Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Калмикія Калмицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка Кал

Калмицька АРСР

Калмицька АРСР
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Калмикія.

Калмицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Калмицька АРСР, рос. Калмы́цкая Автоно́мная Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика калм. Хальмг Автономи Советск Социалистическ Республик) — автономна республіка у складі РРФСР, що існувала з перервами в 1935–1947 і 1958–1991 роках. У травні 1991 року була перетворена в Калмицьку Радянську Соціалістичну Республіку, а в травні 1992 року — в Республіку Калмикія.

рос. Калмы́цкая Автоно́мная Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика
калм. Хальмг Автономи Советск Социалистическ Республик
Калмицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка
1935, 1958 – 1943 (1947)/1991
image image
Прапор Герб
Столиця Еліста
Мови російська, калмицька
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано 1935, 1958
 - Ліквідовано 1943 (1947)/1991
Площа
 - 1989 74 731 км2
Населення
 - 1989 322 589 осіб
     Густота 4,3 осіб/км² 
Валюта рубль

Історія

Докладніше:
Див. також: Калмицька автономна область

Довоєнний період

Калмицька АРСР була утворена на підставі постанови Президії ЦВК від 20 жовтня 1935 шляхом перетворення однойменної автономної області. Ухвалення рішення було приурочено до 15-річчя Калмицької автономної області, обґрунтовувалося великими успіхами в економічному і культурному будівництві, підготовкою національних кадрів, здатних керувати соціалістичним господарством і культурним будівництвом республіки. 20 лютого 1936 відбувся І республіканський з'їзд Рад Калмицької АРСР.

У 1937 була прийнята Конституція Калмицької АРСР. Постановою ВЦВК від 24.01. 1938 «Про утворення нових улусів (районів) в Калмицькій АРСР» були утворені Яшалтинський (в результаті розукрупнення Західного улусу), Юстинський (в результаті розукрупнення Приволзького улусу), (за рахунок разукрупнения Долбанського і Лаганського улусів), Приютненський і (за рахунок ліквідації ), Мало-Дербетовський і Кетченеровський улуси (за рахунок розукрупнення Сарпинського улусу).

У 1939 загальна чисельність населення Калмицької АРСР склала 179,4 тис. осіб.

Калмицька АРСР під час Другої Світової війни. Ліквідація АРСР

У роки Другої Світової війни частина Калмицької АРСР була тимчасово окупована німецько-румунськими військами. Ще до того у нацистській Німеччині було утворено з числа калмицьких емігрантів-націоналістів, який мав сформувати калмицькі військові частини, вести агітаційну роботу та готувати кадри для управління Калмикією.

10 серпня 1942 німці зайняли райцентр Приютне, а 12 серпня — Елісту. В окупованій Елісті було розміщено спеціальний німецький підрозділ для боротьби з радянськими партизанами і розвідувально-диверсійними групами, на чолі з полковником Вольфом, почалося створення збройних охоронно-поліцейських формувань з тубільців. Сформовані з калмиків збройні формування використовувалися німцями для охорони об'єктів, несення патрульної служби, охорони флангів німецьких підрозділів, ведення розвідки та спостереження, боротьби з радянськими партизанами і розвідувально-диверсійними групами, пізніше був сформований Калмицький кавалерійський корпус.

19 листопада 1942 Червона Армія перейшла у наступ.

21 листопада 1942 була захоплена , 27 грудня — . 1 січня 1943 ударна група 28-ї армії захопила Еліста і вийшла на рубіж Ремонтне — Приютне, де з'єдналася з частинами 51-ї армії. Незабаром була захоплена вся територія республіки. Під час бойових дій була зруйнована столиця республіки Еліста і улусні центри, господарства 124 колгоспів, 10 радгоспів і 14 МТС, громадські будівлі, майстерні та споруди, школи, лікарні, клуби та будинки культури. Населення республіки приступило до відновлення зруйнованого господарства. Вже до осені 1943 число господарств і підприємств республіки майже досягло довоєнної цифри: 142 колгоспу, 17 МТС, 13 радгоспів, 53 підприємства місцевої промисловості і промислової кооперації.

Озброєні групи калмиків, продовжували діяти на території Калмикії після відступу німецьких військ. До кінця грудня 1943 ці групи були в основному ліквідовані, продовжували діяти лише 4 групи загальною чисельністю 17 осіб.

Відповідно Указу Президії ВР СРСР від 27 грудня 1943 «Про ліквідацію Калмицькій АРСР та утворенню Астраханської області в складі РРФСР» республіка була скасована. Калмицьке населення в ході операції «Улуси» наприкінці 1943 — початку 1944 року було депортовано у східні райони СРСР за звинуваченням у співпраці з гітлерівцями і зраду інтересів Батьківщини. Територія Республіки була розділена між Ставропольським краєм, Астраханською, Ростовською та Сталінградською областями, а столиця — місто Еліста перейменовано в Степовий.

