poludnevim zapadyi Magura Na tih dvoh gorah mayut lyude pole rozkinene kusnikami proche daleko bilsha chast lezhit na rivninyi Pole na pivnich vid sela ye zagalom mocharne mlakovate suhshi kusniki oryut na mokrijshih kosyat mlaku Selo Mshanec viglyadaye na katastralnij mapi yak podovgastij chotirobichnik Rika Mshanka persha povnovodna pritoka Dnistra vhodit v selo vid zapadu z Bistrogo i Mihnivcya perelomlyuye dvi gori Maguru i Zhukiv i pereplivaye cherez selo peredyilyuyuchi jogo na dvi nerivni chastini Na nevelichkij rivninyi pid Zhukovom i na zbochah Maguri po nad riku rozmistiv sya prisyilok Zavadka tam ye teper 22 hizhi u 1951 roci SRSR nasilno viviz vsih meshkanciv v Odesku ta Mikolayivsku obl Vid gorishnogo mlina po dolishnij vlastive selo lyudi z toyi chasti nazivayut sebe selyanami Nizshe sela stoyit prisyilok Lan z 14 hizhami Meshkancyi oboh prisyilkiv nazivayut sya Zavadce i Lanyane Susidni sela Galivka Ploske ta Grozova Nepodalik sela znahodyatsya Nacionalnij prirodnij park Korolivski Beskidi ta Regionalnij landshaftnij park Verhnodnistrovski Beskidi IstoriyaDeyaki fahivci perekonuyut sho davni lyudi z yavilisya na teritoriyi Prikarpattya i Karpat u dobu mezolitu IH IV tis r do R H Polski naukovci stverdzhuyut sho pochatki osilosti u cih krayah syagayut chasiv neolitu Odnak narazi duzhe malo zbereglosya artefaktiv z tih chasiv Dani pro drevnij period mogli ne zberegtisya cherez okupacijnu politiku derzhav yaki z momentu zanepadu Kiyivskoyi Rusi ta Galicko Volinskogo knyazivstva volodili cimi zemlyami Cyu chastinu istoriyi she neobhidno retelno dosliditi oskilki cilkom jmovirno sho vona nabagato davnisha nizh oficijno vidomo Kiyivska Rus ta Galicko Volinske knyazivstvo Vidomo pro isnuvannya ruskogo gorodisha na g Magura same selo znahoditsya pid goroyu she v XI XIII st Volodimir Kobilnik spivzasnovnik tovaristva Bojkivshina doslidzhuyuchi istoriyu zaselennya Karpat dijshov visnovku v knyazhi chasi cherez Starij Sambir i Turku isnuvav pradavnij torgovij shlyah Ruskij put a girska chastina Bojkivshini uzhe vid VI XIII st bula gusto zaselena i u XIV st zhittya ce radshe pidupalo nizh rozvivalosya cherez mongolo tatarsku navalu Te sho zadovgo do poyavi u gorah polyakiv tut viruvalo zhittya pidtverdila Karpatska arhitekturno arheologichna ekspediciya Institutu suspilnih nauk AN Ukrayini ocholena M Rozhakom u 1978 1988 rr U skladi Polskoyi derzhavi XVI st 1772 r Na danij chas bilshe vidomostej zbereglosya z chasiv perebuvannya cih zemel u skladi Polskoyi derzhavi voni vhodili do tak zvanoyi korolivshini abo korolivskih mayetkiv ta yih zaselennya u XVI st perevazhno z iniciativi korolevi Boni yaka mala odnu zi svoyih rezidencij v Staromu Sambori Odnak persha zberezhena pismova zgadka pro selo Mshanec datuyetsya she za stolittya do cogo 1446 rokom O Zubrickij zgaduye sho ne zmig znajti gramoti na zasnuvannya sela vin zibrav u selyan ta opisav dokumenti z 1649 po 1872 roki Ale V najstarshim z vidanih opisej lyustraciyi 1564 r M Grushevskij Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi I s 231 Mshanec vzhe vistupaye yak stara osada voloskogo prava na 20 davnyih lanah do kotrih piznyishe she primireno tri krim dvorish soltiskih i cerkovnogo Mihajlo Grushevskij u Storinkah z istoriyi ukrayinsko ruskogo silskogo duhovenstva opisuye gramotu 15 zhovtnya 1546 r Kor oleva Bona nadaye parohiyu v s Mshanci Ivanu z zapiseyu 10 griven Poselenciv privablyuvalo tak zvane voloske pravo abo pastushe pravo kotre nadavalo selyanam vilne koristuvannya gruntami i poloninami pid vladoyu gromadskih starshin nazvanih spochatku knyazyami a potim vijtami i soltisami yaki platili podatok do korolivskoyi kasi davali lyudej do vijska i mali vlasnij sud Kozhda gramota na zasnovok sela podavala uslovini Soltisi buli poserednim stanom mizh shlyahtoyu a hlopom panshiznyakom Deyaki rumunski istoriki pov yazuyut voloske pravo z rumunskim etnosom prote ochevidno sho ce buli shidni hristiyani i sho yihni nashadki u XIX st buli cilkovito ruskomovnimi Frank Sisin navodit statistichni dani 1890 r pro meshkanciv Starosambirskogo i Turkivskogo povitiv u yakih nalichuvavsya najvishij vidsotok greko katolikiv sered usih povitiv Galichini U Starosambirskomu poviti nalichuvalosya 38 764 nosiyiv ukrayinskoyi movi 77 84 vid vsogo naselennya u Turkivskomu 55 507 88 83 Etnografichno naselennya cih tereniv nalezhit do bojkiv Vpravdyi polskij uryad zasnovuyuchi v gorah sela na voloskim pravi ne robiv rizhnicyi mizh vijtistvom a soltistvom advocatia vel scultetia odnak v Mshanci bula rizhnicya dlya togo i gramoti yih osibno podani Na vijtivstvi buli shlyahtichi Steckovichi Guzelovichi i Petrichkovichi ta zajshlij Polyak Yankivskij a na soltistvi Voloshak Dorosh Butrim Dicman Z chasom vijti i soltisi asimilyuvalisya v polsku shlyahtu z pravovoyi tochki zoru Zemli nadani dlya yihnogo utrimannya Korona pochala rozdavati u vlasnist riznim panam sho zaprovadili dosi nevidomu tut panshinu Prote ci teritoriyi nikoli ne znali velikih paniv magnativ abo velikoyi zemelnoyi vlasnosti sho dokorinno vidriznyaye cej region vid Podillya Tut na vidminu vid reshti Galichini majzhe ne bulo polyakiv i misceva dribna shlyahta majzhe ne zaznala kolonizacijnih vpliviv a absolyutna bilshist meshkanciv govorili bojkivskim dialektom ukrayinskoyi movi ta nalezhali do Greko Katolickoyi Cerkvi V Mshanci buli tri lani vijtivstva odin na Lanyi z vidki i nazva jogo pishla tam zemlya najlyipsha bo vse polozhene na dosit prostorij roveni po nad riku Lanyanam vse zaviduyut i teper povidayut nema to yaka Lanyanyim Drugij lan ishov po pri cerkov v oba boki do bandrivskoyi i grozivskoyi granicyi tretij lan buv na Zavadcyi a krim tih troh she bulo soltistvo i toj lan ishov po pri gorishnij mlin po pid Zhukiv i Maguru Pole na Zavadcyi ne zle dobre rodit ale tyazhke do upravi bo majzhe vse po oboh gorah rozkinene zerno do sivbi neraz nesut na plechah tyazhko viorati bo skibi cherez plug padayut ta j tyazhko hlyib zvesti domiv Na Zavadcyi cyile vijtivstvo zasyili Petrichkovichi i Lyininskij na Lanu chastinu uzhivali Steckovichi pered tim Lipeckij a bilsha chastina nalezhala do Ponizshe cerkvi zhili na vijtivstvi Guzelovichi Steckovichi Polyak Yankivskij i piddanij Parashak nazvanij v selyi Podolyakom Kotrijs pan priviz z soboyu v selo slugu dav jomu chvert vijtivstva a lyudi nazvali jogo visshe podanim imenem Bilsha chast i sogo vijtivstva nalezhala do zamku i perehodila razom z lanyanskim lanom z ruk do ruk rizhnih arendatoriv yak Volovskogo Gumnyickogo Zderkevicha a na ostanok Pyurkovskogo Bogdan Barvinskij navodit cikavij dokument Bunt v selyi Mshanci 1717 r pro panshinni vidnosini i agrarnij bunt Mshanec za chasiv Rechi Pospolitoyi nalezhav do krayini Lipeckoyi v ekonomiyi Sambirskij zemli Peremishlskoyi Polski avtori nagoloshuyut sho piddani korolivskih sil mali osobisti svobodi i yihnye ekonomichne ta pravove stanovishe bulo znachno krashim anizh u selah sho nalezhali do shlyahti Tut zbereglasya vlasna shlyahta sho pohodila vid davnih knyaziv zvanih piznishe vijtami Do HH st yihni nashadki zberigali u skrinyah privilegiyi z nadannyami korolivskimi Okrim nih meshkali smolyaci smolacy i soltisi vilni vid navantazhen piddanih Takozh selyani kmiecie platili vidnosno nizku orendnu platu czynsze vimir panshini tezh buv duzhe nizkij V inventaryu za 1760 rik zgaduyetsya sho gromada skarzhilasya na Jmp Piorkowskiego posesora vijtivstva sho yih do nezvichajnih robit primushuye b ye nepravilno obiraye karbovnikiv karbownikow obranych zas przez Jm Pana Krajnika zrzuca iz pustih gruntiv poliv oves rozsipnij vimagaye Zhalilasya ta zh gromada sho J Kr M poprivlasnyuvav zemlyu v inshih selah yak to v Ploskomu Bistromu Galivci Grozovij Administraciya maye vtrutitisya Pid vladoyu Gabsburgiv 1772 1914 Hata z s Mshanec u Shevchenkivskomu gayu Pislya priyednannya krayu do Gabsburzkoyi imperiyi v 1772 r praktika rozdavannya miscevih gruntiv u vlasnist skorotilasya a selo razom z inshimi perejshlo pid administrativne upravlinnya Kameri derzhavnogo upravlinnya monarshimi mayetkami R 1788 rozparcelovano se vijtivstvo centralne yake pered tim bulo u vlasnosti Pyurkovskogo chi panstva pomizh mshaneckih gazdiv Vlastitelyi chi posesori vijtivstva ne nalezhali do gromadi a zajmali uprivilyiovane stanovisko ne vidrablyali panshini i vse zmagali spekati sya ponoshennya gromadskih tyagariv Virizhnyuvali sya voni i odezhiyu vid piddanih bo nosili sivi oponchi z nevelikim kovnyirom i shist fald z zadu a piddani mali bili syiraki na dvi faldi piznyishe chorni takozh na dvi faldi Z vijtivstva ne zhenili sya z piddanimi i divili sya na nih z gori Zameshkali na vijtivstvi zvali sya uryadovo takozh vilnikami a soltisi prostimi vijtami takozh gajdukami Krim tih laniv ye she v selyi znachnij kusnik polya podyilenij na vuzki podovgasti paski vlasnist kilkanadcyati gazdiv i nazivaye sya dvorishe Vijti i soltisi v ustah naroda sho vtus sho vtisi mali pravo staviti mlini ta korchmi brovari i goralnyi Na Zavadcyi bula goralnya lyudi znosili pered svyatami rizdvyanimi i velikodnimi zhito bulbi i palili vigotovlyali gorilku Povizh Lyininskogo hizhi nahodyat teper v zemli ceglu de kolis goralnya stoyala Na vijtivstvi nizshe cerkvi stoyav panskij dvir korchma a po drugim boci brovar pivovarnya Starshi lyudi she pamyatayut na syim misci rumovisha chi zvalisha teper stoyit na tim misci shkola a z dvora i slyidu nema Mlini zabrala kamera pid svij zaryad a potim oba prodala zhidam Take bulo v kozhdim selyi limnyanskoyi fervalteriyi koli znov pidbuska Pidbuzh selo drogobickogo pov prodavala mlini gromadam Vijti i soltisi ne vidroblyali panshini a za te platili chinsh davali osip oves platili zhovnyirshinu chi gibernu i meshne v hosen podatok na korist latinskogo paroha v Sambori Vsi obijstya v selyi buli obgorodzheni i teper obgorodzhuyut a na dorozyi sho ishla z sela stavili gromadski koshtom gromadi vorota Teper takih vorit v selyi nema lishila sya lish nazva pri odnyim progonyi nazivayut jogo gromadski vorota U 1782 r Steckevichi odin iz troh vidgaluzhen mshaneckogo vijtivsko knyazivskogo rodu gerbu Sas inshi dva Guzilovichi ta Petrachkovichi ci rodi vidokremilisya naprikinci XVI st pidtverdili svoye shlyahetsvo u peremishlskomu grodskomu sudi Voni vivodyatsya vid Stecka Medvedya 1599 1608 Yak svidchat dani karti Galizien und Lodomerien 1779 1783 First Military Survey u cej chas u Mshanci bulo shonajmenshe 3 mlini Drugoyu velikoyu zminoyu v pershi roki avstrijskoyi vladi bulo vvedennya vijskovoyi povinnosti sho zgodom vidigralo vazhlivu rol daleko ne pozitivnu u rozvitku silskih gromad Najpovnishe pro ce napisav o Mihajlo Zubrickij u statti Prichinki do istoriyi rekrutchini v Galichini pri kinci XVIII i do polovini XIX st Vodnochas kolonizacijna politika imperatora Josifa II privela do znachnih demografichnih zmin Vazhlivim chinnikom tut stalo stvorennya nimeckoyi koloniyi v Bandrovi nepodalik Mshancya de oselilisya vihidci z tereniv prileglih do riki Rajn lyuterani za viroviznannyam Pro nih zgaduye ta opisuye yihnij sposib budovi hat vedennya gospodarstva i t p Ivan Franko u statti Etnografichna ekspediciya na Bojkivshinu Odnak zagalom Galichina bula najvidstalishim krayem Avstro Ugorshini a karpatski girski sela j pogotiv Veliki dokorinni zmini nadhodyat azh naprikinci XIX st Stosuyutsya shodennogo pobutu ta sposobu zarobitkiv a she bilshe svitoglyadu lyudej Yih mozhna vvazhati krizoyu staroyi kulturi ta pochatkom modernizaciyi Z tochki zoru ekonomichnoyi modernizaciyi Mshanec ta dovkolishni sela vvodyatsya v globalnu kapitalistichnu sistemu u podvijnij sposib cherez ekspluataciyu miscevih prirodnih resursiv lisu a potim nafti silskogospodarska produkciya malo vazhila dlya ekonomiki ta vklyuchennya miscevogo naselennya u svitovij rinok promislovoyi robochoyi sili Blizko 1900 r pochinayetsya masova zarobitchanska emigraciya do SShA Kanadi potim Franciyi golovno zavdyaki prosvitnickij diyalnosti o Mihajla Zubrickogo yakij provodiv dlya selyan lekciyi po geografiyi ekonomici inshih krayin rozdobuv globus dlya zasnovanoyi nim chitalni Prosviti Velikij dvostoronnij ruh lyudej osoblivo molodi trivav azh do 1939 r Svitoglyadna modernizaciya proniknennya novih idej ta zokrema modernoyi nacionalnoyi identichnosti nabiraye silu priblizno v toj samij chas Pershim probuditele krayu buv grozivskij selyanin Vasil Sigin koloritna postat vidomij v narodi yak Des u 1870 h rr vin pobuvav u Pochayevi i povernuvsya z kupoyu knig cerkovnoslov yanskoyu ta rosijskoyu movami a takozh duhovnim sanom yakij oficijni organi vladi ne viznavali oskilki Rosijska imperiya vvazhalasya vorozhoyu derzhavoyu Sigin pershij pochav vchiti ditej cerkovnoslov yanskoyi gramoti bo doti naselennya bulo nepismennim Andrij Voloshak navodit spogadi svogo batka Vasilya pro ci uroki Rozpodil poliv ta organizaciya polovih robit Vivcharstvo Selo Mshanec Strilkivska gromada Mshanecki gromadyani chi to piddani mali 18 laniv polya robili panshinu davali oves barana platili podatok i gibernu Vidroblyuvati panshinu ne duzhe spishili sya prote v odnim pismi konstatuye fervalter z Limnoyi sho najbilshe neposlushni lyudi z Mshancya i Grozovi Poselencyi mali z pochatku tyazhku pracyu zaki z lyisa virobili pole Virubuyuchi lani v lyisah uvazhali lish na se shobi mati granicyu vid oboh susyidiv z gori i z dolu V dvoh drugih vimirah graniceyu bula z odnogo boku rika a z protivnogo lyis Ne bogato voni mogli z pochatku mati zemlyi obroblenoyi za te derzhali hudobu rogovu i vivcyi Pasti bulo de ale v lyisah buv i tyazhkij vorog poselencya dikij zvir vovk ta medvid Shobi yih vidpoloshiti vid svoyeyi hudobi uderzhuvav gazda vse ogon i trumbetav na trimbityi Z roku na rik dedali bilshe prichinyuvali ornogo polya Tak dobuvali cyilij lan z lyisa a lan mav 16 prutiv abo shnuriv 6 lokotnih ta buli lani podvijni abo yak v Mshanci povidayut gneni po 32 prutiv i po 24 Dovgist lanu ne bula odnakova a poselencyi dbali lish pro oznachenye shirini lanu Z chasom z pomnozhenyem naselenya lani rozdroblyuvali i teper v Mshanci poodinoki gazdi mayut lish podovgasti paski po odnomu prutovi dva a duzhe ridko chotiri Ti podovgasti paski nazivayut sya bigi i ne dohodyat do granic sela a urivayut sya menshe bilshe na seredinyi pil Deyaki gazdi mali ne cyili pruti a she z dodatkom lokot dva i sogo pri oranyu duzhe pilnuyut bo ne mayuchi mezh na yari berut z plugom dvosyagovu zherdku prut i zapopadlivo peremiryuyut svoye pole i susyidiv Yak komu ne staye skibi dvoh vidoryuye vid susyida z chogo potim povstayut sudi v gromadyi i procesi v sudi Cyilij prut ne ore sya na cyilu dovzhinu a dyilyat na stayi verti v gramotah prihodit nazva wracanie Verti abo vgoni odnyi vgoni dvoyi troyi nazivayut sya vid sogo sho gazda vioravshi odnu skibu vertaye sya nazad i ore drugu poki cyilu stayu ne z ore a potim ide drugu orati Poza bigami ye kusniki polya yaki nazivayut lazami na Zhukovi i Maguri lavami a neveliki kusniki polya ne pobizhni mirkami Lazi ne odnakovo veliki bilshi i menshi i kozhdij gazda mav po kilka laziv bo do kozhdogo lanu nalezhav velikij laz i to v kozhdim bilshim komplyeksyi polya Yak pochali lani dyiliti na chasti to j lazi tak samo rozdyilyuvali hto mav bilshe prutiv to mav i bilshi lazi Ale potim odni prodavali drugi kupovali laz dva i teper ye taki gazdi sho laziv cyilkom ne mayut Pole na yakim roste kvasna trava nazivayut mlakami takozh siglami a syino mlakoyu abo siglinoyu Pole ponad potoki de voda plive yak hoche robit rizhni skruti nazivayut kruzhkami Polnih dorig ye ne bogato selyane ne mayut vilnogo pristupu do svogo polya a doyizhdzhayut susyidskim v yari i v oseni koli zvozyat hlib Na pivperek vilno vsyudi yihati ne pustish ti mene cherez svoye pole to ya tebe ne pushu svoyim