Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йосафа́т Коцило́вський (у хрещенні Йосиф Коциловський; 3 березня 1876, Пакошівка — 17 листопада 1947, Київ) — український релігійний діяч, доктор філософії та теології, професор, єпископ Перемишльської єпархії УГКЦ, виходець із Чину святого Василія Великого, блаженний Католицької церкви.
| Йосафат (Коциловський) | ||
 | ||
| Блаженний Йосафат Коциловський | ||
| ||
|---|---|---|
| 29 січня 1917 — 17 листопада 1947 | ||
| Обрання: | 29 січня 1917 | |
| Церква: | УГКЦ | |
| Попередник: | Костянтин Чехович | |
| Наступник: | Іван Мартиняк | |
| Альма-матер: | Папський Урбаніанський університет | |
| Науковий ступінь: | доктор філософії | |
| Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
| Народження: | 3 березня 1876 Пакошівка, Сяноцький повіт, Королівство Галичини та Володимирії,  Австро-Угорщина | |
| Смерть: | 17 листопада 1947 (71 рік) Київ | |
| Похований: | Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії м. Стрий[1] | |
| Батько: | Петро | |
| Мати: | Катерина | |
| Священство: | 6 жовтня 1907 | |
| Чернецтво: | 13 червня 1916, вічні обіти в ЧСВВ | |
| Єп. хіротонія: | 23 вересня 1917 | |
| | ||
Життєпис
Дитинство та юність
Йосиф Коциловський народився на Лемківщині в с. Пакошівка поблизу міста Сянка в селянській родині з давніми священницькими традиціями. Його батько — Петро Коциловський, успішно поєднував землеробство з активною участю в політичному та громадському житті, у 1870-х рр. його обирали послом до Галицького крайового сейму. Мати — донька греко-католицького священника Катерина Косар-Коциловська — прищепила своїм чотирьом дітям глибоку релігійність, спрямувала обох синів на шлях духовного служіння.
Закінчивши початкову народну школу в Ліську, навчався в Сяноцькій, і Ясельській гімназіях. Від 1896 року навчався на правничому відділі Львівського університету (у каталозі слухачів записано: «русин», «греко-католик»).
Під час навчання у Львові поринув у світсько-політичне життя галицького українства, яке в організаційно-партійних програмах задекларувало найрадикальнішу ідею — національну самостійність. Це й «Академічне братство», «Академічна громада», товариство «Ватра», організація «Сокіл», яку невдовзі очолив. Незабаром товариство «Сокіл» (у відсутності Йосифа, який перебував тоді в Празі) захопила москвофільська більшість і заповзятливий молодий Йосиф зайнявся альтернативною організацією під назвою «Український сокіл».
Теологічне навчання
Відчуваючи розчарування в цивільній метушні, перервав студії та закінчив школу артилеристів у Відні і як підпоручник у 1900 році був скерований на службу до Львівського гарнізону. Невдовзі покинув військову службу та при сприянні перемишльського єпископа Костянтина Чеховича розпочав філософсько-теологічні студії в Римі, де здобув докторат філософії, теології; опанував німецьку, італійську, французьку й латинську мови.
Теологічні студії закінчив у 1907 році в Римі, згодом 6 жовтня того ж року, прийняв св. Тайну священства.
Незабаром призначений віце-ректором і професором богослов'я Духовної семінарії в Станиславові.
2 жовтня 1911 року вступає на новіціат ЧСВВ.
Перша світова війна
Національний поступ українства на Посянні перервала Перша світова війна. Окупація російськими військами Перемишля та цілого краю супроводжувалася грабунками історичних цінностей, у тому числі корони-митри, що, за переказами, належала королеві Данилові. Постійних цькувань і наруги не витримав владика Чехович — його посаду отримав останній, 47-й перемишльський єпископ Йосафат Коциловський.
8 листопада 1916 року австро-угорський цісар іменував новим греко-католицьким перемишльським єпископом ченця-василіянина о. Йосафата Коциловського. 29 січня 1917 року призначений Римом єпископом Перемишльської єпархії УГКЦ. Його архієрейські свячення провів митрополит Андрей Шептицький 23 вересня 1917 року в Перемишлі.
Як сеймовий віриліст був обраний до складу Української Національної Ради ЗУНР; брав участь у підготовці її малої конституції — «Тимчасового основного закону».
