Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Карл Еммануїл Карл Еммануїл III італ Carlo Emanuele III di Savoia 2

Карл Еммануїл III

Карл Еммануїл III
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Карл Еммануїл.

Карл Еммануїл III (італ. Carlo Emanuele III di Savoia ; (27 квітня 1701(1701-04-27), Турин — 20 лютого 1773(1773-02-20), Турин, Сардинське королівство) — король Сардинії і герцог Савойський з 1730 року. Як полководець зіграв помітну роль в італійських кампаніях воєн за польську і австрійську спадщини.

Карл Еммануїл III
image
Псевдоil Laborioso і il Carlin
Народився27 квітня 1701(1701-04-27)[1][2][…]
Турин, Савойське герцогство[4]
Помер20 лютого 1773(1773-02-20)[1][2][…] (71 рік)
Турин, Сардинське королівство, Італія[4]
ПохованняБазиліка Суперга
КраїнаСардинське королівство
Діяльністьаристократ, політик
Галузьполітика[5], управління[5] і військова справа[5]
Знання мов, італійська[5] і французька[5]
Роки активності1730[6] — 1773[6]
Суспільний станшляхтич[d][5]
Титулмаркграф, Герцог Аостський і d
Посадаd
РідСавойська династія
БатькоВіктор-Амадей II
МатиАнна Марія Орлеанська
Брати, сестриd, Марія Луїза Савойська, Марія-Аделаїда Савойська і d
У шлюбі зАнна Крістіна Зульцбахська, Єлизавета Тереза Лотаринзька[7] і Поліксена Гессен-Рейнфельс-Ротенбурзька
ДітиВіктор Амадей III, d, Марія Луїза Савойська (1729—1767), d, Бенедетто, d[8], d, d[8], d[8] і d[8]
Автографimage
Нагороди

d

image

Життєпис

Карл Еммануїл — другий син герцога Савойського Віктора Амадея II та Анни Марії Орлеанської. Він носив титул герцога Аостського, після смерті старшого брата принца Віктора Амадея від віспи в 1715 році став спадкоємцем престолу, отримавши титул принца П'ємонтський.

Карл Еммануїл був низькорослим і худорлявим, при дворі його в насмішку називали Карліно. Віктор Амадей II не мав любові до сина, прилюдно принижував його, змусив відмовитися від улюбленого заняття — полювання і навіть втручався в його сімейні справи. Так, король дозволив принцові спати з дружиною лише один раз на тиждень .

У 1727 році Віктор Амадей зайнявся політичною освітою сина, вимагаючи присутності на його засіданнях з міністрами, а після проводив іспит, змушуючи пояснювати кожне прийняте ним рішення. Нарешті 3 вересня 1730 року Віктор Амадей відрікся від престолу на користь Карла Еммануїла III. Однак через рік, незадоволений тим, як веде справи його син, він надумав повернутися до управління державою. Карл Еммануїл наказав заарештувати батька і заслав його в замок Ріволі, де той помер у 1732 році .

Під час війни за польську спадщину (1733—1738) Карл Еммануїл виступив на стороні Франції. Він розраховував розширити свою державу за рахунок територій сусіднього Міланського герцогства. За туринською угодою 1733 року, Франція визнавала за Сардинією таке право в обмін на допомогу у війні. Сардинські війська з мінімальними втратами окупували західну Ломбардію і взяли в облогу міланську фортецю. Потім об'єднані франко-сардинські війська під командуванням Карла Еммануїла завдали австрійській армії поразки біля Парми і Гуасталли. Підсумком війни став Віденський мирний договір, за яким Сардинія отримала австрійську частину Міланського герцогства (Новара і Тортон).

