Цю сторінку запропоновано перейменувати на . Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або . Пояснення причин і обговорення — на сторінці . |
Французька діаспора в Америці (франц. Franco-Américains) — це громадяни США, які ідентифікують себе з повною або частковою французькою чи французько-канадською спадщиною, етнічною приналежністю та/або родовими зв'язками.
Французька діаспора в Америці | |
---|---|
Релігія | Переважно римо-католик, меншість протестант |
Штат з найбільшою часткою людей, що ідентифікують себе, як осіб французького походження, — це штат Мен, тоді як штат з найбільшою кількістю людей з французьким походженням — Каліфорнія. У багатьох містах США проживає велика кількість французького американського населення. Місто з найбільшою концентрацією людей — Мадавоска (штат Мен), а найбільше французькомовне населення за відсотком мовців у США перебуває в парафії Сент-Мартін (штат Луїзіана).
Загалом, по країні налічується близько 10,4 мільйона жителів США, які заявляють про своє французьке походження або походження з Канади, а близько 1,32 мільйона осіб розмовляють французькою мовою вдома, згідно перепису населення США 2010 року. Окрім цього, 750 000 жителів США розмовляють креольською мовою на основі французької мови, згідно з опитуванням американської спільноти 2011 року.
Не беручи до уваги той факт, що американці французького походження складають значний відсоток американського населення, вони, мабуть, є менш помітні, ніж інші етнічні групи аналогічного розміру. Частково це пояснюється тенденцією франко-американських угруповань більше ототожнюватися з північноамериканськими регіональними ідентичностями, такими як французька канадська, акадська, брайонська, каджунська чи луїзіанська креольська, ніж як цілісна група. Це затримувало розвиток єдиної французькоамериканської ідентичності, як це було в інших європейських американських етнічних груп.
Історія
Деякі франко-американці прибули на материк ще до заснування США, оселившись у таких місцях, як Середній Захід, Луїзіана або Північна Нова Англія. У цих же областях багато міст та географічних особливостей досі зберігають свої назви, отримані від перших франко-американських жителів, і, в результаті, 23 члени Сполучених Штатів були частково колонізовані французькими піонерами або французькими канадцями, включаючи певні поселення, серед яких були такі як Айова (Дес Мойнс), Міссурі (Сент-Луїс), Кентуккі (Луїсвілль) та Мічиган (Детройт). Сьогодні франко-американці найчисленніші в Новій Англії, Північному Нью-Йорку, Середньому Заході та Луїзіані. Французька мова — четверта з найбільш розмовних у країні, після англійської, іспанської та китайської. Часто франко-американців позначають більш конкретно як французів канадського походження, каджунського або луїзіанського креольського походження.
Життєво важливий фрагмент франко-американської історії включає в себе квебекську діаспору 1840-х — 1930-х років, коли майже один мільйон французьких канадців пересилився до США, переважно перебравшись до містечок Нової Англії, рятуючись від економічної кризи в Квебеку і шукаючи робочих місць на виробництвах у Сполучених Штатах. Історично канадські французи мали одне з найвищих показників народжуваності впродовж всієї світовій історії, що було спричинено їх відносно великою кількістю населення, незважаючи на низький рівень імміграції з Франції. Ці іммігранти в основному оселилися в Квебеку та Акадії, хоча деякі зрештою проживали в Онтаріо та Манітобі. Багато перших французько-канадських переселенців до США працювали в галузі лісової промисловості Нової Англії та, меншою мірою, у процвітаючій гірничій промисловості у Великих озерах. Після цієї початкової хвилі сезонної міграції послідувало більш постійне переселення у США французько-канадських мельників.
Луїзіана
Луїзіанське креольське населення — це ті люди, які походять від колоніальних поселенців у Луїзіані, особливо тих, хто має французьке та іспанське походження. Зараз населення такого походження зазвичай відносять до людей, що мають спадщину змішаної раси. Обидві групи мають спільне європейське походження та поєднані культурними зв'язками, такими як традиційне використання французької мови та продовження практики католицизму; загалом, в більшості випадків люди пов'язані один з одним. Населення змішаної раси також іноді має африканські та корінні американські походження. Як окрема група, креоли змішаної раси швидко почали здобувати освіту, професійні навички (багато хто в Новому Орлеані працювали майстрами та ремісниками), відкривали підприємства та володіли майном. Вони були в основному католиками, розмовляли колоніально французькою мовою (хоча деякі також розмовляли французькою креольською мовою Луїзіани) і дотримувались багатьох французьких соціальних звичаїв, видозмінених в різних частинах своїми предками та культурою Луїзіани. Вільні люди кольорів одружувались між собою, щоб підтримувати свій клас та соціальну культуру. Французькомовне населення змішаної раси стало називатися «креолами кольору».
Каджуни Луїзіани мають унікальну спадщину. У 17-му та на початку 18-го століття їхні предки оселили Акадію в сучасних канадських провінціях Нью-Брансвік, Нова Шотландія, острів Принца Едварда та частину штату Мен. У 1755 р., захопивши форт Босежур у регіоні, британська армія змусила акадців або присягнути на вірність Британській короні, або зазнати вигнання. Тисячі осіб відмовилися складати присягу, що призвело до відправлення їх без будь-яких коштів до 13 колоній на Південь, яке стало відомим в історії як Велике потрясіння. Впродовж наступного покоління приблизно чотирьом тисячам вдалося здійснити тривалий похід до Луїзіани, де акадці почали нове життя. Ім'я Каджун — це перекручення від слова акадський. Багато людей досі живуть у країні під назвою «країна Каджун», де збереглася значна частина їх колоніальної культури. Коли Французька Луїзіана була продана Наполеоном у 1803 р., вона охоплювала майже всю частину п'ятнадцяти нинішніх штатів США та утримувала французьких та канадських колоністів, розселених по ній, хоча вони були найчисленнішими у найпівденнішій її частині.
Під час Англо-американської війни 1812 р. мешканці Луїзіани французького походження брали участь в битві при Новому Орлеані (23 грудня 1814 р. — 8 січня 1815 р.) на стороні Америки. Пізніше Жан Лафітте та його баратарці були відзначені генералом США Ендрю Джексоном за внесок у захист Нового Орлеана.
Сьогодні в Луїзіані більше 15 відсотків населення країни Каджун розмовляють вдома французькою мовою, згідно з переписом населення США (2000).
Іншим значним джерелом іммігрантів до Луїзіани був Сан-Домінго, який отримав свою незалежність як і Республіка Гаїті в 1804 р. Після Гаїтянської революції; значна частина білошкірого населення (разом з мулатами) впродовж певного часу втекла, здебільшого до Нового Орлеана.
