Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леопольд I Добрий фр Léopold Ier de Lorraine dit le Bon нім Leopold von Lothringen 11 вересня 1679 27 березня 1729 герцо

Леопольд I (герцог Лотарингії)

Леопольд I (герцог Лотарингії)

Леопольд I Добрий (фр. Léopold Ier de Lorraine, dit le Bon, нім. Leopold von Lothringen; 11 вересня 1679 — 27 березня 1729) — герцог Лотарингії та Бару у 1690—1729 роках, герцог Цешину у 1722—1729 роках, син герцога Лотарингії Карла V та принцеси з дому Габсбургів Елеонори Марії Австрійської, батько імператора Священної Римської імперії Франца I. Кавалер ордену Золотого руна.

Леопольд I
фр. Léopold Ier de Lorraine
image
Король Єрусалиму
Правління1690-1729
КоронаціяТитулярний
ПопередникКарл Леопольд
НаступникФранц II Стефан
Інші титулиГерцог Лотарингії, Герцог Цешину
Біографічні дані
Народження11 вересня 1679(1679-09-11)
Палац Іннсбрука, Тироль, Австрія, Священна Римська імперія
Смерть27 березня 1729(1729-03-27) (49 років)
Шато де Люневіль, Герцогство Лотарингія
d
ДружинаЄлизавета Шарлотта Орлеанська
ДітиФранц I[1], Леопольд Клемент Лотаринзький[1], Єлизавета Тереза Лотаринзька[1], Карл Лотаринзький[1], Анна Шарлотта Лотаринзька[1], d[1][2], d[1], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2] і d[2]
ДинастіяЛотаринзький дім
БатькоКарл Леопольд
МатиЕлеонора Марія Австрійська
Нагороди
image image
image
image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Леопольд народився 11 вересня 1679 у палаці Іннсбрука в Тиролі. Хлопчик став первістком в родині герцога Карла V Лотаринзького та його дружини Елеонори Марії Австрійської. Новонароджений отримав ім'я Леопольд Йозеф Карл Домінік Агапет Гіацинт. Перше ім'я було дане на честь Леопольда I, що став його хрещеним батьком.

Землі батька, Бар та Лотарингія, були захоплені Францією, і він був герцогом лише номінально. Карл V знайшов прихисток при австрійському дворі і став на службу імператору. Одружившись із його сестрою, він отримав посаду губернатора Тиролю. Тож дитинство Леопольда пройшло в Іннсбруку. Згодом в сім'ї з'явилося ще четверо синів та донька, що померла відразу після народження. Батько часто брав участь у походах проти турків. Сини виховувалися матір'ю, жінкою видатного розуму та суворого характеру.

Карл V раптово помер дорогою до Відня у 1690. 10-річний Леопольд успадкував титул герцога Лотарингії. Матір, всіляко намагаючись виконати волю чоловіка, робила все, щоб їхнім дітям були повернені законні вотчини. Так, вона зверталася до рейхстагу у Регенсбурзі. Леопольд в цей час здобував військову освіту у Відні під наглядом імператора. Він зростав разом з його синами Йозефом та Карлом.

У віці 18 років герцог став до лав армії. Під час війни за Пфальцську спадщину, у 1697, він командував Рейнською армією.

Війна завершилася підписанням восени 1697 Рейсвейкського мирного договору. Його положеннями передбачалось повернення територій Лотарингії та Бару дому де Водемон. Леопольд урочисто в'їхав у Нансі 17 серпня 1698 року. У жовтні він одружився із французькою принцесою для закріплення мирних відносин із Францією. Посагом нареченої стали 900 000 ліврів, що було істотним внеском до порожньої скарбниці герцогства. Й надалі у зовнішній політиці Леопольд намагався підтримувати добрі стосунки із сусідньою державою, а також зробив Лотарингію нейтральною країною.

image
Люневільський замок

Не зважаючи на ці дипломатичні маневри, під час війни за іспанську спадщину в 1702 році столиця Лотарингії була окупована. Герцог переніс двір до Люневілю, оселившись в тамтешньому замку. Палац було відновлено та реконструйовано за моделлю Версаля за проектом Жермена Бофрана.

