Марсе́ль (дав.-гр. Μασσαλία, лат. Massilia, прованс. Marselha , фр. Marseille фр. вимова: [maʁsɛj], англ. Marseille англ. вимова: [mɑːrˈseɪ]) — місто та муніципалітет у Франції, адміністративний центр регіону Прованс — Альпи — Лазурний Берег та департаменту Буш-дю-Рон, у давнину — одне з найвизначніших міст-держав у Середземному морі.
Марсель фр. Marseille фр. Ville-sans-Nom (16 жовтня 1793)[1] фр. Sans-Nom (16 жовтня 1793)[1] | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
43°17′48″ пн. ш. 5°22′35″ сх. д. / 43.29666666669477593° пн. ш. 5.37638888891667754° сх. д.Координати: 43°17′48″ пн. ш. 5°22′35″ сх. д. / 43.29666666669477593° пн. ш. 5.37638888891667754° сх. д. | ||||||||
Країна | Франція[2] | |||||||
Адмінодиниця | Буш-дю-Рон Марсель | |||||||
Столиця для | Буш-дю-Рон, Прованс — Альпи — Лазурний Берег, Марсель, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], d[3], Q88521123?, d і d | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | 600 до н. е. | |||||||
Площа | 240,62 км²[4] | |||||||
Населення | 873 076 осіб (1 січня 2021)[5] | |||||||
Висота НРМ | 12 м | |||||||
Водойма | d, Ліонська затока | |||||||
Назва мешканців | фр. Marseillais[6], фр. Marseillaise[6], італ. marsigliesi і італ. marsilioti | |||||||
Міста-побратими | Абіджан (10 липня 1958)[7], Антверпен (1958), Копенгаген, Дакар, Генуя (7 жовтня 1958), Глазго (2006)[8], Хайфа, Гамбург (1958), Кобе (1961), Марракеш, Одеса (5 травня 1973)[9], Пірей, Шанхай (1987), Єреван, Неаполь, Гданськ (22 травня 1992)[10], Хемісет, Тирана, Туніс, Бейрут, Сурабая (15 лютого 2007)[11], Салоніки, Рамат-Ган, Генуя (7 жовтня 1958), d (3 травня 1992)[12][13][14], Київ (19 серпня 2022)[15][16] | |||||||
Телефонний код | (+33) 491 і 496 | |||||||
Часовий пояс | і | |||||||
GeoNames | 2995469 | |||||||
OSM | r76469 ·R | |||||||
Поштові індекси | 13000, 13001, 13002, 13004, 13003, 13005, 13006, 13007, 13008, 13009, 13010, 13011, 13012, 13013, 13014, 13015 і 13016 | |||||||
Міська влада | ||||||||
d | d | |||||||
Вебсайт | marseille.fr | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Марсель у Вікісховищі |
Населення — 851 420 осіб (2008). Друге за чисельністю населення місто Франції після Парижа. Найбільший порт Франції, одне із найбільших міст на Середземному морі. Розташоване поблизу гирла річки Рона.
Муніципалітет розташований на відстані близько 660 км на південь від Парижа.
Географія
Зі сходу місто півкільцем оточують гори, на заході — води Середземного моря зі скелястими Фріульськими островами, один з яких, острів Іф, став відомим у всьому світі завдяки роману Александра Дюма «Граф Монте-Крісто». Місто є головним для потужної агломерації (1,6 млн ос.) навколо нього і другим містом за чисельністю населення у Франції.
Історія
Місто було засноване близько 600 р. до н. е. колоністами з іонійського міста Фокея під керівництвом ойкістів і , до яких приєдналися ефесці, очолювані , яка забрала з собою статую Артеміди із славнозвісного храму.
Колонія була заснована на узбережжі, населеному лігурійськими племенами саліїв. За однією з версій саме від цього етноніму і походить грецька назва міста — Массалія. Протіс встановив дружні стосунки з місцевим ватажком на ім'я Нанн, а дочка Нанна погодилася вийти за Протіса заміж — віддавши греку келих з водою. На пагорбі, що височів над гаванню, греки збудували акрополь, на якому були розташовані храми Артеміди (що мав назву ) та Аполлона. Місто амфітеатром спускалося до моря, де був збудований порт, що отримав назву . З боку моря порт надійно закривали три острови. Від нападів з суходолу місто захищали потужні мури. Стосунки массаліотів з саліями були напруженими — першу спробу захопити місто сусіди зробили вже за сина Нанна.
Водночас, лігури і галли багато чого запозичили у переселенців — саме з появою греків пов'язують поширення в приальпійських областях культури маслин і винограду, а також початок будівництва поселень, обнесених кам'яними мурами. Щоправда, власне виробництво олії і вина в Массалії було незначним, землеробство суттєво поступалося за своїм значенням рибальству і торгівлі. Саме захист інтересів власних комерсантів і рибалок змусили Массалію вже на початку VI ст. до н. е. втягнутися у війну з Карфагеном, що навіть отримала назву «рибальської війни». Завдяки союзу з Тартессом массаліоти перемогли і закріпили за собою лідерство в усьому північно-західному Середземномор'ї. Щоправда, формально місто залишалося у підпорядкуванні метрополії, а після захоплення Фокеї персами (546 р. до н. е.) навіть змушене було приймати нову хвилю переселенців.
Битва при Алалії поклала край фокейській талассократії і послабила позиції греків загалом. Проте Массалія отримала від цього чималий зиск. Адже тепер вона була цілком самостійною і вільною у здійсненні своїх експансіоністських намірів. Доволі швидко массаліоти встановили свій контроль над морським узбережжям від Етрурії до Іспанії, підпорядкувавши собі усі грецькі поселення в цьому регіоні. Утворена таким чином держава певним чином нагадувала карфагенську, що в цей час формувалася на протилежному березі Середземного моря. У встановленні союзницьких стосунків із італійськими містами, зокрема і з Римом, Массалія навіть випередила пунійців. Не забарилося і нове зіткнення між двома конкурентами. Нова війна завершилася блискучою перемогою массалійського флоту під керівництвом Геракліда Міласького у Артемісія Іберійського (484 р. до н. е.). Карфагеняни змушені були визнати «сферою впливу» Массалії усе узбережжя на північ від Артемісія, але Гібралтарська протока для греків була закрита.
