Комиші́ — село в Україні, в Охтирському районі Сумської області. Станом на 01.01.2016 р. кількість населення становила 1037 осіб. Адміністративний центр Комишанської сільської громади.
село Комиші | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Охтирський район |
Громада | Комишанська сільська громада |
Облікова картка | Комиші |
Основні дані | |
Населення | 1037 |
Поштовий індекс | 42721 |
Телефонний код | +380 5446 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°18′36″ пн. ш. 34°28′35″ сх. д. / 50.31000° пн. ш. 34.47639° сх. д.Координати: 50°18′36″ пн. ш. 34°28′35″ сх. д. / 50.31000° пн. ш. 34.47639° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 119 м |
Водойми | Річка Ташань |
Місцева влада | |
Адреса ради | 42721, Сумська обл., Охтирський р-н, с. Комиші, вул. Київська, 18а |
Сільський голова | Перетятько Наталія Олександрівна |
Карта | |
Комиші | |
Комиші | |
Мапа | |
Комиші у Вікісховищі |
Географія
Село Комиші знаходиться на березі річки Ташань, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Перелуг, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Пірки. Через село проходить автомобільна дорога Т 1705. З півдня на північ, уздовж лівого та правого берега р. Ташань, село простягнулося на 4 кілометри, а із сходу на захід, уздовж київського шляху, на 2 кілометри.
Топоніми
Певні місця на території села та поруч з ним мають власні топонімічні назви: Бурти, Зайцеве, Кампличка, Козинячий хутір, Красножоник, Курилове, Ляхове, Сосна, Старе, Старе кладовище, Паламарик, Пискунове, Підошва, Ушивець, Федіркове, Хрещатик.
Фауна та флора
У селі можна зустріти рідкісний вид комах жука-оленя.
В околицях села Комиші гніздяться занесені до Червоної книги види птахів — лелека чорний та сорокопуд сірий. Також зафікосвано гніздування чаплі сірої, лелеки білого,щиглика, пугача звичайного, одуда, дятла звичайного та інших птахів. У місцевості навколо села мешкають такі види тварин: бобер, заєць сірий, вивірка звичайна, лисиця звичайна, сарна європейська тощо.
Геологія місцевості
Геологічне дослідження місцевості сучасної Сумської області (зокрема села Комиші) були розпочаті в другій половині XIX ст. Перші наукові роботи на цю тематику опублікували дослідники Борисяк Н.Ф. та Леваковський І.Ф. У 1888 році Гуровим А.В. було складено першу геологічну карту місцевості дочетвертичних та четвертичних відкладень. Посилені роботи з дослідження геології місцевості розвочинаються від початку 50-х років XX століття у зв'язку з виявленням нафтогозвих родовищ Дніпровсько-Донецької западини. У 1953 році були розпочаті розвідувально-бурові роботи, унаслідок яких було виявлено Качанівське підняття. Комплексна геолого-гідрогелогічна робота з дослідження місцевості була проведена в 1964-1966 роках силами геологорозвідувальної експедиції тресту “Дніпрогеологія”. Інтенсивне вивчення кристалічного фундаменту проводилось під час виконання "Комплексної програми вивчення перспектив нафтогазоносності кристалічного фундаменту Північного борту Дніпровсько-Донецької западини в 1989-1995 рр."
Територія навколишньої місцевості с. Комиші знаходиться на стику Дніпровського-Донецького авлакогену та Північного борту Дніпровсько-Донецької западини. Вказані структури розділені між собою древнім розломом з амплітудою 2,5-3 км. Фундамент відкладів на місцевості поблизу села Комиші знаходиться орієнтовно на глибині близько 8000-9000 м. У центральній частині Чупахівської геологічної западини розміщена Качанівська структура, яка являє собою брахіантиклінальну складку. Ця структура є солянокупольною. Девонське соляне ядро залягає на глибині близько 4000 м. Амплітуда Качанівського підняття за маркуючими горизонтами тріасу перевищує 150 м. Сліди відкладень турнейського ярусу кам'яновугільної системи виявлені на глибині 3410 м у скважині №34 біля с. Комиші. Ерозією на місцевості відкриті лише відкладення кайнезою, інші породи досліджуються шляхом буріння.
Рельєф місцевості сформовано внаслідок багаторазового переміщення льодяного щита під час Останнього льодовикового періоду.
Історія
Історія місцевості до заснування села Комиші
Під час дніпровського (риського) зледеніння місцевість між сучасними річками Псел та Ворскла була почергово вкрита льодовиковим щитом та його талими водами.
В епоху верхнього палеоліту територію займали холодні (мамонтові) степи.
Територія місцевості в часи середнього та пізнього неоліту належить до ареалу культури ямково-гребінцевої кераміки.
У добу ранньої бронзи місцевість займає ямна культурно-історична спільнота, у час пізньої бронзи — зрубна.
На початку залізної доби, близько середини VIII ст. до н.е., зі сходу прийшлии скіфи. Місцевість уздовж теперішньї річки Ташань знаходилась між двома потужними центрами скіфської культури — посульським та ворсклинським з відомим Більським городищем.
У часи між III ст. до н.е та II ст. н.е. території належать племенам зарубинецької культури та сарматам.
Після нашестя гунів місцевцість населяють протослов'янські племемена антів та склавинів.
З VIII ст. на північному Лівобережжі сучасної України формуються слов'янські племена сіверян.
У період Київської Русі територія, на якій нині розташоване село Комиші, належала до Переяславського князівства. Проте простір між річками Сула та Ворскла був слабо заселеним та фактично був прикордонною територією. За річкою Ворскла знаходилися землі кочових племен половців.
Після нашестя Батия місцевість пустувала до кінця XIV століття, коли Велике князівство Литовське почало розширювати свої кордони на схід та південь.
Після Битви на Синіх Водах значні території нинішньої Сумської та Полтавської областей князь Вітовт дарує своїм татарським союзникам Глинським.
Місцевість у цей час населяють напівкочові племена сіврюків.
У 1482 році територія спустошується набігом кримського хана Менґлі I Ґірея.
Після Смоленської війни польська влада починає спроби колонізувати землі на схід від річки Псел.
Від заснування до початку ХІХ століття
Наприкінці XVI ст. активізується заселення території сучасної Полтавщини. Розпочалося воно з виходів уздовж річок на літній період на різноманітні промисли. З утворенням Речі Посполитої та ослабленням Кримського ханства на початку XVII ст. на території тогочасного Дикого поля починають з'являтися постійні поселення.
Одним з основних промислів, яким займалися переселенці, було селітроваріння. Наявність великої кількості старих курганів (як джерела сировини для виробництва), річок та лісів сприяла цьому. А висока ціна та попит на селітру як основний компонент тогочасного димного порху робили цю справу доволі вигідною. До того ж королівська влада надавала колонізаторам звілнення від податків на термін до 20 років.
У 1620 р. декретами короля Сигизмунда III Вази на Лівобережжі була створена промислова провінція — “Селітряна держава”.
Найімовірніше, утворення поселення на початку XVII ст. на місці сучасного села Комиші саме й пов'язане з селітроваренним промислом. Місцевість у межах села з назвою Бурти може вказувати на одне із місць розташування виробництва селітри.
1620-х рр. уже існували селітроварні, про які згадується в різноманітних документах. Так, князь Костянтин Вишневецький, користуючись тим, що в його земельному документальному наданні було відсутнє уточнення про належність цих об’єктів виключно до державної юрисдикції, захоплює «салетри біля річок Хорола, Псла, Груні Великої [прав. прит. Псла, у м. Гадяч], Груні Черкаської [лів. прит. р. Псел], Груні Ташанської і Груні Сухої [притоки р. Груні Черкеської], і теж біля городища Більського, і біля річок Ворксли, Орелі, Мерчика, Орчика, Говтви і Сули.»
Проте документального підвердження про заснування села Комиші в первій половині XVII ст. виявити поки що не вдалося. Село не згадується в Королівських люстраціях XVII ст. Не вказано воно й на Генеральній карті України Гійома де Боплана, який у 1639 році збирав матеріали для її створення. Відсутні згадки про село і в описах маєтностей Яреми Вишневецького, який у 1646 р. захоплює у своє володіння міста Гадяч, Зіньків, Охтирку, Опішню та землі навколо них.
Першу письмову згадку про село Комиші можна віднайти в документах Московського царства за 1654 р. Тоді брати Федьки Ртищеви з Олешні подали чолобитну царю Олексію Михайловичу з проханням передати їм у користування луки вздовж річки Грунь (сучасна назва р. Ташань):
"А есть по Каменовской дорогѣ по Груни рѣчкѣ, отъ Олешни въ 7 верстах, отъ Каменовской стороны луга сѣные покосы, лежат впустѣ и никому в отдачу не отданы, а пріѣзжаютъ изъ-за рубежа изъ черкасских городов мужики и косят тѣ луга на себя. Просятъ: «чтобы государь велел луга по речке Грунѣ, съ верховья до рубежа по Камыши, черкасской город, от Каменовской стороны, отдать им для буднаго завода и дать о том свою грамоту на Олешню къ воеводѣ Андрею Поливанову."
- З 1662 року Комишанська сотня входить до Зіньківського полку, а з 1672р. - до Гадяцького полку.Селяни віддавали повинності на Гадяцький замок.
- Під час походу Карла XII на Україну с. Комиші опинилося між двома ворогуючими арміями. В грудні 1708 р.- лютому 1709 р. шведські війська займали території навколо Зінькова та Гадяча, а війська Петра I розташовувались по лінії Лебедин, Олешня, Охтирка, Грунь.
- В середині XVIII сторіччя в селі будується нова Покровська церква. При церкві знаходилась школа, шпиталь, де лікувалися козаки та селяни. В 1729 році в селі діє водяний млин, що належить місцевому священику.
- Влітку 1729 року в полках Лівобережної України проводиться Генеральне слідство про маєтності метою якого є чіткий облік прав на землеволодння. В результатах цього перепису зустрічається і опис тогочасного села Комиші: " Въ Гадяцкомъ полку принадлежащіие до замку гадяцкого гетьману на булаву:… Город Грунь, въ немъ посполитихъ 95 дворовъ и село Комишѣ — 80 дворовъ — грунского уезду ни за якими владѣлцами по сей часъ небыли, но якъ здавна до замку гадяцкого належалы такъ и теперь суть во владѣніи замковомъ. "
- У 1736 значковому товаришу Гадяцького полку Василю Трохимовичу Бразолію за особливі заслуги перед Російською Імперією (він свого часу обіймав високі пости на військовій державній службі) передали в користування п'ять сіл, у тому числі село Комиші.
- в 1751 році перебудовується Покровська церква. Старий столітній храм повністю розбирається, а на тому ж місці на кам'яний фундамент ставиться нова дерев'яна п'ятикупольна церква, домальовуються ікони в іконостас, добудовується ще один престол, так званий «придельный» — в честь Всіх Святих. В 1788 році в приході Покровської церкви проживало 1467 чоловіків та 1457 жінок. З них було дітей 263 хлопчики та 291 дівчаток до 7 років, людей священицького стану 27 чоловік, козаків чоловіків 789, жінок-778, селян – 433 чоловіків та 420 жінок, дворових 88 чоловік, підсусідків – 389 чоловік.
У 1765—1768 роках село Комиші входило до Грунської козацької сотні Гадяцького полку. Більшість його населення становили козаки.
- Ймовірно, що в жовтні 1768 року через село Комиші з Києва до Бєлгорода конвоювали ватажка гайдамаків Максима Залізняка та інших ув'язнених повстанців.
- У 1781 р. було скасовано полковий адміністративний устрій Гетьманщини та було утворено намісництва. Комиші входить до складу Зіньківського повіту Чернігівського намісництва. В 1796 році намісництво ввійшло до складу Малоросійської губернії.
- З 1803 року с. Комиші відноситься до новоутвореного Зіньківського повіту Полтавської губернії.
Село Комиші в ХІХ — на початку ХХ століття.
Холера, посуха та голод 1831—1834 року.
У березні 1831 року в Полтавську губернію прийшла епідемія холери, яка ще 1830 року охопила значні території Російської імперії. Місцева влада вживала заходів для запобігання розповсюдженню захворювання, але вони виявились марними. За кількістю хворих у 1831 році Полтавщина перевершила всі інші губернії імперії. Офіційно було зафіксовано захорілими 48 826 осіб, з них померло 14 552.
У 1833 році з початку квітня по кінець червня на Полтавщині не було дощів. Цьому передували три роки неврожаю, падіж худоби та епідемія холери. Від спеки та нестачі опадів посіви посохли та розпочався голод. Ціни на зерно та борошно значно зросли. Наприклад, ціна четвертини житнього борошна в 1834 році в Полтавській губернії доходила до 23-29 рублів, при тому, що у врожайні роки ціна була 3-5 рублів. Особливо важко було безземельним селянам, які обробляли чужу землю за 1/4 частки від врожаю.
Завдяки цілому ряду рішучих дій губернатора Миколи Рєпніна масштаби голоду та його наслідки вдалося зменшити.
Друга половина ХІХ та початок ХХ століття.
- З 1858 року село стає центром Комишанської волості Зіньківського повіту. До складу волості входить 20 навколишніх населених пунктів. Через село проходить поштовий тракт з м. Зіньків на Охтирку. На комишан покладалася повинність догляду за частиною тракту протяжністю 3075 сажень. Також мешканці Комишанської волості повинні були доглядати за ділянкою Старокиївського шляху, з малопавлівської гори до кордону Гадяцького повіту, загальною довжиною близько 5600 сажень з гатями та мостами, що знаходились на ньому.
- В 1859 році в с. Комиші налічувалось 345 дворів. Мешкало 1181 чоловіків та 1225 жінок, тобто родини в середньоному складился з 7 осіб.
- На початку 50-х років ХІХ ст. місцевий поміщик Євген Григорович Бразоль вирішує побудувати в с. Мала Павлівка новий будинок в дворянському стилі на 20 кімнат. Для виробництва будівельного матеріалу в селі Комиші починає роботу цегельний завод.
- У 1861 році в селі відкривається церковно-приходська школа.
- Бразоль закладає економію Євгенталь біля урочища Караван, де вирито великий став, там же працюють винокуренний завод, пташник, конюшні, ферми з худобою, а в Комишах — селітренний завод, що дає 1000 пудів селітри на рік, яка продається на Шосткинський пороховий завод. На Ташані біля мосту працюють два водяних млини на два камені. На північно-західній околиці села функціонує вісім вітряків.
- Довжина греблі, яка була облаштована для функціонування водяних млинів, складала 242 сажені. Через річку було перекинуто три мости, один з яких був із шлюзами для спуску води. Проте мости були дость невеликого розміру і тому під час весняної повені могли повністю заливатися водою та пошкоджуватися сильною течією. Черговий раз такого пошкодження мости зазнали весною 1870 року. Відшукуючи можливості, як запобігти частим пошкодженням мостів та греблі, губернська земська управа відкомандирувала до села архітектора Ніченка. Він порекомендував спорудити міст більшої довижини, який би не перешкоджав течії весняних вод. Це б призвело до зупинки водяних млинів та нанесенню через це збитків Бразолю. В результаті, в 1871 році маршрут поштового тракту Охтирка-Зіньків, який до цього проходив через село Комиші, було змінено. Він став проходити там, де проходить сучасна траса Охтирка-Зіньків. Повітове земство для виправлення ситуації прохало пана Бразоля відремонтувати мости за власний кошт, проте він відмовився, аргументуючи це великою вартістю ремонту, який не покриється доходом від діяльності водяних млинів, та в свою чергу запропонував покласти ремонт мостів та греблі на громаду села Комиші. Проте селяни також відмовились за власний кошт проводити ремонтні роботи. В 1872 році земство було змушене виділити 85 рублів для ремонту греблі та мостів з умовою виділення Бразолем лісоматеріалів для ремонту, а сільською громадою проведення самих ремонтних робіт. Разом з тим Бразоль вирішив перенести водяні млини в інше місце, вище за течією та безоплатну передачу Зіньківському земству греблі та двох мостів на ній. Тому необхідність будівництва нового великого мосту відпала. 12 вересня 1873 р. земство подало прохання до губернської земської управи про відновлення маршруту Охтирського тракту через Комиші через більшу зручність. Але маршрут так і не було змінено.
