Хорвати у США

Американські хорвати, або хорватські американці (хорв. Američki Hrvati, або Hrvati u Americi, англ. Croatian Americans) — американці хорватського походження повністю або частково.

Хорвати у США Hrvati u SAD-u Croatian Americans
· · Джон Малкович · · (Марк Бегич) · (Денніс Кусинич) · Скотт Бакула · Кріст Новоселіч · (Тереза Сканлан)
Кількість	414.714—1,2 млн+ (оцінка)
Ареал	Пенсільванія, Іллінойс, Огайо, Каліфорнія, Північна Кароліна, Тихоокеанський північний захід, Нью-Йорк, Вісконсин, Індіана, Мічиган, Флорида, Теннессі, Луїзіана і Міссурі
Близькі до:	слов'яноамериканців
Мова	американська англійська, хорватська
Релігія	переважно римо-католицизм, але також протестантизм, православ'я, іслам, юдаїзм

Американські хорвати тісно пов'язані з іншими етнічними групами (євроамериканців), особливо слов'яноамериканцями. За віросповіданням вони переважно римо-католики. Місцевості зі значною присутністю хорватських американців включають райони міст Чикаго, Клівленда, Нью-Йорка, Південну Каліфорнію і особливо Пітсбург як осідок «Хорватського братнього союзу» — хорватської діаспори.

Чисельність

За даними перепису населення 1990 року, про своє хорватське походження або місце народження в Хорватії заявили понад 544 270 американців. 2012 року у США, згідно з уточненими даними перепису 2010 р., проживало 414 714 американських громадян хорватського походження Це число включає всіх людей, пов'язаних зі Сполученими Штатами, які заявляють про своє хорватське коріння: як тих, що народилися у цій державі, так і натуралізованих громадян, а також осіб із подвійним громадянством, які ототожнюють себе з обома країнами чи культурами. Державне управління з питань хорватів за кордоном, що діє в Хорватії, підрахувало, що в Сполучених Штатах проживає до 1,2 млн хорватів та їхніх нащадків.

За даними 2006—2010 років, штати з найбільшою часткою хорватських американців такі:

• Пенсільванія (50 995)
• Каліфорнія (45 537)
• Іллінойс (44 065)
• Огайо (41 430)
• Нью-Йорк (26 607)
• Мічиган (20 547)
• Флорида (16 360)
• (Вісконсін) (15 775)
• Індіана (13 306)
• Вашингтон (13 268)
• Нью-Джерсі (13 154)

Історичний зріз

• Оцінка 1880 року: 20 000
• Перепис 1980 року: 252 970
• Перепис 1990 року: 544 270
• Перепис 2000 року: 374 241
• Опитування в громадах 2005: 401 208

Населення хорватського походження

Хорватське населення в США з 2010 року:

Рік	Чисельність
2010	47.740
2011	▼ 41.484
2012	▲ 45.295
2013	▼ 39.026
2014	▲ 43.067
2015	▼ 36.978
2016	▲ 39.747
2017	▼ 35.962

Історія

Група хорватських чоловіків у клубі міста (Джолієт (Іллінойс)), близько 1900 р.

Першу суттєву еміграцію хорватів було відзначено 1715 року. У той час близько 1200 хорватських протестантів, чиї предки покинули Австрійську імперію після 1573 року та антиреформаційного едикту 1598 року, прибули в американську колонію Джорджія. Вони оселилися в долині річки Саванна. Ці поселенці запровадили вирощування шовкопряда у Джорджії. Громада процвітала протягом 150 років, поки її не торкнулася громадянська війна в США.

1683 року хорват-єзуїт на ім'я Іван Раткай (Juan Ratkay) заснував місію на північному заході Нової Іспанії. 1746 року інший єзуїт Фердинанд Коншак (Consago Gonzales) накреслив першу достеменну карту Нижньої Каліфорнії. Починаючи з 1783 року, хорватський місіонер Джозеф Кундек допомагав у розбудові кількох міст середнього заходу, в числі яких Фердинанд і (Джаспер), що в (окрузі Дюбойс штату Індіана). У 1830 роках різні групи в Австрійській імперії надсилали в Америку фінансову допомогу на підтримку місіонерської діяльності.

