Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рейд на Суецький канал (англ. Raid on the Suez Canal, тур. Birinci Kanal Harekâtı) — одна з битв на початковому етапі Синайсько-Палестинської кампанії на Близькосхідному театрі воєнних дій за часів Першої світової війни. Бойові дії за опанування Суецького каналу відбулися між 26 січня та 4 лютого 1915 року, коли війська Османської імперії за підтримки німецьких спеціалістів та радників перетнули Синайський півострів, щоб атакувати й захопити Суецький канал, що перебував під охороною військ Британської імперії. Цей рейд став початком Синайсько-Палестинської кампанії (1915—1918), яка тривала до завершення Першої світової війни на Близькому Сході.
| Рейд на Суецький канал | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Синайсько-Палестинська кампанія Близькосхідний ТВД | |||||||
 Османський верблюжий корпус у польовому таборі в Беер-Шеві. 1915 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
Антанта: Британська імперія* Велика Британія*  Британська Індія | Четверний Союз: Османська імперія Німецька імперія (військові радники) | ||||||
| Командувачі | |||||||
| | Джемаль-паша Фрідріх Кресс фон Крессенштайн | ||||||
| Військові формування | |||||||
| Британські сили в Єгипті | |||||||
| Військові сили | |||||||
| 30 000 о/с | 20 000 о/с | ||||||
| Втрати | |||||||
| 32 загиблих, 130 поранених | ~1 500, у тому числі 700 військовополоненими | ||||||
Історія
Генерал сер Джон Максвелл, командувач британськими військами у Єгипті, на початку 1915 року мав у своєму розпорядженні 70 000 військових, хоча багато з них проходили навчання або перебували транзитом на інші театри війни. Власно на позиціях повз Суецького каналу генерал-майор А. Вільсон мав 30 000 осіб, більшість з формувань індійської армії, але з деякою єгипетською артилерією, розподілених по довжині каналу. Вільсон також мав доступ до кількох французьких і британських літаків і невеликої військово-морської ескадри. Командування ухвалило рішення вести по суті пасивну оборону каналу.
Основна британська оборона зосереджувалася на західному березі, з кількома укріпленими пунктами на східному березі. На цій серії опорних пунктів були розташовані траншеї з облицюванням із мішків з піском, захищені колючим дротом; переважно вони захищали великий плацдарм на поромному посту Ісмаїлія. Було побудовано три наплавні мости в Ісмаїлії, Кубрі та Кантарі.
Ця оборона була посилена присутністю в Суецькому каналі пре-дредноутів , , кліпу , крейсера , озброєного торгового крейсера «Гімалая» поблизу Кантари, Баллаха, Саллуфи, Гурка Пост і Еш Шатт. Також дії наземних військ прикривали французький панцерний крейсер «Д'Антркасто» на північ від Великого Гіркого озера, британський крейсер у Порт-Саїді, корабель Королівської індійської морської піхоти «Гардіндж» на південь від озера Тимсах та на північ від Туссум, з французьким кораблем берегової оборони «Реквін» в озері Тимсах. Щоночі на випадок загрози канал закривали.
На початку 1915 року османське командування вирішило провести рейд з метою захоплення Суецького каналу. Об'єднаним угрупованням османських військ командував Джемаль-паша, морський міністр і один із тріумвірату, який правив Османською імперією. Він також був губернатором Сирії та Палестини та командувачем османської 4-ї армії. Його вміло підтримував німецький начальник штабу барон Кресс фон Крессенштейн.
Але, до початку рейду Джемаль-паша зіткнувся з величезною кількістю проблем. Його армія налічувала лише 20 000 осіб, отже чисельність військ противника, що обороняли канал, його переважала. Щоб дістатися зони каналу, його армія мала б перетнути Синайську пустелю, вже по замовченню надзвичайно складне завдання. Через пустелю було лише три можливих шляхи, з яких найбільш сприятливими були північний прибережний шлях і центральний шлях. Найнебезпечніше для турків те, що мета експедиції була неясна. У той час Джемаль-паша, схоже, сподівався, що в Єгипті спалахне повстання проти британської окупаційної присутності при наближенні його армії, й, попри чисельну перевагу військ Британської імперії більш ніж утричі, все одно планував вторгнення. Після кампанії він постійно стверджував, що ніколи не збирався вторгатися в Єгипет, лише щоб провести розвідку боєм та вивести канал з ладу.
