Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Морські битви Дарданелльської кампанії (англ. Naval operations in the Dardanelles campaign) — військові дії на морському просторі флотів Антанти (Австралії, Франції, Російської та Британської імперій) проти військово-морських сил Центральних держав (Османської та Німецької імперій) у ході проведення Дарданелльської операції в роки Першої світової війни.
| Морські битви Дарданелльської кампанії | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Дарданелльська операція Битва на Середземному морі | |||||||
 Загибель французького пре-дредноута , що підірвався на міні. 18 березня 1915 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
Антанта: Королівський ВМФ Великої Британії ВМС Франції Російський імператорський флот | Четверний Союз: Османський флот Кайзерліхмаріне | ||||||
| Командувачі | |||||||
 |   Отто Ліман фон Сандерс | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 1 дредноут 3 лінійні крейсери 28 пре-дредноутів 23 крейсери 25 есмінцівs 13 ПЧ 1 гідроавіаносець | Система берегових фортів, опорних пунктів та морських мінних полів 2 пре-дредноути мінні загороджувачі підводні човни | ||||||
Передумови
Роль Дарданелл
Протока Дарданелли, що з'єднує через Мармурове море Чорне та Егейське моря знаходиться між європейським півостровом Галліполі та азійським півостровом Мала Азія. Дарданелли мають ширину до 3,7 км і історично грають виключно геополітичну та географічну роль в історії Європи та Азії. До початку Першої світової війни османи використовували берега протоки для побудови потужної фортифікаційної системи оборони по обидва боки водного шляху. З моменту, коли європейські країни поринули у світовій конфлікт, Османська імперія зберігала нейтралітет, у якому були конче зацікавлені Велика Британія, Франція і Росія. Водночас, кайзерівська Німеччина докладала чимало зусиль, щоб привернути Стамбул на свій бік та отримати його в ролі союзника для війни на Близькому Сході, на Балканах, у Північній Африці. Після Балканських воєн, коли Османська імперія зазнала колосальних територіальних збитків, Берлін налагодив плідні та взаємовигідні стосунки між державами. У грудні 1913 року до Стамбула прибула німецька військова місія на чолі з генералом Отто Ліман фон Сандерсом. Коли сталася Сараєвська криза, німецькі дипломати переконували османський уряд вступити , запропонувавши територіальні здобутки в разі перемоги. 30 липня 1914 року, через два дні після початку Першої світової війни, османське керівництво погодилося з німцями на їхні пропозиції й підписали таємний договір, проте не знаючи, що Британська імперія вступить у війну на боці Антанти.
2 серпня 1914 року британський уряд конфіскував найсучасніші османські лінійні кораблі і , що будувалися британською компанією Vickers Limited на замовлення османського флоту. У свою чергу німці запропонували на заміну свої крейсери: лінійний «Гебен» та легкий . Попри переслідуванню ескадри британського флоту під командуванням адмірала А. Мілна, німецьким крейсерам «Гебену» та «Бреслау» вдалося відірватися від переслідування та прорватися до Дарданелл і дістатися Стамбула. Таким чином стамбульська влада порушила міжнародні угоди, які вимагали не допущення проходження Турецькими протоками кораблів воюючих держав і блокування їх нейтральними силами. Британська морська місія полишила столицю Османської імперії, німці у відкриту скористалися цією нагодою й у вересні 1914 року командувачем османського флоту став контр-адмірал Імперського флоту Німеччини Вільгельм Сушон.
Ситуація навколо Дарданелл поступово ставала все більш напруженою. 27 вересня британські кораблі захопили османський міноносець, на що на початку жовтня німецький командир фортифікаційного комплексу на Дарданеллах видав наказ про закриття проходу протоками. 28 жовтня османський флот за підтримки німецьких крейсерів, які наразі отримали назву «Явуз Султан Селім» і «Міділлі», але лишилися під командуванням німецьких офіцерів та з німецькими екіпажами, розпочав . 29 жовтня 1914 року рейдова корабельна група одночасно атакувала російський флот у пунктах базування в Одесі, Севастополі, Феодосії, Новоросійську та Ялті. Не втративши нікого, османи успішно провели рейд та повернулися до Стамбула.
31 жовтня 1914 року Османська імперія формально приєдналася до Центральних держав, а 2 листопада Росія оголосила війну Туреччині. 5 листопада Росію підтримали Велика Британія і Франція, на що незабаром османський султан оголосив джихад. Поступово воєнні дії охопили Кавказ, Месопотамію, Єгипет та інші регіони Близького Сходу.