Ідея щодо створення нового замку в Нансі не була реалізована. Замість нього був реконструйований замок Ла Мальґранж, неподалік столиці, що став улюбленою резиденцією родини. Сприяв герцог і благоустрою Нансі. Були збудовані новий собор, театр опери, зміцнені укріплення. Леопольд також заснував академію скульптури та живопису.

Для підвищення престижу, Леопольд прийняв титул короля Єрусалиму, як нащадок Готфріда Буйонського. Як кузен імператора, він отримав право на предикат Його королівська високість та збільшив кількість своїх послів при іноземних дворах, в тому числі, і в Версалі.

Випущений у 1703 «Код Леопольда» («le Code Léopold») регламентував відношення уряду з духовенством в односторонньому порядку. Таке рішення було несхвально прийнято Римом. Відносини герцога з Папою Римським стали натягнутими.

1708 року, після смерті , який доводився йому троюрідним братом, Леопольд претендував на Мотферратське герцогство. Однак, за Утрехтським миром 1714, воно було присуджене Савої.В 1722 році, як компенсацію, він отримав території Цешину.

У 1710 герцог із дружиною відвідали Париж з приводу вінчання Марії Луїзи Єлизавети Орлеанської із герцогом Шарлем Берррійським та були присутніми на бенкеті у Люксембурзькому палаці.

У 1719 Леопольд викупив графство Ліньї-ан-Барруа у свого родича Шарля Анрі де Коммерсі.

Щодо внутрішньої політики, то герцог відбудував країну, постраждалу після окупації та війн. Також всіма засобами сприяв зростанню чисельності населення, у тому числі, заохочував еміграцію. Сприяв розвитку торгівлі та коммерції і шляхом створення мануфактур. Намагався відмінити кріпосне право, але викупні платежі були занадто високими для селянства навіть тоді, коли були зменшені вдвічі. Тому, у переддень Нового 1719 року, герцог звільнив своїх кріпаків без викупу, сподіваючись, що дворянство наслідує його шляхетний приклад.

image
Монета Леопольда Лотаринзького

Леопольд оточив себе гідними талановитими людьми, які у державних справах виявляли старанність, розуміння та добру волю. Правосуддя під час його правління здійснювалося зразково. Він постійно консультувався з найкращими паризькими адвокатами у вирішенні складних правових питань.

Для впровадження централізації влади був реформований уряд, призначені чотири державні секретарі та п'ятдесят вісім прево, створено новий адміністративний поділ країни. Була реформована податкова система для підвищення продуктивності. Були відбудовані старі та прокладені нові дороги.

Наприкінці царювання Леопольда Лотарингія переживала часи благоденстваː була мирною, безпечною та процвітаючою. Правитель був дуже популярним серед населення.

Відносини з Францією після 1725 року ускладнилися, оскільки юний король Людовик XV узяв за дружину Марію Лещинську, а не доньку Леопольда Анну Шарлотту, як сподівались. Почали знову укріплюватися зв'язки з австрійським двором. Спадкоємний принц Франсуа Етьєнн вже проживав у Відні, здобуваючи академічну та військову підготовку.

У березні 1729 року герцог підхопив якусь гарячку під час прогулянки околицями Люневіля, і за кілька днів помер у Люневільському замку, оплакуваний своїми підданими, на 50-му році життя. Поховали його у герцогському склепі церкви Сен-Франсуа-де-Кордельєр у Нансі.

По собі Леопольд залишив пам'ять як про мирного та щедрого монарха, що сприяв процвітанню свого народу. Його син Франсуа Етьєнн став засновником династії Габсбургів-Лотарингів на престолі Священної Римської імперії.

Шлюб та нащадки

У віці 19 років Леопольд одружився із 22-річною французькою принцесою Єлизаветою Шарлоттою Орлеанською, небогою короля Людовіка XIV. Весілля за домовленістю відбулося 13 жовтня 1698 у Фонтенбло. Церемонія вінчання пройшла 25 жовтня у Бар-ле-Дюк. Шлюб був укладений з політичних мотивів, однак, виявився щасливим та гармонійним. Молодята покохали один одного. Із народженням дітей у Єлизавети Шарлотти проявилися великий материнський інстинкт та турботливий характер. За цей час у подружжя народилося дев'ятеро дітейː

