Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Угорщина значення Уго рське королі вство угор Magyar Királyság лат

Королівство Угорське (1000 —1526)

Королівство Угорське (1000 —1526)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Угорщина (значення).

Уго́рське королі́вство (угор. Magyar Királyság; лат. Regnum Hungariae; нім. Königreich Ungarn) — монархічна держава в Центральній Європі, яка існувала майже тисячоліття, від XI до XX століття. Постало з Угорського князівства як християнське королівство після коронації першого короля Стефана I в Естергомі приблизно в 1000 році, родина якого (династія Арпадів) керувала монархією протягом 300 років. Через османську окупацію центральних і південних територій Угорщини в XVI столітті країна була розділена на три частини: Королівську Угорщину (династії Габсбургів), Османську Угорщину та напів незалежне князівство Трансильванія. Дім Габсбургів утримував угорський престол після битви під Мохачем у 1526 році безперервно до 1918 року, а також відігравав ключову роль у визвольних війнах проти Османської імперії.

Угорське королівство

угор. Magyar Királyság
лат. Regnum Hungariae
нім. Königreich Ungarn
Монархія
image image
 1000 – 1301 королівство Арпадів
1301 —1526 середньовічне королівство
1526 — 1867 у складі Ґабсбурзчини
1867 — 1918 транслейтанія
1920 — 1946 фашистська Угорщина 		↓
image

 		image
Згори: прапор у середньовіччі; знизу: прапор Транслейтанії Герб
Девіз
Regnum Mariae Patrona Hungariae
Гімн
Himnusz
Гімн
Державний гімн Австро-Угорщини
Volkshymne
image
Угорське королівство: історичні кордони на карті
Європа у 1914 році
Столиця Буда, Будапешт (з 1873)
Мови Латинська
Угорська
Релігії Католицизм
Форма правління Абсолютна монархія (1000—1848);
дуалістична монархія (1849—1918);
конституційна монархія в умовах авторитарної фашистської диктатури-регентства (1920—1944);
під окупацією Німеччини і маріонетковим урядом (1944—1945)
під управлінням тимчасового коаліційного уряду (1945—1946)
Історія
 - Засновано 25 грудня 1000
 - Ліквідовано 1946
Попередник		 Наступник
image Угорське князівство
Угорська Демократична республіка image
Друга Угорська республіка image
Сьогодні є частиною image Австрія
image Боснія і Герцеговина
image Хорватія
image Угорщина
image Польща
image Румунія
image Сербія
image Словаччина
image Словенія
image Україна
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Угорське королівство

З 1867 року території, пов'язані з угорською короною, були включені до Австро-Угорщини під назвою Землі корони Святого Стефана. Монархічна держава припинила своє існування з поваленням останнього короля Карла IV у 1918 році, після чого Угорщина стала республікою. Королівство було номінально відновлено під час «регентства» 1920—1946 років, яке закінчилося радянською окупацією в 1946 році.

Угорське королівство було багато етнічною державою від свого заснування до Тріанонського договору й охоплювало територію сучасної Угорщини, Словаччини, Трансильванії та інших частин Румунії, Карпатської Русі (нині частина України), Воєводини (нині частина Сербії), Бургенланду (нині частина Австрії), Меджимур'я (нині частина Хорватії), Прекмур'я (нині частина Словенії) та кількох сіл, які тепер є частиною Польщі. З 1102 року до його складу входило також Хорватське королівство, перебуваючи з нею в особистій унії, об'єднане під проводом угорського короля.

За даними демографів, близько 80 відсотків населення складали угорці до битви під Мохачем, однак у середині XIX століття з 14 мільйонів населення менш ніж 6 мільйонів були угорцями через політику переселення та постійну імміграцію із сусідніх країн. Великі територіальні зміни зробили Угорщину етнічно однорідною після Першої світової війни. Понад дев'ять десятих населення сучасної Угорщини є етнічними угорцями і розмовляють угорською як рідною мовою.

Нині день першого короля Іштвана І (20 серпня) є національним святом в Угорщині в пам'ять про заснування держави (День заснування).

Історичні періоди

Історія Угорської монархії поділяється на такі періоди:

Середні віки

Угорське королівство Арпадів (1000—1301)

Докладніше: Угорське королівство (1000—1301) та Арпади
image
Стефан I Святий, перший угорський король

Князь з династії Арпадів став першим угорським королем Іштваном I Святим (Стефаном) (1000—1038 роки), що заснував християнське Угорське королівство. Протягом XI століття відбувався процес оформлення феодальних відносин в Угорщині. У XI—XII століттях угорські королі поширили свою владу на територію сучасних Словаччини, Трансильванії, Хорватії та Закарпаття. У першій половині XIII столітті угорська ранньосередньовічна держава досягла свого найвищого розвитку.

За підтримки візантійського імператора Бела III у 1181 запровадив в управлінні країною візантійські порядки та звичаї.

У 1241—1242 почалося Монгольське завоювання. Майже половина населення загинула під час військових дій. Половці та яси відкочували на Дунай, ці народи цілковито асимілювалися в Угорщині.

