Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільгельм Антон Сушон (нім. Wilhelm Anton Souchon; 2 червня 1864, Лейпциг — 13 грудня 1946, Бремен) — німецький воєначальник Першої світової війни. Маючи у своєму розпорядженні всього 2 кораблі, адмірал Сушон зіграв у Першій світовій війні вельми важливу роль. Він домігся вступу Туреччини у війну на боці Німеччини і успішно боровся зі скромними можливостями німецько-турецьких сил з чисельно переважаючими флотами Антанти на Чорному і Середземному морях.
| Вільгельм Сушон | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Wilhelm Anton Souchon | ||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 2 червня 1864[1] Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький союз[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | 13 січня 1946[1] (81 рік) Бремен, Бремен[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Підданство |   | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Діяльність | офіцер ВМФ | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Самоанська криза | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки активності | з 1881 | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Військове звання | адмірал | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія
Виходець із знатної сім'ї французького походження. Уже в 17 років він став офіцером, незабаром командував канонерським човном «Адлер» і брав участь при захопленні Німеччиною островів Самоа. Надалі Сушон займав різні стройові і штабні посади, командував броненосцем «Веттін», служив начальником штабу німецького флоту на Балтиці.
Шлях Вільгельма Сушона в історію почався за рік до світової війни. 1 листопада 1912 року за ініціативою Альфреда фон Тірпіца імператор підписав наказ сформувати Середземноморський дивізіон з новітніх крейсерів: лінійного «Гебен» і легкого «Бреслау»; вогнева міць дивізіону перевищувала силу будь-якого британського корабля на Середземному морі. З 23 жовтня 1913 року командував дивізіоном. Він вжив рішучих заходів для ремонту «Гебена». До кінця липня 1914 року лінійний крейсер стояв у Поле, «Бреслау» — в Дураццо.
Ще в березні Сушон з австрійським адміралом Гауса визначив основну задачу союзних австро-німецько-італійських сил — перешкодити перекиданню алжирського корпусу до Франції. Щоб виконати це завдання разом з італійськими крейсерами і есмінцями, «Гебен» і «Бреслау» зустрілися у Бріндізі. 2 серпня стало відомо про початок війни з Росією і неминучості війни з Францією. Не отримуючи наказу від Морського генерального штабу, контр-адмірал заправився вугіллям в Мессіні і в ніч на 3 серпня попрямував для обстрілу Бона і Філіппвіля; перед виходом він наказав приготувати кораблі до затоплення. Отримавши повідомлення про початок війни з Францією, вранці 4 серпня Сушон обстріляв порти, обрані для навантаження колоніальних військ. В результаті прибуття їх до Франції затрималося на три дні, що було важливо в період рішучого німецького наступу. У той же день контр-адмірал отримав наказ йти в Константинополь.
Англійський адмірал Берклі Мілн мав інструкцію не спускати очей з німецьких кораблів, які в разі початку війни відігравали особливе значення на комунікаціях. 4 серпня, за кілька годин до оголошення війни Великою Британією, лінійні крейсери «Індефатігабл» та «Індомітебл» зустрілися з «Гебеном» і довго йшли з ним паралельними курсами; але англійці не зважилися відкрити вогонь до початку бойових дій, а потім у темряві втратили противника. На наступний день британська ескадра попрямувала до Гібралтару, чекаючи, що німецькі кораблі будуть прориватися на простори Атлантики. Однак Сушон обрав інший шлях: він попрямував до Дарданелли і, відігнавши дозорні англійські крейсера, увійшов в протоку. Британська ескадра Трубріджа з чотирьох додредноутних крейсерів в бій з ним не вступила. Англо-французький флот після відходу Сушона зі Середземного моря блокував Дарданелли: союзники убезпечили свої військові перевезення від набігів німецьких кораблів. Союзники по Антанті очікували, що нейтральна Туреччина зажадає роззброєння німецької ескадри, але марно.
У столиці Туреччини з грудня 1913 року діяла німецька військова місія Лімана фон Зандерса, яка все більше брала під контроль турецькі збройні сили. З появою Сушона під контроль потрапляв і флот.
10 серпня загін прибув до Стамбула, де з 3 серпня вже почалася мобілізація, що завершилася 22 серпня. На вимогу Сушона 12 серпня кораблі були «куплені» Туреччиною, увійшли в її флот і отримали нові назви: «Явуз султан Селім» і «Міділлі». Англійський адмірал, який командував турецьким флотом, віддав наказ, відповідно до якого британських офіцерів і матросів зняли з турецьких кораблів. Потім імператорський указ призначив Сушона командувачем турецьким флотом, а на наступний день перейменовані німецькі кораблі підняли турецькі прапори, увійшли в Стамбульський порт і стали біля пристані Мода. 16 серпня вони брали участь в маневрах турецького флоту. Введення до складу флоту німецьких кораблів уряд султана декларував як заміну двох дредноутів, які будували в Англії для Туреччини. Обидва конфіскував британський уряд, хоча з Туреччиною війни не було.