Білоксі в штаті Міссісіпі і Мобіл в Алабамі досі містять французьку американську спадщину, оскільки ці території заснував канадець П'єр Ле Мойн д'Ібервіль.
Плем'я Хоума в Луїзіані до цих пір спілкується тією ж французькою мовою, яку вчили 300 років тому.
Колоніальна ера
У 17-му та на початку 18-го століття відбувся приплив декількох тисяч гугенотів, які були протестантськими біженцями та рятувались від релігійних переслідувань у Франції. Майже століття вони підтримували особливу французьку протестантську ідентичність, яка дозволила їм залишатися окремо від американського суспільства, але до початку американської революції вони взагалі почали одружуватись між собою і об'єднуватись в ще більшу пресвітеріанську громаду. Найбільша кількість оселилася в Південній Кароліні, де у 1790 р. французи складали чотири відсотки білошкірого населення. За допомогою добре організованої міжнародної спільноти гугенотів багато людей також переїхали до Вірджинії. На півночі Пол Ревір, що походив з Бостона, був визначною фігурою.
Середній Захід
Від початку 17-го століття франко-канадці досліджували регіон та подорожували ним разом зі своїми кур'єр-де-боа та дослідниками, такими як Жан Ніколет, Роберт де ла Саль, Жак Маркетт, Ніколас Перрот, П'єр Ле Мойн д'Ібервіль, Антуан Ломе, П'єр Дюге де Босбріант, Люсьєн Гальтьє, П'єр Лакладе, Рено Огюст-Шато, Жульєн Дюбюк, П'єр Готьє де Веренн та П'єр Паррант.
Французькі канадці заснували ряд сіл уздовж водних шляхів, зокрема Прайрі дю Кіен (Вісконсин), Грін-Бей (Вісконсин), Кагокія (штат Іллінойс), Каскаскія (штат Іллінойс), Детройт (Мічиган), Су-Сент-Марі (штат Мічиган), Сент-Ігнас (штат Мічиган), Вінсеннс (штат Індіана), Сент-Пол (штат Міннесота), Сент-Луїс (штат Міссурі), і Сент-Женев'єв (штат Міссурі). Вони також побудували в цьому районі низку фортів, таких як Форт-де-Шартр, Форт-Кревекюр, Форт-Сент-Луїс (Іллінойс), Форт-Ойятенон, Форт-Маямі (Мічиган), Форт-Маямі (Індіана), Форт-Сент-Йозеф (Нілс), Форт-Ла-Бай, Форт-де-Буаде, Форт Сент- Антуан, Форт Кревекюр, Форт Тремпелео, Форт Бохарноа, Форт-Орлеан, Форт Сент-Чарльз, Форт Каміністікіа, Форт Мічилімакінац, Форт Руїле, Форт Ніагара, Форт Ле Боуф, Форт Венанго і Форт Дюкейн. Форти обслуговували солдати та ловці за хутром, які довгими шляхами проникали через Великі озера назад до Монреаля Значні сільськогосподарські поселення були засновані в місті Іллінойс.
У 1763 р. Франція відмовилась від регіон на користьбританців за умовами Паризької мирної угоди. Після цього почалась трирічна війна тубільців, що отримала назву Війна Понтіака. Регіон увійшов до складу провінції Квебек у 1774 році та був захоплений США під час Революції.
Нова Англія, штат Нью-Йорк
Наприкінці 19 століття багато франкофонів переїхали до Нової Англії з Квебеку та Нью-Брансвіку, щоб працювати в містах на текстильних фабриках в Новій Англії. Незабаром франкофони з Квебеку стали складати більшу частину усіх робітників на пилорамах та лісорубах у горах Адірондак та їх передгір'ях. Інші шукали можливості для ведення сільського господарства та інших занять, таких як ковальство в північній частині штату Нью-Йорк. До середини 20 століття франко-американці становили 30 відсотків населення штату Мен. Деякі мігранти стали лісорубами, але більшість була зосереджена в промислово розвинених районах і в анклавах, відомих під назвою «Маленькі Канади».
Канадські жінки французького походження розглядали Нову Англію як місце для можливостей, де вони могли б створити для себе економічні альтернативи, відмінні від очікувань їхніх фермерських сімей у Канаді. На початку 20 століття деякі з них визначали тимчасову міграцію до Сполучених Штатів як обряд переїзду і час самовідкриття та самостійності. Більшість переселились до США назавжди, користуючись недорогою залізничою системою, щоб мати можливість час від часу відвідувати Квебек. Коли ці жінки виходили заміж, у них було менше дітей із більшими інтервалами між народженням цих дітей, на відміну від їхніх канадських колег. Були такі жінки, які ніколи не виходили заміж, а усні перекази давали зрозуміти, що самостійність та економічна незалежність були важливими перевагами вибору саме роботи, а не шлюбу та материнства. Ці жінки відповідали традиційним гендерним ідеалам для збереження своєї «канадської» культурної ідентичності, проте вони також знайшли нове визначення своєї сутності способами, що забезпечували їм більшу незалежність, відіграючи ролі дружин та матерів. Франко-американці активізувалися в католицькій церкві, де вони з невеликим успіхом намагалися оскаржити панування над ними ірландських священнослужителів. Вони заснували такі газети, як Le Messager і La Justice. Перша лікарня в Льюїстоні, штат Мен, стала реальністю у 1889 р., коли сестри милосердя Монреаля, «сірі монахині», відкрили двері притулку Лурдської Богоматері. Ця лікарня займала центральне місце в місії «сірих монахинь» щодо надання соціальних послуг для робітників, які працювали переважно у французько-канадському млині. «Сірі монахині» намагалися заснувати свою установу, незважаючи на мізерні фінансові ресурси, мовні бар'єри та протидію створеної медичної спільноти. Імміграція зменшилася після Першої світової війни.
Французько-канадська громада в Новій Англії намагалася не втратити деякі свої культурні норми. Ця доктрина, як і зусилля щодо збереження франкофонної культури в Квебеку, стала називатися la Survivance. До 1913 року внаслідок результату промислової економіки французького та французько-канадського населення такі регіони, як Нью-Йорк, Фолл-Рівер, Массачусетс та Манчестер, а також Нью-Гемпшир стали найбільшим в країні та ввійшли в 20 найбільших франко-американських населень США, лише чотири з яких були за межами Нью-Йорка та Нової Англії, причому Новий Орлеан займав 18-те місце за величиною. Через це в Новій Англії було засновано низку французьких установ, серед яких Société Historique Franco-américaine у Бостоні та Union Saint-Jean-Baptiste d'Amérique у Вунсокеті — найбільше французько-католицьке культурне та прибуткове суспільство в США на початку 20 століття.
