Ця стаття потребує істотної переробки. (29 жовтня 2021) |
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (жовтень 2018) |
Ме́хіко (ісп. Ciudad de México, México D.F., México, або просто DF (розмовний варіант), науатль Āltepētl Mēxihco) — столиця та найбільше місто Мексики, центр федерального округу Дістрито-Федераль.
Мехіко | |||
---|---|---|---|
Мехіко | |||
| |||
Прізвисько: Ciudad de los Palacios («Місто палаців»), Ciudad de la Esperanza («Місто надії») Capital en Movimiento («Столиця в русі») | |||
Координати: 19°25′57″ пн. ш. 99°07′59″ зх. д. / 19.4327361° пн. ш. 99.1332528° зх. д. | |||
Країна | Мексика | ||
Штат | Федеральний округ | ||
Засноване | бл. 18 березня 1325 (як Теночтітлан) | ||
Муніципалітет Нової Іспанії | 1524 | ||
Федеральний округ | 1824 | ||
Уряд | |||
- Голова уряду | Марсело Ебрард () | ||
Площа 1 | |||
- Місто | 1485 км² | ||
- Агломерація | 7854 км² | ||
Висота над р.м. | 2240 м | ||
Населення (2015) | |||
- Місто | 8 918 653 осіб | ||
- Густота | 6000 осіб/км² | ||
- Агломерація | 19 028 000 осіб | ||
- Густота агломерації | 2524/км² | ||
- Етнікон (ісп.) | capitalino. defeño. chilango | ||
Часовий пояс | UTC-6 | ||
- Літній час | UTC-5 | ||
Поштовий код | 01000 to 16999 | ||
1 Площа наведена для Федерального округу, що включає сільську територію на півдні. | |||
Вебсайт: http://www.df.gob.mx | |||
Розташування міста на мапі Мексики | |||
Мехіко | |||
Загальна характеристика
Це одне з найбільших міст світу та класифікується як міська агломерація, тому що це одне велике місто, що повільно поглинає інші, менші міста. Воно розташоване у долині Мехіко (Valle de México), великій долині на високому плато (altiplano) у центрі Мексики, приблизно 2240 метрів над рівнем моря, оточене майже з усіх сторін вулканами, які піднімаються на 4000 — 5500 метрів над рівнем моря.
Мехіко, як муніципалітет, було засноване у 1521 Кортесом (Cortés) у середині осушеного зараз озера Тескоко на руїнах Теночтітлану, столиці Ацтекської імперії, та меншого міста . Муніципалітет було розформовано у 1928 і ім'я «Мехіко» зараз вживається в двох географічних назвах — столиці Мексики та назві великого населеного району (також існує штат Мехіко, Estado de Mexico, але в його назві має вживатися слово «штат»).
У історичному центрі міста співіснують будівлі, зведені ще за часів доіспанської епохи, як Великий храм (el Templo Mayor) і сучасні, як Аламеда (corredor Alameda), також за часів колоніальної епохи: Національний палац (el Palacio Nacional), Палац Ітурбіде (el Palacio de Iturbide), Собор Метрополітана (la Catedral Metropolitana), Мінерський палац (el Palacio de Minería) тощо.
Історія
Доколумбівські часи
Стародавнє ацтекське місто було засноване 18 березня 1325 як Теночтітлан, і тоді ж стало центром Імперії, яка у той час набирала силу. Те, що ацтекське місто було розташоване на острівці посередині озера Тескоко (або Техкоко), змусило ацтеків побудувати штучні острови і створити систему каналів, щоб дозволити зростання столиці. Фактично озеро було солоним, але греблі, побудовані ацтеками, утримували місто оточеним прісною водою з річок, які вливалися в озеро. Два подвійних акведука постачали до міста питну воду, вода з озера використовувалася переважно для поливу рослин та побутових потреб. Вирощування рослин на плотах на поверхні озера було одним з основних джерел постачання їжі у місті.
Після сторіч доколумбівської цивілізації, іспанський завойовник Ернан Кортес вперше прибув до міста в 1519. Щиро прийнятий ацтеками, Кортес спробував захопити владу, коли його офіцери вбили імператора та багатьох представників ацтекської знаті під час званої вечері в імператорському палаці. Кортесу та кільком іспанцям вдалося врятуватися втечею. Пізніше Кортес повернувся на чолі величезної армії іспанців та , представників народу, який, на той час, перебував у стані війни з ацтеками. Після 79-денної облоги ацтеки, знесилені нестачею їжі та хворобами, що їх іспанці принесли з Європи та які вбили більше половини населення міста, зазнали поразки. Іспанці захопили місто 13 серпня 1521 і знищили більшу його частину. Захисник міста та останній імператор ацтеків Куаутемок зараз вважається національним героєм Мексики.
Колоніальний період
У 1525 відновлене місто стало столицею, політичним і культурним центром віце-королівства Нова Іспанія. Важливість міста була такою, що Генерал-капітанства Гватемала, Куба, Флорида і Філіппіни управлялися із нього. Колоніальний період досяг апогею з будівництвом химерного Столичного Собору і базиліки Гваделупи.
Війна за незалежність, яка почалася в 1810, коли місцева знать не прийняла призначеного Наполеоном віце-короля і намагалося зберегти вірність принципам старої Іспанії, як і проголошення незалежності країни в 1821, були не в змозі зменшити вплив міста. Місто стало столицею першого правителя Мексиканської Імперії, Августина Ітурбіда, і потім республіки, яка замінила імперію в 1823.
Часи Республіки
У 1824 році колишня столиця Ацтеків та в колоніальну еру столиця Нової Іспанії була оголошена Мексиканським Федеральним Округом відповідно до нової Конституції. Столицею штату Мехіко спочатку було визначене місто Текскоко, а згодом Толука.
8 серпня 1847 року, під час американо-мексиканської війни, у битві під Чурубуско, іноземні найманці, які називали себе батальйоном Св. Патріка, відбили атаку американців. Після отриманої перемоги над батальйоном Святого Патріка, 8-15 вересня 1847 року 1-4 дивізії армії США у битвах за Моліно-дель-Рей та Чапультепек, на чолі з генералом Вінфілдом Скоттом, розбили мексиканські війська і американцям вдалося захопити Мехіко та Веракрус. 13 вересня під час цих наступів 4 дивізія під керівництвом Джона А. Кітмана штурмувала палац Чапультепек у центрі міста. Під час битви за Чапультепек, коли стало зрозуміло, що американські війська перемагають, командувач мексиканськими військами Ніколас Браво наказав залишити фортецю та відступити. Попри це, шестеро молодих курсантів у віці від 13 до 19 років відмовилися залишити свої місця і вирішили дати останній бій американським силам. Усі курсанти героїчно полегли під час битви. За свідченням американських військових один з курсантів, Хуан Ескутіа, щоб не дозволити їм захопити мексиканський прапор, загорнувся у нього перед загибеллю. Цей героїчний вчинок відображений на фресках меморіалу, який був споруджений на місці битви. Вчинок шести курсантів-героїв залишився в історії Мексики як зразок героїзму та самопожертви, їхніми іменами названі численні вулиці, площі, школи Мексики. 14 вересня за підсумком війни Мексика була змушена віддати Сполученим Штатам Північну Каліфорнію та Нью-Мексико та визнати незалежність Техаса.
За недовготривалий період французької інтервенції Мексики Максиміліан I реконструював палац Чапультепек та змінив міське планування. Перш за все, через центр міста був прокладений великий проспект, зараз відомий як Бульвар Реформи (ісп. Paseo de la Reforma), сформований за зразком Єлісеївських полів (ісп. Champs-Élysées) у Парижі.
Під час 30-річного періоду диктатури Порфіріо Діаса, президент намагався перебудувати місто на порфірійсько-французький лад з елементами Римської колонізації, але мексиканська революція не дала можливості здійснитися планам до кінця. Багато проєктів залишилися завершеними наполовину. Одним з кращих проектів—статуя Янгола Незалежності в пам'ять про перемогу над іспанськими колонізаторами. Серед інших визначних пам'яток та будівель—палац образотворчого мистецтва (ісп. Palacio de Bellas Artes) та ін.