Перші плани
У листопаді 1914 року французький міністр Арістід Бріан звернувся до керівництва союзників з ідеєю вторгнення в Османську імперію, але його задуму не знайшов підтримки, а згодом і плани британців не допустити османів до війни в Європі провалилися. 2 січня 1915 року Верховний головнокомандувач російської імператорської армії великий князь Микола Миколайович звернувся до Антанти за допомогою з огляду на Сарикамишську операцію, що проводилася османською армією та організацію й проведення демонстраційних дій у районі Дарданелл, для відволікання турецьких військ з Кавказького фронту. Перший лорд адміралтейства Вінстон Черчилль виступив з концептуальною ідеєю стосовно проведення морської десантної операції у Шлезвіг-Гольштейні, з далекосяжною метою втягнути в такій спосіб Данію у війну й полегшити морські комунікації з Балтійським морем та одночасно висадити морський десант на Дарданелли, вибивши Туреччину з війни та підштовхнути Болгарію й Румунію приєднатися до Антанти. Актуальність російського запиту, що надійшов та зневага до військової спроможності армії й флоту Османської імперії робили враження, що похід на Дарданелли буде легко реалізованим.
11 січня 1915 року командувач Британської середземноморської ескадри, віце-адмірал запропонував план прориву крізь Дарданелли за допомогою лінкорів, підводних човнів та міноносців. 13 лютого британська Воєнна рада затвердила план, і Кардену виділили більше пре-дредноутів, сучасні лінійний корабель «Квін Елізабет» та лінійний крейсер «Інфлексібл». Франція послала ескадру, яка мала у своєму складі чотири пре-дредноути, російський флот виділив бронепалубний крейсер .
На початку лютого 1915 року військово-морські сили отримали у своє розпорядження контингент Королівських морських піхотинців та , яка прибула після підготовки Австралійсько-новозеландського армійського корпусу (ANZAC) в Єгипті. Піхота була призначена для окупації Стамбула після того, як протоки були захоплені флотами Антанти.
Турецькі приготування Дарданелл
За станом на серпень 1914 року зовнішній периметр оборони Турецьких проток з боку Егейського моря нараховував лише дві фортеці на кінці півострову Галліполі та дві на азійському берегу. Усі форти цього периметру мали 19 гармат, чотири з яких мали дальність стрільби 14 км, решта 5,5 — 7,2 км. Артилерія фортець прикривала мінне поле, що було встановлено у протоці з початком воєнних дій в Європі. Окрім фортів існували окремі фортифікаційні споруди: чотири польові гаубиці в капонірах на мисі Теке Бурну на європейській стороні, потім на відстані 16 км існував проміжок до позицій проміжного периметру оборони поблизу Кефез — чотири артилерійські позиції на південному березі і одна на північному. Форт Дарданос мав дві нові 6-дюймові морські гармати, а решта мала на оснащенні десять малих швидкострільних гармат зі щитами. Позиції внутрішнього периметру оборони мали найважчі гармати та кілька польових легких гаубиць та польових гармат. П'ять фортів були побудовані на європейській боці півострову та шість на азійському і оснащені 72 важкими та середніми гарматами. Більшість артилерійських систем була застарілою, але було п'ять далекобійних 360-мм гармат з дальністю стрільби 15,6 км та три 240-мм гармати з дальністю 13,7 км. Решта гармат у Внутрішньому периметрі оборони була застаріла і не могли стріляти за межі 9,2 км.
Загалом з цієї сотні гармат лише 14 були більш-менш сучасними, решта належала до застарілих систем, артилерійська обслуга була слабо підготовлена, відчувався брак боєприпасів, а перспектив їхнього поповнення не передбачалося. До того ж артилерія стояла переважно відкрито, обмаль з них мала захисні щити, позиції артилерійських спостерігачів, пости управління артилерійським вогнем та вузли зв'язку, що забезпечували тільки телефонний зв'язок між гарматами та командирами, були відкритого типу й уразливі від вогню противника
Наприкінці серпня 1914 року до Османської імперії прибула велика група німецьких військових фахівців з 500 осіб, у першу чергу інженерів, на чолі віце-адміралом кайзерівського флоту Гвідо фон Узедомом. Головним завданням спеціалістів було проведення інспекційної перевірки стану фортифікаційних споруд і артилерії та вжиття необхідних заходів щодо їх термінового поліпшення й удосконалення. Німецькі спеціалісти розгорнули дійову роботу спрямовану на посилення бойових спроможностей турецької системи оборонних укріплень. До жовтня переважна більшість артилерійських систем була відновлена, модернізована, обслугою стали німецькі артилеристи. Одночасно проводилася інтенсивна підготовка особового складу артилерійських підрозділів османської армії.
