«Космоопера» (або «космічна опера», англ. space opera) — один з жанрів пригодницької наукової фантастики, який зазвичай визначається за формальними ознаками: дія творів відбувається в космічному просторі і/або на інших планетах (у Сонячній системі або за її межами) в умовному (зазвичай екзотичному) антуражі; персонажі підкреслено героїчні, а масштаби їх діянь обмежені лише фантазією авторів. Для космоопери характерний опис масштабних подій, як правило війн. Іноді саме ці події і є основою сюжету, іноді вони є лише тлом сюжетної лінії.
Історія жанру
У 1941 році американський письменник і критик Вілсон Такер пойменував космооперою убогу псевдонаукову фантастику. Цим ярликом Таккер чітко протиставив технологічну і соціально-психологічну наукову фантастику того часу — фантастиці примітивної дії. Термін народився у Таккера за аналогією з «мильною оперою» (мелодрамами для домогосподарок) і «кінською оперою» (серіальними підлітковими вестернами).
У зв'язку з тим, що Такер запропонував термін для явища, що вже склалося на той момент, неможливо однозначно встановити «родоначальників» «космічної опери». Формально ними можна вважати будь-яких авторів, внесок яких у фантастику про космічні подорожі безперечний. При цьому термін «космічна опера» виявляється однаково застосовним до творів достатньо широкого жанрового діапазону — наприклад, «марсіанські» романи Берроуза з циклу про Джона Картера; науково-фантастичні «галактичні» романи Е. Е. «Дока» Сміта з циклів [en] і [en]; романи Едмонда Гамільтона про масштабні космічні катастрофи, за які його прозвали «Руйнівником світів» або «Рятівником світів»; космічні вестерни, що стали фірмовим жанром журналу «Astounding» в перші роки його існування; газетні комікси про Флеша Гордона і Бака Роджерса та зняті на їх основі кіносеріали — і так далі. Найбільш раннім твором, що відповідав «канонам» жанру, можна вважати роман Гаррета Сервісса «Завоювання Марса» (1898).
40-ві роки XX ст.
Перше Велике Століття космічної опери — час формування стереотипів і шаблонів жанру. Передвісник — звичайно, марсіанський цикл Едгара Райса Берроуза. Але засновником космоопери вважається американець Едвард Елмер «Док» Сміт з романом «Космічний жайворонок» (1928), що відкрив серію про пригоди екіпажа однойменного зорельота. Розповіді Едмонда Гамільтона про Міжзоряний патруль, цикл Джека Вільямсона про Космічний легіон — ось відправні точки класичної космоопери, чий розквіт тривав аж до 1950-х.
Характерною особливістю «космічної опери» цього періоду є поєднання футуристичних і архаїчних елементів антуражу — наприклад, космічні кораблі і поєдинки на мечах, ядерні технології і феодальна соціальна структура тощо. Неприйнятне з погляду канонів «суворої» фантастики, таке вільне поєднання анахронічних реалій в той же час сприяло розвитку художньої свободи у фантастиці і згодом регулярно застосовувалося навіть найзначнішими авторами фантастичних творів (Урсула Ле Гуїн, Джин Вулф, Семюел Ділейні, Френк Герберт), що з часом зробило жанр «космічної опери» набагато респектабельнішим. У цей же період очевидні умовності жанру уїдливо спародіювали в цілому ряду творів — зокрема в романі Гаррі Гаррісона «Білл, герой Галактики».
У класичної космоопери цього періоду є ряд ознак. Дія зазвичай відбувається в далекому майбутньому, коли людство колонізувало Галактику. Є декілька галактичних імперій, які вороже ставляться один до одного. Серед маси інопланетних рас багато гуманоїдів, практично ідентичних людям. Майже всі планети придатні для проживання людини. Автори класичного періоду заперечують (свідомо або за невіданням) ефект уповільнення часу, ґрунтується на теорії відносності. Тому космос борознять зорельоти з гіпер- або субпросторовими двигунами, що дозволяють майже миттєво перелітати від зірки до зірки. Можлива також наявність міжпросторових тунелів. Науковість письменників ранньої космоопери цікавила мало. В центрі їхньої уваги — пригоди, інтриги і війни. Мешканці далеких світів за психологією і мотивацією вчинків майже не відрізнялися від сучасників. Загалом, рання космічна опера — віддзеркалення тривожного світу в дзеркалі зоряної фантастики.
