Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У період з 1965 по 1988 рік в СРСР було проведено 124 мирних ядерних вибухи в інтересах народного господарства у тому чи

Мирні ядерні вибухи в СРСР

Мирні ядерні вибухи в СРСР

У період з 1965 по 1988 рік в СРСР було проведено 124 мирних ядерних вибухи в інтересах народного господарства (у тому числі 117 — поза межами ). З них три («Глобус-1» в Івановській області, [ru] і в Якутії) супроводжувалися аваріями, при яких відбувся витік продуктів радіоактивного розпаду.

image
Карта ядерних випробувань і промислових ядерних вибухів на території СРСР (За винятком вибухів, виконаних в рамках програми сейсмозондування)
image
Карта ядерних випробувань і промислових ядерних вибухів на території СРСР із закладкою зарядів у глибоких свердловинах.

У той же час академік О.Яблоков приводить інші цифри. В 169 «мирних» ядерних вибухах було підірвано 186 ядерних вибухових пристроїв. При цьому офіційно за даними забруднення території відбулося в 4-х випадках (об'єкти «Кратон-3», «Кристал», «Тайга» і «Глобус-1»). За даними Мінатома до 1994 року (тобто через 20—30 років після проведення МЯВ) в 24 випадках з 115 залишилися «локальні надфонові забруднення навколо свердловин»

Вибухи за регіонами

image
Геологічний розріз місця підземного ядерного вибуху Сари-Узень, Казахстан

за матеріалами ТАЙГА.info:

  • Архангельська область
    • «Глобус-2». 80 км східніше Котласа (160 км східніше міста Великий Устюг), 2,3 кілотонни, 4 жовтня 1971 року. 9 вересня 1988 року там же був зроблений вибух «Рубін-1» потужністю 8,5 кілотонни, останній мирний ядерний вибух у СРСР.
    • «Агат». 150 км на захід міста Мезень, 19 липня 1985 року, 8,5 кілотонни. Сейсмозондування.
  • Астраханська область
    • 15 вибухів по програмі «Вега» — створення підземних ємностей для зберігання газоконденсату. Потужність зарядів — від 3,2 до 13,5 кілотонни. 40 км від Астрахані, 1980—1984 роки.
  • Башкирська АРСР
    • Серія «Кама». Два вибухи по 10 кілотонн у 1973 і 1974 роках за 22 км на захід міста Стерлітамак. Створення підземних ємностей для поховання промислових стоків і Стерлітамацького содово-цементного комбінату.
    • В 1980 році — п'ять вибухів «Бутан» потужністю від 2,3 до 3,2 кілотонни за 40 км на схід міста Мелеуз на Грачевском нафтовім родовищі. Інтенсифікація видобутку нафти й газу.
  • Іркутська область
    • «Метеорит-4». 12 км східніше міста Усть-Кут, 10 вересня 1977 року, потужність — 7,6 кілотонни. Сейсмозондування.
    • «Рифт-3». 160 км північніше Іркутська, 31 липня 1982 року, потужність — 8,5 кілотонни. Сейсмозондування.
  • Кемеровська область
    • «Кварц-4», 50 км західніше Маріїнська, 18 вересня 1984 року, потужність — 10 кілотонн. Сейсмозондування.
  • Мурманська область
    • «Дніпро-1». 20-21 км східніше Кіровська, 4 вересня 1972 року, потужність — 2,1 кілотонни. Дроблення апатитової руди. В 1984 році там же був зроблений аналогічний вибух «Дніпро-2».
  • Івановська область
    • «Глобус-1». 40 км східніше Кінешми, 19 вересня 1971 року, потужність — 2,3 кілотонни. Сейсмозондування.
  • Калмицька АРСР
    • «Регіон-4». 80 км східніше Елісти, 3 жовтня 1972 року, потужність — 6,6 кілотонни. Сейсмозондування.
  • Комі АРСР
    • «Глобус-4». 25 км західніше Воркути, 2 липня 1971 року, потужність — 2,3 кілотонни. Сейсмозондування.
    • «Глобус-3». 130 км західніше міста Печори, 20 км на схід залізничної станції Лемью, 10 липня 1971 року, потужність — 2,3 кілотонни. Сейсмозондування.
    • «Кварц-2». 80 км західніше Печори, 11 серпня 1984 року, потужність — 8,5 кілотонни. Сейсмозондування.
  • Красноярський край
    • [ru]». Озеро Лама, мис Тонкий, 29 вересня 1975 року, потужність — 7,6 кілотонн. Сейсмозондування.
    • [ru]». Озеро Лама, мис Тонкий, 26 липня 1977 року, потужність — 13 кілотонн. Сейсмозондування.
    • «Кратон-2». 95 км західніше міста Ігарка, 21 вересня 1978 року, потужність — 15 кілотонн. Сейсмозондування.
    • «Рифт-4». 25-30 км східніше селища Ногінськ, потужність 8,5 кілотонни. Сейсмозондування.
    • «Батоліт-1», 1 листопада 1980 року
    • . Устьєнісейський район, за 190 км на захід Дудінки, 4 жовтня 1982 року, потужність — 16 кілотонн. Сейсмозондування.
  • Оренбурзька область
    • «Магістраль» (інша назва — «Радгоспне»). 65 км східніше Оренбурга, 25 червня 1970 року, потужність — 2,3 кілотонни. Створення порожнини в масиві кам'яної солі на Оренбурзькому газонафтовому конденсатном родовищі.
    • Два вибухи по 15 кілотонн «Сапфір» (інша назва — «Дедуровка»), зроблені в 1971 і 1973 роках. Створення ємності в масиві кам'яної солі.
    • «Регіон-1» і «Регіон-2»: за 70 км західніше міста Бузулук, потужність — 2,3 кілотонни, 24 листопада 1972 року. Сейсмозондування.
  • Пермська область
    • «Грифон» — в 1969 році два вибухи по 7,6 кілотонни за 10 км південніше міста Оса, на Осинському нафтовому родовищі. Інтенсифікація видобутку нафти.
    • «Тайга». 23 березня 1971 року, три заряди по 5 кілотонн у Чердинському районі Пермської області, за 100 км північніше міста Красновишерськ. Екскаваційні, для будівництва каналу Печора — Кама.
    • П'ять вибухів потужністю 3,2 кілотонни із серії «Гелій» за 20 км східніше міста Красновишерськ, які проводилися в 1981—1987 роках. Інтенсифікація видобутку нафти й газу на Гежському нафтовому родовищі. Інтенсифікація видобутку нафти й газу.