розпочав роботи щодо посилення всіх периметрів за рахунок їхнього насичення найсучаснішими гаубицями та швидкострільними гарматами. До березня 1915 року німецько-османські інженери та моряки влаштували ще десять ліній мінних полів у протоці, встановили 12 прожекторів, які прикривалися вогнем артилерійських систем. У порівнянні з 29 жовтня 1914 року, коли Стамбул вступив у війну, відчувалися разючі зміни. 3 листопада зовнішні форти були обстріляні кораблями союзників, після чого османські офіцери значно зменшили свій скептицизм стосовно німецьких радників. Але, попри напруженій діяльності німецького контингенту та османських керівників стан системи оборони все ще був у поганому стані. Тамтешні артилеристи не набули достатніх навичок при зброї, хронічно не вистачало боєприпасів не тільки на підготовку, а й на відбиття ймовірного вторгнення з моря.
Морські операції союзників
Перші бої
3 листопада 1914 року, ще до офіційного оголошення Британією та Францією війни Османської імперії, британські лінійні крейсери «Індомітебл» та «Індефатігебл» та французькі старі лінкори і провели перший артилерійський обстріл мису і зовнішніх фортів Дарданелл Кум-Кале і Седд-Ель-Бахр. 20-хвилинний обстріл мав за мету перевірити стан готовності фортифікаційних систем турків. У результаті влучення в пороховий льох у форті Седд-Ель-Бахр стався вибух, який знищив 10 гармат і вбив 86 турецьких військовиків. Загалом унаслідок обстрілу загинуло 150 людей, зокрема 40 німецьких спеціалістів. Результати обстрілу були позитивно сприйняті керівництвом Антанти, але для Стамбула раптом стало ясна загроза, що могла виникнути з цього напрямку, і нагальна важливість посилення власної оборони.
19 лютого 1915 року два союзні есмінці висунулися до протоки, намагаючись прорватися крізь загородження. Між фортецями та кораблями розпочалася стрілянина, згодом до місця сутички підійшли пре-дредноути та , які відкрили вогонь з гармат головного калібру. Бій завершився безрезультатно для обох сторін, британці відступили.
25 лютого союзники знову атакували, при чому сапери Королівських морських піхотинців здійснили рейд на форти Седд-Ель-Бахр та Кум-Кале, практично не зустрічаючи опору. 1 березня чотири броненосні кораблі обстріляли проміжну оборону, але незначного прогресу було досягнуто в очищенні мінних полів. Тральщики, якими командував начальник штабу Роджер Кіз, були броньованими траулерами, укомплектованими цивільними екіпажами, які не горіли бажання працювати під час обстрілу. Сильна течія в протоці ще більше ускладнила проведення розміновування та османський опір, який наростав з початком операції примусив відступити.
Вночі 13 березня британський панцерний крейсер повів 6 тральщиків у чергову спробу проробити проходи в мінних полях. У результаті османського спротиву чотири з них були уражені, крейсер також дістав важких пошкоджень. 15 березня британці здійснили ще одну невдалу спробу.
Бій 18 березня
| Лінія A | «Квін Елізабет» | «Інфлексібл» | ||
|---|---|---|---|---|
| Французька лінія B | ||||
| Британська лінія B | «Альбіон» | |||
| Кораблі підтримки | ||||
| Резерв |
У ніч на 18 березня сталася подія, яка вирішила битву, коли османський мінний загороджувач поставив новий ряд мін перед мінним полем Кефез, безпосередньо біля входу до протоки. Османи звернули увагу, що при відході після обстрілу британські кораблі завжди поверталися лівим бортом до бухти. Цей новий ряд з 20 мін, прокладений на глибині 15 м з інтервалом близько 100 метрів, проходив паралельно до берега.
18 березня британське командування, оптимістично налаштоване на битву, в черговий раз спланувало проведення рейду на фортифікаційні укріплення турків, у першу чергу по фортецях, що охороняють перші п'ять мінних полів, а після цього протягом ночі тральщиками провести зачищення. А на наступний день планувалося зачистити п'ять останніх мінних полів. Ані англійці, ані французи не знали про появу нового мінного поля прямо по курсу їхнього просування вглиб протоки.
Близько 11:00 перша британська лінія відкрила вогонь по противнику, за нею до артилерійської дуелі приєдналася лінія французьких капітальних кораблів. Вогонь османської артилерії був влучним і незабаром перші ураження дістали , , і «Інфлексібл». Водночас вогонь корабельної артилерії у відповідь не був настільки ефективним, артилерійські батареї турків не були уражені, але інтенсивність їхнього вогню значно спала. Однак контр-адмірал , який керував операцією, вважаючи, що туркам завданий значний збиток, віддав наказ просунути вперед другу британську лінію, а також і .
