Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Валлíйська мóва також уéльська мóва чи кемрíйська мóва самоназва Cymraeg або y Gymraeg одна з бритських мов кельтської м

Кімрійська мова

Кімрійська мова

Валлíйська мóва (також уéльська мóва чи кемрíйська мóва, самоназва Cymraeg або y Gymraeg) — одна з бритських мов кельтської мовної групи індоєвропейської мовної родини. Є офіційною мовою Уельсу, широко використовується в Чубуті, колонії валлійців-імігрантів у регіоні Патагонія в Аргентині. Поширена в багатьох країнах, зокрема: Канада, США, Австралія та інші.

Валлійська мова
Cymraeg
image
Валлійськомовні в Уельсі за даними останнього перепису населення (2021)
Поширена вimage Велика Британія, image Аргентина
РегіонУельс
Носіїпонад 650 000:
Уельс: 538 300
(17,8% населення Уельсу в 2021 році, включає носіїв як L1, так і L2),
Англія: 110 000 (за оцінкою 2001),
Аргентина (провінція Чубут): 1 500-5 000,
Канада: 3 160,
Сполучені Штати Америки: 2 655,
Нова Зеландія: 1 155,
Австралія: 1 060
Писемністьлатиниця (валлійський варіант)
КласифікаціяІндоєвропейська сім'я
Кельтська група
Бритська підгрупа
Офіційний статус
ОфіційнаУельс
РегулюєКомісія з валлійської мови (Bwrdd yr Iaith Gymraeg)
Коди мови
ISO 639-1cy
ISO 639-2wel (B)
cym (T)
ISO 639-3cym

У зв'язку з масовим впровадженням англійської мови з часу втрати незалежності Уельсу валлійська мова почала поступово занепадати і ставати все менш популярною. Проте починаючи з 1990-х років у зв'язку з проведенням певних заходів валлійська мова стала посідати чільне місце у громадському житті валлійців.

Статус

За даними перепису 2001 року 611 000 осіб, або 20,5 % населення Уельсу, володіють валлійською (у порівнянні з 18,5 % у 1991 році). При цьому перепис свідчить про те, що 25 % мешканців Уельсу народилися за його межами, тобто є іммігрантами. Кількість носіїв уельської мови в інших частинах Великої Британії достовірно не відома, але їх чисельність порівняно велика у головних містах уздовж кордону Англії з Уельсом. За оцінками телеканалу S4C, 1993 року в Англії проживало близько 133 000 осіб, які розуміли валлійську; понад третину їх було зосереджено у районі Великого Лондона. Опріч того, носії уельської мови мешкають у Канаді (3 160 за даними Ethnologue) та США (2 655).

Серед носіїв валлійської мови мало тих, що не володіють англійською (не беручи до уваги валлійців долини Чубут, другою мовою у яких є іспанська мова. Крім того, дуже багато людей воліє користуватися валлійською, а не англійською мовою. Вибір мови мовцем може змінюватися залежно від предметної сфери (галузі) (явище, яке відоме у лінгвістиці як «код-світчинг», або ). Нерідко і змішування кодів (оскільки у живу мову частенько вкраплюються англійські слова).

Попри те, що уельська мова є мовою меншини і перебуває під тиском англійської мови, у другій половині XX сторіччя зростала її підтримка паралельно з піднесенням націоналістичних політичних організацій, як-от: партія Plaid Cymru (Партія Уельсу) та (Товариство валлійської мови).

Як перша мова уельська найпоширеніша переважно на сільських півночі та заході Уельсу, насамперед у Гвінеді, Денбігширі, Англсі, Кармартенширі, Північному Пембрукширі, Кередігіоні та на частинах західного Гламоргана, проте людей, які добре розмовляють валлійською, можна зустріти по всьому Уельсу. При цьому мова майже повністю не використовується у великих містах на півдні (Кардіфф, Ньюпорт, Брідженд; у меншій мірі це стосується Суонсі).

Валлійська мова — жива, вона використовується у повсякденному житті багатьма тисячами людей і представлена в Уельсі повсюди. Уельський мовний акт (1993) і Уельський урядовий акт (1998) затверджує рівність валлійської та англійської мов. Громадські органи повинні розробити і реалізувати Програму валлійської мови. Тому місцеві ради та Національна асамблея Уельсу використовують уельську мову як офіційну, видають офіційні друковані матеріали і повідомлення з валлійськими версіями (наприклад, листи зі школи батькам, бібліотечну інформацію, інформацію місцевої ради), а всі дороговкази в Уельсі мають бути англійською і валлійською мовами, у тому числі варіанти географічних назв. Усе це означає, що часто-густо навіть діти тих, хто приїхав до Уельсу, наприклад, з Англії, здобувають певні знання валлійської.

Уряд Великої Британії ратифікував Європейську хартію регіональних мов та мов меншин щодо валлійської мови.

Валлійська мова здобула велику глядацьку аудиторію після створення у листопаді 1982 року телевізійного каналу (Sianel Pedwar Cymru, «4-й канал, Уельс»), який веде мовлення у прайм-тайм лише валлійською.

Відповідно до Закону про громадянство Великої Британії 1981 року, володіння валлійською мовою поряд з англійською чи шотландською, є достатньою умовою дотримання критерію знання мови для натуралізації.

Історія розвитку

Найдавніші пам'ятки бритських мов, виявлені на території Британії, відносяться до III сторіччя — це, зокрема, римські написи з Бата, де зустрічаються бритські вкраплення, насамперед імена.

Найдавніші писемні джерела, які можна ідентифікувати як валлійські, датуються, ймовірно, приблизно VI століттям, а мову того часу деякі учені (наприклад, Джон Т. Кук) ще вважають пізньою загальнобритською. Про цю мову відомо дуже мало. Наступний значний період, дещо краще відображений, називається давньоваллійським (з IX по XI ст.); це була мова законів короля (які дійшли до нас тільки у середньоваллійський і латинських рукописах), а також поезії Уельсу та південної Шотландії (тоді її населення ще було бритським). З розширенням англосаксонської колонізації кельтське населення Уельсу було відірване від кельтів північної Англії, які розмовляли кумбрійською мовою, та від кельтів південного заходу, що розмовляли корнською мовою, і їх мови стали розходитися.

image
Сторінка з рукопису поеми «Гододін» середньоваллійською мовою

(або Cymraeg Canol) — назва валлійської мови періоду з XII по XIV сторіччя, від якої до нас дійшло набагато більше джерел, аніж більш ранніх періодів. Це мова майже усіх рукописів Мабіногі, які дійшли до сьогодення, хоча самі ж історії були складені раніше. Середньоваллійська мова достатньо зрозуміла для сучасного носія мови.

Розвиток сучасної валлійської мови може бути поділений на два періоди. Перший період, рання нововаллійська, тривав з XIV приблизно до кінця XVI століття. Це була мова придворних поетів (Y ), зокрема, . Пізня нововаллійська розпочинається з публікації 1588 року перекладу Біблії . Як у випадку з англійським перекладом у версії короля Якова, Біблія Моргана справила значний стабілізуючий вплив на мову, та сучасна (особливо писемна, офіційна) все ще зберігає ті характеристики нововаллійської, що й мова Моргана. Звичайно, з тих часів відбулися і певні зміни.

Валлійська мова дістала подальший стимул в розвитку у XIX сторіччі з опублікуванням перших валлійських словників. Праця ранніх валлійських лексикографів, як-от , дозволила максимально точно задокументувати мову, і сучасні словники, наприклад, Geiriadur Prifysgol Cymru (Словник університету Уельсу), є безпосередніми наступниками цих словників.

