Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Варшавсько-Івангородська операція (рос. Варшавско-Ивангородская операция) — військова оборонно-наступальна операція російських військ Південно-Західного та Північно-Західного фронтів проти об'єднаних 9-ї німецької та 1-ї австрійської армій. Битва тривала протягом 16 (29) вересня — 18 (31) жовтня 1914 року, в ході Першої світової війни.
| Варшавсько-Івангородська операція | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Східний фронт Перша світова війна | |||||||
 Східний фронт восени 1914 року | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Російська імперія |  Німецька імперія Австро-Угорщина | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Північно-Західний фронт: ; Південно-Західний фронт: М. І. Іванов; | Пауль фон Гінденбург; 9-та армія: Макензен; 1-ша армія: В. Данкль | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 2-га армія, 5-та, 4-та та 9-та армії (близько 470 000 піхотинців, 50 000 кавалерії і 2400 артилерії) | 9-та німецька армія, 1-ша австрійська армія (близько 290 000 піхотинців, 20 000 кавалерії та 1600 артилерії) | ||||||
| Втрати | |||||||
| Вбиті: 50 тис. чол. поранено: 15 тис. чол. | Вбиті: від 120 до 300 тис. чол. | ||||||
Одна з найбільших та найуспішніших військових операцій Російської імперії в Першій світовій війні.
Напередодні військової операції
Після поразки Австро-Угорської імперії в Галицькій битві, австрійські частини з 11 вересня 1914 року почали свій відступ. Від повної катастрофи Австрію могла врятувати лише підтримка Німеччини.
Російські війська швидко просувалися вглиб Австро-Угорської імперії. Постала загроза загарбання Росією Західної Галичини, Кракова та Верхньої Сілезії. Остання була важливим військово-промисловим центром Німеччини.
Німеччина переправила до Польщі частину своїх військ на допомогу своєму союзникові (основні германські військові сили були перекинуті до Прусської Сілезії і Кракова). Тим часом російське командування довго не могло дійти до спільного рішення. Врешті-решт було перекинуто 3 армії та 2 корпуси на лівий берег річки Вісли для подальшого їх просування до Верхнього Одеру.
На початку військової операції чисельна перевага була на стороні Німеччини та Австро-Угорщини. В такій складній ситуації для російських військ генерал від артилерії Микола Іванов прийняв єдине правильне рішення: він віддав директиву вичікувального характеру ведення бойових дій, до моменту зосередження перекинутих резервних армій в зазначені ним райони.
Сили сторін
Російська імперія
- Командувач Північно-Західним фронтом був (1854–1918).
- Командувач Південно-Західним фронтом — М. І. Іванов (1851–1919).
- 9-ю та 4-ю арміями керували (1856–1921) та О. Є. Еверт (1857–1926).
| Армія | Кількість штиків | Кількість шабель | Артилерія |
|---|---|---|---|
| 2-га армія (12 піхотних та 5 кавалерійських дивізій) | 148 000 | 18 000 | 600 |
| 5-та армія (6 піхотних та 1 1/2 кавалерійських дивізій) | 75 700 | 7 500 | 337 |
| 4-та армія (10 піхотних та 1 1/2 кавалерійських дивізій) | 96 400 | 12 000 | 605 |
| 9-та армія (12 піхотних та 2 1/2 кавалерійських дивізій) | 125 000 | 12 000 | 625 |
| Варшавський укріплений район (2 піхотних та 1/2 кавалерійських дивізій) | 30 000 | 1 500 | 216 |
Всього: 475 100 тис. штиків; 51 тис. шабель; 2 383 тис. одиниць артилерії.
Німеччина та Австро-Угорщина
- Головнокомандувач Східного фронту Пауль фон Гінденбург (1847–1934).
- 9-ю та 1-ю арміями керували Макензен (1854–1941) та В. Данкль (1849–1945).
| Армія | Штиків | Шабель | Артилерія |
|---|---|---|---|
| 9-та німецька армія (12 1/2 піхотних та 1 кавалерійські дивізій) | 135 600 | 10 400 | 956 |
| 1-ша австро-угорська армія (11 1/2 піхотних та 5 кавалерійських дивизій) | 155 000 | 10 000 | 666 |
Всього: 280 000 тис. штиків; 20 000 шабель; 1600 одиниць артилерії.