  • Ставропольський край
    • «Тахта-Кугульта». 90 км північніше Ставрополя, 25 серпня 1969 року, потужність — 10 кілотонн. Інтенсифікація видобутку газу.
  • Тюменська область
    • «Тавда». 70 км східніше Тюмені, потужність 0,3 кілотонни. Створення підземної ємності.
  • Якутська АРСР
    • «Кристал». 70 км східніше селища Айхал, за 2 км від селища Вдалий-2, 2 жовтня 1974 року, потужність — 1,7 кілотонни. Створення греблі для Удачнинського гірничозбагачувального комбінату.
    • «Обрій-4». 120 км західніше міста Тіксі, 12 серпня 1975 року, 7,6 кілотонни.
    • З 1976 по 1987 роки — п'ять вибухів потужністю 15 кілотонн із серій вибухів «Ока», «Шексна», «Нева». 120 км західніше міста Мирний, на Середньоботуобінському нафтовому родовищі. Інтенсифікація видобутку нафти.
    • «Кратон-4». 90 км західніше селища Сангар, 9 серпня 1978 року, 22 кілотонни, сейсмозондування.
    • «Кратон-3», 50 км на схід селища Айхал, 24 серпня 1978 року, потужність — 19 кілотонн. Сейсмозондування.
    • Сейсмозондування. «В'ятка». 120 км західніше міста Мирний, 8 жовтня 1978 року, 15 кілотонн. Інтенсифікація видобутку нафти й газу.
    • «Кімберліт-4». 130 км західніше Верхньовілюйська, 12 серпня 1979 року, 8,5 кілотонни, сейсмозондування.
  • Казахська РСР
    • «Азгир». 17 вибухів (22 ядерних заряду). Майданчик «Галіт» 180 км північніше Астрахані, , 1966—1979 рр. 0,01-150 кт.
    • «Батоліт-2». 320 км західніше г. Актюбінськ, Актюбінська область, 3 жовтня 1987 року, 8,5 кт, глибина 1002 м. Сейсмозондування.
    • «Лазурит». , Семипалатинський ядерний полігон, 7 грудня 1974 року, 4,7 кт, глибина 75 м. Переміщення частини гірського схилу для будівництва греблі.
    • «Ліра». 6 вибухів для створення порожнин під підземне газосховища на в Західноказахстанській області.
    • «Мангишлак» (неофіційна назва). 3 вибухи. 100—150 км східніше сел. , Мангишлацька область, 1969—1970 рр, 30-80 кт. Для створення провальної лійки.
    • «Меридіан-1». 110 км на схід м. Аркалик, Цілиноградська область, 28 серпня 1973 г, 6,3 кт. Сейсмозондування.
    • «Меридіан-2». 230 км східніше м. Джезказган, Чимкентська область, 19 вересня 1973 г, 6,3 кт. Сейсмозондування.
    • «Меридіан-3». 90 км західніше м. Туркестан, Чимкентська область, 19 серпня 1973 г, 6,3 кт. Сейсмозондування.
    • «Регіон-3». 250 км західніше м. Уральськ, Уральська область, 20 серпня 1972 г, 6,6 кт. Сейсмозондування.
    • «Регіон-5». 160 км східніше м. Кустанай, Кустанайська область, 24 листопада 1972 г, 6,6 кт. Сейсмозондування.
    • «Сари-Узень» (він же «Свердловина 1003»). Семипалатинський ядерний полігон, 14 жовтня 1965 г, 1,1 кт. Екскаваційний калібрований для створення лійки для водойми.
    • «Свердловина 1004». Семипалатинський полігон, 1965 г, (потужність і ціль див. нижче, проект «Чаган»).
    • «Телькем-1». Семипалатинський полігон, 21 жовтня 1968 г, потужність 2 х 0,24 кт. Калібрований викид ґрунту для створення лійки для водойми.
    • «Телькем-2». Семипалатинський полігон, 12 листопада 1968 г, потужність 3 х 0,24 кт. Экскавационный калібрований для формування траншеї
    • «Чаган». Семипалатинський полігон, 15 січня 1965 г, потужність 140 кт. При вибуху в свердловині 1004 створена штучна водойма (озеро Чаган), яка була заповнений водою з водоймища на р. . Для створення водоймища була побудована кам'яно-земляна гребля з бетонним водоскидом.
    • «Штольня». 36 вибухів на Семипалатинському полігоні, 1964—1984 рр, потужність 0,01-150 кт.
  • Узбецька РСР
    • «Урта-Булак», газове родовище «Урта-Булак», Бухарська область, 80 км південніше м. Бухара, 30 вересня 1966 року, 30 кт, глибина 1532 м. Гасіння палаючої газової свердловини.
    • «Памук», Газове родовище «Памук» Кашкадар'їнська область, 70 км на захід г. Карши, 21 травня 1968 г, 47 кт, глибина 2440 м. Гасіння палаючої газової свердловини.

