Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Клівленд значення Клі вленд англ Cleveland місто у США в штаті Огай

Кливленд

Кливленд
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Клівленд (значення).

Клі́вленд (англ. Cleveland) — місто у США в штаті Огайо, центр округу Каягоґа, другого за населенням у штаті. Населення на 2018 рік становить 383 793, що робить Клівленд 51 містом за населеністю в США та другим за населеністю [en] після Колумбуса. [en] є 32 за населеністю метрополійною територією у Сполучених Штатах із чисельністю населення станом на 2016 рік 2 055 612 людей. Місто входить до комбінованої статистичної зони [en], населеність якої 2010 року становила 3 515 646 людей, посідаючи 15 місце серед таких округів у Сполучених Штатах.

Клівленд
англ. Cleveland
image
Вид Клівленд
image
Прапор		 image
Герб
Прізвисько: The Forest City — «лісове місто»
Девіз: Progress & Prosperity — «прогрес та заможність»
Координати: 41°28′56″ пн. ш. 81°40′11″ зх. д. / 41.48222° пн. ш. 81.66972° зх. д. / 41.48222; -81.66972
Країна США
Штат Огайо
Округ Каягоґа
Засноване 1796
Статус селища 1814
Статус міста 1836
Уряд
 - Мер Френк Джексон (D)
Площа
 - Місто 213,4 км²
 - Суша 200,9 км²
 - Вода 12,5 км²
Висота над р.м. 199 м 
Населення (2013) 
 - Місто ▼ 390 113
 - Густота 2380,9/км²
 - Агломерація 2 250 871
Часовий пояс EST (UTC-5)
 - Літній час EDT (UTC-4)
Телефонний код(и) 216
FIPS 39-16000
GNIS 1066654
Вебсайт: www.city.cleveland.oh.us
image
Розташовання міста на мапі округу Каягоґа
Розташовання міста на мапі округу Каягоґа

Місто розляглось на південному березі озера Ері, приблизно за 100 кілометрів на захід від кордону Пенсільванії. Засноване 1796 року біля гирла річки Каягоґа, місто стало промисловим центром завдяки своєму розміщенню на березі озера та сполученню з численними каналами та [en] гілками. Економіка Клівленда поділяється на декілька секторів, зокрема промисловий сектор, сектор фінансових послуг, охорони здоров'я та біомедичний сектор. Також Клівленд є домівкою для Зали слави рок-н-ролу.

Жителів міста називають [en], а саме місто має багато прізвиськ, найстарішим із яких є [en].

Історія

Докладніше: [en]
Див. також: [en]

Місто здобуло собі назву 22 липня 1796 року, коли топографи [en] поділили [en] на волості зі столицею в Клівленді (англ. Cleaveland, на противагу сучасному англ. Cleveland) на честь свого тогочасного лідера, генерала [en]. Перед поверненням додому Клівленд очолив створення плану місця, що йому судилось стати центром міста, сконцентрованим навколо [en], а відтак більше ніколи не повертався до Огайо. Першим поселенцем Клівленда став [en], який побудував хатину на узбережжі річки Каягоґа. Клівленд став селом 23 грудня 1814 року. Незважаючи на довколишню болотисту низовинну місцевість і суворі зими, його прибережне розташування вважалось перевагою місцини. Населення села почало стрімко зростати після завершення побудови 1832 року каналу Огайо й Ері. Це ключове сполучення між річкою Огайо та Великими озерами з'єднало село з Атлантичним океаном через канал Ері, а пізніше через Морський шлях святого Лаврентія, і до Мексиканської затоки через річку Міссісіпі. Зростання населеності продовжилось після побудови залізничних сполучень. 1836 року Клівленд здобув статус міста.

1836 року, місто, тоді ще розташоване лише на східному березі річки Каягоґа, ледь не вступило у відкрите військове протистояння зі сусіднім [en], з яким сполучалось через міст. Огайо-сіті залишалось незалежним муніципалітетом аж до анексії Клівлендом 1854 року.

image
[en] міста Клівленд 1877 року.

Первинне географічне розташування міста на транспортному шляху до Великих Озер відіграло важливу роль у його становленні як комерційного центру. Клівленд був кінцевою точкою призначення залізної руди та вугілля, добутих в Міннесоті, що доставлялась сюди залізницею. 1870 року Джон Д. Рокфеллер заснував у Клівленді нафтовидобувальну компанію «Standard Oil», а 1885 року перемістив її штаб-квартиру до Нью-Йорка. На початку двадцятого століття Клівленд став важливим промисловим центром Америки, бувши домівкою для таких автопромислових компаній як «Peerless», «People's», «Jordan», [en]» та «Winton», компанії що випустила перший в США автомобіль. Інші клівлендські автовиробники, такі як [en]» і [en]», виготовляли парові автомобілі, а компанія «» виробляла електромобілі. У той час через свій стрімкий розвиток Клівленд називали шостим містом.

Станом на 1920 рік, здебільшого через свою економічну заможність, Клівленд став п'ятим найбільшим містом Америки. Серед міських лідерів було багато політиків-[en], як-от популіст мер [en]. Багато визначних клівлендців того часу поховані на історичному кладовищі [en]», тут спочивають президент Джеймс А. Ґарфілд і Джон Д. Рокфеллер.

Із нагоди святкування сторіччя з часу набуття Клівлендом статусу міста, 1936 року було відкрито [en]уздовж берега озера Ері на північ від середмістя. Первинно задуманий як спосіб розворушити місто після Великої депресії, ярмарок привабив чотири мільйони відвідувачів уже першого сезону, а до кінця другого, останнього, сезону у вересні 1937 року — 7 мільйонів відвідувачів. Експозицію було влаштовано на території, що зараз, з-поміж інших, належить [en], Залі слави рок-н-ролу та [en]. По завершенню Другої світової війни економіка міста продовжила процвітати. Серед спортивних перемог — «Індіанці» перемогли в [en], «Барони» стали чемпіонами Американської гокейної ліги, а «Коричневі» домінували на професійній футбольній сцені в 1950-х. Зрештою, породивши багатьох чемпіонів із боксу та легкої атлетики, Клівленд здобув прізвисько «місто чемпіонів» у тогочасному спортивному світі. Підприємці заявляли, що Клівленд «найкраща локація у нації». 1940 року неіспаномовні білі становили 90.2 % населення Клівленда. Населеність сягнула своєї вершини 914 808, і 1949 року Клівленд був уперше названий [en]». У 1960-х роках ріст економіки сповільнився, мешканці підшукували собі житло в передмісті, віддзеркалюючи загальнонаціональну тенденцію до субурбанізації.

image
Річка Каягоґа плине через [en]. Вигляд на [en] (1937)

У 1950-х — 1960-х роках у Клівленді відбулися соціальні та расові заворушення, що ознаменувались [en]з 18 до 23 липня 1966 та [en] з 23 до 25 липня 1968 року. У листопаді 1967 року Клівленд став першим великим американським містом, що обрало чорношкірого мера — [en] (перебував на посаді з 1968 по 1971 рік).

У грудні 1978 року Клівленд став першим великим американським містом із часів Великої депресії, у якому настав фінансовий дефолт через федеральні позики. На початку 1980-х років декілька чинників, серед яких зміни в міжнародній політиці вільної торгівлі, інфляція й [en], спричинились до [en], яка торкнулась таких міст, як Клівленд. Рівень безробіття сягнув своєї вершини 1983 року, а Клівлендовий показник 13,8 % був вищим за середньонаціональні цифри через закриття кількох виробничих центрів.

Економічне відновлення в метрополійній території розпочалось за каденцій мерів Джорджа Войновича та [en]. Перебудова міста найбільших обертів набрала в районі середмістя поблизу спортивно-розважального комплексу [en]», що складається зі стадіону [en]» і «Квікен-Лонс-арени», та поблизу [en], що складається із Зали слави рок-н-ролу, стадіону «Ферст-енерджі» та [en]. Місцеві ЗМІ прозвали Клівленд «видужалим містом» поки відбувався розвиток середміських кварталів і поліпшення освітньої системи як муніципальні пріоритети. 1999 року Клівленд увійшов до списку світових міст.

У 21 столітті місто поліпшило свою інфраструктуру, стало більш різногалузевим, здобуло загальнонаціональну репутацію в медичній сфері, інвестувало кошти в розвиток мистецтва. Загалом, Клівленд вважають містом, у якого відкрилось друге дихання. Серед міських пріоритетів є реновація житлових кварталів і збільшення інвестування в державну освіту.