60-ті — 70-ті роки XX ст.
Проте з середини 60-х космооперою почали називати просто традиційну пригодницьку НФ, дія якої відбувалася в космосі або на інших планетах. Цей період — час розквіту і перетворення жанру. Відмінна риса цього часу — з'єднання традицій класичної космоопери із серйозною «твердою» НФ.
Значний внесок до перетворення космоопери внесла Лі Брекетт, дружина Едмонда Гамільтона, узявши за основу марсіанський цикл Берроуза і героїчне фентезі Р. Говарда.
У п'ятдесяті-шістдесяті на передній край космоопери висуваються такі яскраві майстри, як Альфред ван Вогт, Лайон Спрег де Кемп, Джеймс Шміц, Маррі Лайнстер, Джек Венс, Роберт Гайнлайн, Бім Пайпер, Гордон Діксон. А масштабні космічні саги «Фундація» Айзека Азімова та «Дюна» Френка Герберта остаточно порвали із стереотипами класичної космоопери.
Втім, саме не від книги, а від телесеріалу Джина Роденберрі «Зоряний шлях» публіка зазнала вирішального впливу космоопери. Ба більше, «Star Trek» став одним з фірмових брендів західної цивілізації, увійшовши в масову культуру.
З кінця шістдесятих космоопера дуже поширилась. На сцену виходять несхожі на попередників і один на одного Урсула Ле Гуїн, Кордвайнер Сміт, Ларрі Нівен, Семюел Ділейні, Браян Олдіс, Джеймс Тіптрі-молодший, Фредерік Пол.
У першій половині сімдесятих захоплення космооперою трохи пішло на спад. У розумах і душах фанатів наукової фантастики неподільно царює «нова хвиля». Її апостоли Майкл Муркок і Джеймс Баллард оголошують космооперу непотребом, який швидше треба викинути на смітник.
Поява «Зоряних воєн» Джорджа Лукаса (1977) знову привертає увагу читачів до цього жанру. Популярність жанру стрімко росте. В кінці сімдесятих успіх мали нестандартні космічні пригоди Джона Варлі, Джорджа Мартіна, Девіда Бріна, Грегорі Бенфорда, Майка Резніка.
90-ті роки та сучасність
З кінця вісімдесятих до наших днів почалася нова хвиля розвитку жанру. Головні риси сучасної космоопери — черговий якісний стрибок в змісті творів і їх дивовижна жанрова різноманітність.
Найвідоміші твори жанру — цикли «Гіперіон» Дена Сіммонса і Ієна Бенкса, романи «Гра Ендера» і «Голос тих, кого немає» Орсона Скотта Карда. Масово популярними є книги Вернора Вінджа, Керолайн Дж. Черрі, Пітера Гамільтона, Пола Маккоулі, Девіда Зінделла, Грега Біра, Стівена Дональдсона, Джона Барнса, Чарльза Шеффілда, Алістера Рейнольдса та інших.
