Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Intel Corporation найбільша у світі компанія виробник напівпровідникових елементів та пристроїв найбільш знана як розроб

Intel

Intel

Intel Corporation — найбільша у світі компанія-виробник напівпровідникових елементів та пристроїв, найбільш знана як розробник та виробник x86-серії мікропроцесорів, процесорів для IBM-сумісних персональних комп'ютерів.

Intel
англ. Intel Corporation[1]
Тип бізнес
підприємство і публічна компанія
Організаційно-правова форма господарювання d[1]
Галузь напівпровідникова промисловість і електротехнічна промисловість[d][2]
Засновано 18 липня 1968
Засновник(и) Роберт Нойс[3], Гордон Мур[3] і Ендрю Гроув
Штаб-квартира Санта-Клара[4]
Продукція апаратне забезпечення
мікропроцесор
флеш-пам’ять
SSD
чипсет
d
програмне забезпечення[5]
CPU
Виторг ▼63 054 000 000 $ (2022)[6]
Операційний прибуток (EBIT) ▼2 334 000 000 $ (2022)[6]
Чистий прибуток ▼8 014 000 000 $ (2022)[6]
Активи ▲168 406 000 000 $ (2021)[7]
Власний капітал ▲95 391 000 000 $ (2021)[8]
Співробітники ▲121 100 осіб (2021)[8]
Дочірні компанії d, d, d, Havok, McAfee, d, d, d, d, d і d
Член d, d[9], Linux Foundation[10], W3C[11], Wi-Fi Alliance[12], d[13], d[14], d[15], d[16], d[17], d[18], BSA | The Software Alliance, Inc.[d][19], d[20], d[21] і d[22]
intel.com
image Intel у Вікісховищі

Заснована у 1968 році як Integrated Electronics (англ. інтегрована електроніка), розташовується у Санта Кларі, США. Intel також виробляє процесори для вбудованих систем та інших приладів, які відносяться до комунікацій та новітніх технологій. Заснована піонерами напівпровідників Робертом Нойсом та Гордоном Муром, спочатку була знана тільки інженерам та технологам, проте вдала рекламна кампанія «Intel Inside», проведена у 1990-х, зробила її, та її процесори Pentium практично загальновживаними словами.

Intel була розробником SRAM (статичний) та DRAM (динамічний) чипів пам'яті, що і забезпечило її провідний стан у бізнесі на початку 1980-х. Тільки після створення першого комерційного мікропроцесору у 1971 для персонального комп'ютера, Intel визначила головний напрямок своєї діяльності. Протягом 1990-х компанія витратила багато грошей на розробку нового мікропроцесора та для прискорення розвитку комп'ютерної індустрії. В цей період Intel стала де факто монопольним постачальником мікропроцесорів для ПК, та була знана як своєю агресивною тактикою в захисті своїх позицій на ринку, так і боротьбою з Microsoft за контроль над процесом розвитку всієї комп'ютерної індустрії.

Історія

Intel заснували у 1968 році Гордон Мур (хімік та фізик) і Роберт Нойс (фізик та співвинахідник інтегральної мікросхеми) коли вони обидва покинули компанію Fairchild Semiconductor. Конкурент Intel, AMD, була заснована членами зрадницької вісімки, які також пішли з Fairchild Semiconductor, але у 1969 році. Четвертим працівником Intel став Енді Гроув (хімік-інженер), який керував компанією протягом всіх 1980-х та на підйомі у 1990-х роках. Гроув тепер згадується як ключовий бізнес-керівник та стратег. Наприкінці 1990-х років Intel була однією з найбільших та найуспішніших компаній у світі, хоча жорстка конкуренція у напівпровідниковій індустрії з того часу не зменшується.

image
Штаб Intel у Санта Кларі

Intel пройшла через декілька окремих етапів розвитку. Спочатку вона була знана завдяки транзисторам власного виробництва, а її головним продуктом був чип статичної оперативної пам'яті (SRAM). Intel зростала протягом 1970-х розвиваючись та покращуючи виробничий процес та збільшуючи кількість продуктів, залишаючись лідером у виробництві пам'яті. Коли Intel створила перший мікропроцесор у 1971, її головним продуктом поступово став чип динамічної оперативної пам'яті (DRAM). Тим не менш, зростаюча конкуренція із японськими виробниками транзисторів у 1983 році привела до різкого падіння прибутковості ринку. Тоді несподіваний успіх персонального комп'ютера від IBM запевнив тодішнього керівника Грова переорієнтуватись на мікропроцесори та змінити фундаментальні основи бізнес-моделі. Наприкінці 1980-х це рішення довело свою ефективність, і Intel отримала 10-річний період безпрецедентного росту як провідний (та найприбутковіший) постачальник комп'ютерних комплектуючих. Після 2000 року, зростання через виробництво передових мікропроцесорах уповільнилось, та конкуренти відвоювали значну частину ринку, що зменшило домінуючі позиції Intel. На початку 2000-х тодішній голова Крег Баррет спробував розширити бізнес-зацікавлення компанії поза межами напівпровідників, але тільки деякі з цих напрямків врешті решт стали успішними. У 2005 та 2006, теперішній керівник Пол Оттеліні реорганізував компанію, спрямувавши її на ядро процесора та анонсував серію різких зменшень у розмірі робочої сили, що в кінцевому рахунку зменшить розмір компанії приблизно на 10 %.

У вересні 2006 року компанія Intel мала близько 100 000 працівників та 200 філій по всьому світу. Її прибуток у 2005 році склав $38,8 млн.

В 2012 році корпорація Intel та компанія InterDigital (обидві США) оголосили про те, що частина дочірніх структур компанії InterDigital підписали остаточну угоду про продаж Intel близько 1700 патентів і патентних заявок за $375 млн. Угода також включала продаж патентів, які були, в основному, пов'язані з технологіями бездротового зв'язку 3G, LTE і 802.11.

У 2015 році Intel поглинув компанію Altera, яку придбав за $16,7 млрд.

SRAM та мікропроцесори

Першими продуктами компанії були мікросхеми пам'яті довільного доступу. Intel стала лідером у жорсткій конкуренції ринків DRAM, SRAM, та ROM протягом 1970-х. Команда інженерів Intel, ядро якої склали Марсіан Гофф, Федеріко Феґґін та Стенлі Мазор, а також інженер компанії Busicom Масатоші Шіма розробили перший однокристальний мікропроцесор Intel 4004 (представлений на загальний ринок 15 листопада 1971 року). Початковим завданням проекту мікропроцесора була розробка інтегральної схеми для заміни багатьох спеціалізованих інтегральних схем у калькуляторах Busicom.

Мікропроцесори не стали основою бізнесу Intel до середини 1980-х. (Примітка: Intel часто згадують разом з Texas Instruments через майже одночасний винахід мікропроцесора.)

Від DRAM до мікропроцесорів

У 1983 році, на світанку ери персональних комп'ютерів, прибутки Intel почали зменшуватись через японських виробників чипів пам'яті, і тодішній президент компанії Енді Гроув вирішив сфокусувати увагу компанії на мікропроцесорах. Гроув описав цей перехід у книзі Виживе тільки параноїк. Ключовим елементом книги була ідея, а згодом чіткий план, як стати єдиним постачальником популярного процесору Intel 8086.

Тоді виробництво комплексних інтегральних схем було не достатньо надійним для замовників, щоб можна було залежати від єдиного постачальника. Але Гроув почав виробництво процесорів на трьох різних фабриках, та зупинив ліцензування архітектури чипів конкурентам, таким як: Zilog та AMD. Коли ПК-індустрія переживала бурхливий ріст наприкінці 1980-х та 1990-х, Intel стала однією з тих, хто отримав найбільші прибутки.

Intel, x86 процесори та IBM PC

Незважаючи на виняткову важливість мікропроцесора, 4004 та його продовження 8008 та 8080 не були головною статтею прибутку Intel. Після того, як наступний процесор 8086 (та його варіант 8088) були готові у 1978 році, Intel розпочала велику рекламну кампанію цих чипів під назвою «Operation Crush», та планувала залучити стільки замовників, скільки лише можливо. Перемога у дизайні архітектури IBM PC, незважаючи на свою важливість, не була повністю реалізована на той час.