Під час мексиканської революції столиця майже уникнула насильства в результаті десятирічного конфлікту. Найважливішим епізодом цього періоду для міста був лютий 1913 р. коли федеральні сили 10 днів протистояли повстанцям на чолі із Франсіско І. Мадеро. Під час перевороту артилерійським обстрілом було вбито багатьох цивільних громадян, що підірвало авторитетність Мадеро перед населенням. Генерал федеральної армії Вікторіано Хуерта, помітивши певну слабкість повстанців, висунув ультиматум уряду Мадеро з вимогою його піти у відставку. Пізніше його та Піно Суареса було вбито на шляху до в'язниці Лєкумеррі. У липні 1914 року Хуерта зупинив армії Панчо Вілья та Еміліано Сапати на в'їзді до Мехіко, але місто не зазнало насильства. Хуерта відмовився від столиці, а завойовницькі армії попрямували далі.
Недавня історія
З 1960-х років почався сильний зріст населення. Між 1960 і 1980 роками населення міста збільшилося майже удвічі до майже 9 мільйонів.
У 1968 р. в місті відбулися Олімпійські Ігри. Водночас цього року сутички студентів із поліцією привели до масової загибелі перших. У 1969 році в Мехіко було відкрито лінію метро. У 1970 році на стадіоні Ацтеко (ісп. Estadio Azteca) відбувся футбольний чемпіонат, який закінчився перемогою мексиканців.
19 вересня 1985 р., о 07:19, місто пережило землетрус силою 8,1 балів за шкалою Ріхтера, який призвів до смертей 5000—20000 людей і ще 50000—90000 містян залишилося без житла. Разом із багатьма урядовими будівлями було зруйновано сто тисяч житлових будинків. За іронією долі, багато історичних будівель витримали землетрус, у той час коли нові були зруйновані повністю. За три хвилини коливань місту були завдані збитки у понад 4 млдр. дол. США.
В 1986 р. Мехіко вдруге прийняло фінальну частину Чемпіонату Світу FIFA.
Протягом 1990-х рр. Мехіко почало зростати як економічний і культурний центр, важливий не тільки в Латинській Америці, але у всьому світі. Будівництво нових хмарочосів (Вежа Майор і ), як і великий приток іммігрантів створили умови для цього розвитку.
До 1928 року в муніципалітетах Мехіко обиралися мери (алькальди, пізніше відомі як муніципальні президенти), коли муніципалітет (офіційно відомий як муніципалітет Мехіко) був розформований, але його корпорація мерії (ісп. ayuntamiento) залишилася без змін. У 1987 та 1993 роках право вибору федеральним урядом Мексики передалося мешканцям Федерального Округу. В 1997 р. мешканці вперше обирали голову уряду ФО (Jefe de Gobierno del D.F.). Раніше право на його призначення мав лише президент Мексики. Першим обраним головою від містян став Куаутемок Карденас (ісп. Cuauhtémoc Cárdenas).
Мехіко — це фінансовий центр Латинської Америки і фактично кожна іноземна та мексиканська корпорація має в ньому своє представництво. Це приносить округу 25 % ВВП всієї Мексики, що становлять 815 млрд.-1,1 трлн доларів США. Мехіко — це один з найголовніших культурних центрів у світі, де безліч музеїв та театрів.
Клімат
Клімат Мехіко (), 1981–2000 середні знач., рекорди 1921-2000 | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 28,2 | 29,3 | 33,3 | 33,4 | 33,9 | 33,5 | 30,0 | 28,4 | 28,5 | 28,9 | 29,3 | 28,0 | 33,9 |
Середній максимум, °C | 21,7 | 23,4 | 25,7 | 26,8 | 26,8 | 25,3 | 23,8 | 23,9 | 23,3 | 22,9 | 22,9 | 21,9 | 24,0 |
Середня температура, °C | 14,6 | 15,9 | 18,1 | 19,6 | 20,0 | 19,4 | 18,2 | 18,3 | 18,0 | 17,1 | 16,3 | 15,0 | 17,5 |
Середній мінімум, °C | 7,4 | 8,5 | 10,4 | 12,3 | 13,2 | 13,5 | 12,5 | 12,7 | 12,7 | 11,2 | 9,7 | 8,1 | 11,0 |
Абсолютний мінімум, °C | −4,1 | −4,4 | −4 | −0,6 | 3,7 | 4,5 | 5,3 | 6 | 1,6 | 0 | −3 | −3 | −4,4 |
Норма опадів, мм | 7.6 | 7.0 | 8.9 | 22.5 | 66.5 | 140.0 | 189.5 | 171.2 | 139.8 | 72.4 | 12.6 | 8.2 | 846.1 |
Кількість | 240 | 234 | 268 | 232 | 225 | 183 | 176 | 176 | 157 | 194 | 232 | 236 | 2555 |
Кількість днів з опадами | 2,2 | 2,5 | 4,1 | 6,8 | 12,9 | 18,7 | 23,2 | 20,9 | 18,2 | 9,6 | 3,8 | 2,0 | 124,8
|
Вологість повітря, % | 51 | 47 | 41 | 43 | 51 | 63 | 69 | 69 | 70 | 64 | 57 | 54 | 56 |
Джерело: Colegio de Postgraduados (extremes) Servicio Meteorológico Nacional (normals, precipitation and sunshine hours 1981—2000) |
Демографія
За муніципальним переписом, проведеним у 2005 році, у столичному федеральному окрузі Мехіко проживало 19 331 365 чоловік, це майже 20 відсотків загальної чисельності населення всієї Мексики. Згідно із прогнозами Національної ради з народонаселення (КОНАПО), у самому місті Мехіко мешкатиме 8 193 899 жителів у місті, а решта населення проживатиме в столичному окрузі.
Населення і його приріст
Етнічний склад
Більшість мешканців міста є метиси (люди змішаного європейського походження і корінного населення). Хоча у відносній чисельності щодо метисів, корінне населення Мексики становить лише один відсоток мешканців столиці, а в усьому федеральному окрузі Мексики представлені ширше. Більш ніж 360 тис. мексиканських індіанців, майже всіх етнічних груп країни проживають в столичному федеральному окрузі. Найбільша за чисельністю етнічна група, що проживає у Мехіко — народність . Інші представники корінних народів, що проживають у федеральному окрузі не є рідними для регіону, а є вихідцями з інших територій. Тому вважається, що в місті ще мешкають — міштеки, , сапотеки і , , пурепеча, майя та інші малочисельні групи.
Доволі часто покоління індіанців, які народилися в Мехіко, асимілюються в космополітичну культуру мегаполісу, вважаючи її домінуючою, хоча з початку XXI століття спостерігаються протестні вияви серед представників корінних культур, які мешкають в місті. Більшість індіанців, що проживають в Мехіко, відмовилися від використання своєї мови, визнавши загальнодержавну іспанську, але ще залишаються певні острівці спілкування на корінних наріччях, здебільшого у побуті.
До Мексики в пошуках кращої долі постійно прибувають іммігранти, здебільшого з бідніших країн Латинської Америки. Федеральний округ також є домом для більшості іноземців, які проживають у Мексиці. Чисельні громади іспанців, американців, аргентинців, колумбійців, французів, німців та ліванців складають решту населення столиці, правда, формують лише невеликий відсоток загальної кількості населення.
Мови міста
Як і в усій Мексиці, домінуючою мовою у федеральному окрузі є іспанська, нею говорить переважна більшість жителів столиці. Крім того, у бізнесовому середовищі (у великому бізнесі) досить часто вживається англійська мова (хоча говорити нею, особливо в побуті, не прийнято).
Але внаслідок проживання на території міста ще й інших, нечисленних, етнічних груп, на вулицях можна почути практично всі інші мови корінних жителів Мексики, більшість з них — це , , , і (Нахуатль — 37 450; Отомо -17 083; Міштеки -16 268; Сапотек -14 117; Масахуа -9 631).
Релігія в місті
Більшість мешканців Мехіко вважають себе послідовниками католицизму, але не регулярно відвідують церкву. Число католиків у федеральному окрузі значно скоротилося, якщо порівнювати з минулими століттями (при домінуванні католицизму). Так, ще в 1960-ті роки це було більш ніж 90 % населення федеральної провінції, а на початку XXI століття, цей показник становить лише 80 %.
