Ли́кови — відома сім'я російських старовірів-відлюдників, яка мешкала високо в горах Абаканського хребта Західного Саяна (Таштипський район Хакасії). У 1920-х рр. Ликови, рятуючись від безбожної радянської влади, втекли у Саянську тайгу і багато років жили в суворій ізоляції.
Історія родини
Наприкінці XIX ст. (старообрядці різних толків), у тому числі помірковані «часовенні», тікаючи від «гріховного світу», знаходили собі пристанище в глухих краях Алтаю, Шорії і Саян. За сто п'ятдесят кілометрів від Абази на річці Великий Абакан було засноване селище Тиші, яке складалось з 10-12 дворів. У ньому жила родина Ликових, яка поруч мала також власну заїмку (рос. Лыковская заимка). Зі «світом» спілкувалися через посередників, які за хутро та рибу привозили їм на човнах «сіль і залізо».
У 1929 р. над ними нависла загроза колективізації. Не бажаючи коритися безбожникам, сім'я Ликових, що складалась з батька Осипа, мати Раїси, синів Степана, Карпа, Євдокима та ще кількох осіб, переселилася вище у гирло річки Каїр. Але підтримували тісні зв'язки з Тишою. Всі сини одружилися. У 1930 р. Карпо взяв собі дружину Килину (Акули́ну) Карпівну Дайбову (1901–1961).
У 1931 р. був утворений Алтайський заповідник. Патрульний наряд заборонив Ликовим полювання. У 1935 р. більшовики знову тут з'явилися і застрелили Євдокима на власному городі. Згодом Раїса, Степан, дружина Євдокима Аксенія і двоє його дітей померли від голоду і хвороб.
Під час Другої світової війни влада звинуватила селян Тиші у переховуванні дезертирів і ліквідувала селище. Карп Ликов з дружиною і двома дітьми вирушили по Абакану в гори шукати місце «глухіше, менш доступне». Із собою взяли «все залізне», господарський інвентар, ікони і богослужбові книги. Човен тягли шворкою і стернили жердинами.
У 1945 р. Ликових виявили військові топографи. Змушені знову шукати собі нове місце, але цього разу востаннє. Притулок знайшли на березі річки Єринат (51°27′38″ пн. ш. 88°25′37″ сх. д. / 51.4606778° пн. ш. 88.4271417° сх. д.).
Після того їх ще раз бачили люди із «міра». А в переліку географічних термінів «Хакасько-російського словника» 1951 р. навіть згадувався хак. «Лыков иб» — рос. Заимка Лыковых Таштипського району.
Склад сім'ї
У 1978 р. родина налічувала п'ять осіб:
- Карпо Йосипович (1901–1988) — батько
- Савін (1925–1981) — син
- Наталя (1935–1981) — дочка
- Дмитро (1944–1981) — син
- Агафія (нар. 1945) — дочка.
Мати Акулина Карпівна померла у найбільш тяжкий, голодний 1961 рік.
Побут відлюдників
Ликови жили в дерев'яній оселі з піччю.
День проводили у праці і молитвах. Релігійні свята відзначали молебнями і читаннями релігійних книг. Святковий раціон складався з картоплі, житньої каші і шматка м'яса.
Розваг не було, дозвілля скрашували розповідями про власні сни. Серед «особливих подій» монотонного життя, про які часто згадували, були голод 1961 р. і смерть Акулини, війна з ведмедем, мандрівка з двома ночівлями, шиття перших шкіряних чобіт, падіння Карпа з кедра, будівництво окремої хатини для Дмитра і Савіна і, звичайно, прихід людей. Після запуску першого супутника Землі в 1957 р. Карпо Йосипович зауважив: «Зірки стали швидко по небу ходити». Згодом припустив: «Люди вигадали щось таке і пускають вогні, на зірки вельми схожі».
Про літаки, які все частіше кружляли над краєм, знайшли в «старих книгах»: «Будуть літати по небу залізні птахи».
Одяг ткали з конопель на примітивному ткацькому верстаті, шапки шили з хутра кабарги, взуття — з бересту або шкіри марала.