О 13:54 французький пре-дредноут розпочав робити поворот лівим бортом, як робив це зазвичай, наразився на міну, пролунав потужний вибух і за пару хвилин корабель затонув. Загинуло 639 людей, лише 48 вціліли внаслідок катастрофи. Командування не відразу відреагувало, адмірал де Робек думав, що це або плавуча міна, або торпеда.
Британці продовжили бій. Близько 16:00 «Інфлексібл» також почав розворот і налетів на ще одну міну. Вибух вбив 30 членів екіпажу, в пробоїну хлинула вода. Лінійний корабель залишався на плаву, і ледве дотягнув до острова Бозджаада, де викинувся на берег.
Наступним став , що підірвався на міні, й почав відходити з поля бою у напівпідтопленому стані. Де Робек послав на допомогу «Іррезістібл», наказавши взяти його на буксир. О 18:05 на міну вже налетів «Оушн». Есмінці , і разом прибули до постраждалого корабля і зняли з нього екіпаж (разом з тими, кого встиг «Оушн» врятувати з ). Тонучі кораблі все ще залишалися на плаву й повільно дрейфували, перебуваючи в полі досяжності ворожої берегової артилерії. О 22:30 комодор Роджер Кіз повернувся на місце битви, намагаючись або підчепити їх на трос, або затопити. Чотири години пошуку не дали результату — лінкори затонули.
За день бою турки потопили три й пошкодили ще три лінійні кораблі, спричинивши загибель понад 700 військових противника. Основні рубежі мінних полів залишилися недоторканими й перебували під перехресним вогнем артилерійських батарей, що не вступали ще в битву. Нищівна поразка 18 березня змусила британсько-французьке керівництво призупинити свої активні дії поблизу Дарданелл, хоча на думку їм не вистачало лише однієї спроби й оборона турків у протоці на шляху до Константинополя буде прорваною. Проте, вище командування не наважилося на такий крок.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- Corbett, 2009a, с. 213—224.
Джерела
- Corbett, J. S. (2009) [1920]. Naval Operations. History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence. I. London: Longmans. .
- Dupuy, Trevor Nevitt and The military history of World War I: naval and overseas war, 1916—1918 (1967)
- Больных А. Г. Морские битвы Первой мировой: Трагедия ошибок. — АСТ, 2001. — 560 с. — .(рос.)
- Ōzakman, Turgut (2008). Diriliş, Çanakkale 1915. Ankara: Bilgi Yayınevi. .(тур.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Морські битви Дарданелльської кампанії |
- DARDANELLES and GALLIPOLI CAMPAIGNS — 1915—1916 [ 5 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Naval warfare in the Mediterranean during World War I
- Війна на морі [ 27 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Morski bitvi Dardanellskoyi kampaniyi angl Naval operations in the Dardanelles campaign vijskovi diyi na morskomu prostori flotiv Antanti Avstraliyi Franciyi Rosijskoyi ta Britanskoyi imperij proti vijskovo morskih sil Centralnih derzhav Osmanskoyi ta Nimeckoyi imperij u hodi provedennya Dardanellskoyi operaciyi v roki Pershoyi svitovoyi vijni Morski bitvi Dardanellskoyi kampaniyiDardanellska operaciya Bitva na Seredzemnomu moriZagibel francuzkogo pre drednouta sho pidirvavsya na mini 18 bereznya 1915 Zagibel francuzkogo pre drednouta sho pidirvavsya na mini 18 bereznya 1915Data 19 lyutogo 18 bereznya 1915Misce DardanelliRezultat peremoga Osmanskoyi imperiyi u bilshosti morskih bitv ta boyivStoroniAntanta Korolivskij VMF Velikoyi Britaniyi VMS Franciyi Rosijskij imperatorskij flot Chetvernij Soyuz Osmanskij flot KajzerlihmarineKomanduvachiOtto Liman fon SandersVijskovi sili1 drednout 3 linijni krejseri 28 pre drednoutiv 23 krejseri 25 esmincivs 13 PCh 1 gidroavianosec Sistema beregovih fortiv opornih punktiv ta morskih minnih poliv 2 pre drednouti minni zagorodzhuvachi pidvodni chovniPeredumoviRol Dardanell Protoka Dardanelli sho z yednuye cherez Marmurove more Chorne ta Egejske morya znahoditsya mizh yevropejskim pivostrovom Gallipoli ta