Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Переслідування крейсерів «Гебен» та «Бреслау» — військові дії в акваторії Середземного моря флоту на початку Першої світової війни, коли сили британського Середземноморського флоту намагалися перехопити німецьке угруповання ВМС «Міттельмеер», що складалося з лінійного «Гебен» та легкого крейсерів кайзерівського флоту. Німецькі кораблі ухилилися від британського флоту і пройшли через Дарданелли, щоб дістатися до Константинополя, де зрештою були передані Османській імперії, де німецькі крейсери перейменували на «Явуз Султан Селім» та «Міділлі». За кілька тижнів колишні «Гебен» та «Бреслау» на Чорному морі, тим самим втягнувши Османську імперію у війну на боці Центральних держав.
| Переслідування крейсерів «Гебен» та «Бреслау» | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Війна на морі (Перша світова війна) | |||||||
 Англійські кораблі переслідують «Гебен» та «Бреслау». Серпень 1914 | |||||||
| Координати: 43° пн. ш. 15° сх. д. / 43° пн. ш. 15° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
Антанта: Королівський ВМФ Великої Британії ВМС Франції | Четверний Союз: Кайзерліхмаріне | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Арчибальд Мілн |  Вільгельм Сушон | ||||||
Незважаючи на відсутність безпосередніх бойових дій, невдача британського флоту спричинила колосальні політичні й військові наслідки. За словами тодішнього Першого лорда адміралтейства Вінстона Черчилля, вона принесла «більше смертей, горя і руйнувань, ніж будь-коли завдавали дії кораблів».
Історія
Зранку 4 серпня 1914 року два британських крейсери «Індефатігебл» і «Індомітебл» під командуванням адмірала сера Берклі Мілна зіткнулися у водах Середземного моря з німецькими лінійним крейсером «Гебен» та легким крейсером , які німецький контрадмірал Вільгельм Сушон щойно повертав до Італії після артилерійського обстрілу французького морського порту в Алжирі — Філіппвіля. Хоча на той час Британія ще не була в стані війни з Німецькою імперією, адмірал Б. Мілн наказав слідувати крейсерам за німцями, що прямували до Мессіни на дозаправлення вугіллям. Усі три лінійні крейсери мали проблеми з паровими котлами, однак «Гебену» і «Бреслау» вдалося відірватися від переслідування та зранку 5 серпня дістатися італійського порту.
Однак того ранку кайзерівські війська вже вдерлися до нейтральної Бельгії і стан війни між імперіями був оголошений. Водночас британське адміралтейство, зберігаючи нейтралітет Італійського королівства, вважало за доцільне не нападати на німецькі крейсери й дало команду командувачу Середземноморського флоту адміралу Б.Мілну перебувати з крейсерами осторонь. Британські лінійні крейсери «Індефатігебл» й «Індомітебл» перебували на північному виході з Мессінської протоки на відстані 10 км від італійської берегової лінії в очікуванні ймовірного прориву на захід. На південній околиці протоки встав на якір легкий крейсер . Крейсер «Інфлексібл» відбув до Бізерти на дозаправлення із завданням бути в готовності переслідувати німецькі крейсери в західній частині Середземного моря.
6 серпня несподівано для британців німецькі рейдери вийшли з бухти Мессіни та вирушили в бік Константинополя, за ними слідом вийшов у похід . Адмірал Арчибальд Мілн тримав лінійні крейсери північніше Мессіни аж до 8 серпня. Тільки опівночі 8 числа «Індефатігебл» і «Індомітебл» вирушили навздогін за німецькими кораблями. О 14:30 командувач отримав незрозумілу радіограму від адміралтейства, про те, що Британська імперія вступила у війну з Австро-Угорщиною. За чотири години прийшло повідомлення, що телеграма помилкова. Насправді Англія оголосила стан війни цій країні лише 12 серпня. Б. Мілн прийняв «соломонове рішення» припинити переслідування німецьких кораблів та вирушив до західної частини Середземного моря для виконання попереднього завдання. Тільки 9 числа йому дали чіткий наказ переслідувати «Гебен» та . Тоді навздогін німцям вийшли два лінійні крейсери та легкий крейсер .