Район Кроейшен Плейс у нейборгуді Сан-Педро міста Лос-Анджелес.

Чимало хорватських емігрантів ранньої хвилі оселилися в Новому Орлеані де працювали торгівцями, ремісниками чи рибалками. До 1860-х років у Новому Орлеані налічувалося близько шестисот хорватських родин. Кілька сімей назавжди оселилися в Алабамі. Під час Громадянської війни близько трьох тисяч хорватів проживали на Півдні, переважно в Луїзіані, Алабамі та Міссісіпі. Сотні з них пішли добровольцями в Армію Конфедерації і ВМС Конфедерації. Після поразки Конфедерації 1865 року багато хорватів, які служили в її військах, переїхали на Захід.

Значна еміграція з території теперішньої Хорватії розгортається з кінця 1890-х і початку 1900-х років, досягаючи свого піку приблизно в 1910 році, коли чимало хорватів, більшість із яких римо-католики, почали емігрувати до Сполучених Штатів. Багато з них були (економічними емігрантами), тоді як інші вважали себе політичними біженцями.

Як і інші іммігранти того часу, вони мігрували у пошуках працевлаштування. Багато з них, переважно парубки, але часто й заміжні жінки зі своїми сім'ями чи без них, селилися в невеличких містах у Пенсільванії та Нью-Йорку, стаючи шахтарями чи сталеварами. Чимало з них також оселялися в робітничих селищах і в сільськогосподарських районах штатів Середнього Заходу, таких як Вісконсин, Міннесота, Індіана, Іллінойс і Айова. Для більшості одинаків перебування було лише тимчасовим. Заощадивши достатньо грошей, багато хорватських чоловіків поверталися в Хорватію. Проте ті, хто вирішив залишитися, осіли там назавжди.

За порівняно короткий проміжок часу хорватів можна було знайти по всій території Сполучених Штатів від Нью-Йорка до Каліфорнії, від Нового Орлеана до Міннеаполіса—Сент-Пола. Від часів Великого переселення народів 1890—1914 років і подальшого початку Першої світової війни до загального спаду еміграції в 1924 році хорвати та інші південні й західні слов'яни і представники інших груп, пік напливу яких припав на той час, посіли помітний слід в історії гірничодобувної промисловості на Залізному хребті Міннесоти; приблизно так само відбувалося в Міннесоті та більшій частині Вісконсина із галузями, пов'язаними з лісовим господарством. Відомим хорватським американцем із Залізного хребта був 34-й і 36-й губернатор штату Руді Перпіч, який представляв Партію демократів/фермерів-лейбористів; він перебував на посаді з 29 грудня 1976 року по 4 січня 1979 року та з 3 січня 1983 року по 7 січня 1991 року, завдяки чому став губернатором з найдовшим строком повноважень в історії штату. В непублічний період життя Перпіч був стоматологом, а після відходу з посади в 1991 році допомагав посткомуністичному уряду Хорватії. Він народився 27 червня 1928 року в Карсон-Лейк (тепер частина Гіббінга), що в штаті Міннесота, і помер від раку 21 вересня 1995 року в (Міннетонці).

Після Другої світової війни почала прибувати нова хвиля хорватських іммігрантів. Це здебільшого були політичні біженці, включаючи дітей-сиріт, чиї батьки загинули під час війни, окремих осіб і сімей, які тікали від комуністичної влади Югославії. Більшість цих хорватів оселилася у впорядкованих хорватських колоніях, часто серед родичів і друзів. Починаючи з 1965 року, в Америці спостерігався новий наплив хорватів. Поступово ця нова хвиля іммігрантів вступала в хорватські католицькі парафії та організації, незабаром перетворюючись на сучасних носіїв хорватської культури та традицій у Сполучених Штатах. Наразі лиш невелика кількість хорватів продовжує емігрувати — здебільшого ті, у кого є родичі в Америці, які вже добре устаткувалися.

