Респу́бліка Калми́кія (Калмиччина, Кімличчина; рос. Респу́блика Калмы́кия; калм. Хальмг Таңһч) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Південного федерального округу. Столиця — м. Еліста.
Республіка Калмикія | |||
---|---|---|---|
рос. Республика Калмыкия Хальмг Таңһч | |||
| |||
Країна | Росія | ||
Фед. округ | Південний | ||
Адмін. центр | Еліста | ||
Глава | Хасіков Бату Сергійович | ||
Дата утворення | 16 травня 1992 | ||
Оф. вебсайт | kalmregion.ru(рос.) | ||
Географія | |||
Координати | 46°34′ пн. ш. 45°19′ сх. д. / 46.567° пн. ш. 45.317° сх. д. | ||
Площа | 76 100 км² () | ||
• внутр. вод | 0,6 % | ||
Часовий пояс | MSK () | ||
Населення | |||
Чисельність | 272 647(2019) (78-а) (2011) | ||
Густота | 3,65 осіб/км² | ||
Оф. мови | російська, калмицька | ||
Економіка | |||
Економ. район | |||
Коди | |||
ISO 3166-2 | RU-KL | ||
ЗКАТО | 85 | ||
Суб'єкта РФ | 08 | ||
Телефонний | (+7) | ||
Карти | |||
| |||
Калмикія у Вікісховищі |
Населення — 272 647 чол. (2019).
Межує на півдні зі Ставропольським краєм, на південному сході — з Республікою Дагестан, на півночі — з Волгоградською областю, на північному сході — з Астраханською областю, на заході — з Ростовською областю.
Датою утворення республіки може вважатися 4 листопада 1920 року, коли була прийнята спільна постанова ВЦВК і РНК РРФСР, опублікована за підписами М. І. Калініна і В. І. Леніна, про утворення Автономної області калмицького народу.
Географія
Географічне положення
Республіка Калмикія розташовується на півдні європейської частини Росії. Довжина території з півночі на південь — 448 км, із заходу на схід — 423 км.
Республіка розташована переважно в природній зоні напівпустель, які у схiдному напрямку поступово переходять у пустелі, займає територію із загальною площею 75,9 тис. км², що більше території таких держав в Західній Європі як Бельгія, Данія, Швейцарія і Нідерланди. Республіка знаходиться на південному сході європейської частини Російської Федерації. Її координати становлять 44° 50' і 40° 10' східної довготи і 41° 40' і 47° 35' північної широти.
На території Калмикії умовно виділяються три природно-господарські зони: західну, центральну й східну. Західна зона охоплює території Городовиковського і Яшалтинського районів, центральна зона — території Малодербетовського, Сарпинського, Кетченерівського, Цілинного, Приютненського й Ікі-Бурульського районів, східна — території Октябрського, Юстинського, Яшкульського, Чорноземельського й Лаганського районів. Найсприятливішою за ґрунтово-кліматичними умовами є західна зона.
Досить великою специфічною територією східної зони є так звані Чорні землі.
З півдня територія Калмикії обмежена Кумо-Маницькою западиною й річками Манич і Кума, у південно-східній частині омивається Каспійським морем, на північному сході на незначній ділянці межа республіки проходить річкою Волга, а на північно-заході розташована Єргенинська височина. У межах території республіки північна частина Прикаспійської низовини називається , а в її південній частині перебувають Чорні землі. Пануючим типом рельєфу республіки є рівнини.
Корисні копалини
Є запаси вуглеводнів, основні розвідані й експлуатовані — й родовища природного газу. Родовища відносяться до прикаспійської нафтогазоносної провінції.
Клімат
Клімат республіки різко континентальний — літо спекотне й дуже сухе, зима малосніжна. Континентальність клімату істотно підсилюється із заходу на схід. Середні температури січня: від −7…–9 °C у південній і південно-західній її частині, до −10…–12 °C на півночі. Найнижчі температури іноді досягають −35 °C і нижче в північних районах. Особливістю клімату є значна тривалість сонячних днів у році — 280. Тривалість теплого періоду становить 240—275 днів. Середні температури липня становлять +25…+27 °C. Абсолютний максимум температури в спекотні роки досягає +40…+45 °C.
Підвищення температури повітря спостерігається з півночі на південь і південний схід території республіки. У зимовий період бувають відлиги, в окремі дні — заметілі, іноді, утворюється ожеледь, що завдає шкоди сільському господарству, викликаючи зледеніння травостою пасовищ й озимих культур.
Специфічною особливістю території республіки є посухи й суховії: улітку бувають до 120 суховійних днів. Регіон є найбільш посушливим на півдні європейської частини Росії. Річна кількість опадів становить 210—340 мм. За умовами вологозабезпеченості в республіці виділяються чотири основних агрокліматичних райони: дуже сухий, сухий, дуже посушливий, посушливий.
Завдяки поширеності зон сильних вітрів регіон володіє значними вітроенергоресурсами, реалізованими лише у розмірі 3—5 млн кВт·год/рік на .