Очолював Перемишльську єпархію до встановлення комуністичної влади. Зокрема 1943 року провів месу для добровольців Дивізії СС «Галичина».
Друга світова війна
Під час Другої світової війни безвиїзно залишався в єпархії, через територію якої у вересні 1939 року, згідно з пактом Молотова—Ріббентропа, було прокладено німецько-радянську демаркаційну лінію. Мешкаючи до 22 червня 1941 року на території, що контролювалася Червоною армією, був запідозрений радянськими спецслужбами у нелояльності до радянської влади, і вони встановили за ним таємний нагляд. У період гітлерівської окупації його двічі викликали на допит у гестапо, де погрожували ув'язненням у концтаборі за виявлені випадки переховування євреїв греко-католицьким духовенством єпархії.
По закінченні війни відважно намагався протистояти комуністичному тиску проти Церкви. 10 вересня 1945 року єпископ передав двома посланцями в американське і британське посольства інформацію про характер польсько-українського трансферу, надужиття утисків та порушення прав громадян, які при цьому були, а також прохання про допомогу.
Тоді, передбачаючи близьку небезпеку свого арешту та подальшої депортації, Владика Йосафат залишив написану власноруч заяву своєї вірності Апостольській Столиці й бажання вмерти за святу Унію. Ця заява написана власною рукою Єпископа Йосафата звучала: «Складаю у стіп Христового Намісника Папи Пія XII заяву моєї вірности, пошани і синівської любови та прошу його делегувати мене на смерть за св. Унію» + Йосафат, Єпископ Перемиський. Ця надзвичайна заява була написана немов під впливом якогось ясновидіння, бо, як тільки Владика вернувся з конференції, зараз прийшла до нього польська поліція, кажучи йому, щоб добровільно покинув свою владичу столицю і виїхав на схід. Але невстрашимий Владика гідно відповів: «Рим мене призначив тут єпископом і тільки Рим може мене звідси усунути».
21 вересня 1945 року був уперше заарештований та ув'язнений польською владою, а пізніше переданий радянській владі. У січні 1946 року перемиських владик звільнили з-під арешту, і вони повернулися до Перемишля. Від єпископа Коциловського вимагали, щоб він очолив керівництво «Собору» у Львові для «возз'єднання» Львівської католицької митрополії з Московським патріархатом. Коли ж він відмовився, його знову заарештували 25 червня 1946 року разом з єпископом Лакотою і перевезли до Львова. В червні 1945 року НКВС арештувало в Берліні апостольського візитатора для українців у Німеччині прелата Петра Вергуна. Також було арештоване все вище духовенство. Проте жоден єпископ не дав згоди на апостасію. У березні 1946 року сталіністи виголосили звинувачувальний акт: єпископів звинувачували у ворожій діяльності проти НКВС, співпраці з німецькими фашистами тощо. Митрополита Йосифа і його помічника Никиту Будку засуджено на 8 років, а єпископа Миколу Чарнецького — на 5 років, 80-річного Григорія Хомишина — на 10 років концтаборів, але він помер у київській тюрмі 24 грудня 1945 року.
Ліквідація УГКЦ та ув'язнення
Остаточно процес офіційної ліквідації УГКЦ у Галичині було завершено на т. зв. Львівському соборі 8 березня—10 березня 1946 року.
 | У п'ятницю вранці, 8 березня 1946 року, делегати собору, підкріпившись на сніданку «100 г водки» та «200 г вина», були доставлені до собору Св. Юра, щоб там під надійною охороною виконати відведену їм роль у розписаному наперед до дрібниць «возз'єднавчому» зібранні. |  |
У перший день собору, 8 березня 1946 року, простим голосуванням, без будь-якого обговорення, було затверджено ухвалу, основними положеннями якої було:
- Анулювати постанови Берестейської унії з 1596 року;
- Відірватися від римської (папської) Церкви.
- Повернутися до прадідівської православної віри.
- Возз'єднатися із «Всеруською Православною Церквою в Радянському Союзі».
Але майже 2/3 душпастирів не перейшло на православ'я. Більшість з них було репресовано. Однак навіть частина тих священників, які формально «возз'єднались», залишалась одночасно, за згоди Йосифа Сліпого та інших владик, греко-католицькими парохами.