azijskim pivostrovom Mala Aziya Dardanelli mayut shirinu do 3 7 km i istorichno grayut viklyuchno geopolitichnu ta geografichnu rol v istoriyi Yevropi ta Aziyi Do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni osmani vikoristovuvali berega protoki dlya pobudovi potuzhnoyi fortifikacijnoyi sistemi oboroni po obidva boki vodnogo shlyahu Z momentu koli yevropejski krayini porinuli u svitovij konflikt Osmanska imperiya zberigala nejtralitet u yakomu buli konche zacikavleni Velika Britaniya Franciya i Rosiya Vodnochas kajzerivska Nimechchina dokladala chimalo zusil shob privernuti Stambul na svij bik ta otrimati jogo v roli soyuznika dlya vijni na Blizkomu Shodi na Balkanah u Pivnichnij Africi Pislya Balkanskih voyen koli Osmanska imperiya zaznala kolosalnih teritorialnih zbitkiv Berlin nalagodiv plidni ta vzayemovigidni stosunki mizh derzhavami U grudni 1913 roku do Stambula pribula nimecka vijskova misiya na choli z generalom Otto Liman fon Sandersom Koli stalasya Sarayevska kriza nimecki diplomati perekonuvali osmanskij uryad vstupiti zaproponuvavshi teritorialni zdobutki v razi peremogi 30 lipnya 1914 roku cherez dva dni pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni osmanske kerivnictvo pogodilosya z nimcyami na yihni propoziciyi j pidpisali tayemnij dogovir prote ne znayuchi sho Britanska imperiya vstupit u vijnu na boci Antanti 2 serpnya 1914 roku britanskij uryad konfiskuvav najsuchasnishi osmanski linijni korabli i sho buduvalisya britanskoyu kompaniyeyu Vickers Limited na zamovlennya osmanskogo flotu U svoyu chergu nimci zaproponuvali na zaminu svoyi krejseri linijnij Geben ta legkij Popri peresliduvannyu eskadri britanskogo flotu pid komanduvannyam admirala A Milna nimeckim krejseram Gebenu ta Breslau vdalosya vidirvatisya vid peresliduvannya ta prorvatisya do Dardanell i distatisya Stambula Takim chinom stambulska vlada porushila mizhnarodni ugodi yaki vimagali ne dopushennya prohodzhennya Tureckimi protokami korabliv voyuyuchih derzhav i blokuvannya yih nejtralnimi silami Britanska morska misiya polishila stolicyu Osmanskoyi imperiyi nimci u vidkritu skoristalisya ciyeyu nagodoyu j u veresni 1914 roku komanduvachem osmanskogo flotu stav kontr admiral Imperskogo flotu Nimechchini Vilgelm Sushon Situaciya navkolo Dardanell postupovo stavala vse bilsh napruzhenoyu 27 veresnya britanski korabli zahopili osmanskij minonosec na sho na pochatku zhovtnya nimeckij komandir fortifikacijnogo kompleksu na Dardanellah vidav nakaz pro zakrittya prohodu protokami 28 zhovtnya osmanskij flot za pidtrimki nimeckih krejseriv yaki narazi otrimali nazvu Yavuz Sultan Selim i Midilli ale lishilisya pid komanduvannyam nimeckih oficeriv ta z nimeckimi ekipazhami rozpochav 29 zhovtnya 1914 roku rejdova korabelna grupa odnochasno atakuvala rosijskij flot u punktah bazuvannya v Odesi Sevastopoli Feodosiyi Novorosijsku ta Yalti Ne vtrativshi nikogo osmani uspishno proveli rejd ta povernulisya do Stambula 31 zhovtnya 1914 roku Osmanska imperiya formalno priyednalasya do Centralnih derzhav a 2 listopada Rosiya ogolosila vijnu Turechchini 5 listopada Rosiyu pidtrimali Velika Britaniya i Franciya na sho nezabarom osmanskij sultan ogolosiv dzhihad Postupovo voyenni diyi ohopili Kavkaz Mesopotamiyu Yegipet ta inshi regioni Blizkogo Shodu Pershi plani U listopadi 1914 roku francuzkij ministr Aristid Brian zvernuvsya do kerivnictva soyuznikiv z ideyeyu vtorgnennya v Osmansku imperiyu ale jogo zadumu ne znajshov pidtrimki a zgodom i plani britanciv ne dopustiti osmaniv do vijni v Yevropi provalilisya 2 sichnya 1915 roku Verhovnij golovnokomanduvach rosijskoyi imperatorskoyi armiyi velikij knyaz Mikola Mikolajovich zvernuvsya do Antanti za dopomogoyu z oglyadu na Sarikamishsku operaciyu sho provodilasya osmanskoyu armiyeyu ta organizaciyu j provedennya demonstracijnih dij u rajoni Dardanell