Ликови переважно жили надголодь. Хоча й займалися полюванням, рибальством, збирали гриби, ягоди та горіхи. На городі вирощували ячмінь, жито, коноплю та овочі (картоплю, ріпу, буряк, горох). Основним продуктом харчування була картопля. Частково її сушили на випадок неврожаю і зберігали два роки. На зиму запасались також кедровими горіхами, сушеною кропивою, грибами, малиною, чорницею, брусницею, смородиною. Навесні добували березовий сік. Солі не було.
Хліб випікали із сушеної, товченої в ступі, картоплі з додаванням двох-трьох жмень подрібненого жита і насіння конопель. Із цієї суміші, замішаної на воді без дріжджів або закваски і випеченої на сковорідці, виходив товстий чорний млинець. З кропиви варили юшку («варево»).
Посуд у вигляді туєсів різного розміру виготовляли з бересту. Їжу варили у казанках.
Вогонь добували кресалом. Трут робили з грибу трутовика, який півдня треба було варити у воді із золою, а потім висушити. Хата освітлювалась березовою скіпкою — довгою тонкою тріскою, яка вставлялась під нахилом у світець.
Лікування
Ликови назвали хвороби, які найчастіше вражали їх: «надсада» (перенапруження) і застуда. Від першої, якою страждали всі, лікувалися «правкою живота», від іншої — кропивою, малиною і прогріванням на печі. Часто допікав зубний біль.
Рани на тілі змащували слиною, «сіркою» (смолою ялиці) або ялицевою олією (випарки з хвої). Пили відвари чаги, смородинових гілок, іван-чаю. На зиму заготовлювали дику цибулю, чорницю, звичайне багно, материнку, пижмо та інші «корисні, Богом дані рослини».
Писемність родини
Відлюдники вели точний облік днів і майже ніколи не помилилися в календарі. Лише одного разу збилися з ліку, що спричинило паніку, але зрештою зуміли відновити літочислення. Акулина навчила всіх дітей читати і писати за Псалтирем. Релігійні книги дбайливо зберігалися.
Контакт з цивілізацією
Ликови були повністю відрізані від сучасної цивілізації. Лише у 1978 р. їх випадково виявили геологи, які обстежували річку Великий Абакан.
Популярність сім'ї принесли статті відомого журналіста Василя Пєскова в газеті «Комсомольська правда», який неодноразово з 1981 р. приїжджав до Ликових. За результатами цих візитів ним була написана книга «Таёжный тупик», яка неодноразово перевидавалася і вийшла кількома іноземними мовами.
Однак контакти з цивілізацією виявилися для старовірів трагічними. Один за одним члени родини померли. Раніше від голоду і «надсади» померла Акулина Карпівна; Дмитро — від грипу, Савін — від «надсади» і «кривавого проносу», Наталя і Карпо Йосипович — від невідомої хвороби.
У живих залишилася одна Агафія, яка згодом прийняла чернечий постриг, але нести послух у старообрядницькому монастирі не змогла. Її намагались забрати родичі із селища Кілінськ (Алтай), однак відлюдниця повернулась назад, оскільки там не було «життя просторого». Час від часу до неї приїжджали прочани, проте ненадовго, оскільки не витримували тайгового ритму життя. Згодом поруч оселився старий геолог-інвалід. Тайговичку часто відвідують гості, які намагаються допомогти їй. Господарство Агафії поповнилось козами, курями, собакою і котами. Тут збудували нову хату, лазню і сараї.
Фільми про Ликових
- «Таёжный тупик», документальний фільм з циклу «Загадки Сибіру», знятий у 2004 р. журналом «GEO» і REN-TV за мотивами однойменної книги Василя Пєскова.
- «Far Out: Agafia's Taiga Life» (2013), документальний фільм з циклу «Far Out» американського режисера Джона Мартина
Говірка Агафії Ликової
Мова Ликових викликає великий інтерес у лінгвістів.