Лінгвістична характеристика

Вимова

Приголосні

У валлійській мові розрізняють 29 приголосних звуків :

  Губні Зубні Ясенні Бокові Заясенні Гортанні
Проривні p  b   t  d       k  g  
Африкати         tʃ  dʒ      
Носові (m̥)  m   (n̥)  n       (ŋ̊)  ŋ  
Щілинні f  v θ  ð s  (z) ɬ ʃ   x h
Апроксиманти w   r̥  r l   j    

[z] зустрічається лише в неасимільованих запозиченнях, і тільки у північних діалектах вимовляється як [s]. У південних діалектах відсутній [h], крім того, північному та літературному початковому chw- [xw] відповідає [w].

У кінці слова часто відпадають дзвінкі щілинні f та dd (tref і tre 'село', mynydd 'гора' та i fyny 'уверх', досл. 'у гору'). У деяких північних діалектах [s] перед голосними переднього ряду вимовляється як [ʃ] (наприклад, nes i fynd adre ['nɛʃi 'vɨnd 'adre] 'я пішов додому').

Голосні

У валлійській мові розрізняють короткі та довгі голосні звуки, які відрізняються не тільки довготою, а й якістю. Це протиставлення є змістовним, напр. [muːg] 'дим', [mʊg] 'кухоль'. Усього у мові налічується 13 голосних фонем.

За наявністю тих чи інших голосних звуків діалекти валлійської мови поділяються на дві групи: північні та південні. Основна з відмінностей між діалектами: збіг чи розрізнення звуків [ɨ(ː)] (орфографічні u, y) та [iː], [ɪ] (орфографічний i). На півдні усім цим фонемам відповідає [i] resp. [ɪ]; отже, там не розрізняються, так мовити, fu 'був' і fi 'я'.

Валлійська мова багата також на дифтонги. Найширші їх системи зустрічаються на півночі; на півдні багато з дифтонгів збігаються. Максимальний набір дифтонгів наступний (у дужках — вимова, властива для Південного Уельсу): [aɨ] ([aɪ]), [aɪ], [aʊ], [əɪ], [əɨ] ([əɪ]), [ɛʊ], [əɨ] ([əɪ]), [ɔɨ/] ([ɔɪ]), [ɔɪ], [ɔɨ] ([ɔɪ]), [ɔʊ], [ɨʊ] ([ɪʊ]), [ʊɪ], [ɨʊ] ([ɪʊ]).

Наголос у валлійській практично завжди падає на передостанній склад слова; у небагатьох винятках наголос маркований знаком акута (´), наприклад, ffarwél (від farewell). Наголос у валлійській мові силовий, проте, для післянаголошеного складу теж властивий рух тону і невеликий ступінь редукції голосного. Історично це пов'язано з тим, що раніше наголос падав на останній склад і пересунувся він тільки у ; склад, який раніше був наголошеним, зберіг частину своїх характеристик (зокрема, післянаголошені склади можуть рифмуватися у вірші; див. ). З цим процесом пов'язано і типологічно незвична наявність у валлійській мові наголошеного шва [ə].

Постійне положення наголосу на передостанньому складі призводить до того, що в однокореневих і в різних формах одного слова наголос пересувається у міру додавання складів до кінця слова.

Правопис

Теперішній правопис валлійської мови утвердився порівняно недавно. Велику роль у цьому відіграла Біблія [en].

Абетка
Літера(и) IPA Назва Літера(и) IPA Назва
a [a] a ll [ɬ] èll
b [b] bi m [m] em
c [k] ec n [n] èn
ch [x] èch o [ɔ] o
d [d] di p [p] pi
dd [ð] èdd ph [f] ffi
e [ɛ] e r [r] èr
f [v] èf rh [r̥] rhi
ff [f] èff s [s] ès
g [g] èg t [t] ti
ng [ŋ] èng th [θ] èth
h [h] aets u [ɨ], [i] u bedol
i [ɪ] i w [ʊ] ŵ
l [l] èl y [ɨ], [i], [ə] y [əː]
  • h вказує на глухоту в mh, nh, і ngh.
  • ph дуже рідко зустрічається у словах, які походять з грецької (наприклад, phenol 'фенол'), але частіше внаслідок спірантної мутації (наприклад, ei phen-ôl).
  • y означає [ə] в односкладових ненаголошених словах (клітиках) типу fy 'мій' та некінцевих складах, одначе [ɨ] або [i] (залежно від діалекту) у всіх інших положеннях. Виняток становлять певні запозичені слова, наприклад nyrs [nərs] 'медсестра' (nurse).
  • si позначає /ʃ/, якщо за ним йде голосний.
  • Букви, які складаються з двох символів, розглядаються як одна літера (з наведеним вище порядком прямування), хоча такі ж комбінації символів інколи можуть виникнути при сусідній позиції двох різних букв. Наприклад, наведемо список слів в алфавітному порядку: datysen, dathlu, dectant, dechrau, difywyd, diffaith, dynged, dylunio, dylluan, dyngarol, ddiwedd.

Довгота голосних фонем на письмі не завжди позначається: існують загальні правила щодо довготи голосних звуків перед певними приголосними. При цьому якщо голосний є довгим у тому положенні, де він згідно з цими правилами повинен бути коротким, то він отримує знак циркумфлекса: ср. ffon 'палиця' з коротким голосним і ffôn 'телефон' з довгим. Зворотна ситуація (короткий голосний у «довгій» позиції) позначається знаком гравіса: pas /paːs/ 'кашель', pàs /pas/ 'пропуск'; mwg /muːg/ 'дим', mẁg /mʊg/ 'кухоль'.

Літера IPA
â /aː/
ê /eː/
î /iː/
ô /oː/
û /ɨː/, /iː/
ŵ /uː/
ŷ /ɨː/, /iː/

Дифтонги позначаються наступним чином:

Літери IPA
ae [aɨ]
ai [aɪ]
au [aɪ], але як закінчення множини [a], [e]
aw [aʊ]
ei [əɪ]
eu [əɨ], [əɪ]
ew [ɛʊ]
ey [əɨ], [əɪ]
oe [ɔɨ/]
oi [ɔɪ]
ou [ɔɨ], [ɔɪ]
ow [ɔʊ]
uw [ɨʊ], [ɪʊ]
wy [ʊɪ]
yw [ɨʊ], [ɪʊ]
  • Вимова, зазначена зліва, поширена у Північному Уельсі, а вказана справа — у Південному.

Наступні букви зустрічаються лише у запозичених словах.

Літера IPA
j /dʒ/
ts /tʃ/

Літера j вживається у словах, запозичених безпосередньо з англійської мови (jîns 'джинси'), а також у деяких біблейських іменах: до перекладу [en] існувала власна валлійська традиція їх передавання, яка спиралася на латину, проте після Реформації та введення англіканства валлійські переклади стали орієнтуватися на англійські. Так, наприклад, ім'я Йова може передаватися як Iob, а може — як Job.

Букви k (ce), v (fi), x (ecs), z (zèd) можуть зустрічатися лише у запозичених словах, переважно у термінах, але вживаються на повністю послідовно. Так, офіційне видання Geiriadur Termau («Словник термінів») рекомендує для префікса кіло- написання kilo-, цього дотримується Університетський словник, зате cilo- є цілком розповсюдженим варіантом написання. Існують і розбіжності по різних словниках: наприклад, zero 'нуль' в GT, але sero у словниках географічних, фізико-математичних та комп'ютерних термінів.