dlya vidvolikannya tureckih vijsk z Kavkazkogo frontu Pershij lord admiraltejstva Vinston Cherchill vistupiv z konceptualnoyu ideyeyu stosovno provedennya morskoyi desantnoyi operaciyi u Shlezvig Golshtejni z dalekosyazhnoyu metoyu vtyagnuti v takij sposib Daniyu u vijnu j polegshiti morski komunikaciyi z Baltijskim morem ta odnochasno visaditi morskij desant na Dardanelli vibivshi Turechchinu z vijni ta pidshtovhnuti Bolgariyu j Rumuniyu priyednatisya do Antanti Aktualnist rosijskogo zapitu sho nadijshov ta znevaga do vijskovoyi spromozhnosti armiyi j flotu Osmanskoyi imperiyi robili vrazhennya sho pohid na Dardanelli bude legko realizovanim Sistema fortifikacijnih sporud vognevih zasobiv ta minnih poliv na Dardanellah na lyutij 1915 roku 11 sichnya 1915 roku komanduvach Britanskoyi seredzemnomorskoyi eskadri vice admiral zaproponuvav plan prorivu kriz Dardanelli za dopomogoyu linkoriv pidvodnih chovniv ta minonosciv 13 lyutogo britanska Voyenna rada zatverdila plan i Kardenu vidilili bilshe pre drednoutiv suchasni linijnij korabel Kvin Elizabet ta linijnij krejser Infleksibl Franciya poslala eskadru yaka mala u svoyemu skladi chotiri pre drednouti rosijskij flot vidiliv bronepalubnij krejser Na pochatku lyutogo 1915 roku vijskovo morski sili otrimali u svoye rozporyadzhennya kontingent Korolivskih morskih pihotinciv ta yaka pribula pislya pidgotovki Avstralijsko novozelandskogo armijskogo korpusu ANZAC v Yegipti Pihota bula priznachena dlya okupaciyi Stambula pislya togo yak protoki buli zahopleni flotami Antanti Turecki prigotuvannya Dardanell Za stanom na serpen 1914 roku zovnishnij perimetr oboroni Tureckih protok z boku Egejskogo morya narahovuvav lishe dvi forteci na kinci pivostrovu Gallipoli ta dvi na azijskomu beregu Usi forti cogo perimetru mali 19 garmat chotiri z yakih mali dalnist strilbi 14 km reshta 5 5 7 2 km Artileriya fortec prikrivala minne pole sho bulo vstanovleno u protoci z pochatkom voyennih dij v Yevropi Okrim fortiv isnuvali okremi fortifikacijni sporudi chotiri polovi gaubici v kaponirah na misi Teke Burnu na yevropejskij storoni potim na vidstani 16 km isnuvav promizhok do pozicij promizhnogo perimetru oboroni poblizu Kefez chotiri artilerijski poziciyi na pivdennomu berezi i odna na pivnichnomu Fort Dardanos mav dvi novi 6 dyujmovi morski garmati a reshta mala na osnashenni desyat malih shvidkostrilnih garmat zi shitami Poziciyi vnutrishnogo perimetru oboroni mali najvazhchi garmati ta kilka polovih legkih gaubic ta polovih garmat P yat fortiv buli pobudovani na yevropejskij boci pivostrovu ta shist na azijskomu i osnasheni 72 vazhkimi ta serednimi garmatami Bilshist artilerijskih sistem bula zastariloyu ale bulo p yat dalekobijnih 360 mm garmat z dalnistyu strilbi 15 6 km ta tri 240 mm garmati z dalnistyu 13 7 km Reshta garmat u Vnutrishnomu perimetri oboroni bula zastarila i ne mogli strilyati za mezhi 9 2 km Zagalom z ciyeyi sotni garmat lishe 14 buli bilsh mensh suchasnimi reshta nalezhala do zastarilih sistem artilerijska obsluga bula slabo pidgotovlena vidchuvavsya brak boyepripasiv a perspektiv yihnogo popovnennya ne peredbachalosya Do togo zh artileriya stoyala perevazhno vidkrito obmal z nih mala zahisni shiti poziciyi artilerijskih sposterigachiv posti upravlinnya artilerijskim vognem ta vuzli zv yazku sho zabezpechuvali tilki telefonnij zv yazok mizh garmatami ta komandirami buli vidkritogo tipu j urazlivi vid vognyu protivnika Naprikinci serpnya 1914 roku do Osmanskoyi imperiyi pribula velika grupa nimeckih vijskovih fahivciv z 500 osib u pershu chergu inzheneriv na choli vice admiralom kajzerivskogo flotu Gvido fon Uzedomom Golovnim zavdannyam specialistiv bulo provedennya inspekcijnoyi perevirki stanu fortifikacijnih sporud i artileriyi ta vzhittya neobhidnih zahodiv shodo yih terminovogo polipshennya j udoskonalennya Nimecki specialisti