Із фрагмента інтерв'ю з Агафією, видно, що вона розмовляє старообрядницькою південносибірською говіркою, сформованою в ізоляції:
Говірка Агафії | Значення |
---|---|
У Евдокима жена была Аксинья. А Раиза — это тятина мама… Аксинья-та не стала ее кормить, а та уж чё, 80 лет копать — садить не замогла. А чё,… сперва Раизу свекровку… уморила с голоду. Тятя так говорил, с голоду уморила, не стала кормить… Все говорил, пожила бы еще. | У Євдокима була жінка Аксенія. А Раїсу, татову маму, Аксенія не стала годувати, бо тій вже 80 років — ані копати, ані садити не могла. І що? Спочатку свекруху Раїсу уморила голодом. Тато так казав: «Голодом уморила, не стала годувати». Усе говорив, що пожила б ще. |
[У Евдокима] были двое [детей Александра и Марфа]. Алексанру свою дочь заморила… Аксинья-та, сама-та она тоже видно с голоду, ну шишки ели, грибы каки собирали, а потом Марфа-та [второй ребенок Евдокима] рассказала, [как мать предложила] пойдем гыт шишки я слажу на кедру, а ты сабирешь, ну ей уж где-то седьмой год был, Марфе-то, сабирешь гыд придем испекем шишки и обедать будем. Ну вот, как Марфа-то сказала, вышла из избушки та упала и все. Ну шишки та уж грибы говорят не едовы. Отварили ну эта можно и отравиться уж этим. Когда Марфа-та адна осталась месец, ана адна в этой избушке. | У Євдокима було двоє дітей: Олександра й Марфа. Свою дочку Олександру теж заморила. Аксенія, видно, теж з голоду померла. Їли шишки, якісь гриби. Потім Марфа розповіла, що мати запропонувала: «Пішли за шишками, я полізу на кедр, а ти збиратимеш» Марфі тоді сім років було. «Збереш — прийдемо запечемо шишки і пообідаємо». Ну ось, як Марфа сказала, вийшла з хати й упала. Шишки і гриби, кажуть, не їстівні. Відварили, але цим можна і отруїтися. Марфа сама залишилась, місяць одна була у холодній хаті. |
В Ильин день пошли, по новому теперь 2 августа… пошли проведовать. Те приходят, а она [Аксинья] уж только куски на завалинке… Ну это уж все сотлело, только одни кости. Марфа-та де? Потом увидел се таки на улицу схожено чернигой, тада пошли искать, знал где чернижник-та пришли — ана стоит. Гыд чё месец без матери и в холодной избушке жила | На Іллю, за новим стилем тепер 2 серпня, пішли провідати. Тато приходить, а від Аксенії лише шматки на призьбі. Все зітліло, лише кістки. А Марфа де? Потім побачив, що довкола розкидана чорниця, тоді пішов шукати, бо знав де чорничник. Прийшов — вона стоїть. Цілий місяць без матері і в холодній хаті! |
Марфу-та взяли к себе. Ну а чё она измерзла и голодом измерзла, в холодной избушке жила, ягоду вот хадила чернигу сабирала только… Перво-та вапсе не говорила, патом атошла се таки | Марфу забрали до себе. Вона замерзла і виголодалась, у холодній хаті жила, ходила по ягоди, збирала чорницю. Попервах взагалі не говорила, потім все ж таки оклигала. |
Галерея зовнішніх зображень
|
|
| ||||||||||||
|
|
|
Примітки
- Однак Агафья згадувала, як ведмідь розрив могилу і зжер «тятіного брата». Тобто Євдоким був убитий уже на новому місці. (Таежный тупик: Агафье Лыковой 60 лет! [ 7 березня 2011 у Wayback Machine.] // Комсомольська правда. — 2005. — 6 липня.)
- Агафья Лыкова стала героиней американского документального фильма. [ 15 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Галина Толстова Лингвистико-этнографическая экспедиция на речку Еринат к Агафье Карповне Лыковой [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.]. 6 жовтня 2003.
- Интервью со старообрядкой А. К. Лыковой [ 24 листопада 2019 у Wayback Machine.] Вестник ИПХ. — 2007. — выпуск 22 (41).