image
Єлизавета Шарлотта Орлеанська, портрет пензля П'єра Гобера, близько 1697 року
  • Леопольд (1699—1700) — помер немовлям;
  • Єлизавета Шарлотта (1700—1711) — пішла з життя під час епідемії віспи у віці 10 років;
  • Луїза Крістіна (13—18 листопада 1701) — померла через п'ять днів після народження;
  • Марія Габріела (1702—1711) — пішла з життя під час епідемії віспи у віці 9 років;
  • Луї (1704—1711) — пішов з життя під час епідемії віспи у віці 7 років;
  • Жозефіна Габріела (1705—1708) — померла у віці 3 років;
  • Габріела Луїза (1706—1710) — померла у віці 4 років;
  • Леопольд Клемент (1707—1723) — спадкоємний принц Лотарингії у 1711—1723 роках, був заручений з Марією-Терезією Австрійською, дітей не мав.

У 1706 році герцог захопився 20-річною Анною Маргаритою де Лінвілль, дружиною свого друга дитинства Марка де Бово, і значно збагатив її сім'ю. Єлизавета Шарлотта, за порадою матері, продовжила жити із чоловіком в палаці. Після закінчення роману вони примирилися і в них народилося ще п'ятеро дітейː

Епідемія натуральної віспи, на яку Леопольд раніше щасливо перехворів, 1711 року забрала життя спадкоємного принца Луї та двох доньок. Дорослого віку досягли п'ятеро дітей. Нащадки їхнього сина Франсуа Етьєнна живі й донині.

Єлизавета Шарлотта пережила чоловіка на 15 років. Кінець життя вона провела у замку Аруе в Коммерсі, дочекавшись дев'ятьох онуків. Похована, як і Леопольд, в церкві Сен-Франсуа-де-Кордельєр в Нансі.

Нагороди

Генеалогія

Франсуа II
image
 
Крістіна Сальмська
image
 
Генріх II
image
 
Маргарита Ґонзаґа
image
 
Фердинанд II
image
 
Марія Анна Баварська
image
 
Шарль Неверський
image
 
Марія Ґонзаґа
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ніколя II Франсуа
image
 
 
 
 
 
Клаудія Франсуаза Лотаринзька
image
 
 
 
 
 
Фердинанд III
image
 
 
 
 
 
Елеонора Ґонзаґа
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл V
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Елеонора Марія Австрійська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine5.html
  2. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  3. Біографія Леопольда I [1] [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. Elisabeth Schrauth: Karlsruhe, Nancy: eine deutsch-französische Städtepartnerschaft. Karlsruhe 2005, стор. 33.
  5. BLKÖ:Habsburg, Leopold Joseph Karl [2] [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
  6. Один з чотирьох держсекретарів відповідав за стан доріг та мостів.

Література

  • Henry Bogdan, La Lorraine des ducs, sept siècles d'histoire, Perrin,‎ 2005.
  • Georges Poull, La maison ducale de Lorraine, Nancy, Presses Universitaires de Nancy,‎ 1991, 575 p.

Посилання

  • Профіль на Geneall.net [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
  • Профіль на Thepeerage.com [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Генеалогія Леопольда Лотаринзького [ 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Попередник
Карл V 		image Король Єрусалиму
1690-1729
титулярний
відновив титул у 1700 році 		image Наступник
Франц II Стефан