На той час військовий міністр Туреччини Енвер-паша пропонував вести наступ на Єгипет, щоб опанувати Суецьким каналом. Глава німецької місії Ліман фон Сандерс розробляв авантюрні плани, аж до висадки під Одесою десанту, якому слід було наступати на підтримку відступаючих австрійських військ. Сушон заперечував, бо на Чорному морі німецько-турецькі сили не мали ні переваги, ні достатньої кількості транспортів. Енвер-паша рекомендував Сушону вивести ескадру, щоб знищити Чорноморський флот. Зрештою було прийняте рішення завдати удару по Чорноморському узбережжю Росії головними німецько-турецькими силами.
Сушон заявляв, що не вважає себе пов'язаним рішеннями Порти, зважаючи фіктивність включення його кораблів в турецький флот, а німецький посол заявляв: «Німецькі судна лише до певної міри підпорядковані туркам і призначені служити не тільки турецьким, але головним чином німецьким інтересам». В кінці вересня з дозволу імператора Сушон перейшов на турецьку службу в званні віце-адмірала. «Сушон-пашу» призначили фактичним главою турецького флоту для керівництва його реорганізацією. З 21 вересня німецькі кораблі стали щодня виходити в супроводі турецьких на Чорне мор.
На прохання Сушона, з Німеччини через нейтральні країни були надіслані дві групи морських офіцерів. До початку війни були доставлені матеріали для ремонту кораблів, міни загородження. У серпні та вересні німецькі фахівці зміцнювали Босфор і Дарданелли.
У цей період німецька дипломатія загрожувала Румунії, якщо та виступить на боці Антанти, обстрілом Констанци кораблями Сушона. Туреччина закрила Дарданелли, перервавши сполучення між Росією і її союзниками по Антанті. Створення оборони Дарданелл забезпечувало тил німецько-турецьких сил в разі початку бойових дій на Чорному морі. Оборону узбережжя Туреччини організовував прибулий в кінці серпня на чолі місії з 500 моряків німецький адмірал Узедом, призначений генерал-інспектором берегової артилерії і мінного господарства. За його пропозицією і були закриті Дарданелли. Приводом послужила затримка турецького есмінця на виході з проток англійським крейсером 27 вересня.
22 жовтня Енвер-паша направив німецькому військовому командуванню план військових дій, в якому першим кроком був напад на береги Росії до оголошення війни. Час початку дій надавав Сушон. 25 жовтня йому був вручений наказ військово-морського міністра із зазначенням: «Адмірал діє за найвищим повелінням султана, і флот зобов'язаний йому коритися».
Щоб залучити Туреччину в війну і одночасно послабити російський Чорноморський флот, Сушон зробив напад основними силами на береги Росії, причому турецькі екіпажі були посилені німецькими моряками. За його задумом, «Гебен» з двома міноносцями мав обстріляти Севастополь, а мінний загороджувач — виставити міни перед головною базою. «Бреслау» мав ставити мінне загородження перед Керченською протокою і потім спільно з мінним крейсером «Берк» обстріляти Новоросійськ. Крейсеру «Гамід» належало обстріляти Феодосію, есмінцям «Гайрет» і «Муавенет» — атакувати судна в Одесі, а загороджувачу «Самсун» — поставити міни на підступах до Одеси або Очакова. 29 жовтня 1914 року німецько-турецькі сили напали на Одеський порт, Севастополь, виставили мінні загородження біля Одеси, Севастополя, в Керченській протоці, обстріляли Фідоніси і Новоросійськ, знищили кілька судів і пішли майже без пошкоджень. Незважаючи на попередження дипломатів, Чорноморський флот до нападу не підготувався.
Після повернення ескадри в Стамбулі поширювали фальшивку про те, що турецькі дії стали відповіддю на спробу російських кораблів ставити міни біля Босфору. Текст був підготовлений в штабі Сушона.
У 1914—1917 роках Сушон командував німецькими, турецькими та болгарськими військово-морськими силами. Він проводив набіги на російські порти, організовував крейсерську війну проти російського торгового судноплавства, демонстрацією прапора біля берегів Анатолії надихав турків на війну і підтримував фланг армії.
Російський флот, поки до ладу не ввійшов перший дредноут «Імператриця Марія», здатний боротися на рівних з «Гебеном», вів переважно мінну війну, спочатку оборонну. З 29 жовтня по 11 грудня 1914 року 2 російських мінних загороджувача виставили 1668 хв в районі Одеса — Очаків. Але незабаром почалися і активні дії. У ніч на 6 листопада 1914 року ескадрені міноносці виставили 240 хв перед Босфором. У той же день російські кораблі обстріляли Зунгулдак, з якого Константинополь отримував вугілля, а на зворотному шляху захопили 3 турецьких транспорти. Так починалися традиційні дії з блокади турецької столиці і припинення поставок палива з вугільного району Туреччини.