Джерела
- Василий Песков. Таежный тупик. Фото. [ 12 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Таежный тупик. [ 23 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Василий Песков. Таежный тупик. Привет от Агафьи. Фото. [ 16 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Тигрий Дулькейт Лыковы
- Михаил Фырнин. Лыковы — таёжный тупик [ 9 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Галина Толстова. Лингвистико-этнографическая экспедиция на речку Еринат к Агафье Карповне Лыковой [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.]. 6 жовтня 2003.
- Любовь Рак Лыковы: история болезни [ 19 березня 2012 у Wayback Machine.]// Газета «Труд». — 2005. — № 36 (3 березня).
- Агафья Лыкова Агафиевские чтения/
- Занимательная география. Таежные робинзоны [ 27 березня 2008 у Wayback Machine.]
- В гостях у Агафьи Лыковой [ 11 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Таежный тупик [ 13 липня 2011 у Wayback Machine.]// Комсомольська правда. — 2010. — 8 липня.
- Лыкова заимка. Фотографії на Panoramio[недоступне посилання з вересня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li kovi vidoma sim ya rosijskih staroviriv vidlyudnikiv yaka meshkala visoko v gorah Abakanskogo hrebta Zahidnogo Sayana Tashtipskij rajon Hakasiyi U 1920 h rr Likovi ryatuyuchis vid bezbozhnoyi radyanskoyi vladi vtekli u Sayansku tajgu i bagato rokiv zhili v suvorij izolyaciyi Publikaciyi pro vidlyudnikiv u radyanskij presi sprichinili splesk interesu bagatoh lyudej do doli LikovihVidtvorenij inter yer hati Likovih u Krasnoyarskomu literaturnomu muzeyi Istoriya rodiniNaprikinci XIX st staroobryadci riznih tolkiv u tomu chisli pomirkovani chasovenni tikayuchi vid grihovnogo svitu znahodili sobi pristanishe v gluhih krayah Altayu Shoriyi i Sayan Za sto p yatdesyat kilometriv vid Abazi na richci Velikij Abakan bulo zasnovane selishe Tishi yake skladalos z 10 12 dvoriv U nomu zhila rodina Likovih yaka poruch mala takozh vlasnu zayimku ros Lykovskaya zaimka Zi svitom spilkuvalisya cherez poserednikiv yaki za hutro ta ribu privozili yim na chovnah sil i zalizo U 1929 r nad nimi navisla zagroza kolektivizaciyi Ne bazhayuchi koritisya bezbozhnikam sim ya Likovih sho skladalas z batka Osipa mati Rayisi siniv Stepana Karpa Yevdokima ta she kilkoh osib pereselilasya vishe u girlo richki Kayir Ale pidtrimuvali tisni zv yazki z Tishoyu Vsi sini odruzhilisya U 1930 r Karpo vzyav sobi druzhinu Kilinu Akuli nu Karpivnu Dajbovu 1901 1961 U 1931 r buv utvorenij Altajskij zapovidnik Patrulnij naryad zaboroniv Likovim polyuvannya U 1935 r bilshoviki znovu tut z yavilisya i zastrelili Yevdokima na vlasnomu gorodi Zgodom Rayisa Stepan druzhina Yevdokima Akseniya i dvoye jogo ditej pomerli vid golodu i hvorob Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vlada zvinuvatila selyan Tishi u perehovuvanni dezertiriv i likviduvala selishe Karp Likov z druzhinoyu i dvoma ditmi virushili po Abakanu v gori shukati misce gluhishe mensh dostupne Iz soboyu vzyali vse zalizne gospodarskij inventar ikoni i bogosluzhbovi knigi Choven tyagli shvorkoyu i sternili zherdinami U 1945 r Likovih viyavili vijskovi topografi Zmusheni znovu shukati sobi nove misce ale cogo razu