Найвизначніші представники Арпадів:

Угорське королівство Анжуйської династії (1301—1526)

Докладніше: Угорське королівство (1301–1526)

Після смерті останнього короля з династії Арпадів Андрія III (1290—1301) розгорілася . Владу здобув Карл I Роберт з Анжуйської династії Капетингів), а успадкував корону Людвік I Великий. Сигізмунд I Люксембург отримав також корону Священної Римської імперії.

1445 року на з'їзді представників вищої угорської аристократії Янош Гуньяді був обраний князем Трансильванії, а в 1446 реґентом Угорщини від імені малолітнього короля Ласло V. В 1448, отримавши золотий ланцюжок від папи, він повернувся на поле битви, проте програв у битві на Косовому полі через зраду сербського князя. 1458 року на льоду річки Дунай містяни та вояки оголосили про обрання короля Матвія Корвіна. Король привертав до себе вчених, діячів культури, гуманістів і освічених людей з усієї Європи, а бібліотека Корвініана стала найбільшою на континенті.

Після його смерті та за відсутності спадкоємця королем став поляк Владислав II Ягеллончик.

Роздробленість (1526—1867)

Докладніше: Угорське королівство (1526—1867)
image
Угорські королівські регалії

Османські війни в Європі призвели до поразки Угорщини (Битва при Могачі (1526)). Людвік II Ягеллончик загинув у битві, новим королем був обраний Януш Заполья та одночасно Фердинанд I Габсбург. Угорщина була розділена на три частини. Королівська Угорщина опинилася під владою Габсбургів. Трансильванське князівство здобуло незалежність. У 1686 Священна ліга захопила Буду, 143-річне османське панування в місті скінчилося. Османська влада протрималася на угорських територіях до 1718.

Національно-визвольна війна угорського народу (1703—1711)

Ференц II Ракоці керував антигабсбурзькою національно-визвольною війною угорського народу у 1703—1711. Пізніше імператриця Марія-Терезія (1740-80) та імператор Йосиф II (1780-90) (одночасно угорські королева й король) намагалися провести обмежені реформи в дусі «освіченого абсолютизму». Наростав рух за скасування феодальних пережитків, зокрема, кріпацтва. 3 березня 1848 на Національних зборах з промовою виступив Лайош Кошут, вимагаючи реформ, конституції та формування підзвітного парламентові уряду. 15 березня делегація угорського парламенту вирушила до Відня для передачі петиції, почалось повстання у Пешті. 18 березня король Фердинанд V пішов на поступки та призначив Лайоша Баттяні прем'єр-міністром. Збори затвердили цілий комплекс реформ. 11 квітня країна перетворилась на конституційну монархію. На основі створеної у перші дні революції національної гвардії угорський уряд почав створювати власну армію.

Докладніше: Революція в Угорщині (1848—1849)

Австро-Угорщина (1867—1918)

image
Землі корони Святого Стефана позначені зеленим кольором на мапі Австро-Угорщини (16 і 17)
image
Карл I
Докладніше: Землі корони Святого Стефана

Угорщині не вистачило міжнародного визнання, Пруссія, Велика Британія та Франція висловились за збереження єдиної Австрійської монархії. 9 травня російський імператор Микола I пообіцяв військову підтримку Францу-Йосифу I. 21 червня до Угорщини було введено російську армію, революцію було придушено. Попри це Франц Йосиф I пішов на зближення з Угорщиною. На останньому етапі австро-угорських переговорів 15 березня 1867 було підписано Австро-угорський компроміс. Було засновано Будапешт (котрий до цього існував як кілька невеликих міст).

28 червня 1914 року у Сараєво було вбито спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца Фердінанда. 7 липня 1914 року прем'єр-міністр Іштван Тиса заявив про необхідність збройного виступу проти Сербії. Почалася Перша світова війна. Війська, набрані в Королівстві Угорщина, присвятили небагато часу обороні власне Угорщини, за винятками Брусиловського прориву в червні 1916 року та вторгнення румунської армії у Трансильванію кількома місяцями пізніше. 11 листопада 1918 війна закінчилася програшем. У жовтні-листопаді 1918 року Австро-Угорщина припинила існування.

Габсбурги

Докладніше: Список правителів Угорщини

Династія Габсбурзько-Лотарінгська

Перехідний період (1918—1920)

image
Угорщина до і після Тріанонського договору
Докладніше: Угорська Демократична Республіка та Угорська Радянська Республіка

В умовах поразки габсбурзької монархії у війні та розвалу Австро-Угорської імперії 31 жовтня 1918 року в Угорщині перемогла демократична революція, внаслідок якої країна відновила свою незалежність і була проголошена республікою (16.11.1918). Після революції на перший план виступило національно-територіальне питання, оскільки немадярські народи — румуни, серби, хорвати, словаки рішуче прагнули відокремлення. На Закарпатті угорський уряд схвалив автономне утворення — так звану, Руську Країну. Однак Всекарпатський конгрес, що відбувся у січні 1919 в Хусті, висловився за возз'єднання Закарпаття з Українською Народною Республікою. Одночасно на Рахівщині та Мармарощині утворилася Гуцульська республіка. У 1919-20 у Будапешті перебували українські дипломатичні місії: УНР (голова М. Ґалаґан) і ЗУНР (гол. Я. Біберович).

image
Міклош Горті

Наступна революція 21 березня 1919, скасувала Угорську Демократичну Республіку, а Бела Кун проголосив недовготривалу Угорську Радянську Республіку. 16 квітня 1919 Радянський уряд Угорської Радянської республіки почав війну проти Румунії. 4 серпня румунська армія взяла Будапешт і повалила уряд Бели Куна. Після ліквідації комуністичної влади було встановлено диктатуру Міклоша Горті.