Географія

Топографія

Згідно з Бюро перепису населення США, площа міста становить 213,6 км2, з яких 201,24 км2 припадає на суходіл і 12,35 км2 на воду. Узбережжя озера Ері розташоване 173 метри поверх рівня моря, однак саме місто розляглось на низці строкатих стрімчаків, приблизно перпендикулярних до озера. У Клівленді ці стрімчаки здебільшого прорізані річкою Каягоґа, Великим струмком і Евклідовим струмком. Що далі від берега озера суходіл різко піднімається. [en], віддалена від берега на 1,6 км, розляглась на висоті 198 м від рівня моря, а Гопкінське летовище, 8 км від озера, на висоті 241 м.

Міський пейзаж

image
Панорама [en] (1912)
image
Вигляд Клівленда з боку озера Ері (2006). Кей-Тавер, [en] та Термінал-Тавер по центру.

Архітектура

Див. також: [en] та [en]
image
Російський православний кафедральний собор св. Феодосія

Середмістю Клівленда характерна різнопланова архітектура. Багато місцевих управлінських і цивільних споруд, а зокрема Будівля міської ради, [en], [en], [en], згуртовані навколо відкритої [en] та всі побудовані в неокласичному стилі. Зведені на початку 20 століття, усі вони беруть початок від [en]» плану забудови 1903 року і є найпримітнішим прикладом філософії руху [en]» в США. Термінал-Тавер, добудована 1930 року, була найвищою будівлею в Північній Америці (не враховуючи Нью-Йорк) до 1964 року та найвищою спорудою міста аж до 1991 року. Будівля є типовим прикладом архітектурного стилю боз-ар серед хмарочосів. Два новіших небосяги розташовані на Народній площі — цей Кей-Тавер (наразі найвища споруда в Огайо) та [en], обидві поєднують елементи стилю Ар Деко з постмодерними деталями. Іншим архітектурним скарбом Клівленда є [en] (іноді її також називають Старою Аркадою), п'ятиповерхова аркада, зведена 1890 року та оновлена 2001 року й слугує Гаяттовому Регенському Готелеві. Примітними прикладами [en] в Клівленді є історична [en], що розташовується в середмісті Клівленда, та Російський православний православний кафедральний собор св. Теодозія з його цибулеподібніми банями, що розміщений у [en], а також численні етнічно натхненні римо-католицькі храми. На схід від Народної площі аж до Університетського кільця тягнеться [en], усталено престижна й елегантна вулиця. Наприкінці 1880-х років письменник [en] описав її як «найкрасивішу вулицю на світі». Відома під назвою «вулиця мільйонерів», Евклідова авеню відома на весь світ як домівка для таких визначних людей як Рокфеллер, [en] та Гей.

Мікрорайони

image
Західний берег [en] і річка Каягоґа в [en]

Середмістя Клівленда розгортається довкола Народної площі й складається з різноманітних районів. Воно є домівкою для традиційного Фінансового району, Громадського центру, Клівлендського Театрального району, де розміщується площа «Плейгаус». Райони змішаного вжитку, як-от Низини та Складський район, забудовані промисловими й офісними спорудами, ресторанами та барами. Кількість житлових блоків у вигляді кондомініумів, лофтів і квартир перебуває під постійним зростанням із 2000 року. Серед нещодавніх проектів із розвитку міста було відновлення Низин, запуск проекту «Евклідів коридор», та будівельні роботи на Східній 4-ій вулиці. Міщани географічно поділяють себе на східнобережних і західнобережних мешканців відносно річки Каягоґа. На східному березі розташовуються мікрорайони Бакеє-Шейкер, Централ, Коллінвуд, Корлетт, Евклід-Ґрін, Фейрфекс, Форест-Гіллз, Ґленвілль, Пейн/Ґудріх-Кіртленд-Парк, Гах, Кінсмен, Лі Гарвард/Севілл-Майлс, Маунт-Плезент, Ноттінґгем, Сент-Клер-Суперіор, Юніон-Майлз-Парк, Університетське кільце, Мала Італія, Вудлендські пагорби. На західному березі розміщені мікрорайони Бруклінський центр, Кларк-Фултон, Детройт-Шорвей, Куделл, Еджвотер, Огайо-Сіті, Тремонт, Старий Бруклін, Стокіярдз, Західний Бульвар і ще чотири мікрорайони, які міщани називають Західним Парком: Каммз-Корнерз, Джефферсон, Пурітас-Лонґмед і Ріверсайд. Три мікрорайони, що розляглись у Каягоґській долині, інколи називають південнобережними — Промислова долина/Качиний острів, Слов'янське село (Північний і Південний Бродвеї) та Тремонт.

image
Карта сіл та інших територій, анексованих Клівлендом

Декілька середмісних мікрорайонів в останні роки переживають джентрифікацію. Спроби мікрорайонів як на західному березі (Огайо-Сіті, Тремонт, Детройт-Шорвей і Еджвотер), так і на східному (Коллінвуд, Гах, Фейрфекс і Мала Італія) залучити креативний клас працівників, що переживає час підйому, увінчались успіхом, що посприяло розвитку житлових мікрорайонів. До того ж розвиток концепту зонування «живи і працюй» поблизу східної частини міста посприяв перетворенню старих промислових споруд на лофти для митців.

Передмістя

Докладніше: [en]

До старіших передмість Клівленда, що розміщені в межах внутрішнього кільця, належать Бедфорд, Бедфорд-Гайтс, Брук-Парк, Бруклін, Бруклін-Гайтс, Клівленд-Гайтс, Каягоґа-Гайтс, Східний Клівленд, Евклід, Фейрв'ю-Парк, Ґарфілд-Гайтс, Лейквуд, Лінндейл, Мейпл-Гайтс, Ньюберґ-Гайтс, Парма, Парма-Гайтс, Шейкер-Гайтс, Солон, Саут-Евклід, Юніверсіті-Гайтс і Ворренсвілль-Гайтс. Багато передмість є членами першого консорціуму передмість північно-східного Огайо.

Клімат

image
Світлина Клівленда та довколишніх передмість від НАСА

Звичайно для регіону Великих озер, для Клівленда притаманний континентальний клімат із роздільними чотирма порами року, а саме місто розташоване у вологій континентальній зоні (Dfa за Кеппеном). Літа теплі або спекотні та вологі, а зими холодні та сніжні. Узбережжя озера Ері іде майже в східно-західному напрямку від гирла Каягоґи до Сендаскі, але біля гирла Каягоґи різко повертає на північний схід. Цей факт є головним чинником для [en], що є типовим для Клівленда (особливо на сході міста) із середини листопада аж допоки озеро Ері не замерзне, що звичайно відбувається наприкінці січня — на початку лютого. Ефект озера також спричиняє відносну різницю в географічній сумі опалого снігу: в аеропорті Клівленд (на заході міста) сягнула 254 см снігу за сезон всього тричі з часу рекордного 1893 року, наближення або перевершення сезонної суми 254 см не є рідкісними в місцях, де місто піднімається до Висот на сході, де розпочинається регіон, який називають [en]. Простягаючись від сходу міста до передмість, Сніжний пояс досягає узбережжя озера Ері поблизу Баффало.

Найвища температура за час спостереження в Клівленді становила 40 °C (25 червня 1988 року), а найнижча температура становила −29 °C (19 січня 1994 року). У середньому найтеплішим місяцем у році є липень із середньою температурою 23.1 °C, а найхолоднішим є січень із середньою температурою −2.2 °C. Річною нормою атмосферних опадів, розрахованою як середню за 30 років із 1981 по 2010, є 990 мм опадів. Найнижчий показник опадів фіксують на заході міста, а також чітко вздовж озера, а найвищий показник фіксують у східних передмістях. Східні частини округу Ґоґа одержують понад 1,100 мм рідких опадів щорічно.