Крім того, у західному фантастикознавстві заведено виділяти «руританську космооперу», такий термін вжив помітний критик-фантастикознавець [en], за аналогією до поширеного в англомовному літературному дискурсі поняття , родоначальником якого є Ентоні Гоуп, автор роману «В'язень Зенди» («Prisoner of Zenda», 1894), у якому, власне, з’явилося вигадане королівство Руританія. Це історії про аристократію вигаданих королівств: насичені пригодами та гостросюжетні, доволі нерідким є відсилання до лицарської атрибутики. Для зображення планетарних культур руританські космічні опери запозичують ознаки середньовічного чи більш пізнього етапу розвитку Європи. Герої таких творів – космічні авантюристи, дипломати та винахідливі особистості бендерівського типу, значну роль у сюжеті твору відіграє процес перемовин. Показовими персонажами такого типу є Магнус Рідольф з книги «Король злодіїв» («The King of Thieves», 1949) Джека Венса, принц-торговець Торговель-технічої Ліги Ніколас ван Рійн (цикл «Зоряні торговці» («Traders to the Stars», 1956-1977), дипломат Ретиф з циклу Кіта Ломера та спецагент Терранської Імперії мічман (головний герой умовного циклу Пола Ендерсона «Терранська імперія», 1951–1985) із романів Пола Андерсона. Пізньою реінкарнацією руританської космоопери є «Барраярський цикл» («Barrayar Cycle», 1980-і – 1990-і) Лоїс Макмастер Буджолд. Також космічна опера зазнала помітного впливу на формування космоопери від літературної мариністики, це елементи такого впливу помітні в романах , а надто – у циклі Дейвіда Вебера про кар’єру Гонор Гаррінгтон – офіцера королівського зоряного флоту.
Звичайною справою стає сплав космічної опери з кіберпанком, антиутопією, біо-, еко- і пси-фантастикою, детективом, навіть містикою і фентезі. Популярні романи, які детально описують стратегію і тактику озброєних конфліктів (військова космоопера Девіда Вебера і Джона Рінго). У авантюрно-психологічній космоопері Лоїс Буджолд і Джулії Чернеди особлива увага приділена внутрішньому світу персонажів. Романтична космоопера Кетрін Азаро досліджує любовні переживання героїв. Монументальний космічний епос Джона Райта написаний на межі фантастики та інтелектуальної прози. Навіть комерційна космоопера відрізняється нелінійним сюжетом — наприклад, [en] Алана Коула і Кріса Банча.
Радянська космоопера
За традицією космооперою в радянські часи називали примітивно-шаблонні фантастичні бойовики. Показовий вислів відомого радянського критика і фантаста Георгія Гуревича, датований 1969 роком: „…в пошуках скарбів по планетах носилися зграї авантюристів, пригнічуючи й рубаючи натовпи аборигенів, всяких десятиногих виродків із очима, як у комах. За умовністю, неправдоподібністю і театральністю обстановки фантастика цього типу і отримала іронічне найменування «космічної опери»… Але, пошумівши, «космічна опера» зійшла зі сцени й зараз доживає століття в коміксах, ставши розвагою дванадцятирічних хлопчиків.“ Нині твердження поважного критика викликає лише іронічну усмішку.
У СРСР цей піджанр НФ з'явився ще в 20-і роки — «Аеліта» Олексія Толстого і «Палаючі безодні» Миколи Муханова (не враховуючи декілька творів написаних особисто Ціолковським у дусі утопії). Потім «космічна опера» як напрям відродилася в 1960-х роках. Першим після тривалої перерви радянським твором цього жанру можна вважати епічну трилогію Сергія Снєгова «Люди як боги» (окреме видання — 1970). Наступним помітним твором, свідомо написаним в традиціях «космічної опери», стала повість Ольги Ларіонової (1988).
Українська космоопера
В українській науково-фантастичній літературі жанр космоопери ще досі мало розвинений. З відомих творів можна назвати «Шляхи титанів» Олеся Бердника. Окремі твори в жанрі космоопери писали російською та українською мовою брати Олег та Валентин Авраменки, зокрема роман «Жменя вічності» та його продовження «Зруйновані зорі».