Гідрографія
У північно-східній частині республіки протікає річка Волга (12 км). На півдні республіки на межі зі Ставропольським краєм розташоване Чограйське водосховище, на сході — Каспійське море, територія прибережної зони становить 1,4 тис. км².
Річки
Озера
Ґрунти
На заході — родючі темнокаштанові, в центральній частині світлокаштанові з обширними ділянками солонців, на сході — бурі пустинно-степові (переважно піщані) ґрунти з ділянками солонців.
Тваринний і рослинний світ
На території республіки живуть близько 60 видів ссавців. На водоймах Калмикії гніздяться близько 130 видів птахів і понад 50 видів зустрічаються під час сезонних міграцій. 20 видів плазунів і 3 види земноводних. У межах республіки відзначено 23 види птахів, занесених у Червону книгу Російської Федерації.
Чисельність популяції коливається від 270 тис. до 400 тис. голів.
Територія республіки знаходиться у зоні напівпустелі, характерною рисою якої є комплектність рослинного покриву, що проявляється в сполученні степових і пустельних ділянок, і є самим безлісним регіоном Російської Федерації.
Історія Калмикії
Калмик (від калмицького «хальмг») — означає той, що «залишився», «відокремився». Так західні тюрки називали своїх східних сусідів, що жили на схід від Іртиша, на Алтаї і навколо нього.
Період до XVI століття
Калмики широко згадуються у зв'язку з піднесенням легендарного завойовника Тимура. Згідно з біографами Тимура, його молодість пройшла в боротьбі з калмиками (гетами), що окупували його країну. Змужнілий Тимур виганяє завойовників калмиків-гетів зі своєї країни й починає походи на захід і південь. Англійські дослідники XVIII століття ототожнюють гетів-калмиків часів Тимура з массагетами античних часів, що зупинили просування Олександра Македонського в Центральній Азії. Калмики також згадуються в добутку , яке традиційно датується XIII століттям.
Перші відомі згадування про калмиків у російських джерелах з'являються до початку XVI століття, за часів царювання Олени Глінської. Себастьян Мюнстер (1488—1552), що видав свою «Космографію» в 1544 році, одержав відомості про калмиків з російських джерел.
У XVI—XVII століттях, у результаті потужної експансії, калмики зайняли величезні території від Дону до Єнісею по широті й від Уралу до меж Індії по довготі. В 1640 році на з'їзді калмицьких (ойратських) ханів у передгір'ях Тарбагатайського гірського хребта був прийнятий загальнокалмицький (ойратський) звід законів (традиційно перекладається як «Велике Степове Укладення») який інституалізував єдиний правовий простір від Кавказу до меж Індії.
Найбільша імперія кочівників нового часу відома зараз за назвою Джунгарське ханство. Сучасна Калмикія є, фактично, осколком цієї держави.
В 1698 р. під час правління хана Аюки відбувся розрив волзьких калмиків із Джунгарією. Утворилося самостійне Калмицьке ханство. Після смерті Аюки, Калмицьке ханство попадає в залежність від Росії.
У Європі волзькі калмики беруть участь у всіх війнах, які веде Росія. В Азії калмики ведуть війни з маньчжурським Китаєм, що не припиняються, і монголами, що встали на китайську сторону за контроль над Тибетом і територією нинішньої Монголії.
У 1759 році після смерті останнього хана незалежної Калмицької держави , маньчжурський Китай завойовує й анексує більшу частину території Калмицької держави. Частину, яка залишилася, приєднує до себе Росія.
У 1771 році більша частина калмиків повернулася з Волги на Джунгарську рівнину, нинішній китайський Сіньцзян.
10 березня 1825 року царський уряд Росії видає , згідно з якими калмицькі справи передавалися з відання Міністерства Закордонних Справ у відання Міністерства Внутрішніх Справ. Тобто 10 березня 1825 року відбулася остаточна анексія Калмикії Російською Імперією.
Під час Російської революції в Калмикії пройшли з'їзди калмицького народу, був створений Калмицький військовий уряд. Після визвольної боротьби близько тисячі калмиків опинилися в еміграції, де створили політичні організації та видання. Пізніше частина діаспори взяла участь у формуванні Калмицького національного комітету та у нацистській Німеччині.
Після закінчення Громадянської війни калмики емігрували в Югославію, Болгарію, Францію й деякі інші країни. У Росії 4 листопада 1920, була утворена Калмицька АО, перетворена 20 жовтня 1935 в АРСР. У повоєнні часи більша частина діаспори переселилася до США.
Під час Німецько-радянської війни планувалося утворення Генерального комісаріату Калмикія, який би включав територію Калмицької АРСР, Астраханської області та південно-східну частину Ростовської області, входячи до складу Райхскомісаріату Кавказ. У грудні 1943 р. калмики за обвинуваченням у масовому зрадництві Радянської Батьківщини були депортовані в райони Сибіру: Алтайський, Красноярський краї, Томську, Омську области. Під час депортації загинуло більше третини народу.