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Leopold I Dobrij fr Leopold Ier de Lorraine dit le Bon nim Leopold von Lothringen 11 veresnya 1679 27 bereznya 1729 gercog Lotaringiyi ta Baru u 1690 1729 rokah gercog Ceshinu u 1722 1729 rokah sin gercoga Lotaringiyi Karla V ta princesi z domu Gabsburgiv Eleonori Mariyi Avstrijskoyi batko imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Franca I Kavaler ordenu Zolotogo runa Leopold I fr Leopold Ier de LorraineKorol YerusalimuPravlinnya1690 1729KoronaciyaTitulyarnijPoperednikKarl LeopoldNastupnikFranc II StefanInshi tituliGercog Lotaringiyi Gercog CeshinuBiografichni daniNarodzhennya11 veresnya 1679 1679 09 11 Palac Innsbruka Tirol Avstriya Svyashenna Rimska imperiyaSmert27 bereznya 1729 1729 03 27 49 rokiv Shato de Lyunevil Gercogstvo Lotaringiya dDruzhinaYelizaveta Sharlotta OrleanskaDitiFranc I 1 Leopold Klement Lotarinzkij 1 Yelizaveta Tereza Lotarinzka 1 Karl Lotarinzkij 1 Anna Sharlotta Lotarinzka 1 d 1 2 d 1 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 i d 2 DinastiyaLotarinzkij dimBatkoKarl LeopoldMatiEleonora Mariya AvstrijskaNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisLeopold narodivsya 11 veresnya 1679 u palaci Innsbruka v Tiroli Hlopchik stav pervistkom v rodini gercoga Karla V Lotarinzkogo ta jogo druzhini Eleonori Mariyi Avstrijskoyi Novonarodzhenij otrimav im ya Leopold Jozef Karl Dominik Agapet Giacint Pershe im ya bulo dane na chest Leopolda I sho stav jogo hreshenim batkom Zemli batka Bar ta Lotaringiya buli zahopleni Franciyeyu i vin buv gercogom lishe nominalno Karl V znajshov prihistok pri avstrijskomu dvori i stav na sluzhbu imperatoru Odruzhivshis iz jogo sestroyu vin otrimav posadu gubernatora Tirolyu Tozh ditinstvo Leopolda projshlo v Innsbruku Zgodom v sim yi z yavilosya she chetvero siniv ta donka sho pomerla vidrazu pislya narodzhennya Batko chasto brav uchast u pohodah proti turkiv Sini vihovuvalisya matir yu zhinkoyu vidatnogo rozumu ta suvorogo harakteru Karl V raptovo pomer dorogoyu do Vidnya u 1690 10 richnij Leopold uspadkuvav titul gercoga Lotaringiyi Matir vsilyako namagayuchis vikonati volyu cholovika robila vse shob yihnim dityam buli poverneni zakonni votchini Tak vona zvertalasya do rejhstagu u Regensburzi Leopold v cej chas zdobuvav vijskovu osvitu u Vidni pid naglyadom imperatora Vin zrostav razom z jogo sinami Jozefom ta Karlom U vici 18 rokiv gercog stav do lav armiyi Pid chas vijni za Pfalcsku spadshinu u 1697 vin komanduvav Rejnskoyu armiyeyu Vijna zavershilasya pidpisannyam voseni 1697 Rejsvejkskogo mirnogo dogovoru Jogo polozhennyami peredbachalos povernennya teritorij Lotaringiyi ta Baru domu de Vodemon Leopold urochisto v yihav u Nansi 17 serpnya 1698 roku U zhovtni vin odruzhivsya iz francuzkoyu princesoyu dlya zakriplennya mirnih vidnosin iz Franciyeyu Posagom narechenoyi stali 900 000 livriv sho bulo istotnim vneskom do porozhnoyi skarbnici gercogstva J nadali u zovnishnij politici Leopold namagavsya pidtrimuvati dobri stosunki iz susidnoyu derzhavoyu a takozh zrobiv Lotaringiyu nejtralnoyu krayinoyu Lyunevilskij zamok Ne zvazhayuchi na ci diplomatichni manevri pid chas vijni za ispansku spadshinu v 1702 roci stolicya Lotaringiyi bula okupovana Gercog perenis dvir do Lyunevilyu oselivshis v tamteshnomu zamku Palac bulo vidnovleno ta rekonstrujovano za modellyu Versalya za proektom Zhermena Bofrana Ideya shodo stvorennya novogo zamku v Nansi ne bula realizovana Zamist nogo buv rekonstrujovanij zamok La Malgranzh nepodalik stolici sho stav ulyublenoyu rezidenciyeyu rodini Spriyav gercog i blagoustroyu Nansi Buli zbudovani novij