vostannye Pritulok znajshli na berezi richki Yerinat 51 27 38 pn sh 88 25 37 sh d 51 4606778 pn sh 88 4271417 sh d 51 4606778 88 4271417 Pislya togo yih she raz bachili lyudi iz mira A v pereliku geografichnih terminiv Hakasko rosijskogo slovnika 1951 r navit zgaduvavsya hak Lykov ib ros Zaimka Lykovyh Tashtipskogo rajonu Sklad sim yiU 1978 r rodina nalichuvala p yat osib Karpo Josipovich 1901 1988 batko Savin 1925 1981 sin Natalya 1935 1981 dochka Dmitro 1944 1981 sin Agafiya nar 1945 dochka Mati Akulina Karpivna pomerla u najbilsh tyazhkij golodnij 1961 rik Pobut vidlyudnikivLikovi zhili v derev yanij oseli z pichchyu Den provodili u praci i molitvah Religijni svyata vidznachali molebnyami i chitannyami religijnih knig Svyatkovij racion skladavsya z kartopli zhitnoyi kashi i shmatka m yasa Rozvag ne bulo dozvillya skrashuvali rozpovidyami pro vlasni sni Sered osoblivih podij monotonnogo zhittya pro yaki chasto zgaduvali buli golod 1961 r i smert Akulini vijna z vedmedem mandrivka z dvoma nochivlyami shittya pershih shkiryanih chobit padinnya Karpa z kedra budivnictvo okremoyi hatini dlya Dmitra i Savina i zvichajno prihid lyudej Pislya zapusku pershogo suputnika Zemli v 1957 r Karpo Josipovich zauvazhiv Zirki stali shvidko po nebu hoditi Zgodom pripustiv Lyudi vigadali shos take i puskayut vogni na zirki velmi shozhi Pro litaki yaki vse chastishe kruzhlyali nad krayem znajshli v starih knigah Budut litati po nebu zalizni ptahi Odyag tkali z konopel na primitivnomu tkackomu verstati shapki shili z hutra kabargi vzuttya z berestu abo shkiri marala Likovi perevazhno zhili nadgolod Hocha j zajmalisya polyuvannyam ribalstvom zbirali gribi yagodi ta gorihi Na gorodi viroshuvali yachmin zhito konoplyu ta ovochi kartoplyu ripu buryak goroh Osnovnim produktom harchuvannya bula kartoplya Chastkovo yiyi sushili na vipadok nevrozhayu i zberigali dva roki Na zimu zapasalis takozh kedrovimi gorihami sushenoyu kropivoyu gribami malinoyu chorniceyu brusniceyu smorodinoyu Navesni dobuvali berezovij sik Soli ne bulo Hlib vipikali iz sushenoyi tovchenoyi v stupi kartopli z dodavannyam dvoh troh zhmen podribnenogo zhita i nasinnya konopel Iz ciyeyi sumishi zamishanoyi na vodi bez drizhdzhiv abo zakvaski i vipechenoyi na skovoridci vihodiv tovstij chornij mlinec Z kropivi varili yushku varevo Posud u viglyadi tuyesiv riznogo rozmiru vigotovlyali z berestu Yizhu varili u kazankah Vogon dobuvali kresalom Trut robili z gribu trutovika yakij pivdnya treba bulo variti u vodi iz zoloyu a potim visushiti Hata osvitlyuvalas berezovoyu skipkoyu dovgoyu tonkoyu triskoyu yaka vstavlyalas pid nahilom u svitec LikuvannyaLikovi nazvali hvorobi yaki najchastishe vrazhali yih nadsada perenapruzhennya i zastuda Vid pershoyi yakoyu strazhdali vsi likuvalisya pravkoyu zhivota vid inshoyi kropivoyu malinoyu i progrivannyam na pechi Chasto dopikav zubnij bil Rani na tili zmashuvali slinoyu sirkoyu smoloyu yalici abo yalicevoyu oliyeyu viparki z hvoyi Pili vidvari chagi smorodinovih gilok ivan chayu Na zimu zagotovlyuvali diku cibulyu chornicyu zvichajne bagno materinku pizhmo ta inshi korisni Bogom dani roslini Pisemnist rodiniVidlyudniki veli tochnij oblik dniv i majzhe nikoli