Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Райхскомісаріа́т Кавка́з (нім. Reichskommissariat Kaukasien) — райхскомісаріат у складі Третього Рейху, який планувалося утворити після сподіваної перемоги Німеччини в Німецько-радянській війні.
| Reichskommissariat Kaukasien Райхскомісаріат Кавказ | |||||||||||||||||||||
| Планований райхскомісаріат Німеччини | |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||
| Столиця | Тбілісі (нім. Tiflis)(планована) | ||||||||||||||||||||
| Мови | німецька, кавказькі, тюркські та вірменська мови | ||||||||||||||||||||
| Релігії | православ’я, іслам | ||||||||||||||||||||
| Форма правління | цивільна адміністрація | ||||||||||||||||||||
| Райхскомісар | |||||||||||||||||||||
| - планований | Арно Шікеданц | ||||||||||||||||||||
| Історичний період | Друга світова війна | ||||||||||||||||||||
| - Засновано | не утворений | ||||||||||||||||||||
| - Ліквідовано | |||||||||||||||||||||
| Площа | |||||||||||||||||||||
| - орієнтовно | 500 000 км2 | ||||||||||||||||||||
| Населення | |||||||||||||||||||||
| - орієнтовно | 18 000 000 осіб | ||||||||||||||||||||
| Густота | 36 осіб/км² | ||||||||||||||||||||
| Валюта | рубль = 0,1 райхсмарка | ||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
Підґрунтя
Відповідно до концепції Розенберга про «розкладання» радянської Росії (так за кордоном часто називали Радянський Союз), передбачалося сприяння певній самобутності різноманітних народів цього простору. З цією метою намагалися задіяти і козаків, а також християнські та мусульманські народи Кавказу, хоча вони розглядалися як «расово чужі» і тим самим не як рівні союзники. Ці етнічні групи вважалися особливо схильними до колабораціонізму, оскільки вони сильно постраждали від більшовицького режиму.
Географія
Столицею передбачалося зробити Тбілісі. Територіально райхскомісаріат мав складатися з тих земель Кавказу, що на момент початку війни належали СРСР: від кордонів з Туреччиною та Іраном на півдні до річок Дон і Волга на півночі (включаючи територію Астраханської області). Площа райхскомісаріату Кавказ оцінювалася у 500 тис. кв. км, а населення — у 18 млн жителів
У складі райхскомісаріату планувалося створити національні утворення як автономні (вільні, в рамках райхскомісаріату) одиниці.
Основою економіки цього краю були б видобуток нафти і сільське господарство.
Керівництво
- Райхскомісар — Арно Шікеданц
- Начальник СС і поліції райхскомісаріату Кавказ — групенфюрер СС Геррет Корземан
- Голова військової адміністрації на Кавказі — генерал Кох-гарбах
Гаданий адміністративний поділ
Райхскомісаріат мав поділятися на сім генеральних комісаріатів з кількома спеціальними комісаріатами (нім. Sonderkommissariat) у деяких із них.
Генеральний комісаріат Грузія
нім. Generalkommissariat Georgien
Адміністративний центр: Тбілісі
20 окружних комісаріатів (75 районів)
у тому числі:
- Спеціальний комісаріат Аджарія
- Спеціальний комісаріат Абхазія
- Спеціальний комісаріат Південна Осетія
Опорою німецької політики в Грузії повинен був стати Грузинський легіон.
Генеральний комісаріат Азербайджан
нім. Generalkommissariat Aserbeidschan
Адміністративний центр: Баку
30 окружних комісаріатів (87 районів) включно з Нагірним Карабахом
- Спеціальний комісаріат Нахічевань
Окремим утворенням повинна була стати .
Опорою німецької політики в Азербайджані мав стати Азербайджанський легіон і мусаватистський уряд.