Odnogo roku orali v odin bik vid sela vse pole i zasyivali i v tim bocyi bula carina po drugim bocyi orali lish po kilka staj pochinayuchi vid hizh vse inshe pole lezhalo perelogom i tam bula toloka Yak hto mav v tolocyi dalshe vid sela poza z orani stayi kusnik spravlenogo polya i z orav jogo obgorodzhuvav virlinom bo inakshe bula bi vse spasla hudoba Hto derzhav salash pas vivcyi pershogo roku orav v carinyi i syiyav zhito chi sadiv bulbu na drugij rik pripadala tam toloka a pole bulo she dobre spravlene to treba bulo jogo vihisnuvati V tolocyi pasli korovi yalivki vivcyi i konyi Sistema opodatkuvannya Uryad ne znav poodinokih lyudej ale priznachav podatok dlya usih 18 laniv a vzhe v seli rozdilyali hto i skilki povinen platiti Podatok zbirali vibrani lyudmi zbirshiki pri chomu robili ce v originalnij sposib za dopomogoyu palici zastruganoyi na chotiri granki Na nij z odnogo boku bula zakarbovana kilkist prutiv polya yakoyu volodiv kozhnij gazda pochinayuchi z dolishnogo kincya z Lanu Yaksho htos okrim prutiv polya mav she lokti ce karbuvali z protilezhnoyi storoni vidnosno prutiv Koli gazda prinosiv podatok abo jshli do jogo hizhi zbirshik divivsya na palicyu skilki v gazdi prutiv polya i vidnosno cogo obchislyuvav velichinu podatku Tradicijno vijti i soltisi buli zobov yazani platiti specialnij podatok na korist latinskogo paroha v Sambori meshne Meshne styagalo starosambirske starostvo she 1871 r hoch vilnikiv i soltisiv davno ne bulo v selyi She 1885 abo 1886 r prijshov do vijta nakaz shobi styagnuv meshne z obovyazanih jogo platiti Vijt z pisarem radili sya mene sho robiti a ya yih pitav sya chi voni znayut kotri v selyi soltisi i po chim bi voni yih mogli rozrizhniti vid inshih gazdiv Tak i vidpisali z sela sho ne znayut v selyi soltisiv i nema z kogo styagati meshnogo c k starostvo yak znaye naj yih podast poimenno gromadskij starshinyi do vidomosti I potim vzhe nyichogo ne prihodilo v selo za meshne Sistema gromadskogo sudu U gromadi sudiv prisyazhnij piznishe vijt i lyudi Duzhe ridko spravi dohodili do vishih instancij Najvazhlivisha osoblivist kozhen ohochij hto prijshov na sud brav u nomu uchast Zgodom u drugij polovini XIX st bula sformovana sistema pri yakij vijt za dopomogoyu prisyazhnogo gromadskogo policiyanta sklikav radnih Odnak navit u comu vipadku sudova sistema zalishalasya vidkritoyu oskilki j ti hto ne nalezhav do radnih mogli brati uchast i najgolovnishe vplivati na rishennya Yak hto zatyagav sud zapozivav provinnika pered lyudij Yak odin gazda kinuv na drugogo pidozrinye za yakes nechesne dilo obrazhenij ishov zhaluvatisya do vijta a sej sklikuvav lyudej cherez prisyazhnogo grom polyiciyanta Yak lyudi zijshli sya vijmav zhalobnik 5 zlr 10 20 klav na stil i povidav moya pyatka desyatka pid kropadkom yak sya take na mene pokazhe Obzhalovanij buv obovyazanij dati dokaz na zroblenij zakid yak dokazav zlozheni groshi propadali yak nyi plativ obzhalovanij taku samu sumu yaku zhalobshik na stil polozhiv Syi groshi ishli mabut na gorilku i se buli ti slavni propoyi pro yaki tak chasto chitayemo v otsyij zbircyi Po sudyi moviv vijt do provinnika Pereprosi lyudij I vin kupuvav gorilki i vsyih chastuvav Tak bulo v seli do nedavna Yak nema svidkiv a obi storoni stoyat pri svoyim togdi vijt povidaye Chi vozmesh ti na sumlyinya abo ci vdarish sya v grudi sho tak ye yak ti povidayesh Yak povist sho vozme abo vdarit sya v grudi vidhodit opravdanij Krajnik zvichajno zatverdzhuvav sud vidanij v gromadyi abo velyiv v gromadyi rozsuditi a neraz velyiv prisyazhnim chi vijtam z drugih gromad iti v Mshanec i rozsudzhuvati spori Odin gazda opovidav sho tam de vin teper gazduye bula derevyana kobila na yaku sadzhali lyudij za provinu Toyi kobili vzhe nema ale gazda chuv se vid svoyeyi teshi yaka umerla 1879 r prozhivshi 86 lyit Yiyi dyido Leso Vatashak buv prisyazhnim v Mshanci i vin mav sadzhati provinnikiv na tu kobilu Epoha otcya Zubrickogo 1883 1914 O Mihajlo Zubrickij Memorialna tablichka o Mihajla Zubrickogo U 1883 1914 rr v seli dushpastiryuvav vidatnij naukovec i svyashennik o Mihajlo Zubrickij Poryad iz vivchennyam riznih storin pobutu duhovnoyi ta materialnoyi kulturi bojkiv vin usima silami cilespryamovano i napoleglivo pracyuvav nad tim shob hoch yakoyus miroyu polipshiti politichno pravove ekonomichne ta osvitno kulturne stanovishe selyan Jogo bagatorichna kolosalna pracya jshla za vidomim v istoriografiyi scenariyem zakladannya shkoli z ukrayinskoyu movoyu navchannya ta chitalni Prosviti organizaciya kooperativu umila borotba z piyactvom yak yavishem ta korchmoyu tosho Postijno dbav uchenij pro zaprovadzhennya peredovih u comu krayi form gospodaryuvannya racionalnoyi sistemi obrobitku zemli ta sivozmin rozvedennya krashih porid velikoyi rogatoyi hudobi i konej nalagodzhennya kooperativnoyi torgivli poshirennya novih remesel tosho Postijno zahishav selyan vid svavoli bilshih i menshih byurokrativ roz yasnyuvav yim chinne zakonodavstvo pisav zvernennya prohannya i protesti chim dopomig ne odnomu desyatkovi verhovinciv uniknuti nezasluzhenogo pokarannya chi materialnoyi shkodi Domigsya vidkrittya v Mshanci chitalni Prosvita 28 lyutogo 1892 r sam viv u nij riznostoronnyu diyalnist Dbav takozh pro polipshennya osviti v inshih girskih selah Borovsya proti piyactva stav vorogom dlya bagatoh ale praktichno vitvereziv selo Zubrickij zrobiv iz Mshancya pershe svidome ukrayinske selo v okolici Inshi sela dosyagnuli takogo rivnya svidomosti piznishe u chasi panuvannya Polshi Viv aktivnu antipiyacku kampaniyu faktichno vitvereziv selo nazhivshi sobi tim samim vorogiv miscevih yevreyiv shinkariv U 1894 r Zubrickij konstantuvav sho lyude perestali prodavati polya i navpaki hto mav koshti staravsya dokupiti perestali toditi po kolyadi i gostitisya yak ranishe brali lishe 2 4 kumiv a ranishe veli do cerkvi j dvadcyat i ochevidno vsih gostili gorilkoyu pri obidah vesillyah i pohoronah i polovini ne vipivayut stilki gorilki yak davnishe Na 1897 rik Zubrickij mij pohvalitisya tim sho u Mshanci dlya politichnoyi ta suspilnoyi agitaciyi zbiralosya 500 uchasnikiv iz blizhnih sil z troh povitiv a same selo pershim v Starosambirskomu poviti prijnyalo ukrayinsku yak movu spilkuvannya iz vladoyu povitu Zavdyaki diyalnosti paroha zgodom u 1920 30 i roki u Mshanci micno stoyalo na nogah tovaristvo Sich aktivnimi chlenami yakogo buli Kirilo Piznak batko represovanogo hudozhnika iz Mshancya jogo brat Fedir Grigorij Gricuna V cej chas vihovanci o Mihajla yihni diti i onuki majzhe vsim selom podilyali ideyi UVO i OUN Chitalnya Prosviti u Mshanci 28 lyutogo 1892 r u Mshanci urochisto bulo vidkrito chitalnyu Prosviti yaka na pershih porah bezplatno rozmishuvalasya u jizbi kramnici Omelyana Dem yanovskogo susida o Mihajla Azh cherez 15 rokiv u 1907 r bulo zakinchene budivnictvo Narodnogo Domu kudi bulo pereneseno i Chitalnyu Chleni chitalni shodilisya v nedilyu i svyata vechorami a takozh vvecheri u subotu i pered svyatami perechituvali knizhki i chasopisi chasto novini abo statti yim chitav o Zubrickij abo zgodom jogo molodshij sin a vidtak obgovoryuvali rizni bizhuchi gromadski spravi spivali pobozhni i svitski pisni Poodinoki lyudi chasto zahodili i v budni beruchi ta viddayuchi knigi Vidkriti chitalnyu bulo neprosto oskilki selyan navmisne zalyakuvali visokimi chlenskimi vneskami ta podibnimi brehneyu Zasnovnikami stali 35 cholovik yaki sklalisya po 50 kr razom otrimali 14 zr 50 kr Nastupnogo roku priyednalosya she 20 cholovikiv ale chlenskij vnesok zmenshili do 30 kr Chlenskij vnesok zaplatili lishe 43 iz 55 takim chinom chitalnya mala dohodu na drugij rik 12 zr 40 kr Golovni vidatki za dva roki pishli na peredplatu chasopisiv Batkivshina Chitalnya Dobri radi Biblioteka dlya molodizhi z Chernivciv Poslannik j zakupivlyu knig Misijni knizhochki a takozh dva kalendari vid Poslannika ta mapu Rusi Ukrayini V pershi roki chitalnya ta kramnicya pri nij bezplatno rozmishuvalisya v privatnomu budinku Emiliyana Demyanovskogo Chleni chitalni shodilisya v nedili i svyata a takozh vvecheri v subotu ta pered svyatami Htos iz chleniv najchastishe yak pishe o Zubrickij golova j pisar chitali knizhki j chasopisi a vidtak obgovoryuvali rizni potochni spravi Dekoli spivali pobozhni j svitski pisni Do 1910 roku kilkist oficijnih chleniv praktichno ne zrostala odnak ne chlenam vhid u chitalnyu buv vilnim Zvit za 1910 rik ostannij iz zberezhenih v arhivi centralnogo viddilu Prosviti u nomu vkazana kilkist chleniv 103 choloviki z nih 73 pismenni 28 nepismennih U chitalni takozh bula mapa Rusi Ukrayini a v 1989 r o Zubrickij pridbav globus dlya naochnogo poyasnennya geografichnogo polozhennya riznih krayin ta ekonomichnih vidnosin Najpopulyarnishimi knigami buli Bogdan Hmelnickij Avraam Linkoln Staroruski opovidannya Obraz gonoru Brazilijskij garazd Zaboboni i vorozhbictva Kobzar Talmud Robinzon Kruzo Ruska chitanka Nashe liholyitye i bagato in Vid zasnuvannya i do 1908 roku kilkist knig u silskij biblioteci neuhilno zrostala z 48 do 230 primirnikiv Odnak u zvitah za 1909 ta 1910 rr figuruye mensha kilkist 137 i 130 vidpovidno Vnaslidok chogo ce stalosya nezrozumilo Najbilshe chitali zgidno iz zberezhenimi zvitami u 1904 roci 350 vizichenih knig Pershi 2 roki chleni Prosviti skladali chlenski vneski dlya pridbannya literaturi odnak zgodom vsya knizhkova ta gazetna produkciya kupuvalasya za rahunok pributku vid spilkovoyi kramnici sho diyala pri Prosviti Infografika pro kilkist chleniv ta knig u chitalni Prosviti s Mshanec za 1892 1910 rr Zgodom dlya chitalni gromada zbuduvala okremij budinok za richkoyu navproti cerkvi u yakomu sogodni rozmishenij Muzej im o Mihajla Zubrickogo Za perekazami starozhiliv fundament budivli zakladali o Zubrickij razom z Ivanom Frankom Ye zgadki miscevih zhiteliv pro mshanecku teatralnu grupu HH st yaka stavila vistavi yak u tuteshnomu budinku Prosviti tak i v dovkolishnih selah Ruska kramnicya spilkova kramnicya pri Prosviti Zasnovana 4 kvitnya 1892 r Rozmishuvalasya v budinku gazdi Omelyana Dem yanovskogo opikuvavsya neyu jogo sin Aleksandr Zavdyaki jogo starannyam ta zhertovnosti lish za pershij rik oborot kramnici podvoyivsya sobi za trudi vzyav minimalnu oplatu 10 zr Pochalosya vse z togo sho 16 chleniv sklalisya po 5 zr za sho zakupili potribnij v seli tovar shkiri na hodaki naftu smarovilo cukor perec milo pribori shkilni Cisarsko korolivske starostvo v Starim misti Staromu Sambori dalo zaryadovi chitalni promislovu kartu na prodazhu mishanih tovariv soli i nafti U pershij rik chleni ne zabrali pributok a zalishili v oboroti na nastupnij rik 1983 roku do chleniv kramnici priyednalisya she 20 novih lyudej sim vklali po 10 zr a trinadcyat po 5 zr Takim chinom zagalne chislo u drugomu roci sklalo 295 zr Asortiment rozshirili zakupili zaliznij tovar gorci dolota sverdla sokiri riskali shila golki nozhici u videnskoyi firmi M Ortony et Comp shvejcarski hustki u videnskij firmi Carl Nachmas polotno v Lorenca v Dih u Chehiyi a takozh zbilshili zakupivlyu tovaru v Narodnij torgivli v Sambori Takozh c k povitova direkciya skarbova u Sambori nadala trafiku licenziya na prodazhu tyutyunu na im ya golovi chitalni z zastupstvom Aleksandra Dem yanovskogo Richnij chinsh za trafiku skladav 2 zr 50 kr Kramnicya stala pereshkodoyu dlya miscevih yevreyiv yaki stavili veliki nacinki na rizni tovari bilshe togo prodavali yih nelegalno ne mayuchi promislovih kart ta upovnovazhennya do prodazhu tyutyunu Stanovm na 1894 r o Zubrickij zauvazhuvav sho miscevi lyudi do kincya ne rozumiyut vagi luchnosti a deyaki navit i voroguyut zazdryat sho yihni odnoselchani taki zh yak i voni mozhut zarobiti Cherez ce kramnicya ne rozvivalasya tak uspishno yak mogla b Stanom na 1 kvitnya 1894 r na zakupivlyu tovariv vidano 1 291 zr 87 kr vtorgovano v roci 1 208 zr 47 kr z togo na borgah u seli 29 zr 28 kr vidatki na firmanku dostavku listi platnyu upravitelyu 89 zr 24 kr Tovaru na skladi bulo za 320 zr 78 kr Gotivki i borgiv 106 zr 57 kr Razom ce skladaye 427 zr 35 kr Koli z ciyeyi sumi vidnyali 295 zr chlenskih vneskiv i zaplatili 23 zr 20 kr upravitelevi to zalishok 109 zr 15 kr prijshlo do rozdilu pomezhi chleniv kramnici Parubok iz Mshancya u lejbiku z rukavami Persha kompleksna naukova ekspediciya ukrayinskih etnografistiv Bojkivshinoyu 1904 r 1904 roku iz Mshancya pochalasya persha kompleksna naukova ekspediciya ukrayinskih etnografistiv doktora Ivana Franka profesora Fedora Vovka z Parizha ta sluhacha universitetu u Vidni Zenona Kuzelya yaki proveli 10 dniv u seli fotografuyuchi ta zbirayuchi etnografichnij material Iniciatorom ekspediciyi buv avstrijskij profesor ta kurator etnografichno antropologichnogo viddilu Muzeyu naturalnoyi istoriyi Naturhistorischen Museum yakij oplativ 400 koron na dorozhni vitrati ta zakupivlyu eksponativ dlya muzeyu Specialno dlya ciyeyi ekspediciyi yiyi uchasniki kupili u Vidni nevelikij ale dobrij fotografichnij aparat z Gercom najnovishoyi ediciyi sho nam potim u dorozi viddavav duzhe dobri uslugi Pid chas ekspediciyi robili atropologichni vimiri najpershe sim yi o Zubrickogo shob pokazati selyanam sho ce ne nebezpechno ta cilkom pristojno A takozh pomiryali i samogo Ivana Franka U 1905 r v nimeckomovnomu zhurnali Zeitschrift fur osterreichische Volkskunde 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine Jahrgang I II Heft Wien 1905 crop 17 32 III IV s 98 115 Ivan Franko podav zvit pro cyu ekspediciyu u statti Etnografichna ekspediciya na Bojkivshinu Marshrut buv viznachenij tak vihidnim punktom stala dlya nas mala zaliznichna stanciya Ustriki na Peremishlyansko Lupkovickomu zaliznichnomu shlyahu zvidki mi pereyihali do viddalenogo za 20 km sela Mshanec po narodnomu Pshenec de zustrili serdechnij prijom inteligentnu aktivnu dopomogu ta spriyannya z boku ukrayinskogo svyashenika Mihajla Zubrickogo vidatnogo ukrayinskogo istorika i etnografa dijsnogo chlena Naukovogo tovaristva im Shevchenka i dobrogo znavcya zahidnoyi girskoyi Bojkivshini sam za pohodzhennyam bojko Tut mi probuli 10 dniv Viyavilosya sho vibir Mshancya yak pershoyi robochoyi zupinki nashoyi ekspediciyi buv duzhe shaslivij bo ce selo roztashovane nadzvichajno vigidno yak zavdyaki zberezhennyu starodavnih ris u kulturi ta sposobi zhittya tak i z drugogo boku cherez jogo duzhe zhvavi torgovelni zv yazki z guculami na shodi i lemkami na zahodi osoblivo zavdyaki torgivli zhivimi vivcyami vono utvoryuye mistok mizh timi dvoma etnografichnimi grupami ukrayinskogo narodu sho tezh zalishilo svoyi slidi na miscevij kulturi Tut takozh zibrano osnovnij fond kolekciyi bojkivskih predmetiv yaki teper ye vlasnistyu Muzeyu avstrijskoyi etnografiyi ta yaki budut nizhche dokladnishe opisani Yak zgaduvav u 1968 roci jogo sin Petro Zubrickij Mshanchani ne zumili nalezhno vshanuvati starannya mogo Batka o svoye duhovne i fizichne pidnesennya Kim Vin buv dlya nih piznali voni shojno 2 3 roki po Jogo viyizdi z Mshancya Na Batkovi stverdilasya zdayetsya sho she ne vostannye stara yevangelska teza Ni yedin prorok priyaten vo otechestvi svoyem Polovi etnografichni doslidzhennya ta viziti naukovciv Neodnorazovo u Mshanec zayizhdzhav sekretar NTSh ta vidomij folklorist Volodimir Gnatyuk yakogo osobisto zaproshuvav o Zubrickij motivuyuchi tim sho jomu yak duhovnij osobi mshanchani soromlyatsya rozpovidati masni istoriyi Navesni 1913 roku Mihajlo Zubrickij kupiv na Bojkivshini 78 rechej znaryaddya dlya pererobki lonu konopel i tkannya polotna i peredav yih dlya Muzeyu NTSh u Lvovi Hronika NTSh ch 55 Zayizhdzhav do Mshancya i direktor Nacionalnogo Muzeyu u Lvovi Ilyarion Svyencickij ta zabrav do muzeyu deyaki stari obrazi z cerkvi Narodna arhitektura ta budivelna obryadovist u Mshanci Najbilsh povno cya informaciya visvitlena u praci Tetyani