15-18 листопада Чорноморський флот з 5 лінійних кораблів, 3 крейсерів і 13 міноносців вийшов для обстрілу Трапезунда і огляду вод біля берегів Анатолії. Після обстрілу російські моряки виставили 400 хв біля Трапезунда і інших портів. Сушон не міг не відповісти і вийшов в море. 18 листопада в бою біля мису Сарич російський флот, який повертався до Севастополя, зустрів лінійний крейсер «Гебен» і легкий крейсер «Бреслау» німецько-турецьких сил і в бою завдав «Гебену» пошкодження, котрі зайняли 2 тижні ремонту.
20-25 грудня 1914 року Чорноморський флот виходив у крейсерство до берегів Анатолії і в ніч на 22 грудня поставив біля Босфору 607 хв. На цьому мінному загороді підірвався 26 грудня «Гебен», що вийшов з ладу на 4 місяці, а 2 січня 1915 року — мінний крейсер «Берк», який не відновили до кінця війни. Мінні загородження, набіги на комунікації і обстріли військових об'єктів в Зунгулдаку та інших портах, що служили для видобутку, очищення та навантаження вугілля, російські кораблі проводили регулярно.
27-31 березня 1915 року Чорноморський флот ходив до Босфору. Два лінійних корабля 28 березня бомбардували зміцнення, тоді як літаки з авіатранспорту «Микола I» вели розвідку і бомбардування. 29 березня флот перед протокою очікував ворога, але німецько-турецькі кораблі не вийшли. 30 березня кораблі обстріляли Ереглі, Зунгулдак, Козлу і Кілімлі.
Німецько-турецькі сили відповідали. 1-3 квітня 1915 року турки намагалися обстріляти Одесу, але на підступах до порту крейсер «Меджидіє» підірвався на міні і був затоплений, тому від операції відмовилися. Російський флот 3 квітня виходив з Севастополя при появі «Гебена» і «Бреслау» поблизу бази, але бій обмежився перестрілкою на дальній дистанції. Німецько-турецькі кораблі відійшли від переслідування, користуючись перевагою в швидкості.
Чорноморський флот в травні виходив для блокади Босфору і знищував судна, які вивозили вугілля. 10 травня російські кораблі обстріляли укріплення Босфору і вели бій з «Гебеном» — кілька снарядів, потрапивши в ціль, вивели його з ладу. 11 червня в нічному бою біля Босфору есмінці «Зухвалий» і «Гнівний» пошкодили крейсер «Бреслау». 10 липня підводний мінний загороджувач «Краб» в першому бойовому поході успішно виставив загородження в гирлі Босфору. На ньому 18 липня підірвався і вийшов з ладу на 7 місяців крейсер «Бреслау». З 1916 року мінна небезпека стала настільки велика, що Сушону довелося організувати постійне тралення для підтримки виходів з бази. У 1915 році Сушон зажадав із Німеччини підводні човни, але не малі, а великі, здатні діяти у Дарданеллах проти союзного флоту. На Чорному морі 12 підводних човнів протягом війни потопили 19 пароплавів і близько 30 вітрильних суден, але безуспішно атакували бойові кораблі. Для їх базування уздовж берегів Туреччини організували секретні стоянки. На Чорному морі базою служила Варна. 27 жовтня кораблі Чорноморського флоту обстріляли Варну, в якій після приєднання Болгарії до Німеччини базувалися німецькі підводні човни. Перед обстрілом провели розвідку і бомбардування порту літаки з авіатранспорту «Микола I». Однак, незважаючи на нальоти, підводні човни продовжували діяти.
У вересні 1917 року Сушона перевели командувачем 4-ї ескадри Флоту відкритого моря, з якої він брав участь у захопленні Ризької затоки і Моонзундських островів, а 12 квітня увійшов в Гельсінгфорс.
Адмірал Сушон в березні 1919 року пішов у відставку. Він тихо жив в провінції, час від часу приїжджав в Берлін на честь якої-небудь чергової річниці подій світової війни на морі. У 1938 році його урочисто зустрічали в Стамбулі з почестями, належними главі держави. Помер Сушон 13 січня 1946 в Бремені. Він ще встиг побачити і відродження німецького флоту, і другу його загибель у Другій світовій війні.
Сім'я
Племінник адмірала Герман Сушон був вбивцею Рози Люксембург.