Після ліквідації калмицької автономії й висилки всього калмицького народу в райони Сибіру в 1943 році, на дослідження калмицької історії була накладена негласна заборона. На момент депортації калмицького народу в 1943 році 10 калмикам було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Першим з калмиків дане звання отримав Ердні Деліков, покликаний з Кетченеровського улусу і полеглий смертю хоробрих на донській землі в 1942 р. При форсуванні Дніпра зробив подвиг Микола Санжиров, удостоєний звання Героя Радянського Союзу, загиблий потім при звільненні правобережної України.
Звання Героя був удостоєний видатний державний діяч калмик Б. Б. Городовіков. Б. Б. Городовіков на початку Німецько-радянської війни командував кавалерійським полком, потім став командувати дивізією. У червні 1944 року під командуванням генерал-майора Городовікова у складі корпусу розгромила Вітебське угрупування супротивника. Форсувавши р. Німан, дивізія захопила плацдарм з подальшим його розширенням і поглибленням. Переслідуючи супротивника в західному напрямі, до межі з Східною Пруссією, дивізія 2 серпня 1944 року опанувала двома лініями оборони супротивника, 15 серпня у складі ударної групи атакувала ворога в районі Блюви-матерни. До 6 годин 17 серпня дивізія першої вийшла на державний кордон з Пруссією. 25 квітня 1945 року Б. Б. Городовікову присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
Більше 700 дівчат Калмикії героїчно билися під Москвою, Сталінградом, у складі Каспійської флотилії, 28-ї Армії на території своєї республіки, 110-ю ОККД і на інших ділянках Другої Світової війни. Серед них: Марія Саранова, Валентина Капканова, Марія Бадалдаєва, Олександра Сангаджієва, Надія Дарбакова, Клавдія Гаряєва і ін. Покривши себе неув'янущою славою, віддали свої молоді життя.
У 1968 році Міністерство оборони СРСР опублікувало інформаційне повідомлення, в якому був приведений рейтинг «місць за героїзмом», в якому калмики зайняли друге місце з одним Героєм СРСР на 20 осіб. Перше місце зайняли осетини.
Згадування про калмиків були вилучені з енциклопедій і навіть художніх книг. А в академічних колах був «винайдений» новий народ — ойрати. Історія калмиків була штучно розділена на історію ойратів і історію калмиків. Хоча обидві ці назви— «калмики» і «ойрати» є назвами того самого народу, перша назва — тюркського, а друга — монгольського походження.
Автономна республіка була скасована, а після реабілітації народу в 1956 удруге відтворена спочатку 9 січня 1957 як автономна область, а потім 29 липня 1958 як АРСР. В 1990 була прийнята декларація про суверенітет і перетворення Калмикії в союзну республіку (РСР). Прийняте в 1994 «Степове Укладення», назване так на згадку «конституції» Джунгарського ханства, визнало республіку суб'єктом і невід'ємною частиною Російської Федерації, одночасно декларуючи наступність по лінії Джунгарське ханство — Республіка Калмикія.
Населення
Чисельність населення — 272,6 тис. осіб (2019). Щільність населення — 3,65 осіб/км² (2019), питома вага міського населення — 45,86 % (2019).
Народ | Чисельність, 2010, тис. (* [ 1 травня 2020 у Wayback Machine.]) |
---|---|
Калмики | 162,7 (57,4 %) |
Росіяни | 85,7 (30,2 %) |
Даргинці | 7,6 (2,7 %) |
Турки | 3,7 (1,3 %) |
Чеченці | 3,3 (1,2 %) |
Аварці | 2,4 (1,0 %) |
Українці | 1,5 (0,5 %) |
Корейці | 1,3 (0,5 %) |
Німці | 1,1 (0,3 %) |
Татари | 1,0 (0,3 %) |
Показані народи з чисельністю понад 1000 осіб |
Станом на 1926 рік у Калмикії проживало 14,6 тисяч українців, що складало 10,3 % усього її населення, але вже в 1939 році кількість українців скоротилася до 1,1 тисячі. За цей самий період кількість росіян у Калмикії збільшилась від 15,2 тис. до 100,8 тис., а кількість самих калмиків лишилась майже незмінною відповідно 170,0 та 170,3 тисячі. Проте станом на 1959 рік кількість калмиків скоротилася до 64,9 тис., що дало змогу росіянам мати абсолютну більшість у населенні регіону 55,9 % (103,3 тис.) Відносну більшість росіяни зберігали до 1979 року, але згодом поступилися калмикам. Проте навіть у 2010 році калмикам не вдалося відновити свою популяцію до рівня 1939 року.
Населені пункти
У столиці Елісті проживає третина населення Калмикії — 102 618 чол. (2019).
Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч 2010 | ||||||||||||||||||||
|
Адміністративний поділ
У складі республіки 13 адміністративних районів і 102 сільради, 3 міста.
Економіка
Частина інформації в цій статті застаріла. |
Валовий внутрішній продукт республіки: 9,7 млрд руб. (2005).
ВВП на душу населення — 33,6 тис. руб./люд. (2005) (один з найнижчих показників у Росії).
Бюджет республіки: приблизно $100 млн.
Річний видобуток нафти: 2005 р. — 246 тис. т, 2006 р. — 206 тис. т.
