Ара́бське повста́ння 1916—1918 років (араб. الثورة العربية, Al-Thawra al-`Arabiyya, тур. Arap İsyanı) — повстання солдатів арабської армії, що виникло як спротив османському пануванню на Аравійському півострові й мало на меті створення єдиної арабської держави від Сирії до Ємену. Ініціатором був Хусейн бін Алі, шаріф Мекки.
Арабське повстання | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Близькосхідний театр воєнних дій Першої світової війни | |||||||||
Солдати арабської армії в Аравійській пустелі тримають прапор Арабського повстання. | |||||||||
| |||||||||
Військові сили | |||||||||
30000 (червень 1916) 50000+ (1918) | травень 1916: 6500–7000 Вересень 1918: 25000 340 гармат | ||||||||
Втрати | |||||||||
Невідомі | 47,000+ 5,000 вбито 10,000 поранено 22,000+ полонено ~10,000 смертей через хвороби |
Передісторія
Після Молодотурецької революції 1908—1909 років Османська імперія весь час зазнавала невдач. Прагнучи компенсувати втрати від цих поразок (в тому числі і територіальні), молодотурки розгорнули нестримну пропаганду пантюркізму та переслідували етнічні меншини імперії навіть сильніше, ніж повалений ними Абдул-Гамід II. Під впливом цих факторів серед найактивніших груп арабського населення імперії стали виникати настрої, а також угруповання, що такі настрої виражали, які поступово еволюціонували від османізму до націоналізму, тобто від лояльної співпраці зі Стамбулом до утвердження арабської самобутності. 1905 року сирійський емігрант Наджіб Азур опублікував у Парижі маніфест «Ліги арабської вітчизни», в якому говорилося:
Араби усвідомили свою національну, історичну та етнографічну однорідність, і хочуть відділитися від гнилого османського древа з метою утворити незалежну державу. |
Наджіб Азур належав до панарабістів, які розраховували досягти своєї мети — утворення незалежної держави на базі арабських провінцій Османської імперії в рамках Арабської Азії — за допомогою «гуманних освічених націй Заходу».
Хід повстання
8 червня 1916 року шериф Хусейн здійняв повстання. У нього було 50 тисяч осіб, проте лише 10 тисяч рушниць. За підтримки флоту Антанти, який встановив контроль над Червоним морем, 10 червня араби атакували порт Джидда, І 16 червня османський гарнізон капітулював. До кінця вересня араби взяли ряд прибережних міст, однак пряма атака на Медіну у жовтні 1916 року була відбита османськими військами.
Британський уряд відправив до арабів капітана Лоуренса, який забезпечив їм підтримку Королівського флоту при в грудні. Лоуренс зумів переконати арабських лідерів не атакувати Медіну, а порушити натомість роботу Хиджазької залізниці, що відволікло на себе значні османські сили.
3 січня 1917 року Фейсал ібн Хусейн з 5100 вершниками на верблюдах, 5300 піхотинцями, 4 гірськими гарматами, 10 кулеметами та 380 в'ючними верблюдами вирушив на північ уздовж Червоного моря до міста Аль-Вадж. У той час як османський гарнізон приготувався до оборони від атаки з півдня, десант з 400 арабів та 200 британських моряків 23 січня 1917 року атакував місто з півночі. Через 36 годин гарнізон капітулював, і турки вирішили відійти від Мекки на вигідніші для оборони позиції у Медіні, розмістивши гарнізони вздовж Хиджазької залізниці. Сили арабів зросли до 70 тисяч осіб, у них на озброєнні було вже 28 тисяч рушниць.
В 1917 році на сторону повсталих перейшов , і 9 травня Лоуренс повів його сили на штурм останнього османського порту на Червоному морі — Акаби. 6 липня, після , місто було взято. Тим самим була усунута загроза правому флангу британських сил, що наступали з Єгипту в Палестину. Після цього араби здійснювали рейди на османські позиції та комунікації, підтримуючи наступ генерала Алленбі.
Заняття Акаби дозволило налагодити постачання арабів зі складів Антанти, в арабських військах з'явилися технічні фахівці, в інтересах арабів діяла британська авіація; своєю чергою араби тактикою дрібних нападів змушували триматися розосередженими на великій площі велику кількість османських сил, доставляли військам генерала Алленбі розвідувальну інформацію.
У вересні 1918 року Алленбі відвів арабським партизанам важливу роль при плануванні битви при Мегіддо. Коли сили Антанти атакували османсько-німецькі позиції з фронту, араби раптовим ударом в тилу перерізали всі три залізниці, позбавивши турків можливості отримати підкріплення або відступити.
30 вересня 1918 року арабські вершники на верблюдах підійшли до Дамаску, і виявили, що арабські націоналісти з-поміж жителів міста вже підійняли прапори арабського повстання. Наступного дня в місто вступила .
Повстання завершилося 1 жовтня 1918 року, коли та британський Camel Corps зайняли Дамаск. Ця подія завершила також близькосхідну кампанію Першої світової війни.