25 лютого 1947 Верховна Рада СРСР виключив згадка про автономію з ст. 22 Конституції СРСР.

Відновлення національної автономії

Відповідно до рішень XX з'їзду КПРС Верховна рада СРСР на Шостій сесії в лютому 1957 затвердила Указ Президії Верховної Ради СРСР від 9 січня 1957 «Про утворення Калмицької автономної області у складі РРФСР».

Калмицька автономна область створювалася в урізаному вигляді на відміну від колишньої території, оскільки частина колишньої території, яка була до репресій, залишилася в складі Астраханської області і Ставропольського краю по теперішній час. Область відновлювалася в зміненому складі (10 сільських районів — Західний, Яшалтинський, Приютненський, Сарпинський, Приозерний, Целінний, Каспійський, Яшкульський, Юстинський, Чорноземельський) з центром у Елісті. Загальна площа дорівнювала 75,9 тис. кв. км. Протягом 1957–1959 рр. з різних районів Сибіру, Середньої Азії і Казахстану в рідний степ повернулося 18158 сімей (72665 осіб).

29 липня 1958 Президія Верховної Ради СРСР ухвалила Рішення про перетворення автономної області в Калмицьку автономну республіку. Населення (за переписом 1959) склало 184,9 тис. чоловік. 28 жовтня 1958 в Елісті в урочистій обстановці відкрилася перша сесія Верховної Ради Калмицької АРСР. 25 грудня того ж року в ст. 22 Конституції СРСР 1936 року було повернуто згадка про автономію, а через 2 дні згадка про Калмицьку АРСР було знову включено в ст. 14 конституції РРФСР 1937.

18 жовтня 1990 Верховна рада Калмицької АРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет, відповідно до якої АРСР була перетворена в Калмицьку РСР. 24 травня 1991 З'їзд народних депутатів РРФСР затвердив це рішення, внісши поправку до ст. 71 конституції РРФСР 1978 року. Проте, позбавлення Калмикії статусу АРСР суперечило ст. 85 конституції СРСР. Таким чином, до розпаду СРСР дані рішення про змінила статус республіки були сумнівними.