Звання
- Кадет (12 квітня 1881)
- Морський кадет (16 травня 1882)
- (29 грудня 1885)
- Лейтенант-цур-зее (15 листопада 1887)
- Капітан-лейтенант (11 червня 1894)
- Корветтен-капітан (23 березня 1901)
- Фрегаттен-капітан (21 березня 1905)
- Капітан-цур-зее (10 листопада 1906)
- Контр-адмірал (10 квітня 1911)
- Віце-адмірал (27 січня 1915)
- Адмірал (11 серпня 1918)
Нагороди
- Орден Святої Анни (Російська імперія) (1893)
- Столітня медаль (1897)
- Орден Червоного орла
- 4-го класу (18 вересня 1899)
- 2-го класу із зіркою, дубовим листям і мечами (7 квітня 1916)
- Орден Меджида (Османська імперія)
- 2-го ступеня (24 жовтня 1901)
- 1-го ступеня (26 травня 1914)
- Медаль «Імтияз» (Османська імперія)
- срібна (13 грудня 1901)
- золота з шаблями (16-22 листопада 1914)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Орден Корони (Пруссія)
- 3-го класу (12 серпня 1906)
- 2-го класу (5 вересня 1909)
- 1-го класу із зіркою
- Орден Альберта (Саксонія)
- командорський хрест 2-го класу (28 жовтня 1908)
- командорський хрест 1-го класу
- Колоніальна медаль (Німецька імперія) (19 листопада 1913)
- Орден «Святий Олександр» (Болгарія) (21 січня 1914)
- Орден Залізної Корони 1-го класу (Австро-Угорщина) (12 лютого 1914)
- Орден Білого Сокола, великий хрест з мечами (20 січня 1916)
- Ганзейський Хрест
- Орден «Османіє» 1-го ступеня (Османська імперія) (26 лютого 1916)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (29 лютого 1916) — отримав 2 нагороди одночасно.
- (23 травня 1916)
- Військова медаль (Османська імперія)
- Pour le Mérite (29 жовтня 1916)
- Орден «За військові заслуги» (Болгарія) (1 лютого 1917)
- Орден «За заслуги» (Баварія) 2-го класу із зіркою і мечами (9 лютого 1917)
- Почесна шабля від Енвер-паші з каліграфічним написом на клинку: «Мій подарунок верховному головнокомандувачу імперського османського флоту адміралу Сушон-паші — Заступник головнокомандувача сухопутних військ і військовий міністр Енвер. — 2 червня 1917».
- Медаль Червоного Хреста (Пруссія) 3-го класу (24 жовтня 1919)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
Література
- Залесский К. А. Военная элита Германии 1870—1945 энциклопедический справочник. М.: Вече, 2011.-560 с.: ил.
- Matti E. Mäkelä: Souchon, der Goebenadmiral, greift in die Weltgeschichte ein, 1936
- Wilhelm Sauer: Admiral Souchon auf großer Fahrt, Ensslin & Laiblin, Reutlingen 1937
- Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine für das Jahr 1918, Hg.: Marine-Kabinett, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1918, S. 6
Посилання
- Біографія Вільгельма Сушона. [ 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117484512 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilgelm Anton Sushon nim Wilhelm Anton Souchon 2 chervnya 1864 Lejpcig 13 grudnya 1946 Bremen nimeckij voyenachalnik Pershoyi svitovoyi vijni Mayuchi u svoyemu rozporyadzhenni vsogo 2 korabli admiral Sushon zigrav u Pershij svitovij vijni velmi vazhlivu rol Vin domigsya vstupu Turechchini u vijnu na boci Nimechchini i uspishno borovsya zi skromnimi mozhlivostyami nimecko tureckih sil z chiselno perevazhayuchimi flotami Antanti na Chornomu i Seredzemnomu moryah Vilgelm Sushonnim Wilhelm Anton SouchonNarodivsya2 chervnya 1864 1864 06 02 1 Lejpcig Korolivstvo Saksoniya Nimeckij soyuz 1 Pomer13 sichnya 1946 1946 01 13 1 81 rik Bremen Bremen 1 PiddanstvoDiyalnistoficer VMFZnannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijna i Samoanska krizaRoki aktivnostiz 1881Vijskove zvannyaadmiralNagorodiOrden Svyatoyi Anni Orden Medzhida 1 stupenya Orden Medzhida 2 stupenya Medal Imtiyaz Stolitnya medal Komandorskij hrest 1 go klasu ordena Alberta Saksoniya Komandorskij hrest 2 go klasu ordena Alberta Saksoniya Kolonialna medal Nimecka imperiya Kavaler ordena Svyatij Oleksandr Bolgariya Kavaler 1 klasu ordena Zaliznoyi Koroni Velikij hrest ordena Bilogo Sokola Ganzejskij hrest