Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Уге́рсько (у 1946 — 1993 роках — Яблунівка) — село у Стрийському районі Львівської області.
село Угерсько | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Стрийський район |
Громада | Стрийська міська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1176 |
Населення | 1683 осіб |
Площа | 12,39 км² |
Густота населення | 135,84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82424 |
Телефонний код | +380 3245 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°18′03″ пн. ш. 23°54′31″ сх. д. / 49.30083° пн. ш. 23.90861° сх. д.Координати: 49°18′03″ пн. ш. 23°54′31″ сх. д. / 49.30083° пн. ш. 23.90861° сх. д. |
Водойми | річка Стрий |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м.Стрий |
Карта | |
Угерсько | |
Угерсько | |
Мапа | |
Угерсько у Вікісховищі |
Розташування
Село Угерсько знаходиться у смузі Прикарпаття, 280 метрів над рівнем моря. Лежить на річці Стрий.
Назва
Первинна назва села — Угерсько, але 7 травня 1946 року його було перейменовано на Яблунівка. За переказами старожилів, с. Угерсько мало назву «Угрини» в другій половині ХІІ ст.
Історія
Перша згадка за архівними документами про село Угерсько датується 1481 роком. А 19 лютого 1526 року в документі згадується, що Угерсько існувало в Давньоруській державі. З села Угерсько втік в опришки бідний селянин на ймення Довбушок. Втік тому, що скарав пана, якому тоді належало село.
Часи Австро-Угорщини
1787 року село Угерсько було віддано Станіславу Гороневському за село Туря Велика і Болехів Казимиром Понятовським.
Школи в селі не було, але на території села було побудовано три корчми. Селяни продавали свої клаптики землі корчмарям-лихварям. На території села знаходився водяний Біндіїв млин.
1866 року в селі було закладено фундамент початкової народної школи. 1867 року вчителем було призначено Павла Жемхівського. Закінчено будову 1881 року.
Територія громади села займала 1404 га землі, панський двір — 675 га, село налічувало 75 будинків, 250-літню церкву, яка 1920 р. була розібрана. З 1871 до 1895 року багато молодих людей стали грамотними завдяки вчителю Петру Гнатику. За допомоги священника Льва Горалевича в селі була заснована читальня.
1907 року в селі заснували пожежно-спортивне товариство «Сокіл». На цей час у селі було сформовано два табори селян. Було багато бідних селян, які часто бували у корчмі, більшість з них були змушені виїхати на заробітки до США. Очільники села мали на меті знищити пияцтво, а потім різними шляхами підвищувати рівень освіченості селян, покращити їхній добробут. Із села 1905 р. два чоловіка закінчили гімназію, це Ярослав Горалевич — син священика і Євген Гнатик — син учителя. Ними було засновано драматичний і хоровий гуртки.
1911 року церковний комітет звернувся з проханням на дозвіл будови нової церкви Воскресіння Господнього. Відповідальним інженером був львівський архітектор — Олександр Лушпинський. Будівництво тривало з 1 травня 1912 до кінця 1913 року. Закупили годинник за кошти емігрантів, що жили в Америці.
Світові війни
Після розпаду Австро-Угорщини 1918 року владу взяли національні українські сили, згодом землі окупувала Польща. У цей час польськими легіонерами був замучений парох села о. Лев Горалевич та вбита його донька.
З 1 серпня 1934 до 1939 року було центром Угерської гміни Стрийського повіту Станиславівського воєводства Польської республіки.
2 липня 1941 року село окупували німецькі війська. Під окупацією село перебувало 3 роки. Нацисти заслали в Німеччину чимало жителів для виконання важких робіт. Проте вони відступили після наближення Червоної армії.
СРСР
10 листопада 1948 року в с. Угерську заснували колгосп «Радянська Україна», який згодом перейменували в «Прогрес».
9 травня 1968 року в селі відкрили обеліск Слави на честь загиблих на війні. У центрі села учні посадили парк. На території села є низка промислових підприємств. Найстаріше з них — спиртозавод (1911), комбікормовий завод (1972) та пекарня (1967).
На початку серпня 1987 року розпочато будівництво нової школи. 1988 року в селі відбулося районне свято «В оновленому краї», де відбулося відкриття новозбудованого соціально-культурного комплексу, до складу якого ввійшли школа, навчальний корпус для шестиліток, плавальний басейн, будинок культури, приміщення виконкому сільської Ради народних депутатів та реконструйовані будинку побуту та магазин, стадіон і площа.