Див. також

Примітки

  1. Яблоков А. В. Міф про безпеку й ефективності мирних підземних ядерних вибухів, М.:ЦЭПР,2003

Посилання

  • Институт стратегической стабильности
  • Российский федеральный ядерный центр
  • Промышленные ядерные взрывы в СССР. [ 13 березня 2011 у Wayback Machine.] Промышленные ядерные взрывы в СССР
  • Проект «Тайга» [ 29 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • Новиков С. А. Мирные ядерные взрывы // СОЖ, 1999, No 11, с. 82–89. [ 11 грудня 2009 у Wayback Machine.]
  • Новиков С. А. Мирные ядерные взрывы [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.], 1999, Физика
  • Мирные ядерные взрывы в СССР [ 13 березня 2011 у Wayback Machine.]

Література

  • Высокие плотности энергии: Сборник. Саров: РФЯЦ, 1997. 572 с.
  • Иванов Г. А., Волошин Н. П., Ганеев А. С. и др. Взрывная дейтериевая энергетика. Снежинск: РФЯЦ, 1997. 138 с.
  • Бонюшкин Е. К., Завада Н. И., Новиков С. А., Учаев А. Я. Кинетика динамического разрушения металлов в режиме импульсного объемного разогрева. Саров: РФЯЦ, 1998. 274 с.
  • Яблоков А. В. Миф о безопасности и эффективности мирных подземных ядерных взрывов[недоступне посилання з квітня 2019], М.:ЦЭПР,2003
  • Сергій Дроздов Перший ядерний вибух на теренах України [ 23 серпня 2013 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U period z 1965 po 1988 rik v SRSR bulo provedeno 124 mirnih yadernih vibuhi v interesah narodnogo gospodarstva u tomu chisli 117 poza mezhami Z nih tri Globus 1 v Ivanovskij oblasti ru i v Yakutiyi suprovodzhuvalisya avariyami pri yakih vidbuvsya vitik produktiv radioaktivnogo rozpadu Karta yadernih viprobuvan i promislovih yadernih vibuhiv na teritoriyi SRSR Za vinyatkom vibuhiv vikonanih v ramkah programi sejsmozonduvannya Karta yadernih viprobuvan i promislovih yadernih vibuhiv na teritoriyi SRSR iz zakladkoyu zaryadiv u glibokih sverdlovinah U toj zhe chas akademik O Yablokov privodit inshi cifri V 169 mirnih yadernih vibuhah bulo pidirvano 186 yadernih vibuhovih pristroyiv Pri comu oficijno za danimi zabrudnennya teritoriyi vidbulosya v 4 h vipadkah ob yekti Kraton 3 Kristal Tajga i Globus 1 Za danimi Minatoma do 1994 roku tobto cherez 20 30 rokiv pislya provedennya MYaV v 24 vipadkah z 115 zalishilisya lokalni nadfonovi zabrudnennya navkolo sverdlovin Vibuhi za regionamiGeologichnij rozriz miscya pidzemnogo yadernogo vibuhu Sari Uzen Kazahstan za materialami TAJGA info Arhangelska oblast Globus 2 80 km shidnishe Kotlasa 160 km shidnishe mista Velikij Ustyug 2 3 kilotonni 4 zhovtnya 1971 roku 9 veresnya 1988 roku tam zhe buv zroblenij vibuh Rubin 1 potuzhnistyu 8 5 kilotonni ostannij mirnij yadernij vibuh u SRSR Agat 150 km na zahid mista Mezen 19 lipnya 1985 roku 8 5 kilotonni Sejsmozonduvannya Astrahanska oblast 15 vibuhiv po programi Vega stvorennya