Річний видобуток природного газу: 2006 р. — 72 млн м³.
Річне виробництво зерна: 2000 р. — 228 тис. т, 2001 р. — 406 тис. тонн, 2002 р. — 432 тис. т, 2006 р. — 300 тис. т.
Річне виробництво шерсті: близько 9 тис. т.
Культура
Культура калмицького народу унікальна як його історична доля. Її давній корінь — у глибині тисячолітньої історії кочових цивілізацій Центральної Азії. Буддизм приніс у культуру світло високої філософії, багатобічні знання, відточене віковими канонами мистецтво. Перлина калмицького фольклору — , епічне оповідання про країну щастя й благоденства Бумбі у подвигах її богатирів. Перейнятий духом героїки і патріотизму, епос за своєю художньою цінністю належить до найкращих зразків уснопоетичної творчості. і рапсоди, що його виконували, користувалися величезною любов'ю та повагою в народі.
Культурне життя Калмикії сьогодні багатогранне й динамічне. Поети й прозаїки, композитори й режисери, художники й архітектори звертаються у своїй творчості до різних шкіл і напрямків світової класики, новітнім течіям модернізму. Останні роки характеризуються стійким інтересом до цінностей національних культур. У республіці діють національно-культурні центри слов'янських, казахських, корейських, німецьких, єврейський та інших народів Північного Кавказу. Домінують традиції культур калмицького та російського народів.
Див. також
- 2287 Калмикія — астероїд, названий на честь території.
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- . Архів оригіналу за 30 травня 2021. Процитовано 18 березня 2021.
- Республика Калмыкия [ 30 травня 2021 у Wayback Machine.] // Национальный состав(рос.)
Один з суб'єктів РФ заявив про вихід з неї — 28 жовтня 2022
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Kalmykia |
- Республіка Калмикія. Інформаційний сайт [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Офіційний сайт Уряду Республіки Калмикія [ 21 березня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Портал органів влади Уряду Республіки Калмикія [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Новини Калмикії [ 29 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Форум Калмыкия.ру [ 6 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- Російський-калмицький словник і розмовник [ 17 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Калмицький героїчний епос Джангар і народні сказки/«Сокровищница калмицького народу» [ 29 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Волгоградська область | Астраханська область | |
Ростовська область | Астраханська область | |
Ставропольський край | Дагестан | Каспійське море |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kalmikiya Respu blika Kalmi kiya Kalmichchina Kimlichchina ros Respu blika Kalmy kiya kalm Halmg Tanһch sub yekt Rosijskoyi Federaciyi vhodit do skladu Pivdennogo federalnogo okrugu Stolicya m Elista Respublika Kalmikiyaros Respublika Kalmykiya Halmg Tanһch Prapor Respubliki Kalmikiya Gerb Respubliki Kalmikiya dKrayina RosiyaFed okrug PivdennijAdmin centr ElistaGlava Hasikov Batu SergijovichData utvorennya 16 travnya 1992Of vebsajt kalmregion ru ros GeografiyaKoordinati 46 34 pn sh 45 19 sh d 46 567 pn sh 45 317 sh d 46 567 45 317Plosha 76 100 km vnutr vod 0 6 Chasovij poyas MSK UTC 3 NaselennyaChiselnist 272 647 2019 78 a 2011 Gustota 3 65 osib km Of movi rosijska kalmickaEkonomikaEkonom rajonKodiISO 3166 2 RU KLZKATO 85Sub yekta RF 08Telefonnij 7 Karti Kalmikiya u Vikishovishi Kalmikiya u suchasnih kordonah Naselennya 272 647 chol 2019 Mezhuye na pivdni zi Stavropolskim krayem na pivdennomu shodi z Respublikoyu Dagestan na pivnochi z Volgogradskoyu oblastyu na pivnichnomu shodi z Astrahanskoyu oblastyu na zahodi z Rostovskoyu oblastyu Datoyu utvorennya respubliki mozhe vvazhatisya 4 listopada 1920 roku koli bula prijnyata spilna postanova VCVK i RNK RRFSR opublikovana za pidpisami M I Kalinina i V I Lenina pro utvorennya Avtonomnoyi oblasti kalmickogo narodu Prapor Ojrat Kalmikiyi yakij buv pokazanij u Deklaraciyi NezalezhnostiGeografiyaGeografichne polozhennya Respublika