Множина куполів | |
---|---|
П'ятисхилий купол (приклад) | |
Тип | Множина куполів |
Символ Шлефлі | {n} || t{n} |
Граней | 2n+2 : n рівнобедрених трикутників, |
Ребер | 5n |
Вершин | 3n |
Характеристика Ейлера | |
Un ([en]) | |
Група симетрії | [en], [n], (*nn), порядок 2n (Циклічна симетрія n-Піраміди) |
Група поворотів | Cn, [n]+, (nn), порядок n |
Дуальний многогранник | ? |
Властивості | опуклий |
Ку́пол (n-схилий купол) — тіло, утворене з'єднанням двох багатокутників, у якому один (основа) має вдвічі більше сторін, порівняно з іншим (верхньою гранню). З'єднання багатокутників здійснюється рівнобедреними трикутниками і прямокутниками.
n-схилий купол — призматоїд, що складається з 2n-кутника (нижня основа купола), правильного n-кутника (верхня грань, що паралельна основі), та бічних граней: n прямокутників та n рівнобедрених трикутників. При чому нижня грань може бути правильним 2n-кутником, або напівправильним 2n-кутником, у якого сторони рівні через одну і всі кути рівні.
Купол можна розглядати як призму, де один з багатокутників наполовину стягнуто попарним об'єднанням вершин.
Куполу можна приписати розширений символ Шлефлі {n} || t{n}, що описує правильний багатокутник {n}, з'єднаний з паралельною йому копією, t{n} або {2n}.
Куполи є підкласом призматоїдів.
Його двоїстий многогранник має форму, яка є свого роду поєднанням половини n-стороннього трапецоедра та 2n-гранної піраміди.
Купол має вісь симетрії порядку n, що проходить через центри основ, а також n площин дзеркальної симетрії, що проходять через вісь купола та середини сторін нижньої основи.
Два купола можуть бути з'єднані по їх нижній основі, утворюючи многогранник .
Куполи і бікуполи існують як нескінченні множини многогранників, так само, як множини пірамід, біпірамід, призм, антипризм, трапецоедрів та ін.
Приклади
n | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
---|---|---|---|---|---|---|
Назва | Двосхилий купол | Трисхилий купол | Чотирисхилий купол | Шестисхилий купол (плоский) | Семисхилий купол (з неправильними бічними гранями) | |
Символ Шлефлі | {2} || t{2} | {3} || t{3} | {4} || t{4} | {5} || t{5} | {6} || t{6} | {7} || t{7} |
Купол | ||||||
Пов'язані однорідні багатогранники | Трикутна призма | Кубооктаедр | Ромбокубо- октаедр | Ромбоікосо- додекаедр | [en] | [en] |
Трикутну призму можна вважати «двосхилим куполом» (купол відрізка і квадрата).
Якщо бокові грані купола є правильними трикутниками та квадратами, тоді як основа і верхня грань є правильними багатокутниками, купол є многогранником Джонсона. Ці куполи: трисхилий купол, чотирисхилий і , можна отримати, взявши зрізи кубооктаедра, ромбокубооктаедра і ромбоікосододекаедра відповідно.
Якщо купол має всі ребра одинакової довжини (правильногранний) ‒ n = 3, 4, 5, то: Висота купола:
Радіус описаної сфери:
Рівносторонній «Шестисхилий купол» є плоскою фігурою. Таким чином, сімейство куполів з правильними гранями існує до n = 5 включно.
Куполи з числом сторін багатокутників n > 5 можна побудувати тільки з неправильними трикутними і прямокутними гранями.
Координати вершин
Визначення купола не вимагає правильності основи і верхньої грані, але зручно розглядати випадки, в яких куполи мають максимальну симетрію, Cnv. В цьому випадку верхня грань є правильним n-кутником, тоді як основа є правильним 2n-кутником, або 2n-кутником з двома різними довжинами сторін (через одну) і тими ж кутами, що й у правильного 2n- кутника.
Розташуємо купол у координатній системі так, щоб його основа лежала в площині Oxy з центром в початку координат, а верхня грань проходила паралельно цій площині на висоті h. Вісь Oz є віссю симетрії порядку n. Пронумеруємо вершини основи числами від V1 до V2n, а вершини верхньої грані — числами від A1 до An.
Координати вершин тоді можна записати таким чином:
де k = 1, 2, …, n.