rozgornuli dijovu robotu spryamovanu na posilennya bojovih spromozhnostej tureckoyi sistemi oboronnih ukriplen Do zhovtnya perevazhna bilshist artilerijskih sistem bula vidnovlena modernizovana obslugoyu stali nimecki artileristi Odnochasno provodilasya intensivna pidgotovka osobovogo skladu artilerijskih pidrozdiliv osmanskoyi armiyi rozpochav roboti shodo posilennya vsih perimetriv za rahunok yihnogo nasichennya najsuchasnishimi gaubicyami ta shvidkostrilnimi garmatami Do bereznya 1915 roku nimecko osmanski inzheneri ta moryaki vlashtuvali she desyat linij minnih poliv u protoci vstanovili 12 prozhektoriv yaki prikrivalisya vognem artilerijskih sistem U porivnyanni z 29 zhovtnya 1914 roku koli Stambul vstupiv u vijnu vidchuvalisya razyuchi zmini 3 listopada zovnishni forti buli obstrilyani korablyami soyuznikiv pislya chogo osmanski oficeri znachno zmenshili svij skepticizm stosovno nimeckih radnikiv Ale popri napruzhenij diyalnosti nimeckogo kontingentu ta osmanskih kerivnikiv stan sistemi oboroni vse she buv u poganomu stani Tamteshni artileristi ne nabuli dostatnih navichok pri zbroyi hronichno ne vistachalo boyepripasiv ne tilki na pidgotovku a j na vidbittya jmovirnogo vtorgnennya z morya Morski operaciyi soyuznikivPershi boyi 3 listopada 1914 roku she do oficijnogo ogoloshennya Britaniyeyu ta Franciyeyu vijni Osmanskoyi imperiyi britanski linijni krejseri Indomitebl ta Indefatigebl ta francuzki stari linkori i proveli pershij artilerijskij obstril misu i zovnishnih fortiv Dardanell Kum Kale i Sedd El Bahr 20 hvilinnij obstril mav za metu pereviriti stan gotovnosti fortifikacijnih sistem turkiv U rezultati vluchennya v porohovij loh u forti Sedd El Bahr stavsya vibuh yakij znishiv 10 garmat i vbiv 86 tureckih vijskovikiv Zagalom unaslidok obstrilu zaginulo 150 lyudej zokrema 40 nimeckih specialistiv Rezultati obstrilu buli pozitivno sprijnyati kerivnictvom Antanti ale dlya Stambula raptom stalo yasna zagroza sho mogla viniknuti z cogo napryamku i nagalna vazhlivist posilennya vlasnoyi oboroni 19 lyutogo 1915 roku dva soyuzni esminci visunulisya do protoki namagayuchis prorvatisya kriz zagorodzhennya Mizh fortecyami ta korablyami rozpochalasya strilyanina zgodom do miscya sutichki pidijshli pre drednouti ta yaki vidkrili vogon z garmat golovnogo kalibru Bij zavershivsya bezrezultatno dlya oboh storin britanci vidstupili 25 lyutogo soyuzniki znovu atakuvali pri chomu saperi Korolivskih morskih pihotinciv zdijsnili rejd na forti Sedd El Bahr ta Kum Kale praktichno ne zustrichayuchi oporu 1 bereznya chotiri bronenosni korabli obstrilyali promizhnu oboronu ale neznachnogo progresu bulo dosyagnuto v ochishenni minnih poliv Tralshiki yakimi komanduvav nachalnik shtabu Rodzher Kiz buli bronovanimi traulerami ukomplektovanimi civilnimi ekipazhami yaki ne gorili bazhannya pracyuvati pid chas obstrilu Silna techiya v protoci she bilshe uskladnila provedennya rozminovuvannya ta osmanskij opir yakij narostav z pochatkom operaciyi primusiv vidstupiti Vnochi 13 bereznya britanskij pancernij krejser poviv 6 tralshikiv u chergovu sprobu prorobiti prohodi v minnih polyah U rezultati osmanskogo sprotivu chotiri z nih buli urazheni krejser takozh distav vazhkih poshkodzhen 15 bereznya britanci zdijsnili she odnu nevdalu sprobu Bij 18 bereznya Bojovij poryadok korabliv u boyu 18 bereznya osnova serjozni poshkodzhennya potoplenij Liniya A Kvin Elizabet Infleksibl Francuzka liniya BBritanska liniya B Albion Korabli pidtrimkiRezerv U nich na 18 bereznya stalasya podiya yaka virishila bitvu koli osmanskij minnij zagorodzhuvach postaviv novij ryad min pered minnim polem Kefez bezposeredno bilya vhodu do protoki Osmani zvernuli uvagu sho pri vidhodi pislya obstrilu britanski korabli zavzhdi povertalisya livim bortom do buhti Cej novij ryad z 20 min prokladenij na glibini 15 m z intervalom blizko 100 