Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пачука-де-Сото ( ацт. Pachyohcān Soto; отомі Njünthe; ісп. Pachuca de Soto) — місто у Мексиці, у складі штату Ідальго. Населення 267 751 жителів.
| Місто Пачука-де-Сото Pachuca de Soto
Координати H G O
 Пачука-де-Сото у Вікісховищі |
Походження назви
Походження назви Пачука не до кінця зрозуміле, і є різні тлумачення цього слова. Можливо, назва міста походить від слова pachoa, що значить «протоку» або «відкритість», «Pachoacan» означає «місце уряду» або «місце срібла і золота», а «patlachuican» означає «місце заводів або сліз». Офіційна назва міста Пачука-де-Сото на честь конгресмена Мануеля Фернандо де Сото (Manuel Fernando de Soto), який дав згоду на створення штату.
Історія
Свідоцтва найбільш раннього перебування людини у районі Пачука були знайдені у Серро-де-лас-Навахас і Сакультіане, у Сьєрра-де-Пачука. Тут були примітивні шахти з видобутку зеленого обсидіану, знайдені також наконечники стріл, кам'яні знаряддя праці та рештки мамонта. Датуються ці знахідки 12 000 до н. е. Приблизно 2000 року до н. е. кочовий спосіб життя тут поступово змінюється на осілий. Тут були побудовані села, а їх жителі стали займатися сільським господарством. Пізні артефакти, що датуються між 200–850 н. е. показали вплив Теотіуакана. Розвиток цієї області у місто, однак, відставало від інших місць, типу Тула, і Атотонілько Ель Гранде, але знайдені тут археологічні ділянки тут були на торгових шляхах між найбільшими містами.
Після ери Теотіуакана тут простежується вплив чичимеків зі своєю столицею у Сальтокане (Xaltocan), які називали область навколо Пачука Нхунте. Чичимеків вигнали з тутешніх місць отомі. Ці завоювання з'єдналися у зону названу Cuautlalpan, частиною якої була і Пачука. Між 1174 і 1181 роками були побудовані укріплення навколо Пачуки. Згодом між 1427 і 1430 ці володіння були перейшли до володіння ацтекського потрійного альянсу племен. У Пачука була встановлена столиця, після відходу з Теночтітлана.
Іспанці прибули сюди у 1528 році, убивши місцевого ацтекського намісника Ішкоатля. Кредит довіри на завоювання Пачуки було дано Франсіско Тельес (Francisco Téllez) — артилеристові, який прибув до Мексики з Ернаном Кортесом (Hernán Cortés) у 1519 році. Він і Гонсало Родрігес (Gonzalo Rodriguez), були першими іспанцями у цей місцевості. Вони будували два феодальних володіння та назвавши область Real de Minas de Pachuca. На початку колоніальної ери тут почали будуватися шахти з видобутку срібла, золота та інших корисних копалин. У 1560 населення селища потроїлася і досягла 2000 жителів. У XVIII виробництво продуктів гірничої промисловості впало, проте, було відроджено першим графом Регли — Педро Ромеро де Терреросом (Pedro Romero de Terreros), який відкрив нові золотоносні жили, в основному поблизу Реаль дель Монте.
Протягом (Мексиканської війни за Незалежність), місто було взято повстанцями на чолі з М. Серрано (Miguel Serrano) і В. Берістайном (Vicente Beristain de Souza) у 1812 році, які прогнали шахтовласників, лояльних іспанському уряду. Війна призвела до політичного і економічного хаосу у місті. Незабаром положення стабілізувалось. З розвитком гірничодобувної промисловості населення неухильно зростало, завдяки цьому Пачука іспанський уряд у 1813 році дарував статус міста. Третій граф Регли запросив перших корнуельських шахтарів, а також увів нову технологію видобутку у 1824 році. В остаточному підсумку корнуельські компанії домінували у гірничодобувній промисловості міста і околиць аж до 1848, коли мексикано-американська війна змусила їх розпродати шахти мексиканської компанії під назвою «Макінтош, Ескондон, Бейстегі і Джон Рьюл» (Mackintosh, Escondón, Beistegui and John Rule). Гірська видобуток поновилася в 1850.