Kalmikiya roztashovuyetsya na pivdni yevropejskoyi chastini Rosiyi Dovzhina teritoriyi z pivnochi na pivden 448 km iz zahodu na shid 423 km Respublika roztashovana perevazhno v prirodnij zoni napivpustel yaki u shidnomu napryamku postupovo perehodyat u pusteli zajmaye teritoriyu iz zagalnoyu plosheyu 75 9 tis km sho bilshe teritoriyi takih derzhav v Zahidnij Yevropi yak Belgiya Daniya Shvejcariya i Niderlandi Respublika znahoditsya na pivdennomu shodi yevropejskoyi chastini Rosijskoyi Federaciyi Yiyi koordinati stanovlyat 44 50 i 40 10 shidnoyi dovgoti i 41 40 i 47 35 pivnichnoyi shiroti Na teritoriyi Kalmikiyi umovno vidilyayutsya tri prirodno gospodarski zoni zahidnu centralnu j shidnu Zahidna zona ohoplyuye teritoriyi Gorodovikovskogo i Yashaltinskogo rajoniv centralna zona teritoriyi Maloderbetovskogo Sarpinskogo Ketchenerivskogo Cilinnogo Priyutnenskogo j Iki Burulskogo rajoniv shidna teritoriyi Oktyabrskogo Yustinskogo Yashkulskogo Chornozemelskogo j Laganskogo rajoniv Najspriyatlivishoyu za gruntovo klimatichnimi umovami ye zahidna zona Dosit velikoyu specifichnoyu teritoriyeyu shidnoyi zoni ye tak zvani Chorni zemli Z pivdnya teritoriya Kalmikiyi obmezhena Kumo Manickoyu zapadinoyu j richkami Manich i Kuma u pivdenno shidnij chastini omivayetsya Kaspijskim morem na pivnichnomu shodi na neznachnij dilyanci mezha respubliki prohodit richkoyu Volga a na pivnichno zahodi roztashovana Yergeninska visochina U mezhah teritoriyi respubliki pivnichna chastina Prikaspijskoyi nizovini nazivayetsya a v yiyi pivdennij chastini perebuvayut Chorni zemli Panuyuchim tipom relyefu respubliki ye rivnini Korisni kopalini Ye zapasi vuglevodniv osnovni rozvidani j ekspluatovani j rodovisha prirodnogo gazu Rodovisha vidnosyatsya do prikaspijskoyi naftogazonosnoyi provinciyi Klimat Klimat respubliki rizko kontinentalnij lito spekotne j duzhe suhe zima malosnizhna Kontinentalnist klimatu istotno pidsilyuyetsya iz zahodu na shid Seredni temperaturi sichnya vid 7 9 C u pivdennij i pivdenno zahidnij yiyi chastini do 10 12 C na pivnochi Najnizhchi temperaturi inodi dosyagayut 35 C i nizhche v pivnichnih rajonah Osoblivistyu klimatu ye znachna trivalist sonyachnih dniv u roci 280 Trivalist teplogo periodu stanovit 240 275 dniv Seredni temperaturi lipnya stanovlyat 25 27 C Absolyutnij maksimum temperaturi v spekotni roki dosyagaye 40 45 C Pidvishennya temperaturi povitrya sposterigayetsya z pivnochi na pivden i pivdennij shid teritoriyi respubliki U zimovij period buvayut vidligi v okremi dni zametili inodi utvoryuyetsya ozheled sho zavdaye shkodi silskomu gospodarstvu viklikayuchi zledeninnya travostoyu pasovish j ozimih kultur Specifichnoyu osoblivistyu teritoriyi respubliki ye posuhi j suhoviyi ulitku buvayut do 120 suhovijnih dniv Region ye najbilsh posushlivim na pivdni yevropejskoyi chastini Rosiyi Richna kilkist opadiv stanovit 210 340 mm Za umovami vologozabezpechenosti v respublici vidilyayutsya chotiri osnovnih agroklimatichnih rajoni duzhe suhij suhij duzhe posushlivij posushlivij Zavdyaki poshirenosti zon silnih vitriv region volodiye znachnimi vitroenergoresursami realizovanimi lishe u rozmiri 3 5 mln kVt god rik na Gidrografiya U pivnichno shidnij chastini respubliki protikaye richka Volga 12 km Na pivdni respubliki na mezhi zi Stavropolskim krayem roztashovane Chograjske vodoshovishe na shodi Kaspijske more teritoriya priberezhnoyi zoni stanovit 1 4 tis km Richki Kuma Manich Volga Ozera Sarpinski ozera Sostinski ozera Grunti Na zahodi rodyuchi temnokashtanovi v centralnij chastini svitlokashtanovi z obshirnimi dilyankami solonciv na shodi buri pustinno stepovi perevazhno pishani grunti z dilyankami solonciv Tvarinnij i roslinnij svit Na teritoriyi respubliki zhivut blizko 60 vidiv ssavciv Na vodojmah Kalmikiyi gnizdyatsya blizko 130 vidiv ptahiv i ponad 50 vidiv zustrichayutsya pid chas sezonnih migracij 20 vidiv plazuniv i 3 vidi zemnovodnih U mezhah respubliki vidznacheno 23 vidi ptahiv zanesenih u Chervonu knigu Rosijskoyi Federaciyi Chiselnist