Генеральний комісаріат Кубань
нім. Generalkommissariat Kuban
Адміністративний центр: Краснодар
30 окружних комісаріатів (83 районів), включаючи південно-західну частину Ростовської області
Генеральний комісаріат Терек
нім. Generalkommissariat Terek
Адміністративний центр: Ставрополь
20 окружних комісаріатів (60 районів)
Генеральний комісаріат для областей гірських народів (Гірський Кавказ)
нім. Generalkommissariat für die Gebiete der Bergvölker (Berg-Kaukasien)
Адміністративний центр: Орджонікідзе (Владикавказ)
30 окружних комісаріатів (93 районів), включаючи Кизлярську область
- Спеціальний комісаріат Північна Осетія — адміністративний центр: Орджонікідзе - 3 окружні комісаріати (10 районів)
- Спеціальний комісаріат Дагестан — адміністративний центр: Махачкала — 10 окружних комісаріатів (32 районів)
- Спеціальний комісаріат Чечено-Інгушетія — адміністративний центр: Грозний
- Спеціальний комісаріат Кабардино-Балкарія — 5 окружних комісаріатів (15 районів)
- Спеціальний комісаріат Карачай — 2 окружні комісаріати (6 районів)
- Спеціальний комісаріат Черкесія — 1 окружний комісаріат (4 районів)
- Спеціальний комісаріат Адигея
На території комісаріату для гірських народів діяло ополчення горян . У столиці Владикавказі почала функціонувати , ідеологія якої поєднувала федералізм, ксенофобію та пронімецьку зовнішню політику.
Генеральний комісаріат Вірменія
нім. Generalkommissariat Armenien
Адміністративний центр: Єреван
12 окружних комісаріатів (42 районів)
Для утвердження генерального комісаріату було створено Вірменський легіон Вермахту
Генеральний комісаріат Калмикія
нім. Generalkommissariat Kalmückien
Адміністративний центр: Астрахань
Включала територію Калмицької АРСР, Астраханської області та південно-східну частину Ростовської області.
Опорою німецької окупаційної влади в Калмикії міг стати Калмицький кавалерійський корпус.
Примітки
- Rolf-Dieter Müller: An der Seite der Wehrmacht. Hitlers ausländische Helfer beim „Kreuzzug gegen den Bolschewismus“ 1941–1945. Links Verlag, Berlin 2007, , S. 229. (нім.)
- Генштаб — Оккупированная Москва (рос.)
- Там, где кончается Европа (рос.)
- Dieter Pohl: Die Herrschaft der Wehrmacht. Deutsche Militärbesatzung und einheimische Bevölkerung in der Sowjetunion 1941–1944. Verlag Oldenbourg, München 2008, , S. 300. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Kavkaz znachennya Rajhskomisaria t Kavka z nim Reichskommissariat Kaukasien rajhskomisariat u skladi Tretogo Rejhu yakij planuvalosya utvoriti pislya spodivanoyi peremogi Nimechchini v Nimecko radyanskij vijni Reichskommissariat Kaukasien Rajhskomisariat Kavkaz Planovanij rajhskomisariat Nimechchini ne isnuvav Prapor Gerb Rajhskomisariatu Kavkaz istorichni kordoni na kartiAdministrativna karta Rajhskomisariatu Kavkaz Stolicya Tbilisi nim Tiflis planovana Movi nimecka kavkazki tyurkski ta virmenska movi Religiyi pravoslav ya islam Forma pravlinnya civilna administraciya Rajhskomisar planovanij Arno Shikedanc Istorichnij period Druga svitova vijna Zasnovano ne utvorenij Likvidovano Plosha oriyentovno 500 000 km2 Naselennya oriyentovno 18 000 000 osib Gustota 36 osib km Valyuta rubl 0 1 rajhsmarka Poperednik Nastupnik Rosijska RFSR Virmenska RSR Azerbajdzhanska RSR Gruzinska RSR Rosijska RFSR Virmenska RSR Azerbajdzhanska RSR Gruzinska RSR Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rajhskomisariat Kavkaz Nimeckij front na Pivnichnomu Kavkazi 1942 PidgruntyaVidpovidno do koncepciyi Rozenberga pro rozkladannya radyanskoyi Rosiyi tak za kordonom chasto nazivali Radyanskij Soyuz peredbachalosya spriyannya pevnij samobutnosti riznomanitnih narodiv cogo prostoru Z ciyeyu metoyu namagalisya zadiyati i kozakiv a takozh hristiyanski ta musulmanski narodi Kavkazu hocha voni rozglyadalisya yak rasovo chuzhi i tim samim ne yak rivni soyuzniki Ci etnichni grupi vvazhalisya osoblivo shilnimi do kolaboracionizmu oskilki voni silno