Грузія з давніх-давен відома як одна з найбільш багатонаціональних і багатомовних країн Кавказу. Багато народностей Грузії живуть у віддалених, важкодоступних регіонах і тому розмовляють власною мовою. Загалом у країні розмовляють 23 мовами з шести різних мовних сімей.
Статистика
Перепис 2014
Рідні мови в Грузії за переписом населення 2014 року:
рідна мова | всь- ого | % <від усього населення країни |
---|---|---|
грузинська | 3 254 852 | 87,64 % |
азербайджанська | 231 436 | 6,23 % |
вірменська | 144 812 | 3,90 % |
російська | 45 920 | 1,24 % |
осетинська | 5698 | 0,15 % |
інші | 31 014 | 0,84 % |
не вказали | 72 | 0,00 % |
усе населення країни | 3 713 804 | 100,00 % |
Рідні мови по краях Грузії за переписом населення 2014 року:
край | усьо- го | Грузин- ська | % | Азер- байд- жанська | Вірмен- ська | % | Росій- ська | % | Осе- тин- ська | % | ін- ші | % | не ука- зали | % | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ГРУЗІЯ | 3 713 804 | 3 254 852 | 87,64 % | 231 436 | 6,23 % | 144 812 | 3,90 % | 45 920 | 1,24 % | 5698 | 0,15 % | 31 014 | 0,84 % | 72 | 0,00 % |
Аджарія | 333 953 | 321 823 | 96,37 % | 232 | 0,07 % | 3237 | 0,97 % | 6500 | 1,95 % | 23 | 0,01 % | 2130 | 0,64 % | 8 | 0,00 % |
Гурія | 113 350 | 111 343 | 98,23 % | 33 | 0,03 % | 998 | 0,88 % | 742 | 0,65 % | 15 | 0,01 % | 218 | 0,19 % | 1 | 0,00 % |
Імеретія | 533 906 | 530 672 | 99,39 % | 85 | 0,02 % | 528 | 0,10 % | 1755 | 0,33 % | 43 | 0,01 % | 822 | 0,15 % | 1 | 0,00 % |
Кахетія | 318 583 | 272 737 | 85,61 % | 32 183 | 10,10 % | 1483 | 0,47 % | 2310 | 0,73 % | 1953 | 0,61 % | 7908 | 2,48 % | 9 | 0,00 % |
Мцхета-Мтіанеті | 94 573 | 90 370 | 95,56 % | 2297 | 2,43 % | 150 | 0,16 % | 332 | 0,35 % | 578 | 0,61 % | 846 | 0,89 % | 0 | 0,00 % |
Рача-Лечхумі та Квемо-Сванеті | 32 089 | 31 992 | 99,70 % | 1 | 0,00 % | 2 | 0,01 % | 50 | 0,16 % | 21 | 0,07 % | 23 | 0,07 % | 0 | 0,00 % |
Самегрело-Земо-Сванеті | 330 761 | 328 570 | 99,34 % | 55 | 0,02 % | 117 | 0,04 % | 1585 | 0,48 % | 17 | 0,01 % | 416 | 0,13 % | 1 | 0,00 % |
Самцхе-Джавахеті | 160 504 | 79 065 | 49,26 % | 74 | 0,05 % | 79 878 | 49,77 % | 979 | 0,61 % | 91 | 0,06 % | 417 | 0,26 % | 0 | 0,00 % |
Квемо-Картлі | 423 986 | 219 706 | 51,82 % | 176 417 | 41,61 % | 20 095 | 4,74 % | 4849 | 1,14 % | 277 | 0,07 % | 2633 | 0,62 % | 9 | 0,00 % |
Шида-Картлі | 263 382 | 254 495 | 96,63 % | 5419 | 2,06 % | 824 | 0,31 % | 825 | 0,31 % | 1399 | 0,53 % | 419 | 0,16 % | 1 | 0,00 % |
Тбілісі | 110 8717 | 1 014 079 | 91,46 % | 14 640 | 1,32 % | 37 500 | 3,38 % | 25 993 | 2,34 % | 1281 | 0,12 % | 15 182 | 1,37 % | 42 | 0,00 % |
Перепис 2002
Рідна мова по країні та в окремих національностей за переписом населення 2002 року: Архівна копія (груз.) (I ტომი — აღწერის ძირითადი შედეგები) — табл. № 24 // Підсумки перепису населення Грузії 2002 року [ 10 вересня 2018 у Wayback Machine.](груз.)