Космоопера в інших видах мистецтва
Анімація
Західна анімація
Аніме
- Макросс (超時空要塞マクロス, Chojiku yosai Macross)
- Легенда про героїв Галактики (銀河英雄伝説, Ginga Eiyu Densetsu)
- [ru]
- [en]»
- [en]»
- [en]
- [en] (宇宙戦艦ヤマト, Space Battleship Yamato) та інші аніме за мотивами манґи Мацумото Лейдзі
Кіно
Серіали
Відеоігри
Примітки
- [Westfahl G. Space Opera / Gary Westfahl // The Cambridge Companion to Science Fiction / Edward James, Farah Mendelsohn. – New York : Cambridge Unversity Press, 2003. – P. 197–208.]
- С. А. Цікавий Світлоформаторська космічна фантастика: до проблеми джерел
Посилання
- (рос.)Борис Невскій. Три лика космооперы [ 13 січня 2008 у Wayback Machine.]. // Мир фантастики и фэнтези. № 19, март 2005
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosmoopera abo kosmichna opera angl space opera odin z zhanriv prigodnickoyi naukovoyi fantastiki yakij zazvichaj viznachayetsya za formalnimi oznakami diya tvoriv vidbuvayetsya v kosmichnomu prostori i abo na inshih planetah u Sonyachnij sistemi abo za yiyi mezhami v umovnomu zazvichaj ekzotichnomu anturazhi personazhi pidkresleno geroyichni a masshtabi yih diyan obmezheni lishe fantaziyeyu avtoriv Dlya kosmooperi harakternij opis masshtabnih podij yak pravilo vijn Inodi same ci podiyi i ye osnovoyu syuzhetu inodi voni ye lishe tlom syuzhetnoyi liniyi Istoriya zhanruU 1941 roci amerikanskij pismennik i kritik Vilson Taker pojmenuvav kosmooperoyu ubogu psevdonaukovu fantastiku Cim yarlikom Takker chitko protistaviv tehnologichnu i socialno psihologichnu naukovu fantastiku togo chasu fantastici primitivnoyi diyi Termin narodivsya u Takkera za analogiyeyu z milnoyu operoyu melodramami dlya domogospodarok i kinskoyu operoyu serialnimi pidlitkovimi vesternami U zv yazku z tim sho Taker zaproponuvav termin dlya yavisha sho vzhe sklalosya na toj moment nemozhlivo odnoznachno vstanoviti rodonachalnikiv kosmichnoyi operi Formalno nimi mozhna vvazhati bud yakih avtoriv vnesok yakih u fantastiku pro kosmichni podorozhi bezperechnij Pri comu termin kosmichna opera viyavlyayetsya odnakovo zastosovnim do tvoriv dostatno shirokogo zhanrovogo diapazonu napriklad marsianski romani Berrouza z ciklu pro Dzhona Kartera naukovo fantastichni galaktichni romani E E Doka Smita z cikliv en i en romani Edmonda Gamiltona pro masshtabni kosmichni katastrofi za yaki jogo prozvali Rujnivnikom svitiv abo Ryativnikom svitiv kosmichni vesterni sho stali firmovim zhanrom zhurnalu Astounding v pershi roki jogo isnuvannya gazetni komiksi pro Flesha Gordona i Baka Rodzhersa ta znyati na yih osnovi kinoseriali i tak dali Najbilsh rannim tvorom sho vidpovidav kanonam zhanru mozhna vvazhati roman Garreta Servissa Zavoyuvannya Marsa 1898 40 vi roki XX st Pershe Velike Stolittya kosmichnoyi operi chas formuvannya stereotipiv i shabloniv zhanru Peredvisnik zvichajno marsianskij cikl Edgara Rajsa Berrouza Ale zasnovnikom kosmooperi vvazhayetsya amerikanec Edvard Elmer Dok Smit z romanom Kosmichnij zhajvoronok 1928 sho vidkriv seriyu pro prigodi