ne pomililisya v kalendari Lishe odnogo razu zbilisya z liku sho sprichinilo paniku ale zreshtoyu zumili vidnoviti litochislennya Akulina navchila vsih ditej chitati i pisati za Psaltirem Religijni knigi dbajlivo zberigalisya Kontakt z civilizaciyeyuLikovi buli povnistyu vidrizani vid suchasnoyi civilizaciyi Lishe u 1978 r yih vipadkovo viyavili geologi yaki obstezhuvali richku Velikij Abakan Populyarnist sim yi prinesli statti vidomogo zhurnalista Vasilya Pyeskova v gazeti Komsomolska pravda yakij neodnorazovo z 1981 r priyizhdzhav do Likovih Za rezultatami cih vizitiv nim bula napisana kniga Tayozhnyj tupik yaka neodnorazovo perevidavalasya i vijshla kilkoma inozemnimi movami Odnak kontakti z civilizaciyeyu viyavilisya dlya staroviriv tragichnimi Odin za odnim chleni rodini pomerli Ranishe vid golodu i nadsadi pomerla Akulina Karpivna Dmitro vid gripu Savin vid nadsadi i krivavogo pronosu Natalya i Karpo Josipovich vid nevidomoyi hvorobi U zhivih zalishilasya odna Agafiya yaka zgodom prijnyala chernechij postrig ale nesti posluh u staroobryadnickomu monastiri ne zmogla Yiyi namagalis zabrati rodichi iz selisha Kilinsk Altaj odnak vidlyudnicya povernulas nazad oskilki tam ne bulo zhittya prostorogo Chas vid chasu do neyi priyizhdzhali prochani prote nenadovgo oskilki ne vitrimuvali tajgovogo ritmu zhittya Zgodom poruch oselivsya starij geolog invalid Tajgovichku chasto vidviduyut gosti yaki namagayutsya dopomogti yij Gospodarstvo Agafiyi popovnilos kozami kuryami sobakoyu i kotami Tut zbuduvali novu hatu laznyu i sarayi Filmi pro Likovih Tayozhnyj tupik dokumentalnij film z ciklu Zagadki Sibiru znyatij u 2004 r zhurnalom GEO i REN TV za motivami odnojmennoyi knigi Vasilya Pyeskova Far Out Agafia s Taiga Life 2013 dokumentalnij film z ciklu Far Out amerikanskogo rezhisera Dzhona MartinaGovirka Agafiyi LikovoyiMova Likovih viklikaye velikij interes u lingvistiv Iz fragmenta interv yu z Agafiyeyu vidno sho vona rozmovlyaye staroobryadnickoyu pivdennosibirskoyu govirkoyu sformovanoyu v izolyaciyi Govirka Agafiyi ZnachennyaU Evdokima zhena byla Aksinya A Raiza eto tyatina mama Aksinya ta ne stala ee kormit a ta uzh chyo 80 let kopat sadit ne zamogla A chyo sperva Raizu svekrovku umorila s golodu Tyatya tak govoril s golodu umorila ne stala kormit Vse govoril pozhila by eshe U Yevdokima bula zhinka Akseniya A Rayisu tatovu mamu Akseniya ne stala goduvati bo tij vzhe 80 rokiv ani kopati ani saditi ne mogla I sho Spochatku svekruhu Rayisu umorila golodom Tato tak kazav Golodom umorila ne stala goduvati Use govoriv sho pozhila b she U Evdokima byli dvoe detej Aleksandra i Marfa Aleksanru svoyu doch zamorila Aksinya ta sama ta ona tozhe vidno s golodu nu shishki eli griby kaki sobirali a potom Marfa ta vtoroj rebenok Evdokima rasskazala kak mat predlozhila pojdem gyt shishki ya slazhu na kedru a ty sabiresh nu ej uzh gde to sedmoj god byl Marfe to sabiresh gyd pridem ispekem shishki i obedat budem Nu vot kak Marfa to skazala vyshla iz izbushki ta upala i vse Nu shishki ta uzh griby govoryat ne edovy Otvarili nu eta mozhno i otravitsya uzh etim Kogda Marfa ta adna ostalas mesec ana adna v etoj izbushke U Yevdokima bulo dvoye ditej Oleksandra j Marfa