‒ радіус описаного кола верхнього багатокутника (правильного n ‒ кутника)
‒ радіус описаного кола нижнього багатокутника (правильного 2n ‒ кутника)
‒ довжина ребра багатокутників верхньої та нижньої основ.
h ‒ висота купола
Координати вершин купола, повернутого на деякий кут навноло його осі (осі z):
де k = 1, 2, …, n.
Антикуполи
Множина антикуполів | |
---|---|
П'ятисхилий антикупол (приклад) | |
Тип | Множина антикуполів |
Символ Шлефлі | s{n} || t{n} |
Граней | n рівнобедрених трикутників, 2n різносторонніх трикутників, 1 правильний n-кутник, 1 правильний 2n-кутник |
Ребер | 6n |
Вершин | 3n |
Характеристика Ейлера | |
Vn ([en]) | |
Група симетрії | (Cnv), [1,n], (*nn), порядок 2n |
Група поворотів | Cn, [1,n]+, (nn), порядок n |
Дуальний многогранник | ? |
Властивості | опуклий |
Антику́пол (n‒ кутний антикупол) — тіло, що складається з правильного 2n-кутника (основа антикупола), правильного n-кутника (верхня грань, що паралельна основі), та 3n трикутників двох типів (n рівнобедрених трикутників та 2n різносторонніх трикутників).
При n = 2, верхня грань вироджується в ребро. Антикуполи є підкласом призматоїдів.
Антикупол має вісь симетрії порядку n, що проходить через центри основ та перпендикулярна їм, а також n площин дзеркальної симетрії, що проходять через вісь многогранника та вершини нижньої основи.
Не можна побудувати n-кутний антикупол, щоб всі його грані були правильними багатокутниками; лише деякі грані можуть бути зроблені правильними.
n | 2 | 3 | 4 | 5 | 6… |
---|---|---|---|---|---|
Назва | Шестисхилий антикупол | ||||
Антикупол | |||||
Прозоре зображення | |||||
Символ Шлефлі | s{2} || t{2} | s{3} || t{3} | s{4} || t{4} | s{5} || t{5} | s{6} || t{6} |
Розгортка |
Координати вершин антикупола
Координати вершин n ‒ антикупола можемо отримати з координат вершин n ‒ купола шляхом повороту верхнього n ‒ кутника на кут
Розташуємо антикупол у координатній системі так, щоб його основа лежала в площині Oxy з центром в початку координат, а верхня грань проходила паралельно цій площині на висоті h. Вісь Oz є віссю симетрії порядку n. Пронумеруємо вершини основи числами від V1 до V2n, а вершини верхньої грані — числами від A1 до An.
Координати вершин тоді можна записати таким чином:
Поворот n — кутника відбувається по- або проти годинникової стрілки (відповідно знаки «‒» або «+»)
де k = 1, 2, …, n.
‒ радіус описаного кола верхнього багатокутника (правильного n ‒ кутника)
‒ радіус описаного кола нижнього багатокутника (правильного 2n ‒ кутника)
‒ довжина ребра багатокутників верхньої та нижньої основ.
h ‒ висота антикупола.
Два антикупола можуть бути з'єднані по їх нижній основі, та утворюють многогранник .
Антикуполи і біантикуполи існують як нескінченні множини многогранників, так само, як множини пірамід, біпірамід, призм , антипризм , трапецоедрів та ін.
Зірчасті куполи
n / d | 4 | 5 | 7 | 8 |
---|---|---|---|---|
3 | ||||
5 | — | — |
n / d | 3 | 5 | 7 |
---|---|---|---|
2 | Перехрещений трикутний куполоїд {3/2} | {5/2} | Гептаграмний куполоїд {7/2} |
4 | — | {5/4} | Перехрещений гептаграмний куполоїд {7/4} |
Зірчасті куполи існують для всіх основ {n/d}, де 6/5 < n/d < 6 і d непарне. На границях куполи перетворюються на плоскі фігури. Якщо d парне, нижня основа {2n/d} вироджується — ми можемо утворити куполоїд або напівукупол шляхом видалення цієї виродженої грані і дозволивши трикутникам і квадратам з'єднуватися один з одним. Зокрема, тетрагемігексаедр можна розглядати як {3/2}-куполоїд. Усі куполи орієнтовані, тоді як всі куполоїди неорієнтовані. Якщо в куполоїда n/d > 2, трикутники і квадрати не покривають всю основу і на ній залишається тоненька перетинка, яка просто закриває отвір. Таким чином, куполоїди {5/2} і {7/2} на малюнку вище мають перетинки (не заповнені), тоді як куполоїди {5/4} і {7/4} їх не мають.