Знак трема (¨) над голосним означає, що він вимовляється окремо, а не як частина дифтонга, наприклад, copïo (копіювати) — вимовляється як /kɔˈpiːɔ/, а не /ˈkɔpjɔ/.

Морфологія

Мутація початкових приголосних

У валлійській мові зустрічається .  — феномен, властивий для усіх кельтських мов. Суть цього процесу полягає у тому, що перший звук у слові може змінюватися залежно від граматичного контексту (наприклад, якщо іменник (прикметник) вживається для позначення часу (dydd Llun 'понеділок', але ddydd Llun 'у понеділок')) або залежно від попереднього слова, наприклад, i 'к', yn 'в' і a 'и'. У валлійській мові діють три мутації: м'яка (леніція), назальна та спірантна.

Radical М'яка мутація (леніція) Назальна мутація Спірантна мутація
p b mh ph
b f m
t d nh th
d dd n
c g ngh ch
g ∅* ng
m f
ll l
rh r

Існує також змішана мутація — глухі проривні приголосні піддаються спірантній мутації, а інші приголосні м'якій.

Артикль

У валлійській мові присутній означений артикль. Він стоїть перед визначеним ним словом і має форму y, yr, та r. Вибір здійснюється за наступним правилом:

  • Якщо попереднє слово закінчується голосним, незалежно від початку наступного слова, використовується артикль 'r, наприклад, mae'r gath tu allan 'кішка знаходиться на вулиці'.
  • В інших випадках використовується артикль yr, якщо слово розпочинається з голосного, наприклад, yr ardd.
  • Якщо наступне слово розпочинається з приголосної літери, використовується артикль y, наприклад, y bachgen.

Артикль викликає м'яку мутацію у словах жіночого роду однини, наприклад, tywysoges «(певна) принцеса», але y dywysoges «(ця) принцеса».

Іменник

У валлійській мові є два граматичні роди іменників (чоловічий та жіночий). Множина утворюється двома різними способами. У частині іменників множина утворюються від форми однини. Наприклад, tad 'батько' і tadau, bachgen 'хлопець' і bechgyn, chwaer 'сестра' і chwiorydd. В інших іменниках вихідною формою є форма множини (). Іменники, які змінюються за цією системою, утворюють однину від множини шляхом додавання суфікса -yn (для чоловічого роду) або -en (для жіночого роду), наприклад, plant — «діти» та plentyn — «дитина», чи coed — «ліс» та coeden — «дерево».

Лексика

Більшу частину словникового запасу валлійської мови складають споконвічні слова, які походять від загальнокельтської мови. Крім того, римське завоювання та романізація Британії, наслідком чого стало розповсюдження латинсько-бритського білінгвізму (двомовності), призвели до того, що у валлійську мову просочилося багато латинських слів. Це стосується навіть слів з побутової лексики, як-от: cyllell 'ніж' (лат. cultellus), porth 'двері' (porta), pysg 'риби' (piscis), llong 'корабель' ((navis) longa). Також, велику роль У Середньовіччі латина була мовою церкви, з чим пов'язаний ще один прошарок запозичень (ср. pechod 'гріх' peccatum). У Середньовіччі в уельську мову також проникнули французькі та скандинавські слова.

Не менш важливу роль відігравали зв'язки англійською мовою. Ще до нормандського завоювання Уельсу у валлійську мову просочилися деякі давньоанглійські слова, такі як betws 'каплиця' (давн-англ. bedhus 'будинок для молитов'). До XIX століття двомовність не була дуже поширеною, а тому ті декотрі слова, які потрапили до мови, запозичувалися насамперед з розмовної мови, ніж з літературної норми, наприклад, tatws 'картопля' (літературне potatoes, діалектне taters). У ХХ сторіччі володіння англійською мовою стало повсюдним, з неї (особливо з розмовної форми) запозичувалися слова з будь-яких галузей (наприклад, garej 'гараж', tîm 'команда' і т. д.). При цьому на письмі прийнято скоріш додержуватися літературних норм та використовувати, якщо це можливо, власне валлійські слова.

З валлійської в інші мови запозичень небагато. У Середньовіччі бритська латина відіграла важливу роль у формуванні лексики давньоірландської мови, в яку потрапили і декілька власне бритських слів. Також, є валлійські запозичення в діалектах англійської мови, розповсюдженої в Уельсі.. Опріч того, в англійську мову проникнули слова, які позначали власне валлійські реалії, наприклад, crwth 'музичний інструмент типу арфи', eisteddfod 'ейстедвод, культурний фестиваль'.

Діалекти

image
Двомовний дорожній знак у Кардіффі

Діалекти валлійської мови надто виразні у розмовній, а в меншій мірі писемній мові. Зручною, хоча й спрощеною, їх класифікацією є поділ на діалекти Півночі (Gogledd Cymru) та Півдня Уельсу (De Cymru), або «Gog» і «Hwntw» (gogledd 'північ'; південне hwn 'tw «ось там»). Діалектні відмінності охоплюють словник, вимову і граматику, хоча в останньому випадку відмінності у дійсності незначні.

Відмінності між діалектами можна відобразити висловом «Не бажаєте чашку чаю?». На півночі вислів буде звучати як «Dach chi isio panad?», а на півдні імовірніше запитання «Dych chi'n moyn dishgled?». Прикладом діалектних відмінностей у вимові може стати тенденція у південних діалектах букву «s» вимовляти шипляче, наприклад, mis — місяць, на півночі вимовлять швидше як '[mɪs], а на півдні — як [mɪʃ].

У дійсності відмінності між діалектами сучасної валлійської мови незначні у порівнянні з різницею між розмовною та літературною мовами. Остання набагато більш формальна та є, між іншим, мовою валлійських перекладів Біблії (хоча Beibl Cymraeg Newydd — Нова валлійська Біблія — набагато менш формальна за мовою, ніж традиційна Біблія 1588 р.). Хоча запитання «Не бажаєте чашку чаю?» малоймовірне у літературній валлійській, якби воно було задане, то звучало як «A oes arnoch eisiau cwpanaid o de?». .

Серед характеристик літературної мови, порівняно з розмовною, можна виділити частіше використання відмінюваних дієслівних форм, зміна у застосуванні деяких часів (так, літературний імперфект у сучасній мові має значення кондиціоналісу), скорочення частоти вживання займенників (оскільки передавана ними інформація зазвичай передається формами змінюваних дієслів та прийменників) і більш виражена тенденція замінювати англійські запозичення споконвічно валлійськими словами.

Валлійська мова в освіті

Уельська мова широко використовується в освіті, багато валлійських університетів двомовні, у першу чергу Бангорський університет та .

Згідно з Національною шкільною програмою (National Curriculum), в Уельсі школярі зобов'язані вивчати валлійську до 16-річного віку. За даними Ради з валлійської мови, понад чверть дітей в Уельсі відвідують школи, навчання в яких проводиться переважно валлійською мовою. Решта вивчають валлійську як другу мову у школах, де викладання здійснюється англійською.