Найвідомішою особою цієї кампанії є британський солдат і письменник Томас Едвард Лоуренс (1888—1935), знаний як Лоуренс Аравійський, що був гарячим прихильником утворення самостійної арабської держави.
Див. також
Примітки
- Murphy, p. 26.
- Mehmet Bahadir Dördüncü, Mecca-Medina: the Yıldız albums of Sultan Abdülhamid II, Tughra Books, 2006, , сторінка 29. Число враховує лише тих, хто брав участь в облозі Медіни в момент коли відбулась здача і не включає арабських повстанців в інших місцях.
- Military Intelligence and the Arab Revolt: The first modern intelligence war, Polly a. Mohs, , Routledge, p. 41.
- Erickson 2001, p. 238, Appendix F.
- War Office (1922). Statistics of the military effort of the British Empire during the Great War, 1914–1920. London H.M. Stationery Office. с. 633.: 8000 в'язнів взяли арабські повстанці в Сирії-Палестині в 1918, разом із 98600 взятих англійцями.
- Parnell, p. 75: 6,000 prisoners taken by the end of 1916
- Süleyman Beyoğlu, The end broken point of Turkish-Arabian relations: The evacuation of Medine, Atatürk Atatürk Research Centre Journal (Number 78, Edition: XXVI, November 2010) (Turkish). 8000 османських військовиків наприкінці and were evacuated to Egypt afterwards.
Джерела
- David Fromkin (1989). A Peace to End All Peace. Avon Books.
- Thomas Edward Lawrence (1935). Seven Pillars of Wisdom. Doubleday, Doran, and Co.
- Jeremy Wilson (1990). Lawrence of Arabia: The Authorized Biography of T.E. Lawrence. Atheneum.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ara bske povsta nnya 1916 1918 rokiv arab الثورة العربية Al Thawra al Arabiyya tur Arap Isyani povstannya soldativ arabskoyi armiyi sho viniklo yak sprotiv osmanskomu panuvannyu na Aravijskomu pivostrovi j malo na meti stvorennya yedinoyi arabskoyi derzhavi vid Siriyi do Yemenu Iniciatorom buv Husejn bin Ali sharif Mekki Arabske povstannya Blizkoshidnij teatr voyennih dij Pershoyi svitovoyi vijni Soldati arabskoyi armiyi v Aravijskij pusteli trimayut prapor Arabskogo povstannya Soldati arabskoyi armiyi v Aravijskij pusteli trimayut prapor Arabskogo povstannya Data cherven 1916 zhovten 1918 Misce Hidzhaz Transjordaniya Siriya pivden Aravijskogo pivostrova Osmanska imperiya Rezultat Voyenna peremoga arabiv Nedosyagnennya ob yednanoyi nezalezhnosti Mudroske peremir ya Sevrskij mirnij dogovir Teritorialni zmini Rozdil Osmanskoyi imperiyi Vijskovi sili 30000 cherven 1916 50000 1918 traven 1916 6500 7000 Veresen 1918 25000 340 garmat Vtrati Nevidomi 47 000 5 000 vbito 10 000 poraneno 22 000 poloneno 10 000 smertej cherez hvorobiPeredistoriyaPislya Molodotureckoyi revolyuciyi 1908 1909 rokiv Osmanska imperiya ves chas zaznavala nevdach Pragnuchi kompensuvati vtrati vid cih porazok v tomu chisli i teritorialni molodoturki rozgornuli nestrimnu propagandu pantyurkizmu ta peresliduvali etnichni menshini imperiyi navit silnishe nizh povalenij nimi Abdul Gamid II Pid vplivom cih faktoriv sered najaktivnishih grup arabskogo naselennya imperiyi stali vinikati nastroyi a takozh ugrupovannya sho taki nastroyi virazhali yaki postupovo evolyucionuvali vid osmanizmu do nacionalizmu tobto vid loyalnoyi spivpraci zi Stambulom do utverdzhennya arabskoyi samobutnosti 1905 roku sirijskij emigrant Nadzhib Azur opublikuvav u Parizhi manifest Ligi arabskoyi vitchizni v yakomu govorilosya Arabi usvidomili svoyu nacionalnu istorichnu ta etnografichnu odnoridnist i hochut viddilitisya vid gnilogo osmanskogo dreva z metoyu utvoriti nezalezhnu derzhavu Nadzhib Azur nalezhav do panarabistiv yaki rozrahovuvali dosyagti svoyeyi meti utvorennya nezalezhnoyi derzhavi na bazi arabskih provincij Osmanskoyi imperiyi v ramkah Arabskoyi Aziyi za dopomogoyu gumannih osvichenih nacij Zahodu Hid povstannya8 chervnya 1916 roku sherif Husejn zdijnyav povstannya U nogo bulo 50 tisyach osib prote lishe 10 tisyach rushnic Za pidtrimki flotu Antanti yakij vstanoviv kontrol nad Chervonim morem 10 chervnya arabi atakuvali port Dzhidda I 16 chervnya