Угорське королівство (1920—1946)

Історія Угорщини
image
Стародавня Угорщина
Доугорська Угорщина
Паннонія
Гунський каганат
Передісторія угорців
Магна Хунгарія
Леведія
Ателькуза
Середні Віки
Аварський каганат
Блатенське князівство
Угри
Завоювання угорцями Паннонського басейну
Угорське князівство
Арпади
Угорське королівство Арпадів
Угорське королівство Анжу
Угорське королівство на початку сучасної епохи
Османська Угорщина
Східно-Угорське королівство
Трансильванське князівство (1570—1711)
Королівство Габсбургів
Повстання Ракоці
Революція 1848-1849 років в Угорщині
Австро-угорський компроміс
Транслейтанія
Угорська історія в ХХ столітті
Перша Республіка
Угорська Радянська Республіка
Угорське королівство (1920—1946)
Угорщина (1944—1945)
Друга Республіка
Народна Республіка
Повстання 1956
Сучасність
Угорська Республіка

Докладніше: Угорське королівство (1920—1946)

Мілоша Горті було призначено регентом з фактично необмеженою владою при королі Карлі I. Сподіваючись, що гітлерівський уряд допоможе повернути втрачені території, гортистський режим пішов на встановлення союзницьких відносин з нацистською Німеччиною. Горті був регентом до 16 жовтня 1944 року, проте Угорщина залишалася парламентською демократією.

Перший Віденський арбітраж у 1938 році дозволив Угорщині, після проголошення незалежності Словаччини 14 березня 1939 року, почати окупацію частини Підкарпатської Русі. Від Чехословаччини були відокремлені та передані Угорщині південна частина Підкарпатської Русі (Карпатської України) і райони південної Словаччини, населені переважно угорцями. Словацька республіка тактично програла Словацько-угорську війну. Другий Віденський арбітраж у 1940 закріпив угорську владу у Північній Трансильванії. У 1941 році угорська армія взяла участь у вторгненні в Югославії (Операція «Ауфмарш 25»). 22 червня 1941 Німеччина напала на Радянський Союз в рамках операції Барбаросса. Угорщина розпочала відлік війни проти СРСР. Серед найуспішніших операцій — битва під Уманню.

Країна виявилася майже цілковито зруйнованою. 13 січня 1945 Будапештом та центральними районами Угорщини заволоділи війська РСЧА. Паризькі мирні договори (1947) скасували збільшення територій Угорщини за рахунок Чехословаччини та Румунії.

Столиці

Назва Період
Секешфегервар 1000–1543
Естергом 1000–1256
Буда 1256–1315
Тімішоара 1315–1323
Вишеград 1323–1408
Буда 1408–1485
Відень 1485–1490
Буда 1490–1536 (1541)
Ліппі (Східно-Угорське Королівство) 1541–1542
Алба-Юлія (Східно-Угорське Королівство) 1542–1570
Братислава 1536–1784
Буда 1784–1849
Дебрецен 1849
Буда 1849–1873
Будапешт 1873–1944
Дебрецен 1944
Будапешт 1944–1946