Потвін (2003) вивчав еволюцію французьких католицьких парафій у Новій Англії. Ірландська ієрархія XIX століття переважно неохоче визнавала потребу у парафіях з французькою мовою; декілька єпископів навіть закликали до асиміляції та заснування приходських шкіл, які вивчали б тільки англійську мову. До 20 століття було відкрито ряд парафіяльних шкіл для франкофонів, хоча вони до кінця століття поступово закривалися, а значна частина французькомовного населення почала віддалятися від церкви. У той же час зменшилась і кількість священиків, що служили у цих парафіях.
До XXI століття акцент робився на збереженні місцевої пам'яті про французьку американську культуру, а не на збереженні самої мови. В результаті занепаду текстильної галузі в державі протягом 1950-х років французький елемент пережив період посиленої мобільності та асиміляції. Ця схема асиміляції розвинулась протягом 1970-х та 1980-х років, оскільки багато католицьких організацій почали використовувати англійські імена, а діти парафії вступили до державних шкіл; деякі приходські школи були закриті у 1970-х роках. Незважаючи на те, що деякі зв'язки з її французьким канадським походженням залишалися незмінними, громада все ж таки була сильно роздратована у 90-х роках, майже повністю прейшовши з «канадського» мови на «американську».
Відомими американськими діячами популярної культури, які підтримували тісний зв'язок із своїм французьким корінням, були музикант Руді Валле (1901—1986), який виріс у Вестбруку (штат Мен) та був дитиною батька, що мав французько-канадське походження, та матері з Ірландії та творець культури Джек Керуак (1922—1969), який виріс у Лоуеллі (штат Массачусетс). Керуак народився в сім'ї двох французько-канадських іммігрантів і писав твори англійською та французькою мовами. Франко-американськими політиками з Нової Англії були сенатор США Келлі Ейотт (Нью-Гемпшир) та радник президента Джон Фавро, який народився і виріс в штаті Массачусетс.
Громадянська війна
Франко-американці в союзних силах були однією з найважливіших католицьких груп, присутніх під час Громадянської війни в США. Точна кількість невідома, але десь близько тисячі франко-американців брали участь в цьому конфлікті. Сили союзу не вели достовірної статистики щодо зарубіжних призовів. Однак історики підрахували приблизно від 20 000 до 40 000 франко-американців, які воювали у цій війні. Окрім тих, хто народився у США, багато із тих, хто служив у союзних силах, приїхав із Канади або проживав там вже декілька років. Державний гімн Канади був написаний солдатом на ім'я Калікса Лавальє, який написав його, коли служив у Союзі, отримавши звання лейтенанта. Конфедеративний генерал-очільник П'єр Гюстав Тутан де Борегар Beauregard був відомим французьким американцем з Луїзіани.
Політика
Уокер (1962) вивчає поведінку виборців на виборах президента США з 1880 по 1960 роки, використовуючи результати виборів 30-ти франко-американських громад у Новій Англії, а також вибіркові дані опитувань на виборах 1948-60 років. З 1896 по 1924 роки франкоамериканці в основному підтримували республіканську партію через її консерватизм, акцент на порядку та відстоювання тарифу для захисту робітників текстильних фабрик від іноземної конкуренції. У 1928 році під проводом католика Аль Сміта як кандидата від демократів франко-американці перейшли до Демократичної колони і залишилися там впродовж шести президентських виборах. Вони увійшли до складу Коаліції нового договору. На відміну від ірландських та німецьких католиків, дуже мала кількість франко-американців відкинули демократичні звання через зовнішню політику та питання війни 1940 та 1944 років. У 1952 році багато франко-американців відокремилось від демократів, але охоче повернулися до них в 1960 році.
Оскільки предки більшості франко-американців в основному залишили Францію до початку Французької революції, вони зазвичай віддають перевагу символу Лілії, аніж сучасному вигляду прапора Франції.
Франко-американський день
24 червня 2008 року штат Коннектикут провів 24 франко-американський день, віддавши повагу французьким канадцям за їх культуру та вплив на Коннектикут. Штати Мен, Нью-Гемпшир та Вермонт також проводять 24 червня фестивалі франко-американських днів.
Демографія
Згідно з даними Бюро перепису населення США 2000 року, 5,3 відсотка американців мають французьке або французько-канадське походження. У 2013 році кількість людей, що проживають у США, а народилися у Франції, становила 129 520 осіб. Франко-американці складали близько 10 (або навіть більше) відсотків населення семи штатів, шість з яких є частиною Нової Англії. Населення в Каліфорнії складає найбільшу частину американців французького походження, за ним йде Луїзіана, враховуючи те, що у штаті Мен проживає найбільший відсоток такого роду населення (25 відсотків).
- French Americans - Dictionary definition of French Americans | Encyclopedia.com: FREE online dictionary. www.encyclopedia.com (англ.). Процитовано 18 січня 2018.
- Franco-American Alliance | French-United States history [1778]. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 18 січня 2018.
- Barkan, Elliott Robert (17 січня 2013). Immigrants in American History: Arrival, Adaptation, and Integration [4 volumes]: Arrival, Adaptation, and Integration (англ.). ABC-CLIO. ISBN .
- U.S. Census Bureau (2003). Language Use and English-Speaking Ability: 2000 (PDF). , Economics and Statistics Administration. Процитовано 2 березня 2012.
- LANGUAGE SPOKEN AT HOME BY ABILITY TO SPEAK ENGLISH FOR THE POPULATION 5 YEARS AND OVER : Universe: Population 5 years and over : 2010 American Community Survey 1-Year Estimates. Factfinder2.census.gov. Процитовано 14 березня 2015.
- Shin, Hyon B.; Bruno, Rosalind (October 2003). Language Use and English-speaking Ability: 2000 (PDF). 2000 U.S. Census. U.S. Census Bureau.
- Ryan, Camille (2013). (PDF). U.S. Census. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 5 лютого 2016. Процитовано 20 вересня 2015.
- Maurault, Olivier (November 1950). The French of Canada and New England. New York: The Newcomen Society of England in North America.
- US census 2010
- Helen Bush Caver and Mary T. Williams, «Creoles», Multicultural America, Countries and Their Cultures Website, accessed February 3, 2009
- . History of the second war between the United States of America and Great Britain: declared by act of Congress, the 18th of June, 1812, and concluded by peace, the 15th of February, 1815 Vol.2, Lippincott, Grambo & Co., 1852, pp. 69ff.
