Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фріульські острови (фр. Îles du Frioul) — середземноморські острови, що розташовані за 4 км від французького міста Марсель. До групи островів входить чотири острови, які разом заселяють близько 100 жителів на загальній площі 100 га.
| Фріульські острови фр. Archipel du Frioul, окс. Archipèla dau Frieu | ||||
 | ||||
| Вид з Марселя | ||||
| 43°16′38″ пн. ш. 05°18′24″ сх. д. / 43.27722° пн. ш. 5.30667° сх. д.Координати: 43°16′38″ пн. ш. 05°18′24″ сх. д. / 43.27722° пн. ш. 5.30667° сх. д. | ||||
| Акваторія | Середземне море | |||
| Кількість островів | 4 | |||
| Найбільший острів | ||||
| Загальна площа | 2 км² | |||
| Найвища точка | 89 м | |||
| Населення (2006 рік) | 86 осіб | |||
| Густота населення | 43 осіб/км² | |||
| Країна | Франція | |||
| Регіон | Прованс — Альпи — Лазурний Берег | |||
 Фріульські острови у Вікісховищі | ||||
Короткий опис
До Фріульських належать такі острови:
- на півдні.
- на півночі.
- Острів Іф на сході, між двома головними островами.
- на захід від Ратонно, найменший з островів.
Обидва більших острови Помег і Ратонно з'єднані між собою за допомогою дамби (Digues de Berry), спорудженої 1822 року. Помег має довжину 2,7 км, а Ратонно — 2,5 км. Найвища точка розташована на острові Помег — 89 м над рівнем моря. Назва «Тібулан» походить від провансальського виразу й дослівно означає «шматочок острівця», тобто «маленький острів». У замку Іф на однойменному острові розгортаються події роману Олександра Дюма «Граф Монте-Крісто».
До островів можна дістатися всього за чверть години кораблем з Марселя.
Історія
Стратегічне розташування островів щодо гавані Марселя призвело до появи на островах численних фортифікаційних споруд. За часів Генріха IV на острові Ратонно було споруджено потужний форт. Згодом на острові Іф було споруджено надійно захищений замок, вдосконалений пізніше Вобаном. Нові укріплення було споруджено за Наполеона.
1720 року, під час Великої Марсельської чуми острови використовувалися як місце карантину для кораблів, що припливали з Африки та Близького Сходу. Під час Третьої республіки укріплення було модернізовано. У роки Першої світової війни на островах були закріплені спостережні повітряні кулі. У 20-ті роки ХХ століття, під час прийому вірменських біженців, тут був встановлений центр санітарного контролю. Під час Другої світової війни острови зазнали нищівних бомбардувань авіації союзників, яка намагалася нейтралізувати оборонні споруди, додатково укріплені вермахтом. На острові Ратонно й досі можна побачити численні кратери від розривів бомб.
До 1975 року острови було заборонено відвідувати туристам, оскільки перебували у власності Міністерства оборони Франції.
2002 року акваторія на острови були проголошені міською радою Марселя «Морським парком Фріульських островів». Острови відвідують численні любителі підводного плавання та туристи.
18 квітня 2012 острови архіпелагу входять до складу Національного парку Каланок.
Міський квартал
Фріуль адміністративно приєднаний до 7-го округу Марселя. Оскільки ця територія є частиною Національного парку, на островах суворо заборонене використання транспортних засобів, в тому числі велосипедів. Тут розташована гавань для яхт більше, ніж на 600 місць, магазинчики і ресторани вздовж гавані та житлові будинки. Протягом року тут постійно проживає близько півтори сотні людей. На островах немає поліції, лікарні, школи, для забезпечення цих потреб мешканці змушені плисти до міста.
Середовище
Фріульський архіпелаг є одним з найпосушливіших місць Франції. Його мікроклімат сприяв розвитку особливих видів, адаптованих до цього дуже своєрідного середовища. Невисока рослинність, галофільна, або, як мінімум галорезистентна чергується з осипами, голими скелями та рослинністю, типовою для середземноморської гариги. Рідкісні дерева, алепські сосни та оливні дерева мають форму, продиктовану постійною присутністю вітру (містраль) та дрібного дощу. На архіпелазі зафіксовано близько 350 видів рослин, 14 з яких рідкісні або охороняються.