Див. також

Примітки

  1. Adeleye, Gabriel G. (1999). World Dictionary of Foreign Expressions. Ed. Thomas J. Sienkewicz and James T. McDonough, Jr. Wauconda, IL: Bolchazy-Carducci Publishers, Inc. .
  2. Kristó Gyula — Barta János — Gergely Jenő: Magyarország története előidőktől 2000-ig (History of Hungary from the prehistory to 2000), Pannonica Kiadó, Budapest, 2002, , pp. 37, 113, 678 («Magyarország a 12. század második felére jelentős európai tényezővé, középhatalommá vált.»/«By the 12th century Hungary became an important European factor, became a middle power.», «A Nyugat részévé vált Magyarország…/Hungary became part of the West»), pp. 616—644
  3. Stickel, Gerhard (2010). National, regional and minority languages in Europe: contributions to the annual conference 2009 of EFNIL in Dublin. Peter Lang. ISBN . оригіналу за 23 March 2017. Процитовано 19 October 2015 — через Google Books.
  4. Hungary | Culture, History, & People. Encyclopedia Britannica. оригіналу за 15 December 2014. Процитовано 7 July 2020.
  5. Leslie Konnyu, Hungarians in the United States: an immigration study, American Hungarian Review, 1967, p. 4 [[iarchive:hungariansinunit00konn|]] https://books.google.hu/books?ei=flgWTb7eI8yChQeli6W3Dg&ct=result&id=40RCAAAAIAAJ&dq=population+1490+Magyars+80%25&q=+80+stock&redir_esc=y#search_anchor
  6. László Kósa, István Soós, A companion to Hungarian studies, Akadémiai Kiadó, 1999, p. 16 [1] [ 16 July 2020 у Wayback Machine.]
  7. Saint Stephen's Day in Hungary in 2020. Office Holidays. оригіналу за 30 March 2019. Процитовано 7 July 2020.
  8. cs. . Nemzetijelkepek.hu. Архів оригіналу за 29 липня 2008. Процитовано 20 вересня 2009.
  9. Hungary – Britannica Online Encyclopedia. Britannica.com. Процитовано 21 листопада 2008.
  10. Hungary – The Bibliotheca Corviniana Collection: UNESCO-CI. Portal.unesco.org. оригіналу за 18 березня 2008. Процитовано 21 листопада 2008.
  11. A Country Study: Hungary. Geography.about.com. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 20 вересня 2009.
  12. Kinga Frojimovics, Géza Komoróczy, Jewish Budapest: monuments, rites, history, Central European University Press, 1999 p.67 Google Books
  13. François Bugnion, International Committee of the Red Cross, The International Committee of the Red Cross and the protection of war victims, Macmillan Education, 2003 Google Books
  14. J. Lee Ready (1995), World War Two. Nation by Nation, London, Cassell, page 130.
  15. Prauser, Steffen; Rees, Arfon (December 2004). (PDF). EUI Working Paper HEC No. 2004/1. San Domenico, Florence: European University Institute. Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2009. Процитовано 5 серпня 2013.
  16. Tibor Cseres: Serbian vendetta in Bacska [ 28 травня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Engel, Pál. The Realm of St Stephen: A History of Medieval Hungary, 895—1526. (2001).
  • Frucht, Richard. Encyclopedia of Eastern Europe: From the Congress of Vienna to the Fall of Communism (2000) online edition
  • Hoensch, Jörg K., and Kim Traynor. A History of Modern Hungary, 1867—1994 (1996) online edition
  • Hanak, Peter et al. A History of Hungary (1994)
  • Kontler, Laszlo. A History of Hungary (2006) excerpt and text search
  • Molnár, Miklós, and Anna Magyar. A Concise History of Hungary (2001) excerpt and text search
  • Palffy, Geza. The Kingdom of Hungary and the Habsburg Monarchy in the Sixteenth Century (East European Monographs, distributed by Columbia University Press, 2010) 406 pages; Covers the period after the battle of Mohacs in 1526 when the Kingdom of Hungary was partitioned in three, with one segment going to the Habsburgs.