postrazhdali vid bilshovickogo rezhimu GeografiyaStoliceyu peredbachalosya zrobiti Tbilisi Teritorialno rajhskomisariat mav skladatisya z tih zemel Kavkazu sho na moment pochatku vijni nalezhali SRSR vid kordoniv z Turechchinoyu ta Iranom na pivdni do richok Don i Volga na pivnochi vklyuchayuchi teritoriyu Astrahanskoyi oblasti Plosha rajhskomisariatu Kavkaz ocinyuvalasya u 500 tis kv km a naselennya u 18 mln zhiteliv U skladi rajhskomisariatu planuvalosya stvoriti nacionalni utvorennya yak avtonomni vilni v ramkah rajhskomisariatu odinici Osnovoyu ekonomiki cogo krayu buli b vidobutok nafti i silske gospodarstvo KerivnictvoRajhskomisar Arno Shikedanc Nachalnik SS i policiyi rajhskomisariatu Kavkaz grupenfyurer SS Gerret Korzeman Golova vijskovoyi administraciyi na Kavkazi general Koh garbahGadanij administrativnij podilRajhskomisariat mav podilyatisya na sim generalnih komisariativ z kilkoma specialnimi komisariatami nim Sonderkommissariat u deyakih iz nih Generalnij komisariat Gruziya nim Generalkommissariat Georgien Administrativnij centr Tbilisi 20 okruzhnih komisariativ 75 rajoniv u tomu chisli Specialnij komisariat Adzhariya Specialnij komisariat Abhaziya Specialnij komisariat Pivdenna Osetiya Oporoyu nimeckoyi politiki v Gruziyi povinen buv stati Gruzinskij legion Generalnij komisariat Azerbajdzhan nim Generalkommissariat Aserbeidschan Administrativnij centr Baku 30 okruzhnih komisariativ 87 rajoniv vklyuchno z Nagirnim Karabahom Specialnij komisariat Nahichevan Okremim utvorennyam povinna bula stati Oporoyu nimeckoyi politiki v Azerbajdzhani mav stati Azerbajdzhanskij legion i musavatistskij uryad Generalnij komisariat Kuban nim Generalkommissariat Kuban Administrativnij centr Krasnodar 30 okruzhnih komisariativ 83 rajoniv vklyuchayuchi pivdenno zahidnu chastinu Rostovskoyi oblasti Generalnij komisariat Terek nim Generalkommissariat Terek Administrativnij centr Stavropol 20 okruzhnih komisariativ 60 rajoniv Generalnij komisariat dlya oblastej girskih narodiv Girskij Kavkaz nim Generalkommissariat fur die Gebiete der Bergvolker Berg Kaukasien Administrativnij centr Ordzhonikidze Vladikavkaz 30 okruzhnih komisariativ 93 rajoniv vklyuchayuchi Kizlyarsku oblast Specialnij komisariat Pivnichna Osetiya administrativnij centr Ordzhonikidze 3 okruzhni komisariati 10 rajoniv Specialnij komisariat Dagestan administrativnij centr Mahachkala 10 okruzhnih komisariativ 32 rajoniv Specialnij komisariat Checheno Ingushetiya administrativnij centr Groznij Specialnij komisariat Kabardino Balkariya 5 okruzhnih komisariativ 15 rajoniv Specialnij komisariat Karachaj 2 okruzhni komisariati 6 rajoniv Specialnij komisariat Cherkesiya 1 okruzhnij komisariat 4 rajoniv Specialnij komisariat Adigeya Na teritoriyi komisariatu dlya girskih narodiv diyalo opolchennya goryan U stolici Vladikavkazi pochala funkcionuvati ideologiya yakoyi poyednuvala federalizm ksenofobiyu ta pronimecku zovnishnyu politiku Generalnij komisariat Virmeniya nim Generalkommissariat Armenien Administrativnij centr Yerevan 12 okruzhnih komisariativ 42 rajoniv Dlya utverdzhennya generalnogo komisariatu bulo stvoreno Virmenskij legion Vermahtu Generalnij komisariat Kalmikiya nim Generalkommissariat Kalmuckien Administrativnij centr Astrahan Vklyuchala teritoriyu Kalmickoyi ARSR Astrahanskoyi oblasti ta pivdenno shidnu chastinu Rostovskoyi oblasti Oporoyu nimeckoyi okupacijnoyi vladi v Kalmikiyi mig stati Kalmickij kavalerijskij korpus PrimitkiRolf Dieter Muller An der Seite der Wehrmacht Hitlers auslandische Helfer beim Kreuzzug gegen den Bolschewismus 1941 1945 Links Verlag Berlin 2007 ISBN 978 3 86153 448 8 S 229 nim Genshtab Okkupirovannaya Moskva ros Tam gde konchaetsya Evropa ros Dieter Pohl Die Herrschaft der Wehrmacht Deutsche Militarbesatzung und einheimische Bevolkerung in der Sowjetunion 1941 1944 Verlag Oldenbourg Munchen 2008 ISBN 978 3 48658 065 5 S 300 nim