Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Костана йська о бласть область у складі Казахстану Розташована в північній частині Казахстану Площа 195 9 тисяч км Насел

Кустанайська область

Кустанайська область

Костана́йська о́бласть — область у складі Казахстану. Розташована в північній частині Казахстану. Площа 195,9 тисяч км². Населення 886 300 чоловік (2009): казахи, росіяни, українці та інші. Міського населення 35 %. Має 4 міста. Центр — місто Костанай.

Костанайська область

(каз. Қостанай облысы)

image
Герб
image
Адм. центр Костанай
Країна image Казахстан
Регіон Північний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Північноказахстанська область, Акмолинська область, Карагандинська область, Актюбінська область, Оренбурзька область, Челябінська область, Курганська область ?
Номерний знак W, P і 10
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне ▲ 880 889 (2014)  ()
 - густота 4,49 осіб/км² ()
Етнікон росіяни — 40,7 %;
казахи — 35,9 %;
українці — 11,5 %;
німці — 3,8 %
Площа
 - повна 196 001 км² ()
Часовий пояс і d[3]
Дата заснування 29 липня 1936
Акім Нурали Садуакасов
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-39
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Костанайська область

Область утворена 29 липня 1936 року. В червні 1988 року до її складу відійшли Амангельдинський, , Аркалицький, Джангельдинський і Октябрський райони колишньої .

Географія і клімат

Територія області характеризується відносно рівнинним рельєфом. Північну частину займають південно-східна околиця Західно-Сибірської низовини, на південь від неї розташовується Тургайське плато; на заході області — хвиляста рівнина , а на південному заході відроги Сариарки.

Головні річки: Тобол і Тургай. Багато озер. Ґрунти чорноземні, каштанові, буроземні. Область багата лісами.

Корисні копалини: залізна руда, боксити, титан, свинець, нікель, буре вугілля, мірабіліт, кухонна сіль.

Клімат різко континентальний і украй посушливий. Зима тривала, морозна, з сильними вітрами і завірюхами, літо спекотне, сухе. Пересічна температура січня −18, −17°C, липня +19— +24 °C. Річна кількість опадів 250—300 мм на півночі області і 240—280 мм на півдні. Вегетаційний період 150—175 діб на півночі і 180 діб на півдні.

Економіка

Провідна галузь промисловості — гірничодобувна (Соколовсько-Сарбайський і Джетигаринський гірничозбагачувальні комбінати, Тургайські бокситові рудники). Механічні заводи. Підприємства легкої і харчової промисловості (швейна фабрика, шкірно-взутєвий комбінат, м'ясокомбінати, борошномельні, масробні та хлібні заводи). В Кустанаї працюють завод штучного волокна, комбінат залізобетонних виробів.

Вирощуюють зернові (пшеницю, ячмінь, просо), технічні (соняшник), овочево-баштанні. Тваринництво м'ясо-молочне; на півдні м'ясововнове.

Довжина залізниць 1 000 км. Розвинутий автомобільний транспорт.

Населення

На території Костанайської області проживає понад сто національностей і народностей. За станом на 1 жовтня 2010 року населення області становило 882 018 чол. За переписом населення 2009 року частка росіян становила — 42,98 %, казахів — 37,14 %, українців — 9,58 %, німців — 3,16 %, татар 1,92 %, білорусів 1,71 % інших національностей — 3,51 %. Щільність населення — 4,5 осіб на один квадратний кілометр. Найбільш щільно населені міста Костанай, Рудний і Лісаковськ, найменш — південні райони області, щільність у яких становить від 0,4 до 0,8 осіб на один квадратний км.