pidzemnih yemnostej dlya zberigannya gazokondensatu Potuzhnist zaryadiv vid 3 2 do 13 5 kilotonni 40 km vid Astrahani 1980 1984 roki Bashkirska ARSR Seriya Kama Dva vibuhi po 10 kilotonn u 1973 i 1974 rokah za 22 km na zahid mista Sterlitamak Stvorennya pidzemnih yemnostej dlya pohovannya promislovih stokiv i Sterlitamackogo sodovo cementnogo kombinatu V 1980 roci p yat vibuhiv Butan potuzhnistyu vid 2 3 do 3 2 kilotonni za 40 km na shid mista Meleuz na Grachevskom naftovim rodovishi Intensifikaciya vidobutku nafti j gazu Irkutska oblast Meteorit 4 12 km shidnishe mista Ust Kut 10 veresnya 1977 roku potuzhnist 7 6 kilotonni Sejsmozonduvannya Rift 3 160 km pivnichnishe Irkutska 31 lipnya 1982 roku potuzhnist 8 5 kilotonni Sejsmozonduvannya Kemerovska oblast Kvarc 4 50 km zahidnishe Mariyinska 18 veresnya 1984 roku potuzhnist 10 kilotonn Sejsmozonduvannya Murmanska oblast Dnipro 1 20 21 km shidnishe Kirovska 4 veresnya 1972 roku potuzhnist 2 1 kilotonni Droblennya apatitovoyi rudi V 1984 roci tam zhe buv zroblenij analogichnij vibuh Dnipro 2 Ivanovska oblast Globus 1 40 km shidnishe Kineshmi 19 veresnya 1971 roku potuzhnist 2 3 kilotonni Sejsmozonduvannya Kalmicka ARSR Region 4 80 km shidnishe Elisti 3 zhovtnya 1972 roku potuzhnist 6 6 kilotonni Sejsmozonduvannya Komi ARSR Globus 4 25 km zahidnishe Vorkuti 2 lipnya 1971 roku potuzhnist 2 3 kilotonni Sejsmozonduvannya Globus 3 130 km zahidnishe mista Pechori 20 km na shid zaliznichnoyi stanciyi Lemyu 10 lipnya 1971 roku potuzhnist 2 3 kilotonni Sejsmozonduvannya Kvarc 2 80 km zahidnishe Pechori 11 serpnya 1984 roku potuzhnist 8 5 kilotonni Sejsmozonduvannya Krasnoyarskij kraj ru Ozero Lama mis Tonkij 29 veresnya 1975 roku potuzhnist 7 6 kilotonn Sejsmozonduvannya ru Ozero Lama mis Tonkij 26 lipnya 1977 roku potuzhnist 13 kilotonn Sejsmozonduvannya Kraton 2 95 km zahidnishe mista Igarka 21 veresnya 1978 roku potuzhnist 15 kilotonn Sejsmozonduvannya Rift 4 25 30 km shidnishe selisha Noginsk potuzhnist 8 5 kilotonni Sejsmozonduvannya Batolit 1 1 listopada 1980 roku Ustyenisejskij rajon za 190 km na zahid Dudinki 4 zhovtnya 1982 roku potuzhnist 16 kilotonn Sejsmozonduvannya Orenburzka oblast Magistral insha nazva Radgospne 65 km shidnishe Orenburga 25 chervnya 1970 roku potuzhnist 2 3 kilotonni Stvorennya porozhnini v masivi kam yanoyi soli na Orenburzkomu gazonaftovomu kondensatnom rodovishi Dva vibuhi po 15 kilotonn Sapfir insha nazva Dedurovka zrobleni v 1971 i 1973 rokah Stvorennya yemnosti v masivi kam yanoyi soli Region 1 i Region 2 za 70 km zahidnishe mista Buzuluk potuzhnist 2 3 kilotonni 24 listopada 1972 roku Sejsmozonduvannya Permska oblast Grifon v 1969 roci dva vibuhi po 7 6 kilotonni za 10 km pivdennishe mista Osa na Osinskomu naftovomu rodovishi Intensifikaciya vidobutku nafti Tajga 23 bereznya 1971 