ekipazha odnojmennogo zorelota Rozpovidi Edmonda Gamiltona pro Mizhzoryanij patrul cikl Dzheka Vilyamsona pro Kosmichnij legion os vidpravni tochki klasichnoyi kosmooperi chij rozkvit trivav azh do 1950 h Harakternoyu osoblivistyu kosmichnoyi operi cogo periodu ye poyednannya futuristichnih i arhayichnih elementiv anturazhu napriklad kosmichni korabli i poyedinki na mechah yaderni tehnologiyi i feodalna socialna struktura tosho Neprijnyatne z poglyadu kanoniv suvoroyi fantastiki take vilne poyednannya anahronichnih realij v toj zhe chas spriyalo rozvitku hudozhnoyi svobodi u fantastici i zgodom regulyarno zastosovuvalosya navit najznachnishimi avtorami fantastichnih tvoriv Ursula Le Guyin Dzhin Vulf Semyuel Dilejni Frenk Gerbert sho z chasom zrobilo zhanr kosmichnoyi operi nabagato respektabelnishim U cej zhe period ochevidni umovnosti zhanru uyidlivo sparodiyuvali v cilomu ryadu tvoriv zokrema v romani Garri Garrisona Bill geroj Galaktiki U klasichnoyi kosmooperi cogo periodu ye ryad oznak Diya zazvichaj vidbuvayetsya v dalekomu majbutnomu koli lyudstvo kolonizuvalo Galaktiku Ye dekilka galaktichnih imperij yaki vorozhe stavlyatsya odin do odnogo Sered masi inoplanetnih ras bagato gumanoyidiv praktichno identichnih lyudyam Majzhe vsi planeti pridatni dlya prozhivannya lyudini Avtori klasichnogo periodu zaperechuyut svidomo abo za nevidannyam efekt upovilnennya chasu gruntuyetsya na teoriyi vidnosnosti Tomu kosmos boroznyat zoreloti z giper abo subprostorovimi dvigunami sho dozvolyayut majzhe mittyevo perelitati vid zirki do zirki Mozhliva takozh nayavnist mizhprostorovih tuneliv Naukovist pismennikiv rannoyi kosmooperi cikavila malo V centri yihnoyi uvagi prigodi intrigi i vijni Meshkanci dalekih svitiv za psihologiyeyu i motivaciyeyu vchinkiv majzhe ne vidriznyalisya vid suchasnikiv Zagalom rannya kosmichna opera viddzerkalennya trivozhnogo svitu v dzerkali zoryanoyi fantastiki 60 ti 70 ti roki XX st Star Trek najvidomishij serial u zhanri kosmooperi Prote z seredini 60 h kosmooperoyu pochali nazivati prosto tradicijnu prigodnicku NF diya yakoyi vidbuvalasya v kosmosi abo na inshih planetah Cej period chas rozkvitu i peretvorennya zhanru Vidminna risa cogo chasu z yednannya tradicij klasichnoyi kosmooperi iz serjoznoyu tverdoyu NF Znachnij vnesok do peretvorennya kosmooperi vnesla Li Brekett druzhina Edmonda Gamiltona uzyavshi za osnovu marsianskij cikl Berrouza i geroyichne fentezi R Govarda U p yatdesyati shistdesyati na perednij kraj kosmooperi visuvayutsya taki yaskravi majstri yak Alfred van Vogt Lajon Spreg de Kemp Dzhejms Shmic Marri Lajnster Dzhek Vens Robert Gajnlajn Bim Pajper Gordon Dikson A masshtabni kosmichni sagi Fundaciya Ajzeka Azimova ta Dyuna Frenka Gerberta ostatochno porvali iz stereotipami klasichnoyi kosmooperi Vtim same ne vid knigi a vid teleserialu Dzhina Rodenberri Zoryanij shlyah publika zaznala virishalnogo vplivu kosmooperi Ba bilshe Star Trek stav odnim z firmovih brendiv zahidnoyi civilizaciyi uvijshovshi v masovu kulturu Z