Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Швидкострільна гармата — це артилерійський засіб, зазвичай гармата або гаубиця, яка має такі характеристики, що допомагають зброї весті швидкий вогонь. Швидкострільність була представлено у 1880-х та на початку 1890-х і мала помітний вплив на війну як на суші так і на морі.
Історія
Використання на морі
Королівські ВМС у 1881 видали запит на швидкострільну гармату, яка могла б вести вогонь мінімум 12 пострілів за хвилину. Така швидкострільність була необхідна для боротьби з першими торпедами та торпедними човнами, які становили значну загрозу великим кораблям Королівських ВМС.
Першою швидкострільною легкою гарматою став 1-дюймовий кулемет Норденфельта, побудований у Британії в 1880. Гармату розробили для захисту великих кораблів від нових малих швидких торпедних човнів, які з'явилися наприкінці 1870-х на початку 1880-х. Гармата була збільшеним зразком механічного «кулемета» Норденфельта гвинтівкового калібру розроблена Хельге Палмкранцем. Гармата стріляла унітарними набоями зі сталевою кулею та латунною гільзою.
Гармата мала версії з одним, двома та чотирма стволами. Заряджання відбувалося згори, кулі завдяки силі тяжіння з бункеру подавалися по окремим каналам до кожного стволу. Стрілець заряджав і стріляв з гармати рухаючи вперед-назад важіль на правій стороні гармати. Штовхаючи важіль назад він екстрактував стріляні гільзи, штовхаючи вперед перезаряджав всі стволи, і завершувався рух вперед одночасним пострілом зі всіх стволів. Гармата працювала як органна гармата, стріляючи чергами, на відміну від сучасних системам Гатлінга і звичайні кулемети, таких як кулемет Максима, який міг вести вогонь безперервно.
Вона була замінена у середині 1880-х новим поколінням гармат Hotchkiss та Норденфельт «QF» калібрів 47 мм та 57 мм які стріляли «загально-спрямованими» снарядами вагою 3–6 фунтів.
З 1886 року французька фірма Hotchkiss почала випуск легких морських гармат QF 3 pounder калібру 47 мм. Гармата ідеально підходила для захисту від швидких малих суден, такі як торпедні катери, і була негайно прийнята на озброєння Королівських ВМС під позначенням «Ordnance QF 3 pounder Hotchkiss». Її за ліцензією будувала компанія Elswick Ordnance Company.
Королівські ВМС встановили гармату QF 4.7-inch на HMS Sharpshooter у 1889, а гармату QF 6-inch MK 1 на HMS Royal Sovereign, який спустили на воду в 1891. За ними швидкострільні гармати почали використовувати в флотах інших країн; французькі ВМС почали встановлювати швидкострільні гармати на кораблі в 1894-5.
Швидкострільні гармати стали основною рисою пре-дредноутів, які створювали у 1890-х. Швидкострільні гармати, не могли пробивати товсту броню, але були здатні руйнувати надбудови ворожих лінкорів, стріляти освітлювальними снарядами та знищувати розрахунки гармат. З ростом швидкострільності важких гармат, роль швидкострільних гармат у боях почала зменшуватися на початку 1900-х, хоча швидкострільні гармати все ще могли захищати лінкори від атак торпедних катерів та есмінців, а також вони стали основним озброєнням малих суден.
Використання на суші
Перша швидкострільна польова гармата була створена Володимиром Барановським у 1872-5, яка була офіційно прийнята на озброєння російськими військовими у 1882. На суші, швидкострільні польові гармати були вперше прийняті на озброєння французькою армією, починаючи з 1897 Canon de 75 modèle 1897, яка виявилася дуже успішною. Інші країни швидко скопіювали швидкострільні гармати.
Гармата QF 4.7-inch Mk I—IV спочатку випускалася для використання на флоті, а також у береговій артилерії. Британці під час Другою бурської війни воювали проти далекобійної артилерії бурів. Капітан Персі Скотт HMS Terrible розробив сталеві лафети для двох 4,7 inches (120 mm) гармат з берегового захисту Кейптауну, для боротьби з бурською гарматою «Довгий Том» під час облоги Ледісміта в 1899—1900.