- «Haitian Immigration: 18th & 19th Centuries» [ 2018-06-12 у Wayback Machine.], In Motion: African American Migration Experience, New York Public Library, accessed 7 May 2008
- (10 жовтня 1980). Harvard Encyclopedia of American ethnic groups. Belknap Press of Harvard University Press. с. 1104. ISBN .
- Kurt Gingrich, "'That Will Make Carolina Powerful and Flourishing': Scots and Huguenots In Carolina in the 1680s, " South Carolina Historical Magazine,' Jan-June 2009, Vol. 110 Issue 1/2, pp 6-34,
- Bertrand Van Ruymbeke, New Babylon to Eden: The Huguenots and Their Migration to Colonial South Carolina. U. of South Carolina Press, 2006.
- David Lambert, The Protestant International and the Huguenot Migration to Virginia (2009)
- Eric Jay Dolin, Fur, Fortune, and Empire: The Epic History of the Fur Trade in America (W.W. Norton, 2010) pp 61-132
- Ekberg, Carl J. (2000). French Roots in the Illinois Country. University of Illinois Press. pp. 31–100. .
- Clarence Walworth Alvord, «Father Pierre Gibault and the Submission of Post Vincennes, 1778,» American Historical Review Vol. 14, No. 3 (Apr., 1909), pp. 544—557 IN jstor
- Mark Paul Richard, «From 'Canadien' to American: The Acculturation of French-Canadian Descendants in Lewiston, Maine, 1860 to the Present», PhD dissertation Duke U. 2002; Dissertation Abstracts International, 2002 62(10): 3540-A. DA3031009, 583p.
- Waldron, Florencemae (2005), The Battle Over Female (In)Dependence: Women In New England Québécois Migrant Communities, 1870–1930, Frontiers: A Journal of Women Studies, 26 (2): 158—205, doi:10.1353/fro.2005.0032
- Richard, Mark Paul (2002). The Ethnicity of Clerical Leadership: The Dominicans in Francophone Lewiston, Maine, 1881–1986. Quebec Studies. 33: 83—101. doi:10.3828/qs.33.1.83.
- Hudson, Susan (2001–2002), Les Sœurs Grises of Lewiston, Maine 1878–1908: An Ethnic Religious Feminist Expression, Maine History, 40 (4): 309—332
- Stewart, Alice R. (1987), The Franco-Americans of Maine: A Historiographical Essay, Maine Historical Society Quarterly, 26 (3): 160—179
- The American Leader.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Ready to Dedicate Gatineau Shaft at Southbridge Today. The Boston Globe. Boston. 2 вересня 1929. с. 5.
The memorial erected to State. Representative Felix Gatineau of Southbrldge, founder of L'Union St John the Baptist in America, the largest French Catholic fraternal organization in the United States, will be dedicated tomorrow. Labor Day, and a parade in which 3000 persons will participate, will be a feature.
- Potvin, Raymond H. (2003), The Franco-American Parishes of New England: Past, Present and Future, American Catholic Studies, 114 (2): 55—67
- Richard, Mark Paul (1998), From Franco-American to American: The Case of Sainte-Famille, An Assimilating Parish of Lewiston, Maine, Histoire Sociale: Social History, 31 (61): 71—93
- Doty, C. Stewart (1993), Rudy Vallee: Franco-American and Man from Maine, Maine Historical Society Quarterly, 33 (1): 2—19
- Canada, French Canadians and Franco-Americans in the Civil War Era (1861—1865) D.-C. Bélanger, Montreal, Quebec, June 24, 2001
- Walker, David (1962), The Presidential Politics of the Franco-Americans, Canadian Journal of Economics and Political Science, 28 (3): 353—363, doi:10.2307/139667, JSTOR 139667
- Weil, François (1990), Les Franco-Americains et la France, Revue française d'histoire d'outre-mer, 77 (3): 21—34, doi:10.3406/outre.1990.2812
- Edmonton Sun, April 21, 2009
- French in the US. netcapricorn.com. Процитовано 14 січня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu storinku zaproponovano perejmenuvati na Mozhlivo yiyi potochna nazva ne vidpovidaye normam ukrayinskoyi movi abo pravilam imenuvannya statej u Vikipediyi Poyasnennya prichin i obgovorennya na storinci Francuzka diaspora v Americi franc Franco Americains ce gromadyani SShA yaki identifikuyut sebe z povnoyu abo chastkovoyu francuzkoyu chi francuzko kanadskoyu spadshinoyu etnichnoyu prinalezhnistyu ta abo rodovimi zv yazkami Francuzka diaspora v AmericiReligiyaPerevazhno rimo katolik menshist protestant Shtat z najbilshoyu chastkoyu lyudej sho identifikuyut sebe yak osib francuzkogo pohodzhennya ce shtat Men todi yak shtat z najbilshoyu kilkistyu lyudej z francuzkim pohodzhennyam Kaliforniya U bagatoh mistah SShA prozhivaye velika kilkist francuzkogo amerikanskogo naselennya Misto z najbilshoyu koncentraciyeyu lyudej Madavoska shtat Men a najbilshe francuzkomovne naselennya za vidsotkom movciv u SShA perebuvaye v parafiyi Sent Martin shtat Luyiziana Zagalom po krayini nalichuyetsya blizko 10 4 miljona zhiteliv SShA yaki zayavlyayut pro svoye francuzke pohodzhennya abo pohodzhennya z Kanadi a blizko 1 32 miljona osib rozmovlyayut francuzkoyu movoyu vdoma zgidno perepisu naselennya SShA 2010 roku Okrim cogo 750 000 zhiteliv SShA rozmovlyayut kreolskoyu movoyu na osnovi francuzkoyi movi zgidno z opituvannyam amerikanskoyi spilnoti 2011 roku Ne beruchi do uvagi toj fakt sho amerikanci francuzkogo pohodzhennya skladayut znachnij vidsotok amerikanskogo naselennya voni mabut ye mensh pomitni nizh inshi etnichni grupi analogichnogo rozmiru Chastkovo ce poyasnyuyetsya tendenciyeyu franko amerikanskih ugrupovan bilshe ototozhnyuvatisya z pivnichnoamerikanskimi regionalnimi identichnostyami takimi yak francuzka kanadska akadska brajonska kadzhunska