На той час в акваторії Адріатичного моря діяла крейсерська ескадра британського контрадмірала , якому було наказано «не вступати в серйозний бій у разі зіткнення з силами противника, що його переважають». Ескадра Траубріджа складалася з чотирьох броненосних крейсерів , , та і восьми есмінців, озброєних торпедами. Головне озброєння британських крейсерів становили 234-мм гармати, на противагу 280-мм гармат «Гебена», які мали більшу дальність стрільби. Крім того, товщина броні британських крейсерів не перевищувала 152 мм, на відміну від 270-мм броньового пояса німецького крейсера. Це означало, що в разі безпосереднього зіткнення, британці, поступаючись за вогневою потужністю та більш уразливі у випадку обстрілу німецьким крейсером ще до виходу на дистанцію відкриття вогню, а й, навіть зблизившись з «Гебеном», англійські гармати навряд чи можуть завдати серйозної шкоди німецькому кораблю, навіть на близькій відстані.
Тому вважав своєю єдиною можливістю атаку німецьких кораблів на світанку, з огляду на те, що «Гебен» і «Бреслау», рушачи на схід будуть висвітлені сонцем, що сходить, в той час як британська ескадра залишиться прихованою в досвітніх сутінках. Однак до 4 годин ранку 7 серпня стало очевидно, що британці не зможуть атакувати німецьку ескадру до настання дня. Траубрідж доповів Мілну про свій намір відмовитися від переслідування. Відповідь від адмірала була отримана тільки о 10 годині ранку. До цього часу Траубрідж, керуючись отриманим раніше наказом «не вступати в бій з переважаючими силами противника», припинив переслідування і пішов на в Закінф.
Адмірал Арчибальд Мілн наказав «Глостеру» припинити переслідування німців, все ще очікуючи, що Сушон поверне на захід, але капітану «Глостера» було очевидно, що німецький адмірал не має наміру цього робити. «Бреслау» намагався змусити «Глостер» відступити — біля берегів Греції Сушона очікував вугляр, для зустрічі з яким необхідно було позбутися переслідувача. «Глостер» вступив у бій з «Бреслау», сподіваючись, що це змусить «Гебен» розвернутися і прийти на допомогу своєму легкому крейсеру. За даними Сушона, «Бреслау» отримав одне влучення, що не завдало серйозних ушкоджень. Потім кораблі розійшлися, припинивши вогневий контакт. Зрештою, біля мису Матапан «Глостер» припинив переслідування противника, отримавши наказ адмірала Мілна.
9 серпня Сушон поповнив вугілля біля егейського острова Донуса, і німецькі військові кораблі відновили похід до Константинополя. О 17:00 10 серпня німці підійшли до Дарданелл і чекали на дозвіл пройти. Німецька імперія тепер використовувала свій вплив для тиску на турецького військового міністра Енвер-пашу з проханням забезпечити прохід корабля, що викликає обурення Росії, яка вважала протоку Дарданелли своїм головним всесезонним транспортним маршрутом. Крім того, німцям вдалося переконати Енвера наказати обстрілювати будь-які британські кораблі, що їх переслідували. До того часу, коли Сушон отримав дозвіл на вхід у протоки, його спостерігачі могли побачити дим британських кораблів на горизонті, що наближалися до османського берега. Турки, однак, до останнього моменту вагалися і ще якийсь час не давали дозволу на прохід кораблів в Мармурове море.
Втім Османська імперія, оголосивши про свій нейтралітет, у відповідності до міжнародних договорів не мала права пропускати через протоки військові кораблі воюючих держав. Спочатку турецька сторона запропонувала тимчасово роззброїти «Гебен» і «Бреслау», проте після різкого демаршу німецького посла було домовлено, що німецькі крейсери будуть «придбані» у Німеччині і увійдуть до складу османського військово-морського флоту. У пресі навіть була вказана сума, в яку обійшлися кораблі, — 80 млн марок.
Після офіційної передачі Туреччині «Гебен» і «Бреслау» були перейменовані в «Явуз Султан Селім» (тур. Yavuz Sultan Selim) і «Міділлі» (тур. Midilli), відповідно. Незважаючи на передачу кораблів турецькій стороні, команда на кораблях залишалася повністю німецької, а адмірал Сушон — командиром ескадри. «Гебен» і «Бреслау» за угодами 1909 і 1912 років повинні були підпорядковуватися британській військово-морській місії, яку очолював контрадмірал Артур Лімпус, що знаходилася в країні, який був одночасно командувачем османського флоту. Після скасування підстав для британців 23 вересня Сушон був призначений головнокомандувачем османського флоту.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- Tuchman, Barbara W. The Guns of August. New York: Macmillan, 1962, p. 187.