Намітилася тенденція до збільшення кількості жителів, які не сповідують ніякої релігії або відносяться до юдейського віровчення, або ж є різних гілок. З них найбільше Свідків Єгови. Також широко представлені П'ятидесятники, особливо в районах на Сході федеральної провінції — район Тлахуа-е-Ізтапалата (Tla'huac E Iztapalapa). Паралельно з домінуючою католицькою Церквою в місті поширені ортодоксальні відгалуження католицизму з різними культами, вони процвітають у Мехіко, поєднуючи та вірування, але не визнаються Католицькою Церквою. Серед них є (Santa Muert), яка має свої центри у районах Тепіто і Ла-Мерсед. В місті наявні послідовники Сантерія (Santeria) — афро-карибського християнського культу, і шаманізм, який сповідують в основному вихідці з штатів Оахака і Веракрус. Крім того, місто має найбільшу єврейську громаду в країні та дуже невелику мусульманську громаду.
Проблеми урбанізації та перенаселення
Нинішня територія федерального округу історично була одним з найнаселеніших районів Мексики. На початок ери місто почало «розповзатися» і обмежилося районом Куаутемос. На початку ХХ століття, за часів Порфіріо Діаса, заможні мешканці Мехіко почали переселятися на південь і захід міста. Незабаром такі приміські містечка, як Міхкоак або Сан-Анхель були перетворені в місця відпочинку або місця мешкання вищого класу мексиканського суспільства. Згодом тенденція переносу своїх резиденцій в західну частину міста була закріплена наступними поколіннями верхніх прошарків мексиканців.
А землі, відвойовані в озера у зв'язку з висиханням його басейну, були використані для побудови нових житлових районів для представників середнього і нижчого класів, які згодом називали колоніями. Першою була колонія Лікарів (Doctores), заснована століття тому, іншою була вже колонія Архітекторів (Arquitectos). Слідом були відкриті колонії Для іммігрантів та нижчого класу — Обрера і Морелос, а Рома і Хуарес Порфіріо займала буржуазія.
У 1950 році в межах міста Мехіко розпочалася велика повінь, яка понищила велику кількість житла. Але вже протягом наступного десятиліття, населення Мехіко подвоїлося. А з інтервалом трохи більше як двадцять років воно продовжує подвоюватися. Це зростання обумовлене високою концентрацією промислових об'єктів та економічної діяльності в долині Мехіко. Економічна концентрація в Мехіко заохочувала імміграцію людського ресурсу з інших округів республіки, особливо бідніших — Пуебла, Ідальго, Оахака та Мічоакан. Саме з 1985 року більша частина цього населення почала обживати південні околиці Мехіко.
Із середини 20-го століття, внаслідок швидкої урбанізації, забруднення повітря у Мехіко стає серйозною проблемою для громадян, екологів та експертів в області охорони здоров'я. У 1992 році місто було визнане одним з найзабрудненіших міст світу.
Неца-Чалко-Ітца — район нетрів у Мехіко, у якому мешкають 4 млн чол.
Інфраструктура міста
Музеї Мехіко
За підрахунками столиця має понад 100 музеїв та 10 археологічних парків, зокрема:
- , (висвітлює період історії від іспанського захоплення до сьогодення)
- Національний музей антропології
- Національний музей мистецтва
- Науково-природничий музей
- Музей сучасного мистецтва «Поліфорум»
- Національний музей пластичних мистецтв
- Музей Дієго Рівера
- Анагуакаллі музей
- (Archaeological museums in Mexico)
- (Capilla del Arte (Puebla))
- (Ex monastery of San Agustin, Queretaro)
- (Museo de Arte Religioso de Santa Mónica)
- Національний музей Сан Карлос(Museo Nacional de San Carlos)
- (Amparo Museum)
- (Cuicuilco Museum)
- (Fort San Miguel, Campeche)
- (San Ildefonso College)
- Музей Фріди Кало (Museo Frida Kahlo)
Медицина
Освіта
Місто Мехіко, як і його столичний Федеральний округ мають найвищий ступінь грамотності. Майже всі з восьми мільйонів чоловік у федеральному окрузі ходили в школу або мають початкову освіту, тому 94,83 % населення — письменні, тоді як загалом по країні, цей середній показник становить 90,69 %. Що стосується шкільної освіти, вона триває близько одинадцяти років. В Мехіко сконцентрована висока частка людей, які закінчили коледж або мають підготовчий ступінь навчання. Мехіко також є визначальним центром вищої освіти для всієї Латинської Америки.
- Національний автономний університет Мексики (Universidad Nacional Autónoma de México), визнаний одним з найкращих університетів в іспаномовній Америці та вважається першим на національному рівні. Заснований в 1553 році, що робить його одним з найстаріших в Америці. Університет є лідером в галузі: мистецтва, наукових досліджень, науки, медицини, гуманітарних і соціальних наук. Головний корпус, «Міський Університет» (Ciudad Universitaria), був оголошений культурною спадщиною людства за списком ЮНЕСКО.
- (Instituto Politécnico Nacional), лідер в галузі інженерії, заснований в 1936 році президентом Ласаро Карденаса, підтримує реноме високих академічних стандартів, є одним з найпрестижніших навчальних закладів Латинської Америки, мають ще й важливе значення для самої Мексики, у ньому навчаються більше триста тисяч студентів в 232 спеціалізаціях, які викладаються в 55 кампусах, є лідером і авангардом в галузі підготовки технічних фахівців і професіоналів у галузі управління, науки, техніки і нових технологій.
- (Universidad Autónoma Metropolitana), вищий навчальний заклад, заснований в 1974 році.
- (Universidad Autónoma de la Ciudad de México), державний вищий навчальний заклад засновано в 2001 році.
- Школа банківської справи і комерції (Escuela Bancaria y Comercial), вищий навчальний заклад, утворений 10 березня в 1929 році за ініціативою тодішнього голови ради , . Це була школа банківської справи під егідою національного «Банко де Мехіко».
- (Escuela Normal Superior de México), державний вищий навчальний заклад, заснований в 1881 році — працює в сфері підготовки та ліцензування вчителів середніх спеціалізованих закладів.
- Заслужена Національна Школа вчителів (Benemérita Escuela Nacional de Maestros), готують вчителів для початкової освіти.
- (Escuela Libre de Derecho), приватний навчальний заклад для навчання праву і є другим найстарішим закладом в галузі права, після юридичного факультету в Національниому автономному університеті Мексики.
- (Instituto Tecnológico y de Estudios Superiores de Monterrey, Campus Ciudad de México), вищий навчальний заклад заснований в 1973 році.
- (Instituto Tecnológico Autónomo de México), вищий навчальний заклад засновано в 1946 році, спеціалізується в області економіки.
- (Universidad Anáhuac), вищий навчальний заклад засновано в 1964 році.
- (Universidad del Valle de México), вищий навчальний заклад засновано в 1960 році.
- (Universidad Iberoamericana (Ciudad de México)), вищий навчальний заклад засновано в 1943 році.
- (Universidad La Salle), вищий навчальний заклад засновано в 1962 році.
- (Universidad del Claustro de Sor Juana), вищий навчальний заклад засновано в 1979 році, спеціалізується в галузі гуманітарних наук.
- (Universidad Tecnológica de México), вищий навчальний заклад засновано в 1966 році, спеціалізується в області стоматології.
- (Universidad Pedagógica Nacional), вищий навчальний заклад засновано в 1978 році, з метою підвищення рівня, і здобуття вчителями ступеня бакалавра.
Парки
В місті Мехико багато парків і лісів, деякі з них є охоронними природними заповідниками, деякі з найбільших й основних парків та лісів, розташовані у межах міста:
- . (El Bosque de Tlalpan).
- (це є найбільшим в Латинській Америці). (El Bosque y Zoolo'gico de Chapultepec).
- . (El Bosque de Arago'n).
- . (El Bosque de Coyotes).
- . (El Parque Hundido) .
- . (Parque Xochimilco) .
- . (El Cerro de la Estrella).
- . (El Parque Nacional Desierto de los Leones).
- . (Cumbres del Ajusco).
- . (El Parque Natural Sierra de Guadalupe).
- . (El Parque Tezozo'moc).
- . (Bosque los Di'namo).
Крім того, у мегаполісі є багато ще менших та затишних зелених оаз — парків, площ і садів що розкидані по всьому місту, з надзвичайною красою та оригінальністю кожного з них.