Клімат Клівленд ([en]), норми 1981—2010, крайності 1871—донині
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний
максимум, °C 		23 25 28 31 33 40 39 39 38 32 28 25 40
Середній максимум, °C 1,3 3,1 8,1 15,1 20,8 25,9 28,1 27,1 23,3 16,8 10,4 3,5 15,3
Середній мінімум, °C −5,7 −4,7 −1 4,7 10,1 15,4 17,9 17,3 13,3 7,4 2,7 −3,1 6,3
Абсолютний
мінімум, °C 		−29 −27 −21 −12 −4 −1 5 3 0 −7 −18 −26 −29
Годин
сонячного сяйва 		101,0 122,3 167,0 216,0 263,6 294,6 307,2 262,2 219,0 169,5 89,8 67,8 2,280
Норма опадів, мм 69.1 59.4 74.4 88.6 93 87.1 87.9 89.2 96.8 78 91.9 78.7 994.2
Днів з опадами 17,1 13,9 14,2 14,4 13,2 11,1 10,3 9,8 10,0 11,4 13,5 16,0 154,9
Днів зі снігом 13,5 10,1 7,5 2,3 0 0 0 0 0 0,2 3,3 10,0 46,9
Вологість повітря, % 73.3 73.0 70.4 66.1 67.3 69.0 69.8 73.1 73.7 70.8 71.9 74.1 71.0
Джерело: NOAA (відносна вологість і сонце 1961—1990)

Населення

Докладніше: [en]

Історія переписів
Перепис Населення Зміна в %
1820606
—
1830107577.4%
18406071464.7%
185017 034180.6%
186043 417154.9%
187092 829113.8%
1880160 14672.5%
1890261 35363.2%
1900381 76846.1%
1910560 66346.9%
1920796 84142.1%
1930900 42913.0%
1940878 336−2.5%
1950914 8084.2%
1960876 050−4.2%
1970750 903−14.3%
1980573 822−23.6%
1990505 616−11.9%
2000478 403−5.4%
2010396 698−17.1%
2020372 624−6.1%
Расовий склад Клівленда
Раса/походження 1900 1950 1990 2010
Білі 98.4 % 83.7 % 49.5 % 37.3 %
—Не латиноамериканці н/з н/з 47.8 % 33.4 %
Афроамериканці 1.6 % 16.2 % 46.6 % 53.3 %
Іспаномовні та латиноамериканці (будь-якої раси) н/з н/з 4.6 % 10.0 %
Азійці — 0.2 % 1.0 % 1.8 %

Перепис 2010 року

На час проведення перепису населення 2010 року в місті було 396 698 жителів, 167 490 домогосподарств і 89 821 родина. Густота населення становила 1 971,8 жителя на кілометр квадратний. У місті було 207 536 житлових одиниць із середньою густотою 1 031,3 на квадратний кілометр. У расовому складі домінували афроамериканці — 53,3 %; білі — 37,3 %; корінні американці — 0,3 %;азійці — 1,8 %; інші раси — 4,4 %; [en] — 2,8 %. Іспаномовні та латиноамериканці становили 10,0 % в структурі населення.

У місті було 167 490 домогосподарств, з яких 29,7 % мали дітей віком до 18 років, що проживали разом із ними, 22,4 % становили одружені пари, що жили разом, 25,3 % мали жінку-господарку без чоловіка, 6,0 % мали чоловіка-господаря без жінки, а 46,4 % не були сім'ями. 39,5 % домогосподарства складались із осіб віком понад 65 років, а 10,7 % господарств містили хоча б одну таку особу. Середній розмір домогосподарства становив 2,29 особи, а середній розмір родини — 3,11.

Середній вік у місті становив 35,7 років. 24,6 % жителів були віком до 18 років; 11 % були віком від 18 до 24 років; 26,1 % були віком від 25 до 44 років; 26,3 % були віком від 45 до 64 років; і 12 % були віком 65 років і старші. У статевому складі міста 48,0 % становили чоловіки і 52,0 % жінки.

image
Карта расового розподілу в Клівленді за даними перепису населення США 2010 року. Кожна крапка відображає 25 осіб: Білі, Чорні, Азійці, Іспаномовні та Інші (жовтим)

Перепис 2000 року

image
Побудована як Друга церква Христа-науковця, ця будівля на сході Клівленда служить тепер як Храм справжньої святості — храм п'ятдесятників, розташований на Евклідовій авеню, що обслуговує здебільшого афроамериканську громаду.

На час проведення перепису населення 2000 року в місті було 478 403 жителів, 190 636 домогосподарств і 111 904 родини. Густота населення становила 2 380 жителів на кілометр квадратний. У місті було 215 856 житлових одиниць із середньою густотою 1 074,3 на квадратний кілометр. У расовому складі домінували афроамериканці — 51.0 %; білі — 41.5 %; корінні американці — 0,3 %; азійці — 1,3 %; інші раси — 3,6 %; [en] — 2,2 %. Іспаномовні та латиноамериканці становили 7,3 % в структурі населення. Серед [en] були наявні німці (15,2 %), ірландці (10,9 %), [en] (8,7 %), італійці (5,6 %), поляки (3,2 %) та французи (3,0 %). Із усієї структури населення 4.5 % були народженні закордоном, з яких 41,2 % були народжені в Європі, 29,1 % в Азії, 22,4 % в Латинській Америці, 5,0 % в Африці та 1,9 % в Північній Америці

У місті також наявні немалі спільноти словаків, [en], французів, [en], [en], українців, арабів, [en], [en], [en], [en], хорватів, [en], [en], [en], [en], [en] і [en]. В один час в Клівленді була така кількість угорців, що їхня концентрація в місті була найвищою у світі поза межами Будапешта. Висока наявність робочих місць у Клівленді посприяла міграції афроамериканців із південних штатів. У період із 1920 по 1960 роки чорношкіре населення Клівленда зросло з 35 000 до 251 000 осіб.

Із 190 638 домогосподарств, 29,9 % мали дітей віком до 18 років, що жили разом із ними, 28,5 % становили одружені пари, що жили разом, 24,8 % мали жінку-господарку без чоловіка, 41,3 % не були сім'ями. 35,2 % домогосподарства складались із осіб віком понад 65 років, а 11,1 % господарств містили хоча б одну таку особу. Середній розмір домогосподарства становив 2,44 особи, а середній розмір родини — 3,19.

Середній вік у місті становив 33 роки. Віковий розподіл населення показує, що 28,5 % жителів були віком до 18 років; 9,5 % були віком від 18 до 24 років; 30,4 % були віком від 25 до 44 років; 19,0 % були віком від 45 до 64 років; і 12,5 % були віком 65 років і старші. На кожних 100 жінок припадало 90 чоловіків. На кожних 100 жінок віком від 18 років було 85,2 чоловіка.

[en] домогосподарства в місті становив 25 928 доларів США, а середній річний дохід родини становив 30 286 доларів. Серед чоловіків середній дохід становив 30 610 доларів, а серед жінок — 24 214 доларів. Середній річний дохід особи в місті становив 14 291 долар. 26,3 % населення та 22,9 % сімей були за межею бідності. Із усієї структури населення 37,6 % осіб віком до 18 років і 16,8 % осіб віком від 65 років жили за межею бідності.

Мови

Станом на 2010 рік 88,4 % (337 658) жителів Клівленда віком 5 років і старші розмовляли англійською мовою як своєю першою, водночас 7,1 % (27 262) розмовляли іспанською, 0,6 % (2 200) — арабською та 0,5 % (1 960) — китайською. До того ж, 0,9 % (3 364) розмовляли однією зі слов'янських мов (із них 1 279 — польською, 679 — сербохорватською та 485 — російською). Загалом, 11,6 % (44 148) жителів Клівленда віком 5 років і старших розмовляли відмінною мовою від англійської.

Українська громада

Початки Української громади Клівленду

image
Церква Святого Володимира української православної церкви у районі Трімант міста Клівленда. Будівництво завершено 1933 року.
image
Пам'ятник Шевченкові в Клівленді в Українському саду.

Українська громада Клівленду, Огайо може числити свої роки вже від перших імігрантів, які прибули на цей терен починаючи з 1880 року із Закарпаття, а 1901 року з Галичини та Лемківщини. Однак громада, як вже дещо зорганізована одиниця із національною свідомістю, взяла свої початки паралельно із появою газети «Свобода» та заснованням Українського (тоді Руського) Народного Союзу, а на цьому терені — його першого відділу в 1902 році. У Клівленді емігрантами із Закарпаття поставлено пам'ятник Олександру Духновичу. Тут мешкав педагог, письменник і літературознавець Володимир Радзикевич.

Наразі єдиною об'єднуючою організацією української громади в Клівленді є , яка представляє централю Українського Конґресового Комітету Америки (УККА) на терені Великого Клівленду і північно-східного Огайо. Також є район «Ukrainian village» для проживання українців де розташовані українські магазини, банк і т.д

Українське шкільництво в Клівленді

Школа українознавства імені Тараса Шевченка (Парма, Огайо)

Школа українознавства Товариства «Рідна Школа» (Парма, Огайо)

Українська преса в Клівленді

Бюлетень

Газета Український Клівленд (2007–2009)

Персоналії

Економіка

Докладніше: [en]
image
Вигляд середмістя Клівленда з боку парку Еджвотер

Клівленд — перший центр нафтопереробки у США у ХІХ ст. У 1860-х роках Джоном Рокфеллером у місті Клівленд була заснована нафтова компанія «Standard Oil». На початку ХХ століття близько чверті робочих місць в регіоні знаходились на металургійних заводах. Велика депресія завдала шкоди економіці області і спричинила до 35 % безробіття. Місто Клівленд потрапило в дефолт у 1978 році і отримало борги у розмірі 30 мільйонів доларів. Економіка області поліпшилася протягом 1990-х років. Проте Велика рецесія заважала регіону, коли рівень безробіття міста Клівленд досяг 12 %. З тих пір стан економіки району покращився. ВВП регіону становить близько 130 мільярдів доларів.