- У 1885 році в селі Комиші налічувалось 463 двори та близько 2600 жителів. У селі працювало 45 вітряних та 2 водяних млина, 3 олійниці, 2 селітряних заводи. Також діяла земська станція, 4 постоялих двори та 2 торговельні лавки. Кожного року в селі проходило 3 ярмарки.
Останнім поміщиком, що мешкав у с. Комиші, був Сергій Євгенович Бразоль (1852 р.н.). З 1874 року на службі в 3-му департаменті Сенату, у тому ж році переходить у департамент сільської промисловості, відряджається до США на Філадельфійську виставку, бере участь у Балканській війні як уполноважений управління Червоного Хреста. У 1878 році виходить у відставку, нагороджений за участь у війні орденом Св. Володимира та оселяється в наданому батьком маєтку в селі Комиші, у якому будує будинок біля старокиївської дороги. У 1892 році обраний Полтавським губернським предводителем дворянства, де і працює протягом 15 років, проживаючи із сім'єю в Полтаві. Знаходячись у Полтаві і добре знаючись на сільськогосподарській техніці, Сергій Бразоль заводить механізацію в себе в маєтку в Комишах, куди він із сім'єю приїжджає тільки на літо. У 1900 році будується винокуренний завод у Комишах з паровим двигуном і 3-х батарейним котлом, електричним освітленням, де працюють 12 робітників. Дає великі пожертви на Покровську церкву. Площа поміщицьких земель навколо с. Комиші становила 1910 десятин, а селянських наділів — 431 десятина.
- 25 квітня 1900 року до села Комиші надходить перша партія каміння для облаштування бруківки по Старокиївському шляху, а вже 26 травня були розпочаті роботи по замощенню дороги каменем. Загальна довжина замощеної дороги складала близько 777 саженів, а її ширина 2,66 сажені. Кошторис дорожніх робіт становив 21 567 рублів. Фінансувалися роботи за рахунок Полтавського губернського дорожнього капіталу.
Результати перепису 1897 року
- У 1897 році в Російській імперії пройшов перший і єдиний всезагальний перепис населення. За матеріалами перепису 1897 року, с. Комиші було центром Комишанської волості Зіньківського повіту Полтавської губернії. Всього в Зіньківсьому повіті проживало 140 304 особи (в т.ч в місті Зіньків 10 443 особи). З них українці становили 98 %.Населення було доволі молодим — 79 % мали вік до 40 років. У той же час на території повіту проживало 104 старожила віком старше 90 років, з них 99 осіб були жінки. Домогосподарств налічувалось 26 308 шт. (з них 24 372 в селах). Найбільш розповсюдженими, а саме 10 837 шт., були господарства, у яких кількість осіб становила від 6 до 10. Найманих працівників мали 1344 селянських господарства. Але в 75 % з них був лише один наймит, та ще в 13,5 % — від 2 до 3 найманих осіб. Середня кількість писемних людей у повіті становила близько 25 %, в основному це були особи чоловічої статі. Але серед хлопчиків та чоловіків віком від 10 до 30 років частках писемних складала більше 82 %, у той же час серед дівчат та жінок цієї вікової групи освіту мали лише 6 %.
- В результаті розпочатого в грудні 1917 р. наступу більшовитських військ на УНР була встановлена радянська влада на значній частині України в тому числі Сумщині та Полтавщині. Для порятунку молодої Української держави від більшовитських загарбників було підписано Берестейські угоди з німецьким та австрійським урядом. Упродовж березня-квітня 1918 року німецькі і австрійські війська разом з українськими підрозділами звільнили Лівобережну Україну. 27 березня 1918 року німецькій підрозділи війшли в Гадяч, а до 1 квітня вийшли на українсько-російський кордон зайнявши м. Суми та Охтирку. Проте вже в травні починаються селянські виступи проти німецько-австрійських військ, які розпочали грабунки та утиски місцевого населення.
- Впродовж 1918—1919 років влада в Зіньківському повіті, до складу якого входило село Комиші, почергово належала гетьманату П.Скоропадського, Директорії, більшовикам та денікінцям.
Наприкінці 1919 року на Сумщині остаточно встановлюється більшовицька диктатура у формі радянської влади. А разом з нею і політика воєнного комунізму: контрибуції, конфіскації, продовольча розкладка. В Гадяцькому та Зіньківському повітах з'являються повстанці, які борються з грабуючими села продзагонами.
15 жовтня 1920 р. повстанський загін Леонтія Христового у кількості більше 80 чоловік несподівано увірвався до села Комиші і розгромив міліцейську дільницю. Повстанцям дісталися коні, сідла і зброя.
- В 1921 році загони Нестора Махна двічі проходили через село Комиші. В ніч з 3 на 4 червня 1921 р., рухаючись від міста Зіньків на Веприк, та 2 липня 1921 року, відступаючи від загонів Червоної Армії, через село Комиші в напрямку села Куземин.
- Встановлення Радянської влади в селі зазанавало супротиву зі сторони місцевого населення. В 1924 році було застрелено першого комсомольського секретаря села Комиші Максима Євдокимовича Логвиненка, який вночі повертався додому із партійних зборів. Також загинули за встановлення нової влади на селі активіси Я. Соменко, Г.Ярошенко, Д.Клименко, Л.Крупченко. 1977-го року в 60-ту річницю революції при ході до сілького парку встановленно стелу в пам'ять про загинувших.
Результати перепису 1926 року
- Згідно Всесоюзного перепису населення, який пройшов у СРСР 17 грудня 1926 року, у селі Комиші налічулалось 622 господарства в т.ч 26 неселянського типу. Кількість населення становила 2781 особа, з них 1303 чоловіків та 1478 жінок.
Село Комиші на момент перепису було центром Комишанської сільської ради Грунського району Полтавської округи. До підпорядкування сільряди входило ще 10 навколишніх хуторів. В цих хуторах налічувалось 128 господарств, а кількість населення становила 700 осіб.
Розкуркулення та колективізація
Восени 1928 року в Комишах організувалося Товариство спільного оробітку землі, до складу якого увійшло 17 господарств. В основному це були жителі хуторів Гайморівка та Ляхове. Його організатором був Вернигора. Разом з тим починають створюватися колгоспи. Перший колгосп носив назву "Іскра Леніна" та був очолений Кирилом Науменко.
За спогадами Никифора Леонтійовича Гриба: "Перша борозна від села до залізничної лінії. Нелегко давались перші кроки. Волами і кіньми обробляли спільну ниву. Було 700 гектарів землі та 70 коней."
Із спогадів Могилка Івана Павловича 1920 р.н, який мешкав в с. Перелуг:
Після революції, коли пан Бразоль втік зі своєю родиною, панські землі відібрала спеціальна комісія і розділила між селянами. Землю поділили на душу населення, незалежно від того, діти це були чи дорослі. На кожного припадало по одній десятині, це було трохи більше одного гектара, приблизно І гектар і 20 соток. Процес поділу панських земель називався «нарізка». Людські ділянки землі, так звані нарізки, були на різних полях і в різних місцях. Відповідно, кожен господар сіяв на своїй ділянці те, що вважав за потрібне. На одному полі, поділеному на частини, росли різні культури, таке поле було важко обробляти, бо кожен робив сам для себе та й техніки тоді у селян не було. Тоді пізніше хтось придумав сіяти масивом, тобто на одному полі — пшеницю, на другому — просо чи ячмінь, або якусь іншу культуру. Багато сіяли буряків. А тоді, коли збирали урожай, ділили його між всіма власниками нарізок. Та так продовжувалось недовго, близько двох років.
В 1928 році в СРСР почалася суцільна колективізація селянських господарств. Всю землю у селян забрали і знову в купу. Ясно, що людям таке не сподобалось. Нарешті кожен відчув себе хазяїном, а тут знову все забрали. Та нехай би хоч саму землю, а то ж іще й худобу з кожного двору примушували зводить у колгосп. Забирали і багато майна — у кого що краще можна було взяти. Борони, ціпи, сокири, лопати, кінська упряж та багато всяких дрібних речей теж пішло в загальне користування.
Деякі господарі не хотіли йти у колгосп, бо нічого гарного в ньому не бачили. Влада до таких ставилася негативно. Всіх «неслухняних» розкуркулювали і заарештовували. Та найстрашніше було те, що сім'ї таких «куркулів» вивозили з села і залишали напризволяще десь серед поля, або перекидали з підводи прямо у яр, не дивлячись на те, що на руках у матерів були маленькі дітки, а то ще й зовсім немовлята. Одним із таких місць, куди вивозили розкуркулених, був Москаленків яр. По-іншому його ще називають Седюкове. (Ця назва збереглась від прізвища одного дідуся, який залишився останній жити у Седюковому вже після репресій і розкуркулення). Людей вивозили навіть серед зими, коли лютував страшенний мороз. Деякі з них поверталися назад у село, бо вижити в яру серед зими було неможливо, та влада суворо наказала односельчанам нічим не допомагати «ворогам народу», навіть було заборонено впускати таких у хату, щоб погрілися, а якщо дізнаються, що хтось із селян хоч чимось допоможе страждальцям, — того чекала та сама доля. Люди боялися, та все ж знаходились такі, що допомагали.
У селі Комиші було створено три колгоспи: "Іскра Леніна", ім. Крупської та ім. Кагановича. Наприкінці 50-х років ХХ століття, внаслідок політики укрупнення колгоспів, вони були об'єднані в одне господарство під назвою «Заповіт Ілліча.» За небажання вступати до колгоспів, в 1929—1931 роках, було засуджено до таборів та/або заслання 15 мешканців села Комиші.
Голодомор 1932—1933 років
До цього часу в селі на деяких подвір'ях та городах стоять хрести. Не маючи сил ховати своїх близьких та рідних на кладовищі, люди закопували біля власних осель тіла померлих від голоду. Це нагадування про страшний голодомор, який організувала в 1932—1933 роках в Україні радянська влада.
Зі спогадів Сегеди Павла Івановича, мешканця с. Комиші:
«Там, на городі, де ми жили, похована вся моя сім'я: батько, мати, сестра і шість братів. Усі вони померли в 33-му. Я, учасник війни, пропоную на кожній вулиці по селах встановити меморіальні дошки, а на них — імена ні в чому не винних людей, загиблих від голоду.»
Під час голодомору в Україні (1932-33 рр.) село належало до Зіньківського району Харківської області. Внаслідок геноциду в районі померло близько 20 % населення. За спогадами очевидців, у селі Комиші траплялися випадки канібалізму. Під час голодомору в селі Комиші померла 441 людина.
Репресії 1920-50-х років
Під час репресій, які проводилися в СРСР до 1953 року, постраждало 48 мешканців та уродженців села Комиші, в тому числі 5 жінок. Більшість з них було засуджено до значних термінів ув'язнення в таборах, а 13 — засуджені до вищої міри покарання — розстрілу. Основними звинуваченнями були контрреволюційна діяльність, а саме — антирадянська пропаганда та агітація, за що згідно зі ст. 54 Кримінального кодексу УРСР передбачалися жорсткі покарання.
Друга світова війна
- На фронтах війни воювало 256 комишан, 170 з них загинуло, померло в полоні та зникло безвісти. За мужність та героїзм 90 чоловік були нагороджені орденами та медалями.
- Після завершення київської операції, у результаті якої німецькій війська розгромили Південно-Західний фронт, лінія протистояння певний час проходила по річці Псел. Оборону на ділянці Гадяч-Зіньків тримали підрозділи 21 Армії, а безпосередньо дорогу Гадяч-Комиші-Охтирка обороняли частини 295-ї стрілецької дивізії. 5 жовтня 1941 року німецькі війська розпочали наступ через річку Псел. На цьому напрямку наступали німецькі 79-а піхотна дивізія та 44-а піхотна дивізія. 7 жовтня 1941 року ворожі підрозділи захоплюють Веприк, вибивши з оборонних рубежів підрозідли 295-ї стрілецької дивізії. Після цього починається швидкий відступ радянських військ. 8 жовтня 1941 роуку 884-й стрілецький полк 295-ї стрілецької дивизі залишає село Комиші, стрімко відступаючи на схід, у зв'язку з тим, що противник також наступав на північ вздовж річки Ворскла та створював загрозу оточення. Вже наступного дня оборону радянські війська тримають за річкою Ворскла, а 16 жовтня 1941 року вся територія Охтирського району потрапляє під німецьку окупацію.
- В селі діяла підпільна партизанська група, але вона не встигла принести ворогам жодної шкоди. Партизанів здали німцям односельчани, після чого їх було страчено. Шибениця, на якій було повішено групу, знаходилась на території входу до сучасного шкільного подвір'я. На честь партизанів названо одну з вулиць села.
- Після Сталінградської битви Червона Армія розпочала потужний наступ на південно-західному напрямку. 15 лютого 1943 року було визволено Харків та продовжувався успішний наступ на захід. Метою радянського командування було очистити від німецьких військ Донбас та захопити місто Запоріжжя з переправами через Дніпро. Підрозділи 40 Армії, які брали участь в наступі, до кінця лютого підійшли до міста Суми, Гадяч та Зіньків, за які розпочалися важкі бої.
2 березня 1943 року 1140-й полк 340-ї стрілецької дивізії ввійшов в село Комиші та продовжив наступ в напрямку міста Зіньків. 6 березня 340-а стрілецька дивізія передала свою ділянку оборони 454-му стрілецькому полку 100-ї стрілецької дивізії. 10 березня 1943 року підрозділи полку під натиском ворога почали відступ на схід. Для прикриття відступу в селі Комиші залишилась 6-та стрілецька рота, 8-ма рота прикривала Чупахівку. В результаті німецького наступу 6-а рота була оточена противником. З оточення зуміли вийти лише 17 чоловік. Доля інших невідома. Наступ в напрямку з південного-заходу на північний схід вели підрозділи 167-ї дивізії вермахту, а з заходу в напрямку Охтирки- 332-а дивізія вермахту.
- Остаточно село було очищене від німецьких окупантів в серпні 1943 року під час проведення Білгород-Харківської наступальної операції та битви за Дніпро.
17 серпня 1943 року війська 40-ї та 47-ї радянських армій в районі села Гребениківка перейшли в потужний наступ з метою перекрити шлях відступу німецьким військам харківського угруповання на північний-захід та захід. За планом наступу 8-ма гвардійська механзована бригада 3-го гвардійського механізованого корпусу з підрозділами підсилення повинні були вийти до села Комиші та м. Зіньків до 18 серпня 1943 р. Але через сильний опір німецьких військ, значне застосування супротивником авіації та недотримання попереднього плану наступальної операції просування радянських підрозділів проходило значно повільніше.
22 серпня 1943 року о 16-00 годині 169-та танкова бригада 2-го танкового корпусу почала марш від південно-західної околиці міста Лебедин з метою оволодіти селом Комиші. До 21 год.30 хв. цього ж дня танкова бригада захопила західну частину села Комиші, але переправитися через річку Ташань, до східної частини, не мали можливості тому, що німцями було підірвано міст. Ділянку оборони в районі села тримала 10-та танково-гренадерська дивізія, 239-й дивізіон штурмових гармат, 911-й дивізіон штурмових гармат та 19-та танкова дивізія вермахту, а також інші підрозділи. В боях було знищено 4 німецьких танки та самохідних гармати, 3 протитанкові гармати, 4 міномети, 5 автомобілів. В цей же час 169-та танкова бринада втратила підбитими 3 танка Т-34, ще 1 танк підірвався на міні. Загинуло 9 та було поранено 16 чоловік. Авіація супротивника розбомбила 3 автомобілі.