Хід битви
В середині вересня 1914 року, коли визначився наступ німців на Варшаву, в ній був зосереджений лише заново сформований , який займав колишні форти , швидко підправлені та підсилені створенням промежуючих окопів і батарей. Попереду, у районі Лодзю, знаходилася кіннота: Кавказька кавалерійська дивізія, козача бригада, 1-ї гвардійської кавалерійської дивізії і 1-й Астраханський козачий полк. Ці війська складали Варшавський загін і були підчинені начальнику Варшавського укріпленого району Петру Ольховському. Потім тимчасове командування Варшавським загоном (до підходу в Варшаву 2-ї армії) було покладено на командира 27-го армійського корпусу генерал-лейтенанта Дмитра Баланіна. За 4 дня до початку німецького наступу 4-а, 5-а, 9-а російські армії від річки Сян були відтягнуті на північ і розвернулися перед Віслою, по обі сторони Івангорода. Ця флангова підготовка мала велике значення для стратегічної перемоги російських військ. 2-га армія, поповнена трьома сибірськими корпусами з ріки Нарев, скориговувались у Варшаві.
15 (28) вересня німецька 9-та армія генерала Макензена почала наступ на Варшаву і Івангородську фортецю, В результаті бойових дій 21-23 вересня (4-6 жовтня) німці, користуючись більшістю сил, нанесли поразку авангардним частинам 9-ї російської армії у Опатові і відкинули їх на правий берег Вісли. 25 вересня (8 жовтня) німецькі війська вийшли до річки Сян.
Потім частини Макензена в боях під Гройцями (30 км від Варшави) почали тіснити 2-й Сибірський армійський корпус 2-ї армії, який поніс великі втрати. В цей критичний момент на допомогу підійшла 1-а Сибірська стрілецька дивізія, яка закрила німцям шлях до Варшави, до 29 вересня (12 жовтня) німцям вдалося зайняти весь лівий берег Вісли до Варшави. Але їхні атаки були відбиті на ліній Варшавських фортів. В руках російської армії на лівому березі Вісли залишилися мостові укріплення Варшави і плацдарм в Козеніце, де засіли частини 3-го Кавказького армійського корпусу 4-ї армії, які німцям, не дивлячись на всі зусилля, не вдалось відкинути за річку.
В ніч на 30 вересня (13 жовтня) відступивши з передових позицій 1-й і 2-й Сибірські армійські корпуси і прибувші 1-й і 4-й армійські корпуси знаходились на окраїнах Варшави. Німці були вже в 7-8 кілометрах від лінії фортів, їхні важкі снаряди, хоч і в невеликій кількості, вже падали на лінії укріплень. Воєнний генерал-губернатор Олександр Турбин отримав наказ про евакуацію міста. Вперті і кровопролитні бої з 30 вересня (13 жовтня) по 7 (20) жовтня розвернулися в 7-10 кілометрах попереду Варшавської укріпленої лінії.
В той час коли німці застрягли в жорстких боях в передмістях Варшави, 26 вересня (9 жовтня), отримавши підкріплення, генерал Іванов віддав розпорядження про перехід в наступ. 4-а і 5-а російські армії почали форсування Вісли: 5-а армія південніше Варшави, а 4-а армія з района Івнгорода на Козенецький плацдарм, щоб ударити в фланг і тил наступаючій німецькій армії. Гінденбург ввівши в бій гвардійський резервний корпус, намагався цілих 10 днів зупинити форсування Вісли 4-й армії, але до 7 (20) жовтня росіяни переправили 17-й і 3-й Кавказькі армійські корпуса, чим заставили Гінденбурга відмовитися від подальших атак на Козенецькі позиції.
Дії 4-ї армії, особливо в ході битви за плоцдарми, став важливим залогом стратегічного успіху російських військ. 30 вересня (13 жовтня) начальник штабу верховного головнокомандувача Микола Янушкевич поручив організацію головного удару по лівому флангу противника від Варшави північно-західному фронту, передав йому 2-гу і 5-ту армії і принаревську групу.
Намагаючись зібрати всі свої сили під Варшавою, де перейшла в наступ 2-а російська армія, Гінденбург передав Івангородський напрям 1-й Австро-Угорській армії. Австрійці намагалися ліквідувати Козенецький плацдарм, але були розбиті в зустрічному бою і почали відхід. З 8 (21) жовтня в нескінченних боях 4-а російська армія, переслідуючи відступаючих австрійців наближалась в напрям на Радом. 13 (26) жовтня німцям пришлося підтримувати австрійців резервами: але всеодно 1-а армія Данкля була розбита і відходила на захід, тим самим відкривши широку діру між нею і головною масою австрійців, куди йшли російські воїни (9-армія), виходячи в фланг і тил 1-й австрійській і 9-й німецькій арміям. Німцям і австрійцям загрожувало знищення.