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ugorshina znachennya Ugo rske koroli vstvo ugor Magyar Kiralysag lat Regnum Hungariae nim Konigreich Ungarn monarhichna derzhava v Centralnij Yevropi yaka isnuvala majzhe tisyacholittya vid XI do XX stolittya Postalo z Ugorskogo knyazivstva yak hristiyanske korolivstvo pislya koronaciyi pershogo korolya Stefana I v Estergomi priblizno v 1000 roci rodina yakogo dinastiya Arpadiv keruvala monarhiyeyu protyagom 300 rokiv Cherez osmansku okupaciyu centralnih i pivdennih teritorij Ugorshini v XVI stolitti krayina bula rozdilena na tri chastini Korolivsku Ugorshinu dinastiyi Gabsburgiv Osmansku Ugorshinu ta napiv nezalezhne knyazivstvo Transilvaniya Dim Gabsburgiv utrimuvav ugorskij prestol pislya bitvi pid Mohachem u 1526 roci bezperervno do 1918 roku a takozh vidigravav klyuchovu rol u vizvolnih vijnah proti Osmanskoyi imperiyi Ugorske korolivstvo ugor Magyar Kiralysag lat Regnum Hungariae nim Konigreich Ungarn Monarhiya 1000 1301 korolivstvo Arpadiv 1301 1526 serednovichne korolivstvo 1526 1867 u skladi Gabsburzchini 1867 1918 translejtaniya 1920 1946 fashistska Ugorshina Zgori prapor u serednovichchi znizu prapor Translejtaniyi Gerb Deviz Regnum Mariae Patrona Hungariae Gimn Himnusz Gimn Derzhavnij gimn Avstro Ugorshini Volkshymne Ugorske korolivstvo istorichni kordoni na kartiYevropa u 1914 roci Stolicya Buda Budapesht z 1873 Movi Latinska Ugorska Religiyi Katolicizm Forma pravlinnya Absolyutna monarhiya 1000 1848 dualistichna monarhiya 1849 1918 konstitucijna monarhiya v umovah avtoritarnoyi fashistskoyi diktaturi regentstva 1920 1944 pid okupaciyeyu Nimechchini i marionetkovim uryadom 1944 1945 pid upravlinnyam timchasovogo koalicijnogo uryadu 1945 1946 Istoriya Zasnovano 25 grudnya 1000 Likvidovano 1946 Poperednik Nastupnik Ugorske knyazivstvo Ugorska Demokratichna respublika Druga Ugorska respublika Sogodni ye chastinoyu Avstriya Bosniya i Gercegovina Horvatiya Ugorshina Polsha Rumuniya Serbiya Slovachchina Sloveniya Ukrayina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ugorske korolivstvo Z 1867 roku teritoriyi pov yazani z ugorskoyu koronoyu buli vklyucheni do Avstro Ugorshini pid nazvoyu Zemli koroni Svyatogo Stefana Monarhichna derzhava pripinila svoye isnuvannya z povalennyam ostannogo korolya Karla IV u 1918 roci pislya chogo Ugorshina stala respublikoyu Korolivstvo bulo nominalno vidnovleno pid chas regentstva 1920 1946 rokiv yake zakinchilosya radyanskoyu okupaciyeyu v 1946 roci Ugorske korolivstvo bulo bagato etnichnoyu derzhavoyu vid svogo zasnuvannya do Trianonskogo dogovoru j ohoplyuvalo teritoriyu suchasnoyi Ugorshini Slovachchini Transilvaniyi ta inshih chastin Rumuniyi Karpatskoyi Rusi nini chastina Ukrayini Voyevodini nini chastina Serbiyi Burgenlandu nini chastina Avstriyi Medzhimur ya nini chastina Horvatiyi Prekmur ya nini chastina Sloveniyi ta kilkoh sil yaki teper ye chastinoyu Polshi Z 1102 roku do jogo skladu vhodilo takozh Horvatske korolivstvo perebuvayuchi z neyu v osobistij uniyi ob yednane pid provodom ugorskogo korolya Za danimi demografiv blizko 80 vidsotkiv naselennya skladali ugorci do bitvi pid Mohachem odnak u seredini XIX stolittya z 14 miljoniv naselennya mensh nizh 6 miljoniv buli ugorcyami cherez politiku pereselennya ta postijnu immigraciyu iz susidnih krayin Veliki teritorialni zmini zrobili Ugorshinu etnichno odnoridnoyu pislya Pershoyi svitovoyi vijni Ponad dev yat desyatih naselennya suchasnoyi Ugorshini ye etnichnimi ugorcyami i rozmovlyayut ugorskoyu yak ridnoyu movoyu Nini den pershogo korolya Ishtvana I 20 serpnya ye nacionalnim svyatom v Ugorshini v pam yat pro zasnuvannya derzhavi Den zasnuvannya Istorichni periodiIstoriya Ugorskoyi monarhiyi podilyayetsya na taki periodi Ugorske korolivstvo pid dinastiyeyu Arpadiv 1000 1301 Ugorske korolivstvo pid dinastiyeyu Anzhu 1301 1526 Ugorske korolivstvo u skladi volodin Gabsburgiv 1526 1867 Translejtaniya pislya Avstro Ugorskogo kompromisu v skladi Avstro Ugorshini 1867 1918 Vidsutnist monarhiyi Ugorska Demokratichna respublika ta Ugorska radyanska respublika 1918 1920 Ugorske korolivstvo pid fashistskimi rezhimami Miklosha Gorti ta Uryadu nacionalnoyi yednosti 1920 1946 Seredni vikiUgorske korolivstvo Arpadiv 1000 1301 Dokladnishe Ugorske korolivstvo 1000 1301 ta Arpadi Stefan I Svyatij pershij ugorskij korol Knyaz z dinastiyi Arpadiv stav pershim ugorskim korolem Ishtvanom I Svyatim Stefanom 1000 1038 roki sho zasnuvav hristiyanske Ugorske korolivstvo Protyagom XI stolittya vidbuvavsya proces oformlennya feodalnih vidnosin v Ugorshini U XI XII stolittyah ugorski koroli poshirili svoyu vladu na teritoriyu suchasnih Slovachchini Transilvaniyi Horvatiyi ta Zakarpattya U pershij polovini XIII stolitti ugorska rannoserednovichna derzhava dosyagla svogo najvishogo rozvitku Za