рідна мова | усьо- го | % від усього населення країни | грузи- ни | азер- байд- жан- ці | вірме- ни | росі- яни | осети- ни | ін. |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
грузинська | 3 677 995 | 84,14 % | 3 659 413 | 934 | 5692 | 940 | 6189 | 4827 |
азербайджанська | 283 632 | 6,49 % | 71 | 283 414 | 12 | 5 | 5 | 125 |
вірменська | 235 653 | 5,39 % | 15 | 19 | 235 531 | 11 | 7 | 70 |
російська | 83 007 | 1,90 % | 1493 | 385 | 7525 | 66 652 | 389 | 6563 |
осетинська | 31 381 | 0,72 % | 3 | - | 3 | - | 31 372 | 3 |
інші | 4256 | 0,10 % | 178 | 9 | 166 | 63 | 66 | 3774 |
мова своєї національності | 4 335 202 | 99,17 % | 3 659 413 | 283 414 | 235 531 | 66 652 | 31 372 | 58 820 |
усе населення країни | 4 371 535 | 100,00 % | 3 661 173 | 284 761 | 248 929 | 67 671 | 38 028 | 70 973 |
Вільно володіють іншою мовою (крім рідної) за переписом населення 2002 року:
вільно володіють | усьо- го | % від всього населення країни | грузи- ни | азер- байд- жан- ці | вірме- ни | росі- яни | осети- ни | ін. |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
російською | 1 481 481 | 33,89 % | 1 234 293 | 75 207 | 120 543 | 742 | 13 760 | 36 936 |
грузинським | 221 376 | 5,06 % | 1243 | 43 024 | 81 414 | 36 642 | 23 527 | 35 526 |
англійською | 163 333 | 3,74 % | 153 066 | 614 | 4018 | 3015 | 490 | 2130 |
німецькою | 51 003 | 1,17 % | 48 749 | 161 | 744 | 789 | 151 | 409 |
вірменською | 21 317 | 0,49 % | 11 852 | 517 | 6232 | 1281 | 112 | 1323 |
французькою | 18 764 | 0,43 % | 17 717 | 145 | 459 | 215 | 53 | 175 |
осетинською | 8727 | 0,20 % | 5214 | 16 | 52 | 54 | 3362 | 29 |
азербайджанською | 7518 | 0,17 % | 4062 | 814 | 1075 | 485 | 94 | 988 |
іншою | 38 045 | 0,87 % | 29 290 | 1410 | 2560 | 1237 | 337 | 3211 |
мовою своєї національності | 15 970 | 0,37 % | 1243 | 814 | 6232 | 742 | 3362 | 3577 |
усього | 2 671 585 | 61,11 % | 2 348 539 | 181 792 | 95 618 | 27 312 | 6038 | 12 286 |
усе населення країни | 4 371 535 | 100,00 % | 3 661 173 | 284 761 | 248 929 | 67 671 | 38 028 | 70 973 |
Державна мова
Державною мовою Грузії є грузинська, якою розмовляє близько 4 мільйонів осіб. Вона належить до групи кавказьких мов і з V ст. н. е. використовує власний алфавіт. Грузинська є рідною для більш ніж 80 % населення Грузії.
Інші мови
З інших мов Грузії варто відзначити мегрельську (бл. 500 000 мовців), що належить до південнокавказької родини, індоєвропейську вірменську (бл. 450 000 мовців) та російську (кількість мовців помітно знизилася після розпаду СРСР), тюркська азербайджанська (бл. 300000 мовців), а також західнокавказька абхазька та східноіранська осетинська (останньою говорять близько 100 000 осіб).
Мови Грузії, якими розмовляють 10 000 і більше людей
- Грузинська — 3,2 млн, південнокавказька (картвельська);
- Мегрельська — 500 тис., південнокавказька (картвельська);
- Вірменська — 250 тис., індоєвропейська;
- Російська — 60 тис., індоєвропейський (слов'янська);
- Азербайджанська — 300 тис., тюркська;
- Осетинська — 35 тис., індоєвропейська, іранська.
- Абхазька — 20 тис., західнокавказька.