Розташування Клівленда на річці Каягоґа та поблизу озера Ері стали ключовими чинниками економічного розвитку міста. Канал Огайо-Ері та наявність залізничного сполучення посприяли становленню міста як важливого підприємницького центру. Виготовлення сталі та деяких інших виробів постало основним напрямком промисловості.

Місто диверсифікувало свою економіку разом із розширенням виробничого сектора. Клівленд є домівкою для штаб-квартир багатьох великих компаній, як-от [en]», [en]», [en]», [en]», [en]» і [en]». У Клівленді розміщений підрозділ НАСА — [en]. [en]», одна з найбільших адвокатських фірм у США, була заснована в Клівленді. 2007 року ринок нерухомості Клівленда пережив значний підйом із рекордною кількістю придбань і 10%-вим показником вакантності житла.

image
Вигляд середмістя Клівленда з боку Верхнього віадука

[en]» — найбільша в місті організація, де станом на 2008 рік працювало 37 000 осіб. Організація є однією з найкращих лікарень Сполучених Штатів, за даними «». У Клівлендському секторі охорони здоров'я присутні також [en]» — відомий центр із лікування ракових захворювань, медичний центр [en]» і компанія медичного страхування [en]». Клівленд також знаний у галузі дослідження паливних елементів і в галузі біотехнологій, роботу в яких провадять Західний резервний університет Кейса, «Клівлендська Клініка» та «Університетські шпиталі Клівленда». Клівленд є одним із чільних міст-реципієнтів інвестицій у починання та дослідження в галузі біотехнологій. Західний резервний університет Кейса, «Клівлендська Клініка» та «Університетські шпиталі Клівленда» нещодавно оголосили про свої наміри створити великий дослідницький біотехнологічний центр та інкубатор на місці колишнього шпиталю [en]» зі створенням дослідницького кампусу, що б простимулювало розвиток нових біотехнологічних компаній, які могли б проводити незалежні дослідження від нині наявних у місті.

image
[en] (НАСА) поряд із [en]

Міські очільники сприяли росту технологічного сектора в першій декаді 21-го століття. Мер [en] найняла менеджера з технологій для залучення технологічних компаній до офісного ринку середмістя, пропонуючи їм доступ до високошвидкісних оптоволоконних мереж, що закладені під середмістям, у декількох «гай-тех офісах», сконцентрованих у районі [en]. Водночас [en] найняв спеціаліста з технологічного трансферу для сприяння технологічного втілення досліджень КШУ в ринкових ідеях компаній Клівлендської економічної зони. Також університет найняв віце-президента з економічного розвитку. Західний резервний університет Кейса брав участь у технологічних ініціативах, як-от проекті «OneCommunity» — високошвидкісній оптоволоконній мережі, що сполучає місцеві дослідницькі центри і має на меті стимулювати їхній розвиток. У середині 2005 року компанія «Intel» надала Клівлендові звання «Всесвітньої цифрової спільноти», разом із Корпусом-Крісті, Філадельфією та Тайбеєм. Це внесло близько 12 мільйонів доларів для розширення регіонального технологічного співробітництва, створення всеміської мережі бездротового Інтернету та розвитку технологічного сектора економіки міста.

На додачу до цієї ініціативи Intel, 2006 року аналітичний центр «Форум розумних спільнот», зі штаб-квартирою в Нью-Йорку, вибрав Клівленд із семи фіналістів та присвоїв йому нагороду «Розумна спільнота року». Центр оголосив, що номінував місто за його мержу «OneCommunity» із можливим широкосмуговим застосуванням. Із вересня 2006 року «OneCommunity» почала співпрацю із «Cisco Systems» задля розгортання мережі бездротового доступу до Інтернету в межах міста.

Спорт

Клівленд має декілька професійних команд. Клівленд Індіенз (англ. Cleveland Indians), професійна бейсбольна команда є членом Головної бейсбольної ліги. «Клівленд Браунс» (англ. Cleveland Browns) є членом Національній футбольній ліги. «Клівленд Кавальєрс» (англ. Cleveland Cavaliers) є членом Національної баскетбольної асоціації.

Культура

Клівленд є також великим культурним центром. Тут 9 вищих навчальних закладів, у тому числі один з найстаріших на Середньому Заході , заснований в 1826 році; багатий Художній музей; театри (один з найстаріших — ); Клівлендський симфонічний оркестр; великі газети, 9 телевізійних і 26 радіостанцій.

1995 року в місті Клівленді, там, де один з перших диск-жокеїв Алан Фрід в 1950-х роках популяризував сам термін «рок-н-рол», було відкрито .