roku tri zaryadi po 5 kilotonn u Cherdinskomu rajoni Permskoyi oblasti za 100 km pivnichnishe mista Krasnovishersk Ekskavacijni dlya budivnictva kanalu Pechora Kama P yat vibuhiv potuzhnistyu 3 2 kilotonni iz seriyi Gelij za 20 km shidnishe mista Krasnovishersk yaki provodilisya v 1981 1987 rokah Intensifikaciya vidobutku nafti j gazu na Gezhskomu naftovomu rodovishi Intensifikaciya vidobutku nafti j gazu Stavropolskij kraj Tahta Kugulta 90 km pivnichnishe Stavropolya 25 serpnya 1969 roku potuzhnist 10 kilotonn Intensifikaciya vidobutku gazu Tyumenska oblast Tavda 70 km shidnishe Tyumeni potuzhnist 0 3 kilotonni Stvorennya pidzemnoyi yemnosti Yakutska ARSR Kristal 70 km shidnishe selisha Ajhal za 2 km vid selisha Vdalij 2 2 zhovtnya 1974 roku potuzhnist 1 7 kilotonni Stvorennya grebli dlya Udachninskogo girnichozbagachuvalnogo kombinatu Obrij 4 120 km zahidnishe mista Tiksi 12 serpnya 1975 roku 7 6 kilotonni Z 1976 po 1987 roki p yat vibuhiv potuzhnistyu 15 kilotonn iz serij vibuhiv Oka Sheksna Neva 120 km zahidnishe mista Mirnij na Serednobotuobinskomu naftovomu rodovishi Intensifikaciya vidobutku nafti Kraton 4 90 km zahidnishe selisha Sangar 9 serpnya 1978 roku 22 kilotonni sejsmozonduvannya Kraton 3 50 km na shid selisha Ajhal 24 serpnya 1978 roku potuzhnist 19 kilotonn Sejsmozonduvannya Sejsmozonduvannya V yatka 120 km zahidnishe mista Mirnij 8 zhovtnya 1978 roku 15 kilotonn Intensifikaciya vidobutku nafti j gazu Kimberlit 4 130 km zahidnishe Verhnovilyujska 12 serpnya 1979 roku 8 5 kilotonni sejsmozonduvannya Kazahska RSR Azgir 17 vibuhiv 22 yadernih zaryadu Majdanchik Galit 180 km pivnichnishe Astrahani 1966 1979 rr 0 01 150 kt Batolit 2 320 km zahidnishe g Aktyubinsk Aktyubinska oblast 3 zhovtnya 1987 roku 8 5 kt glibina 1002 m Sejsmozonduvannya Lazurit Semipalatinskij yadernij poligon 7 grudnya 1974 roku 4 7 kt glibina 75 m Peremishennya chastini girskogo shilu dlya budivnictva grebli Lira 6 vibuhiv dlya stvorennya porozhnin pid pidzemne gazoshovisha na v Zahidnokazahstanskij oblasti Mangishlak neoficijna nazva 3 vibuhi 100 150 km shidnishe sel Mangishlacka oblast 1969 1970 rr 30 80 kt Dlya stvorennya provalnoyi lijki Meridian 1 110 km na shid m Arkalik Cilinogradska oblast 28 serpnya 1973 g 6 3 kt Sejsmozonduvannya Meridian 2 230 km shidnishe m Dzhezkazgan Chimkentska oblast 19 veresnya 1973 g 6 3 kt Sejsmozonduvannya Meridian 3 90 km zahidnishe m Turkestan Chimkentska oblast 19 serpnya 1973 g 6 3 kt Sejsmozonduvannya Region 3 250 km zahidnishe m Uralsk Uralska oblast 20 serpnya 1972 g 6 6 kt Sejsmozonduvannya Region 5 160 km shidnishe m Kustanaj Kustanajska oblast 24 listopada 1972 g 6 6 kt Sejsmozonduvannya Sari Uzen vin zhe Sverdlovina 1003 Semipalatinskij yadernij poligon 14 zhovtnya 1965 g 1 1 kt Ekskavacijnij kalibrovanij dlya stvorennya lijki