24 серпня 1943 року на східну частину Комишів з півночі, через село Перелуг, розпочинає наступ 35-й стрілецький полк . але наступ успіху не має. В цей же день німецькі війська починають відводити свої підрозділи від Чупахівки та Охтирки. А вже настпупного дня вони полишають і східну частину села Комиші, відходячи до м. Зіньків. Розвідка 30-ї стрілецької дивізії опівдні помітила відхід німецьких підрозділів із східної частини села Комиші, після чого через Ташань переправилась стрілецька рота 35-го стрілецького полку.
Ввечері 25 серпня 169-та танкова бригада передає свою ділянку оборони в західній частині села підрозділам 30-ї стрілецької дивізії, а сама передислоковується за маршрутом Комиші-Веприк-Лютенька. 26 серпня 1943 року з метою закрити прогалину в обороні німці наносять контрудар в напрямку на північ, на ділянці від м. Зіньків до м. Веприк. В наступі беруть участь підрозідли 10-ї танково-гренадерської дивізії, 34-ї піхотної дивізії та 239-й дивізіон штурмових гармат. Наступного дня до них приєднуються деякі підрозділи танково- гренадерської дивізії «Велика Німеччина» в тому числі батальйон важких танків «Тигр». Бої на цій ділянці фронту йдуть до 6 вересня 1943 року.
- 26 серпня 1943 року південніше села Комиші був збитий літак Як-7б 728-го винищувального авіаполку 256-ї винищувальної авіадивізії, який пілотував молодший лейтенант Ширяєв Борис Олександрович (рос. Ширяев Борис Александрович) (1920 р.н.). Льотчик загинув. Збитий літак записав до своїх перемог німецький пілот Рудольф Вагнер (нім. Wagner Rudolf) з 51-ї винищувальної ескадри. Німецький пілот також загинув 11 грудня 1943 року в боях під Києвом.
Друга половина XX століття
Нафотогазовидобування.
Перші припущення про існування нафтових покладів на території сучасної Сумської області висловив Шатський Микола Сергійович в 1931 р. в своїй статті "До питання про походження роменських гіпсів та Ісачківського пагорба на Україні". В 1935 році на Роменщені в результаті пошукового буріння було відкрито перші нафтові родовища. В 1947-1953 роках проводилась сейсморозвідка на Качанівській площі. В березні 1957 р. розпочалося буріння трьох глибоких розвідувальних свердловин. В результаті проведених робіт на свердловині №1 12 грудня 1957 року було отримано промисловий притік нафти - відбулося відкриття Качанівського нафтогазового родовища. Поклади нафти розташовувались на незначній глибині - до 1600 м. 7 січня 1961 року вийшла постанова Харківського раднаргоспу про створення нафтопромислу в м. Охтирці для розробки Качанівського родовища. А вже 10 лютого 1961 р. на родовищі було добуто перші тонни промислової нафти. Успішне функціонування нафтогазової промисловості мало значний позитивний вплив на економічний розвиток навколишньої території. Станом на жовтень 2018 року на родовищі експлуатувалось 54 нафтових та газових свердловини.
Аварія на свердловині №35 Качанівського родовища
23 вересня 1962 року під час спуску бурового обладнання при вибої 2315 м відбулося падіння у свердловину турбобуру та бурильних труб загальною довжиною 65 м. Піднімання інструменту відбувалося разом із буровим розчином, що призвело до сильного газопроявлення у вигляді грифонів та фонтану. Пізніше на усті сусідньої свердловини №65 на відстані 250 м від свердловини №35 також утворилися грифони газу, які швидко перейшли у фонтан газу та високомінералізованої піщано-глинистої пульпи. За декілька годин обидва фонтани на свердловинах зайнялися, і на свердловині №35 відбулося обрушення бурової вишки з утворенням кратеру діаметром близько 140 м. Свердловина №35 фонтанувала нафтогазоводяною сумішшю із значною кількістю піщано-глинистого матеріалу протягом місяця. Дебіт газу оцінювався у 2 млн м3/добу, нафти – 600 м3/добу, пульпи – 4–5 тис. м3/добу.
Унаслідок аварії на свердловинах №35 і 65 до прилеглої балки надійшло не менше 1500 т нафти і 200 тис. м3 пульпи із розсолами. Уздовж балки були споруджені греблі, які частково затримали викинуті флюїди, але відбулося значне забруднення першого від поверхні водоносного горизонту та водотоку річки Ташань. У подальші роки водойма кратеру використовувалася для складування відходів буріння і нафтошламів, що призвело до накопичення у ньому важкої фракції вуглеводнів – асфальтенів, відкладання легкорозчинних солей та мулистої фракції з підвищеним вмістом радіонуклідів.
На даний час кратер – це чашоподібне пониження в рельєфі з пологими схилами площею 22 800 кв.м, у центрі якого постійно існує водойма з площею водного дзеркала близько 1500 м2. Вища водна рослинність та гідробіонти у водоймі майже відсутні, очевидно, унаслідок надходження легких фракцій рідких нафтопродуктів, що продовжують повільно вимиватися на бортах кратеру із залишків нафтошламів, деградованих за десятки років.
Вузькоколійка
Старші за віком комишани пам'ятають, як вздовж карпилівської гори до початку 2000-х років жваво курсували тепловози «кукушки», перевозячи різноманітні вантажі. Свою історію ця вузькоколійна залізниця починає з 1912 року.
У 1895 році залізничне сполучення з'явилось в Охтирці, Лебедині та Гадячі. В 1898 р приймається рішення про будівництіо залізниці Київ-Полтава. Розуміючи важливість зализничного сполучення для краю, Зіньківське повітове зібрання починає клопотати перед вищестоячими інстанціями про будівництво залізниці Охтирка-Зіньків-Гадяч та Зіньків-Полтава.
Проте, рішення довго не приймалося і лише в 1912 році розпочалося будівництво залізниці, яка мала з'єднати дві тупикові станції Охтирку і Гадяч, та провести гілку залізничної колії до м. Зіньків. Будівництво успішно велося до 1918 року, коли вже було проведено більше 70 % запланованих робіт та витрачено близько 10 млн царських рублів. Але через громадянську війну воно було призупинено. За час простою полотно майбутньої залізниці зазнало пошкоджень в межах 7 %. У 1929 році Рада праці та оборони СРСР ухвалила рішення продовжити будівництво залізниці Охтирка-Гадяч та затвердила виділення для цього 4,8 млн рублів. Очолив будівництов інженер Зубицький.
Довжина залізниці мала складати 82 км та мати станції в населених пунктах Олешня, Чупахівка, Голубівці, Веприк. Рух по збудованій колії планувалося запустити до 1931 року. Але задуму так і не судилося здійснитися. До 1934 року було збудовано та запущено в дію лише вузькоколійну залізницю до Чупахівського цукрового заводу. Затримку з будівництвом можна пояснити необхідністю будівництва мостів через річки Ворскла, Ташань та Псел.
До 1940 року через село Комиші було прокладено залізничне полотно з Чупахівки до міста Зіньків. Довжина залізниці від м. Охтирка до м. Зіньків склала близько 40 км.
З Зінькова везли цукровий буряк, з Охтирки — кокс, вапно, вугілля, паливо та інші вантажі. У сезон перевозилося до 1000 тонн буряка в день. Крім того, здійснювалися місцеві перевезення (по заводу перевозили жом з цехів до пункту звалювання). По залізниці колись існував і пасажирський рух. Спочатку автобусів не було, і щоб потрапити в місто Охтирка, люди користувалися потягами. В Чупахівці був облаштований вокзал. Регулярний пасажирський рух припинився до початку 1980-х років.
У 2001 р залізниця не працювала через поганий стан дороги та зламані локомотиви. До червня 2003 р. було розібране майже все залізниче полотно, крім ділянки Чупахівка — Комиші. Близько 20 км шляху в околицях Зінькова розбирались в липні 2003 р.
Сучасність
На референдумі в грудні 1991 р. більшість жителів села підтримали проголошення Незалежності України.
Під час подій Революції гідності уроженець села Комиші Анатолій Логвиненко командував другою ротою Київського полку підрозділу «Беркут». Анатолія Логвиненка обвинувачують у трьох епізодах. Перший стосується сутичок під КМДА 19 серпня 2013 року, де постраждали народні депутати. За другим епізодом Логвиненко підозрюється в тому, що разом з підлеглими бійцями «Беркуту» 23 січня 2014 року нападав на активістів Автомайдану на Кріпосному провулку в м. Київ. У третьому епізоді колишній командир Беркуту підозрюється в побитті журналістки «5 каналу».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Комишанської сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Охтирського району(1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Охтирського району.
Події під час повномасштабного російського вторгнення в Україну
26.02.2022 р. з території рф (з білгородського напрямку) зайшла велика (до 250 одиниць техніки) колона 4-ї гв. тд рф., яка рухалась у напрямку Тростянець-Лебедин. Зустрівши опір в р-ні м. Лебедин, ворожа техніка почала рух у південному напрямку на Гадяч-Зіньків, намагаючись знайти іншу переправу через р. Псел та подовжити наступ в напрямку Київ. У ніч на 27.02.2022 р. частина підрозділів зупинилась у р-ні Лимарево-Комиші.
У с. Комиші танкова колонна стояла на вул. Вишнева (Жовтнева). Вночі по ворожих танках, що знаходились і в р-ні Лимарево авіація та артилерія ЗСУ наносила удари.
Вранці 27.02.2022 р. танки продовжили рух в напрямку Мартинівка-Гадяч. Міст через. р Псел біля м. Гадяч було підірвано і колона повернула на південь в напрмяку Левченки-Бобрівник. Під час руху було покинуто значну кільксть танків через поломки та нестачу палива. Солдати рф почали дезертирувати. Загони місцевої, стихійно створеної, територіально оборони почали виловлювати та брати в полон ворожих солдатів.
У р-ні с. Чупахівка російські солдати розстріляли автомобіль, у якому їхав ветеринарний лікар Матяш із с. Комиші. Лікар загинув.
Комишанська територіальна громада
Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 04.07.2017 № 375-ОД затверджено висновок щодо відповідності проекту рішення про добровільне об’єднання територіальних громад Конституції та законам України по Комишанській громаді.
До складу Комишанської громади ввійшли Комишанська, Малопавлівська та Карпилівська сільські ради. Чисельність населення громади станом на 01 січня 2016 р. становила 3278 осіб (в тому числі 540 дітей дошкільного та шкільного віку). Площа території складає 132,04 кв.км. Головою Комишанської територіальної громади в результаті виборів проведених 29 жовтня 2017 року обрана Перетятько Наталія Олександрівна.
Освіта
Перша школа була заснована як церковно-приходська ще у XVII столітті, тобто з часу заснування Покровської церкви в селі. Однак про систему навчання можна говорити з часу, коли у 1861 році було збудовано нове приміщення церковно-приходської школи.
17 листопада 1898 року в селі Комиші було відкрито безкоштовну бібліотеку-читальню. Припинила вона свою діяльність в 1912 році.
У 1900—1901 навчальному році у школі працювало три вчителі і навчалось 103 хлопці і 8 дівчат.
У 1908 році в Зіньківському повіті впроваджується програма всезагальної освіти через мережу земських шкіл. З цього року починається інтенсивне будівництво та відкриття нових навчальних закладів в селах та навіть хуторах. Всього на 1913 рік в Зіньківському повіті функціонувало 102 земські початкові школи та 3 міністерські навчальні заклади. На 1 січня 1914 року вчительський персонал повіту налічував 193 особи, з них тільки 29 чоловіків. В цей же час навчалося в школах 6868 дітей (5253 хлопчики та 1615 дівчаток). Лише 48 % вчителів мали спеціальну педагогічну освіту (закінчили педагогічні курси або ж мали свідоцтво на звання вчителя) інші ж закінчили гімназію або єпархіальне жіноче училище. Не було жодного вчителя з вищою освітою. Річна заробітна плата вчителів складала 360—390 рублів.
У 1910 році в селі Комиші починає роботу друга школа на будівництво якої земство виділило 6980 рублів.
Станом на 1 січня 1914 року в комишанських школах навчалось 179 учнів. Заняття в 1912—1913 навчальних роках проводились в двох школах 164 та 172 дні відповідно. Всього на утримання шкіл в 1913 році було витрачено 2850 рублів, з них на оплату праці вчителів 2011 рублів.
У 20-х роках ХХ століття за радянської влади почалась кампанія по ліквідації неписьменності дорослих. Посилилась робота по навчанню дітей. На 1937 рік неписьменність було ліквідовано майже повністю. Всі діти шкільного віку були залучені до навчання у школі. Одним з активістів ліквідації неписьменності був місцевий селянин Филимон Каряка.
У 30-х роках у селі Комиші діяло дві загальноосвітні школи: початкова і семирічна. У 1937 році семирічка стала середньою школою. До початку Великої Вітчизняної війни два випуски учнів одержали атестати зрілості.
Після визволення села від німецько-фашистських загарбників у 1943 році знову була відкрита семирічна школа. Основною на той час була школа на околиці села, тому що центральна школа була зруйнована в роки окупації. З 1951 року почала своє існування середня школа. Перший випуск учнів середньої школи був у 1953—1954 навчальному році.
У передвоєнні роки директором школи був Ільченко Григорій Дем'янович. У повоєнний час в складних умовах працювали вчителі: Сотник Марія Дмитрівна — директор школи, Храпач Федір Єгорович — вчитель фізики і математики, Смілик Павло Петрович — директор школи, Кудін Степан Якович — директор школи і вчитель історії, Курило Іван Денисович — вчитель української мови і літератури, Бережна Катерина Панасівна — вчитель біології, Клименко Григорій Самойлович — вчитель математики, Храпач Андрій Андрійович — вчитель російської мови та літератури, Курило Галина Іванівна, Кулініч Оксана Іллівна, Говіна Ганна Артемівна, Хоруженко Євдокія Іванівна, Храпач Мотрона Григорівна, Храпач Марія Яківна, Храпач Тимофій Васильович. Всього у післявоєнний час у Комишанській середній школі працювало 28 вчителів.
Навчання у повоєнні роки було дуже важким. Учні і вчителі відчували великі незручності, бо приміщення школи були в різних частинах села, весь час доводилось переходити з однієї будівлі в іншу. І тому в 1976 році була збудована нова школа. Будівництво велося протягом одного року, всього лише через рік від початку будівництва нова школа прийняла перших учнів.
На посаді директора новозбудованої школи продовжував свою педагогічну діяльність вчитель історії Кудін Степан Якович.
З 1977 по 2004 роки школу очолював Кривогуз Олександр Єгорович.
З 2004 року директор школи Лук'янов Микола Іванович.
- За результатами зовнішнього оцінювання з української мови та літератури в 2015 році Комишанська загальноосвітня школа I‐III ступенів зайняла 5658 місце з 7264 навчальних закладів України.
- У рейтингу шкіл за результатами ЗНО в 2016 році Комишанська ЗОШ зайняла 5318 місце з 9969. За результатами оцінювання з української мови та літератури навчальний заклад зайняв 6357 місце. Середній бал склав 107.0.
Медицина
У селі діє лікарня та амбулаторний пункт. Лікарня має фізіотерапевтичний та зубний кабінет. Прийом веде лікар сімейної медицини Збержевський Юрій Іванович.
Культура та спорт
У селі функціонує сільський будинок культури, який збудовано в 1967 році. В цьому приміщенні також знаходиться сільська бібліотека.
На початку 1990-х років фасад будинку було прикрашено художнім ліпленням, виконаним майстором з Гадяча Бесарабом Іваном Родионовичем.