Зміна чисельності населення
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 919 558 ▼913 435 ▼907 396 ▼903 178 ▼900 333 ▼894 192
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення ▼886 328 ▼883 365 ▼881 605 ▼879 579 ▲880 109
Етнічний склад населення області
(в сучасних межах):
Чисельність,
1989 р.		 % Чисельність,
1999 р.		 % Чисельність,
2010 р.		 %
загалом 1223844 100,00 % 1017729 100,00 % 886284 100,00 %
Росіяни 535100 43,72 % 430242 42,27 % 360976 40,73 %
Казахи 279787 22,86 % 314801 30,93 % 317762 35,85 %
Українці 178140 14,56 % 130449 12,82 % 102070 11,52 %
Німці 110440 9,02 % 57410 5,64 % 33421 3,77 %
Білоруси 35404 2,89 % 25018 2,46 % 19367 2,19 %
Татари 27812 2,27 % 20070 1,97 % 16706 1,88 %
Башкири 10178 0,83 % 5435 0,53 % 4602 0,52 %
Корейці 4085 0,33 % 4160 0,41 % 3998 0,45 %
Азербайджанці 4570 0,37 % 3619 0,36 % 3718 0,42 %
Молдовани 4807 0,39 % 3302 0,32 % 2928 0,33 %
Чеченці 2955 0,24 % 2167 0,21 % 2405 0,27 %
Мордва 4433 0,36 % 2852 0,28 % 1962 0,22 %
Удмурти 3336 0,27 % 2309 0,23 % 1875 0,21 %
Вірмени 1765 0,14 % 1938 0,19 % 1907 0,22 %
Поляки 2853 0,23 % 2357 0,23 % 1845 0,21 %
Чуваші 3132 0,26 % 1949 0,19 % 1437 0,16 %
Інгуші 1325 0,11 % 1114 0,11 % 1065 0,12 %
інші 13722 1,12 % 8537 0,84 % 8240 0,93 %

Національний склад населення області у розрізі адміністративних одиниць станом на 2010 рік (%):

населення росіяни казахи українці німці татари
Алтинсаринський район 15 141 36,2 33,8 16,0 6,3 1,2
Амангельдинський район 16 894 1,0 97,8 0,3 0,0 0,2
Аулієкольський район 47 554 26,6 51,7 10,0 4,1 1,8
Денисовський район 21 626 34,8 30,0 18,1 6,9 1,7
Джангельдинський район 15 860 0,4 99,0 0,0 0,1 0,3
Житікаринський район 51 089 37,3 40,2 11,0 3,2 2,5
Камистинський район 15 525 21,1 50,4 16,5 2,2 1,2
Карабалицький район 34 596 39,7 29,4 15,3 6,1 2,4
Карасуський район 29 327 36,4 32,1 13,8 4,4 2,0
Костанайський район 68 737 40,9 34,2 11,1 5,5 1,6
Мендикаринський район 31 433 41,2 39,7 8,2 4,4 1,2
Наурзумський район 13 037 14,0 68,6 7,1 1,4 1,9
Сарикольський район 24 213 33,8 33,9 21,4 2,9 0,8
Тарановський район 27 524 37,2 27,3 16,5 10,1 1,6
Узункольський район 25 264 42,1 41,0 9,7 1,7 1,0
Федоровський район 28 049 35,3 16,8 28,4 8,3 1,9
Аркалицька м.а. 40 813 14,4 73,6 3,6 0,5 2,2
Костанайська м.а. 212 617 50,6 28,0 10,0 2,8 2,1
Лісаковська м.а. 41 806 47,6 24,2 16,2 5,7 1,4
Рудненська м.а. 125 179 58,3 20,7 10,1 2,8 2,7

Адміністративний поділ

№ Район, міські адміністрації Площа,
км² 		Населення,
осіб (2009) 		Центр Сільські
округи 		Сільські
адміністрації 		Міські
адміністрації 		Селищні
адміністрації 		Населені
пункти
1 Алтинсаринський район 5448 15688 Убаганське 8 1 - - 25
2 Амангельдинський район 22510 17660 Амангельди 10 - - - 30
3 Аулієкольський район 11104 47538 Аулієколь 11 3 - 1 33
4 Район Беїмбета Майліна 7610 29355 Айєт 8 - - 1 34
5 Денисовський район 6769 21912 Денисовка 10 2 - - 27
6 Джангельдинський район 37596 15690 Торгай 7 5 - - 22
7 Житікаринський район 7312 50441 Житікара 9 2 1 - 18
8 Камистинський район 12056 15807 Камисти 6 3 - - 17
9 Карабалицький район 6862 31399 Карабалик 10 2 - 1 44
10 Карасуський район 12782 29238 Карасу 13 - - - 41
11 Костанайський район 7447 67512 Тобил 14 - - 1 52
12 Мендикаринський район 6618 32016 Боровський 11 - - - 39
13 Наурзумський район 15198 13180 Караменди 8 - - - 11
14 Сарикольський район 6116 24785 Сариколь 6 5 - 1 26
15 Узункольський район 7157 25480 Узунколь 9 2 - - 32
16 Федоровський район 7210 28348 Федоровка 13 - - - 49
1 Аркалицька м.а. 15887 40876 Аркалик 10 2 - - 19
2 Костанайська м.а. 281 214961 Костанай - - - - 1
3 Лисаковська м.а. 145 40704 Лисаковськ - - - 1 3
4 Рудненська м.а. 193 122980 Рудний - - - 2 4