Хорватські емігранти також оселилися в Техасі, Оклахомі та Міссурі (особливо в Канзас-Сіті і Сент-Луїсі). Розвинута хорватська громада існує в Мобілі (Алабама), подібна спільнота є і в Пуебло (Колорадо).

Білі хорвати

У Польщі існувала етнічна група під назвою Білі хорвати, яка значною мірою емігрувала до США. Група зосереджувалася навколо Кракова і, ймовірно, покинула Польщу через утиски з боку нацистів і сталіністів. Цікаво, що, за американськими документами, з початку ХХ ст. з області навколо Кракова було близько 100 000 емігрантів, які називали себе «бєлохорватами» (на польський лад).

Деякі відомі представники

• (Іван Мештрович) — скульптор
• Івана Миличевич — акторка
• (Горан Вішнич) — актор
• Джо Манганьєлло — актор
• Даян Віст — акторка
• (Златко Балокович) — скрипаль
• (Зинка Миланова) — оперна співачка
• (Томо Миличевич) — гітарист
•  — піаніст, композитор
• (Девід Пейч) — музикант, композитор
• (Террі Гарт) — астронавт
• (Пол Модрич) — біохімік
• (Піт Вісклоскі) — депутат Палати представників (демократ)
• (Джон Кейсік) — губернатор Огайо (республіканець)
• (Ентоні Маглиця) — підприємець, винахідник
• (Тоні Кукоч) — баскетболіст
• (Роджер Маріс) — баскетболіст
• (Кевін Макгейл) — баскетболіст
• (Джон Гавлічек) — баскетболіст
• Пет Мілетич — чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв
• (Марк Павелич) — хокеїст
• (Крістіан Пулишич) — футболіст
• Руді Том'янович — баскетболіст, тренер
• Вільям Феллер — математик
• (Томіслав Сунич) — політолог, соціолог
• (Йозо Томашевич) — історик

Примітки

1. Table B04003 - Total ancestry categories tallied for people with one or more ancestry categories reported - 2012 American Community Survey 1-Year Estimates. US Census Bureau. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 23 січня 2016.
2. . Державне управління з питань хорватів за кордоном Республіки Хорватія. 2013. Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 23 січня 2016.
3. . CFU. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 28 травня 2007.
4. . popularpittsburgh.com. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 2 жовтня 2014.
5. Elliott Robert Barkan (2013). . ABC-CLIO. с. 1294. ISBN . Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 23 січня 2016.
6. . Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 27 грудня 1996. Процитовано 23 січня 2016.
7. . Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 17 березня 2015.
8. Brittingham, Angela; G. Patricia de la Cruz. (PDF). US Census Bureau. Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2020. Процитовано 23 січня 2016.
9. Ancestry:2000 - Census 2000 Brief C2KBR-35. US Census Bureau. June 2004. Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2004. Процитовано 23 січня 2016.
10. Population Group: Croatian (109-110) - Data Set: 2005 American Community Survey. US Census Bureau. Архів оригіналу за 10 лютого 2020.
11. Archived copy. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 23 квітня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
12. Preveden, Francis (1962). A History of the Croatian People. New York: Philosophic.
13. Thompson Dele Olasiji, Migrants, Immigrants, and Slaves: Racial and Ethnic Groups in America, pp. 119-123
14. Čuka, Anica (14 квітня 2009). [Хорвати в Сполучених Штатах] (хор.). geografija.hr. Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 23 січня 2016.
15. [Зв'язок з хорватами з-за меж Республіки Хорватії] (хор.). hia.com.hr. 2006. Архів html оригіналу за 4 березня 2007 р. Процитовано 23 січня 2016.
16. Gorvorchin, Gerald G. (1961). A History of the Croatian People. Gainesville: University of Florida.
17. . Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 1 січня 2020.
18. . Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 2 квітня 2021.
19. Barkan, Elliott Robert (2013). . ISBN . Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
20. Izvještaj o useljavanju Američkoga senata, Rječnik rasa ili naroda, Washington, 1911., str. 40., 43., 105. [ 22 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

• — книжки про хорватів в Америці (англ.)
• — статті про хорватів в Америці (англ.)