Висота h купола {n/d} або куполоїда задається формулою
.
Зокрема, h = 0 на границях n/d = 6 та n/d = 6/5, і h максимальне при n/d = 2 (трикутна призма, де трикутники розташовані вертикально).
На малюнках вище зірчасті куполи показано в кольорах, щоб підкреслити їх грані — грань n/d-кутника показано червоним, грань 2n/d-кутника показано жовтим, квадрати подано синім кольором, а трикутники — зеленим. Куполоїди мають червоні n/d-кутні грані, жовті квадратні грані, а трикутні грані пофарбовано в блакитний колір, другу ж основу видалено.
Гіперкуполи
Гіперкуполи або многогранні куполи — це сімейство опуклих неоднорідних чотиривимірних многогранників, аналогічних куполам. Основами кожного такого многогранника є правильний многогранник (тривимірний) і його .
В таблиці використовується поняття сегментогранник (англ. Segmentochora) — це фігура, що задовольняє таким властивостям:
- 1. всі вершини розташовані на одній гіперсфері
- 2. всі вершини розташовані на двох паралельних гіперплощинах
- 3. всі ребра мають довжину 1
У площині існує два сегментогранники (сегментокутники) — правильний трикутник і квадрат.
У 3-вимірному просторі до них належать піраміди, призми, антипризми, куполи.
Назва | [en] | [en] | [en] | [en] | Шестикутний мозаїчний купол | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Символ Шлефлі | {3,3} ∨ rr{3,3} | {4,3} ∨ rr{4,3} | {3,4} ∨ rr{3,4} | {5,3} ∨ rr{5,3} | {6,3} ∨ rr{6,3} | |||||
Індекс сегментогранника | K4.23 | K4.71 | K4.107 | K4.152 | ||||||
Радіус описаного кола | 1 | |||||||||
Малюнок | ||||||||||
Головні комірки | ||||||||||
Вершин | 16 | 32 | 30 | 80 | ∞ | |||||
Ребер | 42 | 84 | 84 | 210 | ∞ | |||||
Граней | 42 | 24 {3} + 18 {4} | 80 | 32 {3} + 48 {4} | 82 | 40 {3} + 42 {4} | 194 | 80 {3} + 90 {4} + 24 {5} | ∞ | |
Комірок | 16 | 1 тетраедр 4 трикутні призми 6 трикутних призм 4 трикутні призми 1 кубооктаедр | 28 | 1 куб 6 квадратних призм 12 трикутних призм 8 трикутних пірамід 1 ромбокубооктаедр | 28 | 1 октаэдр 8 трикутних призм 12 трикутних призм 6 квадратних пірамід 1 ромбокубооктаедр | 64 | 1 додекаедр 12 п'ятикутних призм 30 трикутних призм 20 трикутних пірамід 1 ромбоікосододекаедр | ∞ | 1 шестикутна мозаїка ∞ шестикутних призм ∞ трикутних призм ∞ трикутних пірамід 1 ромботришестикутна мозаїка |
Пов'язані однорідні 4-вимірні многогранники | [en] | [en] | [en] | [en] | [en] |
Примітки
- Regular Polygons and Other Two Dimensional Shapes. www.polytope.net (англ.) .
- https://mathworld.wolfram.com/Cupola.html
- cupolas (англ) .
- semicupolas (англ.) .
- Klitzing, 2000 та 139-181.
Література
- [en]. Convex Polyhedra with Regular Faces // Canad. J. Math. — 1966. — Вип. 18 (18 червня). — С. 169–200.