populyaciyi kolivayetsya vid 270 tis do 400 tis goliv Teritoriya respubliki znahoditsya u zoni napivpusteli harakternoyu risoyu yakoyi ye komplektnist roslinnogo pokrivu sho proyavlyayetsya v spoluchenni stepovih i pustelnih dilyanok i ye samim bezlisnim regionom Rosijskoyi Federaciyi Istoriya KalmikiyiMapa z atlasu Cosmographia 1544 r Sebastyana Myunstera 1488 1552 ye odnim z najbilsh rannih zgadok pro kalmikiv v zahidnoyevropejskih istorichnih dzherelah Fragment mapi Velikoyi Tartariyi Carte de Tartarie Guillaume de L Isle 1675 1726 skladenoyi v 1706 roci sho nini zberigayetsya v Kolekciyi Kart Biblioteki Kongresu SShA Fragment mapi Rosijskoyi Imperiyi skladenoyi polonenimi shvedskimi oficerami priblizno v 1720 1725 rokah Sered derzhav sho otochuyut Rosiyu zelenim kolorom vidilena Kalmicka derzhava zvana deyakimi istorikami Dzhungarskim hanstvom Kalmickij buddijskij hram u Belgradi Kalmik vid kalmickogo halmg oznachaye toj sho zalishivsya vidokremivsya Tak zahidni tyurki nazivali svoyih shidnih susidiv sho zhili na shid vid Irtisha na Altayi i navkolo nogo Period do XVI stolittya Kalmiki shiroko zgaduyutsya u zv yazku z pidnesennyam legendarnogo zavojovnika Timura Zgidno z biografami Timura jogo molodist projshla v borotbi z kalmikami getami sho okupuvali jogo krayinu Zmuzhnilij Timur viganyaye zavojovnikiv kalmikiv getiv zi svoyeyi krayini j pochinaye pohodi na zahid i pivden Anglijski doslidniki XVIII stolittya ototozhnyuyut getiv kalmikiv chasiv Timura z massagetami antichnih chasiv sho zupinili prosuvannya Oleksandra Makedonskogo v Centralnij Aziyi Kalmiki takozh zgaduyutsya v dobutku yake tradicijno datuyetsya XIII stolittyam XVI stolittya Pershi vidomi zgaduvannya pro kalmikiv u rosijskih dzherelah z yavlyayutsya do pochatku XVI stolittya za chasiv caryuvannya Oleni Glinskoyi Sebastyan Myunster 1488 1552 sho vidav svoyu Kosmografiyu v 1544 roci oderzhav vidomosti pro kalmikiv z rosijskih dzherel XVII stolittya U XVI XVII stolittyah u rezultati potuzhnoyi ekspansiyi kalmiki zajnyali velichezni teritoriyi vid Donu do Yeniseyu po shiroti j vid Uralu do mezh Indiyi po dovgoti V 1640 roci na z yizdi kalmickih ojratskih haniv u peredgir yah Tarbagatajskogo girskogo hrebta buv prijnyatij zagalnokalmickij ojratskij zvid zakoniv tradicijno perekladayetsya yak Velike Stepove Ukladennya yakij institualizuvav yedinij pravovij prostir vid Kavkazu do mezh Indiyi Najbilsha imperiya kochivnikiv novogo chasu vidoma zaraz za nazvoyu Dzhungarske hanstvo Suchasna Kalmikiya ye faktichno oskolkom ciyeyi derzhavi V 1698 r pid chas pravlinnya hana Ayuki vidbuvsya rozriv volzkih kalmikiv iz Dzhungariyeyu Utvorilosya samostijne Kalmicke hanstvo Pislya smerti Ayuki Kalmicke hanstvo popadaye v zalezhnist vid Rosiyi XVIII stolittya U Yevropi volzki kalmiki berut uchast u vsih vijnah yaki vede Rosiya V Aziyi kalmiki vedut vijni z manchzhurskim Kitayem sho ne pripinyayutsya i mongolami sho vstali na kitajsku storonu za kontrol nad Tibetom i teritoriyeyu ninishnoyi Mongoliyi U 1759 roci pislya smerti ostannogo hana nezalezhnoyi Kalmickoyi derzhavi manchzhurskij Kitaj zavojovuye j aneksuye bilshu chastinu teritoriyi Kalmickoyi derzhavi Chastinu yaka zalishilasya priyednuye do sebe Rosiya U 1771 roci bilsha chastina kalmikiv povernulasya z Volgi na Dzhungarsku rivninu ninishnij kitajskij Sinczyan XIX stolittya 10 bereznya 1825 roku carskij uryad Rosiyi vidaye zgidno z yakimi kalmicki spravi peredavalisya z vidannya Ministerstva Zakordonnih Sprav u vidannya Ministerstva Vnutrishnih Sprav Tobto 10 bereznya 1825 roku vidbulasya ostatochna aneksiya Kalmikiyi Rosijskoyu Imperiyeyu XX stolittya Pid chas Rosijskoyi revolyuciyi v Kalmikiyi projshli z yizdi kalmickogo narodu buv stvorenij Kalmickij vijskovij uryad Pislya vizvolnoyi borotbi blizko tisyachi kalmikiv opinilisya v emigraciyi de stvorili politichni organizaciyi ta vidannya Piznishe chastina diaspori vzyala uchast u formuvanni Kalmickogo nacionalnogo komitetu ta u nacistskij Nimechchini Pislya zakinchennya Gromadyanskoyi vijni