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009)
1 Костанай 222 816 214 961
2 Рудний 109 515 109 659
3 Лисаковськ 35 161 36 622
4 Житікара 36 359 33 587
5 Аркалик 45 736 28 169
6 Тобил 20 117 22 908
7 Аулієколь 11 552 11 692
8 Качар 10 731 11 357
9 Карабалик 11 768 11 080

Освіта

Педагогічний інститут, 8 середніх спеціальних навчальних закладів.

Культура

Драматичний театр, краєзнавчий та геологічний музей.

Охорона здоров'я

Кумисолікувальний санаторій (с-ще Боровський).

Примітки

  1. Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
  2. Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010[недоступне посилання] (казах.), (рос.)
  3. https://data.iana.org/time-zones/tzdb-2021e/asia
  4. . Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 17 квітня 2019.
  5. . Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 29 січня 2013.
  6. Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року[недоступне посилання з квітня 2019] (казах.), (рос.)
  7. У сучасних межах Костанайської області, включаючи колишню Тургайську область
  8. Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Архів [ 13 листопада 2013 у Wayback Machine.]: Національний склад населення Республіки Казахстан і його областей (том 1) [ 16 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  9. . Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 15 травня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костанайська область


image Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kostana jska o blast oblast u skladi Kazahstanu Roztashovana v pivnichnij chastini Kazahstanu Plosha 195 9 tisyach km Naselennya 886 300 cholovik 2009 kazahi rosiyani ukrayinci ta inshi Miskogo naselennya 35 Maye 4 mista Centr misto Kostanaj Kostanajska oblast kaz Қostanaj oblysy Gerb Adm centr Kostanaj Krayina Kazahstan Region Pivnichnij Kazahstan Mezhuye z susidni adminodiniciPivnichnokazahstanska oblast Akmolinska oblast Karagandinska oblast Aktyubinska oblast Orenburzka oblast Chelyabinska oblast Kurganska oblast Nomernij znak W P i 10 Oficijna mova kazahska Naselennya povne 880 889 2014 gustota 4 49 osib km Etnikon rosiyani 40 7 kazahi 35 9 ukrayinci 11 5 nimci 3 8 Plosha povna 196 001 km Chasovij poyas UTC 6 i d 3 Data zasnuvannya 29 lipnya 1936 Akim Nurali Saduakasov Vebsajt oficijnij sajt Kod ISO 3166 2 KZ 39 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kostanajska oblast Oblast utvorena 29 lipnya 1936 roku V chervni 1988 roku do yiyi skladu vidijshli Amangeldinskij Arkalickij Dzhangeldinskij i Oktyabrskij rajoni kolishnoyi Geografiya i klimatTeritoriya oblasti harakterizuyetsya vidnosno rivninnim relyefom Pivnichnu chastinu zajmayut pivdenno shidna okolicya Zahidno Sibirskoyi nizovini na pivden vid neyi roztashovuyetsya Turgajske plato na zahodi oblasti hvilyasta rivnina a na pivdennomu zahodi vidrogi Sariarki Golovni richki Tobol i Turgaj Bagato ozer Grunti chornozemni kashtanovi burozemni Oblast bagata lisami Korisni kopalini zalizna ruda boksiti titan svinec nikel bure vugillya mirabilit kuhonna sil Klimat rizko kontinentalnij i ukraj posushlivij Zima trivala morozna z silnimi vitrami i zaviryuhami lito spekotne suhe Peresichna temperatura sichnya 18 17 C lipnya 19 24 C Richna kilkist opadiv 250 300 mm na pivnochi