У травні 1989 року розпочали будівництво пам'ятника Т. Г. Шевченку та І. Я. Франку, за проєктом архітектора Ореста Стасули, а в жовтні того ж року його відкрили. 3 листопада 1991 року відкрили пам'ятник першому директору Володимиру Кульчицькому.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461502, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 1358 виборців, явка 61,41%, найбільше голосів віддано за «Голос» — 32,97%, за «Слугу народу» — 22,54%, за «Європейську Солідарність» — 10,91%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 30,36%, за Андрія Кота (самовисування) — 16,27%, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 12,89%.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,99% |
російська | 0,77% |
польська | 0,12% |
Сучасність
Село активно бере участь у різних культурних та спортивних заходах, що проводяться в районі і області. Діють спортивна школа «Колос», шаховий клуб та є дві футбольні команди.
Сезон 2007—2008 — футбольна команда «Газовик» (Угерсько) стала чемпіоном Стрийського району.
Сезон 2008—2009 — футбольна команда села стала переможцем кубка серед сільських рад Стрийського району.
Уродженці
- Богдан-Тадей Галайчук (1911—1974) — український правник, політолог, публіцист, науковець.
- Данчевський Володимир Якимович (1936) — колишній народний депутат України.
- Каваців Ярема Володимирович (1986) — український футболіст.
- Скрут Володимир Григорович (1892—1967) — український підприємець-кондитер та благодійник.
- Василечко Сергій Васильович (2000) — учасник російсько-української війни.
Див. також
- Угерське газове родовище
- Угерська ґміна
- Язловець — у 1947—1991 роках — Яблунівка.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України № 3280-XII від 11.06.1993[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Мегас О. Трагедія Галицької України, Вінніпег: "Канадийський фермер", 1920, - С. 43-44
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 17 липня 2023.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 17 липня 2023.
Посилання
- Офіційний сайт Угерської сільської ради
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Uge rsko u 1946 1993 rokah Yablunivka selo u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti selo Ugersko Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Strijska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1176 Naselennya 1683 osib Plosha 12 39 km Gustota naselennya 135 84 osib km Poshtovij indeks 82424 Telefonnij kod 380 3245 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 18 03 pn sh 23 54 31 sh d 49 30083 pn sh 23 90861 sh d 49 30083 23 90861 Koordinati 49 18 03 pn sh 23 54 31 sh d 49 30083 pn sh 23 90861 sh d 49 30083 23 90861 Vodojmi richka Strij Misceva vlada Adresa radi 82400 Lvivska obl Strijskij r n m Strij Karta Ugersko Ugersko Mapa Ugersko u VikishovishiRoztashuvannyaSelo Ugersko znahoditsya u smuzi Prikarpattya 280 metriv nad rivnem morya Lezhit na richci Strij NazvaPervinna nazva sela Ugersko ale 7 travnya 1946 roku jogo bulo perejmenovano na Yablunivka Za perekazami starozhiliv s Ugersko malo nazvu Ugrini v drugij polovini HII st IstoriyaPersha zgadka za arhivnimi dokumentami pro selo Ugersko datuyetsya 1481 rokom A 19 lyutogo 1526 roku v dokumenti zgaduyetsya sho Ugersko isnuvalo v Davnoruskij derzhavi Z sela Ugersko vtik v oprishki bidnij selyanin na jmennya Dovbushok Vtik tomu sho skarav pana yakomu todi nalezhalo selo Chasi Avstro Ugorshini 1787 roku selo Ugersko bulo viddano Stanislavu Goronevskomu za selo Turya Velika i Bolehiv Kazimirom Ponyatovskim Shkoli v seli ne bulo ale na teritoriyi sela bulo pobudovano tri korchmi Selyani prodavali svoyi klaptiki zemli korchmaryam lihvaryam Na teritoriyi sela znahodivsya vodyanij Bindiyiv mlin 1866 roku v seli bulo zakladeno fundament pochatkovoyi narodnoyi shkoli 1867 roku vchitelem bulo priznacheno Pavla Zhemhivskogo Zakincheno budovu 1881 roku Teritoriya gromadi sela zajmala 1404 ga zemli panskij dvir 675 ga selo nalichuvalo 75 budinkiv 250 litnyu cerkvu yaka 1920 r bula rozibrana Z 1871 do 1895 roku bagato molodih lyudej stali gramotnimi zavdyaki vchitelyu Petru Gnatiku Za dopomogi svyashennika Lva Goralevicha v seli bula zasnovana chitalnya 1907 roku v seli zasnuvali pozhezhno