З 16 травня 1992 року — Республіка Калмикія — Хальмг Тангч.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 12 серпня 2015.
  2. . Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 12 серпня 2015.
  3. Калмыцкая Автономная Советская Социалистическая Республика // Демографический энциклопедический словарь / редколл., гл. ред. Д. И. Валентей. М., «Советская энциклопедия», 1985. стр.172-173
  4. Разведшкола № 005 / В. И. Пятницкий; История партизанского движения / И. Г. Старинов. — М., ООО «Издательство АСТ»; Минск, «Харвест», 2005. стр.16-18
  5. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 14 серпня 2015.
  6. Разведшкола № 005 / В. И. Пятницкий; История партизанского движения / И. Г. Старинов. — М., ООО «Издательство АСТ»; Минск, «Харвест», 2005. стр.131
  7. В. П. Беляев. В калмыцких степях // Военные контрразведчики. сб., сост. Ю. В. Селиванов. М., Воениздат, 1978. стр.278-288
  8. д.ист. н., проф. К. Н. Максимов. Мифы доктора Долля // «Военно-исторический журнал», № 3, 2011. стр.29-33
  9. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 14 серпня 2015.
  10. . Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
  11. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 14 серпня 2015.
  12. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 14 серпня 2015.
  13. . Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 14 серпня 2015.
  14. . Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 14 серпня 2015.
  15. . Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 14 серпня 2015.
  16. Закон Российской Федерации от 21 апреля 1992 года № 2708-I «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) Российской Советской Федеративной Социалистической Республики». Данный закон вступил в силу с момента опубликования в Российской газете .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kalmikiya Kalmicka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Kalmicka ARSR ros Kalmy ckaya Avtono mnaya Sove tskaya Socialisti cheskaya Respu blika kalm Halmg Avtonomi Sovetsk Socialistichesk Respublik avtonomna respublika u skladi RRFSR sho isnuvala z perervami v 1935 1947 i 1958 1991 rokah U travni 1991 roku bula peretvorena v Kalmicku Radyansku Socialistichnu Respubliku a v travni 1992 roku v Respubliku Kalmikiya ros Kalmy ckaya Avtono mnaya Sove tskaya Socialisti cheskaya Respu blika kalm Halmg Avtonomi Sovetsk Socialistichesk Respublik Kalmicka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika 1935 1958 1943 1947 1991 Prapor Gerb Stolicya Elista Movi rosijska kalmicka Derzhavnij ustrij Ne vkazano Istoriya Zasnovano 1935 1958 Likvidovano 1943 1947 1991 Plosha 1989 74 731 km2 Naselennya 1989 322 589 osib Gustota 4 3 osib km Valyuta rublIstoriyaDokladnishe Div takozh Kalmicka avtonomna oblast Dovoyennij period Kalmicka ARSR bula utvorena na pidstavi postanovi Prezidiyi CVK vid 20 zhovtnya 1935 shlyahom peretvorennya odnojmennoyi avtonomnoyi oblasti Uhvalennya rishennya bulo priurocheno do 15 richchya Kalmickoyi avtonomnoyi oblasti obgruntovuvalosya velikimi uspihami v ekonomichnomu i kulturnomu budivnictvi pidgotovkoyu nacionalnih kadriv zdatnih keruvati socialistichnim gospodarstvom i kulturnim budivnictvom respubliki 20 lyutogo 1936 vidbuvsya I respublikanskij z yizd Rad Kalmickoyi ARSR U 1937 bula prijnyata Konstituciya Kalmickoyi ARSR Postanovoyu VCVK vid 24 01 1938 Pro utvorennya novih ulusiv rajoniv v Kalmickij ARSR buli utvoreni Yashaltinskij v rezultati rozukrupnennya Zahidnogo ulusu Yustinskij v rezultati rozukrupnennya Privolzkogo ulusu za rahunok razukrupneniya Dolbanskogo i Laganskogo ulusiv Priyutnenskij i za rahunok likvidaciyi Malo Derbetovskij i Ketchenerovskij ulusi za rahunok rozukrupnennya Sarpinskogo ulusu U 1939 zagalna chiselnist naselennya Kalmickoyi ARSR sklala 179 4 tis osib Kalmicka ARSR pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Likvidaciya ARSRU roki Drugoyi Svitovoyi vijni chastina Kalmickoyi ARSR bula timchasovo okupovana nimecko rumunskimi vijskami She do togo u nacistskij Nimechchini bulo utvoreno z chisla kalmickih emigrantiv nacionalistiv yakij mav sformuvati kalmicki vijskovi chastini vesti agitacijnu robotu ta gotuvati kadri dlya upravlinnya Kalmikiyeyu 10 serpnya 1942 nimci zajnyali rajcentr Priyutne a 12 serpnya Elistu V okupovanij Elisti bulo rozmisheno specialnij nimeckij pidrozdil dlya borotbi z radyanskimi partizanami i rozviduvalno diversijnimi grupami na choli z polkovnikom Volfom pochalosya stvorennya zbrojnih ohoronno policejskih formuvan z tubilciv Sformovani z kalmikiv zbrojni formuvannya vikoristovuvalisya nimcyami dlya ohoroni ob yektiv nesennya patrulnoyi sluzhbi ohoroni flangiv nimeckih pidrozdiliv vedennya rozvidki ta sposterezhennya borotbi z radyanskimi partizanami i rozviduvalno diversijnimi grupami piznishe buv sformovanij Kalmickij kavalerijskij korpus 19 listopada 1942 Chervona Armiya perejshla u nastup 21 listopada 1942 bula zahoplena 27 grudnya 1 sichnya 1943 udarna grupa 28 yi armiyi