dlya vodojmi Sverdlovina 1004 Semipalatinskij poligon 1965 g potuzhnist i cil div nizhche proekt Chagan Telkem 1 Semipalatinskij poligon 21 zhovtnya 1968 g potuzhnist 2 h 0 24 kt Kalibrovanij vikid gruntu dlya stvorennya lijki dlya vodojmi Telkem 2 Semipalatinskij poligon 12 listopada 1968 g potuzhnist 3 h 0 24 kt Ekskavacionnyj kalibrovanij dlya formuvannya transheyi Chagan Semipalatinskij poligon 15 sichnya 1965 g potuzhnist 140 kt Pri vibuhu v sverdlovini 1004 stvorena shtuchna vodojma ozero Chagan yaka bula zapovnenij vodoyu z vodojmisha na r Dlya stvorennya vodojmisha bula pobudovana kam yano zemlyana greblya z betonnim vodoskidom Shtolnya 36 vibuhiv na Semipalatinskomu poligoni 1964 1984 rr potuzhnist 0 01 150 kt Uzbecka RSR Urta Bulak gazove rodovishe Urta Bulak Buharska oblast 80 km pivdennishe m Buhara 30 veresnya 1966 roku 30 kt glibina 1532 m Gasinnya palayuchoyi gazovoyi sverdlovini Pamuk Gazove rodovishe Pamuk Kashkadar yinska oblast 70 km na zahid g Karshi 21 travnya 1968 g 47 kt glibina 2440 m Gasinnya palayuchoyi gazovoyi sverdlovini Ukrayinska RSR Klivazh Donecka oblast m Yenakiyeve 16 veresnya 1979 roku Potuzhnist 0 3 kt glibina 903 m Meta poperedzhennya vikidiv metanu j shahtnogo vugilnogo pilu Fakel Harkivska oblast Krasnogradskij rajon s Hrestishe 20 km pivnichnishe m Krasnograd 9 lipnya 1972 roku Potuzhnist 3 8 kt glibina 2483 m Perekrittya avarijnogo gazovogo fontana Meta ne bula dosyagnuta Turkmenska RSR Krater Marijska oblast 30 km shidnishe m Mari 11 kvitnya 1972 roku Potuzhnist 15 kt glibina 1720 m Perekrittya sverdlovini dlya likvidaciyi avarijnogo gazovogo fontana Div takozhOperaciya Plausher PrimitkiYablokov A V Mif pro bezpeku j efektivnosti mirnih pidzemnih yadernih vibuhiv M CEPR 2003PosilannyaInstitut strategicheskoj stabilnosti Rossijskij federalnyj yadernyj centr Promyshlennye yadernye vzryvy v SSSR 13 bereznya 2011 u Wayback Machine Promyshlennye yadernye vzryvy v SSSR Proekt Tajga 29 grudnya 2011 u Wayback Machine Novikov S A Mirnye yadernye vzryvy SOZh 1999 No 11 s 82 89 11 grudnya 2009 u Wayback Machine Novikov S A Mirnye yadernye vzryvy 6 sichnya 2012 u Wayback Machine 1999 Fizika Mirnye yadernye vzryvy v SSSR 13 bereznya 2011 u Wayback Machine LiteraturaVysokie plotnosti energii Sbornik Sarov RFYaC 1997 572 s Ivanov G A Voloshin N P Ganeev A S i dr Vzryvnaya dejterievaya energetika Snezhinsk RFYaC 1997 138 s Bonyushkin E K Zavada N I Novikov S A Uchaev A Ya Kinetika dinamicheskogo razrusheniya metallov v rezhime impulsnogo obemnogo razogreva Sarov RFYaC 1998 274 s Yablokov A V Mif o bezopasnosti i effektivnosti mirnyh podzemnyh yadernyh vzryvov nedostupne posilannya z kvitnya 2019 M CEPR 2003 Sergij Drozdov Pershij yadernij vibuh na terenah Ukrayini 23 serpnya 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