14 (27) жовтня Гінденбург віддав наказ припинити бої і відійти на вигідні позиції. Німецько-австрійські війська розпочали поспішний відхід.
Наслідки
В даній операції брала участь майже половина всіх російських військових сил в Першій світовій, що й зумовило перемогу Російської імперії. Варшавсько-Івангородська операція зірвала плани німецького командування щодо захоплення Варшави - стратегічного пункту Східного фронту.
Див. також
Примітки
- МАНЕВРЕННЫЙ ПЕРИОД 1914 Г. ВАРШАВСКО-ИВАНГОРОДСКАЯ ОПЕРАЦИЯ. [ 2 листопада 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- (рос.)
- «Большая советская энциклопедия» Варшавско-Ивангородская операция 1914[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- (рос.)
- Paul von Hindenburg on the German Attack on Warsaw, 1914 [ 29 квітня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- С. Г. Нелипович Бои в пригородах Варшавы в октябре 1914 года. [ 2 березня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Zapolowski W., Zapolovskyi M. Der Bewegungskrieg an der mittleren Weichsel von Oktober bis Anfang November 1914 // Pallasch : Zeitschrift für Militärgeschichte : Organ der Österreichischen Gesellschaft für Herreskunde|Vol. 2021, No.76 (Juni 2021), S. 113-125.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Varshavsko Ivangorodska operaciya ros Varshavsko Ivangorodskaya operaciya vijskova oboronno nastupalna operaciya rosijskih vijsk Pivdenno Zahidnogo ta Pivnichno Zahidnogo frontiv proti ob yednanih 9 yi nimeckoyi ta 1 yi avstrijskoyi armij Bitva trivala protyagom 16 29 veresnya 18 31 zhovtnya 1914 roku v hodi Pershoyi svitovoyi vijni Varshavsko Ivangorodska operaciya Shidnij front Persha svitova vijna Shidnij front voseni 1914 roku Shidnij front voseni 1914 roku Data 16 29 veresnya 18 31 zhovtnya 1914 Misce r Visla ta priberezhni rajoni Rezultat Peremoga Rosijskoyi imperiyi Storoni Rosijska imperiya Nimecka imperiya Avstro Ugorshina Komanduvachi Pivnichno Zahidnij front Pivdenno Zahidnij front M I Ivanov 4 ta armiya O Ye Evert 9 ta armiya Paul fon Gindenburg 9 ta armiya Makenzen 1 sha armiya V Dankl Vijskovi sili 2 ga armiya 5 ta 4 ta ta 9 ta armiyi blizko 470 000 pihotinciv 50 000 kavaleriyi i 2400 artileriyi 9 ta nimecka armiya 1 sha avstrijska armiya blizko 290 000 pihotinciv 20 000 kavaleriyi ta 1600 artileriyi Vtrati Vbiti 50 tis chol poraneno 15 tis chol Vbiti vid 120 do 300 tis chol Odna z najbilshih ta najuspishnishih vijskovih operacij Rosijskoyi imperiyi v Pershij svitovij vijni Naperedodni vijskovoyi operaciyi V Galichini M Samokish 1914 Pislya porazki Avstro Ugorskoyi imperiyi v Galickij bitvi avstrijski chastini z 11 veresnya 1914 roku pochali svij vidstup Vid povnoyi katastrofi Avstriyu mogla vryatuvati lishe pidtrimka Nimechchini Rosijski vijska shvidko prosuvalisya vglib Avstro Ugorskoyi imperiyi Postala zagroza zagarbannya Rosiyeyu Zahidnoyi Galichini Krakova ta Verhnoyi Sileziyi Ostannya bula vazhlivim vijskovo promislovim centrom Nimechchini Nimechchina perepravila do Polshi chastinu svoyih vijsk na dopomogu svoyemu soyuznikovi osnovni germanski vijskovi sili buli perekinuti do Prusskoyi Sileziyi i Krakova Tim chasom rosijske komanduvannya dovgo ne moglo dijti do spilnogo rishennya Vreshti resht bulo perekinuto 3 armiyi ta 2 korpusi na livij bereg richki Visli dlya podalshogo yih prosuvannya do Verhnogo Oderu Na pochatku vijskovoyi operaciyi chiselna perevaga bula na storoni Nimechchini ta Avstro Ugorshini V takij skladnij situaciyi dlya rosijskih