- Dr. Richard Klitzing. Symmetry: Culture and Science. — 2000. — Т. 11. — С. 139-181. з джерела 19 квітня 2014
Посилання
- Weisstein, Eric W. Cupola(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
- Segmentotopes [ 13 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Cupola. Polytope Wiki (англ.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mnozhina kupoliv P yatishilij kupol priklad Tip Mnozhina kupoliv Simvol Shlefli n t n Granej 2n 2 n rivnobedrenih trikutnikiv n pryamokutnikiv 1 pravilnij n kutnik 1 2n kutnik Reber 5n Vershin 3n Harakteristika Ejlera x G P B 2 displaystyle chi Gamma hbox P hbox B 2 Un en Grupa simetriyi en n nn poryadok 2n Ciklichna simetriya n Piramidi Grupa povorotiv Cn n nn poryadok n Dualnij mnogogrannik Vlastivosti opuklij Ku pol n shilij kupol tilo utvorene z yednannyam dvoh bagatokutnikiv u yakomu odin osnova maye vdvichi bilshe storin porivnyano z inshim verhnoyu grannyu Z yednannya bagatokutnikiv zdijsnyuyetsya rivnobedrenimi trikutnikami i pryamokutnikami n shilij kupol prizmatoyid sho skladayetsya z 2n kutnika nizhnya osnova kupola pravilnogo n kutnika verhnya gran sho paralelna osnovi ta bichnih granej n pryamokutnikiv ta n rivnobedrenih trikutnikiv Pri chomu nizhnya gran mozhe buti pravilnim 2n kutnikom abo napivpravilnim 2n kutnikom u yakogo storoni rivni cherez odnu i vsi kuti rivni Kupol mozhna rozglyadati yak prizmu de odin z bagatokutnikiv napolovinu styagnuto poparnim ob yednannyam vershin Kupolu mozhna pripisati rozshirenij simvol Shlefli n t n sho opisuye pravilnij bagatokutnik n z yednanij z paralelnoyu jomu kopiyeyu t n abo 2n Kupoli ye pidklasom prizmatoyidiv Jogo dvoyistij mnogogrannik maye formu yaka ye svogo rodu poyednannyam polovini n storonnogo trapecoedra ta 2n grannoyi piramidi Kupol maye vis simetriyi poryadku n sho prohodit cherez centri osnov a takozh n ploshin dzerkalnoyi simetriyi sho prohodyat cherez vis kupola ta seredini storin nizhnoyi osnovi Dva kupola mozhut buti z yednani po yih nizhnij osnovi utvoryuyuchi mnogogrannik Kupoli i bikupoli isnuyut yak neskinchenni mnozhini mnogogrannikiv tak samo yak mnozhini piramid bipiramid prizm antiprizm trapecoedriv ta in PrikladiSimejstvo opuklih kupoliv n 2 3 4 5 6 7 Nazva Dvoshilij kupol Trishilij kupol Chotirishilij kupol Shestishilij kupol ploskij Semishilij kupol z nepravilnimi bichnimi granyami Simvol Shlefli 2 t 2 3 t 3 4 t 4 5 t 5 6 t 6 7 t 7 Kupol Pov yazani odnoridni bagatogranniki Trikutna prizma Kubooktaedr Rombokubo oktaedr Romboikoso dodekaedr en en Trikutnu prizmu mozhna vvazhati dvoshilim kupolom kupol vidrizka i kvadrata Yaksho bokovi grani kupola ye pravilnimi trikutnikami ta kvadratami todi yak osnova i verhnya gran ye pravilnimi bagatokutnikami kupol ye mnogogrannikom Dzhonsona Ci kupoli trishilij kupol chotirishilij i mozhna otrimati vzyavshi zrizi kubooktaedra rombokubooktaedra i romboikosododekaedra vidpovidno Ploski shestikutni kupoli v en Yaksho kupol maye vsi rebra odinakovoyi dovzhini a displaystyle a pravilnogrannij n 3 4 5 to Visota kupola H 1 1 4 csc 2 p n a displaystyle H sqrt 1 frac 1 4 cdot csc 2 left frac pi n right cdot a Radius opisanoyi sferi R 7 4 cos p n 4 cos 2 p n 12 16 cos 2 p n a displaystyle R sqrt frac 7 4 cdot cos left frac pi n right 4 cdot cos 