На початку війни за австрійську спадщину (1740—1748) Франція знову запросила у Карла Еммануїла військової підтримки, проте сардинський король відмовив з побоювання, що Іспанія буде претендувати на територію Міланського герцогства, на яке у короля були свої плани. Крім того, в цьому випадку Сардинія виявилася б затиснута двома державами під владою Бурбонів, що поставило б хрест на планах Карла Еммануїла з розширення свого впливу в Італії. Більш того, Сардинія в 1742 році вступила у війну на боці Австрії, отримавши від Великої Британії фінансову підтримку в розмірі 250 тисяч фунтів щорічно.

image
Герцог Аостський в дитинстві

Військові дії Карл Еммануїл почав з перемоги над іспанською армією, яку він змусив відступити на південь, до узбережжя Адріатики. Потім він виступив проти другої іспанської армії, що рухалася з боку Франції, і знову здобув перемогу. У 1744 році Франція формально вступила у війну, ускладнивши і без того невигідне становище сардинських військ, змушених мати справу з двома іспанськими арміями. Об'єднана французько-іспанська армія завдала Сардинським військам поразки і взяла в облогу Кунео, обороною якого Карл Еммануїл керував особисто. Король, вдавшись до тактики вилазок проти обозів і артилерії ворога, змусив французів зняти облогу і повернутися на зимівлю до Франції.

Вступ у війну Генуезької республіки на боці Франції та Іспанії в 1745 році зробив становище Карла Еммануїла, що мав у своєму розпорядженні 43 тис. осіб проти 90-тисячної бурбонської армії, катастрофічним. Король намагався маневрувати, уникаючи вирішальної битви і зберігаючи армію, але втрачав при цьому одну за одною фортеці. Однак через рік, отримавши підтримку 12-тисячної венеційської армії, Карл Еммануїл розбив об'єднану армію супротивника і переломив ситуацію в Північній Італії. Сардинська армія повернула всі втрачені позиції, окупувала західну Лігурію і готувалася перенести військові дії на південь Франції.

Опір генуезців завадив цим планам, а незабаром Карлу Еммануїла довелося відбивати новий наступ французької армії на П'ємонт. Війна закінчилася в 1748 році підписанням Ахенського миру. Карл Еммануїл проявив себе вмілим перемовником, виторгувавши для себе Віджевано. На випадок нової війни він ретельно зміцнив гірські переходи в Альпах. Скориставшись конфліктом на Корсиці, безперешкодно окупував архіпелаг Ла-Маддалена.

Карл Еммануїл відмовився від участі в Семирічній війні, бо наприкінці життя вирішив зосередитися на реформуванні свого виснаженого війнами королівства. Так, у 1771 році він дозволив селянам викуповувати землю у дворянства, але під тиском еліти скасував власні починання. Прихильник абсолютизму, Карл Еммануїл скасував стародавні привілеї Аостської долини. Залучав при своєму дворі історіографів, зокрема, був покровителем архівних пошуків Мураторі.

Родина

image
Карл Еммануїл III

У Верчеллі 15 березня 1722 року Карл Еммануїл Савойський одружився з принцесою Анною Крістіною Луїзою Пфальц-Зульцбахською ( 1704 — 1723). У цьому шлюбі народився один син:

  • Віктор Амадей Теодор ( 1723 — 1725), герцог Аостський.

Після смерті першої дружини під час пологів, Карл Еммануїл Савойський одружився вдруге в Турині 23 липня 1724 року з Поліксеною Гессен-Рейнфельс-Ротенбургзькою ( 1706 —1735). У цьому шлюбі народилося шестеро дітей:

  • Віктор Амадей III (26 червня 1726 — 16 жовтня 1796), король Сардинії, одружився з інфантою Марією Антонією Іспанською ( 1729 —1785);
  • Елеонора Марія (28 лютого 1728 — 14 листопад 1781), принцеса Сардинська і П'ємонтська;
  • Марія Луїза (25 березня 1729 — 22 червня 1767), принцеса Сардинська і П'ємонтська;
  • Марія Феліціта (19 березня 1730 — 13 травня 1801), принцеса Сардинська і П'ємонтська;
  • Еммануїл Філіберт (17 травня 1731 — 23 квітня 1735), герцог Аостський;
  • Карл Франциск Ромуальд (23 липня 1733 — 28 грудня 1733), герцог Шабле.