sobor teatr operi zmicneni ukriplennya Leopold takozh zasnuvav akademiyu skulpturi ta zhivopisu Dlya pidvishennya prestizhu Leopold prijnyav titul korolya Yerusalimu yak nashadok Gotfrida Bujonskogo Yak kuzen imperatora vin otrimav pravo na predikat Jogo korolivska visokist ta zbilshiv kilkist svoyih posliv pri inozemnih dvorah v tomu chisli i v Versali Vipushenij u 1703 Kod Leopolda le Code Leopold reglamentuvav vidnoshennya uryadu z duhovenstvom v odnostoronnomu poryadku Take rishennya bulo neshvalno prijnyato Rimom Vidnosini gercoga z Papoyu Rimskim stali natyagnutimi 1708 roku pislya smerti yakij dovodivsya jomu troyuridnim bratom Leopold pretenduvav na Motferratske gercogstvo Odnak za Utrehtskim mirom 1714 vono bulo prisudzhene Savoyi V 1722 roci yak kompensaciyu vin otrimav teritoriyi Ceshinu U 1710 gercog iz druzhinoyu vidvidali Parizh z privodu vinchannya Mariyi Luyizi Yelizaveti Orleanskoyi iz gercogom Sharlem Berrrijskim ta buli prisutnimi na benketi u Lyuksemburzkomu palaci U 1719 Leopold vikupiv grafstvo Linyi an Barrua u svogo rodicha Sharlya Anri de Kommersi Shodo vnutrishnoyi politiki to gercog vidbuduvav krayinu postrazhdalu pislya okupaciyi ta vijn Takozh vsima zasobami spriyav zrostannyu chiselnosti naselennya u tomu chisli zaohochuvav emigraciyu Spriyav rozvitku torgivli ta kommerciyi i shlyahom stvorennya manufaktur Namagavsya vidminiti kriposne pravo ale vikupni platezhi buli zanadto visokimi dlya selyanstva navit todi koli buli zmensheni vdvichi Tomu u peredden Novogo 1719 roku gercog zvilniv svoyih kripakiv bez vikupu spodivayuchis sho dvoryanstvo nasliduye jogo shlyahetnij priklad Moneta Leopolda Lotarinzkogo Leopold otochiv sebe gidnimi talanovitimi lyudmi yaki u derzhavnih spravah viyavlyali starannist rozuminnya ta dobru volyu Pravosuddya pid chas jogo pravlinnya zdijsnyuvalosya zrazkovo Vin postijno konsultuvavsya z najkrashimi parizkimi advokatami u virishenni skladnih pravovih pitan Dlya vprovadzhennya centralizaciyi vladi buv reformovanij uryad priznacheni chotiri derzhavni sekretari ta p yatdesyat visim prevo stvoreno novij administrativnij podil krayini Bula reformovana podatkova sistema dlya pidvishennya produktivnosti Buli vidbudovani stari ta prokladeni novi dorogi Naprikinci caryuvannya Leopolda Lotaringiya perezhivala chasi blagodenstvaː bula mirnoyu bezpechnoyu ta procvitayuchoyu Pravitel buv duzhe populyarnim sered naselennya Vidnosini z Franciyeyu pislya 1725 roku uskladnilisya oskilki yunij korol Lyudovik XV uzyav za druzhinu Mariyu Leshinsku a ne donku Leopolda Annu Sharlottu yak spodivalis Pochali znovu ukriplyuvatisya zv yazki z avstrijskim dvorom Spadkoyemnij princ Fransua Etyenn vzhe prozhivav u Vidni zdobuvayuchi akademichnu ta vijskovu pidgotovku U berezni 1729 roku gercog pidhopiv yakus garyachku pid chas progulyanki okolicyami Lyunevilya i za kilka dniv pomer u Lyunevilskomu zamku oplakuvanij svoyimi piddanimi na 50 mu roci zhittya Pohovali jogo u gercogskomu sklepi cerkvi Sen Fransua de Kordelyer u Nansi Po sobi Leopold zalishiv pam yat yak pro mirnogo ta shedrogo monarha sho spriyav procvitannyu svogo narodu Jogo sin Fransua Etyenn stav zasnovnikom dinastiyi Gabsburgiv Lotaringiv na prestoli Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Shlyub ta nashadkiU vici 19 rokiv Leopold odruzhivsya iz 22 richnoyu francuzkoyu princesoyu Yelizavetoyu Sharlottoyu Orleanskoyu nebogoyu korolya Lyudovika XIV Vesillya za domovlenistyu vidbulosya 13 zhovtnya 1698 u Fontenblo Ceremoniya vinchannya projshla 25 zhovtnya u Bar le Dyuk Shlyub buv ukladenij z politichnih motiviv odnak viyavivsya shaslivim ta garmonijnim Molodyata