Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микола Миколайович Молодший рос Николай Николаевич Младший 6 18 листопада 1856 Санкт Петербург 5 січня 1929 Антіб російс

Микола Миколайович Молодший

Микола Миколайович Молодший

Микола Миколайович Молодший (рос. Николай Николаевич Младший; 6 (18) листопада 1856, Санкт-Петербург — 5 січня 1929, Антіб) — російський державний та військовий діяч, генерал-ад'ютант (1894), генерал від кавалерії (1900). Великий князь, перший син великого князя Миколи Миколайовича Старшого та великої княгині Олександри Петрівни; онук Миколи I. Під час революції 1905-1907 років підтримав проєкт С. Ю. Вітте про необхідність конституційних поступок буржуазії; у 1905-1914 рр. — командувач військами гвардії та Петербурзького військового округу, одночасно (у 1905-1908 рр.) — голова Ради державної оборони. Верховний головнокомандувач усіма сухопутними та морськими силами Російської Імперії за роки Першої світової війн (1914-1915 рр.; березень 1917 р.), намісник Його Імператорської Величності на Кавказі, головнокомандувач Кавказької армії, з серпня 1915 року до 2 (15) березня 1917 року — головнокомандувач військами Кавказького фронту та військовий наказний отаман Кавказьких козачих військ.

Микола Миколайович Молодший
рос. Николай Николаевич Младший
image
Народження 6 (18) листопада 1856(18561118)
image Санкт-Петербург
Смерть 5 січня 1929(1929-01-05)
image Антіб
Поховання d
Країна image Російська імперія
Приналежність image РІА
Рід військ піхота
Освіта Миколаївське інженерне училище, Миколаївська академія
Роки служби 1876–1917
Звання image генерал від кавалерії
Командування Верховний головнокомандувач усіма сухопутними та морськими силами Російської імперії
Війни / битви Російсько-турецька війна
Перша світова війна:
Рід Гольштейн-Готторп-Романови
Нагороди
image Микола Миколайович Молодший у Вікісховищі

У березні 1919 р. емігрував до Італії, потім до Франції.

Біографія

Великий князь Микола Миколайович Романов Молодший народився 6 (18 листопада) 1856 року у Санкт-Петербурзі і був старшим сином великого князя Миколи Миколайовича та Олександри Петрівни Ольденбурзької. Його батько був шостою дитиною і третім сином, народженим імператором Миколою I та його дружиною імператрицею Олександрою Федорівною Прусською. Олександра Федорівна була дочкою короля Пруссії Фрідріха Вільгельма III та Луїзи Мекленбург-Стреліцької. Микола, названий на честь свого діда по батьківській лінії, імператора Миколи I, був дуже високим чоловіком (1,98 см).

У 15-річному віці Микола Миколайович зарахований юнкером до Миколаївського інженерного училища. Після його закінчення в 1872 році був проведений у прапорщики, направлений до столичного навчального піхотного батальйону. Після підвищення у чин підпоручика переведений до навчального кавалерійського ескадрону. З 1874 до 1876 року навчався у Миколаївській академії Генерального штабу, яку закінчив за першим розрядом з малою срібною медаллю. Достроково підвищено в капітани. Брав участь у російсько-турецькій війні 1877-1878 років, служив ад'ютантом для особливих доручень при своєму батькові — головнокомандувачі російськими військами. Брав участь у штурмі Шипкінського перевалу. За відвагу 10 липня 1877 року був нагороджений золотою зброєю з написом «За хоробрість».

Після цього 12 років прослужив у Лейбгвардії Гусарському його величності полку, пройшовши посади від командира ескадрону до командира полку. З 6 травня 1884 року — командир полку. З 11 грудня 1890 р. — командир 2-ї Гвардійської кавалерійської дивізії. З 6 травня 1895 р. — генерал-інспектор кавалерії (до 8 червня 1905 р.).