Goshickoyi Persha svitova vijna 1914 1917 ta pershi vizvolni zmagannya 1917 1920 Persha svitova vijna zavdala tyazhkih udariv tradicijnij silskij spilnoti ta kulturi Dorosle choloviche naselennya dovkolishnih sil bulo povnistyu mobilizovane do avstrijskogo vijska de yih zdebilshogo vikoristovuvali u roli garmatnogo m yasa spochatku na serbskomu potim na italijskomu frontah Vazhlivo zauvazhiti sho natomist Mshanec dav cilu nizku dobrovolciv dlya formaciyi Ukrayinskih sichovih strilciv Sami sela golovno zhinki diti stari lyudi pislya strashnih boyiv na Maguri opinilisya pid rosijskoyu okupaciyeyu majzhe piv roku v nih roztashovuvalis donski kozaki ta chastini slavetnoyi Dikoyi diviziyi kavkazkih goryan Kinec vijni prinis padinnya tradicijnoyi monarhichnoyi vladi V Lopushanskomu arhivi znajshli dozvil 273556 z dnya 10 11 1916 na vidkrittya gospodarchih mliniv zokrema spilki Mendlya Volfa amp Perli Hirthali v Mshanci V polsko ukrayinskij vijni za Galichinu dovkolishni sela buli nazagal pasivnimi okrim Mshancya yakij znovu dav dobrovolciv dlya nacionalnoyi spravi Pid polskim panuvannyam 1920 1939 S Mshanec foto 1928 roku Polske panuvannya desho priskorilo ekonomichnu modernizaciyu osoblivo rozvitok naftovoyi promislovosti hocha ce ne prineslo dokorinnih zmin u zhitti ta pobuti Natomist vono zavershilo proces formuvannya modernoyi ukrayinskoyi identichnosti yak ne paradoksalno ce zvuchit Nacionalne pitannya bulo postavleno ruba navit najtemnishij za galickoyu leksikoyu selyanin vidchuvav sho do polskoyi naciyi vin ne nalezhav Sho bilshe Polsha rozvinula shkilnu sistemu i molod stala majzhe povnistyu pismenna Shkoli mali zavdannya nasadzhuvati identifikaciyu z polskoyu naciyeyu abo yak minimum loyalnist do polskoyi derzhavi ale faktichno voni pracyuvali u zvorotnomu napryamku Mshanecki shkolyari u 1930 h rokah Drugoyu tisno pov yazanoyu z pershoyu velikoyu zminoyu za panuvannya Polshi bula politizaciya naselennya zokrema molodi Yaksho govoriti suto pro Mshanec to tut proces pochavsya she za o Zubrickogo yakij vidigrav u tomu klyuchovu rol Ale shiroka politichna diyalnist golovno zavdyaki vplivu Mshancya na dovkolishnih terenah rozvinulasya u 1920 h rr Andrij Voloshak uchen Zubrickogo student yurist otrimav poranennya v pershomu boyu u Pershij svitovij vijni ta oslip Popri ce zdobuv drugu vishu osvitu zaroblyav na zhittya yak poet pismennik Ale ne tilki vin zahopivsya ideyami komunizmu yaki poshiryuvav sered mshaneckoyi molodi ta sered uchniv Peremiskoyi gimnaziyi de vikladav i de navchalisya hlopci z dovkolishnih sil Zavdyaki jogo avtoritetovi u Mshanci bulo stvoreno silnu komunistichnu organizaciyu V inshih selah komunistiv bulo menshe i v nih golovnimi aktivistami vistupali lyudi naverneni v komunizm na zarobitkah u Franciyi ta Kanadi Tut treba pidkresliti sho zahidnoukrayinski komunisti togo chasu mali virazne nacionalne spryamuvannya vbachali v Radyanskij Ukrayini spovnennya nacionalnih pragnen ukrayinskogo narodu Radyanska enciklopediya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR za 1968 r vkazuye U 30 h rr v seli diyav pidpilnij oseredok KPZU chleni yakogo vivchali marksistsku literaturu rozpovsyudzhuvali sered selyan vidannya KPZU U 1933 roci v seli stalasya velika pozhezha yaka znishila 35 dvoriv Jmovirno u tij pozhezhi postrazhdav i budinok chitalni Prosviti ta Ruskoyi spilkovoyi kramnici na vidbudovu yakogo zbirali koshti iz mshaneckoyi diaspori u SShA U 1937 v s Mshanec provodilisya Svyata Misiya monahiv redemptoristiv o ta blazhennogo o Zenona Kovalika Na toj chas selo nalezhalo do Zhukotinskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Naselennya prosyaknute komunistichnimi poglyadami perestalo vidviduvati hram Do velikodnoyi spovidi pristupili lishe 140 meshkanciv iz 1300 Odnak misiya sho trivala vid 27 veresnya do 7 zhovtnya bula uspishnoyu Protyagom cogo chasu rozdano 2400 sv Prichast 150 osib zapisalosya do novostvorenogo Bratstva Materi Bozhoyi Neustannoyi Pomochi Hocha komunizm buv pershim organizovanim politichnim ruhom na cih terenah z chasom jogo vitisnila na drugij plan insha mogutnya politichna sila z revolyucijno totalitarnimi nahilami OUN Vplivi OUN pronikali golovnim chinom cherez molod aktivistami buli sini priznachenih u dovkolishni sela svyashenikiv abo miscevi hlopci kotri vchilasya u gimnaziyah ta inshih navchalnih oseredkah Galichini Yak vidomo nacionalizm zdobuv majzhe povnu vladu nad svitoglyadom ukrayinskogo studentstva u 1930 i rr Tut OUN zoseredzhuvalasya na propagandi i na stvorenni pidpilnih struktur zdatnih na organizovani diyi Varto zaznachiti sho sela ne davali bagato prostoru dlya revolyucijnoyi praktiki ani nacionalistam ani komunistam tozh i ti j inshi ochikuvali velikih zmin zzovni Druga svitova vijna 1939 1945 ta drugi vizvolni zmagannya 1944 1950 ti 1939 rik vidkriv katastrofichne desyatilittya protyagom yakogo zrujnuvalisya osnovi tradicijnoyi kulturi U cej period znikayut menshini sho trivalij chas meshkali v selah ta zalishayetsya monolitno ukrayinske naselennya Prihid radyanskoyi vladi viklikav pidnesennya sered komunistiv ale j nekomunisti zustrili jogo zi spodivannyam na mozhlivi zmini v ekonomichnomu ta nacionalnomu plani Miscevi komunisti stali golovami silrad ta kolgospiv pid naglyadom masi priyizhdzhih partijnih kadriv vijskovih pracivnikiv organiv bezpeki uchiteliv i pod perevazhno z Centralnoyi ta Shidnoyi Ukrayini Rozkurkulennya i represiyi sho zavdali strashnogo udaru po silskij eliti viklikali zrostannya radikalno antiradyanskih nastroyiv u znachnoyi chastini naselennya U 1940 r zgidno z dogovorom mizh Radyanskim Soyuzom i Tretim Rejhom za odin den znikaye velika nimecka koloniya v Bandrovi yiyi meshkanci pereselyayutsya na priyednani do Nimechchini zahidnopolski zemli hocha j tam voni probuli nedovgo do 1945 r Pid chas nimeckogo nastupu v chervni 1941 r buli vipadki samosudiv miscevih selyan nad komunistami Silno postrazhdali i cigani Miscevih yevreyiv zgodom organizovano vivezeno za nakazom nimciv Varto zavvazhiti sho tut na pochatku vijni ne bulo spontannih antiyevrejskih akcij yak u mistah Tam yevreyi stali zhertvoyu fatalnoyi spivpraci mizh nimi ta komunoyu todi yak u selah usi komunisti buli svoyi ukrayinci Radyanski ustanovi rozpalisya i ti iz zamozhnishih gazd kotrih ominuli radyanski represiyi perebrali vladu po selah Nimecka okupacijna politika bula vidnosno m yakoyu v stosunku do galickih ukrayinciv i najbilshim tyagarem dlya dovkolishnih sil bulo postachannya kontingentiv robochoyi sili dlya silskogo gospodarstva ta promislovosti Rejhu V politichnomu plani panuvala OUN hocha j rozkolota na toj chas u Mihnivci bula silna melnikivska organizaciya a u Mshanci banderivska Melnikivci veli politiku pronikannya v gromadski ustanovi natomist banderivci robili nagolos na pidpilnij diyalnosti u tomu chisli stvorenni formuvan UPA V 1940 50 h rr u Mshanci diyav odin iz najvplivovishih oseredkiv Organizaciyi Stepana Banderi Koli vinikla UPA bagato mshanchan vstupili do yiyi lav ne menshe 60 z nih zaginuli v borotbi proti polskih nimeckih ta rosijskih okupantiv Najbilshe ye vidomostej pro chotovogo UPA Mihajla Dilina Kosarenka Tak zhe masovo j geroyichno borolisya meshkanci Grozovi ta inshih sil cogo krayu Pri nablizhenni radyanskih vijsk u 1944 r pochalas emigraciya rodin represovanih ta aktivistiv melnikivciv Miscevi banderivci prijnyali nakaz svoyeyi organizaciyi chiniti opir radyanskomu nastupovi Tak pochalasya kilkarichna Znachna chastina miscevoyi molodi viddala v nij svoye zhittya Bagato silskih rodin bulo vivezeno Misceve naselennya yake zaznalo silnoyi travmi bulo vklyuchene v radyansku sistemu Levko Parashak urodzhenec Mshancya ta v yazen bilshovickih konctaboriv zberig spogadi Ivana Maksimovicha Dniprenka z Galivki pro operaciyu chervona mitla ta podiyi piznoyi oseni 1944 r Na toj chas tut diyala sotnya Gonti yaka skladalasya iz molodih neobstrilyanih hlopciv i za yakoyu ganyalisya tisyachi chervonopogonnikiv Protyagom dvoh tizhniv blokadi i shodennih boyiv voni manevruvali vstupayuchi v bij tilki v krajnomu vipadku v kozhnomu boyu buli vbiti i poraneni Za nich gorami hlopci prohodili do 35 km Odniyeyi nochi Gonta nakazav 16 litnomu Ivanu Maksimovichu zalishitisya z vazhkoporanenim v stegno strilcem v odnij iz krajnih hat sela Mshanec Yih pomistili v zagati ta zakidali sinom Na proshannya Gonta dav svij pistolet hlopcyu nakazavshi Yaksho znajdut vas bilshoviki zastrelish poranenogo a potim sebe zrozumiv Pid radyanskoyu okupaciyeyu 1950 ti 1991 U 1951 r u zv yazku z obminom teritoriyeyu mizh Radyanskim Soyuzom ta Polsheyu Ustrickij rajon iz jogo naftoyu bulo obminyano na Chervonogradskij z jogo vugillyam cej malenkij svit rozpavsya navpil i odna jogo polovina znikla Meshkanci zahidnoyi chastini Mshancya prisilok Zavadka Mihnivcya Bandrova buli pereseleni v Odesku ta Mikolayivsku oblasti v kolishni nimecki koloniyi polyakiv ohochih poselitisya v gorah bulo ne duzhe bagato i do nih na deyakij chas priluchili grupu greckih bizhenciv komunistiv Mshanec Galivka Viciv ta Grozova opinilisya v gluhomu kuti u vkraj militarizovanij prikordonnij smuzi Vasil Slobodyan nazivaye kordon z Polsheyu zaliznoyu zavisoyu z parkanom i zoranoyu smugoyu trachkoyu Ukriplennya radyanskogo rezhimu v seli vidbuvalosya zavdyaki zhorstokim represiyam proti civilnih Napriklad odin iz ryadovih vipadkiv rodinu Kuchak Mariyi Stepanivni ta brata yiyi cholovika Kuchaka Mafteya Maksimovicha z rodinoyu razom viselili na Sibir cherez tri prichini zhili v odnij hati sho bula pokrita blyahoyu oznaka zamozhnosti kurkulstva spilno zbuduvali vlasnij vodyanij mlin druga oznaka kurkulstva yihnya sestra Mariya bula v UPA Zavantazhili sim yu na vidkriti mashini popri te sho v hati bula porodillya i shojnonarodzhenij sin Mihajlo buv vzhe zapisanij yak narodzhenij v Sibiri Blizko 1960 r stanovishe polipshilosya Okrim kolgospiv kotri davali mozhlivist lishe dlya mizernogo isnuvannya zvazhayuchi na miscevi silskogospodarski umovi dlya ekspluataciyi lisovih resursiv bulo stvoreno nizku radgospiv u tomu chisli i v Mshanci Takozh zdijsneno elektrifikaciyu Uspishno diyali shkoli zokrema Mshanecka i bagato miscevoyi molodi zdobuvalo vishu osvitu Zgodom ci lyudi vlashtovuvalisya na pracyu u mistah Ukrayini ta cilogo Radyanskogo Soyuzu Yaksho divitisya suto z materiyalnoyi tochki zoru to 1960 80 ti roki dlya cih sil buli periodom najbilshogo dobrobutu za vsyu yihnyu istoriyu Odnak ce cilkom mozhe viyavitisya ilyuziyeyu adzhe dosi nihto gruntovno ne doslidzhuvav majnovij stan selyan za epohi Zubrickogo i pislya neyi ta ne porivnyuvav z analogichnim u chasi Soyuzu Zgidno Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR 1968 u seli prozhivalo 812 osib u 1937 u Mshanci prozhivalo 1300 osib Mshaneckij silradi buli pidporyadkovani sela Galivka i Ploske V seli rozmishenij radgosp Prikordonnik ye mlin kuznya Napryam gospodarstva lonarsko tvarinnickij Pri serednij shkoli organizovano batkivskij universitet ye klub biblioteka funkcionuye likarnya na 25 lizhok pobutovi majsterni Za pislyavoyennij chas pobudovano 60 zhitlovih budinkiv U 1950 70 h rr mshanchani vikopali 3 veliki stavi tak zvani Mshanecki stavi yaki vikoristovuvali holodilnikami vzimku rubali lid zberigali jogo u velikij pivnici de litom zberigali moloko Lid sluguvav prirodnim holodilnikom Sogodni tut mozhna poribaliti ta vidpochiti na prirodi Nezalezhnist 1991 do sogodni Na pochatku 1990 h rokiv totalitarna sistema vicherpala vsi svoyi resursi i Radyanskij Soyuz rozpavsya Samostijnist Ukrayini selyani pidtrimali z entuziazmom Yak v administrativnij tak i v ekonomichnij sferi komunistichna sistema rozpalasya tut duzhe shvidko 4 veresnya 1991 roku nad kupolom Verhovnoyi Radi Ukrayini vstanovili pershij sino zhovtij prapor Cej styag nalezhav zhitelyu s Mshanec Mihajlovi Nagini Odnak cherez chislenni yak globalni vseukrayinski tak i miscevi procesi yaki she slid neuperedzheno proanalizuvati v istoriografichnij perspektivi za ostanni 30 rokiv dovkolishni sela opinilisya na mezhi vimirannya viyizd bagatoh molodih simej rozbita infrastruktura zakrittya shkoli strimke zmenshennya chiselnosti naselennya dlya porivnyannya yaksho u 1980 h rr u mshaneckij shkoli navchalosya 600 700 uchniv to u 2020 h rr v seli zalishilosya 5 shkolyariv vsogo 140 zhiteliv 23 listopada 2007 roku na shodi zboriv gromadyan pajovikiv Mshaneckoyi silskoyi radi u yakih vzyali uchast 84 osobi virishili peredati bezgospodarski primishennya likvidovanogo silskogo kooperativu odnoosibnih pidsobnih gospodarstv Mshanec stolovu budinok mehanizatora traktornoyi brigadi lonopererobnij punkt zernoshovishe komoru ta avtomajsternyu u komunalnu vlasnist Mshaneckoyi silskoyi radi Borotba za dorogu Strilki Mshanec Bojkivskij majdan U sichni 2018 r aktivisti iz sil Mshanec Galivka Golovecke ta in rozpochali aktivnu kampaniyu za remont 19 km dorogi Strilki Mshanec yaka spoluchaye 11 sil Voni zibrali pidpisi ta zanesli vidpovidne zvernennya do narodnogo deputata Andriya Lopushanskogo paralelno zalishili skargi na garyachih liniyah oblasti ta uryadu Rezultatu ce ne dalo okrim akciyi todishnogo gubernatora Lvivskoyi oblasti Olega Sinyutki yakij demonstrativno visadiv todishnogo v o golovi Starosambirskoyi RDA na danij dorozi iz svoyeyi mashini 17 chervnya 2018 r miscevij svyashenik UGKC razom iz ditmi vipustili satirichnij muzichnij klip Vasya davaj veslo 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine pro yakij znyali syuzheti zhurnalisti nacionalnogo telekanalu 1 1 ta NTA Pislya cogo vlitku vidremontuvali odin kilometr dorogi 20 bereznya 2019 r o Roman Grom razom z ditmi ta studentom Nazarom Titarem znyali parodiyu na pisnyu Plakala gurtu Kazka Kazka na dorozi 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine yaka stala spravzhnoyu sensaciyeyu v informacijnomu poli Razom iz video bulo opublikovano dvi elektronni peticiyi pro Kapitalnij remont avtomobilnoyi dorogi Mshanec Strilki S141704 do Kabinetu Ministriv Ukrayini iz neobhidnih 25 tis pidpisiv zibrala lishe 1 126 ta Lvivskoyi oblasnoyi radi zibrala neobhidnu kilkist pidpisiv ponad tisyachu odnak v rezultati yiyi rozglyadu selyani otrimali lishe vidpisku Todishnij prem yer ministr Volodimir Grojsman prokomentuvav cej klip 22 bereznya 2019 r u pryamomu efiri Pislya viboriv novogo prezidenta Ukrayini novim ochilnikom oblasti buv priznachenij Markiyan Malskij Kilka misyaciv iniciativna grupa namagalasya potrapiti do nogo na prijom odnak bezrezultatno Todi 5 serpnya 2019 r vipustili novij satirichnij rolik Z chogo pochinayetsya doroga yakij znovu privernuv uvagu gromadskosti Odnak popri vseukrayinskij rezonans ta obicyanki chinovnikiv riznogo rivnya u 2019 roci na kapitalnij remont danoyi dorogi vidilili 0 grn 0 kop Ce stalo prichinoyu pershoyi akciyi protestu na trasi mizhnarodnogo znachennya Lviv Uzhgorod u s Lopushanka Homina yaka bezperervno trivala tri dni z 29 veresnya po 1 zhovtnya 2019 r Organizuvali akciyu zhiteli sil Mshanec Golovecko Galivka Ploske Grozova Viciv Rip yana Dnistrik Smerechka Gvozdec Babina V rezultati rozpochalosya vigotovlennya proyektno koshtorisnoyi dokumentaciyi na 13 km danoyi dorogi na pershi 4 km tak zvanomu chornomu shose kolis buv asfalt tomu remontuvati cyu chastinu mogli u bud yakij moment pidsipano dorogu graviyem ta prokopano miscevim avtodorom Turkivskij DEP 1 km kyuvetiv za 100 tis grn vidilenih z rajonnogo byudzhetu Pochinayuchi z 14 lyutogo 2020 r vidkoli prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij ogolosiv programu Velikogo budivnictva iniciativna grupa bezuspishno i neodnorazovo namagalasya zustritisya z novim golovoyu LODA Maksimom Kozickim shodo vklyuchennya danoyi dorogi v perelik oskilki vona vidpovidala vsim neobhidnim