Владика важко захворів на запалення у в'язниці, і тоді з огляду на вік і стан здоров'я його кинули у концентраційний табір у селі Чапаївка біля Києва. Перед святом св. священномученика Йосафата владика кілька днів проводив реколекції, відчуваючи, що смерть за плечима. Помер 17 листопада 1947 року.
Вшанування пам'яті
Населення села Пакошівки, як руське так і польське, як пише письменник Володимир Марчак, пишалося з того, що з їхнього села походить єпископ.
Після смерті Йосафата Коциловського в тюремній лікарні місцеві монахи таємно домовилися з персоналом закладу поховати тіло в окрему могилу, а не у спільну тюремну. Згодом священнослужителі з міст Рудок та Стрия таємно перенесли рештки на Янівський цвинтар у Львові, де перепоховали їх у польській могилі «другим поверхом».
На вимогу КДБ о. Й. Каваців 29 травня 1986 року втретє перепоховав прах єпископа в родинному гробівці батьків Кавацівих у селі Яблунівці біля Стрия.
24 квітня 2001 року в присутності Папи Івана Павла ІІ у Ватикані відбулося проголошення декрету мучеництва єпископа Йосафата Коциловського. Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 року в Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.
12 серпня 2001 року в церкві Благовіщення Пречистої Діви Марії в Стрию в бічному престолі Серця Христового, під час Божественної літургії, яку служив Патріярх УГКЦ Блаженнійший Любомир Гузар з участю владик, востаннє перезахоронено прах Перемисько-Самбірського і Сяніцького єпископа Йосафата Коциловського.
Фрагмент мощей знаходиться у храмі святого Василія Великого у Києві.
Він належав до когорти чільних подвижників Української греко-католицької церкви, які в надзвичайно складній і драматичній першій половині XX століття на чолі з митрополитом Андреєм Шептицьким не тільки визначали стратегічний курс Церкви, а й впливали на суспільно-політичне життя західноукраїнського краю.
Перемиський єпископ Йосафат Коциловський розділив трагічну долю автохтонних українців Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Холмщини, яких у 1944—1951 роках в результаті етнічної чистки, сумнозвісної операції «Вісла», брутально вигнали з прабатьківських земель.
У жовтні 2015 року посмертно реабілітований.
Примітки
- http://osbm-kyiv.com.ua/parafia/relikviji-2/relikviji/
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 143.
- Мощі блаж. Йосафата Коциловського. Чин Св. Василія Великого (укр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 2 грудня 2019.
- Прокуратура реабілітувала двох єпископів та трьох священиків УГКЦ, яких репресували в 1946—1947 роках. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 3 листопада 2015.
Джерела
- Бадяк В. П. Коциловський Йосафат-Йосиф Петрович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Бадяк В. Наш владика: Життя та посмертні митарства перемишльського єпископа Йосафата Коциловського. — Л. : Суспільно-культурне товариство Надсяння, Вид-во Отців Василіян Місіонер, 2000. — 110 с. : іл. — .
- Бадяк В. Про деякі питання національної праці владики Йосафата Коциловського // . — Львів, 2003. — Вип. 8. — С. 18.
- Коциловський Йосафат [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 747. — 1000 екз.
- Панас К. Історія Української церкви. — Львів : НВП «Трансінтекс», 1992. — .
- Рубльова Н. С. Коциловський Йосафат [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 244. — .
Посилання
- Єпископ Коциловський прощає добровольців, липень 1943 р. (фото на сайті http://lib.galiciadivision.com) [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Історія [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Назарко І. о. Йосафат Коциловський, ЧСВВ, єпископ Перемиський 1916—1946 [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Бадяк, Пошануймо пам'ять владики [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Коциловський Йосафат http://www.history.org.ua/index.php.bak?l=EHU&verbvar=Kotsilovskii_I&abcvar=14&bbcvar=18[недоступне посилання з липня 2019]
- The Hierarchy of the Catholic Church [Архівовано 13 березня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Bł. biskup Jozafat Kocyłowski [Архівовано 27 жовтня 2010 у Wayback Machine.](пол.)
- J. Kocyłowski biskup diecezji przemyskiej 1876—1947 [Архівовано 26 жовтня 2010 у Wayback Machine.](пол.)