З 8 червня 1905 року до 26 липня 1908 року — голова Ради державної оборони. У червні 1905 року добився виокремлення Головного штабу зі складу Військового міністерства. За його рекомендацією начальником Генерального штабу було призначено генерала . Очолюючи Раду державної оборони (у липні 1908 року Раду державної оборони указом Миколи II було скасовано), часто перевищував свої повноваження: постійно втручався у роботу військового та , що створювало рейвах в управлінні військами.

З 26 жовтня 1905 року і до початку Першої світової війни, генерал від кавалерії, одночасно з головуванням в Раді державної оборони, командувач військами Гвардії і .

image
Великий князь Микола Миколайович (праворуч), імператор Микола II (ліворуч), міністр імператорського двору граф В. Б. Фредерікс (у центрі) у Ставці. Вересень 1914 року

Перша світова війна

17 (30) липня 1914 року Російська імперія оголосила загальну мобілізацію. 19 липня (1 серпня) 1914 року Німеччина, союзник Австро-Угорщини, оголосила війну Російської імперії. Але, на третій день (загальної мобілізації) російська імператорська армія не мала головнокомандувача. Згідно з планом війни з оголошенням мобілізації цар мав взяти на себе командування усіма збройними силами імперії. Однак Микола II вагався, розуміючи тяжкість відповідальності й 2 серпня при вступі Росії у війну оголосив своїм указом великого князя Миколу Миколайовича Верховним головнокомандувачем.

Ставка Верховного головнокомандувача розгорнулася у Барановичах. При Верховному головнокомандувачі перебував штаб, який включав ряд управлінь, що влітку 1914 року налічували 9 генералів, 36 офіцерів, 12 чиновників, близько 150 солдатів. У наступні роки штат Ставки збільшився до 2 тисяч осіб.

16 серпня 1914 року Микола Миколайович прийняв першу радикальну зміну — скасував наступ на Познань і «направив усі вільні сили для переможного завершення Галицької битви». Перемога у битві підняла бойовий дух російських армій. Але, на початку вересня у Східній Пруссії кайзерівські війська вщент розгромили армію генерала Самсонова у Східнопрусській операції, яка призвела до катастрофи весь Північно-Західний фронт. Російські війська зазнали величезних втрат — убито і взято в полон було до 250 тисяч осіб. Східно-Прусська операція яскраво виявила непідготовленість Верховного головнокомандувача та його штабу до управління військами та вирішення стратегічних завдань. Після поразки Микола Миколайович надіслав імператору наступну телеграму: «Я цілком усвідомлюю, що не зумів наполягти на виконанні моїх вимог, тому складаю перед Вашою Величністю мою винну голову». Втім, Імператор не став притягати до відповіді винуватців загибелі та полону чверті мільйона російських солдатів у Східній Пруссії.

Наступ російської армії на Сілезію був застопорений битвами на річці Вісла та під Лодзем. Великий князь випрошував у царя артилерію та боєприпаси, яких відчайдушно бракувало. Але Миколі Миколайовичу також не вистачало широкого стратегічного чуття і безжалісного бажання командувати всіма російськими арміями. У його штабі, попри численні поразки та мільйони жертв, панувала на диво спокійна атмосфера. Йому не вдалося розробити стратегію і тактику, а також організувати належним чином логістику, підбір генералів, підтримання морального духу та отримання підтримки від уряду.

Навесні 1915 року німецькому командуванню вдалося перекинути із Західного фронту на всіх значні сили, щоб спробувати вивести Росію з війни. На той час російські армії дедалі більше відчували гостру потребу у боєприпасах, відчувалася нестача гвинтівок, снарядів, кулеметів тощо.

Після Великого відступу російської армії начальник Головного управління Генерального штабу Російської імперії Микола Янушкевич за повної підтримки Великого князя Миколи наказав армії спустошити прикордонні території та вигнати «ворожі» народи, що мешкали на цих землях. Російська влада розпочала погроми проти німецького населення в російських містах, винищила євреїв у їхніх містах і селах і депортувала 500 000 євреїв і 250 000 німців углиб Росії. 11 червня 1915 року в Петрограді почався погром проти німців, у якому було пограбовано понад 500 фабрик, крамниць і офісів, а проти німців розв'язано масове насильство. Російське військове керівництво вважало мусульман, німців і поляків зрадниками та шпигунами, а євреїв — політично неблагонадійними.