Приклад

«Заповіт» Т. Шевченка валлійською мовою (переклав Джон Емріс Робертс)

FY NHESTAMENT
Pan fyddaf farw, cleddwch fy nghorff
Yn fy annwyl Ukraine wlad,
Beddrod ar rhyw uchel lecyn
Draw o'm cylch y paith-dir wlad.
Fel o'r cae, y paith ddiderfyn,
Fel o'r afon Dniper lân,
Weld o'm llygad, glyw o'm clustiau,
Gryfder afon yn ei chân.
Pan o'r Ukraine, Dniper gluda
Draw i ddynder eigion glâs
Gwaed y gelyn, yna gadwaf
Fryniau hyn a'r gwastad brâs.
Gadwaf oll ar ôl, ac hedaf
Draw i gartref Arglwydd Dduw
I ganu'i glod… ond hyd at hynny
Dim a wyddys am fy Nuw.
O cleddwch fi, a chodwch chwi
A thorrwch gadwyn cry!
Dyfriwch efo gwaed gorthrymwyr
Y rhyddid 'nillsoch chwi.
Ac yn y newydd deulu dyn,
Byd eang bobloedd ffri,
Mewn distaw sisial, felys air,
Cofiwch amdanaf fi.

Джерело:

Посилання

image
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
валлійською мовою
Hafan

  • Lost in translation: road sign carries email reply [ 6 листопада 2008 у Wayback Machine.]. (англ.)
  • Валлійська мова на сайті Ethnologue: Welsh. A language of United Kingdom (англ.)
  • Валлійська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Welsh [ 3 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Валлійська мова на сайті WALS Online: Language Welsh [ 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Примітки