pidtrimki vizantijskogo imperatora Bela III u 1181 zaprovadiv v upravlinni krayinoyu vizantijski poryadki ta zvichayi U 1241 1242 pochalosya Mongolske zavoyuvannya Majzhe polovina naselennya zaginula pid chas vijskovih dij Polovci ta yasi vidkochuvali na Dunaj ci narodi cilkovito asimilyuvalisya v Ugorshini Najviznachnishi predstavniki Arpadiv Stefan I Svyatij Ishtvan 997 1038 pershij korol z dinastiyi Arpadiv zaprovadiv hristiyanstvo zdijsniv nizku reform Laslo I Vladislav I Svyatij 1077 1095 Koloman I Kalman Knizhnik 1095 1116 Ugorske korolivstvo Anzhujskoyi dinastiyi 1301 1526 Dokladnishe Ugorske korolivstvo 1301 1526 Pislya smerti ostannogo korolya z dinastiyi Arpadiv Andriya III 1290 1301 rozgorilasya Vladu zdobuv Karl I Robert z Anzhujskoyi dinastiyi Kapetingiv a uspadkuvav koronu Lyudvik I Velikij Sigizmund I Lyuksemburg otrimav takozh koronu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1445 roku na z yizdi predstavnikiv vishoyi ugorskoyi aristokratiyi Yanosh Gunyadi buv obranij knyazem Transilvaniyi a v 1446 regentom Ugorshini vid imeni malolitnogo korolya Laslo V V 1448 otrimavshi zolotij lancyuzhok vid papi vin povernuvsya na pole bitvi prote prograv u bitvi na Kosovomu poli cherez zradu serbskogo knyazya 1458 roku na lodu richki Dunaj mistyani ta voyaki ogolosili pro obrannya korolya Matviya Korvina Korol privertav do sebe vchenih diyachiv kulturi gumanistiv i osvichenih lyudej z usiyeyi Yevropi a biblioteka Korviniana stala najbilshoyu na kontinenti Pislya jogo smerti ta za vidsutnosti spadkoyemcya korolem stav polyak Vladislav II Yagellonchik Rozdroblenist 1526 1867 Dokladnishe Ugorske korolivstvo 1526 1867 Ugorski korolivski regaliyi Osmanski vijni v Yevropi prizveli do porazki Ugorshini Bitva pri Mogachi 1526 Lyudvik II Yagellonchik zaginuv u bitvi novim korolem buv obranij Yanush Zapolya ta odnochasno Ferdinand I Gabsburg Ugorshina bula rozdilena na tri chastini Korolivska Ugorshina opinilasya pid vladoyu Gabsburgiv Transilvanske knyazivstvo zdobulo nezalezhnist U 1686 Svyashenna liga zahopila Budu 143 richne osmanske panuvannya v misti skinchilosya Osmanska vlada protrimalasya na ugorskih teritoriyah do 1718 Nacionalno vizvolna vijna ugorskogo narodu 1703 1711 Ferenc II Rakoci keruvav antigabsburzkoyu nacionalno vizvolnoyu vijnoyu ugorskogo narodu u 1703 1711 Piznishe imperatricya Mariya Tereziya 1740 80 ta imperator Josif II 1780 90 odnochasno ugorski koroleva j korol namagalisya provesti obmezheni reformi v dusi osvichenogo absolyutizmu Narostav ruh za skasuvannya feodalnih perezhitkiv zokrema kripactva 3 bereznya 1848 na Nacionalnih zborah z promovoyu vistupiv Lajosh Koshut vimagayuchi reform konstituciyi ta formuvannya pidzvitnogo parlamentovi uryadu 15 bereznya delegaciya ugorskogo parlamentu virushila do Vidnya dlya peredachi peticiyi pochalos povstannya u Peshti 18 bereznya korol Ferdinand V pishov na postupki ta priznachiv Lajosha Battyani prem yer ministrom Zbori zatverdili cilij kompleks reform 11 kvitnya krayina peretvorilas na konstitucijnu monarhiyu Na osnovi stvorenoyi u pershi dni revolyuciyi nacionalnoyi gvardiyi ugorskij uryad pochav stvoryuvati vlasnu armiyu Dokladnishe Revolyuciya v Ugorshini 1848 1849 Avstro Ugorshina 1867 1918 Zemli koroni Svyatogo Stefana poznacheni zelenim kolorom na mapi Avstro Ugorshini 16 i 17 Karl I Dokladnishe Zemli koroni Svyatogo Stefana Ugorshini ne vistachilo mizhnarodnogo viznannya Prussiya Velika Britaniya ta Franciya vislovilis za zberezhennya yedinoyi Avstrijskoyi monarhiyi 9 travnya rosijskij imperator Mikola I poobicyav vijskovu pidtrimku Francu Josifu I 21 chervnya do Ugorshini bulo vvedeno rosijsku armiyu revolyuciyu bulo pridusheno Popri ce Franc Josif I pishov na zblizhennya z Ugorshinoyu Na ostannomu etapi avstro ugorskih peregovoriv 15 bereznya 1867 bulo pidpisano Avstro ugorskij kompromis Bulo zasnovano Budapesht kotrij do cogo isnuvav yak kilka nevelikih mist 28 chervnya 1914 roku u Sarayevo bulo vbito spadkoyemcya avstrijskogo prestolu ercgercoga Franca Ferdinanda 7 lipnya 1914 roku prem yer ministr Ishtvan Tisa zayaviv pro neobhidnist zbrojnogo vistupu proti Serbiyi Pochalasya Persha svitova vijna Vijska nabrani v Korolivstvi Ugorshina prisvyatili nebagato chasu oboroni