osmanskij garnizon kapitulyuvav Do kincya veresnya arabi vzyali ryad priberezhnih mist odnak pryama ataka na Medinu u zhovtni 1916 roku bula vidbita osmanskimi vijskami Britanskij uryad vidpraviv do arabiv kapitana Lourensa yakij zabezpechiv yim pidtrimku Korolivskogo flotu pri v grudni Lourens zumiv perekonati arabskih lideriv ne atakuvati Medinu a porushiti natomist robotu Hidzhazkoyi zaliznici sho vidvoliklo na sebe znachni osmanski sili 3 sichnya 1917 roku Fejsal ibn Husejn z 5100 vershnikami na verblyudah 5300 pihotincyami 4 girskimi garmatami 10 kulemetami ta 380 v yuchnimi verblyudami virushiv na pivnich uzdovzh Chervonogo morya do mista Al Vadzh U toj chas yak osmanskij garnizon prigotuvavsya do oboroni vid ataki z pivdnya desant z 400 arabiv ta 200 britanskih moryakiv 23 sichnya 1917 roku atakuvav misto z pivnochi Cherez 36 godin garnizon kapitulyuvav i turki virishili vidijti vid Mekki na vigidnishi dlya oboroni poziciyi u Medini rozmistivshi garnizoni vzdovzh Hidzhazkoyi zaliznici Sili arabiv zrosli do 70 tisyach osib u nih na ozbroyenni bulo vzhe 28 tisyach rushnic V 1917 roci na storonu povstalih perejshov i 9 travnya Lourens poviv jogo sili na shturm ostannogo osmanskogo portu na Chervonomu mori Akabi 6 lipnya pislya misto bulo vzyato Tim samim bula usunuta zagroza pravomu flangu britanskih sil sho nastupali z Yegiptu v Palestinu Pislya cogo arabi zdijsnyuvali rejdi na osmanski poziciyi ta komunikaciyi pidtrimuyuchi nastup generala Allenbi Zanyattya Akabi dozvolilo nalagoditi postachannya arabiv zi skladiv Antanti v arabskih vijskah z yavilisya tehnichni fahivci v interesah arabiv diyala britanska aviaciya svoyeyu chergoyu arabi taktikoyu dribnih napadiv zmushuvali trimatisya rozoseredzhenimi na velikij ploshi veliku kilkist osmanskih sil dostavlyali vijskam generala Allenbi rozviduvalnu informaciyu U veresni 1918 roku Allenbi vidviv arabskim partizanam vazhlivu rol pri planuvanni bitvi pri Megiddo Koli sili Antanti atakuvali osmansko nimecki poziciyi z frontu arabi raptovim udarom v tilu pererizali vsi tri zaliznici pozbavivshi turkiv mozhlivosti otrimati pidkriplennya abo vidstupiti 30 veresnya 1918 roku arabski vershniki na verblyudah pidijshli do Damasku i viyavili sho arabski nacionalisti z pomizh zhiteliv mista vzhe pidijnyali prapori arabskogo povstannya Nastupnogo dnya v misto vstupila Povstannya zavershilosya 1 zhovtnya 1918 roku koli ta britanskij Camel Corps zajnyali Damask Cya podiya zavershila takozh blizkoshidnu kampaniyu Pershoyi svitovoyi vijni Najvidomishoyu osoboyu ciyeyi kampaniyi ye britanskij soldat i pismennik Tomas Edvard Lourens 1888 1935 znanij yak Lourens Aravijskij sho buv garyachim prihilnikom utvorennya samostijnoyi arabskoyi derzhavi Div takozhLourens Aravijskij film PrimitkiMurphy p 26 Mehmet Bahadir Dorduncu Mecca Medina the Yildiz albums of Sultan Abdulhamid II Tughra Books 2006 ISBN 1 59784 054 8 storinka 29 Chislo vrahovuye lishe tih hto brav uchast v oblozi Medini v moment koli vidbulas zdacha i ne vklyuchaye arabskih povstanciv v inshih miscyah Military Intelligence and the Arab Revolt The first modern intelligence war Polly a Mohs ISBN 1 134 19254 1 Routledge p 41 Erickson 2001 p 238 Appendix F War Office 1922 Statistics of the military effort of the British Empire during the Great War 1914 1920 London H M Stationery Office s 633 8000 v yazniv vzyali arabski povstanci v Siriyi Palestini v 1918 razom iz 98600 vzyatih anglijcyami Parnell p 75 6 000 prisoners taken by the end of 1916 Suleyman Beyoglu The end broken point of Turkish Arabian relations The evacuation of Medine Ataturk Ataturk Research Centre Journal Number 78 Edition XXVI November 2010 Turkish 8000 osmanskih vijskovikiv naprikinci and were evacuated to Egypt afterwards DzherelaDavid Fromkin 1989 A Peace to End All Peace Avon Books Thomas Edward Lawrence 1935 Seven Pillars of Wisdom Doubleday Doran and Co Jeremy Wilson 1990 Lawrence of Arabia The Authorized Biography of T E Lawrence Atheneum