  1. Hywel Jones. Оцінка кількості носіїв валлійської мови в Англії (PDF). calls.ac.uk.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. How do the 2001 results compare with the 1991 results? (англійською) . Bwrdd yr Iaith Gymraeg. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 18 жовтня 2009.
  4. Callaghan, Nigel. More Welsh Speakers than Previously Believed (англійською) . ibiblio.org. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 18 жовтня 2009.
  5. Languages of Canada (англійською) . Ethnologue.com. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 18 жовтня 2009.
  6. Many Languages, One America: Welsh (pdf) (англійською) . U.S. English Foundation Research. Архів (PDF) оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 18 жовтня 2009.
  7. Welsh on Census form (англійською) . Office for Nayional Statistics. 8 січня 2004. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 18 жовтня 2009.
  8. KS25 Knowledge of Welsh: Census 2001, Key Statistics for local Authorities (англійською) . Office for Nayional Statistics. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 18 жовтня 2009.
  9. Welsh Language Act 1993 (англійською) . Office of Public Sector Information (OPSI.gov.uk). 21 жовтня 1993. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 18 жовтня 2009.
  10. Government of Wales Act 1998 (англійською) . Office of Public Sector Information (OPSI.gov.uk). 31 липня 1998. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 18 жовтня 2009.
  11. Welsh in the United Kingdom. Database for the European Charter for Regional and Minority Languages (англійською) . Public Foundation for European Comparative Minority Research. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 18 жовтня 2009.
  12. S4C Corporate (англійською) . S4C.co.uk. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 18 жовтня 2009.
  13. S4c’s Welsh Language Scheme (pdf) (англійською) . S4C.co.uk. 25 травня 2006. Архів (PDF) оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 18 жовтня 2009.
  14. Annex E to Chapter 18: Naturalisation at Discretion (Section 6 British Nationality Act 1981) (англійською) . UK Border Agency. 2009-10-20 (последнее обновление). Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 22 жовтня 2009.
  15. Curse tablets and other documents on metal from Roman Britain. A Corpus of Writing-Tablets from Roman Britain (англійською) . Centre for the Study of Ancient Documents. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 19 жовтня 2009.
  16. Curse Tablets from Roman Britain: browse the tablets (англійською) . Centre for the Study of Ancient Documents. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 19 жовтня 2009.
  17. Koch, John Thomas. Celtic Culture : A Historical Encyclopedia. — ABC-CLIO, 2005. — P. 1757-1758. — .
  18. Davies, Janet. The Welsh Language. — University of Wales, 1999. — P. 13. — .
  19. Peniarth 28: a Latin text of the Laws of Hywel Dda (англійською) . The National Library of Wales. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 18 жовтня 2009.
  20. Davies, Janet. The Welsh Language. — P. 11.
  21. MacAulay, Donald. The Celtic Languages. — Cambridge University Press, 1992. — P. 251. — .
  22. Morgan, Gareth. Reading Middle Welsh (A Course Book Based on the Welsh of the Mabinogi) (англійською) . Massachusetts Institute of Technology (mit.edu). Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 19 жовтня 2009.
  23. Фалилеев, Александр (2004 (№ 68)). Круг чтения в условиях многоязычия: Уэльс в конце XIV века (російською) . "Журнальный зал". Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 19 жовтня 2009.
  24. Welsh Bible 1588 (англійською) . The National Library of Wales. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 19 жовтня 2009.
  25. Davies, Janet. The Welsh Language. — P. 25.
  26. Hughes, Richard Edmund. Evans, Daniel Silvan (англійською) . The National Library of Wales. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 19 жовтня 2009.
  27. Jones, Glyn E. Welsh Phonology. — University of Wales Press, 1984. — P. 41. — .
  28. Ibid. P. 48
  29. Ibid. P. 47
  30. Ibid. P. 46
  31. Ibid. P. 57
  32. Ibid. Pp. 57-61
  33. Ibid. Pp. 53
  34. Williams, Briony. The phonetic manifestation of stress in Welsh (pdf) (англійською) . The Centre for Speech Technology Research. Архів (PDF) оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 18 жовтня 2009.
  35. Hamp, Eric P. The World's Writing Systems. — Oxford University Press, 1996. — 968 p. — .
  36. Gussmann, Edmund. Phonology: Analysis and Theory. — Cambridge University Press, 2002. — P. 201-203. — .
  37. Thomas, Peter Wynn. Gramadeg y Gymraeg. — University of Wales Press, 1996. — P. 757. — .
  38. King, Gareth. Modern Welsh: A Comprehensive Grammar. — 2 Editiion. — Routledge, 2003. — P. 13. — .
  39. Ibid. P. 18.
  40. Ibid., pp. 28-29
  41. Ibid. Pp. 30-31.
  42. Jackson, Kenneth Hurlstone. Language and history in early Britain: A chronological survey of the Brittonic languages, first to twelfth century A.D. — University of Edinburgh (Oliver & Boyd), 1953. — P. 76.
  43. In the Beginning… (англійською) . The Church in Wales. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 19 жовтня 2009.
  44. Parry-Williams, T.H. The English element in Welsh: A study of English loan-words in Welsh. — Honourable society of Cymmrodorion, 1923. — 278 p.
  45. O Croinin, Daibhi. A New History of Ireland: Prehistoric and Early Ireland. — Oxford University Press, 2005. — P. 407—410, 436. — .
  46. Filppula, M., Klemola, J., Paulasto, H. English and Celtic in Contact. — Routledge, 2008. — P. 209. — .
  47. Dialects. Welsh 101 (англійською) . 101 Languages.net. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 19 жовтня 2009.
  48. Registers. Welsh 101 (англійською) . 101 Languages.net. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 19 жовтня 2009.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vallijska mova takozh uelska mova chi kemrijska mova samonazva Cymraeg abo y Gymraeg odna z britskih mov keltskoyi movnoyi grupi indoyevropejskoyi movnoyi rodini Ye oficijnoyu movoyu Uelsu shiroko vikoristovuyetsya v Chubuti koloniyi vallijciv imigrantiv u regioni Patagoniya v Argentini Poshirena v bagatoh krayinah zokrema Kanada SShA Avstraliya ta inshi Vallijska movaCymraegVallijskomovni v Uelsi za danimi ostannogo perepisu naselennya 2021 Poshirena v Velika Britaniya ArgentinaRegionUelsNosiyiponad 650 000 Uels 538 300 17 8 naselennya Uelsu v 2021 roci vklyuchaye nosiyiv yak L1 tak i L2 Angliya 110 000 za ocinkoyu 2001 Argentina provinciya Chubut 1 500 5 000 Kanada 3 160 Spolucheni Shtati Ameriki 2 655 Nova Zelandiya 1 155 Avstraliya 1 060Pisemnistlatinicya vallijskij variant KlasifikaciyaIndoyevropejska sim ya Keltska grupaBritska pidgrupa dd Oficijnij statusOficijnaUelsRegulyuyeKomisiya z vallijskoyi movi Bwrdd yr Iaith Gymraeg Kodi moviISO 639 1cyISO 639 2wel B cym T ISO 639 3cym U zv yazku z masovim vprovadzhennyam anglijskoyi movi z chasu vtrati nezalezhnosti Uelsu vallijska mova pochala postupovo zanepadati i stavati vse mensh populyarnoyu Prote pochinayuchi z 1990 h rokiv u zv yazku z provedennyam pevnih zahodiv vallijska mova stala posidati chilne misce u gromadskomu zhitti vallijciv StatusZa danimi perepisu 2001 roku 611 000 osib abo 20 5 naselennya Uelsu volodiyut vallijskoyu u porivnyanni z 18 5 u 1991 roci Pri comu perepis svidchit pro te sho 25 meshkanciv Uelsu narodilisya za jogo mezhami tobto ye immigrantami Kilkist nosiyiv uelskoyi movi v inshih chastinah Velikoyi Britaniyi dostovirno ne vidoma ale yih chiselnist porivnyano velika u golovnih mistah uzdovzh kordonu Angliyi z Uelsom Za ocinkami telekanalu S4C 1993 roku v Angliyi prozhivalo blizko 133 000 osib yaki rozumili vallijsku