21 серпня 1915 року через колосальні втрати та відступ цар усунув великого князя з посади командувача російськими збройними силами та особисто прийняв командування над ними.

У вересні 1915 року Микола Миколайович виїхав до Тифлісу, де вступив у командування Кавказьким фронтом. Залишався на Кавказі до 1917 року. У 1915-1916 роках Кавказька армія під його командуванням провела ряд успішних операцій проти османської армії.

2 березня 1917 року, одночасно з підписанням акта про зречення, Микола II призначив Миколу Миколайовича Верховним головнокомандувачем. 11 березня 1917 року великий князь Микола Миколайович так і не приступивши до виконання обов'язків, пішов у відставку.

Великий князь залишив військову діяльність і поїхав до кримського маєтку Дюльбер, де жив і під час подій Жовтневого перевороту та під час німецької окупації Криму у 1918 році, ні з ким не спілкуючись та нікого не приймаючи.

Наприкінці березня 1919 року через загрозу прориву до Криму червоних військ Микола Миколайович Молодший залишив Крим на англійському дредноуті «Мальборо», разом з імператрицею Марією Федорівною та іншими членами Російського імператорського дому.

Еміграція і смерть

В еміграції з квітня 1919 року жив в Італії в Генуї як гість короля Віктора Еммануїла III, свого свояка. З 1922 року жив у Франції.

Помер 5 січня 1929 року. Похований в Каннах.

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Микола Миколайович Молодший
  • Данилов Ю. Н. Великий князь Николай Николаевич. — Париж, 1930; Переиздание: М.; Жуковский: Кучково поле, 2006.
  • Кузьмин Ю. А. Российская императорская фамилия 1797—1917. Биобиблиографический справочник. Санкт-Петербург, Дмитрий Буланин, 2005, с. 289—293 ()
  • Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — . — .

Посилання

  • НИКОЛА́Й НИКОЛА́ЕВИЧ(рос.)
  • великий князь Николай Николаевич-младший(рос.)
  • Великий князь Николай Николаевич Младший(рос.)
  • Николай Николаевич (младший)(рос.)
  • Николай Николаевич, Великий князь(рос.)
  • 922 Encyclopædia Britannica/Nicholas (Russian Grand Duke)(англ.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikola Mikolajovich Molodshij ros Nikolaj Nikolaevich Mladshij 6 18 listopada 1856 Sankt Peterburg 5 sichnya 1929 Antib rosijskij derzhavnij ta vijskovij diyach general ad yutant 1894 general vid kavaleriyi 1900 Velikij knyaz pershij sin velikogo knyazya Mikoli Mikolajovicha Starshogo ta velikoyi knyagini Oleksandri Petrivni onuk Mikoli I Pid chas revolyuciyi 1905 1907 rokiv pidtrimav proyekt S Yu Vitte pro neobhidnist konstitucijnih postupok burzhuaziyi u 1905 1914 rr komanduvach vijskami gvardiyi ta Peterburzkogo vijskovogo okrugu odnochasno u 1905 1908 rr golova Radi derzhavnoyi oboroni Verhovnij golovnokomanduvach usima suhoputnimi ta morskimi silami Rosijskoyi Imperiyi za roki Pershoyi svitovoyi vijn 1914 1915 rr berezen 1917 r namisnik Jogo Imperatorskoyi Velichnosti na Kavkazi golovnokomanduvach Kavkazkoyi armiyi z serpnya 1915 roku do 2 15 bereznya 1917 roku golovnokomanduvach vijskami Kavkazkogo frontu ta vijskovij nakaznij otaman Kavkazkih kozachih vijsk Mikola Mikolajovich Molodshijros Nikolaj Nikolaevich MladshijNarodzhennya 6 18 listopada 1856 18561118 Sankt PeterburgSmert 5 sichnya 1929 1929 01 05 AntibPohovannya dKrayina Rosijska imperiyaPrinalezhnist RIARid vijsk pihotaOsvita Mikolayivske inzhenerne uchilishe Mikolayivska akademiyaRoki sluzhbi 1876 1917Zvannya general vid kavaleriyiKomanduvannya Verhovnij golovnokomanduvach usima suhoputnimi ta morskimi silami Rosijskoyi imperiyiVijni bitvi Rosijsko turecka vijna Persha svitova vijna Rid Golshtejn Gottorp RomanoviNagorodi Mikola Mikolajovich Molodshij u Vikishovishi U berezni 1919 r emigruvav do Italiyi potim do Franciyi BiografiyaVelikij knyaz Mikola Mikolajovich Romanov Molodshij narodivsya 6 18 listopada 1856 roku u Sankt Peterburzi i buv starshim sinom velikogo knyazya Mikoli Mikolajovicha ta Oleksandri Petrivni Oldenburzkoyi Jogo batko buv shostoyu ditinoyu i tretim sinom narodzhenim imperatorom Mikoloyu I ta jogo druzhinoyu imperatriceyu Oleksandroyu Fedorivnoyu Prusskoyu Oleksandra Fedorivna bula dochkoyu korolya Prussiyi Fridriha Vilgelma III ta Luyizi Meklenburg Strelickoyi Mikola nazvanij na chest svogo dida po batkivskij liniyi imperatora Mikoli I buv duzhe visokim cholovikom 1 98 sm U 15 richnomu vici Mikola Mikolajovich zarahovanij yunkerom do Mikolayivskogo inzhenernogo uchilisha Pislya jogo zakinchennya v 1872 roci buv provedenij u praporshiki napravlenij do stolichnogo navchalnogo pihotnogo bataljonu Pislya pidvishennya u chin pidporuchika perevedenij do navchalnogo kavalerijskogo eskadronu Z 1874 do 1876 roku navchavsya u Mikolayivskij akademiyi Generalnogo shtabu yaku zakinchiv za pershim rozryadom z maloyu sribnoyu medallyu Dostrokovo pidvisheno v kapitani Brav uchast u rosijsko tureckij vijni 1877 1878 rokiv sluzhiv ad yutantom dlya osoblivih doruchen pri svoyemu batkovi golovnokomanduvachi rosijskimi vijskami Brav uchast u shturmi Shipkinskogo perevalu Za vidvagu 10 lipnya 1877 roku buv nagorodzhenij zolotoyu zbroyeyu z napisom Za horobrist Pislya cogo 12 rokiv prosluzhiv u Lejbgvardiyi Gusarskomu jogo velichnosti polku projshovshi posadi vid komandira eskadronu do