Сільський ансамбль народної пісні «Комишанське надвечір'я» відомий за межами області та регулярно бере участь в різноманітних фестивалях. Колектив брав участь у зйомках телепрограми "Фольк-music" Першого національного каналу - в Різдв'яному випуску за 08.01.2017 р. та ефірі присвяченому народним пісенним гуртам Сумщини від 12.02.2017 р. Пісні у виконанні колективу представлені на фольклорному вебпроекті "Поліфонія".
В селі діють дві футбольні команди «Софія» та «Ташань», які примають участь в районній футбольній лізі. В 2015 році команда «Ташань» виграла чемпіонат з футболу м. Охтирки.
Економіка
Основним суб'єктом економічної діяльності села Комиші є Приватне сільськогосподарське підприємство «Комишанське». Підприємство займається рослинництвом та тваринництвом. Загальна площа земельних угідь господарства становить 4425 гектарів, у тому числі 4219 га ріллі. Зернові культури займають близько 60 % посівних площ. Одним із видів діяльності є насінництво. У господарстві утримується більше 1800 голів великої рогатої худоби лебединської та української червоно-рябої порід. З 2001 року господарство активно розвиває конярство. У 2004 році зареєстровано два племрепродуктори з розведення коней орловської та російської рисистих порід. Коні, вирощені господарством, регулярно беруть участь у змаганнях на Київському іподромі та виборюють призові місця. У забігах, які проводились 1 листопада 2015 року, брали участь 16 коней орловської рисистої породи ПСП «Комишанське».
Середньорічна кількість співробітників ПСП «Комишанське» становить близько 400 осіб. Господарство не має заборгованості перед працівниками та бюджетом, надає спонсорську допомогу дитячому садку, школі та лікарні села.
Керує господарством Зубко Володимир Іванович.
- Поруч із селом велика кількість нафтових свердловин.
- ПП «Орбіта».
Див. також
Примітки
- . https://old.decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 2 Січня 2019.
- М.Н. Клюшников, ред. (1973). Объяснительная записка. M36-XVII (Ахтырка). Государственная геологическая карта СССР. Киев: Министерство геологии УССР. Трест "Днепрогеология".
- Караваева, Татьяна Евгеньевна (1996). (ru-RU) . Архів оригіналу за 2 Січня 2019. Процитовано 1 січня 2019.
- Падалка Л.В. (1914). Прошлое Полтавской территории и ее заселение. Полтава: Т-во Печатного дела.
- Каравайко Д.В., Скорый С.А, Приймак В.В. (2008). Селитрование на Полтавщине ( в свете новейших археологических раскопок на Бельском городище). Полтава: Полтавський літератор. с. 76.
- Попов Н.А. (1894). Акты Московскаго Государства.Томъ II. № 623-й. Челобитная братьевъ Ртищевыхъ о дачѣ имъ луга по рѣчкѣ Грунѣ для буднаго завода. (Москов. ст. столб. №263. л.1), стр 390. Санктпетербург.
- Генеральное следствие о маетностях Гадяцкого полка 1729–1730 г. Полтава.Типография Губернского Правления: Издание Полтавского губернского статистического комитета. 1893. с. 45.
- Модзалевский В. Л. (1908). Малороссийский родословник. Т. 1. Киев. с. 96.
- Ахшарумов Д.Д. (1885). Холера в Малороссии в 1830-31 гг. Извлечение из доклада 15.03.1885 Обществу Полтавских врачей. Санкт_Петербург: Русская старина, историческое издание.
- И.Ф.Штукенберг (1858). Статистические труды И.Ф.Штукенберга ст.27. Полтавская губерния. Санкт-Петербург: Типография И.И. Глазунов и комп.
- Постановления Зеньковского уездного земского собрания 08-го созыва 1872 года. Полтава: Типография Пигуренко. 1872.
- Обраб. Н. Штиглицом (1862). Списки населенных мест Российской империи :. [Вып.33 ] : Полтавская губерния. Санкт-Петербург: Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел. с. 262.
- . forum.vgd.ru. Архів оригіналу за 25 Березня 2016. Процитовано 17 березня 2016.
- Постановления Зеньковского экстренного уездного земского собрания, 10 сентября 1877 года. Полтава: Типография Н.Пигуренко. 1877.
- Волости и важнейшие селения Европейской России. Выпуск 3. Губернии малороссийские и юго-западные. Полтавская губерния. Санкт-Петербург. 1885.
- Отчет Зеньковской уездной земской управы за 1900 г. Полтава: Типо-Литография Л.Фришберга. 1901.
- Тройницкий Н.А. (1904). Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 года, XXXIII. Полтавская губерния. Издание центральнаго статистического комитета министерства внутренних дел.
- . militera.lib.ru. Архів оригіналу за 12 Травня 2017. Процитовано 21 березня 2016.
- Віктор Ревегук (2013). Отамани повстанців Гадяцького краю (1920-1923 рр.) (Українська) . Науковий журнал "Краєзнавство" 2 (83). с. 80.
- В. Я. Ревегук (26.08.2013). . http://bandera.lviv.ua/. Архів оригіналу за 19 Березня 2016.
- Іванущенко Г.М. (2011). Повстанський рух 20-х – 30-х рр. ХХ ст. на Сумщині: Т.1. Суми: ФОП Наталуха А.С.,. с. 136. ISBN .
- . sumy.depo.ua. Архів оригіналу за 16 Березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
- Список залюднених місць Полтавської округи за Всесоюзним переписом на 17 грудня 1926 р. Полтава: 1-ша Раддрукарня "Полтава Поліграф". 1927.
- Ю.В. Ситник, ред. (2007). Благословенний край Охтирщина. Суми: ПВП Видавничий будинок "Еллада". с. 172.
- П. Василенко (сількор) (22.12.1977 р.). Велике оновлення. Прапор перемоги (українська) .
- Могилко Іван Павлович. Спогади Могилка Івана Павловича: 1920 року народження.Хутір Горбані, Комишанської сільської ради (село Перелуг) (Українська) .
- . Архів оригіналу за 1 Квітня 2016.
- Коваленко Л. Апокаліпсис // Людина і світ. — К., 1990. — № 12. — С.2-9 [с.Комиші, Охтирський р-н. С.5]
- Упоряд. О.А. Білоусько, Ю.М.Варченко,В.О. Мокляк, Т.П. Пустовіт (2008). Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні.Полтавська область (Українська) . Полтава: Оріяна. с. 1200.
- . Історична правда. Архів оригіналу за 5 Квітня 2016. Процитовано 23 березня 2016.
- І.Юхновський (керівник), група авторів (2008). Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні (Українська) . Київ: Видавництво імені Олени Теліги. с. 1000. ISBN .
- Журнал боевых действий 454-го стрелкового полка 100-й стрелковой дивизии за период с 01.03.1942 по 26.05.1943 г. ЦАМО РФ
- Решение командира 3 гв. мк по операции развития успеха 47 А на период 17-18.8.43 ЦАМО РФ
- Євенко, Юлія (2011). Золотий ювілей: 50 років НГВУ "Охтирканафтогаз" (українська) . Суми: ТОВ "Рекламно-виробниче об'єднання "Шоколад".
- . ДЕРЖАВНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДЕРЖАВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ГЕОЛОГІЧНИЙ ФОНД УКРАЇНИ». Архів оригіналу за 8 Листопада 2018.
- Д. В. Дядін (2018). (Журнал). Науково-технічний журнал № 1 (17). ISSN 2415–3184. Архів оригіналу за 30 Січня 2019. Процитовано 29 Січня 2019.
{{}}
: Перевірте значення|issn=
() - Історія залізничного транспорту в Україні
- Постановления Зеньковского уездного земского собрания 35-го созыва, 1899 года. Зеньков: Типография Г.Н Подземскаго. 1899.
- Руженський М.М., Ситник Ю.В. (2009). Охтирщина. Історія економіки та заселення краю (Українська) . Суми: ПКП "Еллада-S". с. 216. ISBN .
- Friedrich M., Болашенко С., Порев А., Рыбка А. Узкоколейные железные дороги Сумской области. Архів оригіналу за 30 Червня 2013.
- . www.automaidan.org.ua. Архів оригіналу за 9 Червня 2016. Процитовано 11 травня 2016.
- Суддя не захотіла, щоб командир "Беркуту" носив електронний браслет. Human Rights. Процитовано 11 травня 2016.
- новостей, Независимое бюро. Незалежне бюро новин | Суд зобов'язав екс-командира «Беркута» Логвиненко з'являтись на першу вимогу слідчого. nbnews.com.ua. Процитовано 11 травня 2016.[недоступне посилання з липня 2019]
- . uainfo.org. Архів оригіналу за 6 Лютого 2016. Процитовано 11 травня 2016.
- Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- User, Super. . ohtrada.com.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 6 Лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
- . old.decentralization.gov.ua (англ.). Архів оригіналу за 6 Лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
- Памятная книжка Полтавской губернии на 1910 год. Полтава: Типо-Литография Губернского Правления. 1910.
- Отчет Зеньковской уездной земской управы за 1913 год. Часть 2. Зеньков: Типография Василевскаго. 1914.
- Отчет Зеньковской уездной земской управы за 1911 год. Часть 1. Зеньков: Типография Василевскаго. 1912.
- (укр.). Архів оригіналу за 10 Липня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
- . www.eduget.com. Архів оригіналу за 10 Квітня 2017. Процитовано 9 квітня 2017.
- Проект "Поліфонія".
- . ff.sumy.ua. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 21 травня 2016.
- . who-is-who.ua. Архів оригіналу за 1 Червня 2016. Процитовано 11 травня 2016.
Посилання
- Погода в селі Комиші [ 19 Грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komishi selo v Ukrayini v Ohtirskomu rajoni Sumskoyi oblasti Stanom na 01 01 2016 r kilkist naselennya stanovila 1037 osib Administrativnij centr Komishanskoyi silskoyi gromadi selo KomishiKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastRajon Ohtirskij rajonGromada Komishanska silska gromadaOblikova kartka Komishi Osnovni daniNaselennya 1037Poshtovij indeks 42721Telefonnij kod 380 5446Geografichni daniGeografichni koordinati 50 18 36 pn sh 34 28 35 sh d 50 31000 pn sh 34 47639 sh d 50 31000 34 47639 Koordinati 50 18 36 pn sh 34 28 35 sh d 50 31000 pn sh 34 47639 sh d 50 31000 34 47639Serednya visota nad rivnem morya 119 mVodojmi Richka TashanMisceva vladaAdresa radi 42721 Sumska obl Ohtirskij r n s Komishi vul Kiyivska 18aSilskij golova Peretyatko Nataliya OleksandrivnaKartaKomishiKomishiMapa Komishi u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Komishi GeografiyaSelo Komishi znahoditsya na berezi richki Tashan vishe za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selo Perelug nizhche za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovane selo Pirki Cherez selo prohodit avtomobilna doroga T 1705 Z pivdnya na pivnich uzdovzh livogo ta pravogo berega r Tashan selo prostyagnulosya na 4 kilometri a iz shodu na zahid uzdovzh kiyivskogo shlyahu na 2 kilometri Toponimi source source source source source source source source Video s Komishi Vid z visoti ptashinogo polotu cherven 2017r Pevni miscya na teritoriyi sela ta poruch z nim mayut vlasni toponimichni nazvi Burti Zajceve Kamplichka Kozinyachij hutir Krasnozhonik Kurilove Lyahove Sosna Stare Stare kladovishe Palamarik Piskunove Pidoshva Ushivec Fedirkove Hreshatik Fauna ta floraU seli mozhna zustriti ridkisnij vid komah zhuka olenya V okolicyah sela Komishi gnizdyatsya zaneseni do Chervonoyi knigi vidi ptahiv leleka chornij ta sorokopud sirij Takozh zafikosvano gnizduvannya chapli siroyi leleki bilogo shiglika pugacha zvichajnogo oduda dyatla zvichajnogo ta inshih ptahiv U miscevosti navkolo sela meshkayut taki vidi tvarin bober zayec sirij vivirka zvichajna lisicya zvichajna sarna yevropejska tosho Geologiya miscevostiGeologichne doslidzhennya miscevosti suchasnoyi Sumskoyi oblasti zokrema sela Komishi buli rozpochati v drugij polovini XIX st Pershi naukovi roboti na cyu tematiku opublikuvali doslidniki Borisyak N F ta Levakovskij I F U 1888 roci Gurovim A V bulo skladeno pershu geologichnu kartu miscevosti dochetvertichnih ta chetvertichnih vidkladen Posileni roboti z doslidzhennya geologiyi miscevosti rozvochinayutsya vid pochatku 50 h rokiv XX stolittya u zv yazku z viyavlennyam naftogozvih rodovish Dniprovsko Doneckoyi zapadini U 1953 roci buli rozpochati rozviduvalno burovi roboti unaslidok yakih bulo viyavleno Kachanivske pidnyattya Kompleksna geologo gidrogelogichna robota z doslidzhennya miscevosti bula provedena v 1964 1966 rokah silami geologorozviduvalnoyi ekspediciyi trestu Dniprogeologiya Intensivne vivchennya kristalichnogo fundamentu provodilos pid chas vikonannya Kompleksnoyi programi vivchennya perspektiv naftogazonosnosti kristalichnogo fundamentu Pivnichnogo bortu Dniprovsko Doneckoyi zapadini v 1989 1995 rr Teritoriya navkolishnoyi miscevosti s Komishi znahoditsya na stiku Dniprovskogo Doneckogo avlakogenu ta Pivnichnogo bortu Dniprovsko Doneckoyi zapadini Vkazani strukturi rozdileni mizh soboyu drevnim rozlomom z amplitudoyu 2 5 3 km Fundament vidkladiv na miscevosti poblizu sela Komishi znahoditsya oriyentovno na glibini blizko 8000 9000 m U centralnij chastini Chupahivskoyi geologichnoyi zapadini rozmishena Kachanivska struktura yaka yavlyaye soboyu brahiantiklinalnu skladku Cya struktura ye solyanokupolnoyu Devonske solyane yadro zalyagaye na glibini blizko 4000 m Amplituda Kachanivskogo pidnyattya za markuyuchimi gorizontami triasu perevishuye 150 m Slidi vidkladen turnejskogo yarusu kam yanovugilnoyi sistemi viyavleni na glibini 3410 m u skvazhini 34 bilya s Komishi Eroziyeyu na miscevosti vidkriti lishe vidkladennya kajnezoyu inshi porodi doslidzhuyutsya shlyahom burinnya Relyef miscevosti