vimogam z yednuvala polovinu Strilkivskoyi OTG 11 sil z opornoyu likarneyu shkoloyu centrom gromadi tosho Todishnij zastupnik golovi LODA Taras Gren poobicyav remont pershih 4 km a reshti 13 pislya vigotovlennya PKD yaku firma pidryadnik obicyala zavershiti spershu do pochatku bereznya potim kvitnya dali perenesla termin na traven cherven a pislya novogo informacijnogo skandalu cherez vihid chergovogo klipu Karantin forever 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine ta kreativu vid ditej iz s Galivka yaki posadili kartoplyu na dorozi iniciativnu grupu povidomili pro nemozhlivist zavershennya PKD do grudnya 2020 r Druga akciya z vimogoyu kapitalnogo remontu dorogi Strilki Mshanec 17 22 chervnya 2020 roku Selo Strilki Z 17 po 22 chervnya u s Strilki provodilasya druga protestna akciya na trasi Lviv Uzhgorod Odnak cherez nevikonannya vladoyu obicyanok 13 lipnya akciya protestu vidnovilasya Oskilki vlada virishila povnistyu proignoruvati tretyu protestnu akciyu pochinayuchi z 0 00 14 lipnya miscevij svyashenik UGKC o Roman Grom ta tri zhitelki s Mshanec Anna Gudz Nadiya Yavorska ta Oksana Parashak ogolosili goloduvannya do pochnogo virishennya pitannya 15 lipnya povz s Strilki z robochim vizitom do m Turka proyizhdzhav golova LODA Maksim Kozickij Zustrili jogo pisneyu Voyini svitla yaka stala neoficijnim gimnom Akciyi Gidnosti na dorozi abo Bojkivskogo majdanu Odnak pislya godinnogo spilkuvannya stalo zrozumilo sho konkretnogo virishennya problemi zhitelyam sil zaproponuvati ne mozhut tomu jogo avtivku v yakij takozh perebuvav Vasil Vikonskij yakij na toj chas ochoblyuvav GU Nacpoliciyi Lvivshini ne propustili dali Pislya cogo vsi policejski yaki ohoronyali mirnu akciyu protestu v odin moment znikli a ti yaki natomist priyihali pochali pracyuvati proti protestuvalnikiv Nastupnogo dnya protestuvalniki z 11 sil vitrimali tisk provokatoriv yaki lamali palatki pogrozhuvali nayizhdzhali na pishohodiv dekilka sprob vruchennya policejskimi povistok aktivistam u sud ta in V rezultati 17 lipnya 2020 roku mizh Dorozhnim departamentom Lvivskoyi oblderzhadministraciyi ta predstavnikami miscevih gromad bulo pidpisano Memorandum pro spivpracyu 2020 roku polovinu dorogi vzhe zastelili asfaltom roboti vidnovili u 2021 r Stanom na kinec oseni 2021 roku majzhe na vsij dorozi ye odnosharove asfaltne pokrittya a kilka kilometriv zastelili dvosharovim U skladi Strilkivskoyi gromadi 2020 doteper U 2019 2020 rr zakinchuvalasya reforma decentralizaciyi pid chas yakoyi deyaki politichni sili bazhali stvoriti najbilshu v Ukrayini ob yednanu teritorialnu gromadu z centrom u m Starij Sambir Ce vkraj negativno vidbilosya b na podalshomu isnuvanni cogo regionu napriklad vid s Galivka do Staroso Sambora 35 km Tozh zhitelyam 21 sela dovelosya viboroti svoye pravo na ob yednannya dovkola Strilok 25 zhovtnya 2020 roku vidbulisya miscevi vibori na yakih obrali deputatskij korpus ta golovu novostvorenoyi Strilkivskoyi teritorialnoyi gromadi Mikolu Drozda Za rik do cogo u 2019 v religijna gromada UGKC s Mshanec rozpochala budivnictvo vlasnogo socialnogo pidpriyemnictva Mshanecki kolibi litnij kompleks dlya provedennya hristiyanskih sarept molodizhnih taboriv tosho Z chasom peretvorivsya na svoyeridnij hab ta platformu rozvitku gromadi na bazi yakoyi zasnovuyutsya ta realizuyutsya inshi socialni iniciativi U 2019 2022 rr spilno z volonterskoyu iniciativoyu Buduyemo Ukrayinu razom provodili blagodijni akciyi u Mshanci U 2020 roci spilno z organizuvali Mshaneckij Gromadskij Kinoteatr na bazi yakogo bude stvorenij unikalnij dlya regionu avtokinoteatr pid vidkritim nebom 22 zhovtnya 2020 r spilno z GO Tovaristvo Bojkivshina m Lviv ta Domom Franka vidznachili Den narodzhennya o Mihajla Zubrickogo naukovoyu konferenciyeyu v stili TED Talks Bojki v gosti do o Zubrickogo Nastupnogo 2021 roku cej zahid buv provedenij u formi povnocinnogo festivalyu na yakij z yihalisya 3 tis lyudej Festival V gosti do Bojkiv ta o Mihajla Zubrickogo prosvitnickij ta kulturno misteckij festival poklikanij zibrati v odnomu misci najkrashi vzirci z riznih sfer tradicijnoyi ta suchasnoyi bojkivskoyi kulturi muzika tanci remesla dizajnerskij odyag unikalni istorichni kejsi stati svoyeridnim bojkivskim netvorkingom kreativnim krossektoralnim majdanchikom dlya formaciyi partnerstv mizh predstavnikami kulturnih ta kreativnih industrij miscevih zhiteliv organiv vladi pidpriyemciv aktivistiv pidvishiti turistichnu privablivist girskogo bojkivskogo regionu cherez aktualizaciyu resursiv kulturnoyi spadshini ta lokalnoyi identichnosti yak odnogo iz chinnikiv suchasnoyi ukrayinskoyi identichnosti Rozpochavsya Arhiyerejskoyu Svyatoyu Liturgiyeyu ta posvyachennyam narizhnogo kamenyu pid majbutnij pam yatnik o Mihajla Zubrickogo 26 veresnya 2021 na festivali vistupali vidomi tradicijni bojkivski ta suchasni gurti Meri Navigator No Limits Modern Folk Mocni Bojki Na Drabini Irina Savula Sestri Ignatishin ta Drimbari z Bitli Dizajnerki Tetyana Znak Irina Demkiv ta Oksana Sokol prezentuvali kolekciyi suchasnogo bojkivskogo odyagu Pokaz mod a takozh bulo chimalo inshih majster klasiv hustkuvannya trembitannya gra na sopilci ta drimbi tkackij verstat lyalka motanka virobi z solomi bansi akva grim solodka vata batut dlya ditej zhiva fotozona z vivcyami bezlich tematichnih silskih fotozon lavka Franka tosho Rodzinkoyu stala degustaciya avtentichnoyi stravi gotuvali ta prodavali gospodini sil Mshanec Galivka ta Ploske Video vistupiv U grudni 2020 ta 2021 za dopomogoyu gromad susidnih sil uspishno proveli originalnij blagodijnij onlajn yarmarok Rizdvyani smakoliki iz Mshancya kraftovij mishechok napovnyuvali naborom ekologichno chistih produktiv do Svyatoyi Vecheri med gribi gorihi fasolya chasnik karpatskij chaj ta in Specialno dlya blagodijnogo yarmarku znyali muzichnij klip za uchastyu miscevih ditej U 2021 r realizovuyetsya navchalnij proyekt dlya simej u skladnih zhittyevih obstavinah Vlasna sprava u vlasnomu seli kompleks treningiv konsultacij navchalnih poyizdok ta ekskursij fomacijnih vechirok i t p sho dopomozhut kilkom sim yam zapustiti vlasnij lokalnij biznes u Mshanci kilkadenni kinni progulyanki lisami ta gorami son na vuliku v api kolibi turistichni ekskursiyi peretvorennya avtentichnij starih hat na agrooseli tosho Okrim togo u 2021 roci stvoreno iniciativnu grupu ta Mistecku radu yaka rozroblyaye koncepciyu majbutnogo Kulturno prosvitnickogo Centru Bojkivshini v s Mshanec do skladu yakogo vhoditimut kilka riznih ob yektiv vklyuchno z chitalneyu Prosviti bojkivskoyu hatoyu cerkvoyu majbutnim pam yatnikom o Mihajlu Zubrickomu ta in Do skladu misteckoyi radi vhodyat o Bogdan Prah rektor UKU Frank Sisin profesor i direktor Centru ukrayinskih doslidzhen imeni Petra Yacika Kanadskogo institutu ukrayinoznavstva Universitetu Alberti Bogdan Tiholoz direktor Lvivskogo nacionalnogo literaturno memorialnogo muzeyu Ivana Franka Yaroslav Gricak direktor Institutu istorichnih doslidzhen LNU profesor kafedri klasichnih vizantijskih i serednovichnih studij UKU likar KNP Chervonogradska miska likarnya ChMR vihidec sela golova GO Tovaristvo Bojkivshina m Lviv U tomu zh roci misceva GO Magura vigrala konkurs na uchast u programi AktivujSya kompleksnoyi pidtrimki sinergijnih zv yazkiv religijnih gromad ta zakladiv kulturi na Lvivshini yakij provodit u spivpraci z Departamentom z pitan kulturi nacionalnostej ta religij LODA U ramkah cogo proyektu bulo provedeno navchannya dlya uchasnikiv komandi s Mshanec organizovano dityachij litnij tabir ta fandrejzingovi zahodi na svyatkuvanni Dnya nezalezhnosti u Strilkah i festivalyu V gosti do Bojkiv pridbano dvoshoglovij namet zirku dlya provedennya riznomanitnih majster klasiv festivaliv vistavok prezentacij ta inshih zahodiv na vidkritomu povitri Realizuyetsya proyekt po stvorennyu Misteckogo prostoru u s Mshanec 22 24 serpnya 2021 roku sela Mshanec i Ploske vidvidali zasnovnici proyetku Svitlana Oslavska ta Anna Ilchenko dlya vnesennya najdavnishih hat iz cih sil do vseukrayinskogo katalogu tradicijnih budinkiv yak vzirciv bojkivskih hat Takozh u 2021 roci spilno z Domom Franka TzOV Karpati info TzOV Vidvidaj ta GO Ukrayinska medijna iniciativa za pidtrimki Ukrayinskogo Kulturnogo Fondu realizuvali mizhsektoralnij proyekt poklikanij cherez interaktivni tehnologiyi prezentuvati istorichnij period zhittya Ivana Franka u suchasnih mandrivnih marshrutah V ramkah cogo proyektu prokladeno dvodennij turistichnij marshrut Na Pikuj protyazhnistyu 167 km z nochivleyu u s Mshanec Lokaciyi Sambir Starij Sambir Grozova Mshanec Vovche Turka Rozluch Yasenicya Zamkova Krivka U comu proyekti Ivan Franko vistupaye providnikom sebto turistichnim gidom yakij rozpovidaye vlasnu istoriyu zminyuyuchi poglyad ekskursantiv na minule Dostupnij u dekilkoh formatah opis videooglyad ta drukovana produkciya vikoristovuyuchi yaki mozhna splanuvati samostijnu mandrivku malovidomim miscyami zanovo vidkriti vidomi lokacij ta porinuti v minulu epohu U 2022 r turoperator Vidvidaj rozrobiv vlasni odnodenni turistichni marshruti Zamok Leva Spaski vodospadi i Mshanecki Kolibi Lviv Starij Sambir Spas Mshanec Strilki Lviv Karpatska Ejfeleva vezha ta chudernacki kolibi Lviv Nedilna Mshanec Strilki Lviv Rizdvo v Karpatskih kolibah Lviv Obroshine palac i mini zoopark Sambir ekskursiya kvest i pidnyattya na ratushu muzej Bojkivshina Mshanec obid svyatkova programa Mshanec kolyaduye majster klas Rizdvyanij vinok katannya na sanyah Lviv Cile lito osin 2022 2023 rr buduyetsya kozyacha ferma u s Mshanec v yakij virobnictvo siriv vidbuvatimetsya na misci U 2022 r u zv yazku z shirokomasshtabnim vtorgennyam rosiyi v Ukrayinu na Mshaneckih kolibah gromada organizovuye 11 denni reabilitacijni tabori z psihologichnim suprovodom dlya ditej ta pidlitkiv sho postrazhdali vid vijni Avtorsku programu psihokorekcijnih zanyat rozrobila Olga Senchishin Reabilitaciya vidbuvayetsya u dva etapi treningi na rizni temi samoocinka liderstvo komandna gra agresiya trivozhnist strahi ta artterapevtichni zanyattya dlya vivilnennya emocij yaki diti ne mozhut visloviti slovami Takozh provodyatsya zanyattya z floristiki dekupazhu aktivni pohodi v gori ekskursiyi na fermi tosho Reabilitacijni tabori provodyatsya i u 2023 roci zokrema uchasnikami taboriv stali i vijskovi iz svoyimi sim yami Dlya dvoh bagatoditnih simej VPO z Gostomelya sim ya vijskovogo ta Sumshini pridbali u Mshanci za dopomogoyu blagodijnikiv i podaruvali hati U 2024 roci odna bagatoditna sim ya VPO yaki minulogo lita prohodili reabilitaciyu na Mshaneckih kolibah samostijno pridbali budinok u Mshanci U kvitni 2024 roku religijna gromada UGKC sela Mshanec podaruvala staru plebaniyu sho perebuvala u cerkovnij vlasnosti she odnij bagatoditnij 8 ditej starshij sin sluzhit v ZSU sim yi VPO z Donechchini yaki do togo prozhivali u Starim Sambori ta Goloveckim 4 lipnya z uchasnikami reabilitacijnogo taboru znyali prosvitnickij eko klip Priberi Karpati yak u sebe bilya hati prisvyachenij zagiblomu eko aktivistu ta ukrayinskomu rozvidnikovi Romanu Zhuku 2 serpnya 2022 v Mshanci de prozhivayut 140 lyudej oficijno vidkrito punkt vidachi Novoyi poshti U veresni 2021 ta 2022 rr na Mshaneckih kolibah provodivsya timbilding u formati volonterstva dlya studentiv pershogo kursu UKU Zagalom gromadi sil Mshanec Ploske ta Lopushanka Homina prijnyali aktivnu uchast u nadanni timchasovogo zhitla dlya simej VPO sho zmusheni buli vtikati cherez vtorgnennya rosiyi Dlya dvoh bagatoditnih simej iz Sumshini ta iz Gostomelya za dopomogoyu Ukrayinskogo Katolickogo Universitetu i zakordonnih mecenativ vdalosya vikupiti i podaruvati dva budinki u Mshanci 2 9 zhovtnya 2022 u selah Mshanec Galivka ta Ploske provodilasya Svyata Misiya monahiv redemptoristiv o Miron Shevchuk o Vitalij Oleshuk razom iz s Annoyu Mariyeyu Sobol ta s Olgoyu Lozinskoyu Na zavershennya bulo vstanovleno i posvyacheno misijnij hrest na teritoriyi cerkvi 23 zhovtnya 2022 zahid 166 rokiv tomu samomu otcyu z nagodi chergovoyi richnici z Dnya narodzhennya o Mihajla Zubrickogo Pislya svyatkovoyi Liturgiyi u miscevij cerkvi dlya gostej miscevoyu gromadoyu buv organizovanij Bojkivskij obid na Mshaneckih kolibah z majster klasom po sopilkarstvu vid Yaroslava Micaka ta prigotuvannya tokanu vid Andriya Nimcya golovi Lvivskogo Tovaristva Bojkivshina i direktora restoranu Bojkivska gostina Opislya u miscevij cerkvi vidbulasya diskusiya konferenciya z prof Yaroslavom Gricakom Stolittya zminyuyutsya a problemi ne duzhe yaku vidkriv vstupnim slovom prof Frank Sisin z Kanadi onlajn ta Natalya Grom yaka pidgotuvala prezentaciyu pro o M Zubrickogo yak kapelana bojkivskogo pidpriyemnictva Takozh u cerkvi vidbulasya prezentaciya knigi prof Gricaka Podolati minule globalna istoriya Ukrayini kilkanadcyat primirnikiv yakoyi buli mittyu rozkupleni 8 listopada 2022 vchitel muziki Strilkivskoyi opornoyi shkoli Yaroslav Micak spilno iz vchitelyami inshih shkil sil Grozova Goloveckogo Tur ye Topilnici organizuvav XIV festival Polegojki Bojki Mshanecki kolibi z vistupami folklornih dityachih kolektiviv yaki vikonuvali ridkisni bojkivski pisni majster klasami gri na bojkivskij gajdi garmoshci prigotuvannya tokanu ta molebnem do sv Dmitra U grudni 2022 turoperator Vidvidaj organizuvav tur Kolibi svyatogo Mikolaya rodzinkoyu yakogo stala teatralna postanovka Mikolaj Santa i Did Moroz avtor ideyi Natalya Grom miscevih ditej iz troh sil razom z ditmi VPO Potochnij 2023 rik vidznachenij nastupnimi znakovimi podiyami U sichni 2023 uchasniki zbirnogo vertepu iz s Mshanec Galivka Ploske razom iz ditmi VPO organizuvali chelendzh vertepiv dlya zboru koshtiv na avto dlya 65 yi brigadi ZSU vertepomobilya Doluchilosya 12 inshih vertepiv iz sil Babina Babino Golovecko 4 vertepi ta uchasniki kolyadi iz sela Topilnicya Velikosillya Sosnivka Potik Naguyevichi Ladanci Zhupani Nazbirali na 2 avtivki Zalishok koshtiv peredali na teplovizor dobrovolcyu iz s Babina Babino Volodimiru Orinchaku yakogo pereveli u shtrumovu brigadu 18 bereznya u Mshanci ta Ploskomu vidbulasya osobliva Hresna doroga yaku provadili brati seminaristi Lvivskoyi duhovnoyi seminariyi Svyatogo Duha UGKC v namirenni peremogi ta miru v Ukrayini ta zborom koshtiv na avtomobil dlya ZSU U kvitni 2023 zapustili novij proyekt Druzi Mshancya duzhe osobliva fandrejzingova kampaniya dlya tih hto bazhaye pidtrimati riznomanitni kulturni ta sakralno mistecki proyekti mshaneckoyi gromadi ta shomisyachno robiti vneski 50 grn za dopomogoyu avtomatichnogo nalashtuvannya v bankivskij sistemi Privat24 Oshad24 chi analogichnih Zalezhno vid rozmiru shomisyachnogo vnesku ye mozhlivist buti Drugom 50 grn Drugom mecenatom 100 grn Drugom ambasadorom 150 grn abo zh Drugom senatorom 200 i bilshe grn i takim chinom stati povnocinnim chlenom mshaneckoyi spilnoti vplivati na prijnyattya spilnih rishen vnositi propoziciyi shodo pokrashennya gromadi ta in Takozh cogo misyacya vidbulasya volonterska akciya studentiv istorikiv UKU yaki razom z miscevimi zhitelyami pomili staru avstrijsku dahivku dlya perekrittya Muzeyu o Zubrickogo kolishnoyi budivli Prosviti Zakupili dahivku zavdyaki organizovanij fandrejzingovij akciyi u 2022 2023 rr 27 travnya 2023 Preosv Vladika Grigorij Komar yepiskop pomichnik Sambirsko Drogobickoyi yeparhiyi UGKC postrig miscevogo zhitelya Tarasa Yavorskogo u dyaki po zavershennyu 2 richnogo navchannya U lipni 2023 rozpochalasya realizaciya proyektu BojkoMandri turistichni marshruti Strilkivskoyi gromadi Proyekt peredbachaye stvorennya troh na pershomu etapi kompleksnih istoriko kulturnih marshrutiv dlya pidvishennya turistichnoyi privablivosti girskih sil cherez aktualizaciyu populyarizaciyu ta napovnennya novimi sensami bojkivskoyi kulturnoyi spadshini Marshruti vestimut do