ponad tretinu yih bulo zoseredzheno u rajoni Velikogo Londona Oprich togo nosiyi uelskoyi movi meshkayut u Kanadi 3 160 za danimi Ethnologue ta SShA 2 655 Sered nosiyiv vallijskoyi movi malo tih sho ne volodiyut anglijskoyu ne beruchi do uvagi vallijciv dolini Chubut drugoyu movoyu u yakih ye ispanska mova Krim togo duzhe bagato lyudej voliye koristuvatisya vallijskoyu a ne anglijskoyu movoyu Vibir movi movcem mozhe zminyuvatisya zalezhno vid predmetnoyi sferi galuzi yavishe yake vidome u lingvistici yak kod svitching abo Neridko i zmishuvannya kodiv oskilki u zhivu movu chastenko vkraplyuyutsya anglijski slova Popri te sho uelska mova ye movoyu menshini i perebuvaye pid tiskom anglijskoyi movi u drugij polovini XX storichchya zrostala yiyi pidtrimka paralelno z pidnesennyam nacionalistichnih politichnih organizacij yak ot partiya Plaid Cymru Partiya Uelsu ta Tovaristvo vallijskoyi movi Yak persha mova uelska najposhirenisha perevazhno na silskih pivnochi ta zahodi Uelsu nasampered u Gvinedi Denbigshiri Anglsi Karmartenshiri Pivnichnomu Pembrukshiri Keredigioni ta na chastinah zahidnogo Glamorgana prote lyudej yaki dobre rozmovlyayut vallijskoyu mozhna zustriti po vsomu Uelsu Pri comu mova majzhe povnistyu ne vikoristovuyetsya u velikih mistah na pivdni Kardiff Nyuport Bridzhend u menshij miri ce stosuyetsya Suonsi Vallijska mova zhiva vona vikoristovuyetsya u povsyakdennomu zhitti bagatma tisyachami lyudej i predstavlena v Uelsi povsyudi Uelskij movnij akt 1993 i Uelskij uryadovij akt 1998 zatverdzhuye rivnist vallijskoyi ta anglijskoyi mov Gromadski organi povinni rozrobiti i realizuvati Programu vallijskoyi movi Tomu miscevi radi ta Nacionalna asambleya Uelsu vikoristovuyut uelsku movu yak oficijnu vidayut oficijni drukovani materiali i povidomlennya z vallijskimi versiyami napriklad listi zi shkoli batkam bibliotechnu informaciyu informaciyu miscevoyi radi a vsi dorogovkazi v Uelsi mayut buti anglijskoyu i vallijskoyu movami u tomu chisli varianti geografichnih nazv Use ce oznachaye sho chasto gusto navit diti tih hto priyihav do Uelsu napriklad z Angliyi zdobuvayut pevni znannya vallijskoyi Uryad Velikoyi Britaniyi ratifikuvav Yevropejsku hartiyu regionalnih mov ta mov menshin shodo vallijskoyi movi Vallijska mova zdobula veliku glyadacku auditoriyu pislya stvorennya u listopadi 1982 roku televizijnogo kanalu Sianel Pedwar Cymru 4 j kanal Uels yakij vede movlennya u prajm tajm lishe vallijskoyu Vidpovidno do Zakonu pro gromadyanstvo Velikoyi Britaniyi 1981 roku volodinnya vallijskoyu movoyu poryad z anglijskoyu chi shotlandskoyu ye dostatnoyu umovoyu dotrimannya kriteriyu znannya movi dlya naturalizaciyi Istoriya rozvitkuNajdavnishi pam yatki britskih mov viyavleni na teritoriyi Britaniyi vidnosyatsya do III storichchya ce zokrema rimski napisi z Bata de zustrichayutsya britski vkraplennya nasampered imena Najdavnishi pisemni dzherela yaki mozhna identifikuvati yak vallijski datuyutsya jmovirno priblizno VI stolittyam a movu togo chasu deyaki ucheni napriklad Dzhon T Kuk she vvazhayut piznoyu zagalnobritskoyu Pro cyu movu vidomo duzhe malo Nastupnij znachnij period desho krashe vidobrazhenij nazivayetsya davnovallijskim z IX po XI st ce bula mova zakoniv korolya yaki dijshli do nas tilki u serednovallijskij i latinskih rukopisah a takozh poeziyi Uelsu ta pivdennoyi Shotlandiyi todi yiyi naselennya she bulo britskim Z rozshirennyam anglosaksonskoyi kolonizaciyi keltske naselennya Uelsu bulo vidirvane vid keltiv pivnichnoyi Angliyi yaki rozmovlyali kumbrijskoyu movoyu ta vid keltiv pivdennogo zahodu sho rozmovlyali kornskoyu movoyu i yih movi stali rozhoditisya Storinka z rukopisu poemi Gododin serednovallijskoyu movoyu abo Cymraeg Canol nazva vallijskoyi movi periodu z XII po XIV storichchya vid yakoyi do nas dijshlo nabagato bilshe dzherel anizh bilsh rannih periodiv Ce mova majzhe usih rukopisiv Mabinogi yaki dijshli do sogodennya hocha sami zh istoriyi buli skladeni ranishe Serednovallijska mova dostatno zrozumila dlya suchasnogo nosiya movi Rozvitok suchasnoyi vallijskoyi movi mozhe buti podilenij na dva periodi Pershij period rannya novovallijska trivav z XIV priblizno do kincya XVI stolittya Ce bula mova pridvornih poetiv Y zokrema Piznya novovallijska rozpochinayetsya z publikaciyi 1588 roku perekladu Bibliyi Yak u vipadku z anglijskim perekladom u versiyi korolya Yakova Bibliya Morgana spravila znachnij stabilizuyuchij vpliv na movu ta suchasna osoblivo pisemna oficijna vse she zberigaye ti harakteristiki novovallijskoyi sho j mova Morgana Zvichajno z tih chasiv vidbulisya i pevni zmini Vallijska mova distala podalshij stimul v rozvitku u XIX storichchi z opublikuvannyam pershih vallijskih slovnikiv Pracya rannih vallijskih leksikografiv yak ot dozvolila maksimalno tochno zadokumentuvati movu i suchasni slovniki napriklad Geiriadur Prifysgol Cymru Slovnik universitetu Uelsu ye bezposerednimi nastupnikami cih slovnikiv Lingvistichna harakteristikaVimova Prigolosni U vallijskij movi rozriznyayut 29 prigolosnih zvukiv Gubni Zubni Yasenni Bokovi Zayasenni Gortanni Prorivni p b t d k g Afrikati tʃ dʒ Nosovi m m n n ŋ ŋ Shilinni f v 8 d s z ɬ ʃ x h Aproksimanti w r r l j z zustrichayetsya lishe v neasimilovanih zapozichennyah i tilki u pivnichnih dialektah vimovlyayetsya yak s U pivdennih dialektah vidsutnij h krim togo pivnichnomu ta literaturnomu pochatkovomu chw xw vidpovidaye w U kinci slova chasto vidpadayut dzvinki shilinni f ta dd tref i tre selo mynydd gora ta i fyny uverh dosl u goru U deyakih pivnichnih dialektah s pered golosnimi perednogo ryadu vimovlyayetsya yak ʃ napriklad nes i fynd adre nɛʃi vɨnd adre ya pishov dodomu Golosni U vallijskij movi rozriznyayut korotki ta dovgi golosni zvuki yaki vidriznyayutsya ne tilki dovgotoyu a j yakistyu Ce protistavlennya ye zmistovnim napr muːg dim mʊg kuhol Usogo u movi nalichuyetsya 13 golosnih fonem Za nayavnistyu tih chi inshih golosnih zvukiv dialekti vallijskoyi movi podilyayutsya na dvi grupi pivnichni ta pivdenni Osnovna z vidminnostej mizh dialektami zbig chi rozriznennya zvukiv ɨ ː orfografichni u y ta iː ɪ orfografichnij i Na pivdni usim cim fonemam vidpovidaye i resp ɪ otzhe tam ne rozriznyayutsya tak moviti fu buv i fi ya Vallijska mova bagata takozh na diftongi Najshirshi yih sistemi zustrichayutsya na pivnochi na pivdni bagato z diftongiv zbigayutsya Maksimalnij nabir diftongiv nastupnij u duzhkah vimova vlastiva dlya Pivdennogo Uelsu aɨ aɪ aɪ aʊ eɪ eɨ eɪ ɛʊ eɨ eɪ ɔɨ ɔɪ ɔɪ ɔɨ ɔɪ ɔʊ ɨʊ ɪʊ ʊɪ ɨʊ ɪʊ Nagolos u vallijskij praktichno zavzhdi padaye na peredostannij sklad slova u nebagatoh vinyatkah nagolos markovanij znakom akuta napriklad ffarwel vid farewell Nagolos u vallijskij movi silovij prote dlya pislyanagoloshenogo skladu tezh vlastivij ruh tonu i nevelikij stupin redukciyi golosnogo Istorichno ce pov yazano z tim sho ranishe nagolos padav na ostannij sklad i peresunuvsya vin tilki u sklad yakij ranishe buv nagoloshenim zberig chastinu svoyih harakteristik zokrema pislyanagolosheni skladi mozhut rifmuvatisya u virshi div Z cim procesom pov yazano i tipologichno nezvichna nayavnist u vallijskij movi nagoloshenogo shva e Postijne polozhennya nagolosu na peredostannomu skladi prizvodit do togo sho v odnokorenevih i v riznih formah odnogo slova nagolos peresuvayetsya u miru dodavannya skladiv do kincya slova Pravopis Teperishnij pravopis vallijskoyi movi utverdivsya porivnyano nedavno Veliku rol u comu vidigrala Bibliya en Abetka Litera i IPA Nazva Litera i IPA Nazva a a a ll ɬ ell b b bi m m em c k ec n n en ch x ech o ɔ o d d di p p pi dd d edd ph f ffi e ɛ e r r er f v ef rh r rhi ff f eff s s es g g eg t t ti ng ŋ eng th 8 eth h h aets u ɨ i u bedol i ɪ i w ʊ ŵ l l el y ɨ i e y eː h vkazuye na gluhotu v mh nh i ngh ph duzhe ridko