- Список священиків, які були вбиті, закатовані або померли з голоду в сибірських таборах (автор: Козак Михайло) [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Włodzimierz Marczak. Ukrainiec w Polsce. [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]- (пол.)
- Прокуратура міста Києва реабілітувала двох єпископів та трьох греко-католицьких священиків Перемиської єпархії [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Josafat U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kocilovskij Josafa t Kocilo vskij u hreshenni Josif Kocilovskij 3 bereznya 1876 Pakoshivka 17 listopada 1947 Kiyiv ukrayinskij religijnij diyach doktor filosofiyi ta teologiyi profesor yepiskop Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC vihodec iz Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo blazhennij Katolickoyi cerkvi Josafat Kocilovskij Blazhennij Josafat Kocilovskij Yepiskop Peremishlskij 29 sichnya 1917 17 listopada 1947 Obrannya 29 sichnya 1917 Cerkva UGKC Poperednik Kostyantin Chehovich Nastupnik Ivan Martinyak Alma mater Papskij Urbanianskij universitet Naukovij stupin doktor filosofiyi Diyalnist katolickij svyashennik katolickij yepiskop Narodzhennya 3 bereznya 1876 1876 03 03 Pakoshivka Syanockij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina Smert 17 listopada 1947 1947 11 17 71 rik Kiyiv Pohovanij Cerkva Blagovishennya Prechistoyi Divi Mariyi m Strij 1 Batko Petro Mati Katerina Svyashenstvo 6 zhovtnya 1907 Chernectvo 13 chervnya 1916 vichni obiti v ChSVV Yep hirotoniya 23 veresnya 1917 Josafat u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ditinstvo ta yunist 1 2 Teologichne navchannya 1 3 Persha svitova vijna 1 4 Druga svitova vijna 1 5 Likvidaciya UGKC ta uv yaznennya 2 Vshanuvannya pam yati 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaZhittyepisred Ditinstvo ta yunistred Josif Kocilovskij narodivsya na Lemkivshini v s Pakoshivka poblizu mista Syanka v selyanskij rodini z davnimi svyashennickimi tradiciyami Jogo batko Petro Kocilovskij 2 uspishno poyednuvav zemlerobstvo z aktivnoyu uchastyu v politichnomu ta gromadskomu zhitti u 1870 h rr jogo obirali poslom do Galickogo krajovogo sejmu Mati donka greko katolickogo svyashennika Katerina Kosar Kocilovska prishepila svoyim chotirom dityam gliboku religijnist spryamuvala oboh siniv na shlyah duhovnogo sluzhinnya Zakinchivshi pochatkovu narodnu shkolu v Lisku navchavsya v Syanockij Sambirskij i Yaselskij gimnaziyah Vid 1896 roku navchavsya na pravnichomu viddili Lvivskogo universitetu u katalozi sluhachiv zapisano rusin greko katolik Pid chas navchannya u Lvovi porinuv u svitsko politichne zhittya galickogo ukrayinstva yake v organizacijno partijnih programah zadeklaruvalo najradikalnishu ideyu nacionalnu samostijnist Ce j Akademichne bratstvo Akademichna gromada tovaristvo Vatra organizaciya Sokil yaku nevdovzi ocholiv Nezabarom tovaristvo Sokil u vidsutnosti Josifa yakij perebuvav todi v Prazi zahopila moskvofilska bilshist i zapovzyatlivij molodij Josif zajnyavsya alternativnoyu organizaciyeyu pid nazvoyu Ukrayinskij sokil Teologichne navchannyared Vidchuvayuchi rozcharuvannya v civilnij metushni perervav studiyi ta zakinchiv shkolu artileristiv u Vidni i yak pidporuchnik u 1900 roci buv skerovanij na sluzhbu do Lvivskogo garnizonu Nevdovzi pokinuv vijskovu sluzhbu ta pri spriyanni peremishlskogo yepiskopa Kostyantina Chehovicha rozpochav filosofsko teologichni studiyi v Rimi de zdobuv doktorat