Класифікація мов Грузії
23 мови Грузії належать до шести різних мовних родин, три з яких — південнокавказька, західнокавказька та східнокавказька — є корінними кавказькими мовами. Нині ці групи не вважаються спорідненими. До трьох сімей, що залишилися, — індоєвропейської, тюркської та афразійської — належать мови, чиї носії переселилися на Кавказ вже пізніше (наприклад, вірмени осіли на Кавказі ще в VII столітті до н. е.). Наступна класифікація описує родинні зв'язки між мовами і кількість тих, хто розмовляє ними (примітка: цифри вказують лише кількість тих, хто розмовляє мовою в Грузії ; позначка «всього» охоплює як носіїв мови, так і тих, хто добре оволодів нею):
- Південнокавказька група (картвельська) загалом 4,5 млн говорять у Грузії
- Картулі
- Грузинський (картулі) (3 млн мовців, усього 5 млн)
- Діалекти: імеретинський, лечхумінський, гурійський, аджарський, імеретинський, кахетинський, інгілойський, тушинський, хевсурський, мохівський, пшавський, мтіульський, ферейданський, месхо-джавахетський, мова грузинських євреїв
- Грузинський (картулі) (3 млн мовців, усього 5 млн)
- Чанська
- Мегрельська (500 000)
- Лазька (2000)
- Сванська
- Сванська (15 000)
- Картулі
- Західнокавказька група загалом 20 000 мовців у Грузії
- Абхазька
- Абхазька (абхази, що живуть у Грузії) (20 000) Діалекти: бзибський, абсуанський, самурзаканський.
- Абхазька
- Східнокавказька група загалом 10 000 мовців у Грузії
- Нахіська
- Батиський (3500)
- Чеченський (кілька тисяч біженців)
- Дагестанська
- Аварська
- Лезгинський (близько 1400)
- Лезгинська
- Лезгинська (4000)
- Удінська (1000)
- Аварська
- Нахіська
- Індоєвропейська група загалом 700 000 (всього — 1,2 млн), мовців у Грузії
- Тюркська група Загалом 300 000 мовців у Грузії
- Афразійська група в цілому лише 4000 носіїв у Грузії
- Семітська гілка
- Арамейська гілка
- Бохтан-Нео арамейська (близько 1000)
- Ассирійська (східно-ассирійська) (близько 3000)
- Арамейська гілка
- Семітська гілка
Класифікація базується на нижченаведеному посиланні.
Джерела
- Клімов Г. А. Введення в кавказьке мовознавство. М. 1986. — 208 с. (Переклад німецькою мовою: Einführung in die kaukasische Sprachwissenschaft. Hamburg, 1994.) 2-ге вид.: Махачкала: Інститут ЯЛІ, 2007.
Посилання
- Енох Р. Мовна політика у Грузії [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Сіхарулідзе Т. Т. Про синхронічні та діахронічні аспекти мовної ситуації в Грузії [ 28 листопада 2021 у Wayback Machine.] Amirani — Т. 14-15. — Монреаль — Тбілісі., 2006. — С. 428—438
Примітки
- (англ.). Национальная статистическая служба Грузии. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2016.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|accessyear=
(можливо,|access-date=
?) () - у тому числі мегрельська та сванська мови
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 жовтня 2015. Процитовано 28 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gruziya z davnih daven vidoma yak odna z najbilsh bagatonacionalnih i bagatomovnih krayin Kavkazu Bagato narodnostej Gruziyi zhivut u viddalenih vazhkodostupnih regionah i tomu rozmovlyayut vlasnoyu movoyu Zagalom u krayini rozmovlyayut 23 movami z shesti riznih movnih simej StatistikaPerepis 2014 Ridni movi v Gruziyi za perepisom naselennya 2014 roku ridna mova vs ogo lt vid usogo naselennya krayini gruzinska 3 254 852 87 64 azerbajdzhanska 231 436 6 23 virmenska 144 812 3 90 rosijska 45 920 1 24 osetinska 5698 0 15 inshi 31 014 0 