vijsk general vid artileriyi Mikola Ivanov prijnyav yedine pravilne rishennya vin viddav direktivu vichikuvalnogo harakteru vedennya bojovih dij do momentu zoseredzhennya perekinutih rezervnih armij v zaznacheni nim rajoni Sili storinRosijska imperiya Komanduvach Pivnichno Zahidnim frontom buv 1854 1918 Komanduvach Pivdenno Zahidnim frontom M I Ivanov 1851 1919 9 yu ta 4 yu armiyami keruvali 1856 1921 ta O Ye Evert 1857 1926 Armiya Kilkist shtikiv Kilkist shabel Artileriya 2 ga armiya 12 pihotnih ta 5 kavalerijskih divizij 148 000 18 000 600 5 ta armiya 6 pihotnih ta 1 1 2 kavalerijskih divizij 75 700 7 500 337 4 ta armiya 10 pihotnih ta 1 1 2 kavalerijskih divizij 96 400 12 000 605 9 ta armiya 12 pihotnih ta 2 1 2 kavalerijskih divizij 125 000 12 000 625 Varshavskij ukriplenij rajon 2 pihotnih ta 1 2 kavalerijskih divizij 30 000 1 500 216 Vsogo 475 100 tis shtikiv 51 tis shabel 2 383 tis odinic artileriyi Nimechchina ta Avstro Ugorshina Golovnokomanduvach Shidnogo frontu Paul fon Gindenburg 1847 1934 9 yu ta 1 yu armiyami keruvali Makenzen 1854 1941 ta V Dankl 1849 1945 Armiya Shtikiv Shabel Artileriya 9 ta nimecka armiya 12 1 2 pihotnih ta 1 kavalerijski divizij 135 600 10 400 956 1 sha avstro ugorska armiya 11 1 2 pihotnih ta 5 kavalerijskih divizij 155 000 10 000 666 Vsogo 280 000 tis shtikiv 20 000 shabel 1600 odinic artileriyi Hid bitviBitva za Varshavu chastina Varshavsko Ivangorodska operaciyi V seredini veresnya 1914 roku koli viznachivsya nastup nimciv na Varshavu v nij buv zoseredzhenij lishe zanovo sformovanij yakij zajmav kolishni forti shvidko pidpravleni ta pidsileni stvorennyam promezhuyuchih okopiv i batarej Poperedu u rajoni Lodzyu znahodilasya kinnota Kavkazka kavalerijska diviziya kozacha brigada 1 yi gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi i 1 j Astrahanskij kozachij polk Ci vijska skladali Varshavskij zagin i buli pidchineni nachalniku Varshavskogo ukriplenogo rajonu Petru Olhovskomu Potim timchasove komanduvannya Varshavskim zagonom do pidhodu v Varshavu 2 yi armiyi bulo pokladeno na komandira 27 go armijskogo korpusu general lejtenanta Dmitra Balanina Za 4 dnya do pochatku nimeckogo nastupu 4 a 5 a 9 a rosijski armiyi vid richki Syan buli vidtyagnuti na pivnich i rozvernulisya pered Visloyu po obi storoni Ivangoroda Cya flangova pidgotovka mala velike znachennya dlya strategichnoyi peremogi rosijskih vijsk 2 ga armiya popovnena troma sibirskimi korpusami z riki Narev skorigovuvalis u Varshavi 15 28 veresnya nimecka 9 ta armiya generala Makenzena pochala nastup na Varshavu i Ivangorodsku fortecyu V rezultati bojovih dij 21 23 veresnya 4 6 zhovtnya nimci koristuyuchis bilshistyu sil nanesli porazku avangardnim chastinam 9 yi rosijskoyi armiyi u Opatovi i vidkinuli yih na pravij bereg Visli 25 veresnya 8 zhovtnya nimecki vijska vijshli do richki Syan Potim chastini Makenzena v boyah pid Grojcyami 30 km vid Varshavi pochali tisniti 2 j Sibirskij armijskij korpus 2 yi armiyi yakij ponis veliki vtrati V cej kritichnij moment na dopomogu pidijshla 1 a Sibirska strilecka diviziya yaka zakrila nimcyam shlyah do Varshavi do 29 veresnya 12 zhovtnya nimcyam vdalosya zajnyati ves livij bereg Visli do Varshavi Ale yihni ataki buli vidbiti na linij Varshavskih fortiv V rukah rosijskoyi armiyi na livomu berezi Visli zalishilisya mostovi ukriplennya Varshavi i placdarm v Kozenice de zasili chastini 3 go Kavkazkogo armijskogo korpusu 4 yi armiyi yaki nimcyam ne divlyachis na vsi zusillya ne