sportivne tovaristvo Sokil Na cej chas u seli bulo sformovano dva tabori selyan Bulo bagato bidnih selyan yaki chasto buvali u korchmi bilshist z nih buli zmusheni viyihati na zarobitki do SShA Ochilniki sela mali na meti znishiti piyactvo a potim riznimi shlyahami pidvishuvati riven osvichenosti selyan pokrashiti yihnij dobrobut Iz sela 1905 r dva cholovika zakinchili gimnaziyu ce Yaroslav Goralevich sin svyashenika i Yevgen Gnatik sin uchitelya Nimi bulo zasnovano dramatichnij i horovij gurtki 1911 roku cerkovnij komitet zvernuvsya z prohannyam na dozvil budovi novoyi cerkvi Voskresinnya Gospodnogo Vidpovidalnim inzhenerom buv lvivskij arhitektor Oleksandr Lushpinskij Budivnictvo trivalo z 1 travnya 1912 do kincya 1913 roku Zakupili godinnik za koshti emigrantiv sho zhili v Americi Svitovi vijni Pislya rozpadu Avstro Ugorshini 1918 roku vladu vzyali nacionalni ukrayinski sili zgodom zemli okupuvala Polsha U cej chas polskimi legionerami buv zamuchenij paroh sela o Lev Goralevich ta vbita jogo donka Z 1 serpnya 1934 do 1939 roku bulo centrom Ugerskoyi gmini Strijskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki 2 lipnya 1941 roku selo okupuvali nimecki vijska Pid okupaciyeyu selo perebuvalo 3 roki Nacisti zaslali v Nimechchinu chimalo zhiteliv dlya vikonannya vazhkih robit Prote voni vidstupili pislya nablizhennya Chervonoyi armiyi SRSR Pam yatnik Shevchenku ta Franku 10 listopada 1948 roku v s Ugersku zasnuvali kolgosp Radyanska Ukrayina yakij zgodom perejmenuvali v Progres 9 travnya 1968 roku v seli vidkrili obelisk Slavi na chest zagiblih na vijni U centri sela uchni posadili park Na teritoriyi sela ye nizka promislovih pidpriyemstv Najstarishe z nih spirtozavod 1911 kombikormovij zavod 1972 ta pekarnya 1967 Na pochatku serpnya 1987 roku rozpochato budivnictvo novoyi shkoli 1988 roku v seli vidbulosya rajonne svyato V onovlenomu krayi de vidbulosya vidkrittya novozbudovanogo socialno kulturnogo kompleksu do skladu yakogo vvijshli shkola navchalnij korpus dlya shestilitok plavalnij basejn budinok kulturi primishennya vikonkomu silskoyi Radi narodnih deputativ ta rekonstrujovani budinku pobutu ta magazin stadion i plosha U travni 1989 roku rozpochali budivnictvo pam yatnika T G Shevchenku ta I Ya Franku za proyektom arhitektora Oresta Stasuli a v zhovtni togo zh roku jogo vidkrili 3 listopada 1991 roku vidkrili pam yatnik pershomu direktoru Volodimiru Kulchickomu PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 461502 roztashovana u primishenni budinku kulturi Rezultati zareyestrovano 1358 viborciv yavka 61 41 najbilshe golosiv viddano za Golos 32 97 za Slugu narodu 22 54 za Yevropejsku Solidarnist 10 91 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Andrij Gergert Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 30 36 za Andriya Kota samovisuvannya 16 27 za Volodimira Nakonechnogo Sluga narodu 12 89 NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 99 rosijska 0 77 polska 0 12 SuchasnistSelo aktivno bere uchast u riznih kulturnih ta sportivnih zahodah sho provodyatsya v rajoni i oblasti Diyut sportivna shkola Kolos shahovij klub ta ye dvi futbolni komandi Sezon 2007 2008 futbolna komanda Gazovik Ugersko stala chempionom Strijskogo rajonu Sezon 2008 2009 futbolna komanda sela stala peremozhcem kubka sered silskih rad Strijskogo rajonu UrodzhenciBogdan Tadej Galajchuk 1911 1974 ukrayinskij pravnik politolog publicist naukovec Danchevskij Volodimir Yakimovich 1936 kolishnij narodnij deputat Ukrayini Kavaciv Yarema Volodimirovich 1986 ukrayinskij futbolist Skrut Volodimir Grigorovich 1892 1967 ukrayinskij pidpriyemec konditer ta blagodijnik Vasilechko Sergij Vasilovich 2000 uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhUgerske gazove rodovishe Ugerska gmina Yazlovec u 1947 1991 rokah Yablunivka PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini 3280 XII vid 11 06 1993 nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Megas O Tragediya Galickoyi Ukrayini Vinnipeg Kanadijskij fermer 1920 S 43 44 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2023 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 17 lipnya 2023 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaOficijnij sajt Ugerskoyi silskoyi radi