Скотт розробив колісні лафети для 4.7 дюймових гармат, щоб була можливість використовувати важкі польові гармати на відстані від берегових батарей та кораблів. Ці імпровізовані лафети не мали гальм відкоту, тому ці гармати попереду кабелем кріпили до імпровізованих якорів перед пострілом. Розрахунки цих гармат складалися з матросів Королівських ВМС і потребували для пересування 32 волів.
Першою війною в якій широко використовували швидкострільні гармати була російсько-японська війна 1904-5.
Швидкострільні гаубиці були створені для ведення вогню із закритих позицій. Традиційні гаубиці використовували для знищення невидимих цілей, але вони повільно наводилися на ціль і перезаряджалися. Швидкострільна зброя могла вести сильний обстріл, а тому це був основний режим її використання протягом 20-го століття.
Характеристики
Основними характеристиками швидкострільних гармат є:
- Амортизатори для зменшення відбою, щоб ствол міг швидко повернутися у бойове положення.
- Механізм казенника дозволяв швидке перезаряджання
- Унітарні набої. (Цей критерій інколи вважають основним показником швидкострільності, але деякі швидкострільні гармати мають роздільне заряджання, тобто спочатку заряджається снаряд, а потім метальний заряд).
- Використання 'бездимного пороху' — нітроцелюлози, нітрогліцерину або кордиту — який давав менше диму ніж чорний порох, давав змогу розрахунку слідкувати за ціллю.
Ці нововведення значили, що швидкострільна зброя могла стріляти швидше ніж стара зброя. Наприклад, 4.7-in гармата робила 10 пострілів за 47,5 секунд у 1887, майже в вісім разів швидше ніж еквівалентна 5-дюймова казнозарядна гармата.
Примтіки
- Spencer Tucker (2012). . ABC-CLIO. с. 1166. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 21 травня 2018.
- Британці традиційно позначали невеликі боєприпаси за вагою своїх стандартних снарядів, в цьому випадку приблизно 3 pounds (1,4 kg).
- Gardiner, Robert; Lambert, Andrew, ред. (2001), Steam, Steel and Shellfire: The Steam Warship, 1815-1905, Conway's History of the Ship, Book Sales, ISBN , p. 161
- Shirokorad, Aleksandr. [2.5 in. (63.5mm) Cavalry and Mountain Guns Model 1877] (Російська) . Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 21 травня 2018.
- [The history of artillery from the middle of the 19th century up to 1917] (Російська) . . Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 21 травня 2018.
- Hall 1971.
- Bidwell, Shelford; Graham, Dominick (1982), Fire-Power: The British Army: Weapons and Theories of War, 1904-1945, Allen and Unwin, ISBN , OCLC 9687161, pp. 11–13
Посилання
- Impact of the French 75mm Quick-Firer [ 17 січня 2018 у Wayback Machine.]