istoriko kulturnih turistichnih lokacij Vezha Pam yati povstanski kriyivki vitik Dnistra tosho po dorozi rozkrivayuchi pered mandrivnikami unikalni kejsi lokalnoyi istoriyi Takozh v ramkah proyektu bude organizovanu sistemu neformalnoyi osviti dlya miscevih zhiteliv sho zmozhut buti potencijnimi gidami chi nadavati suputni turistichni poslugi Peredbachena integraciya marshrutiv BojkoMandri u merezhu spilnih ukrayino polskih turistichnih shlyahiv ta populyarizaciya bojkivskoyi kulturnoyi spadshini u polskij spilnoti Finansuye proyekt Ukrayinskij kulturnij fond ta Strilkivska silska rada 6 lipnya 2023 vpershe u s Mshanec provelisya viyizni dekanalni zbori svyashenikiv Starosambirskogo dekanatu Sambirsko Drogobickoyi yeparhiyi UGKC Cikavij dosvid otrimali pri provedenni 13 18 serpnya 2023 taboru z mediagramotnosti na Mshaneckih kolibah dlya VPO ta miscevih aktivistiv iz gromad Zahodu Ukrayini Organizatorom vistupila nimecka medijna gromadska organizaciya IDEM e V Institute for Democraty Media and Cultural Exchange U veresni 2023 roku rozpochalasya realizaciya pilotnogo proyektu dlya molodi Strilkivskoyi gromadi Shkola chudotvorciv kurs neformalnogo navchannya shkolyariv i studentiv proyektnogo menedzhmentu iz mozhlivistyu vigrati finansuvannya vid miscevih pidpriyemciv na vlasnij socialnij proyekt dlya gromadi U listopadi 2023 roku studenti volonteri z UKU u ramkah kursu Sluzhinnya i movna praktika proveli inventarizaciyu knig z osobistoyi biblioteki odnogo svyashenika UGKC yakij peredav yih dlya muzeyu o Mihajla Zubrickogo u Mshanci Sered knig ye ridkisni primirniki napriklad latinomovna istoriya UGKC 26 listopada miscevij svyashenik UGKC o Roman Grom ta kapelan 80 yi okremoyi desantno shturmovoyi brigadi o Ivan Galo ogolosili pro pochatok masovoyi akciyi vertepiv Rizdvyani ptashki zbir koshtiv na droni dlya ZSU zokrema danoyi brigadi Do akciyi doyednalisya 101 vertep 48 kolyad 54 gromadi ta kolektivi i 39 privatnih osib stanom na 13 sichnya 2024 razom zibravshi majzhe 5 mln grn na droni Takozh v akciyi vzyali uchast zakordonni gromadi iz Kembridzhu Spoluchene Korolivstvo Shtatu Merilend SShA Ispaniyi mista Vinnipeng Kanada ta Italiyi 13 sichnya 2024 roku vidbuvsya z yizd usih uchasnikiv akciyi Rizdvyani ptashki na yakomu buv vstanovlenij Rekord Ukrayini po vikonannyu kolyadi Tam vo Bahmuti najbilshoyu kilkistyu vertepiv iz rizdvyanimi zirkami 105 kolektiviv 1259 osib Cherez onlajn zv yazok takozh kolyaduvali voyini 80 yi brigadi ZSU nepodalik mista Bahmut U kvitni 2024 roku prikordonni vijska pragnut peretvoriti Mshanec ta inshi dovkolishni sela sho roztashovani u mezhah 5 km vid liniyi derzhavnogo kordonu z Polsheyu na rezhimni ob yekti iz specdozvolami na prozhivannya ta vedennya bud yakoyi diyalnosti turistichnoyi ekonomichnoyi gospodarskoyi i specperepustkami dlya perebuvannya posilayuchis na zmini do postanovi KMU 1147 Pro prikordonnij rezhim Yaksho bude realizovano vedennya 5 ti kilometrovoyi prikordonnoyi smugi ce prizvede do povnogo zanepadu cih sil u najblizhchomu chasi 3 5 rokiv Plosha 5 ti kilometrovoyi prikordonnoyi zoni z Yevrosoyuzom ta Moldovoyu bez urahuvannya ploshi prikordonnih teritoriyi rivnenskih gromad z Polsheyu skladaye 12 tis kv km sho ekvivalentno ploshi Ternopilskoyi oblasti 14 04 2024 u Mshanci vidbulisya pershi gromadski zbori zhiteliv Mshancya Galivki ta Ploskogo iz rezolyuciyeyu pro nepripustimist povernennya radyanskoyi praktiki ta zaklikom do inshih prikordonnih mist i sil Lvivskoyi Zakarpatskoyi ta Cherniveckoyi oblastej yaki ne mezhuyut z rosiyeyu ta Bilorussyu do ob yednannya ta protidiyi Cherez tizhden 21 04 2024 z iniciativi pidpolkovnika Grabovskogo Sergiya Anatolijovicha nachalnika viddilu prikordonnoyi sluzhbi Smilnicya vidbulisya she odni gromadski zbori u seli Mshanec yaki zavershilisya vtecheyu prikordonnikiv Nastupnoyi nedili 28 04 2024 vidbulisya analogichni gromadski zbori u s Terlo 26 04 2024 deputati Strilkivskoyi silskoyi radi zvernulisya do Prezidenta Ukrayini Volodimira Zelenskogo Golovi Verhovnoyi Radi Ruslana Stefanchuka Prem yer Ministra Kabminu Denisa Shmigalya nachalnika LOVA Maksima Kozickogo ta zastupnika Golovi LOR Yuriya Holoda iz zaklikom skasuvati ci zmini na teritoriyah sho mezhuyut z Yevrosoyuzom oskilki voni ye shkidlivimi dlya rozvitku danih teritorij neobgruntovanimi ta porushuyut shonajmenshe 9 statej Konstituciyi Ukrayini Analogichni zvernennya zrobili deputati Dobromilskoyi ta Hirivskoyi miskih rad 15 05 2024 roku nadijshla negativna vidpovid vid zastupnika Ministra vnutrishnih sprav Oleksiya Sergyeyeva z chislennimi manipulyaciyami ta cinichnimi tverdzhennyami Naselennya U 1880 r bulo 955 greko katolikiv 955 mk w gm obrz gr kat U 1937 r v seli prozhivali 1300 zhiteliv U 1968 r v seli prozhivalo 812 zhiteliv U 2001 r v seli prozhivalo 402 zhiteli U 2022 r v seli de fakto prozhivalo 170 lyudej de yure 256 doroslih Nacionalni menshini U dokumentah XVIII st ye zgadki pro yevreyiv korchmariv Z XIX st i azh do 1940 h rr voni vistupayut u podvijnij roli dribnih komersantiv i silskih gospodarnikiv hocha dostotu nevidomo koli same yevreyi pochali zajmatisya zemlerobstvom U chasi o Mihajla Zubrickogo v seli prozhivalo 30 yevreyiv Skladno vstanoviti koli tut z yavilisya cigani Formalno yih pririvnyuvali do selyan voni buli chlenami miscevih parafij i vvazhalisya zemlerobami prote zhili vidokremleno i zajmalisya tradicijnimi dlya nih vidami diyalnosti kovalstvom vorozhboyu i muzikuvannyam O Mihajlo Zubrickij navodit dani sho cigani ne prijmali zhodnoyi uchasti v parafiyalnomu zhitti ta proslavilisya sered selyan svoyim linivstvom principovo ne sadili gorod a hodili zhebrati po inshih Pro dolyu nimeckoyi koloniyi u Bandrovi div vishe Cerkva Rizdva Presvyatoyi BogorodiciPersha vidoma derev yana cerkva XVI st Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u s Mshanec 1762 r Viglyad z pivnochi Rozibrana u 1912 r Svitlina V Sherbakivskogo zi zbirki negativiv Institutu narodoznavstva NANU Pershi zgadki pro staru derev yanu cerkvu u Mshanci datuyutsya 1507 rokom Odnak yak vkazuye profesor te sho persha zgadka pro selo Mshanec vidnositsya do 1446 r nayavnist na gori Magura davnoruskogo gorodisha XI XIII st isnuvannya nepodalik vid sela Peremisko Sambirskoyi yeparhiyi ta roztashuvannya v rajoni velikoyi kilkosti monastiriv daye nam mozhlivist she raz stverdzhuvati sho cej vzirec buv reliktovim predstavnikom sakralnogo budivnictva knyazhih chasiv yakij prodovzhuvali produkuvati v XVI XVIII st monastiri yaki strogo dotrimuvalis kanonichnogo sakralnogo budivnictva Pro unikalnist arhitekturi staroyi cerkvi svidchat i polski doslidniki Pavel Kusal ta Stanislav Kricinskij Cerkva z Mshancya zvedena v 1762 roci na plani greckogo hresta maye absolyutno unikalnu strukturu Nad peretinom nefiv prisadkuvate kuvalne zavershennya z dvoma pereginami Konkovi dahi sho vkrivayut chotiri krila cerkvi takozh rozbiti a na stini sho rozdilyaye yih trakti ye dekor sho vidsilaye do arkadnogo friza yakij zustrichayetsya v ceglyanih budivlyah Cej zhe motiv prikrashaye nizhnyu shodinku konkovogo nakonechnika Stara cerkva yak i bilshist Karpatskih cerkov vikonuvala signalnu ta oboronnu funkciyi z cogo miscya bulo dobre vidno vse selo dolinu obabich riki Mshanec vizualno mozhna bulo oderzhati signal pro nebezpeku iz sil Galivka Ploske Grozova Vsi obijstya v seli Mshanec buli obgorodzheni a na dorozi sho jshla z sela stavili gromadski vorota koshtom gromadi Ochevidno sho vse selo tezh bulo ogorodzhene sho cilkom praktichno v toj chas Druga hramova budivlya 1762 r Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u s Mshanec 1762 r Viglyad iz zahodu Rozibrana u 1912 r Svitlina V Sherbakivskogo zi zbirki negativiv Institutu narodoznavstva NANU Perenesennya cerkov u XVIII XIX st na zruchnishe dlya gromadi misce bulo tipovim yavishem dlya Galichini Nevidomo chi pobuduvali u Mshanci novu sporudu a chi rozibrali u 1762 r staru ta perenesli na nove misce odnak prof Ya Taras navodit argumenti na korist drugoyi versiyi Pro ce svidchat takozh dani karti Galizien und Lodomerien 1779 1783 First Military Survey Mshanecka cerkva vidriznyayetsya ne tilki vid bojkivskogo tipu tridilnih triverhih cerkov ale j vid inshih hreshatih cerkov Podillya Guculshini ta Slobozhanshini vona mala nad navoyu chotiribichnij dvohzalomnij verh Perenesennya cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u Mshanci 1762 r Nayavnist chotiribichnogo verha v derev yanih hreshatih cerkvah svidchit pro te sho voni ye zrazkami serednovichnoyi ukrayinskoyi sakralnoyi arhitekturi Dostovirno vkazati yak zberigsya cej reliktovij vzirec iz knyazhih chasiv do XVIII st trudno Za analogami vizantijskih murovanih cerkov v knyazhi chasi bula sporudzhena derev yana cerkva sv Ivana Hrestitelya na Podoli knyazhogo Galicha sered XII poch XIII st Cerkov podibnih Mshaneckij ne zbereglosya mayemo lishe vidomosti sho podibnogo tipu bula Petro Pavlivska cerkva v m Peremishli XIV st ta cerkva s Verbizh 1577 r Sogodni nevidomo skilki takih cerkov bulo zbudovano v Ukrayini Deyaki zdogadi pro tradiciyu chotiribichnih verhiv mozhut nasuvati she hrestovi cerkvi zo Slobozhanshini yaki mayut ne lishe prikmetu bogatshih zalomiv bojkivskogo stilyu ale j zalomi z nepravilnimi vosmibichnimi sho radshe ye kvadratami zo zrizanimi kutami U 1909 r vidomij doslidnik ukrayinskoyi minuvshini Vadim Sherbakivskij zavitav do paroha s Mshanec o Mihajla Zubrickogo pid chas naukovoyi podorozhi na Bojkivshinu za doruchennyam Naukovogo tovaristva im Shevchenka u Lvovi Vin mav prosliditi vidmini bojkivskogo tipu cerkov vid zagalnogo ta dati vidpovid Igoryu Grabaryu sho bojkivski cerkvi vidrizhnyayutsya vid moskovskih abo lipshe skazati zagalno velikoruskogo stilyu i ne mayut nichogo spilnogo z pivnichnorosijskimi arhanhelskimi oloneckimi vologodskimi Oskilki cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici za arhitekturno planuvalnimi parametrami ne vpisuvalas u bojkivskij tip vona ne bula opublikovana v jogo chislennih pracyah yaki poyavilisya pislya ciyeyi podorozhi i rozvinchali mif pro zv yazok bojkivskih cerkov z moskovskimi Pro arhitekturu cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1762 r mi nichogo ne znali do 1937 r i mozhe ne diznalisya b nikoli yakbi ne insha obstavina doslidnik ukrayinskoyi derev yanoyi arhitekturi Mihajlo Dragan zvernuv uvagu na svitlinu V Sherbakivskogo yaka zberigalasya v arhivi NTSh i viznachiv sho v s Mshanec bula unikalna pam yatka derev yanoyi sakralnoyi arhitekturi Ukrayini Mihajlo Dragan vidnis yiyi do hreshatih odnoverhih cerkov yaki mayut ridki chisti chotiribichni verhi z dvoma zalomami i sho ce poodinoka hreshata cerkva yaka svidchit sho zapozicheni formi derev yanih cerkov ne vidhodili daleko vid analogichnih form murovanih U cij cerkvi znahodilisya metriki narodzhenih i pomerlih vid 1785 r ta shlyubni metriki vid 1788 r Nerealizovanij proyekt o M Zubrickogo Nerealizovanij proyekt murovanoyi cerkvi dlya s Mshanec Arhitektor Ivan Dolinskij Z momentu pributtya na parafiyu u 1883 r bachachi kritichnij stan staroyi cerkvi o Mihajlo Zubrickij napoleglivo pracyuvav nad zborom koshtiv dlya pobudovi unikalnoyi kam yanoyi cerkvi yaka mala stati Duhovno prosvitnickim centrom Bojkivshini Dlya zboru koshtiv vin pershim zapochatkuvav u Mshanci cerkovnij biznes dev yat rokiv perekonuvav cerkvone bratstvo zakupiti svichki napryamu v fabrici za gurtovimi cinami i prodavati yih z nevelikoyu nacinkoyu Ne vsi selyani novovvedennya sprijnyali de zh ce vidano shob cerkva biznesom zajmalasya deyaki dali prodovzhuvali kupuvati svichki u miscevih yevreyiv i prinositi yih do cerkvi Odnak potrohi zvikali kupuvali a otrimani koshti skladali na okremij rahunok Mozhna stverdzhuvati sho u 1905 6 rr vzhe buli nakopicheni pevni groshi na knizhochci na pochti bo v cej chas pislya 20 litnoyi pastorskoyi praci o Mihajlo pochav shukati arhitektora dlya rozrobki proyektu murovanoyi cerkvi Kreslennya Nerealizovanij proyekt murovanoyi cerkvi dlya s Mshanec Arhitektor Ivan Dolinskij 18 grudnya 1907 roku do Dnya sv Mikolaya proyekt murovanoyi cerkvi ta dzvinici bezkoshtovno vigotoviv vidomij lvivskij arhitektor Ivan Dolinskij yakij na chas proyektuvav zhitlovi budinki v modernomu stili Proyektuvannya stvorene pid vplivom dekorativnoyi fazi ukrayinskogo stilyu 1900 08 rr v arhitekturi poyednani osoblivosti sakralnogo budivnictva Davnoyi Rusi Vizantiyi iz romanskim stilem Proyekt vikonanij na 5 kartonnih planshetah na pershomu predstavlenij plan fundamentiv ta sklepu na drugomu plan pozemlya na tretomu dzvinicya na chetvertomu vid golovnij na p yatomu vyezanye dahove U hram plani mav formu hresta Vodnochas prostorove virishennya bazuvalosya na davnoruskih hramah tri navi zi zbilshenoyu serednoyu j tri apsidi U fasadi mali poyednuvatisya davnoruski j romanski risi Prisutni takozh elementi narodnoyi arhitekturi Zgidno z proyektom murovana cerkva v plani mala rozmiri 20 4 x 27 4 m Ce bula triapsidna trinavna sporuda na zrazok vizantijskih de serednya nava ne znachno perevishuvala bokovi V osnovi planuvalnoyi shemi mshaneckoyi cerkvi mozhna pobachiti podibnist do hramiv knyazhih chasiv zokrema do cerkvi Dmitrivskogo monastirya cerkvi sv Georgiya cerkvi sv Irini v Kiyevi V ansambli z cerkvoyu zaproyektovana dvoyarusna dzvinicya tipu vosmerik na chetveriku v pershomu yarusi ye proyizd na cerkovne podvir ya na drugomu roztashovani dzvoni Pershij yarus kvadratnij v plani po vuglah maye kontrformi vikonanij iz cegli ta oblicovanij rvanim butovim kamenem drugij derev yanij u viglyadi vosmerika perekritij baneyu sho za formoyu identichna cerkvi Shob realizuvati taku cerkvu neobhidno bulo mati ne tilki veliki groshi a j fahovih budivnichih yaki mogli bi vikonati perekrittya nad planom pozemellya de o M Zubrickij zbiravsya organizuvati sklepi dlya pohovannya zvesti stini stovpi z kontrforsami viklasti arki mizh stinami zvesti kupol diam 8 m Zaproyektovana cerkva vimagala takozh velikoyi kilkosti budivelnih materialiv cegli kamenyu Vse ce strimuvalo pochatok budivnictva yake moglo rozpochatisya vesnoyu 1908 r Projshlo p yat rokiv gromada sela ne zibrala neobhidnih koshtiv na materiali dlya novoyi cerkvi sho zmusilo M Zubrickogo vdatisya do radikalnih rishen yaki b dozvolili vse taki rozpochati budivnictvo Nerealizovanij proyekt murovanoyi dzvinici dlya s Mshanec Arhitektor Ivan Dolinskij U 1912 roci cerkvu rozibrali odnak cherez peredvoyennu inflyaciyu Pershu svitovu vijnu aresht paroha u 1914 r ta chimalo inshih obstavin novoyi murovanoyi cerkvi ne zbuduvali a lishe cherez 10 rokiv u 1922 r pochali buduvati derev yanu suchasnu cerkvu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Suchasna budivlya Pochali buduvati u 1922 roci zavershili u 1924 r Cya derev yana cerkva zbudovana v Na zhal ne vdalosya vidnajti avtora proyektu Cerkva zrubnoyi kontrukciyi roztashovana na nevelikomu pidvishenni Zbudovana v plani hresta zovni obbita doshkami Kupoli hresti helmi helmy psevdolihtari obbiti blyahoyu Na podvir ya cerkvi vhid cherez velichnu tripoverhovu dzvinicyu zbudovanogo u plani kvadratu Poblizu diyuchij civntar Kolis vse bulo otochene kam yanim murom vid yakogo dosi zbereglisya znachni fragmenti Do ciyeyi cerkvi perenesli ikonostas zi staroyi Vid 1962 po 1989 rik cerkva bula nechinnoyu Stini pid opasannyam cerkvi skladayutsya z vidkritogo zrubu nad opasannyam vertikalno shalovani doshkami z lishtvami yaki u 2010 2011 rr pislya remontu zvilnili vid zhovtoyi farbi i pokrili zahisnim rozchinom U toj zhe chas usi vikna cerkvi krim u riznicyah zaminili plastikovimi dveri na novi derev yani Na odnij zi stin pivdennogo ramena navi ye barelyef o Mihajla Zubrickogo Poryad suchasna pam yatna tablichka z napisom Plidna pracya o TARASA