Овдовівши знову, в Турині 1 квітня 1737 року він одружився втретє з Єлизаветою Терезою Лотаринзькою (15 жовтня 1711 — 3 липня 1741), дочкою герцога Леопольда I Лотаринзького і Єлизавети Шарлотти Бурбон-Орлеанської. У цьому шлюбі народилося троє дітей:

  • Карл Франциск (1 грудня 1738 — 25 березень 1745), герцог Аостський;
  • Марія Вікторія Маргарита (22 червня 1740 — 14 липня 1742), принцеса Сардинська і П'ємонтська;
  • Бенедикт (21 червня 1741 — 4 січня 1808), герцог Шабле, одружився зі своєю племінницею Марією Анною Кароліною Савойськоїю (17 грудня 1757 — 11 жовтня 1824).

Третя дружина Карла Еммануїла Савойського померла незабаром після народження третьої дитини .

Генеалогія

Примітки

  1. Castronovo V. Dizionario Biografico degli Italiani — 1977. — Vol. 20.
    d:Track:Q1128537
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #119080184 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  7. http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine5.html
  8. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  9. Symcox, Geoffrey. Victor Amadeus II: Absolutism in the Savoyard State, 1675—1730. — University of California Press, 1983. — P. 74, 228—232. — .
  10. Paoletti, Ciro. A Military History of Italy. — Westport Conn: Praeger Security International, 2007. — P. 51-56. — .
  11. (англ.). Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 27 лютого 2015.
  12. SAVOIA. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 14 січня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karl Emmanuyil Karl Emmanuyil III ital Carlo Emanuele III di Savoia 27 kvitnya 1701 1701 04 27 Turin 20 lyutogo 1773 1773 02 20 Turin Sardinske korolivstvo korol Sardiniyi i gercog Savojskij z 1730 roku Yak polkovodec zigrav pomitnu rol v italijskih kampaniyah voyen za polsku i avstrijsku spadshini Karl Emmanuyil IIIPsevdoil Laborioso i il CarlinNarodivsya27 kvitnya 1701 1701 04 27 1 2 Turin Savojske gercogstvo 4 Pomer20 lyutogo 1773 1773 02 20 1 2 71 rik Turin Sardinske korolivstvo Italiya 4 PohovannyaBazilika SupergaKrayinaSardinske korolivstvoDiyalnistaristokrat politikGaluzpolitika 5 upravlinnya 5 i vijskova sprava 5 Znannya mov italijska 5 i francuzka 5 Roki aktivnosti1730 6 1773 6 Suspilnij stanshlyahtich d 5 Titulmarkgraf Gercog Aostskij i dPosadadRidSavojska dinastiyaBatkoViktor Amadej IIMatiAnna Mariya OrleanskaBrati sestrid Mariya Luyiza Savojska Mariya Adelayida Savojska i dU shlyubi zAnna Kristina Zulcbahska Yelizaveta Tereza Lotarinzka 7 i Poliksena Gessen Rejnfels RotenburzkaDitiViktor Amadej III d Mariya Luyiza Savojska 1729 1767 d Benedetto d 8 d d 8 d 8 i d 8 AvtografNagorodid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisKarl Emmanuyil drugij sin gercoga Savojskogo Viktora Amadeya II ta Anni Mariyi Orleanskoyi Vin nosiv titul gercoga Aostskogo pislya smerti starshogo brata princa Viktora Amadeya vid vispi v 1715 roci stav spadkoyemcem prestolu otrimavshi titul princa P yemontskij Karl Emmanuyil buv nizkoroslim i hudorlyavim pri dvori jogo v nasmishku nazivali Karlino Viktor Amadej II ne mav lyubovi do sina prilyudno prinizhuvav jogo zmusiv vidmovitisya vid ulyublenogo zanyattya polyuvannya i navit vtruchavsya v jogo simejni spravi Tak korol dozvoliv princovi spati z druzhinoyu lishe odin