Баварський полковник Кресс фон Крессенштейн був призначений начальником штабу VIII корпусу 4-ої армії після прибуття з Константинополя 18 листопада 1914 року. VIII корпус складався з п'яти піхотних дивізій: 8-ї, 10-ї, 23-ї, 25-ї та 27-ї з контингентами синайських бедуїнів, друзів, курдів, мухаджирів, черкесів із Сирії та арабів. Ці мусульманські контингенти мали підняти повстання проти англійців у Єгипті. У січні 1915 року сили Кресса фон Крессенштейна у південній Палестині налічували 20 000 осіб з дев'ятьма польовими батареями та однією батарею .
Ці сили, які мали перетнути Синай, складалися з 10-ї піхотної дивізії та кавалерійського полку, перший ешелон нараховував приблизно 13 000 піхотинців, включаючи підрозділи 23-ю, 25-у та 27-му дивізії з 1500 арабами та вісьмома батареями польової артилерії. Другий ешелон із 12 000 піхотинців складався з частин 20-ї та 23-ї дивізій. План передбачав, що одна піхотна дивізія захопить Ісмаїлію та форсує канал, а потім буде підсилена другою піхотною дивізією, яку на східному березі каналу підтримуватимуть дві додаткові дивізії. Додаткова дивізія буде доступна для зміцнення плацдарму на західному березі Суецького каналу.
Восени 1914 року Османська імперія побудувала залізничну гілку від залізниці Яффо–Єрусалим у Рамле на південь до Сілеха приблизно за 443 км від Суецького каналу. Німецькі інженери керували будівництвом кам'яних мостів і водопропускних труб уздовж цієї залізничної лінії, побудованої для швидкого переміщення великої кількості військ на великі відстані та забезпечення їх постачанням за багато кілометрів від бази.
Будь-яка атака на Суецький канал потребувала перекидання артилерії пустелею на значні непідготовлені відстані. Дві османські дивізії та ще одна в резерві з верблюжими та кінними частинами були готові до початку рейду в середині січня. Просування через Синай зайняло десять днів, але його відслідковували британські літаки, хоча німецькі літаки, дислоковані в Палестині, своєю чергою допомагали османам, а пізніше виконали кілька бомбардувань на підтримку атаки. Сили Кресса фон Крессенштейна вирушили на південь залізницею, продовжуючи рух далі в пішому порядку через Ель-Ауха, маючи залізні понтони для перетину та атаки на Суецький канал у Серапеумі та Туссумі.
Битва
Османський експедиційний корпус, який рухався переважно вночі, закріпився в таборі за 25 кілометрів на схід від Суецького каналу. До 1 лютого основні сили чисельністю 15 тис. осіб підійшли до каналу.
На той час будь-яка надія на фактор несподіванки зник. Дві флангові групи військ 26-27 січня атакували Кантару на півночі та Кубрі на півдні. Попереджені цим, що в цьому районі знаходиться турецька армія, британські та французькі літаки виявили основні сили. Атака мала бути здійснена в напрямку Ісмаїлії посередині каналу.
Вранці 3 лютого 1915 року першим підрозділам османської армії вдалося перетнути Суецький канал біля Ісмаїлії. Турецькі війська потрапили під сильний вогонь, коли вони намагалися переправитися через канал, і лише три понтони та їхні екіпажі досягли західного берега, де вони були швидко вбиті або захоплені в полон. Протягом дня відбулася серія атак, але успіху не було. Наступного дня Джемаль-паша наказав відступити назад на свою базу в Беер-Шеві.
Британським військам вдалося відносно легко відбити атаку противника на каналі, але тепер їм доведеться заплатити за пасивну оборону. Армія Джемаль-паші зазнала втрату близько 1400 людей (за його власними даними). При цьому загальні втрати британців становили лише 150 осіб, але стратегія оборони каналу по його західному берегу виявилася абсолютно неприйнятною для забезпечення стратегічних вигід цього комунікаційного об'єкту. Наступний турецький рейд у напрямку каналу був вже зустрінутий на Синаї, у битві при Романі.