IBM представила свій персональний комп'ютер у 1981 році, який швидко став дуже успішним. У 1982 році Intel створила мікропроцесор 80286. Тим не менш, IBM вирішила не використовувати його, натомість спробувала зробити власний x86 процесор під ліцензійною угодою з Intel. Compaq, перший виробник IBM PC-клонів, у 1985 році випустила настільну систему, засновану на швидкому 286 процесорі та у 1986 продовжила першою системою на 80386 процесорі, перевершуючи IBM та встановлюючи конкурентні відносини на ринку ПК-сумісних систем, та зробила Intel ключовим постачальником компонентів.

Intel 80386

В цей період Гроув раптово покинув компанію, перед тим згорнувши більшість її бізнесу з DRAM та спрямувавши сили на ринок мікропроцесорів. Мабуть, найважливішим було рішення бути єдиним виробником 386 мікропроцесорів. До цього виробництво мікропроцесорів було у зародковому стані, та різні виробничі проблеми часто зменшували виробництво чи навіть зупиняли його, перериваючи поставки до замовників. Для того, щоб зменшити ризик, ці компанії наполягали на тому, що урізноманітнення виробників вони використають для безперервного постачання. Процесори серій 8080 та 8086 вироблялись декількома компаніями, зокрема Zilog та AMD. Гроув вирішив не продавати ліцензію на виробництво 386 процесора іншим виробникам, натомість запровадив виробництво на трьох різник фабриках у Санта Кларі (CA), Хілсборо (OR), та Феніксі (AZ), запевняючи замовників в тому, що це забезпечить поставки процесорів. Коли успіх комп'ютера Compaq Deskpro 386 встановив 386 процесор як найкращий вибір серед процесорів, Intel отримала позицію майже ексклюзивного лідера, як його постачальник. Прибутки від цього стрімкого розвитку завдяки архітектурі та великим виробничим можливостям цього розвиненого на той час процесора зробили Intel беззаперечним лідером на ринку до початку 1990-х.

486, Pentium та Itanium

image
Процесор Intel Pentium II

Intel представила 486 мікропроцесор у 1989 році, та у 1990 офіційно затвердила другу команду інженерів, які паралельно проектували процесори під кодовими назвами «P5» та «P6», та пропонувала нові процесори кожні два роки, попри те, що розробка процесорів тривала більше чотирьох років. Р5 був представлений у 1993 р. як Intel Pentium, замінивши старі номери на назву торгової марки (числа, наприклад 486, не можуть бути торговими марками). Р6 вийшов у 1995 р. як Pentium Pro, його поліпшена версія Pentium II у 1997 р. Нові архітектури були в розробці у Санта Кларі (Каліфорнія), Хілсборо (Орегон), Хайфа (Ізраїль).

Команда розробників з Санта Клари зробила у 1993 р. наступний крок у розвитку х86 архітектури процесором під кодовою назвою «Р7». Перші спроби були закинуті вже через рік, але швидко відновлені у співробітництві з інженерами Hewlett-Packard, хоча Intel швидко взяла на себе більшість відповідальності за розробку. Результатом роботи над 64-бітною архітектурою став процесор Itanium, який був представлений у червні 2001 р. Швидкість роботи Itanium із кодом x86-архітектури не досягла очікуваного рівня, і з самого початку він не зміг конкурувати з 64-бітними розширеннями до звичайних процесорів на х86 архітектурі, які вперше з'явились у AMD (AMD64). Intel продовжує розробляти платформи Itanium та IA-64.

В цей період команда розробників у Гілсборо спроектувала та представила Pentium Pro у 1995 р. процесор Pentium 4 Willamette (кодові назви P67 та P68), які були названі Pentium 4 та 64-бітне розширення до х86 архітектури, представлене в деяких версіях Pentium 4 та у чипах Intel Core 2.

Помилка у Pentium

У червні 1994 року інженери Intel знайшли помилку у операціях з рухомою комою у процесорах Pentium. За певних обставин, молодший байт результату частки двох чисел з рухомою комою був неправильним, що може стати причиною значніших помилок у наступних підрахунках. Intel вирішила виправити помилку у наступних чипах та не оприлюднила її.

У жовтні 1994 року Др. Томас Найслі, професор математики Лінчберзького коледжу самостійно знайшов помилку, та оскільки не отримав відповіді на запит до Intel, 30 жовтня опублікував повідомлення у Інтернеті (). Відомості про баґ швидко розповсюджувались по мережі та перейшли до преси. Оскільки помилку можна було легко виявити звичайному користувачеві (існувала певна послідовність цифр, яку треба було ввести у калькулятор Microsoft, щоб побачити неправильний підрахунок), заяви Intel про те, що ця помилка несуттєва, та «навіть не описка» не були сприйняті багатьма користувачами комп'ютерів. На День Подяки 1994 року New York Times надрукувала статтю журналіста Джона Маркофа, у якій приверталась загальна увага до цієї помилки. Intel змінила позицію та запропонувала замінити кожен проблемний чип. Це коштувало Intel $500 млн збитків у 1994 році.

Парадоксально, але «Pentium flaw» (англ. Помилка у Pentium), реакція Intel на неї, та висвітлення проблеми у ЗМІ змінило назву Intel від знаного тільки професіоналами до загальновідомого слова. На хвилі рекламної кампанії «Intel Inside» (англ. Інтел всередині), цей епізод деким вважається позитивним для Intel, бо змусило її більше піклуватись про кінцевого користувача та забезпечувати більшу обізнаність для загалу, уникнувши (для більшості користувачів) тривалого негативного враження.

Intel Inside, Intel Systems Division, та Intel Architecture Labs

Під час цього періоду Intel започаткувала дві великі програми підтримки, які змогли гарантувати успіх їхнім процесорам. Перша — це широковідома рекламна кампанія та просування торгової марки Intel Inside. Вона зробила Intel, яка була маловідомим поза IT-індустрією постачальником компонентів, загальновідомою. Друга програма маловідома: Intel's Systems Group на початку 1990-х почала виробництво материнських плат, головного компоненту персонального комп'ютера, яка вже містила процесор та пам'ять. Через деякий час Intel почала виробництво повністю зібраних системних блоків для компаній-виробників IBM-клонів, які почали з'являтись у великій кількості. Intel досягла піку у середині 1990-х, коли виготовляла більше 15 % всіх ПК, ставши третім за величиною постачальником на той час. Виготовляючи передові материнські плати, Intel тим самим притиснула інших виробників, щоб ті швидше почали виробляти системи з найновішими мікропроцесорами та системними архітектурами, включно з шиною PCI, USB та іншими інноваціями. Це, в свою чергу, вело до більш швидкої адаптації кожного нового процесора, роблячи конкуренцію ще складнішою для суперників Intel.

Протягом 1990-х Intel Architecture Labs (IAL) була відповідальна за більшість інновацій у сфері обладнання у персональних комп'ютерах, включно з шиною PCI, шиною PCI Express (PCIe), Universal Serial Bus (USB), бездротовим зв'язком Bluetooth, та домінуючою тепер архітектурою мультипроцесорних серверів. Доробки IAL у сфері програмного забезпечення отримали різноманітніше продовження. Її графічне та відео ПЗ було важливе для розвитку програмного цифрового відео, але пізніше ці здобутки були затьмарені змаганнями з Microsoft. Це змагання було викрите у свідченнях віце-президента IAL Стівена МакГіді у антимонопольній справі проти Microsoft.

Ще одним фактором, який сприяв швидкому поширенню процесорів Intel в цей період був вдалий випуск операційної системи Microsoft Windows, кожна наступна версія якої збільшувала вимоги до ресурсів процесора. Випуски Windows 95, Windows 98, та Windows 2000 надали силу руху для подальшого розвитку комплектуючих.

  • image
    перший логотип intel
  • image
    другий логотип intel
  • image
    третій логотип intel

Торгові марки процесорів Intel

Intel випускала і випускає кілька лінійок x86 процесорів:

  • Pentium — довгий час і кілька поколінь основне сімейство для продуктивних комп'ютерів;
  • Celeron — бюджетний варіант процесора;
  • Xeon та Itanium — серверні чипи;
  • Core — основна поточна лінія процесорів;
  • Centrino — технологія мобільних платформ Intel;
  • XScale — чипи для ручних комп'ютерів та смартфонів.