komandira polku Z 6 travnya 1884 roku komandir polku Z 11 grudnya 1890 r komandir 2 yi Gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi Z 6 travnya 1895 r general inspektor kavaleriyi do 8 chervnya 1905 r Z 8 chervnya 1905 roku do 26 lipnya 1908 roku golova Radi derzhavnoyi oboroni U chervni 1905 roku dobivsya viokremlennya Golovnogo shtabu zi skladu Vijskovogo ministerstva Za jogo rekomendaciyeyu nachalnikom Generalnogo shtabu bulo priznacheno generala Ocholyuyuchi Radu derzhavnoyi oboroni u lipni 1908 roku Radu derzhavnoyi oboroni ukazom Mikoli II bulo skasovano chasto perevishuvav svoyi povnovazhennya postijno vtruchavsya u robotu vijskovogo ta sho stvoryuvalo rejvah v upravlinni vijskami Z 26 zhovtnya 1905 roku i do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni general vid kavaleriyi odnochasno z golovuvannyam v Radi derzhavnoyi oboroni komanduvach vijskami Gvardiyi i Velikij knyaz Mikola Mikolajovich pravoruch imperator Mikola II livoruch ministr imperatorskogo dvoru graf V B Frederiks u centri u Stavci Veresen 1914 roku Persha svitova vijna 17 30 lipnya 1914 roku Rosijska imperiya ogolosila zagalnu mobilizaciyu 19 lipnya 1 serpnya 1914 roku Nimechchina soyuznik Avstro Ugorshini ogolosila vijnu Rosijskoyi imperiyi Ale na tretij den zagalnoyi mobilizaciyi rosijska imperatorska armiya ne mala golovnokomanduvacha Zgidno z planom vijni z ogoloshennyam mobilizaciyi car mav vzyati na sebe komanduvannya usima zbrojnimi silami imperiyi Odnak Mikola II vagavsya rozumiyuchi tyazhkist vidpovidalnosti j 2 serpnya pri vstupi Rosiyi u vijnu ogolosiv svoyim ukazom velikogo knyazya Mikolu Mikolajovicha Verhovnim golovnokomanduvachem Stavka Verhovnogo golovnokomanduvacha rozgornulasya u Baranovichah Pri Verhovnomu golovnokomanduvachi perebuvav shtab yakij vklyuchav ryad upravlin sho vlitku 1914 roku nalichuvali 9 generaliv 36 oficeriv 12 chinovnikiv blizko 150 soldativ U nastupni roki shtat Stavki zbilshivsya do 2 tisyach osib 16 serpnya 1914 roku Mikola Mikolajovich prijnyav pershu radikalnu zminu skasuvav nastup na Poznan i napraviv usi vilni sili dlya peremozhnogo zavershennya Galickoyi bitvi Peremoga u bitvi pidnyala bojovij duh rosijskih armij Ale na pochatku veresnya u Shidnij Prussiyi kajzerivski vijska vshent rozgromili armiyu generala Samsonova u Shidnoprusskij operaciyi yaka prizvela do katastrofi ves Pivnichno Zahidnij front Rosijski vijska zaznali velicheznih vtrat ubito i vzyato v polon bulo do 250 tisyach osib Shidno Prusska operaciya yaskravo viyavila nepidgotovlenist Verhovnogo golovnokomanduvacha ta jogo shtabu do upravlinnya vijskami ta virishennya strategichnih zavdan Pislya porazki Mikola Mikolajovich nadislav imperatoru nastupnu telegramu Ya cilkom usvidomlyuyu sho ne zumiv napolyagti na vikonanni moyih vimog tomu skladayu pered Vashoyu Velichnistyu moyu vinnu golovu Vtim Imperator ne stav prityagati do vidpovidi vinuvatciv zagibeli ta polonu chverti miljona rosijskih soldativ u Shidnij Prussiyi Nastup rosijskoyi armiyi na Sileziyu buv zastoporenij bitvami na richci Visla ta pid Lodzem Velikij knyaz viproshuvav u carya artileriyu ta boyepripasi yakih vidchajdushno brakuvalo Ale Mikoli Mikolajovichu takozh ne vistachalo shirokogo strategichnogo chuttya i bezzhalisnogo bazhannya komanduvati vsima rosijskimi armiyami U jogo shtabi popri chislenni porazki ta miljoni zhertv panuvala na divo spokijna atmosfera Jomu ne vdalosya rozrobiti strategiyu i taktiku a takozh organizuvati