oblasti i 240 280 mm na pivdni Vegetacijnij period 150 175 dib na pivnochi i 180 dib na pivdni EkonomikaProvidna galuz promislovosti girnichodobuvna Sokolovsko Sarbajskij i Dzhetigarinskij girnichozbagachuvalni kombinati Turgajski boksitovi rudniki Mehanichni zavodi Pidpriyemstva legkoyi i harchovoyi promislovosti shvejna fabrika shkirno vzutyevij kombinat m yasokombinati boroshnomelni masrobni ta hlibni zavodi V Kustanayi pracyuyut zavod shtuchnogo volokna kombinat zalizobetonnih virobiv Viroshuyuyut zernovi pshenicyu yachmin proso tehnichni sonyashnik ovochevo bashtanni Tvarinnictvo m yaso molochne na pivdni m yasovovnove Dovzhina zaliznic 1 000 km Rozvinutij avtomobilnij transport NaselennyaNa teritoriyi Kostanajskoyi oblasti prozhivaye ponad sto nacionalnostej i narodnostej Za stanom na 1 zhovtnya 2010 roku naselennya oblasti stanovilo 882 018 chol Za perepisom naselennya 2009 roku chastka rosiyan stanovila 42 98 kazahiv 37 14 ukrayinciv 9 58 nimciv 3 16 tatar 1 92 bilorusiv 1 71 inshih nacionalnostej 3 51 Shilnist naselennya 4 5 osib na odin kvadratnij kilometr Najbilsh shilno naseleni mista Kostanaj Rudnij i Lisakovsk najmensh pivdenni rajoni oblasti shilnist u yakih stanovit vid 0 4 do 0 8 osib na odin kvadratnij km Zmina chiselnosti naselennya Roki 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Naselennya 919 558 913 435 907 396 903 178 900 333 894 192 Roki 2009 2010 2011 2012 2013 2014 Naselennya 886 328 883 365 881 605 879 579 880 109 Etnichnij sklad naselennya oblasti v suchasnih mezhah Chiselnist 1989 r Chiselnist 1999 r Chiselnist 2010 r zagalom 1223844 100 00 1017729 100 00 886284 100 00 Rosiyani 535100 43 72 430242 42 27 360976 40 73 Kazahi 279787 22 86 314801 30 93 317762 35 85 Ukrayinci 178140 14 56 130449 12 82 102070 11 52 Nimci 110440 9 02 57410 5 64 33421 3 77 Bilorusi 35404 2 89 25018 2 46 19367 2 19 Tatari 27812 2 27 20070 1 97 16706 1 88 Bashkiri 10178 0 83 5435 0 53 4602 0 52 Korejci 4085 0 33 4160 0 41 3998 0 45 Azerbajdzhanci 4570 0 37 3619 0 36 3718 0 42 Moldovani 4807 0 39 3302 0 32 2928 0 33 Chechenci 2955 0 24 2167 0 21 2405 0 27 Mordva 4433 0 36 2852 0 28 1962 0 22 Udmurti 3336 0 27 2309 0 23 1875 0 21 Virmeni 1765 0 14 1938 0 19 1907 0 22 Polyaki 2853 0 23 2357 0 23 1845 0 21 Chuvashi 3132 0 26 1949 0 19 1437 0 16 Ingushi 1325 0 11 1114 0 11 1065 0 12 inshi 13722 1 12 8537 0 84 8240 0 93 Nacionalnij sklad naselennya oblasti u rozrizi administrativnih odinic stanom na 2010 rik naselennya rosiyani kazahi ukrayinci nimci tatari Altinsarinskij rajon 15 141 36 2 33 8 16 0 6 3 1 2 Amangeldinskij rajon 16 894 1 0 97 8 0 3 0 0 0 2 Auliyekolskij rajon 47 554 26 6 51 7 10 0 4 1 1 8 Denisovskij rajon 21 626 34 8 30 0 18 1 6 9 1 7 Dzhangeldinskij rajon 15 860 0 4 99 0 0 0 0 1 0 3 Zhitikarinskij rajon 51 089 37 3 40 2 11 0 3 2 2 5 Kamistinskij rajon 15 525 21 1 50 4 16 5 2 2 1 2 Karabalickij rajon 34 596 39 7 29 4 15 3 6 1 2 4 Karasuskij rajon 29 327 36 4 32 1 13 8 4 4 2 0 Kostanajskij rajon 68 737 40 9 34 2 11 1 5 5 1 6 Mendikarinskij rajon 31 433 41 2 39 7 8 2 4 4 1 2 Naurzumskij rajon 13 037 14 0 68 6 7 1 1 4 1 9 Sarikolskij rajon 24 213 33 8 33 9 21 4 2 9 0 8 Taranovskij rajon 27 524 37 2 27 3 16 5 10 1 1 6 Uzunkolskij rajon 25 264 42 1 41 0 9 7 1 7 1 0 Fedorovskij rajon 28 