Партнерство з Apple

6 червня 2005, генеральний директор Apple Стів Джобс повідомив про перехід комп'ютерів Apple з їх традиційної архітектури PowerPC на розроблену Intel x86-архітектуру. Представлені причини були не дуже чіткими, але містили достатньо великі претензії до нових чипів . Плани по розвитку PowerPC не могли задовольнити потреби Apple у комп'ютерній потужності. Зокрема, велика енерговитратність процесору G5 і, відповідно, збільшена кількість тепла, яке виділяється процесором, схоже, стало головною причиною, яка не дозволила застосувати цей процесор у одному з ноутбуків Apple. Перший Apple-комп'ютер, який містить процесор від Intel був анонсований на 10 січня 2006 року. Apple планувала перевести на процесори Intel всі свої комп'ютери до кінця 2007 року, але змогла переорієнтуватися на Intel вже на початку серпня 2006 року. Сервер був оновлений процесором Intel Xeon у листопаді 2006 року та продається у конфігурації, аналогічній до Apple MacPro.

Керівництво

Роберт Нойс був генеральним директором Intel з часу заснування компанії, якого потім змінив співзасновник Гордон Мур у 1975. Енді Гроув став президентом компанії у 1979 та став генеральним директором у 1987, коли Мур став головою ради директорів. У 1997 Гроув замінив Мура на посаді голови ради, та Крег Баррет, став новим президентом компанії. 18 березня 2005 Баррет передав керівництво , який перед тим був президентом компанії. Гроув зійшов з посту голови ради, але не полишив компанію, а залишився як спеціальний радник.

Походження назви

Під час заснування Гордон Мур та Роберт Нойс хотіли назвати свою компанію «Moore Noyce». Ця назва звучала схоже на «more noise» (англ. більше галасу); непідходящу назву для компанії-виробника електроніки, оскільки шум зазвичай асоціюється з великими завадами.

За випадковим збігом обставин, на BBC йшов науково-фантастичний серіал A for Andromeda (1961) та його продовження The Andromeda Breakthrough (1962), у якому була згадка про загадкову транснаціональну компанію з назвою «Intel», яка була задіяна в плані захопити контроль над потужним комп'ютером, сконструйованим на Землі, за наказом іншопланетян.

Конкуренція

Протягом 1980-х років Intel була серед десяти провідних продавців транзисторів (десята у 1987 році). У 1991 році Intel здобула перше місце і тримає його дотепер. До списку лідерів компаній-виробників електроніки також належать Samsung, Texas Instruments, Toshiba та STMicroelectronics.

Головний конкурент Intel на ринку x86 процесорів є AMD, з якою Intel мала домовленості повного взаємного обміну ліцензіями з 1976 року: кожен з партнерів може користуватися патентами без оплати після проходження деякого часу. Деякі менші конкуренти, такі як VIA та Transmeta виробляють процесори малої потужності для малих комп'ютерів та портативного обладнання.

Збіг двох фактів закінчив це домінування: уповільнення ПК через ріст, який почався у 2000 році та збільшення ринку дешевих ПК. Наприкінці 1990-х потужність процесорів перевищила рівень, який потребувало програмне забезпечення. За винятком найпотужніших серверних систем та програмного забезпечення, попит на якій зменшився з , користувацькі системи ефективно працювали і на дешевих системах після 2000 року. Стратегія Intel виробляти ще потужніші процесори та висвітлення існуючих процесорів як морально-застарілих спіткнулась, залишаючи можливість для швидкого росту конкурентів, в особливості AMD. Це, в свою чергу, знизило прибутковість процесорів та закінчило еру безпрецедентного домінування Intel на ринку комплектуючих.

У жовтні 2006 року Transmeta подала позов проти Intel за патент, який приховує архітектуру процесорів та енергозберігаючі технології.

Конкуренцію Intel у виробництві чипсетів складають: VIA Technologies, SiS, ATI та NVIDIA. Конкуренти у мережевому апаратному забезпеченні: Freescale, Infineon, Broadcom, Marvell та ; на ринку флеш-пам'яті: , Samsung, Qimonda, Toshiba, STMicroelectronics та SK Hynix.

Фінанси

Станом на 8 листопада 2006 року, ринкова капіталізація Intel становила $119 млрд. Її акції продавалися на NASDAQ з позначкою INTC та були учасником наступних індексів: Dow Industrials, S&P 500, NASDAQ-100, PHLX Semiconductor Sector та GSTI Software Index.

Станом на кінець квітня 2024 року, акції Intel впали на 12 % після того, як компанія оприлюднила несприятливий прогноз. За повідомленням агентства Reuters на витрати підприємств компанії немовби впливає штучний інтелект (ШІ). Взагалі протягом 2024 року акції впали приблизно на 30 %, оскільки Intel відстає від конкурентів, що займаються виробництвом мікросхем, наприклад Nvidia, у виробництві передових чипів і компонентів ШІ (AI). Згідно з даними LSEG, Intel прогнозує дохід у ІІ кварталі 2024 року від $12,5 до $13,5 млрд у порівнянні з середньою оцінкою аналітиків у $13,57 млрд.

Intel в Україні

Докладніше: Intel Україна

12 грудня 1993 року зареєстровано представництво корпорації Intel в Україні. Окрім функцій сприяння бізнесу Intel в країнах СНД, представництво впроваджує низку освітніх та інших ініціатив в рамках корпоративної соціальної відповідальності, серед яких:

  • Програма Intel «Навчання для майбутнього» [ 25 січня 2012 у Wayback Machine.] (Intel Teach [ 7 січня 2012 у Wayback Machine.]) впроваджується в Україні з 2003 року. В її рамках за 9 років пройшли підготовку понад 230 000 вчителів та студентів педагогічних ВНЗ.
  • Конкурс науково-технічних проектів для школярів Intel ISEF, до якого Україна приєдналася з 2005 року, коли було започатковано національний конкурс , а згодом — .
  • Програма Intel .
  • У 2008—2011 роках Intel, ПРООН та волонтери ООН у співпраці з МОН УКраїни, Фондом «Україна 3000» та НГО «Альтернатива V» проводили соціальний проект «Соціальна інтеграція молоді».
  • У 2008—2010 роках Intel передав на безкоштовній основі 2000 Classmate PC, нетбуків школяра[недоступне посилання з червня 2019], у 44 ЗНЗ України задля апробації інноваційної концепції Е-навчання «1 учень-1 комп'ютер» [ 10 січня 2012 у Wayback Machine.].
  • У 2009 році Intel Ukraine Microelectronics Ltd. стала переможцем Національного конкурсу «Благодійник року» в номінації «Транснаціональна компанія».[2] [ 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

У 2007 Intel Corporation в особі Intel Ukraine Microelectronics Ltd. вступила до Асоціації підприємств інформаційних технологій України. У 2012 році Intel приєдналася до Україно-американської бізнес-асоціації [ 19 квітня 2022 у Wayback Machine.].

За підсумками 2011 року українське відділення компанії стало призером конкурсу «Ukrainian IT-Channel Award» у номінації «Найкращий вендор апаратного забезпечення».

У травні 2012 року, керівником представництва Intel в Україні, Білорусі та Молдові став Кшиштоф Йонак.

Блокчейн

У 2022 році Intel почали інвестувати в технологію блокчейн. Компанія зайнялася розробкою чипа для майнінгу криптовалют під назвою Bonanza Mine. Перший чип Intel, який вона називає «прискорювачем блокчейн», планується до випуску до кінця 2022 року.

Загрози та вразливості

В серпні 2023 року, фахівці корпорації Intel виявили вразливість CVE-2022-40982, відомої як Downfall та для її усунення уповільнили комп'ютери користувачів у всьому світі. Downfall зачіпає споживчі та серверні процесори Intel, починаючи з сімейства Skylake до Rocket Lake. Таким чином більшість користувачів чипів Intel опинилися перед гіпотетичною загрозою, яка гарантовано не стосується тільки власників останніх моделей. В результаті інженери компанії Intel випустили оновлення, яке сповільнило продуктивність процесорів технологічного гіганта. Приводом для таких висновків стали дослідження фахівців видання Phoronix, що висвітлює тематику ОС Linux та програмного забезпечення для цього середовища. Співробітники тестової лабораторії ресурсу провели тести та порівняли продуктивність чипів. Виявилося, що апдейт міг знизити потужність комп'ютерів з урахуванням процесорів Intel до 39 %. Так, у ході тестування Xeon Platinum 8380 та Xeon Gold 6226R продуктивність впала на 6 %, Cascade Lake — 33 %, Core i7-1165G7 — від 11 до 39 % у різних тестах.