Gamburg Ganzejskij hrest Bremen Orden Osmanie 1 stupenya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Hrest Za vijskovi zaslugi Lippe Hrest Za virnu sluzhbu Shaumburg Lippe Hrest Za zaslugi u vijni Saksen Mejningen Gallipolijska zirka Orden Pour le Merite Prussiya Orden Za vijskovi zaslugi 2 go klasu Bavariya Medal Chervonogo Hresta Prussiya Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Mediafajli u VikishovishiBiografiyaVihodec iz znatnoyi sim yi francuzkogo pohodzhennya Uzhe v 17 rokiv vin stav oficerom nezabarom komanduvav kanonerskim chovnom Adler i brav uchast pri zahoplenni Nimechchinoyu ostroviv Samoa Nadali Sushon zajmav rizni strojovi i shtabni posadi komanduvav bronenoscem Vettin sluzhiv nachalnikom shtabu nimeckogo flotu na Baltici Shlyah Vilgelma Sushona v istoriyu pochavsya za rik do svitovoyi vijni 1 listopada 1912 roku za iniciativoyu Alfreda fon Tirpica imperator pidpisav nakaz sformuvati Seredzemnomorskij divizion z novitnih krejseriv linijnogo Geben i legkogo Breslau vogneva mic divizionu perevishuvala silu bud yakogo britanskogo korablya na Seredzemnomu mori Z 23 zhovtnya 1913 roku komanduvav divizionom Vin vzhiv rishuchih zahodiv dlya remontu Gebena Do kincya lipnya 1914 roku linijnij krejser stoyav u Pole Breslau v Duracco She v berezni Sushon z avstrijskim admiralom Gausa viznachiv osnovnu zadachu soyuznih avstro nimecko italijskih sil pereshkoditi perekidannyu alzhirskogo korpusu do Franciyi Shob vikonati ce zavdannya razom z italijskimi krejserami i esmincyami Geben i Breslau zustrilisya u Brindizi 2 serpnya stalo vidomo pro pochatok vijni z Rosiyeyu i neminuchosti vijni z Franciyeyu Ne otrimuyuchi nakazu vid Morskogo generalnogo shtabu kontr admiral zapravivsya vugillyam v Messini i v nich na 3 serpnya popryamuvav dlya obstrilu Bona i Filippvilya pered vihodom vin nakazav prigotuvati korabli do zatoplennya Otrimavshi povidomlennya pro pochatok vijni z Franciyeyu vranci 4 serpnya Sushon obstrilyav porti obrani dlya navantazhennya kolonialnih vijsk V rezultati pributtya yih do Franciyi zatrimalosya na tri dni sho bulo vazhlivo v period rishuchogo nimeckogo nastupu U toj zhe den kontr admiral otrimav nakaz jti v Konstantinopol Anglijskij admiral Berkli Miln mav instrukciyu ne spuskati ochej z nimeckih korabliv yaki v razi pochatku vijni vidigravali osoblive znachennya na komunikaciyah 4 serpnya za kilka godin do ogoloshennya vijni Velikoyu Britaniyeyu linijni krejseri Indefatigabl ta Indomitebl zustrilisya z Gebenom i dovgo jshli z nim paralelnimi kursami ale anglijci ne zvazhilisya vidkriti vogon do pochatku bojovih dij a potim u temryavi vtratili protivnika Na nastupnij den britanska eskadra popryamuvala do Gibraltaru chekayuchi sho nimecki korabli budut prorivatisya na prostori Atlantiki Odnak Sushon obrav inshij shlyah vin popryamuvav do Dardanelli i vidignavshi dozorni anglijski krejsera uvijshov v protoku Britanska eskadra Trubridzha z chotiroh dodrednoutnih krejseriv v bij z nim ne vstupila Anglo francuzkij flot pislya vidhodu Sushona zi Seredzemnogo morya blokuvav Dardanelli soyuzniki ubezpechili svoyi vijskovi perevezennya vid nabigiv nimeckih korabliv Soyuzniki po Antanti ochikuvali sho nejtralna Turechchina zazhadaye rozzbroyennya nimeckoyi eskadri ale marno U stolici Turechchini z grudnya 1913 roku diyala nimecka vijskova misiya Limana fon Zandersa yaka vse bilshe brala pid kontrol turecki zbrojni sili Z poyavoyu Sushona pid kontrol potraplyav i flot Dokladnishe Peresliduvannya krejseriv Geben ta Breslau 10 serpnya zagin pribuv do Stambula de z 3 serpnya vzhe pochalasya mobilizaciya sho zavershilasya 22 serpnya Na vimogu Sushona 12 serpnya korabli buli kupleni Turechchinoyu uvijshli v yiyi flot i otrimali novi nazvi Yavuz sultan Selim i Midilli Anglijskij admiral yakij komanduvav tureckim flotom viddav nakaz vidpovidno do yakogo britanskih oficeriv i