2 left frac pi n right 12 16 cdot cos 2 left frac pi n right cdot a Rivnostoronnij Shestishilij kupol ye ploskoyu figuroyu Takim chinom simejstvo kupoliv z pravilnimi granyami isnuye do n 5 vklyuchno Kupoli z chislom storin bagatokutnikiv n gt 5 mozhna pobuduvati tilki z nepravilnimi trikutnimi i pryamokutnimi granyami Koordinati vershinViznachennya kupola ne vimagaye pravilnosti osnovi i verhnoyi grani ale zruchno rozglyadati vipadki v yakih kupoli mayut maksimalnu simetriyu Cnv V comu vipadku verhnya gran ye pravilnim n kutnikom todi yak osnova ye pravilnim 2n kutnikom abo 2n kutnikom z dvoma riznimi dovzhinami storin cherez odnu i timi zh kutami sho j u pravilnogo 2n kutnika Roztashuyemo kupol u koordinatnij sistemi tak shob jogo osnova lezhala v ploshini Oxy z centrom v pochatku koordinat a verhnya gran prohodila paralelno cij ploshini na visoti h Vis Oz ye vissyu simetriyi poryadku n Pronumeruyemo vershini osnovi chislami vid V1 do V2n a vershini verhnoyi grani chislami vid A1 do An Semishilij kupol Maye 7 rivnobedrenih trikutnikiv ta 7 pryamokutnikiv Verhnya gran pravilnij 7 kutnik i nizhnya gran osnova privilnij 14 kutnik Koordinati vershin todi mozhna zapisati takim chinom A k r cos 2 p k n r sin 2 p k n h displaystyle A k left r cdot cos left frac 2 pi cdot k n right r cdot sin left frac 2 pi cdot k n right h right V 2 k 1 R cos 2 p k n p 2 n R sin 2 p k n p 2 n 0 displaystyle V left 2k 1 right left R cdot cos left frac 2 pi cdot k n frac pi 2n right R cdot sin left frac 2 pi cdot k n frac pi 2n right 0 right V 2 k R cos 2 p k n p 2 n R sin 2 p k n p 2 n 0 displaystyle V left 2k right left R cdot cos left frac 2 pi cdot k n frac pi 2n right R cdot sin left frac 2 pi cdot k n frac pi 2n right 0 right de k 1 2 n r a 2 sin p n displaystyle r frac a 2 cdot sin left frac pi n right radius opisanogo kola verhnogo bagatokutnika pravilnogo n kutnika R a 2 sin p 2 n displaystyle R frac a 2 cdot sin left frac pi 2n right radius opisanogo kola nizhnogo bagatokutnika pravilnogo 2n kutnika a displaystyle a dovzhina rebra bagatokutnikiv verhnoyi ta nizhnoyi osnov h visota kupola Koordinati vershin kupola povernutogo na deyakij kut a displaystyle alpha navnolo jogo osi osi z A k r cos 2 p k n a r sin 2 p k n a h displaystyle A k left r cdot cos left frac 2 pi cdot k n alpha right r cdot sin left frac 2 pi cdot k n alpha right h right V 2 k 1 R cos 2 p k n p 2 n a R sin 2 p k n p 2 n a 0 displaystyle V left 2k 1 right left R cdot cos left frac 2 pi cdot k n frac pi 2n alpha right R cdot sin left frac 2 pi cdot k n frac pi 2n alpha right 0 right V 2 k R cos 2 p k n p 2 n a R sin 2 p k n p 2 n a 0 displaystyle V left 2k right left R cdot cos left frac 2 pi cdot k n frac pi 2n alpha right R cdot sin left frac 2 pi cdot k n frac pi 2n alpha right 0 right de k 1 2 n AntikupoliMnozhina antikupoliv P yatishilij antikupol priklad Tip Mnozhina antikupoliv Simvol Shlefli s n t n Granej n rivnobedrenih trikutnikiv 2n riznostoronnih trikutnikiv 1 pravilnij n kutnik 1 pravilnij 2n kutnik Reber 6n Vershin 3n Harakteristika Ejlera x G P B 2 displaystyle chi Gamma hbox P hbox B 2 Vn en Grupa simetriyi Cnv 1 n nn poryadok 2n Grupa povorotiv Cn 1 n nn poryadok n Dualnij mnogogrannik Vlastivosti opuklij Antiku pol n kutnij antikupol