sformovano vnaslidok bagatorazovogo peremishennya lodyanogo shita pid chas Ostannogo lodovikovogo periodu IstoriyaIstoriya miscevosti do zasnuvannya sela Komishi Pid chas dniprovskogo riskogo zledeninnya miscevist mizh suchasnimi richkami Psel ta Vorskla bula pochergovo vkrita lodovikovim shitom ta jogo talimi vodami V epohu verhnogo paleolitu teritoriyu zajmali holodni mamontovi stepi Teritoriya miscevosti v chasi serednogo ta piznogo neolitu nalezhit do arealu kulturi yamkovo grebincevoyi keramiki U dobu rannoyi bronzi miscevist zajmaye yamna kulturno istorichna spilnota u chas piznoyi bronzi zrubna Na pochatku zaliznoyi dobi blizko seredini VIII st do n e zi shodu prijshlii skifi Miscevist uzdovzh teperishnyi richki Tashan znahodilas mizh dvoma potuzhnimi centrami skifskoyi kulturi posulskim ta vorsklinskim z vidomim Bilskim gorodishem U chasi mizh III st do n e ta II st n e teritoriyi nalezhat plemenam zarubineckoyi kulturi ta sarmatam Pislya nashestya guniv miscevcist naselyayut protoslov yanski plememena antiv ta sklaviniv Z VIII st na pivnichnomu Livoberezhzhi suchasnoyi Ukrayini formuyutsya slov yanski plemena siveryan U period Kiyivskoyi Rusi teritoriya na yakij nini roztashovane selo Komishi nalezhala do Pereyaslavskogo knyazivstva Prote prostir mizh richkami Sula ta Vorskla buv slabo zaselenim ta faktichno buv prikordonnoyu teritoriyeyu Za richkoyu Vorskla znahodilisya zemli kochovih plemen polovciv Pislya nashestya Batiya miscevist pustuvala do kincya XIV stolittya koli Velike knyazivstvo Litovske pochalo rozshiryuvati svoyi kordoni na shid ta pivden Pislya Bitvi na Sinih Vodah znachni teritoriyi ninishnoyi Sumskoyi ta Poltavskoyi oblastej knyaz Vitovt daruye svoyim tatarskim soyuznikam Glinskim Miscevist u cej chas naselyayut napivkochovi plemena sivryukiv U 1482 roci teritoriya spustoshuyetsya nabigom krimskogo hana Mengli I Gireya Pislya Smolenskoyi vijni polska vlada pochinaye sprobi kolonizuvati zemli na shid vid richki Psel Vid zasnuvannya do pochatku HIH stolittya Naprikinci XVI st aktivizuyetsya zaselennya teritoriyi suchasnoyi Poltavshini Rozpochalosya vono z vihodiv uzdovzh richok na litnij period na riznomanitni promisli Z utvorennyam Rechi Pospolitoyi ta oslablennyam Krimskogo hanstva na pochatku XVII st na teritoriyi togochasnogo Dikogo polya pochinayut z yavlyatisya postijni poselennya Odnim z osnovnih promisliv yakim zajmalisya pereselenci bulo selitrovarinnya Nayavnist velikoyi kilkosti starih kurganiv yak dzherela sirovini dlya virobnictva richok ta lisiv spriyala comu A visoka cina ta popit na selitru yak osnovnij komponent togochasnogo dimnogo porhu robili cyu spravu dovoli vigidnoyu Do togo zh korolivska vlada nadavala kolonizatoram zvilnennya vid podatkiv na termin do 20 rokiv U 1620 r dekretami korolya Sigizmunda III Vazi na Livoberezhzhi bula stvorena promislova provinciya Selitryana derzhava Najimovirnishe utvorennya poselennya na pochatku XVII st na misci suchasnogo sela Komishi same j pov yazane z selitrovarennim promislom Miscevist u mezhah sela z nazvoyu Burti mozhe vkazuvati na odne iz misc roztashuvannya virobnictva selitri 1620 h rr uzhe isnuvali selitrovarni pro yaki zgaduyetsya v riznomanitnih dokumentah Tak knyaz Kostyantin Vishneveckij koristuyuchis tim sho v jogo zemelnomu dokumentalnomu nadanni bulo vidsutnye utochnennya pro nalezhnist cih ob yektiv viklyuchno do derzhavnoyi yurisdikciyi zahoplyuye saletri bilya richok Horola Psla Gruni Velikoyi prav prit Psla u m Gadyach Gruni Cherkaskoyi liv prit r Psel Gruni Tashanskoyi i Gruni Suhoyi pritoki r Gruni Cherkeskoyi i tezh bilya gorodisha Bilskogo i bilya richok Vorksli Oreli Merchika Orchika Govtvi i Suli Prote dokumentalnogo pidverdzhennya pro zasnuvannya sela Komishi v pervij polovini XVII st viyaviti poki sho ne vdalosya Selo ne zgaduyetsya v Korolivskih lyustraciyah XVII st Ne vkazano vono j na Generalnij karti Ukrayini Gijoma de Boplana yakij u 1639 roci zbirav materiali dlya yiyi stvorennya Vidsutni zgadki pro selo i v opisah mayetnostej Yaremi Vishneveckogo yakij u 1646 r zahoplyuye u svoye volodinnya mista Gadyach Zinkiv Ohtirku Opishnyu ta zemli navkolo nih Pershu pismovu zgadku pro selo Komishi mozhna vidnajti v dokumentah Moskovskogo carstva za 1654 r Todi brati Fedki Rtishevi z Oleshni podali cholobitnu caryu Oleksiyu Mihajlovichu z prohannyam peredati yim u koristuvannya luki vzdovzh richki Grun suchasna nazva r Tashan A est po Kamenovskoj dorogѣ po Gruni rѣchkѣ ot Oleshni v 7 verstah ot Kamenovskoj storony luga sѣnye pokosy lezhat vpustѣ i nikomu v otdachu ne otdany a priѣzzhayut iz za rubezha iz cherkasskih gorodov muzhiki i kosyat tѣ luga na sebya Prosyat chtoby gosudar velel luga po rechke Grunѣ s verhovya do rubezha po Kamyshi cherkasskoj gorod ot Kamenovskoj storony otdat im dlya budnago zavoda i dat o tom svoyu gramotu na Oleshnyu k voevodѣ Andreyu Polivanovu Z 1662 roku Komishanska sotnya vhodit do Zinkivskogo polku a z 1672r do Gadyackogo polku Selyani viddavali povinnosti na Gadyackij zamok Pid chas pohodu Karla XII na Ukrayinu s Komishi opinilosya mizh dvoma voroguyuchimi armiyami V grudni 1708 r lyutomu 1709 r shvedski vijska zajmali teritoriyi navkolo Zinkova ta Gadyacha a vijska Petra I roztashovuvalis po liniyi Lebedin Oleshnya Ohtirka Grun V seredini XVIII storichchya v seli buduyetsya nova Pokrovska cerkva Pri cerkvi znahodilas shkola shpital de likuvalisya kozaki ta selyani V 1729 roci v seli diye vodyanij mlin sho nalezhit miscevomu svyasheniku Vlitku 1729 roku v polkah Livoberezhnoyi Ukrayini provoditsya Generalne slidstvo pro mayetnosti metoyu yakogo ye chitkij oblik prav na zemlevolodnnya V rezultatah cogo perepisu zustrichayetsya i opis togochasnogo sela Komishi V Gadyackom polku prinadlezhashiie do zamku gadyackogo getmanu na bulavu Gorod Grun v nem pospolitih 95 dvorov i selo Komishѣ 80 dvorov grunskogo uezdu ni za yakimi vladѣlcami po sej chas nebyli no yak zdavna do zamku gadyackogo nalezhaly tak i teper sut vo vladѣnii zamkovom U 1736 znachkovomu tovarishu Gadyackogo polku Vasilyu Trohimovichu Brazoliyu za osoblivi zaslugi pered Rosijskoyu Imperiyeyu vin svogo chasu obijmav visoki posti na vijskovij derzhavnij sluzhbi peredali v koristuvannya p yat sil u tomu chisli selo Komishi v 1751 roci perebudovuyetsya Pokrovska cerkva Starij stolitnij hram povnistyu rozbirayetsya a na tomu zh misci na kam yanij fundament stavitsya nova derev yana p yatikupolna cerkva domalovuyutsya ikoni v ikonostas dobudovuyetsya she odin prestol tak zvanij pridelnyj v chest Vsih Svyatih V 1788 roci v prihodi Pokrovskoyi cerkvi prozhivalo 1467 cholovikiv ta 1457 zhinok Z nih bulo ditej 263 hlopchiki ta 291 divchatok do 7 rokiv lyudej svyashenickogo stanu 27 cholovik kozakiv cholovikiv 789 zhinok 778 selyan 433 cholovikiv ta 420 zhinok dvorovih 88 cholovik pidsusidkiv 389 cholovik U 1765 1768 rokah selo Komishi vhodilo do Grunskoyi kozackoyi sotni Gadyackogo polku Bilshist jogo naselennya stanovili kozaki Jmovirno sho v zhovtni 1768 roku cherez selo Komishi z Kiyeva do Byelgoroda konvoyuvali vatazhka gajdamakiv Maksima Zaliznyaka ta inshih uv yaznenih povstanciv U 1781 r bulo skasovano polkovij administrativnij ustrij Getmanshini ta bulo utvoreno namisnictva Komishi vhodit do skladu Zinkivskogo povitu Chernigivskogo namisnictva V 1796 roci namisnictvo vvijshlo do skladu Malorosijskoyi guberniyi Z 1803 roku s Komishi vidnositsya do novoutvorenogo Zinkivskogo povitu Poltavskoyi guberniyi Selo Komishi v HIH na pochatku HH stolittya Holera posuha ta golod 1831 1834 roku U berezni 1831 roku v Poltavsku guberniyu prijshla epidemiya holeri yaka she 1830 roku ohopila znachni teritoriyi Rosijskoyi imperiyi Misceva vlada vzhivala zahodiv dlya zapobigannya rozpovsyudzhennyu zahvoryuvannya ale voni viyavilis marnimi Za kilkistyu hvorih u 1831 roci Poltavshina perevershila vsi inshi guberniyi imperiyi Oficijno bulo zafiksovano zahorilimi 48 826 osib z nih pomerlo 14 552 U 1833 roci z pochatku kvitnya po kinec chervnya na Poltavshini ne bulo doshiv Comu pereduvali tri roki nevrozhayu padizh hudobi ta epidemiya holeri Vid speki ta nestachi opadiv posivi posohli ta rozpochavsya golod Cini na zerno ta boroshno znachno zrosli Napriklad cina chetvertini zhitnogo boroshna v 1834 roci v Poltavskij guberniyi dohodila do 23 29 rubliv pri tomu sho u vrozhajni roki cina bula 3 5 rubliv Osoblivo vazhko bulo bezzemelnim selyanam yaki obroblyali chuzhu zemlyu za 1 4 chastki vid vrozhayu Zavdyaki cilomu ryadu rishuchih dij gubernatora Mikoli Ryepnina masshtabi golodu ta jogo naslidki vdalosya zmenshiti Druga polovina HIH ta pochatok HH stolittya Fragment karti z zobrazhennyam s Komishi 1869 r Z 1858 roku selo staye centrom Komishanskoyi volosti Zinkivskogo povitu Do skladu volosti vhodit 20 navkolishnih naselenih punktiv Cherez selo prohodit poshtovij trakt z m Zinkiv na Ohtirku Na komishan pokladalasya povinnist doglyadu za chastinoyu traktu protyazhnistyu 3075 sazhen Takozh meshkanci Komishanskoyi volosti povinni buli doglyadati za dilyankoyu Starokiyivskogo shlyahu z malopavlivskoyi gori do kordonu Gadyackogo povitu zagalnoyu dovzhinoyu blizko 5600 sazhen z gatyami ta mostami sho znahodilis na nomu V 1859 roci v s Komishi nalichuvalos 345 dvoriv Meshkalo 1181 cholovikiv ta 1225 zhinok tobto rodini v serednonomu skladilsya z 7 osib Na pochatku 50 h rokiv HIH st miscevij pomishik Yevgen Grigorovich Brazol virishuye pobuduvati v s Mala Pavlivka novij budinok v dvoryanskomu stili na 20 kimnat Dlya virobnictva budivelnogo materialu v seli Komishi pochinaye robotu cegelnij zavod U 1861 roci v seli vidkrivayetsya cerkovno prihodska shkola Brazol zakladaye ekonomiyu Yevgental bilya urochisha Karavan de virito velikij stav tam zhe pracyuyut vinokurennij zavod ptashnik konyushni fermi z hudoboyu a v Komishah selitrennij zavod sho daye 1000 pudiv selitri na rik yaka prodayetsya na Shostkinskij porohovij zavod Na Tashani bilya mostu pracyuyut dva vodyanih mlini na dva kameni Na pivnichno zahidnij okolici sela funkcionuye visim vitryakiv Dovzhina grebli yaka bula oblashtovana dlya funkcionuvannya vodyanih mliniv skladala 242 sazheni Cherez richku bulo perekinuto tri mosti odin z yakih buv iz shlyuzami dlya spusku vodi Prote mosti buli dost nevelikogo rozmiru i tomu pid chas vesnyanoyi poveni mogli povnistyu zalivatisya vodoyu ta poshkodzhuvatisya silnoyu techiyeyu Chergovij raz takogo poshkodzhennya mosti zaznali vesnoyu 1870 roku Vidshukuyuchi mozhlivosti yak zapobigti chastim poshkodzhennyam mostiv ta grebli gubernska zemska uprava vidkomandiruvala do sela arhitektora Nichenka Vin porekomenduvav sporuditi mist bilshoyi dovizhini yakij bi ne pereshkodzhav techiyi vesnyanih vod Ce b prizvelo do zupinki vodyanih mliniv ta nanesennyu cherez ce zbitkiv Brazolyu V rezultati v 1871 roci marshrut poshtovogo traktu Ohtirka Zinkiv yakij do cogo prohodiv cherez selo Komishi bulo zmineno Vin stav prohoditi tam de prohodit suchasna trasa Ohtirka Zinkiv Povitove zemstvo dlya vipravlennya situaciyi prohalo pana Brazolya vidremontuvati mosti za vlasnij kosht prote vin vidmovivsya argumentuyuchi ce velikoyu vartistyu remontu yakij ne pokriyetsya dohodom vid diyalnosti vodyanih mliniv ta v svoyu chergu zaproponuvav poklasti remont mostiv ta grebli na gromadu sela Komishi Prote selyani takozh vidmovilis za vlasnij kosht provoditi remontni roboti V 1872 roci zemstvo bulo zmushene vidiliti 85 rubliv dlya remontu grebli ta mostiv z umovoyu vidilennya Brazolem lisomaterialiv dlya remontu a silskoyu gromadoyu provedennya samih remontnih robit Razom z tim Brazol virishiv perenesti vodyani mlini v inshe misce vishe za techiyeyu ta bezoplatnu peredachu Zinkivskomu zemstvu grebli ta dvoh mostiv na nij Tomu neobhidnist budivnictva novogo velikogo mostu vidpala 12 veresnya 1873 r zemstvo podalo prohannya do gubernskoyi zemskoyi upravi pro vidnovlennya marshrutu Ohtirskogo traktu cherez Komishi cherez bilshu zruchnist Ale marshrut tak i ne bulo zmineno U 1885 roci v seli Komishi nalichuvalos 463 dvori ta blizko 2600 zhiteliv U seli pracyuvalo 45 vitryanih ta 2 vodyanih mlina 3 olijnici 2 selitryanih zavodi Takozh diyala zemska stanciya 4 postoyalih dvori ta 2 torgovelni lavki Kozhnogo roku v seli prohodilo 3 yarmarki Ostannim pomishikom sho meshkav u s Komishi buv Sergij Yevgenovich Brazol 1852 r n Z 1874 roku na sluzhbi v 3 mu departamenti Senatu u tomu zh roci perehodit u departament silskoyi promislovosti vidryadzhayetsya do SShA na Filadelfijsku vistavku bere uchast u Balkanskij vijni yak upolnovazhenij upravlinnya Chervonogo Hresta U 1878 roci vihodit u vidstavku nagorodzhenij za uchast u vijni ordenom Sv Volodimira ta oselyayetsya