Корякін Михайло Михайлович

Михайло Михайлович Корякін (31 березня 1850, Кочеток, Харківська губернія, Російська імперія (нині Чугуївського району, Харківської області, Україна) — 18 січня 1897, Санкт-Петербург) — російський оперний співак (бас), соліст петербурзького Маріїнського театру.

Корякін Михайло Михайлович
Зображення
Михайло Корякін в ролі хана Кончака
Основна інформація
Дата народження	31 березня 1850(1850-03-31)
Місце народження	Кочеток, Харківська губернія
Дата смерті	18 січня 1897(1897-01-18) (46 років)
Місце смерті	Санкт-Петербург
Поховання	^d
Громадянство	Російська імперія
Професія	оперний співак
Освіта	медичний факультет Московського університету, Московська консерваторія
Праця в операх	московський Большой театр, петербурзький Маріїнський театр
Співацький голос
Інструменти	вокал^[d]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корякін.

Життєпис

Походить з родини відставного гусарського ротмістра. Здобув освіту у Владимирській гімназії із золотою медаллю. Закінчив медичний факультет Московського університету, ще тоді з 2-го курсу вчився співу у . 1874 року вступив до Московської консерваторії — сценічній майстерності учився у Івана Самаріна.

1878 року прийнятий в трупу московського Великого театру, через місяць переведений в петербурзький Маріїнський театр, дебютував в партії Сусаніна — «Життя за Царя» М. Глинки, де виступав до кінця життя. Загалом грав у 38 операх, виконав 44 партії.

1880 року вдосконалював декламацію та сценічну майстерність в Мілані — у А. Буцці та Ф. Ронконі.

Часто виступав в благодійних концертах, 1880 року виконав романс М. Глинки «Нічний огляд» у оркестровці Мілія Балакирева.

Здійснив постановку 1892 року опери «Життя за царя» Глинки на сцені .

У 1893 році гастролював в Єлисаветграді.

Виступав з , , , , , Фелією Литвин, , , Володимиром Майбородою, Євгенією Мравіною, Емілією Павловською, Іполитом Прянишниковим, , , Федором Стравінським, , Миколою Фігнером, , Федором Шаляпіним, .

Співав під диригуванням , , Едуарда Направника, Антона Рубінштейна, П. Чайковського.

Відомий як виконавець таких партій:

• Бібієна — «Рафаель» А. Аренського;
• Кончак — «Князь Ігор» О. Бородіна, 1890, перший виконавець;
• Раймондо — Ріхарда Вагнера, 1879;
• «Вільний стрілець» — К. Вебера, 1876;
• Рамфіс — «Аїда» Джузеппе Верді;
• Великий інквізитор — «Дон Карлос» Джузеппе Верді;
• граф Монтероне — «Ріголетто» Джузеппе Верді, 1878;
• Сусанін — «Життя за царя» М. Глинки;
• Монтероне, Фарлаф — «Руслан і Людмила» М. Глинки;
• Мельник, Світозар — «Русалка» О. Даргомижського;
• Митька — , 1892, перший виконавець;
• Фехердін — Цезаря Кюї, 1883, перший виконавець;
• Клеомер — Жуля Массне, 1892;
• Яків — «Йосип в Єгипті» Е. Мегюля;
• Марсель — «Гугеноти» Джакомо Мейєрбера;
• Захарій — Джакомо Мейєрбера;
• Бертрам — Джакомо Мейєрбера;
• Ордгард — Е. Направника, 1886, перший виконавець;
• Архип — Е. Направника, 1895, перший виконавець;
• П'єтро — Даніеля Обера;
• Чуб — «Ніч перед Різдвом» Я. Полонського, 1895, перший виконавець;
• Бермята — «Снігуронька» М. Римського-Корсакова, 1882, перший виконавець, Дід Мороз;
• Голова — «Травнева ніч» М. Римського-Корсакова;
• Іван Грозний — Псков'янка М. Римського-Корсакова, 3-я редакція, 1895, перший виконавець;
• Дон Базіліо — «Севільський цирульник» Джоаккіно Антоніо Россіні, 1882;
• Вальтер Фюрст — Вільгельм Телль Джоаккіно Антоніо Россіні;
• П'єтро, Рамфіс — А. Рубінштейна, 1880, перший виконавець;
• Колчин — А. Рубінштейна;
• Ілля — О. Сєрова;
• Добриня Микитич, Старий-мандрівник — О. Сєрова;
• Еліакім — «Юдита» О. Сєрова;
• Гремін — «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, 1884;
• Тібо д'Арк — «Орлеанська діва» П. Чайковського, 1881, перший виконавець;
• Кічига — «Чародійка» П. Чайковського, 1887, перший виконавець;
• Джеронімо — «Таємний шлюб» Д. Чімарози, 1895.

Джерела

• Прес-центр^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Люди [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Корякін Михайло Михайлович [ 15 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• (рос.)