Дороги
Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою. |
Столичний федеральний округ Мехіко, пов'язаний з іншою частиною країни за допомогою кількох доріг у міста: Керетаро (211 км), Толука-де-Лердо (65 км), Куернавака (85 км), Пуебла (127 км), (15 км), (100 км) і Пачука-де-Сото (91 км). Ці дороги експлуатуються шляхом надання концесій приватним компаніям (своєрідний варіант приватизації). Існують також на яких наявний безоплатний рух автотранспорту, хоча вони нижчої якості, ніж приватні автошляхи, які зв'язують столицю з попередніми містами.
Внутрішні муніципальні дороги утворюють розгалужену сітку в межах міста Мехіко, до них доповненням є дві кільцеві дороги, відомі як і . Обидва вони розглядаються разом з дорогою на Тлалпан та дорогами Ігнасіо Сарагоса, Ріо Сан Хоакін набережною та ще шістьма дорогами — ключові автомагістралі у столиці Мексики. Крім того, існують ще великі автомагістралі — Пасео-де-ла-Реформа, Едже Централь Ласаро Карденаса і Інсургентес Авеню, дві останні перетинають місто з півночі на південь. У 2006 році були завершені роботи з побудови («автомагістралей на 2-му поверсі») на захід від кільцевої дороги, щоб розвантажити автомобільний рух в цьому районі.
Водопостачання
Столичний федеральний округ одержує 71 % води для споживання людиною з місцевих колодязів, це вода з водоносних горизонтів, особливо велика її кількість в східній частині міста. 26,5 % води що споживається в столиці імпортується сюди з басейнів річок і штату Мехіко, а решту (найменша частка) води надходить з поверхневих стоків вмісті, особливо завдяки річці Магдалена. Місто споживає 36000 літрів води в секунду. Велика частина води, що використовується для споживання людиною у мексиканській столиці має значний рівень забруднення, і лише одна двадцята (з цього об'єму) має відмінну якість.
Одна з визначальних проблем з водопостачанням у Мехіко — надмірна експлуатація його водоносних горизонтів, шляхом використання більше тисячі свердловин. Сама мережа водопостачання застаріла і потребує постійного ремонту через витоки, які таким чином генерують досить значні втрати водних ресурсів столиці країни. Розподіл води вкрай нерівномірний, оскільки східна частина Мехіко — найгустозаселеніший район, отримує менше води та ще й низької якості, ніж на західна частина міста. Стічні води проходять деаерацію, потім потрапляють до міського трубопроводу, а згодом в річку Тулі, а потім виходять на річку Монтесума, яка далі тече до Мексиканської затоки. Але слід констатувати, що трохи більше 50 % стічних вод очищається та після обробки скидаються до дренажної системи.
Персоналії
- Хорхе Ріверо (* 1938) — мексиканський актор.
Міста-побратими
|
Джерела
- (Spanish) . Colegio de Postgraduados. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 20 січня 2013.
- (PDF) (Spanish) . Comision Nacional Del Agua. Архів оригіналу (PDF) за 16 січня 2013. Процитовано 5 січня 2013.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - Indígenas de la Ciudad de México [ 6 січня 2009 у Wayback Machine.], en el sitio en internet de la de México, consultado el 17 de enero de 2007.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 березня 2008. Процитовано 25 листопада 2009.
- Städtepartnerschaft Mexiko-Stadt. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 5 травня 2012.
- Documento de declaración de hermanamiento entre la ciudad de Dolores Hidalgo y la Ciudad de México [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]. Último acceso el 18/09/2008.
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 5 травня 2012.
- Texto de la Conferencia dictada tras la firma del Convenio de Colaboración en el Bicentenario entre la Municipalidad de Rosario, Argentina, y la Ciudad de México [ 12 вересня 2009 у Wayback Machine.].
Бібліографія
- Hans G. Hofmeister: Mexico-City — Eine Metropole des Südens im globalen Restrukturierungsprozess. Kassel University Press, Kassel 2002,
- Martin Heintel, Heinz Nissel, Christof Parnreiter, Günter Spreitzhofer, Karl Husa, Helmut Wohlschlägl (Hrsg): Megastädte der Dritten Welt im Globalisierungsprozess. Mexico City, Jakarta, Bombay — Vergleichende Fallstudien in ausgewählten Kulturkreisen. Institut für Geographie, Wien 2000,
- Dieter Klaus, Wilhelm Lauer, Ernesto Jauregui: Schadstoffbelastung und Stadtklima in Mexiko-Stadt. F. Steiner, Stuttgart 1988,
- Oscar Lewis: Die Kinder von Sanchez. Selbstporträt einer mexikanischen Familie. Lamuv, Göttingen 1992,
- York Lohse: Mexiko-Stadt im 18. Jahrhundert. Das Bild einer kolonialen Metropole aus zeitgenössischer Perspektive. Peter Lang, Frankfurt 2005,
- Christof Parnreiter: 2007 Historische Geographien, verräumlichte Geschichte. Mexico City und das mexikanische Städtenetz von der Industrialisierung bis zur Globalisierung. Franz Steiner Verlag. Stuttgart.
- Eckhart Ribbeck: Die informelle Moderne — Spontanes Bauen in Mexiko-Stadt «Informal Modernism — Spontaneous Building in Mexico-City». AWF, Bensheim 2002,
- Uwe Schmengler: Umweltprobleme in Mexiko-Stadt. Schmengler, Berlin 1992,
- Álvarez, Ana {Hrsg.}, Citámbulos (Mexiko), DAZ (Berlin), «Citámbulos — Mexico City: Reise in die mexikanische Megacity», Jovis Verlag Berlin 2008,
Посилання
- Уряд Федерального Району (ісп.)
- Президентський офіс [ 17 вересня 2012 у Wayback Machine.] (ісп.)
- — Путівник ресторанами, барами та клубами міста (ісп.)
- Метро у Мехіко [ 23 квітня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Mexico City boroughs [ 21 квітня 2006 у Wayback Machine.] (ісп.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Mehiko 29 zhovtnya 2021 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den 29 zhovtnya 2021 Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad zhovten 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mehiko znachennya Me hiko isp Ciudad de Mexico Mexico D F Mexico abo prosto DF rozmovnij variant nauatl Altepetl Mexihco stolicya ta najbilshe misto Meksiki centr federalnogo okrugu Distrito Federal Mehiko isp Ciudad de Mexico nauatl Altepetl Mexihco MehikoMehiko Gerb Prizvisko Ciudad de los Palacios Misto palaciv Ciudad de la Esperanza Misto nadiyi Capital en Movimiento Stolicya v rusi Koordinati 19 25 57 pn sh 99 07 59 zh d 19 4327361 pn sh 99 1332528 zh d 19 4327361 99 1332528 KrayinaMeksikaShtatFederalnij okrug Zasnovane bl 18 bereznya 1325 yak Tenochtitlan Municipalitet Novoyi Ispaniyi 1524Federalnij okrug 1824 Uryad Golova uryaduMarselo Ebrard Plosha 1 Misto 1485 km Aglomeraciya 7854 km Visota nad r m 2240 m Naselennya 2015 Misto 8 918 653 osib Gustota 6000 osib km Aglomeraciya 19 028 000 osib Gustota aglomeraciyi 2524 km Etnikon isp capitalino defeno chilango Chasovij poyas UTC 6 Litnij chas UTC 5 Poshtovij kod 01000 to 16999 1 Plosha navedena dlya Federalnogo okrugu sho vklyuchaye silsku teritoriyu na pivdni Vebsajt http www