pokohali odin odnogo Iz narodzhennyam ditej u Yelizaveti Sharlotti proyavilisya velikij materinskij instinkt ta turbotlivij harakter Za cej chas u podruzhzhya narodilosya dev yatero ditejːYelizaveta Sharlotta Orleanska portret penzlya P yera Gobera blizko 1697 roku Leopold 1699 1700 pomer nemovlyam Yelizaveta Sharlotta 1700 1711 pishla z zhittya pid chas epidemiyi vispi u vici 10 rokiv Luyiza Kristina 13 18 listopada 1701 pomerla cherez p yat dniv pislya narodzhennya Mariya Gabriela 1702 1711 pishla z zhittya pid chas epidemiyi vispi u vici 9 rokiv Luyi 1704 1711 pishov z zhittya pid chas epidemiyi vispi u vici 7 rokiv Zhozefina Gabriela 1705 1708 pomerla u vici 3 rokiv Gabriela Luyiza 1706 1710 pomerla u vici 4 rokiv Leopold Klement 1707 1723 spadkoyemnij princ Lotaringiyi u 1711 1723 rokah buv zaruchenij z Mariyeyu Tereziyeyu Avstrijskoyu ditej ne mav U 1706 roci gercog zahopivsya 20 richnoyu Annoyu Margaritoyu de Linvill druzhinoyu svogo druga ditinstva Marka de Bovo i znachno zbagativ yiyi sim yu Yelizaveta Sharlotta za poradoyu materi prodovzhila zhiti iz cholovikom v palaci Pislya zakinchennya romanu voni primirilisya i v nih narodilosya she p yatero ditejː Fransua Etyenn 1708 1765 gercog Lotaringiyi u 1729 1737 gercog Ceshinu u 1729 1765 velikij gercog Toskani u 1737 1765 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi u 1737 1765 rokah buv odruzhenij z imperatriceyu Mariyeyu Tereziyeyu mav chislennih nashadkiv Eleonora 4 chervnya 28 lipnya 1710 pomerla nevdovzi pislya narodzhennya Yelizaveta Tereza 1711 1741 druzhina gercoga Savoyi ta korolya Sardiniyi Karla Emmanuyila III mala troh ditej Sharl Aleksandr 1712 1780 shtatgalter Ispanskih Niderlandiv u 1744 1780 rokah buv odruzhenim z ercgercogineyu Mariyeyu Annoyu Avstrijskoyu mav pozashlyubnih nashadkiv Anna Sharlotta 1714 1773 nezamizhnya ditej ne mala Epidemiya naturalnoyi vispi na yaku Leopold ranishe shaslivo perehvoriv 1711 roku zabrala zhittya spadkoyemnogo princa Luyi ta dvoh donok Doroslogo viku dosyagli p yatero ditej Nashadki yihnogo sina Fransua Etyenna zhivi j donini Yelizaveta Sharlotta perezhila cholovika na 15 rokiv Kinec zhittya vona provela u zamku Arue v Kommersi dochekavshis dev yatoh onukiv Pohovana yak i Leopold v cerkvi Sen Fransua de Kordelyer v Nansi NagorodiOrden Zolotogo runa 561 1690 GenealogiyaFransua II Kristina Salmska Genrih II Margarita Gonzaga Ferdinand II Mariya Anna Bavarska Sharl Neverskij Mariya Gonzaga Nikolya II Fransua Klaudiya Fransuaza Lotarinzka Ferdinand III Eleonora Gonzaga Karl V Eleonora Mariya Avstrijska Leopold Primitkihttp genealogy euweb cz lorraine lorraine5 html Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Biografiya Leopolda I 1 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine nim Elisabeth Schrauth Karlsruhe Nancy eine deutsch franzosische Stadtepartnerschaft Karlsruhe 2005 stor 33 BLKO Habsburg Leopold Joseph Karl 2 Arhivovano 7 zhovtnya 2014 u Wayback Machine nim Odin z chotiroh derzhsekretariv vidpovidav za stan dorig ta mostiv LiteraturaHenry Bogdan La Lorraine des ducs sept siecles d histoire Perrin 2005 ISBN 2 262 02113 9 Georges Poull La maison ducale de Lorraine Nancy Presses Universitaires de Nancy 1991 575 p ISBN 2 86480 517 0PosilannyaProfil na Geneall net 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine nim Profil na Thepeerage com 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl Genealogiya Leopolda Lotarinzkogo 14 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Poperednik Karl V Korol Yerusalimu 1690 1729 titulyarnij vidnoviv titul u 1700 roci Nastupnik Franc II Stefan

Дата публікації:
Топ