raz na tizhden U 1727 roci Viktor Amadej zajnyavsya politichnoyu osvitoyu sina vimagayuchi prisutnosti na jogo zasidannyah z ministrami a pislya provodiv ispit zmushuyuchi poyasnyuvati kozhne prijnyate nim rishennya Nareshti 3 veresnya 1730 roku Viktor Amadej vidriksya vid prestolu na korist Karla Emmanuyila III Odnak cherez rik nezadovolenij tim yak vede spravi jogo sin vin nadumav povernutisya do upravlinnya derzhavoyu Karl Emmanuyil nakazav zaareshtuvati batka i zaslav jogo v zamok Rivoli de toj pomer u 1732 roci Pid chas vijni za polsku spadshinu 1733 1738 Karl Emmanuyil vistupiv na storoni Franciyi Vin rozrahovuvav rozshiriti svoyu derzhavu za rahunok teritorij susidnogo Milanskogo gercogstva Za turinskoyu ugodoyu 1733 roku Franciya viznavala za Sardiniyeyu take pravo v obmin na dopomogu u vijni Sardinski vijska z minimalnimi vtratami okupuvali zahidnu Lombardiyu i vzyali v oblogu milansku fortecyu Potim ob yednani franko sardinski vijska pid komanduvannyam Karla Emmanuyila zavdali avstrijskij armiyi porazki bilya Parmi i Guastalli Pidsumkom vijni stav Videnskij mirnij dogovir za yakim Sardiniya otrimala avstrijsku chastinu Milanskogo gercogstva Novara i Torton Na pochatku vijni za avstrijsku spadshinu 1740 1748 Franciya znovu zaprosila u Karla Emmanuyila vijskovoyi pidtrimki prote sardinskij korol vidmoviv z poboyuvannya sho Ispaniya bude pretenduvati na teritoriyu Milanskogo gercogstva na yake u korolya buli svoyi plani Krim togo v comu vipadku Sardiniya viyavilasya b zatisnuta dvoma derzhavami pid vladoyu Burboniv sho postavilo b hrest na planah Karla Emmanuyila z rozshirennya svogo vplivu v Italiyi Bilsh togo Sardiniya v 1742 roci vstupila u vijnu na boci Avstriyi otrimavshi vid Velikoyi Britaniyi finansovu pidtrimku v rozmiri 250 tisyach funtiv shorichno Gercog Aostskij v ditinstvi Vijskovi diyi Karl Emmanuyil pochav z peremogi nad ispanskoyu armiyeyu yaku vin zmusiv vidstupiti na pivden do uzberezhzhya Adriatiki Potim vin vistupiv proti drugoyi ispanskoyi armiyi sho ruhalasya z boku Franciyi i znovu zdobuv peremogu U 1744 roci Franciya formalno vstupila u vijnu uskladnivshi i bez togo nevigidne stanovishe sardinskih vijsk zmushenih mati spravu z dvoma ispanskimi armiyami Ob yednana francuzko ispanska armiya zavdala Sardinskim vijskam porazki i vzyala v oblogu Kuneo oboronoyu yakogo Karl Emmanuyil keruvav osobisto Korol vdavshis do taktiki vilazok proti oboziv i artileriyi voroga zmusiv francuziv znyati oblogu i povernutisya na zimivlyu do Franciyi Vstup u vijnu Genuezkoyi respubliki na boci Franciyi ta Ispaniyi v 1745 roci zrobiv stanovishe Karla Emmanuyila sho mav u svoyemu rozporyadzhenni 43 tis osib proti 90 tisyachnoyi burbonskoyi armiyi katastrofichnim Korol namagavsya manevruvati unikayuchi virishalnoyi bitvi i zberigayuchi armiyu ale vtrachav pri comu odnu za odnoyu forteci Odnak cherez rik otrimavshi pidtrimku 12 tisyachnoyi venecijskoyi armiyi Karl Emmanuyil rozbiv ob yednanu armiyu suprotivnika i perelomiv situaciyu v Pivnichnij Italiyi Sardinska armiya povernula vsi vtracheni poziciyi okupuvala zahidnu Liguriyu i gotuvalasya perenesti vijskovi diyi na pivden Franciyi Opir genuezciv zavadiv cim planam a nezabarom Karlu Emmanuyila dovelosya vidbivati novij nastup francuzkoyi armiyi na P yemont