df gob mx Roztashuvannya mista na mapi MeksikiRoztashuvannya mista na mapi Meksiki MehikoMehiko na mapi Federalnogo okruguZagalna harakteristikaCe odne z najbilshih mist svitu ta klasifikuyetsya yak miska aglomeraciya tomu sho ce odne velike misto sho povilno poglinaye inshi menshi mista Vono roztashovane u dolini Mehiko Valle de Mexico velikij dolini na visokomu plato altiplano u centri Meksiki priblizno 2240 metriv nad rivnem morya otochene majzhe z usih storin vulkanami yaki pidnimayutsya na 4000 5500 metriv nad rivnem morya Mehiko yak municipalitet bulo zasnovane u 1521 Kortesom Cortes u seredini osushenogo zaraz ozera Teskoko na ruyinah Tenochtitlanu stolici Actekskoyi imperiyi ta menshogo mista Municipalitet bulo rozformovano u 1928 i im ya Mehiko zaraz vzhivayetsya v dvoh geografichnih nazvah stolici Meksiki ta nazvi velikogo naselenogo rajonu takozh isnuye shtat Mehiko Estado de Mexico ale v jogo nazvi maye vzhivatisya slovo shtat U istorichnomu centri mista spivisnuyut budivli zvedeni she za chasiv doispanskoyi epohi yak Velikij hram el Templo Mayor i suchasni yak Alameda corredor Alameda takozh za chasiv kolonialnoyi epohi Nacionalnij palac el Palacio Nacional Palac Iturbide el Palacio de Iturbide Sobor Metropolitana la Catedral Metropolitana Minerskij palac el Palacio de Mineria tosho IstoriyaDokolumbivski chasi Pam yatnik zasnovnikam mista Tenochtitlan Starodavnye actekske misto bulo zasnovane 18 bereznya 1325 yak Tenochtitlan i todi zh stalo centrom Imperiyi yaka u toj chas nabirala silu Te sho actekske misto bulo roztashovane na ostrivci poseredini ozera Teskoko abo Tehkoko zmusilo actekiv pobuduvati shtuchni ostrovi i stvoriti sistemu kanaliv shob dozvoliti zrostannya stolici Faktichno ozero bulo solonim ale grebli pobudovani actekami utrimuvali misto otochenim prisnoyu vodoyu z richok yaki vlivalisya v ozero Dva podvijnih akveduka postachali do mista pitnu vodu voda z ozera vikoristovuvalasya perevazhno dlya polivu roslin ta pobutovih potreb Viroshuvannya roslin na plotah na poverhni ozera bulo odnim z osnovnih dzherel postachannya yizhi u misti Pam yatnik Kuautemoku ta zahisnikam mista vid ispanskogo vtorgnennya v centri Mehiko Pislya storich dokolumbivskoyi civilizaciyi ispanskij zavojovnik Ernan Kortes vpershe pribuv do mista v 1519 Shiro prijnyatij actekami Kortes sprobuvav zahopiti vladu koli jogo oficeri vbili imperatora ta bagatoh predstavnikiv actekskoyi znati pid chas zvanoyi vecheri v imperatorskomu palaci Kortesu ta kilkom ispancyam vdalosya vryatuvatisya vtecheyu Piznishe Kortes povernuvsya na choli velicheznoyi armiyi ispanciv ta predstavnikiv narodu yakij na toj chas perebuvav u stani vijni z actekami Pislya 79 dennoyi oblogi acteki znesileni nestacheyu yizhi ta hvorobami sho yih ispanci prinesli z Yevropi ta yaki vbili bilshe polovini naselennya mista zaznali porazki Ispanci zahopili misto 13 serpnya 1521 i znishili bilshu jogo chastinu Zahisnik mista ta ostannij imperator actekiv Kuautemok zaraz vvazhayetsya nacionalnim geroyem Meksiki Kolonialnij period Mehiko 1628 U 1525 vidnovlene misto stalo stoliceyu politichnim i kulturnim centrom vice korolivstva Nova Ispaniya Vazhlivist mista bula takoyu sho General kapitanstva Gvatemala Kuba Florida i Filippini upravlyalisya iz nogo Kolonialnij period dosyag apogeyu z budivnictvom himernogo Stolichnogo Soboru i baziliki Gvadelupi Vijna za nezalezhnist yaka pochalasya v 1810 koli misceva znat ne prijnyala priznachenogo Napoleonom vice korolya i namagalosya zberegti virnist principam staroyi Ispaniyi yak i progoloshennya nezalezhnosti krayini v 1821 buli ne v zmozi zmenshiti vpliv mista Misto stalo stoliceyu pershogo pravitelya Meksikanskoyi Imperiyi Avgustina Iturbida i potim respubliki yaka zaminila imperiyu v 1823 Chasi Respubliki U 1824 roci kolishnya stolicya Actekiv ta v kolonialnu eru stolicya Novoyi Ispaniyi bula ogoloshena Meksikanskim Federalnim Okrugom vidpovidno do novoyi Konstituciyi Stoliceyu shtatu Mehiko spochatku bulo viznachene misto Tekskoko a zgodom Toluka 8 serpnya 1847 roku pid chas amerikano meksikanskoyi vijni u bitvi pid Churubusko inozemni najmanci yaki nazivali sebe bataljonom Sv Patrika vidbili ataku amerikanciv Pislya otrimanoyi peremogi nad bataljonom Svyatogo Patrika 8 15 veresnya 1847 roku 1 4 diviziyi armiyi SShA u bitvah za Molino del Rej ta Chapultepek na choli z generalom Vinfildom Skottom rozbili meksikanski vijska i amerikancyam vdalosya zahopiti Mehiko ta Verakrus 13 veresnya pid chas cih nastupiv 4 diviziya pid kerivnictvom Dzhona A Kitmana shturmuvala palac Chapultepek u centri mista Pid chas bitvi za Chapultepek koli stalo zrozumilo sho amerikanski vijska peremagayut komanduvach meksikanskimi vijskami Nikolas Bravo nakazav zalishiti fortecyu ta vidstupiti Popri ce shestero molodih kursantiv u vici vid 13 do 19 rokiv vidmovilisya zalishiti svoyi miscya i virishili dati ostannij bij amerikanskim silam Usi kursanti geroyichno polegli pid chas bitvi Za svidchennyam amerikanskih vijskovih odin z kursantiv Huan Eskutia shob ne dozvoliti yim zahopiti meksikanskij prapor zagornuvsya u nogo pered zagibellyu Cej geroyichnij vchinok vidobrazhenij na freskah memorialu yakij buv sporudzhenij na misci bitvi Vchinok shesti kursantiv geroyiv zalishivsya v istoriyi Meksiki yak zrazok geroyizmu ta samopozhertvi yihnimi imenami nazvani chislenni vulici ploshi shkoli Meksiki 14 veresnya za pidsumkom vijni Meksika bula zmushena viddati Spoluchenim Shtatam Pivnichnu Kaliforniyu ta Nyu Meksiko ta viznati nezalezhnist Tehasa Za nedovgotrivalij period francuzkoyi intervenciyi Meksiki Maksimilian I rekonstruyuvav palac Chapultepek ta zminiv miske planuvannya Persh za vse cherez centr mista buv prokladenij velikij prospekt zaraz vidomij yak Bulvar Reformi isp Paseo de la Reforma sformovanij za zrazkom Yeliseyivskih poliv isp Champs Elysees u Parizhi Pid chas 30 richnogo periodu diktaturi Porfirio Diasa prezident namagavsya perebuduvati misto na porfirijsko francuzkij lad z elementami Rimskoyi kolonizaciyi ale meksikanska revolyuciya ne dala mozhlivosti zdijsnitisya planam do kincya Bagato proyektiv zalishilisya zavershenimi napolovinu Odnim z krashih proektiv statuya Yangola Nezalezhnosti v pam yat pro peremogu nad ispanskimi kolonizatorami Sered inshih viznachnih pam yatok ta budivel palac obrazotvorchogo mistectva isp Palacio de Bellas Artes ta in Pid chas meksikanskoyi revolyuciyi stolicya majzhe uniknula nasilstva v rezultati desyatirichnogo konfliktu Najvazhlivishim epizodom cogo periodu dlya mista buv lyutij 1913 r koli federalni sili 10 dniv protistoyali povstancyam na choli iz Fransisko I Madero Pid chas perevorotu artilerijskim obstrilom bulo vbito bagatoh civilnih gromadyan sho pidirvalo avtoritetnist Madero pered naselennyam General federalnoyi armiyi Viktoriano