Зацікавленість у товарах, що постачалися з Атлантики, змусила массаліотів шукати інші торговельні шляхи — не стільки морські, скільки річкові — Роною, Луарою, Сеною. Врешті решт це дозволило їм отримувати британське олово без посередництва фінікійців. А наприкінці IV ст. до н. е. массаліот Піфей здійснив безпрецедентно далеку мандрівку під час якої досліджував не лише Британію і Арморику, але й Ірландію, узбережжя Північного моря та південь Скандинавії. Північна торгівля сприяла справжньому розквіту Массалії. Місто розширює свою хору, зводить нові мури, залишки яких збереглися донині, будуються верфі (дав.-гр. νεώσοικοι) та зброярні (дав.-гр. ὁπλοθήκη).
Владу в Массалії міцно утримували у своїх руках великі торгівці і лихварі. Не в останню чергу — завдяки олігархічній конституції. Роль народних зборів у місті була такою малопомітною, що про них не залишилося певної згадки у письмових джерелах.
Вищим владним органом полісу джерела називають «Раду шестисот», членів якої іменували тімухами (дав.-гр. τιμοῦχοι). Потрапити до неї міг лише громадянин у третьому поколінні, що вже мав власних дітей. Але виборів в звичному для сучасників сенсі не було, замість померлого тімуха за згодою інших його місце зазвичай посідав його старший син.
Виконавча влада зосереджувалася в руках герусії з п'ятнадцати осіб (звідси ще одна її назва — «Рада п'ятнадцяти»). Членів герусії тімухи обирали зі свого складу — із зауваження Аристотеля, загалом непевного, можна зрозуміти, що теж пожиттєво. На чолі «ради п'ятнадцяти» стояли троє архонтів — їхня кількість збігалася з кількістю філ, на які була поділена громада, але швидше за все це збіг був випадковим. Герусії і архонтам підпорядковувалися інші міські посадовці, з яких джерела згадують астиномів. Астиномів було не менше шести — при цьому три з них відповідали за стан громадських будівель і військову техніку, а інші — за громадські склади
Письмових законів в массаліотів було небагато — судячи з того, що всі вони були виставлені на міській площі для ознайомлення. Закони заохочували поміркованість і заощадливість. Жінкам не дозволяли пити вино. Посаг не міг перевищувати ста золотих. Прощання з покійником обмежували одним днем. Біля міських воріт завжди стояло дві труни — одна для вільних, одна для рабів. Особливі заходи вживалися для попередження внутрішніх заворушень. Зброя і навіть отрути перебували під пильним контролем посадовців. Заборонялися вистави мімів та публічні проповіді, що могли бути приводом для небажаних владі зборів громадян. Іноземець до міста міг увійти лише без зброї — він мав її здати і отримував назад лише тоді, коли залишав місто.
Після замирення з Карфагеном Массалія дотримувалася «політики миру», прагнучи вирішити усі проблеми з сусідами дипломатичним шляхом. Водночас, з часом все більше значення для міста мали його давні союзницькі стосунки з Римом. Массаліоти представляли римські інтереси у Греції і допомогли відновити місто після галльської навали. Зацікавленість у зростанні римської потуги була тим більшою, чим активнішими ставали карфагеняни у стратегічно важливих для Массалії областях — на Корсиці і в Іспанії. Для римлян допомога массаліотів була особливо важливою під час Другої пунічної війни, коли повз місто тричі проходили карфагенські війська. У 154 р. до н. е. Квінт Опімій відбив навалу та і ще більше розширив володіння Массалії. Проте вже у 125 р. до н. е. Марк Флакк, розгромивши салювіїв, приєднав Південну (майбутню Нарбонську) Галлію до Риму. Міста, засновані римлянами у своїй новій провінції, швидко перетворилися на конкурентів Массалії і місто почало занепадати.
У 102 р. до н. е. Массалії загрожувала навала германського племенів кімврів, проте біля Акв Секстієвих їх розгромив Гай Марій. Загиблих варварів було так багато, що з їхніх кісток массаліоти робили паркани для своїх виноградників. Водночас зовнішні зносини Массалії після перемоги Гая Марія опинилися під повним римським контролем.
У 49 р. до н. е., під час війни Помпея з Цезарем, Луцій Агенобарб переконав массаліотів стати на бік помпеянців. І вже невдовзі місто опинилося в облозі. З суходолу Массалію заблокували три легіони Цезаря під керівництвом Гая Требонія і Децима Брута Альбіна, а з моря — флот. Після кількох місяців виснажливої блокади массаліоти склали зброю. Капітуляцію Цезар прийняв особисто, і навіть демонстративно пом'якшив її умови «з огляду на славне минуле міста». Залишків незалежності Массалія позбулася, проте зберегла самоврядування. І навіть за доби ранньої Римської імперії місто не підпорядковувалося преторам, яких імператори надсилали до Галлії.
Втративши політичний вплив, Массалія (або ж на римський лад — Массілія) залишалася важливим економічним і культурним центром усього Західного Середземномор'я. За правління Августа в місті розгорнулося масштабне будівництво. Агора була перебудована на форум, який складався з двох частин — нижньої, торгівельної, і верхньої, адміністративної і храмової. Біля гавані з'явилися терми. За династії Флавіїв були модернізовані міські корабельні й доки. Лише за пізньої імперії Массілія певною поступилася значенням сусіднім містам, насамперед Арелату.
У 414 році Массілія пережила навалу германського племені вестготів, але здобути місто їм не вдалося. Проте в 474 році його мешканці змушені були визнати владу бургундського короля Гундобада. В 512 році бургунди поступилися містом остготському королю Теодоріху Великому. Той призначив намісником Маробода і доручив йому звозити сюди збіжжя та влаштувати військові склади. Та в 536 році король Вітігес змушений був віддати Массілію франкам. Попри зміну володарів, міста майже не торкалися війни і воно залишалося важливим господарським, торгівельним і релігійним центром — адже в ньому перебувала одна з найвпливовіших католицьких кафедр Галлії. І під владою єпископів здобуло фактичну незалежність, яка обмежувалася лише формальним визнанням королівської зверхності.
Справжні випробування почалися у VIII століття. Боротьба за владу франкському королівстві спочатку оминала місто, проте в 739 році його здобув і розграбував Карл Мартелл. Засновник династії Каролінгів позбавив Массілію самостійності. А внаслідок розриву давніх торгівельних зв'язків її порт майже спорожнів. До того ж, після доби відносного спокою за правління Піпіна Короткого та Карла Великого настали часи нової смути. Вже в 838 році місто сплюндрували сарацини, в 848 — візантійські пірати. Внаслідок розпаду Франкської імперії Массілія опинилася під владою лотарингських володарів, які просто не мали сил захищати віддалені провінції своєї держави. З 888 році сарацини закріпилися на узбережжі Провансу у і з 923 року їхні напади стали регулярними. Не дивно, що Массілія скоротилася у розмірах до невеликої фортеці, відомої сьогодні як . Саме з неї, втім, і розпочалося відродження міста, надалі відомого під іменем Марсель.