chi luyizianska kreolska nizh yak cilisna grupa Ce zatrimuvalo rozvitok yedinoyi francuzkoamerikanskoyi identichnosti yak ce bulo v inshih yevropejskih amerikanskih etnichnih grup IstoriyaDeyaki franko amerikanci pribuli na materik she do zasnuvannya SShA oselivshis u takih miscyah yak Serednij Zahid Luyiziana abo Pivnichna Nova Angliya U cih zhe oblastyah bagato mist ta geografichnih osoblivostej dosi zberigayut svoyi nazvi otrimani vid pershih franko amerikanskih zhiteliv i v rezultati 23 chleni Spoluchenih Shtativ buli chastkovo kolonizovani francuzkimi pionerami abo francuzkimi kanadcyami vklyuchayuchi pevni poselennya sered yakih buli taki yak Ajova Des Mojns Missuri Sent Luyis Kentukki Luyisvill ta Michigan Detrojt Sogodni franko amerikanci najchislennishi v Novij Angliyi Pivnichnomu Nyu Jorku Serednomu Zahodi ta Luyiziani Francuzka mova chetverta z najbilsh rozmovnih u krayini pislya anglijskoyi ispanskoyi ta kitajskoyi Chasto franko amerikanciv poznachayut bilsh konkretno yak francuziv kanadskogo pohodzhennya kadzhunskogo abo luyizianskogo kreolskogo pohodzhennya Zhittyevo vazhlivij fragment franko amerikanskoyi istoriyi vklyuchaye v sebe kvebeksku diasporu 1840 h 1930 h rokiv koli majzhe odin miljon francuzkih kanadciv peresilivsya do SShA perevazhno perebravshis do mistechok Novoyi Angliyi ryatuyuchis vid ekonomichnoyi krizi v Kvebeku i shukayuchi robochih misc na virobnictvah u Spoluchenih Shtatah Istorichno kanadski francuzi mali odne z najvishih pokaznikiv narodzhuvanosti vprodovzh vsiyeyi svitovij istoriyi sho bulo sprichineno yih vidnosno velikoyu kilkistyu naselennya nezvazhayuchi na nizkij riven immigraciyi z Franciyi Ci immigranti v osnovnomu oselilisya v Kvebeku ta Akadiyi hocha deyaki zreshtoyu prozhivali v Ontario ta Manitobi Bagato pershih francuzko kanadskih pereselenciv do SShA pracyuvali v galuzi lisovoyi promislovosti Novoyi Angliyi ta menshoyu miroyu u procvitayuchij girnichij promislovosti u Velikih ozerah Pislya ciyeyi pochatkovoyi hvili sezonnoyi migraciyi posliduvalo bilsh postijne pereselennya u SShA francuzko kanadskih melnikiv Luyiziana Karta Novoyi Franciyi blizko 1750 roku na teritoriyi Pivnichnoyi Ameriki Luyizianske kreolske naselennya ce ti lyudi yaki pohodyat vid kolonialnih poselenciv u Luyiziani osoblivo tih hto maye francuzke ta ispanske pohodzhennya Zaraz naselennya takogo pohodzhennya zazvichaj vidnosyat do lyudej sho mayut spadshinu zmishanoyi rasi Obidvi grupi mayut spilne yevropejske pohodzhennya ta poyednani kulturnimi zv yazkami takimi yak tradicijne vikoristannya francuzkoyi movi ta prodovzhennya praktiki katolicizmu zagalom v bilshosti vipadkiv lyudi pov yazani odin z odnim Naselennya zmishanoyi rasi takozh inodi maye afrikanski ta korinni amerikanski pohodzhennya Yak okrema grupa kreoli zmishanoyi rasi shvidko pochali zdobuvati osvitu profesijni navichki bagato hto v Novomu Orleani pracyuvali majstrami ta remisnikami vidkrivali pidpriyemstva ta volodili majnom Voni buli v osnovnomu katolikami rozmovlyali kolonialno francuzkoyu movoyu hocha deyaki takozh rozmovlyali francuzkoyu kreolskoyu movoyu Luyiziani i dotrimuvalis bagatoh francuzkih socialnih zvichayiv vidozminenih v riznih chastinah svoyimi predkami ta kulturoyu Luyiziani Vilni lyudi koloriv odruzhuvalis mizh soboyu shob pidtrimuvati svij klas ta socialnu kulturu Francuzkomovne naselennya zmishanoyi rasi stalo nazivatisya kreolami koloru Kadzhuni Luyiziani mayut unikalnu spadshinu U 17 mu ta na pochatku 18 go stolittya yihni predki oselili Akadiyu v suchasnih kanadskih provinciyah Nyu Bransvik Nova Shotlandiya ostriv Princa Edvarda ta chastinu shtatu Men U 1755 r zahopivshi fort Bosezhur u regioni britanska armiya zmusila akadciv abo prisyagnuti na virnist Britanskij koroni abo zaznati vignannya Tisyachi osib vidmovilisya skladati prisyagu sho prizvelo do vidpravlennya yih bez bud yakih koshtiv do 13 kolonij na Pivden yake stalo vidomim v istoriyi yak Velike potryasinnya Vprodovzh nastupnogo pokolinnya priblizno chotirom tisyacham vdalosya zdijsniti trivalij pohid do Luyiziani de akadci pochali nove zhittya Im ya Kadzhun ce perekruchennya vid slova akadskij Bagato lyudej dosi zhivut u krayini pid nazvoyu krayina Kadzhun de zbereglasya znachna chastina yih kolonialnoyi kulturi Koli Francuzka Luyiziana bula prodana Napoleonom u 1803 r vona ohoplyuvala majzhe vsyu chastinu p yatnadcyati ninishnih shtativ SShA ta utrimuvala francuzkih ta kanadskih kolonistiv rozselenih po nij hocha voni buli najchislennishimi u najpivdennishij yiyi chastini Pid chas Anglo amerikanskoyi vijni 1812 r meshkanci Luyiziani francuzkogo pohodzhennya brali uchast v bitvi pri Novomu Orleani 23 grudnya 1814 r 8 sichnya 1815 r na storoni Ameriki Piznishe Zhan Lafitte ta jogo baratarci buli vidznacheni generalom SShA Endryu Dzheksonom za vnesok u zahist Novogo Orleana Sogodni v Luyiziani bilshe 15 vidsotkiv naselennya krayini Kadzhun rozmovlyayut vdoma francuzkoyu movoyu zgidno z perepisom naselennya SShA 2000 Inshim znachnim dzherelom immigrantiv do Luyiziani buv San Domingo yakij otrimav svoyu nezalezhnist yak i Respublika Gayiti v 1804 r Pislya Gayityanskoyi revolyuciyi znachna chastina biloshkirogo naselennya razom z mulatami vprodovzh pevnogo chasu vtekla zdebilshogo do Novogo Orleana Biloksi v shtati Missisipi i Mobil v Alabami dosi mistyat francuzku amerikansku spadshinu oskilki