zustrichayetsya u slovah yaki pohodyat z greckoyi napriklad phenol fenol ale chastishe vnaslidok spirantnoyi mutaciyi napriklad ei phen ol y oznachaye e v odnoskladovih nenagoloshenih slovah klitikah tipu fy mij ta nekincevih skladah odnache ɨ abo i zalezhno vid dialektu u vsih inshih polozhennyah Vinyatok stanovlyat pevni zapozicheni slova napriklad nyrs ners medsestra nurse si poznachaye ʃ yaksho za nim jde golosnij Bukvi yaki skladayutsya z dvoh simvoliv rozglyadayutsya yak odna litera z navedenim vishe poryadkom pryamuvannya hocha taki zh kombinaciyi simvoliv inkoli mozhut viniknuti pri susidnij poziciyi dvoh riznih bukv Napriklad navedemo spisok sliv v alfavitnomu poryadku datysen dathlu dectant dechrau difywyd diffaith dynged dylunio dylluan dyngarol ddiwedd Dovgota golosnih fonem na pismi ne zavzhdi poznachayetsya isnuyut zagalni pravila shodo dovgoti golosnih zvukiv pered pevnimi prigolosnimi Pri comu yaksho golosnij ye dovgim u tomu polozhenni de vin zgidno z cimi pravilami povinen buti korotkim to vin otrimuye znak cirkumfleksa sr ffon palicya z korotkim golosnim i ffon telefon z dovgim Zvorotna situaciya korotkij golosnij u dovgij poziciyi poznachayetsya znakom gravisa pas paːs kashel pas pas propusk mwg muːg dim mẁg mʊg kuhol Litera IPA a aː e eː i iː o oː u ɨː iː ŵ uː ŷ ɨː iː Diftongi poznachayutsya nastupnim chinom Literi IPA ae aɨ ai aɪ au aɪ ale yak zakinchennya mnozhini a e aw aʊ ei eɪ eu eɨ eɪ ew ɛʊ ey eɨ eɪ oe ɔɨ oi ɔɪ ou ɔɨ ɔɪ ow ɔʊ uw ɨʊ ɪʊ wy ʊɪ yw ɨʊ ɪʊ Vimova zaznachena zliva poshirena u Pivnichnomu Uelsi a vkazana sprava u Pivdennomu Nastupni bukvi zustrichayutsya lishe u zapozichenih slovah Litera IPA j dʒ ts tʃ Litera j vzhivayetsya u slovah zapozichenih bezposeredno z anglijskoyi movi jins dzhinsi a takozh u deyakih biblejskih imenah do perekladu en isnuvala vlasna vallijska tradiciya yih peredavannya yaka spiralasya na latinu prote pislya Reformaciyi ta vvedennya anglikanstva vallijski perekladi stali oriyentuvatisya na anglijski Tak napriklad im ya Jova mozhe peredavatisya yak Iob a mozhe yak Job Bukvi k ce v fi x ecs z zed mozhut zustrichatisya lishe u zapozichenih slovah perevazhno u terminah ale vzhivayutsya na povnistyu poslidovno Tak oficijne vidannya Geiriadur Termau Slovnik terminiv rekomenduye dlya prefiksa kilo napisannya kilo cogo dotrimuyetsya Universitetskij slovnik zate cilo ye cilkom rozpovsyudzhenim variantom napisannya Isnuyut i rozbizhnosti po riznih slovnikah napriklad zero nul v GT ale sero u slovnikah geografichnih fiziko matematichnih ta komp yuternih terminiv Znak trema nad golosnim oznachaye sho vin vimovlyayetsya okremo a ne yak chastina diftonga napriklad copio kopiyuvati vimovlyayetsya yak kɔˈpiːɔ a ne ˈkɔpjɔ Morfologiya Mutaciya pochatkovih prigolosnih U vallijskij movi zustrichayetsya fenomen vlastivij dlya usih keltskih mov Sut cogo procesu polyagaye u tomu sho pershij zvuk u slovi mozhe zminyuvatisya zalezhno vid gramatichnogo kontekstu napriklad yaksho imennik prikmetnik vzhivayetsya dlya poznachennya chasu dydd Llun ponedilok ale ddydd Llun u ponedilok abo zalezhno vid poperednogo slova napriklad i k yn v i a i U vallijskij movi diyut tri mutaciyi m yaka leniciya nazalna ta spirantna Radical M yaka mutaciya leniciya Nazalna mutaciya Spirantna mutaciya p b mh ph b f m t d nh th d dd n c g ngh ch g ng m f ll l rh r Isnuye takozh zmishana mutaciya gluhi prorivni prigolosni piddayutsya spirantnij mutaciyi a inshi prigolosni m yakij Artikl U vallijskij movi prisutnij oznachenij artikl Vin stoyit pered viznachenim nim slovom i maye formu y yr ta r Vibir zdijsnyuyetsya za nastupnim pravilom Yaksho poperednye slovo zakinchuyetsya golosnim nezalezhno vid pochatku nastupnogo slova vikoristovuyetsya artikl r napriklad mae r gath tu allan kishka znahoditsya na vulici V inshih vipadkah vikoristovuyetsya artikl yr yaksho slovo rozpochinayetsya z golosnogo napriklad yr ardd Yaksho nastupne slovo rozpochinayetsya z prigolosnoyi literi vikoristovuyetsya artikl y napriklad y bachgen Artikl viklikaye m yaku mutaciyu u slovah zhinochogo rodu odnini napriklad tywysoges pevna princesa ale y dywysoges cya princesa Imennik U vallijskij movi ye dva gramatichni rodi imennikiv cholovichij ta zhinochij Mnozhina utvoryuyetsya dvoma riznimi sposobami U chastini imennikiv mnozhina utvoryuyutsya vid formi odnini Napriklad tad batko i tadau bachgen hlopec i bechgyn chwaer sestra i chwiorydd V inshih imennikah vihidnoyu formoyu ye forma mnozhini Imenniki yaki zminyuyutsya za ciyeyu sistemoyu utvoryuyut odninu vid mnozhini shlyahom dodavannya sufiksa yn dlya cholovichogo rodu abo en dlya zhinochogo rodu napriklad plant diti ta plentyn ditina chi coed lis ta coeden derevo LeksikaBilshu chastinu slovnikovogo zapasu vallijskoyi movi skladayut spokonvichni slova yaki pohodyat vid zagalnokeltskoyi movi Krim togo rimske zavoyuvannya ta romanizaciya Britaniyi naslidkom chogo stalo rozpovsyudzhennya latinsko britskogo bilingvizmu dvomovnosti prizveli do togo sho u vallijsku movu prosochilosya bagato latinskih sliv Ce stosuyetsya navit sliv z pobutovoyi leksiki yak ot cyllell nizh lat cultellus porth dveri porta pysg ribi piscis llong korabel navis longa Takozh veliku rol U Serednovichchi latina bula movoyu cerkvi z chim pov yazanij she odin prosharok zapozichen sr pechod grih peccatum U Serednovichchi v uelsku movu takozh proniknuli francuzki ta skandinavski slova Ne mensh vazhlivu rol vidigravali zv yazki anglijskoyu movoyu She do normandskogo zavoyuvannya Uelsu u vallijsku movu prosochilisya deyaki davnoanglijski slova taki yak betws kaplicya davn angl bedhus budinok dlya molitov Do XIX stolittya dvomovnist ne bula duzhe poshirenoyu a tomu ti dekotri slova yaki potrapili do movi zapozichuvalisya nasampered z rozmovnoyi movi nizh z literaturnoyi normi napriklad tatws kartoplya literaturne potatoes dialektne taters U HH storichchi volodinnya anglijskoyu movoyu stalo povsyudnim z neyi osoblivo z rozmovnoyi formi zapozichuvalisya slova z bud yakih galuzej napriklad garej garazh tim komanda i t d Pri comu na pismi prijnyato skorish doderzhuvatisya literaturnih norm ta vikoristovuvati yaksho ce mozhlivo vlasne vallijski slova Z vallijskoyi v inshi movi zapozichen nebagato U Serednovichchi britska latina vidigrala vazhlivu rol u formuvanni leksiki davnoirlandskoyi movi v yaku potrapili i dekilka vlasne britskih sliv Takozh ye vallijski zapozichennya v dialektah anglijskoyi movi rozpovsyudzhenoyi v Uelsi Oprich togo v anglijsku movu proniknuli slova yaki poznachali vlasne vallijski realiyi napriklad crwth muzichnij instrument tipu arfi eisteddfod ejstedvod kulturnij festival DialektiDvomovnij dorozhnij znak u Kardiffi Dialekti vallijskoyi movi nadto virazni u rozmovnij a v menshij miri pisemnij movi Zruchnoyu hocha j sproshenoyu yih klasifikaciyeyu ye podil na dialekti Pivnochi Gogledd Cymru ta Pivdnya Uelsu De Cymru abo Gog i Hwntw gogledd pivnich pivdenne hwn tw os tam Dialektni vidminnosti ohoplyuyut slovnik vimovu i gramatiku hocha v ostannomu vipadku vidminnosti u dijsnosti neznachni Vidminnosti mizh dialektami mozhna vidobraziti vislovom Ne bazhayete chashku chayu Na pivnochi visliv bude zvuchati yak Dach chi isio panad a na pivdni imovirnishe zapitannya Dych chi n moyn dishgled Prikladom dialektnih vidminnostej u vimovi mozhe stati tendenciya u pivdennih dialektah bukvu s vimovlyati shiplyache napriklad mis misyac na pivnochi vimovlyat shvidshe yak mɪs a na pivdni yak mɪʃ U dijsnosti vidminnosti mizh dialektami suchasnoyi vallijskoyi movi neznachni u porivnyanni z rizniceyu mizh rozmovnoyu ta literaturnoyu movami Ostannya nabagato bilsh formalna ta ye mizh inshim movoyu vallijskih perekladiv Bibliyi hocha Beibl Cymraeg Newydd Nova vallijska Bibliya nabagato mensh formalna za movoyu nizh tradicijna