Клімат
У Марселі середземноморський клімат (Csa за класифікацією Кеппена) з м'якою і вологою зимою і, як правило, теплим і сухим літом. Грудень, січень і лютий є найхолоднішими місяцями, середня температура зимового періоду становить близько 12 °C вдень і 4 °C вночі. Липень і серпень найспекотніші місяці, середня температура становить близько 28-30 °C вдень і 19 °C вночі в аеропорту Маріньяно (в 35 км від Марселя), а в місті біля моря середня температура становить 27 °C в липні.
Марсель найсонячніший мегаполіс у Франції з більш ніж 2900 годинами сонячного сяйва, у той час як середня цифра по країні становить лише близько 1950 годин. Місто також є і найпосушливішим великим містом, де випадає тільки 592 мм опадів на рік (514 мм у районі аеропорту). Сухий і холодний вітер містраль, який дме в основному взимку і навесні, забезпечує сонячну погоду в регіоні. Рідше дме сироко, який приносить гаряче повітря і пісок з пустелі Сахара. Сніг випадає рідко, кожна друга зима — безсніжна. Найвища температура (40,6 °C) була зафіксована 26 липня 1983, найнижча температура (-14,3 °C) зафіксована 13 лютого 1929 року.
Клімат Марселя | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 21,2 | 22,7 | 26,1 | 28,5 | 33,2 | 36,9 | 40,6 | 38,6 | 33,8 | 30,9 | 24,3 | 23,1 | 40,6 |
Середній максимум, °C | 11,8 | 12,9 | 15,5 | 17,9 | 22,2 | 25,7 | 29,1 | 28,7 | 25,0 | 20,4 | 15,0 | 12,6 | 19,7 |
Середня температура, °C | 8,4 | 9,1 | 11,2 | 13,4 | 17,5 | 20,8 | 24,0 | 23,7 | 20,4 | 16,3 | 11,5 | 9,3 | 15,5 |
Середній мінімум, °C | 4,9 | 5,3 | 6,9 | 8,9 | 12,7 | 16,0 | 18,9 | 18,7 | 15,8 | 12,3 | 7,9 | 6,0 | 11,2 |
Абсолютний мінімум, °C | −10,5 | −14,3 | −7 | −3 | 0,0 | 7,7 | 9,0 | 8,1 | 2,7 | −1,1 | −6 | −11,4 | −14,3 |
Норма опадів, мм | 65.4 | 47.3 | 48.7 | 55.2 | 41.0 | 26.8 | 9.1 | 34.0 | 65.5 | 91.6 | 55.2 | 52.3 | 592.2 |
Вологість повітря, % | 75 | 72 | 67 | 65 | 64 | 63 | 59 | 62 | 69 | 74 | 75 | 77 | 68.5 |
Джерело: Normales et records pour la période 1971-2000 à Marseille Observatoire Longchamp |
Демографія
Динаміка населення (INSEE ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 392 868 | 77 512 | 57 366 | 108 375 | 91 602 | 52 418 | 5595 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 446 105 | 74 071 | 59 182 | 119 199 | 103 513 | 76 255 | 13 885 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Релігія
Основні релігійні громади в Марселі:
- Римо-католики (405 тисяч)
- Мусульмани (200 тисяч)
- Парафіяни Вірменської апостольської церкви (80 тисяч)
- Юдеї (80 тисяч), третя за величиною єврейська громада в Європі
- Протестанти (20 тисяч)
- Православні (10 тисяч)
- Індуїсти (4 тисячі)
- Буддисти (3 тисячі)
Пам'ятки
Церкви і собори
- Собор Діви Марії — кафедральний католицький собор XIX століття.
- Базиліка Нотр-Дам-де-ля-Гард (XIX століття).
- Абатство Сен-Віктор, засноване в V столітті, один з перших монастирів Галлії.
Замки і палаци
- Палац Лоншан.
- Палац Фаро.
- Замок Борелі.
- Шато Пастре.
- Замок Іф, розташований на однойменному острові в Середземному морі на відстані однієї милі від Марселя.
Сади і парки
- Сад руїн — парк-музей з руїнами античного міста, які були виявлені під час розкопок.
- Сад Жарден-дю-Фаро, у якому розмістився палац Фаро.
- Ботанічний сад в парку замка Борелі.
Інше
- Старий порт.
- Форт Сен-Ніколас.
- Форт Сен-Жан.
- Ратуша, побудована в стилі бароко в другій половині XVII століття.
Музеї
- Музей образотворчих мистецтв — колекція живопису, скульптури і малюнків XVI—XIX століть.
- Музей історії Марселя — зібрання знайдених при розкопках предметів епохи античності і середньовіччя.
- Музей військово-морського флоту.
- Музей цивілізацій Європи і Середземномор'я
- Музей археології Середземномор'я.
- Музей декоративного мистецтва, кераміки та моди — унікальне зібрання понад 1500 шедеврів гончарного мистецтва.
- Музей природознавства.
- Музей Прованса.
- Музей Кантіні.
- Музей сучасного мистецтва.
Спорт
У місті базується футбольний клуб Олімпік, який представляє Марсель у вищій лізі французького футболу. Команда — 9-разовий чемпіон Франції та 10-разовий володар кубка країни, а також переможець першого сезону Ліги чемпіонів 1992-93. Домашня арена — стадіон «Велодром» (67 394 місця).
Економіка
2010 року серед 545 990 осіб працездатного віку (15—64 років) 363 242 були активними, 182 748 — неактивними (показник активності 66,5%, у 1999 році було 65,7%). З 363 242 активних мешканців працювали 300 044 особи (152 977 чоловіків та 147 067 жінок), безробітними було 63 198 (32 238 чоловіків та 30 960 жінок). Серед 182 748 неактивних 71 190 осіб було учнями чи студентами, 37684 — пенсіонерами, 73874 були неактивними з інших причин.
У 2010 році у муніципалітеті зареєстровано 360 027 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 819 908 осіб, медіана доходів виносила 16 456 євро на одного особоспоживача.