Svoyu dochku Oleksandru tezh zamorila Akseniya vidno tezh z golodu pomerla Yili shishki yakis gribi Potim Marfa rozpovila sho mati zaproponuvala Pishli za shishkami ya polizu na kedr a ti zbiratimesh Marfi todi sim rokiv bulo Zberesh prijdemo zapechemo shishki i poobidayemo Nu os yak Marfa skazala vijshla z hati j upala Shishki i gribi kazhut ne yistivni Vidvarili ale cim mozhna i otruyitisya Marfa sama zalishilas misyac odna bula u holodnij hati V Ilin den poshli po novomu teper 2 avgusta poshli provedovat Te prihodyat a ona Aksinya uzh tolko kuski na zavalinke Nu eto uzh vse sotlelo tolko odni kosti Marfa ta de Potom uvidel se taki na ulicu shozheno chernigoj tada poshli iskat znal gde chernizhnik ta prishli ana stoit Gyd chyo mesec bez materi i v holodnoj izbushke zhila Na Illyu za novim stilem teper 2 serpnya pishli providati Tato prihodit a vid Akseniyi lishe shmatki na prizbi Vse zitlilo lishe kistki A Marfa de Potim pobachiv sho dovkola rozkidana chornicya todi pishov shukati bo znav de chornichnik Prijshov vona stoyit Cilij misyac bez materi i v holodnij hati Marfu ta vzyali k sebe Nu a chyo ona izmerzla i golodom izmerzla v holodnoj izbushke zhila yagodu vot hadila chernigu sabirala tolko Pervo ta vapse ne govorila patom atoshla se taki Marfu zabrali do sebe Vona zamerzla i vigolodalas u holodnij hati zhila hodila po yagodi zbirala chornicyu Popervah vzagali ne govorila potim vse zh taki okligala Galereya zovnishnih zobrazhenZovnishni zobrazhennyaKarp Likov Zovnishni zobrazhennyaSavin Dmitro i Agafiya Zovnishni zobrazhennyaDmitro i AgafiyaZovnishni zobrazhennyaZayimka Likovih na richci Yerinat Zovnishni zobrazhennyaAgafiya na ribolovli Zovnishni zobrazhennyaAgafiya Likova i Vasil PyeskovPrimitkiOdnak Agafya zgaduvala yak vedmid rozriv mogilu i zzher tyatinogo brata Tobto Yevdokim buv ubitij uzhe na novomu misci Taezhnyj tupik Agafe Lykovoj 60 let 7 bereznya 2011 u Wayback Machine Komsomolska pravda 2005 6 lipnya Agafya Lykova stala geroinej amerikanskogo dokumentalnogo filma 15 kvitnya 2013 u Wayback Machine ros Galina Tolstova Lingvistiko etnograficheskaya ekspediciya na rechku Erinat k Agafe Karpovne Lykovoj 21 lipnya 2011 u Wayback Machine 6 zhovtnya 2003 Intervyu so staroobryadkoj A K Lykovoj 24 listopada 2019 u Wayback Machine Vestnik IPH 2007 vypusk 22 41 DzherelaVasilij Peskov Taezhnyj tupik Foto 12 sichnya 2011 u Wayback Machine Taezhnyj tupik 23 veresnya 2013 u Wayback Machine Vasilij Peskov Taezhnyj tupik Privet ot Agafi Foto 16 kvitnya 2013 u Wayback Machine Tigrij Dulkejt Lykovy Mihail Fyrnin Lykovy tayozhnyj tupik 9 serpnya 2013 u Wayback Machine Galina Tolstova Lingvistiko etnograficheskaya ekspediciya na rechku Erinat k Agafe Karpovne Lykovoj 21 lipnya 2011 u Wayback Machine 6 zhovtnya 2003 Lyubov Rak Lykovy istoriya bolezni 19 bereznya 2012 u Wayback Machine Gazeta Trud 2005 36 3 bereznya Agafya Lykova Agafievskie chteniya Zanimatelnaya geografiya Taezhnye robinzony 27 bereznya 2008 u Wayback Machine V gostyah u Agafi Lykovoj 11 travnya 2012 u Wayback Machine Taezhnyj tupik 13 lipnya 2011 u Wayback Machine Komsomolska pravda 2010 8 lipnya Lykova zaimka Fotografiyi na Panoramio nedostupne posilannya z veresnya 2019