Huerta pomitivshi pevnu slabkist povstanciv visunuv ultimatum uryadu Madero z vimogoyu jogo piti u vidstavku Piznishe jogo ta Pino Suaresa bulo vbito na shlyahu do v yaznici Lyekumerri U lipni 1914 roku Huerta zupiniv armiyi Pancho Vilya ta Emiliano Sapati na v yizdi do Mehiko ale misto ne zaznalo nasilstva Huerta vidmovivsya vid stolici a zavojovnicki armiyi popryamuvali dali Nedavnya istoriya Torre Latinoamericana pershij meksikanskij hmarochos Palac krasnih mistectv Z 1960 h rokiv pochavsya silnij zrist naselennya Mizh 1960 i 1980 rokami naselennya mista zbilshilosya majzhe udvichi do majzhe 9 miljoniv U 1968 r v misti vidbulisya Olimpijski Igri Vodnochas cogo roku sutichki studentiv iz policiyeyu priveli do masovoyi zagibeli pershih U 1969 roci v Mehiko bulo vidkrito liniyu metro U 1970 roci na stadioni Acteko isp Estadio Azteca vidbuvsya futbolnij chempionat yakij zakinchivsya peremogoyu meksikanciv 19 veresnya 1985 r o 07 19 misto perezhilo zemletrus siloyu 8 1 baliv za shkaloyu Rihtera yakij prizviv do smertej 5000 20000 lyudej i she 50000 90000 mistyan zalishilosya bez zhitla Razom iz bagatma uryadovimi budivlyami bulo zrujnovano sto tisyach zhitlovih budinkiv Za ironiyeyu doli bagato istorichnih budivel vitrimali zemletrus u toj chas koli novi buli zrujnovani povnistyu Za tri hvilini kolivan mistu buli zavdani zbitki u ponad 4 mldr dol SShA V 1986 r Mehiko vdruge prijnyalo finalnu chastinu Chempionatu Svitu FIFA Protyagom 1990 h rr Mehiko pochalo zrostati yak ekonomichnij i kulturnij centr vazhlivij ne tilki v Latinskij Americi ale u vsomu sviti Budivnictvo novih hmarochosiv Vezha Major i yak i velikij pritok immigrantiv stvorili umovi dlya cogo rozvitku Bulvar Reformi ta park Chapultepek Do 1928 roku v municipalitetah Mehiko obiralisya meri alkaldi piznishe vidomi yak municipalni prezidenti koli municipalitet oficijno vidomij yak municipalitet Mehiko buv rozformovanij ale jogo korporaciya meriyi isp ayuntamiento zalishilasya bez zmin U 1987 ta 1993 rokah pravo viboru federalnim uryadom Meksiki peredalosya meshkancyam Federalnogo Okrugu V 1997 r meshkanci vpershe obirali golovu uryadu FO Jefe de Gobierno del D F Ranishe pravo na jogo priznachennya mav lishe prezident Meksiki Pershim obranim golovoyu vid mistyan stav Kuautemok Kardenas isp Cuauhtemoc Cardenas Mehiko ce finansovij centr Latinskoyi Ameriki i faktichno kozhna inozemna ta meksikanska korporaciya maye v nomu svoye predstavnictvo Ce prinosit okrugu 25 VVP vsiyeyi Meksiki sho stanovlyat 815 mlrd 1 1 trln dolariv SShA Mehiko ce odin z najgolovnishih kulturnih centriv u sviti de bezlich muzeyiv ta teatriv KlimatKlimat Mehiko 1981 2000 seredni znach rekordi 1921 2000 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 28 2 29 3 33 3 33 4 33 9 33 5 30 0 28 4 28 5 28 9 29 3 28 0 33 9 Serednij maksimum C 21 7 23 4 25 7 26 8 26 8 25 3 23 8 23 9 23 3 22 9 22 9 21 9 24 0 Serednya temperatura C 14 6 15 9 18 1 19 6 20 0 19 4 18 2 18 3 18 0 17 1 16 3 15 0 17 5 Serednij minimum C 7 4 8 5 10 4 12 3 13 2 13 5 12 5 12 7 12 7 11 2 9 7 8 1 11 0 Absolyutnij minimum C 4 1 4 4 4 0 6 3 7 4 5 5 3 6 1 6 0 3 3 4 4 Norma opadiv mm 7 6 7 0 8 9 22 5 66 5 140 0 189 5 171 2 139 8 72 4 12 6 8 2 846 1 Kilkist 240 234 268 232 225 183 176 176 157 194 232 236 2555 Kilkist dniv z opadami 2 2 2 5 4 1 6 8 12 9 18 7 23 2 20 9 18 2 9 6 3 8 2 0 124 8 Vologist povitrya 51 47 41 43 51 63 69 69 70 64 57 54 56 Dzherelo Colegio de Postgraduados extremes Servicio Meteorologico Nacional normals precipitation and sunshine hours 1981 2000 DemografiyaZa municipalnim perepisom provedenim u 2005 roci u stolichnomu federalnomu okruzi Mehiko prozhivalo 19 331 365 cholovik ce majzhe 20 vidsotkiv zagalnoyi chiselnosti naselennya vsiyeyi Meksiki Zgidno iz prognozami Nacionalnoyi radi z narodonaselennya KONAPO u samomu misti Mehiko meshkatime 8 193 899 zhiteliv u misti a reshta naselennya prozhivatime v stolichnomu okruzi Naselennya i jogo pririst Etnichnij sklad Bilshist meshkanciv mista ye metisi lyudi zmishanogo yevropejskogo pohodzhennya i korinnogo naselennya Hocha u vidnosnij chiselnosti shodo metisiv korinne naselennya Meksiki stanovit lishe odin vidsotok meshkanciv stolici a v usomu federalnomu okruzi Meksiki predstavleni shirshe Bilsh nizh 360 tis meksikanskih indianciv majzhe vsih etnichnih grup krayini prozhivayut v stolichnomu federalnomu okruzi Najbilsha za chiselnistyu etnichna grupa sho prozhivaye u Mehiko narodnist Inshi predstavniki korinnih narodiv sho prozhivayut u federalnomu okruzi ne ye ridnimi dlya regionu a ye vihidcyami z inshih teritorij Tomu vvazhayetsya sho v misti she meshkayut mishteki sapoteki i purepecha majya ta inshi malochiselni grupi Dovoli chasto pokolinnya indianciv yaki narodilisya v Mehiko asimilyuyutsya v kosmopolitichnu kulturu megapolisu vvazhayuchi yiyi dominuyuchoyu hocha z pochatku XXI stolittya sposterigayutsya protestni viyavi sered predstavnikiv korinnih kultur yaki meshkayut v misti Bilshist indianciv sho prozhivayut v Mehiko vidmovilisya vid vikoristannya svoyeyi movi viznavshi zagalnoderzhavnu ispansku ale she zalishayutsya pevni ostrivci spilkuvannya na korinnih narichchyah zdebilshogo u pobuti Do Meksiki v poshukah krashoyi doli postijno pribuvayut immigranti zdebilshogo z bidnishih krayin Latinskoyi Ameriki Federalnij okrug takozh ye domom dlya bilshosti inozemciv yaki prozhivayut u Meksici Chiselni gromadi ispanciv amerikanciv argentinciv kolumbijciv francuziv nimciv ta livanciv skladayut reshtu naselennya stolici pravda formuyut lishe nevelikij vidsotok zagalnoyi kilkosti naselennya Movi mista Yak i v usij Meksici dominuyuchoyu movoyu u federalnomu okruzi ye ispanska neyu govorit perevazhna bilshist zhiteliv stolici Krim togo u biznesovomu seredovishi u velikomu biznesi dosit chasto vzhivayetsya anglijska mova hocha govoriti neyu osoblivo v pobuti ne prijnyato Ale vnaslidok prozhivannya na teritoriyi mista she j inshih nechislennih etnichnih grup na vulicyah mozhna pochuti praktichno vsi inshi movi korinnih zhiteliv Meksiki bilshist z nih ce i Nahuatl 37 450 Otomo 17 083 Mishteki 16 268 Sapotek 14 117 Masahua 9 631 Religiya v misti Kafedralnij sobor Mehiko na centralnij ploshi Bilshist meshkanciv Mehiko vvazhayut sebe poslidovnikami katolicizmu ale ne regulyarno vidviduyut cerkvu Chislo katolikiv u federalnomu okruzi znachno skorotilosya yaksho porivnyuvati z minulimi stolittyami pri dominuvanni katolicizmu Tak she v 1960 ti roki ce bulo bilsh nizh 90 naselennya federalnoyi provinciyi a na pochatku XXI stolittya cej pokaznik stanovit lishe 80 Namitilasya tendenciya do zbilshennya kilkosti zhiteliv yaki ne spoviduyut niyakoyi religiyi abo vidnosyatsya do yudejskogo virovchennya abo zh ye riznih gilok Z nih najbilshe Svidkiv Yegovi Takozh shiroko predstavleni P yatidesyatniki osoblivo v rajonah