Сусідні муніципалітети
Відомі люди
У місті народились:
- Адольф Тьєр (1797—1877) — французький політичний діяч та історик
- Оноре Дом'є (1808—1879) — французький художник-графік, живописець і скульптор
- Едмон Ростан (1868—1918) — французький поет і драматург
- Венсан Скотто (1874—1952) — французький композитор
- Антонен Арто (1896—1948) — французький письменник, драматург, реформатор театру, актор, поет, есеїст
- Моріс Бежар (1927—2007) — французький хореограф та реформатор балету;
- Фернандель (1903—1971) — французький комедійний кіноактор, співак
- Жан-Патрік Маншетт (1942—1995) — французький письменник, сценарист, журналіст та перекладач;
- Поль Моріа (1925—2006) — французький композитор, аранжувальник і диригент;
- Поль Пребуа (1927—1997) — французький театральний та кіноактор, комік, радіоведучий;
- Едмон Ростан (1868—1918) — французький поет і драматург, член Французької академії
- Фернан Шарпен (1887—1944) — французький театральний та кіноактор
- Жан Сорель (1934) — французький кіноактор
- Джулія Дітце (1981) — німецька акторка.
Мешканцем Массілії (стародавнього Марселя) був мандрівник Евтімен (VI ст. до н. е.).
Галерея зображень
- Клод Жозеф Верне, «Марсельський порт», 1754
- Марсельський порт у 1890 році
- Форт Сен-Жан, на передньому плані вежа короля Рене (Музей цивілізації в Європі і Середземномор'ї)
- Поліцейська дільниця в Марселі, колишній палац єпископа Марселя
-
- Абатство Сен-Віктор
- Музей середземноморської археології в Марселі
- Музей декоративного мистецтва, кераміки та моди
-
- Національний театр у Марселі
- Марсельська ратуша
- CMA CGM Tower висотою 147 метрів, найвища будівля Марселя
-
- Марсельський трамвай
-
- Аеропорт Марсель-Прованс
- Порт Марселя
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марсель |
Марсель у Вікімандрах
- Офіційний сайт міста Марсель [ 21 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт міського об'єднання [ 7 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Kate Bailie, Chris Pitt and Neville Walker, «Provence», «Rouch Guides», p. 165-185 (англ.)
Див. також
- Список муніципалітетів департаменту Буш-дю-Рон
- Герб Марселя
- 20 Массалія — астероїд, названий на честь міста.
Примітки
- http://cassini.ehess.fr/cassini/fr/html/fiche.php?select_resultat=21387
- archINFORM — 1994.
- Code officiel géographique — 2017.
- répertoire géographique des communes — Національний географічний інститут.
- Populations légales 2021 — Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції, 2023.
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- https://www.marseille.fr/sites/default/files/contenu/International/liste_des_villes_jumelees_avec_marseille.pdf
- https://www.glasgow.gov.uk/index.aspx?articleid=21042
- https://omr.gov.ua/ua/international/goroda-pobratimi/marsel-franciya/
- https://www.gdansk.pl/urzad-miejski/biuro-prezydenta/marsylia-francja,a,1633
- http://www.surabaya.go.id/uploads/attachments/2015/12/4081/ilppd_ta_2013.pdf
- Διδυμοποιημένες Πόλεις
- https://www.limassol.org.cy/el/didimopoiimenes-poleis
- https://kyivcity.gov.ua/news/vitaliy_klichko_z_merami_8_yevropeyskikh_mist_vidkriv_art-obyekt_na_arsenalniy_takozh_kiv_pidpisav_ugodi_pro_pobratimstvo_sche_z_troma_yevropeyskimi_mistami_foto/
- https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 19 січня 2020.
- Кількість населення у 2008 році. INSEE. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 22 березня 2011. (фр.)
- Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- «Зарубежная Европа. Западная Европа» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 163—164 (рос.)
- Страбон. Географія, IV.1.5
- Аристотель. Політика, IV. 1298b
- Аристотель. Політика, II. 1277a
- Страбон. Географія, XII.8.11
- Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки, які проживали у двох місцях, враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві — це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marse l dav gr Massalia lat Massilia provans Marselha maʀˈsejɔ ˈsijɔ fr Marseille fr vimova maʁsɛj angl Marseille angl vimova mɑːrˈseɪ misto ta municipalitet u Franciyi administrativnij centr regionu Provans Alpi Lazurnij Bereg ta departamentu Bush dyu Ron u davninu odne z najviznachnishih mist derzhav u Seredzemnomu mori Marsel fr Marseille fr Ville sans Nom 16 zhovtnya 1793 1 fr Sans Nom 16 zhovtnya 1793 1 Gerb Marselya praporOsnovni dani43 17 48 pn sh 5 22 35 sh d 43 29666666669477593 pn sh 5 37638888891667754 sh d 43 29666666669477593 5 37638888891667754 Koordinati 43 17 48 pn sh 5 22 35 sh d 43 29666666669477593 pn sh 5 37638888891667754 sh d 43 29666666669477593 5 37638888891667754Krayina Franciya 2 Adminodinicya Bush dyu Ron MarselStolicya dlya Bush dyu Ron Provans Alpi Lazurnij Bereg Marsel d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 Q88521123 d i dMezhuye z susidni nas punktiAllo Oban Kassi La Penn syur Yuvon Le Penn Mirabo Plan de Kyuk Le Rov Setem le Vallon Sim yan Kollong Podil d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d dZasnovano 600 do n e Plosha 240 62 km 4 Naselennya 873 076 osib 1 sichnya 2021 5 Visota NRM 12 mVodojma d Lionska zatokaNazva meshkanciv fr Marseillais 6 fr Marseillaise 6 ital marsigliesi i ital marsiliotiMista pobratimi Abidzhan 10 