matrosiv znyali z tureckih korabliv Potim imperatorskij ukaz priznachiv Sushona komanduvachem tureckim flotom a na nastupnij den perejmenovani nimecki korabli pidnyali turecki prapori uvijshli v Stambulskij port i stali bilya pristani Moda 16 serpnya voni brali uchast v manevrah tureckogo flotu Vvedennya do skladu flotu nimeckih korabliv uryad sultana deklaruvav yak zaminu dvoh drednoutiv yaki buduvali v Angliyi dlya Turechchini Obidva konfiskuvav britanskij uryad hocha z Turechchinoyu vijni ne bulo Na toj chas vijskovij ministr Turechchini Enver pasha proponuvav vesti nastup na Yegipet shob opanuvati Sueckim kanalom Glava nimeckoyi misiyi Liman fon Sanders rozroblyav avantyurni plani azh do visadki pid Odesoyu desantu yakomu slid bulo nastupati na pidtrimku vidstupayuchih avstrijskih vijsk Sushon zaperechuvav bo na Chornomu mori nimecko turecki sili ne mali ni perevagi ni dostatnoyi kilkosti transportiv Enver pasha rekomenduvav Sushonu vivesti eskadru shob znishiti Chornomorskij flot Zreshtoyu bulo prijnyate rishennya zavdati udaru po Chornomorskomu uzberezhzhyu Rosiyi golovnimi nimecko tureckimi silami Sushon zayavlyav sho ne vvazhaye sebe pov yazanim rishennyami Porti zvazhayuchi fiktivnist vklyuchennya jogo korabliv v tureckij flot a nimeckij posol zayavlyav Nimecki sudna lishe do pevnoyi miri pidporyadkovani turkam i priznacheni sluzhiti ne tilki tureckim ale golovnim chinom nimeckim interesam V kinci veresnya z dozvolu imperatora Sushon perejshov na turecku sluzhbu v zvanni vice admirala Sushon pashu priznachili faktichnim glavoyu tureckogo flotu dlya kerivnictva jogo reorganizaciyeyu Z 21 veresnya nimecki korabli stali shodnya vihoditi v suprovodi tureckih na Chorne mor Na prohannya Sushona z Nimechchini cherez nejtralni krayini buli nadislani dvi grupi morskih oficeriv Do pochatku vijni buli dostavleni materiali dlya remontu korabliv mini zagorodzhennya U serpni ta veresni nimecki fahivci zmicnyuvali Bosfor i Dardanelli U cej period nimecka diplomatiya zagrozhuvala Rumuniyi yaksho ta vistupit na boci Antanti obstrilom Konstanci korablyami Sushona Turechchina zakrila Dardanelli perervavshi spoluchennya mizh Rosiyeyu i yiyi soyuznikami po Antanti Stvorennya oboroni Dardanell zabezpechuvalo til nimecko tureckih sil v razi pochatku bojovih dij na Chornomu mori Oboronu uzberezhzhya Turechchini organizovuvav pribulij v kinci serpnya na choli misiyi z 500 moryakiv nimeckij admiral Uzedom priznachenij general inspektorom beregovoyi artileriyi i minnogo gospodarstva Za jogo propoziciyeyu i buli zakriti Dardanelli Privodom posluzhila zatrimka tureckogo esmincya na vihodi z protok anglijskim krejserom 27 veresnya 22 zhovtnya Enver pasha napraviv nimeckomu vijskovomu komanduvannyu plan vijskovih dij v yakomu pershim krokom buv napad na beregi Rosiyi do ogoloshennya vijni Chas pochatku dij nadavav Sushon 25 zhovtnya jomu buv vruchenij nakaz vijskovo morskogo ministra iz zaznachennyam Admiral diye za najvishim povelinnyam sultana i flot zobov yazanij jomu koritisya Shob zaluchiti Turechchinu v vijnu i odnochasno poslabiti rosijskij Chornomorskij flot Sushon zrobiv napad osnovnimi silami na beregi Rosiyi prichomu turecki ekipazhi buli posileni nimeckimi moryakami Za jogo zadumom Geben z dvoma minonoscyami mav obstrilyati Sevastopol a minnij zagorodzhuvach vistaviti mini pered golovnoyu bazoyu Breslau mav staviti minne zagorodzhennya pered Kerchenskoyu protokoyu i potim spilno z minnim krejserom Berk obstrilyati Novorosijsk Krejseru Gamid nalezhalo obstrilyati Feodosiyu esmincyam Gajret i Muavenet atakuvati sudna v Odesi a zagorodzhuvachu Samsun postaviti mini na pidstupah do Odesi abo Ochakova 29 zhovtnya 1914 roku nimecko turecki sili napali na Odeskij port Sevastopol vistavili minni zagorodzhennya bilya Odesi Sevastopolya v Kerchenskij protoci obstrilyali Fidonisi i Novorosijsk znishili kilka sudiv i pishli majzhe