Див. також
Примітки
- Виноски
Бібліографія
- Bowman-Manifold, M. G. E. An Outline of the Egyptian and Palestine Campaigns, 1914 to 1918. — (2nd ed.). — Catham: The Institute of Royal Engineers, W. & J. Mackay & Co. Ltd, 1923.
- Falls, Cyril; G. MacMunn (1930). Military Operations Egypt & Palestine: From the Outbreak of War With Germany to June 1917. Official History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence. Volume 1. London: H.M. Stationery Office. OCLC 610273484.
- Wavell, Field Marshal Earl. The Palestine Campaigns. — A Short History of the British Army 4th edition (3rd 13th printing ed.). — London: Constable & Co, 1968.
Посилання
- The Defence of the Suez Canal, 1915(англ.)
- Battle of the Suez Canal, 3-4 February 1915(англ.)
- Attack on the Suez Canal(англ.)
- The defence of the Suez Canal(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rejd na Sueckij kanal angl Raid on the Suez Canal tur Birinci Kanal Harekati odna z bitv na pochatkovomu etapi Sinajsko Palestinskoyi kampaniyi na Blizkoshidnomu teatri voyennih dij za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Bojovi diyi za opanuvannya Sueckogo kanalu vidbulisya mizh 26 sichnya ta 4 lyutogo 1915 roku koli vijska Osmanskoyi imperiyi za pidtrimki nimeckih specialistiv ta radnikiv peretnuli Sinajskij pivostriv shob atakuvati j zahopiti Sueckij kanal sho perebuvav pid ohoronoyu vijsk Britanskoyi imperiyi Cej rejd stav pochatkom Sinajsko Palestinskoyi kampaniyi 1915 1918 yaka trivala do zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni na Blizkomu Shodi Rejd na Sueckij kanal Sinajsko Palestinska kampaniya Blizkoshidnij TVD Osmanskij verblyuzhij korpus u polovomu tabori v Beer Shevi 1915 Osmanskij verblyuzhij korpus u polovomu tabori v Beer Shevi 1915 Data 26 sichnya 4 lyutogo 1915 Misce shidnishe Sueckogo kanalu ta pivnichnishe Ismayiliyi Sinajskij pivostriv Osmanska imperiya Rezultat Peremoga vijsk Britanskoyi imperiyi sproba zahoplennya osmansko nimeckimi vijskami Sueckogo kanalu provalilasya Storoni Antanta Britanska imperiya Velika Britaniya Britanska Indiya Chetvernij Soyuz Osmanska imperiya Nimecka imperiya vijskovi radniki Komanduvachi Dzhemal pasha Fridrih Kress fon Kressenshtajn Vijskovi formuvannya Britanski sili v Yegipti Vijskovi sili 30 000 o s 20 000 o s Vtrati 32 zagiblih 130 poranenih 1 500 u tomu chisli 700 vijskovopolonenimiIstoriyaGeneral ser Dzhon Maksvell komanduvach britanskimi vijskami u Yegipti na pochatku 1915 roku mav u svoyemu rozporyadzhenni 70 000 vijskovih hocha bagato z nih prohodili navchannya abo perebuvali tranzitom na inshi teatri vijni Vlasno na poziciyah povz Sueckogo kanalu general major A Vilson mav 30 000 osib bilshist z formuvan indijskoyi armiyi ale z deyakoyu yegipetskoyu artileriyeyu rozpodilenih po dovzhini kanalu Vilson takozh mav dostup do kilkoh francuzkih i britanskih litakiv i nevelikoyi vijskovo morskoyi eskadri Komanduvannya uhvalilo rishennya vesti po suti pasivnu oboronu kanalu Osnovna britanska oborona zoseredzhuvalasya na zahidnomu berezi z kilkoma ukriplenimi punktami na shidnomu berezi Na cij seriyi opornih punktiv buli roztashovani transheyi z oblicyuvannyam iz mishkiv z piskom zahisheni kolyuchim drotom perevazhno voni zahishali velikij placdarm na poromnomu postu Ismayiliya Bulo pobudovano tri naplavni mosti v Ismayiliyi Kubri ta Kantari Cya