lipnya 1958 7 Antverpen 1958 Kopengagen Dakar Genuya 7 zhovtnya 1958 Glazgo 2006 8 Hajfa Gamburg 1958 Kobe 1961 Marrakesh Odesa 5 travnya 1973 9 Pirej Shanhaj 1987 Yerevan Neapol Gdansk 22 travnya 1992 10 Hemiset Tirana Tunis Bejrut Surabaya 15 lyutogo 2007 11 Saloniki Ramat Gan Genuya 7 zhovtnya 1958 d 3 travnya 1992 12 13 14 Kiyiv 19 serpnya 2022 15 16 Telefonnij kod 33 491 i 496Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2GeoNames 2995469OSM r76469 RPoshtovi indeksi 13000 13001 13002 13004 13003 13005 13006 13007 13008 13009 13010 13011 13012 13013 13014 13015 i 13016Miska vladad dVebsajt marseille frMapa Marsel u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Marsel znachennya Naselennya 851 420 osib 2008 Druge za chiselnistyu naselennya misto Franciyi pislya Parizha Najbilshij port Franciyi odne iz najbilshih mist na Seredzemnomu mori Roztashovane poblizu girla richki Rona Municipalitet roztashovanij na vidstani blizko 660 km na pivden vid Parizha Vid z povitryaGeografiyaZi shodu misto pivkilcem otochuyut gori na zahodi vodi Seredzemnogo morya zi skelyastimi Friulskimi ostrovami odin z yakih ostriv If stav vidomim u vsomu sviti zavdyaki romanu Aleksandra Dyuma Graf Monte Kristo Misto ye golovnim dlya potuzhnoyi aglomeraciyi 1 6 mln os navkolo nogo i drugim mistom za chiselnistyu naselennya u Franciyi IstoriyaMisto bulo zasnovane blizko 600 r do n e kolonistami z ionijskogo mista Fokeya pid kerivnictvom ojkistiv i do yakih priyednalisya efesci ocholyuvani yaka zabrala z soboyu statuyu Artemidi iz slavnozvisnogo hramu Grecka Massaliya Koloniya bula zasnovana na uzberezhzhi naselenomu ligurijskimi plemenami saliyiv Za odniyeyu z versij same vid cogo etnonimu i pohodit grecka nazva mista Massaliya Protis vstanoviv druzhni stosunki z miscevim vatazhkom na im ya Nann a dochka Nanna pogodilasya vijti za Protisa zamizh viddavshi greku kelih z vodoyu Na pagorbi sho visochiv nad gavannyu greki zbuduvali akropol na yakomu buli roztashovani hrami Artemidi sho mav nazvu ta Apollona Misto amfiteatrom spuskalosya do morya de buv zbudovanij port sho otrimav nazvu Z boku morya port nadijno zakrivali tri ostrovi Vid napadiv z suhodolu misto zahishali potuzhni muri Stosunki massaliotiv z saliyami buli napruzhenimi pershu sprobu zahopiti misto susidi zrobili vzhe za sina Nanna Vodnochas liguri i galli bagato chogo zapozichili u pereselenciv same z poyavoyu grekiv pov yazuyut poshirennya v prialpijskih oblastyah kulturi maslin i vinogradu a takozh pochatok budivnictva poselen obnesenih kam yanimi murami Shopravda vlasne virobnictvo oliyi i vina v Massaliyi bulo neznachnim zemlerobstvo suttyevo postupalosya za svoyim znachennyam ribalstvu i torgivli Same zahist interesiv vlasnih komersantiv i ribalok zmusili Massaliyu vzhe na pochatku VI st do n e vtyagnutisya u vijnu z Karfagenom sho navit otrimala nazvu ribalskoyi vijni Zavdyaki soyuzu z Tartessom massalioti peremogli i zakripili za soboyu liderstvo v usomu pivnichno zahidnomu Seredzemnomor yi Shopravda formalno misto zalishalosya u pidporyadkuvanni metropoliyi a pislya zahoplennya Fokeyi persami 546 r do n e navit zmushene bulo prijmati novu hvilyu pereselenciv Bitva pri Alaliyi poklala kraj fokejskij talassokratiyi i poslabila poziciyi grekiv zagalom Prote Massaliya otrimala vid cogo chimalij zisk Adzhe teper vona bula cilkom samostijnoyu i vilnoyu u zdijsnenni svoyih ekspansionistskih namiriv Dovoli shvidko massalioti vstanovili svij kontrol nad morskim uzberezhzhyam vid Etruriyi do Ispaniyi pidporyadkuvavshi sobi usi grecki poselennya v comu regioni Utvorena takim chinom derzhava pevnim chinom nagaduvala karfagensku sho v cej chas formuvalasya na protilezhnomu berezi Seredzemnogo morya U vstanovlenni soyuznickih stosunkiv iz italijskimi mistami zokrema i z Rimom Massaliya navit viperedila punijciv Ne zabarilosya i nove zitknennya mizh dvoma konkurentami Nova vijna zavershilasya bliskuchoyu peremogoyu massalijskogo flotu pid kerivnictvom Geraklida Milaskogo u Artemisiya Iberijskogo 484 r do n e Karfagenyani zmusheni buli viznati sferoyu vplivu Massaliyi use uzberezhzhya na pivnich vid Artemisiya ale Gibraltarska protoka dlya grekiv bula zakrita Zacikavlenist u tovarah sho postachalisya z Atlantiki zmusila massaliotiv shukati inshi torgovelni shlyahi ne stilki morski skilki richkovi Ronoyu Luaroyu Senoyu Vreshti resht ce dozvolilo yim otrimuvati britanske olovo bez poserednictva finikijciv A naprikinci IV st do n e massaliot Pifej zdijsniv bezprecedentno daleku mandrivku pid chas yakoyi doslidzhuvav ne lishe Britaniyu i Armoriku ale j Irlandiyu uzberezhzhya Pivnichnogo morya ta pivden Skandinaviyi Pivnichna torgivlya spriyala spravzhnomu rozkvitu Massaliyi Misto rozshiryuye svoyu horu zvodit novi muri zalishki yakih zbereglisya donini buduyutsya verfi dav gr newsoikoi ta zbroyarni dav gr ὁplo8hkh Vladu v Massaliyi micno utrimuvali u svoyih rukah veliki torgivci i lihvari Ne v ostannyu chergu zavdyaki oligarhichnij konstituciyi Rol narodnih zboriv u misti bula takoyu malopomitnoyu sho pro nih ne zalishilosya pevnoyi zgadki u pismovih dzherelah Vishim vladnim organom polisu dzherela nazivayut Radu shestisot chleniv yakoyi imenuvali timuhami dav gr timoῦxoi