filosofiyi teologiyi opanuvav nimecku italijsku francuzku j latinsku movi Teologichni studiyi zakinchiv u 1907 roci v Rimi zgodom 6 zhovtnya togo zh roku prijnyav sv Tajnu svyashenstva Nezabarom priznachenij vice rektorom i profesorom bogoslov ya Duhovnoyi seminariyi v Stanislavovi 2 zhovtnya 1911 roku vstupaye na noviciat ChSVV Persha svitova vijnared Nacionalnij postup ukrayinstva na Posyanni perervala Persha svitova vijna Okupaciya rosijskimi vijskami Peremishlya ta cilogo krayu suprovodzhuvalasya grabunkami istorichnih cinnostej u tomu chisli koroni mitri sho za perekazami nalezhala korolevi Danilovi Postijnih ckuvan i narugi ne vitrimav vladika Chehovich jogo posadu otrimav ostannij 47 j peremishlskij yepiskop Josafat Kocilovskij 8 listopada 1916 roku avstro ugorskij cisar imenuvav novim greko katolickim peremishlskim yepiskopom chencya vasiliyanina o Josafata Kocilovskogo 29 sichnya 1917 roku priznachenij Rimom yepiskopom Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC Jogo arhiyerejski svyachennya proviv mitropolit Andrej Sheptickij 23 veresnya 1917 roku v Peremishli Yak sejmovij virilist buv obranij do skladu Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR brav uchast u pidgotovci yiyi maloyi konstituciyi Timchasovogo osnovnogo zakonu Ocholyuvav Peremishlsku yeparhiyu do vstanovlennya komunistichnoyi vladi Zokrema 1943 roku proviv mesu dlya dobrovolciv Diviziyi SS Galichina Druga svitova vijnared Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bezviyizno zalishavsya v yeparhiyi cherez teritoriyu yakoyi u veresni 1939 roku zgidno z paktom Molotova Ribbentropa bulo prokladeno nimecko radyansku demarkacijnu liniyu Meshkayuchi do 22 chervnya 1941 roku na teritoriyi sho kontrolyuvalasya Chervonoyu armiyeyu buv zapidozrenij radyanskimi specsluzhbami u neloyalnosti do radyanskoyi vladi i voni vstanovili za nim tayemnij naglyad U period gitlerivskoyi okupaciyi jogo dvichi viklikali na dopit u gestapo de pogrozhuvali uv yaznennyam u konctabori za viyavleni vipadki perehovuvannya yevreyiv greko katolickim duhovenstvom yeparhiyi Po zakinchenni vijni vidvazhno namagavsya protistoyati komunistichnomu tisku proti Cerkvi 10 veresnya 1945 roku yepiskop peredav dvoma poslancyami v amerikanske i britanske posolstva informaciyu pro harakter polsko ukrayinskogo transferu naduzhittya utiskiv ta porushennya prav gromadyan yaki pri comu buli a takozh prohannya pro dopomogu Todi peredbachayuchi blizku nebezpeku svogo areshtu ta podalshoyi deportaciyi Vladika Josafat zalishiv napisanu vlasnoruch zayavu svoyeyi virnosti Apostolskij Stolici j bazhannya vmerti za svyatu Uniyu Cya zayava napisana vlasnoyu rukoyu Yepiskopa Josafata zvuchala Skladayu u stip Hristovogo Namisnika Papi Piya XII zayavu moyeyi virnosti poshani i sinivskoyi lyubovi ta proshu jogo deleguvati mene na smert za sv Uniyu Josafat Yepiskop Peremiskij Cya nadzvichajna zayava bula napisana nemov pid vplivom yakogos yasnovidinnya bo yak tilki Vladika vernuvsya z konferenciyi zaraz prijshla do nogo polska policiya kazhuchi jomu shob dobrovilno pokinuv svoyu vladichu stolicyu i viyihav na shid Ale nevstrashimij Vladika gidno vidpoviv Rim mene priznachiv tut yepiskopom i tilki Rim mozhe mene zvidsi usunuti 21 veresnya 1945 roku buv upershe zaareshtovanij ta uv yaznenij polskoyu vladoyu a piznishe peredanij radyanskij vladi U sichni 1946 roku peremiskih vladik zvilnili z pid areshtu i voni povernulisya do Peremishlya Vid yepiskopa Kocilovskogo