v nadanomu batkom mayetku v seli Komishi u yakomu buduye budinok bilya starokiyivskoyi dorogi U 1892 roci obranij Poltavskim gubernskim predvoditelem dvoryanstva de i pracyuye protyagom 15 rokiv prozhivayuchi iz sim yeyu v Poltavi Znahodyachis u Poltavi i dobre znayuchis na silskogospodarskij tehnici Sergij Brazol zavodit mehanizaciyu v sebe v mayetku v Komishah kudi vin iz sim yeyu priyizhdzhaye tilki na lito U 1900 roci buduyetsya vinokurennij zavod u Komishah z parovim dvigunom i 3 h batarejnim kotlom elektrichnim osvitlennyam de pracyuyut 12 robitnikiv Daye veliki pozhertvi na Pokrovsku cerkvu Plosha pomishickih zemel navkolo s Komishi stanovila 1910 desyatin a selyanskih nadiliv 431 desyatina S Komishi fragment karti Poltavskoyi gubern 1868 r25 kvitnya 1900 roku do sela Komishi nadhodit persha partiya kaminnya dlya oblashtuvannya brukivki po Starokiyivskomu shlyahu a vzhe 26 travnya buli rozpochati roboti po zamoshennyu dorogi kamenem Zagalna dovzhina zamoshenoyi dorogi skladala blizko 777 sazheniv a yiyi shirina 2 66 sazheni Koshtoris dorozhnih robit stanoviv 21 567 rubliv Finansuvalisya roboti za rahunok Poltavskogo gubernskogo dorozhnogo kapitalu Rezultati perepisu 1897 roku U 1897 roci v Rosijskij imperiyi projshov pershij i yedinij vsezagalnij perepis naselennya Za materialami perepisu 1897 roku s Komishi bulo centrom Komishanskoyi volosti Zinkivskogo povitu Poltavskoyi guberniyi Vsogo v Zinkivsomu poviti prozhivalo 140 304 osobi v t ch v misti Zinkiv 10 443 osobi Z nih ukrayinci stanovili 98 Naselennya bulo dovoli molodim 79 mali vik do 40 rokiv U toj zhe chas na teritoriyi povitu prozhivalo 104 starozhila vikom starshe 90 rokiv z nih 99 osib buli zhinki Domogospodarstv nalichuvalos 26 308 sht z nih 24 372 v selah Najbilsh rozpovsyudzhenimi a same 10 837 sht buli gospodarstva u yakih kilkist osib stanovila vid 6 do 10 Najmanih pracivnikiv mali 1344 selyanskih gospodarstva Ale v 75 z nih buv lishe odin najmit ta she v 13 5 vid 2 do 3 najmanih osib Serednya kilkist pisemnih lyudej u poviti stanovila blizko 25 v osnovnomu ce buli osobi cholovichoyi stati Ale sered hlopchikiv ta cholovikiv vikom vid 10 do 30 rokiv chastkah pisemnih skladala bilshe 82 u toj zhe chas sered divchat ta zhinok ciyeyi vikovoyi grupi osvitu mali lishe 6 V rezultati rozpochatogo v grudni 1917 r nastupu bilshovitskih vijsk na UNR bula vstanovlena radyanska vlada na znachnij chastini Ukrayini v tomu chisli Sumshini ta Poltavshini Dlya poryatunku molodoyi Ukrayinskoyi derzhavi vid bilshovitskih zagarbnikiv bulo pidpisano Berestejski ugodi z nimeckim ta avstrijskim uryadom Uprodovzh bereznya kvitnya 1918 roku nimecki i avstrijski vijska razom z ukrayinskimi pidrozdilami zvilnili Livoberezhnu Ukrayinu 27 bereznya 1918 roku nimeckij pidrozdili vijshli v Gadyach a do 1 kvitnya vijshli na ukrayinsko rosijskij kordon zajnyavshi m Sumi ta Ohtirku Prote vzhe v travni pochinayutsya selyanski vistupi proti nimecko avstrijskih vijsk yaki rozpochali grabunki ta utiski miscevogo naselennya Vprodovzh 1918 1919 rokiv vlada v Zinkivskomu poviti do skladu yakogo vhodilo selo Komishi pochergovo nalezhala getmanatu P Skoropadskogo Direktoriyi bilshovikam ta denikincyam Naprikinci 1919 roku na Sumshini ostatochno vstanovlyuyetsya bilshovicka diktatura u formi radyanskoyi vladi A razom z neyu i politika voyennogo komunizmu kontribuciyi konfiskaciyi prodovolcha rozkladka V Gadyackomu ta Zinkivskomu povitah z yavlyayutsya povstanci yaki boryutsya z grabuyuchimi sela prodzagonami 15 zhovtnya 1920 r povstanskij zagin Leontiya Hristovogo u kilkosti bilshe 80 cholovik nespodivano uvirvavsya do sela Komishi i rozgromiv milicejsku dilnicyu Povstancyam distalisya koni sidla i zbroya V 1921 roci zagoni Nestora Mahna dvichi prohodili cherez selo Komishi V nich z 3 na 4 chervnya 1921 r ruhayuchis vid mista Zinkiv na Veprik ta 2 lipnya 1921 roku vidstupayuchi vid zagoniv Chervonoyi Armiyi cherez selo Komishi v napryamku sela Kuzemin Vstanovlennya Radyanskoyi vladi v seli zazanavalo suprotivu zi storoni miscevogo naselennya V 1924 roci bulo zastreleno pershogo komsomolskogo sekretarya sela Komishi Maksima Yevdokimovicha Logvinenka yakij vnochi povertavsya dodomu iz partijnih zboriv Takozh zaginuli za vstanovlennya novoyi vladi na seli aktivisi Ya Somenko G Yaroshenko D Klimenko L Krupchenko 1977 go roku v 60 tu richnicyu revolyuciyi pri hodi do silkogo parku vstanovlenno stelu v pam yat pro zaginuvshih Rezultati perepisu 1926 roku Zgidno Vsesoyuznogo perepisu naselennya yakij projshov u SRSR 17 grudnya 1926 roku u seli Komishi nalichulalos 622 gospodarstva v t ch 26 neselyanskogo tipu Kilkist naselennya stanovila 2781 osoba z nih 1303 cholovikiv ta 1478 zhinok Selo Komishi na moment perepisu bulo centrom Komishanskoyi silskoyi radi Grunskogo rajonu Poltavskoyi okrugi Do pidporyadkuvannya silryadi vhodilo she 10 navkolishnih hutoriv V cih hutorah nalichuvalos 128 gospodarstv a kilkist naselennya stanovila 700 osib Rozkurkulennya ta kolektivizaciya Voseni 1928 roku v Komishah organizuvalosya Tovaristvo spilnogo orobitku zemli do skladu yakogo uvijshlo 17 gospodarstv V osnovnomu ce buli zhiteli hutoriv Gajmorivka ta Lyahove Jogo organizatorom buv Vernigora Razom z tim pochinayut stvoryuvatisya kolgospi Pershij kolgosp nosiv nazvu Iskra Lenina ta buv ocholenij Kirilom Naumenko Za spogadami Nikifora Leontijovicha Griba Persha borozna vid sela do zaliznichnoyi liniyi Nelegko davalis pershi kroki Volami i kinmi obroblyali spilnu nivu Bulo 700 gektariv zemli ta 70 konej Iz spogadiv Mogilka Ivana Pavlovicha 1920 r n yakij meshkav v s Perelug Pislya revolyuciyi koli pan Brazol vtik zi svoyeyu rodinoyu panski zemli vidibrala specialna komisiya i rozdilila mizh selyanami Zemlyu podilili na dushu naselennya nezalezhno vid togo diti ce buli chi dorosli Na kozhnogo pripadalo po odnij desyatini ce bulo trohi bilshe odnogo gektara priblizno I gektar i 20 sotok Proces podilu panskih zemel nazivavsya narizka Lyudski dilyanki zemli tak zvani narizki buli na riznih polyah i v riznih miscyah Vidpovidno kozhen gospodar siyav na svoyij dilyanci te sho vvazhav za potribne Na odnomu poli podilenomu na chastini rosli rizni kulturi take pole bulo vazhko obroblyati bo kozhen robiv sam dlya sebe ta j tehniki todi u selyan ne bulo Todi piznishe htos pridumav siyati masivom tobto na odnomu poli pshenicyu na drugomu proso chi yachmin abo yakus inshu kulturu Bagato siyali buryakiv A todi koli zbirali urozhaj dilili jogo mizh vsima vlasnikami narizok Ta tak prodovzhuvalos nedovgo blizko dvoh rokiv V 1928 roci v SRSR pochalasya sucilna kolektivizaciya selyanskih gospodarstv Vsyu zemlyu u selyan zabrali i znovu v kupu Yasno sho lyudyam take ne spodobalos Nareshti kozhen vidchuv sebe hazyayinom a tut znovu vse zabrali Ta nehaj bi hoch samu zemlyu a to zh ishe j hudobu z kozhnogo dvoru primushuvali zvodit u kolgosp Zabirali i bagato majna u kogo sho krashe mozhna bulo vzyati Boroni cipi sokiri lopati kinska upryazh ta bagato vsyakih dribnih rechej tezh pishlo v zagalne koristuvannya Deyaki gospodari ne hotili jti u kolgosp bo nichogo garnogo v nomu ne bachili Vlada do takih stavilasya negativno Vsih nesluhnyanih rozkurkulyuvali i zaareshtovuvali Ta najstrashnishe bulo te sho sim yi takih kurkuliv vivozili z sela i zalishali naprizvolyashe des sered polya abo perekidali z pidvodi pryamo u yar ne divlyachis na te sho na rukah u materiv buli malenki ditki a to she j zovsim nemovlyata Odnim iz takih misc kudi vivozili rozkurkulenih buv Moskalenkiv yar Po inshomu jogo she nazivayut Sedyukove Cya nazva zbereglas vid prizvisha odnogo didusya yakij zalishivsya ostannij zhiti u Sedyukovomu vzhe pislya represij i rozkurkulennya Lyudej vivozili navit sered zimi koli lyutuvav strashennij moroz Deyaki z nih povertalisya nazad u selo bo vizhiti v yaru sered zimi bulo nemozhlivo ta vlada suvoro nakazala odnoselchanam nichim ne dopomagati vorogam narodu navit bulo zaboroneno vpuskati takih u hatu shob pogrilisya a yaksho diznayutsya sho htos iz selyan hoch chimos dopomozhe strazhdalcyam togo chekala ta sama dolya Lyudi boyalisya ta vse zh znahodilis taki sho dopomagali U seli Komishi bulo stvoreno tri kolgospi Iskra Lenina im Krupskoyi ta im Kaganovicha Naprikinci 50 h rokiv HH stolittya vnaslidok politiki ukrupnennya kolgospiv voni buli ob yednani v odne gospodarstvo pid nazvoyu Zapovit Illicha Za nebazhannya vstupati do kolgospiv v 1929 1931 rokah bulo zasudzheno do taboriv ta abo zaslannya 15 meshkanciv sela Komishi Golodomor 1932 1933 rokiv Do cogo chasu v seli na deyakih podvir yah ta gorodah stoyat hresti Ne mayuchi sil hovati svoyih blizkih ta ridnih na kladovishi lyudi zakopuvali bilya vlasnih osel tila pomerlih vid golodu Ce nagaduvannya pro strashnij golodomor yakij organizuvala v 1932 1933 rokah v Ukrayini radyanska vlada Zi spogadiv Segedi Pavla Ivanovicha meshkancya s Komishi Tam na gorodi de mi zhili pohovana vsya moya sim ya batko mati sestra i shist brativ Usi voni pomerli v 33 mu Ya uchasnik vijni proponuyu na kozhnij vulici po selah vstanoviti memorialni doshki a na nih imena ni v chomu ne vinnih lyudej zagiblih vid golodu Pid chas golodomoru v Ukrayini 1932 33 rr selo nalezhalo do Zinkivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Vnaslidok genocidu v rajoni pomerlo blizko 20 naselennya Za spogadami ochevidciv u seli Komishi traplyalisya vipadki kanibalizmu Pid chas golodomoru v seli Komishi pomerla 441 lyudina Represiyi 1920 50 h rokiv Represovani radyanskoyu vladoyu v 1920 50 h rokah zhiteli ta urodzhenci sela Komishi Ohtirskij rn Pid chas represij yaki provodilisya v SRSR do 1953 roku postrazhdalo 48 meshkanciv ta urodzhenciv sela Komishi v tomu chisli 5 zhinok Bilshist z nih bulo zasudzheno do znachnih terminiv uv yaznennya v taborah a 13 zasudzheni do vishoyi miri pokarannya rozstrilu Osnovnimi zvinuvachennyami buli kontrrevolyucijna diyalnist a same antiradyanska propaganda ta agitaciya za sho zgidno zi st 54 Kriminalnogo kodeksu URSR peredbachalisya zhorstki pokarannya Druga svitova vijna Na frontah vijni voyuvalo 256 komishan 170 z nih zaginulo pomerlo v poloni ta zniklo bezvisti Za muzhnist ta geroyizm 90 cholovik buli nagorodzheni ordenami ta medalyami Memorial v s Komishi 1941 45 r Pislya zavershennya kiyivskoyi operaciyi u rezultati yakoyi nimeckij vijska rozgromili Pivdenno Zahidnij front liniya protistoyannya pevnij chas prohodila po richci Psel Oboronu na dilyanci Gadyach Zinkiv trimali pidrozdili 21 Armiyi a bezposeredno dorogu Gadyach Komishi Ohtirka oboronyali chastini 295 yi strileckoyi diviziyi 5 zhovtnya 1941 roku nimecki vijska rozpochali nastup cherez richku Psel Na comu napryamku nastupali nimecki 79 a pihotna diviziya ta 44 a pihotna diviziya 7 zhovtnya 1941 roku vorozhi pidrozdili zahoplyuyut Veprik vibivshi z oboronnih rubezhiv pidrozidli 295 yi strileckoyi diviziyi Pislya cogo pochinayetsya shvidkij vidstup radyanskih vijsk 8 zhovtnya 1941 rouku 884 j strileckij polk 295 yi strileckoyi divizi zalishaye selo Komishi strimko vidstupayuchi na shid u zv yazku z tim sho protivnik takozh nastupav na pivnich vzdovzh richki Vorskla ta stvoryuvav zagrozu otochennya Vzhe nastupnogo dnya oboronu radyanski vijska trimayut za richkoyu Vorskla a 16 zhovtnya 1941 roku vsya teritoriya Ohtirskogo rajonu potraplyaye pid nimecku okupaciyu V seli diyala pidpilna partizanska grupa ale vona ne vstigla prinesti vorogam zhodnoyi shkodi Partizaniv zdali nimcyam odnoselchani pislya chogo yih bulo stracheno Shibenicya na yakij bulo povisheno grupu znahodilas na teritoriyi vhodu do suchasnogo shkilnogo podvir ya Na chest partizaniv nazvano odnu z vulic sela Pislya Stalingradskoyi bitvi Chervona Armiya rozpochala potuzhnij nastup na pivdenno zahidnomu napryamku 15 lyutogo 1943 roku bulo vizvoleno Harkiv ta prodovzhuvavsya uspishnij nastup na zahid Metoyu radyanskogo komanduvannya bulo ochistiti vid nimeckih vijsk Donbas ta zahopiti misto Zaporizhzhya z perepravami cherez Dnipro Pidrozdili 40 Armiyi yaki brali uchast v nastupi do kincya lyutogo pidijshli do mista Sumi Gadyach ta Zinkiv za yaki rozpochalisya vazhki boyi 2 bereznya 1943 roku 1140 j polk 340 yi strileckoyi diviziyi vvijshov v selo Komishi ta prodovzhiv nastup v napryamku mista Zinkiv 6 bereznya 340 a strilecka diviziya peredala svoyu dilyanku oboroni 454 mu strileckomu polku 100 yi strileckoyi diviziyi 10 bereznya 1943 roku pidrozdili polku pid natiskom voroga pochali vidstup na shid Dlya prikrittya vidstupu v seli Komishi zalishilas 6 ta strilecka rota 8 ma rota prikrivala Chupahivku V rezultati nimeckogo nastupu 6 a rota bula otochena protivnikom Z otochennya zumili vijti lishe 17 cholovik Dolya inshih