ci teritoriyi zasnuvav kanadec P yer Le Mojn d Ibervil Plem ya Houma v Luyiziani do cih pir spilkuyetsya tiyeyu zh francuzkoyu movoyu yaku vchili 300 rokiv tomu Kolonialna era U 17 mu ta na pochatku 18 go stolittya vidbuvsya pripliv dekilkoh tisyach gugenotiv yaki buli protestantskimi bizhencyami ta ryatuvalis vid religijnih peresliduvan u Franciyi Majzhe stolittya voni pidtrimuvali osoblivu francuzku protestantsku identichnist yaka dozvolila yim zalishatisya okremo vid amerikanskogo suspilstva ale do pochatku amerikanskoyi revolyuciyi voni vzagali pochali odruzhuvatis mizh soboyu i ob yednuvatis v she bilshu presviteriansku gromadu 382 Najbilsha kilkist oselilasya v Pivdennij Karolini de u 1790 r francuzi skladali chotiri vidsotki biloshkirogo naselennya Za dopomogoyu dobre organizovanoyi mizhnarodnoyi spilnoti gugenotiv bagato lyudej takozh pereyihali do Virdzhiniyi Na pivnochi Pol Revir sho pohodiv z Bostona buv viznachnoyu figuroyu Serednij Zahid Vid pochatku 17 go stolittya franko kanadci doslidzhuvali region ta podorozhuvali nim razom zi svoyimi kur yer de boa ta doslidnikami takimi yak Zhan Nikolet Robert de la Sal Zhak Markett Nikolas Perrot P yer Le Mojn d Ibervil Antuan Lome P yer Dyuge de Bosbriant Lyusyen Galtye P yer Laklade Reno Ogyust Shato Zhulyen Dyubyuk P yer Gotye de Verenn ta P yer Parrant Narechena traperiv pokazuye sho Fransua yakij hoche vzyati sobi za druzhinu indijsku zhinku platit 600 dolariv za torgovelni tovari bl 1837 rik Francuzki kanadci zasnuvali ryad sil uzdovzh vodnih shlyahiv zokrema Prajri dyu Kien Viskonsin Grin Bej Viskonsin Kagokiya shtat Illinojs Kaskaskiya shtat Illinojs Detrojt Michigan Su Sent Mari shtat Michigan Sent Ignas shtat Michigan Vinsenns shtat Indiana Sent Pol shtat Minnesota Sent Luyis shtat Missuri i Sent Zhenev yev shtat Missuri Voni takozh pobuduvali v comu rajoni nizku fortiv takih yak Fort de Shartr Fort Krevekyur Fort Sent Luyis Illinojs Fort Ojyatenon Fort Mayami Michigan Fort Mayami Indiana Fort Sent Jozef Nils Fort La Baj Fort de Buade Fort Sent Antuan Fort Krevekyur Fort Trempeleo Fort Boharnoa Fort Orlean Fort Sent Charlz Fort Kaministikia Fort Michilimakinac Fort Ruyile Fort Niagara Fort Le Bouf Fort Venango i Fort Dyukejn Forti obslugovuvali soldati ta lovci za hutrom yaki dovgimi shlyahami pronikali cherez Veliki ozera nazad do Monrealya Znachni silskogospodarski poselennya buli zasnovani v misti Illinojs U 1763 r Franciya vidmovilas vid region na koristbritanciv za umovami Parizkoyi mirnoyi ugodi Pislya cogo pochalas tririchna vijna tubilciv sho otrimala nazvu Vijna Pontiaka Region uvijshov do skladu provinciyi Kvebek u 1774 roci ta buv zahoplenij SShA pid chas Revolyuciyi Nova Angliya shtat Nyu Jork Naprikinci 19 stolittya bagato frankofoniv pereyihali do Novoyi Angliyi z Kvebeku ta Nyu Bransviku shob pracyuvati v mistah na tekstilnih fabrikah v Novij Angliyi Nezabarom frankofoni z Kvebeku stali skladati bilshu chastinu usih robitnikiv na piloramah ta lisorubah u gorah Adirondak ta yih peredgir yah Inshi shukali mozhlivosti dlya vedennya silskogo gospodarstva ta inshih zanyat takih yak kovalstvo v pivnichnij chastini shtatu Nyu Jork Do seredini 20 stolittya franko amerikanci stanovili 30 vidsotkiv naselennya shtatu Men Deyaki migranti stali lisorubami ale bilshist bula zoseredzhena v promislovo rozvinenih rajonah i v anklavah vidomih pid nazvoyu Malenki Kanadi Statuya Svobodi ce podarunok francuzkogo narodu na zgadku pro amerikansku deklaraciyu nezalezhnosti Kanadski zhinki francuzkogo pohodzhennya rozglyadali Novu Angliyu yak misce dlya mozhlivostej de voni mogli b stvoriti dlya sebe ekonomichni alternativi vidminni vid ochikuvan yihnih fermerskih simej u Kanadi Na pochatku 20 stolittya deyaki z nih viznachali timchasovu migraciyu do Spoluchenih Shtativ yak obryad pereyizdu i chas samovidkrittya ta samostijnosti Bilshist pereselilis do SShA nazavzhdi koristuyuchis nedorogoyu zaliznichoyu sistemoyu shob mati mozhlivist chas vid chasu vidviduvati Kvebek Koli ci zhinki vihodili zamizh u nih bulo menshe ditej iz bilshimi intervalami mizh narodzhennyam cih ditej na vidminu vid yihnih kanadskih koleg Buli taki zhinki yaki nikoli ne vihodili zamizh a usni perekazi davali zrozumiti sho samostijnist ta ekonomichna nezalezhnist buli vazhlivimi perevagami viboru same roboti a ne shlyubu ta materinstva Ci zhinki vidpovidali tradicijnim gendernim idealam dlya zberezhennya svoyeyi kanadskoyi kulturnoyi identichnosti prote voni takozh znajshli nove viznachennya svoyeyi sutnosti sposobami sho zabezpechuvali yim bilshu nezalezhnist vidigrayuchi roli druzhin ta materiv Franko amerikanci aktivizuvalisya v katolickij cerkvi de voni z nevelikim uspihom namagalisya oskarzhiti panuvannya nad nimi irlandskih svyashennosluzhiteliv Voni zasnuvali taki gazeti yak Le Messager i La Justice Persha likarnya v Lyuyistoni shtat Men stala realnistyu u 1889 r koli sestri miloserdya Monrealya siri monahini vidkrili dveri pritulku Lurdskoyi Bogomateri Cya likarnya zajmala centralne misce v misiyi sirih monahin shodo nadannya socialnih poslug dlya robitnikiv yaki pracyuvali perevazhno u francuzko kanadskomu mlini Siri monahini namagalisya zasnuvati svoyu ustanovu nezvazhayuchi na mizerni finansovi resursi movni bar yeri ta protidiyu stvorenoyi medichnoyi spilnoti Immigraciya zmenshilasya pislya Pershoyi svitovoyi vijni Francuzko