Intel та судові процеси

Домінування Intel на ринку x86 мікропроцесорів призвело до численних антимонопольних позовів протягом всіх років лідерства, включно з розслідуванням Федеральної Торгової Комісії наприкінці 1980-х та у 1999, та громадським акціям, наприклад звернення у 1997 році компанії Digital Equipment Corporation (DEC) та патентне звернення Intergraph. Монополія Intel (одночасно компанія утримувала більше 85 % ринку 32-бітних процесорів) поєднувалось із грубими діями у правових відносинах (як наприклад її відомий позов по 338 патенту [3] [ 21 лютого 2007 у Wayback Machine.] проти виробників ПК), що зробило її гарною мішенню для судових позовів, але мало хто добився позитивних результатів.

Справа про індустріальне шпигунство

Справа про індустріальне шпигунство виникла у 1995 році та втягнула як Intel, так і AMD. Гільєрмо Гаед, аргентинський емігрант, офіційно був працівником і AMD, і Intel, був арештований у 1993 р. за спробу продати архітектури i486 та Pentium у AMD та у деякі іноземні компанії. Гаед записав на відеоплівку дані з екрану свого комп'ютера у Intel та надіслав її поштою до AMD, за що він був заарештований. У червні 1996 року Гаед був засуджений і ув'язнений на 33 місяці.

FTC проти Intel

16 грудня 2009 року, Федеральна торгова комісія США (FTC) подала позов в суд проти Intel. Комісія звинуватила корпорацію в тому, що та «шляхом тиску, підкупів та погроз припинення співпраці» примушувала виробників ПК, відмовлятись від співпраці з конкурентами. Все це, на думку Комісія призвело до позбавлення споживачів права вибору, а також до маніпулювання цінами та перешкоджанню інноваціям в мікроелектронній промисловості.

Єврокомісія проти Intel

23 вересня 2023 року, з посиланням на повідомлення пресслужби Єврокомісії, Європейська комісія наклала на американську компанію Intel новий штраф у розмірі 376,36 млн євро ($400 млн) у справі про порушення антимонопольного законодавства, відкритій у 2009 році. Єврокомісія звинуватила Intel у зловживанні своїм домінантним становищем на світовому ринку мікропроцесорів x86 і використанні стратегії витіснення конкурентів за допомогою знижок і обмежень на продажі. У 2009 році Єврокомісія визнала Intel винною у блокуванні доступу компанії AMD на європейський ринок шляхом надання значних знижок виробникам комп'ютерів на свою продукцію. Intel також звинуватили в підкупі продавців техніки, щоб ті відмовлялися продавати комп'ютери з чипами AMD.

Див. також

Примітки

  1. ANNUAL REPORT PURSUANT TO SECTION 13 OR 15(d) OF THE SECURITIES EXCHANGE ACT OF 1934 For the fiscal year ended December 29, 2018.
  2. Архів преси XX століття — 1908.
    d:Track:Q36948990
  3. Steve Jobs — , 2015. — С. 10. —
    d:Track:Q1756332d:Track:Q28941414
  4. https://www.intel.de/content/www/de/de/support/articles/000015107/programs.html
  5. National Software Reference Library
    d:Track:Q6978597d:Track:Q176691
  6. Form 10-K — 2023.
    d:Track:Q5469880
  7. Intel Annual Report 2021 10-K
  8. Intel Annual Report 2021 SEC 10-K
  9. https://irods.org/about/
  10. https://www.linuxfoundation.org/membership/members/
  11. https://www.w3.org/Consortium/Member/List
  12. https://www.wi-fi.org/membership/member-companies
  13. https://cve.mitre.org/cve/request_id.html#cna_participants
  14. https://bytecodealliance.org/
  15. https://jquery.org/members/
  16. https://foundation.nodejs.org/about/members
  17. https://openjsf.org/about/members/
  18. https://fidoalliance.org/members/
  19. https://www.bsa.org/membership
  20. https://www.sdcard.org/about_sda/member_companies/index.html
  21. https://www.bluetooth.com/develop-with-bluetooth/join/member-directory/
  23. Іntel купує у InterDigital 1700 патентів і патентних заявок на 375 млн. дол. 19.06.2012, 18:02
  24. . Архів оригіналу за 6 липня 2015.
  25. Grove, Andrew; Burgleman, Robert (2001). Strategy Is Destiny: How Strategy-Making Shapes a Company's Future (англ.). Free Press.
  26. Акції виробника мікросхем Intel впали на 12 % на тлі конкуренції з ШІ. // Автор: Вікторія Рудзінська. 26.04.2024
  27. Визначені володарі українських «Оскарів» у галузі інформаційних технологій [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.] АПІТУ
  28. Roth, Emma (13 лютого 2022). . The Verge (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  29. . Intel (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  30. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  31. Intel уповільнила комп'ютери по всьому світу. 13.08.2023
  32. Worker Pleads Not Guilty in Intel Spy Case [ 24 березня 2007 у Wayback Machine.] nytimes.com
  33. Ex-Intel Engineer Sentenced to Prison Term [ 26 березня 2007 у Wayback Machine.] nytimes.com
  34. Guillermo Gaede pleads guilty [ 10 березня 2008 у Wayback Machine.] findarticles.com
  35. . Архів оригіналу за 30 жовтня 2011. Процитовано 17 грудня 2009.
  36. ЄС наклав на Intel новий штраф у $400 млн в антимонопольній справі 2009 року. 22.09.2023, 15:11
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "thereg_2021", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Посилання

  • Офіційний сайт компанії Intel.
  • blogs.intel.com [ 26 квітня 2007 у Wayback Machine.]
  • Корпоративні архіви Intel [ 17 грудня 2006 у Wayback Machine.]
  • Музей Intel [ 19 лютого 2006 у Wayback Machine.]


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Intel Corporation najbilsha u sviti kompaniya virobnik napivprovidnikovih elementiv ta pristroyiv najbilsh znana yak rozrobnik ta virobnik x86 seriyi mikroprocesoriv procesoriv dlya IBM sumisnih personalnih komp yuteriv Intelangl Intel Corporation 1 Tip biznes pidpriyemstvo i publichna kompaniyaOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannya d 1 Galuz napivprovidnikova promislovist i elektrotehnichna promislovist d 2 Zasnovano 18 lipnya 1968Zasnovnik i Robert Nojs 3 Gordon Mur 3 i Endryu GrouvShtab kvartira Santa Klara 4 Produkciya aparatne zabezpechennya mikroprocesor flesh pam yat SSD chipset d programne zabezpechennya 5 CPUVitorg 63 054 000 000 2022 6 Operacijnij pributok EBIT 2 334 000 000 2022 6 Chistij pributok 8 014 000 000 2022 6 Aktivi 168 406 000 000 2021 7 Vlasnij kapital 95 391 000 000 2021 8 Spivrobitniki 121 100 osib 2021 8 Dochirni kompaniyi d d d Havok McAfee d d d d d i dChlen d d 9 Linux Foundation 10 W3C 11 Wi Fi Alliance 12 d 13 d 14 d 15 d 16 d 17 d 18 BSA The Software Alliance Inc d 19 d 20 d 21 i d 22 intel com Intel u Vikishovishi Zasnovana u 1968 roci yak Integrated Electronics angl integrovana elektronika roztashovuyetsya u Santa Klari SShA Intel takozh viroblyaye procesori dlya vbudovanih sistem ta inshih priladiv yaki vidnosyatsya do komunikacij ta novitnih tehnologij Zasnovana pionerami napivprovidnikiv Robertom Nojsom ta Gordonom Murom spochatku bula znana tilki inzheneram ta tehnologam prote vdala reklamna kampaniya Intel Inside provedena u 1990 h zrobila yiyi ta yiyi procesori Pentium praktichno zagalnovzhivanimi slovami Intel bula rozrobnikom SRAM statichnij ta DRAM dinamichnij chipiv pam yati sho i zabezpechilo yiyi providnij stan u biznesi na pochatku 1980 h Tilki pislya stvorennya pershogo komercijnogo mikroprocesoru u 1971 dlya personalnogo komp yutera Intel viznachila golovnij napryamok svoyeyi diyalnosti Protyagom 1990 h kompaniya vitratila bagato groshej na rozrobku novogo mikroprocesora ta dlya priskorennya rozvitku komp yuternoyi industriyi V cej period Intel stala de fakto monopolnim postachalnikom mikroprocesoriv dlya PK ta bula znana yak svoyeyu agresivnoyu taktikoyu v zahisti svoyih pozicij na rinku tak i borotboyu z Microsoft za kontrol nad procesom rozvitku vsiyeyi komp yuternoyi industriyi IstoriyaIntel zasnuvali u 1968 roci Gordon Mur himik ta fizik i Robert Nojs fizik ta spivvinahidnik integralnoyi mikroshemi koli voni obidva pokinuli kompaniyu Fairchild Semiconductor Konkurent Intel AMD bula zasnovana chlenami zradnickoyi visimki yaki takozh pishli z Fairchild Semiconductor ale u 1969 roci Chetvertim pracivnikom Intel stav Endi Grouv himik inzhener yakij keruvav kompaniyeyu protyagom vsih 1980 h ta na pidjomi u 1990 h rokah Grouv teper zgaduyetsya yak klyuchovij biznes kerivnik ta strateg Naprikinci 1990 h rokiv Intel bula odniyeyu z najbilshih ta najuspishnishih kompanij u sviti hocha zhorstka konkurenciya u napivprovidnikovij industriyi z togo chasu ne zmenshuyetsya Shtab Intel u Santa Klari Intel projshla cherez dekilka okremih etapiv rozvitku Spochatku vona bula znana zavdyaki tranzistoram vlasnogo virobnictva a yiyi golovnim produktom buv chip statichnoyi operativnoyi pam yati SRAM Intel zrostala protyagom 1970 h rozvivayuchis ta pokrashuyuchi virobnichij proces ta zbilshuyuchi kilkist produktiv zalishayuchis liderom u virobnictvi pam yati Koli Intel stvorila pershij mikroprocesor u 1971 yiyi golovnim produktom postupovo stav chip dinamichnoyi operativnoyi pam yati DRAM Tim ne mensh zrostayucha konkurenciya iz yaponskimi virobnikami tranzistoriv u 1983 roci privela do rizkogo padinnya pributkovosti rinku Todi nespodivanij uspih personalnogo komp yutera vid IBM zapevniv todishnogo kerivnika Grova pereoriyentuvatis na mikroprocesori ta zminiti fundamentalni osnovi biznes modeli Naprikinci 1980 h ce rishennya dovelo svoyu efektivnist i Intel otrimala 10 richnij period bezprecedentnogo rostu yak providnij ta najpributkovishij postachalnik komp yuternih komplektuyuchih Pislya 2000 roku zrostannya cherez virobnictvo peredovih mikroprocesorah upovilnilos ta konkurenti vidvoyuvali znachnu chastinu rinku sho zmenshilo dominuyuchi poziciyi Intel Na pochatku 2000 h todishnij golova Kreg Barret sprobuvav rozshiriti biznes zacikavlennya kompaniyi poza mezhami napivprovidnikiv ale tilki deyaki z cih napryamkiv vreshti resht stali uspishnimi U 2005 ta 2006 teperishnij kerivnik Pol Ottelini reorganizuvav kompaniyu spryamuvavshi yiyi na yadro procesora ta anonsuvav seriyu rizkih zmenshen u rozmiri robochoyi sili sho v kincevomu rahunku zmenshit rozmir kompaniyi priblizno na 10 U veresni 2006 roku kompaniya Intel mala blizko 100 000 pracivnikiv ta 200 filij po vsomu svitu Yiyi pributok u 2005 roci sklav 38 8 mln V 2012 roci korporaciya Intel ta kompaniya InterDigital obidvi SShA ogolosili pro te sho chastina dochirnih struktur kompaniyi InterDigital pidpisali ostatochnu ugodu pro prodazh Intel blizko 1700 patentiv i patentnih zayavok za 375 mln Ugoda takozh vklyuchala prodazh patentiv yaki buli v osnovnomu pov yazani z tehnologiyami bezdrotovogo zv yazku 3G LTE i 802 11 U 2015 roci Intel poglinuv kompaniyu Altera yaku pridbav za 16 7 mlrd SRAM ta mikroprocesori Pershimi produktami kompaniyi buli mikroshemi pam yati dovilnogo dostupu Intel stala liderom u zhorstkij konkurenciyi rinkiv DRAM SRAM ta ROM protyagom 1970 h Komanda inzheneriv Intel yadro yakoyi sklali Marsian Goff Federiko Feggin ta Stenli Mazor a takozh inzhener kompaniyi Busicom Masatoshi Shima rozrobili pershij odnokristalnij mikroprocesor Intel 4004 predstavlenij na zagalnij rinok 15 listopada 1971 roku Pochatkovim zavdannyam proektu mikroprocesora bula rozrobka integralnoyi shemi dlya zamini bagatoh specializovanih integralnih shem u kalkulyatorah Busicom Mikroprocesori ne stali osnovoyu biznesu Intel do seredini 1980 h Primitka Intel chasto zgaduyut razom z Texas Instruments cherez majzhe odnochasnij vinahid mikroprocesora Vid DRAM do mikroprocesoriv U 1983 roci na svitanku eri personalnih komp yuteriv pributki Intel pochali zmenshuvatis cherez yaponskih virobnikiv chipiv pam yati i todishnij prezident kompaniyi Endi Grouv virishiv sfokusuvati uvagu kompaniyi na mikroprocesorah Grouv opisav cej perehid u knizi Vizhive tilki paranoyik Klyuchovim elementom knigi bula ideya a zgodom chitkij plan yak stati yedinim postachalnikom populyarnogo procesoru Intel 8086 Todi virobnictvo kompleksnih integralnih shem bulo ne dostatno nadijnim dlya zamovnikiv shob mozhna bulo zalezhati vid yedinogo postachalnika Ale Grouv pochav virobnictvo procesoriv na troh riznih fabrikah ta zupiniv licenzuvannya arhitekturi chipiv konkurentam takim yak Zilog ta AMD Koli PK industriya perezhivala burhlivij rist naprikinci 1980 h ta 1990 h Intel stala odniyeyu z tih hto otrimav najbilshi pributki Intel x86 procesori ta IBM PC Nezvazhayuchi na vinyatkovu vazhlivist mikroprocesora 4004 ta jogo prodovzhennya 8008 ta 8080 ne buli golovnoyu statteyu pributku Intel Pislya togo yak nastupnij procesor 8086 ta jogo variant 8088 buli gotovi u 