nevidoma Nastup v napryamku z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid veli pidrozdili 167 yi diviziyi vermahtu a z zahodu v napryamku Ohtirki 332 a diviziya vermahtu Ostatochno selo bulo ochishene vid nimeckih okupantiv v serpni 1943 roku pid chas provedennya Bilgorod Harkivskoyi nastupalnoyi operaciyi ta bitvi za Dnipro 17 serpnya 1943 roku vijska 40 yi ta 47 yi radyanskih armij v rajoni sela Grebenikivka perejshli v potuzhnij nastup z metoyu perekriti shlyah vidstupu nimeckim vijskam harkivskogo ugrupovannya na pivnichnij zahid ta zahid Za planom nastupu 8 ma gvardijska mehanzovana brigada 3 go gvardijskogo mehanizovanogo korpusu z pidrozdilami pidsilennya povinni buli vijti do sela Komishi ta m Zinkiv do 18 serpnya 1943 r Ale cherez silnij opir nimeckih vijsk znachne zastosuvannya suprotivnikom aviaciyi ta nedotrimannya poperednogo planu nastupalnoyi operaciyi prosuvannya radyanskih pidrozdiliv prohodilo znachno povilnishe 22 serpnya 1943 roku o 16 00 godini 169 ta tankova brigada 2 go tankovogo korpusu pochala marsh vid pivdenno zahidnoyi okolici mista Lebedin z metoyu ovoloditi selom Komishi Do 21 god 30 hv cogo zh dnya tankova brigada zahopila zahidnu chastinu sela Komishi ale perepravitisya cherez richku Tashan do shidnoyi chastini ne mali mozhlivosti tomu sho nimcyami bulo pidirvano mist Dilyanku oboroni v rajoni sela trimala 10 ta tankovo grenaderska diviziya 239 j divizion shturmovih garmat 911 j divizion shturmovih garmat ta 19 ta tankova diviziya vermahtu a takozh inshi pidrozdili V boyah bulo znisheno 4 nimeckih tanki ta samohidnih garmati 3 protitankovi garmati 4 minometi 5 avtomobiliv V cej zhe chas 169 ta tankova brinada vtratila pidbitimi 3 tanka T 34 she 1 tank pidirvavsya na mini Zaginulo 9 ta bulo poraneno 16 cholovik Aviaciya suprotivnika rozbombila 3 avtomobili 24 serpnya 1943 roku na shidnu chastinu Komishiv z pivnochi cherez selo Perelug rozpochinaye nastup 35 j strileckij polk ale nastup uspihu ne maye V cej zhe den nimecki vijska pochinayut vidvoditi svoyi pidrozdili vid Chupahivki ta Ohtirki A vzhe nastpupnogo dnya voni polishayut i shidnu chastinu sela Komishi vidhodyachi do m Zinkiv Rozvidka 30 yi strileckoyi diviziyi opivdni pomitila vidhid nimeckih pidrozdiliv iz shidnoyi chastini sela Komishi pislya chogo cherez Tashan perepravilas strilecka rota 35 go strileckogo polku Vvecheri 25 serpnya 169 ta tankova brigada peredaye svoyu dilyanku oboroni v zahidnij chastini sela pidrozdilam 30 yi strileckoyi diviziyi a sama peredislokovuyetsya za marshrutom Komishi Veprik Lyutenka 26 serpnya 1943 roku z metoyu zakriti progalinu v oboroni nimci nanosyat kontrudar v napryamku na pivnich na dilyanci vid m Zinkiv do m Veprik V nastupi berut uchast pidrozidli 10 yi tankovo grenaderskoyi diviziyi 34 yi pihotnoyi diviziyi ta 239 j divizion shturmovih garmat Nastupnogo dnya do nih priyednuyutsya deyaki pidrozdili tankovo grenaderskoyi diviziyi Velika Nimechchina v tomu chisli bataljon vazhkih tankiv Tigr Boyi na cij dilyanci frontu jdut do 6 veresnya 1943 roku 26 serpnya 1943 roku pivdennishe sela Komishi buv zbitij litak Yak 7b 728 go vinishuvalnogo aviapolku 256 yi vinishuvalnoyi aviadiviziyi yakij pilotuvav molodshij lejtenant Shiryayev Boris Oleksandrovich ros Shiryaev Boris Aleksandrovich 1920 r n Lotchik zaginuv Zbitij litak zapisav do svoyih peremog nimeckij pilot Rudolf Vagner nim Wagner Rudolf z 51 yi vinishuvalnoyi eskadri Nimeckij pilot takozh zaginuv 11 grudnya 1943 roku v boyah pid Kiyevom Druga polovina XX stolittya Nafotogazovidobuvannya Pershi pripushennya pro isnuvannya naftovih pokladiv na teritoriyi suchasnoyi Sumskoyi oblasti visloviv Shatskij Mikola Sergijovich v 1931 r v svoyij statti Do pitannya pro pohodzhennya romenskih gipsiv ta Isachkivskogo pagorba na Ukrayini V 1935 roci na Romensheni v rezultati poshukovogo burinnya bulo vidkrito pershi naftovi rodovisha V 1947 1953 rokah provodilas sejsmorozvidka na Kachanivskij ploshi V berezni 1957 r rozpochalosya burinnya troh glibokih rozviduvalnih sverdlovin V rezultati provedenih robit na sverdlovini 1 12 grudnya 1957 roku bulo otrimano promislovij pritik nafti vidbulosya vidkrittya Kachanivskogo naftogazovogo rodovisha Pokladi nafti roztashovuvalis na neznachnij glibini do 1600 m 7 sichnya 1961 roku vijshla postanova Harkivskogo radnargospu pro stvorennya naftopromislu v m Ohtirci dlya rozrobki Kachanivskogo rodovisha A vzhe 10 lyutogo 1961 r na rodovishi bulo dobuto pershi tonni promislovoyi nafti Uspishne funkcionuvannya naftogazovoyi promislovosti malo znachnij pozitivnij vpliv na ekonomichnij rozvitok navkolishnoyi teritoriyi Stanom na zhovten 2018 roku na rodovishi ekspluatuvalos 54 naftovih ta gazovih sverdlovini Avariya na sverdlovini 35 Kachanivskogo rodovisha 23 veresnya 1962 roku pid chas spusku burovogo obladnannya pri viboyi 2315 m vidbulosya padinnya u sverdlovinu turboburu ta burilnih trub zagalnoyu dovzhinoyu 65 m Pidnimannya instrumentu vidbuvalosya razom iz burovim rozchinom sho prizvelo do silnogo gazoproyavlennya u viglyadi grifoniv ta fontanu Piznishe na usti susidnoyi sverdlovini 65 na vidstani 250 m vid sverdlovini 35 takozh utvorilisya grifoni gazu yaki shvidko perejshli u fontan gazu ta visokomineralizovanoyi pishano glinistoyi pulpi Za dekilka godin obidva fontani na sverdlovinah zajnyalisya i na sverdlovini 35 vidbulosya obrushennya burovoyi vishki z utvorennyam krateru diametrom blizko 140 m Sverdlovina 35 fontanuvala naftogazovodyanoyu sumishshyu iz znachnoyu kilkistyu pishano glinistogo materialu protyagom misyacya Debit gazu ocinyuvavsya u 2 mln m3 dobu nafti 600 m3 dobu pulpi 4 5 tis m3 dobu Unaslidok avariyi na sverdlovinah 35 i 65 do prilegloyi balki nadijshlo ne menshe 1500 t nafti i 200 tis m3 pulpi iz rozsolami Uzdovzh balki buli sporudzheni grebli yaki chastkovo zatrimali vikinuti flyuyidi ale vidbulosya znachne zabrudnennya pershogo vid poverhni vodonosnogo gorizontu ta vodotoku richki Tashan U podalshi roki vodojma krateru vikoristovuvalasya dlya skladuvannya vidhodiv burinnya i naftoshlamiv sho prizvelo do nakopichennya u nomu vazhkoyi frakciyi vuglevodniv asfalteniv vidkladannya legkorozchinnih solej ta mulistoyi frakciyi z pidvishenim vmistom radionuklidiv Na danij chas krater ce chashopodibne ponizhennya v relyefi z pologimi shilami plosheyu 22 800 kv m u centri yakogo postijno isnuye vodojma z plosheyu vodnogo dzerkala blizko 1500 m2 Visha vodna roslinnist ta gidrobionti u vodojmi majzhe vidsutni ochevidno unaslidok nadhodzhennya legkih frakcij ridkih naftoproduktiv sho prodovzhuyut povilno vimivatisya na bortah krateru iz zalishkiv naftoshlamiv degradovanih za desyatki rokiv Vuzkokolijka Starshi za vikom komishani pam yatayut yak vzdovzh karpilivskoyi gori do pochatku 2000 h rokiv zhvavo kursuvali teplovozi kukushki perevozyachi riznomanitni vantazhi Svoyu istoriyu cya vuzkokolijna zaliznicya pochinaye z 1912 roku U 1895 roci zaliznichne spoluchennya z yavilos v Ohtirci Lebedini ta Gadyachi V 1898 r prijmayetsya rishennya pro budivnictio zaliznici Kiyiv Poltava Rozumiyuchi vazhlivist zaliznichnogo spoluchennya dlya krayu Zinkivske povitove zibrannya pochinaye klopotati pered vishestoyachimi instanciyami pro budivnictvo zaliznici Ohtirka Zinkiv Gadyach ta Zinkiv Poltava Prote rishennya dovgo ne prijmalosya i lishe v 1912 roci rozpochalosya budivnictvo zaliznici yaka mala z yednati dvi tupikovi stanciyi Ohtirku i Gadyach ta provesti gilku zaliznichnoyi koliyi do m Zinkiv Budivnictvo uspishno velosya do 1918 roku koli vzhe bulo provedeno bilshe 70 zaplanovanih robit ta vitracheno blizko 10 mln carskih rubliv Ale cherez gromadyansku vijnu vono bulo prizupineno Za chas prostoyu polotno majbutnoyi zaliznici zaznalo poshkodzhen v mezhah 7 U 1929 roci Rada praci ta oboroni SRSR uhvalila rishennya prodovzhiti budivnictvo zaliznici Ohtirka Gadyach ta zatverdila vidilennya dlya cogo 4 8 mln rubliv Ocholiv budivnictov inzhener Zubickij Dovzhina zaliznici mala skladati 82 km ta mati stanciyi v naselenih punktah Oleshnya Chupahivka Golubivci Veprik Ruh po zbudovanij koliyi planuvalosya zapustiti do 1931 roku Ale zadumu tak i ne sudilosya zdijsnitisya Do 1934 roku bulo zbudovano ta zapusheno v diyu lishe vuzkokolijnu zaliznicyu do Chupahivskogo cukrovogo zavodu Zatrimku z budivnictvom mozhna poyasniti neobhidnistyu budivnictva mostiv cherez richki Vorskla Tashan ta Psel Do 1940 roku cherez selo Komishi bulo prokladeno zaliznichne polotno z Chupahivki do mista Zinkiv Dovzhina zaliznici vid m Ohtirka do m Zinkiv sklala blizko 40 km Z Zinkova vezli cukrovij buryak z Ohtirki koks vapno vugillya palivo ta inshi vantazhi U sezon perevozilosya do 1000 tonn buryaka v den Krim togo zdijsnyuvalisya miscevi perevezennya po zavodu perevozili zhom z cehiv do punktu zvalyuvannya Po zaliznici kolis isnuvav i pasazhirskij ruh Spochatku avtobusiv ne bulo i shob potrapiti v misto Ohtirka lyudi koristuvalisya potyagami V Chupahivci buv oblashtovanij vokzal Regulyarnij pasazhirskij ruh pripinivsya do pochatku 1980 h rokiv U 2001 r zaliznicya ne pracyuvala cherez poganij stan dorogi ta zlamani lokomotivi Do chervnya 2003 r bulo rozibrane majzhe vse zalizniche polotno krim dilyanki Chupahivka Komishi Blizko 20 km shlyahu v okolicyah Zinkova rozbiralis v lipni 2003 r Suchasnist Na referendumi v grudni 1991 r bilshist zhiteliv sela pidtrimali progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini Pid chas podij Revolyuciyi gidnosti urozhenec sela Komishi Anatolij Logvinenko komanduvav drugoyu rotoyu Kiyivskogo polku pidrozdilu Berkut Anatoliya Logvinenka obvinuvachuyut u troh epizodah Pershij stosuyetsya sutichok pid KMDA 19 serpnya 2013 roku de postrazhdali narodni deputati Za drugim epizodom Logvinenko pidozryuyetsya v tomu sho razom z pidleglimi bijcyami Berkutu 23 sichnya 2014 roku napadav na aktivistiv Avtomajdanu na Kriposnomu provulku v m Kiyiv U tretomu epizodi kolishnij komandir Berkutu pidozryuyetsya v pobitti zhurnalistki 5 kanalu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Komishanskoyi silskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Ohtirskogo rajonu 1923 2020 selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Ohtirskogo rajonu Podiyi pid chas povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 26 02 2022 r z teritoriyi rf z bilgorodskogo napryamku zajshla velika do 250 odinic tehniki kolona 4 yi gv td rf yaka ruhalas u napryamku Trostyanec Lebedin Zustrivshi opir v r ni m Lebedin vorozha tehnika pochala ruh u pivdennomu napryamku na Gadyach Zinkiv namagayuchis znajti inshu perepravu cherez r Psel ta podovzhiti nastup v napryamku Kiyiv U nich na 27 02 2022 r chastina pidrozdiliv zupinilas u r ni Limarevo Komishi U s Komishi tankova kolonna stoyala na vul Vishneva Zhovtneva Vnochi po vorozhih tankah sho znahodilis i v r ni Limarevo aviaciya ta artileriya ZSU nanosila udari Vranci 27 02 2022 r tanki prodovzhili ruh v napryamku Martinivka Gadyach Mist cherez r Psel bilya m Gadyach bulo pidirvano i kolona povernula na pivden v naprmyaku Levchenki Bobrivnik Pid chas ruhu bulo pokinuto znachnu kilkst tankiv cherez polomki ta nestachu paliva Soldati rf pochali dezertiruvati Zagoni miscevoyi stihijno stvorenoyi teritorialno oboroni pochali vilovlyuvati ta brati v polon vorozhih soldativ U r ni s Chupahivka rosijski soldati rozstrilyali avtomobil u yakomu yihav veterinarnij likar Matyash iz s Komishi Likar zaginuv Komishanska teritorialna gromadaRozporyadzhennyam golovi Sumskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi vid 04 07 2017 375 OD zatverdzheno visnovok shodo vidpovidnosti proektu rishennya pro dobrovilne ob yednannya teritorialnih gromad Konstituciyi ta zakonam Ukrayini po Komishanskij gromadi Do skladu Komishanskoyi gromadi vvijshli Komishanska Malopavlivska ta Karpilivska silski radi Chiselnist naselennya gromadi stanom na 01 sichnya 2016 r stanovila 3278 osib v tomu chisli 540 ditej doshkilnogo ta shkilnogo viku Plosha teritoriyi skladaye 132 04 kv km Golovoyu Komishanskoyi teritorialnoyi gromadi v rezultati viboriv provedenih 29 zhovtnya 2017 roku obrana Peretyatko Nataliya Oleksandrivna OsvitaPersha shkola bula zasnovana yak cerkovno prihodska she u XVII stolitti tobto z chasu zasnuvannya Pokrovskoyi cerkvi v seli Odnak pro sistemu navchannya mozhna govoriti z chasu koli u 1861 roci bulo zbudovano nove primishennya cerkovno prihodskoyi shkoli 17 listopada 1898 roku v seli Komishi bulo vidkrito bezkoshtovnu biblioteku chitalnyu Pripinila vona svoyu diyalnist v 1912 roci U 1900 1901 navchalnomu roci u shkoli pracyuvalo tri vchiteli i navchalos 103 hlopci i 8 divchat U 1908 roci v Zinkivskomu poviti vprovadzhuyetsya programa