oborona bula posilena prisutnistyu v Sueckomu kanali pre drednoutiv klipu krejsera ozbroyenogo torgovogo krejsera Gimalaya poblizu Kantari Ballaha Sallufi Gurka Post i Esh Shatt Takozh diyi nazemnih vijsk prikrivali francuzkij pancernij krejser D Antrkasto na pivnich vid Velikogo Girkogo ozera britanskij krejser u Port Sayidi korabel Korolivskoyi indijskoyi morskoyi pihoti Gardindzh na pivden vid ozera Timsah ta na pivnich vid Tussum z francuzkim korablem beregovoyi oboroni Rekvin v ozeri Timsah Shonochi na vipadok zagrozi kanal zakrivali Na pochatku 1915 roku osmanske komanduvannya virishilo provesti rejd z metoyu zahoplennya Sueckogo kanalu Ob yednanim ugrupovannyam osmanskih vijsk komanduvav Dzhemal pasha morskij ministr i odin iz triumviratu yakij praviv Osmanskoyu imperiyeyu Vin takozh buv gubernatorom Siriyi ta Palestini ta komanduvachem osmanskoyi 4 yi armiyi Jogo vmilo pidtrimuvav nimeckij nachalnik shtabu baron Kress fon Kressenshtejn Ale do pochatku rejdu Dzhemal pasha zitknuvsya z velicheznoyu kilkistyu problem Jogo armiya nalichuvala lishe 20 000 osib otzhe chiselnist vijsk protivnika sho oboronyali kanal jogo perevazhala Shob distatisya zoni kanalu jogo armiya mala b peretnuti Sinajsku pustelyu vzhe po zamovchennyu nadzvichajno skladne zavdannya Cherez pustelyu bulo lishe tri mozhlivih shlyahi z yakih najbilsh spriyatlivimi buli pivnichnij priberezhnij shlyah i centralnij shlyah Najnebezpechnishe dlya turkiv te sho meta ekspediciyi bula neyasna U toj chas Dzhemal pasha shozhe spodivavsya sho v Yegipti spalahne povstannya proti britanskoyi okupacijnoyi prisutnosti pri nablizhenni jogo armiyi j popri chiselnu perevagu vijsk Britanskoyi imperiyi bilsh nizh utrichi vse odno planuvav vtorgnennya Pislya kampaniyi vin postijno stverdzhuvav sho nikoli ne zbiravsya vtorgatisya v Yegipet lishe shob provesti rozvidku boyem ta vivesti kanal z ladu Bavarskij polkovnik Kress fon Kressenshtejn buv priznachenij nachalnikom shtabu VIII korpusu 4 oyi armiyi pislya pributtya z Konstantinopolya 18 listopada 1914 roku VIII korpus skladavsya z p yati pihotnih divizij 8 yi 10 yi 23 yi 25 yi ta 27 yi z kontingentami sinajskih beduyiniv druziv kurdiv muhadzhiriv cherkesiv iz Siriyi ta arabiv Ci musulmanski kontingenti mali pidnyati povstannya proti anglijciv u Yegipti U sichni 1915 roku sili Kressa fon Kressenshtejna u pivdennij Palestini nalichuvali 20 000 osib z dev yatma polovimi batareyami ta odniyeyu batareyu Karta Sinajskogo pivostrovu z troma osnovnimi shlyahami visuvannya osmanskih vijsk Ci sili yaki mali peretnuti Sinaj skladalisya z 10 yi pihotnoyi diviziyi ta kavalerijskogo polku pershij eshelon narahovuvav priblizno 13 000 pihotinciv vklyuchayuchi pidrozdili 23 yu 25 u ta 27 mu diviziyi z 1500 arabami ta vismoma batareyami polovoyi artileriyi Drugij eshelon iz 12 000 pihotinciv skladavsya z chastin 20 yi ta 23 yi divizij Plan peredbachav sho odna pihotna diviziya zahopit Ismayiliyu ta forsuye kanal a potim bude pidsilena drugoyu pihotnoyu diviziyeyu yaku na shidnomu berezi kanalu pidtrimuvatimut dvi dodatkovi diviziyi Dodatkova diviziya bude dostupna dlya zmicnennya placdarmu na zahidnomu berezi Sueckogo kanalu Voseni 1914 roku Osmanska imperiya pobuduvala zaliznichnu gilku vid zaliznici Yaffo Yerusalim u Ramle na pivden do Sileha priblizno za 443 km vid Sueckogo kanalu Nimecki inzheneri