1978 roci Intel rozpochala veliku reklamnu kampaniyu cih chipiv pid nazvoyu Operation Crush ta planuvala zaluchiti stilki zamovnikiv skilki lishe mozhlivo Peremoga u dizajni arhitekturi IBM PC nezvazhayuchi na svoyu vazhlivist ne bula povnistyu realizovana na toj chas IBM predstavila svij personalnij komp yuter u 1981 roci yakij shvidko stav duzhe uspishnim U 1982 roci Intel stvorila mikroprocesor 80286 Tim ne mensh IBM virishila ne vikoristovuvati jogo natomist sprobuvala zrobiti vlasnij x86 procesor pid licenzijnoyu ugodoyu z Intel Compaq pershij virobnik IBM PC kloniv u 1985 roci vipustila nastilnu sistemu zasnovanu na shvidkomu 286 procesori ta u 1986 prodovzhila pershoyu sistemoyu na 80386 procesori perevershuyuchi IBM ta vstanovlyuyuchi konkurentni vidnosini na rinku PK sumisnih sistem ta zrobila Intel klyuchovim postachalnikom komponentiv Intel 80386 V cej period Grouv raptovo pokinuv kompaniyu pered tim zgornuvshi bilshist yiyi biznesu z DRAM ta spryamuvavshi sili na rinok mikroprocesoriv Mabut najvazhlivishim bulo rishennya buti yedinim virobnikom 386 mikroprocesoriv Do cogo virobnictvo mikroprocesoriv bulo u zarodkovomu stani ta rizni virobnichi problemi chasto zmenshuvali virobnictvo chi navit zupinyali jogo pererivayuchi postavki do zamovnikiv Dlya togo shob zmenshiti rizik ci kompaniyi napolyagali na tomu sho uriznomanitnennya virobnikiv voni vikoristayut dlya bezperervnogo postachannya Procesori serij 8080 ta 8086 viroblyalis dekilkoma kompaniyami zokrema Zilog ta AMD Grouv virishiv ne prodavati licenziyu na virobnictvo 386 procesora inshim virobnikam natomist zaprovadiv virobnictvo na troh riznik fabrikah u Santa Klari CA Hilsboro OR ta Feniksi AZ zapevnyayuchi zamovnikiv v tomu sho ce zabezpechit postavki procesoriv Koli uspih komp yutera Compaq Deskpro 386 vstanoviv 386 procesor yak najkrashij vibir sered procesoriv Intel otrimala poziciyu majzhe eksklyuzivnogo lidera yak jogo postachalnik Pributki vid cogo strimkogo rozvitku zavdyaki arhitekturi ta velikim virobnichim mozhlivostyam cogo rozvinenogo na toj chas procesora zrobili Intel bezzaperechnim liderom na rinku do pochatku 1990 h 486 Pentium ta Itanium Procesor Intel Pentium II Intel predstavila 486 mikroprocesor u 1989 roci ta u 1990 oficijno zatverdila drugu komandu inzheneriv yaki paralelno proektuvali procesori pid kodovimi nazvami P5 ta P6 ta proponuvala novi procesori kozhni dva roki popri te sho rozrobka procesoriv trivala bilshe chotiroh rokiv R5 buv predstavlenij u 1993 r yak Intel Pentium zaminivshi stari nomeri na nazvu torgovoyi marki chisla napriklad 486 ne mozhut buti torgovimi markami R6 vijshov u 1995 r yak Pentium Pro jogo polipshena versiya Pentium II u 1997 r Novi arhitekturi buli v rozrobci u Santa Klari Kaliforniya Hilsboro Oregon Hajfa Izrayil Komanda rozrobnikiv z Santa Klari zrobila u 1993 r nastupnij krok u rozvitku h86 arhitekturi procesorom pid kodovoyu nazvoyu R7 Pershi sprobi buli zakinuti vzhe cherez rik ale shvidko vidnovleni u spivrobitnictvi z inzhenerami Hewlett Packard hocha Intel shvidko vzyala na sebe bilshist vidpovidalnosti za rozrobku Rezultatom roboti nad 64 bitnoyu arhitekturoyu stav procesor Itanium yakij buv predstavlenij u chervni 2001 r Shvidkist roboti Itanium iz kodom x86 arhitekturi ne dosyagla ochikuvanogo rivnya i z samogo pochatku vin ne zmig konkuruvati z 64 bitnimi rozshirennyami do zvichajnih procesoriv na h86 arhitekturi yaki vpershe z yavilis u AMD AMD64 Intel prodovzhuye rozroblyati platformi Itanium ta IA 64 V cej period komanda rozrobnikiv u Gilsboro sproektuvala ta predstavila Pentium Pro u 1995 r procesor Pentium 4 Willamette kodovi nazvi P67 ta P68 yaki buli nazvani Pentium 4 ta 64 bitne rozshirennya do h86 arhitekturi predstavlene v deyakih versiyah Pentium 4 ta u chipah Intel Core 2 Pomilka u Pentium U chervni 1994 roku inzheneri Intel znajshli pomilku u operaciyah z ruhomoyu komoyu u procesorah Pentium Za pevnih obstavin molodshij bajt rezultatu chastki dvoh chisel z ruhomoyu komoyu buv nepravilnim sho mozhe stati prichinoyu znachnishih pomilok u nastupnih pidrahunkah Intel virishila vipraviti pomilku u nastupnih chipah ta ne oprilyudnila yiyi U zhovtni 1994 roku Dr Tomas Najsli profesor matematiki Linchberzkogo koledzhu samostijno znajshov pomilku ta oskilki ne otrimav vidpovidi na zapit do Intel 30 zhovtnya opublikuvav povidomlennya u Interneti Vidomosti pro bag shvidko rozpovsyudzhuvalis po merezhi ta perejshli do presi Oskilki pomilku mozhna bulo legko viyaviti zvichajnomu koristuvachevi isnuvala pevna poslidovnist cifr yaku treba bulo vvesti u kalkulyator Microsoft shob pobachiti nepravilnij pidrahunok zayavi Intel pro te sho cya pomilka nesuttyeva ta navit ne opiska ne buli sprijnyati bagatma koristuvachami komp yuteriv Na Den Podyaki 1994 roku New York Times nadrukuvala stattyu zhurnalista Dzhona Markofa u yakij privertalas zagalna uvaga do ciyeyi pomilki Intel zminila poziciyu ta zaproponuvala zaminiti kozhen problemnij chip Ce koshtuvalo Intel 500 mln zbitkiv u 1994 roci Paradoksalno ale Pentium flaw angl Pomilka u Pentium reakciya Intel na neyi ta visvitlennya problemi u ZMI zminilo nazvu Intel vid znanogo tilki profesionalami do zagalnovidomogo slova Na hvili reklamnoyi kampaniyi Intel Inside angl Intel vseredini cej epizod dekim vvazhayetsya pozitivnim dlya Intel bo zmusilo yiyi bilshe pikluvatis pro kincevogo koristuvacha ta zabezpechuvati bilshu obiznanist dlya zagalu uniknuvshi dlya bilshosti koristuvachiv trivalogo negativnogo vrazhennya Intel Inside Intel Systems Division ta Intel Architecture Labs Pid chas cogo periodu Intel zapochatkuvala dvi veliki programi pidtrimki yaki zmogli garantuvati uspih yihnim procesoram Persha ce shirokovidoma reklamna kampaniya ta prosuvannya torgovoyi marki Intel Inside Vona zrobila Intel yaka bula malovidomim poza IT industriyeyu postachalnikom komponentiv zagalnovidomoyu Druga programa malovidoma Intel s Systems Group na pochatku 1990 h pochala virobnictvo materinskih plat golovnogo komponentu personalnogo komp yutera yaka vzhe mistila procesor ta pam yat Cherez deyakij chas Intel pochala virobnictvo povnistyu zibranih sistemnih blokiv dlya kompanij virobnikiv IBM kloniv yaki pochali z yavlyatis u velikij kilkosti Intel dosyagla piku u seredini 1990 h koli vigotovlyala bilshe 15 vsih PK stavshi tretim za velichinoyu postachalnikom na toj chas Vigotovlyayuchi peredovi materinski plati Intel tim samim pritisnula inshih virobnikiv shob ti shvidshe pochali viroblyati sistemi z najnovishimi mikroprocesorami ta sistemnimi arhitekturami vklyuchno z shinoyu PCI USB ta inshimi innovaciyami Ce v svoyu chergu velo do bilsh shvidkoyi adaptaciyi kozhnogo novogo procesora roblyachi konkurenciyu she skladnishoyu dlya supernikiv Intel Protyagom 1990 h Intel Architecture Labs IAL bula vidpovidalna za bilshist innovacij u sferi obladnannya u personalnih komp yuterah vklyuchno z shinoyu PCI shinoyu PCI Express PCIe Universal Serial Bus USB bezdrotovim zv yazkom Bluetooth ta dominuyuchoyu teper arhitekturoyu multiprocesornih serveriv Dorobki IAL u sferi programnogo zabezpechennya otrimali riznomanitnishe