FEDOROVIChA 2007 2009 rr Zavzhdi bude v pam yati parafiyan s Mshanec n 1955 p 2009 rr Vichnaya pam yat Stini v inter yeri cerkvi vidkritij zrub U 1991 r mshanecka gromada virishila provesti remontni roboti u cerkvi Osobliva uvaga pridilyalas pokrivli ta perestelennyu znishenoyi pidlogi Ukladannyam parketnoyi doshki zajmalis Yaroslav Steckovich Teodozij Fedash Vasil Petrichkovich Vasil Piznak Gujvaniv Vasil Baran Levko Voloshanivskij ta inshi Pid chas perestelennya pidlogi u vivtari cerkvi pid pidlogoyu bulo znajdeno zapisku dlya majbutnih pokolin gromadi sela Mshanec U zv yazku z tim sho papir mav poshkodzhennya bulo virisheno zapisku zalaminuvati i zberegti dlya nashadkiv Zapiska do majbutnih pokolin Mshancya pro budivnictvo cerkvi 1922 r 1 Dlya vidomstva gryadushim pokolinnyam zapisuyemo sliduyuche Cerkov syu zachato buduvati v misyacyu mayu 1922 roku kolito vshidna Galichina znahodilasya pid okupaciyeyu Polshi i perehreshena zistala na Mitarovku V tim to chasi buv parohom Mshancya o Aleksij Berezhnickij rodom z Berezhnici kolo Sambora a vijtovav v Mshanci togdi Aleksander Dem yanovskij cholovik kotrij vso mav na svoyij golovi provinivsya i jogo skinuli Gromada buduvala z svoyeyi ohoti i shirogo sercya Prinukoyu do budovi seyi Cerkvi bula sya prichina sho Cerkov stara pochalas valiti i nebezpechno bulo vzhe v nij zbiratis i ponevoli musila gromada pristupiti do budovi materiyal priladila zi svogo lisa a na zachatye budovi vipozichila u odnogo Amerikancya z Galivki Pantelejmona Stecya 2000000 mk slovno dva milioni polskih marok a na dalshu budovu maye rozdobuti groshi z prodazhu gromadskogo lisa i z dobrovilnih zhertv vid gromadyan Budivnichim pri tij Cerkvi buv majster z Cinevi p Dolin i p Vasil Mihajliv a Komitetetom do budovi seyi Cerkvi vibrani zistali 1 Vasil Vovkanich 2 Stefan Gricuna 3 Dmitro Parashak 4 Ilko Steckevich 5 Gnat Piznak Gujvaniv Majstra zgodzheno za dva milioni polskih marok t ye za pidmurivku budovu i stolyarku a pokrittya vikna i hresti v tim chasi vinese okolo 6 milioniv p m bo 1 m kub blyahi koshtuvav togdi 1000000 p m Blagosloviv vugolnij kamen ta budovu togdishnij dekan Zhukotinskij Vsech o Ivan Gospodarskij paroh v Galivci pri spivuchasti Vsech o Teodora Parashaka paroha z Golovecka a urozhencya Mshaneckogo Emilyana Kalinicha z Babini Golovecka Blagoslovenya osnov zaversheno v chetver 25 5 1922 r t ye na Vozneseniya Gospodnye zpoludnya o Aleksij Berezhnickij paroh Mshancya o Joan Gospodarskij Dekan Zhukotinskij paroh Galivki Pechatka Uryad parohialnij v Mshanci Dekan Subatomir zav Grozovoyi Yaroslav Hominskij Nizhche zapiska dopisana inshim pocherkom Dyakom buv togdi Teodor Gricuna sin Milka Vijtom buv Maksim Kuchak chislo domu 3 Gromada prodala lisa 1100000000 slovno odinajcyat milijoniv polskih marok Chasi togdi buli Kritichni Polskij uryad nedavavUkrayincyam zhodnogo prava Lyudej areshtovuvali sotnyami Ale ukrayinskij narid nedavavsya I vzhe prikinci 1922 roku Povstali yak nazivali polyaki Ukrayinski Bandi Palili Panski dobra i derzhavni mayetki Cerkov malyuvav Maksim Kuchak vijt Andrij BariloZapiska do majbutnih pokolin Mshancya pro budivnictvo cerkvi 1922 r 2 U chervni 2023 v ramkah pidgotuvannya do svyatkuvannya 100 littya hramu jogo za specialnoyu tehnologiyeyu vidchistili vid staroyi farbi ta nanovo pofarbuvali Svyasheniki UGKC yaki obslugovuvali parafiyu ta yih uryadi z 1828 r Im ya Rik pochatku sluzhinnya Rik zavershennya sluzhinnya Uryad Dem yanovskij Ivan greko katol 1828 1837 pomer paroh Popel Vasil greko katol 1837 1838 administrator Minchakevich Andrij greko katol 1838 1849 pomer paroh Dobryanskij Viktor greko katol 1849 1850 administrator Noskevich Antin greko katol 1850 1851 administrator Nazarevich Antin greko katol 1851 1888 pomer paroh Zubrickij Mihajlo greko katol 1883 1888 sotrudnik Zubrickij Mihajlo greko katol 1888 1889 administrator Zubrickij Mihajlo greko katol 1889 1914 paroh Vilchanskij Mihajlo greko katol 1914 1919 administrator Berezhnickij Oleksij greko katol 1919 1926 paroh Mriglod Petro greko katol 1928 1933 paroh Gorechko Teodor greko katol 1933 1935 administrator Gorechko Teodor greko katol 1935 1940 paroh Kulchickij Dionizij greko katol 1940 1944 paroh Romanyuk Volodimir perejshov v RPC 1944 1948 administrator Leh Grigorij RPC 1948 1962 nastoyatel Hram zakritij 1962 1989 Vovchkiv Vasil RPC 1989 nastoyatel Semko Ivan RPC 1989 1990 nastoyatel Kovba Ivan RPC 1990 1991 nastoyatel Svyatkivskij Vasil greko katol 1991 1993 zav Toporovich Stepan greko katol 1993 1997 zav Senishin Stepan greko katol 1997 2002 zav Kolyasa Pavlo greko katol 2002 2005 administrator Bun Andrij greko katol 2005 2007 administrator Fedorovich Taras greko katol 2007 2009 pomer administrator Yavorskij Taras greko katol 2009 2014 administrator Gnativ Ivan molodshij greko katol 2014 2016 administrator Gachan Pavlo greko katol 2016 2017 administrator Grom Roman greko katol 2017 Mshanecka ikona strashnogo sudu 1560 i rr Ikona Strashnogo sudu S Mshanec Starosambirskij r n 1560 i rr Lvivskij Nacionalnij Muzej im A Sheptickogo Ikona Strashnogo sudu iz Mshancya napisana u 1560 h rokah ye odniyeyu iz najstarishih v Ukrayini davnishoyu vid neyi na kilka rokiv ye podibna ikona iz s Vanivci ale vona na vidminu vid Mshaneckoyi nabagato lakonichnisha Obidvi ikoni pam yatki visokih misteckih zdobutkiv ukrayinskogo sakralnogo mistectva poznachenih glibokoyu duhovnistyu ta mistichnistyu dijstva Zaraz znahodyatsya u Nacionalnomu muzeyi u Lvovi im A Sheptickogo Na mshaneckij ikoni ye dva unikalni momenti ikonografichni novovvedennya ukrayinskih majstriv smert pravednika na pravu vid Hrista chastini pid yarusami Rayu lezhit cholovik na lizhku pid chervonim pokrivalom a bilya nogo visoka huda smert z bagatma oblichchyami na tili spisami kosoyu sokirami ta korchmarka yedina odyagnena sered ogolenih grishnikiv zgodom cej motiv rozbuduyetsya i zajme okreme misce v ikonografiyi motiviv pekla Dzvinicya XVIII st Dvoyarusna derev yana dzvinicya XVIII st cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici s Mshanec UGKC Svolok u dvoyarusnij dzvinici cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici s Mshanec UGKC Napis Roku Bozhogo 1768 majster Vasil Shevak Na pivdennij zahid vid cerkvi roztashovana pam yatka arhitekturi derev yana dvoyarusna dzvinicya XVIII st perenesena vid staroyi cerkvi sho stoyala na shidnij okolici sela Na svoloku v prohodi dzvinici zberigsya rizblenij napis v perekladi Roku Bozhogo 1768 majster Vasil Shevak Skulptura Skorbotnoyi Materi Ukrayini pid Hrestom 1996 r U 1942 r na comu misci gromada s Mshanec nasipala 4 metrovu zemlyanu mogilu na chest Ukrayinskih sichovih strilciv ta stvorennya Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi 1975 roku sekretar partorganizaciyi radgospu Roman Lesik osobisto buldozerom rozriv silsku pam yatku Za chasiv Nezalezhnosti u 1996 roci Vovkanich Zamishak Mariya Fedorivna zamovila u vidomogo lvivskogo skulptora Mikoli Posikiri ta profinansuvala vigotovlennya unikalnoyi statuyi Skorbotnoyi Materi Bozhoyi pid Hrestom yaku urochisto posvyatili 21 veresnya 1996 r z nagodi 500 littya sela ta v pam yat pro vsih borciv za volyu Ukrayini Misce dlya vstanovlennya obirali z dopomogoyu skulptora Mikoli Posikiri ta arhitektora Mihajla Fedika Kolyadka pro Svyatu Sofiyu v Kiyevi A sho nam bylo z nashadu svita Slaven yesi Bozhe po jusim sviti i na nebesah refren Oj ne bylo zh nam hoba sina voda Sinaya voda tij bilij kamin A prikriv Gospod sirov zemlicev Viroslo na nij kedrove drevo Barz visochejke i barz slichnejke Vismotrila go Presvyata Diva Zizvala d nemu sorok remisnikiv Oj vidite zh vi remisnichejki A zitnite zh vi kedrove drevo Zbudujte za nogo svyatu Sofiyu Svyatu Sofiyu v svyatim Kijovi By na nij bylo simdesyat verhiv Simdesyat verhiv simdesyat krizhiv Semero dverij a yedni pidlogi Den buduvali vnochi vtikali Vnochi vtikali vden pribyvali A zislav Gospod angela z neba Ne vlyakajtesya remisnichejki Dav vam to Gospod vedlug silojki Krizhi robite verhi zvodite Yeden vershejko i barz slichnejko Barz visochejko i barz slichnejko A vtim vershejku zolotij prestil Za tim prestolom sam milij Gospod Sluzhit sluzhbojku suborovuyu Suborovuyu zazdorovuyu I za zdorovya nashogo brata Nashogo brata i vsih hristiyan Tamtudi lezhit zdavnu stezhejka Stezhkoyu ide polska vinojka Mezhi nimi jde polkovnichejko Stala vinojka v krizhi strilyati Reche slovejko polkovnichejko A ne strilyajte zh v svyatij krizhi Bo spustit Gospod ognyanij dozhdzhik Ognyanij dozhdzhik gromovi kuli Zatopit Gospod polsku vinojku Vny ne sluhali v kryzhi strilyali Aj tak sya stalo yak vin govoriv Ispustiv Gospod ognyanij dozhdzhik Ognyanij dozhdzhik gromovi kuli Zatopiv Gospod polsku vinojku Hoba nam zistav polkovnichejko Polkovnichejko goj nash bratejko By na zdorovya na mnogi lita Gej nash panejku ta nash bratojku Ne sam iz sobov a z milim Bogom Iz milim Bogom z gospodinejkov Z gospodinejkov i z chelyadojkov Cya kolyadka zapisana o Mihajlom Zubrickim vid gospodarya Mihajla Olishaka Terleckogo u 1884 r stala ne prosto ob yektom mizhnarodnoyi naukovoyi diskusiyi ale j svidchenyam pro vidobrazhenu chi zakodovanu u folklori svidomist etnokulturnoyi yednosti ukrayinskogo narodu na vsomu prostori jogo rozselennya pro prisutnist ciyeyi svidomosti zokrema i v karpatskih glibinkah Ivan Franko rozpochav svoyu pershu stattyu pro cyu kolyadku zauvazhennyam Sho popered usogo cikave v otsij kolyadci tak se zgadka pro Kiyiv i sv Sofiyu v takij dalekij i doshkami zabitij miscevosti de narod u teperishnyu poru ledve chi j znaye desho pro isnuvannya Kiyeva ne kazhuchi vzhe pro sv Sofiyu Znamenatelnye kolyadki Kievskaya starina 1889 r Vstupiv u naukovu diskusiyu rosijskij profesor akademik Peterburzkoyi akademiyi nauk yakij u dodatkah do svoyeyi praci Razyskaniya v oblasti russkogo duhovnogo stiha 1891 nazvav kolyadku iz Mshancya cikavoyu i prisvyativ yij doslidnicki zauvazhennya Polemizuyuchi z sudzhennyami O Veselovskogo stosovno deyakih motiviv kolyadki I Franko vistupaye zi svoyimi zauvazhennyami v Kievskoj starine i v nimeckomovnij statti Yak tvorilasya slov yanska mifologiya nadrukovanij u videnskomu zhurnali en 1907 t 13 Zokrema u Kiyivskij starini vin navodit jmovirne knizhne dzherelo dlya motivu yakij predstavlenij u stihah 30 45 chudesnij rozgrom polskogo vijska i yakij ye unikalnoyu osoblivistyu same mshaneckoyi kolyadki oskilki ne zustrichayetsya v inshih Jdetsya pro chudo 1601 roku yake opisane u knizi Joanikiya Galyatovskogo Klyuch razuminiya koli vijsko polske razom z nimcyami pristupilo pid monastir Pecherskij i hotilo jogo zburiti chuyuchi sho tam znahoditsya Shulga polkovnik z ricarstvom zaporozki todi Presvyata Bogorodicya oboronila svij monastir vid nebezpeki poslavshi ognennij dosh na vijsko polske Nad tym vojskom Butler i Zholtovskij byli prelozhonymi Dali Ivan Franko pripuskaye sho same cej urivok knigi stav dzherelom nathnennya dlya avtoriv kolyadki oskilki kniga Klyuch razuminiya bula nastilnoyu u svyashenikiv v karpatskih gorah 2023 roku v ramkah realizaciyi proyektu bulo dovedeno fakt isnuvannya ciyeyi knigi u seli Velika Volosyanka sho znahoditsya nepodalik i takozh nalezhit do Strilkivskoyi gromadi 15 serpnya 1668 r zhitel cogo sela Stas Vasilkovich z druzhinoyu Ogafiyeyu podaruvali cerkvi knigu Joanikiya Galyatovskogo Klyuch razuminiya vidanu u Lvovi v drukarni Mihajla Slozki 1665 r Pro ce spovishaye vkladnij napis do knigi Cyu kolyadku I Franko analizuye takozh u rozvidci Karpatoruske pismenstvo XVII XVIII vv rozglyadaye u nezakinchenij praci Istoriya ukrayinskoyi literaturi prisvyachuye yij okremij rozdil Kolyadka pro sv Sofiyu v Kiyevi u svoyih znamenitih Studiyah nad ukrayinskimi narodnimi pisnyami de zrobiv pidsumok doslidzhennya cogo tvoru U 2022 roci bratchik Kiyivskogo kobzarskogo cehu lirniku Yarema Vadim Shevchuk vpershe za sotni rokiv vikonav cyu kolyadku u Sobori Sv Sofiyi v Kiyevi odnak ne znayuchi originalnoyi melodiyi sklav vlasnu 9 listopada 2023 roku v Mshanec ta Galivku priyihala znimalna grupa telekanalu 1 1 dlya znimannya detektivnoyi istoriyi pro mshanecku kolyadu 24 grudnya u pershij Svyatij Vechir v Ukrayini za novim stilem syuzhet pro detektivnu istoriyu ciyeyi kolyadi stav centralnim u vechirnomu vipusku TSN Kolyadu u pryamomu efiri na Sofijskij ploshi u Kiyevi vikonala Tina Karol Ce sprichinilo novij vitok naukovih doslidzhen Suchasni vertepi u vikonanni ditej iz Mshancya Galivki Ploskogo ta Vicova 2018 Vertep na Mshaneckij plebaniyi video Tekst 2019 Vertep u Truskavci na Rizdvyanomu festivali vertepiv Sambirsko Drogobickoyi yeparhiyi UGKC video 2020 Vertep z kumami na Mshaneckij plebaniyi Tekst 2021 Vertep u s Galivka Tekst 2022 Vertep na Rizdvyanomu festivali u s Strilki pid chas vstanovlennya Vseukrayinskogo rekordu shodo odnochasnogo vikonannya kolyadki Nova Radist stala na sopilkah Vertep na Mshaneckij plebaniyi u pryamomu eteri 2023 sichen Zbirnij vertep z ditej iz Mshancya Galivki ta VPO iz Gostomelya Sum Kramatorska Vugledara na festivali Rizdvyana zirka u Drogobichi Zbirali na avto dlya ZSU v rezultati do iniciativi doluchilisya she 11 inshih vertepiv ta kolyada i nazbirali na dvi avtivki dlya ZSU Tekst vertepu Krayeznavchij muzej o Mihajla ZubrickogoMuzej im o Mihajla Zubrickogo vseredini S Mshanec Sambirskij r n Lvivska obl Muzej yakij znahoditsya v centri sela Mshanec v budinku kolishnoyi chitalni Prosviti navproti silskogo hramu bulo zasnovano 22 veresnya 1992 roku Dovgij chas jogo ne vdavalos vidkriti ale 1996 roku do 140 richchya o Mihajla Zubrickogo vidkrili muzej z krayeznavchim kutkom de znahodyatsya rizni rechi yakimi koristuvalisya bojki odyag nachinnya posudina Muzej buv stvorenij shob viddati daninu otcyu Mihajlu Zubrickomu Ekspoziciya muzeyu nalichuye ponad 100 eksponativ bilshist z nih visvitlyuyut zhittyevij ta tvorchij shlyah otcya Mihajla Zubrickogo fotografiyi kopiyi svidoctv ta deyakih prac Takozh vistavka mistit sorochki svitlini kopiyi svidoctv ta deyakih prac vishivanki keptari rushniki rizni posudini maslinici verstati na yakih tkali polotno vereteno yakim pryali pryazhu ta bagato inshih istorichnih rechej Eksponati zbirali po selu lyudi prinosili hto sho mav Cikavoyu takozh ye chastini ekspoziciyi de predstavleno odyag z domotkanogo polotna vishivki znaryaddya hliborobstva rechi domashnogo vzhitku Fondi muzeyu vikoristovuyutsya dlya vivchennya pobutu meshkanciv Bojkivshini Zauvazhimo sho pri stvorenni ekspoziciyi Literaturno memorialnogo muzeyu Ivana Franka u Naguyevichah v seredini XX st duzhe bagato eksponativ bulo pridbano same v s Mshanec ta navkolishnih selah U 2022 roci rozpochali roboti po perekrittyu dahu ta vidnovlennyu avtentichnogo viglyadu budivli Roboti rozpochali vchasno oskilki vzimku 2022 23 dah mig bi zavalitisya Voseni 2022 roku bulo ogolosheno zbir koshtiv ta zakupleno avtentichnu avstrijsku dahivku v s Ralivka Mshanecki kolibiU 2019 roci gromada sela zavdyaki navchalnomu kursu Patriarshoyi komisiyi u spravah molodi UGKC ta za finansovoyi pidtrimki zapustila unikalnij litnij eko tabir dlya dikogo vidpochinku v yednosti z prirodoyu Osoblivist jogo v tomu sho ce ne ye chiyimos privatnim biznesom a vlasnistyu miscevoyi religijnoyi gromadi yiyi socialnim pidpriyemnictvom Kejs istoriyi pobudovi Mshaneckih kolib predstavlenij tut Mshanecki kolibi mozhna vvazhati ditishem GO Magura Tut mozhna provoditi litni molodizhni tabori hristiyanski sarepti vijskovo patriotichni vishkoli osvitni ta kulturno mistecki zahodi vidkriti lekciyi viyizni treningi seminari na prirodi a takozh prosto vidpochiti u bojkivskomu karpatskomu krayi chi vidsvyatkuvati yakus podiyu Infrastruktura taboru 5 velikih kolibi vsogo maye buti 11 8 velikih shesti vosmimisnih ta 3 mali dvomisni storozhivka nevelika