- Айрапетов О. Р. Участие Российской империи в Первой мировой войне (1914—1917). 1914 год. Начало. — М.: Кучково поле, 2014. — 637 с. — .
- Massie. Castles of Steel, pp. 48–49.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Переслідування крейсерів «Гебен» та «Бреслау» |
- История Первой мировой войны 1914—1918 гг / под редакцией И. И. Ростунова. — М. : Наука, 1970. — Т. в 2-х томах. — 25 500 прим. (рос.)
- Massie, Robert (2004). Castles of Steel: Britain, Germany and the winning of the Great War. Random House. .
- Lumby, Esmond Walter Rawson, ed. (1970). Policy and operations in the Mediterranean, 1912–14. London: Navy Records Society. .
- Больных А. Г. Морские битвы Первой мировой: «Дарданеллы станут нашей могилой» — АСТ, 2001. — 560 с. — .(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peresliduvannya krejseriv Geben ta Breslau vijskovi diyi v akvatoriyi Seredzemnogo morya flotu na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni koli sili britanskogo Seredzemnomorskogo flotu namagalisya perehopiti nimecke ugrupovannya VMS Mittelmeer sho skladalosya z linijnogo Geben ta legkogo krejseriv kajzerivskogo flotu Nimecki korabli uhililisya vid britanskogo flotu i projshli cherez Dardanelli shob distatisya do Konstantinopolya de zreshtoyu buli peredani Osmanskij imperiyi de nimecki krejseri perejmenuvali na Yavuz Sultan Selim ta Midilli Za kilka tizhniv kolishni Geben ta Breslau na Chornomu mori tim samim vtyagnuvshi Osmansku imperiyu u vijnu na boci Centralnih derzhav Peresliduvannya krejseriv Geben ta Breslau Vijna na mori Persha svitova vijna Anglijski korabli peresliduyut Geben ta Breslau Serpen 1914 Anglijski korabli peresliduyut Geben ta Breslau Serpen 1914 Koordinati 43 pn sh 15 sh d 43 pn sh 15 sh d 43 15 Data 4 10 serpnya 1914 Misce Seredzemne more Rezultat Peremoga Nimeckoyi imperiyi Storoni Antanta Korolivskij VMF Velikoyi Britaniyi VMS Franciyi Chetvernij Soyuz Kajzerlihmarine Komanduvachi Archibald Miln Vilgelm Sushon Nezvazhayuchi na vidsutnist bezposerednih bojovih dij nevdacha britanskogo flotu sprichinila kolosalni politichni j vijskovi naslidki Za slovami todishnogo Pershogo lorda admiraltejstva Vinstona Cherchillya vona prinesla bilshe smertej gorya i rujnuvan nizh bud koli zavdavali diyi korabliv IstoriyaZranku 4 serpnya 1914 roku dva britanskih krejseri Indefatigebl i Indomitebl pid komanduvannyam admirala sera Berkli Milna zitknulisya u vodah Seredzemnogo morya z nimeckimi linijnim krejserom Geben ta legkim krejserom yaki nimeckij kontradmiral Vilgelm Sushon shojno povertav do Italiyi pislya artilerijskogo obstrilu francuzkogo morskogo portu v Alzhiri Filippvilya Hocha na toj chas Britaniya she ne bula v stani vijni z Nimeckoyu imperiyeyu admiral B Miln nakazav sliduvati krejseram za nimcyami sho pryamuvali do Messini na dozapravlennya vugillyam Usi tri linijni krejseri mali problemi z parovimi kotlami odnak Gebenu i Breslau vdalosya vidirvatisya vid peresliduvannya ta zranku 5 serpnya distatisya italijskogo portu Odnak togo ranku kajzerivski vijska vzhe vderlisya do nejtralnoyi Belgiyi i stan vijni mizh imperiyami buv ogoloshenij Vodnochas britanske admiraltejstvo zberigayuchi nejtralitet Italijskogo korolivstva vvazhalo za docilne ne napadati na nimecki krejseri j dalo komandu komanduvachu Seredzemnomorskogo flotu admiralu B Milnu perebuvati z krejserami