na Shodi federalnoyi provinciyi rajon Tlahua e Iztapalata Tla huac E Iztapalapa Paralelno z dominuyuchoyu katolickoyu Cerkvoyu v misti poshireni ortodoksalni vidgaluzhennya katolicizmu z riznimi kultami voni procvitayut u Mehiko poyednuyuchi ta viruvannya ale ne viznayutsya Katolickoyu Cerkvoyu Sered nih ye Santa Muert yaka maye svoyi centri u rajonah Tepito i La Mersed V misti nayavni poslidovniki Santeriya Santeria afro karibskogo hristiyanskogo kultu i shamanizm yakij spoviduyut v osnovnomu vihidci z shtativ Oahaka i Verakrus Krim togo misto maye najbilshu yevrejsku gromadu v krayini ta duzhe neveliku musulmansku gromadu Problemi urbanizaciyi ta perenaselennya Hmara smogu nad mistom Suputnikovij znimok 1985 roku Ninishnya teritoriya federalnogo okrugu istorichno bula odnim z najnaselenishih rajoniv Meksiki Na pochatok eri misto pochalo rozpovzatisya i obmezhilosya rajonom Kuautemos Na pochatku HH stolittya za chasiv Porfirio Diasa zamozhni meshkanci Mehiko pochali pereselyatisya na pivden i zahid mista Nezabarom taki primiski mistechka yak Mihkoak abo San Anhel buli peretvoreni v miscya vidpochinku abo miscya meshkannya vishogo klasu meksikanskogo suspilstva Zgodom tendenciya perenosu svoyih rezidencij v zahidnu chastinu mista bula zakriplena nastupnimi pokolinnyami verhnih prosharkiv meksikanciv A zemli vidvojovani v ozera u zv yazku z visihannyam jogo basejnu buli vikoristani dlya pobudovi novih zhitlovih rajoniv dlya predstavnikiv serednogo i nizhchogo klasiv yaki zgodom nazivali koloniyami Pershoyu bula koloniya Likariv Doctores zasnovana stolittya tomu inshoyu bula vzhe koloniya Arhitektoriv Arquitectos Slidom buli vidkriti koloniyi Dlya immigrantiv ta nizhchogo klasu Obrera i Morelos a Roma i Huares Porfirio zajmala burzhuaziya U 1950 roci v mezhah mista Mehiko rozpochalasya velika povin yaka ponishila veliku kilkist zhitla Ale vzhe protyagom nastupnogo desyatilittya naselennya Mehiko podvoyilosya A z intervalom trohi bilshe yak dvadcyat rokiv vono prodovzhuye podvoyuvatisya Ce zrostannya obumovlene visokoyu koncentraciyeyu promislovih ob yektiv ta ekonomichnoyi diyalnosti v dolini Mehiko Ekonomichna koncentraciya v Mehiko zaohochuvala immigraciyu lyudskogo resursu z inshih okrugiv respubliki osoblivo bidnishih Puebla Idalgo Oahaka ta Michoakan Same z 1985 roku bilsha chastina cogo naselennya pochala obzhivati pivdenni okolici Mehiko Iz seredini 20 go stolittya vnaslidok shvidkoyi urbanizaciyi zabrudnennya povitrya u Mehiko staye serjoznoyu problemoyu dlya gromadyan ekologiv ta ekspertiv v oblasti ohoroni zdorov ya U 1992 roci misto bulo viznane odnim z najzabrudnenishih mist svitu Neca Chalko Itca rajon netriv u Mehiko u yakomu meshkayut 4 mln chol Infrastruktura mistaMuzeyi Mehiko Za pidrahunkami stolicya maye ponad 100 muzeyiv ta 10 arheologichnih parkiv zokrema visvitlyuye period istoriyi vid ispanskogo zahoplennya do sogodennya Nacionalnij muzej antropologiyi Nacionalnij muzej mistectva Naukovo prirodnichij muzej Muzej suchasnogo mistectva Poliforum Nacionalnij muzej plastichnih mistectv Muzej Diyego Rivera Anaguakalli muzej Archaeological museums in Mexico Capilla del Arte Puebla Ex monastery of San Agustin Queretaro Museo de Arte Religioso de Santa Monica Nacionalnij muzej San Karlos Museo Nacional de San Carlos Amparo Museum Cuicuilco Museum Fort San Miguel Campeche San Ildefonso College Muzej Fridi Kalo Museo Frida Kahlo Medicina Osvita Misto Mehiko yak i jogo stolichnij Federalnij okrug mayut najvishij stupin gramotnosti Majzhe vsi z vosmi miljoniv cholovik u federalnomu okruzi hodili v shkolu abo mayut pochatkovu osvitu tomu 94 83 naselennya pismenni todi yak zagalom po krayini cej serednij pokaznik stanovit 90 69 Sho stosuyetsya shkilnoyi osviti vona trivaye blizko odinadcyati rokiv V Mehiko skoncentrovana visoka chastka lyudej yaki zakinchili koledzh abo mayut pidgotovchij stupin navchannya Mehiko takozh ye viznachalnim centrom vishoyi osviti dlya vsiyeyi Latinskoyi Ameriki Nacionalnij avtonomnij universitet Meksiki Universidad Nacional Autonoma de Mexico viznanij odnim z najkrashih universitetiv v ispanomovnij Americi ta vvazhayetsya pershim na nacionalnomu rivni Zasnovanij v 1553 roci sho robit jogo odnim z najstarishih v Americi Universitet ye liderom v galuzi mistectva naukovih doslidzhen nauki medicini gumanitarnih i socialnih nauk Golovnij korpus Miskij Universitet Ciudad Universitaria buv ogoloshenij kulturnoyu spadshinoyu lyudstva za spiskom YuNESKO Instituto Politecnico Nacional lider v galuzi inzheneriyi zasnovanij v 1936 roci prezidentom Lasaro Kardenasa pidtrimuye renome visokih akademichnih standartiv ye odnim z najprestizhnishih navchalnih zakladiv Latinskoyi Ameriki mayut she j vazhlive znachennya dlya samoyi Meksiki u nomu navchayutsya bilshe trista tisyach studentiv v 232 specializaciyah yaki vikladayutsya v 55 kampusah ye liderom i avangardom v galuzi pidgotovki tehnichnih fahivciv i profesionaliv u galuzi upravlinnya nauki tehniki i novih tehnologij Universidad Autonoma Metropolitana vishij navchalnij zaklad zasnovanij v 1974 roci Universidad Autonoma de la Ciudad de Mexico derzhavnij vishij navchalnij zaklad zasnovano v 2001 roci Shkola bankivskoyi spravi i komerciyi Escuela Bancaria y Comercial vishij navchalnij zaklad utvorenij 10 bereznya v 1929 roci za iniciativoyu todishnogo golovi radi Ce bula shkola bankivskoyi spravi pid egidoyu nacionalnogo Banko de Mehiko Escuela Normal Superior de Mexico derzhavnij vishij navchalnij zaklad zasnovanij v 1881 roci pracyuye v sferi pidgotovki ta licenzuvannya vchiteliv serednih specializovanih zakladiv Zasluzhena Nacionalna Shkola vchiteliv Benemerita Escuela Nacional de Maestros gotuyut vchiteliv dlya pochatkovoyi osviti Escuela Libre de Derecho privatnij navchalnij zaklad dlya navchannya pravu i ye drugim najstarishim zakladom v galuzi prava pislya yuridichnogo fakultetu v Nacionalniomu avtonomnomu universiteti Meksiki Instituto Tecnologico y de Estudios Superiores de Monterrey Campus Ciudad de Mexico vishij navchalnij zaklad zasnovanij v 1973 roci Instituto Tecnologico Autonomo de Mexico vishij navchalnij zaklad zasnovano v 1946 roci specializuyetsya v oblasti ekonomiki Universidad Anahuac vishij navchalnij zaklad zasnovano v 1964 roci Universidad del Valle de Mexico vishij navchalnij zaklad zasnovano v 1960 roci Universidad Iberoamericana Ciudad de Mexico vishij navchalnij zaklad zasnovano v 1943 roci Universidad La Salle vishij navchalnij zaklad zasnovano v 1962 roci Universidad del Claustro de Sor Juana vishij navchalnij zaklad zasnovano v 1979 roci specializuyetsya v galuzi gumanitarnih nauk Universidad Tecnologica de Mexico vishij navchalnij zaklad zasnovano v 1966 roci specializuyetsya v oblasti stomatologiyi Universidad Pedagogica Nacional vishij navchalnij zaklad