Vijna zakinchilasya v 1748 roci pidpisannyam Ahenskogo miru Karl Emmanuyil proyaviv sebe vmilim peremovnikom vitorguvavshi dlya sebe Vidzhevano Na vipadok novoyi vijni vin retelno zmicniv girski perehodi v Alpah Skoristavshis konfliktom na Korsici bezpereshkodno okupuvav arhipelag La Maddalena Karl Emmanuyil vidmovivsya vid uchasti v Semirichnij vijni bo naprikinci zhittya virishiv zosereditisya na reformuvanni svogo visnazhenogo vijnami korolivstva Tak u 1771 roci vin dozvoliv selyanam vikupovuvati zemlyu u dvoryanstva ale pid tiskom eliti skasuvav vlasni pochinannya Prihilnik absolyutizmu Karl Emmanuyil skasuvav starodavni privileyi Aostskoyi dolini Zaluchav pri svoyemu dvori istoriografiv zokrema buv pokrovitelem arhivnih poshukiv Muratori RodinaKarl Emmanuyil III U Verchelli 15 bereznya 1722 roku Karl Emmanuyil Savojskij odruzhivsya z princesoyu Annoyu Kristinoyu Luyizoyu Pfalc Zulcbahskoyu 1704 1723 U comu shlyubi narodivsya odin sin Viktor Amadej Teodor 1723 1725 gercog Aostskij Pislya smerti pershoyi druzhini pid chas pologiv Karl Emmanuyil Savojskij odruzhivsya vdruge v Turini 23 lipnya 1724 roku z Poliksenoyu Gessen Rejnfels Rotenburgzkoyu 1706 1735 U comu shlyubi narodilosya shestero ditej Viktor Amadej III 26 chervnya 1726 16 zhovtnya 1796 korol Sardiniyi odruzhivsya z infantoyu Mariyeyu Antoniyeyu Ispanskoyu 1729 1785 Eleonora Mariya 28 lyutogo 1728 14 listopad 1781 princesa Sardinska i P yemontska Mariya Luyiza 25 bereznya 1729 22 chervnya 1767 princesa Sardinska i P yemontska Mariya Felicita 19 bereznya 1730 13 travnya 1801 princesa Sardinska i P yemontska Emmanuyil Filibert 17 travnya 1731 23 kvitnya 1735 gercog Aostskij Karl Francisk Romuald 23 lipnya 1733 28 grudnya 1733 gercog Shable Ovdovivshi znovu v Turini 1 kvitnya 1737 roku vin odruzhivsya vtretye z Yelizavetoyu Terezoyu Lotarinzkoyu 15 zhovtnya 1711 3 lipnya 1741 dochkoyu gercoga Leopolda I Lotarinzkogo i Yelizaveti Sharlotti Burbon Orleanskoyi U comu shlyubi narodilosya troye ditej Karl Francisk 1 grudnya 1738 25 berezen 1745 gercog Aostskij Mariya Viktoriya Margarita 22 chervnya 1740 14 lipnya 1742 princesa Sardinska i P yemontska Benedikt 21 chervnya 1741 4 sichnya 1808 gercog Shable odruzhivsya zi svoyeyu pleminniceyu Mariyeyu Annoyu Karolinoyu Savojskoyiyu 17 grudnya 1757 11 zhovtnya 1824 Tretya druzhina Karla Emmanuyila Savojskogo pomerla nezabarom pislya narodzhennya tretoyi ditini GenealogiyaPrimitkiCastronovo V Dizionario Biografico degli Italiani 1977 Vol 20 d Track Q1128537 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 RKDartists d Track Q17299517 Deutsche Nationalbibliothek Record 119080184 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 RKDartists d Track Q17299517 http genealogy euweb cz lorraine lorraine5 html Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Symcox Geoffrey Victor Amadeus II Absolutism in the Savoyard State 1675 1730 University of California Press 1983 P 74 228 232 ISBN 978 0520049741 Paoletti Ciro A Military History of Italy Westport Conn Praeger Security International 2007 P 51 56 ISBN 978 0275985059 angl Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 27 lyutogo 2015 Procitovano 27 lyutogo 2015 SAVOIA Arhiv originalu za 8 grudnya 2012 Procitovano 14 sichnya 2020

Дата публікації:
Топ