kanadska gromada v Novij Angliyi namagalasya ne vtratiti deyaki svoyi kulturni normi Cya doktrina yak i zusillya shodo zberezhennya frankofonnoyi kulturi v Kvebeku stala nazivatisya la Survivance Do 1913 roku vnaslidok rezultatu promislovoyi ekonomiki francuzkogo ta francuzko kanadskogo naselennya taki regioni yak Nyu Jork Foll River Massachusets ta Manchester a takozh Nyu Gempshir stali najbilshim v krayini ta vvijshli v 20 najbilshih franko amerikanskih naselen SShA lishe chotiri z yakih buli za mezhami Nyu Jorka ta Novoyi Angliyi prichomu Novij Orlean zajmav 18 te misce za velichinoyu Cherez ce v Novij Angliyi bulo zasnovano nizku francuzkih ustanov sered yakih Societe Historique Franco americaine u Bostoni ta Union Saint Jean Baptiste d Amerique u Vunsoketi najbilshe francuzko katolicke kulturne ta pributkove suspilstvo v SShA na pochatku 20 stolittya Potvin 2003 vivchav evolyuciyu francuzkih katolickih parafij u Novij Angliyi Irlandska iyerarhiya XIX stolittya perevazhno neohoche viznavala potrebu u parafiyah z francuzkoyu movoyu dekilka yepiskopiv navit zaklikali do asimilyaciyi ta zasnuvannya prihodskih shkil yaki vivchali b tilki anglijsku movu Do 20 stolittya bulo vidkrito ryad parafiyalnih shkil dlya frankofoniv hocha voni do kincya stolittya postupovo zakrivalisya a znachna chastina francuzkomovnogo naselennya pochala viddalyatisya vid cerkvi U toj zhe chas zmenshilas i kilkist svyashenikiv sho sluzhili u cih parafiyah Do XXI stolittya akcent robivsya na zberezhenni miscevoyi pam yati pro francuzku amerikansku kulturu a ne na zberezhenni samoyi movi V rezultati zanepadu tekstilnoyi galuzi v derzhavi protyagom 1950 h rokiv francuzkij element perezhiv period posilenoyi mobilnosti ta asimilyaciyi Cya shema asimilyaciyi rozvinulas protyagom 1970 h ta 1980 h rokiv oskilki bagato katolickih organizacij pochali vikoristovuvati anglijski imena a diti parafiyi vstupili do derzhavnih shkil deyaki prihodski shkoli buli zakriti u 1970 h rokah Nezvazhayuchi na te sho deyaki zv yazki z yiyi francuzkim kanadskim pohodzhennyam zalishalisya nezminnimi gromada vse zh taki bula silno rozdratovana u 90 h rokah majzhe povnistyu prejshovshi z kanadskogo movi na amerikansku Vidomimi amerikanskimi diyachami populyarnoyi kulturi yaki pidtrimuvali tisnij zv yazok iz svoyim francuzkim korinnyam buli muzikant Rudi Valle 1901 1986 yakij viris u Vestbruku shtat Men ta buv ditinoyu batka sho mav francuzko kanadske pohodzhennya ta materi z Irlandiyi ta tvorec kulturi Dzhek Keruak 1922 1969 yakij viris u Louelli shtat Massachusets Keruak narodivsya v sim yi dvoh francuzko kanadskih immigrantiv i pisav tvori anglijskoyu ta francuzkoyu movami Franko amerikanskimi politikami z Novoyi Angliyi buli senator SShA Kelli Ejott Nyu Gempshir ta radnik prezidenta Dzhon Favro yakij narodivsya i viris v shtati Massachusets Gromadyanska vijna Franko amerikanci v soyuznih silah buli odniyeyu z najvazhlivishih katolickih grup prisutnih pid chas Gromadyanskoyi vijni v SShA Tochna kilkist nevidoma ale des blizko tisyachi franko amerikanciv brali uchast v comu konflikti Sili soyuzu ne veli dostovirnoyi statistiki shodo zarubizhnih prizoviv Odnak istoriki pidrahuvali priblizno vid 20 000 do 40 000 franko amerikanciv yaki voyuvali u cij vijni Okrim tih hto narodivsya u SShA bagato iz tih hto sluzhiv u soyuznih silah priyihav iz Kanadi abo prozhivav tam vzhe dekilka rokiv Derzhavnij gimn Kanadi buv napisanij soldatom na im ya Kaliksa Lavalye yakij napisav jogo koli sluzhiv u Soyuzi otrimavshi zvannya lejtenanta Konfederativnij general ochilnik P yer Gyustav Tutan de Boregar Beauregard buv vidomim francuzkim amerikancem z Luyiziani Politika Uoker 1962 vivchaye povedinku viborciv na viborah prezidenta SShA z 1880 po 1960 roki vikoristovuyuchi rezultati viboriv 30 ti franko amerikanskih gromad u Novij Angliyi a takozh vibirkovi dani opituvan na viborah 1948 60 rokiv Z 1896 po 1924 roki frankoamerikanci v osnovnomu pidtrimuvali respublikansku partiyu cherez yiyi konservatizm akcent na poryadku ta vidstoyuvannya tarifu dlya zahistu robitnikiv tekstilnih fabrik vid inozemnoyi konkurenciyi U 1928 roci pid provodom katolika Al Smita yak kandidata vid demokrativ franko amerikanci perejshli do Demokratichnoyi koloni i zalishilisya tam vprodovzh shesti prezidentskih viborah Voni uvijshli do skladu Koaliciyi novogo dogovoru Na vidminu vid irlandskih ta nimeckih katolikiv duzhe mala kilkist franko amerikanciv vidkinuli demokratichni zvannya cherez zovnishnyu politiku ta pitannya vijni 1940 ta 1944 rokiv U 1952 roci bagato franko amerikanciv vidokremilos vid demokrativ ale ohoche povernulisya do nih v 1960 roci Oskilki predki bilshosti franko amerikanciv v osnovnomu zalishili Franciyu do pochatku Francuzkoyi revolyuciyi voni zazvichaj viddayut perevagu simvolu Liliyi anizh suchasnomu viglyadu prapora Franciyi Franko amerikanskij den24 chervnya 2008 roku shtat Konnektikut proviv 24 franko amerikanskij den viddavshi povagu francuzkim kanadcyam za yih kulturu ta vpliv na Konnektikut Shtati Men Nyu Gempshir ta Vermont takozh provodyat 24 chervnya festivali franko amerikanskih dniv DemografiyaPoshirennya frankoamerikanciv zgidno z perepisom 2000 roku Zgidno z danimi Byuro perepisu naselennya SShA 2000 roku 5 3 vidsotka amerikanciv mayut francuzke abo francuzko kanadske pohodzhennya U 2013 roci kilkist lyudej sho prozhivayut