Bibliya 1588 r Hocha zapitannya Ne bazhayete chashku chayu malojmovirne u literaturnij vallijskij yakbi vono bulo zadane to zvuchalo yak A oes arnoch eisiau cwpanaid o de Sered harakteristik literaturnoyi movi porivnyano z rozmovnoyu mozhna vidiliti chastishe vikoristannya vidminyuvanih diyeslivnih form zmina u zastosuvanni deyakih chasiv tak literaturnij imperfekt u suchasnij movi maye znachennya kondicionalisu skorochennya chastoti vzhivannya zajmennikiv oskilki peredavana nimi informaciya zazvichaj peredayetsya formami zminyuvanih diyesliv ta prijmennikiv i bilsh virazhena tendenciya zaminyuvati anglijski zapozichennya spokonvichno vallijskimi slovami Vallijska mova v osvitiUelska mova shiroko vikoristovuyetsya v osviti bagato vallijskih universitetiv dvomovni u pershu chergu Bangorskij universitet ta Zgidno z Nacionalnoyu shkilnoyu programoyu National Curriculum v Uelsi shkolyari zobov yazani vivchati vallijsku do 16 richnogo viku Za danimi Radi z vallijskoyi movi ponad chvert ditej v Uelsi vidviduyut shkoli navchannya v yakih provoditsya perevazhno vallijskoyu movoyu Reshta vivchayut vallijsku yak drugu movu u shkolah de vikladannya zdijsnyuyetsya anglijskoyu Priklad Zapovit T Shevchenka vallijskoyu movoyu pereklav Dzhon Emris Roberts FY NHESTAMENT Pan fyddaf farw cleddwch fy nghorff Yn fy annwyl Ukraine wlad Beddrod ar rhyw uchel lecyn Draw o m cylch y paith dir wlad Fel o r cae y paith ddiderfyn Fel o r afon Dniper lan Weld o m llygad glyw o m clustiau Gryfder afon yn ei chan Pan o r Ukraine Dniper gluda Draw i ddynder eigion glas Gwaed y gelyn yna gadwaf Fryniau hyn a r gwastad bras Gadwaf oll ar ol ac hedaf Draw i gartref Arglwydd Dduw I ganu i glod ond hyd at hynny Dim a wyddys am fy Nuw O cleddwch fi a chodwch chwi A thorrwch gadwyn cry Dyfriwch efo gwaed gorthrymwyr Y rhyddid nillsoch chwi Ac yn y newydd deulu dyn Byd eang bobloedd ffri Mewn distaw sisial felys air Cofiwch amdanaf fi Dzherelo PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil vallijskoyu movoyu Hafan Lost in translation road sign carries email reply 6 listopada 2008 u Wayback Machine angl Vallijska mova na sajti Ethnologue Welsh A language of United Kingdom angl Vallijska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Welsh 3 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Vallijska mova na sajti WALS Online Language Welsh 13 serpnya 2017 u Wayback Machine angl PrimitkiHywel Jones Ocinka kilkosti nosiyiv vallijskoyi movi v Angliyi PDF calls ac uk Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 13 chervnya 2020 Procitovano 13 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya How do the 2001 results compare with the 1991 results anglijskoyu Bwrdd yr Iaith Gymraeg Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2009 Callaghan Nigel More Welsh Speakers than Previously Believed anglijskoyu ibiblio org Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2009 Languages of Canada anglijskoyu Ethnologue com Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2009 Many Languages One America Welsh pdf anglijskoyu U S English Foundation Research Arhiv PDF originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2009 Welsh on Census form anglijskoyu Office for Nayional Statistics 8 sichnya 2004 Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2009 KS25 Knowledge of Welsh Census 2001 Key Statistics for local Authorities anglijskoyu Office for Nayional Statistics Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2009 Welsh Language Act 1993 anglijskoyu Office of Public Sector Information OPSI gov uk 21 zhovtnya 1993 Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2009 Government of Wales Act 1998 anglijskoyu Office of Public Sector Information OPSI gov uk 31 lipnya 1998 Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2009 Welsh in the United Kingdom Database for the European Charter for Regional and Minority Languages anglijskoyu Public Foundation for European Comparative Minority Research Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2009 S4C Corporate anglijskoyu S4C co uk Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2009 S4c s Welsh Language Scheme pdf anglijskoyu S4C co uk 25 travnya 2006 Arhiv PDF originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2009 Annex E to Chapter 18 Naturalisation at Discretion Section 6 British Nationality Act 1981 anglijskoyu UK Border Agency 2009 10 20 poslednee obnovlenie Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 22 zhovtnya 2009 Curse tablets and other documents on metal from Roman Britain A Corpus of Writing Tablets from Roman Britain anglijskoyu Centre for the Study of Ancient Documents Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 19 zhovtnya 2009 Curse Tablets from Roman Britain browse the tablets anglijskoyu Centre for the Study of Ancient Documents Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 19 zhovtnya 2009 Koch John Thomas Celtic Culture A Historical Encyclopedia ABC CLIO 2005 P 1757 1758 ISBN 1851094407 Davies Janet The Welsh Language University of Wales 1999 P 13 ISBN 070831516X Peniarth 28 a Latin text of the Laws of Hywel Dda anglijskoyu The National Library of Wales Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2009 Davies Janet The Welsh Language P 11 MacAulay Donald The Celtic Languages Cambridge University Press 1992 P 251 ISBN 0521231272 Morgan Gareth Reading Middle Welsh A Course Book Based on the Welsh of the Mabinogi anglijskoyu Massachusetts Institute of Technology mit edu Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 19 zhovtnya 2009 Falileev Aleksandr 2004 68 Krug chteniya v usloviyah mnogoyazychiya Uels v konce XIV veka rosijskoyu Zhurnalnyj zal Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 19 zhovtnya 2009 Welsh Bible 1588 anglijskoyu The National Library of Wales Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 19 zhovtnya 2009 Davies Janet The Welsh Language P 25 Hughes Richard Edmund Evans Daniel Silvan anglijskoyu The National Library of Wales Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 19 zhovtnya 2009 Jones Glyn E Welsh Phonology University of Wales Press 1984 P 41 ISBN 0708308619 Ibid P 48 Ibid P 47 Ibid P 46 Ibid P 57 Ibid Pp 57 61 Ibid Pp 53 Williams Briony The phonetic manifestation of stress in Welsh pdf anglijskoyu The Centre for Speech Technology Research Arhiv PDF originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2009 Hamp Eric P The World s Writing Systems Oxford University Press 1996 968 p ISBN 0195079930 Gussmann Edmund Phonology Analysis and Theory Cambridge University Press 2002 P 201 203 ISBN 0521574285 Thomas Peter Wynn Gramadeg y Gymraeg University of Wales Press 1996 P 757 ISBN 0708313450 King Gareth Modern Welsh A Comprehensive Grammar 2 Editiion Routledge 2003 P 13 ISBN 0415282705 Ibid P 18 Ibid pp 28 29 Ibid Pp 30 31 Jackson Kenneth Hurlstone Language and history in early Britain A chronological survey of the Brittonic languages first to twelfth century A D University of Edinburgh Oliver amp Boyd 1953 P 76 In the Beginning anglijskoyu The Church in Wales Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 19 zhovtnya 2009 Parry Williams T H The English element in Welsh A study of English loan words in Welsh Honourable society of Cymmrodorion 1923 278 p O Croinin Daibhi A New History of Ireland Prehistoric and Early Ireland Oxford University Press 2005 P 407 410 436 ISBN 0198217374 Filppula M Klemola J Paulasto H English and Celtic in Contact Routledge 2008 P 209 ISBN 0415266025 Dialects Welsh 101 anglijskoyu 101 Languages net Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 19 zhovtnya 2009 Registers Welsh 101 anglijskoyu 101 Languages net Arhiv originalu za 11 serpnya 2011 Procitovano 19 zhovtnya 2009

Дата публікації:
Топ