Відомі люди

Див. також

Примітки

  1. Cleveland, Ohio Fact Sheet. [Архівовано 12 лютого 2020 у Archive.is] Бюро перепису населення США. Retrieved on 2005-10-11.
  2. [[[:Шаблон:Gnis3]] Geographic Names Information System Feature Detail Report]. USGS. Процитовано 27 березня 2007.
  3. . Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за травня 22, 2014. Процитовано 10 листопада 2014.
  4. . Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 29 травня 2019.
  5. . NOAA. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 2 жовтня 2019.
  6. Station Name: OH CLEVELAND. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 8 жовтня 2018.
  7. . NOAA. Архів оригіналу за 19 травня 2006. Процитовано 27 лютого 2017.
  8. WMO Climate Normals for CLEVELAND/HOPKINS INTL AP, OH 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 10 березня 2014.
  9. Gibson, Campbell (June 1998). . U.S. Census Bureau. Архів оригіналу за 2 січня 2011. Процитовано 20 жовтня 2012.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  10. . . U.S. Census Bureau. Архів оригіналу за 5 травня 2020. Процитовано 20 жовтня 2012.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Klivlend znachennya Kli vlend angl Cleveland misto u SShA v shtati Ogajo centr okrugu Kayagoga drugogo za naselennyam u shtati Naselennya na 2018 rik stanovit 383 793 sho robit Klivlend 51 mistom za naselenistyu v SShA ta drugim za naselenistyu en pislya Kolumbusa en ye 32 za naselenistyu metropolijnoyu teritoriyeyu u Spoluchenih Shtatah iz chiselnistyu naselennya stanom na 2016 rik 2 055 612 lyudej Misto vhodit do kombinovanoyi statistichnoyi zoni en naselenist yakoyi 2010 roku stanovila 3 515 646 lyudej posidayuchi 15 misce sered takih okrugiv u Spoluchenih Shtatah Klivlend angl Cleveland Vid Klivlend Prapor Gerb Prizvisko The Forest City lisove misto Deviz Progress amp Prosperity progres ta zamozhnist Koordinati 41 28 56 pn sh 81 40 11 zh d 41 48222 pn sh 81 66972 zh d 41 48222 81 66972 KrayinaSShAShtatOgajoOkrugKayagoga Zasnovane 1796Status selisha 1814Status mista 1836 Uryad MerFrenk Dzhekson D Plosha Misto 213 4 km Susha 200 9 km Voda 12 5 km Visota nad r m 199 m Naselennya 2013 Misto 390 113 Gustota 2380 9 km Aglomeraciya 2 250 871 Chasovij poyas EST UTC 5 Litnij chas EDT UTC 4 Telefonnij kod i 216 FIPS 39 16000 GNIS 1066654 Vebsajt www city cleveland oh us Roztashovannya mista na mapi okrugu KayagogaRoztashovannya mista na mapi okrugu Kayagoga Misto rozlyaglos na pivdennomu berezi ozera Eri priblizno za 100 kilometriv na zahid vid kordonu Pensilvaniyi Zasnovane 1796 roku bilya girla richki Kayagoga misto stalo promislovim centrom zavdyaki svoyemu rozmishennyu na berezi ozera ta spoluchennyu z chislennimi kanalami ta en gilkami Ekonomika Klivlenda podilyayetsya na dekilka sektoriv zokrema promislovij sektor sektor finansovih poslug ohoroni zdorov ya ta biomedichnij sektor Takozh Klivlend ye domivkoyu dlya Zali slavi rok n rolu Zhiteliv mista nazivayut en a same misto maye bagato prizvisk najstarishim iz yakih ye en IstoriyaDokladnishe en Div takozh en Misto zdobulo sobi nazvu 22 lipnya 1796 roku koli topografi en podilili en na volosti zi stoliceyu v Klivlendi angl Cleaveland na protivagu suchasnomu angl Cleveland na chest svogo togochasnogo lidera generala en Pered povernennyam dodomu Klivlend ocholiv stvorennya planu miscya sho jomu sudilos stati centrom mista skoncentrovanim navkolo en a vidtak bilshe nikoli ne povertavsya do Ogajo Pershim poselencem Klivlenda stav en yakij pobuduvav hatinu na uzberezhzhi richki Kayagoga Klivlend stav selom 23 grudnya 1814 roku Nezvazhayuchi na dovkolishnyu bolotistu nizovinnu miscevist i suvori zimi jogo priberezhne roztashuvannya vvazhalos perevagoyu miscini Naselennya sela pochalo strimko zrostati pislya zavershennya pobudovi 1832 roku kanalu Ogajo j Eri Ce klyuchove spoluchennya mizh richkoyu Ogajo ta Velikimi ozerami z yednalo selo z Atlantichnim okeanom cherez kanal Eri a piznishe cherez Morskij shlyah svyatogo Lavrentiya i do Meksikanskoyi zatoki cherez richku Missisipi Zrostannya naselenosti prodovzhilos pislya pobudovi zaliznichnih spoluchen 1836 roku Klivlend zdobuv status mista 1836 roku misto todi she roztashovane lishe na shidnomu berezi richki Kayagoga led ne vstupilo u vidkrite vijskove protistoyannya zi susidnim en z yakim spoluchalos cherez mist Ogajo siti zalishalos nezalezhnim municipalitetom azh do aneksiyi Klivlendom 1854 roku en mista Klivlend 1877 roku Pervinne geografichne roztashuvannya mista na transportnomu shlyahu do Velikih Ozer vidigralo vazhlivu rol u jogo stanovlenni yak komercijnogo centru Klivlend buv kincevoyu tochkoyu priznachennya zaliznoyi rudi ta vugillya dobutih v Minnesoti sho dostavlyalas syudi zalizniceyu 1870 roku Dzhon D Rokfeller zasnuvav u Klivlendi naftovidobuvalnu kompaniyu Standard Oil a 1885 roku peremistiv yiyi shtab kvartiru do Nyu Jorka Na pochatku dvadcyatogo stolittya Klivlend stav vazhlivim promislovim centrom Ameriki buvshi domivkoyu dlya takih avtopromislovih kompanij yak Peerless People s Jordan en ta Winton kompaniyi sho vipustila pershij v SShA avtomobil Inshi klivlendski avtovirobniki taki yak en i en vigotovlyali parovi avtomobili a kompaniya Baker viroblyala elektromobili U toj chas cherez svij strimkij rozvitok Klivlend nazivali shostim mistom Stanom na 1920 rik zdebilshogo cherez svoyu ekonomichnu zamozhnist Klivlend stav p yatim najbilshim mistom Ameriki Sered miskih lideriv bulo bagato politikiv en yak ot populist mer en Bagato viznachnih klivlendciv togo chasu pohovani na istorichnomu kladovishi en tut spochivayut prezident Dzhejms A Garfild i Dzhon D Rokfeller Iz nagodi svyatkuvannya storichchya z chasu nabuttya Klivlendom statusu mista 1936 roku bulo vidkrito en uzdovzh berega ozera Eri na pivnich vid seredmistya Pervinno zadumanij yak sposib rozvorushiti misto pislya Velikoyi depresiyi yarmarok privabiv chotiri miljoni vidviduvachiv uzhe pershogo sezonu a do kincya drugogo ostannogo sezonu u veresni 1937 roku 7 miljoniv vidviduvachiv Ekspoziciyu bulo vlashtovano na teritoriyi sho zaraz z pomizh inshih nalezhit en Zali slavi rok n rolu ta en Po zavershennyu Drugoyi svitovoyi vijni ekonomika mista prodovzhila procvitati Sered sportivnih peremog Indianci peremogli v en Baroni stali chempionami Amerikanskoyi gokejnoyi ligi a Korichnevi dominuvali na profesijnij futbolnij sceni v 1950 h Zreshtoyu porodivshi bagatoh chempioniv iz boksu ta legkoyi atletiki Klivlend zdobuv prizvisko misto chempioniv u togochasnomu sportivnomu sviti Pidpriyemci zayavlyali sho Klivlend najkrasha lokaciya u naciyi 1940 roku neispanomovni bili stanovili 90 2 naselennya Klivlenda Naselenist syagnula svoyeyi vershini 914 808 i 1949 roku Klivlend buv upershe nazvanij en U 1960 h rokah rist ekonomiki spovilnivsya meshkanci pidshukuvali sobi zhitlo v peredmisti viddzerkalyuyuchi zagalnonacionalnu tendenciyu do suburbanizaciyi Richka Kayagoga pline cherez en Viglyad na en 1937 U 1950 h 1960 h rokah u Klivlendi vidbulisya socialni ta rasovi zavorushennya sho oznamenuvalis en z 18 do 23 lipnya 1966 ta en z 23 do 25 lipnya 1968 roku U listopadi 1967 roku Klivlend stav pershim velikim amerikanskim mistom sho obralo chornoshkirogo mera en perebuvav na posadi z 1968 po 1971 rik U grudni 1978 roku Klivlend stav pershim velikim amerikanskim mistom iz chasiv Velikoyi depresiyi u yakomu nastav finansovij defolt cherez federalni poziki Na pochatku 1980 h rokiv dekilka chinnikiv sered yakih zmini v mizhnarodnij politici vilnoyi torgivli inflyaciya j en sprichinilis do en yaka torknulas takih mist yak Klivlend Riven bezrobittya syagnuv svoyeyi vershini 1983 roku a Klivlendovij pokaznik 13 8 buv vishim za serednonacionalni cifri cherez zakrittya kilkoh virobnichih centriv Ekonomichne vidnovlennya v metropolijnij teritoriyi rozpochalos za kadencij meriv Dzhordzha Vojnovicha ta en Perebudova mista najbilshih obertiv nabrala v rajoni seredmistya poblizu sportivno rozvazhalnogo kompleksu en sho skladayetsya zi stadionu en i Kviken Lons areni ta poblizu en sho skladayetsya iz Zali slavi rok n rolu stadionu Ferst enerdzhi ta en Miscevi ZMI prozvali Klivlend viduzhalim mistom poki vidbuvavsya rozvitok seredmiskih kvartaliv i polipshennya osvitnoyi sistemi yak municipalni prioriteti 1999 roku Klivlend uvijshov do spisku svitovih mist U 21 stolitti misto polipshilo svoyu infrastrukturu stalo bilsh riznogaluzevim zdobulo zagalnonacionalnu reputaciyu v medichnij sferi investuvalo koshti v rozvitok mistectva Zagalom Klivlend vvazhayut mistom u yakogo vidkrilos druge dihannya Sered miskih prioritetiv ye renovaciya zhitlovih kvartaliv i zbilshennya investuvannya v derzhavnu osvitu GeografiyaTopografiya Zgidno z Byuro perepisu naselennya SShA plosha mista stanovit 213 6 km2 z yakih 201 24 km2 pripadaye na suhodil i 12 35 km2 na vodu Uzberezhzhya ozera Eri roztashovane 173 metri poverh rivnya morya odnak same misto rozlyaglos na nizci strokatih strimchakiv priblizno perpendikulyarnih do ozera U Klivlendi ci strimchaki zdebilshogo prorizani richkoyu Kayagoga Velikim strumkom i Evklidovim strumkom Sho dali vid berega ozera suhodil rizko pidnimayetsya en viddalena vid berega na 1 6 km rozlyaglas na visoti 198 m vid rivnya morya a Gopkinske letovishe 8 km vid ozera na visoti 241 m Miskij pejzazh Panorama en 1912 Viglyad Klivlenda z boku ozera Eri 2006 Kej Taver en ta Terminal Taver po centru Arhitektura Div takozh en ta en Rosijskij pravoslavnij kafedralnij sobor sv Feodosiya Seredmistyu Klivlenda harakterna riznoplanova arhitektura Bagato miscevih upravlinskih i civilnih sporud a zokrema Budivlya miskoyi radi en en en zgurtovani navkolo vidkritoyi en ta vsi pobudovani v neoklasichnomu stili Zvedeni na pochatku 20 stolittya usi voni berut pochatok vid en planu zabudovi 1903 roku i ye najprimitnishim prikladom filosofiyi ruhu en v SShA Terminal Taver dobudovana 1930 roku bula najvishoyu budivleyu v Pivnichnij Americi ne vrahovuyuchi Nyu Jork do 1964 roku ta najvishoyu sporudoyu mista azh do 1991 roku Budivlya ye tipovim prikladom arhitekturnogo stilyu boz ar sered hmarochosiv Dva novishih nebosyagi roztashovani na Narodnij ploshi cej Kej Taver narazi najvisha sporuda v Ogajo ta en obidvi poyednuyut elementi stilyu Ar Deko z postmodernimi detalyami Inshim arhitekturnim skarbom Klivlenda ye en inodi yiyi takozh nazivayut Staroyu Arkadoyu p yatipoverhova arkada zvedena 1890 roku ta onovlena 2001 roku j sluguye Gayattovomu Regenskomu Gotelevi Primitnimi prikladami en v Klivlendi ye istorichna en sho roztashovuyetsya v seredmisti Klivlenda ta Rosijskij pravoslavnij pravoslavnij kafedralnij sobor sv Teodoziya z jogo cibulepodibnimi banyami sho rozmishenij u en a takozh chislenni etnichno nathnenni rimo katolicki hrami Na shid vid Narodnoyi ploshi azh do Universitetskogo kilcya tyagnetsya en ustaleno prestizhna j elegantna vulicya Naprikinci 1880 h rokiv pismennik en opisav yiyi yak najkrasivishu vulicyu na sviti Vidoma pid nazvoyu vulicya miljoneriv Evklidova avenyu vidoma na ves svit yak domivka dlya takih viznachnih lyudej yak Rokfeller en ta Gej Mikrorajoni Zahidnij bereg en i richka Kayagoga v en Seredmistya Klivlenda rozgortayetsya dovkola Narodnoyi ploshi j skladayetsya z riznomanitnih rajoniv Vono ye domivkoyu dlya tradicijnogo Finansovogo rajonu Gromadskogo centru Klivlendskogo Teatralnogo rajonu de rozmishuyetsya plosha Plejgaus Rajoni zmishanogo vzhitku yak ot Nizini ta Skladskij rajon zabudovani promislovimi j ofisnimi sporudami restoranami ta barami Kilkist zhitlovih blokiv u viglyadi kondominiumiv loftiv i kvartir perebuvaye pid postijnim zrostannyam iz 2000 roku Sered neshodavnih proektiv iz rozvitku mista bulo vidnovlennya Nizin zapusk proektu Evklidiv koridor ta budivelni roboti na Shidnij 4 ij vulici Mishani geografichno podilyayut sebe na shidnoberezhnih i zahidnoberezhnih meshkanciv vidnosno richki Kayagoga Na shidnomu berezi roztashovuyutsya mikrorajoni Bakeye Shejker Central Kollinvud Korlett Evklid Grin Fejrfeks Forest Gillz Glenvill Pejn Gudrih Kirtlend Park Gah Kinsmen Li Garvard Sevill Majls Maunt Plezent Nottinggem Sent Kler Superior Yunion Majlz Park Universitetske kilce Mala Italiya Vudlendski pagorbi Na zahidnomu berezi rozmisheni mikrorajoni Bruklinskij centr Klark Fulton Detrojt Shorvej Kudell Edzhvoter Ogajo Siti Tremont Starij Bruklin Stokiyardz Zahidnij Bulvar i she chotiri mikrorajoni yaki mishani nazivayut Zahidnim Parkom Kammz Kornerz Dzhefferson Puritas Longmed i Riversajd Tri mikrorajoni sho rozlyaglis u Kayagogskij dolini inkoli nazivayut pivdennoberezhnimi Promislova dolina Kachinij ostriv Slov yanske selo Pivnichnij i Pivdennij Brodveyi ta Tremont Karta sil ta inshih teritorij aneksovanih Klivlendom Dekilka seredmisnih mikrorajoniv v ostanni roki perezhivayut dzhentrifikaciyu Sprobi mikrorajoniv yak na zahidnomu berezi Ogajo Siti Tremont Detrojt Shorvej i Edzhvoter tak i na shidnomu Kollinvud Gah Fejrfeks i Mala Italiya zaluchiti kreativnij klas pracivnikiv sho perezhivaye chas pidjomu uvinchalis uspihom sho pospriyalo rozvitku zhitlovih mikrorajoniv Do togo zh rozvitok konceptu zonuvannya zhivi i pracyuj poblizu shidnoyi chastini mista pospriyav peretvorennyu starih promislovih sporud na lofti dlya mitciv Peredmistya Dokladnishe en Do starishih peredmist Klivlenda sho rozmisheni v mezhah vnutrishnogo kilcya nalezhat Bedford Bedford Gajts Bruk Park Bruklin Bruklin Gajts Klivlend Gajts Kayagoga Gajts Shidnij Klivlend Evklid Fejrv yu Park Garfild Gajts Lejkvud Linndejl Mejpl Gajts Nyuberg Gajts Parma Parma Gajts Shejker Gajts Solon Saut Evklid Yuniversiti Gajts i Vorrensvill Gajts Bagato peredmist ye chlenami pershogo konsorciumu peredmist pivnichno shidnogo Ogajo Klimat Svitlina Klivlenda ta dovkolishnih peredmist vid NASA Zvichajno dlya regionu Velikih ozer dlya Klivlenda pritamannij kontinentalnij klimat iz rozdilnimi chotirma porami roku a same misto roztashovane u vologij kontinentalnij zoni Dfa za Keppenom Lita tepli abo spekotni ta vologi a zimi holodni ta snizhni Uzberezhzhya ozera Eri ide majzhe v shidno zahidnomu napryamku vid girla Kayagogi do Sendaski ale bilya girla Kayagogi rizko povertaye na pivnichnij shid Cej fakt ye golovnim chinnikom dlya en sho ye tipovim dlya Klivlenda osoblivo na shodi mista iz seredini listopada azh dopoki ozero Eri ne zamerzne sho zvichajno vidbuvayetsya naprikinci sichnya na pochatku lyutogo Efekt ozera takozh sprichinyaye vidnosnu riznicyu v geografichnij sumi opalogo snigu v aeroporti Klivlend na zahodi mista syagnula 254 sm snigu za sezon vsogo trichi z chasu rekordnogo 1893 roku nablizhennya abo perevershennya sezonnoyi sumi 254 sm ne ye ridkisnimi v miscyah de misto pidnimayetsya do Visot na shodi de rozpochinayetsya region yakij nazivayut en Prostyagayuchis vid shodu mista do peredmist Snizhnij poyas dosyagaye uzberezhzhya ozera Eri poblizu Baffalo Najvisha temperatura za chas sposterezhennya v Klivlendi stanovila 40 C 25 chervnya 1988 roku a najnizhcha temperatura stanovila 29 C 19 sichnya 1994 roku U serednomu najteplishim misyacem u roci ye lipen iz serednoyu temperaturoyu 23 1 C a najholodnishim ye sichen iz serednoyu temperaturoyu 2 2 C Richnoyu normoyu atmosfernih opadiv rozrahovanoyu yak serednyu za 30 rokiv iz 1981 po 2010 ye 990 mm opadiv