Однією з атракцій островів є присутність на них птахів, які зустрічаються лише на середземноморських островах. Так, Строкатий атлантичний буревісник (Calonectris borealis), Буревісник малий (Puffinus yelkouan), Качурка морська (Hydrobates pelagicus), птахи, які більшу частину життя проводять у морі, знаходять місце для гніздування на островах. Прибережні скелі населяють Скеляр синій (Monticola solitarius), Сапсан, Боривітер звичайний, популяція Сичів хатніх, колонії Apus pallidus (Серпокрилець білочеревий) та чубатих бакланів.
Також тут присутній Гекон європейський листолапий, який вважається під загрозою зникнення у світовому масштабі, у Франції знаходиться під охороною.
Найбільш поширеним видом є Мартин середземноморський, якого зареєстровано 8000 пар.
На островах немає великих ссавців, проте є завезені види, такі як кролі, щурі, а також здичавілі коти.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фріульські острови |
- Офіційна сторінка островів [ 27 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Сайт про острови www.frioul.net [ 10 червня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Friulski ostrovi fr Iles du Frioul seredzemnomorski ostrovi sho roztashovani za 4 km vid francuzkogo mista Marsel Do grupi ostroviv vhodit chotiri ostrovi yaki razom zaselyayut blizko 100 zhiteliv na zagalnij ploshi 100 ga Friulski ostrovi fr Archipel du Frioul oks Archipela dau Frieu Vid z MarselyaVid z Marselya 43 16 38 pn sh 05 18 24 sh d 43 27722 pn sh 5 30667 sh d 43 27722 5 30667 Koordinati 43 16 38 pn sh 05 18 24 sh d 43 27722 pn sh 5 30667 sh d 43 27722 5 30667 AkvatoriyaSeredzemne more Kilkist ostroviv4 Najbilshij ostriv Zagalna plosha2 km Najvisha tochka89 m Naselennya 2006 rik 86 osib Gustota naselennya43 osib km KrayinaFranciya RegionProvans Alpi Lazurnij Bereg Friulski ostrovi Friulski ostrovi Friulski ostrovi u VikishovishiKorotkij opisDo Friulskih nalezhat taki ostrovi na pivdni na pivnochi Ostriv If na shodi mizh dvoma golovnimi ostrovami na zahid vid Ratonno najmenshij z ostroviv Vid na ostriv Tibulan z ostrova Pomeg Obidva bilshih ostrovi Pomeg i Ratonno z yednani mizh soboyu za dopomogoyu dambi Digues de Berry sporudzhenoyi 1822 roku Pomeg maye dovzhinu 2 7 km a Ratonno 2 5 km Najvisha tochka roztashovana na ostrovi Pomeg 89 m nad rivnem morya Nazva Tibulan pohodit vid provansalskogo virazu j doslivno oznachaye shmatochok ostrivcya tobto malenkij ostriv U zamku If na odnojmennomu ostrovi rozgortayutsya podiyi romanu Oleksandra Dyuma Graf Monte Kristo Do ostroviv mozhna distatisya vsogo za chvert godini korablem z Marselya IstoriyaMarsel kinec XVII stolittya Strategichne roztashuvannya ostroviv shodo gavani Marselya prizvelo do poyavi na ostrovah chislennih fortifikacijnih sporud Za chasiv Genriha IV na ostrovi Ratonno bulo sporudzheno potuzhnij fort Zgodom na ostrovi If bulo sporudzheno nadijno zahishenij zamok vdoskonalenij piznishe Vobanom Novi ukriplennya bulo sporudzheno za Napoleona 1720 roku pid chas Velikoyi Marselskoyi chumi ostrovi vikoristovuvalisya yak misce karantinu dlya korabliv sho priplivali z Afriki ta Blizkogo Shodu Pid chas Tretoyi respubliki