vsezagalnoyi osviti cherez merezhu zemskih shkil Z cogo roku pochinayetsya intensivne budivnictvo ta vidkrittya novih navchalnih zakladiv v selah ta navit hutorah Vsogo na 1913 rik v Zinkivskomu poviti funkcionuvalo 102 zemski pochatkovi shkoli ta 3 ministerski navchalni zakladi Na 1 sichnya 1914 roku vchitelskij personal povitu nalichuvav 193 osobi z nih tilki 29 cholovikiv V cej zhe chas navchalosya v shkolah 6868 ditej 5253 hlopchiki ta 1615 divchatok Lishe 48 vchiteliv mali specialnu pedagogichnu osvitu zakinchili pedagogichni kursi abo zh mali svidoctvo na zvannya vchitelya inshi zh zakinchili gimnaziyu abo yeparhialne zhinoche uchilishe Ne bulo zhodnogo vchitelya z vishoyu osvitoyu Richna zarobitna plata vchiteliv skladala 360 390 rubliv U 1910 roci v seli Komishi pochinaye robotu druga shkola na budivnictvo yakoyi zemstvo vidililo 6980 rubliv Stanom na 1 sichnya 1914 roku v komishanskih shkolah navchalos 179 uchniv Zanyattya v 1912 1913 navchalnih rokah provodilis v dvoh shkolah 164 ta 172 dni vidpovidno Vsogo na utrimannya shkil v 1913 roci bulo vitracheno 2850 rubliv z nih na oplatu praci vchiteliv 2011 rubliv U 20 h rokah HH stolittya za radyanskoyi vladi pochalas kampaniya po likvidaciyi nepismennosti doroslih Posililas robota po navchannyu ditej Na 1937 rik nepismennist bulo likvidovano majzhe povnistyu Vsi diti shkilnogo viku buli zalucheni do navchannya u shkoli Odnim z aktivistiv likvidaciyi nepismennosti buv miscevij selyanin Filimon Karyaka U 30 h rokah u seli Komishi diyalo dvi zagalnoosvitni shkoli pochatkova i semirichna U 1937 roci semirichka stala serednoyu shkoloyu Do pochatku Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni dva vipuski uchniv oderzhali atestati zrilosti Pislya vizvolennya sela vid nimecko fashistskih zagarbnikiv u 1943 roci znovu bula vidkrita semirichna shkola Osnovnoyu na toj chas bula shkola na okolici sela tomu sho centralna shkola bula zrujnovana v roki okupaciyi Z 1951 roku pochala svoye isnuvannya serednya shkola Pershij vipusk uchniv serednoyi shkoli buv u 1953 1954 navchalnomu roci U peredvoyenni roki direktorom shkoli buv Ilchenko Grigorij Dem yanovich U povoyennij chas v skladnih umovah pracyuvali vchiteli Sotnik Mariya Dmitrivna direktor shkoli Hrapach Fedir Yegorovich vchitel fiziki i matematiki Smilik Pavlo Petrovich direktor shkoli Kudin Stepan Yakovich direktor shkoli i vchitel istoriyi Kurilo Ivan Denisovich vchitel ukrayinskoyi movi i literaturi Berezhna Katerina Panasivna vchitel biologiyi Klimenko Grigorij Samojlovich vchitel matematiki Hrapach Andrij Andrijovich vchitel rosijskoyi movi ta literaturi Kurilo Galina Ivanivna Kulinich Oksana Illivna Govina Ganna Artemivna Horuzhenko Yevdokiya Ivanivna Hrapach Motrona Grigorivna Hrapach Mariya Yakivna Hrapach Timofij Vasilovich Vsogo u pislyavoyennij chas u Komishanskij serednij shkoli pracyuvalo 28 vchiteliv Navchannya u povoyenni roki bulo duzhe vazhkim Uchni i vchiteli vidchuvali veliki nezruchnosti bo primishennya shkoli buli v riznih chastinah sela ves chas dovodilos perehoditi z odniyeyi budivli v inshu I tomu v 1976 roci bula zbudovana nova shkola Budivnictvo velosya protyagom odnogo roku vsogo lishe cherez rik vid pochatku budivnictva nova shkola prijnyala pershih uchniv Na posadi direktora novozbudovanoyi shkoli prodovzhuvav svoyu pedagogichnu diyalnist vchitel istoriyi Kudin Stepan Yakovich Z 1977 po 2004 roki shkolu ocholyuvav Krivoguz Oleksandr Yegorovich Z 2004 roku direktor shkoli Luk yanov Mikola Ivanovich Za rezultatami zovnishnogo ocinyuvannya z ukrayinskoyi movi ta literaturi v 2015 roci Komishanska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv zajnyala 5658 misce z 7264 navchalnih zakladiv Ukrayini U rejtingu shkil za rezultatami ZNO v 2016 roci Komishanska ZOSh zajnyala 5318 misce z 9969 Za rezultatami ocinyuvannya z ukrayinskoyi movi ta literaturi navchalnij zaklad zajnyav 6357 misce Serednij bal sklav 107 0 MedicinaU seli diye likarnya ta ambulatornij punkt Likarnya maye fizioterapevtichnij ta zubnij kabinet Prijom vede likar simejnoyi medicini Zberzhevskij Yurij Ivanovich Kultura ta sportU seli funkcionuye silskij budinok kulturi yakij zbudovano v 1967 roci V comu primishenni takozh znahoditsya silska biblioteka Na pochatku 1990 h rokiv fasad budinku bulo prikrasheno hudozhnim liplennyam vikonanim majstorom z Gadyacha Besarabom Ivanom Rodionovichem Silskij ansambl narodnoyi pisni Komishanske nadvechir ya vidomij za mezhami oblasti ta regulyarno bere uchast v riznomanitnih festivalyah Kolektiv brav uchast u zjomkah teleprogrami Folk music Pershogo nacionalnogo kanalu v Rizdv yanomu vipusku za 08 01 2017 r ta efiri prisvyachenomu narodnim pisennim gurtam Sumshini vid 12 02 2017 r Pisni u vikonanni kolektivu predstavleni na folklornomu vebproekti Polifoniya V seli diyut dvi futbolni komandi Sofiya ta Tashan yaki primayut uchast v rajonnij futbolnij lizi V 2015 roci komanda Tashan vigrala chempionat z futbolu m Ohtirki EkonomikaOsnovnim sub yektom ekonomichnoyi diyalnosti sela Komishi ye Privatne silskogospodarske pidpriyemstvo Komishanske Pidpriyemstvo zajmayetsya roslinnictvom ta tvarinnictvom Zagalna plosha zemelnih ugid gospodarstva stanovit 4425 gektariv u tomu chisli 4219 ga rilli Zernovi kulturi zajmayut blizko 60 posivnih plosh Odnim iz vidiv diyalnosti ye nasinnictvo U gospodarstvi utrimuyetsya bilshe 1800 goliv velikoyi rogatoyi hudobi lebedinskoyi ta ukrayinskoyi chervono ryaboyi porid Z 2001 roku gospodarstvo aktivno rozvivaye konyarstvo U 2004 roci zareyestrovano dva plemreproduktori z rozvedennya konej orlovskoyi ta rosijskoyi risistih porid Koni virosheni gospodarstvom regulyarno berut uchast u zmagannyah na Kiyivskomu ipodromi ta viboryuyut prizovi miscya U zabigah yaki provodilis 1 listopada 2015 roku brali uchast 16 konej orlovskoyi risistoyi porodi PSP Komishanske Serednorichna kilkist spivrobitnikiv PSP Komishanske stanovit blizko 400 osib Gospodarstvo ne maye zaborgovanosti pered pracivnikami ta byudzhetom nadaye sponsorsku dopomogu dityachomu sadku shkoli ta likarni sela Keruye gospodarstvom Zubko Volodimir Ivanovich Poruch iz selom velika kilkist naftovih sverdlovin PP Orbita Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Sumska oblastPrimitki https old decentralization gov ua Arhiv originalu za 2 Sichnya 2019 M N Klyushnikov red 1973 Obyasnitelnaya zapiska M36 XVII Ahtyrka Gosudarstvennaya geologicheskaya karta SSSR Kiev Ministerstvo geologii USSR Trest Dneprogeologiya Karavaeva Tatyana Evgenevna 1996 ru RU Arhiv originalu za 2 Sichnya 2019 Procitovano 1 sichnya 2019 Padalka L V 1914 Proshloe Poltavskoj territorii i ee zaselenie Poltava T vo Pechatnogo dela Karavajko D V Skoryj S A Prijmak V V 2008 Selitrovanie na Poltavshine v svete novejshih arheologicheskih raskopok na Belskom gorodishe Poltava Poltavskij literator s 76 Popov N A 1894 Akty Moskovskago Gosudarstva Tom II 623 j Chelobitnaya bratev Rtishevyh o dachѣ im luga po rѣchkѣ Grunѣ dlya budnago zavoda Moskov st stolb 263 l 1 str 390 Sanktpeterburg Generalnoe sledstvie o maetnostyah Gadyackogo polka 1729 1730 g Poltava Tipografiya Gubernskogo Pravleniya Izdanie Poltavskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta 1893 s 45 Modzalevskij V L 1908 Malorossijskij rodoslovnik T 1 Kiev s 96 Ahsharumov D D 1885 Holera v Malorossii v 1830 31 gg Izvlechenie iz doklada 15 03 1885 Obshestvu Poltavskih vrachej Sankt Peterburg Russkaya starina istoricheskoe izdanie I F Shtukenberg 1858 Statisticheskie trudy I F Shtukenberga st 27 Poltavskaya guberniya Sankt Peterburg Tipografiya I I Glazunov i komp Postanovleniya Zenkovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 08 go sozyva 1872 goda Poltava Tipografiya Pigurenko 1872 Obrab N Shtiglicom 1862 Spiski naselennyh mest Rossijskoj imperii Vyp 33 Poltavskaya guberniya Sankt Peterburg Centralnyj statisticheskij komitet Ministerstva vnutrennih del s 262 forum vgd ru Arhiv originalu za 25 Bereznya 2016 Procitovano 17 bereznya 2016 Postanovleniya Zenkovskogo ekstrennogo uezdnogo zemskogo sobraniya 10 sentyabrya 1877 goda Poltava Tipografiya N Pigurenko 1877 Volosti i vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii Vypusk 3 Gubernii malorossijskie i yugo zapadnye Poltavskaya guberniya Sankt Peterburg 1885 Otchet Zenkovskoj uezdnoj zemskoj upravy za 1900 g Poltava Tipo Litografiya L Frishberga 1901 Trojnickij N A 1904 Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 goda XXXIII Poltavskaya guberniya Izdanie centralnago statisticheskogo komiteta ministerstva vnutrennih del militera lib ru Arhiv originalu za 12 Travnya 2017 Procitovano 21 bereznya 2016 Viktor Reveguk 2013 Otamani povstanciv Gadyackogo krayu 1920 1923 rr Ukrayinska Naukovij zhurnal Krayeznavstvo 2 83 s 80 V Ya Reveguk 26 08 2013 http bandera lviv ua Arhiv originalu za 19 Bereznya 2016 Ivanushenko G M 2011 Povstanskij ruh 20 h 30 h rr HH st na Sumshini T 1 Sumi FOP Nataluha A S s 136 ISBN 978 966 97080 9 0 sumy depo ua Arhiv originalu za 16 Bereznya 2016 Procitovano 15 bereznya 2016 Spisok zalyudnenih misc Poltavskoyi okrugi za Vsesoyuznim perepisom na 17 grudnya 1926 r Poltava 1 sha Raddrukarnya Poltava Poligraf 1927 Yu V Sitnik red 2007 Blagoslovennij kraj Ohtirshina Sumi PVP Vidavnichij budinok Ellada s 172 P Vasilenko silkor 22 12 1977 r Velike onovlennya Prapor peremogi ukrayinska Mogilko Ivan Pavlovich Spogadi Mogilka Ivana Pavlovicha 1920 roku narodzhennya Hutir Gorbani Komishanskoyi silskoyi radi selo Perelug Ukrayinska Arhiv originalu za 1 Kvitnya 2016 Kovalenko L Apokalipsis Lyudina i svit K 1990 12 S 2 9 s Komishi Ohtirskij r n S 5 Uporyad O A Bilousko Yu M Varchenko V O Moklyak T P Pustovit 2008 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Poltavska oblast Ukrayinska Poltava Oriyana s 1200 Istorichna pravda Arhiv originalu za 5 Kvitnya 2016 Procitovano 23 bereznya 2016 I Yuhnovskij kerivnik grupa avtoriv 2008 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinska Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi s 1000 ISBN 978 966 355 024 4 Zhurnal boevyh dejstvij 454 go strelkovogo polka 100 j strelkovoj divizii za period s 01 03 1942 po 26 05 1943 g CAMO RF Reshenie komandira 3 gv mk po operacii razvitiya uspeha 47 A na period 17 18 8 43 CAMO RF Yevenko Yuliya 2011 Zolotij yuvilej 50 rokiv NGVU Ohtirkanaftogaz ukrayinska Sumi TOV Reklamno virobniche ob yednannya Shokolad DERZhAVNE NAUKOVO VIROBNIChE PIDPRIYeMSTVO DERZhAVNIJ INFORMACIJNIJ GEOLOGIChNIJ FOND UKRAYiNI Arhiv originalu za 8 Listopada 2018 D V Dyadin 2018 Zhurnal Naukovo tehnichnij zhurnal 1 17 ISSN 2415 3184 Arhiv originalu za 30 Sichnya 2019 Procitovano 29 Sichnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya issn dovidka Istoriya zaliznichnogo transportu v Ukrayini Postanovleniya Zenkovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 35 go sozyva 1899 goda Zenkov Tipografiya G N Podzemskago 1899 Ruzhenskij M M Sitnik Yu V 2009 Ohtirshina Istoriya ekonomiki ta zaselennya krayu Ukrayinska Sumi PKP Ellada S s 216 ISBN 978 966 1684 04 0 Friedrich M Bolashenko S Porev A Rybka A Uzkokolejnye zheleznye dorogi Sumskoj oblasti Arhiv originalu za 30 Chervnya 2013 www automaidan org ua Arhiv originalu za 9 Chervnya 2016 Procitovano 11 travnya 2016 Suddya ne zahotila shob komandir Berkutu nosiv elektronnij braslet Human Rights Procitovano 11 travnya 2016 novostej Nezavisimoe byuro Nezalezhne byuro novin Sud zobov yazav eks komandira Berkuta Logvinenko z yavlyatis na pershu vimogu slidchogo nbnews com ua Procitovano 11 travnya 2016 nedostupne posilannya z lipnya 2019 uainfo org Arhiv originalu za 6 Lyutogo 2016 Procitovano 11 travnya 2016 Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti kmu gov ua Procitovano 25 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv User Super ohtrada com ua uk ua Arhiv originalu za 6 Lyutogo 2018 Procitovano 5 lyutogo 2018 old decentralization gov ua angl Arhiv originalu za 6 Lyutogo 2018 Procitovano 5 lyutogo 2018 Pamyatnaya knizhka Poltavskoj gubernii na 1910 god Poltava Tipo Litografiya Gubernskogo Pravleniya 1910 Otchet Zenkovskoj uezdnoj zemskoj upravy za 1913 god Chast 2 Zenkov Tipografiya Vasilevskago 1914 Otchet Zenkovskoj uezdnoj zemskoj upravy za 1911 god Chast 1 Zenkov Tipografiya Vasilevskago 1912 ukr Arhiv originalu za 10 Lipnya 2016 Procitovano 11 lipnya 2016 www eduget com Arhiv originalu za 10 Kvitnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2017 Proekt Polifoniya ff sumy ua Arhiv originalu za 17 chervnya 2016 Procitovano 21 travnya 2016 who is who ua Arhiv originalu za 1 Chervnya 2016 Procitovano 11 travnya 2016 PosilannyaPogoda v seli Komishi 19 Grudnya 2011 u Wayback Machine