vlasne Ugorshini za vinyatkami Brusilovskogo prorivu v chervni 1916 roku ta vtorgnennya rumunskoyi armiyi u Transilvaniyu kilkoma misyacyami piznishe 11 listopada 1918 vijna zakinchilasya prograshem U zhovtni listopadi 1918 roku Avstro Ugorshina pripinila isnuvannya Gabsburgi Dokladnishe Spisok praviteliv Ugorshini Ferdinand I Gabsburg 1526 1564 Maksimilian II Gabsburg 1563 1572 Rudolf II 1572 1608 Matvij Gabsburg 1608 1619 Ferdinand II Gabsburg 1618 1625 Ferdinand III Gabsburg 1625 1647 Ferdinand IV Gabsburg 1647 1654 Leopold I Gabsburg 1655 1687 Jozef I Gabsburg 1687 1711 Karl VI Gabsburg 1711 1740 Dinastiya Gabsburzko Lotaringska 1740 1780 Mariya Tereziya 1780 1790 Josif II 1790 1792 Leopold II 1792 1804 Franc II 1804 1835 Franc I Franc II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1835 1848 Ferdinand I 1848 1916 Franc Josif I 1916 1918 Karl I Perehidnij period 1918 1920 Ugorshina do i pislya Trianonskogo dogovoru Dokladnishe Ugorska Demokratichna Respublika ta Ugorska Radyanska Respublika V umovah porazki gabsburzkoyi monarhiyi u vijni ta rozvalu Avstro Ugorskoyi imperiyi 31 zhovtnya 1918 roku v Ugorshini peremogla demokratichna revolyuciya vnaslidok yakoyi krayina vidnovila svoyu nezalezhnist i bula progoloshena respublikoyu 16 11 1918 Pislya revolyuciyi na pershij plan vistupilo nacionalno teritorialne pitannya oskilki nemadyarski narodi rumuni serbi horvati slovaki rishuche pragnuli vidokremlennya Na Zakarpatti ugorskij uryad shvaliv avtonomne utvorennya tak zvanu Rusku Krayinu Odnak Vsekarpatskij kongres sho vidbuvsya u sichni 1919 v Husti vislovivsya za vozz yednannya Zakarpattya z Ukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu Odnochasno na Rahivshini ta Marmaroshini utvorilasya Guculska respublika U 1919 20 u Budapeshti perebuvali ukrayinski diplomatichni misiyi UNR golova M Galagan i ZUNR gol Ya Biberovich Miklosh Gorti Nastupna revolyuciya 21 bereznya 1919 skasuvala Ugorsku Demokratichnu Respubliku a Bela Kun progolosiv nedovgotrivalu Ugorsku Radyansku Respubliku 16 kvitnya 1919 Radyanskij uryad Ugorskoyi Radyanskoyi respubliki pochav vijnu proti Rumuniyi 4 serpnya rumunska armiya vzyala Budapesht i povalila uryad Beli Kuna Pislya likvidaciyi komunistichnoyi vladi bulo vstanovleno diktaturu Miklosha Gorti Ugorske korolivstvo 1920 1946 Istoriya UgorshiniStarodavnya UgorshinaDougorska UgorshinaPannoniyaGunskij kaganatPeredistoriya ugorcivMagna HungariyaLevediyaAtelkuzaSeredni VikiAvarskij kaganatBlatenske knyazivstvoUgriZavoyuvannya ugorcyami Pannonskogo basejnuUgorske knyazivstvoArpadiUgorske korolivstvo ArpadivUgorske korolivstvo AnzhuUgorske korolivstvo na pochatku suchasnoyi epohiOsmanska UgorshinaShidno Ugorske korolivstvoTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Korolivstvo GabsburgivPovstannya RakociRevolyuciya 1848 1849 rokiv v UgorshiniAvstro ugorskij kompromisTranslejtaniyaUgorska istoriya v HH stolittiPersha RespublikaUgorska Radyanska RespublikaUgorske korolivstvo 1920 1946 Ugorshina 1944 1945 Druga RespublikaNarodna RespublikaPovstannya 1956SuchasnistUgorska RespublikaPortal Ugorshina pereglyanutiobgovoritiredaguvatiDokladnishe Ugorske korolivstvo 1920 1946 Milosha Gorti bulo priznacheno regentom z faktichno neobmezhenoyu vladoyu pri koroli Karli I Spodivayuchis sho gitlerivskij uryad dopomozhe povernuti vtracheni teritoriyi gortistskij rezhim pishov na vstanovlennya soyuznickih vidnosin z nacistskoyu Nimechchinoyu Gorti buv regentom do 16 zhovtnya 1944 roku prote Ugorshina zalishalasya parlamentskoyu demokratiyeyu Pershij Videnskij arbitrazh u 1938 roci dozvoliv Ugorshini pislya progoloshennya nezalezhnosti Slovachchini 14 bereznya 1939 roku pochati okupaciyu chastini Pidkarpatskoyi Rusi Vid Chehoslovachchini buli vidokremleni ta peredani Ugorshini pivdenna chastina Pidkarpatskoyi Rusi Karpatskoyi Ukrayini i rajoni pivdennoyi Slovachchini naseleni perevazhno ugorcyami Slovacka respublika taktichno prograla Slovacko ugorsku vijnu Drugij Videnskij arbitrazh u 1940 zakripiv ugorsku vladu u Pivnichnij Transilvaniyi U 1941 roci ugorska armiya vzyala uchast u vtorgnenni v Yugoslaviyi Operaciya Aufmarsh 25 22 chervnya 1941 Nimechchina napala na Radyanskij Soyuz v ramkah operaciyi Barbarossa Ugorshina rozpochala