Potrapiti do neyi mig lishe gromadyanin u tretomu pokolinni sho vzhe mav vlasnih ditej Ale viboriv v zvichnomu dlya suchasnikiv sensi ne bulo zamist pomerlogo timuha za zgodoyu inshih jogo misce zazvichaj posidav jogo starshij sin Vikonavcha vlada zoseredzhuvalasya v rukah gerusiyi z p yatnadcati osib zvidsi she odna yiyi nazva Rada p yatnadcyati Chleniv gerusiyi timuhi obirali zi svogo skladu iz zauvazhennya Aristotelya zagalom nepevnogo mozhna zrozumiti sho tezh pozhittyevo Na choli radi p yatnadcyati stoyali troye arhontiv yihnya kilkist zbigalasya z kilkistyu fil na yaki bula podilena gromada ale shvidshe za vse ce zbig buv vipadkovim Gerusiyi i arhontam pidporyadkovuvalisya inshi miski posadovci z yakih dzherela zgaduyut astinomiv Astinomiv bulo ne menshe shesti pri comu tri z nih vidpovidali za stan gromadskih budivel i vijskovu tehniku a inshi za gromadski skladi Pismovih zakoniv v massaliotiv bulo nebagato sudyachi z togo sho vsi voni buli vistavleni na miskij ploshi dlya oznajomlennya Zakoni zaohochuvali pomirkovanist i zaoshadlivist Zhinkam ne dozvolyali piti vino Posag ne mig perevishuvati sta zolotih Proshannya z pokijnikom obmezhuvali odnim dnem Bilya miskih vorit zavzhdi stoyalo dvi truni odna dlya vilnih odna dlya rabiv Osoblivi zahodi vzhivalisya dlya poperedzhennya vnutrishnih zavorushen Zbroya i navit otruti perebuvali pid pilnim kontrolem posadovciv Zaboronyalisya vistavi mimiv ta publichni propovidi sho mogli buti privodom dlya nebazhanih vladi zboriv gromadyan Inozemec do mista mig uvijti lishe bez zbroyi vin mav yiyi zdati i otrimuvav nazad lishe todi koli zalishav misto Pislya zamirennya z Karfagenom Massaliya dotrimuvalasya politiki miru pragnuchi virishiti usi problemi z susidami diplomatichnim shlyahom Vodnochas z chasom vse bilshe znachennya dlya mista mali jogo davni soyuznicki stosunki z Rimom Massalioti predstavlyali rimski interesi u Greciyi i dopomogli vidnoviti misto pislya gallskoyi navali Zacikavlenist u zrostanni rimskoyi potugi bula tim bilshoyu chim aktivnishimi stavali karfagenyani u strategichno vazhlivih dlya Massaliyi oblastyah na Korsici i v Ispaniyi Dlya rimlyan dopomoga massaliotiv bula osoblivo vazhlivoyu pid chas Drugoyi punichnoyi vijni koli povz misto trichi prohodili karfagenski vijska U 154 r do n e Kvint Opimij vidbiv navalu ta i she bilshe rozshiriv volodinnya Massaliyi Prote vzhe u 125 r do n e Mark Flakk rozgromivshi salyuviyiv priyednav Pivdennu majbutnyu Narbonsku Galliyu do Rimu Mista zasnovani rimlyanami u svoyij novij provinciyi shvidko peretvorilisya na konkurentiv Massaliyi i misto pochalo zanepadati U 102 r do n e Massaliyi zagrozhuvala navala germanskogo plemeniv kimvriv prote bilya Akv Sekstiyevih yih rozgromiv Gaj Marij Zagiblih varvariv bulo tak bagato sho z yihnih kistok massalioti robili parkani dlya svoyih vinogradnikiv Vodnochas zovnishni znosini Massaliyi pislya peremogi Gaya Mariya opinilisya pid povnim rimskim kontrolem U 49 r do n e pid chas vijni Pompeya z Cezarem Lucij Agenobarb perekonav massaliotiv stati na bik pompeyanciv I vzhe nevdovzi misto opinilosya v oblozi Z suhodolu Massaliyu zablokuvali tri legioni Cezarya pid kerivnictvom Gaya Treboniya i Decima Bruta Albina a z morya flot Pislya kilkoh misyaciv visnazhlivoyi blokadi massalioti sklali zbroyu Kapitulyaciyu Cezar prijnyav osobisto i navit demonstrativno pom yakshiv yiyi umovi z oglyadu na slavne minule mista Zalishkiv nezalezhnosti Massaliya pozbulasya prote zberegla samovryaduvannya I navit za dobi rannoyi Rimskoyi imperiyi misto ne pidporyadkovuvalosya pretoram yakih imperatori nadsilali do Galliyi Vtrativshi politichnij vpliv Massaliya abo zh na rimskij lad Massiliya zalishalasya vazhlivim ekonomichnim i kulturnim centrom usogo Zahidnogo Seredzemnomor ya Za pravlinnya Avgusta v misti rozgornulosya masshtabne budivnictvo Agora bula perebudovana na forum yakij skladavsya z dvoh chastin nizhnoyi torgivelnoyi i verhnoyi administrativnoyi i hramovoyi Bilya gavani z yavilisya termi Za dinastiyi Flaviyiv buli modernizovani miski korabelni j doki Lishe za piznoyi imperiyi Massiliya pevnoyu postupilasya znachennyam susidnim mistam nasampered Arelatu U 414 roci Massiliya perezhila navalu germanskogo plemeni vestgotiv ale zdobuti misto yim ne vdalosya Prote v 474 roci jogo meshkanci zmusheni buli viznati vladu burgundskogo korolya Gundobada V 512 roci burgundi postupilisya mistom ostgotskomu korolyu Teodorihu Velikomu Toj priznachiv namisnikom Maroboda i doruchiv jomu zvoziti syudi zbizhzhya ta vlashtuvati vijskovi skladi Ta v 536 roci korol Vitiges zmushenij buv viddati Massiliyu frankam Popri zminu volodariv mista majzhe ne torkalisya vijni i vono zalishalosya vazhlivim gospodarskim torgivelnim i religijnim centrom adzhe v nomu perebuvala odna z najvplivovishih katolickih kafedr Galliyi I pid vladoyu yepiskopiv zdobulo faktichnu nezalezhnist yaka obmezhuvalasya lishe formalnim viznannyam korolivskoyi zverhnosti Spravzhni viprobuvannya pochalisya u VIII stolittya Borotba za vladu frankskomu korolivstvi spochatku ominala misto prote v 739 roci jogo zdobuv i rozgrabuvav Karl Martell Zasnovnik dinastiyi Karolingiv pozbaviv Massiliyu samostijnosti A vnaslidok rozrivu davnih torgivelnih