bez poshkodzhen Nezvazhayuchi na poperedzhennya diplomativ Chornomorskij flot do napadu ne pidgotuvavsya Pislya povernennya eskadri v Stambuli poshiryuvali falshivku pro te sho turecki diyi stali vidpoviddyu na sprobu rosijskih korabliv staviti mini bilya Bosforu Tekst buv pidgotovlenij v shtabi Sushona U 1914 1917 rokah Sushon komanduvav nimeckimi tureckimi ta bolgarskimi vijskovo morskimi silami Vin provodiv nabigi na rosijski porti organizovuvav krejsersku vijnu proti rosijskogo torgovogo sudnoplavstva demonstraciyeyu prapora bilya beregiv Anatoliyi nadihav turkiv na vijnu i pidtrimuvav flang armiyi Rosijskij flot poki do ladu ne vvijshov pershij drednout Imperatricya Mariya zdatnij borotisya na rivnih z Gebenom viv perevazhno minnu vijnu spochatku oboronnu Z 29 zhovtnya po 11 grudnya 1914 roku 2 rosijskih minnih zagorodzhuvacha vistavili 1668 hv v rajoni Odesa Ochakiv Ale nezabarom pochalisya i aktivni diyi U nich na 6 listopada 1914 roku eskadreni minonosci vistavili 240 hv pered Bosforom U toj zhe den rosijski korabli obstrilyali Zunguldak z yakogo Konstantinopol otrimuvav vugillya a na zvorotnomu shlyahu zahopili 3 tureckih transporti Tak pochinalisya tradicijni diyi z blokadi tureckoyi stolici i pripinennya postavok paliva z vugilnogo rajonu Turechchini 15 18 listopada Chornomorskij flot z 5 linijnih korabliv 3 krejseriv i 13 minonosciv vijshov dlya obstrilu Trapezunda i oglyadu vod bilya beregiv Anatoliyi Pislya obstrilu rosijski moryaki vistavili 400 hv bilya Trapezunda i inshih portiv Sushon ne mig ne vidpovisti i vijshov v more 18 listopada v boyu bilya misu Sarich rosijskij flot yakij povertavsya do Sevastopolya zustriv linijnij krejser Geben i legkij krejser Breslau nimecko tureckih sil i v boyu zavdav Gebenu poshkodzhennya kotri zajnyali 2 tizhni remontu 20 25 grudnya 1914 roku Chornomorskij flot vihodiv u krejserstvo do beregiv Anatoliyi i v nich na 22 grudnya postaviv bilya Bosforu 607 hv Na comu minnomu zagorodi pidirvavsya 26 grudnya Geben sho vijshov z ladu na 4 misyaci a 2 sichnya 1915 roku minnij krejser Berk yakij ne vidnovili do kincya vijni Minni zagorodzhennya nabigi na komunikaciyi i obstrili vijskovih ob yektiv v Zunguldaku ta inshih portah sho sluzhili dlya vidobutku ochishennya ta navantazhennya vugillya rosijski korabli provodili regulyarno 27 31 bereznya 1915 roku Chornomorskij flot hodiv do Bosforu Dva linijnih korablya 28 bereznya bombarduvali zmicnennya todi yak litaki z aviatransportu Mikola I veli rozvidku i bombarduvannya 29 bereznya flot pered protokoyu ochikuvav voroga ale nimecko turecki korabli ne vijshli 30 bereznya korabli obstrilyali Eregli Zunguldak Kozlu i Kilimli Nimecko turecki sili vidpovidali 1 3 kvitnya 1915 roku turki namagalisya obstrilyati Odesu ale na pidstupah do portu krejser Medzhidiye pidirvavsya na mini i buv zatoplenij tomu vid operaciyi vidmovilisya Rosijskij flot 3 kvitnya vihodiv z Sevastopolya pri poyavi Gebena i Breslau poblizu bazi ale bij obmezhivsya perestrilkoyu na dalnij distanciyi Nimecko turecki korabli vidijshli vid peresliduvannya koristuyuchis perevagoyu v shvidkosti Chornomorskij flot v travni vihodiv dlya blokadi Bosforu i znishuvav sudna yaki vivozili vugillya 10 travnya rosijski korabli obstrilyali ukriplennya Bosforu i veli bij z Gebenom kilka snaryadiv potrapivshi v cil viveli jogo z ladu 11 chervnya v nichnomu boyu bilya Bosforu esminci Zuhvalij i Gnivnij poshkodili krejser Breslau 10 lipnya pidvodnij minnij zagorodzhuvach Krab v pershomu bojovomu pohodi uspishno vistaviv zagorodzhennya v girli Bosforu Na nomu 18 lipnya pidirvavsya i vijshov z ladu na 7 misyaciv krejser Breslau Z 1916 roku minna nebezpeka stala nastilki velika sho Sushonu dovelosya organizuvati postijne tralennya dlya pidtrimki vihodiv z bazi U 1915 roci Sushon zazhadav iz Nimechchini pidvodni chovni ale ne mali a veliki zdatni diyati u Dardanellah