049 35 3 16 8 28 4 8 3 1 9 Arkalicka m a 40 813 14 4 73 6 3 6 0 5 2 2 Kostanajska m a 212 617 50 6 28 0 10 0 2 8 2 1 Lisakovska m a 41 806 47 6 24 2 16 2 5 7 1 4 Rudnenska m a 125 179 58 3 20 7 10 1 2 8 2 7Administrativnij podil Rajon miski administraciyi Plosha km Naselennya osib 2009 Centr Silski okrugi Silski administraciyi Miski administraciyi Selishni administraciyi Naseleni punkti 1 Altinsarinskij rajon 5448 15688 Ubaganske 8 1 25 2 Amangeldinskij rajon 22510 17660 Amangeldi 10 30 3 Auliyekolskij rajon 11104 47538 Auliyekol 11 3 1 33 4 Rajon Beyimbeta Majlina 7610 29355 Ajyet 8 1 34 5 Denisovskij rajon 6769 21912 Denisovka 10 2 27 6 Dzhangeldinskij rajon 37596 15690 Torgaj 7 5 22 7 Zhitikarinskij rajon 7312 50441 Zhitikara 9 2 1 18 8 Kamistinskij rajon 12056 15807 Kamisti 6 3 17 9 Karabalickij rajon 6862 31399 Karabalik 10 2 1 44 10 Karasuskij rajon 12782 29238 Karasu 13 41 11 Kostanajskij rajon 7447 67512 Tobil 14 1 52 12 Mendikarinskij rajon 6618 32016 Borovskij 11 39 13 Naurzumskij rajon 15198 13180 Karamendi 8 11 14 Sarikolskij rajon 6116 24785 Sarikol 6 5 1 26 15 Uzunkolskij rajon 7157 25480 Uzunkol 9 2 32 16 Fedorovskij rajon 7210 28348 Fedorovka 13 49 1 Arkalicka m a 15887 40876 Arkalik 10 2 19 2 Kostanajska m a 281 214961 Kostanaj 1 3 Lisakovska m a 145 40704 Lisakovsk 1 3 4 Rudnenska m a 193 122980 Rudnij 2 4Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 10000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 1 Kostanaj 222 816 214 961 2 Rudnij 109 515 109 659 3 Lisakovsk 35 161 36 622 4 Zhitikara 36 359 33 587 5 Arkalik 45 736 28 169 6 Tobil 20 117 22 908 7 Auliyekol 11 552 11 692 8 Kachar 10 731 11 357 9 Karabalik 11 768 11 080OsvitaPedagogichnij institut 8 serednih specialnih navchalnih zakladiv KulturaDramatichnij teatr krayeznavchij ta geologichnij muzej Ohorona zdorov yaKumisolikuvalnij sanatorij s she Borovskij PrimitkiChiselnist naselennya RK po oblastyah mistah ta rajonah na 1 sichnya 2014 kazah ros Chiselnist naselennya za oblastyami mistami i rajonami stattyu i okremimi vikovimi grupami okremimi etnosami na 1 sichnya 2010 nedostupne posilannya kazah ros https data iana org time zones tzdb 2021e asia Arhiv originalu za 5 kvitnya 2013 Procitovano 17 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 30 sichnya 2014 Procitovano 29 sichnya 2013 Chiselnist naselennya Respubliki Kazahstan po oblastyah na 1 sichnya 2013 roku nedostupne posilannya z kvitnya 2019 kazah ros U suchasnih mezhah Kostanajskoyi oblasti vklyuchayuchi kolishnyu Turgajsku oblast Agentstvo Respubliki Kazahstan po statistici Arhiv 13 listopada 2013 u Wayback Machine Nacionalnij sklad naselennya Respubliki Kazahstan i jogo oblastej tom 1 16 serpnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 15 travnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kostanajska oblast Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan K Golov red URE AN URSR 1966 1968 Oficijnij sajt portal akimatu Kostanajskoyi oblasti 21 sichnya 2013 u Wayback Machine kazah angl ros Informacijnij portal Kostanajskoyi oblasti 2 listopada 2021 u Wayback Machine Kazahstan Kostanajska oblast 14 veresnya 2012 u Wayback Machine Pogoda u Kostanajskij oblasti Kazahstan 18 grudnya 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