zv yazkiv yiyi port majzhe sporozhniv Do togo zh pislya dobi vidnosnogo spokoyu za pravlinnya Pipina Korotkogo ta Karla Velikogo nastali chasi novoyi smuti Vzhe v 838 roci misto splyundruvali saracini v 848 vizantijski pirati Vnaslidok rozpadu Frankskoyi imperiyi Massiliya opinilasya pid vladoyu lotaringskih volodariv yaki prosto ne mali sil zahishati viddaleni provinciyi svoyeyi derzhavi Z 888 roci saracini zakripilisya na uzberezhzhi Provansu u i z 923 roku yihni napadi stali regulyarnimi Ne divno sho Massiliya skorotilasya u rozmirah do nevelikoyi forteci vidomoyi sogodni yak Same z neyi vtim i rozpochalosya vidrodzhennya mista nadali vidomogo pid imenem Marsel Port MarselyaKlimatVid na mistoUniversitet Provansu U Marseli seredzemnomorskij klimat Csa za klasifikaciyeyu Keppena z m yakoyu i vologoyu zimoyu i yak pravilo teplim i suhim litom Gruden sichen i lyutij ye najholodnishimi misyacyami serednya temperatura zimovogo periodu stanovit blizko 12 C vden i 4 C vnochi Lipen i serpen najspekotnishi misyaci serednya temperatura stanovit blizko 28 30 C vden i 19 C vnochi v aeroportu Marinyano v 35 km vid Marselya a v misti bilya morya serednya temperatura stanovit 27 C v lipni Marsel najsonyachnishij megapolis u Franciyi z bilsh nizh 2900 godinami sonyachnogo syajva u toj chas yak serednya cifra po krayini stanovit lishe blizko 1950 godin Misto takozh ye i najposushlivishim velikim mistom de vipadaye tilki 592 mm opadiv na rik 514 mm u rajoni aeroportu Suhij i holodnij viter mistral yakij dme v osnovnomu vzimku i navesni zabezpechuye sonyachnu pogodu v regioni Ridshe dme siroko yakij prinosit garyache povitrya i pisok z pusteli Sahara Snig vipadaye ridko kozhna druga zima bezsnizhna Najvisha temperatura 40 6 C bula zafiksovana 26 lipnya 1983 najnizhcha temperatura 14 3 C zafiksovana 13 lyutogo 1929 roku Klimat MarselyaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 21 2 22 7 26 1 28 5 33 2 36 9 40 6 38 6 33 8 30 9 24 3 23 1 40 6Serednij maksimum C 11 8 12 9 15 5 17 9 22 2 25 7 29 1 28 7 25 0 20 4 15 0 12 6 19 7Serednya temperatura C 8 4 9 1 11 2 13 4 17 5 20 8 24 0 23 7 20 4 16 3 11 5 9 3 15 5Serednij minimum C 4 9 5 3 6 9 8 9 12 7 16 0 18 9 18 7 15 8 12 3 7 9 6 0 11 2Absolyutnij minimum C 10 5 14 3 7 3 0 0 7 7 9 0 8 1 2 7 1 1 6 11 4 14 3Norma opadiv mm 65 4 47 3 48 7 55 2 41 0 26 8 9 1 34 0 65 5 91 6 55 2 52 3 592 2Vologist povitrya 75 72 67 65 64 63 59 62 69 74 75 77 68 5Dzherelo Normales et records pour la periode 1971 2000 a Marseille Observatoire LongchampDemografiyaDinamika naselennya INSEE Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2006 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 392 868 77 512 57 366 108 375 91 602 52 418 5595Zhinki 446 105 74 071 59 182 119 199 103 513 76 255 13 885Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki5595 85 13 885 9284 80 84 17 149 12 613 75 79 19 965 14 847 70 74 20 348 15 674 65 69 18 793 18 510 60 64 21 359 23 064 55 59 26 135 24 422 50 54 27 275 25 606 45 49 28 744 27 176 40 44 30 281 28 119 35 39 30 310 27 330 30 34 29 728 25 750 25 29 28 880 28 749 20 24 31 717 28 617 15 20 27 465 25 578 10 14 24 758 25 913 5 9 24 100 26 021 0 4 25 213 ReligiyaOsnovni religijni gromadi v Marseli Rimo katoliki 405 tisyach Musulmani 200 tisyach Parafiyani Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi 80 tisyach Yudeyi 80 tisyach tretya za velichinoyu yevrejska gromada v Yevropi Protestanti 20 tisyach Pravoslavni 10 tisyach Induyisti 4 tisyachi Buddisti 3 tisyachi Pam yatkiCerkvi i sobori Sobor Divi Mariyi kafedralnij katolickij sobor XIX stolittya Bazilika Notr Dam de lya Gard XIX stolittya Abatstvo Sen Viktor zasnovane v V stolitti odin z pershih monastiriv Galliyi Zamki i palaci Palac Lonshan Palac Faro Zamok Boreli Shato Pastre Zamok If roztashovanij na odnojmennomu ostrovi v Seredzemnomu mori na vidstani odniyeyi mili vid Marselya Sadi i parki Sad ruyin park muzej z ruyinami antichnogo mista yaki buli viyavleni pid chas rozkopok Sad Zharden dyu Faro u yakomu rozmistivsya palac Faro Botanichnij sad v parku zamka Boreli Inshe Starij port Fort Sen Nikolas Fort Sen Zhan Ratusha pobudovana v stili baroko v drugij polovini XVII stolittya MuzeyiMuzej obrazotvorchih mistectv kolekciya zhivopisu skulpturi i malyunkiv XVI XIX stolit Muzej istoriyi Marselya zibrannya znajdenih pri rozkopkah predmetiv epohi antichnosti i serednovichchya Muzej vijskovo morskogo flotu Muzej civilizacij Yevropi i Seredzemnomor ya Muzej arheologiyi Seredzemnomor ya Muzej dekorativnogo mistectva keramiki ta modi unikalne zibrannya ponad 1500 shedevriv goncharnogo mistectva Muzej prirodoznavstva Muzej Provansa Muzej Kantini Muzej suchasnogo mistectva SportU misti bazuyetsya futbolnij klub Olimpik yakij predstavlyaye Marsel u vishij lizi francuzkogo futbolu Komanda 9 razovij chempion Franciyi ta 10 razovij volodar kubka krayini a takozh peremozhec pershogo sezonu Ligi chempioniv 1992 93 Domashnya arena stadion Velodrom 67 394 miscya Ekonomika2010 roku sered 545 990 osib pracezdatnogo viku 15 64 rokiv 363 242 buli aktivnimi 182 748 neaktivnimi pokaznik aktivnosti 66 5 u 1999 roci bulo 65 7 Z 363 242 aktivnih meshkanciv pracyuvali 300 044 osobi 152 977 cholovikiv ta 147 067 