ukriplennya bulo modernizovano U roki Pershoyi svitovoyi vijni na ostrovah buli zakripleni sposterezhni povitryani kuli U 20 ti roki HH stolittya pid chas prijomu virmenskih bizhenciv tut buv vstanovlenij centr sanitarnogo kontrolyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ostrovi zaznali nishivnih bombarduvan aviaciyi soyuznikiv yaka namagalasya nejtralizuvati oboronni sporudi dodatkovo ukripleni vermahtom Na ostrovi Ratonno j dosi mozhna pobachiti chislenni krateri vid rozriviv bomb Do 1975 roku ostrovi bulo zaboroneno vidviduvati turistam oskilki perebuvali u vlasnosti Ministerstva oboroni Franciyi 2002 roku akvatoriya na ostrovi buli progolosheni miskoyu radoyu Marselya Morskim parkom Friulskih ostroviv Ostrovi vidviduyut chislenni lyubiteli pidvodnogo plavannya ta turisti 18 kvitnya 2012 ostrovi arhipelagu vhodyat do skladu Nacionalnogo parku Kalanok Miskij kvartalFriul administrativno priyednanij do 7 go okrugu Marselya Oskilki cya teritoriya ye chastinoyu Nacionalnogo parku na ostrovah suvoro zaboronene vikoristannya transportnih zasobiv v tomu chisli velosipediv Tut roztashovana gavan dlya yaht bilshe nizh na 600 misc magazinchiki i restorani vzdovzh gavani ta zhitlovi budinki Protyagom roku tut postijno prozhivaye blizko pivtori sotni lyudej Na ostrovah nemaye policiyi likarni shkoli dlya zabezpechennya cih potreb meshkanci zmusheni plisti do mista Ostriv Ratonno odin z ostroviv Friulskogo arhipelagu Na foto vidno gavan zhitlovi budinki ta restorani Stattya Friulski ostrovi SeredovisheFriulskij arhipelag ye odnim z najposushlivishih misc Franciyi Jogo mikroklimat spriyav rozvitku osoblivih vidiv adaptovanih do cogo duzhe svoyeridnogo seredovisha Nevisoka roslinnist galofilna abo yak minimum galorezistentna cherguyetsya z osipami golimi skelyami ta roslinnistyu tipovoyu dlya seredzemnomorskoyi garigi Ridkisni dereva alepski sosni ta olivni dereva mayut formu prodiktovanu postijnoyu prisutnistyu vitru mistral ta dribnogo doshu Na arhipelazi zafiksovano blizko 350 vidiv roslin 14 z yakih ridkisni abo ohoronyayutsya Odniyeyu z atrakcij ostroviv ye prisutnist na nih ptahiv yaki zustrichayutsya lishe na seredzemnomorskih ostrovah Tak Strokatij atlantichnij burevisnik Calonectris borealis Burevisnik malij Puffinus yelkouan Kachurka morska Hydrobates pelagicus ptahi yaki bilshu chastinu zhittya provodyat u mori znahodyat misce dlya gnizduvannya na ostrovah Priberezhni skeli naselyayut Skelyar sinij Monticola solitarius Sapsan Boriviter zvichajnij populyaciya Sichiv hatnih koloniyi Apus pallidus Serpokrilec bilocherevij ta chubatih baklaniv Takozh tut prisutnij Gekon yevropejskij listolapij yakij vvazhayetsya pid zagrozoyu zniknennya u svitovomu masshtabi u Franciyi znahoditsya pid ohoronoyu Najbilsh poshirenim vidom ye Martin seredzemnomorskij yakogo zareyestrovano 8000 par Na ostrovah nemaye velikih ssavciv prote ye zavezeni vidi taki yak kroli shuri a takozh zdichavili koti PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Friulski ostrovi Oficijna storinka ostroviv 27 listopada 2012 u Wayback Machine Sajt pro ostrovi www frioul net 10 chervnya 2020 u Wayback Machine