84 ne vkazali 72 0 00 use naselennya krayini 3 713 804 100 00 Ridni movi po krayah Gruziyi za perepisom naselennya 2014 roku kraj uso go Gruzin ska Azer bajd zhanska Virmen ska Rosij ska Ose tin ska in shi ne uka zali GRUZIYa 3 713 804 3 254 852 87 64 231 436 6 23 144 812 3 90 45 920 1 24 5698 0 15 31 014 0 84 72 0 00 Adzhariya 333 953 321 823 96 37 232 0 07 3237 0 97 6500 1 95 23 0 01 2130 0 64 8 0 00 Guriya 113 350 111 343 98 23 33 0 03 998 0 88 742 0 65 15 0 01 218 0 19 1 0 00 Imeretiya 533 906 530 672 99 39 85 0 02 528 0 10 1755 0 33 43 0 01 822 0 15 1 0 00 Kahetiya 318 583 272 737 85 61 32 183 10 10 1483 0 47 2310 0 73 1953 0 61 7908 2 48 9 0 00 Mcheta Mtianeti 94 573 90 370 95 56 2297 2 43 150 0 16 332 0 35 578 0 61 846 0 89 0 0 00 Racha Lechhumi ta Kvemo Svaneti 32 089 31 992 99 70 1 0 00 2 0 01 50 0 16 21 0 07 23 0 07 0 0 00 Samegrelo Zemo Svaneti 330 761 328 570 99 34 55 0 02 117 0 04 1585 0 48 17 0 01 416 0 13 1 0 00 Samche Dzhavaheti 160 504 79 065 49 26 74 0 05 79 878 49 77 979 0 61 91 0 06 417 0 26 0 0 00 Kvemo Kartli 423 986 219 706 51 82 176 417 41 61 20 095 4 74 4849 1 14 277 0 07 2633 0 62 9 0 00 Shida Kartli 263 382 254 495 96 63 5419 2 06 824 0 31 825 0 31 1399 0 53 419 0 16 1 0 00 Tbilisi 110 8717 1 014 079 91 46 14 640 1 32 37 500 3 38 25 993 2 34 1281 0 12 15 182 1 37 42 0 00 Perepis 2002 Ridna mova po krayini ta v okremih nacionalnostej za perepisom naselennya 2002 roku Arhivna kopiya gruz I ტომი აღწერის ძირითადი შედეგები tabl 24 Pidsumki perepisu naselennya Gruziyi 2002 roku 10 veresnya 2018 u Wayback Machine gruz ridna mova uso go vid usogo naselennya krayini gruzi ni azer bajd zhan ci virme ni rosi yani oseti ni in gruzinska 3 677 995 84 14 3 659 413 934 5692 940 6189 4827 azerbajdzhanska 283 632 6 49 71 283 414 12 5 5 125 virmenska 235 653 5 39 15 19 235 531 11 7 70 rosijska 83 007 1 90 1493 385 7525 66 652 389 6563 osetinska 31 381 0 72 3 3 31 372 3 inshi 4256 0 10 178 9 166 63 66 3774 mova svoyeyi nacionalnosti 4 335 202 99 17 3 659 413 283 414 235 531 66 652 31 372 58 820 use naselennya krayini 4 371 535 100 00 3 661 173 284 761 248 929 67 671 38 028 70 973 Vilno volodiyut inshoyu movoyu krim ridnoyi za perepisom naselennya 2002 roku vilno volodiyut uso go vid vsogo naselennya krayini gruzi ni azer bajd zhan ci virme ni rosi yani oseti ni in rosijskoyu 1 481 481 33 89 1 234 293 75 207 120 543 742 13 760 36 936 gruzinskim 221 376 5 06 1243 43 024 81 414 36 642 23 527 35 526 anglijskoyu 163 333 3 74 153 066 614 4018 3015 490 2130 nimeckoyu 51 003 1 17 48 749 161 744 789 151 409 virmenskoyu 21 317 0 49 11 852 517 6232 1281 112 1323 francuzkoyu 18 764 0 43 17 717 145 459 215 53 175 osetinskoyu 8727 0 20 5214 16 52 54 3362 29 azerbajdzhanskoyu 7518 0 17 4062 814 1075 485 94 988 inshoyu 38 045 0 87 29 290 1410 2560 1237 337 3211 movoyu svoyeyi nacionalnosti 15 970 0 37 1243 814 6232 742 3362 3577 usogo 2 671 585 61 11 2 348 539 181 792 95 618 27 312 6038 12 286 use naselennya krayini 4 371 535 100 00 3 661 173 284 761 248 929 67 671 38 028 70 973Derzhavna movaRozpovsyudzhennya mov riznih simej na Kavkazi Derzhavnoyu movoyu Gruziyi ye gruzinska yakoyu rozmovlyaye blizko 4 miljoniv osib Vona nalezhit do grupi kavkazkih mov i z V st n e vikoristovuye vlasnij alfavit Gruzinska ye ridnoyu dlya bilsh nizh 80 naselennya Gruziyi Inshi moviZ inshih mov Gruziyi varto vidznachiti megrelsku bl 500 000 movciv sho nalezhit do pivdennokavkazkoyi rodini indoyevropejsku