zhinok bezrobitnimi bulo 63 198 32 238 cholovikiv ta 30 960 zhinok Sered 182 748 neaktivnih 71 190 osib bulo uchnyami chi studentami 37684 pensionerami 73874 buli neaktivnimi z inshih prichin U 2010 roci u municipaliteti zareyestrovano 360 027 opodatkovanih domogospodarstv u yakih prozhivali 819 908 osib mediana dohodiv vinosila 16 456 yevro na odnogo osobospozhivacha Susidni municipalitetiLe Rov Le Penn Mirabo Setem le Vallon Sim yan Kollong Plan de Kyuk AlloshSeredzemne more Pn La Penn syur Yuvon ObanZh Marsel ShPdSeredzemne more Seredzemne more KassiVidomi lyudiU misti narodilis Adolf Tyer 1797 1877 francuzkij politichnij diyach ta istorik Onore Dom ye 1808 1879 francuzkij hudozhnik grafik zhivopisec i skulptor Edmon Rostan 1868 1918 francuzkij poet i dramaturg Vensan Skotto 1874 1952 francuzkij kompozitor Antonen Arto 1896 1948 francuzkij pismennik dramaturg reformator teatru aktor poet eseyist Moris Bezhar 1927 2007 francuzkij horeograf ta reformator baletu Fernandel 1903 1971 francuzkij komedijnij kinoaktor spivak Zhan Patrik Manshett 1942 1995 francuzkij pismennik scenarist zhurnalist ta perekladach Pol Moria 1925 2006 francuzkij kompozitor aranzhuvalnik i dirigent Pol Prebua 1927 1997 francuzkij teatralnij ta kinoaktor komik radioveduchij Edmon Rostan 1868 1918 francuzkij poet i dramaturg chlen Francuzkoyi akademiyi Fernan Sharpen 1887 1944 francuzkij teatralnij ta kinoaktor Zhan Sorel 1934 francuzkij kinoaktor Dzhuliya Ditce 1981 nimecka aktorka Meshkancem Massiliyi starodavnogo Marselya buv mandrivnik Evtimen VI st do n e Galereya zobrazhenMarsel vnochiPalac Lonshan vnochiKlod Zhozef Verne Marselskij port 1754 Marselskij port u 1890 roci Fort Sen Zhan na perednomu plani vezha korolya Rene Muzej civilizaciyi v Yevropi i Seredzemnomor yi Policejska dilnicya v Marseli kolishnij palac yepiskopa Marselya Sobor Divi Mariyi v Marseli Abatstvo Sen Viktor Muzej seredzemnomorskoyi arheologiyi v Marseli Muzej dekorativnogo mistectva keramiki ta modi Marselska Opera Nacionalnij teatr u Marseli Marselska ratusha CMA CGM Tower visotoyu 147 metriv najvisha budivlya Marselya Stadion Velodrom Marselskij tramvaj Marselske metro Aeroport Marsel Provans Port MarselyaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Marsel Marsel u Vikimandrah Oficijnij sajt mista Marsel 21 lyutogo 2016 u Wayback Machine Sajt miskogo ob yednannya 7 lyutogo 2015 u Wayback Machine Kate Bailie Chris Pitt and Neville Walker Provence Rouch Guides p 165 185 angl Div takozhSpisok municipalitetiv departamentu Bush dyu Ron Gerb Marselya 20 Massaliya asteroyid nazvanij na chest mista PrimitkiPortal Franciya http cassini ehess fr cassini fr html fiche php select resultat 21387 archINFORM 1994 d Track Q265049 Code officiel geographique 2017 d Track Q156705d Track Q2981593 repertoire geographique des communes Nacionalnij geografichnij institut d Track Q1665102d Track Q20894925 Populations legales 2021 Nacionalnij institut statistiki i ekonomichnih doslidzhen Franciyi 2023 d Track Q156616d Track Q124036546 http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf https www marseille fr sites default files contenu International liste des villes jumelees avec marseille pdf https www glasgow gov uk index aspx articleid 21042 https omr gov ua ua international goroda pobratimi marsel franciya https www gdansk pl urzad miejski biuro prezydenta marsylia francja a 1633 http www surabaya go id uploads attachments 2015 12 4081 ilppd ta 2013 pdf Didymopoihmenes Poleis https www limassol org cy el didimopoiimenes poleis https kyivcity gov ua news vitaliy klichko z merami 8 yevropeyskikh mist vidkriv art obyekt na arsenalniy takozh kiv pidpisav ugodi pro pobratimstvo sche z troma yevropeyskimi mistami foto https kyivcity gov ua kyiv ta miska vlada pro kyiv mista pobratimi z yakimi kiyevom pidpisani dokumenti pro poridnennya druzhbu spivrobitnitstvo partnerstvo PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2019 Procitovano 19 sichnya 2020 Kilkist naselennya u 2008 roci INSEE Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 22 bereznya 2011 fr Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami municipalitetiv Zarubezhnaya Evropa Zapadnaya Evropa seriya Strany i narody v 20 tomah Moskva Mysl 1979 str 163 164 ros Strabon Geografiya IV 1 5 Aristotel Politika IV 1298b Aristotel Politika II 1277a Strabon Geografiya XII 8 11 Population selon le sexe et l age 2006 Naselennya za stattyu ta vikom 2006 fr INSEE Arhiv originalu za 4 veresnya 2012 Procitovano 27 chervnya 2011 Bazisni pokazniki zajnyatist ta aktivnist naselennya v 2010 roci fr INSEE Arhiv originalu za 26 kvitnya 2014 Procitovano 15 listopada 2013 nablizheni dani v 1999 roci timchasova zajnyatist vrahovana chastkovo Revenus fiscaux des menages en 2010 Opodatkovani dohodi domogospodarstv u 2010 roci fr INSEE Arhiv originalu za 29 serpnya 2012 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Diti ta onuki yaki prozhivali u dvoh miscyah vrahovani yak 0 5 osobi v oboh miscyah prozhivannya Persha osoba u domogospodarstvi ce odin osobospozhivach OS inshi dorosli po 0 5 OS diti do 14 rokiv po 0 3 OS Ce nezavershena stattya z geografiyi Franciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi