Клімат Свазіленду

Свазіленд — південноафриканська країна, що знаходиться поблизу південно-західного узбережжя континенту . Загальна площа країни 17 364 км² (159-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 17 204 км², а на поверхню внутрішніх вод — 160 км². Площа країни трохи менша за площу Рівненської області України.

Географія Свазіленду
Географічне положення Свазіленду
Географічне положення
Континент	Африка
Регіон	Південна Африка
Координати	26°30′ пд. ш. 31°30′ сх. д. / 26.500° пд. ш. 31.500° сх. д. / -26.500; 31.500
Територія
Площа	17,36 тис. км² ^(159-те)
• суходіл	92 %
• води	8 %
Морське узбережжя	0 км
Державний кордон	546 км
Рельєф
Тип	гористий
Найвища точка	гора (1862 м)
Найнижча точка	річка Мапуту (21 м)
Клімат
Тип	тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка	Мапуту ( км)
Найбільше озеро	[[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси	будівельні матеріали, кам'яне вугілля, руди кольорових металів, гідроенергія, деревина, золото, алмази, тальк
Стихійні лиха	посухи
Екологічні проблеми	дефіцит прісної води, браконьєрство,

Назва

Офіційна назва — Королівство Свазіленд, Свазіленд (сваті Umbuso weSwatini, eSwatini). Назва країни походить від назви народу свазі, головної етнічної групи країни та англійського слова «ленд» на означення краю, країни. Етнонім свазі походить від імені короля Свазіленду , що вперше об'єднав під своєю короною землі сучасної держави.

Історія дослідження території

Географічне положення

Свазіленд — південноафриканська країна, що межує з двома іншими країнами: на сході — з Мозамбіком (спільний кордон — 108 км), на заході й півдні — з ПАР (438 км). Загальна довжина державного кордону — 546 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше: Час у Свазіленді

Час у Свазіленді: UTC+2 (той самий час, що й у Києві).

Геологія

Докладніше:

Див. також:

Корисні копалини

Докладніше:

Надра Свазіленду багаті на ряд корисних копалин: азбест, кам'яне вугілля, каолін, каситерит, золото, алмази, будівельне каміння, тальк.

Сейсмічність

Докладніше:

Вулканізм

Див. також:

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 305 м; найнижча точка — уріз вод річки Мапуту (Великий Усуту) (21 м); найвища точка — гора (1862 м).

• Рельєф Свазіленду
• Рельєф Свазіленду
• Гіпсометрична карта Свазіленду
• Супутниковий знімок поверхні країни

Клімат

Докладніше: Клімат Свазіленду

Територія Свазіленду лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми.

• Сонячна радіація (англ.)
• Кліматична карта Свазіленду (за Кеппеном)

Свазіленд є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 4,51 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 500 км² зрошуваних земель.

• Гідрографічна мережа Свазіленду
• Річка Мапуту

Річки

Докладніше:

Річки країни належать басейну Індійського океану.

Озера

Докладніше:

Болота

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Свазіленду (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 68,3 %,
  • орні землі — 9,8 %,
  • багаторічні насадження — 0,8 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 57,7 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 31,7 %;
• інше — 0 %.

• Свазілендська савана

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

Зоогеографічно територія країни належить до .

Див. також: Ссавці Свазіленду,  та

Охорона природи

Докладніше:

Свазіленд є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару.

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права.

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: посухи.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• обмежені ресурси питної води;
• браконьєрство;
• ;
• деградацію земель;
• ерозію ґрунтів

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Свазіленду можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

• Південна Африка

Примітки

1. Swaziland, Geography. Factbook.
2. Котляков В. М., 2006.
3. Поспелов Е. М., 2001.
4. Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
5. Атлас світу, 2005.
6. Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 12 August. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
7. Свазіленд // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
8. Атлас. Географія материків і океані, 2014.
9. ФГАМ, 1964.
10. Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

Українською

• Атлас світу / голов. ред.  ; зав. ред.  ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
• Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
• Свазіленд // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
• Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

• (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

• (рос.) , ,  Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Свазиленд // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. К-Я. — 671 с.
• (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
• (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
• (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
• (рос.) Свазиленд // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

• Вікісховище : Атлас Свазіленду.
• Карти Свазіленду : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Swaziland : ( )[англ.] : [арх. 20 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 August. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Свазіленд : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Свазіленду.