virmensku bl 450 000 movciv ta rosijsku kilkist movciv pomitno znizilasya pislya rozpadu SRSR tyurkska azerbajdzhanska bl 300000 movciv a takozh zahidnokavkazka abhazka ta shidnoiranska osetinska ostannoyu govoryat blizko 100 000 osib Movi Gruziyi yakimi rozmovlyayut 10 000 i bilshe lyudej Gruzinska 3 2 mln pivdennokavkazka kartvelska Megrelska 500 tis pivdennokavkazka kartvelska Virmenska 250 tis indoyevropejska Rosijska 60 tis indoyevropejskij slov yanska Azerbajdzhanska 300 tis tyurkska Osetinska 35 tis indoyevropejska iranska Abhazka 20 tis zahidnokavkazka Klasifikaciya mov GruziyiRozselennya narodiv kartvelskoyi rodini mov 23 movi Gruziyi nalezhat do shesti riznih movnih rodin tri z yakih pivdennokavkazka zahidnokavkazka ta shidnokavkazka ye korinnimi kavkazkimi movami Nini ci grupi ne vvazhayutsya sporidnenimi Do troh simej sho zalishilisya indoyevropejskoyi tyurkskoyi ta afrazijskoyi nalezhat movi chiyi nosiyi pereselilisya na Kavkaz vzhe piznishe napriklad virmeni osili na Kavkazi she v VII stolitti do n e Nastupna klasifikaciya opisuye rodinni zv yazki mizh movami i kilkist tih hto rozmovlyaye nimi primitka cifri vkazuyut lishe kilkist tih hto rozmovlyaye movoyu v Gruziyi poznachka vsogo ohoplyuye yak nosiyiv movi tak i tih hto dobre ovolodiv neyu Pivdennokavkazka grupa kartvelska zagalom 4 5 mln govoryat u Gruziyi Kartuli Gruzinskij kartuli 3 mln movciv usogo 5 mln Dialekti imeretinskij lechhuminskij gurijskij adzharskij imeretinskij kahetinskij ingilojskij tushinskij hevsurskij mohivskij pshavskij mtiulskij ferejdanskij mesho dzhavahetskij mova gruzinskih yevreyiv Chanska Megrelska 500 000 Lazka 2000 Svanska Svanska 15 000 Zahidnokavkazka grupa zagalom 20 000 movciv u Gruziyi Abhazka Abhazka abhazi sho zhivut u Gruziyi 20 000 Dialekti bzibskij absuanskij samurzakanskij Shidnokavkazka grupa zagalom 10 000 movciv u Gruziyi Nahiska Batiskij 3500 Chechenskij kilka tisyach bizhenciv Dagestanska Avarska Lezginskij blizko 1400 Lezginska Lezginska 4000 Udinska 1000 Indoyevropejska grupa zagalom 700 000 vsogo 1 2 mln movciv u Gruziyi Virmenska Virmenska 260 000 Iranska Pivnichno shidna gilka Osetinska 35 000 Pivnichno zahidna gilka Kurmandzhi 40 000 Grecka Grecka 150 000 Slov yanska gilka Rosijska vsogo 62 000 Ukrayinska vsogo 50 000 Polska blizko 5000 Tyurkska grupa Zagalom 300 000 movciv u Gruziyi Oguzka Azerbajdzhanska 240 000 Urumska 50 000 Turecka osmanska 3000 Kipchacka Tatarska 3000 Afrazijska grupa v cilomu lishe 4000 nosiyiv u Gruziyi Semitska gilka Aramejska gilka Bohtan Neo aramejska blizko 1000 Assirijska shidno assirijska blizko 3000 Klasifikaciya bazuyetsya na nizhchenavedenomu posilanni DzherelaKlimov G A Vvedennya v kavkazke movoznavstvo M 1986 208 s Pereklad nimeckoyu movoyu Einfuhrung in die kaukasische Sprachwissenschaft Hamburg 1994 2 ge vid Mahachkala Institut YaLI 2007 ISBN 5 00 001267 4PosilannyaEnoh R Movna politika u Gruziyi 30 veresnya 2020 u Wayback Machine Siharulidze T T Pro sinhronichni ta diahronichni aspekti movnoyi situaciyi v Gruziyi 28 listopada 2021 u Wayback Machine Amirani T 14 15 Monreal Tbilisi 2006 S 428 438Primitki angl Nacionalnaya statisticheskaya sluzhba Gruzii Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 28 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr accessyear mozhlivo access date dovidka u tomu chisli megrelska ta svanska movi PDF Arhiv originalu PDF za 23 zhovtnya 2015 Procitovano 28 listopada 2021