kalmiki emigruvali v Yugoslaviyu Bolgariyu Franciyu j deyaki inshi krayini U Rosiyi 4 listopada 1920 bula utvorena Kalmicka AO peretvorena 20 zhovtnya 1935 v ARSR U povoyenni chasi bilsha chastina diaspori pereselilasya do SShA Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni planuvalosya utvorennya Generalnogo komisariatu Kalmikiya yakij bi vklyuchav teritoriyu Kalmickoyi ARSR Astrahanskoyi oblasti ta pivdenno shidnu chastinu Rostovskoyi oblasti vhodyachi do skladu Rajhskomisariatu Kavkaz U grudni 1943 r kalmiki za obvinuvachennyam u masovomu zradnictvi Radyanskoyi Batkivshini buli deportovani v rajoni Sibiru Altajskij Krasnoyarskij krayi Tomsku Omsku oblasti Pid chas deportaciyi zaginulo bilshe tretini narodu Pislya likvidaciyi kalmickoyi avtonomiyi j visilki vsogo kalmickogo narodu v rajoni Sibiru v 1943 roci na doslidzhennya kalmickoyi istoriyi bula nakladena neglasna zaborona Na moment deportaciyi kalmickogo narodu v 1943 roci 10 kalmikam bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Pershim z kalmikiv dane zvannya otrimav Erdni Delikov poklikanij z Ketchenerovskogo ulusu i poleglij smertyu horobrih na donskij zemli v 1942 r Pri forsuvanni Dnipra zrobiv podvig Mikola Sanzhirov udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu zagiblij potim pri zvilnenni pravoberezhnoyi Ukrayini Zvannya Geroya buv udostoyenij vidatnij derzhavnij diyach kalmik B B Gorodovikov B B Gorodovikov na pochatku Nimecko radyanskoyi vijni komanduvav kavalerijskim polkom potim stav komanduvati diviziyeyu U chervni 1944 roku pid komanduvannyam general majora Gorodovikova u skladi korpusu rozgromila Vitebske ugrupuvannya suprotivnika Forsuvavshi r Niman diviziya zahopila placdarm z podalshim jogo rozshirennyam i pogliblennyam Peresliduyuchi suprotivnika v zahidnomu napryami do mezhi z Shidnoyu Prussiyeyu diviziya 2 serpnya 1944 roku opanuvala dvoma liniyami oboroni suprotivnika 15 serpnya u skladi udarnoyi grupi atakuvala voroga v rajoni Blyuvi materni Do 6 godin 17 serpnya diviziya pershoyi vijshla na derzhavnij kordon z Prussiyeyu 25 kvitnya 1945 roku B B Gorodovikovu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Bilshe 700 divchat Kalmikiyi geroyichno bilisya pid Moskvoyu Stalingradom u skladi Kaspijskoyi flotiliyi 28 yi Armiyi na teritoriyi svoyeyi respubliki 110 yu OKKD i na inshih dilyankah Drugoyi Svitovoyi vijni Sered nih Mariya Saranova Valentina Kapkanova Mariya Badaldayeva Oleksandra Sangadzhiyeva Nadiya Darbakova Klavdiya Garyayeva i in Pokrivshi sebe neuv yanushoyu slavoyu viddali svoyi molodi zhittya U 1968 roci Ministerstvo oboroni SRSR opublikuvalo informacijne povidomlennya v yakomu buv privedenij rejting misc za geroyizmom v yakomu kalmiki zajnyali druge misce z odnim Geroyem SRSR na 20 osib Pershe misce zajnyali osetini Zgaduvannya pro kalmikiv buli vilucheni z enciklopedij i navit hudozhnih knig A v akademichnih kolah buv vinajdenij novij narod ojrati Istoriya kalmikiv bula shtuchno rozdilena na istoriyu ojrativ i istoriyu kalmikiv Hocha obidvi ci nazvi kalmiki i ojrati ye nazvami togo samogo narodu persha nazva tyurkskogo a druga mongolskogo pohodzhennya Avtonomna respublika bula skasovana a pislya reabilitaciyi narodu v 1956 udruge vidtvorena spochatku 9 sichnya 1957 yak avtonomna oblast a potim 29 lipnya 1958 yak ARSR V 1990 bula prijnyata deklaraciya pro suverenitet i peretvorennya Kalmikiyi v soyuznu respubliku RSR Prijnyate v 1994 Stepove Ukladennya nazvane tak na zgadku konstituciyi Dzhungarskogo hanstva viznalo respubliku sub yektom i nevid yemnoyu chastinoyu Rosijskoyi Federaciyi odnochasno deklaruyuchi nastupnist po liniyi Dzhungarske hanstvo Respublika Kalmikiya NaselennyaChiselnist naselennya 272 6 tis osib 2019 Shilnist naselennya 3 65 osib km 2019 pitoma vaga miskogo naselennya 45 86 2019 Narod Chiselnist 2010 tis 1 travnya 2020 u Wayback Machine Kalmiki 162 7 57 4 Rosiyani 85 7 30 2 Darginci 7 6 2 7 Turki 3 7 1 3 Chechenci 3 3 1 2 Avarci 2 4 1 0 Ukrayinci 1 5 0 5 Korejci 1 3 0 5 Nimci 1 1 0 3 Tatari 1 0 0 3 