- 1905 lecture on the U.S. Army employment of quick-firing artillery [ 11 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shvidkostrilna garmata ce artilerijskij zasib zazvichaj garmata abo gaubicya yaka maye taki harakteristiki sho dopomagayut zbroyi vesti shvidkij vogon Shvidkostrilnist bula predstavleno u 1880 h ta na pochatku 1890 h i mala pomitnij vpliv na vijnu yak na sushi tak i na mori IstoriyaVikoristannya na mori Ksilografiya zobrazhuye dvoh strilciv Korolivskih VMS u diyi za 1 dyujmovim kulemetom Nordenfelta pershi praktichni strilbi Korolivski VMS u 1881 vidali zapit na shvidkostrilnu garmatu yaka mogla b vesti vogon minimum 12 postriliv za hvilinu Taka shvidkostrilnist bula neobhidna dlya borotbi z pershimi torpedami ta torpednimi chovnami yaki stanovili znachnu zagrozu velikim korablyam Korolivskih VMS Pershoyu shvidkostrilnoyu legkoyu garmatoyu stav 1 dyujmovij kulemet Nordenfelta pobudovanij u Britaniyi v 1880 Garmatu rozrobili dlya zahistu velikih korabliv vid novih malih shvidkih torpednih chovniv yaki z yavilisya naprikinci 1870 h na pochatku 1880 h Garmata bula zbilshenim zrazkom mehanichnogo kulemeta Nordenfelta gvintivkovogo kalibru rozroblena Helge Palmkrancem Garmata strilyala unitarnimi naboyami zi stalevoyu kuleyu ta latunnoyu gilzoyu Garmata mala versiyi z odnim dvoma ta chotirma stvolami Zaryadzhannya vidbuvalosya zgori kuli zavdyaki sili tyazhinnya z bunkeru podavalisya po okremim kanalam do kozhnogo stvolu Strilec zaryadzhav i strilyav z garmati ruhayuchi vpered nazad vazhil na pravij storoni garmati Shtovhayuchi vazhil nazad vin ekstraktuvav strilyani gilzi shtovhayuchi vpered perezaryadzhav vsi stvoli i zavershuvavsya ruh vpered odnochasnim postrilom zi vsih stvoliv Garmata pracyuvala yak organna garmata strilyayuchi chergami na vidminu vid suchasnih sistemam Gatlinga i zvichajni kulemeti takih yak kulemet Maksima yakij mig vesti vogon bezperervno Vona bula zaminena u seredini 1880 h novim pokolinnyam garmat Hotchkiss ta Nordenfelt QF kalibriv 47 mm ta 57 mm yaki strilyali zagalno spryamovanimi snaryadami vagoyu 3 6 funtiv Palubna ustanovka shvidkostrilnoyi garmati 3 pounder Hotchkiss Korolivskih VMS persha suchasna shvidkostrilna garmata 1915 Z 1886 roku francuzka firma Hotchkiss pochala vipusk legkih morskih garmat QF 3 pounder kalibru 47 mm Garmata idealno pidhodila dlya zahistu vid shvidkih malih suden taki yak torpedni kateri i bula negajno prijnyata na ozbroyennya Korolivskih VMS pid poznachennyam Ordnance QF 3 pounder Hotchkiss Yiyi za licenziyeyu buduvala kompaniya Elswick Ordnance Company Korolivski VMS vstanovili garmatu QF 4 7 inch na HMS Sharpshooter u 1889 a garmatu QF 6 inch MK 1 na HMS Royal Sovereign yakij spustili na vodu v 1891 Za nimi shvidkostrilni garmati pochali vikoristovuvati v flotah inshih krayin francuzki VMS pochali vstanovlyuvati shvidkostrilni garmati na korabli v 1894 5 Shvidkostrilni garmati stali osnovnoyu risoyu pre drednoutiv yaki stvoryuvali u 1890 h Shvidkostrilni garmati ne mogli probivati tovstu bronyu ale buli zdatni rujnuvati nadbudovi vorozhih linkoriv strilyati osvitlyuvalnimi snaryadami ta znishuvati rozrahunki garmat Z rostom shvidkostrilnosti vazhkih garmat rol shvidkostrilnih garmat u boyah pochala zmenshuvatisya na pochatku 1900 h hocha shvidkostrilni garmati vse she mogli zahishati linkori vid atak torpednih kateriv ta esminciv a takozh voni stali osnovnim ozbroyennyam malih suden Vikoristannya na sushi Shvidkostrilna 4 7 dyujmova garmata na lafeti Persi Skott u bitvi pri Kolenso Persha shvidkostrilna polova garmata bula stvorena Volodimirom Baranovskim u 1872 5 yaka bula oficijno prijnyata na ozbroyennya rosijskimi vijskovimi u 1882 Na sushi shvidkostrilni polovi garmati buli vpershe prijnyati na ozbroyennya francuzkoyu armiyeyu pochinayuchi z 1897 Canon de 75 modele 1897 yaka viyavilasya duzhe uspishnoyu Inshi krayini shvidko skopiyuvali shvidkostrilni garmati Garmata QF 4 7 inch Mk I IV spochatku vipuskalasya dlya vikoristannya na floti a takozh u beregovij artileriyi Britanci pid chas Drugoyu burskoyi vijni voyuvali proti dalekobijnoyi artileriyi buriv Kapitan Persi Skott HMS Terrible rozrobiv stalevi lafeti dlya dvoh 4 7 inches 120 mm garmat z beregovogo zahistu Kejptaunu dlya borotbi z burskoyu garmatoyu Dovgij Tom pid chas oblogi Ledismita v 1899 1900 Skott rozrobiv kolisni lafeti dlya 4 7 dyujmovih garmat shob bula mozhlivist vikoristovuvati vazhki polovi garmati na vidstani vid beregovih batarej ta korabliv Ci improvizovani lafeti ne mali galm vidkotu tomu ci garmati poperedu kabelem kripili do improvizovanih yakoriv pered postrilom Rozrahunki cih garmat skladalisya z matrosiv Korolivskih VMS i potrebuvali dlya peresuvannya 32 voliv Pershoyu vijnoyu v yakij shiroko vikoristovuvali shvidkostrilni garmati bula rosijsko yaponska vijna 1904 5 Shvidkostrilni gaubici buli stvoreni dlya vedennya vognyu iz zakritih pozicij Tradicijni gaubici vikoristovuvali dlya znishennya nevidimih cilej ale voni povilno navodilisya na cil i perezaryadzhalisya Shvidkostrilna zbroya mogla vesti silnij obstril a tomu ce buv osnovnij rezhim yiyi vikoristannya protyagom 20 go stolittya HarakteristikiOsnovnimi harakteristikami shvidkostrilnih garmat ye Amortizatori dlya zmenshennya vidboyu shob stvol mig shvidko povernutisya u bojove polozhennya Mehanizm kazennika dozvolyav shvidke perezaryadzhannya Unitarni naboyi Cej kriterij inkoli vvazhayut osnovnim pokaznikom shvidkostrilnosti ale deyaki shvidkostrilni garmati mayut rozdilne zaryadzhannya tobto spochatku zaryadzhayetsya snaryad a potim metalnij zaryad Vikoristannya bezdimnogo porohu nitrocelyulozi nitroglicerinu abo korditu yakij davav menshe dimu nizh chornij poroh davav zmogu rozrahunku slidkuvati za cillyu Ci novovvedennya znachili sho shvidkostrilna zbroya mogla strilyati shvidshe nizh stara zbroya Napriklad 4 7 in garmata robila 10 postriliv za 47 5 sekund u 1887 majzhe v visim raziv shvidshe nizh ekvivalentna 5 dyujmova kaznozaryadna garmata PrimtikiSpencer Tucker 2012 ABC CLIO s 1166 Arhiv originalu za 29 lipnya 2016 Procitovano 21 travnya 2018 Britanci tradicijno poznachali neveliki boyepripasi za vagoyu svoyih standartnih snaryadiv v comu vipadku priblizno 3 pounds 1 4 kg Gardiner Robert Lambert Andrew red 2001 Steam Steel and Shellfire The Steam Warship 1815 1905 Conway s History of the Ship Book Sales ISBN 978 0785814139 p 161 Shirokorad Aleksandr 2 5 in 63 5mm Cavalry and Mountain Guns Model 1877 Rosijska Arhiv originalu za 22 kvitnya 2012 Procitovano 21 travnya 2018 The history of artillery from the middle of the 19th century up to 1917 Rosijska Arhiv originalu za 27 sichnya 2012 Procitovano 21 travnya 2018 Hall 1971 Bidwell Shelford Graham Dominick 1982 Fire Power The British Army Weapons and Theories of War 1904 1945 Allen and Unwin ISBN 9780049421769 OCLC 9687161 pp 11 13PosilannyaImpact of the French 75mm Quick Firer 17 sichnya 2018 u Wayback Machine 1905 lecture on the U S Army employment of quick firing artillery 11 veresnya 2007 u Wayback Machine