kincya shistdesyatih kosmoopera duzhe poshirilas Na scenu vihodyat neshozhi na poperednikiv i odin na odnogo Ursula Le Guyin Kordvajner Smit Larri Niven Semyuel Dilejni Brayan Oldis Dzhejms Tiptri molodshij Frederik Pol U pershij polovini simdesyatih zahoplennya kosmooperoyu trohi pishlo na spad U rozumah i dushah fanativ naukovoyi fantastiki nepodilno caryuye nova hvilya Yiyi apostoli Majkl Murkok i Dzhejms Ballard ogoloshuyut kosmooperu nepotrebom yakij shvidshe treba vikinuti na smitnik Poyava Zoryanih voyen Dzhordzha Lukasa 1977 znovu privertaye uvagu chitachiv do cogo zhanru Populyarnist zhanru strimko roste V kinci simdesyatih uspih mali nestandartni kosmichni prigodi Dzhona Varli Dzhordzha Martina Devida Brina Gregori Benforda Majka Reznika 90 ti roki ta suchasnist Z kincya visimdesyatih do nashih dniv pochalasya nova hvilya rozvitku zhanru Golovni risi suchasnoyi kosmooperi chergovij yakisnij stribok v zmisti tvoriv i yih divovizhna zhanrova riznomanitnist Najvidomishi tvori zhanru cikli Giperion Dena Simmonsa i Iyena Benksa romani Gra Endera i Golos tih kogo nemaye Orsona Skotta Karda Masovo populyarnimi ye knigi Vernora Vindzha Kerolajn Dzh Cherri Pitera Gamiltona Pola Makkouli Devida Zindella Grega Bira Stivena Donaldsona Dzhona Barnsa Charlza Sheffilda Alistera Rejnoldsa ta inshih Krim togo u zahidnomu fantastikoznavstvi zavedeno vidilyati ruritansku kosmooperu takij termin vzhiv pomitnij kritik fantastikoznavec en za analogiyeyu do poshirenogo v anglomovnomu literaturnomu diskursi ponyattya rodonachalnikom yakogo ye Entoni Goup avtor romanu V yazen Zendi Prisoner of Zenda 1894 u yakomu vlasne z yavilosya vigadane korolivstvo Ruritaniya Ce istoriyi pro aristokratiyu vigadanih korolivstv nasicheni prigodami ta gostrosyuzhetni dovoli neridkim ye vidsilannya do licarskoyi atributiki Dlya zobrazhennya planetarnih kultur ruritanski kosmichni operi zapozichuyut oznaki serednovichnogo chi bilsh piznogo etapu rozvitku Yevropi Geroyi takih tvoriv kosmichni avantyuristi diplomati ta vinahidlivi osobistosti benderivskogo tipu znachnu rol u syuzheti tvoru vidigraye proces peremovin Pokazovimi personazhami takogo tipu ye Magnus Ridolf z knigi Korol zlodiyiv The King of Thieves 1949 Dzheka Vensa princ torgovec Torgovel tehnichoyi Ligi Nikolas van Rijn cikl Zoryani torgovci Traders to the Stars 1956 1977 diplomat Retif z ciklu Kita Lomera ta specagent Terranskoyi Imperiyi michman golovnij geroj umovnogo ciklu Pola Endersona Terranska imperiya 1951 1985 iz romaniv Pola Andersona Piznoyu reinkarnaciyeyu ruritanskoyi kosmooperi ye Barrayarskij cikl Barrayar Cycle 1980 i 1990 i Loyis Makmaster Budzhold Takozh kosmichna opera zaznala pomitnogo vplivu na formuvannya kosmooperi vid literaturnoyi marinistiki ce elementi takogo vplivu pomitni v romanah a nadto u cikli Dejvida Vebera pro kar yeru Gonor Garrington oficera korolivskogo zoryanogo flotu Zvichajnoyu spravoyu staye splav kosmichnoyi operi z kiberpankom antiutopiyeyu bio eko i psi fantastikoyu detektivom navit