koliba na 2 3 osobi Kaplicya sv Mikolaya Kuhnya Koliba Paviljon Yidalnya na 56 osib majdanchik dlya zibran litnij kinoteatr pid vidkritim nebom ye proyektor ta ekran namet zirka ta namet dlya provedennya treningiv ta majster klasiv turistichni nameti dlya kempingu litnij dush z panoramnim vidom futbolnij majdanchik plyazhnij volejbolnij majdanchik na berezi richki misce dlya kupannya dzherelo mineralnoyi vodi Naftusya Mshanecka Najblizhchim chasom dobuduyut Zimovu Kolibu scenu ta smugu pereshkod Miscevi zhiteli vzhe nadayut suputni poslugi katannya na konyah brichkoyu orenda velosipediv velo kvest po seli turistichni pohodi na goru Magura 1362 m hrebet Vorovij 900 m do drevnogo Lavrivskogo monastirya XIII stolitti 13 km poshuk chislennih kriyivok v dovkolishnih lisah prodazh ekologichno chistih vlasnoruch viroshenih produktiv girskij med moloko siri varennya ta bagato inshogo Okrim togo miscevi lisi bagati na gribi ryasno rostut tut i afini lohina lishina sunicya teren shipshina lavanda ta bezlich korisnih j likarskih trav U blizkij perspektivi Mshanecki kolibi mayut stati i vzhe stayut platformoyu rozvitku sela Mshanec svoyeridnim Silskim habom Dekilka socialnih iniciativ uzhe uspishno realizovani Blagodijni akciyi u 2019 2022 rr spilno z volonterskoyu iniciativoyu Buduyemo Ukrayinu razom ta integracijni sesiyi u 2022 2023 rr z studentami volonterami UKU Gromadskij Kinoteatr organizovanij u 2020 roci spilno z Na jogo bazi bude stvorenij unikalnij dlya regionu avtokinoteatr pid vidkritim nebom Festival V gosti do Bojkiv prosvitnickij ta kulturno misteckij festival poklikanij zibrati v odnomu misci najkrashi vzirci z riznih sfer tradicijnoyi ta suchasnoyi bojkivskoyi kulturi i stati svoyeridnim bojkivskim netvorkingom dlya formaciyi partnerstv mizh predstavnikami kreativnih industrij miscevih zhiteliv organiv vladi pidpriyemciv aktivistiv 2021 roku cej zahid buv provedenij u formi povnocinnogo festivalyu na yakij z yihalisya 3 tis lyudej Vistupali tradicijni bojkivski ta suchasni gurti provodilisya majster klasi prezentaciya kolekciyi suchasnogo bojkivskogo odyagu hustkuvannya trembitannya gra na sopilci ta drimbi tkackij verstat lyalka motanka virobi z solomi bansi zhiva fotozona z vivcyami bezlich tematichnih silskih fotozon lavka Franka degustaciya avtentichnoyi stravi gotuvali ta prodavali gospodini sil Mshanec Galivka ta Ploske Video vistupiv Rizdvyani smakoliki iz Mshancya shorichnij blagodijnij yarmarok Zapochatkovanij u grudni 2020 Ce prodazh kraftovih mishechkiv z naborom ekologichno chistih produktiv do Svyatoyi Vecheri med gribi gorihi fasolya chasnik karpatskij chaj ta in Specialno dlya blagodnijnogo yarmarku znyali muzichnij klip za uchastyu miscevih ditej v ramkah yakogo prokladeno dvodennij turistichnij marshrut Na Pikuj protyazhnistyu 167 km z nochivleyu u s Mshanec Lokaciyi Sambir Starij Sambir Grozova Mshanec Vovche Turka Rozluch Yasenicya Zamkova Krivka U comu proyekti Ivan Franko vistupaye providnikom turistichnim gidom yakij rozpovidaye vlasnu istoriyu Vlasna sprava u vlasnomu seli kompleks treningiv konsultacij navchalnih poyizdok ta ekskursij fomacijnih vechirok sho dopomozhut kilkom sim yam zapustiti vlasnij lokalnij biznes u Mshanci kilkadenni kinni progulyanki lisami ta gorami son na vuliku v api kolibi turistichni ekskursiyi peretvorennya avtentichnij starih hat na agrooseli tosho Mistecka rada sho rozroblyaye koncepciyu majbutnogo Kulturno prosvitnickogo Centru Bojkivshini v s Mshanec do skladu yakogo vhoditimut kilka riznih ob yektiv vklyuchno z chitalneyu Prosviti bojkivskoyu hatoyu cerkvoyu majbutnim pam yatnikom o Mihajlu Zubrickomu ta in Stvorena u 2021 r Gastro istorichnij proyekt Bojkivska kuhnya vivchennya najdavnishih zberezhenih lokalnih receptiv ta adaptaciya yih dlya brendovih gostin na viznachnih miscevih podiyah ta urochistostyah Reabilitacijni tabori z psihologichnim suprovodom dlya ditej ta pidlitkiv sho postrazhdali vid vijni Organizovani u 2022 r u zv yazku z shirokomasshtabnim vtorgennyam rosiyi v Ukrayinu Avtorsku programu psihokorekcijnih zanyat rozrobila Olga Senchishin Reabilitaciya vidbuvayetsya u dva etapi treningi na rizni temi ta artterapevtichni zanyattya Fandrajzingovij proyekt Druzi Mshancya dlya tih hto bazhaye pidtrimati riznomanitni kulturni ta sakralno mistecki proyekti mshaneckoyi gromadi chiselnist yakoyi skladaye 140 osib ta shomisyachno robiti vneski 50 grn za dopomogoyu avtomatichnogo nalashtuvannya v bankivskij sistemi Privat24 Oshad24 chi analogichnih Zalezhno vid rozmiru shomisyachnogo vnesku ye mozhlivist buti Drugom 50 grn Drugom mecenatom 100 grn Drugom ambasadorom 150 grn abo zh Drugom senatorom 200 i bilshe grn i takim chinom stati povnocinnim chlenom mshaneckoyi spilnoti vplivati na prijnyattya spilnih rishen vnositi propoziciyi shodo pokrashennya gromadi ta in BojkoMandri turistichni marshruti Strilkivskoyi gromadi merezha istoriko kulturnih marshrutiv zapochatkovana u 2023 roci za pidtrimki UKF ta Strilkivskoyi teritorialnoyi gromadi Shkola chudotvorciv pilotna navchalno formacijna programa dlya pidlitkiv po proektnomu menedzhmentu iz mozhlivistyu vigrati finansuvannya vid miscevih pidpriyemciv na vlasnij socialnij proyekt dlya gromadi Realizovuyetsya za pidtrimki Rizdvyani ptashki akciya zinicijovana svyashenikami UGKC o Romanom Gromom administratorom parafiyi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici UGKC sela Mshanec ta kapelanom 80 yi ODShB o Ivanom Galem z metoyu ob yednati yakomoga bilshu kilkist vertepiv i kolyad navkolo zboru koshtiv na droni dlya 80 yi brigadi 13 sichnya 2024 roku vidbuvsya z yizd uchasnikiv akciyi u seli Mshanec iz vstanovlennyam rekordu Ukrayini z najmasovishogo vikonannya vertepami kolyadi Tam vo Bahmuti v Ukrayini ta zakordonom iz rizdvyanoyu zirkoyu V rezultati akciyi zibrano ponad 5 mln grn Inshi proyekti sho perebuvayut na stadiyi organizacijnogo stanovlennya abo koncepciyi socialna kramnicya suvenirnoyi ta kraftovoyi produkciyi interaktivnij muzej Bojkivska hata gromadskij prostir Bojkivskij hab v istorichnomu primishenni Prosviti vidnovlennya diyalnosti krayeznavchogo Muzeyu o M Zubrickogo tosho Hata iz Mshancya u Shevchenkivskomu GayiHata iz s Mshanec Strilkivska OTG Sambirskij r n 1920 r Znahoditsya v Shevchenkivskomu gayi u Lvovi Pam yatka arheologiyi miscevogo znachennya Nakaz MKIP vid 18 01 2021 14 5635 15 Lv U Lvivskomu muzeyi narodnoyi arhitekturi i pobutu im Klimentiya Sheptickogo Shevchenkivskij gaj znahoditsya hata perevezena zi s Mshanec Sambirskogo rajonu Lvivskoyi obl yaka bula pobudovana na pochatku HH st i yavlyaye soboyu okremij tip bojkivskogo zhitla U plani budivlya skladayetsya z hati boyisha sinej i stajni do yakoyi ye vhid u fasadnij stini Z protilezhnogo vid fasadu boku ye polovnik pribudova utvorena prodovzhennyam dahu i pozdovzhnoyu stinoyu yaka z yednuye zrubi hati i stajni U chastini polovnika yakij prilyagaye do hatnoyi stini vlashtovana komora Osnovoyu budivli bula stajnya zbudovana she v kinci HIH st do yakoyi na poch HH st bula dobudovana vlasne hata Tak vinikla suchasna budivlya v yakoyi sini ye boyishem stodoloyu i mayut shiroki vorota a v nih dodatkovi dveri samih sinej Stini hizhi skladeni z shirokih brusiv stajni z kruglyakiv Mizh vincyami yaki pidmalovani vohristoyu glinoyu zakladeno moh i zzovni ci shvi obmazani biloyu glinoyu Take ozdoblennya vlastive lishe dlya zahidnoyi chastini Karpat U HIH st cej tip hati zberigavsya u nezamozhnih gospodarstvah bagatshi rodini buduvali tak zvani dovgi hati za planom komora hata sini boyishe stajnya Cikavi faktiDruga za davnistyu ukrayinska Ikona Strashnogo sudu napisana u Mshanci u 1560 h rokah Zaraz cya pam yatka visokih misteckih zdobutkiv ukrayinskogo sakralnogo mistectva znahoditsya u Nacionalnomu muzeyi u Lvovi im A Sheptickogo Na 1897 rik o Zubrickij mij pohvalitisya tim sho u Mshanci dlya politichnoyi ta suspilnoyi agitaciyi zbiralosya 500 uchasnikiv iz blizhnih sil z troh povitiv Cilu zimu 1897 8 u Mshanci na plebaniyi o Zubrickogo gostyuvav sekretar NTSh Volodimir Gnatyuk spisuyuchi dlya Etnografichnogo zbirnika narodni pisni pogovirki ta zvichayi Mshanec buv odnim iz najvazhlivishih punktiv jogo zbirackoyi roboti v Galichini Mshanec pershe selo v Starosambirskomu poviti yake prijnyalo ukrayinsku yak movu spilkuvannya iz vladoyu povitu Kolyada Pro Svyatu Sofiyu v Kiyevi zapisana o Mihajlom Zubrickim vid gospodarya Mihajla Olishaka Terleckogo u 1884 r stala ne prosto ob yektom mizhnarodnoyi naukovoyi diskusiyi mizh Ivanom Frankom ta akademikom Peterburzkoyi akademiyi nauk Oleksandrom Veselovskim ale j svidchenyam pro vidobrazhenu chi zakodovanu u folklori svidomist etnokulturnoyi yednosti ukrayinskogo narodu na vsomu prostori jogo rozselennya pro prisutnist ciyeyi svidomosti zokrema i v karpatskih glibinkah Cikavij i pokazovij vipadok stavsya pislya viboriv 17 grudnya 1900 r Do togo chasu zhiteli Bilich bilya Starogo Sambora jduchi na yarmarok do Lyutoviska prodavali sukno z ovechoyi vovni cibuli zakupovuvali vivci i pereproduvali zupinyalisya na nich u Mshanci Miscevi gazdi davali yim vecheryati stelili postil zranku gotuvali snidanok Koli zh 17 grudnya 1900 r viborci z Bilich progolosuvali za Gizhovskogo ochevidno konkurenta o Zubrickogo prodayuchi svij golos po 1 4 koroni to vidtodi mshanchani ne prijmali na nich zhodnogo zhitelya z Bilich i virazno yim skazali chomu cherez hrunivstvo yih viborciv zagalnogo golosuvannya na toj chas ne bulo tomu bilshist selyan ne buli viborcyami 1904 roku iz Mshancya pochalasya persha kompleksna naukova ekspediciya ukrayinskih etnografistiv doktora Ivana Franka profesora Fedora Vovka z Parizha ta sluhacha universitetu u Vidni Zenona Kuzelya yaki proveli 10 dniv u seli fotografuyuchi ta zbirayuchi etnografichnij material Specialno dlya ciyeyi ekspediciyi voni kupili u Vidni fotografichnij aparat z Gercom najnovishoyi ediciyi Eksponati iz Mshancya ye v muzeyah Bazelya i Vidnya 78 eksponativ z Bojkivshini znaryaddya dlya pererobki lonu konopel i tkannya polotna navesni 1913 roku o Zubrickij peredav Muzeyu NTSh u Lvovi Zayizhdzhav do Mshancya i direktor Nacionalnogo Muzeyu u Lvovi Ilyarion Svyencickij ta zabrav do muzeyu deyaki stari obrazi z cerkvi Koli u chasi SRSR u Naguyevichah stvoryuvali Muzej Ivana Franka bilshist rechej dzerkala glechiki tosho pridbali u Mshanci ta Ploskomu Svij 48 j Den Narodzhennya Ivan Franko svyatkuvav u Mshanci pid chas ciyeyi ekspediciyi u 1904 r Do rechi pid chas ekspediciyi robili atropologichni vimiri i yak zgaduye Zenon Kuzelya pomiryali takozh i Franka j Vovk iz velikim zadovolennyam progolosiv sho Frankova golova chisto ukrayinska mabut iz pokazhchikom bilya 85 j daleko kruglisha yak peresichno v ukrayinciv Same na plebaniyi o Zubrickogo I Franko rozpochav svoyu robotu nad Batkivshinoyu oteye opovidannya napisane litnimi misyacyami r 1904 v chasi vakacijnogo pobutu v girskih selah Mshanci Starosambirskogo i Didovi Tureckogo povitu Okrim togo za ci 10 dniv u Mshanci vin takozh dovershiv vidguk Shidno Zahidni neporozuminnya z privodu knigi Pideshi Vostok i Zapad pidgotuvav vidpovid na publikaciyu pro jogo gabilitaciyu sho vidavalasya v Ruthenische Revue rozpochav i zakinchiv korekturu deyakih literaturnih tvoriv inshih avtoriv a takozh povnocinno vidpochiv lovlyachi ribu v Mshanci ta zbirayuchi gribi u dovkolishnih lisah Unikalna svitlina Ivana Franka u profil zroblena same pid chas ekspediciyi 1904 r u Mshanec unikalna oskilki vsi inshi vidomi fotografiyi Ivana Franka u anfas Narizhnij kamin budinku Prosviti u Mshanci zakladali o Mihajlo Zubrickij razom z Ivanom Frankom Prosvita tezh bula unikalna pri nij funkcionuvala ruska kramnicya vlasnikami yakoyi buli sami selyani Za viruchku vid prodazhi shorichno zakupovuvalisya knigi zhurnali ta gazeti Sogodni u comu primisheni ye nediyuchij muzej im o Mihajla Zubrickogo Ukrayinsku abetku shriftu Brajlya dlya slipih stvoriv Andrij Voloshak slipij radyanskij poet vihidec iz Mshancya zasnovnik lvivskogo viddilennya UTOSu Ye svidchennya pro te sho v chasi pidpilnoyi borotbi v seli bula organizovana kriyivka chitalnya do yakoyi selyani poznosili knigi za perehovuvannya yakih mogli otrimati realni termini ta visilannya v Sibir Pershij sino zhovtij prapor pidnyatij 4 veresnya 1991 roku nad Verhovnoyu Radoyu Ukrayini buv iz Mshancya Istorichne video iz jogo vivishennyam U Shevchenkivskomu Gayu u Lvovi znahoditsya hata iz s Mshanec pam yatka arhitekturi istoriyi sporuda 1920 roku Najprimitivnishij tip zamknutogo dvoru Zrub zhitlovogo primishennya poch XX st za dopomogoyu toku boyiska zblokovanij zi zrubom stajni kin XIX st Tik odnochasno vikonuye funkciyu sinej Vzdovzh tilnoyi stini pribudova zagata Na zahodi Bojkivshini take planuvannya mali timchasovi zhitla Budivlya vidtvorena v muzeyi v 1975 r 22 24 08 2021 r u sela Mshanec Galivka ta Ploske pribuli iniciatorki proyektu Old Khata project Svitlana Oslavska ta Anna Ilchenko dlya vnesennya najdavnishih hat iz cih sil do vseukrayinskogo katalogu tradicijnih budinkiv yak vzirciv bojkivskih hat 26 09 2021 r u seli Mshanec organizuvali festival V gosti do Bojkiv ta o Mihajla Zubrickogo v pam yat pro slavnogo paroha cogo sela Na festival priyihali 3 tis turistiv 26 11 2021 r na teritoriyi parafiyalnogo taboru Mshanecki kolibi predstavniki Strilkivskoyi teritorialnoyi gromadi vrazili vsih vikonannyam pisni Batko nash Bandera 13 01 2024 roku na Mshaneckih kolibah vidbuvsya z yizd usih uchasnikiv akciyi Rizdvyani ptashki iz vstanovlennyam rekordu Ukrayini z najmasovishogo vikonannya vertepami kolyadi Tam vo Bahmuti v Ukrayini ta zakordonom iz rizvyanoyu zirkoyu V rekordi vzyali uchast 105 vertepiv kolyad i kolektiviv zagalna kilkist lyudej 1259 Vidomi lyudiU seli 31 rik dushpastiryuvav vidatnij ukrayinskij istorik etnograf folklorist publicistist gromadskij diyach o Zubrickij Mihajlo Ivanovich Zahidna Bojkivshina odne z ulyublenih misc vidpochinku Ivana Franka U Mshanec Franka privela davnya i shira druzhba z miscevim svyashenikom Mihajlom Zubrickim Verhovinec Andrij ukrayinskij pismennik urodzhenec s Mshanec Vovkanich Petro Pavlovich dobrovolec UGA vujko Vovkanicha Stepana Josipovicha hudozhnik upivec urodzhenec s Mshanec represovanij razom z sim yeyu radyanskim rezhimom Ikonopisec zhivopisec i portretist Malolitnij v yazen sumlinnya Namalyuvav ikoni Hresnoyi dorogi do Mshaneckoyi cerkvi Piznak Ivan Kirilovich starshij brat Grigoriya Piznaka represovanij za borotbu proti totalitarnogo rezhimu Zgodom na zaslanni stav zasluzhenim vinahidnikom Kazahstanu ne mayuchi specialnoyi vishoyi osviti pismennik malolitnim represovanij radyanskim rezhimom na 25 rokiv taboriv za spivpracyu z ukrayinskimi povstancyami Opislya zmushenij oselitisya na Mikolayivshini Avtor zbirki opovidan Z pokolinnya nezlamnih Andrij Voloshak radyanskij poet urodzhenec s Mshanec o Fedir Parashak svyashenik UGKC vihovanec o Mihajla Zubrickogo Po zakinchenni studij u Vatikani sluzhiv parohom u s Galivka Represovanij komunistichnim rezhimom razom z usiyeyu rodinoyu vlasnoyu sim yeyu ta sim yeyu ridnogo brata yakij buvshi golovoyu s Mshanec vidmovivsya pidpisuvati nakaz pro viselennya kilkoh simej odnoselchan na Sibir Vidbuvav zaslannya na Magadani sim ya v inshomu regioni opislya do kincya zhittya prozhivav na Pivdni Ukrayini Piznak Fedir Ivanovich radyanskij diyach deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 4 go sklikan U 1930 h rokah buv v yaznem Kartuzkoyi Berezi Polsha za ukrayinsku ideyu Iz rodini Piznakiv Bobikovih Vovkanich Stepan Josipovich doktor ekonomichnih nauk profesor akademik chlen korespondent Ukrayinskoyi Akademiyi informatiki enciklopedist urodzhenec s Mshanec Iz rodini Vovkanichiv Fidovih Frank Sisin angl Frank E Sysyn amerikanskij