u SShA a narodilisya u Franciyi stanovila 129 520 osib Franko amerikanci skladali blizko 10 abo navit bilshe vidsotkiv naselennya semi shtativ shist z yakih ye chastinoyu Novoyi Angliyi Naselennya v Kaliforniyi skladaye najbilshu chastinu amerikanciv francuzkogo pohodzhennya za nim jde Luyiziana vrahovuyuchi te sho u shtati Men prozhivaye najbilshij vidsotok takogo rodu naselennya 25 vidsotkiv French Americans Dictionary definition of French Americans Encyclopedia com FREE online dictionary www encyclopedia com angl Procitovano 18 sichnya 2018 Franco American Alliance French United States history 1778 Encyclopedia Britannica angl Procitovano 18 sichnya 2018 Barkan Elliott Robert 17 sichnya 2013 Immigrants in American History Arrival Adaptation and Integration 4 volumes Arrival Adaptation and Integration angl ABC CLIO ISBN 9781598842203 U S Census Bureau 2003 Language Use and English Speaking Ability 2000 PDF Economics and Statistics Administration Procitovano 2 bereznya 2012 LANGUAGE SPOKEN AT HOME BY ABILITY TO SPEAK ENGLISH FOR THE POPULATION 5 YEARS AND OVER Universe Population 5 years and over 2010 American Community Survey 1 Year Estimates Factfinder2 census gov Procitovano 14 bereznya 2015 Shin Hyon B Bruno Rosalind October 2003 Language Use and English speaking Ability 2000 PDF 2000 U S Census U S Census Bureau Ryan Camille 2013 PDF U S Census s 3 Arhiv originalu PDF za 5 lyutogo 2016 Procitovano 20 veresnya 2015 Maurault Olivier November 1950 The French of Canada and New England New York The Newcomen Society of England in North America US census 2010 Helen Bush Caver and Mary T Williams Creoles Multicultural America Countries and Their Cultures Website accessed February 3 2009 History of the second war between the United States of America and Great Britain declared by act of Congress the 18th of June 1812 and concluded by peace the 15th of February 1815 Vol 2 Lippincott Grambo amp Co 1852 pp 69ff Haitian Immigration 18th amp 19th Centuries 2018 06 12 u Wayback Machine In Motion African American Migration Experience New York Public Library accessed 7 May 2008 10 zhovtnya 1980 Harvard Encyclopedia of American ethnic groups Belknap Press of Harvard University Press s 1104 ISBN 978 0 674 37512 3 Kurt Gingrich That Will Make Carolina Powerful and Flourishing Scots and Huguenots In Carolina in the 1680s South Carolina Historical Magazine Jan June 2009 Vol 110 Issue 1 2 pp 6 34 Bertrand Van Ruymbeke New Babylon to Eden The Huguenots and Their Migration to Colonial South Carolina U of South Carolina Press 2006 David Lambert The Protestant International and the Huguenot Migration to Virginia 2009 Eric Jay Dolin Fur Fortune and Empire The Epic History of the Fur Trade in America W W Norton 2010 pp 61 132 Ekberg Carl J 2000 French Roots in the Illinois Country University of Illinois Press pp 31 100 ISBN 0 252 06924 2 Clarence Walworth Alvord Father Pierre Gibault and the Submission of Post Vincennes 1778 American Historical Review Vol 14 No 3 Apr 1909 pp 544 557 IN jstor Mark Paul Richard From Canadien to American The Acculturation of French Canadian Descendants in Lewiston Maine 1860 to the Present PhD dissertation Duke U 2002 Dissertation Abstracts International 2002 62 10 3540 A DA3031009 583p Waldron Florencemae 2005 The Battle Over Female In Dependence Women In New England Quebecois Migrant Communities 1870 1930 Frontiers A Journal of Women Studies 26 2 158 205 doi 10 1353 fro 2005 0032 Richard Mark Paul 2002 The Ethnicity of Clerical Leadership The Dominicans in Francophone Lewiston Maine 1881 1986 Quebec Studies 33 83 101 doi 10 3828 qs 33 1 83 Hudson Susan 2001 2002 Les Sœurs Grises of Lewiston Maine 1878 1908 An Ethnic Religious Feminist Expression Maine History 40 4 309 332 Stewart Alice R 1987 The Franco Americans of Maine A Historiographical Essay Maine Historical Society Quarterly 26 3 160 179 The American Leader a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite magazine title Shablon Cite magazine cite magazine a Propushenij abo porozhnij title dovidka Ready to Dedicate Gatineau Shaft at Southbridge Today The Boston Globe Boston 2 veresnya 1929 s 5 The memorial erected to State Representative Felix Gatineau of Southbrldge founder of L Union St John the Baptist in America the largest French Catholic fraternal organization in the United States will be dedicated tomorrow Labor Day and a parade in which 3000 persons will participate will be a feature Potvin Raymond H 2003 The Franco American Parishes of New England Past Present and Future American Catholic Studies 114 2 55 67 Richard Mark Paul 1998 From Franco American to American The Case of Sainte Famille An Assimilating Parish of Lewiston Maine Histoire Sociale Social History 31 61 71 93 Doty C Stewart 1993 Rudy Vallee Franco American and Man from Maine Maine Historical Society Quarterly 33 1 2 19 Canada French Canadians and Franco Americans in the Civil War Era 1861 1865 D C Belanger Montreal Quebec June 24 2001 Walker David 1962 The Presidential Politics of the Franco Americans Canadian Journal of Economics and Political Science 28 3 353 363 doi 10 2307 139667 JSTOR 139667 Weil Francois 1990 Les Franco Americains et la France Revue francaise d histoire d outre mer 77 3 21 34 doi 10 3406 outre 1990 2812 Edmonton Sun April 21 2009 French in the US netcapricorn com Procitovano 14 sichnya 2017