vimagali shob vin ocholiv kerivnictvo Soboru u Lvovi dlya vozz yednannya Lvivskoyi katolickoyi mitropoliyi z Moskovskim patriarhatom Koli zh vin vidmovivsya jogo znovu zaareshtuvali 25 chervnya 1946 roku razom z yepiskopom Lakotoyu i perevezli do Lvova V chervni 1945 roku NKVS areshtuvalo v Berlini apostolskogo vizitatora dlya ukrayinciv u Nimechchini prelata Petra Verguna Takozh bulo areshtovane vse vishe duhovenstvo Prote zhoden yepiskop ne dav zgodi na apostasiyu U berezni 1946 roku stalinisti vigolosili zvinuvachuvalnij akt yepiskopiv zvinuvachuvali u vorozhij diyalnosti proti NKVS spivpraci z nimeckimi fashistami tosho Mitropolita Josifa i jogo pomichnika Nikitu Budku zasudzheno na 8 rokiv a yepiskopa Mikolu Charneckogo na 5 rokiv 80 richnogo Grigoriya Homishina na 10 rokiv konctaboriv ale vin pomer u kiyivskij tyurmi 24 grudnya 1945 roku Likvidaciya UGKC ta uv yaznennyared nbsp Yepiskop Josafat Kocilovskij Ostatochno proces oficijnoyi likvidaciyi UGKC u Galichini bulo zaversheno na t zv Lvivskomu sobori 8 bereznya 10 bereznya 1946 roku nbsp U p yatnicyu vranci 8 bereznya 1946 roku delegati soboru pidkripivshis na snidanku 100 g vodki ta 200 g vina buli dostavleni do soboru Sv Yura shob tam pid nadijnoyu ohoronoyu vikonati vidvedenu yim rol u rozpisanomu napered do dribnic vozz yednavchomu zibranni nbsp U pershij den soboru 8 bereznya 1946 roku prostim golosuvannyam bez bud yakogo obgovorennya bulo zatverdzheno uhvalu osnovnimi polozhennyami yakoyi bulo Anulyuvati postanovi Berestejskoyi uniyi z 1596 roku Vidirvatisya vid rimskoyi papskoyi Cerkvi Povernutisya do pradidivskoyi pravoslavnoyi viri Vozz yednatisya iz Vseruskoyu Pravoslavnoyu Cerkvoyu v Radyanskomu Soyuzi Ale majzhe 2 3 dushpastiriv ne perejshlo na pravoslav ya Bilshist z nih bulo represovano Odnak navit chastina tih svyashennikiv yaki formalno vozz yednalis zalishalas odnochasno za zgodi Josifa Slipogo ta inshih vladik greko katolickimi parohami Vladika vazhko zahvoriv na zapalennya u v yaznici i todi z oglyadu na vik i stan zdorov ya jogo kinuli u koncentracijnij tabir u seli Chapayivka bilya Kiyeva Pered svyatom sv svyashennomuchenika Josafata vladika kilka dniv provodiv rekolekciyi vidchuvayuchi sho smert za plechima Pomer 17 listopada 1947 roku 3 Vshanuvannya pam yatired Naselennya sela Pakoshivki yak ruske tak i polske yak pishe pismennik Volodimir Marchak pishalosya z togo sho z yihnogo sela pohodit yepiskop Pislya smerti Josafata Kocilovskogo v tyuremnij likarni miscevi monahi tayemno domovilisya z personalom zakladu pohovati tilo v okremu mogilu a ne u spilnu tyuremnu Zgodom svyashennosluzhiteli z mist Rudok ta Striya tayemno perenesli reshtki na Yanivskij cvintar u Lvovi de perepohovali yih u polskij mogili drugim poverhom Na vimogu KDB o J Kavaciv 29 travnya 1986 roku vtretye perepohovav prah yepiskopa v rodinnomu grobivci batkiv Kavacivih u seli Yablunivci bilya Striya 24 kvitnya 2001 roku v prisutnosti Papi Ivana Pavla II u Vatikani vidbulosya progoloshennya dekretu muchenictva yepiskopa Josafata Kocilovskogo Obryad beatifikaciyi vidbuvsya 27 chervnya 2001 roku v Lvovi pid chas Svyatoyi Liturgiyi u vizantijskomu obryadi za uchasti Ivana Pavla II nbsp Strij Cerkva Blagovishennya Pr Bogorodici 12 serpnya 2001 roku v cerkvi Blagovishennya Prechistoyi Divi Mariyi v Striyu v bichnomu prestoli Sercya Hristovogo pid chas Bozhestvennoyi liturgiyi yaku sluzhiv Patriyarh UGKC Blazhennijshij Lyubomir Guzar z uchastyu vladik vostannye