Najnizhchij pokaznik opadiv fiksuyut na zahodi mista a takozh chitko vzdovzh ozera a najvishij pokaznik fiksuyut u shidnih peredmistyah Shidni chastini okrugu Goga oderzhuyut ponad 1 100 mm ridkih opadiv shorichno Klimat Klivlend en normi 1981 2010 krajnosti 1871 donini Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 23 25 28 31 33 40 39 39 38 32 28 25 40 Serednij maksimum C 1 3 3 1 8 1 15 1 20 8 25 9 28 1 27 1 23 3 16 8 10 4 3 5 15 3 Serednij minimum C 5 7 4 7 1 4 7 10 1 15 4 17 9 17 3 13 3 7 4 2 7 3 1 6 3 Absolyutnij minimum C 29 27 21 12 4 1 5 3 0 7 18 26 29 Godin sonyachnogo syajva 101 0 122 3 167 0 216 0 263 6 294 6 307 2 262 2 219 0 169 5 89 8 67 8 2 280 Norma opadiv mm 69 1 59 4 74 4 88 6 93 87 1 87 9 89 2 96 8 78 91 9 78 7 994 2 Dniv z opadami 17 1 13 9 14 2 14 4 13 2 11 1 10 3 9 8 10 0 11 4 13 5 16 0 154 9 Dniv zi snigom 13 5 10 1 7 5 2 3 0 0 0 0 0 0 2 3 3 10 0 46 9 Vologist povitrya 73 3 73 0 70 4 66 1 67 3 69 0 69 8 73 1 73 7 70 8 71 9 74 1 71 0 Dzherelo NOAA vidnosna vologist i sonce 1961 1990 NaselennyaDokladnishe en Istoriya perepisiv Perepis Naselennya Zmina v 1820606 1830107577 4 18406071464 7 185017 034180 6 186043 417154 9 187092 829113 8 1880160 14672 5 1890261 35363 2 1900381 76846 1 1910560 66346 9 1920796 84142 1 1930900 42913 0 1940878 336 2 5 1950914 8084 2 1960876 050 4 2 1970750 903 14 3 1980573 822 23 6 1990505 616 11 9 2000478 403 5 4 2010396 698 17 1 2020372 624 6 1 Rasovij sklad Klivlenda Rasa pohodzhennya 1900 1950 1990 2010 Bili 98 4 83 7 49 5 37 3 Ne latinoamerikanci n z n z 47 8 33 4 Afroamerikanci 1 6 16 2 46 6 53 3 Ispanomovni ta latinoamerikanci bud yakoyi rasi n z n z 4 6 10 0 Azijci 0 2 1 0 1 8 Perepis 2010 roku Na chas provedennya perepisu naselennya 2010 roku v misti bulo 396 698 zhiteliv 167 490 domogospodarstv i 89 821 rodina Gustota naselennya stanovila 1 971 8 zhitelya na kilometr kvadratnij U misti bulo 207 536 zhitlovih odinic iz serednoyu gustotoyu 1 031 3 na kvadratnij kilometr U rasovomu skladi dominuvali afroamerikanci 53 3 bili 37 3 korinni amerikanci 0 3 azijci 1 8 inshi rasi 4 4 en 2 8 Ispanomovni ta latinoamerikanci stanovili 10 0 v strukturi naselennya U misti bulo 167 490 domogospodarstv z yakih 29 7 mali ditej vikom do 18 rokiv sho prozhivali razom iz nimi 22 4 stanovili odruzheni pari sho zhili razom 25 3 mali zhinku gospodarku bez cholovika 6 0 mali cholovika gospodarya bez zhinki a 46 4 ne buli sim yami 39 5 domogospodarstva skladalis iz osib vikom ponad 65 rokiv a 10 7 gospodarstv mistili hocha b odnu taku osobu Serednij rozmir domogospodarstva stanoviv 2 29 osobi a serednij rozmir rodini 3 11 Serednij vik u misti stanoviv 35 7 rokiv 24 6 zhiteliv buli vikom do 18 rokiv 11 buli vikom vid 18 do 24 rokiv 26 1 buli vikom vid 25 do 44 rokiv 26 3 buli vikom vid 45 do 64 rokiv i 12 buli vikom 65 rokiv i starshi U statevomu skladi mista 48 0 stanovili choloviki i 52 0 zhinki Karta rasovogo rozpodilu v Klivlendi za danimi perepisu naselennya SShA 2010 roku Kozhna krapka vidobrazhaye 25 osib Bili Chorni Azijci Ispanomovni ta Inshi zhovtim Perepis 2000 roku Pobudovana yak Druga cerkva Hrista naukovcya cya budivlya na shodi Klivlenda sluzhit teper yak Hram spravzhnoyi svyatosti hram p yatdesyatnikiv roztashovanij na Evklidovij avenyu sho obslugovuye zdebilshogo afroamerikansku gromadu Na chas provedennya perepisu naselennya 2000 roku v misti bulo 478 403 zhiteliv 190 636 domogospodarstv i 111 904 rodini Gustota naselennya stanovila 2 380 zhiteliv na kilometr kvadratnij U misti bulo 215 856 zhitlovih odinic iz serednoyu gustotoyu 1 074 3 na kvadratnij kilometr U rasovomu skladi dominuvali afroamerikanci 51 0 bili 41 5 korinni amerikanci 0 3 azijci 1 3 inshi rasi 3 6 en 2 2 Ispanomovni ta latinoamerikanci stanovili 7 3 v strukturi naselennya Sered en buli nayavni nimci 15 2 irlandci 10 9 en 8 7 italijci 5 6 polyaki 3 2 ta francuzi 3 0 Iz usiyeyi strukturi naselennya 4 5 buli narodzhenni zakordonom z yakih 41 2 buli narodzheni v Yevropi 29 1 v Aziyi 22 4 v Latinskij Americi 5 0 v Africi ta 1 9 v Pivnichnij Americi U misti takozh nayavni nemali spilnoti slovakiv en francuziv en en ukrayinciv arabiv en en en en horvativ en en en en en i en V odin chas v Klivlendi bula taka kilkist ugorciv sho yihnya koncentraciya v misti bula najvishoyu u sviti poza mezhami Budapeshta Visoka nayavnist robochih misc u Klivlendi pospriyala migraciyi afroamerikanciv iz pivdennih shtativ U period iz 1920 po 1960 roki chornoshkire naselennya Klivlenda zroslo z 35 000 do 251 000 osib Iz 190 638 domogospodarstv 29 9 mali ditej vikom do 18 rokiv sho zhili razom iz nimi 28 5 stanovili odruzheni pari sho zhili razom 24 8 mali zhinku gospodarku bez cholovika 41 3 ne buli sim yami 35 2 domogospodarstva skladalis iz osib vikom ponad 65 rokiv a 11 1 gospodarstv mistili hocha b odnu taku osobu Serednij rozmir domogospodarstva stanoviv 2 44 osobi a serednij rozmir rodini 3 19 Serednij vik u misti stanoviv 33 roki Vikovij rozpodil naselennya pokazuye sho 28 5 zhiteliv buli vikom do 18 rokiv 9 5 buli vikom vid 18 do 24 rokiv 30 4 buli vikom vid 25 do 44 rokiv 19 0 buli vikom vid 45 do 64 rokiv i 12 5 buli vikom 65 rokiv i starshi Na kozhnih 100 zhinok pripadalo 90 cholovikiv Na kozhnih 100 zhinok vikom vid 18 rokiv bulo 85 2 cholovika en domogospodarstva v misti stanoviv 25 928 dolariv SShA a serednij richnij dohid rodini stanoviv 30 286 dolariv Sered cholovikiv serednij dohid stanoviv 30 610 dolariv a sered zhinok 24 214 dolariv Serednij richnij dohid osobi v misti stanoviv 14 291 dolar 26 3 naselennya ta 22 9 simej buli za mezheyu bidnosti Iz usiyeyi strukturi naselennya 37 6 osib vikom do 18 rokiv i 16 8 osib vikom vid 65 rokiv zhili za mezheyu bidnosti Movi Stanom na 2010 rik 88 4 337 658 zhiteliv Klivlenda vikom 5 rokiv i starshi rozmovlyali anglijskoyu movoyu yak svoyeyu pershoyu vodnochas 7 1 27 262 rozmovlyali ispanskoyu 0 6 2 200 arabskoyu ta 0 5 1 960 kitajskoyu Do togo zh 0 9 3 364 rozmovlyali odniyeyu zi slov yanskih mov iz nih 1 279 polskoyu 679 serbohorvatskoyu ta 485 rosijskoyu Zagalom 11 6 44 148 zhiteliv Klivlenda vikom 5 rokiv i starshih rozmovlyali vidminnoyu movoyu vid anglijskoyi Ukrayinska gromadaPochatki Ukrayinskoyi gromadi Klivlendu Cerkva Svyatogo Volodimira ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi u rajoni Trimant mista Klivlenda Budivnictvo zaversheno 1933 roku Pam yatnik Shevchenkovi v Klivlendi v Ukrayinskomu sadu Ukrayinska gromada Klivlendu Ogajo mozhe chisliti svoyi roki vzhe vid pershih imigrantiv yaki pribuli na cej teren pochinayuchi z 1880 roku iz Zakarpattya a 1901 roku z Galichini ta Lemkivshini Odnak gromada yak vzhe desho zorganizovana odinicya iz nacionalnoyu svidomistyu vzyala svoyi pochatki paralelno iz poyavoyu gazeti Svoboda ta zasnovannyam Ukrayinskogo todi Ruskogo Narodnogo Soyuzu a na comu tereni jogo pershogo viddilu v 1902 roci U Klivlendi emigrantami iz Zakarpattya postavleno pam yatnik Oleksandru Duhnovichu Tut meshkav pedagog pismennik i literaturoznavec Volodimir Radzikevich Narazi yedinoyu ob yednuyuchoyu organizaciyeyu ukrayinskoyi gromadi v Klivlendi ye yaka predstavlyaye centralyu Ukrayinskogo Kongresovogo Komitetu Ameriki UKKA na tereni Velikogo Klivlendu i pivnichno shidnogo Ogajo Takozh ye rajon Ukrainian village dlya prozhivannya ukrayinciv de roztashovani ukrayinski magazini bank i t d Ukrayinske shkilnictvo v Klivlendi Shkola ukrayinoznavstva imeni Tarasa Shevchenka Parma Ogajo Shkola ukrayinoznavstva Tovaristva Ridna Shkola Parma Ogajo Ukrayinska presa v Klivlendi Byuleten Gazeta Ukrayinskij Klivlend 2007 2009 Personaliyi Trach Pilip oficer 14 yi grenaderskoyi diviziyi