prodovzhennya Yiyi grafichne ta video PZ bulo vazhlive dlya rozvitku programnogo cifrovogo video ale piznishe ci zdobutki buli zatmareni zmagannyami z Microsoft Ce zmagannya bulo vikrite u svidchennyah vice prezidenta IAL Stivena MakGidi u antimonopolnij spravi proti Microsoft She odnim faktorom yakij spriyav shvidkomu poshirennyu procesoriv Intel v cej period buv vdalij vipusk operacijnoyi sistemi Microsoft Windows kozhna nastupna versiya yakoyi zbilshuvala vimogi do resursiv procesora Vipuski Windows 95 Windows 98 ta Windows 2000 nadali silu ruhu dlya podalshogo rozvitku komplektuyuchih pershij logotip intel drugij logotip intel tretij logotip intelTorgovi marki procesoriv Intel Intel vipuskala i vipuskaye kilka linijok x86 procesoriv Pentium dovgij chas i kilka pokolin osnovne simejstvo dlya produktivnih komp yuteriv Celeron byudzhetnij variant procesora Xeon ta Itanium serverni chipi Core osnovna potochna liniya procesoriv Centrino tehnologiya mobilnih platform Intel XScale chipi dlya ruchnih komp yuteriv ta smartfoniv Partnerstvo z Apple6 chervnya 2005 generalnij direktor Apple Stiv Dzhobs povidomiv pro perehid komp yuteriv Apple z yih tradicijnoyi arhitekturi PowerPC na rozroblenu Intel x86 arhitekturu Predstavleni prichini buli ne duzhe chitkimi ale mistili dostatno veliki pretenziyi do novih chipiv Plani po rozvitku PowerPC ne mogli zadovolniti potrebi Apple u komp yuternij potuzhnosti Zokrema velika energovitratnist procesoru G5 i vidpovidno zbilshena kilkist tepla yake vidilyayetsya procesorom shozhe stalo golovnoyu prichinoyu yaka ne dozvolila zastosuvati cej procesor u odnomu z noutbukiv Apple Pershij Apple komp yuter yakij mistit procesor vid Intel buv anonsovanij na 10 sichnya 2006 roku Apple planuvala perevesti na procesori Intel vsi svoyi komp yuteri do kincya 2007 roku ale zmogla pereoriyentuvatisya na Intel vzhe na pochatku serpnya 2006 roku Server buv onovlenij procesorom Intel Xeon u listopadi 2006 roku ta prodayetsya u konfiguraciyi analogichnij do Apple MacPro KerivnictvoRobert Nojs buv generalnim direktorom Intel z chasu zasnuvannya kompaniyi yakogo potim zminiv spivzasnovnik Gordon Mur u 1975 Endi Grouv stav prezidentom kompaniyi u 1979 ta stav generalnim direktorom u 1987 koli Mur stav golovoyu radi direktoriv U 1997 Grouv zaminiv Mura na posadi golovi radi ta Kreg Barret stav novim prezidentom kompaniyi 18 bereznya 2005 Barret peredav kerivnictvo yakij pered tim buv prezidentom kompaniyi Grouv zijshov z postu golovi radi ale ne polishiv kompaniyu a zalishivsya yak specialnij radnik Pohodzhennya nazviPid chas zasnuvannya Gordon Mur ta Robert Nojs hotili nazvati svoyu kompaniyu Moore Noyce Cya nazva zvuchala shozhe na more noise angl bilshe galasu nepidhodyashu nazvu dlya kompaniyi virobnika elektroniki oskilki shum zazvichaj asociyuyetsya z velikimi zavadami Za vipadkovim zbigom obstavin na BBC jshov naukovo fantastichnij serial A for Andromeda 1961 ta jogo prodovzhennya The Andromeda Breakthrough 1962 u yakomu bula zgadka pro zagadkovu transnacionalnu kompaniyu z nazvoyu Intel yaka bula zadiyana v plani zahopiti kontrol nad potuzhnim komp yuterom skonstrujovanim na Zemli za nakazom inshoplanetyan KonkurenciyaProtyagom 1980 h rokiv Intel bula sered desyati providnih prodavciv tranzistoriv desyata u 1987 roci U 1991 roci Intel zdobula pershe misce i trimaye jogo doteper Do spisku lideriv kompanij virobnikiv elektroniki takozh nalezhat Samsung Texas Instruments Toshiba ta STMicroelectronics Golovnij konkurent Intel na rinku x86 procesoriv ye AMD z yakoyu Intel mala domovlenosti povnogo vzayemnogo obminu licenziyami z 1976 roku kozhen z partneriv mozhe koristuvatisya patentami bez oplati pislya prohodzhennya deyakogo chasu Deyaki menshi konkurenti taki yak VIA ta Transmeta viroblyayut procesori maloyi potuzhnosti dlya malih komp yuteriv ta portativnogo obladnannya Zbig dvoh faktiv zakinchiv ce dominuvannya upovilnennya PK cherez rist yakij pochavsya u 2000 roci ta zbilshennya rinku deshevih PK Naprikinci 1990 h potuzhnist procesoriv perevishila riven yakij potrebuvalo programne zabezpechennya Za vinyatkom najpotuzhnishih servernih sistem ta programnogo zabezpechennya popit na yakij zmenshivsya z koristuvacki sistemi efektivno pracyuvali i na deshevih sistemah pislya 2000 roku Strategiya Intel viroblyati she potuzhnishi procesori ta visvitlennya isnuyuchih procesoriv yak moralno zastarilih spitknulas zalishayuchi mozhlivist dlya shvidkogo rostu konkurentiv v osoblivosti AMD Ce v svoyu chergu znizilo pributkovist procesoriv ta zakinchilo eru bezprecedentnogo dominuvannya Intel na rinku komplektuyuchih U zhovtni 2006 roku Transmeta podala pozov proti Intel za patent yakij prihovuye arhitekturu procesoriv ta energozberigayuchi tehnologiyi Konkurenciyu Intel u virobnictvi chipsetiv skladayut VIA Technologies SiS ATI ta NVIDIA Konkurenti u merezhevomu aparatnomu zabezpechenni Freescale Infineon Broadcom Marvell ta na rinku flesh pam yati Samsung Qimonda Toshiba STMicroelectronics ta SK Hynix FinansiStanom na 8 listopada 2006 roku rinkova kapitalizaciya Intel stanovila 119 mlrd Yiyi akciyi prodavalisya na NASDAQ z poznachkoyu INTC ta buli uchasnikom nastupnih indeksiv Dow Industrials S amp P 500 NASDAQ 100 PHLX Semiconductor Sector ta GSTI Software Index Stanom na kinec kvitnya 2024 roku akciyi Intel vpali na 12 pislya togo yak kompaniya oprilyudnila nespriyatlivij prognoz Za povidomlennyam agentstva Reuters na vitrati pidpriyemstv kompaniyi nemovbi vplivaye shtuchnij intelekt ShI Vzagali protyagom 2024 roku akciyi vpali priblizno na 30 oskilki Intel vidstaye vid konkurentiv sho zajmayutsya virobnictvom mikroshem napriklad Nvidia u virobnictvi peredovih chipiv i komponentiv ShI AI Zgidno z danimi LSEG Intel prognozuye dohid u II kvartali 2024 roku vid 12 5 do 13 5 mlrd u porivnyanni z serednoyu ocinkoyu analitikiv u 13 57 mlrd Intel v UkrayiniDokladnishe Intel Ukrayina 12 grudnya 1993 roku zareyestrovano predstavnictvo korporaciyi Intel v Ukrayini Okrim funkcij spriyannya biznesu Intel v krayinah SND predstavnictvo vprovadzhuye nizku osvitnih ta inshih iniciativ v ramkah korporativnoyi socialnoyi vidpovidalnosti sered yakih Programa Intel Navchannya dlya majbutnogo 25 sichnya 2012 u Wayback Machine Intel Teach 7 sichnya 2012 u Wayback Machine vprovadzhuyetsya v Ukrayini z 2003 roku V yiyi ramkah za 9 rokiv projshli pidgotovku ponad 230 000 vchiteliv ta studentiv pedagogichnih VNZ Konkurs naukovo tehnichnih proektiv dlya shkolyariv Intel ISEF do yakogo Ukrayina priyednalasya z 2005 roku koli bulo zapochatkovano nacionalnij konkurs a zgodom Programa Intel U 2008 2011 rokah Intel PROON ta volonteri OON u spivpraci z MON UKrayini Fondom Ukrayina 3000 ta NGO Alternativa V provodili socialnij proekt Socialna integraciya molodi U 2008 2010 rokah Intel peredav na bezkoshtovnij osnovi 2000 Classmate PC netbukiv shkolyara nedostupne posilannya z chervnya 2019 u 44 ZNZ Ukrayini zadlya aprobaciyi innovacijnoyi koncepciyi E navchannya 1 uchen 1 komp yuter 10 sichnya 2012 u Wayback Machine U 2009 roci Intel Ukraine Microelectronics Ltd stala peremozhcem Nacionalnogo konkursu