У 1869, після створення штату, Пачука став його столицею. Видобуток знову припинилася під час Мексиканської революції на початку XX століття. Місто спочатку було завойовано військами лояльними Ф. І. Мадеро (Francisco I. Madero) у 1911 році. У 1915 до міста увійшов генерал Р. Мартінес (Roberto Martinez y Martinez), який воював на боці П. Вільї (Pancho Villa). Обидва вторгнення були наслідком економічної важливості Пачука. Сюди прибули американські інвестори, які відродили гірський видобуток. З 1906 по 1947 домінуючі позиції в економіці міста займали американські компанії з видобутку, очищення та плавці сировини. Пік розвитку промисловості припав на 1930-і роки. Однак, через політичну нестійкість, трудові суперечки і низькі світові цін на срібло, до 1947 гірська промисловість тут стала занадто дорогою. У 1965 вищевказана компанія продала свої активи мексиканському уряду. Занепад гірської промисловості у середині XX століття завдав удару і по місту. Однак федеральний уряд і керівництво штату та міста зробили ряд довгострокових заходів по реструктуризації економіки міста. Було відкрито ряд вишів, які готували фахівців у різних галузях економіки, таких, як юриспруденція, інженерінг, бізнес і медицина. Відкривалися нові фабрики і заводи, будувалося житло для робітників, реконструювалися і будувалися нові дороги, магазини, заклади культури та дозвілля.
Місто обслуговує аеропорт Хуан Гільєрмо Вільясана (Aeropuerto internacional de Pachuca «Juan Guillermo Villazana»).
Галерея
Див. також
Посилання
- Офіційна сторінка
- de la ciudad[недоступне посилання з липня 2019]
- Sitio de la ciudad
- Universidad Autónoma del Estado de Hidalgo
- Cultural de la ciudad[недоступне посилання з липня 2019]
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (вересень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pachuka de Soto act Pachyohcan Soto otomi Njunthe isp Pachuca de Soto misto u Meksici u skladi shtatu Idalgo Naselennya 267 751 zhiteliv Misto Add2 Rozmir karti rajonu Add1 Add1n Rajon Gromada Movu sajtu Karta regionu Pidporyadkuvannya Etnohoronim Kategoriya v Commons Karta rajonu Lat dir Add2n Movu sajta5 Vid gromadi Movu sajta3 Vid glavi Glava Lon dir Pachuka de Soto Pachuca de Soto Gerb Koordinati 20 02 22 pn sh 98 21 24 sh d H G O Krayina MeksikaMeksikaAdminodinicya dPlosha 60 06 km Visota centru 2 395 mNaselennya 267751 osib ILR 0 803Mista pobratimi Litl Rok Ponferrada Igl Pass KembornChasovij poyas UTC 6 vlitku UTC 5Telefonnij kod 771Poshtovij indeks 42000GeoNames 3522210OSM 5606130 R Pachuca Municipality Oficijnij sajt pachuca gob mxPachuka de SotoPachuka de Soto Meksika Pachuka de Soto u VikishovishiPachuka de Soto panorama Pohodzhennya nazviPohodzhennya nazvi Pachuka ne do kincya zrozumile i ye rizni tlumachennya cogo slova Mozhlivo nazva mista pohodit vid slova pachoa sho znachit protoku abo vidkritist Pachoacan oznachaye misce uryadu abo misce sribla i zolota a patlachuican oznachaye misce zavodiv abo sliz Oficijna nazva mista Pachuka de Soto na chest kongresmena Manuelya Fernando de Soto Manuel Fernando de Soto yakij dav zgodu na stvorennya shtatu IstoriyaSvidoctva najbilsh rannogo perebuvannya lyudini u rajoni Pachuka buli znajdeni u Serro de las Navahas i Sakultiane u Syerra de Pachuka Tut buli primitivni shahti z vidobutku zelenogo obsidianu znajdeni takozh nakonechniki stril kam yani znaryaddya praci ta reshtki mamonta Datuyutsya ci znahidki 12 000 do n e Priblizno 2000 roku do n e kochovij sposib zhittya tut postupovo zminyuyetsya na osilij Tut buli pobudovani sela a yih zhiteli stali zajmatisya silskim gospodarstvom Pizni artefakti sho datuyutsya mizh 200 850 n e pokazali vpliv Teotiuakana Rozvitok ciyeyi oblasti u misto odnak vidstavalo vid inshih misc tipu Tula i Atotonilko El Grande ale znajdeni tut arheologichni dilyanki tut buli na torgovih shlyahah mizh najbilshimi mistami Pislya eri Teotiuakana tut prostezhuyetsya vpliv chichimekiv zi svoyeyu stoliceyu u Saltokane Xaltocan yaki nazivali