mistikoyu i fentezi Populyarni romani yaki detalno opisuyut strategiyu i taktiku ozbroyenih konfliktiv vijskova kosmoopera Devida Vebera i Dzhona Ringo U avantyurno psihologichnij kosmooperi Loyis Budzhold i Dzhuliyi Chernedi osobliva uvaga pridilena vnutrishnomu svitu personazhiv Romantichna kosmoopera Ketrin Azaro doslidzhuye lyubovni perezhivannya geroyiv Monumentalnij kosmichnij epos Dzhona Rajta napisanij na mezhi fantastiki ta intelektualnoyi prozi Navit komercijna kosmoopera vidriznyayetsya nelinijnim syuzhetom napriklad en Alana Koula i Krisa Bancha Radyanska kosmoopera Za tradiciyeyu kosmooperoyu v radyanski chasi nazivali primitivno shablonni fantastichni bojoviki Pokazovij visliv vidomogo radyanskogo kritika i fantasta Georgiya Gurevicha datovanij 1969 rokom v poshukah skarbiv po planetah nosilisya zgrayi avantyuristiv prignichuyuchi j rubayuchi natovpi aborigeniv vsyakih desyatinogih virodkiv iz ochima yak u komah Za umovnistyu nepravdopodibnistyu i teatralnistyu obstanovki fantastika cogo tipu i otrimala ironichne najmenuvannya kosmichnoyi operi Ale poshumivshi kosmichna opera zijshla zi sceni j zaraz dozhivaye stolittya v komiksah stavshi rozvagoyu dvanadcyatirichnih hlopchikiv Nini tverdzhennya povazhnogo kritika viklikaye lishe ironichnu usmishku U SRSR cej pidzhanr NF z yavivsya she v 20 i roki Aelita Oleksiya Tolstogo i Palayuchi bezodni Mikoli Muhanova ne vrahovuyuchi dekilka tvoriv napisanih osobisto Ciolkovskim u dusi utopiyi Potim kosmichna opera yak napryam vidrodilasya v 1960 h rokah Pershim pislya trivaloyi perervi radyanskim tvorom cogo zhanru mozhna vvazhati epichnu trilogiyu Sergiya Snyegova Lyudi yak bogi okreme vidannya 1970 Nastupnim pomitnim tvorom svidomo napisanim v tradiciyah kosmichnoyi operi stala povist Olgi Larionovoyi 1988 Ukrayinska kosmoopera V ukrayinskij naukovo fantastichnij literaturi zhanr kosmooperi she dosi malo rozvinenij Z vidomih tvoriv mozhna nazvati Shlyahi titaniv Olesya Berdnika Okremi tvori v zhanri kosmooperi pisali rosijskoyu ta ukrayinskoyu movoyu brati Oleg ta Valentin Avramenki zokrema roman Zhmenya vichnosti ta jogo prodovzhennya Zrujnovani zori Kosmoopera v inshih vidah mistectvaAnimaciya Zahidna animaciya Planeta monstriv Anime Makross 超時空要塞マクロス Chojiku yosai Macross Legenda pro geroyiv Galaktiki 銀河英雄伝説 Ginga Eiyu Densetsu ru en en en en 宇宙戦艦ヤマト Space Battleship Yamato ta inshi anime za motivami mangi Macumoto LejdziKino Zoryani vijni Vorog mij Misiya Sereniti Seriali Vavilon 5 Zoryanij shlyah Zoryanij krejser Galaktika serial 2004 Svitlyak Zoryana bramaVideoigri Mass Effect Star Wars Knights of the Old Republic Master of Orion StarCraft HaloPrimitki Westfahl G Space Opera Gary Westfahl The Cambridge Companion to Science Fiction Edward James Farah Mendelsohn New York Cambridge Unversity Press 2003 P 197 208 S A Cikavij Svitloformatorska kosmichna fantastika do problemi dzherelPosilannya ros Boris Nevskij Tri lika kosmoopery 13 sichnya 2008 u Wayback Machine Mir fantastiki i fentezi 19 mart 2005