proti soyuznogo flotu Na Chornomu mori 12 pidvodnih chovniv protyagom vijni potopili 19 paroplaviv i blizko 30 vitrilnih suden ale bezuspishno atakuvali bojovi korabli Dlya yih bazuvannya uzdovzh beregiv Turechchini organizuvali sekretni stoyanki Na Chornomu mori bazoyu sluzhila Varna 27 zhovtnya korabli Chornomorskogo flotu obstrilyali Varnu v yakij pislya priyednannya Bolgariyi do Nimechchini bazuvalisya nimecki pidvodni chovni Pered obstrilom proveli rozvidku i bombarduvannya portu litaki z aviatransportu Mikola I Odnak nezvazhayuchi na naloti pidvodni chovni prodovzhuvali diyati U veresni 1917 roku Sushona pereveli komanduvachem 4 yi eskadri Flotu vidkritogo morya z yakoyi vin brav uchast u zahoplenni Rizkoyi zatoki i Moonzundskih ostroviv a 12 kvitnya uvijshov v Gelsingfors Admiral Sushon v berezni 1919 roku pishov u vidstavku Vin tiho zhiv v provinciyi chas vid chasu priyizhdzhav v Berlin na chest yakoyi nebud chergovoyi richnici podij svitovoyi vijni na mori U 1938 roci jogo urochisto zustrichali v Stambuli z pochestyami nalezhnimi glavi derzhavi Pomer Sushon 13 sichnya 1946 v Bremeni Vin she vstig pobachiti i vidrodzhennya nimeckogo flotu i drugu jogo zagibel u Drugij svitovij vijni Sim yaPleminnik admirala German Sushon buv vbivceyu Rozi Lyuksemburg ZvannyaKadet 12 kvitnya 1881 Morskij kadet 16 travnya 1882 29 grudnya 1885 Lejtenant cur zee 15 listopada 1887 Kapitan lejtenant 11 chervnya 1894 Korvetten kapitan 23 bereznya 1901 Fregatten kapitan 21 bereznya 1905 Kapitan cur zee 10 listopada 1906 Kontr admiral 10 kvitnya 1911 Vice admiral 27 sichnya 1915 Admiral 11 serpnya 1918 NagorodiOrden Svyatoyi Anni Rosijska imperiya 1893 Stolitnya medal 1897 Orden Chervonogo orla 4 go klasu 18 veresnya 1899 2 go klasu iz zirkoyu dubovim listyam i mechami 7 kvitnya 1916 Orden Medzhida Osmanska imperiya 2 go stupenya 24 zhovtnya 1901 1 go stupenya 26 travnya 1914 Medal Imtiyaz Osmanska imperiya sribna 13 grudnya 1901 zolota z shablyami 16 22 listopada 1914 Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Orden Koroni Prussiya 3 go klasu 12 serpnya 1906 2 go klasu 5 veresnya 1909 1 go klasu iz zirkoyu Orden Alberta Saksoniya komandorskij hrest 2 go klasu 28 zhovtnya 1908 komandorskij hrest 1 go klasu Kolonialna medal Nimecka imperiya 19 listopada 1913 Orden Svyatij Oleksandr Bolgariya 21 sichnya 1914 Orden Zaliznoyi Koroni 1 go klasu Avstro Ugorshina 12 lyutogo 1914 Orden Bilogo Sokola velikij hrest z mechami 20 sichnya 1916 Ganzejskij Hrest Gamburg 20 sichnya 1916 Bremen 13 lyutogo 1917 Orden Osmaniye 1 go stupenya Osmanska imperiya 26 lyutogo 1916 Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu 29 lyutogo 1916 otrimav 2 nagorodi odnochasno 23 travnya 1916 Vijskova medal Osmanska imperiya Pour le Merite 29 zhovtnya 1916 Orden Za vijskovi zaslugi Bolgariya 1 lyutogo 1917 Orden Za zaslugi Bavariya 2 go klasu iz zirkoyu i mechami 9 lyutogo 1917 Pochesna shablya vid Enver pashi z kaligrafichnim napisom na klinku Mij podarunok verhovnomu golovnokomanduvachu imperskogo osmanskogo flotu admiralu Sushon pashi Zastupnik golovnokomanduvacha suhoputnih vijsk i vijskovij ministr Enver 2 chervnya 1917 Medal Chervonogo Hresta Prussiya 3 go klasu 24 zhovtnya 1919 Pochesnij hrest veterana vijni z mechamiLiteraturaZalesskij K A Voennaya elita Germanii 1870 1945 enciklopedicheskij spravochnik M Veche 2011 560 s il ISBN 978 5 9533 5035 8 Matti E Makela Souchon der Goebenadmiral greift in die Weltgeschichte ein 1936 Wilhelm Sauer Admiral Souchon auf grosser Fahrt Ensslin amp Laiblin Reutlingen 1937 Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine fur das Jahr 1918 Hg Marine Kabinett Mittler amp Sohn Verlag Berlin 1918 S 6PosilannyaBiografiya Vilgelma Sushona 24 sichnya 2021 u Wayback Machine PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 117484512 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578