tilo sho skladayetsya z pravilnogo 2n kutnika osnova antikupola pravilnogo n kutnika verhnya gran sho paralelna osnovi ta 3n trikutnikiv dvoh tipiv n rivnobedrenih trikutnikiv ta 2n riznostoronnih trikutnikiv Pri n 2 verhnya gran virodzhuyetsya v rebro Antikupoli ye pidklasom prizmatoyidiv Antikupol maye vis simetriyi poryadku n sho prohodit cherez centri osnov ta perpendikulyarna yim a takozh n ploshin dzerkalnoyi simetriyi sho prohodyat cherez vis mnogogrannika ta vershini nizhnoyi osnovi Ne mozhna pobuduvati n kutnij antikupol shob vsi jogo grani buli pravilnimi bagatokutnikami lishe deyaki grani mozhut buti zrobleni pravilnimi Simejstvo opuklih antikupoliv n 2 3 4 5 6 Nazva Shestishilij antikupol Antikupol Prozore zobrazhennya Simvol Shlefli s 2 t 2 s 3 t 3 s 4 t 4 s 5 t 5 s 6 t 6 RozgortkaKoordinati vershin antikupolaKoordinati vershin n antikupola mozhemo otrimati z koordinat vershin n kupola shlyahom povorotu verhnogo n kutnika na kut b p 2 n displaystyle beta frac pi 2n Roztashuyemo antikupol u koordinatnij sistemi tak shob jogo osnova lezhala v ploshini Oxy z centrom v pochatku koordinat a verhnya gran prohodila paralelno cij ploshini na visoti h Vis Oz ye vissyu simetriyi poryadku n Pronumeruyemo vershini osnovi chislami vid V1 do V2n a vershini verhnoyi grani chislami vid A1 do An Semishilij antikupol Maye 7 rivnobedrenih trikutnikiv ta 14 riznostoronnih trikutnikiv Verhnya gran pravilnij 7 kutnik i nizhnya gran osnova privilnij 14 kutnik Koordinati vershin todi mozhna zapisati takim chinom A k r cos 2 p k n p 2 n r sin 2 p k n p 2 n h displaystyle A k left r cdot cos left frac 2 pi cdot k n pm frac pi 2n right r cdot sin left frac 2 pi cdot k n pm frac pi 2n right h right Povorot n kutnika vidbuvayetsya po abo proti godinnikovoyi strilki vidpovidno znaki abo V 2 k 1 R cos 2 p k n p 2 n R sin 2 p k n p 2 n 0 displaystyle V left 2k 1 right left R cdot cos left frac 2 pi cdot k n frac pi 2n right R cdot sin left frac 2 pi cdot k n frac pi 2n right 0 right V 2 k R cos 2 p k n p 2 n R sin 2 p k n p 2 n 0 displaystyle V left 2k right left R cdot cos left frac 2 pi cdot k n frac pi 2n right R cdot sin left frac 2 pi cdot k n frac pi 2n right 0 right de k 1 2 n r a 2 sin p n displaystyle r frac a 2 cdot sin left frac pi n right radius opisanogo kola verhnogo bagatokutnika pravilnogo n kutnika R a 2 sin p 2 n displaystyle R frac a 2 cdot sin left frac pi 2n right radius opisanogo kola nizhnogo bagatokutnika pravilnogo 2n kutnika a displaystyle a dovzhina rebra bagatokutnikiv verhnoyi ta nizhnoyi osnov h visota antikupola Dva antikupola mozhut buti z yednani po yih nizhnij osnovi ta utvoryuyut mnogogrannik Antikupoli i biantikupoli isnuyut yak neskinchenni mnozhini mnogogrannikiv tak samo yak mnozhini piramid bipiramid prizm antiprizm trapecoedriv ta in Zirchasti kupoliSimejstvo n d 4 5 7 8 3 5 Simejstvo zirchastih kupoloyidiv n d 3 5 7 2 Perehreshenij trikutnij kupoloyid 3 2 5 2 Geptagramnij kupoloyid 7 2 4 5 4 Perehreshenij geptagramnij kupoloyid 7 4 Zirchasti kupoli isnuyut dlya vsih osnov n d de 6 5 lt n d lt 6 i d neparne Na granicyah kupoli peretvoryuyutsya na ploski figuri Yaksho d parne nizhnya osnova 2n d virodzhuyetsya mi mozhemo utvoriti kupoloyid abo napivukupol shlyahom vidalennya ciyeyi