Blagodijnik roku v nominaciyi Transnacionalna kompaniya 2 9 zhovtnya 2014 u Wayback Machine U 2007 Intel Corporation v osobi Intel Ukraine Microelectronics Ltd vstupila do Asociaciyi pidpriyemstv informacijnih tehnologij Ukrayini U 2012 roci Intel priyednalasya do Ukrayino amerikanskoyi biznes asociaciyi 19 kvitnya 2022 u Wayback Machine Za pidsumkami 2011 roku ukrayinske viddilennya kompaniyi stalo prizerom konkursu Ukrainian IT Channel Award u nominaciyi Najkrashij vendor aparatnogo zabezpechennya U travni 2012 roku kerivnikom predstavnictva Intel v Ukrayini Bilorusi ta Moldovi stav Kshishtof Jonak BlokchejnU 2022 roci Intel pochali investuvati v tehnologiyu blokchejn Kompaniya zajnyalasya rozrobkoyu chipa dlya majningu kriptovalyut pid nazvoyu Bonanza Mine Pershij chip Intel yakij vona nazivaye priskoryuvachem blokchejn planuyetsya do vipusku do kincya 2022 roku Zagrozi ta vrazlivostiV serpni 2023 roku fahivci korporaciyi Intel viyavili vrazlivist CVE 2022 40982 vidomoyi yak Downfall ta dlya yiyi usunennya upovilnili komp yuteri koristuvachiv u vsomu sviti Downfall zachipaye spozhivchi ta serverni procesori Intel pochinayuchi z simejstva Skylake do Rocket Lake Takim chinom bilshist koristuvachiv chipiv Intel opinilisya pered gipotetichnoyu zagrozoyu yaka garantovano ne stosuyetsya tilki vlasnikiv ostannih modelej V rezultati inzheneri kompaniyi Intel vipustili onovlennya yake spovilnilo produktivnist procesoriv tehnologichnogo giganta Privodom dlya takih visnovkiv stali doslidzhennya fahivciv vidannya Phoronix sho visvitlyuye tematiku OS Linux ta programnogo zabezpechennya dlya cogo seredovisha Spivrobitniki testovoyi laboratoriyi resursu proveli testi ta porivnyali produktivnist chipiv Viyavilosya sho apdejt mig zniziti potuzhnist komp yuteriv z urahuvannyam procesoriv Intel do 39 Tak u hodi testuvannya Xeon Platinum 8380 ta Xeon Gold 6226R produktivnist vpala na 6 Cascade Lake 33 Core i7 1165G7 vid 11 do 39 u riznih testah Intel ta sudovi procesiDominuvannya Intel na rinku x86 mikroprocesoriv prizvelo do chislennih antimonopolnih pozoviv protyagom vsih rokiv liderstva vklyuchno z rozsliduvannyam Federalnoyi Torgovoyi Komisiyi naprikinci 1980 h ta u 1999 ta gromadskim akciyam napriklad zvernennya u 1997 roci kompaniyi Digital Equipment Corporation DEC ta patentne zvernennya Intergraph Monopoliya Intel odnochasno kompaniya utrimuvala bilshe 85 rinku 32 bitnih procesoriv poyednuvalos iz grubimi diyami u pravovih vidnosinah yak napriklad yiyi vidomij pozov po 338 patentu 3 21 lyutogo 2007 u Wayback Machine proti virobnikiv PK sho zrobilo yiyi garnoyu mishennyu dlya sudovih pozoviv ale malo hto dobivsya pozitivnih rezultativ Sprava pro industrialne shpigunstvo Sprava pro industrialne shpigunstvo vinikla u 1995 roci ta vtyagnula yak Intel tak i AMD Gilyermo Gaed argentinskij emigrant oficijno buv pracivnikom i AMD i Intel buv areshtovanij u 1993 r za sprobu prodati arhitekturi i486 ta Pentium u AMD ta u deyaki inozemni kompaniyi Gaed zapisav na videoplivku dani z ekranu svogo komp yutera u Intel ta nadislav yiyi poshtoyu do AMD za sho vin buv zaareshtovanij U chervni 1996 roku Gaed buv zasudzhenij i uv yaznenij na 33 misyaci FTC proti Intel 16 grudnya 2009 roku Federalna torgova komisiya SShA FTC podala pozov v sud proti Intel Komisiya zvinuvatila korporaciyu v tomu sho ta shlyahom tisku pidkupiv ta pogroz pripinennya spivpraci primushuvala virobnikiv PK vidmovlyatis vid spivpraci z konkurentami Vse ce na dumku Komisiya prizvelo do pozbavlennya spozhivachiv prava viboru a takozh do manipulyuvannya cinami ta pereshkodzhannyu innovaciyam v mikroelektronnij promislovosti Yevrokomisiya proti Intel 23 veresnya 2023 roku z posilannyam na povidomlennya pressluzhbi Yevrokomisiyi Yevropejska komisiya naklala na amerikansku kompaniyu Intel novij shtraf u rozmiri 376 36 mln yevro 400 mln u spravi pro porushennya antimonopolnogo zakonodavstva vidkritij u 2009 roci Yevrokomisiya zvinuvatila Intel u zlovzhivanni svoyim dominantnim stanovishem na svitovomu rinku mikroprocesoriv x86 i vikoristanni strategiyi vitisnennya konkurentiv za dopomogoyu znizhok i obmezhen na prodazhi U 2009 roci Yevrokomisiya viznala Intel vinnoyu u blokuvanni dostupu kompaniyi AMD na yevropejskij rinok shlyahom nadannya znachnih znizhok virobnikam komp yuteriv na svoyu produkciyu Intel takozh zvinuvatili v pidkupi prodavciv tehniki shob ti vidmovlyalisya prodavati komp yuteri z chipami AMD Div takozhSpisok procesoriv Intel Porivnyannya procesoriv Intel Advanced Micro Devices AMD Rejting najbilshih svitovih virobnikiv napivprovidnikivPrimitkiANNUAL REPORT PURSUANT TO SECTION 13 OR 15 d OF THE SECURITIES EXCHANGE ACT OF 1934 For the fiscal year ended December 29 2018 Arhiv presi XX stolittya 1908 d Track Q36948990 Steve Jobs Simon amp Schuster 2015 S 10 ISBN 978 1 5011 2762 5 d Track Q1756332d Track Q28941414 https www intel de content www de de support articles 000015107 programs html National Software Reference Library d Track Q6978597d Track Q176691 Form 10 K 2023 d Track Q5469880 Intel Annual Report 2021 10 K Intel Annual Report 2021 SEC 10 K https irods org about https www linuxfoundation org membership members https www w3 org Consortium Member List https www wi fi org membership member companies https cve mitre org cve request id html cna participants https bytecodealliance org https jquery org members https foundation nodejs org about members https openjsf org about members https fidoalliance org members https www bsa org membership https www sdcard org about sda member companies index html https www bluetooth com develop with bluetooth join member directory Intel kupuye u InterDigital 1700 patentiv i patentnih zayavok na 375 mln dol 19 06 2012 18 02 Arhiv originalu za 6 lipnya 2015 Grove Andrew Burgleman Robert 2001 Strategy Is Destiny How Strategy Making Shapes a Company s Future angl Free Press Akciyi virobnika mikroshem Intel vpali na 12 na tli konkurenciyi z ShI Avtor Viktoriya Rudzinska 26 04 2024 Viznacheni volodari ukrayinskih Oskariv u galuzi informacijnih tehnologij 17 chervnya 2016 u Wayback Machine APITU Roth Emma 13 lyutogo 2022 The Verge angl Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Intel angl Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Intel upovilnila komp yuteri po vsomu svitu 13 08 2023 Worker Pleads Not Guilty in Intel Spy Case 24 bereznya 2007 u Wayback Machine nytimes com Ex Intel Engineer Sentenced to Prison Term 26 bereznya 2007 u Wayback Machine nytimes com Guillermo Gaede pleads guilty 10 bereznya 2008 u Wayback Machine findarticles com Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2011 Procitovano 17 grudnya 2009 YeS naklav na Intel novij shtraf u 400 mln v antimonopolnij spravi 2009 roku 22 09 2023 15 11Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu thereg 2021 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti PosilannyaOficijnij sajt kompaniyi Intel blogs intel com 26 kvitnya 2007 u Wayback Machine Korporativni arhivi Intel 17 grudnya 2006 u Wayback Machine Muzej Intel 19 lyutogo 2006 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