perezahoroneno prah Peremisko Sambirskogo i Syanickogo yepiskopa Josafata Kocilovskogo Fragment moshej znahoditsya u hrami svyatogo Vasiliya Velikogo u Kiyevi Vin nalezhav do kogorti chilnih podvizhnikiv Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi yaki v nadzvichajno skladnij i dramatichnij pershij polovini XX stolittya na choli z mitropolitom Andreyem Sheptickim ne tilki viznachali strategichnij kurs Cerkvi a j vplivali na suspilno politichne zhittya zahidnoukrayinskogo krayu Peremiskij yepiskop Josafat Kocilovskij rozdiliv tragichnu dolyu avtohtonnih ukrayinciv Lemkivshini Zahidnoyi Bojkivshini Nadsyannya Holmshini yakih u 1944 1951 rokah v rezultati etnichnoyi chistki sumnozvisnoyi operaciyi Visla brutalno vignali z prabatkivskih zemel U zhovtni 2015 roku posmertno reabilitovanij 4 Primitkired http osbm kyiv com ua parafia relikviji 2 relikviji Chornovol I 199 deputativ Galickogo sejmu Lviv Triada plyus 2010 il S 143 Moshi blazh Josafata Kocilovskogo Chin Sv Vasiliya Velikogo ukr Arhiv originalu za 8 grudnya 2019 Procitovano 2 grudnya 2019 Prokuratura reabilituvala dvoh yepiskopiv ta troh svyashenikiv UGKC yakih represuvali v 1946 1947 rokah Arhiv originalu za 13 chervnya 2017 Procitovano 3 listopada 2015 Dzherelared Badyak V P Kocilovskij Josafat Josif Petrovich Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Badyak V Nash vladika Zhittya ta posmertni mitarstva peremishlskogo yepiskopa Josafata Kocilovskogo L Suspilno kulturne tovaristvo Nadsyannya Vid vo Otciv Vasiliyan Misioner 2000 110 s il ISBN 966 02 1757 9 Badyak V Pro deyaki pitannya nacionalnoyi praci vladiki Josafata Kocilovskogo Visnik Lyubachivshini Lviv 2003 Vip 8 S 18 Kocilovskij Josafat Arhivovano 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 747 1000 ekz Panas K Istoriya Ukrayinskoyi cerkvi Lviv NVP Transinteks 1992 ISBN 5 7707 3292 X Rublova N S Kocilovskij Josafat Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 244 ISBN 978 966 00 0855 4 Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Josafat Kocilovskij Yepiskop Kocilovskij proshaye dobrovolciv lipen 1943 r foto na sajti http lib galiciadivision com Arhivovano 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine Istoriya Arhivovano 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Nazarko I o Josafat Kocilovskij ChSVV yepiskop Peremiskij 1916 1946 Arhivovano 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine Badyak Poshanujmo pam yat vladiki Arhivovano 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine Kocilovskij Josafat http www history org ua index php bak l EHU amp verbvar Kotsilovskii I amp abcvar 14 amp bbcvar 18 nedostupne posilannya z lipnya 2019 The Hierarchy of the Catholic Church Arhivovano 13 bereznya 2008 u Wayback Machine angl Bl biskup Jozafat Kocylowski Arhivovano 27 zhovtnya 2010 u Wayback Machine pol J Kocylowski biskup diecezji przemyskiej 1876 1947 Arhivovano 26 zhovtnya 2010 u Wayback Machine pol Spisok svyashenikiv yaki buli vbiti zakatovani abo pomerli z golodu v sibirskih taborah avtor Kozak Mihajlo Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Wlodzimierz Marczak Ukrainiec w Polsce Arhivovano 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine ISBN 83 909787 6 8 pol Prokuratura mista Kiyeva reabilituvala dvoh yepiskopiv ta troh greko katolickih svyashenikiv Peremiskoyi yeparhiyi Arhivovano 24 sichnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Josafat Kocilovskij amp oldid 40076499