vidlik vijni proti SRSR Sered najuspishnishih operacij bitva pid Umannyu Krayina viyavilasya majzhe cilkovito zrujnovanoyu 13 sichnya 1945 Budapeshtom ta centralnimi rajonami Ugorshini zavolodili vijska RSChA Parizki mirni dogovori 1947 skasuvali zbilshennya teritorij Ugorshini za rahunok Chehoslovachchini ta Rumuniyi StoliciNazva Period Sekeshfegervar 1000 1543 Estergom 1000 1256 Buda 1256 1315 Timishoara 1315 1323 Vishegrad 1323 1408 Buda 1408 1485 Viden 1485 1490 Buda 1490 1536 1541 Lippi Shidno Ugorske Korolivstvo 1541 1542 Alba Yuliya Shidno Ugorske Korolivstvo 1542 1570 Bratislava 1536 1784 Buda 1784 1849 Debrecen 1849 Buda 1849 1873 Budapesht 1873 1944 Debrecen 1944 Budapesht 1944 1946Div takozhUgorshina v Pershij svitovij vijni Ugorska Radyanska Respublika Ukrayinsko ugorski vidnosini AtelkuzaPrimitkiAdeleye Gabriel G 1999 World Dictionary of Foreign Expressions Ed Thomas J Sienkewicz and James T McDonough Jr Wauconda IL Bolchazy Carducci Publishers Inc ISBN 0 86516 422 3 Kristo Gyula Barta Janos Gergely Jeno Magyarorszag tortenete eloidoktol 2000 ig History of Hungary from the prehistory to 2000 Pannonica Kiado Budapest 2002 ISBN 963 9252 56 5 pp 37 113 678 Magyarorszag a 12 szazad masodik felere jelentos europai tenyezove kozephatalomma valt By the 12th century Hungary became an important European factor became a middle power A Nyugat reszeve valt Magyarorszag Hungary became part of the West pp 616 644 Stickel Gerhard 2010 National regional and minority languages in Europe contributions to the annual conference 2009 of EFNIL in Dublin Peter Lang ISBN 978 3631603659 originalu za 23 March 2017 Procitovano 19 October 2015 cherez Google Books Hungary Culture History amp People Encyclopedia Britannica originalu za 15 December 2014 Procitovano 7 July 2020 Leslie Konnyu Hungarians in the United States an immigration study American Hungarian Review 1967 p 4 iarchive hungariansinunit00konn https books google hu books ei flgWTb7eI8yChQeli6W3Dg amp ct result amp id 40RCAAAAIAAJ amp dq population 1490 Magyars 80 25 amp q 80 stock amp redir esc y search anchor Laszlo Kosa Istvan Soos A companion to Hungarian studies Akademiai Kiado 1999 p 16 1 16 July 2020 u Wayback Machine Saint Stephen s Day in Hungary in 2020 Office Holidays originalu za 30 March 2019 Procitovano 7 July 2020 cs Nemzetijelkepek hu Arhiv originalu za 29 lipnya 2008 Procitovano 20 veresnya 2009 Hungary Britannica Online Encyclopedia Britannica com Procitovano 21 listopada 2008 Hungary The Bibliotheca Corviniana Collection UNESCO CI Portal unesco org originalu za 18 bereznya 2008 Procitovano 21 listopada 2008 A Country Study Hungary Geography about com Arhiv originalu za 8 lipnya 2012 Procitovano 20 veresnya 2009 Kinga Frojimovics Geza Komoroczy Jewish Budapest monuments rites history Central European University Press 1999 p 67 Google Books Francois Bugnion International Committee of the Red Cross The International Committee of the Red Cross and the protection of war victims Macmillan Education 2003 Google Books J Lee Ready 1995 World War Two Nation by Nation London Cassell page 130 ISBN 1 85409 290 1 Prauser Steffen Rees Arfon December 2004 PDF EUI Working Paper HEC No 2004 1 San Domenico Florence European University Institute Arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2009 Procitovano 5 serpnya 2013 Tibor Cseres Serbian vendetta in Bacska 28 travnya 2016 u Wayback Machine DzherelaEngel Pal The Realm of St Stephen A History of Medieval Hungary 895 1526 2001 Frucht Richard Encyclopedia of Eastern Europe From the Congress of Vienna to the Fall of Communism 2000 online edition Hoensch Jorg K and Kim Traynor A History of Modern Hungary 1867 1994 1996 online edition Hanak Peter et al A History of Hungary 1994 Kontler Laszlo A History of Hungary 2006 excerpt and text search Molnar Miklos and Anna Magyar A Concise History of Hungary 2001 excerpt and text search Palffy Geza The Kingdom of Hungary and the Habsburg Monarchy in the Sixteenth Century East European Monographs distributed by Columbia University Press 2010 406 pages Covers the period after the battle of Mohacs in 1526 when the Kingdom of Hungary was partitioned in three with one segment going to the Habsburgs

Дата публікації:
Топ