ostoron Britanski linijni krejseri Indefatigebl j Indomitebl perebuvali na pivnichnomu vihodi z Messinskoyi protoki na vidstani 10 km vid italijskoyi beregovoyi liniyi v ochikuvanni jmovirnogo prorivu na zahid Na pivdennij okolici protoki vstav na yakir legkij krejser Krejser Infleksibl vidbuv do Bizerti na dozapravlennya iz zavdannyam buti v gotovnosti peresliduvati nimecki krejseri v zahidnij chastini Seredzemnogo morya 6 serpnya nespodivano dlya britanciv nimecki rejderi vijshli z buhti Messini ta virushili v bik Konstantinopolya za nimi slidom vijshov u pohid Admiral Archibald Miln trimav linijni krejseri pivnichnishe Messini azh do 8 serpnya Tilki opivnochi 8 chisla Indefatigebl i Indomitebl virushili navzdogin za nimeckimi korablyami O 14 30 komanduvach otrimav nezrozumilu radiogramu vid admiraltejstva pro te sho Britanska imperiya vstupila u vijnu z Avstro Ugorshinoyu Za chotiri godini prijshlo povidomlennya sho telegrama pomilkova Naspravdi Angliya ogolosila stan vijni cij krayini lishe 12 serpnya B Miln prijnyav solomonove rishennya pripiniti peresliduvannya nimeckih korabliv ta virushiv do zahidnoyi chastini Seredzemnogo morya dlya vikonannya poperednogo zavdannya Tilki 9 chisla jomu dali chitkij nakaz peresliduvati Geben ta Todi navzdogin nimcyam vijshli dva linijni krejseri ta legkij krejser Shema peresliduvannya krejseriv Geben ta Breslau Na toj chas v akvatoriyi Adriatichnogo morya diyala krejserska eskadra britanskogo kontradmirala yakomu bulo nakazano ne vstupati v serjoznij bij u razi zitknennya z silami protivnika sho jogo perevazhayut Eskadra Traubridzha skladalasya z chotiroh bronenosnih krejseriv ta i vosmi esminciv ozbroyenih torpedami Golovne ozbroyennya britanskih krejseriv stanovili 234 mm garmati na protivagu 280 mm garmat Gebena yaki mali bilshu dalnist strilbi Krim togo tovshina broni britanskih krejseriv ne perevishuvala 152 mm na vidminu vid 270 mm bronovogo poyasa nimeckogo krejsera Ce oznachalo sho v razi bezposerednogo zitknennya britanci postupayuchis za vognevoyu potuzhnistyu ta bilsh urazlivi u vipadku obstrilu nimeckim krejserom she do vihodu na distanciyu vidkrittya vognyu a j navit zblizivshis z Gebenom anglijski garmati navryad chi mozhut zavdati serjoznoyi shkodi nimeckomu korablyu navit na blizkij vidstani Tomu vvazhav svoyeyu yedinoyu mozhlivistyu ataku nimeckih korabliv na svitanku z oglyadu na te sho Geben i Breslau rushachi na shid budut visvitleni soncem sho shodit v toj chas yak britanska eskadra zalishitsya prihovanoyu v dosvitnih sutinkah Odnak do 4 godin ranku 7 serpnya stalo ochevidno sho britanci ne zmozhut atakuvati nimecku eskadru do nastannya dnya Traubridzh dopoviv Milnu pro svij namir vidmovitisya vid peresliduvannya Vidpovid vid admirala bula otrimana tilki o 10 godini ranku Do cogo chasu Traubridzh keruyuchis otrimanim ranishe nakazom ne vstupati v bij z perevazhayuchimi silami protivnika pripiniv peresliduvannya i pishov na v Zakinf Admiral Archibald Miln nakazav Glosteru pripiniti peresliduvannya nimciv vse she ochikuyuchi sho Sushon poverne na zahid ale kapitanu Glostera bulo ochevidno sho nimeckij admiral ne maye namiru cogo robiti Breslau namagavsya zmusiti Gloster vidstupiti bilya beregiv Greciyi Sushona ochikuvav vuglyar dlya zustrichi z yakim neobhidno bulo pozbutisya peresliduvacha Gloster vstupiv u bij z Breslau spodivayuchis