vijsk SS Galichina veteranskij i gromadskij diyach v diaspori Chuchkevich Ostap ukrayinskij vijskovij ta politichnij diyach chlen OUN komandir 14 yi roti 29 go polku diviziyi Galichina EkonomikaDokladnishe en Viglyad seredmistya Klivlenda z boku parku Edzhvoter Klivlend pershij centr naftopererobki u SShA u HIH st U 1860 h rokah Dzhonom Rokfellerom u misti Klivlend bula zasnovana naftova kompaniya Standard Oil Na pochatku HH stolittya blizko chverti robochih misc v regioni znahodilis na metalurgijnih zavodah Velika depresiya zavdala shkodi ekonomici oblasti i sprichinila do 35 bezrobittya Misto Klivlend potrapilo v defolt u 1978 roci i otrimalo borgi u rozmiri 30 miljoniv dolariv Ekonomika oblasti polipshilasya protyagom 1990 h rokiv Prote Velika recesiya zavazhala regionu koli riven bezrobittya mista Klivlend dosyag 12 Z tih pir stan ekonomiki rajonu pokrashivsya VVP regionu stanovit blizko 130 milyardiv dolariv Roztashuvannya Klivlenda na richci Kayagoga ta poblizu ozera Eri stali klyuchovimi chinnikami ekonomichnogo rozvitku mista Kanal Ogajo Eri ta nayavnist zaliznichnogo spoluchennya pospriyali stanovlennyu mista yak vazhlivogo pidpriyemnickogo centru Vigotovlennya stali ta deyakih inshih virobiv postalo osnovnim napryamkom promislovosti Misto diversifikuvalo svoyu ekonomiku razom iz rozshirennyam virobnichogo sektora Klivlend ye domivkoyu dlya shtab kvartir bagatoh velikih kompanij yak ot en en en en en i en U Klivlendi rozmishenij pidrozdil NASA en en odna z najbilshih advokatskih firm u SShA bula zasnovana v Klivlendi 2007 roku rinok neruhomosti Klivlenda perezhiv znachnij pidjom iz rekordnoyu kilkistyu pridban i 10 vim pokaznikom vakantnosti zhitla Viglyad seredmistya Klivlenda z boku Verhnogo viaduka en najbilsha v misti organizaciya de stanom na 2008 rik pracyuvalo 37 000 osib Organizaciya ye odniyeyu z najkrashih likaren Spoluchenih Shtativ za danimi U S News amp World Report U Klivlendskomu sektori ohoroni zdorov ya prisutni takozh en vidomij centr iz likuvannya rakovih zahvoryuvan medichnij centr en i kompaniya medichnogo strahuvannya en Klivlend takozh znanij u galuzi doslidzhennya palivnih elementiv i v galuzi biotehnologij robotu v yakih provadyat Zahidnij rezervnij universitet Kejsa Klivlendska Klinika ta Universitetski shpitali Klivlenda Klivlend ye odnim iz chilnih mist recipiyentiv investicij u pochinannya ta doslidzhennya v galuzi biotehnologij Zahidnij rezervnij universitet Kejsa Klivlendska Klinika ta Universitetski shpitali Klivlenda neshodavno ogolosili pro svoyi namiri stvoriti velikij doslidnickij biotehnologichnij centr ta inkubator na misci kolishnogo shpitalyu en zi stvorennyam doslidnickogo kampusu sho b prostimulyuvalo rozvitok novih biotehnologichnih kompanij yaki mogli b provoditi nezalezhni doslidzhennya vid nini nayavnih u misti en NASA poryad iz en Miski ochilniki spriyali rostu tehnologichnogo sektora v pershij dekadi 21 go stolittya Mer en najnyala menedzhera z tehnologij dlya zaluchennya tehnologichnih kompanij do ofisnogo rinku seredmistya proponuyuchi yim dostup do visokoshvidkisnih optovolokonnih merezh sho zakladeni pid seredmistyam u dekilkoh gaj teh ofisah skoncentrovanih u rajoni en Vodnochas en najnyav specialista z tehnologichnogo transferu dlya spriyannya tehnologichnogo vtilennya doslidzhen KShU v rinkovih ideyah kompanij Klivlendskoyi ekonomichnoyi zoni Takozh universitet najnyav vice prezidenta z ekonomichnogo rozvitku Zahidnij rezervnij universitet Kejsa brav uchast u tehnologichnih iniciativah yak ot proekti OneCommunity visokoshvidkisnij optovolokonnij merezhi sho spoluchaye miscevi doslidnicki centri i maye na meti stimulyuvati yihnij rozvitok U seredini 2005 roku kompaniya Intel nadala Klivlendovi zvannya Vsesvitnoyi cifrovoyi spilnoti razom iz Korpusom Kristi Filadelfiyeyu ta Tajbeyem Ce vneslo blizko 12 miljoniv dolariv dlya rozshirennya regionalnogo tehnologichnogo spivrobitnictva stvorennya vsemiskoyi merezhi bezdrotovogo Internetu ta rozvitku tehnologichnogo sektora ekonomiki mista Na dodachu do ciyeyi iniciativi Intel 2006 roku analitichnij centr Forum rozumnih spilnot zi shtab kvartiroyu v Nyu Jorku vibrav Klivlend iz semi finalistiv ta prisvoyiv jomu nagorodu Rozumna spilnota roku Centr ogolosiv sho nominuvav misto za jogo merzhu OneCommunity iz mozhlivim shirokosmugovim zastosuvannyam Iz veresnya 2006 roku OneCommunity pochala spivpracyu iz Cisco Systems zadlya rozgortannya merezhi bezdrotovogo dostupu do Internetu v mezhah mista SportKlivlend maye dekilka profesijnih komand Klivlend Indienz angl Cleveland Indians profesijna bejsbolna komanda ye chlenom Golovnoyi bejsbolnoyi ligi Klivlend Brauns angl Cleveland Browns ye chlenom Nacionalnij futbolnij ligi Klivlend Kavalyers angl Cleveland Cavaliers ye chlenom Nacionalnoyi basketbolnoyi asociaciyi KulturaKlivlend ye takozh velikim kulturnim centrom Tut 9 vishih navchalnih zakladiv u tomu chisli odin z najstarishih na Serednomu Zahodi zasnovanij v 1826 roci bagatij Hudozhnij muzej teatri odin z najstarishih Klivlendskij simfonichnij orkestr veliki gazeti 9 televizijnih i 26 radiostancij 1995 roku v misti Klivlendi tam de odin z pershih disk zhokeyiv Alan Frid v 1950 h rokah populyarizuvav sam termin rok n rol bulo vidkrito Vidomi lyudiVon Glejser 1872 1958 amerikanskij aktor Roland Vest 1885 1952 gollivudskij rezhiser Elis Kelhun 1900 1966 amerikanska aktrisa nimogo kino Vilyam G Deniels 1901 1970 amerikanskij kinooperator Berdzhess Meredit 1907 1997 amerikanskij aktor rezhiser scenarist i prodyuser Dzherri Sigel 1914 1996 amerikanskij scenarist knigi komiksiv Devid Dyuran 1920 1998 amerikanskij aktor Doroti Dandridzh 1922 1965 amerikanska aktorka j spivachka Genri Manchini 1924 1994 amerikanskij dirigent i Pol Nyuman 1925 2008 amerikanskij aktor i rezhiser Gel Golbruk 1925 2021 amerikanskij aktor Fred Villard 1933 2020 amerikanskij aktor komik ta pismennik Bob Kanningem 1934 amerikanskij dzhazovij kontrabasist Ves Krejven 1939 kultovij rezhiser u zhanri filmiv zhahiv Mark Lester 1946 amerikanskij rezhiser prodyuser ta scenarist Darrell Issa 1953 amerikanskij biznesmen i politik Arsenio Gol 1956 amerikanskij aktor kino i telebachennya komik Ariel Kastro 1960 2013 amerikanskij zlochinec Gelli Berri 1966 amerikanska kinoaktorka Laureatka premij Oskar 2002 Zolotij globus 2000 i Emmi 2000 Dzhejk Pol 1997 amerikanskij aktor i videobloger Entoni Dorr 1973 amerikanskij pismennik Div takozh6296 Klivlend asteroyid nazvanij na chest mista Metropoliten KlivlendaPrimitkiCleveland Ohio Fact Sheet Arhivovano 12 lyutogo 2020 u Archive is Byuro perepisu naselennya SShA Retrieved on 2005 10 11 Shablon Gnis3 Geographic Names Information System Feature Detail Report USGS Procitovano 27 bereznya 2007 Byuro perepisu naselennya SShA Arhiv originalu za travnya 22 2014 Procitovano 10 listopada 2014 Arhiv originalu za 3 sichnya 2022 Procitovano 29 travnya 2019 NOAA Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 2 zhovtnya 2019 Station Name OH CLEVELAND National Oceanic and Atmospheric Administration Procitovano 8 zhovtnya 2018 NOAA Arhiv originalu za 19 travnya 2006 Procitovano 27 lyutogo 2017 WMO Climate Normals for CLEVELAND HOPKINS INTL AP OH 1961 1990 National Oceanic and Atmospheric Administration Procitovano 10 bereznya 2014 Gibson Campbell June 1998 U S Census Bureau Arhiv originalu za 2 sichnya 2011 Procitovano 20 zhovtnya 2012 angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu U S Census Bureau Arhiv originalu za 5 travnya 2020 Procitovano 20 zhovtnya 2012 PosilannyaOficijnij sajt Klivlend katalog posilan Open Directory Project

Дата публікації:
Топ