vdalos vidkinuti za richku V nich na 30 veresnya 13 zhovtnya vidstupivshi z peredovih pozicij 1 j i 2 j Sibirski armijski korpusi i pribuvshi 1 j i 4 j armijski korpusi znahodilis na okrayinah Varshavi Nimci buli vzhe v 7 8 kilometrah vid liniyi fortiv yihni vazhki snaryadi hoch i v nevelikij kilkosti vzhe padali na liniyi ukriplen Voyennij general gubernator Oleksandr Turbin otrimav nakaz pro evakuaciyu mista Vperti i krovoprolitni boyi z 30 veresnya 13 zhovtnya po 7 20 zhovtnya rozvernulisya v 7 10 kilometrah poperedu Varshavskoyi ukriplenoyi liniyi V toj chas koli nimci zastryagli v zhorstkih boyah v peredmistyah Varshavi 26 veresnya 9 zhovtnya otrimavshi pidkriplennya general Ivanov viddav rozporyadzhennya pro perehid v nastup 4 a i 5 a rosijski armiyi pochali forsuvannya Visli 5 a armiya pivdennishe Varshavi a 4 a armiya z rajona Ivngoroda na Kozeneckij placdarm shob udariti v flang i til nastupayuchij nimeckij armiyi Gindenburg vvivshi v bij gvardijskij rezervnij korpus namagavsya cilih 10 dniv zupiniti forsuvannya Visli 4 j armiyi ale do 7 20 zhovtnya rosiyani perepravili 17 j i 3 j Kavkazki armijski korpusa chim zastavili Gindenburga vidmovitisya vid podalshih atak na Kozenecki poziciyi Diyi 4 yi armiyi osoblivo v hodi bitvi za plocdarmi stav vazhlivim zalogom strategichnogo uspihu rosijskih vijsk 30 veresnya 13 zhovtnya nachalnik shtabu verhovnogo golovnokomanduvacha Mikola Yanushkevich poruchiv organizaciyu golovnogo udaru po livomu flangu protivnika vid Varshavi pivnichno zahidnomu frontu peredav jomu 2 gu i 5 tu armiyi i prinarevsku grupu Namagayuchis zibrati vsi svoyi sili pid Varshavoyu de perejshla v nastup 2 a rosijska armiya Gindenburg peredav Ivangorodskij napryam 1 j Avstro Ugorskij armiyi Avstrijci namagalisya likviduvati Kozeneckij placdarm ale buli rozbiti v zustrichnomu boyu i pochali vidhid Z 8 21 zhovtnya v neskinchennih boyah 4 a rosijska armiya peresliduyuchi vidstupayuchih avstrijciv nablizhalas v napryam na Radom 13 26 zhovtnya nimcyam prishlosya pidtrimuvati avstrijciv rezervami ale vseodno 1 a armiya Danklya bula rozbita i vidhodila na zahid tim samim vidkrivshi shiroku diru mizh neyu i golovnoyu masoyu avstrijciv kudi jshli rosijski voyini 9 armiya vihodyachi v flang i til 1 j avstrijskij i 9 j nimeckij armiyam Nimcyam i avstrijcyam zagrozhuvalo znishennya 14 27 zhovtnya Gindenburg viddav nakaz pripiniti boyi i vidijti na vigidni poziciyi Nimecko avstrijski vijska rozpochali pospishnij vidhid NaslidkiV danij operaciyi brala uchast majzhe polovina vsih rosijskih vijskovih sil v Pershij svitovij sho j zumovilo peremogu Rosijskoyi imperiyi Varshavsko Ivangorodska operaciya zirvala plani nimeckogo komanduvannya shodo zahoplennya Varshavi strategichnogo punktu Shidnogo frontu Div takozhGalicka bitva Lodzka bitvaPrimitkiMANEVRENNYJ PERIOD 1914 G VARShAVSKO IVANGORODSKAYa OPERACIYa 2 listopada 2009 u Wayback Machine ros Posilannya ros Bolshaya sovetskaya enciklopediya Varshavsko Ivangorodskaya operaciya 1914 nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros ros Paul von Hindenburg on the German Attack on Warsaw 1914 29 kvitnya 2011 u Wayback Machine nim S G Nelipovich Boi v prigorodah Varshavy v oktyabre 1914 goda 2 bereznya 2008 u Wayback Machine ros Zapolowski W Zapolovskyi M Der Bewegungskrieg an der mittleren Weichsel von Oktober bis Anfang November 1914 Pallasch Zeitschrift fur Militargeschichte Organ der Osterreichischen Gesellschaft fur Herreskunde Vol 2021 No 76 Juni 2021 S 113 125