i kanadskij istorik fahivec z istoriyi Ukrayini Avtor istorichnoyi rozvidki Otec Mihajlo Zubrickij Nestor ukrayinskogo sela Iniciator ta golovnij redaktor 3 tomnogo vidavnictva naukovih prac o Mihajla Zubrickogo Sichovi strilci iz Mshancya Roman Mazurkkevich Petrikiv Yakiv Gula Senidin Mihajlo Zamishak Fedir Petrichkovich Roman Ryabinec ta in Muzichni klipi pro Mshanec Vasya davaj veslo 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine abo Yak shkolyari dodomu plavayut 17 06 2018 Plakala kazka na dorozi 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine 20 03 2019 Z chogo pochinayetsya doroga 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine 5 08 2019 Karantin forever 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine 30 05 2020 Istoriya odnogo tapochka 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine 3 07 2020 Voyini svitla Muzichne zvernennya vid 13 07 2020 r do prezidenta Ukrayini Volodimira Zelenskogo ta golovi LODA Maksima Kozickogo pid chas protestnoyi akciyi na trasi mizhnarodnogo znachennya N13 Lviv Uzhgorod z vimogoyu kapitalnogo remontu 17 km dorogi Strilki Mshanec yaka z yednuvala 11 sil Rizdvyani smakoliki iz Mshancya 26 12 2020 Mshanecki kolibi 29 veresnya 2021 u Wayback Machine Irina Savula 26 09 2021 Viktor Vinnik i MERI klichut na festival Viktor Vinnik 5 09 2021 Kapitalnij remont avtomobilnoyi dorogi S141704 Mshanec Strilki Shlyahovik T 12 11 2021 Muzichni klipi znyati u Mshanci Oj mamo lyublyu Gricya Ukrayinska molod Hristovi s Biskovichi 17 08 2021 Yunij orel Ukrayinska molod Hristovi s Biskovichi 17 08 2021 What is Sarepta Ukrayinska molod Hristovi s Biskovichi 19 08 2021 Vistupi muzichnih gurtiv na festivali V gosti do Bojkiv ta o Mihajla Zubrickogo 2021 09 26 XIV festival Polegojki Bojki Mshanecki Kolibi 2022 11 08 Batko nash Bandera Strilkivska teritorialna gromada patriotichnij vseukrayinskij fleshmob 2021 11 26 Priberi Karpati yak u sebe bilya hati prisvyachenij pam yati Romana Zhuka Strilkivska teritorialna gromada 2022 07 04PosilannyaLeonid Gerec U tini Maguri usna istoriya mikroregionu v ukrayinskih Karpatah 26 sichnya 2022 u Wayback Machine Ukrayina moderna Chislo 11 2007 Levko Parashak Z pokolinnya nezlamnih Opovidannya Lviv TzOV Vidavnicha firma Afisha 2011 Mariya Orinchak U miniatyuri robiv te sho Sheptickij zaprovadzhuvav u vsij Cerkvi kim buv otec Mihajlo Zubrickij Lvivska manufaktura novin 2022 11 04 Natalya Klyashtorna Misiya otcya Zubrickogo Lokalna istoriya 2022 02 11 Olga Hvorostovska Yak bojki z Mshancya domoglisya dorogi a teper kolibi buduyut 4 bereznya 2021 u Wayback Machine RISU 07 02 2021 Taras Babenchuk Yak svyashenik z gromadoyu povertayut zhittya v girske selo Mshanec VelikijReportazh Zhivogo TB 09 11 2020 Taras Babenchuk Festival V gosti do Bojkiv ta o Mihajla Zubrickogo VelikijReportazh Zhivogo TB 27 09 2021 Nataliya Grom U gosti do bojkiv ta o Mihajla Zubrickogo 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine RISU 25 10 2020 Kontroler Vipusk 119 Vibiti groshi na viboyini 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine Viktoryya Pyatkevich Adziny sposab vyzhyc Yak karpackaya vyoska peratvaraecca y agraturystychny kurort 14 chervnya 2021 u Wayback Machine ZYaLYoNY PARTAL TAVARYSTVA ZYaLYoNAYa SETKA 31 05 2021 Lidiya Stanicka Radiointerv yu z o Romanom Gromom Andriyem Nimcem ta Igorem Gubilitom pro Bojkivshinu Ukrayinske radio Lviv 12 04 2021 Vira Chopik Mshanecki kolibi osoblivij vidpochinok na tli rozkishnoyi prirodi 25 serpnya 2021 u Wayback Machine Media Drogobichchina 17 08 2021 ShoTam Socialne pidpriyemnictvo silami gromadi Realno shotam info 13 08 2021 Karina Lyashenko Pershij krok na shlyahu do restavraciyi u Mshanci pochali doslidzhuvati cerkvu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 9 veresnya 2021 u Wayback Machine GalNet 24 06 2021 Nadiya Savka V gosti do bojkiv ta o Mihajla Zubrickogo programa ta meta festivalyu 15 veresnya 2021 u Wayback Machine Radioden UA Lviv 2021 09 15 O Pavlo Shved Cerkva ta SpaceX Sho ob yednuye startap Ilona Maska ta strukturu Isusa Hrista 15 listopada 2021 u Wayback Machine 28 10 2021 Shorichnij blagodijnij yarmarok Rizdvyani smakoliki iz Mshancya 23 lyutogo 2022 u Wayback Machine Istoriko turistichnij marshrut Na Pikuj 8 grudnya 2021 u Wayback Machine merezha turistichnih marshrutiv FrankoMandri Yana Pekun O Roman Grom Kreativni pidhodi do tvorennya zmin Podkast Svyata pravda Radio Skovoroda 06 02 2022 Volodimir Noskov Doroslim prihistok a dityam litnye taboruvannya Cikl Sili dobra Ukrayinske radio 12 06 2022 Svyashenik Grom ta mshanecki bliskavki Varianti 15 12 2021 Reabilitacijni tabori dlya ditej sho postrazhdali vid vijni Ukrayinska osvitnya platforma Liderstvo i sluzhinnya 24 06 2022 Roman Grom Sho take Mshanecki kolibi i zvidki berutsya groshi Facebook 12 07 2022 Romaniya Gorbach VNUTRIShNO PEREMIShENI OSOBI V KARPATAH Meni vzhe kozhen den snitsya sho mi yidemo dodomu 2022 10 17 Perejshli na ukrayinsku ta znajshli druziv yak na Mshaneckih kolibah vidtaboruvali 300 ditej postrazhdalih vid vijni Lvivska Manufaktura Novin 2022 09 08 Romaniia Gorbach Wie gefluchtete Kinder in den Bergen ein Stuck Normalitat finden Perspective Daily 2022 12 09 Orisya Shiyan Pomitno yak progresuye suspilstvo yake soboyu zajmayetsya Zahid Net 2023 06 02 Olga Mar yan Koli mi ob yednuyemosya todi mozhemo vse abo Yak ukrayinci na ZSU kolyaduvali RISU 2024 01 19 Igor Netudihatkin Cofijska kolyadka u poshukah melodiyi Rizdva XVII stolittya Ukrayinskij Tizhden 2024 01 01 Bohdan Klid How a Unique Old Carol Was Discovered Rediscovered and Given New Meaning in the Context of the Battle for Kyiv Ukrayina Moderna 2024 01 27 Roman Shostak 400 m do YeS yak Grom vede gromadu v YeS bez KPP TRK Pershij Zahidnij 2023 06 01 Roman Shostak Yak Gromi z gromadoyu vedut prikordonni sela do YeS TRK Pershij Zahidnij 2023 06 08 Istoriya Oleni Fostik Tabir z mediagramotnosti 2023 Tabir z mediagramotnosti na Mshaneckih kolibah 2023 07 15 Mirna akciya z privodu dorogi Strilki Mshanec Yak vse vidbuvalosya i pidsumok Ogoloshennya akciyi goloduvannya 2020 07 13 Aerozjomka sela Mshanec Vesna 2020 roku Mszaniec Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 783 pol LiteraturaMihajlo Zubrickij Zibrani tvori i materiali u 3 t Redkol Frank Sisin golova ta in Vid 2 e vipr Lviv 2019 T 1 Naukovi praci 610 s Mihajlo Zubrickij Zibrani tvori i materiali u 3 t Redkol Frank Sisin golova ta in Lviv 2016 T 2 Materiali do biografiyi 616 s Mihajlo Zubrickij Zibrani tvori i materiali u 3 t Redkol Frank Sisin golova ta in Lviv 2019 T 3 Gazetni publikaciyi etnografichni ta arhivni materiali 1024 s Zubrickij M Selo Mshanec Starosambirskogo povitu materiali do istoriyi galckogo sela ZNTSh 1906 r t 70 s 114 167 1906 r t 71 s 96 133 1906 r t 74 s 93 128 1907 r t 77 s 114 170 Zubrickij M Zibrani tvori i materiali u troh tomah Tom 1 Naukovi praci Litopis 2013 Zubrickij M I Narodnij kalendar narodni zvichayi i povirki priv yazani do dniv v tizhni i do rokovih svyat zapisani u Mshanci Starosambirskogo povitu i po susidnih selah Materiali do ukrayinsko ruskoyi etnologiyi 1900 r t 3 s 33 60 Zubrickij M I Panshina v seli Mshanci v 18 st Zhitye i slovo 1894 r t 1 s 70 74 Zubrickij M I Parcelyaciya vijtivstva pomizh piddanih s Mshancya 1783 r ZNTSh 1902 r t 50 s 8 12 Zubrickij M I Selyanski budinki v Mshanci Starosambirskogo povitu Materiali do ukrayinsko ruskoyi etnologiyi 1909 r t 11 s 1 22 Franko I Etnografichna ekspediciya na Bojkivshinu V kn Franko I Zibrannya tvoriv t 36 K 1982 Barvinskij B O Bunt v s Mshanci 1717 r ZNTSh 1903 r t 54 s 4 5 Barvinskij B O Istorichni prichinki Zhovkva 1908 r t 1 1909 r t 2 94 s Primitki www drv gov ua ukr Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 15 sichnya 2021 Zubrickij Mihajlo 1906 1907 Selo Mshanec Starosambirskogo povitu materiali do istoriyi galckogo sela Lviv ZNTSh s Tomi 70 71 79 Zubrickij Mihajlo 1896 Mihajlo Zubrickij Avtobiografiya Mshanec Kurij Vasil Lopushanskij Roman Najridnisha v sviti Lopushanka Homina V Kurij R Lopushanskij Lviv Vidavnictvo Rastr 7 2019 548 s 16 s il ISBN 978 617 7726 49 3 S 17 BIESZCZAD Rocznik Towarzystwa opieki nad zabytkami Ddzial w Michniowcu 1995 Maciej Augustyn Andrzej Szczerbicki Cerkiew w dolinie potoku Mszaniec Str 18 28 Komarnickij V Komarniki selo na Ruskomu puti V Komarnickij L TzOV Kamula 2007 S 13 14 Gerec Leonid 20 01 2021 PDF ukrayinska Arhiv originalu PDF za 26 sichnya 2022 Grushevskij Mihajlo 2005 Tvori u 50 tomah Tom 7 Lviv Svit s 600 Mihajlo Grushevskij Storinka z istoriyi ukrayinsko ruskogo silskogo duhovenstva 17 Mshanec www m hrushevsky name Procitovano 28 sichnya 2021 Zubrickij Mihajlo 1895 Selo Kindrativ Tureckogo pov Lviv Zhitye i slovo Zubrickij Mihajlo 2019 Sisin Frank red Mihajlo Zubrickij Zibrani tvori i materiali U 3 t ukrayinska T 3 Lviv Litopis ISBN 978 966 8853 85 2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya authorlink1 dovidka Perevirte znachennya editor link dovidka Barvinskij Bogdan PDF ukrayinskoyu ZNTSh Arhiv originalu PDF za 3 chervnya 2019 Procitovano 28 01 2021 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom VI wynik wyszukiwania DIR dir icm edu pl Procitovano 11 listopada 2023 Biblioteka Ossolinskih rkp 1632 str 209 uht org ua Arhiv originalu za 7 kvitnya 2014 Procitovano 28 sichnya 2021 maps arcanum com angl Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2021 Malovidomi storinki zhittya i naukovoyi praci o Mihajla Zubrickogo www sde org ua Procitovano 5 lyutogo 2021 Z Staromiskogo Kudi divayut sya neraz groshi nashih lyudej Dilo 10 22 s 32 Sisin Frank 2019 Mihajlo Zubrickij litopisec bojkivskoyi Verhovini Zibrani tvori i materiali u troh tomah Tom 3 Gazetni publikaciyi etnografichni ta arhivni materiali Lviv Litopis s 47 ISBN 978 966 8853 85 2 KASPEREVICh Vasil GRIGORIJ PIZNAK SIDIV U TYuRMI Z PATRIARHOM JOSIPOM SLIPIM Golos Prikarpattya Franko Ivan 1982 Etnografichna ekspediciya na Bojkivshinu T 36 Kiyiv Naukova dumka Gorak Roman 2019 Listi Mihaelya Gaberlandta do Ivana Franka PDF Ukrayinske literaturoznavstvo a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Kuzelya Zenon 1926 Iz moyih spominiv pro Ivana Franka Literaturno naukovij visnik s kn 7 8 s 241 246 Zubrickij Petro 1968 Biografiya o Mihajla Zubrickogo Rochester Ukrayinskij tizhnevik Mist ukr 16 grudnya 2020 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2021 Nakonechna Goshicka Tetyana Slidami Mihajla Zubrickogo na osnovi polovih materialiv z narodnogo budivnictva zibranih v s Mshanec ta Ploske Starosambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Procitovano 30 bereznya 2023 Mshanec Starosambirskij rajon Lvivska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR ru RU Procitovano 28 sichnya 2021 Rekolekciyi ta misiyi Redemptoristiv 17 zhovtnya 2022 Misiya redemptoristiv u Mshanci facebook com ukrayinskoyu Procitovano 17 zhovtnya 2022 Pih o Ruslan 2021 Yaksho taka Bozha volya ya rado prijmu i smert Blazhennij svyashennomuchenik Zenon Kovalik redemptorist Narodoznavchi zoshiti 1997 2016 1997 Chumak D Ne pereshkodili ni viddal ni dosh vshanuvati povstanciv u Grozovi Shlyah Peremogi 1996 13 veresnya Ch 35 2211 Dem yan G Grozova Materiali do povstanskogo martirologa Starosambirshini Rukopisi zberigayutsya v osobistomu arhivi G Dem yana u Lvovi Dem yan G i Rozluckij V Materiali do povstanskogo martirologa Turkivshini Rukopisi zberigayutsya v osobistomu arhivi G Dem yana u Lvovi Parashak Levko 6 zhovtnya 2022 Z pokolinnya nezlamnih PDF Chitomo Ukrayinska TzOV Vidavnicha firma Afisha Procitovano 6 10 22 Slobodyan Vasil 2015 Ukrayinske sakralne budivnictvo Starosambirskogo rajonu Lviv Kamula s 21 Strilkivska teritorialna gromada 24 serpnya 2022 Pershij prapor Ukrayini yakij pidnyatij nad VRU iz Strilkivskoyi gromadi 4 veresnya 1991 roku nad Verhovnoyu Radoyu Ukrayini bulo pidnyato sino zhovtij prapor ukr procitovano 22 listopada 2023 Protokol shodu zboriv gromadyan pajovikiv Mshaneckoyi silskoyi radi vid 23 listopada 2007 roku Rishennya Mashneckoyi silskoyi radi 208 vid 20 bereznya 2008 roku HI ta sesiya V sklikannya ukr arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 procitovano 25 kvitnya 2021 ukr arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 procitovano 25 kvitnya 2021 ukr arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 procitovano 25 kvitnya 2021 ukr arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 procitovano 25 kvitnya 2021 ukr arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 procitovano 25 kvitnya 2021 ukr arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 procitovano 25 kvitnya 2021 24 Kanal ukr Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 Zaxid net ZAXID NET ukr Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 news bigmir net ros Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 ukr arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 procitovano 25 kvitnya 2021 kp ua ru RU Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 Elektronni peticiyi do Kabinetu Ministriv Ukrayini Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 25 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 13 chervnya 2019 Procitovano 25 kvitnya 2021 ukr arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 procitovano 25 kvitnya 2021 portal lviv ua ukr Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 ukr arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 procitovano 25 kvitnya 2021 24 Kanal ukr Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 15 08 Dobra rozmova na Voskresinnya Zhive radio ukr procitovano 25 kvitnya 2021 Mariya Orinchak www lmn in ua Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 Grom Roman 6 zhovtnya 2019 Duh akciyi Irina Savula spivaye na pershij akciyi protestu Procitovano 17 travnya 2024 ukr arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 procitovano 25 kvitnya 2021 ukr arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 procitovano 25 kvitnya 2021 www lmn in ua Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 Zaxid net ZAXID NET ukr Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 ukr arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 procitovano 25 kvitnya 2021 ukr arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 procitovano 25 kvitnya 2021 ukr arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 procitovano 25 kvitnya 2021 tvoemisto tv Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 Velike Budivnictvo Zvernennya zhiteliv 11 sil na tretij den akciyi z vimogoyu kapremontu dorogi Strilki Mshanec do Prezidenta Ukrayini Volodimira Zelenskogo oskilki vsi inshi bezpomichni Facebook ukr Procitovano 25 kvitnya 2021 Facebook ukr Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 www lmn in ua Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 Facebook ukr Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 www lmn in ua Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 Mihajlovich Luka 13 lipnya 2020 Ya razom iz bagatma inshimi svyashennikami i gromadskimi aktivistami vchergove vislovlyuyu pidtrimku svoyemu spivbratovi u svyashenstvi o Roman Hrom yakij b ye ob skalu nadzvichajno cinichnoyi postavi oblasnoyi vladi cherez trivale i cilkovite ignoruvannya zakonnih prav gromad sil Strilki Mshanec abi otrimati yaksho ne yakisnu dorogu to prinajmni nadiyu na neyi Procitovano 17 travnya 2024 Vash Golos Prikarpattya 13 lipnya 2020 Doroga Mshanec Strilki Zhiteli 11 girskih sil vtretye vijshli na protestnu akciyu u s Strilki Procitovano 17 travnya 2024 PERShIJ ZAHIDNIJ 13 lipnya 2020 OChI NOVINI 13 07 2020 PERShIJ ZAHIDNIJ procitovano 17 travnya 2024 www lmn in ua Arhiv originalu za 25 kvitnya 202
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Україна 