nalezhnim chinom logistiku pidbir generaliv pidtrimannya moralnogo duhu ta otrimannya pidtrimki vid uryadu Navesni 1915 roku nimeckomu komanduvannyu vdalosya perekinuti iz Zahidnogo frontu na vsih znachni sili shob sprobuvati vivesti Rosiyu z vijni Na toj chas rosijski armiyi dedali bilshe vidchuvali gostru potrebu u boyepripasah vidchuvalasya nestacha gvintivok snaryadiv kulemetiv tosho Pislya Velikogo vidstupu rosijskoyi armiyi nachalnik Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu Rosijskoyi imperiyi Mikola Yanushkevich za povnoyi pidtrimki Velikogo knyazya Mikoli nakazav armiyi spustoshiti prikordonni teritoriyi ta vignati vorozhi narodi sho meshkali na cih zemlyah Rosijska vlada rozpochala pogromi proti nimeckogo naselennya v rosijskih mistah vinishila yevreyiv u yihnih mistah i selah i deportuvala 500 000 yevreyiv i 250 000 nimciv uglib Rosiyi 11 chervnya 1915 roku v Petrogradi pochavsya pogrom proti nimciv u yakomu bulo pograbovano ponad 500 fabrik kramnic i ofisiv a proti nimciv rozv yazano masove nasilstvo Rosijske vijskove kerivnictvo vvazhalo musulman nimciv i polyakiv zradnikami ta shpigunami a yevreyiv politichno neblagonadijnimi 21 serpnya 1915 roku cherez kolosalni vtrati ta vidstup car usunuv velikogo knyazya z posadi komanduvacha rosijskimi zbrojnimi silami ta osobisto prijnyav komanduvannya nad nimi U veresni 1915 roku Mikola Mikolajovich viyihav do Tiflisu de vstupiv u komanduvannya Kavkazkim frontom Zalishavsya na Kavkazi do 1917 roku U 1915 1916 rokah Kavkazka armiya pid jogo komanduvannyam provela ryad uspishnih operacij proti osmanskoyi armiyi 2 bereznya 1917 roku odnochasno z pidpisannyam akta pro zrechennya Mikola II priznachiv Mikolu Mikolajovicha Verhovnim golovnokomanduvachem 11 bereznya 1917 roku velikij knyaz Mikola Mikolajovich tak i ne pristupivshi do vikonannya obov yazkiv pishov u vidstavku Velikij knyaz zalishiv vijskovu diyalnist i poyihav do krimskogo mayetku Dyulber de zhiv i pid chas podij Zhovtnevogo perevorotu ta pid chas nimeckoyi okupaciyi Krimu u 1918 roci ni z kim ne spilkuyuchis ta nikogo ne prijmayuchi Naprikinci bereznya 1919 roku cherez zagrozu prorivu do Krimu chervonih vijsk Mikola Mikolajovich Molodshij zalishiv Krim na anglijskomu drednouti Malboro razom z imperatriceyu Mariyeyu Fedorivnoyu ta inshimi chlenami Rosijskogo imperatorskogo domu Emigraciya i smert V emigraciyi z kvitnya 1919 roku zhiv v Italiyi v Genuyi yak gist korolya Viktora Emmanuyila III svogo svoyaka Z 1922 roku zhiv u Franciyi Pomer 5 sichnya 1929 roku Pohovanij v Kannah Div takozhAleksyeyev Mihajlo Vasilovich Lyudvig fon Falkengauzen Zhivoyin Mishich Yanko Vukotich Luyidzhi KadornaPrimitkiVinoski DzherelaDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mikola Mikolajovich Molodshij Danilov Yu N Velikij knyaz Nikolaj Nikolaevich Parizh 1930 Pereizdanie M Zhukovskij Kuchkovo pole 2006 ISBN 5 901679 09 1 Kuzmin Yu A Rossijskaya imperatorskaya familiya 1797 1917 Biobibliograficheskij spravochnik Sankt Peterburg Dmitrij Bulanin 2005 s 289 293 ISBN 5 86007 435 2 Zalesskij K A Kto byl kto v Pervoj mirovoj vojne M AST Astrel 2003 896 s 5000 ekz ISBN 5 17 019670 9 ISBN 5 271 06895 1 PosilannyaNIKOLA J NIKOLA EVICh ros velikij knyaz Nikolaj Nikolaevich mladshij ros Velikij knyaz Nikolaj Nikolaevich Mladshij ros Nikolaj Nikolaevich mladshij ros Nikolaj Nikolaevich Velikij knyaz ros 922 Encyclopaedia Britannica Nicholas Russian Grand Duke angl

Дата публікації:
Топ