virodzhenoyi grani i dozvolivshi trikutnikam i kvadratam z yednuvatisya odin z odnim Zokrema tetragemigeksaedr mozhna rozglyadati yak 3 2 kupoloyid Usi kupoli oriyentovani todi yak vsi kupoloyidi neoriyentovani Yaksho v kupoloyida n d gt 2 trikutniki i kvadrati ne pokrivayut vsyu osnovu i na nij zalishayetsya tonenka peretinka yaka prosto zakrivaye otvir Takim chinom kupoloyidi 5 2 i 7 2 na malyunku vishe mayut peretinki ne zapovneni todi yak kupoloyidi 5 4 i 7 4 yih ne mayut Visota h kupola n d abo kupoloyida zadayetsya formuloyu h 1 1 4 sin 2 p d n displaystyle h sqrt 1 frac 1 4 sin 2 frac pi d n Zokrema h 0 na granicyah n d 6 ta n d 6 5 i h maksimalne pri n d 2 trikutna prizma de trikutniki roztashovani vertikalno Na malyunkah vishe zirchasti kupoli pokazano v kolorah shob pidkresliti yih grani gran n d kutnika pokazano chervonim gran 2n d kutnika pokazano zhovtim kvadrati podano sinim kolorom a trikutniki zelenim Kupoloyidi mayut chervoni n d kutni grani zhovti kvadratni grani a trikutni grani pofarbovano v blakitnij kolir drugu zh osnovu vidaleno GiperkupoliGiperkupoli abo mnogogranni kupoli ce simejstvo opuklih neodnoridnih chotirivimirnih mnogogrannikiv analogichnih kupolam Osnovami kozhnogo takogo mnogogrannika ye pravilnij mnogogrannik trivimirnij i jogo V tablici vikoristovuyetsya ponyattya segmentogrannik angl Segmentochora ce figura sho zadovolnyaye takim vlastivostyam 1 vsi vershini roztashovani na odnij gipersferi 2 vsi vershini roztashovani na dvoh paralelnih giperploshinah 3 vsi rebra mayut dovzhinu 1 U ploshini isnuye dva segmentogranniki segmentokutniki pravilnij trikutnik i kvadrat U 3 vimirnomu prostori do nih nalezhat piramidi prizmi antiprizmi kupoli Nazva en en en en Shestikutnij mozayichnij kupol Simvol Shlefli 3 3 rr 3 3 4 3 rr 4 3 3 4 rr 3 4 5 3 rr 5 3 6 3 rr 6 3 Indeks segmentogrannika K4 23 K4 71 K4 107 K4 152 Radius opisanogo kola 1 3 2 2 displaystyle sqrt frac 3 sqrt 2 2 1 485634 displaystyle approx 1 485634 2 2 displaystyle sqrt 2 sqrt 2 1 847759 displaystyle approx 1 847759 3 5 displaystyle 3 sqrt 5 5 236068 displaystyle approx 5 236068 Malyunok Golovni komirki Vershin 16 32 30 80 Reber 42 84 84 210 Granej 42 24 3 18 4 80 32 3 48 4 82 40 3 42 4 194 80 3 90 4 24 5 Komirok 16 1 tetraedr 4 trikutni prizmi 6 trikutnih prizm 4 trikutni prizmi 1 kubooktaedr 28 1 kub 6 kvadratnih prizm 12 trikutnih prizm 8 trikutnih piramid 1 rombokubooktaedr 28 1 oktaedr 8 trikutnih prizm 12 trikutnih prizm 6 kvadratnih piramid 1 rombokubooktaedr 64 1 dodekaedr 12 p yatikutnih prizm 30 trikutnih prizm 20 trikutnih piramid 1 romboikosododekaedr 1 shestikutna mozayika shestikutnih prizm trikutnih prizm trikutnih piramid 1 rombotrishestikutna mozayika Pov yazani odnoridni 4 vimirni mnogogranniki en en en en en PrimitkiRegular Polygons and Other Two Dimensional Shapes www polytope net angl https mathworld wolfram com Cupola html cupolas angl semicupolas angl Klitzing 2000 ta 139 181 Literatura en Convex Polyhedra with Regular Faces Canad J Math 1966 Vip 18 18 chervnya S 169 200 Dr Richard Klitzing Symmetry Culture and Science 2000 T 11 S 139 181 z dzherela 19 kvitnya 2014PosilannyaWeisstein Eric W Cupola angl na sajti Wolfram MathWorld Segmentotopes 13 grudnya 2014 u Wayback Machine Cupola Polytope Wiki angl