metriv prohodiv paralelno do berega Britanskij linkor sho tone pislya pidrivu na mini 18 bereznya 1915 18 bereznya britanske komanduvannya optimistichno nalashtovane na bitvu v chergovij raz splanuvalo provedennya rejdu na fortifikacijni ukriplennya turkiv u pershu chergu po fortecyah sho ohoronyayut pershi p yat minnih poliv a pislya cogo protyagom nochi tralshikami provesti zachishennya A na nastupnij den planuvalosya zachistiti p yat ostannih minnih poliv Ani anglijci ani francuzi ne znali pro poyavu novogo minnogo polya pryamo po kursu yihnogo prosuvannya vglib protoki Blizko 11 00 persha britanska liniya vidkrila vogon po protivniku za neyu do artilerijskoyi dueli priyednalasya liniya francuzkih kapitalnih korabliv Vogon osmanskoyi artileriyi buv vluchnim i nezabarom pershi urazhennya distali i Infleksibl Vodnochas vogon korabelnoyi artileriyi u vidpovid ne buv nastilki efektivnim artilerijski batareyi turkiv ne buli urazheni ale intensivnist yihnogo vognyu znachno spala Odnak kontr admiral yakij keruvav operaciyeyu vvazhayuchi sho turkam zavdanij znachnij zbitok viddav nakaz prosunuti vpered drugu britansku liniyu a takozh i O 13 54 francuzkij pre drednout rozpochav robiti povorot livim bortom yak robiv ce zazvichaj narazivsya na minu prolunav potuzhnij vibuh i za paru hvilin korabel zatonuv Zaginulo 639 lyudej lishe 48 vcilili vnaslidok katastrofi Komanduvannya ne vidrazu vidreaguvalo admiral de Robek dumav sho ce abo plavucha mina abo torpeda Britanci prodovzhili bij Blizko 16 00 Infleksibl takozh pochav rozvorot i naletiv na she odnu minu Vibuh vbiv 30 chleniv ekipazhu v proboyinu hlinula voda Linijnij korabel zalishavsya na plavu i ledve dotyagnuv do ostrova Bozdzhaada de vikinuvsya na bereg Nastupnim stav sho pidirvavsya na mini j pochav vidhoditi z polya boyu u napivpidtoplenomu stani De Robek poslav na dopomogu Irrezistibl nakazavshi vzyati jogo na buksir O 18 05 na minu vzhe naletiv Oushn Esminci i razom pribuli do postrazhdalogo korablya i znyali z nogo ekipazh razom z timi kogo vstig Oushn vryatuvati z Tonuchi korabli vse she zalishalisya na plavu j povilno drejfuvali perebuvayuchi v poli dosyazhnosti vorozhoyi beregovoyi artileriyi O 22 30 komodor Rodzher Kiz povernuvsya na misce bitvi namagayuchis abo pidchepiti yih na tros abo zatopiti Chotiri godini poshuku ne dali rezultatu linkori zatonuli Za den boyu turki potopili tri j poshkodili she tri linijni korabli sprichinivshi zagibel ponad 700 vijskovih protivnika Osnovni rubezhi minnih poliv zalishilisya nedotorkanimi j perebuvali pid perehresnim vognem artilerijskih batarej sho ne vstupali she v bitvu Nishivna porazka 18 bereznya zmusila britansko francuzke kerivnictvo prizupiniti svoyi aktivni diyi poblizu Dardanell hocha na dumku yim ne vistachalo lishe odniyeyi sprobi j oborona turkiv u protoci na shlyahu do Konstantinopolya bude prorvanoyu Prote vishe komanduvannya ne navazhilosya na takij krok Div takozhKampaniya U Boot Persha svitova vijna Bitva pri Imbrosi 1918 Rejd na Sueckij kanal Osmanska imperiya v Pershij svitovij vijni Nova Zelandiya v Pershij svitovij vijniPrimitkiVinoski DzherelaCorbett 2009a s 213 224 DzherelaCorbett J S 2009 1920 Naval Operations History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence I London Longmans ISBN 978 1 84342 489 5 Dupuy Trevor Nevitt and The military history of World War I naval and overseas war 1916 1918 1967 Bolnyh A G Morskie bitvy Pervoj mirovoj Tragediya oshibok AST 2001 560 s ISBN 5170044291 ros Ōzakman Turgut 2008 Dirilis Canakkale 1915 Ankara Bilgi Yayinevi ISBN 978 975 22 0247 4 tur PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Morski bitvi Dardanellskoyi kampaniyiDARDANELLES and GALLIPOLI CAMPAIGNS 1915 1916 5 serpnya 2019 u Wayback Machine Naval warfare in the Mediterranean during World War I Vijna na mori 27 lipnya 2014 u Wayback Machine ukr