oblast navkolo Pachuka Nhunte Chichimekiv vignali z tuteshnih misc otomi Ci zavoyuvannya z yednalisya u zonu nazvanu Cuautlalpan chastinoyu yakoyi bula i Pachuka Mizh 1174 i 1181 rokami buli pobudovani ukriplennya navkolo Pachuki Zgodom mizh 1427 i 1430 ci volodinnya buli perejshli do volodinnya actekskogo potrijnogo alyansu plemen U Pachuka bula vstanovlena stolicya pislya vidhodu z Tenochtitlana Ispanci pribuli syudi u 1528 roci ubivshi miscevogo actekskogo namisnika Ishkoatlya Kredit doviri na zavoyuvannya Pachuki bulo dano Fransisko Teles Francisco Tellez artileristovi yakij pribuv do Meksiki z Ernanom Kortesom Hernan Cortes u 1519 roci Vin i Gonsalo Rodriges Gonzalo Rodriguez buli pershimi ispancyami u cej miscevosti Voni buduvali dva feodalnih volodinnya ta nazvavshi oblast Real de Minas de Pachuca Na pochatku kolonialnoyi eri tut pochali buduvatisya shahti z vidobutku sribla zolota ta inshih korisnih kopalin U 1560 naselennya selisha potroyilasya i dosyagla 2000 zhiteliv U XVIII virobnictvo produktiv girnichoyi promislovosti vpalo prote bulo vidrodzheno pershim grafom Regli Pedro Romero de Terrerosom Pedro Romero de Terreros yakij vidkriv novi zolotonosni zhili v osnovnomu poblizu Real del Monte Protyagom Meksikanskoyi vijni za Nezalezhnist misto bulo vzyato povstancyami na choli z M Serrano Miguel Serrano i V Beristajnom Vicente Beristain de Souza u 1812 roci yaki prognali shahtovlasnikiv loyalnih ispanskomu uryadu Vijna prizvela do politichnogo i ekonomichnogo haosu u misti Nezabarom polozhennya stabilizuvalos Z rozvitkom girnichodobuvnoyi promislovosti naselennya neuhilno zrostalo zavdyaki comu Pachuka ispanskij uryad u 1813 roci daruvav status mista Tretij graf Regli zaprosiv pershih kornuelskih shahtariv a takozh uviv novu tehnologiyu vidobutku u 1824 roci V ostatochnomu pidsumku kornuelski kompaniyi dominuvali u girnichodobuvnij promislovosti mista i okolic azh do 1848 koli meksikano amerikanska vijna zmusila yih rozprodati shahti meksikanskoyi kompaniyi pid nazvoyu Makintosh Eskondon Bejstegi i Dzhon Ryul Mackintosh Escondon Beistegui and John Rule Girska vidobutok ponovilasya v 1850 Budinok v anglijskomu stili v centri Pachuka U 1869 pislya stvorennya shtatu Pachuka stav jogo stoliceyu Vidobutok znovu pripinilasya pid chas Meksikanskoyi revolyuciyi na pochatku XX stolittya Misto spochatku bulo zavojovano vijskami loyalnimi F I Madero Francisco I Madero u 1911 roci U 1915 do mista uvijshov general R Martines Roberto Martinez y Martinez yakij voyuvav na boci P Vilyi Pancho Villa Obidva vtorgnennya buli naslidkom ekonomichnoyi vazhlivosti Pachuka Syudi pribuli amerikanski investori yaki vidrodili girskij vidobutok Z 1906 po 1947 dominuyuchi poziciyi v ekonomici mista zajmali amerikanski kompaniyi z vidobutku ochishennya ta plavci sirovini Pik rozvitku promislovosti pripav na 1930 i roki Odnak cherez politichnu nestijkist trudovi superechki i nizki svitovi cin na sriblo do 1947 girska promislovist tut stala zanadto dorogoyu U 1965 vishevkazana kompaniya prodala svoyi aktivi meksikanskomu uryadu Zanepad girskoyi promislovosti u seredini XX stolittya zavdav udaru i po mistu Odnak federalnij uryad i kerivnictvo shtatu ta mista zrobili ryad dovgostrokovih zahodiv po restrukturizaciyi ekonomiki mista Bulo vidkrito ryad vishiv yaki gotuvali fahivciv u riznih galuzyah ekonomiki takih yak yurisprudenciya inzhenering biznes i medicina Vidkrivalisya novi fabriki i zavodi buduvalosya zhitlo dlya robitnikiv rekonstruyuvalisya i buduvalisya novi dorogi magazini zakladi kulturi ta dozvillya Misto obslugovuye aeroport Huan Gilyermo Vilyasana Aeropuerto internacional de Pachuca Juan Guillermo Villazana GalereyaDiv takozh Pachuka PosilannyaOficijna storinka de la ciudad nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sitio de la ciudad Universidad Autonoma del Estado de Hidalgo Cultural de la ciudad nedostupne posilannya z lipnya 2019 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2020