sho ce zmusit Geben rozvernutisya i prijti na dopomogu svoyemu legkomu krejseru Za danimi Sushona Breslau otrimav odne vluchennya sho ne zavdalo serjoznih ushkodzhen Potim korabli rozijshlisya pripinivshi vognevij kontakt Zreshtoyu bilya misu Matapan Gloster pripiniv peresliduvannya protivnika otrimavshi nakaz admirala Milna 9 serpnya Sushon popovniv vugillya bilya egejskogo ostrova Donusa i nimecki vijskovi korabli vidnovili pohid do Konstantinopolya O 17 00 10 serpnya nimci pidijshli do Dardanell i chekali na dozvil projti Nimecka imperiya teper vikoristovuvala svij vpliv dlya tisku na tureckogo vijskovogo ministra Enver pashu z prohannyam zabezpechiti prohid korablya sho viklikaye oburennya Rosiyi yaka vvazhala protoku Dardanelli svoyim golovnim vsesezonnim transportnim marshrutom Krim togo nimcyam vdalosya perekonati Envera nakazati obstrilyuvati bud yaki britanski korabli sho yih peresliduvali Do togo chasu koli Sushon otrimav dozvil na vhid u protoki jogo sposterigachi mogli pobachiti dim britanskih korabliv na gorizonti sho nablizhalisya do osmanskogo berega Turki odnak do ostannogo momentu vagalisya i she yakijs chas ne davali dozvolu na prohid korabliv v Marmurove more Vtim Osmanska imperiya ogolosivshi pro svij nejtralitet u vidpovidnosti do mizhnarodnih dogovoriv ne mala prava propuskati cherez protoki vijskovi korabli voyuyuchih derzhav Spochatku turecka storona zaproponuvala timchasovo rozzbroyiti Geben i Breslau prote pislya rizkogo demarshu nimeckogo posla bulo domovleno sho nimecki krejseri budut pridbani u Nimechchini i uvijdut do skladu osmanskogo vijskovo morskogo flotu U presi navit bula vkazana suma v yaku obijshlisya korabli 80 mln marok Pislya oficijnoyi peredachi Turechchini Geben i Breslau buli perejmenovani v Yavuz Sultan Selim tur Yavuz Sultan Selim i Midilli tur Midilli vidpovidno Nezvazhayuchi na peredachu korabliv tureckij storoni komanda na korablyah zalishalasya povnistyu nimeckoyi a admiral Sushon komandirom eskadri Geben i Breslau za ugodami 1909 i 1912 rokiv povinni buli pidporyadkovuvatisya britanskij vijskovo morskij misiyi yaku ocholyuvav kontradmiral Artur Limpus sho znahodilasya v krayini yakij buv odnochasno komanduvachem osmanskogo flotu Pislya skasuvannya pidstav dlya britanciv 23 veresnya Sushon buv priznachenij golovnokomanduvachem osmanskogo flotu Div takozhBitva pri Imbrosi 1918 Osmanska imperiya v Pershij svitovij vijni Rejd na Sueckij kanal Kampaniya U Boot Persha svitova vijna Blokada Bosforu Morski bitvi Dardanelskoyi kampaniyiPrimitkiVinoski Dzherela Tuchman Barbara W The Guns of August New York Macmillan 1962 p 187 Ajrapetov O R Uchastie Rossijskoj imperii v Pervoj mirovoj vojne 1914 1917 1914 god Nachalo M Kuchkovo pole 2014 637 s ISBN 978 5 9950 0402 8 Massie Castles of Steel pp 48 49 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Peresliduvannya krejseriv Geben ta Breslau Istoriya Pervoj mirovoj vojny 1914 1918 gg pod redakciej I I Rostunova M Nauka 1970 T v 2 h tomah 25 500 prim ros Massie Robert 2004 Castles of Steel Britain Germany and the winning of the Great War Random House ISBN 0 224 04092 8 Lumby Esmond Walter Rawson ed 1970 Policy and operations in the Mediterranean 1912 14 London Navy Records Society ISBN 0 85354 004 7 Bolnyh A G Morskie bitvy Pervoj mirovoj Dardanelly stanut nashej mogiloj AST 2001 560 s ISBN 5170044291 ros