Pokazani narodi z chiselnistyu ponad 1000 osib Stanom na 1926 rik u Kalmikiyi prozhivalo 14 6 tisyach ukrayinciv sho skladalo 10 3 usogo yiyi naselennya ale vzhe v 1939 roci kilkist ukrayinciv skorotilasya do 1 1 tisyachi Za cej samij period kilkist rosiyan u Kalmikiyi zbilshilas vid 15 2 tis do 100 8 tis a kilkist samih kalmikiv lishilas majzhe nezminnoyu vidpovidno 170 0 ta 170 3 tisyachi Prote stanom na 1959 rik kilkist kalmikiv skorotilasya do 64 9 tis sho dalo zmogu rosiyanam mati absolyutnu bilshist u naselenni regionu 55 9 103 3 tis Vidnosnu bilshist rosiyani zberigali do 1979 roku ale zgodom postupilisya kalmikam Prote navit u 2010 roci kalmikam ne vdalosya vidnoviti svoyu populyaciyu do rivnya 1939 roku Naseleni punkti U stolici Elisti prozhivaye tretina naselennya Kalmikiyi 102 618 chol 2019 Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 5 tisyach 2010 Elista 102 6 6 5 Lagan 13 1 6 4 12 5 6 0 Gorodovikovsk 8 8 6 0 7 8 5 1Administrativnij podilU skladi respubliki 13 administrativnih rajoniv i 102 silradi 3 mista Gorodovikovskij rajon Iki Burulskij rajon Ketchenerivskij rajon Laganskij rajon Maloderbetivskij rajon Oktyabrskij rajon Priyutnenskij rajon Sarpinskij rajon Cilinnij rajon Chornozemelskij rajon Yustinskij rajon Yashaltinskij rajon Yashkulskij rajonEkonomikaChastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Valovij vnutrishnij produkt respubliki 9 7 mlrd rub 2005 VVP na dushu naselennya 33 6 tis rub lyud 2005 odin z najnizhchih pokaznikiv u Rosiyi Byudzhet respubliki priblizno 100 mln Richnij vidobutok nafti 2005 r 246 tis t 2006 r 206 tis t Richnij vidobutok prirodnogo gazu 2006 r 72 mln m Richne virobnictvo zerna 2000 r 228 tis t 2001 r 406 tis tonn 2002 r 432 tis t 2006 r 300 tis t Richne virobnictvo shersti blizko 9 tis t KulturaKultura kalmickogo narodu unikalna yak jogo istorichna dolya Yiyi davnij korin u glibini tisyacholitnoyi istoriyi kochovih civilizacij Centralnoyi Aziyi Buddizm prinis u kulturu svitlo visokoyi filosofiyi bagatobichni znannya vidtochene vikovimi kanonami mistectvo Perlina kalmickogo folkloru epichne opovidannya pro krayinu shastya j blagodenstva Bumbi u podvigah yiyi bogatiriv Perejnyatij duhom geroyiki i patriotizmu epos za svoyeyu hudozhnoyu cinnistyu nalezhit do najkrashih zrazkiv usnopoetichnoyi tvorchosti i rapsodi sho jogo vikonuvali koristuvalisya velicheznoyu lyubov yu ta povagoyu v narodi Kulturne zhittya Kalmikiyi sogodni bagatogranne j dinamichne Poeti j prozayiki kompozitori j rezhiseri hudozhniki j arhitektori zvertayutsya u svoyij tvorchosti do riznih shkil i napryamkiv svitovoyi klasiki novitnim techiyam modernizmu Ostanni roki harakterizuyutsya stijkim interesom do cinnostej nacionalnih kultur U respublici diyut nacionalno kulturni centri slov yanskih kazahskih korejskih nimeckih yevrejskij ta inshih narodiv Pivnichnogo Kavkazu Dominuyut tradiciyi kultur kalmickogo ta rosijskogo narodiv Div takozh2287 Kalmikiya asteroyid nazvanij na chest teritoriyi PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Arhiv originalu za 30 travnya 2021 Procitovano 18 bereznya 2021 Respublika Kalmykiya 30 travnya 2021 u Wayback Machine Nacionalnyj sostav ros Odin z sub yektiv RF zayaviv pro vihid z neyi 28 zhovtnya 2022PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Kalmykia Respublika Kalmikiya Informacijnij sajt 14 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Oficijnij sajt Uryadu Respubliki Kalmikiya 21 bereznya 2007 u Wayback Machine ros ros Portal organiv vladi Uryadu Respubliki Kalmikiya 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Novini Kalmikiyi 29 zhovtnya 2018 u Wayback Machine ros ros Forum Kalmykiya ru 6 lyutogo 2022 u Wayback Machine ros ros ros Rosijskij kalmickij slovnik i rozmovnik 17 serpnya 2013 u Wayback Machine ros Kalmickij geroyichnij epos Dzhangar i narodni skazki Sokrovishnica kalmickogo narodu 29 zhovtnya 2018 u Wayback Machine ros Volgogradska oblast Astrahanska oblast Rostovska oblast Astrahanska oblast Stavropolskij kraj Dagestan Kaspijske more