zasnovano v 1978 roci z metoyu pidvishennya rivnya i zdobuttya vchitelyami stupenya bakalavra Parki V misti Mehiko bagato parkiv i lisiv deyaki z nih ye ohoronnimi prirodnimi zapovidnikami deyaki z najbilshih j osnovnih parkiv ta lisiv roztashovani u mezhah mista El Bosque de Tlalpan ce ye najbilshim v Latinskij Americi El Bosque y Zoolo gico de Chapultepec El Bosque de Arago n El Bosque de Coyotes El Parque Hundido Parque Xochimilco El Cerro de la Estrella El Parque Nacional Desierto de los Leones Cumbres del Ajusco El Parque Natural Sierra de Guadalupe El Parque Tezozo moc Bosque los Di namo Krim togo u megapolisi ye bagato she menshih ta zatishnih zelenih oaz parkiv plosh i sadiv sho rozkidani po vsomu mistu z nadzvichajnoyu krasoyu ta originalnistyu kozhnogo z nih Dorogi Cya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Stolichnij federalnij okrug Mehiko pov yazanij z inshoyu chastinoyu krayini za dopomogoyu kilkoh dorig u mista Keretaro 211 km Toluka de Lerdo 65 km Kuernavaka 85 km Puebla 127 km 15 km 100 km i Pachuka de Soto 91 km Ci dorogi ekspluatuyutsya shlyahom nadannya koncesij privatnim kompaniyam svoyeridnij variant privatizaciyi Isnuyut takozh na yakih nayavnij bezoplatnij ruh avtotransportu hocha voni nizhchoyi yakosti nizh privatni avtoshlyahi yaki zv yazuyut stolicyu z poperednimi mistami Vnutrishni municipalni dorogi utvoryuyut rozgaluzhenu sitku v mezhah mista Mehiko do nih dopovnennyam ye dvi kilcevi dorogi vidomi yak i Obidva voni rozglyadayutsya razom z dorogoyu na Tlalpan ta dorogami Ignasio Saragosa Rio San Hoakin naberezhnoyu ta she shistma dorogami klyuchovi avtomagistrali u stolici Meksiki Krim togo isnuyut she veliki avtomagistrali Paseo de la Reforma Edzhe Central Lasaro Kardenasa i Insurgentes Avenyu dvi ostanni peretinayut misto z pivnochi na pivden U 2006 roci buli zaversheni roboti z pobudovi avtomagistralej na 2 mu poversi na zahid vid kilcevoyi dorogi shob rozvantazhiti avtomobilnij ruh v comu rajoni Vodopostachannya Stolichnij federalnij okrug oderzhuye 71 vodi dlya spozhivannya lyudinoyu z miscevih kolodyaziv ce voda z vodonosnih gorizontiv osoblivo velika yiyi kilkist v shidnij chastini mista 26 5 vodi sho spozhivayetsya v stolici importuyetsya syudi z basejniv richok i shtatu Mehiko a reshtu najmensha chastka vodi nadhodit z poverhnevih stokiv vmisti osoblivo zavdyaki richci Magdalena Misto spozhivaye 36000 litriv vodi v sekundu Velika chastina vodi sho vikoristovuyetsya dlya spozhivannya lyudinoyu u meksikanskij stolici maye znachnij riven zabrudnennya i lishe odna dvadcyata z cogo ob yemu maye vidminnu yakist Odna z viznachalnih problem z vodopostachannyam u Mehiko nadmirna ekspluataciya jogo vodonosnih gorizontiv shlyahom vikoristannya bilshe tisyachi sverdlovin Sama merezha vodopostachannya zastarila i potrebuye postijnogo remontu cherez vitoki yaki takim chinom generuyut dosit znachni vtrati vodnih resursiv stolici krayini Rozpodil vodi vkraj nerivnomirnij oskilki shidna chastina Mehiko najgustozaselenishij rajon otrimuye menshe vodi ta she j nizkoyi yakosti nizh na zahidna chastina mista Stichni vodi prohodyat deaeraciyu potim potraplyayut do miskogo truboprovodu a zgodom v richku Tuli a potim vihodyat na richku Montesuma yaka dali teche do Meksikanskoyi zatoki Ale slid konstatuvati sho trohi bilshe 50 stichnih vod ochishayetsya ta pislya obrobki skidayutsya do drenazhnoyi sistemi PersonaliyiHorhe Rivero 1938 meksikanskij aktor Mista pobratimiLos Andzheles SShA 1969 11 grudnya Nagoya Yaponiya 1978 15 sichnya San Salvador Salvador 1979 14 veresnya Madrid Ispaniya 1983 17 listopada Kusko Peru 1987 7 lipnya Berlin Nimechchina 1993 1 veresnya Seul Pivdenna Koreya 1993 30 serpnya Gvadalahara Meksika 1996 Gavana Kuba 1997 25 veresnya Gvatemala Gvatemala 1998 Monterrej Meksika 2003 Buenos Ajres Argentina 2006 Malme Shveciya 2007 1 zhovtnya Dolores Idalgo Meksika 2008 1 veresnya Kadis Ispaniya 2009 Rosario Argentina 2010 Dzherela Spanish Colegio de Postgraduados Arhiv originalu za 16 sichnya 2013 Procitovano 20 sichnya 2013 PDF Spanish Comision Nacional Del Agua Arhiv originalu PDF za 16 sichnya 2013 Procitovano 5 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Indigenas de la Ciudad de Mexico 6 sichnya 2009 u Wayback Machine en el sitio en internet de la de Mexico consultado el 17 de enero de 2007 PDF Arhiv originalu PDF za 15 bereznya 2008 Procitovano 25 listopada 2009 Stadtepartnerschaft Mexiko Stadt Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 5 travnya 2012 Documento de declaracion de hermanamiento entre la ciudad de Dolores Hidalgo y la Ciudad de Mexico 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Ultimo acceso el 18 09 2008 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 5 travnya 2012 Texto de la Conferencia dictada tras la firma del Convenio de Colaboracion en el Bicentenario entre la Municipalidad de Rosario Argentina y la Ciudad de Mexico 12 veresnya 2009 u Wayback Machine BibliografiyaHans G Hofmeister Mexico City Eine Metropole des Sudens im globalen Restrukturierungsprozess Kassel University Press Kassel 2002 ISBN 3 89958 016 8 Martin Heintel Heinz Nissel Christof Parnreiter Gunter Spreitzhofer Karl Husa Helmut Wohlschlagl Hrsg Megastadte der Dritten Welt im Globalisierungsprozess Mexico City Jakarta Bombay Vergleichende Fallstudien in ausgewahlten Kulturkreisen Institut fur Geographie Wien 2000 ISBN 3 900830 40 1 Dieter Klaus Wilhelm Lauer Ernesto Jauregui Schadstoffbelastung und Stadtklima in Mexiko Stadt F Steiner Stuttgart 1988 ISBN 3 515 05410 3 Oscar Lewis Die Kinder von Sanchez Selbstportrat einer mexikanischen Familie Lamuv Gottingen 1992 ISBN 3 921521 62 9 York Lohse Mexiko Stadt im 18 Jahrhundert Das Bild einer kolonialen Metropole aus zeitgenossischer Perspektive Peter Lang Frankfurt 2005 ISBN 3 631 53603 8 Christof Parnreiter 2007 Historische Geographien verraumlichte Geschichte Mexico City und das mexikanische Stadtenetz von der Industrialisierung bis zur Globalisierung Franz Steiner Verlag Stuttgart ISBN 3 515 09066 5 Eckhart Ribbeck Die informelle Moderne Spontanes Bauen in Mexiko Stadt Informal Modernism Spontaneous Building in Mexico City AWF Bensheim 2002 ISBN 3 933093 25 2 Uwe Schmengler Umweltprobleme in Mexiko Stadt Schmengler Berlin 1992 ISBN 3 9801643 0 6 Alvarez Ana Hrsg Citambulos Mexiko DAZ Berlin Citambulos Mexico City Reise in die mexikanische Megacity Jovis Verlag Berlin 2008 ISBN 978 3 939633 76 1PosilannyaMehiko u sestrinskih Vikiproyektah Mehiko u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi Uryad Federalnogo Rajonu isp Prezidentskij ofis 17 veresnya 2012 u Wayback Machine isp Putivnik restoranami barami ta klubami mista isp Metro u Mehiko 23 kvitnya 2006 u Wayback Machine angl Mexico City boroughs 21 kvitnya 2006 u Wayback Machine isp angl