keruvali budivnictvom kam yanih mostiv i vodopropusknih trub uzdovzh ciyeyi zaliznichnoyi liniyi pobudovanoyi dlya shvidkogo peremishennya velikoyi kilkosti vijsk na veliki vidstani ta zabezpechennya yih postachannyam za bagato kilometriv vid bazi Bud yaka ataka na Sueckij kanal potrebuvala perekidannya artileriyi pusteleyu na znachni nepidgotovleni vidstani Dvi osmanski diviziyi ta she odna v rezervi z verblyuzhimi ta kinnimi chastinami buli gotovi do pochatku rejdu v seredini sichnya Prosuvannya cherez Sinaj zajnyalo desyat dniv ale jogo vidslidkovuvali britanski litaki hocha nimecki litaki dislokovani v Palestini svoyeyu chergoyu dopomagali osmanam a piznishe vikonali kilka bombarduvan na pidtrimku ataki Sili Kressa fon Kressenshtejna virushili na pivden zalizniceyu prodovzhuyuchi ruh dali v pishomu poryadku cherez El Auha mayuchi zalizni pontoni dlya peretinu ta ataki na Sueckij kanal u Serapeumi ta Tussumi Bitva Osmanskij ekspedicijnij korpus yakij ruhavsya perevazhno vnochi zakripivsya v tabori za 25 kilometriv na shid vid Sueckogo kanalu Do 1 lyutogo osnovni sili chiselnistyu 15 tis osib pidijshli do kanalu Na toj chas bud yaka nadiya na faktor nespodivanki znik Dvi flangovi grupi vijsk 26 27 sichnya atakuvali Kantaru na pivnochi ta Kubri na pivdni Poperedzheni cim sho v comu rajoni znahoditsya turecka armiya britanski ta francuzki litaki viyavili osnovni sili Ataka mala buti zdijsnena v napryamku Ismayiliyi poseredini kanalu Vranci 3 lyutogo 1915 roku pershim pidrozdilam osmanskoyi armiyi vdalosya peretnuti Sueckij kanal bilya Ismayiliyi Turecki vijska potrapili pid silnij vogon koli voni namagalisya perepravitisya cherez kanal i lishe tri pontoni ta yihni ekipazhi dosyagli zahidnogo berega de voni buli shvidko vbiti abo zahopleni v polon Protyagom dnya vidbulasya seriya atak ale uspihu ne bulo Nastupnogo dnya Dzhemal pasha nakazav vidstupiti nazad na svoyu bazu v Beer Shevi Britanskim vijskam vdalosya vidnosno legko vidbiti ataku protivnika na kanali ale teper yim dovedetsya zaplatiti za pasivnu oboronu Armiya Dzhemal pashi zaznala vtratu blizko 1400 lyudej za jogo vlasnimi danimi Pri comu zagalni vtrati britanciv stanovili lishe 150 osib ale strategiya oboroni kanalu po jogo zahidnomu beregu viyavilasya absolyutno neprijnyatnoyu dlya zabezpechennya strategichnih vigid cogo komunikacijnogo ob yektu Nastupnij tureckij rejd u napryamku kanalu buv vzhe zustrinutij na Sinayi u bitvi pri Romani Div takozhBritanska Indiya v Pershij svitovij vijni Bitva bilya Romani 1916 Dardanellska operaciya 1915 Bitva pri Megiddo 1918 Arabske povstannya 1916 1918 PrimitkiVinoskiBibliografiyaBowman Manifold M G E An Outline of the Egyptian and Palestine Campaigns 1914 to 1918 2nd ed Catham The Institute of Royal Engineers W amp J Mackay amp Co Ltd 1923 Falls Cyril G MacMunn 1930 Military Operations Egypt amp Palestine From the Outbreak of War With Germany to June 1917 Official History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence Volume 1 London H M Stationery Office OCLC 610273484 Wavell Field Marshal Earl The Palestine Campaigns A Short History of the British Army 4th edition 3rd 13th printing ed London Constable amp Co 1968 PosilannyaThe Defence of the Suez Canal 1915 angl Battle of the Suez Canal 3 4 February 1915 angl Attack on the Suez Canal angl The defence of the Suez Canal angl