zahopila Elista i vijshla na rubizh Remontne Priyutne de z yednalasya z chastinami 51 yi armiyi Nezabarom bula zahoplena vsya teritoriya respubliki Pid chas bojovih dij bula zrujnovana stolicya respubliki Elista i ulusni centri gospodarstva 124 kolgospiv 10 radgospiv i 14 MTS gromadski budivli majsterni ta sporudi shkoli likarni klubi ta budinki kulturi Naselennya respubliki pristupilo do vidnovlennya zrujnovanogo gospodarstva Vzhe do oseni 1943 chislo gospodarstv i pidpriyemstv respubliki majzhe dosyaglo dovoyennoyi cifri 142 kolgospu 17 MTS 13 radgospiv 53 pidpriyemstva miscevoyi promislovosti i promislovoyi kooperaciyi Ozbroyeni grupi kalmikiv prodovzhuvali diyati na teritoriyi Kalmikiyi pislya vidstupu nimeckih vijsk Do kincya grudnya 1943 ci grupi buli v osnovnomu likvidovani prodovzhuvali diyati lishe 4 grupi zagalnoyu chiselnistyu 17 osib Vidpovidno Ukazu Prezidiyi VR SRSR vid 27 grudnya 1943 Pro likvidaciyu Kalmickij ARSR ta utvorennyu Astrahanskoyi oblasti v skladi RRFSR respublika bula skasovana Kalmicke naselennya v hodi operaciyi Ulusi naprikinci 1943 pochatku 1944 roku bulo deportovano u shidni rajoni SRSR za zvinuvachennyam u spivpraci z gitlerivcyami i zradu interesiv Batkivshini Teritoriya Respubliki bula rozdilena mizh Stavropolskim krayem Astrahanskoyu Rostovskoyu ta Stalingradskoyu oblastyami a stolicya misto Elista perejmenovano v Stepovij 25 lyutogo 1947 Verhovna Rada SRSR viklyuchiv zgadka pro avtonomiyu z st 22 Konstituciyi SRSR Vidnovlennya nacionalnoyi avtonomiyiVidpovidno do rishen XX z yizdu KPRS Verhovna rada SRSR na Shostij sesiyi v lyutomu 1957 zatverdila Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 9 sichnya 1957 Pro utvorennya Kalmickoyi avtonomnoyi oblasti u skladi RRFSR Kalmicka avtonomna oblast stvoryuvalasya v urizanomu viglyadi na vidminu vid kolishnoyi teritoriyi oskilki chastina kolishnoyi teritoriyi yaka bula do represij zalishilasya v skladi Astrahanskoyi oblasti i Stavropolskogo krayu po teperishnij chas Oblast vidnovlyuvalasya v zminenomu skladi 10 silskih rajoniv Zahidnij Yashaltinskij Priyutnenskij Sarpinskij Priozernij Celinnij Kaspijskij Yashkulskij Yustinskij Chornozemelskij z centrom u Elisti Zagalna plosha dorivnyuvala 75 9 tis kv km Protyagom 1957 1959 rr z riznih rajoniv Sibiru Serednoyi Aziyi i Kazahstanu v ridnij step povernulosya 18158 simej 72665 osib 29 lipnya 1958 Prezidiya Verhovnoyi Radi SRSR uhvalila Rishennya pro peretvorennya avtonomnoyi oblasti v Kalmicku avtonomnu respubliku Naselennya za perepisom 1959 sklalo 184 9 tis cholovik 28 zhovtnya 1958 v Elisti v urochistij obstanovci vidkrilasya persha sesiya Verhovnoyi Radi Kalmickoyi ARSR 25 grudnya togo zh roku v st 22 Konstituciyi SRSR 1936 roku bulo povernuto zgadka pro avtonomiyu a cherez 2 dni zgadka pro Kalmicku ARSR bulo znovu vklyucheno v st 14 konstituciyi RRFSR 1937 18 zhovtnya 1990 Verhovna rada Kalmickoyi ARSR uhvalila Deklaraciyu pro derzhavnij suverenitet vidpovidno do yakoyi ARSR bula peretvorena v Kalmicku RSR 24 travnya 1991 Z yizd narodnih deputativ RRFSR zatverdiv ce rishennya vnisshi popravku do st 71 konstituciyi RRFSR 1978 roku Prote pozbavlennya Kalmikiyi statusu ARSR superechilo st 85 konstituciyi SRSR Takim chinom do rozpadu SRSR dani rishennya pro zminila status respubliki buli sumnivnimi Z 16 travnya 1992 roku Respublika Kalmikiya Halmg Tangch Primitki Arhiv originalu za 24 serpnya 2019 Procitovano 12 serpnya 2015 Arhiv originalu za 24 serpnya 2019 Procitovano 12 serpnya 2015 Kalmyckaya Avtonomnaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika Demograficheskij enciklopedicheskij slovar redkoll gl red D I Valentej M Sovetskaya enciklopediya 1985 str 172 173 Razvedshkola 005 V I Pyatnickij Istoriya partizanskogo dvizheniya I G Starinov M OOO Izdatelstvo AST Minsk Harvest 2005 str 16 18 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2019 Procitovano 14 serpnya 2015 Razvedshkola 005 V I Pyatnickij Istoriya partizanskogo dvizheniya I G Starinov M OOO Izdatelstvo AST Minsk Harvest 2005 str 131 V P Belyaev V kalmyckih stepyah Voennye kontrrazvedchiki sb sost Yu V Selivanov M Voenizdat 1978 str 278 288 d ist n prof K N Maksimov Mify doktora Dollya Voenno istoricheskij zhurnal 3 2011 str 29 33 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2019 Procitovano 14 serpnya 2015 Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 14 serpnya 2015 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2019 Procitovano 14 serpnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 serpnya 2015 Arhiv originalu za 6 veresnya 2019 Procitovano 14 serpnya 2015 Arhiv originalu za 18 bereznya 2020 Procitovano 14 serpnya 2015 Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2015 Zakon Rossijskoj Federacii ot 21 aprelya 1992 goda 2708 I Ob izmeneniyah i dopolneniyah Konstitucii Osnovnogo Zakona Rossijskoj Sovetskoj Federativnoj Socialisticheskoj Respubliki Dannyj zakon vstupil v silu s momenta opublikovaniya v Rossijskoj gazete

Дата публікації:
Топ